Дослідження історії книжкової культури України
У статті розкрито основні наукові напрями та завдання Інституту книгознавства Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. Обґрунтовано ідею обрання та шляхи і форми виконання наукової теми Інституту на 2016—2018 рр. «Історія книжкової культури в Україні», суть якої — через дослідження к...
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2016 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2016
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/99883 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Дослідження історії книжкової культури України / Г.І. Ковальчук // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 4. — С. 76-83. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859654723713368064 |
|---|---|
| author | Ковальчук, Г.І. |
| author_facet | Ковальчук, Г.І. |
| citation_txt | Дослідження історії книжкової культури України / Г.І. Ковальчук // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 4. — С. 76-83. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | У статті розкрито основні наукові напрями та завдання Інституту
книгознавства Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. Обґрунтовано ідею обрання та шляхи і форми виконання наукової теми Інституту на 2016—2018 рр. «Історія книжкової культури в Україні», суть
якої — через дослідження конкретних книжкових, образотворчих, музичних, картографічних пам’яток та історичних бібліотечних зібрань створити переконливу картину історії вітчизняної книжкової культури.
В статье раскрыта цель и основные задачи Института книговедения Национальной библиотеки Украины
им. В.И. Вернадского. Обоснована идея выбора и форм выполнения научной темы Института на 2016—2018 гг.
«История книжной культуры в Украине», суть которой — через исследования конкретных книжных, изобразительных, музыкальных, картографических памятников и исторических библиотечных собраний создать убедительную картину истории отечественной книжной культуры.
The article deals with the purpose and the main problems in the scientific activity of the Institute of Book Science of
Vernadsky National Library of Ukraine. The conception of the Institute’s scientific theme “The history of the book
culture in Ukraine” and forms of its fulfillment are elucidated. The main task of the research is through the investigations of concrete book, graphic, musical, cartographic monuments and historical library collections to create a persuasive view of the history of the national book culture.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:37:39Z |
| format | Article |
| fulltext |
76 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (4)
КОВАЛЬЧУК
Галина Іванівна —
доктор історичних наук,
професор, директор
Інституту книгознавства
Національної бібліотеки України
ім. В.І. Вернадського
ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ
КНИЖКОВОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ
У статті розкрито основні наукові напрями та завдання Інституту
книгознавства Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. Об-
ґрунтовано ідею обрання та шляхи і форми виконання наукової теми Ін-
ституту на 2016—2018 рр. «Історія книжкової культури в Україні», суть
якої — через дослідження конкретних книжкових, образотворчих, музич-
них, картографічних пам’яток та історичних бібліотечних зібрань ство-
рити переконливу картину історії вітчизняної книжкової культури.
Ключові слова: історія книжкової культури, Інститут книгознавства,
книж кові пам’ятки, історичні бібліотечні зібрання.
Інститут книгознавства є науково-дослідним структурним під-
розділом Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадсько-
го (НБУВ) без права юридичної особи [1]. Інститут було ство-
рено наприкінці 2014 р. з метою активізації розвитку та коор-
динації науково-дослідних і науково-прикладних досліджень у
галузі книгознавства — одного з основних складників науко-
вого напряму, за яким сьогодні присуджують наукові ступені
кандидата і доктора історичних наук або кандидата і доктора
наук із соціальних комунікацій за спеціальністю «книгознав-
ство, бібліотекознавство, бібліографознавство».
Новостворений науковий підрозділ має продовжувати і
розвивати в нових соціокомунікаційних умовах діяльність Ін-
ституту української книги, що діяв у НБУВ у 1993—2011 рр.,
а також Українського наукового інституту книгознавства
(УНІК) — науково-дослідної установи, що існувала в Києві в
1922—1936 рр. при Народному комісаріаті освіти УСРР [2].
Створення Інституту книгознавства в Національній бібліо-
теці України ім. В.І. Вернадського зумовлене, передусім, на-
явністю у НБУВ основної джерельної бази для книгознавчих
досліджень та здобутками співробітників бібліотеки у сфері
дослідження книжкової культури та книжкового пам’ятко-
знав ства — цілого комплексу, що розглядає книгу як пам’ятку
історії та культури, вимоги до її збереження в автентичному ви-
гляді та створення єдиних засад формування інформаційного
ресурсу рідкісних і цінних книг минулого. Втім, науковці Ін-
doi: 10.15407/visn2016.04.076
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 4 77
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
ституту не мають наміру обмежуватися лише
вивченням традицій українського та зарубіж-
ного книгознавства. Нові соціокомунікаційні
реалії потребують активної роботи в напрямі
дослідження співвідношення культури тради-
ційної та електронної книги, відбору пам’яток
до створення національного цифрового книж-
кового ресурсу, пошуку місця і ролі книги та
книгознавства як науки, що вивчає цей фено-
мен, у сучасному суспільстві. Проте основне
спрямування Інституту націлено на розкриття
ретроспективних фондів найбільшої акаде-
мічної бібліотеки, введення їх у сучасний ін-
формаційний простір, і не лише як пам’яток
національного культурного надбання, що під-
лягають вічному зберіганню, а і як призабутих
джерел інформації, наукових знань минулого з
різних галузей — астрономії, математики, фі-
зики, хімії, географії, літератури, мов, історії
тощо.
