Про стан та перспективи розвитку сейсмічних досліджень для захисту від землетрусів (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 17 лютого 2016 р.)

У доповіді відзначено актуальність проведення наукових сейсмологічних досліджень, результати яких є надзвичайно важливими для запобігання катастрофічним наслідкам землетрусів і життєво необхідними для стабільного розвитку країни....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2016
Автор:	Кендзера, О.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2016
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	З кафедри Президії НАН України
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/99879
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Про стан та перспективи розвитку сейсмічних досліджень для захисту від землетрусів (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 17 лютого 2016 р.) / О.В. Кендзера // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 4. — С. 40-46. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-99879
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-998792025-02-10T00:53:22Z Про стан та перспективи розвитку сейсмічних досліджень для захисту від землетрусів (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 17 лютого 2016 р.) Кендзера, О.В. З кафедри Президії НАН України У доповіді відзначено актуальність проведення наукових сейсмологічних досліджень, результати яких є надзвичайно важливими для запобігання катастрофічним наслідкам землетрусів і життєво необхідними для стабільного розвитку країни. 2016 Article Про стан та перспективи розвитку сейсмічних досліджень для захисту від землетрусів (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 17 лютого 2016 р.) / О.В. Кендзера // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 4. — С. 40-46. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/99879 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України
spellingShingle	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України Кендзера, О.В. Про стан та перспективи розвитку сейсмічних досліджень для захисту від землетрусів (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 17 лютого 2016 р.) Вісник НАН України
description	У доповіді відзначено актуальність проведення наукових сейсмологічних досліджень, результати яких є надзвичайно важливими для запобігання катастрофічним наслідкам землетрусів і життєво необхідними для стабільного розвитку країни.
format	Article
author	Кендзера, О.В.
author_facet	Кендзера, О.В.
author_sort	Кендзера, О.В.
title	Про стан та перспективи розвитку сейсмічних досліджень для захисту від землетрусів (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 17 лютого 2016 р.)
title_short	Про стан та перспективи розвитку сейсмічних досліджень для захисту від землетрусів (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 17 лютого 2016 р.)
title_full	Про стан та перспективи розвитку сейсмічних досліджень для захисту від землетрусів (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 17 лютого 2016 р.)
title_fullStr	Про стан та перспективи розвитку сейсмічних досліджень для захисту від землетрусів (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 17 лютого 2016 р.)
title_full_unstemmed	Про стан та перспективи розвитку сейсмічних досліджень для захисту від землетрусів (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 17 лютого 2016 р.)
title_sort	про стан та перспективи розвитку сейсмічних досліджень для захисту від землетрусів (стенограма наукової доповіді на засіданні президії нан україни 17 лютого 2016 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2016
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/99879
citation_txt	Про стан та перспективи розвитку сейсмічних досліджень для захисту від землетрусів (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 17 лютого 2016 р.) / О.В. Кендзера // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 4. — С. 40-46. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT kendzeraov prostantaperspektivirozvitkuseismíčnihdoslídženʹdlâzahistuvídzemletrusívstenogramanaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni17lûtogo2016r
first_indexed	2025-12-02T08:38:24Z
last_indexed	2025-12-02T08:38:24Z
_version_	1850385057373487104
