Вплив умов синтезу на властивості наночастинок заліза, отриманих методом хімічного осадження
In this paper, the influence of synthesis conditions on the properties of iron nanoparticles obtained by chemical deposition method was studied. Fe nanoparticles were obtained by hydrogen reduction of their hydroxide compounds Fe(OH)2, FeOOH at 400 °C and by using the borohydride method (direct prec...
Збережено в:
| Дата: | 2023 |
|---|---|
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Physico-technological Institute of Metals and Alloys
2023
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://www.metalsandcasting.com/index.php/mcu/article/view/132 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Metal and Casting of Ukraine |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Metal and Casting of Ukraine| _version_ | 1871465345643970560 |
|---|---|
| author | Нгуєн, Тієн Хіеп Мінь, Нгуєн Ван Хунг, Нгуєн Мань Нгі, Хо Тхань |
| author_facet | Нгуєн, Тієн Хіеп Мінь, Нгуєн Ван Хунг, Нгуєн Мань Нгі, Хо Тхань |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Тієн Хіеп Нгуєн",
"institution": "В'єтнамський державний технічний університет ім. Ле Куй Дона"
},
{
"author": "Нгуєн Ван Мінь",
"institution": "Institute of Technology"
},
{
"author": "Нгуєн Мань Хунг",
"institution": "В'єтнамський державний технічний університет ім. Ле Куй Дона"
},
{
"author": "Хо Тхань Нгі",
"institution": "Viettel Group Corporation"
}
] |
| author_sort | Нгуєн, Тієн Хіеп |
| baseUrl_str | https://www.metalsandcasting.com/index.php/mcu/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T13:37:39Z |
| description | In this paper, the influence of synthesis conditions on the properties of iron nanoparticles obtained by chemical deposition method was studied. Fe nanoparticles were obtained by hydrogen reduction of their hydroxide compounds Fe(OH)2, FeOOH at 400 °C and by using the borohydride method (direct precipitation of iron nanoparticles from FeCl3 solution using NaBH4 solution as a precipitant). The Fe(OH)2 and FeOOH hydroxides were previously synthesized by chemical precipitation from the corresponding solutions of iron (II) sulfate FeSO4 and iron (III) chloride FeCl3 using a precipitant – alkali solution NaOH 10 %wt. at a pH of 9. To study samples of the obtained Fe nanoparticles, the methods of X-ray phase analysis (XRD), scaning electron microscopy (SEM), and measurements of the specific surface area via low-temperature nitrogen adsorption (BET) were used. The result of X-ray diffraction method shows that all obtained nanopowder samples contain a pure Fe metal phase with a (bcc) crystal structure. The results of SEM and BET methods revealed that among the obtained samples, Fe nanoparticles synthesized by the borohydride method have the highest fineness. In this work, the effect of various concentrations (0.1, 0.5 and 1 %) of the potato starch stabilizer on the characteristics of Fe nanoparticles obtained by the borohydride method was also studied. As a result of electron microscopic analysis of the samples, it was shown that at a low concentration (0.1 %) of the stabilizer – potato starch, the obtained Fe nanoparticles mostly have a finely needlelike form. With increasing concentration of the stabilizer, the particles tend to round their shape, stick together and form large spherical agglomerates. The characteristic sizes of Fe nanoparticles in the sample with a starch concentration of 0.1 % are of the order of 40 nm, with an increase in the stabilizer concentration up to 0.5 and 1 %, Fe nanoparticles grow strongly and reach a size of hundreds of nm. The result of measuring the specific surface area of the samples by the BET method is also in a good agreement with the result of measuring the average size of the nanoparticles using SEM data that the sample of iron nanoparticles obtained with the presence of potato starch 0.1 % has the most developed surface. Thus, the synthesis of iron nanopowder using the borohydride method in the presence of 0.1 % potato starch makes it possible to obtain qualitatively stable fine nanoparticles. |
| first_indexed | 2026-03-12T15:50:42Z |
| format | Article |
| fulltext |
47ISSN 2077-1304. Met. lit'e Ukr., vol. 28, 2020. № 4 (323)
адсорбентів для очищення грунтів і стічних вод від за-
бруднень і токсичних сполук [4–8]. При цьому магнітна
властивість адсорбентів з наночастинок (НЧ) Fe дозво-
ляє уникнути трудомістких операцій з відокремлення В
ступ. В даний час нанопорошки (НП) заліза зна-
йшли широке застосування в різних областях на-
уки, техніки і в медицині [1–3]. Особливо, НП Fe
часто застосовують в якості активних магнітних
ISSN 2077-1304. Met. lit'e Ukr., vol. 28, 2020, № 4 (323), xx-xx
УДК 621.762.24
Тієн Хіеп Нгуєн1,2, аспірант, e-mail: htnru7@yandex.ru, https://orcid.org/0000-0002-3023-556X
Нгуєн Ван Мінь3, канд. техн. наук, e-mail: chinhnhan88@gmail.com, https://orcid.org/0000-0003-2520-8425
Нгуєн Мань Хунг2, аспірант, e-mail: hungnm@lqdtu.edu.vn, https://orcid.org/0000-0003-0652-7009
Хо Тхань Нгі4, дослідник, e-mail: nghihothanh@gmail.com
