Особливості розподілу сейсмічних швидкостей у земній корі Кіровоградського рудного району Інгульського мегаблока Українського щита. 2
В результате изучения особенностей распределения скоростей распространения сейсмических волн в земной коре Кировоградского рудного района и слагающих его структур выявлены некоторые закономерности скоростных характеристик изучаемых структур. Показано, что эти структуры уверенно выделяются в поле ско...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Геофизический журнал |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/98986 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Особливості розподілу сейсмічних швидкостей у земній корі Кіровоградського рудного району Інгульського мегаблока Українського щита. 2 / О.А. Трипольський, О.В. Тополюк, В.О. Трипольська // Геофизический журнал. — 2013. — Т. 35, № 4. — С. 161-169. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860239584938426368 |
|---|---|
| author | Трипольський, О.А. Тополюк, О.В. Трипольська, В.О. |
| author_facet | Трипольський, О.А. Тополюк, О.В. Трипольська, В.О. |
| citation_txt | Особливості розподілу сейсмічних швидкостей у земній корі Кіровоградського рудного району Інгульського мегаблока Українського щита. 2 / О.А. Трипольський, О.В. Тополюк, В.О. Трипольська // Геофизический журнал. — 2013. — Т. 35, № 4. — С. 161-169. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Геофизический журнал |
| description | В результате изучения особенностей распределения скоростей распространения сейсмических волн в земной коре Кировоградского рудного района и слагающих его структур выявлены некоторые закономерности скоростных характеристик изучаемых структур. Показано, что эти структуры уверенно выделяются в поле скоростей распространения сейсмических волн. Это открывает новые возможности для тектонического районирования территории Кировоградского рудного района и Украинского щита в целом.
As a result of studying the peculiarities of the seismic waves velocities in the Kirovograd ore district Earth’s crust and its structures some regularities of the velocity characteristics of the structures under studying were revealed. It is shown that these structures were confidently marked out in the field of the seismic wave velocities. It opens some new possibilities for tectonic zoning of the Kirovograd ore district and the Ukrainian shield territory.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:28:08Z |
| format | Article |
| fulltext |
ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОДІЛУ СЕЙСМІЧНИХ ШВИДКОСТЕЙ У ЗЕМНІЙ КОРІ...
Геофизический журнал № 4, Т. 35, 2013 161
У праці [Трипільський та ін., 2012] на підставі
вивчення особливостей розподілу швидкостей
поширення сейсмічних хвиль (скорочено — швид-
костей) у земній корі Кіровоградського рудного
району (КРР) та структур, що його складають
[Трипільський та ін., 2012, рис. 1], виявлено де-
які закономірності швидкісних характеристик
досліджуваних структур.
У статті дослідження такого характеру про-
довжені, але вже дещо під іншим кутом.
Наявність великого обсягу високоякісних екс-
периментальних матеріалів створює сприятливий
ґрунт для вивчення особливостей зміни швид-
костей не лише з глибиною, а й по латералі на
площинах горизонтальних перерізів. Фактичним
матеріалом для створення таких перерізів були
вертикальні графіки ΔV, що характеризували
величини відхилення швидкостей, зареєстро-
ваних у фіксованих точках на профілях ГСЗ,
від їх нормальних значень. За нормальні при-
ймали значення швидкостей, знятих з осеред-
неного графіка V=f(H) для КРР. Графіки складені
вздовж профілів ГСЗ XXIV, XXV, XXX, XXXIV
та геотраверсу IV з інтервалом по горизонталі
здебільшого 10—20 км (усього 41 графік) (рис. 1).
Аналіз графіків показує, що найбіль-
ші і контрастні відхилення від норми фік-
суються переважно в межах Корсунь-
Новомиргородського плутону (КНП) та Ново-
УДК 550, 834: 553
Особливості розподілу сейсмічних швидкостей
у земній корі Кіровоградського рудного району
Інгульського мегаблока Українського щита. 2
© О. А. Трипільський, О. В. Тополюк, В. О. Трипільська, 2013
Інститут геофізики НАН України, Київ, Україна
Надійшла 25 лютого 2013 р.
Представлено членом редколегії О. Б. Гінтовим
В результате изучения особенностей распределения скоростей распространения сейсми-
ческих волн в земной коре Кировоградского рудного района и слагающих его структур выяв-
лены некоторые закономерности скоростных характеристик изучаемых структур. Показано,
что эти структуры уверенно выделяются в поле скоростей распространения сейсмических
волн. Это открывает новые возможности для тектонического районирования территории
Кировоградского рудного района и Украинского щита в целом.
