Геофізична інформативність петрофізичних характеристик деяких пісковиків Центрального Донбасу, вивчених при високих термодинамічних параметрах
Выполнен широкий комплекс петрофизических исследований пород: определены литологические, структурные, текстурные характеристики; измерены их пористость, водонасыщенность, плотность, упругие, электрические и теплофизические параметры. Выявлена высокая дифференциация пород по физическим характеристика...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Наукові праці УкрНДМІ НАН України |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| Hauptverfasser: | , , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Український науково-дослідницький і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України
2011
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/99731 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Геофізична інформативність петрофізичних характеристик деяких пісковиків Центрального Донбасу, вивчених при високих термодинамічних параметрах / В.О. Корчин, П.О. Буртний, О.Є. Карнаухова, І.М. Свіщук, М.В. Кравчук, О.С. Нех // Наукові праці УкрНДМІ НАН України. — 2011. — № 9, ч. 2. — С. 83-119. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859596755909214208 |
|---|---|
| author | Корчин, В.О. Буртний, П.О. Карнаухова, О.Є. Свіщук, І.М. Кравчук, М.В. Нех, О.С. |
| author_facet | Корчин, В.О. Буртний, П.О. Карнаухова, О.Є. Свіщук, І.М. Кравчук, М.В. Нех, О.С. |
| citation_txt | Геофізична інформативність петрофізичних характеристик деяких пісковиків Центрального Донбасу, вивчених при високих термодинамічних параметрах / В.О. Корчин, П.О. Буртний, О.Є. Карнаухова, І.М. Свіщук, М.В. Кравчук, О.С. Нех // Наукові праці УкрНДМІ НАН України. — 2011. — № 9, ч. 2. — С. 83-119. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наукові праці УкрНДМІ НАН України |
| description | Выполнен широкий комплекс петрофизических исследований пород: определены литологические, структурные, текстурные характеристики; измерены их пористость, водонасыщенность, плотность, упругие, электрические и теплофизические параметры. Выявлена высокая дифференциация пород по физическим характеристикам, литологическим и региональным признакам. Физические параметры песчаников зависят от степени их водонасыщенности, давления и температуры.
A broad set of petrophysical studies of rocks has been fulfilled: lithological, structural, fabric character have been determined, their porosity, water saturation, density, elastic, electric and thermal-physical parameters have been measured. Profound differentiation of rocks has been elucidated by their physical character, lithological and regional features. The values of physical parameters of sandstones depend on the degree of their saturation with water, pressure and temperature.
|
| first_indexed | 2025-11-27T22:30:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
97
га (E), модуль всестороннього стиснення (К), коефіцієнт Пуассо-
на (σ), а також їх стисливість і відношення Vр/Vs [2, 3].
Рис. 6. Зміна швидкостей пружних повздовжніх (Vp) і попе-
речних (Vs) хвиль в умовах високих гідростатичних
тисків. Номери зразків і місця відбору відповідають
табл. 1
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
98
На тлі загального збільшення пружних модулів G, E і K, під-
вищення тиску веде до зменшення їх стисливості при практично
постійних величинах коефіцієнта Пуассона, особливо в інтервалі
тиску 500-3000 кГ/см2. У верхніх горизонтах кори, зокрема в оса-
дочному покриві, як правило, переважає вертикальна складова
тиску, обумовлена вагою вище розміщених пластів порід [21].
Горизонтальні складові напруги (за винятком тектоноактивних
зон) на невеликих глибинах менші вертикальних. Тому для малих
глибин (Н < 2-4 км) дослідження порід при осьових навантажен-
нях у різних напрямах більш інформативні, ніж при усесторон-
ньому гідростатичному тиску і можуть бути широко використані
при моделюванні фізичних полів і процесів на невеликих глиби-
нах.
У зв'язку з цим були проведені дослідження пісковиків Дон-
басу при осьових навантаженнях до 35 кГ, що орієнтовано відпо-
відає вертикальній її складовій в земній корі на глибині порядку
3000 м. Результати досліджень зміни швидкостей Vp, Vs приведе-
ні на рис. 7, 8.
Для порід, досліджених при осьових навантаженнях за да-
ними вимірювань Vp, Vs і ρ, також були розраховані їх пружні
константи на різних глибинах [2, 3].
В результаті впливу осьового навантаження уздовж розпо-
всюдження Vp на тлі загального збільшення швидкості, інтервали
їх значень під осьовим тиском істотно не відрізняються від таких
за атмосферних умов. Також не спостерігається значного змен-
шення пружної анізотропії порід. Проте для окремих зразків в рі-
зних напрямах різниця між максимальними і мінімальними Vp
зменшується і при осьовому навантаженні порядку Р ≈
1200 кг/см2 досягає нуля. В протилежність цим зразкам породи
деяких ділянок, і зокрема шахти ім. Засядько, при осьовому тиску
збільшують анізотропію. Це відбувається швидше за все за раху-
нок розшарування пісковику уздовж осі зразка під навантажен-
ням. Підтвердженням цьому може служити постійність, а іноді і
зменшення швидкості поперечних хвиль в цих зразках при збі-
льшенні тиску, відповідного глибині 2,5 км (при атмосферному і
осьовому тиску) Vs ≈ 2,6 - 2,7 км/с.
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
99
Рис. 7. Зміна швидкостей розповсюдження Vp і Vs від осьо-
вого навантаження, перерахованого на глибину мож-
ливого залягання пісковиків, відібраних у шахтах
Вуглегірська (І), Щеглова Глибока (II), Засядько (ІІІ),
Ольховатська (ІV)
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
100
Рис. 8. Зміна швидкостей розповсюдження пружної хвилі
повздовжньої (Vp) і поперечної (Vs) поляризації від
осьового навантаження, перерахованого на глибину
можливого залягання пісковиків, відібраних у шахті
Іловайська (VIII), а також кар’єрах Єленівка (V),
Нижня Кринка (VІ), ЗУГРЕС (VII)
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
101
Необхідно відзначити, що породи шахти ім. Засядько зали-
шаються найбільш крихкими середовищами як на поверхні, так і
на глибині більше 2 км. На це вказують значення коефіцієнта Пу-
ассона (параметр якісно характеризує крихкість середовища),
який тут найменший з відомих для осадочних порід (0,01-0,10).
