Про ендемiчнiсть зелених мiкроалмазiв Побужжя–Приднiстров’я
В 50–70 роках минулого столiття вiдкрита алмазоноснiсть рiзновiкових теригенних вiдкладiв Побужжя i Приднiстров’я. Серед знайдених алмазiв були виявленi специфiчнi кривограннi зеленi мiкроалмази — тетрагексаедроїди. Кристали алмазу такої форми є надзвичайно рiдкiсними, навiть у вiдомих родовищах...
Saved in:
| Date: | 2016 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2016
|
| Series: | Доповіді НАН України |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/98139 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Про ендемiчнiсть зелених мiкроалмазiв Побужжя–Приднiстров’я / В.М. Квасниця // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2016. — № 1. — С. 57-64. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-98139 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-981392025-02-23T17:18:59Z Про ендемiчнiсть зелених мiкроалмазiв Побужжя–Приднiстров’я Об эндемичности зеленых микроалмазов Побужья–Приднестровья On the endemicity of green microdiamonds of the Pobuzhzhya-Prydnistrovya region Квасниця, В.М. Науки про Землю В 50–70 роках минулого столiття вiдкрита алмазоноснiсть рiзновiкових теригенних вiдкладiв Побужжя i Приднiстров’я. Серед знайдених алмазiв були виявленi специфiчнi кривограннi зеленi мiкроалмази — тетрагексаедроїди. Кристали алмазу такої форми є надзвичайно рiдкiсними, навiть у вiдомих родовищах цього мiнералу в свiтi. На територiї України вони широко поширенi лише в її пiвденно-захiднiй частинi i тому вiднесенi до алмазiв-ендемiкiв. Отриманi нами новi данi про мiнералогiю зелених мiкроалмазiв Побужжя–Приднiстров’я пiдтверджують їх ендемiчнiсть i вказують на їх мiсцевi корiннi джерела. Нинi виявлено, що зеленим мiкроалмазам Побужжя–Приднiстров’я властивi високий вмiст домiшок азоту, низький ступiнь агрегацiї атомiв цього азоту i вузький iнтервал значень iзотопного складу вуглецю. Проаналiзовано поширення зелених мiкроалмазiв i висловлено припущення про їх генезис та можливе знаходження їх корiнних джерел. В 50–70 годах прошлого века открыта алмазоносность разновозрастных терригенных отложений Побужья и Приднестровья. Среди найденных алмазов были обнаружены специфические кривогранные зеленые микроалмазы — тетрагексаэдроиды. Такие алмазные кристаллы являются чрезвычайно редкими, даже в известных месторождениях этого минерала в мире. Они распространены только на юго-западной части территории Украины и поэтому отнесены к алмазам-эндемикам. Полученные нами новые данные о минералогии зеленых микроалмазов Побужья–Приднестровья подтверждают их эндемичность и указывают на их местные коренные источники. Ныне установлено, что зеленым микроалмазам Побужья–Приднестровья присущи высокое содержание примесей азота, низкая степень агрегации атомов этого азота и узкий интервал значений изотопного состава углерода. Проанализировано распространение зеленых микроалмазов и высказано предположение об их генезисе и возможном нахождении их коренных источников. In the 1950–1970, the diamond-bearing uneven terrigenous sediments in the Pobuzhzhya–Prydnistrovya region were discovered. Among the found diamonds, the specific rounded green microdiamonds–tetrahexahedrons were discovered. Such diamond crystals are extremely rare, even in the known deposits of this mineral in the world. They are distributed only in the south-western part of the territory of Ukraine and therefore referred to the diamond-endemic. We obtain new data on the mineralogy of green microdiamonds of the Pobuzhzhya–Prydnistrovya region that confirm their endemicity and point to their local indigenous sources. These microdiamonds are characterized by a high content of nitrogen impurities, low degree of aggregation of nitrogen atoms, and narrow range of values of the isotopic composition of carbon. The distribution of green microdiamonds is analyzed, and their genesis and the possible finding of their root sources are suggested. Автор вдячний В. I. Силаєву i I. В. Смолєвiй (Iнститут геологiї Комi наукового центру Уральського вiддiлення РАН, м. Сиктивкар, Росiя) за iзотопнi аналiзи вуглецю мiкроалмазiв. 2016 Article Про ендемiчнiсть зелених мiкроалмазiв Побужжя–Приднiстров’я / В.М. Квасниця // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2016. — № 1. — С. 57-64. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/98139 549.211 uk Доповіді НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Науки про Землю Науки про Землю |
