Концепти «le bonheur» і «le malheur» у французьких пареміях прислівного типу
L’article porte sur les moyens lexico-sémantiques de l’expression des concepts
 «le bonheur » et « le malheur » dans la langue française en général et au niveau des
 parémies du type proverbial en particulier. Y sont étudiées trois espèces parémiques:
 parémies contenant les...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН України
2009
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9954 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Концепти «le bonheur» і «le malheur» у французьких пареміях прислівного типу / В.Я. Жалай // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. — 2009. — № 3. — С. 91-107. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860253558593552384 |
|---|---|
| author | Жалай, В.Я. |
| author_facet | Жалай, В.Я. |
| citation_txt | Концепти «le bonheur» і «le malheur» у французьких пареміях прислівного типу / В.Я. Жалай // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. — 2009. — № 3. — С. 91-107. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | L’article porte sur les moyens lexico-sémantiques de l’expression des concepts
«le bonheur » et « le malheur » dans la langue française en général et au niveau des
parémies du type proverbial en particulier. Y sont étudiées trois espèces parémiques:
parémies contenant les mots bonheur, heureux, malheur et malheureux; celles qui
contiennent leurs synonymes et celles qui expriment de diverses idées relatives au
bonheur et/ou au malheur.
У статті розглядаються лексико-семантичні засоби вираження концептів
«щастя» і «нещастя» у французькій мові взагалі та на рівні паремій прислівного
типу зокрема. Тут досліджуються три види паремій: паремії, що містять слова
bonheur, heureux, malheur і malheureux; паремії, які містять синоніми до цих слів,
і паремії, що виражають різноманітні ідеї стосовно щастя і/або нещастя.
В статье рассматриваются лексико-семантические средства выражения
концептов «счастье» и «несчастье» во французском языке вообще и на уровне
паремий пословичного типа в частности. Здесь исследуются три вида паремий:
паремии, в состав которых входят слова bonheur, heureux, malheur и malheureux;
паремии, в состав которых входят синонимы этих слов и паремии, выражающие
разнообразные идеи относительно счастья и/или несчастья.
The article contains lexical-semantic means in the French language used to
verbalize the concepts of HAPPINESS and UNHAPPINESS. Three types of proverbs
are studied: those with the words bonheur, heureux, malheur, malheureux, those with
the synonyms of these words and the proberds with convey different ideas related to
happiness/ unhappiness.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:46:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи
91
В.Я. Жалай, к.ф.н., доц.
КОНЦЕПТИ «LE BONHEUR» І «LE MALHEUR» У
ФРАНЦУЗЬКИХ ПАРЕМІЯХ ПРИСЛІВНОГО ТИПУ
Щастя і нещастя – дві об’єктивні сторони людського буття, що
становлять діалектичну єдність і водночас перебувають постійно у
стані боротьби, як і всі інші протилежності. Вони репрезентують
комплекс відповідних відчуттів, почуттів, станів, становищ тощо
(щастя – горе, добро – зло, блаженство – відчай, задоволення –
невдоволення, успіх – невдача тощо) однієї людини або цілої групи
людей (від окремого подружжя до людства взагалі),
характеризуючись при цьому відносністю, стабільністю або
нестабільністю, тривалістю чи швидкоплинністю, суб’єктивністю
індивідуального чи колективного сприйняття, мірою, для якої немає
точно визначеної величини («велике щастя / нещастя», «мало щастя»,
«забагато горя» тощо), безмежністю, багатогранністю і т.д. Цей
комплекс елементів добра і зла, які роблять людину щасливою або
нещасною, є постійним супутником кожної людини впродовж усього
її життя. Саме тому змальовування картин людського щастя або
нещастя посідає важливе місце в кожній мові.
У цій статті ми поставили за мету дослідити лексико-семантичні
засоби вираження згаданих концептів у французькій мові, зокрема на
рівні паремій прислівного типу [див. наші попередні публікації 6-9].
Основними лексичними одиницями, які позначають ці концепти
у французький мові, є відповідно «bonheur» і «malheur», а також
прикметники-іменники «heureux» і «malheureux».
Слово bonheur з початку ХІІ століття у французькій мові
позначає поняття «щасливий випадок, щаслива подія, неочікуване,
несподіване щастя, везіння», виступаючи синонімом до fortune, heur:
un bonheur imprévu, inespéré. Крім того, воно водночас виражає
поняття «(боже) благословення, милість», будучи синонімом до
bénédiction, faveur: le ciel (le Dieu) nous a accordé ce bonheur.
Складне слово coup de bonheur реалізує значення «везіння,
щасливий випадок» і є синонімом до chance, aubaine, bonne occasion:
quel bonheur!, c’était un coup de bonheur. Вираз avoir du bonheur
означає «досягати успіху, мати успіх у чомусь, мати везіння» і цього
разу виступає синонімом до réussite, succès: avoir du bonheur dans ses
entreprises.
© Жалай В.Я.
Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи
92
Французький дієслівний вираз jouer de bonheur означає
«несподівано досягти успіху, несподівано пощастити; досягти успіху
у безнадійній справі», а не «грати зі щастям», як це може здатися на
перший погляд. Хоча такий варіант інтерпретації значення також не
слід виключати, якщо вважати, що, граючись зі своєю долею, ти
будеш переконаний, що неодмінно досягнеш успіху.
Широкого вжитку набули у французькій мові вирази porter
bonheur і porter chance, які означають «приносити щастя, удачу» і
від яких утворилися складні слова porte-bonheur і porte-chance, що
виступають синонімами до fétiche, mascotte.
Просторічні вирази au petit bonheur, au petit bonheur la chance
зовсім не свідчать про маленьке щастя чи мізерний шанс, а означають
«навмання, наздогад». Прислівникові вирази par bonheur, par chance є
синонімами до прислівника heureusement.
Цікаво також зазначити, що французький вираз avec bonheur,
що має переважно книжне вживання, означає «з гарним результатом,
з успіхом, успішно, вдало», а не «зі щастям», як це «підказує»
дослівний його переклад: faire qch avec bonheur (успішно, вдало,
вміло, вправно виконати що-небудь). У сучасній французькій мові він
є синонімом до en chance, en veine .
Починаючи з ХV століття, слово bonheur набуває саме тієї
семантики, яка позначає в найзагальнішому вигляді відповідний
концепт: «стан свідомості цілком вдоволеної людини; відчуття
блаженства, ейфорії, екстазу, радості, вдоволення, втіхи, спокою,
добробуту, благополуччя тощо у їх сукупності чи кожного окремо».
