Геологічна інформативність магнітних досліджень при пошуках вуглеводнів. Стан проблеми
Розглянуто питання про можливість залучення магнітних методів для вирішення завдань пошуків вуглеводнів. Узагальнено результати досліджень проблеми у світі. Наведено приклади магнітних досліджень гірських порід і ґрунтів на територіях покладів вуглеводнів. Рассмотрены вопросы о возможности привлечен...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/98327 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Геологічна інформативність магнітних досліджень при пошуках вуглеводнів. Стан проблеми / О.І. Меньшов, А.В. Сухорада // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 8. — С. 59-70. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860111876126408704 |
|---|---|
| author | Меньшов, О.І. Сухорада, А.В. |
| author_facet | Меньшов, О.І. Сухорада, А.В. |
| citation_txt | Геологічна інформативність магнітних досліджень при пошуках вуглеводнів. Стан проблеми / О.І. Меньшов, А.В. Сухорада // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 8. — С. 59-70. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики |
| description | Розглянуто питання про можливість залучення магнітних методів для вирішення завдань пошуків вуглеводнів. Узагальнено результати досліджень проблеми у світі. Наведено приклади магнітних досліджень гірських порід і ґрунтів на територіях покладів вуглеводнів.
Рассмотрены вопросы о возможности привлечения магнитных методов для решения задач поисков углеводородов. Обобщены результаты исследований в мире. Приведены примеры магнитных исследований горных пород и почв на территориях залежей углеводородов.
The questions about the possibility of attracting magnetic methods for hydrocarbon prospecting are considered. The results of the investigations all over the world are generalized. The examples of the magnetic investigations of rocks and soils at the territories of hydrocarbon deposits are presented.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:34:20Z |
| format | Article |
| fulltext |
59
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2011
УДК 550.83–1029.12
© О.І. Меньшов, А.В. Сухорада, 2011
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
м. Київ
ГЕОЛОГІЧНА ІНФОРМАТИВНІСТЬ
МАГНІТНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ПРИ ПОШУКАХ ВУГЛЕВОДНІВ.
СТАН ПРОБЛЕМИ
Розглянуто питання про можливість залучення магнітних методів для вирішення
завдань пошуків вуглеводнів. Узагальнено результати досліджень проблеми у
світі. Наведено приклади магнітних досліджень гірських порід і ґрунтів на терито-
ріях покладів вуглеводнів.
Ключові слова: магнетизм, ґрунти, вуглеводні, прямі пошуки нафти та газу.
Вступ. У контексті одного з основних завдань геологічної галузі Ук-
раїни – пошуків нафти і газу, актуальною вбачається перспектива вико-
ристання магнітометричних та магнітних методів для пошуків вуглеводнів
[1, 2]. Останнім часом ефективність сейсмічних досліджень структур-
них і неструктурних пасток дещо знижується. При цьому сейсморозвід-
ка не завжди надає повну інформацію про нафтогазоносні інтервали роз-
різу. Тому на ранніх етапах пошуків нафти і газу дослідники намагають-
ся використовувати прямі методи пошуків вуглеводнів – геохімічні, вик-
ликаної поляризації та ін. Зауважимо, що значущих результатів у такому
контексті досягнуто за допомогою використання геоелектричних методів
саме вітчизняними фахівцями (М.А. Якимчук, С.П. Левашов, І.М. Кор-
чагін [3, 4]). Повертаючись до використання магнітометрії під час по-
шуків нафти і газу, відзначимо, що в основі використання вказаного ме-
тоду лежить гіпотеза про міграцію вуглеводнів (мікропросочування) [5].
Вона підтверджується сейсмічними, радіоактивними, геохімічними ме-
тодами. При цьому аномалії магнітної сприйнятливості та інших магніт-
них параметрів формуються як у нижчезалягаючих породах, так і у ґрун-
товому покриві за рахунок формування (або привнесення) магнітних міне-
ралів. Отже, саме магнітні параметри важливі для геофізичних дослі-
джень міграції вуглеводнів над їх покладами.
