Агросфері України європейський вектор розвитку (рецензія на монографію О.І. Фурдичка «Екологічні основи збалансованого розвитку агросфери в контексті європейської інтеграції України»)

Агросфері України європейський вектор розвитку (рецензія на монографію О.І. Фурдичка «Екологічні основи збалансованого розвитку агросфери в контексті європейської інтеграції України»)

У монографії висвітлено екологічні основи збалансованого розвитку агросфери в контексті євроінтеграційних процесів в Україні, узагальнено і систематизовано результати фундаментальних та прикладних досліджень з питань агроекології, природокористування, формування агроландшафтів, екологічної безпеки...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Вісник НАН України
Datum:2016
1. Verfasser: Гродзинський, Д.М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2016
Schlagworte:
Рецензії
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/99849
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Агросфері України європейський вектор розвитку (рецензія на монографію О.І. Фурдичка «Екологічні основи збалансованого розвитку агросфери в контексті європейської інтеграції України») / Д.М. Гродзинський // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 3. — С. 97-102. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-99849
record_format dspace
spelling Гродзинський, Д.М.
2016-05-05T14:28:49Z
2016-05-05T14:28:49Z
2016
Агросфері України європейський вектор розвитку (рецензія на монографію О.І. Фурдичка «Екологічні основи збалансованого розвитку агросфери в контексті європейської інтеграції України») / Д.М. Гродзинський // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 3. — С. 97-102. — укр.
0372-6436
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/99849
У монографії висвітлено екологічні основи збалансованого розвитку агросфери в контексті євроінтеграційних процесів в Україні, узагальнено і систематизовано результати фундаментальних та прикладних досліджень з питань агроекології, природокористування, формування агроландшафтів, екологічної безпеки аграрного виробництва, розвитку сільських селітебних територій, радіоекології тощо. Проаналізовано екологічні проблеми, стан та використання природних ресурсів під час ведення аграрного виробництва, екологічний стан і розвиток сільських поселень. Здійснено комплексне дослідження науки агроекології на сучасному етапі її розвитку як фундаментальної основи формування збалансованої агросфери. Розглянуто головні та визначено низку пріоритетних завдань агроекології.
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Вісник НАН України
Рецензії
Агросфері України європейський вектор розвитку (рецензія на монографію О.І. Фурдичка «Екологічні основи збалансованого розвитку агросфери в контексті європейської інтеграції України»)
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Агросфері України європейський вектор розвитку (рецензія на монографію О.І. Фурдичка «Екологічні основи збалансованого розвитку агросфери в контексті європейської інтеграції України»)
spellingShingle Агросфері України європейський вектор розвитку (рецензія на монографію О.І. Фурдичка «Екологічні основи збалансованого розвитку агросфери в контексті європейської інтеграції України»)
Гродзинський, Д.М.
Рецензії
title_short Агросфері України європейський вектор розвитку (рецензія на монографію О.І. Фурдичка «Екологічні основи збалансованого розвитку агросфери в контексті європейської інтеграції України»)
title_full Агросфері України європейський вектор розвитку (рецензія на монографію О.І. Фурдичка «Екологічні основи збалансованого розвитку агросфери в контексті європейської інтеграції України»)
title_fullStr Агросфері України європейський вектор розвитку (рецензія на монографію О.І. Фурдичка «Екологічні основи збалансованого розвитку агросфери в контексті європейської інтеграції України»)
title_full_unstemmed Агросфері України європейський вектор розвитку (рецензія на монографію О.І. Фурдичка «Екологічні основи збалансованого розвитку агросфери в контексті європейської інтеграції України»)
title_sort агросфері україни європейський вектор розвитку (рецензія на монографію о.і. фурдичка «екологічні основи збалансованого розвитку агросфери в контексті європейської інтеграції україни»)
author Гродзинський, Д.М.
author_facet Гродзинський, Д.М.
topic Рецензії
topic_facet Рецензії
publishDate 2016
language Ukrainian
container_title Вісник НАН України
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format Article
description У монографії висвітлено екологічні основи збалансованого розвитку агросфери в контексті євроінтеграційних процесів в Україні, узагальнено і систематизовано результати фундаментальних та прикладних досліджень з питань агроекології, природокористування, формування агроландшафтів, екологічної безпеки аграрного виробництва, розвитку сільських селітебних територій, радіоекології тощо. Проаналізовано екологічні проблеми, стан та використання природних ресурсів під час ведення аграрного виробництва, екологічний стан і розвиток сільських поселень. Здійснено комплексне дослідження науки агроекології на сучасному етапі її розвитку як фундаментальної основи формування збалансованої агросфери. Розглянуто головні та визначено низку пріоритетних завдань агроекології.