На цей раз це слово виступає синонімом до цілої низки споріднених з
концептом «щастя» лексичних одиниць: béatitude, bien-être, félicité,
plaisir, prospérité; ataraxie, bien, consolation, contentement, délices,
enchantement, euphorie, extase, joie, ravissement, satisfaction. Проте,
як зазначає французький лексикограф П’єр-Бенжамен Лафе у своєму
словнику синонімів, слово bonheur відрізняється від решти синонімів
частотою вживання та спроможністю самому брати участь у
визначенні останніх. Наприклад, слово plaisir позначає лише
миттєвість щастя, його елемент, bien-être – щастя фізичне, своєрідний
вид щастя, яке можна скуштувати. Слово béatitude означає щастя в
потойбічному житті для тих, хто був праведним у цьому житті,
prospérité – щастя об’єктивне або зовнішнє, а félicité – суб’єктивне
відчуття щастя, своєрідне вдоволення душі [цит. за: 2, « bonheur » (9)].
На рівні лексичної комбінаторики слово bonheur утворює ряд
словосполучень: bonheur parfait, bonheur durable, bonheur certain;
bonheur sans mélange, bonheur sans nuage; bonheur suprême, bonheur
ineffable, bonheur céleste, souverain bonheur, bonheur extrême, bonheur
intense; bonheur à pleins bords; bonheur paisible, bonheur instable,
Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи
93
bonheur menacé, bonheur précaire, bonheur imparfait; bonheur mêlé de
peine; pauvre bonheur; aptitude au bonheur; appétit, désir, recherche
du bonheur; tendre vers le bonheur, aspirer au bonheur; goûter le
bonheur; jouir du bonheur; rien ne trouble son bonheur, rien ne gâche
son bonheur, rien n'assombrit son bonheur; envier le bonheur d'autrui;
contribuer au bonheur; souhaiter à qqn du bonheur, souhaiter beaucoup de
bonheur à qqn; souhaits de bonheur; faire le bonheur de qqn; des regards
brillants, étincelants de bonheur; visage illuminé, transfiguré par le
bonheur; bonheur des hommes, des peuples, du peuple; régner pour le
bonheur de ses sujets; bonheur éternel, céleste тощо.
У цьому контексті варто згадати ще складне слово bonheur-du-
jour, яке має досить віддалений стосунок до концепту щастя і
позначає предмет меблів – письмовий столик із численними
шухлядками для кореспонденції, який був особливо модним у ХVІІІ
столітті [2, «bonheur»; 3, 274].
Прикметник та іменник heureux також безпосередньо пов’язані
з мовним вираженням концепту «щастя». Як прикметник це слово
вживається з кінця ХІІ століття у значенні «який має щастя, щасливу
долю, вдачу тощо; який позначений щастям».
Починаючи з другої половини ХV століття, згаданий
прикметник у поєднанні з іменниками, що позначають осіб, набуває
значення «який вміє скористатися щасливим моментом; якому
сприяє, посміхається доля; щедро одарований природою». У такому
випадку він виступає синонімом до chanceux, favorisé, fortuné: être
heureux au jeu, en affaires, dans une activité; moins heureux, plus
heureux; être heureux en tout; être assez heureux pour faire qqch;
heureuse mère, heureux père; heureux mortel; être plus heureux que sage.
У цих значеннях слово heureux ще утворює низку таких виразів:
heureux à + N (chanceux dans une activité); être heureux, bien heureux de
faire qqch (avoir de la chance, beaucoup de chance de...); être trop
heureux de... (avoir vraiment une chance extraordinaire, trop de chance
de...); heureux que + subjonctif (c’est une chance pour qqn que...);
s’estimer heureux de faire qqch, s’estimer heureux que + subjonctif
(estimer qu’on a bien de la chance de..., que...).
З кінця ХVІ століття, використовуючись для характеристики
стану речей та розвитку подій, прикметник heureux починає
вживатися у значенні «який є сприятливим, доречним, вдалим, гарним
тощо», виступаючи синонімом до avantageux, bon, beau, favorable:
heureux hasard, heureuse fortune; un coup heureux; chance, occasion
heureuse; accidents, aventure, succès, événements heureux; heureuse fin;
heureux succès; heureuse issue; heureuse rencontre; d'heureux résultats,
etc .
Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи
94
Згодом цей прикметник набув ще значення «який
супроводжується успіхом, вінчається успіхом, удачею»: choix, conseil
heureux; recherches heureuses; expédition particulièrement heureuse, etc.
Наприкінці того ж ХVІ століття почав уживатися вираз avoir la main
heureuse спочатку щодо гравців-щасливців, які часто вигравали.
Трохи пізніше він став використовуватися й у значенні «досягати
успіху в запланованих заходах; робити вдалий вибір, приймати вдалі
рішення».
Наприкінці ХVІІ століття прикметник heureux набуває значення
«який є знаменням успіху, щастя; який обіцяє успіх»: heureux présage,
d'heureux augure; sous d'heureux auspices; être né sous une heureuse
étoile, etc. Крім цього, у сучасній французькій мові згаданий
прикметник має значення «який добре проходить, благополучно
розвивається, не має тяжких наслідків, не зважаючи на небезпеку чи
ризик»: un heureux accouchement; une chute heureuse; heureuse faute,
etc.
Уживаючись у якості епітета, що стоїть, як правило, перед
іменником, цей прикметник має значення «який має дар, хист,
талант; який має гарну вдачу; який є єдиним і неповторним у своєму
роді»: avoir un heureux caractère; heureuse nature, heureux naturel; un
heureux génie; une mémoire heureuse; dons heureux; heureuse
constitution, etc.
Позначаючи місце розташування тих чи інших об’єктів,
heureux реалізує значення «приємний, вдалий, вигідний»: situation
exceptionnellement heureuse d'une ville, d'un port, d’un pays, etc.;
heureuse proportion entre l'étendue des plaines et celle des montagnes; un
heureux climat, etc .
В естетичному контексті цей прикметник набуває, починаючи з
ХVІІ століття, значення «який стосується оригінальності,
правдивості, майстерності, вишуканості, гармонійності витворів, на
які надихнув буцімто щасливий випадок». Тоді він виступає
синонімом до прикметників juste, original, réussi, bien trouvé:
expression, repartie, formule heureuse; une heureuse manière de dire
qqch; un heureux choix de mots; trouvaille, inspiration particulièrement
heureuse; heureuse alliance de mots; mots, vers, rythmes, tours heureux;
heureux accord, heureux équilibre, etc.
Починаючи з ХІІІ століття, прикметник heureux, уживаючись з
іменниками, що позначають осіб, реалізує своє основне
концептуальне значення «який втішається щастям, прагне щастя,
користується можливістю бути щасливим»: toute personne veut être
heureuse; tout ce qu'il faut pour être heureux, pour vivre heureux; avoir
tout pour être heureux; se croire, se sentir heureux; couple, amants
heureux; être heureux en ménage; être heureux avec une femme; les êtres,
Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи
95
les choses qui rendent qqn heureux; art de rendre qqn heureux; être
parfaitement heureux, heureux comme un roi, etc.
З ХVІІ століття використовується вираз heureux de qqch, який
виступає синонімом до aise, content, satisfait; réjouir (se), charmé,
enchanté, ravi: être très heureux de beau succès de qqn; tout heureux et
tout aise de faire qqch; très heureux de faire qqch; heureux que +
subjonctif, etc.