На етапі магнітних досліджень накопичується досвід того, що по-
клади нафти і газу можуть бути знайдені з використанням магнітометрії
60
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2011
у комбінації з високороздільними рок-магнітними та педомагнітними дос-
лідженнями мінералогії порід і ґрунтів, а також вивченням природи міграції
вуглеводнів. Важливою є необхідність зрозуміти механізм новоутворен-
ня магнітних мінералів у процесі міграції вуглеводнів. Існує декілька мо-
делей таких процесів. Одна з моделей [6] утворення вторинного магне-
титу в процесі міграції вуглеводнів ґрунтується на заміщенні Fe3+ з гема-
титу на Fe2+. В основі іншої моделі [7] лежить теорія магнітних сульфідів
за припущення, що заміщення піриту відіграє важливу роль. При цьому
природним джерелом магнітних аномалій стає новоутворений піротин.
У подібних процесах істотне значення мають мікробіологічні та тер-
мохімічні процеси [8]. Ще одна модель формування підвищеного магне-
тизму нафтогазовмісних осадових порід і ґрунтів базується на залученні
у такі процеси сидериту (Elmore [9]).
Теоретичні основи, матеріали, методи. Міграція вуглеводнів за-
лежить від таких факторів, як температура, тиск, рН, Eh, активність дво-
валентного заліза, характеристика залізистих мінералів, гідродинамічні
умови, активність мікроорганізмів, сірки та бікарбонатів.
Заміщення магнетиту включає три основні типи хімічних реакцій [10]:
Fe2O3 + 2H2S = FeS2 + FeO + 2H2O, (1)
FeO + Fe2O3 = Fe3O4,
3Fe2O3 + 2H+ + 2e– = 2Fe3O4 + H2O, (2)
3FeS2 + 4H2O + 4e– = Fe3O4 + 6HS + 2H+. (3)
За домінування в природних умовах у гірській породі або ґрунтово-
му покриві залізистого мінералу магеміту формування вторинного маг-
нетиту відбувається за реакціями (1). Якщо вихідним мінералом є домі-
нуючий пірит, тоді відбувається реакція (3). У цих реакціях слабомагнітні
залізисті мінерали гематит та пірит заміщуються вторинним магнети-
том, який підвищує рок-магнітні та педомагнітні величини. Зауважимо,
що пірит може бути залучений і до реакцій, в результаті яких формується
інший сильно магнітний мінерал – піротин. Крім того, феримагнітний
грейгіт (Fe3S4) є важливим продуктом перетворення сірки, спричиненого
міграцією вуглеводнів. Такі ситуації відомі на родовищі нафти Сімпсон у
США. Природна залишкова намагніченість покладів грейгітвмісних порід
зумовлює локальні магнітні аномалії. Водночас основним продуктом
61
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2011
перетворення вуглецю може бути вторинний сидерит, який часто трап-
ляється у карбонатних резервуарах [11]. При цьому основними хімічни-
ми реакціями стають
Fe2O3 + CnHm → Fe3O4 + FeO + CO2 + H2O → Fe3O4 + FeCO4 + H2O,
Fe(OH)3 + CnHm → Fe3O4 + FeCO3 + H2O.
Відзначимо, що основну роль у формуванні магнітних аномалій над
покладами нафти та газу відіграє процес міграції вуглеводнів. За наяв-
ності цих речовин залізовмісні мінерали переходять із слабомагнітних
форм у сильномагнітні вторинні мінерали, причому як у нижчезалягаю-
чих геологічних горизонтах ареалу покладу, так і на земній поверхні, у
ґрунтовому покриві.
Крім того, для пояснення магнітних аномалій у приповерхневих ша-
рах (ґрунтовий покрив, леси, палеопедосфера, підстилаючі породи) на
територіях покладів вуглеводнів залучають термодинамічну теорію ди-
фузії газів, припускаючи замкнутість системи. Молекули вуглеводнів про-
никають через вищезалягаючі пласти до поверхневих шарів. Зазначену
теорію розглянуто на прикладі Західного Китаю, інформацію підтверд-
жено бурінням відповідних свердловин [12].