1Національний дослідницький технологічний університет «МІСіС» (Москва, Росія)
2В'єтнамський державний технічний університет ім. Ле Куй Дона (Ханой, В'єтнам)
3Institute of Technology (Ханой, В'єтнам)
4Viettel Group Corporation (Ханой, В'єтнам)
Вплив умов синтезу на властивості наночастинок заліза,
отриманих методом хімічного осадження
У даній роботі проведено дослідження впливу умов синтезу на властивості наночастинок заліза, отриманих
методом хімічного осадження. Наночастинки Fe були отримані водневим відновленням їх гідроксидних сполук
Fe(OH)
2
, FeOOH при температурі 400 °С і шляхом застосування боргідридного методу (прямим осадженням нано-
частинок заліза з розчину FeCl
3
при використанні осаджувача – розчину NaBH
4
). Гідроксиди Fe (OH)
2
, FeOOH за-
здалегідь були отримані осадженням з відповідних розчинів сульфату заліза (II) FeSO
4
і хлорного заліза (III) FeCl
3
при використанні осаджувача – розчину лугу NaOH 10 % мас. при рН, рівному 9. Для дослідження зразків отрима-
них наночастинок Fe було використано методи рентгенівського фазового аналізу (РФА), скануючої електронної
мікроскопії (СЕМ) і вимірювання питомої поверхні за низькотемпературною адсорбцією азоту (БЕТ). Результатом
РФА показано, що всі зразки отриманих нанопорошків містять чисту металеву фазу Fe з об'ємно-центрованою
кубічною решіткою. Результатами дослідження отриманих зразків за методами СЕМ і БЕТ виявлено, що наночас-
тинки Fe, синтезовані боргідридним методом, мають найбільш високу дисперсність. У роботі також було вивчено
вплив зміни концентрації (0,1; 0,5 і 1%) стабілізатора – крохмалю картопляного, на характеристики наночасти-
нок Fe, отриманих боргідридним методом. Результатом електронного мікроскопічного аналізу зразків показано,
що при малій концентрації (0,1 %) стабілізатора – крохмалю картопляного, наночастинки Fe переважно володі-
ють тонко-голчастою формою. З підвищенням концентрації стабілізатора частинки мають схильність до окру-
глення своєї форми, злипання і утворення великих кулястих агломератів. Характерні розміри наночастинок Fe в
зразку з концентрацією крохмалю 0,1 % складають близько 40 нм, при збільшенні концентрації стабілізатора до
0,5 і 1 %, наночастинки Fe сильно ростуть і досягають розміру до сотень нм. Результат вимірювання питомої
поверхні зразків методом БЕТ також добре узгоджується з результатом вимірювання середнього розміру нано-
частинок за СЕМ-даними, що зразок наночастинок Fe, отриманих за умови присутності крохмалю картопляного
0,1 %, має найбільш розвинену поверхню. Таким чином, синтез нанопорошку Fe із застосуванням боргідридного
методу в умови присутності 0,1 % крохмалю картопляного дозволяє отримати якісно стабільні дрібнодисперсні
наночастинки.
Ключові слова: залізо, нанопорошок, наночастинка, хімічне осадження, боргідридний метод, стабілізатор,
крохмаль картопляний.
https://doi.org/10.15407/steelcast2019.10.064
ПРОЦЕСИ, ТЕХНОЛОГІЇ ТА МАТЕРІАЛИ ЛИВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА
48 ISSN 2077-1304. Met. lit'e Ukr., vol. 28, 2020. № 4 (323)
ПРОЦЕСИ, ТЕХНОЛОГІЇ ТА МАТЕРІАЛИ ЛИВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА
при використанні осаджувача – розчину лугу NaOH
10 %мас. проводили за такими реакціями:
FeSO4·7H2O + 2NaOH → Fe(OH)2 + Na2SO4 + 7H2O; (1)
FeCl3·6H2O + 3NaOH → FeOOH + 3NaCl + 7H2O. (2)
При отриманні гідроксидів заліза значення pH під-
тримувалося на рівні 9. Отримані гідроксидні осади
промивали дистильованою водою методом центрифу-
гування. Потім їх сушили в сушильній шафі при темпе-
ратурі 40 °С протягом 2 діб. Після цього, проводилося
подрібнення висушених гідроксидів в спеціальному
млині.
Зразки металеві НП Fe № 1 і 2 отримано водневим
відновленням порошкових зразків гідроксидів заліза
Fe(OH)2 і FeOOH в кварцовому реакторі при темпера-
турі 400 °С протягом 60 хв. за наступними реакціями:
Fe(OH)2 + H2 → Fe + 2H2O (№ 1); (3)
2FeOOH + 3H2 → 2Fe + 4H2O (№ 2). (4)
Після цього проводили процес пасивації НЧ Fe шля-
хом створення тонкої оксидної плівки на їх поверхні в
ході продувки технічним азотом протягом 12 год.
Зразок НП Fe № 3 був отриманий прямим віднов-
ленням (боргідридним методом) з водних розчинів со-
лей FeCl3 і NaBH4 (10 %мас.) за реакцією:
2FeCl3·6H2O + 6NaBH4 + 6H2O →
→ 6NaCl + 2Fe + 6B(OH)3 + 21H2 (№ 3). (5)
В ході процесу застосовували ультразвукове пере-
мішування для гомогенізації реагентів і, відповідно,
прискорення реакції. Отриманий осад – НЧ Fe про-
мивали дистильованою водою за допомогою центри-
фуги.
Величину питомої поверхні (Ѕпит) отриманих зраз-
ків № 1, 2, 3 вимірювали методом БЕТ за низькотем-
пературною адсорбцією азоту на аналізаторі NOVA
1200е (США). Середні розміри НЧ Fe обчислювали за
даними вимірювань величини Ѕпит за формулою:
Dср = 6/(ρ·Sпит), (6)
очищувача від оброблених розчинів за допомогою маг-
нітного поля. Показано, що НП металевого Fe, завдяки
своїй великій питомій поверхні і адсорбуючій здатності,
є відмінним адсорбентом для поглинання важких мета-
лів. Крім того, НП Fe володіють відмінними магнітними
властивостями і можуть легко керуватись магнітним
полем [9, 10].
