Обгрунтування виробу організаційної форми впровадження інноваційної діяльності
Целью исследования является анализ разных организационных форм и подходов, относительно внедрения инноваций и выявления недостатков и преимуществ каждой из форм внедрения инновационной деятельности. Метою дослідження є аналіз різних організаційних форм та підходів, щодо впровадження інновацій та вия...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Дата: | 2007 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97964 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Обгрунтування виробу організаційної форми впровадження інноваційної діяльності / М.Ю. Серпухов // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 103. — С. 168-171. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859946226931204096 |
|---|---|
| author | Серпухов, М.Ю. |
| author_facet | Серпухов, М.Ю. |
| citation_txt | Обгрунтування виробу організаційної форми впровадження інноваційної діяльності / М.Ю. Серпухов // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 103. — С. 168-171. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | Целью исследования является анализ разных организационных форм и подходов, относительно внедрения инноваций и выявления недостатков и преимуществ каждой из форм внедрения инновационной деятельности.
Метою дослідження є аналіз різних організаційних форм та підходів, щодо впровадження інновацій та виявлення недоліків і переваг кожної з форм впровадження інноваційної діяльності.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:13:39Z |
| format | Article |
| fulltext |
Повна С.В.
РИНКОВІ ТА ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНІ ПЕРЕДУМОВИ ДІЄВОСТІ
СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ
168
*розгортанню інноваційно-інвестиційного оновлення підприємств АПК об’єктивно передує
вдосконалення того ринкового простору, у якому здійснюється уся їх діяльність;
*завершеність вдосконалення ринкового простору та інноваційно-інвестиційних засад розвитку
підприємств АПК вимагає адекватного вирішення кадрового питання.
Джерела та література
1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. – К.: Преса
України, 1997. – 80 с.
2. Саблук П.Т. Розвиток земельних відносин в Україні. – К.: ННЦ ІАЕ, 2006. – 396 с.
3. Саблук П.Т. Становлення аграрної політики в Україні // Економіка АПК. – 2006. - № 1. – с.3-7.
4. Чернігівщина 2004. Статистичний щорічник. Держкомстат України. Головне управління статистики у
чернігівські області. Чернігів, 2005. – 512 с.
5. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) «Шляхом Європейської інтег-
рації» / Авт. кол.: А.С.Гальчинський, В.М.Геєць та ін.; Нац. ін-т стратег. дослідж., Ін-т екон. прогнозу-
вання НАН України. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с.
6. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия: Пер. с англ. – СПб.: Питер Ком, 1999. – 416 с.
7. Портер М. Японская экономическая модель: Может ли Япония конкурировать?: Пер. с англ. – М.: Аль-
пина Бизнес Букс, 2005. – 262 с.
8. Стратегія розвитку агропромислового комплексу України (проект) / Розроблена під керівництвом
В.М.Гейця, С.І.Пирожкова, В.Я.Месель-Веселяка, П.Т.Саблука, В.В.Трегобчука. – К.: НАНУ (ОІЕ, ІЕП,
РВПС); УААН (ІАЕ); МОНУ (КНЕУ, НАУ), МАПУ, 2005. – 119 с.
9. Саблук П.Т. Інформаційно-консультативне забезпечення аграрних перетворень. // Інформаційні ресурси
та їх використання у агропромисловому виробництві. Зб. наук. праць. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – С.14-17.
10. Кириленко І.Г. Про хід реформування та заходи щодо поліпшення ситуації на селі. // Економіка АПК. –
2003. - № 1. – С.3-11.
11. Жарков Ю.В. Формування системи механізмів управління інноваційним процесом у АПК регіону. //
Економіка АПК. – 2003. - № 8. – С.57-63.
Серпухов М. Ю.
ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ФОРМИ ВПРОВАДЖЕННЯ
ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
В сучасних умовах розвитку виробничої сфери особлива увага приділяється впровадженню інновацій.
