Проблеми водопостачання півдня Донецької області
Обеспечение юга Украины питьевой водой, в том числе и юга Донецкой области, является проблемой актуальной. На водозаборах подземных вод, которые подают воду потребителю централизовано, вода не соответствует требованиям ДСанПіН 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для спож...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Наукові праці УкрНДМІ НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Український науково-дослідницький і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України
2011
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/99717 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Проблеми водопостачання півдня Донецької області / Л.П. Калашник, М.В. Фощій // Наукові праці УкрНДМІ НАН України. — 2011. — № 9, ч. 1. — С. 472-484. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860264612117610496 |
|---|---|
| author | Калашник, Л.П. Фощій, М.В. |
| author_facet | Калашник, Л.П. Фощій, М.В. |
| citation_txt | Проблеми водопостачання півдня Донецької області / Л.П. Калашник, М.В. Фощій // Наукові праці УкрНДМІ НАН України. — 2011. — № 9, ч. 1. — С. 472-484. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наукові праці УкрНДМІ НАН України |
| description | Обеспечение юга Украины питьевой водой, в том числе и юга Донецкой области, является проблемой актуальной. На водозаборах подземных вод, которые подают воду потребителю централизовано, вода не соответствует требованиям ДСанПіН 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" и ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая».
Providing the south of Ukraine including also south of the Donetsk region with drinking water is a pressing problem. At ground water intakes, which pump water online to the customer, water does not meet the requirements of public health regulations ДСанПіН 2.2.4-171-10 “Hygiene requirements to drinking water aimed at human consumption” and National Standard ГОСТ 2874-82 “Drinking water”.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:59:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина I), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part I), 2011
472
УДК [556,3:550.812]:628.112.2(477.62)
ПРОБЛЕМИ ВОДОПОСТАЧАННЯ ПІВДНЯ ДОНЕЦЬКОЇ
ОБЛАСТІ
Калашник Л. П.
(Приазовська КГП КП «Південукргеологія, м. Волноваха, Україна)
Фощій М. В.
(КП «Південукргеологія, м. Дніпропетровськ, Україна)
Обеспечение юга Украины питьевой водой, в том числе и
юга Донецкой области, является проблемой актуальной. На во-
дозаборах подземных вод, которые подают воду потребителю
централизовано, вода не соответствует требованиям ДСанПіН
2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для
споживання людиною" и ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая».
Providing the south of Ukraine including also south of the Do-
netsk region with drinking water is a pressing problem. At ground wa-
ter intakes, which pump water on-line to the customer, water does not
meet the requirements of public health regulations ДСанПіН 2.2.4-
171-10 “Hygiene requirements to drinking water aimed at human
consumption” and National Standard ГОСТ 2874-82 “Drinking wa-
ter”.
Ще на момент затвердження запасів підземних вод на родо-
вищах вода не відповідала стандартам. Але з часом якість її погі-
ршується. Причому, величина водовідбору не перевищує затвер-
джених запасів. За нашими даними у південних районах Донець-
кої області використовується близько 18 % затверджених запасів
підземних вод. На сьогоднішній день відбувається забруднення
підземних вод водоносних горизонтів. Причому, забрудненню пі-
длягають не тільки перші від поверхні водоносні горизонти, не
захищені, а і основні пластові водоносні горизонти, які залягають
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина I), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part I), 2011
473
під водотривкими глинистими відкладами. Забруднення є антро-
погенним, що виникає внаслідок господарської діяльності люди-
ни, і природним. Природне забруднення відбувається в результаті
хімічних реакцій у водоносному горизонті, які залежать від хара-
ктеру водовмісних порід самого горизонту і порід, через які пі-
дземні води фільтруються. Нерідко антропогенного впливу за-
знають підземні води водоносних горизонтів, які залягають гли-
боко і мають гідравлічний зв'язок з першими від поверхні водо-
носними горизонтами через фаціальні вікна. На півдні Донецької
області, поряд з забрудненням підземних вод нітратами, існує
проблема збільшення мінералізації підземних вод, зміни їхнього
хімічного складу та накопичення важких металів у підземних во-
дах.