Широке впровадження НП Fe на практиці з метою
очищення джерел забруднення наштовхується на про-
блему вимоги великої кількості адсорбентів – НЧ Fe з
високою вартістю, тобто, виходить низька економічна
ефективність [11, 12]. Отже, важливу роль відіграє по-
шук ефективних способів їх синтезу з точки зору про-
дуктивності. На сьогоднішній день розроблено багато
різних способів синтезу НП металів, зокрема, НП ме-
талевого Fe. Пильну увагу особливо приділяють ви-
користанню хімічних методів отримання, оскільки вони
мають ряд переваг, таких як простота в апаратурному
оформленні, екологічна чистота, можливість контролю
складу і властивостей продуктів в ході їх отримання і
використання недорогих промислових і перероблених
матеріалів [13, 14].
Для отримання НП Fe широко застосовують хімічні
відновлювальні методи, які, як правило, мають істот-
но великий недолік – багатостадійність. Таким чином,
удосконалення існуючих і розробка нових методів отри-
мання НП Fe з метою скорочення кількості операцій і
етапів в ході процесу синтезу, представляє науковий
і практичний інтерес [15–17]. Метод прямого віднов-
лення НП Fe з використанням боргідриду натрію має
велику перспективу застосування [17–19]. Проте, отри-
маний продукт при цьому зазвичай характеризується
низьким ступенем стабільності, високою схильністю до
агрегації і широким розподілом частинок за розмірами.
Для стабілізації отриманих НЧ металів можна здій-
снювати капсулювання і отримати їх в оболонці або
формувати моношари на їх поверхні, що самооргані-
зуються. Електростатична стабілізація є популярним
методом для поліпшення рухливості частинок в роз-
чині шляхом додавання іонних полімерних молекул, в
тому числі поліелектролітів. Якісна стабілізація НЧ Fe
є критичним фактором підвищення ефективності їх ви-
користання. До числа можливих речовин стабілізаторів
відноситься крохмаль картопляний [20–22]. Крохмаль
картопляний є нетоксичною, біологічно розкладною і
недорогою речовиною, яка може бути використана як
ефективна диспергуюча фаза для НЧ Fe.
Метою даної роботи були дослідження впливу
умов синтезу на властивості НЧ Fe, отриманих мето-
дом хімічного осадження, а також аналіз впливу зміни
концентрації стабілізатора – крохмалю картопляного,
на характеристики синтезованих НЧ Fe.
Матеріали та методики. В якості вихідних мате-
ріалів для отримання НП Fe було використано хімічні
реагенти, показані в табл. 1.
Методом хімічного осадження було отримано 3
зразки НП Fe. Зразки № 1 і 2 синтезовано шляхом оса-
дження гідроксидних сполук Fe(OH)2, FeOOH з подаль-
шим їх водневим відновленням. Осадження гідрокси-
дів Fe(OH)2 і FeOOH з відповідних розчинів (10 %мас.)
сульфату заліза (II) FeSO4 і хлориду заліза (III) FeCl3
Таблиця 1
Параметри експериментів
Реакція
№ п/п
Вихідний реагент
NaOH FeSO4·
·7H2O
FeCl3·
·6H2O
NaBH4
Концентрація приготованих водних
розчинів, %мас.
1 10 10 – –
2 10 – 10 –
3 – – 10 10
49ISSN 2077-1304. Met. lit'e Ukr., vol. 28, 2020. № 4 (323)
ПРОЦЕСИ, ТЕХНОЛОГІЇ ТА МАТЕРІАЛИ ЛИВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА
де ρ – пікнометрична щільність заліза, кг/м3; Sпит – пи-
тома поверхня порошку, м2/кг; Dср – середній розмір
частинок, м.
Фазовий склад порошкових зразків визначали ме-
тодом рентгенофазового аналізу (РФА) за допомогою
рентгенівського дифрактометра «Дифрей-401» (Ро-
сія) при кімнатній температурі на Cr-Ka випроміню-
ванні.
Розмірні характеристики і морфологію отриманих
зразків вивчали на скануючому електронному мікро-
скопі (СЕМ) TESCAN VEGA 3B (Чехія).
Результати та їх обговорення. Рентгенограми
зразків НП Fe представлено на рис. 1.
з одним через «шийки». Ці шийки могли бути утворені
в процесі відновлення при температурах, які запуска-
ють процес коагуляції для НЧ Fe. Характерні розміри
частинок лежать в діапазоні від десятків до 200 нм.
Аналіз мікрофотографії зразка 2 (рис. 2, б) виявив,
що НЧ Fe, отримані з хлориду заліза (III) FeCl3 за ре-
акціями (2) і (4), мають форму, близьку до сферичної,
при цьому вони мають сильну схильність до агрега-
ції, утворюючи великі агрегати розміром до декількох
мкм.
СЕМ-зображення НЧ Fe в зразку № 3 (рис. 2, в) по-
казує, що отримані НЧ Fe при умові прямого віднов-
лення за реакцією (5) між розчинами хлориду заліза
(III) FeCl3 і боргідриду натрію NaBH4, являють собою
полідисперсні частинки сферичної і голчастої форми,
характерний розмір яких переважно не більше 150 нм.
Результати вимірювання питомої поверхні Ѕпит по-
рошкових зразків методом БЕТ і визначення серед-
нього розміру НЧ Fe, отриманих в різних умовах, на-
ведено в табл. 2.
СЕМ-зображення зразків НП Fe, отриманих за різних умов: а – зразок № 1; б – № 2; в – № 3Рис. 2.
Рентгенограми зразків НП Fe, отриманих при різних
умовах: (а) – зразок № 1; (б) – № 2; (в) – № 3
Рис. 1.
Результат РФА (рис. 1) показує, що всі синтезова-
ні зразки НП Fe містять чисту металеву фазу a-Fe з
об’ємноцентрованими кристалічними (ОЦК) ґратка-
ми, інших фаз, крім Fe, не виявлено. Знижена інтен-
сивність піків на рентгенограмі зразка № 3 (рис. 1, в)
говорить про високу дисперсність його частинок в по-
рівнянні зі зразками № 1 і 2.
На рис. 2 представлено СЕМ-зображення отрима-
них зразків НП Fe.
