Структурна позиція, особливості хімізму та формаційна належність утворень хлібодарівського комплексу
Рассмотрены площади распространения образований хлебодаровского комплекса и строение массивов, показаны петрохимические особенности комплекса и принадлежность его к гранит-граносиенитовой формации. Khlebodarsky complex formation spread areas and rock mass structures are considered. Petrochemical fea...
Saved in:
| Published in: | Наукові праці УкрНДМІ НАН України |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Український науково-дослідницький і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України
2011
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/99748 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Структурна позиція, особливості хімізму та формаційна належність утворень хлібодарівського комплексу / Б.В. Бородиня, М.А. Козар, С.М. Стрекозов, В.Г. Пащенко // Наукові праці УкрНДМІ НАН України. — 2011. — № 9, ч. 2. — С. 344-353. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859840231225688064 |
|---|---|
| author | Бородиня, Б.В. Козар, М.А. Стрекозов, С.М. Пащенко, В.Г. |
| author_facet | Бородиня, Б.В. Козар, М.А. Стрекозов, С.М. Пащенко, В.Г. |
| citation_txt | Структурна позиція, особливості хімізму та формаційна належність утворень хлібодарівського комплексу / Б.В. Бородиня, М.А. Козар, С.М. Стрекозов, В.Г. Пащенко // Наукові праці УкрНДМІ НАН України. — 2011. — № 9, ч. 2. — С. 344-353. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наукові праці УкрНДМІ НАН України |
| description | Рассмотрены площади распространения образований хлебодаровского комплекса и строение массивов, показаны петрохимические особенности комплекса и принадлежность его к гранит-граносиенитовой формации.
Khlebodarsky complex formation spread areas and rock mass structures are considered. Petrochemical features of the complex and its belonging to granosyenite formations are shown.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:36:20Z |
| format | Article |
| fulltext |
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
344
УДК 551.71/72/73 (477)
СТРУКТУРНА ПОЗИЦІЯ, ОСОБЛИВОСТІ ХІМІЗМУ ТА
ФОРМАЦІЙНА НАЛЕЖНІСТЬ УТВОРЕНЬ
ХЛІБОДАРІВСЬКОГО КОМПЛЕКСУ
Бородиня Б. В., Козар М. А., Стрекозов С. М.
(КП “Південукргеологія”, м. Дніпропетровськ, Україна)
Пащенко В. Г.
(ЛНУ ім. І. Франка, м. Львів, Україна)
Рассмотрены площади распространения образований хле-
бодаровского комплекса и строение массивов, показаны петро-
химические особенности комплекса и принадлежность его к гра-
нит-граносиенитовой формции.
Khlebodarsky complex formation spread areas and rock mass
structures are considered. Petrochemical features of the complex and
its belonging to granosyenite formations are shown.
Утворення, що належать хлібодарівському комплексу, ви-
вчалися здавна. Ще в 1934 р. гіперстенвмісні сієніти, габросієні-
ти, піроксен-амфіболові граніти, що спостерігалися в басейнах
рр. Кальчик і Кальміус, П. І. Лебедєв виділяв у самостійну чарно-
кітову серію, яку зпівставляв із гранітоїдами Західно-Інгулецької
смуги (нині новоукраїнський комплекс) та інтрузивними монцо-
нітами р. Тетерів (букинський комплекс).
Довгий час породи комплексу практично всіма дослідника-
ми визначалися як граносієніти хлібодарівського типу та дубов-
ські (дмитрієвські) граніти й відносилися до східноприазовського
комплексу, або ж граносієніти залишалися у ньому, а граніти
включалися до приазовського комплексу. При вивченні Октябрь-
ського масиву і його обрамлення Л. К. Пожарицька, О. М. Коваль
і С. М. Стрекозов у складі східноприазовського комплексу виді-
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
345
ляли фаціальні різновиди кварцових сієнітів: кварцові сієніти,
лужнопольовошпатові сієніти, мангерити, але лише у 1989 р. во-
ни були виділені геологами Приазовської експедиції в окремий
підрозділ під назвою тельманівського комплексу інтрузивних ча-
рнокітоїдів. У 1990 р. комплекс було переіменовано у хлібодарів-
ський. Під такою назвою він розглядається у роботі
К. Ю. Єсипчука, В. В. Васильченка та ін. [1].
