Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 грудня 2015 р.)

У доповіді підбито підсумки виконання в 2013—2015 рр. цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин», розглянуто найважливіші отримані науково-технічні та практичні результати, визначено науково-технічні проблеми б...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Вісник НАН України
Дата:	2016
Автор:	Лобанов, Л.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2016
Теми:	З кафедри Президії НАН України
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/99356
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 грудня 2015 р.) / Л.М. Лобанов // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 2. — С. 40-45. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-99356
record_format	dspace
spelling	Лобанов, Л.М. 2016-04-27T13:22:32Z 2016-04-27T13:22:32Z 2016 Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 грудня 2015 р.) / Л.М. Лобанов // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 2. — С. 40-45. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/99356 У доповіді підбито підсумки виконання в 2013—2015 рр. цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин», розглянуто найважливіші отримані науково-технічні та практичні результати, визначено науково-технічні проблеми безпеки експлуатації відповідальних об’єктів, що потребують подальшого вирішення. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України З кафедри Президії НАН України Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 грудня 2015 р.) Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 грудня 2015 р.)
spellingShingle	Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 грудня 2015 р.) Лобанов, Л.М. З кафедри Президії НАН України
title_short	Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 грудня 2015 р.)
title_full	Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 грудня 2015 р.)
title_fullStr	Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 грудня 2015 р.)
title_full_unstemmed	Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 грудня 2015 р.)
title_sort	про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень нан україни «проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин» (стенограма наукової доповіді на засіданні президії нан україни 16 грудня 2015 р.)
author	Лобанов, Л.М.
author_facet	Лобанов, Л.М.
topic	З кафедри Президії НАН України
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
publishDate	2016
language	Ukrainian
container_title	Вісник НАН України
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format	Article
description	У доповіді підбито підсумки виконання в 2013—2015 рр. цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин», розглянуто найважливіші отримані науково-технічні та практичні результати, визначено науково-технічні проблеми безпеки експлуатації відповідальних об’єктів, що потребують подальшого вирішення.
issn	0372-6436
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/99356
citation_txt	Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 грудня 2015 р.) / Л.М. Лобанов // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 2. — С. 40-45. — укр.
work_keys_str_mv	AT lobanovlm provikonannâcílʹovoíkompleksnoíprograminaukovihdoslídženʹnanukraíniproblemiresursuíbezpekiekspluatacííkonstrukcíisporudtamašinstenogramanaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni16grudnâ2015r
first_indexed	2025-11-25T21:40:35Z
last_indexed	2025-11-25T21:40:35Z
_version_	1850555430623772672
fulltext	40 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (2) ПРО ВИКОНАННЯ ЦІЛЬОВОЇ КОМПЛЕКСНОЇ ПРОГРАМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАН УКРАЇНИ «ПРОБЛЕМИ РЕСУРСУ І БЕЗПЕКИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ КОНСТРУКЦІЙ, СПОРУД ТА МАШИН» Стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 грудня 2015 року У доповіді підбито підсумки виконання в 2013—2015 рр. цільової комплек- сної програми наукових досліджень НАН України «Проблеми ресурсу і без- пеки експлуатації конструкцій, споруд та машин», розглянуто найваж- ливіші отримані науково-технічні та практичні результати, визначено