З рис. 2, а (зразок № 1) видно, що НЧ Fe, отрима-
ні з сульфату заліза (II) FeSO4 за реакціями (1) і (3),
головним чином мають округлу форму, які частково
знаходяться в спеченому стані, тобто в контакті один
Таблиця 2
Результат вимірювання Ѕпит та визначення се-
реднього розміру НЧ Fe зразків № 1, 2, 3
Зразок
№ п/п
Значення
Sпит,м2/г
D1-cp за дани-
ми Sпит, нм
D2-cp за дани-
ми СЕМ, нм
1 12,1 ± 0,6 63 72
2 8,6 ± 0,4 89 75
3 20,3 ± 1,0 38 50
Видно, що результат вимірювання величини Ѕпит і
розрахунок середнього розміру частинок за даними
Ѕпит добре узгоджується з результатом визначення
їх середнього розміру за СЕМ-даними. Значення пи-
томої поверхні НЧ Fe, отриманих боргідридним ме-
тодом, є найбільшим з усіх досліджуваних зразків
продуктів і, відповідно, розмір НЧ Fe в цьому випад-
ку найменший. Це можна пояснити тим, що при ре-
агуванні FeCl3 з NaBH4 безпосередньо утворюються
металеві частинки Fe, а не гідроксидні сполуки як в
двох інших випадках. При цьому НЧ Fe утворюються
із значно великою швидкістю. Швидкість утворення
центрів кристалізації – зародків набагато вище швид-
кості їх зростання, тому велика кількість утворених
частинок Fe і, відповідно, малий їх розмір. НЧ Fe в
50 ISSN 2077-1304. Met. lit'e Ukr., vol. 28, 2020. № 4 (323)
ПРОЦЕСИ, ТЕХНОЛОГІЇ ТА МАТЕРІАЛИ ЛИВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА
зразках № 1 і 2, які отримані з гідроксидів заліза, в
ході процесів сушіння, водневого відновлення при ви-
сокій температурі піддаються процесам коагуляції,
коалесценції і спікання, що призводять до зростання
їх середнього розміру.
На основі отриманих результатів дослідження
можна зробити висновок, що застосування методу
прямого відновлення (боргідридного методу) являє
собою доцільний шлях для отримання НЧ Fe завдяки
його простоті, малій тривалості процесу і можливості
отримати високодисперсні частинки металу. Проте,
як зазначено вище, отримані боргідридним методом
НЧ металів зазвичай характеризуються низьким сту-
пенем стабільності, високою схильністю до агрегації
і полідисперсністю. Таким чином, потрібно стабілізу-
вати НЧ Fe, які синтезовані боргідридним методом.
Показано, що крохмаль картопляний є ефектив-
ною речовиною для стабілізації ряду НЧ металів. На-
далі представлено результати дослідження впливу
стабілізатора – крохмалю картопляного, на власти-
вості (розмір і морфологію) НЧ Fe, отриманих боргі-
дридним методом.
На рис. 3 наведено СЕМ-зображення зразків НЧ
Fe, отриманих боргідридним методом у присутності
крохмалю картопляного з різними концентраціями.
СЕМ-зображення зразків НЧ Fe, отриманих боргідридним методом у присутності крохмалю картопляного з різними
концентраціями: а – 0,1 % (зразок № 4); б – 0,5 % (№ 5); в – 1 % (№ 6)
Рис. 3.
Аналіз СЕМ-зображень отриманих зразків пока-
зав, що при малій концентрації стабілізатора – крох-
малю картопляного (0,1 %), НЧ Fe головним чином
володіють тонко голчастою формою (рис. 3, а). З під-
вищенням концентрації стабілізатора частинки ма-
ють схильність до округлення своєї форми. При висо-
кій концентрації (1 %) НЧ Fe злипаються і утворюють
великі кулясті агломерати (рис. 3, в).
Характерні розміри НЧ Fe в зразку з концентрацією
крохмалю 0,1 % складають близько 40 нм, при збіль-
шенні концентрації стабілізатора до 0,5 і 1 %, НЧ Fe
сильно ростуть і досягають розміру до сотень нм. А са-
ме, розмір НЧ Fe в зразку з концентрацією стабілізато-
ра 0,5 % становить приблизно від 50 до 150 нм. Зразок з
концентрацією крохмалю картопляного 1 % складаєть-
ся з частинок розміром більше 100 нм, які утворюють
агломерати з розміром мікронного діапазону. Отже, зі
збільшенням концентрації стабілізатора – картопляного
крохмалю, розміри отриманих НЧ Fe збільшуються.
Результати вимірювання величини питомої поверхні
Ѕпит і визначення середнього розміру НЧ Fe отриманих
зразків № 4, 5 і 6 представлено в табл. 3.
білізувати НЧ Fe, які синтезовані боргідридним від-
новленням. Така система доцільно може використо-
вуватися в технологіях очищення газів, що відходять,
і стічних вод методом інфільтрації.
Висновки
В ході виконання роботи були отримані зразки НЧ
Fe методом хімічного осадження з розчинів солей
FeSO4 і FeCl3 за допомогою NaOH і методом боргі-
дридного відновлення. Проведено дослідження влас-
тивостей отриманих продуктів та оцінку впливу ста-
білізатора крохмалю картопляного з різними концен-
траціями на характеристики НЧ Fe, що синтезуються
боргідридним методом.
Отримання НЧ Fe в різних умовах хімічного оса-
дження і стабілізації дозволяє регулювати властивос-
ті продуктів за розмірними характеристиками і мор-
фологією. А саме, розмір отриманих НЧ Fe можна
варіювати в інтервалі від десятків до сотень нм, а їх
форма змінюється від сферичної (без і з перешийка-
ми з сусідніми частинками) до голчастої.