Основними водоносними горизонтами, за рахунок яких від-
бувається централізоване водопостачання населених пунктів пів-
дня Донецької області, є водоносний горизонт у відкладах сар-
матського регіоярусу міоцену, водоносний горизонт у відкладах
палеогену, водоносний комплекс у відкладах крейди, водоносний
комплекс у відкладах мокроволноваської серії нижнього карбону.
На родовищах підземних вод, запаси яких були затверджені ДКЗ
СРСР або УкрТКЗ, споруджені водозабори для централізованого
водопостачання.
Володарська ділянка підземних вод розташована в 7 км на
південний схід від с. Володарське Донецької області. Запаси пі-
дземних вод у відкладах понтичного та сарматського регіоярусів
затверджувались у 1971 р. по трьох ділянках – Каменоватська,
балка Попова та балка Кримська. Передбачалося, що запаси Ка-
меноватської ділянки дозволять забезпечити водою Первомайсь-
ку птахофабрику та с. Тополине. Запаси підземних вод у районі
балок Попова та Кримська передбачалося використовувати для
водопостачання с. Володарське та с. Зірка. На сьогодні на Каме-
новатській ділянці працює дві експлуатаційні свердловини. У ба-
лці Попова, відповідно до рекомендацій УТКЗ, споруджено водо-
забір із шести свердловин. Вода з цього водозабору подається у
с. Володарське. На сьогодні на водозаборі працює одна свердло-
вина. На момент затвердження запасів підземні води за хімічним
складом були сульфатні та гідрокарбонатно-сульфатні, магнієво-
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина I), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part I), 2011
474
кальцієво-натрієві з мінералізацією 1,9-3,4 г/дм3. На сьогодні хі-
мічний склад підземних вод не змінився, мінералізація становить
1,7-2,7 г/дм3. Змін хімічного складу не відбулося, тому що водо-
відбір набагато менший затверджених запасів: по Каменоватській
ділянці – майже у п’ять разів, а по ділянці балки Попова – у 10
разів. Зменшення потреб у воді пов’язане з переходом більшої
частини підприємств районного центру та окремих відомчих бу-
динків на автономне водозабезпечення.
Приморське родовище підземних вод розташоване у Першо-
травневому районі Донецької області. В 1968 р. УкрТКЗ затвер-
джені запаси підземних вод водоносного горизонту у відкладах
сарматського регіоярусу міоцену по трьом ділянкам: Приморська,
Першотравнева, Петровська.
Приморська ділянка розташована у заплаві р. Зелена, в
3,5 км на північ від с. Урзуф. На ділянці працює водозабір, який
забезпечує водою села Урзуф та Ялту, а також зону відпочинку
узбережжя Азовського моря в межах західної частини Першотра-
вневого району. Водозабір складається із шести свердловин, роз-
ташованих вздовж русла р. Зелена. На момент затвердження за-
пасів підземні води за хімічним складом були гідрокарбонатно-
хлоридно-сульфатні, хлоридно-сульфатні магнієво-кальцієво-
натрієві, магнієво-натрієво-кальцієві з мінералізацією 1,4–
2,2 г/дм3. На сьогодні мінералізація підземних вод становить 3,0-
3,2 г/дм3. Хімічний склад хлоридно-сульфатний магнієво-
кальцієво-натрієвий. Відбулося збільшення мінералізації підзем-
них вод за рахунок збільшення вмісту сульфатів, хлоридів та на-
трію.
Першотравнева ділянка розташована в 2,5 км на південний
схід від с. Мангуш. Водозабір складається із двох свердловин,
експлуатується з 1984 р. Вода подавалась на села Іллічівське та
Портовське. У зв’язку з тим, що у с. Портовське були пробурені
свердловини, вода яких відповідає нормам ГОСТ 2874-82 “Вода
питьевая”, село перейшло на автономне водопостачання і водові-
дбір з водозабору значно зменшився.
