Науково-технічне забезпечення як основа механізму управління регіональним розвитком агропромислового виробництва
Цель исследований заключается в определении особенностей влияния научно-технического обеспечения агропромышленного производства на управление его развитием. Теоретической и методологической основой исследования является диалектический метод познания и системный подход к изучению экономических процес...
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2007 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/98263 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Науково-технічне забезпечення як основа механізму управління регіональним розвитком агропромислового виробництва / В.В. Лагодієнко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 104. — С. 35-38. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859666767486386176 |
|---|---|
| author | Лагодієнко, В.В. |
| author_facet | Лагодієнко, В.В. |
| citation_txt | Науково-технічне забезпечення як основа механізму управління регіональним розвитком агропромислового виробництва / В.В. Лагодієнко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 104. — С. 35-38. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | Цель исследований заключается в определении особенностей влияния научно-технического обеспечения агропромышленного производства на управление его развитием. Теоретической и методологической основой исследования является диалектический метод познания и системный подход к изучению экономических процессов; монографический; законодательные, нормативно правовые акты.
Мета досліджень полягає у визначенні особливостей впливу науково-технічного забезпечення агропромислового виробництва на управління його розвитком. Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання і системний підхід до вивчення економічних процесів; монографічний; законодавчі, нормативно-правові акти.
|
| first_indexed | 2025-11-30T12:09:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
35
6. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4–е изд., перераб. и доп. – М.: ООО
«Новое знание», 2004. – 328с.
7. Савицкая Г.В. Экономический анализ. Учебник. – М.: ООО «Новое знание», 2004.– 640 с.
8. Філімоненков А.С. Фінансы підприємств. Навчальний посібник.– К.:Кондор.2005.– 397с.
9. Фінанси підприємств. Навчально–методичний посібник. – Л.Д. Буряк, А.П. Куліш, Г.Г. Нам та ін. – К.:
КНЭУ, 2003.–165 с.
10. Фролова Т.А. Фінансовий аналіз: Навчально-методичний посібник. – К.: Іздательство Европейського
Університета, 2005. – 252 с.
Лагодієнко В.В.
НАУКОВО–ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯК ОСНОВА МЕХАНІЗМУ
УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ АГРОПРОМИСЛОВОГО
ВИРОБНИЦТВА
Постановка проблеми. В умовах становлення ринкових відносин виникає необхідність формування
вільного ринку науково-технічної продукції зі всіма його структурами і відповідним господарським ме-
ханізмом, значним підвищенням сприйняття виробництва до науково-технічних досягнень, стимулювання
творчої ініціативи, підприємництва і в кінцевому підсумку формування ринку науково-технічної продукції.
Стан вивчення проблеми. Зазначені аспекти управління регіональним розвитком агропромислового ви-
робництва знаходяться постійно в полі зору науковців та досліджувались в роботах Андрійчука В.Г., Бітте-
ра О.А., Бугуцького О.А., Гайдуцького П.І., Дем’яненка М.Я., Долішнього М.І., Лузана Ю.Я., Макаренка
П.М., Мельника Л.Ю., Рижука С.М., Саблука П.Т., Шпичака О.М., Юрчишина В.В. та багатьох інших. Ра-
зом з тим, не всі аспекти цієї багатопланової проблеми всебічно досліджені. На деяких з них, а саме на нау-
ково–технічному забезпеченні ми й акцентуємо увагу.
Завдання і методика досліджень. Мета досліджень полягає у визначенні особливостей впливу науково–
технічного забезпечення агропромислового виробництва на управління його розвитком. Теоретичною та
методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання і системний підхід до вивчення еко-
номічних процесів; монографічний; законодавчі, нормативно-правові акти.
