Робота задля людського розвитку (презентація доповіді Програми розвитку ООН з людського розвитку за 2015 рік)
Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні
 спільно з Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи
 НАН України провели відкриту презентацію доповіді про людський розвиток за 2015 рік, на якій представили основну тему — робота задля людського ро...
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2016 |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2016
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/99360 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Робота задля людського розвитку (презентація доповіді Програми розвитку ООН з людського розвитку за 2015 рік) // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 2. — С. 67-72. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860217069726859264 |
|---|---|
| citation_txt | Робота задля людського розвитку (презентація доповіді Програми розвитку ООН з людського розвитку за 2015 рік) // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 2. — С. 67-72. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні
спільно з Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи
НАН України провели відкриту презентацію доповіді про людський розвиток за 2015 рік, на якій представили основну тему — робота задля людського розвитку, навели ключові висновки і рекомендації та окреслили нові виклики.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:16:58Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 2 67
ПОДІЇПОДІЇ
РОБОТА
ЗАДЛЯ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ
Презентація доповіді Програми розвитку ООН
з людського розвитку за 2015 рік
Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні
спільно з Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи
НАН України провели відкриту презентацію доповіді про людський розви-
ток за 2015 рік, на якій представили основну тему — робота задля люд-
ського розвитку, навели ключові висновки і рекомендації та окреслили нові
виклики.
17 грудня 2015 р. у приміщенні Інституту демографії та со-
ціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України відбулася
презентація доповіді Програми розвитку ООН (ПРООН) з
людського розвитку за 2015 рік. Доповідь про людський роз-
виток — провідна глобальна щорічна публікація ПРООН, що
видається з 1990 р. і містить незалежний, емпірично обґрунто-
ваний аналіз основних питань, тенденцій та політики у сфері
розвитку. Крім того, в ній наводиться індекс людського розви-
тку (Human Development Index, HDI), за яким 188 країн і тери-
торій розподіляються в порядку їх досягнень у цій сфері.
У доповіді за 2015 р. «Робота задля людського розвитку»,
представленій 14 грудня в Аддис-Абебі, основний акцент, як
випливає з назви, було зроблено на важливості роботи для за-
безпечення сталого людського розвитку. Причому з точки зору
людського розвитку поняття робота є набагато ширшим, ніж
поняття робочі місця чи зайнятість. Воно охоплює багато ін-
ших видів праці, таких як робота з догляду, піклування, добро-
вільна, громадська, волонтерська, творча робота. Якщо робота
має позитивний характер, вона надає не лише матеріальні блага,
а й сприяє об’єднанню людей, їх соціальній згуртованості, на-
буттю ними нових знань, зменшує нерівність у суспільстві, під-
силює в людині почуття гідності. У доповіді міститься заклик
до всіх країн світу враховувати у своїй соціально-економічній
політиці нові реалії на ринку праці, зумовлені глобалізацією та
цифровою революцією.
Зі вступним словом до учасників засідання звернувся дирек-
тор представництва ПРООН в Україні Янтомас Хімстра. Він
68 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (2)
ПОДІЇ
підкреслив, що минуло вже 25 років від часу
представлення першої доповіді про людський
розвиток, що започаткувало новий підхід для
просування ідеї добробуту людини. Розвиток
людського потенціалу має на меті збільшення
багатства людського життя, а не просто багат-
ства країни, в якій ці люди живуть. За остан-
ні чверть століття вдалося значно зменшити
кількість людей, що проживають в умовах
низького рівня людського розвитку, і тепер,
щоб закріпити цей прогрес, необхідно зосере-
ди ти увагу на питаннях праці.
Пан Янтомас Хімстра зауважив, що роботи
попереду ще багато. Він навів деякі цифри з цьо-
горічного звіту ПРООН. У світі лише 27 % на-
селення охоплено всебічним соціальним захис-
том. Посилюється нерівність багатих і бідних
верств населення: у 2014 р. 1 % жителів планети
володіли 48 % світового багатства, а у 2016 р. цей
показник, за прогнозами, сягне більш як 50 %.