As a result of studying the peculiarities of the seismic waves velocities in the Kirovograd ore
district Earth’s crust and its structures some regularities of the velocity characteristics of the struc-
tures under studying were revealed. It is shown that these structures were confidently marked out
in the field of the seismic wave velocities. It opens some new possibilities for tectonic zoning of the
Kirovograd ore district and the Ukrainian shield territory.
українського масиву (НУМ) на інтервалі гли-
бин 0—10 км, іноді до 15 км. Глибше 10—15 км,
до межі поділу Мохоровичича (М), характер
графіків помітно змінюється — тут майже від-
сутні контрастні відхилення від норми, а вели-
чина ΔV з глибиною поволі зменшується.
Дещо інші характеристики має більшість
графіків ΔV, що належать до профілів XXV та
XXXIV (рис. 1, б, Д). Складається небезпідставне
враження, що на характер графіків впливає гео-
логічна ситуація, в якій перебувають ці профілі.
Так, профіль XXV проходить у межах субши-
ротної Суботсько-Мошоринської зони розломів
(СМЗР). Із загальної кількості графіків (10) на
семи з них постійно фіксують від’ємні значення
ΔV, тобто швидкості у земній корі СМЗР пере-
важно нижчі за нормальні значення.
Найбільший дефіцит швидкостей припадає,
як правило, на інтервал 10—20 км. Глибше від-
хилення від норми поступово зменшуються, та
в інтервалі 25—36 км зафіксовано навіть по-
зитивні значення ΔV.
Характер графіків ΔV напевне відбиває вплив
СМЗР, що приводить до послаблення геологічного
середовища, а це спричиняє помітне зниження
швидкостей.
Подібна картина спостерігається на субме-
ридіональному профілі XXXIV (рис. 1, Д). Тут
переважна частина профілю розташована в
О. А. ТРИПІЛЬСЬКИЙ, О. В. ТОПОЛЮК, В. О. ТРИПІЛЬСЬКА
162 Геофизический журнал № 4, Т. 35, 2013
межах Кіровоградської зони розломів (КЗР) або
дещо на схід. На усіх п’яти графіках в інтервалі
глибин 10—25 км відзначено контрастні відхи-
лення від норми у бік від’ємних значень ΔV. Не
виключено, що й тут, за аналогією з профілем
XXV, спостерігається вплив КЗР. Глибше, у низах
кори, ці відхилення поступово зменшуються.
Незважаючи на значні від’ємні відхилення
швидкостей від норми, встановлені на профілях
XXV та XXXIV, на графіках відсутні дуже конт-
растні зміни значень ΔV, характерні для верхньої
частини земної кори (глибини 0—10 км), зафік-
совані на профілях XXIV, XXX і геотраверсі IV
(рис. 1, а, в, г).
Вертикальні графіки Δ V=f(H) у подальшому
використовували для побудови 41 горизонталь-
ного перерізу земної кори КРР з інтервалом
за глибиною у 1 км. На кожному з перерізів
наведено ізолінії ΔV, у км/с, основні геологічні
структури, родовища корисних копалин та про-
філі ГСЗ (рис. 2, а—г).
Перед детальним аналізом цих перерізів на-
ведемо кілька попередніх коментарів і зауважень.
1. Декілька років тому у межах досліджуваної
території ми склали схеми розподілу сейсмічних
швидкостей для таких глибинних рівнів — 0,
5, 10, 15, 20, 25, 30 та 35 км [Омельченко и др.,
2008]. Характерна особливість цих схем — зміна
з глибиною конфігурації й напрямку ізоліній
швидкостей, а також зміна форми, розмірів і
положення ділянок підвищених швидкостей.
2. У порівнянні з працею [Омельченко и
др., 2008], до обробки були залучені додаткові
експериментальні дані. Це дало змогу помітно
підвищити якість і вірогідність отриманих ре-
зультатів. Наприклад, якщо раніше відстань між
Рис. 1. Залежності V=f(H), які характеризують відхилення зна-
чень швидкостей від норми: а — профіль ГСЗ XXX; б — XXV;
в — геотраверс IV; г — профіль ГСЗ XXIV; Д — XXXIV; інтервал
по горизонталі 10—20 км; 1—41 — номери графіків.
ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОДІЛУ СЕЙСМІЧНИХ ШВИДКОСТЕЙ У ЗЕМНІЙ КОРІ...
Геофизический журнал № 4, Т. 35, 2013 163
ізолініями швидкостей дорівнювала 0,05 км/с,
то нині — лише 0,02 км/с.
3. Спираючись на отримані у такий спосіб
горизонтальні перерізи ΔV, ми маємо мож-
ливість детально проаналізувати особливос-
ті поведінки ізоліній ΔV у межах основних
О. А. ТРИПІЛЬСЬКИЙ, О. В. ТОПОЛЮК, В. О. ТРИПІЛЬСЬКА
164 Геофизический журнал № 4, Т. 35, 2013
геологічних структур КРР: КНП, НУМ, КЗР,
СМЗР та Звенигородсько-Братської зони роз -
ломів.
4. Загальна зміна рисунку ізоліній від пере-
різу до перерізу може відбивати особливості
розподілу швидкостей як зі зміною глибини,
так і з переміщенням по латералі від структури
до структури.
Проаналізуємо матеріали горизонтальних
перерізів.
Загалом контури основних геологічних струк-
тур КРР просторово відображуються у характері
ізоліній ΔV. Це спостерігається у певних інтер-
валах глибин, причому розміри та глибина цих
інтервалів можуть змінюватися від структури
до структури. Деякі з досліджуваних структур
характеризуються аномаліями ΔV одного зна-
ка (наприклад, лише позитивними), деякі — як
позитивними, так і негативними аномаліями.
Корсунь-Новомиргородський плутон май-
же повністю (за винятком перерізу на =0 км)
характеризується позитивними аномалія-
ми швидкостей, особливо в інтервалі глибин
0—8 км, де значна частина кристалічної кори
(до 20 % об'єму) складена породами основно-
го складу. У цьому інтервалі позитивні анома-
лії швидкості простежуються також на схід
від КНП до Кіровоградської зони розломів і
до XXXIV профілю ГСЗ (рис. 2, б). На заході,
півдні та частково на сході ця аномалія з пе-
ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОДІЛУ СЕЙСМІЧНИХ ШВИДКОСТЕЙ У ЗЕМНІЙ КОРІ...
Геофизический журнал № 4, Т. 35, 2013 165
реходом до суміжних з КНП структур досить
швидко змінює свій знак на протилежний.
Глибше, починаючи з 9 км, контраст швид-
костей зменшується у кілька разів, але незначні
позитивні відхилення від нормальних швидко-
стей зберігаються майже до самих низів кори
(рис. 2, в, г).
Беручи до уваги, що основні породи харак-
теризуються підвищеними швидкостями щодо
порід кислого та середнього складу, можна
припустити, що, починаючи з глибини 9 км сту-
пінь насиченості земної кори інтрузивними по-
родами основного складу суттєво зменшується.
На відміну від КНП, НУМ характеризується,
по-перше, змінним полем значень ΔV — від до-
датних до від’ємних, по-друге, контури НУМ да-
леко не завжди збігаються з формою ізоліній ΔV.
На земній поверхні ( =0 км) НУМ відме-
жовується від КНП невеликою позитивною
аномалією ΔV широтного простягання. Просто-
рово ця аномалія повністю збігається із СМЗР
такого самого простягання (рис. 2, а).
Глибше (1—4 км) поле значень ΔV характе-
ризується переважно від’ємними значеннями,
причому в зоні спряження з КНП відзначаєть-
ся різке зростання швидкостей у північному
напрямку.
На глибині 2—6 км простежується негатив-
на аномалія ΔV, яка значною мірою збігається
з позитивною аномалією ΔV на глибині 0 км.
Це можна пояснити розташуванням у межах
СМЗР південної частини Новоукраїнського
масиву габро-анортозитів.
Починаючи з 10 км і до глибини 27 км схід-
О. А. ТРИПІЛЬСЬКИЙ, О. В. ТОПОЛЮК, В. О. ТРИПІЛЬСЬКА
166 Геофизический журнал № 4, Т. 35, 2013
на і центральна частини НУМ характеризу-
ються меридіональною та субмеридіональною
формою численних ізоліній ΔV. Це означає,
що в інтервалі глибин 10—28 км (майже поло-
вина товщини земної кори) швидкості помітно
зменшуються у східному напрямку (рис. 2, в).