Таблиця 3
Результат вимірювання Ѕпит та визначення се-
реднього розміру НЧ Fe зразків № 4, 5, 6
Зразок
№ п/п
Значення
Sпит,м2/г
D1-cp за дани-
ми Sпит, нм
D2-cp за дани-
ми СЕМ, нм
4 30,5 ± 1,5 25 38
5 10,9 ± 0,5 70 62
6 4,8 ± 0,2 173 256
Видно, що результат вимірювання Ѕпит і розрахун-
ку величини середнього розміру НЧ Fe за даними Ѕпит
(D1-cp) добре узгоджується з результатом визначення
середнього розміру частинок за даними СЕМ (D2-cp).
Зразок НЧ Fe, отриманий боргідридним методом в
присутності стабілізатора крохмалю картопляного з
малою концентрацією 0,1 %, має значно більш роз-
винену поверхню в порівнянні з випадками великих
значень концентрації (0,5 і 1 %) стабілізатора і, від-
повідно, середній розмір частинок цього зразка най-
менший.
Отже, застосування картопляного крохмалю з ма-
лою концентрацією 0,1 % дозволяє ефективно ста-
51ISSN 2077-1304. Met. lit'e Ukr., vol. 28, 2020. № 4 (323)
ПРОЦЕСИ, ТЕХНОЛОГІЇ ТА МАТЕРІАЛИ ЛИВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА
Виявлено, що серед отриманих зразків НЧ Fe, на-
ночастинки, які синтезовані боргідридним методом,
мають найбільш високу дисперсність. Це пояснюєть-
ся тим, що швидкість утворення центрів кристалізації
– зародків значно вище швидкості їх зростання, тому
велика кількість утворених частинок і, відповідно, ма-
лий їх розмір.
Встановлено, що при синтезі НЧ Fe боргідридним
методом з присутністю малої концентрації (0,1 %)
стабілізатора – крохмалю картопляного, отримані
частинки металу переважно мають форму тонких го-
лок. З підвищенням концентрації стабілізатора час-
тинки мають схильність до округлення, злипання і
утворення великих кулястих агломератів.
Показано, що зі збільшенням концентрації стабі-
лізатора – крохмалю картопляного, розміри отрима-
них НЧ Fe збільшуються. Розміри НЧ Fe в зразку з
концентрацією крохмалю 0,1 % складають близько
40 нм, при збільшенні концентрації стабілізатора до
0,5 і 1 %, НЧ Fe сильно ростуть і досягають розміру
до сотень нм.
1. Bhushan Bharat (Ed.). Springer Handbook of Nanotechnology. 4th edition. Berlin: Verlag Heidelberg, 2017. 1500 p.
DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-662-54357-3
2. Pankhurst Р.Q.A., Connolly J., Jones S.K., Dobson J. Applications of magnetic nanoparticles in biomedicine. Journal of
Physics D. 2003. No. 36. P. 167–181. DOI: https://doi.org/10.1088/0022-3727/36/13/201
3. Konyukhov Yu.V., Nguyen V.M., Ryzhonkov D.I. Kinetics of reduction of α-Fe2O3 nanopowder with hydrogen under power
mechanical treatment in an electromagnetic field. Inorganic Materials: Applied Research. 2019. Vol. 10. No. 3. P. 706–712.
DOI: https://doi.org/10.1134/S2075113319030171
4. Schrick B., Hydutsky B.W., Blough J.L., Mallouk T.E. Delivery vehicles for zerovalent metal nanoparticles in soil and
groundwater. Chemistry of Materials. 2004. No. 16. P. 2187–2193. DOI: https://doi.org/10.1021/cm0218108
5. He F., Zhao D., Paul C. Field assessment of carboxymethyl cellulose stabilized iron nanoparticles for in situ destruction of chlorinated
solvents in source zones. Water Research. 2010. No. 44. P. 2360–2370. DOI: https://doi.org/10.1016/j.watres.2009.12.041
6. Xu Y., Zhao D. Reductive immobilization of chromate in water and soil using stabilized iron nanoparticles. Water Research.
2007. No. 41. P. 2101–2108. DOI: https://doi.org/10.1016/j.watres.2007.02.037
7. Liu W., Tian S., Zhao X. Application of stabilized nanoparticles for in situ remediation of metalcontaminated soil and groundwater:
a critical review. Current Pollution Reports. 2015. No. 1. P. 280–291. DOI: https://doi.org/10.1007/s40726-015-0017-x
8. Crane R.A., Scott T. Nanoscale zero-valent iron: future prospects for an emerging water treatment technology. Journal of
Hazardous Materials. 2012. No. 211. P. 112–125. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2011.11.073
9. Huber D.L. Synthesis, properties, and applications of iron nanoparticles. Small. 2005. No. 1. P. 482–501.
DOI: https://doi.org/10.1002/smll.200500006
10. Yan W., Lien H.L., Koel B.E. Iron nanoparticles for environmental cleanup: recent developments and future outlook.
Environmental Science: Processes and Impacts. 2013. No. 15. P. 63–77. DOI: https://doi.org/10.1039/C2EM30691C
11. Fu F., Dionysiou D.D., Liu H. The use of zero-valent iron for groundwater remediation and wastewater treatment: a review.
Journal of Hazardous Materials. 2014. No. 267. P. 194–205. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2013.12.062
12. Guan X., Sun Y., Qin H., Li J., Lo I.M.C. The limitations of applying zero-valent iron technology in contaminants sequestration
and the corresponding countermeasures: the development in zero-valent iron technology in the last two decades (1994–
2014). Water Research. 2015. No. 75. P. 224–248. DOI: https://doi.org/10.1016/j.watres.2015.02.034
13. Ryzhonkov D.I., Konyukhov Y.V., Nguyen V.M. Kinetic regularities and mechanisms of hydrogen reduction of nanosized oxide
materials in thin layers. Nanotechnologies in Russia. 2017. Vol. 12. No. 11–12. P. 620–626.
