Конкурентоспроможність підприємства: механізм управління та діагностика

Наведено концептуально новий підхід до формування конкурентоспроможності промислових підприємств. Обґрунтовано необхідність стратегічної орієнтації управління конкурентоспроможністю. Сформовано підходи до побудови механізму управління конкурентоспроможністю підприємства. Ключові слова: управління...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Воронкова, А.Е.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2009
Schlagworte:	Економічні аспекти промислового виробництва
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9830
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Конкурентоспроможність підприємства: механізм управління та діагностика / А.Е. Воронкова // Економіка пром-сті. — 2009. — № 3. — С. 133-137. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-9830
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-98302025-02-23T18:28:04Z Конкурентоспроможність підприємства: механізм управління та діагностика Конкурентоспособность предприятия: механизм управления и диагностика Competitiveness of enterprises: a mechanism of managing and diagnostics Воронкова, А.Е. Економічні аспекти промислового виробництва Наведено концептуально новий підхід до формування конкурентоспроможності промислових підприємств. Обґрунтовано необхідність стратегічної орієнтації управління конкурентоспроможністю. Сформовано підходи до побудови механізму управління конкурентоспроможністю підприємства. Ключові слова: управління конкурентоспроможністю підприємства, діагностика діяльності. ---------- Представлен концептуально новый подход к формированию конкурентоспособности промышленных предприятий. Обоснована необходимость стратегической ориентации управления конкурентоспособностью. Сформированы подходы к построению механизма управления конкурентоспособностью предприятия. Ключевые слова: управление конкурентоспособностью предприятия, диагностика деятельности. ---------- A new conceptual approach to formation of industrial enterprises’ competitiveness is presented. The necessity of strategic orientation in managing competitiveness is grounded. The approaches to building mechanisms of managing enterprise’s competitiveness have been formed. Key words: managing enterprise’s competitiveness, diagnostics of activity. ---------- 2009 Article Конкурентоспроможність підприємства: механізм управління та діагностика / А.Е. Воронкова // Економіка пром-сті. — 2009. — № 3. — С. 133-137. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9830 uk application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Економічні аспекти промислового виробництва Економічні аспекти промислового виробництва
spellingShingle	Економічні аспекти промислового виробництва Економічні аспекти промислового виробництва Воронкова, А.Е. Конкурентоспроможність підприємства: механізм управління та діагностика
description	Наведено концептуально новий підхід до формування конкурентоспроможності промислових підприємств. Обґрунтовано необхідність стратегічної орієнтації управління конкурентоспроможністю. Сформовано підходи до побудови механізму управління конкурентоспроможністю підприємства. Ключові слова: управління конкурентоспроможністю підприємства, діагностика діяльності. ----------
format	Article
author	Воронкова, А.Е.
author_facet	Воронкова, А.Е.
author_sort	Воронкова, А.Е.
