Стратегія формування та досягнення конкурентних переваг промисловим підприємством
Достижение конкурентных преимуществ является целью и результатом стратегического управления предприятия, концентрированным проявлением лидерства среди конкурентов. Их особенности и механизм достижения представляют собой один из ключевых факторов конкурентоспособности. Досягнення конкурентних переваг...
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2007 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97974 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Стратегія формування та досягнення конкурентних переваг промисловим підприємством / Е.З. Малевській // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 103. — С. 191-195. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-97974 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Малевській, Е.З. 2016-04-05T19:27:24Z 2016-04-05T19:27:24Z 2007 Стратегія формування та досягнення конкурентних переваг промисловим підприємством / Е.З. Малевській // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 103. — С. 191-195. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97974 Достижение конкурентных преимуществ является целью и результатом стратегического управления предприятия, концентрированным проявлением лидерства среди конкурентов. Их особенности и механизм достижения представляют собой один из ключевых факторов конкурентоспособности. Досягнення конкурентних переваг є метою і результатом стратегічного управління підприємства, концентрованим проявом лідерства серед конкурентів. Їх особливості і механізм досягнення представляють собою один із ключових факторів конкурентоспроможності. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Интеллектуальный капитал и конкурентоспособность организаций – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Стратегія формування та досягнення конкурентних переваг промисловим підприємством Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Стратегія формування та досягнення конкурентних переваг промисловим підприємством |
| spellingShingle |
Стратегія формування та досягнення конкурентних переваг промисловим підприємством Малевській, Е.З. Интеллектуальный капитал и конкурентоспособность организаций – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title_short |
Стратегія формування та досягнення конкурентних переваг промисловим підприємством |
| title_full |
Стратегія формування та досягнення конкурентних переваг промисловим підприємством |
| title_fullStr |
Стратегія формування та досягнення конкурентних переваг промисловим підприємством |
| title_full_unstemmed |
Стратегія формування та досягнення конкурентних переваг промисловим підприємством |
| title_sort |
стратегія формування та досягнення конкурентних переваг промисловим підприємством |
| author |
Малевській, Е.З. |
| author_facet |
Малевській, Е.З. |
| topic |
Интеллектуальный капитал и конкурентоспособность организаций – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet |
Интеллектуальный капитал и конкурентоспособность организаций – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| publishDate |
2007 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Культура народов Причерноморья |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| format |
Article |
| description |
Достижение конкурентных преимуществ является целью и результатом стратегического управления предприятия, концентрированным проявлением лидерства среди конкурентов. Их особенности и механизм достижения представляют собой один из ключевых факторов конкурентоспособности.
Досягнення конкурентних переваг є метою і результатом стратегічного управління підприємства, концентрованим проявом лідерства серед конкурентів. Їх особливості і механізм досягнення представляють собою один із ключових факторів конкурентоспроможності.
|
| issn |
1562-0808 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97974 |
| citation_txt |
Стратегія формування та досягнення конкурентних переваг промисловим підприємством / Е.З. Малевській // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 103. — С. 191-195. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT malevsʹkíiez strategíâformuvannâtadosâgnennâkonkurentnihperevagpromislovimpídpriêmstvom |
| first_indexed |
2025-11-25T21:12:35Z |
| last_indexed |
2025-11-25T21:12:35Z |
| _version_ |
1850549869404487680 |
| fulltext |
Интеллектуальный капитал и конкурентоспособность организаций – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
191
ции бизнес-портфеля, учитывая характер прогрессивных информационно-технологических изменений и аг-
рессивную конкуренцию, преобладающие на мировом потребительском рынке. Подтверждением этого вы-
ступает решение руководства второй по величине французской торговой сети Carrefour о прекращении
своей деятельности в Южной Корее, Мексике и Японии с целью фокусирования внимания на экспансии в
Китае.
Процессы, сопровождающие изменение структуры и состояния развития развитых рынков, определен-
ным образом усложняют прогнозирование перспектив дальнейшего формирования сетевых структур в Ук-
раине, но повышают его необходимость.
Вместе с тем, выход на украинский рынок достаточно мощных западных торговых сетей, среди кото-
рых Metro Cash&Carry, Billa, Spar, Aushan, а также перспективы активизации данного процесса в будущем
обуславливают объективную необходимость усиления государственной поддержки в первую очередь оте-
чественных торговых сетей. Своего решения требует вопрос нахождения оптимальных значений показате-
лей конкуренции и концентрации, учитывая масштабы деятельности иностранных торговых сетей, преду-
преждение монополистической деятельности, недопущение создания монополизированных рыночных
структур, нарушения действующего законодательства и обеспечения условий для свободной конкуренции
для всех субъектов предпринимательской деятельности.