Результатом впровадження інноваційної діяльності є створення нових більш продуктивних технологій ви-
робництва товарів та послуг, які в свою чергу більш ефективно задовольняють існуючи або нові суспільні
потреби. Тому впровадження інновацій має стратегічне значення для української економіки [1]. Одним із
основних факторів, що стримує інноваційний розвиток української економіки є відсутність фінансових ре-
сурсів та відповідно не належна організаційна форма інноваційної діяльності, яка має зробити процес ство-
рення та впровадження інновацій узгодженим та оперативним [2].
Дослідженням організаційних аспектів інноваційної діяльності на підприємствах в сучасні часи займа-
ються наступні вітчизняні та закордонні науковці: А. Мазур В. Александрова, Л. Безчасний, С. Володін,
А. Гальчинський, В. Геєць, В. Гриньова, Л. Ільяшенко, В. Пономаренко, В. Семеноженко, С. Валдайцев,
С. Ільєнкова, Д. Кокурін, І. Коленський, П. Завалін, С. Румянцев, Р. Такєр, Я. Фелікс, Р. Фатхутдінов,
А. Харін, та багатьох інших вчених економістів, які запропонували власні підходи щодо розгляду даної про-
блеми.
Аналіз форм та методів інноваційної діяльності має велике значення при реалізації інновацій. Визна-
чення та застосування ефективних форм впровадження інновацій дозволяє підвищити інноваційну актив-
ність українських підприємств та покращити економічні показники їх діяльності. Виходячи з аналізу стану
інноваційної діяльності Українських підприємств можна відмітити, що не зважаючи на збільшення з 2003
року кількості підприємств та зростанню обсягів виробництва промислової продукції, загальна кількість
підприємств, що впроваджували інновації з 2002 року має від’ємну динаміку (у 2003 році 11,5 %, у 2004 –
10%, у 2005 – 8,2%) [3]. Починаючи з 2002 року кількість підприємств, які займаються інноваційною діяль-
ність має неухильну тенденцію до зниження, відповідно і кількість виробленої підприємствами інновацій-
ної продукції. Такий стан справ не сприяє стійкому розвитку економіки України та потребує впровадження
нових організаційних підходів, щодо активізації інноваційної діяльності.
Активізації інноваційної діяльності присвячено багато наукових статей та оглядів, але досі підприємст-
ва та суспільство в цілому знаходиться у пошуку ефективної моделі впровадження інновацій. Із останніх
досліджень в сфері впровадження інноваційної діяльності слід відзначити роботи російських вчених Ануф-
риев И.К., Бурков В.Н., Вилкова Н.Н., Рапацкая С.Т. Аналізуючи організаційні структури багатьох фірм
ними було зроблено висновок про те, що більшість таких фірм мають схожу внутрішню структуру взаємодії
підрозділів, що входять до її складу. При цьому підрозділи – виконавці можуть бути як незалежні одне від
одного (при виконанні окремих, не пов’язаних між собою договорів), так і мати горизонтальні зв’язки (при
Инновационно-инвестиционная модель развития экономики – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
169
роботі над великим проектом) [4]. Та роботи таких вчених як Пономаренко В., Гриньова В., Гриньов А., в
яких запропоновано механізм формування інноваційної діяльності підприємств заснований на управлінні
стратегічними аспектами інноваційного потенціалу на підприємстві [5-6]. Але не досить розвинутими за-
лишаються підходи, щодо впровадження інноваційної діяльності на підприємствах з урахуванням стратегі-
чних завдань та цілей підприємств і наявного інноваційного потенціалу у зв’язку з впливом ринкового се-
редовища на інноваційну діяльність.
Тому метою дослідження є аналіз різних організаційних форм та підходів, щодо впровадження іннова-
цій та виявлення недоліків і переваг кожної з форм впровадження інноваційної діяльності.
