2025-02-23T03:38:11-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22oai%3Aalgologia.co.ua%3Aarticle-61%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-23T03:38:11-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22oai%3Aalgologia.co.ua%3Aarticle-61%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-23T03:38:11-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK
2025-02-23T03:38:11-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response
Distribution of Cystoseira s. l. species in the Sea of Azov

Distribution of Cystoseira s. l. species in the Sea of Azov

The information on distribution of the Cystoseira s. l. species in the Sea of Azov (SA) is presented based on the results of our own research and literature data. It is shown that the first record was made 100 years ago at Cape Khroni and at the Kazantyp Peninsula (Crimean coast). Currently, 22 repo...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Authors: Sadogurskiy, S.Yu., Sadogurska, S.S., Belich, T.V., Sadogurskaya, S.O.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: M.G. Kholodny Institute of Botany, NAS of Ukraine 2020
Subjects:
Sea of Azov
macrophytobenthos
distribution
Carpodesmia crinita
Cystoseira s. l.
Treptacantha barbata
Азовське море
макрофітобентос
поширення
Cystoseira s. l.
Online Access:https://algologia.co.ua/journal/article/view/30.4.359
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
id oai:algologia.co.ua:article-61
record_format ojs
institution Algologia
collection OJS
language Ukrainian
topic Sea of Azov
macrophytobenthos
distribution
Carpodesmia crinita
Cystoseira s. l.
Treptacantha barbata
Азовське море
макрофітобентос
поширення
Carpodesmia crinita
Cystoseira s. l.
Treptacantha barbata
spellingShingle Sea of Azov
macrophytobenthos
distribution
Carpodesmia crinita
Cystoseira s. l.
Treptacantha barbata
Азовське море
макрофітобентос
поширення
Carpodesmia crinita
Cystoseira s. l.
Treptacantha barbata
Sadogurskiy, S.Yu.
Sadogurska, S.S.
Belich, T.V.
Sadogurskaya, S.O.
Distribution of Cystoseira s. l. species in the Sea of Azov
topic_facet Sea of Azov
macrophytobenthos
distribution
Carpodesmia crinita
Cystoseira s. l.
Treptacantha barbata
Азовське море
макрофітобентос
поширення
Carpodesmia crinita
Cystoseira s. l.
Treptacantha barbata
format Article
author Sadogurskiy, S.Yu.
Sadogurska, S.S.
Belich, T.V.
Sadogurskaya, S.O.
author_facet Sadogurskiy, S.Yu.
Sadogurska, S.S.
Belich, T.V.
Sadogurskaya, S.O.
author_sort Sadogurskiy, S.Yu.
title Distribution of Cystoseira s. l. species in the Sea of Azov
title_short Distribution of Cystoseira s. l. species in the Sea of Azov
title_full Distribution of Cystoseira s. l. species in the Sea of Azov
title_fullStr Distribution of Cystoseira s. l. species in the Sea of Azov
title_full_unstemmed Distribution of Cystoseira s. l. species in the Sea of Azov
title_sort distribution of cystoseira s. l. species in the sea of azov
title_alt Поширення видів Cystoseira s. l. в Азовському морі
description The information on distribution of the Cystoseira s. l. species in the Sea of Azov (SA) is presented based on the results of our own research and literature data. It is shown that the first record was made 100 years ago at Cape Khroni and at the Kazantyp Peninsula (Crimean coast). Currently, 22 reports from 18 sites have been registered along the Southern coast of the SA (17 along the Crimean coast and one at the Taman Peninsula). Treptacantha barbata (Stackh.) Orellana et Sansón (= Cystoseira barbata (Stackh.) C.Agardh) is the most widespread of the two species (17 sites). It forms dense communities with a biomass of 1.5–3.5 kg/m2. Carpodesmia crinita (Duby) Orellana et Sansón (= Cystoseira crinita Duby) was found in a small number only at two locations. It was found that the modern boundaries of the Azov fragment of the Cystoseira s. l. distribution range coincide with the boundaries of the Pre-Strait area of the SA, where salinity significantly higher, than in other areas. The distribution range has a linear configuration: it covers the Crimean coast from Cape Krasny Kut in the west to Cape Khroni in the east; is interrupted by the open water area of the Kerch Strait, and continues further on the Taman coast from Cape Achilleion to Cape Pekly. Outside the specified area, Cystoseira s. l. do not occur even if hard substrates are present. This shows, that salinity is limiting factor for the distribution of T. barbata and C. crinita in SA. In the past the system of marginal seas of the Mediterranean basin (to which SA also belongs) went through a series of transgressive and regressive phases. As a result, the boundaries, ecological conditions, and composition of biota have been changed several times in the entire basin and in its individual parts. The assumption was made that in the past Cystoseira s. l. species several times settled in the modern boundaries of the SA. The last invasion into the Pre-Strait area of SA (and inhabiting it up to the present time) should have happened in the Late Holocene 3.4–3.1 thousand years ago. Further alternation of regressions and transgressions, certainly, was accompanied by fluctuations of the distribution range boundaries, which either receded from the SA to the Kerch Strait, or again came back to its southern shores. At present, they can also fluctuate to a limited extent, following the salinity fluctuations. It is mostly relevant to the Crimean coast, where hard substrates are widespread. Considering the continuing salinization of the SA due to the climatically caused decrease in river runoff, the spread of Cystoseira s. l. species is possible on the Akmonay coast up to the top of the Arabat Bay. All this does not allow us to classify them as alien species in SA. However, in SA under modern conditions, the sustainable vegetation of the Cystoseira s. l. species with the formation of dense communities at a considerable distance from the Pre-Strait area is impossible. This must be taken into account when artificial reefs are installed and conservation strategies are developed.