До структури установи входять 5 наукових
відділів: стародруків та рідкісних видань, бі-
бліотечних зібрань та історичних колекцій;
музичних фондів; образотворчих мистецтв;
зарубіжної україніки. Інститут здійснює зби-
рання, зберігання та введення до наукового й
культурного обігу найцінніших книжкових,
образотворчих та музичних пам’яток як Укра-
їни, так і інших держав, а також вітчизняних
бібліотечних зібрань минулого.
Основні завдання, поставлені перед Інсти-
тутом, — проведення та координація наукових
досліджень у галузі книгознавства, книжково-
го пам’яткознавства, історії книги та періодики,
історії книгозбирання та функціонування дав-
ніх бібліотек в українських землях, а також роз-
витку українознавства, мистецтвознавства та
музикознавства в бібліотечній сфері. Науково-
дослідна діяльність співробітників Інституту
спрямована на безпосереднє вивчення різних
документів з фондів спеціалізованих відділів,
що входять до складу установи, як джерель-
ної бази для наукових досліджень, введення
їх у науковий обіг через створення електрон-
них, друкованих, карткових каталогів різної
глибини та деталізації опису, бібліографічних
покажчиків; публікацію статей, монографій,
тобто теоретичних узагальнень результатів
досліджень, а також популяризацію пам’яток
та їх досліджень у виступах на конференціях,
електронних презентаціях, виставках, екскур-
сіях, інтерв’ю для засобів масової комунікації.
Ще одна форма наукової роботи — експертна
діяльність: здійснення атрибуції та експертизи
цінності стародруків, рідкісних книг і журна-
лів ХІХ — початку ХХ ст., образотворчих та
нотних документів відповідно до звернень Від-
ділу з питань переміщення культурних ціннос-
тей Міністерства культури України, поліції,
СБУ, прокуратури, інших установ чи окремих
громадян.
Науково-організаційна діяльність підрозді-
лу спрямована на методичне й організаційне
забезпечення та координацію наукової діяль-
ності в галузі книжкового пам’яткознавства в
межах НБУВ і мережі академічних бібліотек.
Безперечно, спеціалісти Інституту, які мають
значний досвід роботи, високу кваліфікацію,
за потреби надаватимуть консультації колегам
і з інших установ. Плануються, як це було й ра-
ніше, виступи на семінарах для бібліотекарів
інших систем і відомств, насамперед універ-
ситетських бібліотек МОН України. Однією з
форм роботи є організація тематичних книго-
знавчих читань, окремих секцій на міжнарод-
них конференціях. Наприклад, у травні 2016 р.
у рамках міжнародної наукової конференції до
Днів слов’янської писемності Інститут планує
провести книгознавчі читання з нагоди 400-
річ чя початку книговидавничої діяльності
Киє во-Печерської друкарні; у жовтні — сек-
цію «Історія книжкової культури України»
в рамках щорічної міжнародної конференції
НБУВ; у листопаді — книгознавчі читання до
130-річ чя від дня народження бібліотекознав-
ця, книгознавця, сходознавця, релігієзнавця
В.Ф. Іваницького [3], який у 1920-х — на по-
чатку 1930-х років керував діяльністю бібліо-
теки УАН, хоча й перебував у ранзі заступника
директора установи. Ще однією формою на-
укової роботи, призначеною для підвищення
кваліфікації науковців і для науково-про світ-
ни цької діяльності, є започаткований 2015 р.
постійно діючий семінар «Книгознавчі студії»,
78 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (4)
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
у рамках якого 2—4 рази на місяць проводять-
ся лекції, практичні заняття, майстер-класи,
презентації, виставки, обговорення нових ви-
дань тощо. Наприклад, майстер-клас завід-
увача відділу стародруків та рідкісних видань
НБУВ Н.П. Бондар «Філіграні паперу старо-
друків кінця XVI — початку XVIІ ст.»; презен-
тація монографії Г.І. Ковальчук «Український
науковий інститут книгознавства (1922—
1936)»; практичне заняття «Проблеми ретро-
спективної каталогізації періодики в програмі
ІРБІС64»; лекція Н.В. Стрішенець «Новий
міжнародний формат каталогізації RDA»; пре-
зентація нового наукового проекту «Книжкові
пам’ятки України» (К.В. Лобузіна) та ін.