title	Конкурентоспроможність підприємства: механізм управління та діагностика
title_short	Конкурентоспроможність підприємства: механізм управління та діагностика
title_full	Конкурентоспроможність підприємства: механізм управління та діагностика
title_fullStr	Конкурентоспроможність підприємства: механізм управління та діагностика
title_full_unstemmed	Конкурентоспроможність підприємства: механізм управління та діагностика
title_sort	конкурентоспроможність підприємства: механізм управління та діагностика
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Економічні аспекти промислового виробництва
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9830
citation_txt	Конкурентоспроможність підприємства: механізм управління та діагностика / А.Е. Воронкова // Економіка пром-сті. — 2009. — № 3. — С. 133-137. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT voronkovaae konkurentospromožnístʹpídpriêmstvamehanízmupravlínnâtadíagnostika AT voronkovaae konkurentosposobnostʹpredpriâtiâmehanizmupravleniâidiagnostika AT voronkovaae competitivenessofenterprisesamechanismofmanaginganddiagnostics
first_indexed	2025-11-24T10:54:18Z
last_indexed	2025-11-24T10:54:18Z
_version_	1849668832047661056
fulltext	А.Е. Воронкова КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА: МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ТА ДІАГНОСТИКА Всесвітній економічний форум із 1979 р. публікує Звіт про глобальну конкуренто- спроможність (ЗГК), у якому досліджуються чинники, що дозволяють національним еко- номікам досягти стійкого економічного зрос- тання й довгострокового благополуччя. Звіт надає бізнесу й політикам той інструмент, за допомогою якого вони зможуть об'єктивно оцінити відносно сильні та слабкі сторони національної економіки й порівняти їх з ін- шими країнами. Всесвітнім економічним фо- румом було розроблено методологію оцінки конкурентоспроможності країн за Глобаль- ним індексом конкурентоспроможності (ГІК). Із 2004 р. ГІК став вичерпним індексом для вимірювання національної конкурентоспро- можності, що враховує мікро- й макроеконо- мічні основи національної конкурентоспро- можності. У рейтингу Індексу глобальної конкурентоспроможності (ІГК) у 2007 р. Ук- раїна посідає 73-є місце серед 131 країни, економіки яких порівнювалися [10]. Із загальним балом 3,98 Україна зали- шається далеко поза країнами ЄС, у яких загальний бал дорівнює 5,06, а також поза більш розвиненими країнами Центральної та Східної Європи, які недавно вступили до ЄС (ЄС-12); їх середній бал дорівнює 4,34. По- рівняно з країнами СНД Україна перебуває рівно посередині їх сукупного рейтингу. Протягом останнього року ніяких іс- тотних змін у рейтингу конкурентоспромож- ності України не спостерігалося. Більш де- тальний аналіз становища України свідчить про наявність декількох сильних і слабких сторін. Порівнюючи між собою субіндекси, що формують ІГК, можна побачити, що най- нижчий рейтинг – 90-е місце – Україна посі- дає за субіндексом «базові вимоги». Причи- ною низького рейтингу цього субіндексу є низький рейтинг складової «державні й сус- пільні установи» (115-е місце) [10]. За цим показником Україна перебуває нижче всіх країн, із якими проводяться порівняння, випереджаючи лише Росію та Аргентину. Складові, що формують субіндекс – «фактори, що підвищують ефективність», – включають ефективність товарних ринків і оснащеність новими технологіями. Вони також мають дуже низький рейтинг. Тут Україна посідає передостаннє й останнє місця, що свідчить про значну слабкість по цих двох складових. Остаточно оцінка конкурентоспромож- ності України протягом останніх 10 років не поліпшилася, незважаючи на значні зусилля країни стосовно проведення реформ. Це від- різняє її від інших країн регіону, таких як Польща й Росія. Але, незважаючи на те що Україна менш конкурентоспроможна, ніж бі- льшість країн Центральної та Східної Європи, її позиції кращі, ніж у багатьох країн СНД. Конкурентоспроможність – це складне явище, і загальний рівень конкурентоспро- можності країни може бути поліпшений тіль- ки за допомогою широкого спектра реформ у різних сферах. Щоб розвивати свій конку- рентний потенціал, Україні