Для цих порід спостерігається також найбільший градієнт зміни
∆VP (0,26 км/с). Подібні зміни пружних параметрів з глибиною
(при осьовому навантаженні) характерні для порід шахти Щегло-
вка Глибока (рис. 7). Ця шахта також знаходиться в зоні Кальмі-
ус-Торецької котловини, тектонічні особливості будови якої, оче-
видно, визначають пружний стан порід. Вивчені пісковики решти
шахт при осьовому тиску подібні до один одного:
,/2,018,0 см
H
Vp ÷=
∂
∂
см
H
VS /12,006,0 ÷=
∂
∂
.
Найінтенсивніше змінюються Vp, Vs в середньо- і грубозер-
нистих утвореннях.
Проте найбільші швидкості, як і раніше, мають породи, по-
дібні до алевролітових пісковиків (Vpмакс=5,35, Vsмакс=3,3 км/с).
Відношення швидкостей і коефіцієнти Пуассона вивчених
порід мають низькі значення, тому майже всі зразки порід відне-
сені до крихких і дуже крихких. У багатьох випадках ці парамет-
ри із збільшенням осьового навантаження ще більш зменшуються
і лише при тиску, відповідному глибині 2-3 км, трохи зростають
(окремі різновиди порід ще більше знижують значення σ і Vs
Vp
, що
свідчить про їх прагнення до руйнування зразка при стисненні).
Вивчені породи мають також низькі значення модуля зрушення і
усестороннього стиснення. Тому вже при малій зсувній напрузі
(σ ≈ (0,12-0,17)·102 ГПа, К ≈ (0,08-0,11)·102 ГПа) можливе руйну-
вання порід. Всі без виключення пісковики характеризуються ви-
сокою стисливістю. Ця величина добре корелюється з пористістю
порід і свідчить про те, що поровий простір в пісковиках дуже
динамічний і здатний при осьових навантаженнях значно змен-
шуватись. Висока стисливість осадочних порід також пов'язана з
ущільненням міжзернового цементу. Аналізуючи дані змін пруж-
них параметрів пісковиків в умовах осьових навантажень, орієн-
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
102
тованих уздовж різних структурних напрямів, простежується за-
лежність цих змін від початкового стану зразків порід і певною
мірою від глибини відбору проб. Так, найбільші зміни Vp,Vs вла-
стиві породам, відібраним з кар'єрів (в порівнянні з іншими вони
більше насищаються рідиною). Щільні породи, відібрані з глибо-
ких горизонтів шахт, мало змінюють пружні параметри при осьо-
вому навантаженні і слабо насищаються водою.
Теплофізичні властивості. Досліджувались зміни теплоп-
ровідності, температуропровідності та питомої теплоємності ко-
лекції осадочних порід за умовами окремого впливу температури
до 3500С та тиску до 0,35 ГПа. Крім того, вивчалась анізотропія
теплопровідності при нормальних умовах вимірювань та її
зв’язок зі щільністю пісковиків.
Температурні залежності теплопровідності (λ) вивчались на
стандартному приладі типу ИТ-λ-400 [22]. Використовувались
зразки циліндричної форми діаметром 15 і висотою біля 3,5 мм.
Вплив високого тиску на розподіл усього комплексу теплофізич-
них параметрів(a, С, λ) порід досліджувався на зразках аналогіч-
ної форми та розмірів за допомогою спеціальної апаратури і
установок, створених у відділі сейсмометрії і фізичних властиво-
стей речовин Землі ІГ НАН України методом, заснованим на тео-
рії регулярного теплового режиму (РТР) 3-го роду [23]. Похибка
вимірювань не перевищувала ± 10 %.
Відомо [24], що високу теплопровідність мають чисті щільні
вапняки (2,89 - 4,13 Вт/м·К) і пісковики (2,48 - 4,96), середню –
сланці (2,38 - 3,31). Низька теплопровідність характерна для глин
(0,83 - 1,24), дещо більша - для аргілітів (1,0 - 2,2) і алевролітів
(0,9 - 2,4 Вт/м·К). Теплопровідність пісковиків залежить не тіль-
ки від мінерального складу скелета породи (кварцовий, польово-
шпат-кварцовий, поліміктовий тощо), а також різновиду цементу
(кварцовий, карбонатний, глинистий). Збільшення глинистості
осадових порід призводить до зменшення їх теплопровідності.
Варіації глинистості також є одним із факторів, що обумовлюють
великий діапазон її коливань. Так, суттєво глинисті пісковики
вже мають λ = 1,24 - 1,65 Вт/м·К. Змінення теплопровідності сла-
нців зумовлені не тільки коливанням мінерального складу, а та-
кож ступенем метаморфізованості і анізотропією. Значущим фак-
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
103
тором є і вологість осадочних порід. Так, теплопровідність тре-
тинних глин після насичення водою збільшувалась майже в два
рази. В роботі [25] приведені узагальнені дані про теплопровід-
ність основних різновидів порід карбону – аргілітів, алевролітів,
пісковиків і вапняків з різних частин регіону. Ефективна середня
λ цієї товщі 2,0 Вт/м·К.
Вивчення баричних залежностей теплофізичних параметрів
осадочних порід даного регіону не проводилось. Відома інфор-
мація про вплив температури. Так, у [24] надані температурні (до
200, частково 350ºС) залежності теплопровідності деяких осадоч-
них порід, у тому числі і пісковиків. Для усіх порід характерне
зменшення λ з ростом температури. Встановлено, що збільшення
глинистості зменшує температурний градієнт теплопровідності і
навіть обумовлює деякий її зріст з нагріванням.
Дослідження осадочних порід інших регіонів при різномані-
тних РТ-умовах також нечисленні. Так, баричні залежності теп-
лопровідності трьох зразків пісковиків Кавказу [25] дещо різ-
няться між собою - мають більш інтенсивний зріст λ в інтервалі
тисків від атмосферного до 0,08 - 0,1 ГПа з подальшим поступо-
вим збільшенням по лінійному закону із середнім градієнтом
0,19 Вт·м-1·К-1/ГПа (як у кристалічних порід), або нелінійне пос-
тупове її збільшення до максимального (0,25 ГПа) тиску з мож-
ливим виходом на лінійну залежність з подальшим його зростан-
ням. При цьому, одночасне збільшення температури по різному
впливає на її баричні залежності – вони майже не змінюються,
або стають повністю лінійними. Початкові значення λ як збіль-
шуються, так і зменшуються із зростанням температури. Наси-
чення різними флюїдами (вода, касторове масло, аргон) при ін-
ших рівних умовах завжди визиває зростання теплопровідності
(на 10 - 40 %).