Слід зауважити, що у цю смугу значної змі-
ни швидкостей потрапляє низка уранових ро-
довищ, зокрема, Северинське, Мічуринське та
Юріївське (рис. 2, в).
Рис. 2. Розташування Кіровоградського рудного району у тектонічних структурах центральної частини Українського
щита. Ізолінії ΔV: а — при =0 км; б — при =8 та =9 км; в — при =14 та =27 км; г —при =35 та =40 км;1 – ізолінії
ΔV, км/с; 2 — профіль ГСЗ; 3 — геотраверс IV; 4 — точки на профілях, де розраховано графіки V=f(H) (див. на рис. 1);
5 — контури геологічних структур (КНП — Корсунь-Новомиргородський плутон, НУМ — Новоукраїнський масив); 6
— зони розломів (цифри у кружках: 1 — Кіровоградська, 2 — Суботсько-Мошоринська, 3 — Звенигородсько-Братська);
7 — контур Кіровоградського рудного району; 8 — родовища урану; 9 — родовища урану, на яких наведено геологічні
розрізи [Старостенко и др., 2010, 2011] (а — Ватутинське, б — Партизанське, в — Новокостянтинівське, г — Северинське,
Д — Мічуринське, е — Юріївське); родовища та рудо прояви: 10 — золота, 11 — літію; 12 — титану.
ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОДІЛУ СЕЙСМІЧНИХ ШВИДКОСТЕЙ У ЗЕМНІЙ КОРІ...
Геофизический журнал № 4, Т. 35, 2013 167
В інтервалі глибин 14—27 км земна кора
КНП і НУМ відзначається переважно підви-
щеними швидкостями (рис. 2, в). Смуга підви-
щених швидкостей у межах південної частини
КНП і більшої частини НУМ завширшки близь-
ко 40—70 км простежується у субмеридіональ-
ному напрямку протягом 150 км та просторово
приурочена до трансрегіональної зони розтягу
Херсон—Смоленськ [Гинтов, 2012]. Указана
зона розділяє смугу підвищених швидкостей на
дві майже однакові частини. Зі сходу і заходу
смуга обмежується серіями ізоліній ΔV субме-
ридіонального простягання, що свідчить про
значний горизонтальний градієнт швидкостей.
Глибше (36—40 км) розглядувана смуга поді-
ляється субширотною зоною знижених швид-
костей на дві частини. У плані ця зона, контури
якої визначаються ізолініями ΔV субширотного
простягання, збігається із СМЗР (рис. 2, г).
Ця зона розломів, як визначалося раніше,
просторово збігається також з негативною ано-
малією ΔV на глибинах 2—6 і 30—40 км. Не ви-
ключено, що СМЗР могла б супроводжуватись
негативною аномалією ΔV на інших глибинах,
якби не субмеридіональна смуга підвищених
швидкостей у межах південної частини КНП
і більшої частини НУМ, вплив якої на розпо-
діл швидкостей перевищує вплив субширотної
аномалії ΔV. На захід і схід від смуги підвище-
них швидкостей в інтервалі глибин 1—27 км
СМЗР неперервно позначається негативними
аномаліями ΔV.
Звенигородсько-Братська зона розломів
характеризується переважно підвищеними
швидкостями, причому ізолінії ΔV часто про-
стягаються перпендикулярно до неї, що свідчить
про зміни швидкостей уздовж зони (рис. 2, б—г).
Підвищену увагу привертає негативна ано-
малія швидкостей у місці перетину Суботсько-
Мошоринської і Звенигородсько-Братської зони
розломів (рис. 2, б, в). Майже у центрі аномалії
розміщується Ватутинське уранове родовище,
а сама аномалія неперервно простежується у
великому інтервалі глибин — від 1 до 22 км.
У ширшому інтервалі (1—27 км) в райо-
ні розміщення уранових родовищ Северин-
ського, Мічуринського та Юріївського [Ста-
ростенко и др., 2010, 2011] на площі близько
40×40 км2 зареєстровано негативну аномалію
ΔV (рис. 2, б, в).
З урахуванням Ватутінського родовища у
нас є підстави дійти попереднього висновку
щодо приуроченості деяких родовищ урану
до негативних аномалій ΔV, які неперервно
простежуються на глибини, що перевищують
половину товщини земної кори.