Вибір форми впровадження інновацій на підприємстві має ґрунтуватись на всебічному аналізі можли-
востей підприємства, щодо створення та поширення інновацій у виробничих системах, та цілях і стратегії
підприємства. Кожному з цих етапів притаманна певна сукупність властивостей. Тому для обрання оптима-
льної форми здійснення інноваційної діяльності на сам перед слід визначити стратегічні цілі та завдання які
сприяють створенню інноваційного продукту, а також можливості ринкового середовища, щодо його
сприйняття.
Визначення форми інноваційної діяльності майже повністю залежить від цілей та стратегії підприємст-
ва та може відбуватись за двома послідовними етапами: від визначення потенційних можливостей, щодо
впровадження інновацій до поставлених цілей інноваційної діяльності. Причому такий підхід до організації
інноваційної діяльності може відбуватись в зворотному напрямку. Тобто інноваційна діяльність може по-
чинатися з постановки цілей, а потім залучатись ресурси, які необхідні для її досягнення. Аналізуючи ці
два підходи можна відзначити, що планування та організація інноваційної діяльності яка ґрунтується на
аналізу потенційних можливостей є більш надійним та прогнозованим варіантом щодо організації іннова-
ційної діяльності оскільки при створенні та просуванні інновацій використовуються певна кількість факто-
рів виробництва залучення яких, у разі відсутності на підприємстві, що займається інноваційною діяльніс-
тю, іноді є складним процесом вирішити який не завжди вдається. Створення інновацій пов’язано з викори-
станням нових комбінацій факторів виробництва та застосуванням нових підходів щодо створення іннова-
ційного продукту. Тому в багатьох випадках пошук зовсім нових елементів майбутнього інноваційного
продукту в ринковому середовищі займає певну кількість часу та збільшує транзакційні і операційні витра-
ти на його створення. В разі відсутності необхідних елементів інноваційного продукту в ринковому середо-
вищі відбувається затримка в створенні інновацій, або повна його зупинка, яка веде до економічних втрат.
Ґрунтуючись на аналізі виробничих можливостей по створенню інновацій підприємство знижує ризики, які
притаманні проходженню певних стадій створення інноваційного продукту за рахунок досягнення більшої
автономності у виробництві. Але варто також для оптимізації витрат на створення інноваційної продукції
використовувати методичні підходи функціонально-вартісного аналізу, щодо залучення вже існуючих в ри-
нковому середовищі елементів за умови, що створення відповідних елементів на самому підприємстві є
більш витратним. Також в даному випадку слід враховувати виробничі можливості нових партнерів, які ви-
ступають в ролі постачальників та надійність їх роботи. Використовуючи власні ресурси, на базі яких ство-
рюється інноваційна продукція, підприємство може самостійно контролювати створення інноваційного
продукту, оптимізувати свою роботу та скоротити час на пошуки постачальників або партнерів, відповідно
досягнути скорочення транзакційних витрат. Ще одним вагомим плюсом формування виробничої бази для
створення інноваційної продукції є можливість досягнути ефекту масштабу тобто скоротити операційні ви-
трати за рахунок концентрації виробництва в рамках єдиного виробничого комплексу.
Використання підходу для організації інноваційної діяльності який заснований на визначенні цілей та
стратегії підприємства з послідуючим залученням ресурсів для його виконання має високий ступень ризи-
ку. Який пов'язаний з складностями щодо пошуку підрядників та постачальників особливо якщо для ство-
рення інноваційного продукту потрібно залучити унікальні складові або технології які не існують в ринко-
вому середовищі, особливо це стосується базових інновації. Створення необхідних елементів інноваційної
продукції потребує відповідних ресурсів та організаційних підходів. Такий стан справ може привести до за-
тримки у створенні інноваційного продукту, або повної його зупинки. Також ця форма організації іннова-
ційної діяльності потребує більших транзакційних витрат, які відповідно, збільшують вартість виготовлено-
го інноваційного продукту. Але така форма має свої переваги, вона дозволяє залучати, з ринкового середо-
вища частини або елементи інноваційної продукції, які відповідають високим вимогам. Тобто у підприємс-
тва яке використовує таку стратегію є можливість вибирати постачальників та самостійно контролювати
якість виготовлених елементів інноваційної продукції, не спираючись на власні виробничі можливості. Та-
кож в даному випадку з’являється можливість використання гнучкості виробничих фондів та скороченню
умовно-постійних витрат на виробництво інноваційної продукції. Така стратегія приваблива для інновацій-
них підприємств які не мають значної виробничої бази для виробництва інноваційної продукції, але мають
інноваційний потенціал.
