Ісламські банки: особливості функціонування та розвитку
В статті розглянуто особливості становлення, розвитку та функціонування ісламських банків. Авторами досліджено географію поширення та визначено країни, які являються лідерами ісламського банкінгу в сучасній світовій фінансовій системі. Проаналізовано особливості функціонування ісламських банків та в...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економіка промисловості |
|---|---|
| Datum: | 2016 |
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2016
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/99337 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Ісламські банки: особливості функціонування та розвитку / С.В. Сембер, В.С. Стойка, Н.Е. Легеза // Економіка промисловості. — 2016. — № 1 (73). — С. 5-16. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859798375339130880 |
|---|---|
| author | Сембер, С.В. Стойка, В.С. Легеза, Н.Е. |
| author_facet | Сембер, С.В. Стойка, В.С. Легеза, Н.Е. |
| citation_txt | Ісламські банки: особливості функціонування та розвитку / С.В. Сембер, В.С. Стойка, Н.Е. Легеза // Економіка промисловості. — 2016. — № 1 (73). — С. 5-16. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економіка промисловості |
| description | В статті розглянуто особливості становлення, розвитку та функціонування ісламських банків. Авторами досліджено географію поширення та визначено країни, які являються лідерами ісламського банкінгу в сучасній світовій фінансовій системі. Проаналізовано особливості функціонування ісламських банків та вказано на їх відмінність від традиційних. Акцентовано увагу на соціальній відповідальності ісламських банків, яка є їх характерною рисою.
В статье рассмотрены особенности становления, развития и функционирования исламских банков. Авторами исследована география расширения и определены страны, которые являются лидерами исламского банкинга в современной мировой финансовой системе. Проанализированы особенности функционирования исламских банков и указано их отличие от традиционных. Акцентировано внимание на социальной ответственности исламских банков, которая является их характерной чертой.
The specifics of the development and functioning of the Islamic banks have been examined in the article. The authors have researched the expansion geography and have defined the countries that are the leaders of the Islamic banking in the modern world financial system. The specifics of the Islamic banks development not only in the Middle East but also in the countries of the Asia Pacific region, Europe and the USA have been examined. There has been emphasized on the necessity of formation and specifics of functioning of the Islamic Development Bank as well as on the other organizations that deal with the standards of development of the Islamic banking in accordance with the Sharia demands. The development stages of the Islamic banks in the world financial system have been highlighted: genesis (VIII-XIII centuries), recovery attempt (the 60-s of the XX century), formation (the 70-s of the XX century), development (the 80-90-s of the XX century), business expansion and entrance to the financial markets of the non-Islamic countries (since 2000). The countries that are the leaders of the Islamic banking in the modern world have been defined: Iran, Saudi Arabia, the United Arab Emirates, Bahrain, Malaysia and Great Britain. The specifics of the functioning of the Islamic banks have been analyzed and their difference from traditional ones has been identified. Special attention has been paid to the main values of the Islamic banking and the basic interdictions in accordance with the Sharia laws. The main types of the Islamic banks operations have been examined. The authors have greatly emphasized on the social responsibility of the Islamic banks which is their characteristic feature. The special aspects of functioning of the Islamic banks that are known for their social activity have been analyzed, among which are Jordan Islamic Bank, Islami Bank Bangladesh, Social Investment Bank and Bank Muamalat Malaysia.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:11:20Z |
| format | Article |
| fulltext |
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2016, № 1 (73)
5
УДК 336.711:330.341.424 Степан Васильович Сембер,
канд. екон. наук, доцент, директор
Закарпатський регіональний центр соціально-економічних
і гуманітарних досліджень НАН України;
Вікторія Степанівна Стойка,
канд. екон. наук, доцент;
Легеза Неля Емерихівна
Ужгородський національний університет, Ужгород
ІСЛАМСЬКІ БАНКИ: ОСОБЛИВОСТІ
ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ
Термін «ісламська фінансова сис-
тема» є порівняно новим у науковому
обороті, оскільки з’явився в середині
1980-х років. Часто під даним поняттям
розуміють фінансову систему, в якій не
передбачено отримання процента. Однак
принципи ісламських фінансів є значно
ширшими, ніж відмова від позикового
відсотка. Правила ведення банківської
справи у мусульманських країнах засно-
вані на шаріаті, тобто сукупності правил
та законів, які стосуються управління
економікою, соціальних, політичних, ку-
льтурних аспектів ісламського суспільст-
ва. Шаріатським правом також забороня-
ється укладання аморальних угод і схва-
люється соціальна справедливість, яка
забезпечується шляхом розподілу ризиків
і доходності, та здійсненням соціальних
інвестицій. Це такі необхідні етичні та
моральні гарантії, які відсутні в сучасній
традиційній банківській системі.
Специфіку функціонування іслам-
ського банкінгу досліджували такі вітчи-
зняні вчені, як В. Вишневський, О. Виш-
невська, У. Байрам, О. Галицька, О. За-
руцька, В. Корнеєв, В. Кремень, І. Мос-
каленко, О. Чугаєв, А. Чередниченко,
І. Шамова. Зокрема, В. Вишневський та
О. Вишневська [1] звертають увагу на
такі інституційні особливості ісламських
банківських установ, як недопущення
лихварства та заборона позикового відсо-
тка. У. Байрам [3] розглядає специфіку
діяльності ісламських банків та перспек-
тиви їх розвитку в Україні. В. Кремень і
І. Москаленко [9] описують діяльність
ісламських банків та їх входження на фі-
нансові ринки європейських країн. Стат-
тя О. Чугаєва та А. Чередниченка [11]
присвячена дослідженню фінансових ін-
струментів ісламського банкінгу. І. Ша-
мова [15] обґрунтовує особливості опе-
рацій ісламських банків.
Незважаючи на активацію уваги до
специфіки ісламського банкінгу, обме-
женою є кількість наукових публікацій, у
яких розглядаються особливості станов-
лення та розвитку ісламських банківсь-
ких установ, їх роль у соціально-
економічному розвитку країн та місце у
світовій фінансовій системі. Зважаючи на
бурхливий розвиток мусульманських ба-
нків у всьому світі, вивчення властивос-
тей функціонування ісламського банкінгу
є актуальним та становить важливий тео-
ретичний і практичний інтерес.