Крім цього, згаданий вище прикметник реалізує значення «який
виражає щастя, радість». Цього разу він вступає у синонімічні
зв’язки з radieux, triomphant: un air, un visage heureux; une heureuse
animation règne dans notre ville; une heureuse athmosphère, etc.
Поєднуючись з іменниками, що позначають абстрактні поняття,
цей прикметник означає «який має відбиток щастя; там, де править
щастя»: état heureux, situation, condition heureuse; vie heureuse;
heureux âge de l'enfance; une heureuse vieillesse, époque heureuse; temps,
moments heureux; heureux mariage; heureuse année; jours heureux;
tranquillité, équilibre, calme heureux; émotions heureuses; souvenir
heureux; faire une heureuse fin, etc.
З другої половини ХVІІ століття слово heureux починає
вживатися d ролі іменника, означаючи «який є щасливим; щасливчик,
щасливиця»: les misérables et les heureux; les heureux de ce monde, les
heureux du siècle, les heureux de la terre (tous ceux qui sont pourvus de
biens; riches); les heureux du jour (les hommes en faveur, en place); faire
des heureux ( faire le bonheur de quelques personnes), etc [2, «heureux»;
3, 1234-1235].
Головною лексичною одиницею, що виражає концепт
«нещастя», є, безумовно, слово malheur, яке позначає, перш за все,
поняття «подія, яка тяжко, боляче, жорстоко, безжалісно тощо
вражає або здатна вразити когось», виступаючи синонімом до
mauvaise fortune; accident; affliction; calamité, catastrophe, coup,
désastre, deuil, disgrâce, échec, épreuve, fatalité, fléau, inconvénient,
infortune, mal, malchance, misère, perte, revers, ruine, traverse: grand,
affreux, horrible, terrible, irrémédiable, irréparable malheur; un malheur
sans égal, sans exemple; abîme, gouffre, avalanche, engrenage de
malheurs; malheurs qui arrivent coup sur coup; malheurs qui assaillent,
atteignent, frappent qqn, fondent sur qqn; s’écrouler à l'annonce d'un
malheur; s’exposer à de grands malheurs; conjurer,éviter, prévenir,
réparer un malheur; prévoir, redouter un malheur; accepter, supporter un
malheur; tirer une leçon de chaque malheur; malheurs de la vie, de
l'existence; vie accablée de malheurs, etc.
Вираз avoir des malheurs, засвідчений у французькій мові з ХІХ
століття, означає «мати неприємності, бути нещасним», особливо
тоді, коли про це говориться з іронією або жартома.
Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи
96
Значення «нещасні випадки, неприємності та біди, що
трапляються з людиною або сприймаються нею як такі»
виражається словосполученням le malheur (les malheurs) de qqn або
поєднанням цього іменника з присвійним прикметником: mon
malheur, ton malheur, ses malheurs, etc.
Виступаючи синонімом до douleur, peine, malheur утворює такі
словосполучення: sentir, s'exagérer son malheur; pleurer, gémir sur son
malheur, lamenter son malheur; malheur cruel, inconsolable.
Реалізуючи значення «більш-менш прикрі чи неприємні події»,
згаданий іменник виступає синонімом до désagrément та ennui : c’est
un petit malheur; le grand malheur! (ironiquement); le malheur de vous
déplaire, de perdre votre estime, votre confiance, etc. Крім цього, цей
іменник може також бути синонімом до inconvénient: le malheur, c’est
qu’elle n’aime pas travailler la nuit.
Розмовний вираз faire un malheur, що вживається з ХІХ
століття, означає «здійснити вчинок, який може мати серйозні
наслідки» (пор.: «наламати дров»): Arrêtez-le, sinon il fera un malheur!
Цікаво зазначити, що цей же вираз на арго театралів означає
протилежне – «принести величезний, шалений успіх, викликати
тріумф»: Partout où il passait, il faisait un malheur: les spectateurs
l’adoraient.; Cette jeune fille aurait fait un malheur ici... Hélas, il y avait
dans ce pays des filles plus belles.
Основне концептуальне значення malheur «важке, критичне
становище; стан смутку, болю, відчаю, горя тощо, у яких людина
часто вбачає витівки лихої та жорстокої долі», яке реалізується з
початку ХVІ століття, перекликається зі значеннями його синонімів
adversité, affliction, chagrin, détresse, infortune, misère, peine: malheur
de l'homme; alternatives de joie et de malheur; jours, période, atmosphère
de malheur; cause, source, germe de malheur; faire le malheur de ce qu'on
aime; tout le malheur des hommes vient de…; être destiné au malheur;
avoir du malheur, bien du malheur; connaître le malheur; succomber sous
le poids du malheur; accepter, supporter le malheur; accoutumance au
malheur; habitude du malheur; attrait romantique pour le malheur;
éluder, fuir le malheur; baptême du malheur; creuset du malheur; égaux
par le malheur; grand par le malheur; excès, luxe de malheur; comble du
malheur; être au bord du malheur, dans le malheur; tomber dans le
malheur; courage dans le malheur; soutenir qqn dans le malheur;
s’appuyer sur qqn dans son malheur; précipiter qqn dans le malheur, etc.
У значенні «невдача, невезіння; лиха доля» malheur виступає
синонімом до malchance, malédiction; cruauté (du sort): le malheur
nous poursuit, nous accable; le malheur nous frappe; le malheur nous fait
très mal, etc. У цьому ж значенні згаданий іменник може бути також
синонімом до destin, fortune, sort: le malheur veut que…, a voulu que…;
Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи
97
le malheur est sur nous, est sur la famille, sur la maison; victimes du
malheur, etc. До того ж у згаданих значеннях цей іменник може
утворювати ще й такі вирази: avoir le malheur d'être ... (infirme,
orphelin, trop petit, laid, etc.); malheur d'avoir trop d'esprit ; jouer de
malheur (jouer de malchance); un malheur continuel au jeu; par surcroît,
pour comble de malheur; porter maleur, etc.
De malheur, що виступає в ролі прикметника, означає не лише
«нещасний; який приносить, віщує нещастя, біду», але й «пагубний,
зловісний, лиховісний», будучи синонімом до funeste: oiseau de
malheur, а в розмовній мові цей же прикметник може ще мати
значення «проклятий, клятий», синонімом до якого є maudit: encore
cette pluie de malheur!
Емоційний вираз malheur à ... ! є синонімом до malédiction, з
допомогою якого розлючені або ображені мовці посилають прокляття
своїм кривдникам чи ворогам: malheur aux vaincus!
Malheur! виступає вигуком, що виражає болісне, неприємне
здивування, безнадію, розчарування, досаду тощо. Цікаво зазначити,
що в південних діалектах французької мови цей вигук уживається
також і для позначення приємного здивування, захвату, заздрощів: Oh,
malheur! qu’elle est belle! [2, «malheur»; 3, 1517].