issn 0372-6436
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/99849
citation_txt Агросфері України європейський вектор розвитку (рецензія на монографію О.І. Фурдичка «Екологічні основи збалансованого розвитку агросфери в контексті європейської інтеграції України») / Д.М. Гродзинський // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 3. — С. 97-102. — укр.
work_keys_str_mv AT grodzinsʹkiidm agrosferíukraíniêvropeisʹkiivektorrozvitkurecenzíânamonografíûoífurdičkaekologíčníosnovizbalansovanogorozvitkuagrosferivkontekstíêvropeisʹkoííntegracííukraíni
first_indexed 2025-11-26T01:38:01Z
last_indexed 2025-11-26T01:38:01Z
_version_ 1850602338032549888
fulltext ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 3 97 АГРОСФЕРІ УКРАЇНИ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВЕКТОР РОЗВИТКУ Рецензія на монографію О.І. Фурдичка «Екологічні основи збалансованого розвитку агросфери в контексті європейської інтеграції України» У монографії висвітлено екологічні основи збалансованого розвитку агро- сфери в контексті євроінтеграційних процесів в Україні, узагальнено і сис- тематизовано результати фундаментальних та прикладних досліджень з питань агроекології, природокористування, формування агроландшафтів, екологічної безпеки аграрного виробництва, розвитку сільських селітебних територій, радіоекології тощо. Проаналізовано екологічні проблеми, стан та використання природних ресурсів під час ведення аграрного виробни- цтва, екологічний стан і розвиток сільських поселень. Здійснено комплек- сне дослідження науки агроекології на сучасному етапі її розвитку як фун- даментальної основи формування збалансованої агросфери. Розглянуто головні та визначено низку пріоритетних завдань агроекології. Наприкінці ХХ ст. у світі істотно змінилися акценти щодо ви- живання людства на планеті — проблеми війни і миру посту- пилися місцем проблемам стану навколишнього природного середовища. Глави більшості держав світу зібралися у Ріо-де- Жанейро на конференцію ООН з навколишнього середовища і визнали, що модель, якої до того часу додержувалися розвинені країни, веде до неминучої катастрофи, оскільки інтенсивність використання природних ресурсів перевищує здатність при- роди до самовідновлення. Прийнята на цій конференції Декла- рація Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища і розвитку орієнтувала країни світу на заміну егоцентричної парадигми екоцентричною. Це, відповідно, висунуло нові проблеми, а саме: підготовки спеціалістів з природокористування і розширення наукових досліджень з екології. В аграрній науці для вирішення екологічних проблем агросфери були започатковані академіком НАН України, НААН України і РАСГН О.О. Созіновим і в по- дальшому розширені і поглиблені академіком НААН України О.І. Фурдичком наукові дослідження з агроекології як науково- го напряму з екологічних основ розвитку агросфери. РЕЦЕНЗІЇ РЕЦЕНЗІЇ ГРОДЗИНСЬКИЙ Дмитро Михайлович — академік НАН України, доктор біологічних наук, професор, завідувач відділу біофізики та радіобіології Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України 98 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (3) РЕЦЕНЗІЇ У період, коли Україна визначила курс на інтеграцію до Європейського Союзу як стра- тегічну мету своєї зовнішньоекономічної по- літики, одним із пріоритетів стає збалансова- ний розвиток і реалізація положень природо- охоронних міжнародних угод та конвенцій. У зв’язку з цим поява фундаментальної праці Ореста Івановича Фурдичка — це значний здо- буток у сфері агроекологічної науки щодо роз- роблення наукових основ формування агро- сфери України на принципах збалансованості екологічних, економічних і соціальних чинни- ків розвитку. Безперечно, монографії властива наукова новизна, що свідчить про глибоку обі- знаність автора з теоретичними та практични- ми аспектами формування і розвитку агросфе- ри з урахуванням специфіки нашої держави. Монографія присвячена світлій пам’яті академіка НААН України, професора, Героя України Михайла Васильовича Зубця, який зазначав, що «аграрна наука свою владу, що живиться знаннями про закони природи, вико- ристовує лише для блага людини. Вищої мети, ніж служіння їй, для нас, учених-аграрників, не існує…». Інформаційна частина роботи дає достат- ньо підстав сформувати загальне враження про книгу як про завершену наукову працю. У ній всебічно проаналізовано фактичний стан агросфери України, узагальнено резуль- тати наукових досліджень з його поліпшення з урахуванням європейських норм у природоко- ристуванні та сформовано структуру тематики наукових досліджень з агроекології як одного з напрямів аграрної науки. Монографія складається з 6 