Утворення комплексу мають локальне розповсюдження, в
Приазов’ї вони відомі лише в межах Східноприазовської СФрЗ,
де складають Хлібодарівський, Кальміуський, Талаківський та
Греково-Олександрівський масиви (рис. 1).
У складі хлібодарівського комплексу виділяються кварцові
монцоніти, кварцові сієніти, граносієніти й граніти, а також жи-
льна серія кислих порід. Кварцові монцоніти, кварцові сієніти та
граносієніти зустрічаються спільно, часто фаціально заміщають
один одного, візуально близькі й розрізняються лише за допомо-
гою детальних спеціалізованих досліджень.
Хлібодарівський масив, розташований у північно-східній
частині Східноприазовської СФрЗ, знаходиться на вододілі (у ви-
токах) відцентрово направлених балок Калка, Велі-Тарама, Гру-
зька, Мокрі Яли. У структурному відношенні він тяжіє до вузла
перетину Володарського розлому, Криворізько-Павлівської зони
розломів і північного флангу Конкської зони розломів. В плані
масив має форму слабко вигнутого прямокутника із загальним
орієнтуванням, по довгій вісі, на північний схід. Для масиву ха-
рактерні два типи контактів: східний і південно-західний − пря-
молінійні по розривних порушеннях, а північно-західний (із зага-
льним напрямком на північний схід приблизно 40-45°), південний
і північний − інтрузивні досить звивисті.
Масив займає площу близько 136 км2 при ширині 9-12 км і
довжині 18 км. Внутрішня будова Хлібодарівського масиву від-
носно проста. Західна частина (площа близько 96 км2) складена
одноманітними за зовнішнім виглядом гіперстеновими й двопі-
роксеновими кварцовими сієнітами і граносієнітами, рідше грані-
тами з поодинокими ксенолітами основних кристалосланців захі-
дноприазовської серії у різній мірі едербітизованих. Ці породи
спостерігаються в Хлібодарівському кар’єрі й відслоненнях по
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
346
б. Велі-Тарама та її правих притоках. У східній частині масиву
розвинені переважно амфіболові граніти, які спостерігаються в
Дмитрівському і Волноваському кар’єрах та у відслоненнях по
б. Калка. Будова східної частини інтрузії дещо ускладнена Октя-
брьським масивом лужно-основних порід, у екзоконтактах якого
поширені продукти лужного метасоматозу, особливо у Володар-
ській та Криворізько-Павлівській зонах розломів. Контакти між
породами фаціальні або тектонічні.
Структурно-формаційні зони (СФрЗ) Приазовського мегаблока: 1 - Оріхівсько-
Павлоградська шовна зона, 2 - Західноприазовська СФрЗ, 3 - Центральноприа-
зовська СФрЗ, 4 - Східноприазовська СФрЗ; 5 - границі структурно-формаційних
зон; 6 - площі поширення утворень хлібодарівського комплексу (цифра в квадра-
ті); масиви: Хлібодарівський - 1, Кальміуський- 2, Греково-Олександрівський - 3,
Талаківський - 4); 7 - площі западин (цифра в колі): Причорноморська - 1, Азово-
Кубанська – 2
Рис. 1. Схема розміщення масивів хлібодарівського компле-
ксу у межах Приазовського мегаблока Українського
щита
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
347
Кальміуський масив розташований майже по центру Схід-
ноприазовської СФрЗ. Породи масиву спостерігаються у відсло-
неннях по р. Кальміус та її правих притоків. В плані має Z - поді-
бну форму, витягнуту вздовж Кальміуської зони розломів до пів-
нічного сходу (приблизно 15°), його довжина 47 км, загальна
площа близько 620 км2.