Останніми роками відділи Інституту зроби-
ли вагомий внесок у вивчення та популяриза-
цію документних пам’яток із власних фондів.
Об’єднуючим завданням для підрозділів Інсти-
туту в новій науковій темі на 2016—2018 рр. є
дослідження історії книжкової культури Укра-
їни XVI—XX ст. через студіювання конкрет-
них пам’яток — стародруків, рідкісних і цінних
видань ХІХ—ХХ ст., зокрема журналів, арку-
шевих образотворчих документів, музичних,
картографічних пам’яток, а також історичних
колекцій та зібрань, що характеризують книж-
кову культуру певного часу, і розроблення на
цій базі концепції історії української книжко-
вої культури як самостійного наукового напря-
му на межі книгознавства, історії та мистецтва
книги, книжкового пам’яткознавства, теорії та
історії культури. У цьому власне і полягатиме
основна оригінальність роботи — ґрунтування
її на першоджерелах.
Головними показниками стану книжкової
культури, на наше переконання, є мистецтво і
технологія виготовлення книги, а також рівень
її поширеності й читання в тій чи іншій краї-
ні, соціальному середовищі, історичній епосі
тощо. Кожна епоха формувала свою книжко-
ву культуру, що проявлялася у виборі певних
форматів, шрифтів, стилів художнього оформ-
лення книг, в оздобленні їх оправ, моді на окре-
мі жанри і т. ін. Крім того, книжкова культура в
її історичному розвитку має й інші специфічні
ознаки належності до національної культури,
передусім ознаки мови, території та авторства.
На українських теренах споконвічно прожива-
ли різні етноси, що творили свою культуру; в
різні часи сюди потрапляли і тут функціону-
вали, впливаючи на суспільство, книги інших
народів, написані різними мовами, створені в
інших державах. Дослідження книжкових зі-
брань минулого переконливо свідчать про на-
явність в українських землях у XVI—XVII ст.
(та й пізніше) західноєвропейської книжності,
а отже, істотний її вплив, на відміну від того-
часної допетровської Московської держави.
Усе це позначалося на розвитку як української
книжкової культури, так і книжкової культу-
ри інших народів, що співіснували на цих же
теренах. Поняття «книжкова культури Украї-
ни» охоплює набагато ширший за етнічним об-
сягом зміст і враховує поліетнічну книжкову
продукцію, а поняття «українська книжкова
культура» виходить за межі державної терито-
рії України, хоча й не враховує частину книж-
кової продукції інших народів, що вийшла дру-
ком на її державній території, але не стосується
української культури.
Необхідність актуалізації книги як історично
випробуваного фактора впливу на духовність
суспільства, її культурного потенціалу є, на
наше переконання, беззастережною. Незважа-
ючи на стрімкий розвиток нових засобів масо-
вої інформації, книговидання в світі не зникає,
а за кількістю назв навіть дещо збільшується.
Книга, традиційна книжкова культура лиша-
ються затребуваними суспільством. Це чудо-
вий комунікатор і демасифікатор, що вимагає
вивчення з огляду на історичну роль книги в
суспільстві та накопичені масиви книжок.
Серед очікуваних результатів досліджен-
ня — колективна комплексна монографія за
темою дослідження, індивідуальні монографії
за окремими напрямами; серія друкованих на-
укових каталогів, які репрезентують пам’ятки
книжкової, музичної, картографічної та об-
разотворчої культури (15 каталогів), а також
сучасні електронні каталоги з поглибленим
описом пам’яток; бази даних (покажчики) ста-
тей із профільних журналів (дуже зручний для
дослідників ресурс, адже пошук відбувається
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 4 79
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
не за назвою видання, а за автором чи темою
публікації); окремих карт із атласів (що, знов-
таки, спрощує для дослідника пошук необхід-
ної йому інформації); створення алфавітного
каталогу (9 000 карток) бібліотеки Київської
духовної академії (1819—1919); підготовка до-
відників історичних колекцій НБУВ та персо-
налій; підготовка цифрових копій унікальних
чи особливо цінних документальних пам’яток
з історії книжкової культури України до зве-
деної електронної бібліотеки «Україніка», що
дозволить читачам у віддаленому доступі ви-
користовувати потрібну їм повнотекстову ін-
формацію.