| spellingShingle |
Науки про Землю Науки про Землю Квасниця, В.М. Про ендемiчнiсть зелених мiкроалмазiв Побужжя–Приднiстров’я Доповіді НАН України |
| description |
В 50–70 роках минулого столiття вiдкрита алмазоноснiсть рiзновiкових теригенних
вiдкладiв Побужжя i Приднiстров’я. Серед знайдених алмазiв були виявленi специфiчнi
кривограннi зеленi мiкроалмази — тетрагексаедроїди. Кристали алмазу такої форми
є надзвичайно рiдкiсними, навiть у вiдомих родовищах цього мiнералу в свiтi. На територiї України вони широко поширенi лише в її пiвденно-захiднiй частинi i тому вiднесенi до алмазiв-ендемiкiв. Отриманi нами новi данi про мiнералогiю зелених мiкроалмазiв Побужжя–Приднiстров’я пiдтверджують їх ендемiчнiсть i вказують на їх мiсцевi
корiннi джерела. Нинi виявлено, що зеленим мiкроалмазам Побужжя–Приднiстров’я
властивi високий вмiст домiшок азоту, низький ступiнь агрегацiї атомiв цього азоту
i вузький iнтервал значень iзотопного складу вуглецю. Проаналiзовано поширення зелених мiкроалмазiв i висловлено припущення про їх генезис та можливе знаходження їх корiнних джерел. |
| format |
Article |
| author |
Квасниця, В.М. |
| author_facet |
Квасниця, В.М. |
| author_sort |
Квасниця, В.М. |
| title |
Про ендемiчнiсть зелених мiкроалмазiв Побужжя–Приднiстров’я |
| title_short |
Про ендемiчнiсть зелених мiкроалмазiв Побужжя–Приднiстров’я |
| title_full |
Про ендемiчнiсть зелених мiкроалмазiв Побужжя–Приднiстров’я |
| title_fullStr |
Про ендемiчнiсть зелених мiкроалмазiв Побужжя–Приднiстров’я |
| title_full_unstemmed |
Про ендемiчнiсть зелених мiкроалмазiв Побужжя–Приднiстров’я |
| title_sort |
про ендемiчнiсть зелених мiкроалмазiв побужжя–приднiстров’я |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Науки про Землю |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/98139 |
| citation_txt |
Про ендемiчнiсть зелених мiкроалмазiв Побужжя–Приднiстров’я / В.М. Квасниця // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2016. — № 1. — С. 57-64. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Доповіді НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT kvasnicâvm proendemičnistʹzelenihmikroalmazivpobužžâpridnistrovâ AT kvasnicâvm obéndemičnostizelenyhmikroalmazovpobužʹâpridnestrovʹâ AT kvasnicâvm ontheendemicityofgreenmicrodiamondsofthepobuzhzhyaprydnistrovyaregion |
| first_indexed |
2025-11-24T04:01:44Z |
| last_indexed |
2025-11-24T04:01:44Z |
| _version_ |
1849642875027980288 |
| fulltext |
оповiдi
НАЦIОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМIЇ НАУК
УКРАЇНИ
1 • 2016
НАУКИ ПРО ЗЕМЛЮ
УДК 549.211 http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2016.01.057
В.М. Квасниця
Iнститут геохiмiї, мiнералогiї i рудоутворення iм. М. П. Семененка НАН України, Київ
E-mail: vmkvas@hotmail.com
Про ендемiчнiсть зелених мiкроалмазiв
Побужжя–Приднiстров’я
(Представлено академiком НАН України Є.Ф. Шнюковим)
В 50–70 роках минулого столiття вiдкрита алмазоноснiсть рiзновiкових теригенних
вiдкладiв Побужжя i Приднiстров’я. Серед знайдених алмазiв були виявленi специфiчнi
кривограннi зеленi мiкроалмази — тетрагексаедроїди. Кристали алмазу такої форми
є надзвичайно рiдкiсними, навiть у вiдомих родовищах цього мiнералу в свiтi. На тери-
торiї України вони широко поширенi лише в її пiвденно-захiднiй частинi i тому вiдне-
сенi до алмазiв-ендемiкiв. Отриманi нами новi данi про мiнералогiю зелених мiкроалма-
зiв Побужжя–Приднiстров’я пiдтверджують їх ендемiчнiсть i вказують на їх мiсцевi
корiннi джерела. Нинi виявлено, що зеленим мiкроалмазам Побужжя–Приднiстров’я
властивi високий вмiст домiшок азоту, низький ступiнь агрегацiї атомiв цього азоту
i вузький iнтервал значень iзотопного складу вуглецю. Проаналiзовано поширення зеле-
них мiкроалмазiв i висловлено припущення про їх генезис та можливе знаходження їх
корiнних джерел.