Температурні (до 150ºС) залежності теплопровідності [25]
істотно різняться між собою - від обернено пропорційної лінійної
або близької до неї, характерної для кристалічних порід, до лі-
нійної прямо пропорційної, властивої породам у скловидному
стані. При цьому, із зростанням тиску (до 0,4 ГПа) характер за-
лежностей не змінюється, а початкові значення λ збільшуються.
Аналогічний вплив має і флюїдонасичення. Назви та вік піскови-
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
104
ків не уточнюються, щільність змінюється від 2,17 до 2,35 г/см3,
пористість - від 5 до 16 %.
При вивченні зразка пісковику [26], (ρ=2,38 г/см3, n=9,9 %,
тиск до 1,0 ГПа, кімнатна температура) одержана у цілому анало-
гічна барична залежність теплопровідності – більш суттєвий зріст
в інтервалі від атмосферного до 0,3 ГПа з подальшим лінійним
зростанням з градієнтом 0,915 Вт·м-1·К-1/ ГПа. Однак, у початко-
вому інтервалі тисків вона збільшується дещо по-іншому. Назва
та вік пісковику також не уточнюються.
Вивчалась анізотропія теплопровідності колекції пісковиків та
алевролітових сланців даного регіону (32 сухих зразків), орієнтова-
них за трьома напрямками: X і Z – вздовж нашарування, Y – впопе-
рек.
Величина коефіцієнта анізотропії розраховувалась за рівнян-
ням:
Аλ = %100
.
..
ñåð
ì³íìàêñ
λ
λλ −
Мінеральний склад пісковиків кварц-польовошпатовий з
глинисто-слюдисто-карбонатним цементом. Відрізняються за ро-
зміром зерен мінералів – від тонко до середньозернистих. Щіль-
ність змінюється від 2,50 до 2,69 г/см3. Характерний досить ши-
рокий розкид початкових значень теплопровідності (2,63 -
4,83 Вт/м·К), що зумовлено як процентним вмістом зерен кварцу,
самого теплопровідного з породоутворюючих мінералів, так і рі-
зною кількістю низькотеплопровідного цементу у породі. Алев-
ролітові сланці мають дещо більшу щільність (2,60 - 2,78 г/см3) і
меншу теплопровідність – від 2,05 до 2,66 Вт/м·К.
Анізотропія теплопровідності тонкошаруватих літологічно
однорідних осадових порід (мікроанізотропія) може бути обумо-
влена як мікрошаруватістю, так і упорядкованою орієнтацією зе-
рен, складаючих породу мінералів, що мають різну величину λ.
Одержані результати (табл. 3) показують, що явище анізотропії
притаманне обом породам, однак у сланців остання проявляється
більш чітко.
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
105
Таблиця 3
Середні значення теплопровідності та анізотропії порід
для різних місць відбору проб
№
пп
№№
зразка Порода ρ ,
г/см3
Теплопровідність,
Вт/м·К А, %
X Y Z Сер. XY YZ XZ
Головна антикліналь
1
І, ІV,
V
Пісковики
т/зернисті 2,61 3,04 2,62 3,10 2,92 14,8 16,8 2,0
2 Пісковики
м/зернисті 2,65 3,21 2,95 3,39 3,18 8,4 13,9 5,4
3 Пісковики
с/зернисті 2,56 3,62 3,60 3,83 3,68 0,6 6,2 5,6
4 Алевролітовий
сланець 2,78 2,84 1,57 2,29 2,23 57,7 37,3 21,5
Кальміус-Торецька котловина
1
ІІ, ІІІ
Пісковики
т/зернисті 2,57 3,19 2,61 3,14 2,99 20,0 18,4 1,6
2 Пісковики
м/зернисті 2,54 2,95 2,80 2,98 2,92 5,2 6,2 1,0
3 Алевролітові
сланці 2,62 2,52 1,68 2,32 2,18 40,0 32,0 8,3
Чистяково-Сніжнянська синкліналь
1
VІ
Пісковики
м/зернисті 2,66 3,36 2,76 3,29 3,14 19,6 17,5 2,1
2 Алевролітові
сланці 2,67 2,68 2,26 2,82 2,59 17,0 22,0 5,1
Зуєвський купол
1
VІІ
Пісковики
м/зернисті 2,59 4,69 3,58 4,26 4,18 26,8 17,4 9,6
2 Пісковики
с/зернисті 2,52 4,43 4,47 4,92 4,59 0,9 9,6 10,5
Ряснянська синкліналь
1
VІІІ
Пісковик
т/зернистий 2,60 4,14 3,15 4,02 3,77 27,2 24,3 2,9
2 Пісковики
с/зернисті 2,56 4,40 4,28 4,56 4,41 2,8 6,3 3,6
3 Карбонатна
порода 2,87 2,09 1,96 2,08 2,04 6,4 5,9 0,5
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
106
Так, вздовж нашарування (XZ) вона майже відсутня – менше
10 %, що в межах похибки вимірювань, тоді як впоперек (XY і
YZ) – від 15 до 46, інколи, 58 %. У більшості зразків пісковиків
вона також є значною – 10-30, до 43 %, але в деяких випадках зо-
всім відсутня. В таблиці 3 також надані усереднені параметри по-
рід по окремим геологічним структурам. Для пісковиків кожної з
них характерним є зменшення щільності і анізотропії та збіль-
шення теплопровідності з ростом розмірів зерен, складаючих по-
роду мінералів. Тонко та мілкозернисті пісковики перших трьох
структур за величиною λ майже не відрізняються (2,92 -
3,14 Вт/м·К). Середньозернисті мають більш широкий розкид її
значень – від 3,68 до 4,41 Вт/м·К. Найбільш теплопровідними є
пісковики Зуєвського куполу та Ряснянської синкліналі. Анізот-
ропія у цілому приблизно однакова для пісковиків усіх структур і
досягає 20 %. По алевролітовим сланцям об’єм одержаних даних
недостатній, що потребує подальшого їх дослідження. Крім того,
вивчався зв’язок між коефіцієнтом теплопровідності та щільніс-
тю орієнтованих зразків пісковиків. Ця залежність апроксимуєть-
ся лінійним рівнянням регресії (рис. 9).
