Державне регулювання ринку та неекономічні аспекти глобалізації
Государственное регулирование рынка с целью предоставления гражданам социальных гарантий на рубеже тысячелетий уступает место самоограничению правительственного влияния на экономические процессы. Глобализация экономических процессов значительно опережает формирование глобальной системы социальной...
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2007 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/98639 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Державне регулювання ринку та неекономічні аспекти глобалізації / Г.С. Соловей // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 106. — С. 240-242. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859639720673280000 |
|---|---|
| author | Соловей, Г.С. |
| author_facet | Соловей, Г.С. |
| citation_txt | Державне регулювання ринку та неекономічні аспекти глобалізації / Г.С. Соловей // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 106. — С. 240-242. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | Государственное регулирование рынка с целью предоставления гражданам
социальных гарантий на рубеже тысячелетий уступает место самоограничению
правительственного влияния на экономические процессы. Глобализация экономических процессов значительно опережает формирование глобальной системы социальной защиты. Функции социального государства частично должны
перейти к международным организациям. Это важно не только для преодоления социального напряжения, но и для сохранения окружающей среды.
Державне регулювання ринку з метою надання громадянам соціальних гарантій на межі тисячоліть поступається місцем самообмеженню урядового
впливу на економічні процеси. Глобалізація економічних процесів значно випереджає формування глобальної системи соціального захисту. Функції
соціальної держави частково мають взяти на себе міжнародні організації. Це
важливо не лише для подолання соціального напруження, а й для збереження
довкілля.
State regulation of market goes back at the edge of centuries; social guaranties
are not the state's priority today but economical growth. Globalization of economical
process goes faster than formulation of global social security system. Functions of
social state should partially execute international organizations. This is important not
only to overcome social tension but for sustainable development too.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:20:22Z |
| format | Article |
| fulltext |
Николко М.В.
КОНСТРУИРОВАНИЕ НАЦИИ В ТРАНСФОРМИРУЮЩИХСЯ ДЕМОКРАТИЯХ: МОДЕРНИСТСКИЕ
И ПОСТМОДЕРНИСТСКИЕ МОДЕЛИ
240
нии объективного существования этноса-нации. С 2004 года национальное строительство в Украине вышло на
стадию обостренного поиска общего семиозиса. Осознавая свою цель в консолидации украинского общества,
Президент опробовал несколько различных моделей: «западная – либеральная» в политической сфере (в по-
пытке представить европейский выбор Украины, как единственно верный), проект «поместная церковь» – в
сфере религиозной духовности, сейчас наиболее значимым проектом является проект «голодомор – геноцид
украинского народа». Интерес к этой конструкции состоит во временной удаленности ее от текущих проблем
Украины и в четкости образов «жертвы» и «палача». «Украинский народ – жертва» – сильный, но негативный
коннотат. Данный семиотический конструкт базируется на четком маркировании образа врага. Эта позиция
может усилить и без того сильные разбегающиеся модели смыслов в Украине. Для западной Украины голодо-
мор нет так был актуален по последствиям (напомним, это ещё не была территория Советского Союза), но се-
годня эта тема интересна как вариант пересмотра советской истории, для Восточной Украины – это страшная
реальность прошлого, но есть стойкое нежелание пересматривать историю, чтобы не ухудшить отношения с
Россией.
Источники и литература
1. Андерсон Б. Воображаемые сообщества. Размышления об истоках и распространении национализма / пер.
с англ. – М.: Канон–пресс–Ц, Кучково поле, 2001. – 288 с.
2. Воропай Т. Національна ідентичність як теоретічна та практична проблема сьогодення // Розвиток демок-
ратії та демократічна освіта в Україні: Матеріали ІІ міжнародної конференції (Одеса, 24–26 травня 2002
р.). – К.: Ай Би, 2003. – С. 125–135.
3. Геллнер Э. Нации и национализм: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1991. – 320 с.
4. Гнатюк О. Прощание с империей. Между Востоком и Западом //Перекрестки. Журнал исследования вос-
точноевропейского пограничья. – №1–2. – 2005. – С. 37–98.
5. Жижек С. Добро пожаловать в пустыню Реального / Пер. с англ.– М.: Фонд «Прагматика культуры», 2002.
– 160 с.
6. Кимлічка В. Лібералізм і права меншин: Пер. з англ. – Харків: Центр освітніх ініціатив, 2001 – 176 с.