Мета статті полягає у дослідженні
особливостей становлення та розвитку
ісламських банків у світовій фінансовій
системі.
МАКРОЕКОНОМІЧНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ
РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ
© С.В. Сембер, В.С. Стойка,
Н.Е. Легеза, 2016
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
6 ISSN 1562-109X
2016, № 1 (73)
Історія ісламської банківської спра-
ви починається з перших днів появи іс-
ламу. Найбільш важливою подією, яка
привела до виникнення ісламських бан-
ків, стала поява вчення пророка Муха-
ммеда про заборону ріби (відсотка). Про-
роком засуджувались ті, хто займався
кредитуванням і давав позику під відсо-
ток. Із часів появи ісламської цивілізації
існували такі операції, як обмін валюти,
грошові перекази та використання чеків.
Втім, на відміну від звичайних банків, що
розвивались паралельно з відродженням
європейської торгівлі у ХІІІ ст., ісламська
банківська справа не дістала свого розви-
тку, оскільки функції фінансових інсти-
тутів взяли на себе фізичні особи. У ре-
зультаті розвитку торгівлі та колоніаліз-
му мусульманські країни прийняли тра-
диційну банківську систему, а банківська
справа, яка зародилася в ранній період
розвитку ісламу, перестала існувати [2].
Так зване «ісламське відродження»,
яке охопило весь мусульманський світ,
стало поштовхом для створення ісламсь-
кої банківської справи. Перші спроби ор-
ганізувати ісламський банк відносяться
до 60-х років минулого століття, коли
економіст Ахмад Аль Наджар у єгипет-
ському місті Міт Гамр створив банк, у
рамках якого виконувалися операції що-
до збереження і накопичення коштів фі-
зичних осіб і здійснювалось інвестування
частки накопичених ресурсів на умовах,
які виключали лихварство. Абсолютно
скасовувались відсотки за грошовими
операціями, але передбачалася участь у
прибутку від укладених угод. Основний
напрям роботи банку полягав у залученні
коштів дрібних вкладників і створенні
капіталу, що використовуються відповід-
но до принципів Шаріату. На жаль, на
хвилі боротьби з ісламськими радикаль-
ними організаціями банк у 1967 р. був
закритий. Але це був тільки перший етап
у становленні ісламської банківської сис-
теми, яка в подальшому пройшла декіль-
ка етапів розвитку і досягла сучасного
рівня [3, c. 207].
У 70-х роках ХХ ст. у багатьох му-
сульманських країнах відбулися політич-
ні зміни, які дали поштовх легалізації іс-
ламських фінансових інститутів. На Бли-
зькому Сході почали законно функціону-
вати багато ісламських банків, зокрема,
такі як Дубай Ісламік Банк (1975 р.),
Файзел Ісламік Банк у Судані (1977 р.),
Файзел Ісламік Банк у Єгипті (1977 р.),
Бахрейн Ісламік Банк (1979 р.).
Дані зміни стосувалися і країн Азі-
атсько-Тихоокеанського регіону, в яких
проживало населення, що сповідувало
іслам. Зокрема, Філіппінський Амана
Банк був заснований у 1973 р. відповідно
до президентського наказу як спеціалізо-
ваний банківських інститут. Заснування
цього банку стало поступкою філіппінсь-
кої влади в реакції на повстання мусуль-
ман із вимогами задовольнити потреби
економічної сторони життя мусульман-
ського суспільства. Однак основним за-
вданням цього банку стало будівництво і
реконструкція в містах Мінданао, Сулу і
Палаван на півдні країни.
У Малайзії дебют ісламської бан-
ківської справи відбувся в 1983 р. Пер-
шим ісламським фінансовим інститутом
у Малайзії стала Ісламська Ощадна Кор-
порація за вкладами паломників, засно-
вана в 1963 р. У 1969 р. ця організація
була перетворена на Управління у спра-
вах паломників і Фондовий департамент,
відомий зараз як Табунг Хадж. Ця орга-
нізація діяла як фінансова компанія, яка
інвестувала збереження паломників згід-
но із канонами Шаріату, але її роль була
досить обмежена рамками небанківсько-
го фінансового інституту. Разом з тим
успіх Табунг Хаджа сприяв відкриттю
ісламського малайзійського банку Bank
Islam Malaysia Berhard, який надає весь
спектр ісламських банківських послуг.
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2016, № 1 (73)
7
Слід відзначити, що в цей період
набули поширення ісламські фінансові
інститути також і у тих країнах, де мусу-
льмани проживали у складі населення в
меншості. Так, у 70-х роках в Індії відбу-
лось кількісне зростання безпроцентних
заощаджень і кредитів на соціальні цілі.
Ісламська банківська система (зараз – Іс-
ламський Фінансовий Дім), заснована в
Люксембурзі в 1978 р., продемонструва-
ла західному суспільству приклад веден-
ня ісламської банківської справи [4,
c. 86]. Це був перший ісламський фінан-
совий інститут, створений у немусульма-
нській країні. Після цього відбулося
створення швейцарського Daral-Malal-
Islami (1981 р.).
У подальшому в таких країнах, як
США, Великобританія та Австралія, були
створені різні фінансові установи, які на-
давали ісламські банківські послуги. У
США сферу ісламського банкінгу пред-
ставляли не тільки фінансові інститути,
але й освітні заклади. Зокрема, Гарвард-
ський університет проводив щорічні фо-
руми щодо ісламського фінансування.
Американський фінансовий дім ЛАРІБА
(LARIBA), створений у 1987 р., став пе-
редовим ісламським фінансовим інститу-
том і вже функціонує в 35 штатах США.
ЛАРІБА пропонує послуги шодо житло-
вого кредитування, фінансування малого
бізнесу та торговельного фінансування.
У Великобританії перший ісламсь-
кий банк Islamic Bank of Britain розпочав
свою діяльність 6 серпня 2004 р. При
цьому припускалось, що 1,8 млн британ-
ських мусульман матимуть можливість
здійснювати свої банківські операції в
результаті створення даної структури.
В Австралії першим ісламським фі-
нансовим інститутом став створений у
1989 р. Мусульманський Суспільний Ко-
оператив Австралії (Muslim Community
Cooperative Australia). Маючи стартовий
капітал у сумі 22 300 австралійських до-
ларів і всього 10 членів кооперативу, йо-
го сукупні активи зросли до 26 млн авст-
ралійських доларів, що означає щомісяч-
ний приріст близько 50 членів коопера-
тиву [5, c. 49-50].