Один мільярд осіб зайняті в первинних галузях
економіки, таких як сільське господарство, ри-
бальство, лісове господарство, і живуть на межі
бідності. Загалом у світі жінки заробляють на
24 % менше, ніж чоловіки, значною мірою через
їх домінування у сфері неоплачуваної роботи.
Отже, на сьогодні посилення людського розви-
тку у світі за допомогою роботи потребує полі-
тичного втручання. Якщо не вжити відповідних
заходів, суспільство та економіка не отримають
бажаного результату.
Віце-президент НАН України академік НАН
України Сергій Іванович Пирожков наголо-
сив на фундаментальному значенні доповіді з
людського розвитку ПРООН для формування
погляду на сучасний світ, розвиток людського
потенціалу, подальший технічний та соціаль-
ний прогрес. Для України зараз це особливо
важливо, оскільки, розробляючи стратегії роз-
витку країни та впроваджуючи реформи в різ-
них галузях суспільно-економічного життя, ми
передусім маємо створити умови для того, щоб
кожна людина могла реалізувати свій творчий
потенціал і тим самим забезпечити собі ком-
фортні умови життя. Саме це і є необхідною
передумовою для соціально-економічного роз-
витку держави. С.І. Пирожков також висловив
надію, що тісна і плідна співпраця, яка вже
давно склалася між представництвом ПРООН
в Україні та установами НАН України, допо-
може не на словах, а на ділі впровадити в наці-
ональні стратегії принципи сталого людського
розвитку.
Радник з питань демократичного врядуван-
ня ПРООН в Україні Маркус Бранд сформу-
лював основні висновки, що випливають з До-
повіді про людський розвиток 2015 р.
1. Робота тісно пов’язана з розвитком люд-
ського потенціалу, але нинішня концепція ро-
бочих місць не охоплює багатьох видів роботи,
важливих для людського розвитку. Сучасні
реалії світу створюють як нові можливості (ін-
новації, підприємництво, передові технології),
так і нові ризики (вилучення некваліфікова-
них працівників, скорочення робочих місць).
Основні факти:
• з 7,3 млрд населення світу тільки 3,2 млрд офіцій-
но працюють;
• на сьогодні у світі налічується 836 млн осіб, що
живуть у крайній бідності (для порівняння: у 1990 р. —
1,9 млрд), 795 млн людей страждають від хронічного
недоїдання;
• примусовою працею зайнято 21 млн осіб, з яких
22 % зазнавали сексуальної експлуатації;
• за 2000—2012 рр. кількість неповнолітніх праців-
ників зменшилася на третину, але нині у світі залиша-
ється 168 млн працюючих неповнолітніх;
• понад 0,5 млрд сімейних ферм виробляють 80 %
світового обсягу продовольства;
Виступ директора представництва ПРООН в Україні
Янтомаса Хімстри
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 2 69
ПОДІЇ
кошти в підготовку кваліфікованих кадрів, що
може забезпечити впровадження ефективних
та екологічно чистих технологій і водночас га-
рантувати сталий характер роботи.
Основні факти:
• 1 млрд людей зайняті в первинних галузях еконо-
міки (сільське господарство, рибальство, лісове госпо-
дарство), більша частина з них живе на $1,25 на добу,
на цей сектор припадає значна частка викидів парни-
кових газів і знищення лісів;
• у 2014 р. у відновлюваній енергетиці прямо і опо-
середковано було зайнято 7,7 млн осіб, у галузі великої
гідроенергетики — ще 1,5 млн чол.;
• для досягнення Цілей сталого розвитку знадо-
биться ще 45 млн медичних працівників, у 2030 р. їх
загальна чисельність має зрости до 79 млн.
4. У сфері праці жінки перебувають у не-
сприятливому становищі. У сфері оплачува-
ної роботи жінки становлять меншу частку ро-
бочої сили, їхня зайнятість, як правило, менш
стабільна, вони недостатньо представлені у ви-
щому керівництві. У сфері неоплачуваної робо-
ти на жінок, навпаки, припадає більша частка
тягаря з догляду за дітьми, літніми людьми, ін-
валідами, що обмежує їхній вибір, вільний час
та доступ до соціальних пенсій. Суспільствам
потрібно підготуватися до загального старіння
населення, що може спричинити посилення
тиску на ресурси домогосподарств, виробити
відповідну політику, провести інституційні
зміни, забезпечити справедливіший доступ до
догляду. Прогрес людства прискорюватиметь-
• 204 млн осіб є безробітними, зокрема 74 млн мо-
лодих людей;
• більше ніж 970 млн осіб у світі займаються добро-
вільною роботою.