Прикметник й іменник malheureux також відіграє важливу роль
у мовному вираженні концепту « нещастя». У ролі прикметника це
слово вживається з ХІ століття, отримавши значення «який переживає
нещастя, лихо, біду; пригнічений нещастям, лихом, бідою тощо» і
виступаючи синонімом до déplorable, éprouvé, frappé, infortuné,
misérable, piteux, pitoyable: être malheureux, bien, très, trop malheureux;
le plus malheureux des hommes; se croire, se sentir malheureux, plus
malheureux qu'on n'est; être malheureux toute sa vie, éternellement; rendre
quelqu'un malheureux, se rendre malheureux; être malheureux par sa
faute, par la faute d'un autre; se trouver malheureux de quelque chose;
malheureuse victime; de malheureux vieillards; âme malheureuse; nature
malheureuse, etc. У тих же значеннях він використовується,
поєднуючись зі словами, що позначають групи людей: famille
malheureuse; peuple malheureux, nation malheureuse et persécutée;
l’humanité malheureuse, etc. Згодом його вживання поширюється і на
місця проживання, діяльності людей та їх оточення: malheureuse ville,
malheureux pays, malheureux continent, etc.
Як прикметник malheureux уживається також і з семантикою
«який виражає, показує, проявляє нещастя, лихо, біду»: un air, un
visage malheureux; marqué par le malheur; où règne le malheur, etc.,
виступаючи синонімом до triste, piteux. Будучи синонімом до
pitoyable, розгляданий прикметник утворює такі словосполучення:
existence, vie malheureuse; état malheureux; condition, situation
Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи
98
malheureuse, etc. Він може також бути синонімом до cruel, noir: destin
malheureux, jours malheureux, période malheureuse, etc. Вирази temps
malheureux, époque malheureuse, vieillesse malheureuse тощо є
свідченням того, що цей прикметник може ще мати синонімами
calamiteux, difficile, dur, rude.
Як іменник чи прикметник malheureux отримав специфічне
значення «який є жертвою нещасного випадку, отримав поранення чи
загинув унаслідок нещасного випадку»: les malheureux passagers de
Titanic; les malheureuses victimes de l'accident; les malheureux ne
survécurent pas à leurs blessures, etc.
Крім цього, цей прикметник набув значення «який вартий
співчуття, якому слід поспівчувати», ставши синонімом до pauvre:
les malheurex paysans, les malheureuses femmes, les malheureux soldats,
etc., а також значення «засмучений, незадоволений через когось або
щось; який відчуває дискомфорт»: elle est très malheureuse, parce
qu’elle ne peut pas manger ce gâteau.
Як іменник malheureux має значення «людина, яка переживає
якесь нещастя»: les heureux et les malheureux; le malheureux qui
souffre de...; aider, secourir un malheureux; insulter au sort d’un
malheureux, etc. Він може тут виступати синонімом до indigent,
miséreux, pauvre: faire l'aumône aux malheureux; un pauvre malheureux,
pauvre diable, etc.
У сучасній французькій мові це слово отримало ще значення
«який має відбиток невдачі, нещастя»: tentative malheureuse,
entreprise malheureuse, jours malheureux, semaine malheureuse тощо,
будучи синонімом до fatal, funeste, néfaste.
Слід зазначити також, що malheureux, виступаючи в ролі
прикметника, може означати «які мають сумні або прикрі наслідки»,
вступаючи в синонімічні відносини з прикметниками affligeant,
déplorable, désagréable, désastreux, fâcheux, malencontreux,
préjudiciable, triste: accident malheureux; cette affaire a des suites
malheureuses; combinaison malheureuse; par un malheureux hasard; un
malheureux effet de l’âge, etc.
Цей прикметник реалізує також значення «невдалий, невдало
підібраний, невдало зроблений, кострубатий тощо»: avoir un mot
malheureux; une phrase malheureuse; jeu de mots malheureux, etc.
Використовуючись у виразах il est malheureux que, c’est
maleureux, c’est bien malheureux, згаданий прикметник виступає
синонімом до regrettable. У розмовному виразі si c'est pas malheureux,
de voir une chose pareille ! він є синонімом до lamentable.
Стоячи перед іменником, що позначає предмети або явища
дійсності, malheureux означає «який дає привід скаржитися,
жалітися; який вважається прикрим», будучи синонімом maudit,
Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи
99
sacré, satané: mon malheureux nom de famille; ce malheureux livre; cette
malheureuse profession, etc.
З ХV століття згаданий прикметник-іменник набуває значення
«який має нещастя, невезіння, невдачі; який не досягає успіху»,
виступаючи синонімом до malchanceux: malheureux au jeu, dans toutes
ses entreprises; malheureux en amour; mari malheureux (cocu);
adversaire, ennemi malheureux (vaincu); rendre hommage au courage
malheureux (honorer un adversaire vaincu); candidat, concurrent
malheureux (échoué); soupirant malheureux (éconduit), etc.
Вираз avoir la main malheureuse реалізує пряме значення
«розбивати, руйнувати все, до чого доторкнеться», виступаючи
синонімом до maladroit : (il a toujours la main maleureuse), а в
переносному значенні означає «зробити невдалий вибір; зазнавати
невдач в усьому, за що візьметься».
У контексті людських вчинків чи здобуття якогось досвіду цей
прикметник означає «який зазнає невдачі, краху, провалу або
приречений на невдачу тощо»: entreprise, initiative, tentative, recherche
malheureuse.
У певних ситуаціях, зокрема коли йдеться про людські почуття,
malheureux може означати «нерозділений, без взаємності»: passion
malheureuse; amour malheureux; sentiment malheureux, etc.
З кінця ХVІІ століття цей прикметник, будучи у препозиції до
іменника, означає «який не заслуговує на увагу; який є незначущим,
неважливим, другорядним». У такому разі він виступає синонімом до
insignifiant, pauvre: un malheureux valet; un maleureux scribouillard de
rien du tout; de malheureux historions; en voilà des histoires pour un
malheureux billet de cent francs, etc.
З другої половини ХVІІ століття malheureux у ролі прикметника
ще означає «злочинний» (tomber par ses malheureuses amours;
malheureuse incrédulité), а в ролі іменника – «людина, яку
зневажають і водночас жаліють» (на цей раз його синонімом буде
misérable): un malheureux, un ivrogne qui aime seulement boire.
У якості вигуку malheureux! виражає гнів, обурення:
Malheureux ! qu'avez-vous fait ? Malheureux que je suis !
Це слово може також означати «божевільний, дурний,
необережний, бездумний тощо»: Veux-tu laisser ce couteau, petit
malheureux ! [2, «malheureux»; 3, 1517].