У лесах відбувається біодеградація вуглеводнів, в результаті чого
з’являється аутогенний магнетит. Також йде процес окиснення в присут-
ності мікроорганізмів і зменшення кількості сульфатів у сирій нафті, що
продукує аутогенний піротин (FeS1+x), анаеробний вплив на вуглеводні,
включаючи реакцію з Fe2O3 у лесах, унаслідок чого формуються магне-
тит і піротин: 2H+ + CH4 + SО4
2– → H2S + CO2 + 2H2O; H2S знижує Fe2O3
частково до FeO та FeS1+x:
Fe2O3 + H2S → FeS1+x + FeO + H2O.
Магнітна сприйнятливість FeS1+x вища за магнітну сприйнятливість
Fe2O3. Fe2O3 та FeO рівномірно формують магнетит:
Fe2O3 + FeO → Fe3O4.
Важливою є трансформація феромагнітного матеріалу за наявності
вуглеводнів. За результатами експериментальних досліджень, із зро-
станням густини вуглеводнів за наявності потоку кисню та високих тем-
ператур (270–340 °С) проходить реакція
α-Fe2O3 → Fe3O4 → γ-Fe2O3.
62
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2011
Згідно з теорією феромагнетизму, для зміни магнітної сприйнятли-
вості будь-якого магнітного домену достатньо зміни навколишньої тем-
ператури. Зміни підпорядковуються закону Кюрі–Вейса. Звідси за до-
сягнення висхідним флюїдним потоком вуглеводнів лесових шарів підви-
щується їхня магнітна сприйнятливість.
Для аналізу магнітних досліджень гірських порід і ґрунтів на терито-
ріях, перспективних на поклади вуглеводнів, ми використовували такі
магнітні параметри: питому магнітну сприйнятливість χ; відношення k/Jrs,
Jrs/Js (k – об’ємна магнітна сприйнятливість, Jrs – залишкова намагні-
ченість насичення (ізотермальна), Js – намагніченість насичення) – ана-
логи параметрів α і β, які використовуються українськими фахівцями рок-
магнетизму; відношення S = IRM–0,3T / IRM+2T, де ізотермальна залишко-
ва намагніченість вимірюється за різних значень зовнішнього магнітно-
го поля; Hc – коерцетивна сила. Для вивчення магнітної мінералогії за-
стосовують поняття магнітних фаз. Магнетики можуть бути в одній із
магнітних фаз: SP – суперпарамагнітна, SD – однодоменна, PSD – псевдо-
однодоменна, MD – багатодоменна.
Результати та їх обговорення. Розглянемо декілька прикладів прак-
тичного застосування магнітних і магнітометричних методів досліджен-
ня ґрунтового покриву та нижчезалягаючих порід на територіях, перс-
пективних на поклади вуглеводнів.
У першому прикладі проаналізуємо результати дослідження магніт-
них параметрів зразків, які відібрані із свердловин продуктивної (св. М36)
та сухої (св. М46), що розташовані на території нафтоносної провінції
Мавангміао у Китаї [5]. Із св. М36 зразки відбирали в інтервалі глибин
4,6–1433,5 м (інтервал 1349–1414 м характеризується як продуктивний),
із св. М46 (суха) – в інтервалах 5,7–1506 і 1617 м. Разом з магнітними
вимірюваннями була залучена мікроскопія для визначення важких ме-
талів і відповідних мінералів. На рис. 1 відзначаються помітні аномалії у
продуктивному інтервалі св. М36.
Кореляція відношень k/Jrs та Jrs/Js відсутня для зразків із св. М46 і
непродуктивних горизонтів св. М36 (рис. 2). Водночас зразки із продук-
тивних горизонтів корелюються позитивно.