7. Краснодэмбски З. Демократия перифирии // Перекрестки. Журнал исследования восточноевропейского
пограничья. – №1–2. – 2005. – С. 229–298.
8. Рабкин Я. http://www.is.svitonline.com/philosophy/Rabkin.htm#_Toc136220707
9. Локшина Т., Лукашевский С. Проблема этнической и религиозной нетерпимости в российских СМИ:
сравнительный анализ ситуации в центральных и региональных СМИ.
Http://www.hro.org/editions/h_speech/04.html
Соловей Г.С.
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ТА НЕЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ
ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Після 1945 року, коли закінчення Другої світової війни змінило вектор розвитку національних держав Єв-
ропи таким чином, що усі легітимації „відповідали універсалістському духу політичного Просвітництва” (Га-
бермас), у західному світі було забезпечено сприятливі умови для розвитку соціальної держави. В благополу-
чних і мирних державах Західної Європи і також частково у США розвивалася економіка змішаного типу, яка
дозволяла удосконалювати громадянські права і вперше ефективно реалізувати основні соціальні права. Збі-
льшення у десять разів світової торгівлі промисловими товарами лише в період від початку 1950-х до початку
1970-х років спричинили зростання диспропорції між бідними і багатими регіонами планети. Але соціальні
гарантії, які щоразу охоплювали щодалі більше аспектів життя, вперше „підкорили ефективну форму капіталі-
зму” (Габермас), згладили соціальне напруження між різними верствами населення розвинених країн.
Уряд та ринок в межах національних держав піддаються постійному впливу від ринкової та урядової дія-
льності інших країн, виникає конкуренція, боротьба за політичний вплив та за ринки збуту. Щоб економіка
кожної з країн була конкурентноспроможною в умовах жорсткої конкуренції, що панує у глобалізованому сві-
ті, всередині держави наприкінці ХХ століття скорочуються видатки на соціальний сектор. Перебудова і руй-
нування соціальної держави є прямим наслідком економічної політики, яка орієнтована на пропозицію, наці-
лена на дерегуляцію ринків, скорочення субсидій та покращення інвестиційних умов, зниження прямих пода-
тків та приватизацію державних підприємств.
Демонтаж соціальної держави у багатьох розвинених країнах сьогодні призводить до відновлення кризо-
вих тенденцій, які долалися її засобами. Зростає бідність і соціальна нестабільність на фоні збільшення різниці
в доходах, десолідаризація суспільства у довгостроковій перспективі означає руйнування ліберальної політич-
ної культури. Соціальні права є основою демократичного громадянства – така формула є підґрунтям легітима-
ції та джерелом розуміння справедливості в сучасному світі. На основі проведення ґрунтовного дослідження,
яке охоплювало 72 країни з населенням, що складає 83 відсотки від населення земної кулі, Брюс Гілей дійшов
висновку, що трьома головними джерелами легітимації для державної влади в сучасному світі є добре управ-
http://www.is.svitonline.com/philosophy/Rabkin.htm#_Toc136220707
http://www.hro.org/editions/h_speech/04.html
ПОЛИТИЧЕСКИЕ ТРАНСФОРМАЦИИ
241
ління, демократичні права та зростаючий добробут4. Усі ці три складові – умови існування соціальної держави
– доводять свою дієвість у різних куточках світу, що глобалізується.
Концепт державної легітимності можна визначити наступним чином: держава здобуває більшу легітим-
ність тоді, коли її громадяни вважають її такою, що добре використовує державну владу. Суб’єктами схвален-
ня держави завжди виступають її громадяни, а об’єктом схвалення – увесь комплекс процесів, інституцій та
норм, які втілюють політичну владу. Чинниками, які дозволяють державній владі бути більш легітимною тра-
диційно вважалися такі як зовнішня безпека, внутрішній порядок, загальний добробут, свобода та законність.
У післявоєнний період, з розквітом держави загального добробуту до цього переліку додаються такі фактори
як соціальна довіра, громадянське суспільство. Сьогодні на легітимність впливає такий фактор як оцінка пер-
сонального доходу або доходу домогосподарства. У будь–якому випадку, зростання доходів оцінюється як по-
зитивний симптом, країна, доходи населення якої зростають, вважається такою, що розвивається і процвітає.