Ми щойно розглянули питання про засоби лексико-
семантичного вираження концептів «le bonheur» і «le malheur» у
сучасній французькій мові. Основними лексичними одиницями, що
називають ці сторони людського буття і відповідні морально-
естетичні категорії, є іменники bonheur і malheur та прикметники-
іменники heureux і malheureux. Проте вони є лише одним із
Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи
100
численних, правда істотних штрихів, що допомагають змальовувати
картини людського щастя чи нещастя мовними засобами. Як ми
бачили вище, у змалюванні цих явищ на лексико-семантичному рівні
беруть участь як окремі значення або нюанси значень згаданих слів,
так і досить велика кількість їх синонімів. Крім того, ці концепти
безпосередньо пов’язані з концептами «le bien» і «le mal», «la
perception du monde», «les sentiments», «l’amour» і «la haine», «la
bonne santé » і « la maladie », «l’optimisme» і «le pessimisme», «la
richesse» і «la pauvreté» тощо. А різного роду зв’язків та відношень,
що можуть їх поєднувати між собою, годі й рахувати. Це безмежжя.
Саме тому ми змушені тут удаватися до певного спрощення і
схематизації.
Щастя і нещастя, як діалектична єдність, співіснують, воюють,
сперечаються, борються, змінюють одне одного, перемагають одне
одного, змінюють своє обличчя, сприймаються, переживаються,
оцінюються, пам’ятаються, забуваються, додають здоров’я або
приносять хвороби, розвиваються, перероджуються тощо, але не
існують ізольовано, постійно «стимулюють» одне одного. Це
прекрасно ілюструє крилатий вираз VІ століття до н.е., який
належить китайському філософу Лао-Цзи: «Le bonheur naît du maleur,
le malheur est caché au sein du bonheur. »(« Щастя народжується від
нещастя, нещастя ж ховається всередині щастя») [цит. за: 5, 72].
Спочатку існують певні передумови для того, щоб трапилося щастя
або нещастя, тобто щоб людина або група людей відчули себе
щасливими чи нещасними, потім тривають моменти, коли людина
перебуває у відповідному стані, а водночас або після цього наступає
момент реагування на прояви щастя або нещастя, які також можуть
мати безмежну кількість наслідків. Усе це, мабуть, і репрезентує ці
концепти у контексті єдності та боротьби протилежностей, переходу
кількісних змін у якісні, причинно-наслідкового розвитку нашої
дійсності тощо.
У цьому ракурсі нам і хотілося б розглядати питання про
відображення концептів «щастя» і «нещастя» паремійними
одиницями прислівного типу (ПОПТ) у французькій мові. Це означає,
що до реєстру досліджуваних ПОПТ слід включати не тільки одиниці,
що використовуються в якості лексичних компонентів і називають та
характеризують згадані концепти (bonheur і malheur, heureux і
malheureux), але й їх синоніми, а також паремії, що містять
різноманітні ідеї, які тією або іншою мірою пов’язуються з цими
концептами.
У зв’язку з цим досліджувані паремії ми розділили на три
групи: 1) ПОПТ, де одним із лексичних компонентів виступають
слова bonheur, heureux, malheur і malheureux; 2) ПОПТ, де одним із
Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи
101
компонентів є синоніми до згаданих слів; 3) ПОПТ, де ключовою
ідеєю виступає концепт «щастя» і /або «нещастя». З цією метою ми
дослідили понад 600 паремійних одиниць прислівного типу, які тією
чи іншою мірою причетні до цих концептів [1; 4, 70-72, 319-321; 5].
Ілюстрацією паремій першого типу можуть слугувати такі:
«Le bonheur est dans soi, chez soi, autour de soi et au-dessous de soi.»;
«Le bonheur dépend presque toujours de soi.»; «Bonheur passe
richesse.»; «Le bonheur est là où on le place.»; «Le bonheur est l'amorce
de la témérité.»; «Est heureux qui sait l'être.»; «Les heureux n'apprennent
rien.»; «Bienheureux qui est sage avant l'expérience.»; «Le bonheur tôt
se passe qui n'en a soin.»; « A l'heureux l'heureux.»; «C'est grand
bonheur d'avoir ce que l'on désire, mais c'est encore plus grand bonheur
de ne désirer que ce que l'on a.»; «Heureux commencement est la moitié
de l'oeuvre.»; « Un grand obstacle au bonheur, c’est de s’attendre à un
très grand bonheur. »; Ce n’est pas notre condition, c’est la trempe de
notre âme qui nous rend heureux. »; « Le plaisir peut s’appuyer sur
l’illusion, mais le bonheur repose sur la réalité. »; « Qui n'a l'esprit de son
âge, de son âge a le malheur. » ; « Où manque le bonheur, tout soin est
inutile. » ; « Ceux que le malheur n'abat point, il les instruit. » ; « A
quelque chose malheur est bon. » ; « Pour s'aimer dans le malheur, il faut
espérer ensemble. » ; « Qui est malheureux, a beau être courageux". »;
« La consolation des malheureux est d'avoir des semblables. » ; « Les
malheureux n'ont point de parents. » ; « Ni l'or ni la grandeur ne nous
rendent heureux. » ; « Femmes et cerises rougissent pour leur
malheur. » ; « Un malheur amène son frère et ne vient jamais seul. »;
« Le malheur des uns fait le bonheur des autres. » ; « Il n'y a qu'heur et
malheur. » ; « On n’est jamais si malheureux qu’on croit ni si heureux
qu’on avait espéré. » ; « Notre bonheur n’est qu’un malheur plus ou
moins consolé. », etc. (усього близько 70 паремій із розглянутих 600,
тобто приблизно 12% від проаналізованого корпусу). Як свідчать
наведені приклади, ПОПТ з лексичними компонентами bonheur,
heureux, malheur, malheureux представляють досліджувані концепти
як важливі морально-етичні категорії людства і висловлюють, у
загальних рисах, їхню сутність. Це здебільшого аксіоматичні
судження про те, що людина сама творить свою долю і є щасливою
або нещасною настільки, наскільки вона це сприймає, відчуває й
оцінює. У них висловлюється також ідея про те, що щастя є великою
людською цінністю, яку потрібно постійно берегти і відстоювати, що
ніякі багатства світу не здатні зробити людину щасливою, якщо їй не
таланить. Власне кожна паремійна одиниця тут виражає своє бачення
цих явищ, підкреслюючи їхні окремі сторони, нюанси, особливості,
тонкощі, труднощі тощо. У цілому ці ПОПТ вживаються у прямому
Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи
102
значенні, хоча іноді й трапляються випадки часткового
переосмислення їх лексичних компонентів.