За даними мінералогічного аналізу більшість залізистих мінералів у
зразках з обох свердловин представлені магемітом, сидеритом, піритом,
меншою мірою – гематитом, ільменітом, піритом. Вміст магеміту ви-
щий у зразках із св. М36, особливо з нафтопродуктивних горизонтів, по-
63
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2011
рівняно зі зразками із св. М46. Вміст сидериту та піриту дещо вищий у
зразках із св. М46.
Територія розташування обох свердловин характеризується подібною
літологією. При цьому магнетизм зразків із св. М46 дещо нижчий, ніж із
зразків св. М36 і має доволі однорідний характер, натомість для зразків
із св. М36 він вищий, особливо це помітно у продуктивних горизонтах.
Останнє може свідчити про вплив вуглеводнів на формування магнітно-
го сигналу в околі св. М36. Важливим чинником для розуміння природи
магнітних носіїв у продуктивній св. М36 є те, що вміст сидериту в ній знач-
но нижчий, ніж у св. М46. Це вказує
на можливе заміщення сидериту ма-
гемітом за наявності вуглеводнів.
Такий висновок підтверджується
інформацією, що сидерит не може
à á
Ðèñ. 1. Çì³íåííÿ ç ãëèáèíîþ ìàãí³òíèõ ïàðàìåòð³â ó ñóõ³é ñâ. Ì46 (à) ³ ïðîäóêòèâí³é
ñâ. Ì36 (á) [5]
Ðèñ. 2. Êîðåëÿö³éí³ çàëåæíîñò³ ì³æ k/Jrs äî
Jrs/Js. ×îðí³ òî÷êè – çðàçêè ³ç ïðîäóêòèâíî¿
ñâ. Ì36, á³ë³ – çðàçêè ³ç ñóõî¿ ñâ. Ì46.
Ñâ³òëèì îâàëîì âèä³ëåíî çðàçêè ³ç àíîìàëü-
íèìè ðîçì³ðàìè çåðåí ³ç íàôòîïðîäóêòâè-
íèõ ãîðèçîíò³â, òåìíèé îâàë – õàðàêòåðí³
äëÿ ³íøèõ ïðîøàðê³â çåðíà [5]
64
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2011
мати техногенного походження в межах згаданої території, а отже, діє
лише вуглеводневий чинник.
Аналіз відношень k/Jrs до Jrs/Js, за якими можна зрозуміти, у якій фазі
перебувають магнітні мінерали для їх ідентифікації та виявлення їх похо-
дження, дав змогу зробити одне із основних припущень наведеного прикла-
ду: аутогенний магеміт із нафтоносних прошарків св. М36 сформувався вна-
слідок заміщення сидериту під час комплексних геохімічних процесів.
Розглянемо інший приклад [13]. Досліджено магнітну сприйнят-
ливість, проведено термомагнітний аналіз, розраховано відношення S =
= IRM–0,3T/IRM+2T для колекції зразків ґрунтів з перспективної на поклади
вуглеводнів площі, яка знаходиться у південній частині Венесуели
(Venezuelan Andean Range). Розраховано концентрацію вільних радикалів
органічного походження у зразках за допомогою електронного парамаг-
нітного резонансу. Основною магнітною фазою для більшості зразків
визначено магнетит. Магнітні параметри зіставлені з даними карти роз-
поділу етану на дослідній ділянці.
Результати вивчення частотної залежності магнітної сприйнятливості
колекції зразків показали, що відповідна залежність фактично відсутня.
Більшість зразків характеризуються високими значеннями частотно-за-
лежної магнітної сприйнятливості за відношення S близького до одиниці.
Це засвідчує наявність магнітного мінералу, для якого характерні висока
магнітна сприйнятливість і низька коерцетивність (< 0,3Т). Таким міне-
ралом може бути магнетит.
Вивчення температурної залежності зразків ґрунтів з території перс-
пективної на поклади нафти та газу, дало змогу дійти висновку щодо
суттєвого падіння магнітності за температури, близькі до 580 °С, що відпо-
відає наявності магнетитової фази у зразках (рис. 3).