розділів, де у логічній послідовності розкриваються пи- тання аналізу екологічних проблем України, нормативно-правової бази та її відповідності міжнародним стандартам, значення науки аг- роекології як фундаментальної основи фор- мування агросфери, стану природних ресурсів агросфери, методичних підходів до їх оціню- вання та моніторингу, формування агроланд- шафтів, агроекологічного та лісомеліоратив- ного районування, екологічної безпеки, стану й розвитку сільських селітебних територій та ін. Науковий матеріал переважно є синте- зом власних багаторічних досліджень з під- твердженням сучасним науковим доробком провідних вітчизняних і закордонних учених. У розділі «Екологічні проблеми агросфери України» здійснено глибокий аналіз літера- турних джерел та узагальнено результати на- укових досліджень з оцінювання екологічного стану як наслідку антропоцентричної парадиг- ми у використанні природних ресурсів, окрес- лено основні напрями адаптації екологічної по- літики України до прогнозованих змін клімату та до європейських норм природокористуван- ня. За результатами літературно-патентного пошуку і власних досліджень виявлено, що основними екологічними проблемами агро- сфери, розв’язання яких потребує першочер- гового наукового забезпечення, є стан природ- них ресурсів і нормування антропогенного та техногенного навантаження на них у процесі їх раціонального використання. Зроблено висно- вок про те, що екологічні проблеми агросфери України потребують переосмислення щодо можливих майбутніх наслідків і формування нової системи цінностей та орієнтирів для ви- живання людства заради досягнення спільної мети — збереження соціального і біологічного життя на планеті Земля. З’ясовано вплив агро- сфери України як найбільш природоємної га- лузі України на екологічний стан довкілля. Автор, спираючись на дослідження з цього питання інших науковців, доводить, що ваго- мий внесок в екологічний слід України робить агросфера, як видозмінена людиною частина біосфери для виробництва сільськогосподар- ської продукції, що забезпечує життєдіяль- ність суспільства і, насамперед, задовольняє його потреби в харчових продуктах і сировині для інших галузей промисловості; показує міс- це ресурсів агросфери у загальній структурі природних ресурсів біосфери, де ресурси агро- сфери належать до групи вичерпних і до під- групи відновних. Особливу увагу приділено розробленню концептуальної моделі екологіч- ного ланцюга якості життя і здоров’я людини. Автор характеризує збалансований розви- ток з точки зору соціального, економічного та ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 3 99 РЕЦЕНЗІЇ екологічного збалансованого розвитку на осно- ві всіх цінностей і особливостей територій, су- часних і майбутніх інтересів, налагодження співпраці суб’єктів діяльності на узгоджених засадах. Доводить різницю у тлумаченні термі- нів «сталий», який утвердився у законодавстві України і асоціюється з постійністю й незмін- ністю, хоча розвиток передбачає динаміку, на- явність змін, та «збалансований» розвиток, що дає можливість зробити наголос на інтеграції трьох складових — економічної, соціальної та екологічної. Метою збалансованого розвитку України є припинення деградації природних екосистем і забезпечення високого рівня та якості життя нинішнього і майбутніх поколінь українців. Досягнення цієї мети відповідає сві- тоглядним цінностям і культурним традиціям народу, а також міжнародним зобов’язанням України в контексті євроінтеграції. У розділі «Агроекологія — наукова основа збалансованого розвитку агросфери» з’ясова- но суть агроекології як науки про екологічний стан агросфери, охорону навколишнього при- родного середовища, раціональне використан- ня й відтворення природних ресурсів у сучас- них складних екологічних та економічних умо- вах. Вона має розробляти теоретичні основи для екологічно безпечного виробництва про- дукції рослинництва і тваринництва. Головним завданням агроекології є забезпечення зба- лансованого виробництва якісної та безпечної продукції за умови збереження і відтворення природно-ресурсного потенціалу агросфери, тобто екологічна безпека всіх галузей вироб- ництва АПК. Уперше розроблено модель науки агроекології в системі аграрних наук і наведено її наукові та науково-прикладні результати. Автор доводить, що агроекологія і природо- користування — споріднені та взаємопов’язані між собою науки, покликані формувати нову філософію пізнання агросфери та використан- ня ресурсів живої і неживої природи, насам- перед відновлюваних ресурсів, для забезпе- чення кращого життя сучасних і прийдешніх поколінь, адаптації суспільства до постійних змін навколишнього природного середовища, в