Другий тип ПОПТ представлено такими одиницями: Difficile
chose est de souffrir aise.; Au besoin, on connaît les amis.; On connaît les
bonnes sources dans la sécheresse, et les bons amis dans la tristesse.;
Chagrin d'autrui ne touche qu'à demi.; Besoin fait maint sentier tenir.; Le
besoin fait vieille trotter.; Le bien cherche le bien. ; Notre bien et notre
mal, ne tiennent guère qu'à nous.; On a toujours plus de bien que de vie.;
Qui donne son bien avant de mourir, peut s'apprêter à souffrir. ; Quand
viennent biens, ils viennent à monceaux. ; Il n'y a guère de chagrins
raisonnables.; Cent ans de chagrins ne paient pas un sou de dettes. ;
Chance vaut mieux que de bien jouer.; Changement de propos réjouit
l'homme.; Il faut prendre le bénéfice avec ses charges.; De chiens,
chevaux, armes, amours, pour un plaisir, mille douleurs.; Trop de civilités
engendre importunité.; Qui est content, est assez riche.; Est bien fou du
cerveau, qui veut contenter tout le monde et son père.; Désir promet plus
que jouissance ne tient.; La faveur est comme l'opium: un peu fait dormir,
beaucoup fait mourir.; Il n'est point de faveur, alors qu'on est digne.;
Quand la fortune est à la porte, il faut lui ouvrir sans la faire attendre. ;
Qui ne sait pas se servir de la fortune quand elle vient, ne doit pas se
plaindre quand elle s'en va.; Chacun est l'artisan de sa fortune.; Qui dit
fortune, ne dit pas félicité.; Faire contre mauvaise fortune, bon coeur. ; Il
n'est fortune qui ne faille.; Nul ne sait ce que fortune lui garde.; Les fous
font les fêtes, les sages en ont le plaisir.; On peut bien garantir du mal,
mais non pas de la peur.; On ne fait la guerre que pour faire enfin la
paix.; Quand le guignon (malchance) est à nos trousses, on se noie dans
un crachat.; Fortune aveugle suit aveugle hardiesse. ; Qui ne hasarde
rien, n'a rien ; On se heurte toujours où l'on a mal.; Où il n'y a pas de
mal, il ne faut pas d'emplâtre.; Où la dent fait mal, la langue s'y porte.;
Le mal porte le repentir en croupe.; Le mal d'autrui ne guérit pas le
nôtre.; A force d'aller mal, tout va bien.; On ne sent bien que ses propres
maux.; Aux grands maux, les grands remèdes.; De deux maux, il faut
éviter le pire.; Les maladies viennent à cheval, et s'en vont à pieds.; Les
malentendus font les trois quarts des querelles.; Qui ne se mêle de rien, a
paix de tout.; Qui a des pois et des pains d'orge, du lard et du vin pour sa
gorge, qui a cinq sous et ne doit rien, il peut se dire qu'il est bien.; Si tu
veux vivre en paix, vois, écoute, et te tais.; Plaisir non partagé, n'est que
demi plaisir.; A tout péché, miséricorde.; Qui perd son bien, perd son sens
(ou son sang).; Peu de biens, peu de soins ; Grand bien ne vient pas en
peu d'heures.; Nul plaisir sans peine.; Fi du plaisir que la crainte peut
corrompre!; Plaisir engendre deuil.; Le plaisir court après ceux qui le
fuient.; Plaisir et bonheur sont deux.; Mieux vaut restreindre son état,
qu'en pauvreté choir tout plat., etc. Це друга за чисельністю група
Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи
103
ПОПТ, до якої входить близько 150 паремій досліджуваного корпусу
(приблизно 26%). Лексичні одиниці, які тут виступають, як правило,
ключовими, представлені різноманітними синонімами bonheur,
heureux, malheur, malheureux чи словами, що асоціюються з
концептами «щастя» або «нещастя», є їхніми складниками чи мають
до них пряму або опосередковану причетність. Це, насамперед,
слова, які виражають поняття «везіння», «удача», «матеріальне /
духовне багатство», «фортуна», «щаслива доля», «задоволення»,
«блаженство», «мир», «спокій», «добро», «зло», «лиха доля»,
«злидні», «біда», «бідність», «біль (фізичний або душевний)»,
«печаль», «скорбота», «смуток» тощо або певні дії, що призводять до
щасливих чи нещасних наслідків. ПОПТ цієї групи також виражають
різні нюанси, тонкощі і сторони щастя або нещастя. У них
висловлюються думки про те, що добро завжди тягнеться до добра,
що різного роду життєві випробування й нещастя краще дозволяють
розгледіти або розпізнати справжнє нутро ближнього, що за щастя
слід боротися і ця боротьба часто буває нелегкою, що після серії
нещасть, негараздів, неприємностей тощо зрештою може настати
щось приємне, добре, щасливе і т.д., а також про те, що чужа біда не
може втішити свою власну, що нам часто немає діла до чужого
нещастя, біди чи болю, що в житті слід ризикувати, навіть щастям,
щоб чогось досягти або зробити певний вибір, що варто вміти
ділитися не тільки своїм горем, але й радістю та ін. У цій групі ПОПТ
значно більше одиниць або окремих її складників, що вживаються у
переносному значенні.
До третього типу ПОПТ ми зараховуємо такі: Qui a des noix en
casse, qui n'en a pas s'en passe.; Qui terre a, guerre a, qui rien a, pis a.;
Abandon fait larron.; Ce qui abonde ne vicie pas.; Homme sans abris,
oiseau sans nid.; Qui s'acquitte, s'enrichit.; Ventre affamé n'a point
d'oreilles.; Qui aime bien tard oublie.; Quand on n'a pas ce que l'on aime,
il faut aimer ce que l'on a.; Cest trop d'aimer quand on en meurt.; Ce qui
est amer à la bouche peut être doux au coeur.; Les amours commencent
par anneaux, et finissent par couteaux.; Anneau trop étroit, ne le met à ton
doigt.; Amour fait beaucoup, mais argent fait tout.; Ce qui arrive à l'un
peut arriver à l'autre.; Tout vient à point à qui sait attendre.; Qui s'attend
à l'écuelle d'autrui, dîne souvent par coeur.; Le trop d'attention qu'on a
pour le danger, fait le plus souvent qu'on y tombe.; Chacun décharge son
péché, et charge celui d'autrui.; L'avare crierait famine sur un tas de blé. ;
L'avare pour vouloir dépenser peu, dépense le double.; Un homme averti
en vaut deux.; Une poule aveugle peut quelquefois trouver son grain.;
Année de vin, point d'avoine.; Il faut prendre la balle au bond.; N'aille au
banquet, qui ne veut pas manger; ni sur la mer, qui a peur du danger; ni à
la cour, qui dit tout ce qu'il pense; non plus au bal, qui n'aime pas la
Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи
104
danse.; Il ne fait pas bon battre un homme la veille de sa mort.; Nous avons
battu les buissons, et un autre a pris l'oiseau.; Après le beau temps vient le
laid; après la guerre, la paix.; Qui approche le beurre du feu, ne
l'empêchera pas de fondre.; Bienfait qui se fait trop attendre, est gâté
quand il arrive.; Faute de blé, on mange de l'avoine.; La guérison n'est
jamais si prompte que la blessure.; En close bouche n'entre mouche.; Qui
est dans le bourbier, y voudrait mettre autrui. Il ne faut pas qu'on voie
jamais le fond de notre bourse.; Le jeu et les bouteilles rendent les