На рис. 4 показано змінення концентрації етану, магнітної сприйнят-
ливості зразків ґрунту та концентрації вільних радикалів органічного по-
ходження вздовж профілю, що прокладений з півночі на південь у межах
дослідної ділянки. Частина графіків, де зафіксовано підвищення усіх по-
казників (територія Cretaceous Kitchen), відповідає зоні з неглибоко заля-
гаючими продуктивними горизонтами, що розкриті свердловинами. При
цьому термохімічні кондиції сприятливі для утворення осадового ауто-
генного магнетиту.
Таким чином, ділянки із підвищеними значеннями магнітної сприй-
нятливості та близькими до одиниці значеннями відношення S часто відпо-
65
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2011
Ðèñ. 3. Íîðìîâàí³ êðèâ³ òåìïåðàòóðíî¿ çà-
ëåæíîñò³ ìàãí³òíî¿ ñïðèéíÿòëèâîñò³ (íà-
ãð³âàííÿ òà îõîëîäæåííÿ) äëÿ äâîõ ðåïðå-
çåíòàòèâíèõ ä³ëÿíîê [13]
Ðèñ. 4. Íîðìîâàí³ ãðàô³êè âçäîâæ
ïðîô³ëþ Ïí–Ïä: Ñ – êîíöåíòðàö³ÿ
åòàíó, íîðìîâàíà; χ – ìàãí³òíà
ñïðèéíÿòëèâ³ñòü, íîðìîâàíà; ïàðà-
ìåòð S – OMERC – êîíöåíòðàö³ÿ
â³ëüíèõ ðàäèêàë³â îðãàí³÷íîãî ïîõîä-
æåííÿ. Çàòåìíåíà ÷àñòèíà – òî÷êè ³ç
íàéá³ëüøîþ êîíöåíòðàö³ºþ åòàíó (òå-
ðèòîð³ÿ Cretaceous Kitchen) [13]
66
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2011
відають збільшенню вмісту органічних речовин у зразках ґрунтів, де
формується вторинний магнетит. Зазначена ситуація може засвідчувати
вертикальну міграцію вуглеводнів. У свою чергу, цей підхід може бути
покладений у основу теорії використання магнітного та магнітометрич-
ного методів для пошуків вуглеводнів.
Розглянемо дві свердловини, які пробурені на ключовій території для
нафтогазодобувної галузі Китаю [14]. Свердловини характеризуються
подібними стратиграфічними, літологічними, структурними показника-
ми. Спостерігаються відмінності у магнітних властивостях подібних літо-
логічних горизонтів. Зокрема, у св. С7 вміст оксидів заліза (магнетит,
магеміт, гематит) часто вищий у продуктивних горизонтах, ніж у св. С6
у подібних непродуктивних горизонтах. На рис. 5 видно, що загалом
об’ємна магнітна сприйнятливість відповідних горизонтів і глибин для
свердловини С7 вища. При цьому найбільш це очевидно для продуктив-
них горизонтів (інтервали 400–600 і 3700–4300 м). Крім того, продуктивні
горизонти обох свердловин характеризуються хоча і різною за величи-
ною, але подібною за характером зміни з глибиною кривою магнітної
сприйнятливості.
За даними рис. 6 можна проінтерпретувати наявність сферичних зе-
рен магнетиту у зразках із св. С7. За допомогою електронного мікро-
скопа визначено три типи мікротекстур поверхонь сферичного магне-
титу: a, b – міжкристалічні структури порового простору; c, d – округлі
текстури (притаманні космічному пилу); e, f – агрегати ультрадисперс-
Ðèñ. 5. Âåðòèêàëüí³ ïðîô³ë³ îá’ºìíî¿ ìàãí³òíî¿ ñïðèéíÿòëèâîñò³ (k · 10–3 îä. Ѳ)
ñâ. Ñ7 (1) òà Ñ6 (2) [14]
67
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2011
них зерен з діаметром менше 1 мкм. Останні подібні до знайдених таких
зерен у покладах газового басейну Ордос Басейн, Китай та покладах
нафти у пісковиках поблизу Денвера, США. Виявлено, що у відповідних
зразках супутніх сполук магнітні сферули ультрадисперсних зерен (ultrafine
grains), що представлені аутогенним магнетитом, асоціюються із мігра-
цією вуглеводнів у низькотемпературних умовах.