Петровська ділянка розташована в 7 км на схід від
с. Мангуш, на північно-східній окраїні с. Широка Балка, у долині
б. Широка. На ділянці з 1976 р. працює водозабір, що забезпечує
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина I), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part I), 2011
475
водою Мангуш. Водозабір складається із 5 свердловин, розташо-
ваних на лівому борту б. Широка. На момент затвердження запа-
сів підземні води за хімічним складом були гідрокарбонатно-
хлоридно-сульфатні натрієво-кальцієві з мінералізацією 1,5–
1,8 г/дм3. За результатами останніх аналізів підземні води стали
за хімічним складом хлоридно-сульфатні натрієво-кальцієві з мі-
нералізацією 4,1 г/дм3. Відбувається збільшення вмісту у підзем-
них водах сульфатів і хлоридів і зменшення вмісту гідрокарбона-
тів. Із катіонів збільшується вміст кальцію і натрію. При цьому
водовідбір на водозаборі не перевищує затверджених запасів.
У 1972 р. УкрТКЗ затверджені запаси на двох ділянках Но-
воазовського родовища: Новоазовській та Самсонівській. Самсо-
нівська ділянка розташована на північ від с. Самсонове, в 3 км від
берега Азовського моря, на вододілі балки Безіменної та
р. Грузький Єланчик. На ділянці збудовано водозабір із двох све-
рдловин (на сьогодні працює одна). За хімічним складом вода гі-
дрокарбонатно-хлоридно-сульфатна з мінералізацією 1,8 г/дм3.
Новоазовська ділянка розташована на північний схід від
м. Новазовська, у балках Каменеватій та Широкій, у 3-6 км від
моря. На ділянці з 1964 р. працює водозабір, який подає воду на
м. Новоазовськ, с. Сєдово та прилеглу до цих населених пунктів
зону відпочинку. Водозабір складається з шести свердловин. На
момент підрахунку запасів за хімічним складом підземні води
були хлоридно-сульфатні з мінералізацією 2,4-2,9 г/дм3. На сьо-
годні хімічний склад підземних вод не змінився, але мінераліза-
ція збільшилася до 3,0-3,15 г/дм3 за рахунок збільшення вмісту
сульфатів, хлоридів, кальцію та натрію.
Ялинське родовище підземних вод розташоване у Волновась-
кому районі. На двох ділянках − Іванівській та Зачатівській − за-
тверджені балансові запаси підземних вод водоносного горизонту
у палеогенових відкладах.
Іванівська ділянка підземних вод розташована у 6 км на за-
хід від с. Іванівка у б. Ярцузька. На ділянці споруджено водозабір
із 7 свердловин, 3 з яких експлуатуються. Підземні води водоно-
сного горизонту на момент затвердження запасів мали змішаний
трьохкомпонентний склад з деякою перевагою сульфат або хлор-
іона. Серед катіонів переважали натрій та кальцій. Мінералізація
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина I), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part I), 2011
476
становила 0,66-1,18 г/дм3, загальна жорсткість складала 7,4–
12,0 мг-екв/дм3. На сьогодні мінералізація та хімічний склад пі-
дземних вод не змінився. Середньозважена мінералізація підзем-
них вод на ділянці становить 0,93 г/дм3. Мікрокомпоненти знахо-
дяться в межах норм ГОСТ 2874-82 “Вода питьевая”, за виклю-
ченням вмісту заліза (1,2-7,6 мг/дм3).
Зачатівська ділянка підземних вод розташована на західній
та північно-західній окраїні с. Зачатівка, у заплаві р. Мокрі Яли.