тому числі й змін клімату на Землі. Показано, що для наукового забезпечення євроінтеграційних процесів в Україні у сфері збалансованого розвитку агросфери пріори- тетними напрямами досліджень в агроеко- логії є: екологічне оцінювання і нормування антропогенного і техногенного навантаження на природні ресурси агросфери; екологічний стан та оптимізація структури компонентів аг- росфери; основи екологічної безпеки в АПК; агроекологічний моніторинг і наукові основи екологічного прогнозування розвитку агро- сфери; адаптація аграрного виробництва до прогнозованих змін клімату. У розділі «Природні ресурси агросфери в Україні» проаналізовано використання при- родних ресурсів в аграрному виробництві України. З погляду еколого-економічного оці- нювання висвітлено стан земельних, водних і лісових ресурсів та негативні наслідки їх нера- ціонального використання. Виявлено окремі недоліки в назвах облікових категорій земель, розбіжності в господарській і статистичній звітності про їх наявність і використання, об- ґрунтовано пропозиції з адаптації нормативно- правової бази України із землекористування до євростандартів. З’ясовано особливості лісо- вих і водних екосистем як складових атмосфе- ри, показано перспективи моніторингу та про- гнозування стану ресурсів агросфери методом дистанційного зондування з космосу. Значну увагу приділено особливостям використання земель лісогосподарського призначення як ка- тегорії земель, запровадженій у процесі змін та доповнень до Земельного кодексу України в 2006 р. Автор доводить, що в галузі землекористу- вання ліси як об’єкт господарювання стають відокремленими від землі, зокрема від земле- користування, що викривляє зміст лісівни- цтва і зводить його до користування лісовими ресурсами замість користування земельними ресурсами з відповідними економічними ме- ханізмами регулювання відносин між влас- ником землі і суб’єктами господарювання. За результатами багаторічних досліджень автор встановив, що продукція в аграрному секторі економіки виробляється завдяки поєднанню 100 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (3) РЕЦЕНЗІЇ чотирьох принципово відмінних чинників: продуктивності землі, енергії Сонця, техніки та біотехнологій виробництва і людської праці. Незважаючи на те, що лісова екосистема є од- ним із найважливіших чинників формування загальних екосистем, у Лісовому кодексі Укра- їни немає визначення терміна «лісова екосис- тема». Автор пропонує власне визначення цьо- го терміна. У комплексі проблем з формування умов для збалансованого використання земель сіль- сько- та лісогосподарського призначення і зе- мель водного фонду як найважливіших при- родних ресурсів агросфери важливим елемен- том є організація системи агроекологічного моніторингу, яка передбачає три види моніто- рингу — абіотичний, біотичний та імпактний. Основним методом агроекологічного моніто- рингу є дистанційне зондування Землі з космо- су. Розроблено концепцію науково-технічної програми «Моніторинг агроресурсів і прогно- зування їхнього стану з використанням ДЗЗ» («Агрокосмос»), сформовано мережу тестових полігонів. У розділі «Наукові підходи до формування збалансованих агроландшафтів» узагальнено результати досліджень з управління структу- рою агроландшафтів, у тому числі з реабілі- тації порушених агроландшафтів, обґрунтова- но методичні підходи до агроекологічного та лісомеліоративного районування агросфери України. На основі глибокого аналізу доведе- но, що стабільність і збалансованість розвитку агросфери визначається станом агроландшаф- тів. Основною складовою і найвразливішою ланкою агроландшафтів є орні землі (рілля), оскільки вони зазнають найбільшого та постій- ного антропогенного і технічного навантажен- ня. Для створення оптимальної структурно- функціональної організації агроландшафтів необхідно оптимізувати співвідношення у ландшафті земельних угідь різного цільового призначення, зменшити частку ріллі до 40 % (24,0 млн га) та збільшити частку екологостабі- лізуючих угідь: сіножатей і пасовищ — до 29 % (17,6 млн га), багаторічних насаджень, лісів і захисних насаджень — до 25 % (15,0 млн га). Для організації та здійснення лісомеліора- тивних заходів у агроландшафтах на засадах збалансованого розвитку автор уперше розро- бив Концепцію управління агроландшафтами в Україні як систему науково обґрунтованих аспектів цього процесу, що поєднує агротех- нічні та лісомеліоративні заходи. Основу збалансованого природокористуван- ня в агросфері становить районування терито- рії, насамперед — агроекологічне та лісомелі- оративне. Важливою умовою районування є перехід від антропоцентричної до екоцентрич- ної концепції ведення аграрного