Отже, існує суттєва різниця між магнітними властивостями порід із
продуктивної св. С7 та пошукової св. С6. При цьому магнетизм нафтов-
місних горизонтів св. С7 вищий. Це є індикатором того, що геохімічні
процеси, зумовлені міграцією вуглеводневої речовини, генерують інтен-
сивні магнітні прошарки вище покладів вуглеводнів. Породи, які розкриті
свердловинами, містять вторинний магнетит і сидерит, залежно від сту-
пеня міграції вуглеводнів. Це слабокоерцетивні фази (Hc < 20 мТл).
Магнітні та мінералогічні властивості ґрунтового покриву над продук-
тивною св. С7 засвідчують, що вторинні магнітні мінерали, які асоцію-
Ðèñ. 6. Ðåçóëüòàòè ñêàíóâàííÿ åëåêòðîííèì ì³êðîñêîïîì ñôåðè÷íèõ ìàãí³òíèõ çåðåí
³ç ñâ. Ñ7. ˳âà òà ïðàâà ÷àñòèíè – ìàãí³òíèé ìàòåð³àë ³ç ð³çíèì çá³ëüøåííÿì: a, b –
ì³æêðèñòàë³÷í³ ñòðóêòóðè ïîðîâîãî ïðîñòîðó; c, d – îêðóãë³ òåêñòóðè; e, f – àãðåãàòè
óëüòðàäèñïåðñíèõ çåðåí [14]
68
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2011
ються із міграцією вуглеводнів, можуть досягати земної поверхні. Вто-
ринний магнетит і сидерит формуються у ґрунтах унаслідок заміщення
заліза у гідроксидах заліза за низькотемпературних умов. Сферичний
магнетит, що складається із ультрадисперсних часточок, найімовірніше,
є аутогенним і формується під час низькотемпературних процесів у ме-
жах вуглеводневих ареалів. Цей висновок є суттєвим і актуальним для
створення оптимальної технології прямих пошуків покладів вуглеводнів.
Висновки. Існує позитивна кореляція між підвищенням концентрації
магнетиків у гірських породах і ґрунтовому покриві та вуглеводневим
ефектом. Вторинні магнітні мінерали, які формуються в процесі міграції
вуглеводнів, можуть створювати магнітні аномалії як у нижчезалягаю-
чих горизонтах, які розкриваються відповідними свердловинами, так і у
ґрунтах, поширених у межах вуглеводневих ареалів. Відповідні магнети-
ки утворюються в процесі окиснення первинних залізистих мінералів.
Зокрема, аутогенні магеміт і магнетит з нафтоносних прошарків можуть
формуватися в результаті заміщення сидериту під час комплексних гео-
хімічних процесів. Такий висновок підтверджується інформацією, що у
розглянутих вище прикладах сидерит не може бути техногенного поход-
ження, а отже, діє лише вуглеводневий фактор.
Іншим вторинним магнітним мінералом може бути піротин, як про-
дукт взаємодії вуглеводнів з піритом. Крім того, зафіксовано (наприклад,
родовище нафти Сімпсон у США) створення феримагнітним грейгітом
локальних магнітних аномалій внаслідок високої природної залишкової
намагніченості грейгітвмісних гірських порід.
Виявлення ділянок з підвищеними магнітними властивостями та кон-
центрацією тонкозернистих часточок у гірських породах і ґрунтовому
покриві може стати важливим інструментом під час пошуків нафти і газу.
Комплексуючи магнітні та магнітометричні дані із іншими пошуковими
методами, можна отримати додаткову істотну, дешеву та експресну інфор-
мацію. Важливим є створення чіткої теоретичної бази використання на-
веденої інформації для пошуків вуглеводнів.