Результати досліджень. Адміністративні принципи впровадження науки у виробництво не сприяють
розвитку зацікавленості суб'єктів підприємницьких структур в її послугах. Пропозиція завершених (гото-
вих) наукових розробок дуже часто випереджує попит на них споживачів, що пов'язано з не сприйняттям
цього товару, відсутністю стимуляційних заходів та необхідних ринкових структур. Нові вимоги до розвит-
ку та функціонування галузей регіонального агропромислового виробництва передбачають вдосконалення
гнучкості виробництва із врахуванням попиту (зміни кон'юнктури ринку), відповідно й адаптації до нових
умов, значного посилення сприйняття досягнень науково-технічного прогресу. У цих умовах наукові роз-
робки, прогресивні технології, передовий досвід самих виробників та маркетингових посередників стає то-
варом, який може бути реалізований за наявності попиту, регулювати який можливо в умовах ринкових
відносин.
Регіональна аграрна науково-технічна політика – це система економічних, фінансових, торговельних та
правових відносин між виробниками даної продукції та її споживачами, яка покликана на принципах кон-
курентоспроможності забезпечити збалансований попит і пропозицію шляхом створення й розвитку посе-
редницької сфери впровадження та встановлення науково обгрунтованої системи ціноутворення на наукову
продукцію та послуги щодо її впровадження, системи оподаткування, фінансування та кредитування
підприємств наукової сфери, а також пов'язаних з нею ринкових структур.
Ринок науково-технічної продукції має свою організаційну структуру і свій власний економічний ме-
ханізм функціонування, поєднання яких забезпечує взаємний інтерес як виробників, так і споживачів нау-
кової продукції в агропромисловому виробництві. Основними умовами, необхідними для формування рин-
ку науково–технічної продукції, є наявність достатньої кількості конкуруючих виробників даної продукції;
повна свобода діяльності наукових установ з максимальним врахуванням потреб виробництва, маркетинго-
вої діяльності, агросервісного обслуговування: взаємний інтерес у виробника та споживача наукової про-
дукції: організація тимчасових та основних спеціальних ринкових структур (бірж, аукціонів, виставок то-
що): належний рівень матеріально-технічного забезпечення наукових та впроваджувальних формувань: ор-
ганізація рекламної та пропагандистської діяльності пачкових досягнень та конкретної наукової продукції;
наявність дієвого економічного механізму функціонування ринку науково-технічної продукції (ціноу-
творення, оподаткування, фінансування.
Слід мати на увазі й те, що постійно змінюється структура споживачів наукової продукції. Якщо раніше
науково-технічна продукція користувалась попитом в основному у спеціалістів органів управління (обласні,
районні ланки управління АПК), які й давали рекомендації керівникам підприємств, то в даний час така
продукція має попит – безпосередньо у керівників новостворених агроформувань, фермерів, орендарів, са-
дово-городніх товариств, особистих підсобних господарств, а керівники та спеціалісти різних ланок
управління через створені інформаційно-консультаційні (дорадчі) служби є посередниками у впровадженні
НТП. Це значною мірою змінює вимоги до якості наукової продукції, яка повинна бути простою і
дохідливою і гарантувати отримання позитивного економічного ефекту. Проте слід мати на увазі так звану
«проміжну» наукову продукцію, яка не використовується безпосередньо у впровадженні, але може бути не-
обхідна при тих чи інших впроваджу вальних наукових розробках. Мова йде про серйозні фундаментальні
Лагодієнко В.В.
НАУКОВО–ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯК ОСНОВА МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНИМ
РОЗВИТКОМ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА
36
дослідження, які повинні безпосередньо фінансуватись державою. Місцеві органи влади повинні фахово
оцінювати ті розробки, які необхідно фінансувати сьогодні, через рік, два, три і т. д. До бюджетних можуть
відноситись і консультаційні центри, служби впровадження в областях, районах, які разом із аналітичними
службами агропромислового виробництва регіону будуть працювати на впровадження науки у виробниц-
тво. Безумовно, впровадження інновацій у виробництво вимагає врахування інвестиційного рейтингу
регіонів.