науково-технічні проблеми безпеки експлуатації відповідальних об’єктів, що потребують подальшого вирішення. Шановний Борисе Євгеновичу! Шановні учасники засідання! Зараз у багатьох країнах світу простежується тенденція на- ближення значної кількості конструкцій, споруд, інженерних мереж до свого критичного терміну експлуатації. Особливого значення ця проблема набула в Україні. У зв’язку з цим питан- ня безпеки функціонування основних об’єктів промисловос- ті, енергетики, транспорту, будівництва з кожним роком ста- ють дедалі актуальнішими. Важливими є завдання, пов’язані з управлінням експлуатаційною надійністю та довговічністю складних об’єктів шляхом визначення їхнього технічного ста- ну і залишкового ресурсу, встановлення науково обґрунтова- них термінів і регламентів експлуатації. Вирішенню цих питань присвячено цільову комплексну про- граму НАН України «Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин», яка виконувалася упродовж 2013—2015 рр. Науковим керівником Програми є Борис Євге- нович Патон. Мета Програми — розроблення методологічних основ прогнозування залишкового ресурсу, створення методів, ЛОБАНОВ Леонід Михайлович — академік НАН України, академік-секретар Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України, заступник директора Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, заступник голови Наукової ради цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин» ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 2 41 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ технологічних засобів і технологій для оціню- вання технічного стану і подовження термінів експлуатації техногенно та екологічно небез- печних об’єктів. Програма складалася з 9 розділів, які очолю- вали академіки НАН України З.Т. Назарчук, І.М. Неклюдов, А.А. Долінський, Л.М. Лоба- нов, К.А. Ющенко, В.В. Панасюк, члени-ко- рес понденти НАН України В.В. Харченко, В.І. Похмурський, А.Я. Красовський. Програ- ма включала 126 проектів, до виконання яких було залучено 25 інститутів 8 відділень НАН України. У процесі виконання проектів Про- грами отримано важливі наукові, науково- технічні і практичні результати. Дозвольте на- вести лише деякі з них. Для галузі залізничного транспорту в межах комплексного проекту, який виконува- ли Інститут чорної металургії ім. З.І. Некра- сова, Фізико-технологічний інститут мета- лів і сплавів та Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка, розроблено нову зносостійку сталь для залізничних коліс і методи визначен- ня їх експлуатаційного ресурсу за наявності пошкоджуваності поверхні кочення дефекта- ми типу вищербина. Проведені дослідження підтвердили, що нова сталь відповідає вимо- гам промислового виробництва коліс і забез- печує істотне підвищення їх експлуатаційного ресурсу та надійності. Відомо, що останнім часом різко збільшила- ся кількість аварій, пов’язаних з руйнуванням візків вантажних вагонів. Причиною аварій у більшості випадків є дефекти лиття несучих конструкцій. Розроблено зварні конструкції бічної рами і надресорної балки найбільш по- ширеного візка вантажних залізничних ваго- нів на заміну литих несучих конструкцій. Крім того, виконано дослідження динамічних якос- тей вагона з візками зварної конструкції з ком- понентами обладнання подовженого ресурсу та запропонованими додатковими пружно-ди- сипативними зв’язками. За результатами цих досліджень надано рекомендації щодо оптимі- зації конструкції всього візка. Розроблено та впроваджено технологію ре- монту зварюванням рам візків локомотивів. Досліджено особливості пошкоджуваності ме- талу в процесі тривалої експлуатації та зако- номірності впливу технологічних параметрів ремонтного зварювання на напружено-де фор- мований стан, структуру та опір крихкому і уповільненому руйнуванню зварних з’єднань. Технологія ремонту зварних елементів з трі- щинами втоми забезпечує підвищену опірність крихкому руйнуванню відновлених зварних вузлів в умовах експлуатації. Фахівці Фізико-технологічного інституту металів і сплавів довели, що збільшення ре- сурсу сильнострумового ковзаючого контакту ґрунтується на застосуванні вставок на основі міді з легуючими