Наступним етапом після визначення стратегічних орієнтирів діяльності підприємства є аналіз етапу
життєвого циклу продукції. Оцінка ринкового середовища та життєвого циклу продукції має велике зна-
чення при обранні форми впровадження інновацій. В ринковому середовищі на життєвий цикл продукту
здійснюють вплив різні фактори: споживацькі уподобання, мода, соціальний та економічний стан та інші, в
тому числі стан конкурентного середовища. Виходячи з моделі циклічного розвитку економіки та суспільс-
тва запропонованої М. Кондратьєвим у своєї роботі «Великі цикли економічної коньюктури» в якої дово-
диться існування взаємозв’язку між науково-технічним прогресом і розвитком економіки та його послідов-
ником у дослідженнях циклічності розвитку економічних хвиль Г. Меншем, автором «моделі метаморфоз»,
форми інноваційної діяльності мають різний характер. Так Г. Менш вважав що кожний довгий цикл має
Серпухов М. Ю.
ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ
ФОРМИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
170
форму логістичної кривої, яка описує траєкторію життєвого циклу технічного способу виробництва. На кі-
нці кривої виникає новий цикл технічного розвитку, що викликає стан «технічного лага». Тому приливи та
відлиги базисних інновацій визначають зміни в економіці які відображаються в зміні періодів та стагнації.
Які в свою чергу впливають на життєвий цикл інноваційної продукції. Тобто за мірою проходження певних
стадій життєвого циклу на етапі зрілості виникає потреба в нової інноваційної продукції, яка задовольняє
існуючи потреби суспільства у новий більш якісний спосіб або більш ефективним шляхом (з меншими ма-
теріальними витратами на його виготовлення). Поява нової інноваційної продукції може відбуватись двома
шляхами: еволюційним та революційним.
Еволюційний шлях створення інноваційної продукції представляє собою розробку нової інноваційної
продукції замість тієї, що існує на ринку на основі нових підходів, з використанням нових більш ефектив-
них елементів майбутнього продукту або застосування нової технології виробництва. Цей шлях найчастіше
використовують виробники інноваційної продукції, продукція яких, вже представлено на ринку та перебу-
ває на етапі зрілості або занепаду. Мета цієї інновації полягає в створенні нового інноваційного продукту
який замінить вже існуючи продукт на ринку, шляхом поліпшення його споживчих властивостей або вдос-
коналення технології виробництва.
Революційний шлях створення інноваційної продукції ґрунтується на використанні принципово нових
базисних інновацій, як правило з інших областей науки та техніки. Використання яких веде до появи нової
продукції, яка за своїми властивостями може замінувати існуючи продукти. Наслідком таких революційних
інновацій є поступовий перехід до стадії занепаду життєвого циклу продукції та заміни даного виду проду-
кту на продукцією нового типу. Алгоритм впровадження інноваційної діяльності наведено на рисунку 1.
Виходячи з визначення стації життєвого циклу на якому перебуває продукція підприємства слід визна-
чати типи інновацій, які потрібно впроваджувати.
Засновуючись на теорії життєвого циклу продукції слід вірно визначити на якому етапі життєвого цик-
лу знаходиться продукція підприємства. На основі такого аналізу слід визначити майбутні перспективи
присутності продукції на ринку. Кожний окремий етап життєвого циклу продукції характеризується кількі-
сними показниками попиту на продукцію та їх подальшою зміною. Тому вірне визначення етапу життєвого
циклу продукції дозволяє визначити необхідний тип інновацій.