fulltext	40 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (4) ПРО СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СЕЙСМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ДЛЯ ЗАХИСТУ ВІД ЗЕМЛЕТРУСІВ Стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 17 лютого 2016 року У доповіді відзначено актуальність проведення наукових сейсмологічних досліджень, результати яких є надзвичайно важливими для запобігання катастрофічним наслідкам землетрусів і життєво необхідними для ста- більного розвитку країни. Шановний Борисе Євгеновичу! Шановні члени Президії! Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України виконує фундаментальні і прикладні наукові дослідження з питань мо- ніторингу сейсмічності, вивчення сейсмічної небезпеки тери- торії України та розроблення методів визначення кількісних параметрів прогнозованих сейсмічних впливів, необхідних для сейсмічного захисту житлових та адміністративних будинків, промислових споруд, зокрема таких екологічно небезпечних об’єктів, як АЕС, ГЕС, сховища небезпечних відходів, про- дуктопроводи тощо. Сейсмологічні дослідження проводяться на підставі Програми функціонування і розвитку національ- ної системи сейсмічних спостережень та підвищення безпеки проживання населення у сейсмонебезпечних регіонах, затвер- дженої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.97 № 699, та на виконання рішення Міжвідомчої комісії з питань науково-технологічної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України від 03.04.2008 «Про стан забезпечення сей- смічної безпеки та проблеми розвитку сейсмостійкого будівни- цтва в Україні». Сейсмічна небезпека на території України існує. Вона по в’я- зана з тим, що багато мільйонів років тому зіткнулися Євра- зійська, Африканська, Арабська і Індійська літосферні плити, їхній рух назустріч одна одній триває й досі, і на стику цих плит утворився потужний сейсмоактивний пояс. Так, лише за два останні тижні лютого 2016 р. тут відбулося 603 землетруси. КЕНДЗЕРА Олександр Володимирович — член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 4 41 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Сейсмічність території Східно-Європейської платформи в межах України пов’язують із впли- вом сусіднього потужного Азорсько-Серед зем- но морсько-Альпійсько-Трансазійського сейс- мо активного поясу планети і з великомасш- табними місцевими геологічними процесами в земній корі та верхній мантії. Сейсмічність території України визначається місцевими землетрусами і сильними підкоровими земле- трусами унікальної зони Вранча (Румунія) — унікальної, тому що таких високоактивних зон з потужними глибокими землетрусами на нашій планеті є лише три: Вранча, Гіндукуш і острови Тонга. Інтенсивність сейсмічних стру- шувань від землетрусів зони Вранча з М > 7 на території України становить від 3 до 8 балів за шкалою МSK-64. Найсильніші струшування були спричинені румунськими землетрусами 1230, 1790, 1802, 1838, 1908, 1940, 1977, 1986 і 1990 років. На платформній частині території України в останні роки відчутні землетруси спостерігалися поблизу Тернополя (03.01.2002, M = 3,2); у Луганській області (11.05.2004, M = 3,2 і 19.04.2006, M = 3,0); у Житомирській області (12.03.2006, M = 3,6); в районі Кривого Рогу (25.12.2007, М = 3,6 і 23.06.2013, М = 4,6); на межі Сумської і Полтавської областей (02.03.2015, М = 4,6). Отже, найбільшу небезпеку для населення, промисловості, інфраструктури практично на всій території України становлять підкорові землетруси сейсмоактивної зони Вранча, але не менш загрозливими є локальні неглибокі землетруси Криму, Закарпаття і Передкарпат- тя. Щороку фіксується близько 70—100 таких подій. Райони з прогнозованою інтенсивніс- тю сейсмічних впливів 6—9 балів охоплю- ють близько 20 % території України (понад 120 тис. км2), на якій проживає понад 10 млн чоловік, райони з інтенсивністю 7—9 балів — приблизно 12 % території з населенням більш як 7 млн чоловік. До сейсмічно небезпечних належать території Кримського півострова, Карпатського регіону, частина Одеської, Ми- колаївської, Херсонської, Запорізької, Кіро- воградської, Дніпропетровської, Вінницької, Львівської, Тернопільської, Чернівецької об- ластей і кілька районів Донбасу. Проте не землетруси вбивають людей, а по- гано зведені будинки. Цей вислів, який уже став крилатим, належить відомим американ- ським фахівцям із сейсмостійкого проектуван- Сейсмічні пояси Землі. Територія України розташована на окраїні потужного Азорсько-Середземноморсько-Аль- пій сько-Трансазійського сейсмогенного поясу планети 42 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (4) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ ня та будівництва Дж. Гіру і Х. Шаху. Світо- вий досвід у цій галузі переконливо свідчить, що основною концепцією сейсмічного захисту має бути впровадження сейсмостійкого проек- тування і будівництва житла, інфраструктури, а також промислових об’єктів, яке