Скорочення соціальних програм призводить до зростання почуття несправедливості у державах, які пере-
жили еру розквіту соціальної держави, а тепер погодилися на скорочення її функцій. Національні держави
сьогодні змушені досягати економічних цілей за рахунок цілей політичних та соціальних. У рамках глобалізо-
ваної економіки національні держави можуть покращувати міжнародну конкурентноздатність своїх підпри-
ємств лише через самообмеження впливу уряду на економічну сферу. Глобалізація економіки, яка набагато
випереджає процес формування глобальної соціальної політики, руйнує ту відносну рівновагу, яка тимчасово
була досягнута завдяки соціальній державі. Функції соціальної держави мають перейти певною мірою до
транснаціональних акторів, таких як міжнародні організації чи об’єднання на зразок Європейського союзу.
Уряди країн не можуть далі діяти, виходячи лише із власних партикуляристських інтересів, світ має рухатися
до конфедерації держав, описаної іще Кантом, у рамках якої вони мають безальтернативно співпрацювати на
засадах космополітичної солідарності.
Руйнування основ ліберальної культури тут не є єдиною причиною. Найголовнішою причиною глобаль-
ного узгодження дій і створення глобальної „сітки безпеки” без відміни „сіток безпеки” соціальної держави на
рівні національних держав постає руйнування довкілля. Населення планети має об’єднатися в „недобровільне
суспільство ризику” (Габермас).
Глобалізація сучасних економічних процесів з розвитком науки і техніки перетворює принцип максиміза-
ції прибутку на етичний принцип, що панує по всій планеті. Розуміння розвитку країни, яке пов’язується на-
самперед із зростанням внутрішнього валового продукту, зводиться до зростання економічних показників, а
трактування добробуту громадян концентрується на кількості та якості споживаних ними матеріальних благ.
Розвинені держави, згідно з ідеєю прогресу, мають слугувати зразком для держав, що розвиваються. Якщо ж
критерієм розвитку і добробуту вважати рівень споживання, то й рівнятися держави третього світу мають на
стандарти споживання, притаманні західному суспільству.
Таке специфічне розуміння розвитку приводить до кількох наслідків, які необхідно означити для розумін-
ня перспектив функціонування соціальної держави за доби глобалізації. Насамперед звернемося до самого по-
няття розвитку й прогресу. Прогрес виробництва, науки і техніки дає людині можливість трансформувати світ,
залежно від власних прагнень. Але технічна можливість здійснення певних перетворень у природі чи суспіль-
стві завдяки досягненням науки і техніки зазвичай здійснюється, не враховуючи прямих та побічних наслідків,
які можуть бути завдані довкіллю. Асинхронія розвитку, що виражається через сталість етосу відносно до
прогресу технічного знання перетворюється на безвідповідальність перед природою та наступними поколін-
нями за шкоду, спричинену споживацьким ставленням до природних ресурсів.
По-друге, розвиток техніки призводить до задоволення базових потреб людини, водночас продукуючи
безліч інших. За таких умов розуміння добробуту перетворюється на безнастанну гонитву за задоволенням усе
нових потреб. Соціальна держава, яка вважається гарантом достойного життя своїх громадян може перетвори-
тися на няньку для вередливої дтини, що вимагає усе нових іграшок.
По-третє, соціальна держава, яка виникла на Заході, стає прикладом для держав, що розвиваються. Тобто,
західний рівень споживання постає мірилом добробуту для всього світу. Джерелом легітимації соціальної
держави західного типу постає рівень життя її громадян, що невпинно зростає. Але не варто забувати, що ін-
дустріальне суспільство (як соціалістичної так і капіталістичної моделі) потребує постійної експансії, розши-
рення ринків збуту. Тож підвищення рівня життя одних країн відбувається а рахунок інших, досягнення одно-
рідного високого рівня життя для всіх (на рівні сучасних США чи Західної Європи) є неможливим через висо-
ку затрату енергетичних ресурсів. Якщо кожен житель планети споживатиме стільки ж енергії як і середній
мешканець розвинених країн, то екологічні ресурси планети дуже скоро вичерпають себе.