Ключовi слова: зеленi мiкроалмази, тетрагексаедроїд, домiшки азоту, iзотопний склад
вуглецю, Побужжя, Приднiстров’я, Український щит.
На територiї України вiдомi численнi знахiдки кристалiв ендогенного (мантiйного) алма-
зу в рiзновiкових теригенних вiдкладах. Алмази знайдено в протерозойських, неогенових
i четвертинних теригенних вiдкладах на Українському щитi та його схилах, а також у тери-
генних вiдкладах карбону i пермi на Донбасi. До виявлених основних алмазопроявiв можна
вiднести: 1) великi i дрiбнi алмази (мiкроалмази) у протерозойських бiлокоровицьких ме-
таосадових породах (конгломерати i пiсковики) на Волинському мегаблоцi; 2) мiкроалмази
у неогенових (полтавська серiя, сарматський ярус) титано-цирконiєвих пiсках на Рось-Тiки-
цькому мегаблоцi (Зеленоярський i Тарасiвський розсипи), на Середньоприднiпровському
мегаблоцi (Самотканський розсип) i на Приазовському мегаблоцi (Вовчанський розсип);
© В.М. Квасниця, 2016
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2016, №1 57
Рис. 1. Зеленi мiкроалмази днiстровського типу — тетрагексаедроїди: а, б — зарисовка кристалiв по
Ю.О. Полканову; в — електронно-мiкроскопiчний знiмок кристалу
3) переважно мiкроалмази у неогенових (балтська свiта) пiсках i пов’язаних з ними четвер-
тинних вiдкладах на Днiстровсько-Бузькому мегаблоцi. Найбiльш багатi мiкроалмазами
неогеновi титано-цирконiєвi пiски.
Враховуючи особливостi знайдених розсипних алмазiв i вмiщуючих їх порiд, можна
видiлити на Українському щитi i його схилах такi алмазоноснi провiнцiї: Волинська, При-
днiпровська з пiдроздiлом на двi субпровiнцiї (пiвнiчну на Рось-Тiкицькому мегаблоцi i пiв-
денну на Середньоприднiпровському i Приазовському мегаблоках) i Побузько-Приднiстров-
ська, для яких прогнозуються власнi корiннi джерела ендогенного алмазу. Серед них най-
бiльш виразно видiляється Побузько-Приднiстровська провiнцiя, завдяки знахiдкам в її
рiзновiкових теригенних вiдкладах вiдносно чисельних зелених мiкроалмазiв рiдкiсного
морфологiчного типу кристалiв — тетрагексаедроїдiв iз увiгнутими гранями {hk0}. По-
бузько-приднiстровськi зеленi тетрагексаедроїди можна вважати алмазами-ендемiками на
територiї України, правда, за деяким винятком — декiлька подiбних зелених тетрагексае-
дроїдiв виявлено нами серед декiлькох тисяч мiкроалмазiв iз Самотканського розсипу.
Вперше на ендемiчнiсть зелених мiкроалмазiв Приднiстров’я вказав Ю.О. Полканов [1–
3]. Вiн видiлив зеленi тетрагексаедроїди в так званий днiстровський тип кристалiв алмазу
(рис. 1), вважаючи р. Днiстер транспортером цього алмазу в його гирло. Подальше тетраге-
ксаедроїди переносяться морськими течiями на захiд уздовж узбережжя Чорного моря [3].
Пiдгрунтям для видiлення такого типу алмазу була не тiльки незвичайна форма кристалiв,
а i їх iнтенсивне зелене забарвлення (стiйке при температурi 600–800 ◦С) i вiдсутнiсть їх
свiтiння в ультрафiолетових, катодних i рентгенiвських променях. Такi кривограннi тетра-
гексаедри є результатом розчинення специфiчних антискелетних кристалiв алмазу, вони
є надзвичайно рiдкiсними серед кристалiв алмазу в кiмберлiтах.
Спочатку зеленi тетрагексаедроїди були знайденi в декiлькох мiсцях пiвнiчно-захiдного
узбережжя Чорного моря: в сучасних пiсках пляжу бiля с. Каролiно-Бугаз поблизу Днi-
стровського лиману, в сучасних пiсках Днiстровського лиману бiля с. Затока, в сучасних
пiсках в районi гирла Дунаю (бухта Затон бiля м. Вилкове — пiски русла гирла рiки i с. При-
морське — пiски пляжу), а також в сучасних пiсках пляжу поблизу м. Очакова (рис. 2) [3].