Внимания заслуживает вопрос усиления государственной поддержки и управления структурно – терри-
ториальной организацией розничной торговой сети как важной составляющей повышения уровня конку-
рентоспособности розничной торговли, а также процессом территориального размещения магазинов в со-
ответствии со специализацией и потребностями в них с учетом принадлежности корпоративным торговым
сетям или независимого существования.
Отдельно необходимо отметить, что государственной поддержки требует процесс формирования и раз-
вития торговых сетей не только в крупных городах страны, а также и в малых городах и региональных цен-
трах с обязательным учетом характера и особенностей проявления потребительского спроса населения. При
этом значительная роль в выполнении функций государственного регулирования отводится местным орга-
нам исполнительной власти.
Выводы по данному исследованию. Формирование рыночного пространства в экономике в условиях
глобализации мирового пространства вызывает объективные структурные преобразования в розничной тор-
говой сети Украины. Одним из таких изменений выступает появление и развитие торговых сетей, преиму-
щественно корпоративного типа, увеличение количества магазинов, входящих в их состав, расширение гео-
графического представления данных структур на рынке. В силу обострения конкуренции между субъекта-
ми хозяйствования, повышения внимания иностранных торговых сетей к отечественному рынку данный
процесс требует своего регулирования государственными органами власти, целостного рассмотрения даль-
нейших перспектив функционирования розничной торговой сети Украины, её структурно-территориальной
организации, определения роли корпоративных структур и разработки общепринятого терминологического
аппарата, а также использования стратегического подхода в прогнозировании возможных изменений.
Малевській Е.З.
СТРАТЕГІЯ ФОРМУВАННЯ ТА ДОСЯГНЕННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ
ПРОМИСЛОВИМ ПІДПРИЄМСТВОМ
Трансформаційні процеси, що відбуваються в Україні, направлені на створення високоефективної соці-
ально-орієнтованої ринкової економіки. В той же час стан більшості вітчизняних промислових підприємств
характеризується не тільки застарілою техніко-технологічною базою виробництва, високим питомим ви-
трачанням ресурсів, низьким рівнем конкурентоспроможності продукції, але і використанням старих підхо-
дів до управління виробничо-господарською діяльністю підприємств.
Досягнення конкурентних переваг є метою і результатом стратегічного управління підприємства, кон-
центрованим проявом лідерства серед конкурентів. Їх особливості і механізм досягнення представляють со-
бою один із ключових факторів конкурентоспроможності.
Суттєвий вклад у формування сучасної методології конкуренції та її розвиток внесли провідні україн-
ські учені: А.М. Алимов, В.Н. Амитан, О.І Амоша, Я.Г. Берсуцький, В.М. Геєць, М.І. Іванов, М.М. Лепа,
Ю.Г. Лисенко, В.Л. Петренко, М.Г. Чумаченко та ін.
Важливим представляється визначення суті конкурентних переваг, неоднозначність трактування якої
простежується в багатьох наукових роботах. Необхідність дослідження процесів пошуку та досягнення
конкурентних переваг обумовлює їхню оцінку.
Варто звернути увагу на те, що ключовим елементом зовнішнього середовища, що визначає умови до-
сягнення високого рівня конкурентоспроможності підприємства, є стан його конкурентного середовища.
Можливості підприємства визначаються його потенціалом, який під дією законів функціонування ринку
(конкуренції і т.п.) і впливом факторів внутрішнього і зовнішнього середовища реалізується в конкурент-
них перевагах підприємства.
Отже, необхідною умовою розвитку конкурентних переваг підприємства (КПП) у сучасних умовах гос-
подарювання, є достатність його конкурентного інноваційного потенціалу, як одного з видів потенціалу
підприємства.
Малевській Е.З.
СТРАТЕГІЯ ФОРМУВАННЯ ТА ДОСЯГНЕННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ
ПРОМИСЛОВИМ ПІДПРИЄМСТВОМ
192
На думку автора, в контексті дослідження, під конкурентною перевагою підприємства доцільно розумі-
ти концентрований прояв результату більш ефективної адаптації до умов конкурентного середовища за ра-
хунок інноваційного розвитку якісних і кількісних характеристик процесу або продукту.