publisher M.G. Kholodny Institute of Botany, NAS of Ukraine
publishDate 2020
url https://algologia.co.ua/journal/article/view/30.4.359
work_keys_str_mv AT sadogurskiysyu distributionofcystoseiraslspeciesintheseaofazov
AT sadogurskass distributionofcystoseiraslspeciesintheseaofazov
AT belichtv distributionofcystoseiraslspeciesintheseaofazov
AT sadogurskayaso distributionofcystoseiraslspeciesintheseaofazov
AT sadogurskiysyu poširennâvidívcystoseiraslvazovsʹkomumorí
AT sadogurskass poširennâvidívcystoseiraslvazovsʹkomumorí
AT belichtv poširennâvidívcystoseiraslvazovsʹkomumorí
AT sadogurskayaso poširennâvidívcystoseiraslvazovsʹkomumorí
first_indexed 2024-09-01T17:59:08Z
last_indexed 2024-09-01T17:59:08Z
_version_ 1809017522257657856
spelling oai:algologia.co.ua:article-612023-09-21T14:16:38Z Distribution of Cystoseira s. l. species in the Sea of Azov Поширення видів Cystoseira s. l. в Азовському морі Sadogurskiy, S.Yu. Sadogurska, S.S. Belich, T.V. Sadogurskaya, S.O. Sea of Azov macrophytobenthos distribution Carpodesmia crinita Cystoseira s. l. Treptacantha barbata Азовське море макрофітобентос поширення Carpodesmia crinita Cystoseira s. l. Treptacantha barbata The information on distribution of the Cystoseira s. l. species in the Sea of Azov (SA) is presented based on the results of our own research and literature data. It is shown that the first record was made 100 years ago at Cape Khroni and at the Kazantyp Peninsula (Crimean coast). Currently, 22 reports from 18 sites have been registered along the Southern coast of the SA (17 along the Crimean coast and one at the Taman Peninsula). Treptacantha barbata (Stackh.) Orellana et Sansón (= Cystoseira barbata (Stackh.) C.Agardh) is the most widespread of the two species (17 sites). It forms dense communities with a biomass of 1.5–3.5 kg/m2. Carpodesmia crinita (Duby) Orellana et Sansón (= Cystoseira crinita Duby) was found in a small number only at two locations. It was found that the modern boundaries of the Azov fragment of the Cystoseira s. l. distribution range coincide with the boundaries of the Pre-Strait area of the SA, where salinity significantly higher, than in other areas. The distribution range has a linear configuration: it covers the Crimean coast from Cape Krasny Kut in the west to Cape Khroni in the east; is interrupted by the open water area of the Kerch Strait, and continues further on the Taman coast from Cape Achilleion to Cape Pekly. Outside the specified area, Cystoseira s. l. do not occur even if hard substrates are present. This shows, that salinity is limiting factor for the distribution of T. barbata and C. crinita in SA. In the past the system of marginal seas of the Mediterranean basin (to which SA also belongs) went through a series of transgressive and regressive phases. As a result, the boundaries, ecological conditions, and composition of biota have been changed several times in the entire basin and in its individual parts. The assumption was made that in the past Cystoseira s. l. species several times settled in the modern boundaries of the SA. The last invasion into the Pre-Strait area of SA (and inhabiting it up to the present time) should have happened in the Late Holocene 3.4–3.1 thousand years ago. Further alternation of regressions and transgressions, certainly, was accompanied by fluctuations of the distribution range boundaries, which either receded from the SA to the Kerch Strait, or again came back to its southern shores. At present, they can also fluctuate to a limited extent, following the salinity fluctuations. It is mostly relevant to the Crimean coast, where hard substrates are widespread. Considering the continuing salinization of the SA due to the