ґрунтується на об’єктивних знаннях і кількісних параме- трах реальної сейсмічної небезпеки в районах їх розташування. В Україні сформульовано, обґрунтовано і впроваджено в практику оптимальну для нашої території стратегію сейсмічного захисту. В ній враховано, що складовими сейсмічного ризику є сейсмічна небезпека і сейсмічна вразливість. Рівень сейсмічної небезпеки — це об’єктивна характеристика території, яка визначається за допомогою комплексу робіт із загального сей- смічного районування (ЗСР) території, деталь- ного сейсмічного районування (ДСР) окремих районів і сейсмічного мікрорайонування (СМР) майданчиків розміщення об’єктів. За кожним із цих пунктів ми маємо наукові і методичні на- працювання. І якщо на рівень сейсмічної не- безпеки людина вплинути не може, то знизити сейсмічну вразливість ми в змозі, мінімізуючи тим самим сейсмічний ризик. З метою вивчення сейсмоактивності на території України при Інституті геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України функціонує мережа сейсмічних станцій, яка фактично є на- ціональною мережею сейсмологічних спосте- режень. Вона є основною ланкою, що постачає об’єктивні дані для різних видів діяльності в галузі захисту від землетрусів. Разом із Віталі- єм Олексійовичем Дядюрою я свого часу був співкерівником теми «Розробка сейсмологічної мережі НАН України», яка виконувалася на замовлення Державного космічного агентства України. У 1998 р. до складу мережі входили 11 станцій у Карпатському регіоні, 3 станції в центральній частині України і 7 станцій у Кри- му. Єдиним способом реєстрації тоді був анало- говий запис на фотопапір. На сьогодні мережа сейсмологічних спостережень НАН України налічує 38 сейсмологічних станцій. Усі вони цифрові і можуть працювати в онлайн-режимі. Крім того, ми забезпечуємо роботу станції Київ- IRIS, яка експлуатується спільно з Альбукерк- ською сейсмологічною лабораторією Геологіч- ної служби США і вважається однією з най- кращих у системі IRIS (Incorporated Research Institutions for Seismology). Мережа постачає уніфіковані дані про сейсмічні прояви на тери- торії України і в прилеглих районах, на основі яких визначають науково обґрунтовані про- гнозні значення сейсмічної небезпеки, необхід- ні для довгострокового соціально-економічного планування, раціонального землекористування, прийняття адміністративних і технічних рішень щодо забезпечення стабільної експлуатації на- явних і будівництва нових споруд. В Інституті геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України розроблено вітчизняні сейсмо- логічні апаратурно-програмні комплекси, які за основними показниками не поступають- ся зарубіжним аналогам; здійснено часткове апаратурно-програмне переоснащення на- ціональної мережі сейсмічних спостережень; створено Національний центр сейсмологіч- них даних; накопичено значний досвід роз- роблення методичних прийомів одержання, обробки, аналізу та збереження даних інстру- ментальних і макросейсмічних спостережень; створено програмне забезпечення для форму- вання зображень середовища за полями спо- стережених сейсмічних хвиль, удосконалено методику акустичного і нейтронного каротажу свердловин для визначення несучої здатності ґрунтів в основі споруд, розроблено адаптова- ну до умов країни методику оцінки кількісних параметрів сейсмічної небезпеки, побудовано карти детального сейсмічного районування територій розташування особливо важливих об’єктів, створено імовірнісні карти загально- го сейсмічного районування території Украї- ни, які увійшли до нової редакції Державних будівельних норм «Будівництво в сейсмічних районах України» у версіях 2006 і 2014 рр. Наукові розробки в сейсмологічній галузі були успішно застосовані при вивченні сей- смічних умов розташування Чорнобильської, Хмельницької, Рівненської, Южно-Ук раїн- ської, Запорізької АЕС, Київської, Каховської і Дністровської ГЕС та ГАЕС, при проектуван- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 4 43 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ ні Одеської і Чигиринської ТЕС, ряду гірничо- збагачувальних комбінатів, при сейсмостій- кому проектуванні сотень будинків і споруд у сейсмічних зонах України. Вживати заходів щодо захисту будівель та об’єктів від землетрусів мають усі власники, проектувальники, керівники, що управляють таким майном, але інформацію, від чого слід захищатися і якими є параметри сейсмічної не- безпеки на ділянці розміщення об’єкта, повинна надавати держава. Саме держава має забезпечу- вати роботу сейсмологічних станцій, які нада- ють дані, необхідні для науково обґрунтованого прогнозування