Процеси досягнення і розвитку конкурентних переваг реалізуються функціональними сферами діяльно-
сті підприємства: виробничою, фінансово-інвестиційною, маркетинговою, які повинні динамічно розвива-
тися в інноваційному напрямку.
Традиційний розподіл конкурентних переваг на більш низькі витрати і диференціацію товарів не відби-
ває розмаїття існуючих конкурентних переваг і реальної ситуації, що склалася на вітчизняних ринках [1].
Ряд авторів виділяють такі критерії класифікації конкурентних переваг [1; 2; 3; 4; 5]: за характером джерел
(конкурентні переваги, засновані на різних факторах), за ініціатором (кон'юнктура ринку, державна політи-
ка в області регулювання конкуренції, діяльність конкурентів і безпосередньо підприємства), за терміном
дії (довгострокові, середньострокові і короткострокові), за характером динаміки (стійкі і нестабільні), за рі-
внем ієрархії (на рівні товару, на рівні фірми, на рівні галузі, на рівні економіки), стосовно ціни (цінові і не-
цінові), за можливістю імітації (унікальні і ті, що імітуються), за сферою прояву (науково-дослідницькі роз-
робки (НДР), виробництво, реалізація, сервіс і експлуатація) та ін. Полтавська Є.О. поділяє конкурентні пе-
реваги за джерелами виникнення на внутрішні і зовнішні, ця класифікація відбиває потреби ринку - задово-
лення споживачів і відповідає меті створення і функціонування любого підприємства - одержання прибутку
[6, с. 42].
Під зовнішніми конкурентними перевагами варто розуміти переваги підприємства в задоволенні тих чи
інших потреб споживача [3, с. 46]. Зовнішні конкурентні переваги відтворюють цінність для споживача:
якість, ціна і т.п.
В контексті дослідження пропонується особливу увагу приділити внутрішнім конкурентним перевагам,
тому що внутрішні конкурентні переваги характеризують цінність для підприємства-виробника і засновані
на процесах досягнення конкурентних переваг підприємства у всіх функціональних сферах його діяльності,
пов'язаних з трансформацією результатів наукових досліджень і розробок в нові або вдосконалені технології,
нові або вдосконалені продукти (послуги), які використовуються на практиці, свідоцтвом чого є їх конкуренто-
спроможність на ринку.
На нашу думку, результат досягнення внутрішніх конкурентних переваг підприємством є умовою реалі-
зації зовнішніх, тобто створенню і підтримці зовнішніх конкурентних переваг передують процеси форму-
вання і розвитку внутрішніх конкурентних переваг досягнутих за умови інноваційного розвитку підприємс-
тва.
Представлена класифікація базується на даному вище визначенні конкурентної переваги і логічно ви-
значає послідовність проведення дослідження (рис. 1).
Рис. 1. Класифікація видів конкурентних переваг за умови інноваційного розвитку в усіх функціона-
льних сферах діяльності підприємства
В
ид
и
ко
нк
ур
ен
тн
их
п
ер
ев
аг
п
ід
пр
иє
мс
тв
а
Внутрішні – характери-
зують цінність для виро-
бника і засновані на фун-
кціональних сферах дія-
льності підприємства
Зовнішні – характеризу-
ють ринкову перевагу
підприємства у задово-
ленні потреб споживача
Інноваційні управлінські підходи
Фінансово-інвестиційна діяль-
ність
Маркетинг
Виробництво
Н
Д
Р
ін
но
ва
ці
йн
а
ді
ял
ьн
іс
ть
Ціна
Якість
Комплексне
обслуговування
сегменту ринку
За допомогою
інноваційних
технологій
Інноваційна
продукція
Ре
зу
ль
та
т
до
ся
гн
ен
ня
в
ну
т-
рі
ш
ні
х
ко
нк
ур
ен
тн
их
п
ер
е-
ва
г
Интеллектуальный капитал и конкурентоспособность организаций – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
193
Конкурентоспроможність підприємства досягається за рахунок формування і досягнення їм визначено-
го рівня конкурентних переваг, конкурентостійкість забезпечує стійкі конкурентні переваги підприємства.
Під стійкими конкурентними перевагами автор пропонує розуміти здатність підприємства зберігати
свої визначені конкурентні переваги тривалий період часу при різних змінах в інфраструктурі ринку і коли-
ваннях споживчого попиту за рахунок динамічності інноваційних змін на підприємстві.
Тривалість періоду конкурентної переваги підприємства залежатиме від її якісного рівня, постійності
цього рівня, складності інноваційної технології або вироблюваної інноваційної продукції, тобто наскільки
конкурентні переваги захищені від подолання конкурентами.