слід використо- вувати три головні переваги, що виділяють її при порівнянні з аналогічними країнами: ве- ликі розміри внутрішнього ринку, достатньо високий рівень освіти населення й високу здатність до інновацій. Поліпшення конкурентоспроможності країни буде залежати не тільки від успіху реформ державних і суспільних установ, ін- фраструктури й макроекономічного середо- вища, які працюють гірше, ніж в інших схо- жих економіках, але і від того як формують та реалізують свій конкурентоспроможний потенціал промислові підприємства. Світова фінансова криза, швидкість процесу становленя ринкових відносин в Україні виявили неготовність значної кіль- кості підприємств до конкурентної боротьби через неспроможність реагувати на зміни зовнішнього та внутрішнього середовища. Незважаючи на підвищення інтересу до управління конкурентоспроможністю про- мислових підприємств, економічна наука і господарська практика не мають відповідей на цілий ряд науково-прикладних питань щодо вказаної проблеми. ___________________________ © Воронкова Алла Еженівна – доктор економічних наук, професор. Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля, Луганськ. ISSN 1562-109X Це зумовило необхідність спрямова- ності проведених досліджень на нове ви- рішення вагомої наукової проблеми обґрун- тування особливостей та сутності процесу стратегічного управління конкурентоспроможністю промислових підприємств та формування і використання відповідного інструментарію. Управління конкурентоспроможністю підприємства потребує перебудови усієї системи менеджменту та, особливо, стратегічної його частини. Стратегічне уп- равління, його принципи та методи, уп- равління конкурентоспроможністю одержали значний розвиток у працях як вітчизняних, так і зарубіжних учених. Серед вітчизняних досліджень слід ви- ділити наукові праці вчених Східноукраїнсь- кого університету ім. В. Даля [1-9, 11]. Ос- новний науковий результат їх наукових досліджень полягає в розробці концепції та принципових підходів до управління підпри- ємством задля посилення його конкурентних переваг. Запропоновані підходи, способи й отримані результати наукових досліджень втілено в дисертаційні роботи Р. Вечерковсь- кі, Е.Н. Коренєва, Н.Г. Калюжної, І.В. Ма- жури, В.Г. Лежепьокової, Ю.С. Погорєлова, О.В. Родіонова, О.С. Шаріпової; питанням стратегічного управління конкурентоспро- можністю підприємства присвячені монографії, навчальні посібники, наукові статті, які надруковано у фахових виданнях, дипломні та магістерські роботи студентів. Отримані методичні рекомендації використовуються у практичній діяльності промислових підприємств. Метою даної статті є обґрунтування концепції стратегічної орієнтації управління конкурентоспроможністю підприємства, ре- алізація якої потребує теоретичного, методо- логічного і методичного забезпечення, адек- ватного тенденціям зовнішніх і внутрішніх соціально-економічних відносин. Управління конкурентоспроможністю підприємства являє собою процес, у якому діяльність, спрямована на досягнення цілей, розглядається не як одноразова дія, а як серія безперервних, взаємозалежних дій – функцій управління, об'єднаних сполучними проце- сами комунікацій і прийняття рішень [1]. Під функціями управління конкуренто- спроможністю доцільно розуміти види управлінської діяльності, які забезпечують формування способів управлінського впливу на конкурентоспроможність підприємства. Функції виникли внаслідок розвитку конкуренції, поділу і спеціалізації праці. Будь-які управлінські процеси в системі забезпечення конкурентоспроможності підприємства здійснюються із застосуванням функціонального підходу (технології менеджменту). Узагальнення практики підприємств дозволяє зробити висновок про те, що на сучасному етапі функції управління конкурентоспроможністю реалізуються в п’ять етапів: планування діяльності у сфері забезпечення конкурентоспроможності, організування процесу забезпечення, мотивування працівників, які здійснюють процеси забезпечення, контролювання та регулювання процесу забезпечення конкурентоспроможності [8, 119]. Реалізація функцій управління конку- рентоспроможністю може здійснюватися як у межах загальних