План досліджень передбачає такі етапи:
1) студіювання історіографії теми; 2) вивчен-
ня книжкових, журнальних, образотворчих,
картографічних, нотних чи загалом музичних
пам’яток, видань зарубіжної україніки, істо-
ричних бібліотечних зібрань з фондів спеціалі-
зованих відділів Інституту; 3) здійснення кни-
гознавчого чи мистецтвознавчого опису дже-
рел — як одиничних пам’яток, так і колекцій,
у системних зв’язках; 4) наповнення баз даних,
що ведуться в кожному з відділів, а також під-
готовка матеріалів до Державного реєстру на-
ціонального культурного надбання, його скла-
дової частини «Книжкові пам’ятки України»;
5) узагальнення здобутої інформації, науковий
аналіз, розроблення і теоретичне обґрунтуван-
ня сутності поняття книжкової культури, з на-
голосом на її історію та її складові.
Слід зазначити, що теоретичне обґрунтуван-
ня історії книжкової культури останніми рока-
ми активно розробляли в Центрі досліджень
книжкової культури ФДБУ науки НВЦ «Нау-
ка» РАН під керівництвом доктора історичних
наук В.І. Васильєва, який є автором концепції
історії книжкової культури як самостійного те-
оретичного наукового напряму книгознавства
[4]. Певні напрацювання в цьому напрямі ма-
ють і українські дослідники, зокрема професор
Української академії друкарства В. Овчінніков
[5, 6], доцент цієї академії Н. Черниш, яка роз-
робляє питання редакційної культури книго-
видання [7—9]; професор Харківської дер-
жавної академії культури М. Низовий, який у
своїх публікаціях розглядає співвідношення
книгознавства та книжкової культури [10], до-
цент Рівненського державного гуманітарного
університету С. Грипич [11]. Проте, по-перше,
йдеться про навчальні посібники для студен-
тів ВНЗ чи навіть окремі статті цих авторів,
а по-друге, їхні розробки не ґрунтуються на
тій широкій історичній джерельній базі, яку
має Інститут. У 2009 р. Львівська національ-
на наукова бібліотека імені Василя Стефани-
ка провела міжнародну наукову конференцію,
присвячену національній книжковій культурі,
із заявкою на координацію цього напряму до-
сліджень [12], але подальшого розвитку цей
напрям в установі так і не набув, можливо, у
зв’язку з реструктуризацією відділення «Нау-
кова бібліографія та книгознавство». Важливі
обґрунтування й висновки в розвитку вітчиз-
няної книжкової культури належать члену-
кореспонденту НАН України Л.А. Дубровіній,
але вони стосуються переважно рукописної
спадщини [13].
Виконання теми «Історія книжкової культу-
ри в Україні» дозволить простежити не лише
пріоритети в українському книговиданні, що
існували в XVI—ХХ ст., але й побачити тодішні
пріоритети в комплектуванні бібліотек, у тому
числі приватних, а отже, і в читанні (зокрема,
через дослідження маргінальних записів на
примірниках), що може допомогти зрозуміти,
чому ті чи інші наукові дисципліни розвивали-
ся в українських землях більш активно.
Безперечно, дослідження за темою спирати-
муться на напрацювання попередників, таких
як С.І. Маслов, Ф.П. Максименко, С.Й. Пе-
тров, Я.Д. Ісаєвич, Я.П. Запаско та ін. Остан-
німи десятиліттями плідно вивчали стародру-
ки, рідкісні та цінні книги, історичні книжкові
колекції І.Я. Лосієвський (Харків), О.М. Ко-
лосовська і І.Б. Качур (Львів), О.В. Полєвщи-
кова (Одеса), О.С. Морозов (Ніжин), І.О. Ри-
марович і Н.П. Бондар (Київ) та багато інших
співробітників відділів рідкісних книг бібліо-
тек. Фактично історичні фонди книжкових
пам’яток досліджують та актуалізують через
електронні каталоги всі великі бібліотеки
України, але це введення в сучасний інфор-
80 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (4)
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
маційний обіг бібліографічної інформації про
книжкові пам’ятки не передбачає теоретичних
узагальнень, та й джерельна база НБУВ як
найбільшої бібліотеки держави, її спеціалізо-
ваних відділів є масштабнішою і певною мірою
неповторною. НБУВ посідає передові позиції
в галузі книжкового пам’яткознавства, філігра-
нологічного аналізу стародруків, дослідження
історичних бібліотечних зібрань, видавничої
продукції найбільших українських друкарень,
опису книжкових, образотворчих, музичних,
картографічних пам’яток, видань зарубіжної
україніки. Авторський колектив теми є до-
свідченим, має значний доробок в історико-
книгознавчих, україно- та мистецтвознавчих
дослідженнях спеціалізованих бібліотечних
фондів, створенні баз даних і каталогів на фон-
ди книжкових пам’яток, аркушевих образо-
творчих видань, музичних, картографічних до-
кументів, рідкісних періодичних видань.