Північна частина масиву (понад 15 км видовження) має су-
бширотне (близько 300°) розширення (до 24 км) і з півночі зріза-
ється розломною межею Приазовського мегаблока УЩ зі Склад-
частим Донбасом. Складена вона в площині ерозійного зрізу пе-
реважно гранітами (північна і центральна ділянки розширення),
рідше зустрічаються кварцові сієніти і граносієніти (східна і пів-
денно-західна його ділянки). Середня частина масиву протяж-
ністю біля 30 км вздовж р. Кальміус вужча – ширина від 8 до
13 км. Складена вона, переважно, граносієнітами, кварцовими
сієнітами й, значно в меншій мірі, кварцовими монцонітами. Ли-
ше у верхній частині б. Вербової, в межах Криворізько-
Павлівської зони розломів, в полі цих порід з'являються граніти
«дубовського» типу. Дрібніші тіла подібних гранітів спостеріга-
ються також уздовж Кальміуської зони розломів. Південна ча-
стина масиву (біля 5 км його видовження), як і північна, також
субширотно розширена (близько 15 км). Її перетинає субмеридіо-
нальна Кальміуська зона розломів, складена переважно гра-
носієнітами і кварцовими сієнітами. Західна межа Кальміуського
масиву чітка, слабозвивиста, зрізає гнейсовидність і смугастість
мігматитів Анадольского масиву і плагіомігматитів токмацького
комплексу. Границя досить надійно відкартована на ділянках Но-
восельській, Вербовій, Кічиксу, Кирилівській. В ендоконтактовій
зоні, в свердловинах і відслоненнях по бб. Вербова і Чернеча, ви-
явлені ксеноліти двопольовошпатових гранітів (ймовірно ана-
дольського комплексу), ендербіто-діоритів токмацького комплек-
су і супракрустальних утворень західноприазовської серії. Роз-
міри ксенолітів − від перших сантиметрів до десятків метрів.
Контакти чіткі, рівні й звивисті.
Східний контакт (північна частина – близько 9 км) Кальміу-
ського масиву, із мігматитами анадольського комплексу і гнейсо-
вою товщею темрюцької світи, інтрузивний, чіткий, звивистий. У
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
348
центральній і південній частинах східного контакту граносієніти і
кварцові сієніти, на протязі більше 30 км, межують із гранодіори-
тами максимівської асоціації. Фрагментами цей контакт тектоні-
чний − вздовж східного флангу Кальміуської тектонічної зони.
Кварцові сієніти хлібодарівського комплексу й гранодіорити мак-
симівської асоціації контактують по зонах дроблення, мілоніти-
зації й брекчіювання потужністю 22-30 м, азимут падіння яких
315°, кут − 35-40°. Але, в основному, контакти порід хлібодарів-
ського комплексу і максимівської асоціації – інтрузивні, спосте-
рігаються в відслоненнях по р. Кальміус і по б. Максимова та
б. Глибока.
Греково-Олександрівський масив розташований на сході
Східноприазовської СФрЗ, в межах вододільної частини рік Ка-
льміус і Грузький Єланчик, в районі сіл Греково-Олександрівка,
Мічуріне, Вільне, Іванівка, смт. Тельманове.
Породи масиву мають вигляд згладжених виходів, площею
до 100 м2, в численних відслоненнях на схилах балок Кам’янка,
Велика Кам’янка (праві притоки р. Грузький Єланчик ) та у вер-
хів’ях балок Максимова і Корнєєва (ліві притоки р. Кальміус).
Граніти масиву розробляються Першотравневим кар’єром в якос-
ті облицювального матеріалу.
У плані інтрузія, на домезозойському зрізі, являє собою ова-
льне тіло діаметром 20-23 км і займає площу приблизно 440 км2.
У структурному відношенні розміщена між субмеридіональними
Грузько-Єланчицьким розломом і Кальміуською зоною розломів,
в субширотному напрямку перетинається Конкською зоною роз-
ломів. В площині сучасного ерозійного зрізу докембрію Греково-
Олександрівський масив відокремлений від Кальміуського і Та-
лаківського вузькою (1,9-5,5 км) смугою давніших утворень мак-
симівської асоціації.