На сьогодні за кордоном є багато свідчень того, що ефективність середніх та малих фірм у сфері науко-
во-дослідних робіт часто буває вищою, ніж великих корпорацій. Характеризуючи успіх малих фірм у галузі
нововведень, багато зарубіжних дослідників відзначають цілу низку організаційно-управлінських переваг,
необхідних як для вирішення проблем управління науковою діяльністю в цілому, так і для підвищення
віддачі працівників, та забезпечує:
− швидку адаптацію до ринків: через постійні контакти зі своїми клієнтами власники фірм володіють
інформацією щодо зміни попиту, який може швидко змінюватись, і здатні реагувати на них також шви-
дко та ефективно:
− гнучкість управління, адже керівник науково-інноваційної фірми постійно може контролювати вироб-
ництво, швидко реагує на необхідність його змін і бере на себе діловий ризик:
− гнучкість внутрішніх комунікацій у малих та середніх фірмах, які відрізняються від великих фірм.
За ініціативи Української академії аграрних наук та Міністерства аграрної політики України з метою
впорядкування системи наукового забезпечення агропромислового виробництва АР Крим та областей Ук-
раїни, підвищення рівня інноваційних перетворень в аграрному секторі економіки, дієвого впливу аграрної
науки на конкурентноздатність галузей сільського господарства в кожному регіоні України створені центри
наукового забезпечення агропромислового виробництва (АПВ). Основною ідеєю їх створення було приско-
рення інноваційних процесів в агропромисловому виробництві шляхом об’єднання зусиль наукових,
освітніх установ, виробничих структур аграрного профілю регіонів щодо застосування досягнень аграрної
науки на виробництві, трансферу інновацій агроформуванням різних форм господарювання, вдосконалення
взаємодії з науково-методичними центрами та провідними галузевими науковими установами УААН, нау-
ково-консультаційного та інформаційного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників, розпов-
сюдження передового досвіду та підвищення їх рівня знань.
Науково-дослідними установами УААН щорічно завершується близько 800 наукових розробок. Дове-
дення цих розробок до рівня інновацій, адаптація їх до ґрунтово-кліматичних умов та просування наукової
продукції на ринок інновацій в регіонах України і є завданнями регіональних центрів наукового забезпе-
чення АПВ.
Головними науковими установами центрів наукового забезпечення АПВ визначені потужні галузеві ін-
ститути, інститути АПВ та окремі державні сільськогосподарські дослідні станції УААН.
Для координації роботи цих центрів в областях функціонують Ради з питань організації їх діяльності, в
Академії – Відділення наукового забезпечення трансферу інновацій.
Центрами у 2001–2005 рр. впроваджена в агропромислове виробництво значна кількість закінчених
розробок наукових установ.
Разом з органами управління АПВ Центри щорічно в осінньо-зимовий період здійснюють навчання
керівників та спеціалістів агроформувань та органів управління АПК регіонів. Близько 60 тис. фахівців аг-
рарного профілю щорічно навчаються на базі центрів наукового забезпечення АПВ, організовується близь-
ко 500 виставок-ярмарків, Днів поля, публікується понад 5 тис. наукових статей. Створені і функціонують
78 науково-технологічних демонстраційних полігонів. На них демонструються не лише сорти та гібриди
сільськогосподарських культур, розробки локального значення, а й комплексні технології вирощування
сільськогосподарських культур, адаптовані до умов регіонів, для різних категорій господарств. Для демон-
страції наукових розробок в галузі зоотехнії сформовано і функціонує 58 модельних ферм.
З метою прискореного впровадження наукових розробок у виробництво в складі регіональних центрів
наукового забезпечення АПВ створена мережа агромагазинів. Основні напрями їх діяльності: надання опе-
ративних рекомендацій товаровиробникам з питань виробництва і реалізації сільськогосподарської про-
дукції, спільне вирощування нових сортів та гібридів сільськогосподарських культур, забезпечення товаро-
виробників елітним насінням, добривами, засобами захисту, методичними публікаціями, розробка техно-
логічних проектів та бізнес-планів, проведення навчань, надання маркетингових послуг.
Центрами надаються науково-консультаційні та інформаційні послуги суб’єктам АПВ в освоєнні ме-
тодів прибуткового господарювання, постійно розповсюджуються інформаційні матеріали, де
висвітлюються актуальні проблеми ведення АПВ. При цьому широко застосовуються комп’ютерна та теле-
комунікаційна техніка і інформаційні технології. Усі Центри успішно освоїли Інтернет-технології і викори-
стовують їх у своїй діяльності. Функціонує електронна пошта, впроваджено електронний документообіг.