2. Підвищення рівня людського розвитку
потребує політичного втручання. З 1990 р. у
світі спостерігається масштабний прогрес у
поліпшенні життя людей, покращенні стану
їхнього здоров’я, підвищенні рівня освіти, ско-
роченні крайньої бідності. За цей час майже
2 млрд людей з низьких рівнів людського роз-
витку піднялися на більш високі. Проте навіть
ті, хто зміг вибратися зі злиднів, залишають-
ся надзвичайно вразливими до економічних
спадів. Одним із критично важливих чинни-
ків закріплення досягнень у сфері людського
розвитку є робота. Цей аспект має колосальні
соціальні, економічні та культурні наслідки.
У Порядку денному на період до 2030 р. гло-
бальною метою визнано сприяння стабільній,
всеохоплюючій, гідній праці для всіх.
Основні факти:
• понад 1,5 млрд людей працюють в умовах неста-
більної зайнятості, у країнах з низьким рівнем люд-
ського розвитку на нестабільну зайнятість припадає
80 %;
• 830 млн працюючих досі живуть менш ніж на $2
на добу;
• з 2002 р. сфера послуг стала провідним сектором
зайнятості у світі, у 2013 р. на неї припадало 46 % усіх
робочих місць;
• 80 % населення світу належить лише 6 % усього ба-
гатства, тоді як 1 % володіє 48 % світового багатства, і, за
прогнозами, нерівність доходів посилюватиметься.
3. Робота має сприяти сталості з розши-
ренням можливостей як нинішнього, так і
майбутнього поколінь. Підхід до користуван-
ня природними ресурсами за принципом «зви-
чайного ходу діяльності» наражає на небезпеку
прийдешні покоління. Глобальні заходи з роз-
витку на основі низького рівня викидів і стій-
кості до змін клімату є критично важливими
для розширення можливостей гідної праці. Це
потребує політики, спрямованої на створення
нових робочих місць, змінення деяких видів
діяльності, а в окремих випадках і їх ліквіда-
цію, але з гарантією відповідного соціального
захисту. У доповіді рекомендовано інвестувати
Виступ віце-президента НАН України академіка НАН
України Сергія Івановича Пирожкова
70 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (2)
ПОДІЇ
ся, якщо робота буде доступною для всіх лю-
дей, зокрема для молоді, меншин і корінного
населення, осіб з обмеженими можливостями
тощо. Доповідь містить заклик до зменшення
тягаря неоплачуваної роботи для жінок та роз-
ширення їх можливостей щодо оплачуваної ро-
боти. Досягти цього можна завдяки зрівнянню
в оплаті праці, запровадженню гнучких графі-
ків роботи, введенню батьківських відпусток
та іншим заходам.
Основні факти:
• частка чоловіків у оплачуваній роботі майже вдві-
чі більша від частки жінок (38 проти 21 %);
• жінки виконують утричі більше неоплачуваної
роботи, ніж чоловіки (31 проти 10 %);
• 50 % зайнятих жінок працюють в умовах неста-
більної зайнятості;
• у країнах Африки на південь від Сахари річні еко-
номічні втрати через гендерні розриви у реальній пра-
ці оцінюють у $60 млрд;
• жінки обіймають лише 22 % вищих керівних по-
сад у бізнесі, у третині підприємств жінок на таких по-
садах взагалі немає;
• жінки недостатньо представлені у сфері науки і
техніки, інженерній справі та математиці.
5. Цифрова революція і глобалізація мо-
жуть збільшити не лише багатство економіки,
а й багатство людського життя. Глобалізація
і цифрова революція відкривають нові мож-
ливості (тим, хто має доступ до технологій та
інтернету, доступні більші можливості і щодо
вибору роботи, і щодо способу її виконання),
однак при цьому спричинюють і нові ризики
(дедалі більше робочих місць стають неста-
більними, з неповною і короткостроковою за-
йнятістю, без контракту). Цифрові технології
на глобальних ринках поєднують виробників
зі споживачами, розширюють доступ до то-
варів, послуг, фінансів, технологій, ідей. Важ-
ливу роль відіграє навчання протягом усього
життя, оскільки навички швидко застарівають.