Основні ідеї та гіпотези, що закладаються в
проект і потребують ґрунтовного вивчення, пе-
ревірки, доведення на теоретичному і практич-
ному рівні, полягають у тому, що кожна націо-
нальна культура, в тому числі книжкова, має
свої характерні риси, особливості, специфіку.
Заперечувати наявність національних особли-
востей в історії української друкованої книж-
кової культури, насамперед стародруків, не-
можливо. Результати попередніх досліджень
виявили конкретні приклади характерних рис
вітчизняної книжкової культури, що потребує
подальших студій, узагальнень, висновків,
представлення комплексної картини книжко-
вої культури в різних історичних періодах, з
різних аспектів: історико-книгознавчого, мис-
тецтвознавчого, бібліографічного, бібліотеч-
ного, бібліофільського, українознавчого, дже-
релознавчого тощо. Зокрема, останніми рока-
ми в НБУВ глибоко досліджували особливості
видань потужних, як доведено, Почаївської та
Бердичівської друкарень XVIII ст.; філіграні
на папері українських видань кінця XVI — по-
чатку XVIІ ст.; гравюри з мідних дощок в укра-
їнських стародруках; автографи та екслібриси
на примірниках з колекції рідкісних видань;
бібліотечні зібрання минулого; створено зна-
чні масиви електронної пошукової інформації
на різні спеціалізовані фонди, в тому числі
нотні, образотворчі, картографічні документи,
видання зарубіжної україніки; обґрунтовано
книжкове пам’яткознавство як окремий на-
прям книгознавчої роботи в бібліотеках і від-
носно самостійну галузь історико-книго знав-
чого знання; вивчено досвід Українського нау-
кового інституту книгознавства, що плідно
працював у Києві в 1920-х роках.
Робота в рамках наукової теми матиме кіль-
ка структурних частин: дослідження та бібліо-
графування стародруків, рідкісних та цінних
видань різних видів, журнальної періодики;
створення електронних інформаційних ресур-
сів на фонди спеціалізованих відділів НБУВ;
участь у створенні Державного реєстру книж-
кових пам’яток; реконструкція та дослідження
історичних книгозбірень з фондів НБУВ; ви-
вчення аркушевих образотворчих документів
(поштових листівок, плакатів, гравірованих
портретів); студіювання пам’яток музичної
культури, картографічних видань, розкриття
рідкісного фонду україномовних періодичних
видань української діаспори; розроблення те-
оретичних засад історії книжкової культури;
підготовка біобібліографічних довідок про
співробітників спеціалізованих відділів НБУВ
для загальнобібліотечного довідника персона-
лій — співробітників НБУВ за 100 років. Ко-
жен із цих розділів має ще низку підрозділів,
зазначених у робочих планах відділів.
Наприклад, відділ стародруків та рідкісних
видань працюватиме над дослідженням та бі-
бліографуванням стародруків. Зокрема, перед-
бачається створення електронних каталогів на
різні групи стародруків, матеріалів до Держав-
ного реєстру книжкових пам’яток, укладання
національної бібліографії, написання історії
друкарень, які діяли в українських землях, та
історії бібліотек, які існували на українських
теренах. Дослідження та бібліографічний опис
видань і примірників українських стародруків
планується в різних формах: 1) друкованих
попримірникових каталогів з дослідженням
діяльності окремих друкарень, типів видань,
описом примірників; 2) фіксуючих каталогів
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 4 81
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
з описом видань та поданням шифрів примір-
ників; 3) введенням описів українських старо-
друків до спеціалізованих баз, створених у про-
грамі IRBIS. У плані підготовка друкованих
каталогів (українські латиношрифтні видання
ХVІ—ХVІІІ ст., українські кириличні видан-
ня ХVІІ ст., кириличні стародруки Унівського
Успенського монастиря, Супрасльського Бла-
говіщенського монастиря; стародруки друкар-
ні Луцького домініканського монастиря) та
монографічні дослідження: «Бібліотеки като-
лицьких монастирів Луцько-Житомирської
діецезії: історія, засади функціонування, дже-
релознавча база», «Вивчення філіграней ста-
родруків як напрям книгознавчих і бібліо-
графознавчих досліджень», «Історія і теорія
книжкової культури в Україні».