Масив має складну концентрично-зональну будову, добре
окреслену в гравімагнітних полях. В центральній частині масиву
розповсюджені кварцові монцоніти, кварцові сієніти амфіболові,
піроксен-амфіболові, які перемежовуються із гранітами амфібо-
ловими, біотит-амфіболовими. Різновиди порід візуально близькі
й виділяються лише при детальному петрографічному вивченні,
петрохімічних дослідженнях і за характеристиками гравімагніт-
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
349
них полів (при значних розмірах окремих тіл, що вимірюються
першими квадратними кілометрами). В ендоконтакі розвинені
граніти біотит-амфіболові. Ширина зони 2,5-4 км, до 7 км на схо-
ді масиву. Границі між виділеними різновидами поступові, до-
сить звивисті, картуються за магнітним полем й перевагою тих чи
інших різновидів порід.
Талаківський масив розташований у південно-східній час-
тині Східноприазовської площі, на лівобережжі р. Кальміус. Має
форму овалу, витягнутого в субширотному напрямку вздовж
Криворізько-Павлівської зони розломів. Ширина масиву від 6 до
10 км, довжина понад 15 км, на домезозойському зрізі займає
площу близько 130 км2. Західна частина масиву перекрита тов-
щею осадочних відкладів потужність 30-100 м, у східному на-
прямку потужність їх збільшується і в межах Азово-Кубанської
западини досягає 450 м.
Масив складений переважно сублужними гранітами іноді −
граносієнітами. Облямовують масив гранодіорити максимівської
асоціації Тельманівського масиву. Контакти порід Талаківського
і Тельманівського масивів майже повсюдно тектонізовані, відкар-
товані за характером гравімагнітних полів.
Аналіз існуючих матеріалів та власні результати спостере-
жень дають нам змогу зробити наступні висновки:
− масиви, складені породами хлібодарівського комплексу,
близькі за структурною позицією, внутрішньою будовою, набо-
ром порід і петрохімічними особливостями;
− форма масивів прямокутна або овальна; вони тяжіють до
великих розломів, іноді мають тектонічно-розломні обмеження;
− будова масивів відносно проста, в їх межах розповсюдже-
ні переважно граносієніти та граніти, лише в Греково-
Олександрівському масиві спостерігається концентрично-
зональна будова і в центральній частині, поряд із зазначеними рі-
зновидами, присутні поля кварцових монцонітів;
− фактично для всіх порід комплексу характерна порфірови-
дність, темно-зелений колір (для гранітів рожево-коричнево-
сірий), дуже специфічний, властивий чарнокітоїдам;
− для порід комплексу характерна асоціація ромбічного й
мононоклінного піроксену;
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
350
− ізотопні дати порід хлібодарівського комплексу, отримані
свинцевим методами, змінюються в незначним межах − від 2 020
до 2 090 млн р. Найбільш реальною цифрою, як нам здається, є
дата 2 035 млн р., отримана ізохронним методом із двопіроксено-
вих граносієнітів Хлібодарівського масиву, тобто петротипу ком-
плексу.
Хімічно утворення хлібодарівського комплексу вивчені до-
сить повно. Характеристика хімічного складу дається у табл. 1.