1. Меньшов О.І., Сухорада А.В., Буковський В.П. До питання про використання методів
магнітометрії при вивченні властивостей покладів вуглеводнів // Теоретичні та при-
кладні аспекти геоінформатики. – К, 2008. – С. 33–38.
2. Меньшов О.І., Сухорада А.В., Буковський В.П. Педомагнетизм нафтогазоперспек-
тивних територій (на прикладі ДДЗ) // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформа-
тики. – К, 2009. – С. 163–170.
69
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2011
3. Левашов С.П., Якимчук Н.А., Корчагин И.Н., Таскинбаев К.М. Технология прямых
поисков залежей углеводородов геоэлектрическими методами и результаты ее приме-
нения на нефтегазовых месторождениях Западного Казахстана // Геоінформатика. –
2002. – № 3. – С. 15–25.
4. Левашов С.П., Якимчук Н.А., Корчагин И.Н. и др. О возможности картирования
геоэлектрическими методами скоплений углеводородов в кристаллических породах //
Там же. – 2010. – № 1. – С. 22–32.
5. Liu Q., Liu Q., Chan L. et al. Magnetic enchancement caused be hydrocarbon migration in
the Mawangmiao Oil Field., Jianghan Basin China // J. Petroleum Sci. and Engeneering. –
2006. – 53. – P. 25–33.
6. Donavan T. J., Forgey R. L., Roberts A. A. Aeromagnetic detection of diagenetic magnetite
over oil filds // AAPG Bull. – 1979. – 63. – Р. 245–248.
7. Goldhaber M.B., Reynolds R.L. Relations among hydrocarbon reservoirs, epigenetic
sulfidization, and rock magnetization: examples from the South Texas Coastal Plain //
Geophysics. – 1991. – 56. – P. 748–757.
8. Machel H.G. Bacterial and thermochemical sulfate reduction in diagenetic settings – old
and new insights // Sediment. Geol. – 2001. – 14. – P. 143–175.
9. Elmore R.D., Grawford L. Remanence in authigenic magnetite: testing the hydrocarbon –
magnetite hypothesis // J. Geophys. Res. – 1990. – 95 (B). – P. 4539–4549.
10. Liu Q., Cheng T., Liu S. Comprehensive evaluation of mechanism of “chimney effect” using
principles of magnetism, geochemistry and mineralogy // Chinese Sci. Bull. – 1998. – 43,
№ 9. – P. 743–748.
11. Yeremin V.N., Molosovskiy E.A., Pervushova Y.V et al. Magnetic zonation of sedimentary
rocks and the spatial distribution of authigenic iron minerals in hydrocarbon halo // Int.
Geol. Review. – 1986. – 28. – P. 734.
12. Liu Q., Liu S., Qu Z. et al. Magnetic and mineralogical characteristics of hydrocarbon
microseepage above oil/gas reservoirs of Tuoku region, northen Tarim Basin, China //
Science in China. Ser. D. – 1998. – 41, N. 2. – P. 121–129.
13. Gonzalez F., Aldana M., Constanzo-Alvarez V., Diaz M., Romero I. An integrated rock
magnetic and EPR study in soil samples from a hydrocarbon prospective area // Physics
and Chemistry of the Earth. – 2002. – 27. – P. 1311–1317.
14. Shao G., Liang Z., Wang Z. et al. Surface Loess Susceptibility Anomalies Directly Indicating
Oil and Gas Reservoirs // Appl. Geophysics. – 2005. – 1–2, N. 4. – P. 197–203.
Геологическая информативность магнитных исследований при поисках уг-
леводородов. Состояние проблемы А.И. Меньшов, А.В. Сухорада
РЕЗЮМЕ. Рассмотрены вопросы о возможности привлечения магнитных мето-
дов для решения задач поисков углеводородов. Обобщены результаты исследо-
ваний в мире. Приведены примеры магнитных исследований горных пород и почв
на территориях залежей углеводородов.
Ключевые слова: магнетизм, почвы, углеводороды, прямые поиски нефти и
газа.