На момент затвердження запасів мінералізація підземних вод на
ділянці становила від 1,3 до 1,8 г/дм3, загальна жорсткість − 12,4-
17,1 мг-екв/дм3. За хімічним складом підземні води сульфатно-
хлоридні натрієво-кальцієві. Мікрокомпоненти знаходяться в ме-
жах норм ГОСТ 2874-82 “Вода питьевая”, за виключенням заліза
(11,8 мг/дм3). Середньозважена мінералізація підземних вод на
ділянці − 1,5 г/дм3
Тельманівська ділянка підземних вод розташована на північ
від с. Самсонове Новоазовського району Донецької області. На
ділянці працює водозабір із 9 свердловин. Вода подається у ра-
йонний центр Тельманове та прилеглі села – Конькове та Самсо-
нове. На момент підрахунку запасів хімічний склад підземних
вод водоносного комплексу у відкладах крейди був сульфатно-
хлоридно-гідрокарбонатний натрієвий. Середня мінералізація
складала 0,95 г/дм3. Змін у хімічному складі підземних вод прак-
тично не відбулося. Вода відповідає нормам ГОСТ 2874-82 “Вода
питьевая” за всіма показниками, крім фтору, вміст якого складає
3,5-4,0 мг/дм3 при максимальній нормі до 1,5 мг/дм3. На момент
затвердження запасів підземних вод вміст фтору становив 1,8-
4,5 мг/дм3. Донецькою обласною санепідстанцією дозволено ви-
користання підземних вод водоносного горизонту верхньої крей-
ди для питного водопостачання при умові вилучення фтору до
норм, встановлених ГОСТом 2874-82 “Вода питьевая”. За висно-
вком Державної санітарно-гігієнічної експертизи, для
с. Тельманове продовження терміну водокористування можливе
за умови розбавлення та змішування води в резервуарах чистої
води, сітьових мережах або організації водопостачання з альтер-
нативних джерел. Вирішити це питання можна за рахунок перс-
пективних ділянок, матеріали по яким наведені нижче.
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина I), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part I), 2011
477
За станом на 01.01.1972 р. ДКЗ СРСР затверджені балансові
експлуатаційні запаси підземних вод карбонатної товщі нижнього
карбону на ділянках діючих водозаборів у південно-західній час-
тині Донецької області як тимчасове джерело господарчо-
питного водопостачання населених пунктів та промислових підп-
риємств Волноваського та Старобешівського районів.
Запаси підраховувались на п’яти ділянках:
1. Кипуча Криниця-Шевченківська,
2. Оленівська,
3. Новотроїцька,
4. Стильська,
5. Комсомольська.
На першій ділянці знаходиться два водозабори – Шевчен-
ківський та Кипуча Криниця. Водозабір Кипуча Криниця розта-
шований у Старобешівському районі в 6 км на схід від с. Стила,
на північ та південь від с. Кипуча Криниця, у заплаві р. Суха Во-
лноваха. Водозабір складається із 9 свердловин.
Шевченківський водозабір розташований у 5,7 км на схід від
південної окраїни м. Докучаєвська, у заплаві р. Суха Волноваха.
На Шевченківському водозаборі на сьогодні працює дві експлуа-
таційні свердловини. На момент затвердження запасів підземні
води ділянки мали сульфатний склад і мінералізацію 1,6-
1,7 г/дм3. На сьогодні мінералізація на Шевченківському водоза-
борі складає 2,4-2,5 г/дм3.
На Оленівській ділянці є два водозабори – Центральний та
Майка. Водозабір Центральний розташований у центрі
м. Докучаєвська, на правому березі р. Суха Волноваха. Центра-
льний водозабір складається із семи експлуатаційних свердловин,
на сьогодні працюють три. Мінералізація на Центральному водо-
заборі становить 2,4-2,6 г/дм3.
Водозабір Майка розташований в 0,6 км на північний схід
від водозабору Центральний і складається із двох свердловин.
Мінералізація підземних вод коливається від 2,45до 3,23 г/дм3. На
сьогодні мінералізація підземних вод становить 2,6-2,62 г/дм3.
Новотроїцька і Стильська ділянки на сьогодні не експлуа-
туються.
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина I), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part I), 2011
478
На Комсомольській ділянці експлуатаційні запаси перезат-
верджені Приазовською КГП КП «Південукргеологія» у 2011 р.
На ділянці споруджено два водозабори – водозабір
м. Комсомольське та водозабір Комсомольського рудоуправлін-
ня. Водозабори розташовані на східній окраїні м. Комсомольське.
На сьогоднішній день водозабір м. Комсомольське складається із
трьох свердловин, водозабір Комсомольського рудоуправління −
із однієї свердловини. На момент затвердження запасів підземні
води на Комсомольській ділянці мали хлоридно-сульфатний
склад і мінералізацію 1,6-3,5 г/дм3. На момент перезатвердження
запасів підземні води мають сульфатний склад і мінералізацію
2,29-2,96 г/дм3.