Рівень конкурентних переваг визначає ступінь конкурентоспроможності підприємства. Отже, основною
умовою високого рівня конкурентоспроможності підприємства будемо вважати ефективність процесів до-
сягнення і розвитку конкурентних переваг підприємства у всіх сферах його діяльності, в першу чергу у нау-
ково-дослідних і дослідно-конструкторських розробках та у інноваційної діяльності.
Проведений аналіз поняття конкурентної переваги підприємства, шляхів її досягнення та оцінки ефекту
від реалізації переваги дозволяє запропонувати наступну концептуальну схему стратегії досягнення конку-
рентних переваг промисловим підприємством, яка представлена на рис 2.
Початковим етапом процесу досягнення конкурентних переваг на підприємстві є аналіз його зовніш-
нього середовища, тобто аналіз зовнішнього середовища на макрорівні. Так, базуючись на результатах ана-
лізу конкурентного середовища підприємства і його конкурентного інноваційного потенціалу, здійснюється
розробка стратегії і тактики досягнення конкурентних переваг, складання планів і графіків реалізації конк-
ретних заходів.
Розробка стратегії досягнення конкурентних переваг підприємством дозволяє забезпечити ефективний
розподіл і використання всіх ресурсів підприємства для досягнення намічених цілей. Робота по вибору на-
прямків стратегії досягнення конкурентних переваг є розробкою стратегії розвитку підприємства. Як пра-
вило, досягнення стійких конкурентних переваг, стає можливим за умови довгострокових інтенсивних капі-
таловкладень у виробничі потужності, в проведення НДДКР, інтелектуальний розвиток організаційно-
виробничого персоналу, тобто стають всім тим, що повинна передбачати стратегія активної (агресивної) ре-
акції підприємства на інноваційні перетворення на ринку.
Агресивна стратегія характерна для підприємств, діяльність яких спрямована на динамічне впрова-
дження нових продуктів, технологій і послуг з принципово новими споживчими якостями та які мають ви-
сокий інноваційний потенціал. Тобто таку стратегію досягнення конкурентних переваг можуть собі дозво-
лити підприємства-лідери галузі, що мають сильні ринкові й технологічні позиції .
Оборонна стратегія спрямована на підтримку наявних конкурентних позицій підприємства на існуючих
ринках за рахунок імітаційних підходів, тобто копіюванні основних споживчих властивостей нововведень
підприємств-лідерів. Взагалі така стратегія досягнення конкурентних переваг застосовується майже всіма
машинобудівними підприємствами в тій чи іншій мірі.
Найважливішою умовою стратегії активної реакції і підприємства на інновації є створення довгостро-
кових конкурентних переваг підприємства за допомогою постійної модернізації виробництва на основі за-
лучення новітніх технологій. Для збереження конкурентних переваг потрібно постійно знаходити і залучати
до сфери виробництва нові інновації, на основі яких створювати принципово нові конкурентні переваги і з
такою швидкістю, з якою конкуренти не зможуть копіювати наявні інновації і утілювати їх в своє виробни-
цтво. Тобто треба постійно відтворювати процес залучення, упровадження і використання інновацій, які
дадуть в довгостроковому плані конкурентні переваги підприємству на ринках товарів і послуг.
Діагностика конкурентоспроможного стану підприємства припускає визначення і використання соціа-
льно-економічних індикаторів конкурентних переваг і відповідних ним внутрішніх виробничих потужнос-
тей. Потрібно чітко собі уявляти, наскільки внутрішні науково-виробничі, технологічні, кадрові й організа-
ційні ресурси відповідають поточним ринковим потребам, і що можна зробити для досягнення такої відпо-
відності в майбутньому, причому з мінімальними витратами [7].
Дані індикатори повинні відображати стан господарської системи в різні моменти часу і мати просту
інтерпретацію.
На нашу думку, індикатори конкурентних переваг доцільно поділити на індикатори першого та другого
порядків, відповідно їх впливу на стійкість конкурентних переваг та рівень конкурентоспроможності під-
приємства.
Конкурентні переваги, засновані на патентованих технологіях, диверсифікації виробленої продукції,
унікальності товарів і супутньому їх використанню та сервісі, нарешті, на репутації і позитивному іміджі
підприємства, стають індикаторами конкурентних переваг першого порядку, які діють впродовж тривалого
часу.