Ґрунтуючись на аналізі інноваційного потенціалу підприємства, щодо реалізації інноваційної діяльності
визначається стратегія впровадження інноваційної діяльності. В свою чергу стратегія інноваційної діяльно-
сті впливає на загальну та підпорядковані стратегії підприємства, які можуть бути скореговані під впливом
інноваційної стратегії.
Рис. 1. Алгоритм впровадження інноваційної діяльності
Таким чином аналізуючи різні варіанти організації інноваційної діяльності слід відзначити існування
певної кількості підходів, щодо організаційних форм створення інноваційної продукції які є взаємо-
Загальна стратегія підприємства
Етапи життєвого циклу продукції
Типи інновацій
Інноваційний потенціал
Стратегія інноваційної діяльності
Занепад Зрілість Зародження Зростання
Організаційний Фінансовий
Базисні Вдосконалюючи Ринкові
Інтелектуальний Операційний Інфраструктурний
Стратегія копіювання Стратегія переносу Стратегія нарощування
Латентний
Инновационно-инвестиционная модель развития экономики – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
171
пов’язаними та різноплановими за своїм характером. Тому при обрані форми організації інновацій слід ос-
новуватися на виробничих можливостях підприємства, щодо створення інноваційної продукції та врахову-
вати специфіку інновацій і ринкового середовища.
Джерела та література
1. Інноваційна стратегія українських реформ / Гальчинський А.С., Геєць В.М. Кінах А.К., Семеноженко
В.П. – К.: Знання України, 2002. – 336 с.
2. Рихтюк В. Л. Інноваційне підприємство як складова сталого економічного зростання // Актуальні про-
блеми економіки. – 2004. - №10 (40). – С. 135-142.
3. Пирожков С. Проблеми прискорення інноваційного розвитку // Економіст. -2005. - №4. С. 31-35
4. Ануфриев И.К., Бурков В.Н., Вилкова Н.Н., Рапацкая С.Т. Модели и механизмы внутрифирменного
управления. М., Институт проблем управления, 1994.
5. Гриньова В. М. Соціально-економічні проблеми інноваційного розвитку підприємств. - Х.: ВД
«ІНЖЕК», 2006.- 311с.
6. Гриньов А. В. Інноваційний розвиток промислових підприємств: концепція, методологія, стратегічне
управління. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2003.- 308.
Стаценко Е.В.
ИНВЕСТИЦИОННЫЙ ДЕФИЦИТ ВОДОХОЗЯЙСТВЕННОГО КОМПЛЕКСА АР КРЫМ
На пути интеграции Украины в мировое экономическое пространство труднопреодолимым барьером
выступает процесс национального природопользования. Это связано с тем фактом, что за годы независимо-
сти все усилия правительства и граждан были направлены на становление рыночного механизма, а о рацио-
нальном природопользовании на время позабыли. Сегодня же, как справедливо отметил М.А.Хвесик, след-
ствием длительного бездействия стали антропогенная и техногенная нагрузка на природные экосистемы,
нерациональное и изнурительное использование минерально-сырьевых ресурсов, повлекшее рост рисков
возникновения чрезвычайных ситуаций техногенного и природного характера [5, с.5]. В настоящее время в
состоянии глубокого кризиса находится и такая структурная единица процесса природопользования, как
водохозяйственный комплекс, изучению проблем которого и посвящено данное исследование. А.М. Белян-
ский очень точно сформулировал основную экономическую проблему водопользования, отметив, что зна-
чительная часть роста расходов производства обусловлена недостаточностью средств на обновление инф-
раструктуры, в результате потребители постоянно платят все более высокую цену за услуги все более низ-
кого качества, объекты ЖКХ оказываются в еще более плохом состоянии, затраты на их эксплуатацию неи-
збежно растут и вновь переносятся на потребителей [6, с.4].