Відділ бібліотечних зібрань та історичних
колекцій проводитиме дослідження та актуа-
лізацію книжкових колекцій і зібрань, сфор-
мованих протягом ХVIII—ХІХ ст., що здій-
снюватиметься через: 1) створення електрон-
них каталогів бібліотек Софійського собору,
Киє во-Печерської лаври, Університету св. Во-
лодимира (на окремі частини цього фундамен-
тального зібрання: колекції «Роки», бібліо теки
професорів В.Б. Антоновича, Д.В. Антоновича,
М.П. Дашкевича, П.К. Скорделлі, Т.Д. Фло-
ринського); Загінецької бібліотеки Ур ба нов-
ських—Стажинських; видань друкарні Вілен-
ського університету (1803—1832), книг Вели-
кого князівства Литовського, надрукованих
латинським шрифтом; фондів літератури
польською та французькою мовами, у тому
числі періодичних видань кінця ХІХ — почат-
ку ХХ ст.; київських журналів ХІХ — початку
ХХ ст.; 2) підготовку друкованих каталогів:
студентського відділу бібліотеки Університету
св. Володимира, автографів на книгах бібліоте-
ки Михайлівського Золотоверхого монастиря;
3) створення алфавітного карткового каталогу
бібліотеки КДА.
Відділ образотворчих мистецтв зосередить-
ся на дослідженні образотворчих пам’яток із
фондів НБУВ: українських поштових карток
кінця ХІХ — початку ХХІ ст.; плакатів 1917—
2015 рр.; кіноплакатів 1920—1990 рр.; граві-
рованих портретів XVI—XIX ст.; відбитків
початку ХХ ст. з гравірувальних дощок XVI—
XVIІІ ст. з друкарні Києво-Печерської лаври;
запрошень на виставки.
Відділ музичних фондів вивчатиме пам’ятки
музичної культури: нотні видання з колекції
Розумовських, раритетні грамплатівки, нотні
видання православного богослужбового співу,
українську музичну періодику 1923—1934 рр.,
нотні видання київських видавців ХІХ — по-
чатку ХХ ст., нотні бібліотеки хору Київської
духовної академії, Музичного фонду комісії
Міністерства культури УРСР.
Відділ зарубіжної україніки створюватиме
аналітичні описи статей з журналів української
діаспори, завершить укладання метабібліогра-
фії (бібліографії бібліографічних видань) діа-
спори, підготує покажчик до 125-річчя посе-
лення українців у Канаді.
Очікувані наукові та науково-практичні ре-
зультати, об’єкти права інтелектуальної влас-
ності, які плануються до впровадження у про-
цесі чи після завершення роботи, будуть опу-
бліковані на веб-порталі НБУВ, частково
представлені в Європейській бібліотеці (The
European Library), Державному реєстрі книж-
кових пам’яток України, Міжнародному ката-
лозі нотних джерел (RISM). Загальний обсяг
записів, що планується ввести за 3 роки до баз
даних, — близько 60 тисяч.
Передбачено міжнародну співпрацю з на-
уковими бібліотеками інших країн. Так, у рам-
ках договору про співробітництво між НБУВ
і Бібліотекою імені Врублевських Академії
наук Литви заплановано створення бібліогра-
фії наявних у НБУВ стародруків Великого
князівства Литовського; книжок литовською
мовою до 1945 р.; видань друкарні Віленського
університету (1803—1832). З нагоди 500-річчя
виходу перших друків Франциска Скорини
НБУВ планує співпрацю з найбільшими біло-
руськими книгозбірнями (Національною бі-
бліотекою Білорусі та Центральною науковою
бібліотекою імені Якуба Коласа НАН Білору-
сі) щодо введення в широкий обіг і досліджен-
ня 9 примірників видань Ф. Скорини з фондів
НБУВ. Зацікавлення польських книгознавців
82 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (4)
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
і бібліографів, насамперед з Центру польської
бібліографії імені Естрайхерів Ягеллонського
університету (Краків), може викликати список
польськомовних видань XVIII—XIX ст., не за-
реєстрованих у польській національній бібліо-
графії, примірники яких виявлено у фондах
НБУВ. Буде продовжено співпрацю в інших
міжнародних проектах.
Цікавою формою розкриття спеціалізованих
фондів Інституту книгознавства є електронні
тематичні виставки, що публікуються на пор-
талі НБУВ. Вони дають дослідникам інфор-
мацію (узагальнену чи деталізовану, залежно
від завдання) про наявні документні ресурси,
зміст матеріалів, містять фото обкладинок чи
найхарактерніших сторінок видань, тематич-
ний список документів. Заплановано підготу-
вати у найближчі три роки 115 таких віртуаль-
них виставок.