Сукупність політичних, правових, економічних, технологічних і соціальних індикаторів зумовили не-
обхідність поглибленого аналізу сукупності нормативних документів в названих областях, визначенні їх
ролі в інноваційному розвитку промислових підприємств. Аналіз вказаної групи індикаторів дозволяє ви-
значити стратегію досягнення конкурентних переваг промисловим підприємством виходячи з довгостроко-
вої політики держави у області формування промислового комплексу як системи взаємозв'язаних підпри-
ємств і організацій, здатних забезпечити економічну безпеку і економічне зростання за рахунок інновацій-
ного розвитку.
Проте спостереження однієї динаміки індикаторів не дозволяє достовірно оцінити конкурентоспромо-
жний стан даної господарської системи. Цього може бути досягнуто на основі використання порогових зна-
чень, що відображають межу між початком дії зони конкурентної переваги і кінцем її функціонування. То-
Малевській Е.З.
СТРАТЕГІЯ ФОРМУВАННЯ ТА ДОСЯГНЕННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ
ПРОМИСЛОВИМ ПІДПРИЄМСТВОМ
194
му визначення порогових значень індикаторів є основою ефективного механізму забезпечення процесу до-
сягнення і розвитку конкурентних переваг господарської системи.
Рис. 2. Концептуальні підходи до стратегії досягнення конкурентних переваг промисловим підприємством
Оцінка ефективності процесу досягнення конкурентних переваг підприємством забезпечує нагляд і пе-
ревірку відповідності функціонування підприємства поставленим цілям стосовно встановлених у вигляді
визначеної системи індикаторів конкурентних переваг.
Така оцінка забезпечує: вибір і наступний контроль реалізації стратегії досягнення конкурентних пере-
ваг підприємством; зміну і доповнення єдиної інформаційної бази підприємства; визначення ступеня досяг-
нення поставлених цілей; перевірку результативності й ефективності окремих впроваджених заходів щодо
досягнення конкурентних переваг підприємством. Результати динамічної оцінки дають можливість вчасно
вносити зміни в розроблену стратегію, а це вже є задачею функції регулювання.
Функція контролю в процесі досягнення конкурентних переваг підприємством реалізується на базі ре-
зультатів дослідження і оцінки економічного ефекту від досягнення конкурентних переваг та може здійс-
нюватися через систему сканування і моніторингу, яка припускає вибір основних індикаторів на основі
Промислове підприємство
Внутрішнє середовище Базовий кон-
курентний
статус
Оцінка конку-
рентного ста-
тусу
Оцінка конку-
рентного інно-
ваційного по-
тенціалу
Шляхи досягнення КПП
Науково-
дослідницьке та
досвідно-
конструкторське
забезпечення до-
сягнення КПП
Організаційно-
економічний ме-
ханізм досягнення
КПП
Моделювання процесів
вибору та розробки ін-
струментарію досяг-
нення КПП
Моделювання оптимальної виро-
бничої програми підприємства по
випуску інноваційної продукції
Сканування і
моніторинг то-
варного ринку
Оцінка економічного ефекту
від досягнення КПП
Оцінка порогових значень індикаторів КПП
Розвиток конкурентних переваг
підприємства
Очікувана конкурентна пози-
ція підприємства на ринку
Рівень конкуренції на ринку
Інноваційна активність на ринку
Оцінка стійкості КПП
В
из
на
че
нн
я
со
ці
ал
ьн
о-
ек
он
ом
іч
ни
х
ін
ди
ка
то
рі
в
К
П
П
і
ві
дп
ов
ід
ни
х
ни
м
вн
ут
рі
ш
ні
х
ви
ро
бн
ич
их
п
от
уж
но
ст
ей
Зовнішнє середовище
Розробка стратегії
досягнення КПП
Формування КПП
Розробка механізму
мотивації досягнення
КПП в умовах іннова-
ційного розвитку
Оборонна стра-
тегія
Агресивна
стратегія
Аналіз рівня ризику
недосягнення КПП
Интеллектуальный капитал и конкурентоспособность организаций – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
195
процедури скорочення інформаційного простору або експертного оцінювання, визначення порогових зна-
чень вибраних індикаторів і здійснення відстежування конкурентоспроможного стану господарської систе-
ми за допомогою даних індикаторів.
Організаційно-економічний механізм досягнення конкурентних переваг підприємством припускає ви-
користання відповідного інструментарію, що дозволяє за допомогою адміністративних і економічних важе-
лів реалізувати інноваційний потенціал підприємства і забезпечити його конкурентоспроможність та еко-
номічний розвиток. Одним з ефективних економічних інструментів виступає моделювання оптимальної ви-
робничої програми підприємства по випуску інноваційної продукції.