виробництва. Агроекологічне районування є концептуаль- ним втіленням можливостей прогнозування розвитку агросфери на засадах когерентності і диференціації природно-антропогенних про- цесів функціонування агроландшафтів. Ме- тодика агроекологічного районування вклю- чає чотири етапи: типологічна класифікація, створення інформаційної бази даних, вибір критеріїв і параметрів та створення моделей структури і функціонування агроландшафтів. Основним завданням лісомеліоративного ра- йонування території є науково обґрунтований поділ її з урахуванням природних чинників і антропогенної діяльності для створення лісо- меліоративних систем. Запропоноване лісо- меліоративне районування передбачає впрова- дження протиерозійної лісомеліорації — поділ території за інтенсивністю прояву ерозійних процесів. У розділі «Наукові засади екологічної без- пеки аграрного виробництва» викладено наукові результати з екологічної безпеки в сільськогосподарському виробництві, з від- родження агровиробництва на радіоактивно забруднених територіях та екологічних основ виробництва органічної сільськогосподарської продукції. Недосконалість технологій у галузі рослинництва і тваринництва, порушення на- уково обґрунтованих підходів ведення аграр- ного виробництва загалом, забруднення і не- раціональне використання земельних, водних і біоресурсів є чинниками зниження продук- тивності агровиробництва, якості сировини і продукції. Дотримання екологічно безпечних ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 3 101 РЕЦЕНЗІЇ принципів господарювання можливе завдя- ки удосконаленню технологій виробництва. Саме технологія визначає кількість і співвід- ношення засобів виробництва, необхідних для сільського господарства, з урахуванням його виробничої та регіональної спеціалізації. З ме- тою обмеження негативного антропогенного навантаження на довкілля з боку аграрного виробництва та підтримки його екологічно безпечного режиму функціонування необхід- но перейти до еколого-економічної концепції розвитку, що сприятиме гармонізації відносин людини з природою. У галузі рослинництва основними шляхами зменшення негативного антропогенного впли- ву на довкілля є перехід на збільшення обся- гів застосування біопрепаратів, імунологічних методів захисту рослин, врахування алелопа- тичного ефекту, диференційований підхід до застосування генно-інженерних технологій, зменшення надходження в трофічні ланцюги важких металів, радіонуклідів та стійких орга- нічних пестицидів. У галузі тваринництва од- нією з головних проблем є утилізація відходів великих комплексів з виробництва продукції тваринництва на промисловій основі і пробле- ма парникових газів як одна з причин можли- вих змін клімату. Основним чинником радіаційної небезпе- ки для населення є внутрішнє опромінення через надходження радіонуклідів до організ- му людини з продуктами харчування. Аналіз структури продукції, яку споживає населення забруднених регіонів, дає підстави стверджу- вати, що до основної дозоутворюючої продук- ції належить продукція рослинництва — на її частку припадає близько 70 %. Пріоритетними напрямами наукового забезпечення виробни- цтва сільськогосподарської продукції на радіо- активно забруднених територіях слід вважати відновлення природної ландшафтної структу- ри угідь, відродження великотоварного вироб- ництва, особливо м’ясного скотарства, удоско- налення системи радіологічного контролю. Як свідчить світовий досвід, ефективним напрямом підвищення екологічної безпеки агровиробництва є розвиток органічного зем- леробства. В Україні, незважаючи на законо- давчу невизначеність, органічне виробництво стабільно розвивається. Так, площа сертифі- кованих сільськогосподарських угідь, залуче- них під вирощування різноманітної органічної продукції, становить уже понад 300 тис. га. Для вирішення проблеми виробництва високоякіс- ної продукції для дитячого харчування розро- блена і вдосконалюється нормативна база, яка враховує міжнародні нормативні документи, регламенти, директиви та постанови ЄС, а та- кож принципи НАССР: науково-методичні підходи до експлуатації спеціальних сировин- них зон, процедура їх екологічного аудиту, спо- сіб визначення відповідності земель сільсько- господарського призначення вимогам спеці- альних сировинних зон. У розділі «Стан та перспективи розвитку сільських селітебних територій» узагальнено результати досліджень з вирішення екологіч- них проблем сільських селітебних відносин в Україні. Обґрунтовано, що економічна розба- лансованість, яка спостерігається в усіх сферах діяльності держави внаслідок реформ, прове- дених у 1990-х роках, призвела не лише до со- ціального занепаду села, а й істотно погіршила