70
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2011
Geological informative of the magnetic investigations at the hydrocarbon
prospecting. State of the problem O.I. Menshov, A.V. Sukhorada
SUMMARY. The questions about the possibility of attracting magnetic methods for
hydrocarbon prospecting are considered. The results of the investigations all over the
world are generalized. The examples of the magnetic investigations of rocks and soils at
the territories of hydrocarbon deposits are presented.
Keywords: magnetism, soils, hydrocarbons, direct oil and gas prospecting.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-98327 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2409-9430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:34:20Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Меньшов, О.І. Сухорада, А.В. 2016-04-11T16:58:53Z 2016-04-11T16:58:53Z 2011 Геологічна інформативність магнітних досліджень при пошуках вуглеводнів. Стан проблеми / О.І. Меньшов, А.В. Сухорада // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 8. — С. 59-70. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2409-9430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/98327 550.83−1029.12 Розглянуто питання про можливість залучення магнітних методів для вирішення завдань пошуків вуглеводнів. Узагальнено результати досліджень проблеми у світі. Наведено приклади магнітних досліджень гірських порід і ґрунтів на територіях покладів вуглеводнів. Рассмотрены вопросы о возможности привлечения магнитных методов для решения задач поисков углеводородов. Обобщены результаты исследований в мире. Приведены примеры магнитных исследований горных пород и почв на территориях залежей углеводородов. The questions about the possibility of attracting magnetic methods for hydrocarbon prospecting are considered. The results of the investigations all over the world are generalized. The examples of the magnetic investigations of rocks and soils at the territories of hydrocarbon deposits are presented. uk Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики Комплексні методи інформаційного забезпечення ресурсних питань Геологічна інформативність магнітних досліджень при пошуках вуглеводнів. Стан проблеми Геологическая информативность магнитных исследований при поисках углеводородов. Состояние проблемы Geological informative of the magnetic investigations at the hydrocarbon prospecting. State of the problem Article published earlier |
| spellingShingle | Геологічна інформативність магнітних досліджень при пошуках вуглеводнів. Стан проблеми Меньшов, О.І. Сухорада, А.В. Комплексні методи інформаційного забезпечення ресурсних питань |
| title | Геологічна інформативність магнітних досліджень при пошуках вуглеводнів. Стан проблеми |
| title_alt | Геологическая информативность магнитных исследований при поисках углеводородов. Состояние проблемы Geological informative of the magnetic investigations at the hydrocarbon prospecting. State of the problem |
| title_full | Геологічна інформативність магнітних досліджень при пошуках вуглеводнів. Стан проблеми |
| title_fullStr | Геологічна інформативність магнітних досліджень при пошуках вуглеводнів. Стан проблеми |
| title_full_unstemmed | Геологічна інформативність магнітних досліджень при пошуках вуглеводнів. Стан проблеми |
| title_short | Геологічна інформативність магнітних досліджень при пошуках вуглеводнів. Стан проблеми |
| title_sort | геологічна інформативність магнітних досліджень при пошуках вуглеводнів. стан проблеми |
| topic | Комплексні методи інформаційного забезпечення ресурсних питань |
| topic_facet | Комплексні методи інформаційного забезпечення ресурсних питань |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/98327 |
| work_keys_str_mv | AT menʹšovoí geologíčnaínformativnístʹmagnítnihdoslídženʹpripošukahvuglevodnívstanproblemi AT suhoradaav geologíčnaínformativnístʹmagnítnihdoslídženʹpripošukahvuglevodnívstanproblemi AT menʹšovoí geologičeskaâinformativnostʹmagnitnyhissledovaniipripoiskahuglevodorodovsostoânieproblemy AT suhoradaav geologičeskaâinformativnostʹmagnitnyhissledovaniipripoiskahuglevodorodovsostoânieproblemy AT menʹšovoí geologicalinformativeofthemagneticinvestigationsatthehydrocarbonprospectingstateoftheproblem AT suhoradaav geologicalinformativeofthemagneticinvestigationsatthehydrocarbonprospectingstateoftheproblem |