Таким чином, на півдні Донецької області, у Першотравне-
вому, Володарському, Волноваському, Новоазовському та Тель-
манівському районах, відсутні родовища підземних вод з затвер-
дженими запасами підземних вод, які б повністю відповідали но-
рмам ГОСТ 2874-82 „Вода питьевая”. Донецькою обласною са-
непідстанцією дозволено використання цих вод за умови дове-
дення їх до діючих нормативів (демінералізація, зменшення вміс-
ту заліза, зменшення вмісту фтору та ін.).
Незважаючи на те, що, наприклад, у Першотравневому ра-
йоні, працює три водозабори для централізованого водопоста-
чання, останнє залишається незадовільним. По-перше, вода з во-
допроводів використовується тільки для господарських потреб,
по-друге – тільки для окремих населених пунктів (райцентр та
прибережна зона відпочинку). У Володарському районі взагалі
відсутнє централізоване водопостачання, крім районного центру
та села Тополине. Місто Волноваха та с. Донське Волноваського
району для централізованого водопостачання використовують
воду з Велико-Анадольської фільтрувальної станції, вода на яку
подається з каналу Сіверський Донець-Донбас. Але цим не вирі-
шується проблема дефіциту води у райцентрі. Вода подається за
годинами вранці та ввечері. А у такі населені пункти, як Анадоль,
Новоолексіївка, Привольне та Полкове, воду підвозять автотран-
спортом.
Окрім вищеназваних водоносних горизонтів, на півдні обла-
сті основним водоносним горизонтом, розповсюдженим на знач-
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина I), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part I), 2011
479
ній площі, але не використовується для централізованого водопо-
стачання, є водоносний горизонт у зоні тріщинуватості кристалі-
чних порід та їхньої кори вивітрювання. Експлуатаційними свер-
дловинами та, в основному, колодязями, видобуваються води пі-
двищеної мінералізації і використовуються тільки для господар-
ських потреб. Питна вода зустрічається дуже рідко. Як правило,
це один колодязь на село або декілька сел. У деяких селах органі-
зований підвіз питної води автотранспортом. Відстань часто ста-
новить до 15-20 км. Свердловини, якими виведено підземні води
з водоносного горизонту кристалічних порід з мінералізацію до
1 г/дм3, мають дебіт 0,5-1,0 м3/год. Така потужність свердловини
не може задовольнити потреби навіть одного населеного пункту.
У Володарському районі у водоносному горизонті у зоні
тріщинуватості кристалічних порід підземні води поділяються за
мінералізацією − до 2,0 г/дм3 та від 2,0 г/дм3 до 5,0 г/дм3. Для за-
сушливих південних районів підземні води з мінералізацією до
2,0 г/дм3 з дозволу санстанції використовують для господарсько-
питного водопостачання. В результаті аналізу підземних вод
встановлено наступне: із 15 свердловин тільки чотири мають пі-
дземні води з сухим залишком до 2 г/дм3, сім свердловин вміщу-
ють підземні води з мінералізацією 3-4 г/дм3, чотири – з мінералі-
зацією понад 5 г/дм3. Сумарний дебіт чотирьох свердловин, які
вміщують підземні води питної якості, складає лише 156 м3/добу,
з них 44 м3/добу – з мінералізацією до 1 г/дм3. Тобто отримуємо
наступне співвідношення:
− до 1 г/дм3 − 44 м/добу, або 3,4 %;
− 1-2 г/дм3 − 112 м3/добу, або 8,7 %;
− 3-4 г/дм3 – 818 м3/добу, або 63,4 %;
− більше 5,0 г/дм3 – 316 м3/добу, або 24,5 %.