Трохи пiзнiше днiстровський тип кристалiв алмазу був виявлений у рiзнозернистих пiсках
з гравiєм i галькою балтської свiти неогену на межирiччi Днiстер–Пiвденний Буг (лише
в пiвнiчнiй частинi поширення балтських вiдкладiв, бiля сiл Писарiвка, Строїнцi, Савинцi
i м. Тростянець) i в русловому алювiї середньої i нижньої течiї рiк Днiстер (Кам’янська
i Ягорликська депресiї, Молдавiя) i Пiвденний Буг (бiля с. Печера) [4, 5]. Це дало пiдстави
вважати балтськi вiдклади промiжним колектором i постачальником цього типу кристалiв
58 ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2016, №1
Рис. 2. Схема знахiдок зелених мiкроалмазiв i великих безбарвних алмазiв у теригенних вiдкладах
Побужжя–Приднiстров’я: 1–4 — зеленi мiкроалмази в балтських вiдкладах неогену межирiччя Днiстер-Пiв-
денний Буг (1 — бiля с. Писарiвка, 2 — бiля с. Строїнцi, 3 — бiля м. Тростянець, 4 — бiля с. Савинцi); 5–7 —
зеленi мiкроалмази в русловому алювiю рiк Пiвденний Буг i Днiстер (5 — р. Пiвденний Буг, бiля с. Печера;
6 — р. Днiстер, в районi Кам’янської депресiї; 7 — р. Днiстер, в районi Ягорликської депресiї); 8–12 —
зеленi мiкроалмази у вiдкладах пляжу пiвнiчно-захiдного узбережжя Чорного моря, гирла i лиманiв рiк
Пiвденний Буг, Днiстер i Дунай: (8 — бiля м. Очакiв; 9 — бiля с. Каролiно-Бугаз; 10 — бiля с. Затока; 11 —
бiля с. Приморське; 12 — бiля м. Вилкове); 13–19 — великi безбарвнi алмази в русловому алювiю басейну
р. Днiстер i басейну р. Синюха (13 — у гирлi р. Збруч; 14 — у гирлi р. Жванчик; 15 — бiля м. Ямпiль;
16 — бiля с. Вертюжани; 17 — бiля м. Кам’янка, 18 — бiля с. Перегонiвка; 19 — бiля с. Синюхин Брiд)
алмазу в рiчки Днiстер i Пiвденний Буг. Окрiм того, були знайденi iншi багатогранники
мiкроалмазiв iнтенсивного зеленого кольору — октаедр, октаедр-ромбододекаедр, додекае-
дроїд, куб–додекаедроїд i куб (рис. 3). Оскiльки вони трапляються разом з днiстровським
типом кристалiв майже у всiх мiсцях їх знахiдок, нами було висловлено припущення, що
всi вони належать до парагенетичної асоцiацiї, тобто мають єдине корiнне джерело. Роз-
мiр кристалiв знайдених зелених алмазiв не перевищує 0,35 мм, а маса кожного окремого
кристалу менша 60 мкг. Особливо багато зелених мiкроалмазiв знайдено в Ягорликськiй
депресiї р. Днiстер — 19 кристалiв, на березi Чорного моря бiля с. Каролiно-Бугаз — 27
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2016, №1 59
Рис. 3. Зарисовка основних морфологiчних типiв кристалiв зелених мiкроалмазiв Побужжя–Приднiстров’я:
а — перехiдна форма (октаедр-ромбододекаедр); б ; в — рiзнi додекаедроїди; г — тетрагексаедроїд; д —
комбiнацiйна форма (куб-додекаедроїд); е — куб
Рис. 4. Iнфрачервонi спектри зелених мiкроалмазiв iз руслового алювiю середньої течiї р. Днiстер
кристалiв i бiля с. Затока — 17 кристалiв, у балтських вiдкладах — 8 кристалiв, а в басейнi
р. Пiвденний Буг лише поодинокi кристали.