Порівняння з результатами інших геофізич-
них методів (гравіметрії, магнітометрії, термо-
метрії) та з деякими геологічними даними може
дати відповідь на запитання: понижені швидко-
сті — проста випадковість, чи це є певна ознака
для пошуку уранових родовищ.
Слід зазначити, що земна кора зони спря-
ження НУМ та Кіровоградської зони розло-
мів, де розміщується група уранових родо-
вищ, в тому числі Северинське, Мічуринське
та Юріївське, має особливі геолого-геофізичні
характеристики, що відрізняють її від суміж-
них структур.
1. Як наголошено раніше, у земній корі на
глибині 1—27 км неперервно простежується
негативна аномалія ΔV.
2. Акустична модель горизонту К2 являє
собою серію, що складається з 10 високо- та
низькошвидкісних шарів, які чергуються між
собою, завтовшки по 0,9 км кожен. Серія за-
лягає в інтервалі глибин 10—19 км, швидкості
у її товщі нижчі, ніж у вмісних породах [Три-
польский, Харитонов, 1984а].
3. Перехідна зона кора—мантія має тонко-
шарувату структуру та складена 15 тонкими
прошарками завтовшки 0,4—0,6 км кожен
загальною потужністю до 9 км [Трипольский,
Харитонов, 1984б].
4. Від межі поділу М зареєстровано аномалії
відбиваючих властивостей цієї межі — інтен-
сивні субвертикальні та дуже інтенсивні за-
критичні відбиття [Трипольский, Шаров, 2004].
5. За геологічними даними виокремлено
площу високого потенціалу алмазоносності
[Федоришин та ін., 2006], а також поле з під-
вищеними значеннями коефіцієнта лейкокра-
товості [Федоришин та ін., 2006].
Підкреслимо, що у подальшому слід про-
аналізувати можливі зв’язки між перелічени-
ми геолого-геофізичними характеристиками
та з’ясувати їх можливий зв’язок з генезисом
уранових родовищ.
Північна частина субмеридіональної Кі-
ровоградської зони розломів (КЗР), яка при-
лягає зі сходу до КНП, майже повністю, крім
земної поверхні ( =0), перебуває у позитивно-
му швидкісному полі — ΔV мають позитивні
значення (рис. 2, б—г). З глибиною характер
швидкісного поля зазнає значних змін. Якщо в
інтервалі 2—13 км земної кори КЗР швидкості
переважно нижчі, ніж у КНП, то глибше — від
15 км до самих низів кори — швидкості у КЗР
вже вищі, що супроводжується тенденцією до
зростання перепаду їх значень з глибиною.
О. А. ТРИПІЛЬСЬКИЙ, О. В. ТОПОЛЮК, В. О. ТРИПІЛЬСЬКА
168 Геофизический журнал № 4, Т. 35, 2013
На відміну від північної південна части-
на КЗР перебуває переважно у негативному
швидкісному полі. Як зазначалося раніше, в
інтервалі глибин 10—27 км у зоні спряження
КЗР і НУМ швидкості значно зменшуються у
східному напрямку. Це позначається субмери-
діональним напрямком ізоліній ΔV (рис. 2, в, г).
У самих низах кори ізолінії ΔV позначають
зону знижених швидкостей субширотного про-
стягання, яка просторово зіставляється з СМЗР
та з ділянкою потовщеної кори, в межах якої
межа поділу М залягає на глибинах 44—46 км
[Соллогуб, 1986] (рис. 2, г).
Загалом, швидкості у західній частині КРР
дещо вищі, ніж у його східній частині [Три-
пільський та ін., 2012]. Особливо яскраво це
виявляється на глибинах 7—26 км. Межею між
цими частинами приблизно слугує трансрегіо-
нальна зона розтягу Херсон—Смоленськ.
У зв’язку з тим, що швидкості на площинах
горизонтальних перерізів змінюються у зна-
чних межах, з’явилася можливість визначити
горизонтальний градієнт швидкості залежно
від глибини [G=f(H)] при переході від одного
перерізу до наступного (рис. 3). З цією метою
було вибрано два напрямки, що характеризу-
ють максимальні зміни швидкостей по латера-
лі: 1) центральна частина КНП (профіль ХХХ,
точка 5) — зона спряження НУМ та КЗР (про-
філь XXV, точка 17), відстань 55 км; 2) уздовж
субширотної СМЗР (профіль XXV, точка 14;
профіль XXV, точка 17), відстань 40 км.