добавками заліза, хрому і вуг- лецю, які забезпечують підвищені трибологіч- ні властивості при меншому зносі контактного дроту. Створено технологічне обладнання, ви- готовлено дослідні зразки вставок і проведено дослідження їх властивостей відповідно до потреб Укрзалізниці. Розроблено технологіч- ні рекомендації для промислового освоєння виробництва запропонованих контактних де- талей, що використовуються на залізничному транспорті. Розроблено нову енергоощадну технологію надзвукового електродугового напилювання для подовження ресурсу великогабаритних деталей рухомого складу залізничного тран- спорту. Створено електродуговий металізатор з підвищеною продуктивністю для напилю- вання покриттів. Проведено випробування технологічного процесу і обладнання при на- несенні покриттів на поверхні шийок колін- частих валів дизельних потягів. Технологія і устаткування використовуються на ремонтно- му підприємстві Укрзалізниці. Розроблено технологічний процес форму- вання внутрішньої шліцьової поверхні втулок карданного валу дизель-потягів з викорис- танням методу інтенсивної поверхневої плас- тичної деформації для створення градієнтної структури. За результатами проведених випро- бувань встановлено, що формування сильно де- формованих поверхонь значно підвищує опір втомі та покращує характеристики зносостій- кості. Ресурс роботи втулок подовжено до 10 42 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (2) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ років експлуатації рухомого складу. Створена технологія використовується в промислових умовах при відновленні валів дизель-потягів. В Інституті проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича розроблено технологію виготовлення елементів фрикційних пар з по- рошкових композиційних матеріалів з підви- щеним експлуатаційним ресурсом для гальмів- них пристроїв рухомого складу залізничного транспорту. Виконано комплекс лабораторних та стендових випробувань фізико-механічних і триботехнічних характеристик отриманих матеріалів системи метал—скло і проведено до слідно-промислову апробацію розробленої технології в заводських умовах. Розпочато під- готовку до серійного виробництва фрикційних елементів. Створено систему керування процесом кон- тактного зварювання оплавленням рейок у стаціонарних і польових умовах, що забезпе- чує підвищення експлуатаційного ресурсу та надійності залізничних колій. Вона дає змогу виявляти відхилення параметрів і запобігати їх виходу за нормативні допуски, що стабілізує процес зварювання і поліпшує якість та довго- вічність з’єднань. Система пройшла випробу- вання в промислових умовах і впроваджується на рейкозварювальних підприємствах Укр- залізниці. Створено комплекс технічних засобів для автоматизованої ультразвукової дефектоскопії залізничних рейок. Розроблено математичне забезпечення мікропроцесорних вузлів та за- собів інтерактивної взаємодії оператора з ор- ганами управління дефектоскопа. Дослідний зразок автоматизованого дефектоскопа засто- совується у колійному господарстві України. Для галузі трубопровідного транспорту досліджено причини руйнування кільцевих зварних з’єднань магістральних газонафтопро- водів. Встановлено, що руйнування зумовлені наявністю технологічних дефектів та експлуа- таційних пошкоджень, переважно корозійного походження. Рівень механічних властивостей металу зварних з’єднань, зокрема після трива- лої експлуатації газонафтопроводів, є достат- нім і його не можна розглядати як причину руйнування. Надано рекомендації щодо усу- нення причин виникнення дефектів та запобі- гання руйнуванню кільцевих з’єднань під час експлуатації. Для оцінки технічного стану та подовження ресурсу повітряних переходів магістральних трубопроводів в Інституті проблем міцності ім. Г.