Отриманi нами в лабораторiях Нiмеччини i Росiї новi данi з мiнералогiї зелених мiкроал-
мазiв Побужжя–Приднiстров’я пiдтверджують як правомiрнiсть видiлення днiстровського
типу кристалiв алмазу, так i об’єднання всiх iнтенсивно забарвлених зелених мiкроалмазiв
цього регiону в парагенетичну асоцiацiю. За спектроскопiчними особливостями в iнфрачер-
вонiй областi зеленi додекаедроїди i тетрагексаедроїди однаковi (рис. 4, табл. 1). Їм вла-
60 ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2016, №1
стивий не тiльки iнтенсивний зелений колiр, а i особливо низький ступiнь агрегацiї азотних
центрiв при високiй сумарнiй концентрацiї структурного азоту (892–1493 ppm). Всi вони на-
лежать до типу Iаb фiзичної класифiкацiї алмазу. Такi алмази трапляються в кiмберлiтах,
лампроїтах i в лампрофiрах. Новi данi вiдповiдають ранiше отриманим результатам вивче-
ння зелених мiкроалмазiв Побужжя–Приднiстров’я методом електронного парамагнiтного
резонансу (ЕПР) [8, 9]. ЕПР спектри рiзних за морфологiєю зелених мiкроалмазiв свiдчать,
що в них домiнує центр NС, який може бути у супроводi слабкiше проявленого на спектрах
iншого парамагнiтного центра N3V. Тому високий вмiст домiшок одиночних атомiв азоту
є характерним показником зелених мiкроалмазiв Побужжя–Приднiстров’я. Вiн же i є при-
чиною їх iнтенсивного зеленого кольору. Якраз природним i штучним алмазам типу Ib
фiзичної класифiкацiї, якi мiстять домiшки лише одиночного азоту, властиве зелене за-
барвлення. Серед iнших спектроскопiчно вивчених мiкроалмазiв Побужжя–Приднiстров’я
є кристали азотвмiсного типу Ia i “безазотнi” кристали типу IIa фiзичної класифiкацiї.
Iнший важливий показник зелених мiкроалмазiв Побужжя-Приднiстров’я — це вузь-
кий iнтервал значень iзотопного складу їх вуглецю, який вивчено для двох морфологiчно
рiзних кристалiв алмазу — додекаедроїда i тетрагексаедроїда (див. табл. 1), їх δ13С: вiд
−12,82 до −10,52 %�. Тодi як шiсть iнших вивчених дрiбних алмазiв рiзного кольору (два
безбарвнi, димчастий, жовтуватий i два коричневi) цього регiону мають широкий iнтервал
значень δ13С: вiд −24,79 до −3,14 %�. Ще декiлька характерних ознак вивчених зелених
мiкроалмазiв: вони не мають ознак механiчного зносу кристалiв i “структурно” є вiдносно
мало дефектними. Так, за даними раманiвського дослiдження тетрагексаедроїда положення
головної лiнiї вiдповiдає 1331,53 см−1 при її ширинi 3,57 см−1.
Отже, Побузько-Приднiстровська провiнцiя як нiяка iнша на територiї України збага-
чена зеленими мiкроалмазами, вони складають трохи бiльше третини вiд знайдених тут
алмазiв. За даними [10] всього на територiї цiєї провiнцiї знайдено понад 240 розсипних
алмазiв у 120 пунктах. Знахiдки зелених мiкроалмазiв майже всюди просторово не спiвпа-
дають з мiсцями знахiдок у русловому алювiї великих безбарвних кристалiв алмазу в ба-
сейнах середньої течiї рiк Днiстер i Пiвденний Буг (алмаз масою 8,2 мг в гирлi р. Збруч,
алмаз масою 3,2 мг в гирлi р. Жванчик, алмаз масою 2,4 мг у р. Днiстер бiля м. Ямпiль,
алмаз масою 28,2 мг у р. Днiстер бiля с. Вертюжани, алмаз масою 11,4 мг у р. Днiстер бiля
м. Кам’янка, алмаз масою 40,1 мг у р. Синюха бiля с. Синюхин Брiд i алмаз масою 0,9 мг
у притоцi р. Синюха — р. Ятрань бiля с. Перегонiвка (див. рис. 2)), що дозволяє прогнозу-
вати як рiзнi шляхи перенесення алмазiв у мiсця акумуляцiї, так i, найiмовiрнiше, їх рiзнi
корiннi джерела. Правда, в 1949–1955 рр., в час знахiдок великих кристалiв алмазу в ба-
сейнах рiк Днiстер i Пiвденний Буг, мiкроалмазiв не шукали. Лише один вiдносно великий
безбарвний кристал алмазу масою 0,9 мг знайдено у балтських вiдкладах бiля с. Строїнцi.