2,46
2,48
2,50
2,52
2,54
2,56
2,58
2,60
2,62
2,64
2,66
2,68
2,70
2,72
ρ, г/см3
а
2,20
2,53
2,77
2,98
3,18
3,39
3,68
3,95
4,20
4,46
4,66
4,90
Те
пл
оп
ро
вi
дн
iс
ть
,
В
т/
м
·К
19%
35%
15%
8%
15%
8%
2,63 3,00 3,36 3,73 4,10 4,46 4,83
Теплопровiднiсть, Вт/м·К
б
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
n,
%
Рис. 9. а – кореляційна залежність коефіцієнту теплопровід-
ності від щільності орієнтованих м/з і с/з зразків піс-
ковиків; б – гістограма середніх значень коефіцієнта
теплопровідності колекції пісковиків (І-VІІІ)
Коефіцієнт кореляції (r > 0,60) показує, що між даними па-
раметрами є відповідний зв’язок.
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
107
З метою кількісної характеристики одержаних даних був
зроблений їх статистичний аналіз – побудована гістограма тепло-
провідності пісковиків (рис. 9, б).
Розподілення величин λ в межах даної вибірки ненормальне.
Виділяються дві групи зразків: більш численна в інтервалі 3,00 -
3,36, і менш – 4,10 - 4,46 Вт/м·К. Перша, відносно низької теплоп-
ровідності, характеризує тонко і мілкозернисті різновиди, друга, з
більш високими значеннями λ - середньозернисті. У цілому піско-
вики мають λсер=3,50 Вт/м·К, середнє квадратичне відхилення 0,64.
Температурні дослідження. Пісковики представлені кварц-
польовошпатовими, досить щільними (ρ = 2,50 - 2,69 г/см3) різно-
видами з величиною пористості (n), що не перевищує 10 %. Кое-
фіцієнт анізотропії (А) впоперек нашарування змінюється від 10
до 30, інколи 43 %. На рис. 10 приведені типові температурні за-
лежності теплопровідності орієнтованого за трьома напрямками
зразка т/з пісковику (ρ = 2,57 г/см3, n = 8,0 %, А = 25 %) як сухо-
го, так і водонасиченого.
1,6
2
2,4
2,8
3,2
3,6
25 75 125 175 225 275 325
λ,
Вт/м.К
Т,0С
X
X'
Y
Y'
Z
Z'
1,2
1,6
2
2,4
2,8
25 75 125 175 225 275 325
λ,Вт/м.К
Т,0С
X
X
'
а б
Рис. 10. Температурні залежності теплопровідності орієнто-
ваного зразка т/з пісковика: X, Z - вздовж , Y - впо-
перек нашарування; із штрихами – водонасичений
зразок (а); алевролітового сланця: X, Z - вздовж, Y -
впоперек нашарування; ---- - водонасичений (б)
З огляду на відносно невелику пористість даних зразків піс-
ковику, ступінь водонасиченості також був незначний – вага ко-
жного зразка збільшилась приблизно на 1 %. Однак, за характе-
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
108
ром температурних залежностей теплопровідності водонасичені
зразки суттєво відрізняються - мають більш різке її зменшення в
інтервалі температур від 75 до 2000 С. Водонасичення збільшує
початкове значення λ на 25 % (для зразка, орієнтованого впопе-
рек нашарування). Також зафіксована незначна (2 – 10 %) зміна. в
двох інших напрямках (вздовж нашарування).
Алевролітові сланці мають дещо більшу щільність (2,60 -
2,78 г/см3) і анізотропію (15-46, до 58 %) та меншу пористість
(0,7 - 4,7 %). Типові температурні залежності для орієнтованого
зразка сланця (ρ = 2,64 г/см3, n = 4,7 %, Асер = 38 %) приведені на
рис. 11 б.
1,2
1,6
2
2,4
2,8
25 75 125 175 225 275 325
λ, Вт/м·K
Т,0С
X
Y'
Z
Z'
1,6
1,8
2
2,2
2,4
2,6
2,8
3
3,2
3,4
25 75 125 175 225 275 325
λ,Вт/м.К
Т,0С
1
1'
2
2'
а б
Рис. 11. Температурні залежності теплопровідності орієнто-
ваного алевролітового сланця: X, Z - вздовж, Y -
впоперек нашарування; ---- - водонасичений (а);
т/зернистого пісковика: X, Z - вздовж , Y - впоперек
нашарування; із штрихами – водонасичений зра-
зок (б)
При відносно малій пористості фіксується також аналогіч-
ний ступінь водонасиченості. Так, вага зразків, орієнтованих у
напрямках X (вздовж) і Y (впоперек)нашарування практично не
змінилась, а у напрямку Z (також вздовж) зросла на 0,6 %. У
зв’язку з цим, відповідно у двох напрямках (X, Y) початкові зна-
чення і характер температурних залежностей теплопровідності
майже не змінились, а в зразку Z її величина збільшилась на
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
109
16 %. Також вздовж цього напрямку відбувається більш інтенси-
вна зміна λ при Т = 75 – 1000 С. Більш чітко різниця між сухим та
водонасиченим зразками видна при усередненні даних за трьома
напрямками. У цілому, температурні залежності пісковиків та
сланців досить суттєво різняться поміж собою (рис. 11).
Баричні дослідження. Метод температурних хвиль (РТР 3-го
роду) надає можливість одержувати увесь комплекс теплофізич-
них параметрів зразків порід [11, 15]. Температуропровідність і
питому теплоємність – безпосередньо вимірюванням, а теплопро-
відність – розрахунком за даними параметрами та щільністю по-
роди. Різниця у початкових значеннях λ, одержаних цим методом
та за допомогою приладу ИТ-λ-400 не перевищує 10 %.
У зв’язку з тим, що пісковики і сланці мають досить широ-
кий діапазон початкових значень температур та теплопровідності,
баричні залежності побудовано не в абсолютних, а у відносних
(до початкового) величинах. Усереднені (по двох зразках) графі-
ки відносного змінення Δа = ар – а0 (рис. 12 а) та Δλ = λр – λ0
(рис. 12 б) від тиску подібні один до одного, тому що питома теп-
лоємність порід практично не змінюється.
Для усіх залежностей характерне майже одноманітне нелі-
нійне зростання обох теплових параметрів від гідростатичного
тиску, при цьому, пісковики мають більш інтенсивні їх зміни.
Кількісні характеристики одержаних параметрів деяких зра-
зків порід надані у табл. 4.
Одержані результати (табл. 4) добре зіставляються з даними
аналогічних досліджень інших авторів іншими методами вимірю-
вань [25, 26].