С. Писаренка розроблено алгоритм розра- хунку розгалужених канатних систем з ураху- ванням їх взаємодії з трубопроводом. Алгоритм дозволяє визначати переміщення і напружено- деформований стан системи, а також знаходи- ти її власні частоти і форми коливань. Надано рекомендації щодо оптимізації 20 надземних переходів газопроводів, розташованих у Кар- патському регіоні України. Створено перше вітчизняне обладнання для безсканівного низькочастотного ультразвуко- вого контролю стану технологічних трубопро- водів. Його значною перевагою є далекодій- ність і ефективність діагностики протяжних об’єктів у місцях, де інші методи є непридат- ними. Здійснено випробування та проведено адаптацію розробленої апаратури для засто- сування у виробничих умовах. Встановлено, що вона забезпечує підвищену чутливість до корозійно-ерозійних пошкоджень і за точніс- тю визначення відстані до дефектів відповідає найкращим зарубіжним аналогам. Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Ба- куля і Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Кар- пенка виконали комплексний проект щодо підвищення довговічності пар тертя насосів спеціального призначення та інших вузлів, що експлуатуються в екстремальних умовах. Розроблено технологію виготовлення нових зносо- та корозійностійких матеріалів, легова- них карбідом хрому. Технологію та матеріали впроваджено на комунальному підприємстві «Львівводоканал». Розроблено вібродіагностичну систему «Пульс» для визначення дефектів промислово- го обладнання з використанням методів неста- ціонарної статистичної обробки вібраційних та акустичних коливань. Вона призначена для відбору та опрацювання вібраційних сигналів обертових механізмів з метою виявлення де- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 2 43 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ фектів на ранніх стадіях їх зародження і запобі- гання аварійним ситуаціям. Систему «Пульс» застосовано при обстеженні технічного стану низки промислових об’єктів України, таких як газоперекачувальні агрегати Львівтрансгазу, турбогенератори Бурштинської ТЕС, редукто- ри вугільних конвеєрів на державному підпри- ємстві «Морський торговий порт Південний». У Фізико-механічному інституті ім. Г.В. Кар- пенка розроблено метод ефективного виділен- ня екстрактів з відходів деревообробної про- мисловості й технологію синтезу композицій на їх основі, які захищають середньовуглецеві сталі від корозії. Здійснено випуск та апроба- цію дослідної партії інгібітора корозії. Розро- блений інгібітор впроваджено для підвищення довговічності великогабаритних конденсаторів. Розроблено метод відновлення та подовжен- ня ресурсу штоків гідроциліндрів шахтного і комунального обладнання, що експлуатують- ся в умовах корозійно-абразивного зношуван- ня. Відновлення здійснюється засобами газо- термічного напилення і наплавки. Розроблено спеціалізовані порошкові дроти для форму- вання покриттів з підвищеною корозійною тривалістю. Дослідно-промислова перевірка їх ефективності показала, що вартість відновлен- ня штока гідравлічних систем становить лише 20—30 % від вартості нового. Проведено комплекс експериментальних досліджень з наплавлення тертям з перемі- шуванням нержавіючих сталей на мідні пли- ти кристалізаторів. Створено спеціалізований інструмент підвищеної жароміцності та зносо- стійкості. Розроблена технологія є основою для отримання різних біметалічних з’єднань для відновлення роботоздатності та подовжен- ня ресурсу кристалізаторів безперервного роз- лиття заготовок. Для галузі атомної енергетики в Інституті проблем міцності ім. Г.С. Писаренка розробле- но методологічні основи оцінки опору руйну- вання і ресурсу елементів обладнання першого контуру атомних електростанцій з урахуван- ням дефектності, залишкової спадковості та повторних режимів експлуатаційних наванта- жень. За результатами розрахунків доведено, що поглиблені пружно-пластичні оцінки кіне- тики напружено-деформованого стану корпусу реактора в разі термошоку дають змогу обґрун- товувати додаткові резерви міцності та ресурсу. Зараз з використанням розробленої методоло- гії виконуються роботи щодо обґрунтування подовження строку експлуатації парогенерато- рів енергоблока № 3 Рівненської АЕС. У Харківському фізико-технічному інсти- туті проведено комплекс досліджень з по- довження ресурсу одного з найвразливіших місць в атомних енергоблоках з реакторами ВВЕР-1000 — зварного з’єднання колектора з корпусом парогенератора. Установлено, що зародження і розвиток тріщин починається з вкраплень карбіду кремнію при