Сьогодні у світі функціонують ряд
організацій, які сприяють розвитку іс-
ламських фінансових інститутів. При
цьому основним трендом у регулюванні
ісламського банкінгу є стандартизація
засобів управління і контролю. Ключову
роль у розробці міжнародних стандартів і
процедур у розвитку сектору в різних
країнах відіграє Ісламський Банк Розвит-
ку (ІБР). За сприяння ІБР у 1981 р. був
створений спеціальний інститут для роз-
витку дослідницької діяльності та підго-
товки кадрів. ІБР був створений як між-
урядова фінансова організація, членами
якої є країни-учасниці Організації Іслам-
ської Конференції. Офіційно свою діяль-
ність банк розпочав у жовтні 1975 р. Сьо-
годні до складу ІБР входять 56 держав,
завдяки яким сформовано капітал банку в
розмірі 45 млрд дол. Місія ІБР полягає у
підтриманні економічного та соціального
прогресу в мусульманських країнах від-
повідно до законів ісламу. Тому основ-
ними напрямами його діяльності є спри-
яння співробітництву між ісламськими
країнами, боротьба з бідністю, підви-
щення рівня освіти, підтримка науки та
розвиток технологій, інвестиції в інфра-
структуру банківського та фінансового
секторів. У своїх операціях ІБР викорис-
товує ісламські фінансові послуги. Бан-
ком були засновані спеціальні фонди для
фінансування певних видів діяльності, у
тому числі фонди для допомоги мусуль-
манським общинам у країнах, які не є
членами організації ісламської конфере-
нції.
Існують також ряд інших організа-
цій, які займаються розробкою стандар-
тів ісламського банкінгу відповідно до
вимог шаріату. До їх складу входять
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
8 ISSN 1562-109X
2016, № 1 (73)
AAOIFI, «The Islamic Finance Service
Board» (IFSB), «The International Islamic
Financial Market», «Council for Islamic
Banks and Financial Institutions» (CIBAFI),
«Arbitration and Reconciliation Centre for
Islamic Financial Institutions». Крім того,
«Міжнародний центр з управління лік-
відністю» займається розвитком вторин-
ного ринку ісламських цінних паперів і
розробкою нових фінансових інструмен-
тів для ісламського фінансування, а
«Міжнародне ісламське рейтингове аге-
нтство» – розвитком ісламського фінан-
сового ринку, розробкою міжнародних
стандартів ісламського банкінгу та прис-
воєнням рейтингу ісламським фінансо-
вим організаціям [6; 7].
За різними даними сьогодні у світі
нараховується близько 200 ісламських
банків та низка інших ісламських небан-
ківських фінансових інститутів. Провід-
ні західні банки відкривають у себе іс-
ламські підрозділи: «Чейз Манхеттен»,
«Голдмен Сакс», «Ай-Ен-Джі», «Джей
Пі Морган» та ін. Американський банк
«Сітібенк» уже тривалий час співпрацює
з ісламськими банківськими структура-
ми, вклавши близько 1 млрд дол. США у
спеціалізовані ісламські фонди. Ще в
1997 р. «Сітібенк» заснував у Бахрейні
своє повноважне відділення «Сіті Ісламік
Інвестмент Бенк» з капіталом 20 млн дол.
США. Спеціальні ісламські департаменти
відкривають також великі світові банки –
«Дойчебенк» і HSBC. Послугами іслам-
ських банків користуються такі трансна-
ціональні гіганти, як «GeneralMotors»,
«IBM», «Alcatel», «Daewoo» та ін. [8].
Таким чином, розвиток ісламського
банкінгу у світовій фінансовій системі
характеризується кількома етапами. Зок-
рема, І. Москаленко та В. Кремень [8,
c.10] виділяють такі етапи становлення та
розвитку ісламських банків: зародження,
спроба відновлення, становлення, розши-
рення діяльності та вихід на фінансові
ринки неісламських країн (див. таблицю).
У сучасному світі «згідно з Кора-
ном» формується відносно невелика кі-
лькість світового фінансового капіталу:
від 700 млрд до 1 трлн дол. США. Таки-
ми ресурсами оперують близько 500 ве-
ликих фінансових компаній, які, власне, і
називаються ісламськими банками. Сек-
тор ісламського фінансування є таким,
що найбільш стрімко розвивається у гло-
бальній фінансовій системі: він збільшу-
ється на 15-20% щорічно. Згідно з оцін-
ками експертів Управління ісламських
фінансових послуг Малайзії, ісламська
фінансова індустрія у 2015 р. може збі-
льшити свої активи до 2,8 трлн дол. [10].
На сьогодні світовими лідерами іс-
ламського банкінгу є такі країни [10; 11,
c. 14]:
Іран, де взагалі немає банків захід-
ного типу. У 2009 р. на іранські банки
припадало 40% загальних активів 100
найбільших ісламських банків, а Bank
Melli Iran вважається найбільшим з них.
На Іран припадає 235 млрд дол. США
ісламських фінансових активів;
Саудівська Аравія та Об’єднані
Арабські Емірати, на які припадає більше
половини ісламських банківських активів
країн Ради зі співробітництва країн Пер-
ської затоки;
Бахрейн, де сконцентровано найбі-
льшу кількість ісламських банків – 35;
Малайзія, яка вважається іннова-
ційним центром мусульманського фінан-
сового світу і випереджає в розвитку цієї
сфери країни Перської затоки практично
на десятиліття;
Великобританія, де проживають
понад 2 млн мусульман і яка стала іслам-
ським фінансовим центром на Заході (пе-
рший у Європі ісламський банк Islamic
Bank of Britain відкрився в Лондоні ще в
2002 р.).
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2016, № 1 (73)
9
Таблиця
Особливості становлення та розвитку ісламських банків 1
Період Роки Характеристика
Зародження VIII–X cт. Широко застосовувалися платіжні засоби (на кшталт вексе-
лів, кредитних листів тощо)
ХІІ–ХІІІ ст Розвинена торгівля. Широкі операції з видачі грошових по-
зик здійснювалися лихварями. Відсоток на видані кошти
сягав 100-150%, що призводило до масового закріпачення
населення
Спроба
відновлення
60-ті роки
ХХ ст.