hommes égaux.; Tout n'est pas or dans ce qui brille.; Qui casse les verres
les paie.; Aujourd'hui en chair, demain en bière.; Un clou chasse l'autre.;
Chat échaudé craint l'eau froide.; Il ne faut pas réveiller le chat qui dort.;
On ne saurait retenir le chat quand il a goûté à la crème. ; Quant le chat
n'est pas au logis, les rats dansent.; Ma maison est mon château, ma
maison est mon Louvre et mon Fontainebleau.; A cheval maigre vont les
mouches.; La chèvre est la vache du pauvre.; On ne peut pas sauver la
chèvre et les choux.; Il ne faut pas tuer son chien pour une mauvaise
année.; Chien échaudé ne revient pas en cuisine.; Souvent qui choisit,
prend le pire.; Fou qui a le choix et prend le pire.; Coeur qui soupire, n'a
pas ce qu'il désire.; Le coeur importe plus que la mine.; Qui crache contre
le ciel, lui retombe dessus.; Qui crache en l'air, cela lui retombe sur le
nez.; Chacun croit fort aisément ce qu'il craint et ce qu'il désire.; Cruauté
est mainte fois bonne quand sage homme à temps la donne.; Tant va la
cruche à l'eau, qu'enfin elle se casse.; Qui toujours chante et toujours
danse, fait un métier qui peu avance.; Après la panse, vient la danse.;
Trois déménagements valent un incendie.; Le pain nous vient lorsqu'on n'a
plus de dents.; Ne dépensez que selon vos moyens. Qui épouse la veuve,
épouse les dettes.; Couche-toi plutôt sans souper, que de te lever avec des
dettes.; Mieux vaut tuer le diable, que si le diable vous tue.; La monnaie du
diable est de faux or.; Où Dieu veut, il pleut.; L'homme propose et Dieu
dispose.; A qui Dieu aide, nul ne peut nuire.; A brebis tondue, Dieu
ménage le vent.; Mieux vaut un doigt coupé qu'un doigt pendant.; Fait ce
que tu dois, advienne que pourra.; Qui ne fait pas ce qu'il doit, ne reçoit
pas ce qu'il croit.; Qui ne donne pas ce qu'il aime, ne reçoit pas ce qu'il
désire.; L'eau va toujours à la rivière.; Mieux vaut être marteau
qu'enclume.; Mieux vaut faire envie que pitié.; Face d'homme fait vertu.;
Qui se fâche aura deux peines: celle de se fâcher, et celle de se défâcher;
A la faim, il n'y a pas de mauvais pain.; La faim chasse le loup hors du
bois.; Un bon repas doit commencer par la faim.; Il est plus aisé de
réprimer une première fantaisie, que de satisfaire celles qui viennent
ensuite.; Maison sans femme et sans flamme, maison sans âme.; De trois
choses Dieu nous garde: de boeuf salé sans moutarde, de valet qui se
regarde, et de femme qui se farde.; Bonne femme fait le bon homme.; Jeune
femme, pain tendre et bois vert, mettent la maison au désert., etc. Як ми
Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи
105
вже зазначали раніше, до цієї групи ПОПТ увійшли ті паремії, які
висловлюють ідею щастя або нещастя, а їх лексичні компоненти не
містять ні слів bonheur, heureux, malheur, malheureux, ні їх
синонімів. Вони становлять найчисельнішу групу (280 одиниць, тобто
62% від загальної кількості досліджуваних паремійних одиниць). Це
здебільшого паремії, що вживаються в переносному значенні. Як і
попередні, вони змальовують різноманітні відтінки людського щастя
або нещастя, їх складових елементів та зв’язків між ними. При цьому
висловлюються думки про те, що у своєму прагненні до щастя слід
бути реалістом, знати міру, вміти задовольнятися тим, що маєш, про
те, що треба бути терплячим і наполегливим, що завжди потрібно
вміти користуватися сприятливим моментом, який може принести
щастя, успіх, удачу. До цієї групи ПОПТ належать також паремії, що
висловлюють думки стосовно родинного щастя чи сімейних
негараздів, кохання, дружби, заздрощів, фізичних відчуттів тощо, які
є, безумовно, елементами щастя або нещастя. Окремо слід виділити ті
паремії, які пов’язані з іменем Бога, його милістю і всемогутністю. У
них виражається загальна ідея «на все воля божа», себто небесні сили,
як покровителі людства, можуть спрямовувати на нього як свій гнів,
посилаючи йому різного роду нещастя, так і виражати свою
прихильність, посилаючи на нього всіляку благодать.
Аналіз досліджуваного матеріалу переконливо показав, що
паремійні одиниці прислівного типу відіграють важливу роль у
мовному змалюванні картин людського щастя і нещастя, додаючи до
них дотепні, образні, оригінальні, своєрідні, колоритні, вишукані,
яскраві, конкретні, абстрактні, пізнавальні, філософсько-світоглядні
тощо штрихи, які є віддзеркаленням багатовікового досвіду
французького народу, способу його життя та діяльності, його
самобутності, історичних, матеріальних і духовних реалій, його
мудрості та особливостей його менталітету. Усіх їх об`єднує
антропоцентричність, тобто всі вони безпосередньо чи
опосередковано стосуються людини та її діяльності, спрямовані на неї
або ж виражають її ставлення до навколишнього світу та його
сприйняття. Мовне вираження концептів «le bonheur» і «le malheur»
на рівні ПОПТ здійснюється як за допомогою слів bonheur, heureux,
malheur і malheureux чи згаданих вище синонімів до них, так і за
допомогою паремій, які виражають різноманітні ідеї, що
пов`язуються зі щастям або нещастям. У перших двох групах ПОПТ
слова bonheur, heureux, malheur і malheureux та їх синоніми
реалізують значну частину своїх згаданих вище лексичних значень.
Третя група, яка становить 62% від загальної кількості досліджених
паремій, виражає ідеї, що тим чи іншим чином пов`язані зі щастям
і/або нещастям та окремими їх складниками, обходячись при цьому
Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи
106
без згаданих щойно спеціальних лексичних одиниць, використовуючи
цілі речення, що представляють ту чи іншу паремійну одиницю і
вживаються в переносному значенні. Нарешті, ПОПТ, будучи
водночас найменшим, але повноцінним дискурсом, дозволяють нам
повніше, ніж окремі слова, зрозуміти сутність морально-етичних
категорій «щастя» та «нещастя» в усьому розмаїтті їх зв`язків,
стосунків, суперечностей тощо.
Обмежений обсяг роботи не дозволив нам, на жаль, простежити
з лінгвістичної точки зору зв`язки та взаємодію досліджуваних
концептів із концептами « l’amour et la haine »,
« l’amitié et l’inimitié », « la sympathie et l’antipathie », « la beauté et
la laideur », « la santé et les maladies», «la richesse et la pauvreté »,
« le succès et l’échec », «la satisfacton et la déception » тощо, які тим
чи іншим чином сприяють або стають на заваді людському щастю чи
нещастю. Цікаво було б порівняти досліджуваний французький
матеріал із вираженням згаданих концептів на паремійному рівні в
українській мові. Усе це має стати предметом подальшого
дослідження цієї дуже важливої і надзвичайно цікавої мовознавчої
проблематики.