DOI: https://doi.org/10.1134/S1995078017060076
14. Нгуен Т.Х., Нгуен В.М. Влияние поверхностно-активных веществ на дисперсность нанопорошков железа, кобальта и
никеля. Известия Bузов. Порошковая металлургия и функциональные покрытия. 2020. № 1. C. 22–28.
DOI: https://doi.org/10.17073/1997-308X-2020-22-28
15. Li S., Yan W., Zhang W.X. Solvent-free production of nanoscale zero-valent iron (nZVI) with precision milling. Green Chemistry.
2009. No. 11. P. 1618–1626. DOI: https://doi.org/10.1039/B913056J
16. Mondal K., Jegadeesan G., Lalvani S.B. Removal of selenate by Fe and NiFe nanosized particles. Industrial and Engineering
Chemistry Research. 2004. No. 43. P. 4922–4934. DOI: https://doi.org/10.1021/ie030715l
17. Corrias A., Ennas G., Licheri G., Marongiu G., Musinu A., Paschina G., Piccaluga G., Pinna G., Magini M. Amorphous metallic
powders prepared by chemical reduction of metal ions with potassium borohydride in aqueous solution. Chemistry of Materials.
1990. No. 2. P. 363–366. DOI: https://doi.org/10.1021/cm00010a010
18. Li F., Vipulanandan C., Mohanty K.K. Microemulsion and solution approaches to nanoparticle iron production for degradation
of trichloroethylene. Colloids Surfaces A: Physicochemical and Engineering Aspects. 2003. No. 223. P. 103–112.
DOI: https://doi.org/10.1016/S0927-7757(03)00187-0
ЛІТЕРАТУРА
52 ISSN 2077-1304. Met. lit'e Ukr., vol. 28, 2020. № 4 (323)
ПРОЦЕСИ, ТЕХНОЛОГІЇ ТА МАТЕРІАЛИ ЛИВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА
19. Glavee G.N., Klabunde K.J., Sorensen C.M., Hadjipanayis G.C. Chemistry of borohydride reduction of iron (II) and iron (III)
ions in aqueous and nonaqueous media-formation of nanoscale Fe, FeB and Fe2B powders. Inorganic Chemistry. 1995.
No. 34. P. 28–35. DOI: https://doi.org/10.1021/ic00105a009
20. He F., Zhao D. Preparation and characterization of a new class of starchstabilized bimetallic nanoparticles for degradation of
chlorinated hydrocarbons in water. Environmental Science and Technology. 2005. No. 39. P. 3314–3320.
DOI: https://doi.org/10.1021/es048743y
21. Castillo-López D.N., Pal U. Green synthesis of Au nanoparticles using potato extract: stability and growth mechanism. Journal
of Nanoparticle Research. 2014. Vol. 16. Iss. 8. 15 p. DOI: https://doi.org/10.1007/s11051-014-2571-3
22. Buazar F., Bavi M., Kroushawi F., Halvani M., Khaledi-Nasab A., Hossieni S.A. Potato extract as reducing agent and stabiliser
in a facile green one-step synthesis of ZnO nanoparticles. Journal of Experimental Nanoscience. 2016. Vol. 11 (3). P. 175–184.
DOI: https://doi.org/10.1080/17458080.2015.1039610
Надійшла 07.07.2020
REFERENCES
1. Bhushan Bharat (Ed.). (2017). Springer Handbook of Nanotechnology. 4th edition. Berlin: Verlag Heidelberg, 1500 p.,
doi: https://doi.org/10.1007/978-3-662-54357-3
2. Pankhurst, Р.Q.A., Connolly, J., Jones, S.K., Dobson, J. (2003). Applications of magnetic nanoparticles in biomedicine. Journal
of Physics D, no. 36, pp. 167–181, doi: https://doi.org/10.1088/0022-3727/36/13/201
3. Konyukhov, Yu.V., Nguyen, V.M., Ryzhonkov, D.I. (2019). Kinetics of reduction of α-Fe2O3 nanopowder with hydrogen under
power mechanical treatment in an electromagnetic field. Inorganic Materials: Applied Research, vol. 10, no. 3, pp. 706–712,
doi: https://doi.org/10.1134/S2075113319030171
4. Schrick, B., Hydutsky, B.W., Blough, J.L., Mallouk, T.E. (2004). Delivery vehicles for zerovalent metal nanoparticles in soil and
groundwater. Chemistry of Materials, vol. 16, pp. 2187–2193, doi: https://doi.org/10.1021/cm0218108
5. He, F., Zhao, D., Paul, C. (2010). Field assessment of carboxymethyl cellulose stabilized iron nanoparticles for in situ
destruction of chlorinated solvents in source zones. Water Research, vol. 44, pp. 2360–2370, doi: https://doi.org/10.1016/
j.watres.2009.12.041
6. Xu, Y., Zhao, D. (2007). Reductive immobilization of chromate in water and soil using stabilized iron nanoparticles. Water
Research, no. 41, pp. 2101–2108, doi: https://doi.org/10.1016/j.watres.2007.02.037
7. Liu, W., Tian, S., Zhao, X. (2015). Application of stabilized nanoparticles for in situ remediation of metal-contaminated soil and
groundwater: a critical review. Current Pollution Reports, no. 1, pp. 280–291, doi: https://doi.org/10.1007/s40726-015-0017-x
8. Crane, R.A., Scott, T. (2012). Nanoscale zero-valent iron: future prospects for an emerging water treatment technology.
Journal of Hazardous Materials, no. 211, pp. 112–125, doi: https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2011.11.073
9. Huber, D.L. (2005). Synthesis, properties, and applications of iron nanoparticles. Small, no. 1, pp. 482–501,
doi: https://doi.org/10.1002/smll.200500006
10. Yan, W., Lien, H.L., Koel, B.E. (2013). Iron nanoparticles for environmental clean-up: recent developments and future outlook.