Морфологiчне розмаїття зелених мiкроалмазiв (особливо наявнiсть серед них тетраге-
ксаедроїдiв i кубiв) може свiдчити про їх так звану еклогiтову асоцiацiю. Оскiльки екло-
Таблиця 1. Вмiст домiшок азоту в зелених мiкроалмазах Приднiстров’я за даними iнфрачервоної спектро-
скопiї, в ppm [6, 7] та їх iзотопний склад
Проба, форма i маса кристала Nзаг. вмiст NA центр NB1 центр NC центр δ13С, %�
D6, додекаедроїд, 44 мкг 892 299 0 593 −11,25; −10,52
D10-1, тетрагексаедроїд, 56 мкг 1045 289 43 713 −12,82
D116/117-12, тетрагексаедроїд 1493 387 0 1106 Не визначався
Середнє значення 1143 325 14 804 −11,53
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2016, №1 61
гiтова асоцiацiя алмазiв в кiмберлiтах морфологiчно рiзноманiтна, тодi як перидотитова
асоцiацiя алмазiв морфологiчно значно бiднiша (переважно октаедри i кристали перехiдної
форми октаедр-ромбододекаедр). Для бiльшостi алмазiв еклогiтової асоцiацiї прогнозується
субдукцiйно-корове походження джерела вуглецю. Вiдносно “важке” значення iзотопного
складу вуглецю зелених днiстровських мiкроалмазiв не суперечить їх можливiй “еклогiто-
вiй” природi, оскiльки iнтервал значень δ13С для алмазiв еклогiтової асоцiацiї iз кiмберлiтiв,
лампроїтiв i лампрофiрiв дуже широкий (вiд −41,3 до + 2,7 %�) [11, 12]. Низький ступiнь
агрегацiї азотних центрiв в зелених мiкроалмазах може свiдчити про їх не тривале перебува-
ння в мантiйних умовах з часу їхнього утворення, або, навiть, про їх вiдносно “молодий” вiк.
Оскiльки рiдкiснi зеленi тетрагексаедроїди днiстровського типу виявлено нами також
серед самотканських мiкроалмазiв, то наскiльки правомiрна ендемiчнiсть побузько-при-
днiстровських зелених тетрагексаедроїдiв? Важливим критерiєм їх ендемiчностi виступає
значна поширенiсть зелених тетрагексаедроїдiв на Побужжi–Приднiстров’ї — в кожному
мiсцi знахiдок вони складають 20–50% знайдених алмазiв i мають регiональне поширення
на великiй площi. Такi ознаки зелених мiкроалмазiв як високий вмiст домiшок одиночних
атомiв азоту, низький ступiнь агрегацiї цих домiшок азоту i вузький iнтервал значень iзото-
пного складу вуглецю лише пiдкреслюють їх ендемiчнiсть. Корiннi джерела зелених мiкро-
алмазiв слiд шукати на пiвнiч-пiвнiчний захiд вiд областi поширення балтських вiдкладiв,
оскiльки джерелом теригенного матерiалу для їх формування були як мiсцевi давнiшi оса-
довi породи, так i кори вивiтрювання кристалiчних порiд Днiстровсько-Бузького мегаблока
Українського щита [13]. Зеленi тетрагексаедроїди не виявленi серед знайдених понад ти-
сячу мiкроалмазiв iз ближнiх Зеленоярського i Тарасiвського неогенових розсипiв, мiсце
знаходження корiнних джерел алмазiв для яких прогнозується на Бердичiвському блоцi.
Тому, слiд допускати, що Бердичiвський блок не був постачальником зелених мiкроалма-
зiв у балтськi вiдклади. На думку авторiв роботи [14], найперспективнiшим щодо мiсць
знаходження корiнних джерел балтських алмазiв може бути Вiнницький блок.
Автор вдячний В. I. Силаєву i I. В. Смолєвiй (Iнститут геологiї Комi наукового центру
Уральського вiддiлення РАН, м. Сиктивкар, Росiя) за iзотопнi аналiзи вуглецю мiкроалмазiв.
Цитована лiтература
1. Юрк Ю.Ю., Кашкаров И.Ф., Полканов Ю.А., Еременко Г.К., Яловенко И.П. Алмазы песчаных
отложений Украины. – Киев: Наук. думка, 1973. – 168 с.
2. Полканов Ю.А. Мелкие алмазы песчаных отложений: распространение, свойства, происхождение,
значение. – Симферополь: СПД “Барановский А. Э. ”, 2009. – 228 с.
3. Яловенко И.П., Полканов Ю.А., Сторчак П.Н., Бирюкова И.А. Новые данные об алмазоносности
песчаных отложений юга Украины и Молдавии. Геология и рудоносность юга Украины, вып. 2. –
Днепропетровск, 1969. – С. 109–114.