Література
1. La liste complète des proverbes français. // Recueil de proverbes français / http :
//fr.wikipedia.org /wiki/ La_liste_complète_des_proverbes_ français – 2009.
09.20
2. Le Grand Robert de la langue française. – 2005/2006. Le Robert/Seger.
Windows TM
3. Le Nouveau Petit Robert. Dictionnaire alphabétique et analogique de la langue
française 2008. Texte remanié et amplifié sous la direction de Rey-Debove J. et
Rey A. – P. : Dictionnaires Le Robert – Seger, 2007. – 2838 p.
4. Maloux M. Dictionnaire des proverbes, sentences et maximes. – P. :
Larousse/VUEF, 2001. – 628 p.
5. Proverbes français. / http : //fr. wikiquote.org / wiki / Proverbes_ français -
2009.09.20
6. Жалай В.Я. Французькі прислів`я та приказки і їх українські відповідники
та переклади / Жалай В.Я. // Мова і культура (Науковий щорічний журнал).
– Вип. 9.- Т. ІУ. Міжкультурна комунікація. – К.: Видавничий Дім Дмитра
Бураго, 2005. – С. 53-60.
7. Жалай В.Я. Пареміологія і лінгвістика: структурно-граматичний та
лексико-семантичний аспекти (на прикладі французьких паремій-
спостережень за природою / Жалай В.Я. // Мова і культура (Науковий
щорічний журнал). – Вип. 9.- Т. 5 (93) Національні мови і культури в їх
специфіці та взаємодії. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2007. – С.
161-170.
8. Жалай В.Я. Концептуальні аспекти жанрової ідентифікації французьких
паремій / Жалай В.Я. // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і
перспективи. НАН України. Центр наук. досліджень і викладання
Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи
107
іноземних мов; редкол.: А.Д.Бєлова (голов.ред.) та ін.. – К.: Логос, 2007. –
С. 104-119.
9. Жалай В.Я. Антропоцентричні параметри типології французьких паремій
(на матеріалі концептосфери «назви людської істоти») / Жалай В.Я. //
Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. НАН України.
Центр наук. досліджень і викладання іноземних мов; редкол.: А.Д.Бєлова
(голов.ред.) та ін.. – К.: Логос, 2008. – С. 91-104.
L’article porte sur les moyens lexico-sémantiques de l’expression des concepts
«le bonheur » et « le malheur » dans la langue française en général et au niveau des
parémies du type proverbial en particulier. Y sont étudiées trois espèces parémiques:
parémies contenant les mots bonheur, heureux, malheur et malheureux; celles qui
contiennent leurs synonymes et celles qui expriment de diverses idées relatives au
bonheur et/ou au malheur.
Mots-clés: concept, bonheur, malheur, parémies du type proverbial
У статті розглядаються лексико-семантичні засоби вираження концептів
«щастя» і «нещастя» у французькій мові взагалі та на рівні паремій прислівного
типу зокрема. Тут досліджуються три види паремій: паремії, що містять слова
bonheur, heureux, malheur і malheureux; паремії, які містять синоніми до цих слів,
і паремії, що виражають різноманітні ідеї стосовно щастя і/або нещастя.
Ключові слова: концепт, щастя, нещастя, паремії прислівного типу
В статье рассматриваются лексико-семантические средства выражения
концептов «счастье» и «несчастье» во французском языке вообще и на уровне
паремий пословичного типа в частности. Здесь исследуются три вида паремий:
паремии, в состав которых входят слова bonheur, heureux, malheur и malheureux;
паремии, в состав которых входят синонимы этих слов и паремии, выражающие
разнообразные идеи относительно счастья и/или несчастья.
Ключевые слова: концепт, счастье, несчастье, паремии пословичного
типа
The article contains lexical-semantic means in the French language used to
verbalize the concepts of HAPPINESS and UNHAPPINESS. Three types of proverbs
are studied: those with the words bonheur, heureux, malheur, malheureux, those with
the synonyms of these words and the proberds with convey different ideas related to
happiness/ unhappiness.
Key words: concept, happiness, unhappiness, proverbs and sayings
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-9954 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | ХХХХ-0006 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:46:18Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Центр наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Жалай, В.Я. 2010-07-14T14:22:32Z 2010-07-14T14:22:32Z 2009 Концепти «le bonheur» і «le malheur» у французьких пареміях прислівного типу / В.Я. Жалай // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. — 2009. — № 3. — С. 91-107. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. ХХХХ-0006 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9954 L’article porte sur les moyens lexico-sémantiques de l’expression des concepts
 «le bonheur » et « le malheur » dans la langue française en général et au niveau des
 parémies du type proverbial en particulier. Y sont étudiées trois espèces parémiques:
 parémies contenant les mots bonheur, heureux, malheur et malheureux; celles qui
 contiennent leurs synonymes et celles qui expriment de diverses idées relatives au
 bonheur et/ou au malheur. У статті розглядаються лексико-семантичні засоби вираження концептів
 «щастя» і «нещастя» у французькій мові взагалі та на рівні паремій прислівного
 типу зокрема. Тут досліджуються три види паремій: паремії, що містять слова
 bonheur, heureux, malheur і malheureux; паремії, які містять синоніми до цих слів,
 і паремії, що виражають різноманітні ідеї стосовно щастя і/або нещастя. В статье рассматриваются лексико-семантические средства выражения
 концептов «счастье» и «несчастье» во французском языке вообще и на уровне
 паремий пословичного типа в частности. Здесь исследуются три вида паремий:
 паремии, в состав которых входят слова bonheur, heureux, malheur и malheureux;
 паремии, в состав которых входят синонимы этих слов и паремии, выражающие
 разнообразные идеи относительно счастья и/или несчастья. The article contains lexical-semantic means in the French language used to
 verbalize the concepts of HAPPINESS and UNHAPPINESS. Three types of proverbs
 are studied: those with the words bonheur, heureux, malheur, malheureux, those with
 the synonyms of these words and the proberds with convey different ideas related to
 happiness/ unhappiness. uk Центр наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН України Концепти «le bonheur» і «le malheur» у французьких пареміях прислівного типу Article published earlier |
| spellingShingle | Концепти «le bonheur» і «le malheur» у французьких пареміях прислівного типу Жалай, В.Я. |
| title | Концепти «le bonheur» і «le malheur» у французьких пареміях прислівного типу |
| title_full | Концепти «le bonheur» і «le malheur» у французьких пареміях прислівного типу |
| title_fullStr | Концепти «le bonheur» і «le malheur» у французьких пареміях прислівного типу |
| title_full_unstemmed | Концепти «le bonheur» і «le malheur» у французьких пареміях прислівного типу |
| title_short | Концепти «le bonheur» і «le malheur» у французьких пареміях прислівного типу |
| title_sort | концепти «le bonheur» і «le malheur» у французьких пареміях прислівного типу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9954 |
| work_keys_str_mv | AT žalaivâ konceptilebonheurílemalheurufrancuzʹkihparemíâhprislívnogotipu |