Environmental Science: Processes and Impacts, no. 15, pp. 63–77, doi: https://doi.org/10.1039/C2EM30691C
11. Fu, F., Dionysiou, D.D., Liu, H. (2014). The use of zero-valent iron for groundwater remediation and wastewater treatment: a
review. Journal of Hazardous Materials, no. 267, pp. 194–205, doi: https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2013.12.062
12. Guan, X., Sun, Y., Qin, H., Li, J., Lo, I.M.C. (2015). The limitations of applying zero-valent iron technology in contaminants
sequestration and the corresponding countermeasures: the development in zero-valent iron technology in the last two decades
(1994–2014). Water Research, no. 75, pp. 224–248, doi: https://doi.org/10.1016/j.watres.2015.02.034
13. Ryzhonkov, D.I., Konyukhov, Y.V., Nguyen, V.M. (2017). Kinetic regularities and mechanisms of hydrogen reduction of
nanosized oxide materials in thin layers. Nanotechnologies in Russia, vol. 12, no. 11–12, pp. 620–626,
doi: https://doi.org/10.1134/S1995078017060076
14. Nguyen, T.H., Nguyen, V.M. (2020). The effect of surfactants on the particle size of iron, cobalt and nickel nanopowders.
Izvestiya vuzov. Poroshkovaya metallurgiya i funktsional’nye pokrytiya, no. 1, pp. 22–28,
doi: https://doi.org/10.17073/1997-308X-2020-22-28 [in Russian].
15. Li, S., Yan, W., Zhang, W.X. (2009). Solvent-free production of nanoscale zero-valent iron (nZVI) with precision milling. Green
Chemistry, no. 11, pp. 1618–1626, doi: https://doi.org/10.1039/B913056J
16. Mondal, K., Jegadeesan, G., Lalvani, S.B. (2004). Removal of selenate by Fe and NiFe nanosized particles. Industrial and
Engineering Chemistry Research, no. 43, pp. 4922–4934, doi: https://doi.org/10.1021/ie030715l
17. Corrias, A., Ennas, G., Licheri, G., Marongiu, G., Musinu, A., Paschina, G., Piccaluga, G., Pinna, G., Magini, M. (1990).
Amorphous metallic powders prepared by chemicalreduction of metalions with potassium borohydride in aqueou ssolution.
Chemistry of Materials, no. 2, pp. 363–366, doi: https://doi.org/10.1021/cm00010a010
53ISSN 2077-1304. Met. lit'e Ukr., vol. 28, 2020. № 4 (323)
ПРОЦЕСИ, ТЕХНОЛОГІЇ ТА МАТЕРІАЛИ ЛИВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА
18. Li, F., Vipulanandan, C., Mohanty, K.K. (2003). Microemulsion and solution approaches to nanoparticle iron production for
degradation of trichloroethylene. Colloids Surfaces A: Physicochemical and Engineering Aspects, no. 223, pp. 103–112,
doi: https://doi.org/10.1016/S0927-7757(03)00187-0
19. Glavee, G.N., Klabunde, K.J., Sorensen, C.M., Hadjipanayis, G.C. (1995). Chemistry of borohydride reduction of iron (II) and
iron (III) ions in aqueous and nonaqueous media-formation of nanoscale Fe, FeB and Fe2B powders. Inorganic Chemistry, no.
34, pp. 28–35, doi: https://doi.org/10.1021/ic00105a009
20. He, F., Zhao, D. (2005). Preparation and characterization of a new class of starchstabilized bimetallic nanoparticles
for degradation of chlorinated hydrocarbons in water. Environmental Science and Technology, no. 39, pp. 3314–3320,
doi: https://doi.org/10.1021/es048743y
21. Castillo-López, D.N., Pal, U. (2014). Green synthesis of Au nanoparticles using potato extract: stability and growth mechanism.
Journal of Nanoparticle Research, vol. 16, iss. 8, 15 p. doi: https://doi.org/10.1007/s11051-014-2571-3
22. Buazar, F., Bavi, M., Kroushawi, F., Halvani, M., Khaledi-Nasab, A., Hossieni, S.A. (2016). Potato extract as reducing agent
and stabiliser in a facile green one-step synthesis of ZnO nanoparticles. Journal of Experimental Nanoscience, vol. 11 (3),
pp. 175–184, doi: https://doi.org/10.1080/17458080.2015.1039610
Received 07.07.2020
Summary Tien Hiep Nguyen1,2, postgraduate student, e-mail: htnru7@yandex.ru,
https://orcid.org/0000-0002-3023-556X
Nguyen Van Minh3, PhD (Engin.), e-mail: chinhnhan88@gmail.com,
https://orcid.org/0000-0003-2520-8425
Nguyen Manh Hung2, postgraduate student, e-mail: hungnm@lqdtu.edu.vn,
https://orcid.org/0000-0003-0652-7009
Ho Thanh Nghi4, Researcher, e-mail: nghihothanh@gmail.com
1National University of Science and Technology "MISiS" (Moscow, Russia)
2Le Quy Don Technical University (Hanoi, Vietnam)
3Institute of Technology (Hanoi, Vietnam)
4Viettel Group Corporation (Hanoi, Vietnam)
The influence of synthesis conditions on the properties of iron nanoparticles obtained by
chemical deposition method
In this paper, the influence of synthesis conditions on the properties of iron nanoparticles obtained by chemical deposition
method was studied. Fe nanoparticles were obtained by hydrogen reduction of their hydroxide compounds Fe(OH)
2
, FeOOH
at 400 °C and by using the borohydride method (direct precipitation of iron nanoparticles from FeCl
3
solution using NaBH
4
solution as a precipitant). The Fe(OH)
2
and FeOOH hydroxides were previously synthesized by chemical precipitation from the
corresponding solutions of iron (II) sulfate FeSO
4
and iron (III) chloride FeCl
3
using a precipitant – alkali solution NaOH 10 %wt.
at a pH of 9. To study samples of the obtained Fe nanoparticles, the methods of X-ray phase analysis (XRD), scaning electron
microscopy (SEM), and measurements of the specific surface area via low-temperature nitrogen adsorption (BET) were used.