охолодженні енергоблока з високою швидкістю. Важливу роль при цьому відіграє водень, який накопи- чується в зоні кореня шва, що межує з тепло- носієм. За результатами досліджень надано ре- комендації щодо зменшення експлуатаційних дефектів. Розроблено технологію отримання методом електронно-променевого осадження покриттів на основі карбіду кремнію на цирконієві обо- лонки ТВЕЛів, здатних запобігати виникнен- ню пароцирконієвої реакції в умовах аварійної роботи атомного енергетичного реактора, як це відбулося на АЕС Фукусіма в Японії. Визна- чено оптимальний склад та структуру покрит- тів, що витримують нагрівання до температури 1200 °С в атмосфері водяної пари. Використан- ня ТВЕЛів із захисним покриттям сприятиме підвищенню надійності та довговічності робо- ти атомних реакторів. В Інституті електрозварювання ім. Є.О. Па- тона розроблено систему безперервного акус- тико-емісійного моніторингу технічного стану високотемпературних компонентів енергетич- ного обладнання, яка дозволяє на основі даних акустоемісії в реальних умовах експлуатації конструктивних елементів визначити перед- руйнівне навантаження матеріалу в будь-який момент часу і незалежно від терміну напра- цювання та коливань температури. Систему впроваджено в промислову експлуатацію для моніторингу паропроводів гарячого перегріву 44 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (2) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ пари енергоблока київської ТЕЦ-6. Прово- дяться також роботи щодо її застосування для безперервного моніторингу компонентів об- ладнання на київській ТЕЦ-5. Створено комплекс технічних заходів для високочастотної та оптико-акустичної діагнос- тики композитних елементів конструкцій авіа- космічної техніки. Комплекс включає надви- сокочастотний рефлектометр міліметрового діапазону довжин хвиль, оптико-акустичний інтерференційний корелятор і програмне за- безпечення для виявлення у реальному часі розшарувань та інших внутрішніх дефектів у композитах. Випробування розробленого ком- плексу технічних засобів заплановано провес- ти найближчим часом на ДП «АНТОНОВ» і КБ «Південне». Розроблено технологію діагностики мето- дом електронної ширографії елементів авіа- ційних конструкцій з металевих та компози- ційних матеріалів. Її ефективність підтвердже- но дослідженнями як на тестових зразках, так і на натурних елементах обшивки фюзеляжу крила літака. Вона може використовуватися при виробництві конструкцій, а також у про- цесі їх експлуатації та ремонту. Технологія впроваджується для діагностики компонентів авіаційного обладнання на ДП «АНТОНОВ». В Інституті електрозварювання ім. Є.О. Па- тона та в Інституті електродинаміки проведено комплекс досліджень щодо створення електро- імпульсного методу і відповідного обладнання для регулювання напруженого стану зварних з’єднань транспортних конструкцій. Доведено, що електроімпульсна обробка зварних швів дозволяє істотно зменшити залишкові напру- ження в зварних з’єднаннях, підвищити їх опір втомленості і виправити залишкові жолоблен- ня. Для підвищення ресурсу елементів авіацій- них конструкцій проведено електроімпульсну обробку зварних швів проміжного корпусу авіадвигуна з магнієвого сплаву, отворів для перетікання палива в панелях крила літака з алюмінієвого сплаву тощо. У результаті виконання комплексного про- екту розроблено алюмінієвий сплав з підвище- ним рівнем механічних і ливарних властивос- тей. Створено технологію лиття нового сплаву під електромагнітним тиском на основі магні- тодинамічної установки та визначено режими його термообробки. Виготовлено виливки від- повідальних авіаційних деталей і передано на ДП «АНТОНОВ» для дослідження їх ресурс- них властивостей. Розроблено технологічні інструкції щодо промислового виготовлення запропонованого сплаву. Розроблено гібридну технологію, що поєд- нує електронно-променеве зварювання і зварю- вання тертям з перемішуванням для віднов- лення ресурсу конструкцій авіаційної та косміч- ної техніки з алюмінієвих і магнієвих сплавів. Розроблено типорозмірний ряд інструментів і методологію попередньої обробки тертям з пе- ремішуванням поверхневих шарів, що дозво- ляє отримати