Спроба створити першу фінансову ісламську установу у
Єгипті Ахмадаан-Наггара провалилася, оскільки в банк бу-
ло вкладено тільки 4% населення
Становлен-
ня
70-ті роки
ХХ ст.
Здобуття мусульманськими країнами незалежності, різке
зростання цін на нафту та ісламське становлення спричини-
ли розвиток ісламського бізнесу, зокрема, банківської сис-
теми. Створення першого комерційного банку Nasser Social
Bank. У 1975 р. з’явився перший міжнародний фінансовий
інститут, який функціонує відповідно до принципів ісламу,
– Ісламський банк розвитку
Розвиток 80-90-ті
роки
ХХ ст.
Банки пропонують ісламське фінансування у багатьох єв-
ропейських країнах. Також цей етап характеризується збі-
льшенням кількості фінансових установ та розширенням
спектру їх послуг
Розширення
діяльності
та вихід
на фінансові
ринки
неіслам-
ських країн
З 2000 р. Відбувається стрімке збільшення кількості відділень та ви-
хід ісламських банків на нові ринки, зокрема, європейських
країн. Запровадження нових видів діяльності, наприклад,
емісія та обіг ісламських облігацій, яких ще декілька років
тому не існувало. Приріст активів у цьому періоді в серед-
ньому складав 20% щорічно. Послугами ісламських банків
користуються такі транснаціональні корпорації , як «Gen-
eral Motors», «IBM», «Alcatel», «Daewoo»та ін.
1 Джерело інформації: [9, с. 10].
Термін «ісламська банківська спра-
ва» означає ведення банківських опера-
цій відповідно до принципів ісламу. У
своїх проповідях, покладених в основу
Корана, а також висловлюваннях, відо-
мих як «хадіси», пророк Мухаммед чи-
мало уваги приділяв фінансово-еконо-
мічним питанням. У результаті повно-
цінною категорією економіки стала спра-
ведливість. Філософія і цілі діяльності
ісламських банків узгоджуються з прин-
ципами ісламського бізнесу, закріпленого
в Корані та Хадісах. Згідно з даними
вчень ісламські ділові агенти повинні
займатися дозволеним, законним бізне-
сом, а всі їх операції мають бути побудо-
вані на принципах чесності, справедли-
вості й рівності. Отримане багатство має
спрямовуватися на допомогу тим, хто йо-
го потребує. Саме через це правила пове-
дінки мусульман у даній сфері мають
специфічні для європейця параметри. Го-
ловним принципом і відмінністю іслам-
ської банківської системи є виключення з
усіх фінансових операцій позикового від-
сотка. Крім того, мусульманину заборо-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
10 ISSN 1562-109X
2016, № 1 (73)
нено навмисне йти на ризик і укладати
угоди в умовах невизначеності, тобто ма-
ти справу з ф’ючерсами, опціонами чи
купляти майбутній урожай.
Основна ідея роботи ісламського
банку полягає в тому, що оскільки гро-
ші – це не товар, то вони не можуть збі-
льшуватися тільки через те, що були на-
дані у вигляді позики. Фактично всі опе-
рації у фінансових установах, які працю-
ють за принципами шаріату, здійсню-
ються на основі розподілу відповідально-
сті та пайової участі обох сторін – тієї,
яка бере позику, і тієї, яка надає позику.
Тобто кредитор може розраховувати на
отримання доходу тільки якщо гроші,
вкладені в економіку, створили реальну
додану вартість. Нагорода банку або
вкладника не є гарантованою, а є похід-
ною від прибутку бізнесу. Природно, що
банк відкриває рахунки, на яких акуму-
лює кошти вкладників, і ними фінансує
підприємців. Однак замість сплати тра-
диційного відсотка підприємець ділить
отриманий прибуток з банком, а той, у
свою чергу, – з вкладником. Очевидно,
що за такого стану речей ісламські банки
абсолютно зацікавлені в успішності
справи боржника та одержанні ним при-
бутку, а тому обирають позичальників з
максимальною ретельністю. Мусульман-
ський банкір приймає рішення про на-
дання кредиту в першу чергу на основі
вивчення перспектив проекту, який про-
понується для реалізації, а також ділових
якостей позичальника. При цьому іслам-
ські банки не вимагають від клієнта на-
дання застави [8].
Отже, ісламська банківська систе-
ма, як і будь-яка інша, націлена на отри-
мання прибутку, але головна її відмін-
ність – це методологія і відповідність за-
конам шаріату. Існує визначений набір
правил, як саме отримувати прибуток.
Фундаментальна відмінність і основний
принцип ісламського банку – це взаєм-
ний розподіл як витрат і ризиків, так і
доходів. У той час як у традиційній сис-
темі основний принцип – «гроші роблять
гроші». Немає жодних спекуляцій, а при-
буток залежить від того, в який сектор
вкладено грошові ресурси і яку частку
активів вкладник має право вимагати.
Тому є три головні цінності в системі іс-
ламського банку [12]:
1) розвиток підприємництва і під-
приємницьких якостей;
2) розвиток торгівлі та комерції;
3) здатність принести користь
усьому суспільству.
Існують деякі заборони в ісламсь-
кому банкінгу, пов’язані із законами ша-
ріату:
лихварство або позики під відсотки;
заробіток на азартних іграх;
спекуляції на ринку;
гроші ісламських банків не можуть
бути використані в аморальних цілях
(торгівля наркотиками, торгівля алкого-
лем тощо).
Ісламські банки достатньо широко
займаються інвестуванням коштів у ви-
робничу сферу, в тому числі й націона-
льну промисловість, попередньо прово-
дячи всебічний аналіз інвестиційного
проекту, контролюючи перебіг його реа-
лізації, а потім і діяльність створеного за
допомогою кредиту підприємства. Це
особливо важливо, оскільки на перехід-
ному етапі велика частка некредитоспро-
можних клієнтів, які мають підприємни-
цький потенціал, але обмежені у старто-
вому фінансовому капіталі. Традиційні
банки, як правило, не розглядають такі
проекти, навіть якщо це дуже гарна ідея,
яка приноситиме в майбутньому високі
прибутки. Ісламські способи фінансуван-
ня дають можливість підприємцям, вико-
ристовуючи свої професійні навички, ор-
ганізувати приватний бізнес.