Згідно з розрахунками горизонтальний гра-
дієнт G змінюється від 0 до 0,0084 с–1. Уздовж
першого напрямку G досягає максимального
знечення 0,0084 с–1 на глибині 5 км (максималь-
на глибина поширення порід основного складу)
(рис. 3, графік 1), після чого на глибині 6 км G
швидко зменшується до 0,001 с–1. Далі з глиби-
ною G поступово зростає до 0,0038 с–1 (14 км),
після чого також поступово зменшується до
нуля на глибині 29 км. За винятком інтервалу
0—5 км, характер графіка G=f(H), складеного
вздовж другого напрямку (рис. 3, графік 2),
дуже близький до попереднього. Максимальне
значення G (0,0053 с–1) зафіксовано на глибині
18 км, після чого зменшується до мінімального
значення (0) на глибині 30 км.
У інтервалі 6—14 км градієнт, розрахо-
ваний уздовж першого напрямку, зростає з
глибиною у 3,8 раза; градієнт, розрахований
уздовж другого напрямку, в інтервалі глибин
5—18 км, — у 2,3 раза. Градієнт, розрахований
уздовж обох цих напрямків, має від’ємний
знак у південно-східному та східному напрям-
ках, тобто швидкість у земній корі на різних
глибинах (1—30 км) поступово зменшується в
указаних напрямках.
Вище зазначалося, що на глибинах 14—
27 км у межах південної частини КНП і біль-
шої частини НУМ виокремлюється смуга під-
вищених швидкостей субмеридіонального
простягання. Із заходу та зі сходу смуга обме-
жена серіями ізоліній ΔV субмеридіонального
простягання, які у плані майже збігаються із
Звенигородсько-Братською та Кіровоград-
ською зонами розломів відповідно. У межах
цих зон розломів, уздовж широтного профілю
XXV були розраховані горизонтальні градієнти
швидкості G (рис. 3, графіки 3, 4). З’ясувалося,
що характер графіків G=f(H) та раніше отрима-
них графіків дуже близькі між собою. Таким
чином, градієнт G у межах значної частини КРР
змінюється з глибиною за одним і тим самим
законом — максимальні значення відповідають
глибинам 14—18 км (тут залягає поверхня К2),
мінімальні — 28—30 км. Глибше 30 км градієнт
G майже дорінює нулю.
Висновки. 1. Основні геологічні структури
Кіровоградського рудного району — Корсунь-
Рис. 3. Зміна горизонтальних градієнтів швидкості G=f(H),
розрахованих уздовж різних напрямків: 1 — центральна
частина Корсунь-Новомиргородського плутону — зона спря-
ження Новоукраїнського масиву та Кіровоградської зони
розломів; 2 — вздовж простягання Суботсько-Мошоринської
зони розломів; 3 — поперек простягання Звенигородсько-
Братської зони розломів; 4 — поперек простягання Кіро-
воградської зони розломів.
ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОДІЛУ СЕЙСМІЧНИХ ШВИДКОСТЕЙ У ЗЕМНІЙ КОРІ...
Геофизический журнал № 4, Т. 35, 2013 169
Новомиргородський плутон, Новоукраїнсь-
кий масив, Кіровоградська, Суботсько-Мо-
шоринська та Звенигородсько-Братська зони
розломів — упевнено виокремлюються у полі
швидкостей поширення сейсмічних хвиль. Це
відкриває нові можливості для тектонічного
районування території Інгульського мегабло-
ка та Українського щита в цілому.
2. Одна з головних закономірностей, вияв-
лених за матеріалами ГСЗ, — це зв’язок між
переважною більшістю виявлених родовищ
урану і рідкісноземельних металів та зонами
знижених швидкостей VP.
Це випливає з порівняльного аналізу карт
рельєфу поверхні К2, межі поділу М та ізо-
ліній ∆V, де відомі родовища та рудопрояви
розташовуються у мінімумах ∆V на глиби-
нах 27, 35 і 40 км, а також у прогинах згада-
них поверхонь. Цю закономірність можна
розглядати як зв’язок указаних родовищ з
Суботсько-Мошоринською, Кіровоградською,
Звенигородсько-Братською та Новокостянти-
Гинтов О. Б. Докембрий Украинского щита и тек-
тоника плит // Геофиз. журн. — 2012. — 34, № 6.