Як бачимо, підземних вод з мінералізацією до 2 г/дм3 видо-
бувається на сьогодні у Володарському районі лише 12,1 %. Для
підземних вод водоносного горизонту в зоні тріщинуватості кри-
сталічних порід характерне перевищення гранично-допустимих
концентрацій елементів ІІІ класу небезпеки. У підземних водах
деяких свердловин вміст бору перевищує ГДК у 3 рази, марганцю
у 2 рази, заліза у 1,2 рази. Зустрічаються також ділянки підземних
вод, де ГДК перевищують елементи ІІ класу небезпеки, такі як
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина I), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part I), 2011
480
алюміній, миш’як, стронцій. В районі с. Володарське, у заплаві
р. Калець, у свердловинах в підземних водах вміст ртуті переви-
щує ГДК у 9 разів. Як бачимо, підземні води водоносного гори-
зонту тріщинуватої зони кристалічних порід, крім підвищеного
вмісту макрокомпонентів та високої мінералізації, мають підви-
щений вміст і деяких дуже небезпечних мікрокомпонентів.
На діаграмі (рис. 1) показаний розподіл за мінералізацією
підземних вод, які видобуваються на сьогодні, по Володарському,
Волноваському, Першотравневому, Новоазовському і Тельманів-
ському районах.
0
20
40
60
80
100
120
Першотравневий Володарський Волноваський Новоазовський Тельманівський
%
до 1 г/дм3 1-2 г/дм3 2-3 г/дм3 3-5 г/дм3 більше 5 г/дм3
Рис. 1. Діаграма розподілу підземних вод за мінералізацією
У Волноваському районі розподіл підземних вод експлуата-
ційних свердловин за мінералізацією визначився наступним чи-
ном:
− до 1 г/дм3 – 1044 м3/добу, або 1,8 %;
− 1,0-1,5 г/дм3 – 1971 м3/добу, або 3,4 %;
− 1,5-3,0 г/дм3 – 20052 м3/добу, або 34,3 %;
− 3,0-5,0 г/дм3 – 32185 м3/добу, або 55 %;
− 5,0-10,0 г/дм3 - 3253 м3/добу, або 5,6 %.
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина I), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part I), 2011
481
Більше половини підземних вод, які видобуваються у Вол-
новаському районі, мають мінералізацію 3,0-5,0 г/дм3. Підземні
води забруднені елементами ІІІ класу небезпеки, в основному це
цинк, марганець та залізо, а в окремих свердловинах і ІІ класу
(свинець та кадмій у два рази перевищують ГДК). Така ситуація
характерна також для Тельманівського і Новоазовського районів,
в місцях поширення водоносного горизонту тріщинуватої зони
кристалічних порід.
У водоносних горизонтах Конксько-Ялинської западини
(полтавських та палеогенових відкладів) вміст шкідливих елеме-
нтів, в основному, нижче ГДК. У водоносному горизонті полтав-
ських відкладів підземні води мають підвищену мінералізацію і
відповідно підвищений вміст макрокомпонентів, таких як суль-
фати та хлориди. У деяких свердловинах перевищує ГДК у два
рази вміст стронцію, марганцю та заліза. Для водоносного гори-
зонту палеогенових відкладів характерно тільки перевищення
вмісту заліза у 1,5-2,0 рази.
У Новоазовському районі в підземних водах водоносного
горизонту сарматського регіоярусу в середньому в три рази пере-
вищує норми ГОСТ “Вода питьевая” мінералізація, жорсткість,
вміст сульфатів, хлоридів. Із мікрокомпонентів перевищують
ГДК елементи ІІ та ІІІ класу безпеки (бор, марганець, залізо,
стронцій та кадмій), а в окремих свердловинах і І класу (ртуть).
Так у свердловині 283гд, поблизу с. Качкарське, ртуть перевищує
ГДК у 10 разів, бор у 8 разів, марганець у 6 разів, стронцій у 4 ра-
зи та залізо у 2 рази.
У Першотравневому районі підземні води водоносного го-
ризонту сарматського регіоярусу також забруднені, в основному,
елементами ІІІ класу небезпеки – це марганець та бор, які пере-
вищують ГДК у два рази.
Підземні води акчагильського та кіммерійського регіоярусів,
поширені у Першотравневому районі, лише частково забруднені
такими елементами як залізо та марганець.