Центрами розроблені та редагуються свої Web-сторінки. Окремі з них на своїх сторінках розмістили тор-
гові майданчики, форуми та ін. За фінансової підтримки Національної асоціації сільськогосподарських до-
радчих служб розроблено і впроваджено Web-сайт Української академії аграрних наук. В даний час він ви-
конує, в основному, представницькі функції, проте в найближчому майбутньому його буде доопрацьовано
як інструмент по розповсюдженню нових знань – сортів, гібридів, порід, технологій, препаратів, машин,
механізмів та ін., що пропонуються аграрною наукою агропромисловому виробництву.
Важливим аспектом науково–консультаційного та інформаційного обслуговування сільськогоспо-
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
37
дарських товаровиробників є організація інфраструктури формувань по розповсюдженню та доведенню до
користувачів напрацювань вчених-аграрників. В кожній головній науковій установі Центрів створені
відділи науково-консультаційного забезпечення та сільськогосподарського дорадництва, які разом з облас-
ними підрозділами Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб забезпечують сільсько-
господарських товаровиробників науково–технічною інформацією.
За умов, що складаються, недоцільно створювати великі інформаційні системи аграрного спрямування.
Більш життєстійкими будуть вузько профільні інформаційні системи. Координування їх розвитку варто
здійснювати не адміністративними важелями, а методами опосередкованого впливу. В цьому аспекті роль і
значення Національного аграрного університету як головної координуючої організації з питань створення
та розвитку інформаційної системи аграрного ринку України неоцінимі.
Провідниками науково–технічної політики регіону повинні стати і кооперативні об’єднання фермерів
та інших виробників сільськогосподарської продукції, про що свідчить досвід розвинутих країн світу.
Досвід останніх десятиліть свідчить, що застосування біотехнології у сільському господарстві може бу-
ти потужним засобом розробки високоврожайних сортів для країн, що розвиваються. Обіцяні нею переваги
можуть бути реалізовані лише тоді, коли країни, які розраховують ними скористатися, постійно і наполег-
ливо працюють над визначенням своїх потреб, розробкою адекватних рішень і запровадженням освітніх за-
ходів, а також беруть активну участь в обміні технологіями. Кожна країна має самостійно вирішувати, які
цілі у галузі сільського господарства відповідають її національним інтересам і які технології краще узгод-
жуються з суспільною думкою та уподобаннями їхніх громадян.
Спільне володіння сприяє ефективнішому управлінню. Партнерство, яке має своїм наслідком спільне
володіння, може вирішити ще одну проблему застосування біотехнології. Одне з найгірших побоювань
пов’язане з тим, що насінням генетично модифікованих сортів володіють і торгують великі транс-
національні корпорації, і може статися, що з часом вони забезпечать собі панівне становище і
здійснюватимуть контроль як внутрішніх ринків так і місцевих виробників. Інша складність полягає в тому,
що країни, які розвиваються, не мають достатніх прав інтелектуальної власності, які б забезпечили їм дос-
туп до сучасних сільськогосподарських технологій, зокрема у насінництві. Щоб подолати ці проблеми, і
сприяти використанню новітніх технологій державним сектором країн, що розвиваються, консорціум дер-
жавних університетів та інших державних структур недавно оголосив про створення Сільськогосподарсько-
го ресурсу інтелектуальної власності для державного сектора (СРІВДС). СРІВДС працюватиме над якомога
ширшою популяризацією наукових досягнень державних установ серед усіх, кого вони можуть зацікавити,
і передаватиме їх у вільне використання. Транснаціональні корпорації також виявили готовність по-
ділитися своїми здобутками і досвідом щоб підтримати цю ініціативу.