— С. 3—21.
Омельченко В. Д., Трипольский А. А., Носенко А. Б.
Скоростные неоднородности и рельеф раздела
Мохоровичича Украинского щита // Геофиз. журн.
— 2008. — 30, № 6. — С. 113—126.
Соллогуб В. Б. Литосфера Украины. — Киев: Наук.
думка, 1986. — 184 с.
Старостенко В. И., Казанский В. И., Попов Н. И.,
Дрогицкая Г. М., Заяц В. Б., Макивчук О. Ф., Три-
польский А. А., Чичеров М. В. От поверхностных
структур к интегральной глубинной модели Киро-
воградского рудного района (Украинский щит).1
// Геофиз. журн. — 2010. — 32, № 1. — С. 3—33.
Старостенко В. И., Казанский В. И., Попов Н. И.,
Дрогицкая Г. М., Заяц В. Б., Макивчук О. Ф., Три-
польский А. А., Чичеров М. В. От поверхностных
структур к интегральной глубинной модели Киро-
воградского рудного района (Украинский щит). 2
// Геофиз. журн. — 2011. — 33, № 5. — С. 3—16.
Список літератури
Трипільський О. А., Тополюк О. В., Трипільська В. О.
Особливості розподілу сейсмічних швидкостей
у земній корі Кіровоградського рудного району
Інгульського мегаблока Українського щита. 1 //
Геофиз. журн. — 2012. — 34, № 6. — С. 68—78.
Трипольский А. А., Харитонов О. М. Исследование
тонкослоистой структуры переходной зоны кора-
мантия на примере Украинского щита // Геофиз.
журн. — 1984б. — 6, № 2. — С. 43—48.
Трипольский А. А., Харитонов О. М. Тонкослоистая
структура горизонта К2 в верхней части консо-
лидированной коры Украинского щита // Геофиз.
журн. — 1984а. — 6, № 6. — С. 19—24.
Трипольский А. А., Шаров Н. В. Литосфера докем-
брийских щитов Северного полушария Земли по
сейсмическим данным. — Петрозаводск: Карел.
науч. центр РАН, 2004. — 159 с.
Федоришин Ю. І., Маківчук О. Ф., Фесенко О. В.,
Денега О. Б. Перспективи корінної алмазонос-
ності Кіровоградського мегаблока Українського
щита (Висновки за результатами прогнозних до-
сліджень) // Мінер. ресурси України. — 2006. —
№ 1. — С. 13—17.
нівською зонами розломів тому, що мінімуми
∆V та прояви поверхонь К2 та М скрізь збіга-
ються з цими зонами.
3. Земна кора зони спряження Новоукра-
їнського масиву та Кіровоградської зони роз-
ломів, де розміщується група уранових родо-
вищ, в тому числі Северинське, Мічуринське
та Юріївське, має особливі геолого-геофізичні
характеристики, що відрізняють її від суміж-
них структур.
4. Горизонтальний градієнт швидкості G у
межах значної частини КРР, розрахований у
різних напрямках, з глибиною змінюється за
одним і тим самим законом — максимальні
значення відповідають глибинам 14—18 км, що
просторово відповідає поверхні К2, мінімальні
— глибинам 28—30 км. Глибше 30 км градієнт
майже дорівнює нулю.