Таблиця 1
Хімічний склад утворень хлібодарівського комплексу
Хімічні
сполуки
Кварцовий мон-
цоніт – 4 аналізи
Кварцовий сієніт –
6 аналізів
Граносієніт –
63 аналізи
Граніт –
56 аналізів
від до серед від до серед від до серед від до серед
SiO2 61,49 63,67 62,62 62,20 64,96 63,83 64,00 68,71 66,63 68,00 73,32 70,02
TiO2 1,00 1,26 1,14 0,83 1,02 0,91 0,12 0,99 0,72 0,06 0,84 0,57
Al2O3 14,67 15,73 15,30 13,00 14,62 13,99 12,50 16,42 14,38 11,36 15,11 13,13
Fe2O3 2,02 2,96 2,44 3,13 5,09 3,66 0,67 4,32 2,05 0,38 2,79 1,38
FeO 4,00 4,86 4,53 2,20 5,61 3,64 1,72 5,96 3,49 1,53 4,79 2,66
MnO 0,07 0,88 0,28 0,06 0,12 0,08 0,03 0,16 0,08 0,02 0,16 0,06
MgO 0,64 1,31 0,84 0,10 0,80 0,47 0,06 1,40 0,53 0,30 1,45 0,71
CaO 3,66 4,67 4,09 2,28 3,21 2,92 0,64 4,00 2,49 0,60 4,10 1,90
Na2O 3,14 3,81 3,56 3,25 3,65 3,48 2,68 4,15 3,39 2,15 4,25 3,13
K2O 3,45 3,73 3,56 4,50 5,18 4,93 3,80 5,63 4,55 3,65 5,45 4,48
P2O5 0,25 0,37 0,30 0,03 0,59 0,21 0,02 0,35 0,14 0,02 0,37 0,15
За вмістом кремнекислоти вони належать до петрохімічних
груп середнього і кислого складу (SiO2 в головних складових
комплексу в межах 61,49–73,37 %, в жильній серії зазвичай −
72,80-76,00 %, рідко менше чи більше). Як і при макро- та мікро-
скопічному вивчені встановлюється, що між провідними порода-
ми комплексу відсутні різкі розмежування за будь якими петро-
хімічними показниками. Усі вони характеризуються дещо підви-
щеними, але близькими за обсягами вмістами лугів і займають
як-би проміжне положення між магматогенними утвореннями
нормального і сублужного рядів. При цьому породи середнього
складу, визначені за петрографічними ознаками як кварцові мон-
цоніти (SiO2 в межах 61,49-63,67 %, К2О+Na2O від 6,67 до
7,38 %), можуть місцями являти собою, принаймні частково, суб-
лужні кварцові монцодіорити. До кварцових монцонітів набли-
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
351
жені деякі відміни кварцових сієнітів (вміст SiO2 від 62,2 до
64,96 %, К2O+Na2O в межах 7,75-8,76 %), а до них за вмістом
кремнезему й лугів близькі найбільш високолужні відміни грано-
сієнітів (вміст SiO2 від 64,00 до 68,71 %, К2O+Na2O у межах 6,85-
9,25 %). Серед останніх є також відміни, що за петрохімічними
ознаками відповідають гранодіоритам (нормальнолужний ряд), а
граніти (вміст SiO2 від 68,0 до 73,32 %, К2O+Na2O у межах 6,4-
8,65 %) представлені відмінами родини гранітів (нормальнолуж-
ний ряд) і родини сублужних гранітів.
Утворення хлібодарівського комплексу майже повністю на-
лежать калієво-натрієвій серії з коефіцієнтом Na2O/К2O, перева-
жно, в межах 0,5-1,0. Лише кварцові монцоніти дещо тяжіють до
натрієвої серії (коефіцієнт Na2O/К2O від 0,89 до1,4). Головним ві-
дмінам порід комплексу притаманний досить малий діапазон
(межова зона між високоглиноземистими і дуже високоглинозе-
мистими відмінами) варіації глиноземистості (al’ кварцевих мон-
цонітів у межах 1,67-2,34, кварцових сієнітів − 1,36-2,49, граносі-
єнітів − 1,66-3,73, гранітів − 2,09-3,65), що сумісно з досить ви-
триманими значеннями натрієво-калієвих відношень визначило
надзвичайно компактне розміщення їх фігуративних точок на діа-
грамі al’ − Na2O/К2O і, в доповненні з інших петрохімічними по-
казниками, не оставляє сумніву щодо формування їх з єдиної
порції магматичного розплаву.
Коефіцієнт агпаїтності (Ка) в породах комплексу дещо зрос-
тає з підвищенням кремнекислотності (Ка кварцевих монцонітів –
0,61-0,65, кварцових сієнітів – 0,71-0,88, граносієнітів і гранітів −
у межах 0,62-0,92, але за його величиною різні відміни порід між
собою перекриваються, що обумовлює, переважно, перемінний
вміст лугів.