У доповіді є рекомендації щодо ініціатив, які
заохочують рівний доступ до нових техноло-
гій і допомагають людям набувати потрібних
навичок.
Основні факти:
• сьогодні у світі налічується понад 7 млрд або-
нентів мобільного зв’язку, 2,3 млрд осіб користуються
смартфонами, близько 3,2 млрд мають доступ до інтер-
нету;
• проте спостерігається нерівномірність доступу
до інформаційних комп’ютерних технологій: у розви-
нених країнах 81 % домогосподарств мають доступ до
інтернету, тоді як у країнах, що розвиваються, — 34 %,
у найменш розвинених регіонах — лише 7 %;
• потоки наукомістких товарів зростають у 1,3 раза
швидше, ніж потоки трудомістких товарів;
• обсяг світової торгівлі товарами та послугами за
останнє десятиліття майже подвоївся — з $13 трлн у
2005 р. до $24 трлн у 2014 р.;
• доступ до інтернету на рівні, який є нині в розви-
нених країнах, дав би змогу створити 149 млн нових
робочих місць у світі;
• загалом у світі 26 % зайнятих осіб мають постій-
ний контракт, 13 % — тимчасовий, а 61 % — взагалі пра-
цюють без контракту.
6. Суспільства в змозі перетворити виклики,
зумовлені змінами на світовому ринку праці,
на можливості, які посилять людський розви-
ток. Для цього потрібна відповідна державна
політика, національні та глобальні стратегії,
спрямовані на збільшення кількості робочих
місць, забезпечення гідної заробітної плати, за-
хист безпеки та прав працівників, гарантуван-
ня всім рівних можливостей, спільного про-
цвітання та прискореного людського розви-
тку. За будь-яких умов бездіяльність у цьому
плані є недоречною. У доповіді пропонується
віддавати пріоритет споживанню та інвести-
ціям з дотриманням морально-етичних норм,
розвивати систему підвищення кваліфікації,
заохочувати працівників до креативності, за-
повзятливості, набуття навичок самостійного
Виступ радника з питань демократичного врядування
ПРООН в Україні Маркуса Бранда
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 2 71
ПОДІЇ
розв’язання проблем. Крім того, у доповіді на-
ведено програму дій — новий соціальний дого-
вір, глобальна угода, програма гідної праці — з
тим, щоб головною метою роботи був добробут
людини.
В основі статистичних додатків доповіді
ПРООН лежить індекс людського розвитку
(ІЛР) — підсумкова міра для оцінювання дов-
готривалого прогресу за трьома основними
вимірами: довге та здорове життя (вимірю-
ється очікуваною тривалістю життя), доступ
до знань (вимірюється середньою тривалістю
освіти дорослих та очікуваною тривалістю на-
вчання дітей шкільного віку) та гідний рівень
життя (вимірюється валовим національним
доходом на душу населення у доларах США за
ПКС). У цьогорічній доповіді використано ве-
личини ІЛР, розраховані за даними 2014 р. для
188 країн світу.
Отже, перше місце у рейтингу за індексом
людського розвитку посіла Норвегія. До де-
сятки лідерів увійшли також Австралія, Швей-
царія, Данія, Нідерланди, Німеччина, Ірландія,
США, Канада і Нова Зеландія. Перші 50 місць
рейтингу — це категорія країн з дуже висо-
ким рівнем ІЛР (група І). З країн колишнього
СРСР до цієї групи потрапили лише країни
Балтії: Естонія — 30-те місце, Литва — 37-ме,
Латвія — 46-те. До категорії країн з високим
рівнем ІЛР (група ІІ) входять країни, що посі-
ли місця з 50-го по 105-те. У цій категорії Росія
і Білорусь поділили 50-ту позицію, Казахстан
має 56-те місце, Грузія — 76-те, Азербайджан —
78-ме, Україна — 81-ше, Вірменія — 85-те. До
третьої категорії — країн із середнім рівнем ІЛР
(група ІІІ) з країн колишнього СРСР увійшли
Молдова — 107-ме місце, Туркменістан — 109-
те, Узбекистан — 114-те, Киргизстан — 120-те
і Таджикистан — 129-те. Замикає рейтинг ка-
тегорія країн з найнижчим рівнем розвитку,
ці країни розташовані переважно в Африці на
південь від Сахари.