Висловлюємо щиру подяку члену-корес-
понденту НАН України О. Б. Гінтову за по-
бажання та зауваження, які були прийняті до
уваги при підготовці цієї статті до друку.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-98986 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0203-3100 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:28:08Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Трипольський, О.А. Тополюк, О.В. Трипольська, В.О. 2016-04-19T19:04:15Z 2016-04-19T19:04:15Z 2013 Особливості розподілу сейсмічних швидкостей у земній корі Кіровоградського рудного району Інгульського мегаблока Українського щита. 2 / О.А. Трипольський, О.В. Тополюк, В.О. Трипольська // Геофизический журнал. — 2013. — Т. 35, № 4. — С. 161-169. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0203-3100 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/98986 550, 834: 553 В результате изучения особенностей распределения скоростей распространения сейсмических волн в земной коре Кировоградского рудного района и слагающих его структур выявлены некоторые закономерности скоростных характеристик изучаемых структур. Показано, что эти структуры уверенно выделяются в поле скоростей распространения сейсмических волн. Это открывает новые возможности для тектонического районирования территории Кировоградского рудного района и Украинского щита в целом. As a result of studying the peculiarities of the seismic waves velocities in the Kirovograd ore district Earth’s crust and its structures some regularities of the velocity characteristics of the structures under studying were revealed. It is shown that these structures were confidently marked out in the field of the seismic wave velocities. It opens some new possibilities for tectonic zoning of the Kirovograd ore district and the Ukrainian shield territory. uk Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України Геофизический журнал Научные сообщения Особливості розподілу сейсмічних швидкостей у земній корі Кіровоградського рудного району Інгульського мегаблока Українського щита. 2 Особенности распределения сейсмических скоростей в земной коре Кировоградского рудного района Ингульского мегаблока Украинского щита. 2 Peculiarities of distribution of seismic velocities in the Earth’s crust of the Kirovograd ore district of the Ingul megablock of the Ukrainian Shield. 2 Article published earlier |
| spellingShingle | Особливості розподілу сейсмічних швидкостей у земній корі Кіровоградського рудного району Інгульського мегаблока Українського щита. 2 Трипольський, О.А. Тополюк, О.В. Трипольська, В.О. Научные сообщения |
| title | Особливості розподілу сейсмічних швидкостей у земній корі Кіровоградського рудного району Інгульського мегаблока Українського щита. 2 |
| title_alt | Особенности распределения сейсмических скоростей в земной коре Кировоградского рудного района Ингульского мегаблока Украинского щита. 2 Peculiarities of distribution of seismic velocities in the Earth’s crust of the Kirovograd ore district of the Ingul megablock of the Ukrainian Shield. 2 |
| title_full | Особливості розподілу сейсмічних швидкостей у земній корі Кіровоградського рудного району Інгульського мегаблока Українського щита. 2 |
| title_fullStr | Особливості розподілу сейсмічних швидкостей у земній корі Кіровоградського рудного району Інгульського мегаблока Українського щита. 2 |
| title_full_unstemmed | Особливості розподілу сейсмічних швидкостей у земній корі Кіровоградського рудного району Інгульського мегаблока Українського щита. 2 |
| title_short | Особливості розподілу сейсмічних швидкостей у земній корі Кіровоградського рудного району Інгульського мегаблока Українського щита. 2 |
| title_sort | особливості розподілу сейсмічних швидкостей у земній корі кіровоградського рудного району інгульського мегаблока українського щита. 2 |
| topic | Научные сообщения |
| topic_facet | Научные сообщения |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/98986 |
| work_keys_str_mv | AT tripolʹsʹkiioa osoblivostírozpodíluseismíčnihšvidkosteiuzemníikoríkírovogradsʹkogorudnogoraionuíngulʹsʹkogomegablokaukraínsʹkogoŝita2 AT topolûkov osoblivostírozpodíluseismíčnihšvidkosteiuzemníikoríkírovogradsʹkogorudnogoraionuíngulʹsʹkogomegablokaukraínsʹkogoŝita2 AT tripolʹsʹkavo osoblivostírozpodíluseismíčnihšvidkosteiuzemníikoríkírovogradsʹkogorudnogoraionuíngulʹsʹkogomegablokaukraínsʹkogoŝita2 AT tripolʹsʹkiioa osobennostiraspredeleniâseismičeskihskorosteivzemnoikorekirovogradskogorudnogoraionaingulʹskogomegablokaukrainskogoŝita2 AT topolûkov osobennostiraspredeleniâseismičeskihskorosteivzemnoikorekirovogradskogorudnogoraionaingulʹskogomegablokaukrainskogoŝita2 AT tripolʹsʹkavo osobennostiraspredeleniâseismičeskihskorosteivzemnoikorekirovogradskogorudnogoraionaingulʹskogomegablokaukrainskogoŝita2 AT tripolʹsʹkiioa peculiaritiesofdistributionofseismicvelocitiesintheearthscrustofthekirovogradoredistrictoftheingulmegablockoftheukrainianshield2 AT topolûkov peculiaritiesofdistributionofseismicvelocitiesintheearthscrustofthekirovogradoredistrictoftheingulmegablockoftheukrainianshield2 AT tripolʹsʹkavo peculiaritiesofdistributionofseismicvelocitiesintheearthscrustofthekirovogradoredistrictoftheingulmegablockoftheukrainianshield2 |