Таблиця 4
Теплофізичні параметри вивчених порід
Порода № зр. ρ
г/см3
λит
Вт/м·К
С
Дж/кг·К
а
10-7м2/с
λ*
Вт/м·К
Пісковик т/з ІІІ-3у 2,58 2,47 1030/1024 9,08/9,88 2,41/2,59
Пісковик т/з ІІІ-1х 2,57 3,50 1005/1031 13,00/14,26 3,36/3,82
Сланець алевр. ІІ-2у 2,64 1,74 1184/1184 5,48/5,92 1,71/1,85
Сланець алевр. VІ-2z 2,67 2,70 1038/1024 9,92/10,96 2,75/3,02
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
110
Значення теплопровідності, одержані: λит - вимірюванням на приладі
ИТ-λ-400; λ* - методом розрахунку за рівнянням λ = С·а·ρ; у знаменнику -
значення параметрів за максимальним (0,35 ГПа) тиском.
0
0,25
0,5
0,75
1
1,25
0 0,05 0,1 0,15 0,2 0,25 0,3 0,35
Δа, 10 -
7м 2/с
Р, ГПа
1
2
0
0,05
0,1
0,15
0,2
0,25
0,3
0,35
0 0,05 0,1 0,15 0,2 0,25 0,3 0,35
Δλ,Вт/м
.К
Р, ГПа
1
2
а б
Рис. 12. а - усереднені баричні залежності відносних значень
температуропровідності: 1 - пісковики; 2 - сланці
алевролітові. б –усереднені баричні залежності від-
носних значень коефіцієнта теплопровідності: 1 -
пісковики; 2 - сланці алевролітові
Електричні властивості. Вивчалися питомий електричний
опір (ρ) і відносна діелектрична проникність (ε) осадових порід
Донбасу при атмосферному тиску і кімнатній температурі. Вимі-
рювання і розрахунок електричних параметрів здійснювалися за
відомими методиками [15]. Досліджена колекція порід була пред-
ставлена пісковиками, відібраними у восьми точках по чотири
зразки в кожній. Зразки вибурювалися в трьох взаємно перпенди-
кулярних напрямах по два дублі. Всього було досліджено 177
проб, 75 з яких було вивчено сухими і 74 - водонасиченими. Ана-
лізувалися результати 1300 вимірювань електричних параметрів.
Дані групувалися з урахуванням типологізації зразків порід по
розмірах уламкового матеріалу.
В залежності від розміру зерен спостерігається зростання
електричного опору і зменшення діелектричної проникності і во-
логості порід. Середні значення електричного опору виміряного
на постійному струмі (ρ=) для сухих, повітряно-сухих і насичених
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
111
дистильованою водою зразків, складають відповідно: алевролі-
ти – 1,06×107, 1,04×105, 3,74×104 Ом·м; пісковики тонкозернисті –
1,54×107, 6,46×105, 3,95×104 Ом·м; пісковики дрібнозернисті –
2,44×108, 3,29×106, 6,40×104 Ом·м; пісковики середньозернисті –
8,26×108, 6,70×108, 1,42×105 Ом·м; пісковики грубозернисті –
ρп-с=3,71×109 Ом·м. Істотна диференціація по цьому параметру
фіксується у повітряно-сухих і сухих зразків, насичення ж дисти-
льованою водою, її дещо нівелює. За середніми значеннями діе-
лектричної проникності істотно диференціюються повітряно-сухі
зразки, відмінності між сухими і насиченими водою зразками
суттєво зменшуються.
Аналіз гістограм розподілу електрофізичних параметрів по
п'яти дослідженим літологічним групам дозволив зробити наступ-
ні висновки. Спостерігається тенденція до диференціації за зна-
ченнями електричних параметрів досліджених зразків в залежнос-
ті від розмірів зерен уламкового матеріалу, цементу і їх кількісно-
го відношення. Також простежується тенденція до диференціації
електричних параметрів за регіональним принципом, в залежності
від геолого-тектонічних умов, а також умов і ступеня метаморфіз-
му. Наприклад, алевроліти, представлені в досліджених пробах,
були відібрані в трьох геологічних утвореннях з різних глибин. Ін-
тервал змін електричного опору алевролітів, виміряного на змін-
ному струмі складає 1,5 порядку. На гістограмі розподілу lgρ~
(рис. 13, а) добре видно два максимуми щільності розподілу.
Максимальне значення lgρ~ – 5,4, а мінімальне – 3,9. Слід
зазначити, що lgρ~ алевролітів, відібраних на шахтах Ольховська і
Щегловка-глибока змінюється у вужчих діапазонах, ніж інших
алевролітів дослідженої вибірки, причому алевроліти першої ша-
хти більш високоомні (lgρ~ змінюється від 4,6 до 5,4), а другої
більш низькоомні (інтервал змін lgρ~ від 3,9 до 4,6). По відносній
діелектричній проникності виміряній на частоті 1 кГц на гістог-
рамі розподілу lgε1 вони знаходяться в інтервалі 3,4-4,7 (зразки
шахти Щегловка-Глибока) і 3,0-3,6 (зразки шахти Ольховська)
(рис. 13, б). Пісковики тонкозернисті (розмір зерен 0,09-0,13 (до
0,17) мм) за всіма дослідженими електрофізичними параметрами,
розділяються на групи залежно від складу, процентного вмісту
цементу і за регіональними ознаками. Подібна картина спостері-
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
112
гається у дрібнозернистих і середньозернистих пісковиків. Зразки
грубозернистих пісковиків (розмір зерен 0,41-0,55 (до 0,69 мм),
відібрані в кар'єрах Єленівка (головна антикліналь) і Зуєвка (Зу-
євський купол), чітко різняться за значеннями електричних пара-
метрів. Більш високоомними з меншою діелектричною проникні-
стю є проби відібрані в кар'єрі Зуєвка, менші значення електроо-
пору і відносної діелектричної проникності притаманні зразкам з
кар'єру Єленівка, що добре видно з ілюстрацій (рис. 13 в, г).