екологічний стан присадибних земельних діля- нок особистих селянських господарств. Це ста- лося внаслідок зміни структури виробництва сільськогосподарської продукції на сільських селітебних територіях і відповідного збіль- шення антропогенного навантаження на при- родні ресурси агросфери. Цьому сприяла низь- ка екологічна культура сільського населення і відсутність державного контролю за станом земель, якістю води та сільськогосподарської продукції. Доведено, що основною причиною цих проблем є зміна структури продукції, ви- рощуваної на присадибних ділянках, що іс- тотно збільшило антропогенне навантаження на земельні і водні ресурси і позначається на якості життя сільського населення. Агроекологічний стан ґрунту, якість про- дуктів і питної води в сільських населених пунктах не відповідають чинним санітарно- гігієнічним нормам. Зроблено висновок, що головним напрямом поліпшення екологічного 102 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (3) РЕЦЕНЗІЇ стану сільських селітебних територій є удоско- налення системи екологічного моніторингу та розроблення відповідних природоохоронних заходів з використання хімічних засобів у ви- робництві сільськогосподарської продукції та поводження зі шкідливими відходами. Отже, обраний Україною шлях до європейської ін- теграції та європейських стандартів життєді- яльності зумовлює необхідність вирішення проблеми збалансованого розвитку сільських територій. Це потребує комплексного підходу з урахуванням того, що сільські території є не лише основою аграрного виробництва, а й се- редовищем проживання сільського населення з певними соціально-економічними та еколо- гічними потребами. У контексті збалансованого розвитку сіль- ських територій на особливу увагу заслуговує така форма господарювання, як особисті се- лянські господарства, де виробляється 49 % ва- лової сільськогосподарської продукції і діяль- ність яких водночас є гарантією продовольчої безпеки країни, оскільки 51 % валової сільсько- господарської продукції переважно експорту- ється за кордон. При цьому слід удосконалити процедуру проведення агроекологічного моні- торингу особистих селянських господарств і розробити відповідні природоохоронні заходи щодо заборони хімічних засобів у виробництві сільськогосподарської продукції та поводжен- ня зі шкідливими відходами. Належну увагу слід приділити екологічному стану сільських територій, оскільки основни- ми чинниками забруднення навколишнього природного середовища є надмірне виснажен- ня природних ресурсів, використання хімічних засобів захисту рослин та мінеральних добрив, порушення технології зберігання та застосу- вання гною, стихійне накопичення побутових та інших видів відходів. Отже, кожний розділ монографії — це уза- гальнення наукових результатів з агроекології і суміжних напрямів, таких як ґрунтознавство, агрохімія, мікробіологія, економіка природо- користування, на холістичному рівні (без дета- лізації), що характерно для екології як науки, в якій домінують узагальнення і прогноз. Оче- видно, саме тому текст ілюстровано переважно функціональними і структурними схемами. Монографія є завершеним самостійним до- слідженням на актуальну тему, що має наукову й практичну цінність. Наведені результати мо- жуть бути використані в навчальному процесі при викладанні дисциплін екологічного напря- му, впровадження викладених пропозицій дасть змогу вдосконалити нормативно-правову базу з питань охорони навколишнього природного середовища і збалансованого розвитку, підви- щити рівень екологічної безпеки аграрного ви- робництва та запобігти екологічним загрозам для довкілля. Загалом це видання є результа- том тривалої роботи та набутого досвіду автора в царині екологічної науки, у ньому використа- но сучасну методологію розгляду та численні приклади для підтвердження теоретичних по- ложень і практичних рекомендацій. Рецензована монографія, як перша узагаль- нююча наукова праця з теоретико-ме то до ло- гіч них засад формування агросфери, істотно розширила перелік об’єктів наукових дослі- джень з агроекології (тривалий час вони базу- валися переважно на результатах досліджень з агрохімії та ґрунтознавства), у ній доведено доцільність використання в дослідженнях ре- зультатів суміжних наукових напрямів (мікро- біологія, селекція, вірусологія, радіоекологія, лісівництво, агролісомеліорація тощо). Ця книга знайде свого читача серед представни- ків органів державної влади, вчених, студентів аграрних вищих навчальних закладів та інших осіб, які цікавляться проблемами екології в агросфері України, і може слугувати основою для вдосконалення навчальних програм з кур- су «Охорона навколишнього середовища».

Ähnliche Einträge