Вітторіо Гьосле пропонує називати сучасний стиль життя, орієнтований на прибуток, таким, що рухається
в економічній парадигмі. Економічне зростання тут розуміється як розвиток, а затрати на збереження довкілля
– необов’язковими витратами. Розвиток соціальної держави в межах економічної парадигми за доби глобалі-
зації зводитиметься до намагання вирівняти доходи у різних куточках нашої планети. А що розвинені країни
за допомогою технічних та економічних чинників захищатимуть рівень життя своїх громадян, то країнам, що
розвиваються не залишатиметься нічого іншого як торувати шлях так званої наздоганяючої модернізації, тоб-
то підвищувати рівень життя своїх громадян, орієнтуючись на рівень споживання в багатших країнах. За таких
умов поширення соціальної держави до планетарного масштабу погрожує перетворитися на "гонку споживан-
ня", на відміну від "гонки озброєнь", характерну за доби протистояння ринкової та планової економік.
4 Gilley B. The Determinants of State Legitimacy: Results for 72 Countries // International Political Science Review,
Vol. 27, 2006, # 1, pp. 47
Соловей Г.С.
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ТА НЕЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
242
Зростання потреб громадян у розвинених країнах уряди задовольняють за рахунок об’єктів найменшого
спротиву: тих держав, які іще не укріпилися як соціальні держави та за рахунок експлуатації природних ре-
сурсів (тобто за рахунок "мовчазних прийдешніх поколінь"). Тим самим країни третього світу і природа зага-
лом позбавляються рівноправності: перші – тому що, мовляв "іще не доросли до правової держави", а природа
взагалі позбавляється будь якого онтологічного права. Гьосле щодо цього зазначає: "Справедливість не поши-
рюється лише на членів власної культури, навпаки, вона має постійно розширюватися у просторі та часі", охо-
плюючи представників різних культур, живих мешканців планети та й саму планету загалом.
Утвердження споживацьких ідеалів у планетарному масштабі призведе до невпинного вичерпування при-
родних ресурсів – наголошують екологісти вже від середини 80-х років ХХ ст. Соціальна держава – це не
держава споживання, а держава турботи уряду про своїх громадян, отже екологічна криза не відміняє постула-
тів соціальної держави, навпаки, заміна економічної парадигми екологічною (В. Гьосле) дозволить включити
до соціальних прав громадян право на здорове довкілля. Зміна орієнтації людства від споживання природних
благ до збереження світу існування трансформує також і образ соціальної держави: від такої, що дає своїм
громадянам якнайбільше матеріальних благ до утверджувача аскетичних ідеалів забезпечення базових потреб
і збереження планети для наступних поколінь.
Права природи як обмежувач людської цілераціональної діяльності стали основою праць таких представ-
ників німецької практичної філософії як Ганс Йонас, Карл Маєр Абіх, Вітторіо Гьосле. Обстоюючи тезу про
перехід від соціальної до екологічної держави, Вітторіо Гьосле говорить про зміну етичної парадигми на зламі
століть: якщо ХІХ століття вимагало перетворення правової держави на соціальну, то прихід ХХІ століття по-
ставив умову переходу від економічного принципу задоволення партикулярних інтересів до принципу відпо-
відальності перед прийдешніми поколіннями за збереження природи.
Суспільна справедливість за доби глобалізації має концентруватися не навколо кількості споживаних благ
та права на економічний розвиток, поняття суспільної справедливості має визначатися поряд із поняттям сус-
пільної відповідальності. Як зазначає В. Гьосле: "універсалізація прийнятих на Заході життєвих стадартів...
очевидно приведе Землю до екологічної катастрофи" Заздрість до того, хто споживає більше не мусить стати
визначальною у визначенні пріоритетів так званих країн, що розвиваються. Етос збереження планети Земля
для майбутніх поколінь має поєднуватися із національним партикулярним етосом, який спрямований не на
споживання благ, а на співжиття з природою. Природі має бути повернено її онтологічну, а не ринкову цін-
ність: ліс цінний не тим, що за деревину дають великі гроші, а тим, що є самоцінним, живим, крім того, ліс є
середовищем життя для тварин і рослин, можливою рекреаційною зоною для наступних поколінь. Отже, доб-
робут людини в соціальній державі не має забезпечуватися за рахунок знищення природи (за рахунок наступ-
них поколінь). Майбутні покоління мають право жити у придатному природному середовищі – цю ідею все
частіше обстоюють прихильники соціальної держави. Таким чином екологічне право перетворюється на право
соціальне.
Супруненко О.С.