а
3,9 4,2 4,4 4,6 4,9 5,1 5,4
lgρ~
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
N
o
of
o
bs
б
3,0 3,3 3,6 3,9 4,2 4,4 4,7
lgε1
0
2
4
6
8
10
12
14
16
N
o
of
o
bs
в
8,1 8,5 8,9 9,3 9,7 10,1
lgρ=
0
1
2
3
4
5
N
o
of
o
bs
г
0,98 1,04 1,10 1,16 1,22 1,28
lgε7
0
1
2
3
4
5
6
N
o
of
o
bs
Рис. 13. Гістограми розподілу: а – логарифма електроопору
виміряного на змінному струмі, б – логарифма від-
носної діелектричної проникності виміряної на час-
тоті 1 кГц алевролітів; у – логарифма електроопору
зміряного на постійному струмі, г – логарифма від-
носної діелектричної проникності зміряної на час-
тоті 700 кГц зразків грубозернистих пісковиків
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
113
Розуміння природи змін фізичних властивостей осадових по-
рід в залежності від їх складу, будови, ступеня і умов метаморфіз-
му і інших чинників вимагає також детального дослідження коре-
ляційних залежностей між дослідженими параметрами. На прик-
ладі вивчених зразків були проаналізовані кореляційні зв'язки між
питомим електричним опором, відносною діелектричною проник-
ністю, вологістю і процентним вмістом цементу (табл. 5).
Таблиця 5
Коефіцієнти кореляції r між електрофізичними параметрами
Повітряно-сухі зразки (вся вибірка)
n=169 Цемент,% Wп-с % lgρ= lgε7 lgρ~ lgε1
Цемент,% 0,58 -0,44 0,61 -0,52 0,58
Wп-с % 0,58 -0,74 0,8 -0,8 0,88
lgρ= -0,44 -0,74 -0,92 0,98 -0,91
lgε7 0,61 0,8 -0,92 -0,95 0,93
lgρ~ -0,52 -0,8 0,98 -0,95 -0,95
lgε1 0,58 0,88 -0,91 0,93 -0,95
*n-кількість зразків у вибірці
Зазначимо, що між більшістю досліджених параметрів фік-
суються надійні лінійні кореляційні залежності, як для окремих
виділених груп, так і для всієї вибірки. Так, фіксується прямо
пропорційна залежність для всіх повітряно-сухих зразків між від-
носною діелектричною проникністю, виміряною на частоті
700 кГц (ε7), і вмістом цементу (коефіцієнт кореляції r = 0,7), а
також між lgε1 і цим же параметром (r = 0,58), що обумовлене за-
лежністю цих характеристик від вологості (рис. 2, а, б). Для цієї ж
вибірки зафіксовані обернено пропорційні залежності між lgε1,
lgε7 і lgρ~ (r = - 0,95) (рис. 14 в, г).
Фізична природа тісної обернено пропорційної залежності
між питомим електричним опором і відносною діелектричною
проникністю досліджених зразків обумовлена наступним. Теоре-
тично показано [27], що поляризація діелектриків веде до змен-
шення енергії кристалічної решітки, при цьому енергія, яка необ-
хідна для переміщення струмоносіїв істотно зменшується. Ви-
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
114
граш енергії, обумовлений поляризацією ґраток біля вакансії і
міжвузловим іоном, визначається виразом:
W = q / 2R(1 – 1/ε),
де q - заряд, R - радіус аніона або катіона. Таким чином, чим
більша діелектрична проникність, тим менша енергія активації
токоносіїв і менше електроопір. Збільшення діелектричної про-
никності за рахунок збільшення поляризації зразків приводить до
зменшення енергії кристалічної решітки і відповідно зменшенню
сили зв'язку струмоутворюючих іонів. Зразки з більшою поляри-
зацією характеризуються великим числом рухомих іонів, які бе-
руть участь у формуванні електропровідності, яка в кінцевому
результаті знижує величину питомого електричного опору.
а
r =0,7
10 20 30 40 50 60 70 80
содержание цемента,%
0
20
40
60
80
100
120
140
160
180
200
220
240
260
ε 7
95% confidence б
r = 0,58
10 20 30 40 50 60 70 80
содержание цемента,%
1,0
1,5
2,0
2,5
3,0
3,5
4,0
4,5
5,0
lg
ε 1
95% confidence
в
r = -0,95
3 4 5 6 7 8 9
lgρ~
0,8
1,0
1,2
1,4
1,6
1,8
2,0
2,2
2,4
2,6
lg
ε 7
95% confidence г
r = -0,95
3 4 5 6 7 8 9
lgρ~
1,0
1,5
2,0
2,5
3,0
3,5
4,0
4,5
5,0
lg
ε 1
95% confidence
Рис. 14. Кореляційні залежності: а, б – між вмістом цементу
(%) і а – відносною діелектричною проникністю
(700 кГц), б – lgε1; в, г – між lgρ~ і lgε7(в), і lgε1 (г)
повітряно-сухих зразків
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
115
Висновки. 1. Вперше виконані широкомасштабні комплек-
сні петрофізичні дослідження осадочних порід, які перекривають
або підстилають вугленосні шари восьми різних площ Донбасу.
2. Закономірні зміни за площею таких особливостей як по-
тужність, вугленосність, склад і якість вугілля відкладень порід
свит С2
3, С2
5, С2
6
були основними аргументами для вибору серед-
нього карбону як об'єкту для досліджень фізичних властивостей в
різних РТ-режимах дослідів і з'ясування загальних закономірнос-
тей розподілу петрофізичних характеристик вугленосних відкла-
день. Між швидкостями і деякими петрофізичними параметрами
виявлені кореляційні залежності, які вказують на тенденцію по-
зитивного зв'язку щільності і швидкості, негативній швидкості
(сухих і водонасичених) від ступеня водонасиченості. Зміни Vp,
Vs, і ρ від водонасиченості і осьового тиску добре корелюють із
зернистістю, цементом і об'ємом уламкових матеріалів в породі.
Алевролітові породи (за малим виключенням) характеризуються
найбільш високими значеннями Vp, Vs і щільністю. Із збільшен-
ням зерен зменшуються Vp, Vs і ρ, проте ростуть градієнти зміни
цих параметрів від осьового навантаження.
Виявлена диференціація від водонасичення і осьового нава-
нтаження порід різних площ Донбасу, тобто спостерігається регі-
ональна диференціація порід, обумовлена тектонічними і техно-
генними особливостями окремих ділянок.
3. Як пісковики, так і сланці мають досить широкий діапа-
зон змін початкових значень усіх теплофізичних параметрів, що
обумовлено коливанням їх мінерального складу та пористості.
Між теплопровідністю та щільністю пісковиків є відповідна ко-
реляція (r > 0,69). Насичення водою вивчених зразків порід (при
пористості до 10 %) збільшує їх теплопровідність на 16-25 %.
Анізотропія теплопровідності є суттєвим фактором, який може
грати певну роль у формуванні аномалій теплового поля.