У цьому рейтингу Україна входить до країн
групи ІІ, посідаючи 81-ше місце і маючи ІЛР
0,747. Однак скорегований ІЛР з урахуванням
нерівності для України становить 0,689, тобто
7,8 % ми втрачаємо через нерівність у розподі-
ленні показників вимірювання.
Виступ директора Інституту демографії та
соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН
України академіка НАН України Елли Марле-
нівни Лібанової був присвячений стану люд-
ського розвитку в Україні. Значення індексу
людського розвитку за 2014 р. на рівні 0,747
дозволило Україні піднятися на дві позиції
порівняно з минулим роком (з 83-го на 81-ше
місце). У 1990 р. цей показник дорівнював
0,705, тобто за 25 років він зріс в Україні на
0,042, або на 6 %. Проте за цей період країни
І групи збільшили ІЛР у середньому на 0,083,
тобто вдвічі більше, ніж Україна; країни ІІ гру-
пи — на 0,128, тобто втричі більше, ніж Украї-
на, а загалом у світі ІЛР зріс на 0,122. Тому не
слід дуже радіти нашим результатам — Украї-
на просувається цим шляхом, але порівняно з
іншими державами прогрес відбувається дуже
повільно.
На думку Е.М. Лібанової, найважливішим
складником ІЛР є середня очікувана трива-
лість життя при народженні. Україна за цим
показником (71 рік) посідає 133-тє місце.
Вище розмістилися всі країни І групи, 47 кра-
їн ІІ групи і навіть 12 країн ІІІ групи. Серед
країн, які за рейтингом ІЛР посідають вищі за
Україну місця, середня очікувана тривалість
життя нижча лише в Росії (70,1 року), Казах-
стані (69,4 року), Тринідаді і Тобаго (70,4 року)
та Азербайджані (70,8 року).
Виступ директора Інституту демографії та соціальних
досліджень ім. М.В. Птухи НАН України академіка
НАН України Елли Марленівни Лібанової
72 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (2)
ПОДІЇ
Середній показник очікуваної тривалості
життя для країн ІІ групи в цілому становить
75,1 року, для країн Європи і Центральної
Азії — 72,3 року, середній показник по світу —
71,5 року, тобто всі вони вищі, ніж в Україні.
Якщо порівняти тривалість життя в Україні
і в Польщі, то в 1991 р. різниця між країнами
була для чоловіків — 1,6 року, для жінок — 1,2
року. У 2014 р. ця різниця становила вже 7,5 і
5,2 року відповідно. З кожної тисячі 40-літніх
чоловіків в Україні до 60 років не доживає 241
особа, у Польщі — 154, у Швейцарії — 55.
Традиційно Україна має досить високі пози-
ції за рівнем освіти населення, проте в остан-
ні роки прогрес уповільнився. Так, очікувана
тривалість навчання в 2014 р. в Україні ста-
новила 15,1 року, що виводить нашу країну на
45-те місце. Вище — 38 країн І групи і 6 країн
ІІ групи (наприклад, Білорусь — 15,7 року).
У світі загалом цей показник дорівнює 12,2
року. За часткою населення з як мінімум се-
редньою освітою (93,6 %) Україна посіла 22-гу
позицію. Важливим індикатором доступності
якісної освіти є співвідношення учнів і вчи-
телів. В Україні цей показник становить 16, у
країнах І групи — 14, у світі загалом — 25.
Ситуація з економічною складовою люд-
ського розвитку в Україні є надзвичайно склад-
ною — 104-те місце у світі за рівнем валового на-
ціонального доходу на душу населення ($8 178).