Таким чином, ісламський банкінг
потребує від фінансових інститутів без-
посередньої участі в ризиках проекту, що
фінансується, і передбачає розподіл при-
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2016, № 1 (73)
11
бутків та збитків за проектом з позичаль-
ником грошових ресурсів. Такі вимоги
стимулюють ісламські банки приділяти
велику увагу оцінці ризиків, пов’язаних
із реалізацією майбутнього проекту, та
здійснювати моніторинг використання
позикових коштів. На відміну від захід-
них банківських установ, принципи іс-
ламського банкінгу встановлюють жорс-
тку дисципліну, що призводить до відсу-
тності безвідповідального кредитування
та дозволяє суттєво знизити кредитні ри-
зики [13].
Усі ісламські фінансові інструменти
побудовані таким чином, щоб виконати
вказані умови і в той же час отримати
прибуток від своєї діяльності. Традицій-
ний банк, по суті, купляє і продає кошти,
отримуючи вигоду за рахунок позиково-
го відсотка. Ісламський банк переводить
кредитну основу фінансового бізнесу на
інвестиційну.
Банк відкриває рахунки, де акуму-
люються грошові ресурси вкладників,
якими потім фінансує підприємців. Втім
замість традиційного відсотка підпри-
ємець ділить отриманий прибуток з бан-
ком, а той, в свою чергу, – з вкладником.
Головний принцип такий: винагорода ба-
нку або вкладника не є гарантованою, а
виникає як похідна від прибутку бізнесу.
Таким чином, з економічного обороту
повністю виводиться основа традиційної
банківської системи – позиковий відсо-
ток. Головний принцип роботи ісламсь-
кого банку полягає в тому, що оскільки
гроші не є товаром, вони не можуть збі-
льшуватися тільки тому, що були надані
у вигляді позики. Відповідно, кредитор
може розраховувати на дохід тільки якщо
гроші, вкладені в економіку, створили
реальну додану вартість. Саме тому тра-
диційні кредити та депозити, на які нара-
ховуються відсотки, в ісламському бан-
кінгу поза законом.
Замість традиційних банківських та
інвестиційних продуктів в ісламському
світі існує цілий ряд власних специфіч-
них форм.
«Мушарака» – це спільна реалізація
проекту банком і підприємцем. Фактично
йдеться про специфічний вид проектного
фінансування. При мушараці банк здійс-
нює фінансування, не пов’язане з отри-
манням відсотка, а бере учать у розподілі
прибутку. Розподіл прибутку здійсню-
ється таким чином: визначена частка ви-
діляється партнеру в оплату за його ро-
боту, управлінський досвід чи іншу уч-
асть у проекті. Частина, яка залишилася,
розподіляється між партнером і банком,
який надав фінансування, у співвідно-
шенні, пропорційному вкладу кожного
учасника. При збитках втрати розподі-
ляються також пропорційно участі у фі-
нансуванні.
«Мудараба» – це угода, згідно з
якою клієнт банку передає гроші банку
для наступного їх вкладення у визначе-
ний проект або вид діяльності. Прибуток,
отриманий у результаті реалізації проек-
ту, розподіляється в обумовленій пропо-
рції. Ця операція являє собою аналог па-
сивної банківської операції – залучення
грошових ресурсів. Але ісламська уніка-
льність полягає в тому, що клієнт точно
знає, куди будуть спрямовані його гроші
[14].
«Мурабаха» – це такий вид опера-
ції, коли банк надає кошти на придбання
товарів, спочатку купуючи їх для свого
клієнта, а потім перепродуючи їх своєму
клієнту за вищою ціною. Така операція
вважається законною з точки зору іслам-
ського права, тому банк на термін від ку-
півлі до перепродажу вважається єдиним
власником майна. З такої точки зору пос-
луги ісламських банків відрізняються від
послуг неісламських банків, які просто
кредитують клієнта на купівлю товарів
[15, c. 197].
До інших операцій, характерних
тільки для ісламського банкінгу, нале-
жать [14]:
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
12 ISSN 1562-109X
2016, № 1 (73)
«іджар» – довгострокова оренда,
аналог лізингової операції;
«салям» – авансове фінансування,
переважно в аграрному секторі;
«іджарва-іктина» – угода, відповід-
но до якої клієнт отримує право викупи-
ти раніше взяте в оренду обладнання;
«закат» – обов’язковий податок
(2,5%), яким відповідно до Корану опо-
датковується власність заможних мусу-
льман і спрямовується на забезпечення
бідних верств мусульманського суспільс-
тва;
«кард-аль-хасан» – безвідсоткова
позика. Банк надає особі чи організації
безвідсоткову позику, яка буде повернена
в обумовлений термін. Банк може виді-
лити безвідсоткову позику уряду чи ор-
ганізації для здійснення суспільних прое-
ктів (будівництво заводів, фабрик, доріг
тощо);
«бей-бі-сілаа» – форвардна угода, за
якої покупець платить частково авансом
за товари.
На особливу увагу заслуговують
так звані «сукуки» (безпроцентні іслам-
ські облігації). Дані облігації є своєрід-
ними проміжними інструментами комер-
ційного банкінгу і ринку цінних паперів.
Їх випуск з технічної точки зору аналогі-
чний випуску традиційних цінних папе-
рів, але відмінність полягає в тому, що
ісламські облігації структуруються від-
повідно до принципів шаріату і дана
структура має бути підтверджена та ух-
валена радником шаріату. Як і при видачі
кредиту, при інвестуванні в ісламські
цінні папери у список емітентів не вклю-
чаються компанії, діяльність яких забо-
ронена ісламом [8].
Крім того, в ісламській банківській
системі існують специфічні обмеження
[3, c. 209]:
«Ріба» (дослівно «лихва») – заборо-
на на позиковий відсоток з боргу, тобто
будь-яка виплата, що перевищує наданий
кредит. У зв’язку з цим гроші не сприй-
маються як самостійний товар, а лише як
міра вартості товарів.
«Гарар» (дослівно «небезпека»,
«вводити в оману», «ризикувати») – за-
борона на навмисний ризик, який вихо-
дить за межі необхідного. Заборона «га-
рару» не означає заборону на будь-які
економічні ризики.
«Майсир» (азартна гра) – отриман-
ня прибутку випадково. Відповідно це і
угоди з забороненими товарами, послу-
гами (класичне страхування, свинина,
алкоголь, тютюн, азартні ігри тощо).