У Тельманівському районі, як і в інших районах, вода у кри-
сталічних породах, як правило, незадовільної якості. Мінераліза-
ція підземних вод перевищує норми у декілька разів (2,5-
4,5 г/дм3). У воді присутні шкідливі мікрокомпоненти, вміст яких
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина I), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part I), 2011
482
перевищує норми: марганець у 3 рази, залізо у 5 разів. Із 5 сверд-
ловин, які на сьогодні експлуатуються, лише одна має підземні
води з мінералізацією 0,7 г/дм3, дві свердловини більше 3 г/дм3,
дві свердловини – більше 4 г/дм3.
У Новоазовському районі пробурені свердловини на водо-
носний горизонт палеогенових відкладів мають мінералізацію
0,8-1,2 г/дм3. Мікроелементи у підземних водах не перевищують
ГДК.
Таким чином, практично всі підземні води, які використо-
вуються для водопостачання в межах південних районів, мають
незадовільну якість підземних вод практично за усіма показника-
ми (мінералізація, жорсткість, макро- та мікро компоненти). Для
задоволення питних потреб населення необхідна розвідка нових
перспективних ділянок глибоких водоносних горизонтів палеоге-
нових та крейдових відкладів.
Пропозиції щодо покращення водопостачання
Для вирішенні проблеми у Волноваському, частково Воло-
дарському районах пропонується використовувати для альтерна-
тивного водопостачання підземні води з розвіданого, але не осво-
єного повністю, Ялинського родовища (Іванівська та Зачатівська
ділянки). Затверджені запаси родовища використовуються лише
на 1,3 %. На Ялинському родовищі з апробованих УкрТКЗ запа-
сів підземних вод використовується лише 2,2 тис. м3/добу. Запаси
підземних вод дозволять забезпечити водою не тільки сільські
населені пункти, але і частково м. Маріуполь, яке для водопоста-
чання використовує воду з Кальчицького водосховища.
Пошуковими та розвідувальними роботами, а також при бу-
рінні експлуатаційних свердловин на воду за прямими договора-
ми, визначено декілька перспективних ділянок палеогенового та
крейдового водоносного горизонтів, які до цього часу не викори-
стовуються взагалі. Як додаткове джерело можна використовува-
ти ділянки підземних вод – Самойлівську в Новоазовському ра-
йоні, Свердлівську та Шевченківську у Тельманівському, Побє-
дінську в Старобешівському. Підраховані запаси та прогнозні ре-
сурси підземних вод, які відповідають нормам ГОСТ 2874-82
„Вода питьевая”. Вважаємо за необхідне детальне вивчення пі-
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина I), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part I), 2011
483
дземних вод цих ділянок з метою проектування на них водозабо-
рів для цетралізованого водопостачання.
Приазовською ГРЕ за замовленням Тельманівської райдер-
жадміністрації були розпочаті роботи з пошуків підземних вод на
схід від Тельманівського водозабору. Були пробурені дві сверд-
ловини, які дали позитивний результат. Підземні води рекомен-
дованих ділянок мають вміст фтору, нижчий за норми для питних
вод. При змішуванні підземних вод Самсонівського водозабору
та підземних вод цих ділянок, отримаємо підземні води не тільки
у достатній кількості, але і задовільної якості.
У Новоазовському районі практично всі населені пункти за-
безпечені водою для господарських потреб, тому що практично
на всій території району поширений водоносний горизонт у відк-
ладах сарматського регіоярусу, який є одним із найводозбагаче-
них водоносних горизонтів півдня. Населення Новоазовського
району можуть повністю задовольнити підземні води палеогено-
вих відкладів Самойлівської ділянки при дуплексній системі во-
дозабезпечення. Цільовим водоносним горизонтом на ділянці є
палеогеновий горизонт, підземні води якого мають мінералізацію
0,7-1,0 г/дм3, загальну жорсткість 0,3–0,6 мг-екв/дм3. Підземні
води гідрокарбонатно-хлоридні натрієві. Шкідливі мікрокомпо-
ненти, що перевищують допустимі норми для питних вод, відсу-
тні. Санітарно-бактеріологічний стан підземних вод задовільний.
На сьогодні на ділянці працює шість свердловин. За час роботи
водозаборів хімічний склад підземних вод залишається стабіль-
ним. На ділянці виконана попередня розвідка підземних вод па-
леогенового водоносного горизонту.