кількісних параметрів майбут- ніх сейсмічних впливів, для розроблення захо- дів з мінімізації ризику руйнування об’єктів. Фізичні параметри сейсмічної небезпе- ки, такі як максимальні пікові прискорення, швидкості, зміщення, спектральний склад ко- ливань, їх форма і тривалість, найповніше за- даються у вигляді розрахункових трикомпо- нентних акселерограм, що моделюють повний вектор майбутніх коливань ґрунту на конкрет- ному будівельному чи експлуатаційному май- данчику при землетрусах, потужність яких із заданою ймовірністю не буде перевищено в найближчі 50 років. На замовлення зацікавле- них організацій і приватних власників фахівці Інституту провели сейсмологічні дослідження та передали замовникам розрахункові акселе- рограми для моделювання статистично визна- чених максимальних сейсмічних впливів на конкретні об’єкти. Для населених пунктів, роз- ташованих у сейсмічних зонах України, побу- довано карти сейсмічного мікрорайонування; розроблено проекти геодинамічних полігонів та локальних мереж сейсмічних станцій для контролю за геодинамічними процесами в ра- Сейсмічність України і розподіл інтенсивності сейсмічних струшувань від землетрусів зони Вранча (Румунія) 44 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (4) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ йоні розташування Новодністровського комп- лексу ГЕС і ГАЕС, Хмельницької, Рівненської, Южно-Української та Запорізької АЕС, а та- кож для території м. Києва. Локальні мережі (за рівнем і спектральним складом мікроземле- трусів, природних і техногенних мікросейсм) відстежують виникнення небезпечних ендо- генних процесів і зміни несучих властивостей ґрунтів в основі будинків, споруд, у підпірних греблях водосховищ і відстійників відходів хі- мічних виробництв. Співробітники Інституту дослідили кіль- кісні параметри сейсмічної небезпеки десятків будівельних майданчиків експериментальних будинків і важливих споруд в Одесі, на тери- торії Криму, в Карпатському регіоні України і в м. Києві. Вивчено сейсмічну небезпеку в ра- йоні проектування Каскаду ГЕС на р. Тересва на Закарпатті. Проведено сейсмічне мікрора- йонування майданчика НСК «Олімпійський» і побудовано розрахункові акселерограми, які було використано для динамічного розрахун- ку сейсмостійкості відповідальних конструк- цій стадіону. Досліджуються проектні параме- три сейсмічної небезпеки району проектованої Канівської ГАЕС. Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України активно співпрацює з профільними міністерствами та відомствами, зацікавлени- ми в результатах сейсмологічних досліджень. На замовлення Мінрегіонбуду України роз- роблено сейсмологічну частину нової редакції Державних будівельних норм України ДБН В.1.1-12:2014 «Будівництво в сейсмічних райо- нах України», які регламентують усі проектні та будівельні роботи в галузі сейсмічного захисту. За дорученням Держатомрегулювання України з метою гармонізації нормативних документів України з міжнародними стандартами визна- чення параметрів сейсмологічної небезпеки та захисту від землетрусів об’єктів атомної енер- гетики розроблено сейсмологічні розділи до проекту нормативно-правового акта «Вимоги до сейсмостійкого проектування та оцінки сей- смічної безпеки енергоблоків атомних станцій». Фахівці Інституту брали участь у розробленні чинного Державного стандарту України ДСТУ- Б-В.1.1-28:2010 «Захист від небезпечних гео- логічних процесів, шкідливих експлуатацій- них впливів, від пожежі. Шкала сейсмічної інтенсивності» та у підготовці практичного посібника «Визначення параметрів сейсмічної небезпеки. Проектування сейсмостійких кон- струкцій відповідно до ЄВРОКОДУ 8». Однак при проектуванні важливих і нетипових спо- руд з використанням теоретичного моделюван- ня неможливо достатньо повно врахувати всі особливості динамічної поведінки будівлі та ґрунтових комплексів при сильних сейсмічних впливах, потенційну можливість зміни параме- трів сейсмічності та зміни несучих властивос- тей ґрунтових комплексів у процесі додаткових техногенних навантажень. У зв’язку з цим слід передбачити постійне або короткочасне, але по- вторюване, післяпроектне інструментальне спо- стереження за поведінкою ґрунтів і будівель. Результати сейсмологічних досліджень Ін- ституту опубліковано в 12 монографіях і чис- ленних статтях у вітчизняних та закордонних періодичних фахових виданнях. Оперативні дані українських сейсмічних станцій, підключе- них до інтернет-мережі, регулярно публікують- ся на сайтах Національного сейсмологічного центру при ІГФ ім. С.