Температурні залежності теплопровідності сухих зразків пі-
сковиків та алевролітів подібні між собою – характеризуються
поступовим її зменшенням по майже лінійному закону до темпе-
ратури 250-275 °С. З подальшим нагріванням теплопровідність
практично не змінюється. Величина λпоч пісковиків при нагріван-
ні до максимальної температури зменшується на 38 %, тоді як
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
116
сланців - на 23 %, у водонасичених - на 41 і 26 %. Найбільш сут-
тєво вплив водонасичення на зменшення теплопровідності при
нагріванні проявляється у пісковиків в інтервалі температур 75-
200 ºС. Баричні залежності відносних змін температуро - та теп-
лопровідності обох порід також подібні між собою - одноманітне
нелінійне зростання (на 7-10 %) від тиску, однак, у пісковиків
зростання λ більш інтенсивне. Питома теплоємність в усьому ін-
тервалі тисків майже не змінюється.
Окремий вплив температури і тиску по-різному змінює теп-
лопровідність вивчених порід, а одночасний, безсумнівно, ускла-
днить цей процес. При відповідних термобаричних умовах у над-
рах конкретних геологічних регіонів вплив одного з цих факторів
може переважати, що багато у чому і буде визначати характер її
зміни на різних глибинах. На глибині можливого знаходження
даних порід (біля 3 км) в РТ-умовах Донбасу (Р ≈ 0,08 ГПа,
Т ≈ 70ºС) можна прогнозувати незначне (2-4 %) збільшення їх ко-
ефіцієнта теплопровідності.
4. Встановлена чітка диференціація питомого електричного
опору і відносної діелектричної проникності осадочних порід по
гранулометричному складу. Найбільш високоомними, з най-
меншою діелектричною проникністю, виявилися грубозернисті
пісковики. Найбільша діелектрична проникність і найнижчі зна-
чення електричного опору властиві алевролітам. Спостерігається
прямо пропорційний зв'язок між процентним вмістом цементу і
діелектричною проникністю.
Обезводнення і насичення проб водою знижує диференціа-
цію електрофізичних параметрів, проте між ними зберігаються
достатньо надійні кореляційні зв'язки.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Корчин В.А. Комплексное петрофизическое изучение некото-
рых осадочных пород Донбасса в различных лабораторных
условиях опытов / [В.А. Корчин, П.А. Буртный, Е.Е. Карна-
ухова и др.] // Геофизический журнал. – 2008. – 30, № 4. –
С. 25 – 59.
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
117
2. Корчин В.А. Упругие характеристики пород Донбасса в экс-
периментальных условиях высоких давлений / В.А. Корчин,
П.А. Буртный, Е.Е. Карнаухова // Геологія, геохімія горючих
копалин. – 2008. – № 4. – С. 37 – 50.
3. Kobolev V.P. Thermobaric petrophysical characteristics of sand-
stones of different tectonic areas of Donbas / [V.P. Kobolev,
V.A. Korchin, P.A. Butrny at al.] // Abstracts of 7th European Coal
Conference. – August 26-29, 2008, Lviv, Ukraine. – P. 68 – 69.
4. Донецкий бассейн. В кн.: Геология месторождений угля и го-
рючих сланцев СССР, т. 1. – Москва, 1963. – С. 11 - 988.
5. Кравцов А.И. Месторождения горючих полезных ископае-
мых / А.И. Кравцов, Н.И. Погребнов. – Москва: Недра, 1975.
– 149 с.
6. Корреляция угольных отложений и угольных пластов в До-
нецком басейне / [Под редакцией А.В. Македонова]. – Ленин-
град: Наука, 1972. – 112 с.
7. Анциферов А.В. Газоносность угольных месторождений
Донбасса / [А.В. Анциферов, М.Г. Тиркель, М.Т. Хохлов и
др.] − Киев: Наук. думка, 2004. − 231 с.
8. Глушко В.Т. Результаты исследований физико-механических
свойств пород Донбасса и природных факторов, определяю-
щих их поведение в горных выработках / В.Т. Глушко,
Б.М. Усеченко, Г.Т. Кирниченский. – Киев: Наук. думка,
1971. – 250 с.
9. Физические свойства осадочного чехла Восточно-
Европейской платформы. / [Под ред. Н.В. Подоба, М.Л. Озер-
ской]. – Москва: Недра, 1975. – 280 с.
10. Корчин В.А. Прогнозирование геологической среды земной
коры по материалам ГСЗ и петрофизического термобариче-
ского исследования минерального вещества / В.А. Корчин,
П.А. Буртный, Е.Е. Карнаухова // Геодинаміка. – 2009. –
№ 1(8). – С. 67 – 75.
11. Добрынин В.М. Геолого-геофизические методы прогнозиро-
вания аномальных пластовых давлений / В.М. Добрынин,
В.А. Серебряков. – Москва: Недра, 1989. – 288 с.
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
118
12. Марморштейн Л.М. Петрофизические свойства осадочных
пород при высоких давлениях и температурах / Л.М. Мар-
морштейн. – Москва: Недра, 1985. – 190 с.
13. Справочник по физическим свойствам минеральных и горных
пород при высоких термодинамических параметрах / [Под
ред. М.П. Воларович]. – Москва: Недра, 1978. – 238с.
14. Лебедев Т.С. Физические свойства минерального вещества в
термобарических условиях литосферы / [Т.С. Лебедев,
В.А. Корчин, Б.Я. Савенко и др.]. – К.: Наук. думка, 1986. –
200 с.
15. Лебедев Т С. Петрофизические исследования при высоких
РТ-параметрах и их геофизические приложения / [Т.С. Лебе-
дев, В.А. Корчин, Б.Я. Савенко и др.]. – Киев: Наук. думка,
1988. – 248 с.
16. Корчин В.А. Термобарическое петроструктурное моделиро-
вание земной коры Украинского щита и природа некоторых
сейсмических границ / В.А. Корчин // Материалы V-х геофи-
зических чтений им. В.В. Федынского. – Москва: Центр
ГЕОН, 2003. – С. 83.
17. Лебедев Т.С. Упругая анизотропия пород и структурные
преобразования отдельных геоблоков района Южно-
Украинской АЭС / Т.С. Лебедев, В.А. Корчин, П.А. Буртный
// Геофизический журнал. – 1994. – 16, № 4. – С. 27 – 36.