4. Бобриевич А.П., Дружинин Л.Н., Квасница В.Н., Кручек А.И., Лавров Д.А., Смирнов Г.И. Ал-
мазоносность кластических образований балтской свиты Украины // Литология и полезные ископа-
емые. – 1975. – № 4. – С. 119–127.
5. Бобриевич А.П., Квасница В.Н., Сизова Р. Г., Смирнов Г.И. Распространение и особенности зеле-
ных алмазов в разновозрастных терригенных отложениях Правобережной Украины // Минералогия
осадочных образований. – Киев. – 1975. – Вып. 2. – С. 104–108.
6. Квасниця В.М., Таран М.М., Вiрт Р., Вiденбек М., Томас Р., Iльченко К.О., Лупашко Т.М. Новi
данi про українськi алмази // Мiнерал. журн. – 2005. – 27, № 4. – С. 47–58.
7. Iльченко К.О., Квасниця В.М., Таран М.М. Мiкроалмази з кiмберлiтiв i розсипнi алмази Украї-
ни: їх особливостi за даними iнфрачервоної спектроскопiї // Записки Українського мiнералогiчного
товариства. – 2007. – 4. – С. 13–35.
62 ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2016, №1
8. Квасница В.Н. Мелкие алмазы. – Киев: Наук. думка, 1985. – 216 с.
9. Квасница В.Н., Мазыкин В.В., Матяш И.В., Цымбал С.Н. Спектры ЭПР мелких природных ал-
мазов и их возможное генетическое значение // Минер. журн. – 1981. – 3, № 1. – С. 89–92.
10. Павлюк В.Н., Довгань Р.Н., Катюк И.Ю., Цымбал Ю.С. Состояние и перспективы поисковых ра-
бот на алмазы в пределах юго-западной части Украинского щита. Тезисы Междунар. научн. конф.
“Модели образования алмаза и его коренных источников. Перспективы алмазоносности Украинского
щита и сопредельных территорий”. – Киев: Изд. ИГМР НАН Украины. – 2012. – С. 150–152.
11. Cartigny P. Stable isotopes and the origin of diamond // Elements. – 2005. – 1, No 2. – P. 79–84.
12. Shirey B. S., Cartigny P., Frost J.D., Keshav Sh., Nestola F., Nimis P., Pearson G.D., Sobolev N.V.,
Walter J.M. Diamonds and the geology of mantle carbon // Reviews in Mineralogy and Geochemistry. –
2013. – 75. – P. 355–421.
13. Цимбал Ю.С. Типоморфiзм алмазу та його мiнералiв-супутникiв з осадових порiд захiдної частини
Українського щита. – Київ: Наук. думка, 2014. – 208 с.
14. Металiдi В.С., Павлюк В.М., Приходько В.Л. Алмазоноснiсть пiвденно-захiдної частини Україн-
ського щита i його схилiв // Мiнеральнi ресурси України. – 1999. – № 3. – С. 9–12.
References
1. Yurk Yu.Yu., Kashkarov I. F., Polkanov Yu.A., Erjemenko G.R., Yalovenko I. P. Diamonds of sand depo-
sits of Ukraine, Kiev: Naukova Dumka, 1973 (in Russian).
2. Polkanov Yu.A. Small diamonds of sand deposits: the spread, properties, origin, value, Simpheropol: SPD
“Baranovsky A. E.”, 2009 (in Russian).
3. Yalovenko I. P., Polkanov Yu.A., Storchak P.N., Birjukova I. A. New data on diamond-bearing sands
of the Southern part of Ukraine and Moldova. Geology and ores of the Southern part of Ukraine, 2,
Dnepropetrovsk, 1969: 109–114 (in Russian).
4. Bobrievich A. P., Druzhinin L.N., Kvasnitsa V.N., Kruchek A. I., Lavrov D.A., Smirnov G. I. Lithology
and Mineral Resources, 1975, No 4: 119–127 (in Russian).
5. Bobrievich A. P., Kvasnitsa V.N., Sizova R.G., Smirnov G. I. Distribution and characteristics of green
diamonds in uneven clastic sediments of the Right-Bank Ukraine. Mineralogy of sedimentary formations,
2, Kiev, 1975: 104–108 (in Russian).
6. Kvasnytsya V.M., Taran M.M., Wirth R., Videnbek M., Tomas R., Ilchenko K.O., Lupashko T.M. Mi-
neral. J., 2005, 27, No 4: 47–58 (in Ukrainian).