Основними вимогами до виконання робіт є
достовірність описів пам’яток, коректне тлу-
мачення, узагальнення отриманих даних, а не
підлаштування їх до кон’юнктурних висновків.
Незважаючи на надзвичайно складні умови, у
тому числі фінансові, які склалися сьогодні у
сфері наукових досліджень, ми пам’ятаємо, що
рівень свідомості суспільства залежить насам-
перед від його ставлення до власної історії, до
книг, бібліотек і загалом до знань. Історико-
куль турні фонди бібліотек — це не лише наше
національне надбання, яким можна пишатися,
а й величезна джерельна база різнопланових
наукових досліджень, актуалізувати яку —
наше завдання.
REFERENCES
[СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ]
1. Kovalchuk G.I. The Institute of Book Science of Vernadsky National Library of Ukraine. In: Library. Science. Com-
munication: Proc. Int. Sci. Conf. (6—8 Oct. 2015, Kyiv). Part 1. P. 182—184.
[Ковальчук Г.І. Інститут книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. В кн.: Бібліо-
тека. Наука. Комунікація: матер. міжнар. наук. конф. (6—8 жовт. 2015 р., Київ). К.: НБУВ, 2015. C. 182—184].
2. Kovalchuk G.I. The Ukrainian Research Institute of Book Science (1922—1936). (Kyiv: Academperiodyka, 2015).
[Ковальчук Г.І. Український науковий інститут книгознавства (1922—1936). К.: Академперіодика, 2015].
3. Stepchenko O.P. V.F. Ivanitskiy as an organizer of specialized funds of the National Library of Ukraine. Library, Docu-
mentation, Informology. 2008. (4): 14. [in Ukrainian].
[Степченко О.П. В.Ф. Іваницький як організатор спеціалізованих фондів ВБУ. Бібліотекознавство, докумен-
тознавство, інформологія. 2008. № 4. С. 14—22].
4. Vasiliev V.I. The history of the book culture: theoretical and methodological aspects. (Moscow: Nauka, 2004).
[Васильев В.И. История книжной культуры: теоретико-методологические аспекты. М.: Наука, 2004].
5. Ovchinnikov V. The book history: the evolution of the book structure. (Lviv: Svit, 2005).
[Овчінніков В. Історія книги: еволюція книжкової структури: навч. посіб. Львів: Світ, 2005].
6. Ovchinnikov V. The book history: the formation of the modern printing art. (Lviv: Ukr. Acad. Printing, 2010).
[Овчінніков В. Історія книги: становлення сучасного книгодрукарського мистецтва: навч. посіб. Львів: Укр.
академія друкарства, 2010].
7. Chernish N.I. The bibliological concept of the book culture: the historical sources of formation. In: The publishing
industry and the staff: achievements, problems, prospects. (Lviv: Az-Art, 2002). P. 126—135.
[Черниш Н.І. Книгознавча концепція культури книги: до історичних джерел формування. В кн.: Видавнича
галузь і кадри: досягнення, проблеми, перспективи. Львів: Аз-Арт, 2002. C. 126—135].
8. Chernish N.I. The concept of the book culture: the experience of the 19th—20th centuries and modern problems of
Ukrainian printing. Proc. Vernadsky National Library of Ukraine. 2003. 10: 264.
[Черниш Н.І. Концепція культури книги: досвід ХІХ—ХХ ст. та сучасні проблеми українського книговидання.
Наукові праці НБУВ. 2003. Вип. 10. С. 264—283].
9. Chernish N.I. Fundamentals of the printing culture. (Lviv: Ukr. Acad. Printing, 2013).
[Черниш Н.І. Основи культури видання: навч.-метод. посібник. Львів: Укр. академія друкарства, 2013].
10. Nizovoy N.A. «Book culture» or «book science»? In: The book in the information society: Proc. 13th Int. Sci. Conf.
(28—30 April 2014, Moscow). Part 1. P. 476—477.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 4 83
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
[Низовой Н.А. «Книжная культура» или все-таки «книговедение»? В кн.: Книга в информационном обществе:
матер. ХIII Междун. науч. конф. по проблемам книговедения (28—30 апр. 2014 г., Москва). Ч. 1. С. 476—477].
11. Hrypych S. The book culture as a part of the modern spiritual culture. The Journal of the Book Chamber. 2012. (1): 44.
[Грипич С. Книжкова культура як складова сучасної духовної культури. Вісн. Книжкової палати. 2012. № 1.
С. 44—47].
12. The national book and manuscript culture: history, methodology, source base: Proc. Int. Sci. Conf. (29—30 April 2009,
Lviv).