Реалізація інноваційного потенціалу підприємства є наслідком ефективного управління процесами ви-
робництва, маркетингу, фінансово-інвестиційними, НДР і інноваційними. Досягнення взаємодії й узгодже-
ності впроваджуваних заходів у кожній з цих сфер повинне бути спрямоване на одержання, збереження і
розподіл засобів виробництва, забезпечення пошуку нових видів продукції й послуг, прогресивних пере-
творень у сфері виробництва, тобто ефективне управління НДР і інноваційною діяльністю. Це стає можли-
вим завдяки застосуванню державного регулювання і інституційному та фінансовому забезпеченню конку-
рентоспроможності вітчизняного виробника.
Джерела та література
1. Азоев Г.Л., Челенков А. П. Конкурентные преимущества фирмы. – М.: ОАО "Типография
"НОВОСТИ", 2000. – 256 с.
2. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность организации в условиях кризиса: экономика, маркетинг, ме-
неджмент. – М.: Издательско-книготорговый центр "Маркетинг ", 2002. – 892 с.
3. Лепа Н.Н. Управление конкурентными преимуществами предприятия / НАН Украины. Ин-т экономики
пром-сти. – Донецк: ООО "Юго-Восток Лтд", 2003. – 296 с.
4. Иванов Ю.Б. Конкурентоспособность предприятия в условиях формирования рыночной экономики:
Монография. – Харьков: РИО ХГЭУ, 1997. – 248 с.
5. Чернега О.Б. Управление конкурентоспособностью в условиях трансформации экономических отноше-
ний. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999. – 448 с.
6. Полтавская Е.А. Конкуренция и конкурентные преимущества // Зб. наук. праць "Економіка: проблеми
теорії та практики". Вип. 141. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – С. 41–44.
7. Грозний И.С., Самофалов Ю.Е., Лепа С.Н. Особенности оперативного реагирования на отклонения в
производственном процессе при управлении промышленным предприятием //Экономика промышлен-
ности: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. – Донецк, 2006. – С. 253-261.
Смирнова Е.А., Колосюк А.А.
ОСОБЕННОСТИ СОЗДАНИЯ И ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ЭЛЕКТРОННОГО АРХИВА
ПРЕДПРИЯТИЯ
Постановка проблемы
С момента создания и до ликвидации предприятию в процессе своей хозяйственной деятельности при-
ходиться решать проблему хранения накопленной информации. Решение данной проблемы можно связать с
применением технологий хранения, учета, разграничения доступа, создания новых единиц хранения.
Все документы, проходящие через предприятие, попадают в архив, где подразделяются на дела. Наибо-
лее распространенной формой организации архива на предприятиях Украины является бумажная форма.
Основным преимуществом данной формы является её наглядность, отсутствие дополнительного оборудо-
вания между пользователем и носителем информации и т. д. К недостаткам данного способа хранения мож-
но отнести: большой физический объем архива, использование бумажных носителей, которым присуще
свойство к повреждению, полная или частичная потеря информации, невозможность быстрого поиска и т.д.
Перед пользователями информации возникает проблема организации архива предприятия таким обра-
зом, чтобы решить ряд возникших проблем на современном этапе развития общества, а именно:
-информация должна быть доступной,
-доступ к информации должен быть четко разграничен между пользователями, так как неправильное
разграничение прав доступа к информации может привести к потери хранимой информации.
Данную проблему можно решить путем внедрения электронного архива на предприятии. К преимуще-
ствам данного способа хранения информации можно отнести большую вместимость информации. Число
"единиц" хранения электронного архива может достигать сотен тысяч и даже миллионов. Для быстрого по-
иска обновления и удаления информации, можно использовать структурированный каталог данных. Также
к преимуществам данного способа хранения информации можно отнести: длительное хранение документов
без потери их качества, осуществление работы с документами, учитывающими все последние обновления и
исправления, выпуск документации высокого качества независимо от срока их хранения.
Анализ последних исследований и публикаций
При организации автоматизированных рабочих мест и при повсеместном применении их на предпри-
ятии создаются предпосылки для создания электронного документооборота, и электронного архива на его
основе. По мнению Т. Микитенко, электронный документооборот, это совокупность процессов создания,
обработки, отправки, передачи, получения и хранения электронных документов[1]. Законом Украины «Об
|