climatically caused decrease in river runoff, the spread of Cystoseira s. l. species is possible on the Akmonay coast up to the top of the Arabat Bay. All this does not allow us to classify them as alien species in SA. However, in SA under modern conditions, the sustainable vegetation of the Cystoseira s. l. species with the formation of dense communities at a considerable distance from the Pre-Strait area is impossible. This must be taken into account when artificial reefs are installed and conservation strategies are developed. За результатами оригінальних досліджень та літературними даними охарактеризовано поширення представників роду Cystoseira s. l. в акваторії Азовського моря (АМ). Вперше їх виявлено поблизу м. Хроні та п-ова Казантип 100 років тому. Донині уздовж південного берега АМ вказано 18 пунктів (17 поблизу кримської та один – таманської ділянок), для яких є 22 повідомлення про реєстрацію представників Cystoseira s. l. Серед двох видів найбільш широко розповсюджений Treptacantha barbata (Stackh.) Orellana et Sansón (= Cystoseira barbata (Stackh.) C.Agardh) (17 пунктів), якbq формує заростеві угруповання з біомасою 1,5–3,5 кг/м2. Carpodesmia crinita (Duby) Orellana et Sansón (= Cystoseira crinita Duby) виявлена в двох пунктах у незначній кількості. Встановлено, що сучасні межі азовоморського фрагмента ареалу роду Cystoseira s.&nbsp;l. збігаються з межами Передпроточного району АМ, де солоність істотно вища, ніж у всіх інших його районах. Фрагмент ареалу має лінійну конфігурацію: охоплює кримське узбережжя від м. Красний Кут на заході до м. Хроні на сході, переривається відкритою акваторією Керченської протоки і простягається далі на таманському березі від м. Ахілеон до м. Пекли. Поза межами зазначеного району види Cystoseira s. l. не трапляються навіть за наявності твердого субстрату. Це свідчить про лімітуючий вплив фактора солоності на поширення в АМ видів T. barbata і C. crinita. Система внутрішніх морів Середземноморського басейну, до якої належить також АМ, у минулому зазнала низку трансгресивних і регресивних фаз, у результаті чого неодноразово змінювалися межі, екологічні умови і склад біоти в усьому басейні та його окремих частинах. Припущено, що види Cystoseira s. l. у минулому неодноразово оселялися в сучасних межах АМ. Останнє вселення в передпроточчя АМ і закріплення в ньому дотепер мало відбутися в пізньому голоцені 3,4–3,1 тис. років тому. Подальше чергування регресій і трансгресій, безумовно, супроводжувалося флуктуаціями меж ареалу, які то відступали до Керченської протоки, то знову наступали на його південні береги. Нині внаслідок коливань солоності вони також можуть обмежено флуктувати, особливо на кримському березі, де широко поширені тверді ґрунти. На фоні осолонення АМ, що триває через кліматично обумовлене зниження річкового стоку, ймовірним є поширення представників Cystoseira s. l. на Акмонайському узбережжі навіть до вершини Арабатської затоки. Все це не дозволяє відносити їх до категорії видів-вселенців до АМ. Але за сучасних умов стала вегетація видів Cystoseira s. l. з утворенням заростевих угруповань є неможливою на значній відстані від його Перед-проточного району. Це слід враховувати при формуванні штучних рифів і розробці природоохоронних стратегій. M.G. Kholodny Institute of Botany, NAS of Ukraine 2020-09-24 Article Article application/pdf https://algologia.co.ua/journal/article/view/30.4.359 10.15407/alg30.04.359 Algologia; Vol. 30 No. 4 (2020); 359–381 Альгологiя; Том 30 № 4 (2020); 359–381 Альгология; Том 30 № 4 (2020); 359–381 2413-5984 0868-8540 10.15407/alg30.04 uk https://algologia.co.ua/journal/article/view/30.4.359/63 https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0

Similar Items