[Національна книжкова та рукописна культура: історія, методологія, джерельна база: матер. міжнар. наук.
конф. (29—30 квіт. 2009 р., Львів)].
13. Dubrovina L.A. Hand-written books heritage of Ukraine in national culture area: creation of traditional and elec-
tronic resources. Manuscript and book heritage of Ukraine. 2014. 18: 286.
[Дубровіна Л.А. Рукописно-книжна спадщина України в сфері національної культури: створення традиційних
та електронних ресурсів. Рукописна та книжкова спадщина України. 2014. Вип. 18. C. 286—315].
Стаття надійшла 25.01.2016.
Г.И. Ковальчук
Институт книговедения Национальной библиотеки Украины им. В.И. Вернадского (Киев)
ИССЛЕДОВАНИЯ ИСТОРИИ КНИЖНОЙ КУЛЬТУРЫ УКРАИНЫ
В статье раскрыта цель и основные задачи Института книговедения Национальной библиотеки Украины
им. В.И. Вернадского. Обоснована идея выбора и форм выполнения научной темы Института на 2016—2018 гг.
«История книжной культуры в Украине», суть которой — через исследования конкретных книжных, изобрази-
тельных, музыкальных, картографических памятников и исторических библиотечных собраний создать убеди-
тельную картину истории отечественной книжной культуры.
Ключевые слова: история книжной культуры, Институт книговедения, книжные памятники, исторические биб-
лиотечные собрания.
G.I. Kovalchuk
Institute of Book Science of Vernadsky National Library of Ukraine (Kyiv)
THE RESEARCH OF THE HISTORY OF BOOK CULTURE OF UKRAINE
The article deals with the purpose and the main problems in the scientific activity of the Institute of Book Science of
Vernadsky National Library of Ukraine. The conception of the Institute’s scientific theme “The history of the book
culture in Ukraine” and forms of its fulfillment are elucidated. The main task of the research is through the investigations
of concrete book, graphic, musical, cartographic monuments and historical library collections to create a persuasive view
of the history of the national book culture.
Keywords: history of book culture, the Institute of Book Science, book monuments, historical library collections.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-99883 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:37:39Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ковальчук, Г.І. 2016-05-09T14:04:19Z 2016-05-09T14:04:19Z 2016 Дослідження історії книжкової культури України / Г.І. Ковальчук // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 4. — С. 76-83. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/99883 У статті розкрито основні наукові напрями та завдання Інституту книгознавства Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. Обґрунтовано ідею обрання та шляхи і форми виконання наукової теми Інституту на 2016—2018 рр. «Історія книжкової культури в Україні», суть якої — через дослідження конкретних книжкових, образотворчих, музичних, картографічних пам’яток та історичних бібліотечних зібрань створити переконливу картину історії вітчизняної книжкової культури. В статье раскрыта цель и основные задачи Института книговедения Национальной библиотеки Украины им. В.И. Вернадского. Обоснована идея выбора и форм выполнения научной темы Института на 2016—2018 гг. «История книжной культуры в Украине», суть которой — через исследования конкретных книжных, изобразительных, музыкальных, картографических памятников и исторических библиотечных собраний создать убедительную картину истории отечественной книжной культуры. The article deals with the purpose and the main problems in the scientific activity of the Institute of Book Science of Vernadsky National Library of Ukraine. The conception of the Institute’s scientific theme “The history of the book culture in Ukraine” and forms of its fulfillment are elucidated. The main task of the research is through the investigations of concrete book, graphic, musical, cartographic monuments and historical library collections to create a persuasive view of the history of the national book culture. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Статті та огляди Дослідження історії книжкової культури України Исследования истории книжной культуры Украины The research of the history of book culture of Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Дослідження історії книжкової культури України Ковальчук, Г.І. Статті та огляди |
| title | Дослідження історії книжкової культури України |
| title_alt | Исследования истории книжной культуры Украины The research of the history of book culture of Ukraine |
| title_full | Дослідження історії книжкової культури України |
| title_fullStr | Дослідження історії книжкової культури України |
| title_full_unstemmed | Дослідження історії книжкової культури України |
| title_short | Дослідження історії книжкової культури України |
| title_sort | дослідження історії книжкової культури україни |
| topic | Статті та огляди |
| topic_facet | Статті та огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/99883 |
| work_keys_str_mv | AT kovalʹčukgí doslídžennâístorííknižkovoíkulʹturiukraíni AT kovalʹčukgí issledovaniâistoriiknižnoikulʹturyukrainy AT kovalʹčukgí theresearchofthehistoryofbookcultureofukraine |