Исследованию проблем водопользования посвящены работы таких отечественных и зарубежных уче-
ных, как А.М. Белянский, М.А. Хвесик, Т.А. Сафранов, П.Я. Бакланов, однако все они рассматривали водо-
хозяйственный комплекс в рамках общих проблем природопользования, что и отразилось в недостаточной
научной разработанности исследуемого объекта.
Нерешенными и недостаточно изученными, на сегодняшний день, остаются вопросы инвестиций в
предприятия водохозяйственного комплекса. В связи с этим целью настоящего исследования является вы-
явление причин низкой инвестиционной привлекательности водохозяйственного комплекса в АР Крым и
поиск путей привлечения столь необходимых инвестиционных ресурсов. Для достижения поставленной
цели необходимо изучить состояние водохозяйственного комплекса в АР Крым, проанализировать источ-
ники его финансирования, определить факторы низкой инвестиционной привлекательности и пути их пре-
одоления.
АР Крым относится к наименее обеспеченным водой регионам [5, с. 23]. Обеспечение населения Авто-
номной Республики Крым необходимым количеством питьевой воды относится к государственным при-
оритетам в силу того, что данный регион является курортной зоной не только украинского, но и междуна-
родного значения. Для централизованного водоснабжения АРК используется 12 водохранилищ питьевого
назначения, которые долгое время эксплуатируются без проведения соответствующих регламентных работ
и, как следствие, все они практически требуют определенной реконструкции. Насосное и электрическое
оборудование, установленное на насосных станциях также устарело, технически изношено и не отвечает
современным требованиям, что приводит к увеличению и неэффективному использованию электроэнергии
[3, с.5]. Таким образом, с каждым годом перед предприятиями водохозяйственного комплекса, которые, в
большинстве своем находятся в государственной форме собственности, все острее становится вопрос об-
новления основных фондов, что невозможно без существенных инвестиционных вливаний.
Инвестирование в водохозяйственный комплекс в Украине за годы независимости не осуществлялось,
что связано с рядом причин:
- государственная форма собственности предприятий отрасли предусматривает их бюджетное финан-
сирование, которого явно недостаточно, а зачастую оно и вообще не предполагает выделение средств на
обновление основных фондов;
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-97964 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:13:39Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Серпухов, М.Ю. 2016-04-05T19:01:39Z 2016-04-05T19:01:39Z 2007 Обгрунтування виробу організаційної форми впровадження інноваційної діяльності / М.Ю. Серпухов // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 103. — С. 168-171. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97964 Целью исследования является анализ разных организационных форм и подходов, относительно внедрения инноваций и выявления недостатков и преимуществ каждой из форм внедрения инновационной деятельности. Метою дослідження є аналіз різних організаційних форм та підходів, щодо впровадження інновацій та виявлення недоліків і переваг кожної з форм впровадження інноваційної діяльності. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Инновационно-инвестиционная модель развития экономики – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Обгрунтування виробу організаційної форми впровадження інноваційної діяльності Article published earlier |
| spellingShingle | Обгрунтування виробу організаційної форми впровадження інноваційної діяльності Серпухов, М.Ю. Инновационно-инвестиционная модель развития экономики – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Обгрунтування виробу організаційної форми впровадження інноваційної діяльності |
| title_full | Обгрунтування виробу організаційної форми впровадження інноваційної діяльності |
| title_fullStr | Обгрунтування виробу організаційної форми впровадження інноваційної діяльності |
| title_full_unstemmed | Обгрунтування виробу організаційної форми впровадження інноваційної діяльності |
| title_short | Обгрунтування виробу організаційної форми впровадження інноваційної діяльності |
| title_sort | обгрунтування виробу організаційної форми впровадження інноваційної діяльності |
| topic | Инновационно-инвестиционная модель развития экономики – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Инновационно-инвестиционная модель развития экономики – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97964 |
| work_keys_str_mv | AT serpuhovmû obgruntuvannâvirobuorganízacíinoíformivprovadžennâínnovacíinoídíâlʹností |