На всі тривоги і сумніви відносно продовольчої безпеки існує єдина вичерпна відповідь. Світове
співтовариство повинне вкладати більше коштів у створення сільськогосподарських установ та інфраструк-
тури у державах, перед якими стоїть ця проблема. Інвестиції повинні здійснюватися у створення законодав-
чої та нормативно-правової бази, розвиток наукових досліджень, транспорту та обробної промисловості, а
також в освіту. Внесок Університету земельних грантів в удосконалення господарювання та зміцнення по-
зицій громадського сектора у Сполучених Штатах за останні 140 років свідчить, що розвиток людських ре-
сурсів та системи освіти є не менш важливим, аніж наукове відкриття. Заснування закладів, фінансованих
громадськими фондами, заклало б основу для міжнародного співробітництва, відкритого для урядів, ака-
демічних кіл і приватного сектора. Якщо світове товариство ставить собі за мету досягти продовольчої без-
пеки для кожного жителя планети, воно повинно відкласти вбік ідеологічні та політичні принципи і прагма-
тично використати будь-яку технологію, яка веде до продовольчої безпеки та стабільності.
У майбутньому потенціал використання біотехнології у рослинництві значно розшириться і не обмежу-
ватиметься самим лише виведенням сортів з підвищеною стійкістю. Розробляються рослини, які зможуть
виконувати роль «фабрик» фармакологічно активних речовин, засобів очищення токсичних звалищ, аль-
тернативних джерел енергії та біоматеріалів, таких як барвники, детергенти, клеї, пластмаси тощо. Спожи-
вачі можуть прийти до висновку, що ці продукти підвищують якість їхнього життя у більш безпосередній
спосіб, аніж сучасні стійкі до шкідників і хвороб сорти.
Переваги генної інженерії для споживача виявляться ще рельєфніше, коли створені за допомогою
біоінженерії рослини служитимуть медицині, постачаючи ліки або підвищену кількість життєво необхідних
вітамінів і мікроелементів. Для того, щоб оцінити всі переваги і ризики сільськогосподарської технології,
потрібна здорова дискусія поінформованих сторін, яка допоможе визначити роль цього новітнього напряму
у майбутньому нашої системи продовольчого забезпечення та охорони здоров’я. Ніхто не повинен думати,
що технологія, у тому числі біотехнологія, повністю вирішить усі проблеми світового сільського господар-
ства. Проте той, хто знає про можливості біотехнології, переконаний, що вона має бути важливим компо-
нентом вирішення їх.
Висновок. Результати діяльності регіональних центрів наукового забезпечення АПВ засвідчують, що
цей напрям реформування в аграрній науці себе виправдав. Ці центри нині є головними координаторами і
виконавцями здійснення науково–технічної політики в аграрному секторі економіки держави на
регіональному рівні розвитку АПВ.
Зважаючи на величезну кількість нових методик і продуктів, розроблених за допомогою біотехнології,
можна стверджувати, що сільське господарство вступило в епоху чудових наукових відкриттів. Більше то-
го, сьогодні розробляється багато видів біотехнологічної продукції, які позитивно вплинуть на стан продо-
вольчого сектора. Розробка і впровадження нових біотехнологій матиме вирішальне значення для вироб-
ництва продуктів харчування у кількостях достатніх для того, аби прогодувати населення землі, чисельність
Лагодієнко В.В.
НАУКОВО–ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯК ОСНОВА МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНИМ
РОЗВИТКОМ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА
38
якого дедалі зростає. Водночас вони дадуть можливість зменшити вплив сільськогосподарського виробниц-
тва на навколишнє середовище.
Джерела та література
1. Долішній М. І. Регіональна соціально–економічна політика і розвиток аграрного сектора економіки //
Соціально-економічні дослідження в перехідний період: Щорічник наук. праць. – Вип. 25: Перспекти-
ви розвитку аграрних реформ / НАН України. Ін–т регіональних досліджень. – Львів, 2001. – С. 30 –
33.
2. Геєць В. М. Нестабільність та економічне зростання. – К.: Ін–т екон. прогнозів НАН України, 2000. –
342 с.
3. Шпичак О. М. Теоретичні основи еквівалентного обміну в агропромисловому комплексі // Економіка
АПК. – 2000. – № 9. – С. 3–10.
Миронова Т.Л., Загорулькин А.Н.