7. Ilchenko K.O., Kvasnytsya V.M., Taran M.M Proceedings of the Ukrainian Mineralogical Society, 2007,
4: 13–35 (in Ukrainian).
8. Kvasnitsa V.N. Small diamonds, Kiev: Naukova Dumka, 1985 (in Russian).
9. Kvasnitsa V.M., Mazykin V.V., Matyash I. V., Tsymbal S. N. Mineral. J., 1981, 3, No 1: 89–92 (in Russian).
10. Pavlyuk V.N., Dovgan R.N., Katyuk I. Yu., Tsymbal Yu. S. State and perspectives of prospecting for
diamonds within the South-Western part of the Ukrainian Shield. Materials of an international scientific
conference ”Models of diamond formation and its indigenous sources. Diamond perspectives of the Ukrainian
shield and adjacent territories”, Kiev, 2012: 150–152 (in Russian).
11. Cartigny P. Elements, 2005, 1, No 2: 79–84.
12. Shirey B. S., Cartigny P., Frost J.D., Keshav Sh., Nestola F., Nimis P., Pearson G.D., Sobolev V.N.,
Walter J.M. Reviews in Mineralogy and Geochemistry, 2013, 75: 355–421.
13. Tsymbal Yu. S. Typomorphism of diamonds and accompanying minerals from sedimentary rocks of the
Western part of Ukrainian shield, Kyiv: Naukova Dumka, 2014 (in Ukrainian).
14. Metalidi V. S., Pavlyuk V.M., Prykhodko V. L. Mineral resources of Ukraine, 1999, No 3: 9–12 (in Ukrai-
nian).
Надiйшло до редакцiї 04.07.2015
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2016, №1 63
В.Н. Квасница
Институт геохимии, минералогии и рудообразования им. Н.П. Семененко НА Украины, Киев
E-mail: vmkvas@hotmail.com
Об эндемичности зеленых микроалмазов Побужья–Приднестровья
В 50–70 годах прошлого века открыта алмазоносность разновозрастных терригенных отло-
жений Побужья и Приднестровья. Среди найденных алмазов были обнаружены специфи-
ческие кривогранные зеленые микроалмазы — тетрагексаэдроиды. Такие алмазные кристал-
лы являются чрезвычайно редкими, даже в известных месторождениях этого минерала
в мире. Они распространены только на юго-западной части территории Украины и поэто-
му отнесены к алмазам-эндемикам. Полученные нами новые данные о минералогии зеле-
ных микроалмазов Побужья–Приднестровья подтверждают их эндемичность и указыва-
ют на их местные коренные источники. Ныне установлено, что зеленым микроалмазам
Побужья–Приднестровья присущи высокое содержание примесей азота, низкая степень
агрегации атомов этого азота и узкий интервал значений изотопного состава углерода.
Проанализировано распространение зеленых микроалмазов и высказано предположение об
их генезисе и возможном нахождении их коренных источников.
Ключевые слова: зеленые микроалмазы, тетрагексаэдроид, примеси азота, изотопный сос-
тав углерода, Побужье, Приднестровье, Украинский щит.
V.M. Kvasnytsya
M.P. Semenenko Institute of Geochemistry, Mineralogy and Ore-Formation, Kiev
E-mail: vmkvas@hotmail.com
On the endemicity of green microdiamonds of the
Pobuzhzhya-Prydnistrovya region
In the 1950–1970, the diamond-bearing uneven terrigenous sediments in the Pobuzhzhya–Pry-
dnistrovya region were discovered. Among the found diamonds, the specific rounded green
microdiamonds–tetrahexahedrons were discovered. Such diamond crystals are extremely rare, even
in the known deposits of this mineral in the world. They are distributed only in the south-western
part of the territory of Ukraine and therefore referred to the diamond-endemic. We obtain new data
on the mineralogy of green microdiamonds of the Pobuzhzhya–Prydnistrovya region that confirm
their endemicity and point to their local indigenous sources. These microdiamonds are characterized
by a high content of nitrogen impurities, low degree of aggregation of nitrogen atoms, and narrow
range of values of the isotopic composition of carbon. The distribution of green microdiamonds is
analyzed, and their genesis and the possible finding of their root sources are suggested.
Keywords: green microdiamonds, rounded tetrahexahedron, nitrogen impurities, isotopic compo-
sition of carbon, Pobuzhzhya–Prydnistrovya region, Ukrainian shield.
64 ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2016, №1
|