Петрохімічною особливостю комплексу є збіднілість його
порід на усьому інтервалі кремнекислотності на магній та висока
загальна залізистість (Кф кварцових монцонітів у межах 83-92 %;
кварцових сієнітів − 91-94 %, іноді 98 %; граносієнітів – 83-95 %,
іноді 97-99 %; гранітів – 80-94 %, іноді 73-80 %). Залізо-магнієві
відношення (коефіцієнт Fe/Mg) зазвичай знаходяться в межах 5,0-
15,0, лише в гранітах та жильних лейкогранітах та аплітах мо-
жуть бути дещо меншими, а в граносієнітах значно більшими (22-
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
352
65). Характерним також є досить стале стосовно калію і кальцію
значення в породах натрію, водночас чітко виражена зворотна за-
лежність між вмістами калію і кальцію.
Відносно формаційної належності утворень комплексу пог-
ляди дослідників остаточно не встоялися. Сукупно з іншими (в
сучасному розумінні) комплексами гранітоїдів Східного Приа-
зов’я їх вважали належними граносієнітовій [6], граніт-
граносієнітовій [3], сієніт-гранітовій [5] формаціям або виділяли
в самостійну формацію під назвою «формація інтрузивних чар-
нокітоїдів, трахітоїдних і чорнокварцевих гранітів» [2] або «ін-
трузивних чарнокітоїдів зон глибинних розломів». На наш пог-
ляд, ці утворення за особливостями породного складу і хімізму
дужу близькі до відомої у літературі граніт-граносієнітової фор-
мції [4] і можуть розглядатись, як і раніше, належними до цього
формаційного типу.
При цьому заслуговує на увагу своєрідне розміщення і спе-
цифічність форм у площині ерозійного зрізу докембрію іх про-
явів. Спостерігається ряд зайнятих ними «полів», які традиційно
розглядаються як самостійні масиви. Але в них, окремо взятих,
не встановлюються однакові, характерні для самостійних інтру-
зивів одного комплексу закономірності внутрішнього впорядку-
вання (наприклад зональність, розшарування та ін., з відповідним
розміщення різних фацій у плані). Водночас, при сумісному їх
(«полів», масивів) аналізі проявляється ареальний характер роз-
повсюдження утворень формації (див. рис. 1), а їхні своєрідні за
формою прояви нагадують релікти єдиного (можливо двох)
«прорізаного» річними долинами плитоподібного (лаколітоподі-
бного) міжформаційного масиву з усюди майже однаковою асо-
ціацією підстельних порід. Перекривна ж асоціація знищена еро-
зією, можливо це були нашаровані утворення типу косівцевської
товщі, можливо ж молодші, належні одному з масивом циклу су-
бплатформного розвитку території. Про таку форму вихідного ті-
ла (тіл) утворень комплексу може свідчити розміщення їх «полів»
(проявів формації) та в їхніх межах фації «кварцових монцонітів-
кварцових сієнітів» переважно в гіпсометрично найвищих (водо-
дільних) ділянках рель’єфу. Показовим в цьому відношенні є
Греко-Олександрівський масив. Існуючі винятки з такої законо-
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 9 (частина II), 2011
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 9 (part II), 2011
353
мірності легко пояснюються можливими нерівностями покрівлі
масиву (масивів) та можливою наявністю в таких місцях підвід-
них каналів, наприклад вздовж Кальміуської зони глибинних ро-
зломів та ін. (див. рис. 1). За такої моделі стає більш зрозумілою
«ніби відсутність» певних закономірностей внутрішнього впоря-
дкування в окремо взятому виході утворень формації. Ймовірним
є, що фація «кварцових монцонітів-кварцових сієнітів» в єдиному
(можливо двох), мабуть дещо нахиленому в південно-західних
румбах плитоподібному масиві, займала верхню (припокривель-
ну) його зону і була зруйнована ерозією в гіпсометрично найви-
щих частинах нахиленого тіла та в долинах річок. «Гранітна» ж
фація нагніталась, мабуть, переважно вздовж покрівлі підстель-
них породних асоціацій.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Возрастное и формационное расчленение бывшего восточно-
приазовского комплекса щелочных и субщелочных пород /
Есипчук К.Е., Галецкий Л.С., Васильченко В.В., Демянен-
ко В.В. и др. АН УССР. // Ин-т геохимии и физики минера-
лов. Препринт. – К.: 1990. – 60 с.