завдань системи управління підприємства в цілому, так і спеціальною системою управління, що має всі необхідні атрибути: елементний склад, принципи функціонування, структуру, інформаційне, економічне, кадрове, правове й організаційне забезпечення. У тих випадках, коли управління кон- курентоспроможністю здійснюється в межах загальних завдань управління підприємством, виникають труднощі системного розвитку й використання наявних можливостей. Вирішення окремих блоків завдань у рамках діючих функціональних підсистем не дає того ефекту, який можна було б очікувати при правильному їх сполученні. У цьому випадку проявляється чинність кібернетичного закону – емерджентності, виходячи з якого нова якість і необхідні результати досягаються на основі налагоджених певним чином зв'язків між елементами, а не шляхом простого підсумовування їх властивостей. Тому при управлінні конкурентоспромож- ністю у межах загальної системи управління зв'язки між окремими підсистемами слабкі або повністю відсутні, що й визначає низьку ефективність результатів. Подолати дані недоліки можливо на основі створення спеціального механізму уп- равління конкурентоспроможністю промис- лового підприємства (МУКПП). В основу концепції проектування МУКПП покладена його багатосторонність. Механізм, насамперед, включає систему цілей підприємства і їх розподіл між різними функціональними ланками, а також: склад підрозділів, які перебувають у певних зв'язках і відносинах; розподіл завдань і функцій по всіх ланках; розподіл відповідальності, повноважень і прав усе- редині підприємства з питань забезпечення конкурентоспроможності. Важливими елементами механізму управління є комунікації, які являють собою процес обміну інформацією. Особливе значення має усвідомлення того, що механізм управління – це завжди групи людей, які вступають у формальні й неформальні взаємодії. Ці взаємодії можуть бути спрямовані на досягнення цілей підприємства або на надання опору різним змінам, які завжди супроводжують нововведення, обов'язкові для розвитку й підтримки конкурентоспроможності підприємства. Формування механізму управління допомагає реалізувати конкурентоспроможну стратегію підприємства, що спрямована на зміцнення його становища на ринку. В умовах транзитивної економіки, активних дій конкурентів, зміни внутрішнього середовища підприємства важливо постійно відслідковувати сильні та слабкі сторони його діяльності, що формують конкурентні пере- ваги. Для виявлення проблем і стану підприємств необхідна всебічна оцінка їх діяльності, що веде до формування і підвищення його конкурентоспроможності. Тому домінантною дією МУКПП слід визнати стратегічну діагностику кожної зі сфер діяльності підприємства. В умовах сучасної конкуренції зберегти завойовані ринкові позиції надзвичайно складно. Якщо підприємство постійно не стежить за основними показниками, що характеризують різні сторони його діяльності, то незабаром з'ясується, що результати діяльності стали істотно гірше, ніж у минулому періоді. Таким чином, необхідність і роль діагностики як інструменту, що забезпечує зворотний зв'язок в управлінні підприємством, важко переоцінити. Діагностика діяльності підприємств – це творчий процес, різноманітний за змістом, який здійснюється за допомогою різних аналітичних прийомів з урахуванням специфіки виробництва, його організації на конкретному підприємстві. Діагностику слід розглядати як різновид управлінської діяльності, спрямованої на встановлення й вивчення внутрішнього стану підприємства, виявлення проблем його ефективного функціонування й розвитку, а також формування шляхів їх вирішення. На рисунку наведено сфери діагностики стану підприємства. Ошибка! Рисунок. Сфери діагностики стану підприємства Авторами монографії [4] розроблені методики діагностики конкурентоспромож- ного потенціалу підприємства, стану корпоративного управління і культури, Діагностика стану підприємства Оцінка виробничого потенціалу Оцінка стану екологіч- ного менеджменту Оцінка управління знаннями Оцінка ризику інноваційної діяльності Оцінка організації корпоративного управління Оцінка корпоративної культури Оцінка конкурентоспро- можного потенціалу