Вище розташовані всі країни І групи (напри-
клад, у Польщі — $23 177), 46 країн ІІ групи
(Білорусь — $16 676, Туреччина — $18 677),
8 країн ІІІ групи. Середній показник ВНД на
душу населення для країн ІІ групи становить
$13 961, для світу загалом — $14 301.
Окрему увагу Е.М. Лібанова приділила
основним проблемам українського ринку пра-
ці. Це, по-перше, низькі рівні економічної ак-
тивності (59,4 %) та зайнятості (54,7 %), спри-
чинені економічною кризою, високим рівнем
тінізації економіки, низьким пенсійним віком.
По-друге, надто висока зайнятість у сільсько-
му господарстві (17,2 %), зумовлена браком
у сільській місцевості робочих місць в інших
галузях економіки та жорсткою локалізацією
ринків праці. По-третє, низька ефективність
праці через відсутність сучасних технологій та
погану мотивацію працівників. По-четверте,
низькі заробітки, які не дають змоги викоріни-
ти бідність серед працюючих.
Що ж має здійснити Україна, орієнтуючись
на головний заклик доповіді — робота задля
людського розвитку?
1. Забезпечити чіткий і зрозумілий зв’язок
між ефективністю праці і винагородою, при-
вести у відповідність рівні оплати і продуктив-
ності праці.
2. Максимально реалізувати основну конку-
рентну перевагу України — наявність освіченої
робочої сили.
3. Запровадити вагому практичну складову
у підготовці робочої сили за всіма спеціаль-
ностями і кваліфікаціями, дуальну систему в
шкільній освіті.
4. Забезпечити чіткий зв’язок між заробіт-
ною платою та соціальними трансфертами.
Запровадити систему податків, яка сприяла б
зменшенню нерівності населення.
Підбиваючи підсумки, Е.М. Лібанова зазна-
чила, що економічні, політичні, демографічні
та інші кризи будуть завжди, за будь-якої по-
літики, але держава має бути готовою до них,
має навчитися витримувати всі негаразди і до-
лати негативні наслідки. Необхідним чинни-
ком є формування соціальної відповідальності
влади, бізнесу і населення, їхньої готовності
та бажання обирати свій шлях і відповідати за
цей вибір. Це передбачає побудову довго- та
середньострокових стратегій розвитку з ураху-
ванням ризиків, децентралізацію влади та роз-
будову громадянського суспільства, викорис-
тання синергетичного ефекту, пріоритет інвес-
тування в освіту, науку, культуру, медицину.
За матеріалами презентації
підготувала О.О. МЕЛЕЖИК
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-99360 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:16:58Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2016-04-27T13:23:22Z 2016-04-27T13:23:22Z 2016 Робота задля людського розвитку (презентація доповіді Програми розвитку ООН з людського розвитку за 2015 рік) // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 2. — С. 67-72. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/99360 Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні
 спільно з Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи
 НАН України провели відкриту презентацію доповіді про людський розвиток за 2015 рік, на якій представили основну тему — робота задля людського розвитку, навели ключові висновки і рекомендації та окреслили нові виклики. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Події Робота задля людського розвитку (презентація доповіді Програми розвитку ООН з людського розвитку за 2015 рік) Article published earlier |
| spellingShingle | Робота задля людського розвитку (презентація доповіді Програми розвитку ООН з людського розвитку за 2015 рік) Події |
| title | Робота задля людського розвитку (презентація доповіді Програми розвитку ООН з людського розвитку за 2015 рік) |
| title_full | Робота задля людського розвитку (презентація доповіді Програми розвитку ООН з людського розвитку за 2015 рік) |
| title_fullStr | Робота задля людського розвитку (презентація доповіді Програми розвитку ООН з людського розвитку за 2015 рік) |
| title_full_unstemmed | Робота задля людського розвитку (презентація доповіді Програми розвитку ООН з людського розвитку за 2015 рік) |
| title_short | Робота задля людського розвитку (презентація доповіді Програми розвитку ООН з людського розвитку за 2015 рік) |
| title_sort | робота задля людського розвитку (презентація доповіді програми розвитку оон з людського розвитку за 2015 рік) |
| topic | Події |
| topic_facet | Події |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/99360 |