УКРАИНА POSTSOVETICA: ПРОСТРАНСТВО СЕМАНТИЧЕСКИХ ИНТЕРАКЦИЙ
Как известно, развал Советского Союза и получение независимости его республиками положили начало
трансформациям на всех уровнях – от глубинно-психологического до общенационального. В ментальной, ма-
териальной сферах социальной жизни украинцев с 1991 года происходит переворот, сопровождаемый кризи-
сами различного толка: кризис массового сознания, кризис идентичностей, кризис жизненных стратегий, со-
циальных / экономических / политических планов и ожиданий и т.п. Некоторые из этих кризисов недостаточ-
но, а большинство – вовсе не разрешены и по сей день. Немаловажными в таких условиях выступают научные
теоретизирования по поводу таких явлений. Некоторые аспекты одного из теоретических построений, име-
нуемого автором социосемантическим, предлагаются к рассмотрению ниже.
Социосемантический подход в целом представляет собой конфигурацию взаимодополняющих методов и
методологий философского, социально-гуманитарного знания, относящегося к различным параметрам смы-
словых взаимодействий в социуме. Мы полагаем, что подобная конфигурация откроет исследователю–
социологу более перспективный ракурс общественной жизни для изучения и дальнейшей рефлексии социосе-
мантических интеракций.
Наша позиция в целом сходна с позицией автора синтетического аналитического подхода к социальному
кризису, где кризис рассматривается как “инструмент” истории. С той лишь разницей, что нас интересует
возможность концептуализации социосемантического подхода, где основным методологическим “ядром” и
“инструментом” для нас выступает категория “социальный смысл”, а условием его теоретического обоснова-
ния – анализ ситуации социального кризиса (хаоса смыслов). Тогда как у Леонида Бляхера предмет и цель ис-
следования иные: “мы стремимся построить философскую модель социального хаоса и на ее основании ис-
следовать виртуальные социальные образования (авт.: например, социальные смыслы)” [1, с. 9].
Данный же доклад ставит целью раскрыть некоторые онтологические проявления семантической инте-
ракции современного украинского общества. Здесь необходимо оговориться, что мы будем подразумевать под
«социальным смыслом» интегративную форму выражения человеческого мышления и опыта индивидуально–
коллективного и физически–интеллектуального социального существования относительно отдельных форм,
способов и проявлений этого существования.
Наиболее общие типы социальных смыслов, на наш взгляд, таковы:
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-98639 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:20:22Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Соловей, Г.С. 2016-04-16T15:31:48Z 2016-04-16T15:31:48Z 2007 Державне регулювання ринку та неекономічні аспекти глобалізації / Г.С. Соловей // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 106. — С. 240-242. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/98639 Государственное регулирование рынка с целью предоставления гражданам социальных гарантий на рубеже тысячелетий уступает место самоограничению правительственного влияния на экономические процессы. Глобализация экономических процессов значительно опережает формирование глобальной системы социальной защиты. Функции социального государства частично должны перейти к международным организациям. Это важно не только для преодоления социального напряжения, но и для сохранения окружающей среды. Державне регулювання ринку з метою надання громадянам соціальних гарантій на межі тисячоліть поступається місцем самообмеженню урядового впливу на економічні процеси. Глобалізація економічних процесів значно випереджає формування глобальної системи соціального захисту. Функції соціальної держави частково мають взяти на себе міжнародні організації. Це важливо не лише для подолання соціального напруження, а й для збереження довкілля. State regulation of market goes back at the edge of centuries; social guaranties are not the state's priority today but economical growth. Globalization of economical process goes faster than formulation of global social security system. Functions of social state should partially execute international organizations. This is important not only to overcome social tension but for sustainable development too. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Политические трансформации Державне регулювання ринку та неекономічні аспекти глобалізації Article published earlier |
| spellingShingle | Державне регулювання ринку та неекономічні аспекти глобалізації Соловей, Г.С. Политические трансформации |
| title | Державне регулювання ринку та неекономічні аспекти глобалізації |
| title_full | Державне регулювання ринку та неекономічні аспекти глобалізації |
| title_fullStr | Державне регулювання ринку та неекономічні аспекти глобалізації |
| title_full_unstemmed | Державне регулювання ринку та неекономічні аспекти глобалізації |
| title_short | Державне регулювання ринку та неекономічні аспекти глобалізації |
| title_sort | державне регулювання ринку та неекономічні аспекти глобалізації |
| topic | Политические трансформации |
| topic_facet | Политические трансформации |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/98639 |
| work_keys_str_mv | AT soloveigs deržavneregulûvannârinkutaneekonomíčníaspektiglobalízacíí |