Можливе також вирішення проблеми питного водопоста-
чання у деяких населених пунктах шляхом очищення неконди-
ційних підземних вод. На узбережжі деякі пансіонати для питно-
го водопостачання вже використовують очищену воду. Та при
цьому виникає проблема розсолів, які утворюються в результаті
демінералізації. У м. Маріуполь та інших містах збудовані цехи
по очищенню води, яка потім реалізується населенню через тор-
гову мережу. Більшість населення Маріуполя та Докучаєвська
використовує для питних потреб бутильовану очищену воду.
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина I), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part I), 2011
484
Сільське населення, як було сказано вище, використовує воду з
колодязів та спеціально обладнаних джерел.
В межах кристалічного масиву прогнозні ресурси підземних
вод з мінералізацією до 2 г/дм3 на ділянках не перевищують
2 тис. м3/добу. Це порівняно невелика цифра, але за браком інших
джерел водопостачання, ділянки можна використовувати для за-
безпечення водою окремих населених пунктів. Для централізова-
ного водопостачання необхідно використовувати підземні води
палеогенових та крейдових відкладів Єланчицької та Конксько-
Ялинської западин. Пропозиції по освоєнню цих водоносних го-
ризонтів неодноразово були представлені до районних та облас-
ної адміністрацій.
Найбільші експлуатаційні запаси розвідані в умовах приро-
дного гідрогеологічного стану ділянок робіт у 1960-1970 рр. У пі-
вденних районах Донецької області освоєння родовищ виконува-
лось досить інтенсивно, тому що дефіцит питної води відчувався,
і на сьогодні відчувається досить сильно. Родовища вводились в
експлуатацію відразу після затвердження запасів. Ті родовища,
які не були введені в експлуатацію до 80-х років, залишаються і
зараз неосвоєними, тому що вартість їх освоєння набагато доро-
жча від вартості використання для водопостачання поверхневих
джерел. Але існують істотні переваги водопостачання підземни-
ми водами з точки зору санітарного стану та фізичних властивос-
тей води, захищеності джерела водопостачання. Тому вважаємо
за необхідне приділяти увагу підземним джерелам водопостачан-
ня глибоких захищених водоносних горизонтів.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-99717 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1996-885X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:59:14Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Український науково-дослідницький і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Калашник, Л.П. Фощій, М.В. 2016-05-02T11:07:14Z 2016-05-02T11:07:14Z 2011 Проблеми водопостачання півдня Донецької області / Л.П. Калашник, М.В. Фощій // Наукові праці УкрНДМІ НАН України. — 2011. — № 9, ч. 1. — С. 472-484. — укр. 1996-885X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/99717 [556,3:550.812]:628.112.2(477.62) Обеспечение юга Украины питьевой водой, в том числе и юга Донецкой области, является проблемой актуальной. На водозаборах подземных вод, которые подают воду потребителю централизовано, вода не соответствует требованиям ДСанПіН 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" и ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая». Providing the south of Ukraine including also south of the Donetsk region with drinking water is a pressing problem. At ground water intakes, which pump water online to the customer, water does not meet the requirements of public health regulations ДСанПіН 2.2.4-171-10 “Hygiene requirements to drinking water aimed at human consumption” and National Standard ГОСТ 2874-82 “Drinking water”. uk Український науково-дослідницький і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України Наукові праці УкрНДМІ НАН України Проблеми водопостачання півдня Донецької області Article published earlier |
| spellingShingle | Проблеми водопостачання півдня Донецької області Калашник, Л.П. Фощій, М.В. |
| title | Проблеми водопостачання півдня Донецької області |
| title_full | Проблеми водопостачання півдня Донецької області |
| title_fullStr | Проблеми водопостачання півдня Донецької області |
| title_full_unstemmed | Проблеми водопостачання півдня Донецької області |
| title_short | Проблеми водопостачання півдня Донецької області |
| title_sort | проблеми водопостачання півдня донецької області |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/99717 |
| work_keys_str_mv | AT kalašniklp problemivodopostačannâpívdnâdonecʹkoíoblastí AT foŝíimv problemivodopostačannâpívdnâdonecʹkoíoblastí |