ФОРМИРОВАНИЕ ИННОВАЦИОННОЙ СТРАТЕГИИ УСТОЙЧИВОГО
РАЗВИТИЯ ПРЕДПРИЯТИЯ
Актуальность темы. Динамичный процесс социальных преобразований в Украине и реформирование
рыночных отношений предполагают необходимость поиска и выбора оптимальных путей для развития на-
циональной экономики. Туризм сегодня является одним из важнейших направлений государственной поли-
тики по подъему экономики страны. Роль туризма возросла с вхождением Украины в состав Всемирной ту-
ристической организации. По данным ВТО общий объем туристических услуг нашего государства состав-
ляет 8.2 млр. грн в год, из них 3.2 млр. грн. поступают в бюджет в виде налогов и обязательных платежей.
Туристический комплекс Автономной Республики Крым в настоящее время приобрел существенную
тенденцию к росту обусловленную возрастанием спроса на туристические услуги предприятий со стороны
потребителей. Это проявляется в динамике численности отдыхающих в 1996–2004 годы (рис.1).
0
1000
2000
3000
4000
5000
6000
1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004
Год
Ч
ис
ло
о
тд
ы
ха
ю
щ
их
,т
ы
с.
че
л.
Общая численность
Неорганизованные
Организованные
Рис.1. Динамика численности отдыхающих в Крыму в 1996 –2005 гг.
%
0
50
100
2001 2002 2003 2004 2005
%
Рис.2. Доля убыточных предприятий индустрии туризма Крыма в 2001–2005 гг.
Однако анализ управления индустрией туризма в республике указывает на низкий уровень развития
предприятий, отражающий неспособность руководства добиться стабильного подъема экономики субъек-
тов хозяйствования.
Так за период с 2001 по 2005 годы из 630 предприятий индустрии туризма ежегодно от 28 до 40 % яв-
ляются неприбыльными. В этих же условиях доля поступлений предприятий сферы туризма в общем объе-
ме поступлений в бюджеты всех уровней не превышает 10% (рис.2).
Источниками повышенной сложности управления становятся высокая степень неопределенности ры-
ночной ситуации, сезонная нестабильность спроса на туристские услуги, ужесточение конкуренции в тури-
стском бизнесе, нехватка финансовых ресурсов. В таких условиях предприятие не может ограничиваться
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-98263 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T12:09:02Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Лагодієнко, В.В. 2016-04-11T15:15:40Z 2016-04-11T15:15:40Z 2007 Науково-технічне забезпечення як основа механізму управління регіональним розвитком агропромислового виробництва / В.В. Лагодієнко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 104. — С. 35-38. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/98263 Цель исследований заключается в определении особенностей влияния научно-технического обеспечения агропромышленного производства на управление его развитием. Теоретической и методологической основой исследования является диалектический метод познания и системный подход к изучению экономических процессов; монографический; законодательные, нормативно правовые акты. Мета досліджень полягає у визначенні особливостей впливу науково-технічного забезпечення агропромислового виробництва на управління його розвитком. Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання і системний підхід до вивчення економічних процесів; монографічний; законодавчі, нормативно-правові акти. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Науково-технічне забезпечення як основа механізму управління регіональним розвитком агропромислового виробництва Article published earlier |
| spellingShingle | Науково-технічне забезпечення як основа механізму управління регіональним розвитком агропромислового виробництва Лагодієнко, В.В. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Науково-технічне забезпечення як основа механізму управління регіональним розвитком агропромислового виробництва |
| title_full | Науково-технічне забезпечення як основа механізму управління регіональним розвитком агропромислового виробництва |
| title_fullStr | Науково-технічне забезпечення як основа механізму управління регіональним розвитком агропромислового виробництва |
| title_full_unstemmed | Науково-технічне забезпечення як основа механізму управління регіональним розвитком агропромислового виробництва |
| title_short | Науково-технічне забезпечення як основа механізму управління регіональним розвитком агропромислового виробництва |
| title_sort | науково-технічне забезпечення як основа механізму управління регіональним розвитком агропромислового виробництва |
| topic | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/98263 |
| work_keys_str_mv | AT lagodíênkovv naukovotehníčnezabezpečennââkosnovamehanízmuupravlínnâregíonalʹnimrozvitkomagropromislovogovirobnictva |