18. Korchin V.A. Reconstruction of the complicated stress state of a
massif using date of elastic anisotropy as well as structural and
textural features of rocks / Korchin V.A., Lebedev T.S.,
Burtny P.A. // Abstracts of the Intern. Conf. on Textures and
Physical Properties of Rocks. – Gottingen, Germany, 1999. – P. 5.
19. Korchin V.A. Reconstruction of the complicated stress state of a
massif using data of elastic anisotropy as well as structural and
textural measures of rocks / Korchin V.A., Burtny P.A., Karnau-
khova E.E. // XXIV IUGG General Assembly: Earth: our chang-
ing planet, July 2nd-13th, 2007. – Perugia, Italy, 2007. – JSS001. –
CD ROM.
20. Кабранова В.Н. Определение электрофизических характери-
стик по образцам / [В.Н. Кабранова, Б.И. Извеков, С.Л. Паце-
вич и др.] − Москва: Недра, 1977, − 432 с.
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
119
21. Корчин В.А. Структурные особенности минеральной среды в
РТ-условиях различных глубин земной коры / В.А. Корчин //
Геофиз. журн. – 2007. – 29, № 3. – С. 49 – 77.
22. Измеритель теплопроводности ИТ-λ-400: Инструкция по экс-
плуатации. – Госстандарт СССР, 1980. – 39 с.
23. Платунов Е.С. Теплофизические измерения в монотонном
режиме / Е.С. Платунов. – Ленинград: Энергия, 1973. – 142 с.
24. Коболев В.П. Теплопроводность некоторых гранитоидов
Украинского щита в термобарических условиях земной коры
/ В.П. Коболев, И.Н. Свищук, В.И. Шаповал, Е.Е. Карнаухова
// Геофизический журнал. – 2007. – 29, № 3. – С. 37 – 48.
25. Кутас Р.И. Земной тепловой поток Донбасса / Р.И. Кутас,
М.И. Бевзюк // Геофизический журнал. – 1992. – 14, № 2. –
С. 14 – 22.
26. Гордиенко В.В. Тепловое поле территории Украины / В.В. Гор-
диенко, И.В. Гордиенко, О.В. Завгородняя, О.В. Усенко. – Ки-
ев: Знание Украины, 2002. – 169 с.
27. Лидьярд А. Ионная проводимость кристаллов / А. Лидьярд. −
Москва: ИЛ, 1962. – 222 с.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-99731 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1996-885X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T22:30:38Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Український науково-дослідницький і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Корчин, В.О. Буртний, П.О. Карнаухова, О.Є. Свіщук, І.М. Кравчук, М.В. Нех, О.С. 2016-05-02T15:04:31Z 2016-05-02T15:04:31Z 2011 Геофізична інформативність петрофізичних характеристик деяких пісковиків Центрального Донбасу, вивчених при високих термодинамічних параметрах / В.О. Корчин, П.О. Буртний, О.Є. Карнаухова, І.М. Свіщук, М.В. Кравчук, О.С. Нех // Наукові праці УкрНДМІ НАН України. — 2011. — № 9, ч. 2. — С. 83-119. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 1996-885X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/99731 552.08:53+552.513(477.6) Выполнен широкий комплекс петрофизических исследований пород: определены литологические, структурные, текстурные характеристики; измерены их пористость, водонасыщенность, плотность, упругие, электрические и теплофизические параметры. Выявлена высокая дифференциация пород по физическим характеристикам, литологическим и региональным признакам. Физические параметры песчаников зависят от степени их водонасыщенности, давления и температуры. A broad set of petrophysical studies of rocks has been fulfilled: lithological, structural, fabric character have been determined, their porosity, water saturation, density, elastic, electric and thermal-physical parameters have been measured. Profound differentiation of rocks has been elucidated by their physical character, lithological and regional features. The values of physical parameters of sandstones depend on the degree of their saturation with water, pressure and temperature. uk Український науково-дослідницький і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України Наукові праці УкрНДМІ НАН України Геофізична інформативність петрофізичних характеристик деяких пісковиків Центрального Донбасу, вивчених при високих термодинамічних параметрах Article published earlier |
| spellingShingle | Геофізична інформативність петрофізичних характеристик деяких пісковиків Центрального Донбасу, вивчених при високих термодинамічних параметрах Корчин, В.О. Буртний, П.О. Карнаухова, О.Є. Свіщук, І.М. Кравчук, М.В. Нех, О.С. |
| title | Геофізична інформативність петрофізичних характеристик деяких пісковиків Центрального Донбасу, вивчених при високих термодинамічних параметрах |
| title_full | Геофізична інформативність петрофізичних характеристик деяких пісковиків Центрального Донбасу, вивчених при високих термодинамічних параметрах |
| title_fullStr | Геофізична інформативність петрофізичних характеристик деяких пісковиків Центрального Донбасу, вивчених при високих термодинамічних параметрах |
| title_full_unstemmed | Геофізична інформативність петрофізичних характеристик деяких пісковиків Центрального Донбасу, вивчених при високих термодинамічних параметрах |
| title_short | Геофізична інформативність петрофізичних характеристик деяких пісковиків Центрального Донбасу, вивчених при високих термодинамічних параметрах |
| title_sort | геофізична інформативність петрофізичних характеристик деяких пісковиків центрального донбасу, вивчених при високих термодинамічних параметрах |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/99731 |
| work_keys_str_mv | AT korčinvo geofízičnaínformativnístʹpetrofízičnihharakteristikdeâkihpískovikívcentralʹnogodonbasuvivčenihprivisokihtermodinamíčnihparametrah AT burtniipo geofízičnaínformativnístʹpetrofízičnihharakteristikdeâkihpískovikívcentralʹnogodonbasuvivčenihprivisokihtermodinamíčnihparametrah AT karnauhovaoê geofízičnaínformativnístʹpetrofízičnihharakteristikdeâkihpískovikívcentralʹnogodonbasuvivčenihprivisokihtermodinamíčnihparametrah AT svíŝukím geofízičnaínformativnístʹpetrofízičnihharakteristikdeâkihpískovikívcentralʹnogodonbasuvivčenihprivisokihtermodinamíčnihparametrah AT kravčukmv geofízičnaínformativnístʹpetrofízičnihharakteristikdeâkihpískovikívcentralʹnogodonbasuvivčenihprivisokihtermodinamíčnihparametrah AT nehos geofízičnaínformativnístʹpetrofízičnihharakteristikdeâkihpískovikívcentralʹnogodonbasuvivčenihprivisokihtermodinamíčnihparametrah |