«Бай ал-Калібіал-Калі» – продаж
боргу за борг. Наприклад, продаж форва-
рдного контракту з відстрочкою платежу
за нього, тобто банк продає цінний папір
за умови сплати після настання строку
виконання зобов’язань по ньому.
Таким чином, принципи роботи іс-
ламських банків зовсім не протидіють
принципам ринкової економіки, і, відмо-
вляючись від отримання відсотка, пра-
цювати на благодійних началах вони не
прагнуть. При цьому кожен ісламський
фінансовий інститут обов’язково має ре-
лігійних радників, які формують шаріат-
ську наглядову раду. До функцій цього
органу належать сертифікація дозволе-
них фінансових інструментів, підрахунок
та сплата закяту, перевірка банківських
операцій на предмет їх відповідності ша-
ріату, а також розробка рекомендацій
щодо розподілу доходу та витрат між ін-
весторами і банком. Існують ще центра-
лізовані органи, які контролюють відпо-
відність діяльності ісламського банку но-
рмам шаріату.
Окрім дотримання ісламських пра-
вил та законів, ісламські банки мають бу-
ти конкурентоспроможними на ринку
банківських послуг та мати можливість
задовольняти банківські потреби мусу-
льман. Серед основних характеристик,
які відрізняють ісламський банк від тра-
диційного, можна виділити такі [5,
c. 112]:
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2016, № 1 (73)
13
1) ісламські фінансові інститути
повинні повністю відповідати віроспові-
данню і не брати участі в угодах, які міс-
тять елементи «ріби» та іншої діяльності,
забороненої Ісламом;
2) ісламські фінансові інститути
повинні виявляти турботу та глибоке ро-
зуміння, коли їх клієнти стикаються з фі-
нансовими труднощами;
3) максимізація прибутку не по-
винна стати головною метою ісламських
фінансових інститутів, їх метою мають
бути соціально-економічний розвиток та
викорінення жебрацтва;
4) діяльність ісламських фінансо-
вих інститутів має бути більш прозорою.
Таким чином, щоб вкладники були пові-
домлені про те, як використовуються їх
гроші і яким чином вони отримують при-
буток. Дотримання прозорості при видачі
фінансування дозволить уникнути вико-
ристання клієнтів у своїх інтересах;
5) ісламські фінансові інститути
повинні надавати послуги всьому насе-
ленню, незалежно від типу клієнтів та їх
статусу;
6) ісламські фінансові інститути
при знятті оплати повинні виходити із
фактичної вартості витрат, зазнаних при
наданні послуг.
Більшість ісламських банків у
всьому світі чутливі у питаннях соціаль-
ної відповідальності, що відповідає цілям
створення таких фінансових інститутів,
які мають моральні та матеріальні моти-
вації. Соціальні заходи, які проводяться
банками, вказують на те, що вони звикли
виконувати свої зобов’язання і старають-
ся закріпити соціально-економічне ста-
новище мусульман. Незважаючи на те що
деякі ісламські банки можуть відкрито не
заявляти про свою соціально орієнтовану
позицію, їх діяльність говорить сама за
себе.
Серед ісламських банків, відомих
своєю соціальною активністю, можна ви-
ділити Ісламський банк Йорданії (Jordan
Islamic Bank), Ісламський банк Бангла-
деш (Islami Bank Bangladesh) та Сошіал
Інвестмент банк (Social Investment Bank),
Банк Муамалат Малайзія (Bank Muamalat
Malaysia).
Закони про створення Йордансько-
го ісламського банку чітко встановлюють
соціальну роль банку, яка полягає в
укріпленні зв’язків і співробітництва в
суспільстві шляхом:
1) надання благодійних кредитів
тим, хто їх потребує, з тим, щоб позича-
льники були незалежними або могли ви-
конати певні фінансові зобов’язання;
2) створення й адміністрування фо-
ндів чи спеціальних заощаджень для різ-
них благодійних соціальних цілей;
3) інших різних соціальних заходів,
які належать до вищевказаних цілей.
Згідно із встановленими правилами
Йорданський ісламський банк провів різ-
ні соціальні заходи і зазначив їх у своїй
річній фінансовій звітності. Банк виділив
пожертви мечетям як призи за вивчення
Священного Корану, комітетам закяту та
іншим благодійним організаціям. Йорда-
нський ісламський банк також підтримує
інші різні соціальні заходи, включаючи
освіту, гуманітарну допомогу всередині
та за межами країни, а також допомогу
іншим благодійним організаціям.
Ісламі Банк Бангладеш продемонст-
рував неймовірну готовність до виконан-
ня соціальної ролі з моменту створення.
Це відповідає цілям його створення. Для
закріплення своєї соціальної діяльності
Ісламі Банк Бангладеш створив організа-
цію під назвою «Ісламі Банк Фаудейшн».
Цей Фонд розподіляє фінансову допомо-
гу тим, хто її потребує, в рамках різних
програм, таких як програми формування
доходу, програми з охорони здоров’я та
медичні, програми гуманітарної допомо-
ги, освітні програми, програми релігійно-
го просвітництва. Даний Фонд створив
шість сучасних лікарень, два сервісних
центри та п’ять професійних навчальних
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
14 ISSN 1562-109X
2016, № 1 (73)
закладів. Крім того, реалізує програми з
розвитку людських ресурсів шляхом на-
дання людям навичок у конкретних сфе-
рах з тим, щоб покращити їх економічне
становище і якість життя. Фондом також
був створений спеціальний інститут,
який здійснює релігійне та моральне ви-
ховання мусульман.
Соціальні програми, які проводять-
ся даним банком, були розглянуті інши-
ми ісламськими банками в Бангладеш.
Наприклад, основні напрями діяльності
Сошіал Інвестмент банк, який було ство-
рено в 1995 р., спрямовані на благопо-
луччя суспільства в Бангладеш. Цей банк
працює в напрямі розвитку різних секто-
рів у Бангладеш, у тому числі модерніза-
ції управління суспільними організація-
ми, таких як мечеті, коледжі, вакуфні ус-
танови та інші благодійні організації.
Крім того, банк робить доступним фонд
соціальних заощаджень, який повинен
надавати допомогу бідним та тим, хто її
потребує. Джерела фонду – річний при-
буток банку та громадські внески.