І. Субботіна (http://www. igph.kiev.ua/rus/geomon.html), Середземномор- ського сейсмологічного центру та Міжнародно- го сейсмологічного центру в Обнінську. Співробітники Інституту передають свої на- укові напрацювання в галузі сейсмології мо- лодому поколінню, тісно співпрацюючи з ви- щими навчальними закладами, читаючи курси лекцій студентам, поширюючи сейсмологічні знання через засоби масової інформації. Загалом детальніше ознайомитися зі станом справ у сейсмологічній галузі, аналізом наяв- них проблем і рекомендаціями з їх подолання можна у статті, опублікованій у другому номе- рі журналу «Вісник НАН України» за 2015 р. На жаль, подальший розвиток сейсмологіч- них досліджень в Україні стикається з цілою низкою проблем, породжених передусім від- сутністю належного фінансування. Звідси ви- пливає неможливість придбання закордонної і створення вітчизняної сучасної стандартної ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 4 45 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ сейсмологічної апаратури та програмного забез- печення для переоснащення сейсмічних станцій і центрів обробки сейсмологічних даних. Більш того, наявний на сьогодні рівень фінансування не забезпечує навіть нагальних потреб функці- онування сейсмологічної мережі НАН України, хоча вже зараз зрозуміло, що густота сейсміч- них станцій для контролю за геодинамічними процесами в центральних, південних і східних областях України є недостатньою. Немає цен- тралізованого замовлення і фінансування робіт з регулярного (хоча б раз на 10 років) понов- лення карт загального сейсмічного районуван- ня території України, з періодичного оновлення нормативних документів щодо сейсмостійкого проектування і будівництва. Для належного виконання першочергових завдань із забезпечення сейсмічного захисту населення та економіки країни в цілому необ- хідно збільшити розміри і змінити структуру фінансування сейсмологічного моніторингу території України. Для цього варто повернути- ся до попередньої практики, коли мережа сей- смологічних станцій НАН України фінансува- лася окремим рядком у Державному бюджеті України по КПКВ 6541160, передбачивши в ньому кошти не лише на виплату зарплати, а й на осучаснення, найнеобхіднішу модернізацію та розвиток мережі. До землетрусів слід бути готовими заздале- гідь. Світовий досвід переконливо свідчить, що негативні наслідки землетрусів легше і дешев- ше попередити, ніж потім ліквідовувати. Дякую за увагу! Відповіді на запитання Академік НАН України Я.С. Яцків. Скіль- ки українських сейсмічних станцій передають онлайн дані до міжнародних сейсмологічних мереж? О.В. Кендзера. На постійній основі в он- лайн-режимі працюють 4 сейсмічні станції НАН України: «Київ-IRIS», «Львів», «Ужго- род», «Сімферополь», які передають дані до таких центрів міжнародних сейсмологічних мереж, як IRIS (Incorporated Research Institu- tions for Seismology), EMSC (European-Medi- terranean Seismological Center) та Міжнарод- ний сейсмологічний центр в Обнінську. Однак усі сейсмічні станції НАН України приєднано до Інтернету і в разі потреби до них можна звернутися. Їхні IP-адреси відомі світовим сей- смологічним центрам, так само, як українським фахівцям відомі адреси зарубіжних сейсмічних станцій. Якщо, наприклад, стався землетрус, то з метою підвищення точності визначення па- раметрів його вогнища сейсмологи будь-якої країни можуть зчитати необхідну інформацію з сейсмостанції, до зони контролю якої входить район, де відбулася ця сейсмічна подія. Академік НАН України С.В. Комісаренко. Як Ви ставитеся до систем раннього поперед- ження про землетруси? О.В. Кендзера. На сьогодні достатньо точне для практичного використання прогнозування часу виникнення сильних землетрусів не мож- ливе. Навіть одночасна реалізація всіх відомих передвісників землетрусів свідчить лише про активізацію тектонічних процесів, але чи при- зведе вона до землетрусу, чи буде він сильним, чи енергія виділиться одномоментно, чи реа- лізується у вигляді багатьох невеличких зем- летрусів, сумарна енергія яких відповідатиме одному сильному, — невідомо. Відсутність на- уково обґрунтованих відповідей на ці питання поки що не дозволяє достатньо надійно про- гнозувати землетруси з метою раннього попе- редження про них. Академік НАН України С.А. Андронаті. Чи є певна періодичність виникнення землетрусів, яка може допомогти їх передбачити? О.