дрібнозернисту структуру спла- вів і значно підвищити міцність з’єднань після електронно-променевого зварювання. Гібрид- ну технологію впроваджено на підприємстві «Мотор-Січ». У рамках розділу, науковим керівником якого є академік Володимир Васильович Па- насюк, підготовлено низку науково-технічних посібників і нормативних документів. Під час виконання Програми одержано ба- гато інших корисних результатів. За браком часу у звітній доповіді неможливо сказати про всі з них, їх наведено в підсумковому збірнику праць з програми «Ресурс». До цієї книги ввій- шли статті про основні результати за останні 3 роки за кожним із проектів Програми та огля- дові статті наукових керівників розділів. Фа- хівці вважають такі збірники енциклопедією з питань ресурсу. Вони є вагомим внеском у під- вищення рівня науково-інженерної культури в нашій країні. Загалом за 2013—2015 рр. за результатами виконання Програми опубліковано 495 друко- ваних праць, з яких 34 монографії та збірники, отримано 49 патентів України на винаходи. Шановні колеги! Дозвольте нагадати, що цього року завершується термін виконання чергового трирічного циклу програми «Ре- сурс». Зважаючи на важливість отриманих результатів та актуальність проблеми зноше- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 2 45 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ ності основних фондів усіх галузей промис- ловості України, доцільно започаткувати нову цільову програму наукових досліджень НАН України «Надійність і довговічність матеріа- лів, конструкцій, обладнання та споруд». Мета цієї Програми — створення нових матеріалів з подовженим ресурсом роботи, розроблення наукових положень управління надійністю і довговічністю відповідальних об’єктів, ство- рення ефективних методів, технічних засобів і технологій для оцінки і подовження ресурсу обладнання провідних галузей промисловості. Пріоритетні наукові напрями Програми: • нові матеріали з високими механічними, термічними, триботехнічними характеристи- ками для екстремальних умов експлуатації; • розвиток наукових підходів для оцінки технічного стану та обґрунтування безпечного терміну експлуатації об’єктів підвищеної не- безпеки на території України; • розроблення методів і нових технічних за- собів неруйнівного контролю матеріалів і ви- робів, а також створення систем діагностики особливо небезпечних об’єктів тривалої екс- плуатації; • створення ефективних технологій для під- вищення надійності та довговічності облад- нання атомної і теплової енергетики, трубо- проводів, мостів, будівельних, промислових і транспортних конструкцій; • підготовка нормативних документів і технічних рекомендацій з питань оцінки і по- довження ресурсу об’єктів тривалої експлуа- тації. Ми готові розпочати підготовку проектів для включення їх у нову Програму. Розробле- но концепцію і структуру Програми, сформо- вано склад Наукової ради. Виконання програ- ми робіт зумовить зменшення випадків аварій і надзвичайних ситуацій у техногенній сфері, а також дасть значний економічний ефект за рахунок подовження термінів безпечної екс- плуатації відповідальних об’єктів великої вар- тості, особливо атомних і теплових станцій, трубопроводів, мостів, будівельних споруд, конструкцій авіаційної та космічної техніки. На завершення доповіді дозвольте зазна- чити, що Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича зробив перспективну пропозицію щодо формування в межах євро- пейської програми досліджень та інновацій «Горизонт-2020» матеріалознавчої платформи «Ресурс». Проекти цієї Платформи доцільно спрямувати на створення ресурсних матеріа- лів, які забезпечують тривалий і прогнозова- ний термін експлуатації об’єктів різного при- значення та набір необхідних службових влас- тивостей для роботи в екстремальних умовах. До таких матеріалів належать композиційні і наноструктуровані матеріали, конструкційні та функціональні матеріали для сучасних га- лузей промисловості, матеріали біомедичного призначення. Зараз розробляється концепція цієї Платформи, яку буде подано на розгляд європейським партнерам. Дякую за увагу. За матеріалами засідання підготувала О.О. МЕЛЕЖИК

Репозитарії

Схожі ресурси