Соціальна діяльність Банку Му-
амалат Індонезія здійснюється через
фонд Байтульмаал Муаламат, який роз-
робив різноманітні програми, такі як
B-Community, B-Care, B-Smart іB-ВМТ.
Через програму B-Community зусилля
спрямовуються на розробку самодостат-
ності суспільства і сприяння в досягненні
суспільного благополуччя. Програма B-
Care полягає в наданні допомоги постра-
ждалим у результаті стихійного лиха, та-
кого як пожежі та повені, а також тим,
хто страждає від інших трагедій людства,
зокрема, війн, голоду і хвороб. Освітня
допомога у вигляді стипендій (сплата по-
вного року навчання) для студентів при-
ватних і державних університетів поши-
рюється через програму B-Smart. В-ВМТ
програма – програма мікрофінансування,
спрямована на підвищення розвитку мік-
ропідприємств. Допомога, як правило,
надається у вигляді оборотного капіталу
та обладнання [5, c. 313-314].
Таким чином, ісламські банки про-
никли на фінансові ринки і зуміли зайня-
ти свою нішу у світовому інвестиційному
процесі. Але разом з тим слід зазначити,
що успіх ісламських банків забезпечений
завдяки створенню надлишків фінансо-
вих ресурсів у нафтоекспортних арабсь-
ких країнах та потужній підтримці дер-
жавою ісламської ініціативи. Крім того,
потужним фактором було те, що ісламсь-
кі банки виступили з ідеєю кредитування
на умовах взаємної участі в прибутках у
період глобального попиту на кредити.
Це гарантувало зацікавленість ісламсь-
ких банків у кінцевому результаті своєї
діяльності, на відміну від звичайних бан-
ків, які орієнтуються тільки на отримання
власного прибутку. Саме ці обставини
дозволили ісламським банкам стати ак-
тивними учасниками на світовому фінан-
совому ринку, незважаючи на певну спе-
цифіку здійснюваних ними операцій та
труднощі їх адаптації до міжнародної
практики.
Для України модель ісламського
фінансування є потрібною та перспекти-
вною для розвитку. Зокрема, ще в 2012 р.
президент Асоціації українських банків
О. Сугоняко [16] зазначав, що «…зараз
час вимагає шукати аналог ісламського
банкінгу у формі православного чи хрис-
тиянського банкінгу. В Україні цю ідею
не розглядають. А варто було б цим за-
йнятися…». У сучасних реаліях соціаль-
но-економічного розвитку нашої держави
ісламський банкінг може стати ефектив-
ним інструментом для реалізації суспіль-
но важливих проектів. Основу ісламсько-
го фінансування становлять принципи
довіри, поваги, розподілу ризиків, до-
тримання взятих на себе зобов’язань та
справедливого розподілу прибутку. Саме
тому ісламські фінансові інститути чітко
знають, куди спрямовуються їх ресурси,
в якій кількості та для яких цілей викори-
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2016, № 1 (73)
15
стовуються. Відповідно, ризик при реалі-
зації інвестиційного проекту є мінімаль-
ним. Даний механізм фінансування до-
зволяє знизити вартість залучених ресур-
сів для здійснення проектів. Крім того,
ісламські банківські установи орієнту-
ються в першу чергу на фінансування ін-
фраструктурних проектів та боротьбу з
бідністю. Для нашої держави зараз над-
звичайно актуальними є розвиток не
тільки економічної, але й соціальної сфе-
ри. За відсутності бюджетної підтримки
фінансування суспільних проектів тради-
ційними комерційними банками є склад-
ним. Натомість ісламський банкінг базу-
ється на духовних та гуманістичних ці-
лях, що проявляється у фінансуванні
освіти, медицини, надання благодійних
кредитів та розвитку соціальної інфра-
структури загалом.
Можливість застосування моделі
ісламського фінансування в Україні є не-
легким завданням. Зокрема, необхідно
розробити відповідну законодавчо-
нормативну базу, сформувати інститу-
ційне середовище, розширити рівень
знань щодо специфіки ісламського бан-
кінгу та підготувати фахівців-практиків у
даній сфері. Вирішення вказаних про-
блем потребує тривалого часу та значних
інтелектуальних зусиль.
Перспективи подальших дослі-
джень полягають у детальнішому ви-
вченні особливостей та переваг ісламсь-
кого банкінгу, а також можливостей за-
стосування його інструментів у націона-
льному банківському секторі.
Література
1. Вишневский В.П. Рост ислам-
ской экономики в мире: институциональ-
ный анализ / В.П. Вишневский, Е.Н. Виш-
невская // Теоретическая экономика. –
2013. – № 5. – С. 27-37.
2. Мирошник Е.Н. Исламские бан-
ки в социально-экономической структуре
мусульманских стран [Електронний ре-
сурс] / Е.Н. Мирошник. – Режим доступу:
http://www.dissercat.com/content/islamskie-
banki-v-sotsialno-ekonomicheskoi-strukture-
musulmanskikh-stran#ixzz3OnAIN14s
3. Байрам У.Р. Исламские банки:
особенности, перспективы развития в
Украине / У.Р. Байрам // Экономика
Крыма. – 2013. – №2 (43). – С. 206-209.
4. Абдрахманова Г.А. Исламский
банкинг и его развитие в Казахстане /
Г.А. Абдрахманова // Материалы V Меж-
дунар. науч.-практ. конф. «Настоящи по-
стижения не Европейската наука 2009»,
17-25 юни 2009 на иконимики. – София,
2009. – Том 1. – С. 82-86.
5. Исламские финансы и банков-
ская система: философия, принципы и
практика: монография. – Казань:
ЛИНОВА-МЕДИА, 2012. – 527 с.
6. Pellegrini M., Grais W. (2006):
“Corporate governance and Shariah compli-
ance in institutions offering Islamic finan-
cial services”, World Bank, Policy Research
working paper No. WPS4054.
7. Pervez I. А. (1990): “Islamic Bank-
ing”, Arab Law Quarterly, Vol. 5, No. 4, pp.
259-281.