В. Кендзера. Геодинамічні процеси по- рівняно з людським життям досить повільні, тобто у більшості випадків вони проявляють «квазістаціонарність» розвитку. Це дозволяє на основі статистичного аналізу «потоку» землетрусів у сейсмоактивних зонах отри- мати параметри повторюваності сейсмічних подій і використовувати їх як одну з «ознак» можливого виникнення землетрусів. На жаль, відомо також, що сильні землетруси можуть настільки перебудувати геологічне середови- ще в сейсмічних зонах, що це призводить до 46 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (4) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ порушення стаціонарності процесів підготов- ки до наступних землетрусів. Наприклад, у минулому столітті сильні підкорові землетру- си в зоні Вранча відбулися в 1940, 1977, 1986 та 1990 роках. Відтоді сильних землетрусів там не було. З огляду на те, що середню періодич- ність уже перевищено, можна зробити висно- вок, що сильний землетрус у зоні Вранча може відбутися в будь-який момент. С.А. Андронаті. А як Ви ставитеся до про- гнозування землетрусів на основі поведінки тварин? О.В. Кендзера. Для виникнення землетру- сів необхідно, щоб протягом багатьох років на- копичувалися пружні деформації. Наближення землетрусу інтенсифікує в геологічному сере- до вищі деформаційні процеси, які супрово- джуються зміною усіх фізичних (геофізичних) полів. Риби та інші тварини відчувають зміни фізичних полів і виявляють тривогу. Люди, на жаль, у процесі еволюції втратили таку здат- ність. У лабораторії прогнозування землетрусів на території Нікітського ботанічного саду і Ма- сандрівського парку вчені Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України вивчали пове- дінку ящірок, які живуть у тріщинках гірських масивів і навчилися уникати їх закриття при землетрусах. На жаль, доводиться констатува- ти, що незвичайна поведінка тварин спостері- гається не лише перед землетрусами, що зумов- лює велику кількість помилкових прогнозів. Академік НАН України З.Т. Назарчук. Ви сказали, що на більш м’яких ґрунтах спо- стерігається зростання сейсмічних коливань порівняно з жорсткими скельними породами, але теорія поширення сейсмічних коливань говорить, що коливання на м’яких ґрунтах по- винні мати меншу амплітуду через їх високе загасання? О.В. Кендзера. Зі світового досвіду ліквіда- ції наслідків руйнівних землетрусів ми добре знаємо, що, незважаючи на реологічні влас- тивості ґрунтів, переважна більшість руйну- вань будинків і споруд спостерігається саме на м’яких ґрунтах, які відповідають 3-й і 4-й ка- тегоріям за сейсмічними властивостями (див. ДБН В.1.1-12:2014, табл. 5.1). Причина криєть- ся в тому, що одна й та сама енергія сейсмічних хвиль на м’яких ґрунтах викликає коливання з набагато більшою амплітудою, ніж на скель- них породах. У нашому Інституті для передба- чення реакції ґрунтової товщі в основі будин- ків і споруд обов’язково враховують конкретні ґрунтові умови майданчика, які охоплюють дані (як інтегральні, так і диференційовані за частотою коливань) про реологічні властивос- ті ґрунту і тип сейсмічних хвиль. З.Т. Назарчук. І ще одне запитання. Відомо, що іоносфера реагує на сейсмічні події, а отже, її збурення можуть слугувати їх передвісни- ком. Чи можна це явище використати для ран- нього передбачення потужних землетрусів? О.В. Кендзера. Збурення іоносфери, поява лінійних хмар, незвичайний колір неба під час сходу і заходу сонця — усі ці явища можуть бути реакцією різних шарів атмосфери (тро- посфери, стратосфери, іоносфери) на виділен- ня іонізованих частинок та різних газів з товщі земної кори в тих місцях, де відбуваються ак- тивні тектонічні процеси. Ці дані слід викорис- товувати для вивчення сучасної геодинаміки процесів, що можуть супроводжуватися земле- трусами, але вони не дають однозначної відпо- віді на питання: де, коли і з якою магнітудою відбудеться наступний катастрофічний зем- летрус. Зауважу, що стратегія сейсмічного за- хисту не потребує прогнозування землетрусів у часі. Досить знати величину, періодичність та параметри максимальних коливань, які по- тенційно можуть виникнути на конкретних територіях. Цього цілком достатньо для проек- тування і зведення споруд, здатних витримати наслідки максимально можливих у цьому міс- ці сейсмічних подій. Якщо всі будівлі будуть сейсмостійкими, то оперативне прогнозування землетрусів у часі виявиться зайвим. Водночас це не відкидає потреби в академічному вивчен- ні передвісників землетрусів, розробленні ме- тодів їх прогнозування, оскільки це необхідно для дослідження сучасних неотектонічних ру- хів, геодинаміки, процесів, що відбуваються в зонах підготовки землетрусів. За матеріалами засідання підготувала О.О. МЕЛЕЖИК

Про стан та перспективи розвитку сейсмічних досліджень для захисту від землетрусів (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 17 лютого 2016 р.)

Репозитарії

Схожі ресурси