Оцінка економічного потенціалу Оцінка витрат екологічного менеджменту, організаційної структури, розвитку знань підприємства. Проведені дослідження стали підґрунтям нової цілісної концепції формування конкурентоспроможного потенціалу підприємства та стратегічного управління ним на основі ефективного використання ресурсів підприємства. Підчас діагностики, перш за все, оцінюється конкурентоспроможний потенціал підприємства, для чого розроблені методи такої оцінки, особливістю яких є комплексність [6]. Ці методи дозволяють кількісно оцінити елементи конкурентоспроможного потенціалу, розрахувати інтегральний показник оцінки потенціалу, зіставити отримані результати з аналогічними оцінками підприємств- конкурентів, урахувати синергізм елементів і на цій підставі приймати обґрунтовані управлінські рішення з формування стратегій конкурентоспроможності. Запропонована концепція дозволяє проводити діагностику по окремих видах діяльності підприємства і порівнювати результати з можливими оцінками конкурентів. Так, задля визначення напрямів удосконалення організації корпоративного управління досліджено та систематизовано чинники, які зумовлюють фактичний стан корпоративного управління на конкретному промисловому підприємстві. На думку авторів робіт [7, 9], оцінку фактичного стану корпоративного управління в акціонерному товаристві пропонується здійснювати за трьома напрямами: корпоративний регламент, корпоративна культура та економічна ефективність підприємства. Для проведення узагальненої та поглибленої оцінки розроблено комплекс методичних матеріалів: спеціальні анкети для встановлення значущості елементів, що характеризують той чи інший аспект корпоративного управління; процедура оцінки фактичного стану цих елементів; побудова профілю та діаграм стану корпоративного управління. Корпоративну культуру і знання підприємства нова управлінська парадигма відносить до нематеріальних ресурсів і визначає джерелом тривалої переваги перед конкурентами. Гіпотеза про визначальний вплив культури підприємства на його конкурентоспроможність дозволяє говорити про силу культури як міру такого впливу. Установлено, що сила культури підприємства – це комплексна характеристика, яка відображає рівень якості виконання робіт з управління розвитком культури в усіх функціональних зонах під- приємства, а отже, визначає його конкурентоспроможність. Інструментом виявлення сили культури підприємства є індикативна оцінка [9]. Із метою детального та розширеного аналізу використання знань розроблено принципову схему проведення діагностики використання знань у різних сферах діяльності підприємства, яка враховує дуальну індивідуально-колективну природу та можливість відчуження явних знань від джерела виникнення. Установлено та докладно розглянуто групи чинників, що впливають на виникнення знань підприємства – використання внутрішнього потенціалу підприємства, чинники його ефективної взаємодії із зовнішнім середовищем та чинники відновлення та розвитку підприємства [5]. У процесі дослідження конкурентних переваг промислових підприємств було обґрунтовано необхідність розробки уп- равлінських технологій в екологічній сфері підприємств, до яких належить екологічний менеджмент. Відсутність методичних основ проведення оцінки стану екологічного менеджменту на підприємствах визначила актуальність виділення такого завдання в самостійний предмет вивчення. На підставі проведеного дослідження визначено сфери оцінки стану екологічного менеджменту підприємств та показники, що їх характеризують. Розроблено процедуру і спосіб оцінки стану екологічного менеджменту [2]. Управління конкурентоспроможністю потребує побудови й удосконалення організаційної структури (ОСУ) підприємства. У результаті аналізу основних існуючих напрямів удосконалення ОСУ визначено комплексний критерій оптимізації ОСУ машинобудівного підприємства на базі їх інтеграції [3]. Витрати підприємства розглядаються як вартісне вираження обміну і трансформації ресурсів підприємства, а також їх невідшкодованого виходу за межі підприємства. З урахуванням визначеного об’єкта й суб’єкта управління витратами та стратегічного підходу до управління