2. Петрология, геохимия и рудоносность интрузивных гранито-
идов Украинского щита / Есипчук К.Е., Шеремет Е.М., Зин-
ченко О.В. и др. – К.: Наук. думка, 1990. – 236 с.
3. Лазько Е.М. Карта геологических формаций докембрия Укра-
инского щита. М-б 1:500 000. Объяснительная записка. Гос-
комгеология Украины, ЦТЭ. – К.: 1991, 115 с.
4. Магматические формации СССР. Т. 1, 2 / В. Л. Масайтис,
В. Н. Москалева, Н. А. Румянцева и др. – Л: Недра, 1979. –
318 с.
5. Щербаков И.Б. Петрология Украинского щита. – Львов:
ЗУКЦ, 2005. – 366 с.
6. Гранитоидные формации Украинского щита / И. Б. Щербаков,
К. Е. Есипчук, В. И. Орса и др. – К.: Наук. думка, 1984. – 192 с.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-99748 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1996-885X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:36:20Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Український науково-дослідницький і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бородиня, Б.В. Козар, М.А. Стрекозов, С.М. Пащенко, В.Г. 2016-05-02T15:37:27Z 2016-05-02T15:37:27Z 2011 Структурна позиція, особливості хімізму та формаційна належність утворень хлібодарівського комплексу / Б.В. Бородиня, М.А. Козар, С.М. Стрекозов, В.Г. Пащенко // Наукові праці УкрНДМІ НАН України. — 2011. — № 9, ч. 2. — С. 344-353. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1996-885X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/99748 551.71/72/73 (477) Рассмотрены площади распространения образований хлебодаровского комплекса и строение массивов, показаны петрохимические особенности комплекса и принадлежность его к гранит-граносиенитовой формации. Khlebodarsky complex formation spread areas and rock mass structures are considered. Petrochemical features of the complex and its belonging to granosyenite formations are shown. uk Український науково-дослідницький і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України Наукові праці УкрНДМІ НАН України Структурна позиція, особливості хімізму та формаційна належність утворень хлібодарівського комплексу Article published earlier |
| spellingShingle | Структурна позиція, особливості хімізму та формаційна належність утворень хлібодарівського комплексу Бородиня, Б.В. Козар, М.А. Стрекозов, С.М. Пащенко, В.Г. |
| title | Структурна позиція, особливості хімізму та формаційна належність утворень хлібодарівського комплексу |
| title_full | Структурна позиція, особливості хімізму та формаційна належність утворень хлібодарівського комплексу |
| title_fullStr | Структурна позиція, особливості хімізму та формаційна належність утворень хлібодарівського комплексу |
| title_full_unstemmed | Структурна позиція, особливості хімізму та формаційна належність утворень хлібодарівського комплексу |
| title_short | Структурна позиція, особливості хімізму та формаційна належність утворень хлібодарівського комплексу |
| title_sort | структурна позиція, особливості хімізму та формаційна належність утворень хлібодарівського комплексу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/99748 |
| work_keys_str_mv | AT borodinâbv strukturnapozicíâosoblivostíhímízmutaformacíinanaležnístʹutvorenʹhlíbodarívsʹkogokompleksu AT kozarma strukturnapozicíâosoblivostíhímízmutaformacíinanaležnístʹutvorenʹhlíbodarívsʹkogokompleksu AT strekozovsm strukturnapozicíâosoblivostíhímízmutaformacíinanaležnístʹutvorenʹhlíbodarívsʹkogokompleksu AT paŝenkovg strukturnapozicíâosoblivostíhímízmutaformacíinanaležnístʹutvorenʹhlíbodarívsʹkogokompleksu |