8. Галицкая О. Как работают ислам-
ские банки [Електронний ресурс] / О. Га-
лицкая. – Режим доступу: http://umma.ua/
ru/article/article/Kak_rabotayut_islamskie_
banki/1626
9. Москаленко І.М. Особливості ді-
яльності ісламських банків та їх вход-
ження на фінансові ринки європейських
країн [Електронний ресурс] / І.М. Моска-
ленко, В.М. Кремень. – Режим доступу:
http://dspace.uabs.edu.ua
10. Миловзоров А. Экономика по
шариату избавит мир от кризисов [Елек-
тронний ресурс] / А. Миловзоров. – Ре-
жим доступу: http://www.utro.ru/articles/
2012/06/27/1055 471.shtml
11. Чугаєв О.А. Ісламський банкінг
та його фінансові інструменти в контекс-
ті концепції потенційної моделі фінансо-
вої системи / О.А. Чугаєв, А.В. Чередни-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
16 ISSN 1562-109X
2016, № 1 (73)
ченко // Економічний часопис – ХХІ. –
2011. – № 3-4. – С. 13-16.
12. Спасет ли исламский банкинг
экономику Украины? [Електронний ре-
сурс]. – Режим доступу: http://www.dip-
comment.com/expert.php?watch=338
13. В Украине кастет интерес к ис-
ламским финансовым учреждениям
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://islam.in.ua/ua/tochka-zoru/v-ukrayini-
zrostaie-zacikavlenist-islamskimi-finansovi-
mi-ustanovami
14. Исламский банкинг: специфика
и перспективы [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://islamic-finance.ru/
board/2-1-0-20
15. Шамова І.В. Особливості опе-
рацій ісламських банків / І.В. Шамова //
Фінанси, облік і аудит. – 2010. – № 15. –
С. 193-200.
16. Сугоняко О. Час вимагає шука-
ти аналог ісламського банкінгу у формі
православного чи християнського бан-
кінгу [Електронний ресурс] / О. Сугоня-
ко. – Режим доступу: http://glavred.info/
archive/2012/04/23/084609-2.html
Надійшла до редакції 18.01.2016 р.
http://glavred.info/archive/2012/04/23/084609-2.html
http://glavred.info/archive/2012/04/23/084609-2.html
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-99337 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-109Х |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:11:20Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сембер, С.В. Стойка, В.С. Легеза, Н.Е. 2016-04-27T09:13:42Z 2016-04-27T09:13:42Z 2016 Ісламські банки: особливості функціонування та розвитку / С.В. Сембер, В.С. Стойка, Н.Е. Легеза // Економіка промисловості. — 2016. — № 1 (73). — С. 5-16. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/99337 336.711:330.341.424 В статті розглянуто особливості становлення, розвитку та функціонування ісламських банків. Авторами досліджено географію поширення та визначено країни, які являються лідерами ісламського банкінгу в сучасній світовій фінансовій системі. Проаналізовано особливості функціонування ісламських банків та вказано на їх відмінність від традиційних. Акцентовано увагу на соціальній відповідальності ісламських банків, яка є їх характерною рисою. В статье рассмотрены особенности становления, развития и функционирования исламских банков. Авторами исследована география расширения и определены страны, которые являются лидерами исламского банкинга в современной мировой финансовой системе. Проанализированы особенности функционирования исламских банков и указано их отличие от традиционных. Акцентировано внимание на социальной ответственности исламских банков, которая является их характерной чертой. The specifics of the development and functioning of the Islamic banks have been examined in the article. The authors have researched the expansion geography and have defined the countries that are the leaders of the Islamic banking in the modern world financial system. The specifics of the Islamic banks development not only in the Middle East but also in the countries of the Asia Pacific region, Europe and the USA have been examined. There has been emphasized on the necessity of formation and specifics of functioning of the Islamic Development Bank as well as on the other organizations that deal with the standards of development of the Islamic banking in accordance with the Sharia demands. The development stages of the Islamic banks in the world financial system have been highlighted: genesis (VIII-XIII centuries), recovery attempt (the 60-s of the XX century), formation (the 70-s of the XX century), development (the 80-90-s of the XX century), business expansion and entrance to the financial markets of the non-Islamic countries (since 2000). The countries that are the leaders of the Islamic banking in the modern world have been defined: Iran, Saudi Arabia, the United Arab Emirates, Bahrain, Malaysia and Great Britain. The specifics of the functioning of the Islamic banks have been analyzed and their difference from traditional ones has been identified. Special attention has been paid to the main values of the Islamic banking and the basic interdictions in accordance with the Sharia laws. The main types of the Islamic banks operations have been examined. The authors have greatly emphasized on the social responsibility of the Islamic banks which is their characteristic feature. The special aspects of functioning of the Islamic banks that are known for their social activity have been analyzed, among which are Jordan Islamic Bank, Islami Bank Bangladesh, Social Investment Bank and Bank Muamalat Malaysia. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Ісламські банки: особливості функціонування та розвитку Исламские банки: особенности функционирования и развития Islamic banks: specifics of their functioning and development Article published earlier |
| spellingShingle | Ісламські банки: особливості функціонування та розвитку Сембер, С.В. Стойка, В.С. Легеза, Н.Е. Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості |
| title | Ісламські банки: особливості функціонування та розвитку |
| title_alt | Исламские банки: особенности функционирования и развития Islamic banks: specifics of their functioning and development |
| title_full | Ісламські банки: особливості функціонування та розвитку |
| title_fullStr | Ісламські банки: особливості функціонування та розвитку |
| title_full_unstemmed | Ісламські банки: особливості функціонування та розвитку |
| title_short | Ісламські банки: особливості функціонування та розвитку |
| title_sort | ісламські банки: особливості функціонування та розвитку |
| topic | Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості |
| topic_facet | Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/99337 |
| work_keys_str_mv | AT sembersv íslamsʹkíbankiosoblivostífunkcíonuvannâtarozvitku AT stoikavs íslamsʹkíbankiosoblivostífunkcíonuvannâtarozvitku AT legezane íslamsʹkíbankiosoblivostífunkcíonuvannâtarozvitku AT sembersv islamskiebankiosobennostifunkcionirovaniâirazvitiâ AT stoikavs islamskiebankiosobennostifunkcionirovaniâirazvitiâ AT legezane islamskiebankiosobennostifunkcionirovaniâirazvitiâ AT sembersv islamicbanksspecificsoftheirfunctioninganddevelopment AT stoikavs islamicbanksspecificsoftheirfunctioninganddevelopment AT legezane islamicbanksspecificsoftheirfunctioninganddevelopment |