підприємством з метою управління витратами пропонується вважати забезпечення перевищення зростання доходу над збільшенням витрат у довгостроковому періоді при дотриманні встановлених пріоритетів розвитку підприємства. Оскільки характерні риси управління витратами визначають їх особливості, то проаналізовано виявлені особливості затрат як об’єкта управління та зумовлену ними специфіку управління витратами. Проведення діагностики стану підприємства, формування стратегії конкурентоспроможності та її реалізація потребує витрат. У роботі [11] витрати підприємства розглядаються як вартісне ви- раження обміну і трансформації ресурсів підприємства, а також їх невідшкодованого виходу за межі підприємства та обґрунтовуються методи управління витратами. Розроблена концепція діагностики конкурентоспроможності промислового підприємства обумовлена потребою відобра- ження різних видів діяльності підприємства, що дозволяє не тільки оцінити сильні та слабкі сторони його діяльності, а й установити ефект синергізму. Значення концепції синергізму для дослідження процесу стратегічного управління конкурентоспроможністю підприємства полягає в тому, що вона допомагає вивченню сили взаємозв'язку його елементів і дозволяє на цій основі забезпечити ефективні управлінські рішення, спрямовані на розробку стратегій розвитку. Висновки. Забезпечення конкуренто- спроможності підприємства можливе тільки за умов створення ефективної системи управління. Система управління конкурентоспроможністю підприємства має бути досить різнобічної орієнтації, яка здатна врахувати інтереси підприємства в різних аспектах його діяльності. В основу побудови такої системи покладено науково обґрунтовану концепцію, що враховує, з одного боку, особливості діяльності підприємства, а з іншого – його становища на ринку і стан зовнішнього середовища. Для реалізації концепції стратегічного управління конкурентоспроможністю пропонується формування механізму управління. Однією з функцій механізму встановлено діагностику стану підприємства. Розроблена методична база проведення діагностики конкуренто- спроможного потенціалу підприємства, стану корпоративного управління і культури, екологічного менеджменту, витрат, організаційної структури, розвитку знань підприємства. Література 1. Воронкова А.Э. Стратегическое уп- равление конкурентоспособным потенциа- лом предприятия: диагностика и организация / А.Э. Воронкова. – Луганск: ВНУ, 2000. – 310 с. 2. Воронкова А.Е. Моделювання уп- равління конкурентоспроможності підприєм- ства: еколого-організаційний аспект: моногр. / А.Е. Воронкова, С.К. Рамазанов, О.В. Роді- онов. – Луганськ: СНУ ім.В. Даля, 2005. – 368 с. 3. Воронкова А.Е. Управлінські рішення в забезпечення конкурентоспроможнос- ті підприємства: організаційний аспект: моногр. / А.Е. Воронкова, Н.Г. Калюжна, В.І. Отенко. – Харків: ІНЖЕК, 2008. – 512 с. 4. Воронкова А.Э. Диагностика исполь- зования знаний предприятия / А.Э. Воронко- ва, Р. Вечерковски // Економіка промисло- вості. – 2005. – № 5. – С. 37-45. 5. Воронкова А.Э. Построение модели управления знаниями предприятия / А.Э. Во- ронкова, Р. Вечерковски // Актуальні проб- леми економіки. – 2005. – №1(43). – С. 17-21. 6. Діагностика стану підприємства: теорія і практика: моногр. / А.Е. Воронкова [та ін.]. – Харків: ІНЖЕК, 2006. – 448 с. 7. Козаченко А.В. Основы корпоратив- ного управления: учеб. пособие. / А.Э. Во- ронкова, А.В. Козаченко, Э.Н. Коренев. – Луганск: ВНУ, 2001. – 480 с. 8. Конкурентоспроможність: проблеми науки і практики: моногр. – Харків: ІНЖЕК, 2006. – 248 с. 9. Корпорація: управління та культу- ра: моногр. / А.Е. Воронкова, Е.Н. Коренєв, І.В. Мажура, М.М. Баб`як. – Дрогобич: Вимір, 2006. – 376 с. 10. Основні положення Звіту про конкурентоспроможність України 2008 / Всесвітній економічний форум. – Женева, 2008. – 74 с. 11. Погорелов Ю.С. Систематизация и сравнительная характеристика подходов к диагностике системы управления затратами / Ю.С. Погорелов // Вісник Хмельницького національного університету. – 2005. – № 5. – Т. 2, ч. 2. – С. 74-78.

Конкурентоспроможність підприємства: механізм управління та діагностика

Institution

Ähnliche Einträge