The result of X-ray diffraction method shows that all obtained nanopowder samples contain a pure Fe metal phase with a (bcc)
crystal structure. The results of SEM and BET methods revealed that among the obtained samples, Fe nanoparticles synthe-
sized by the borohydride method have the highest fineness. In this work, the effect of various concentrations (0.1, 0.5 and
1 %) of the potato starch stabilizer on the characteristics of Fe nanoparticles obtained by the borohydride method was also
studied. As a result of electron microscopic analysis of the samples, it was shown that at a low concentration (0.1 %) of the
stabilizer – potato starch, the obtained Fe nanoparticles mostly have a finely needlelike form. With increasing concentration of
the stabilizer, the particles tend to round their shape, stick together and form large spherical agglomerates. The characteristic
sizes of Fe nanoparticles in the sample with a starch concentration of 0.1 % are of the order of 40 nm, with an increase in the
stabilizer concentration up to 0.5 and 1 %, Fe nanoparticles grow strongly and reach a size of hundreds of nm. The result of
measuring the specific surface area of the samples by the BET method is also in a good agreement with the result of measur-
ing the average size of the nanoparticles using SEM data that the sample of iron nanoparticles obtained with the presence of
potato starch 0.1 % has the most developed surface. Thus, the synthesis of iron nanopowder using the borohydride method
in the presence of 0.1 % potato starch makes it possible to obtain qualitatively stable fine nanoparticles.
Iron, nanopowder, nanoparticle, chemical precipitation, borohydride method, stabilizer, potato
starch.Keywords
|
| id | oai:oai.metalsandcasting.com:article-132 |
| institution | Metal and Casting of Ukraine |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:00:34Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Physico-technological Institute of Metals and Alloys |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwmetalsandcastingcom/31/2f980f153111f58d9bf7d29ee58c8631.pdf |
| spelling | oai:oai.metalsandcasting.com:article-1322026-07-22T13:37:39Z The influence of synthesis conditions on the properties of iron nanoparticles obtained by chemical deposition method Вплив умов синтезу на властивості наночастинок заліза, отриманих методом хімічного осадження Нгуєн, Тієн Хіеп Мінь, Нгуєн Ван Хунг, Нгуєн Мань Нгі, Хо Тхань iron nanopowder nanoparticle chemical precipitation borohydride method stabilizer potato starch залізо нанопорошок наночастинка хімічне осадження боргідридний метод стабілізатор крохмаль картопляний In this paper, the influence of synthesis conditions on the properties of iron nanoparticles obtained by chemical deposition method was studied. Fe nanoparticles were obtained by hydrogen reduction of their hydroxide compounds Fe(OH)2, FeOOH at 400 °C and by using the borohydride method (direct precipitation of iron nanoparticles from FeCl3 solution using NaBH4 solution as a precipitant). The Fe(OH)2 and FeOOH hydroxides were previously synthesized by chemical precipitation from the corresponding solutions of iron (II) sulfate FeSO4 and iron (III) chloride FeCl3 using a precipitant – alkali solution NaOH 10 %wt. at a pH of 9. To study samples of the obtained Fe nanoparticles, the methods of X-ray phase analysis (XRD), scaning electron microscopy (SEM), and measurements of the specific surface area via low-temperature nitrogen adsorption (BET) were used. The result of X-ray diffraction method shows that all obtained nanopowder samples contain a pure Fe metal phase with a (bcc) crystal structure. The results of SEM and BET methods revealed that among the obtained samples, Fe nanoparticles synthesized by the borohydride method have the highest fineness. In this work, the effect of various concentrations (0.1, 0.5 and 1 %) of the potato starch stabilizer on the characteristics of Fe nanoparticles obtained by the borohydride method was also studied. As a result of electron microscopic analysis of the samples, it was shown that at a low concentration (0.1 %) of the stabilizer – potato starch, the obtained Fe nanoparticles mostly have a finely needlelike form. With increasing concentration of the stabilizer, the particles tend to round their shape, stick together and form large spherical agglomerates. The characteristic sizes of Fe nanoparticles in the sample with a starch concentration of 0.1 % are of the order of 40 nm, with an increase in the stabilizer concentration up to 0.5 and 1 %, Fe nanoparticles grow strongly and reach a size of hundreds of nm. The result of measuring the specific surface area of the samples by the BET method is also in a good agreement with the result of measuring the average size of the nanoparticles using SEM data that the sample of iron nanoparticles obtained with the presence of potato starch 0.1 % has the most developed surface. Thus, the synthesis of iron nanopowder using the borohydride method in the presence of 0.1 % potato starch makes it possible to obtain qualitatively stable fine nanoparticles. У даній роботі проведено дослідження впливу умов синтезу на властивості наночастинок заліза, отриманих методом хімічного осадження. Наночастинки Fe були отримані водневим відновленням їх гідроксидних сполук Fe(OH)2, FeOOH при температурі 400 °С і шляхом застосування боргідридного методу (прямим осадженням наночастинок заліза з розчину FeCl3 при використанні осаджувача – розчину NaBH4). Гідроксиди Fe (OH)2, FeOOH заздалегідь були отримані осадженням з відповідних розчинів сульфату заліза (II) FeSO4 і хлорного заліза (III) FeCl3 при використанні осаджувача – розчину лугу NaOH 10 % мас. при рН, рівному 9. Для дослідження зразків отриманих наночастинок Fe було використано методи рентгенівського фазового аналізу (РФА), скануючої електронної мікроскопії (СЕМ) і вимірювання питомої поверхні за низькотемпературною адсорбцією азоту (БЕТ). Результатом РФА показано, що всі зразки отриманих нанопорошків містять чисту металеву фазу Fe з об'ємно-центрованою кубічною решіткою. Результатами дослідження отриманих зразків за методами СЕМ і БЕТ виявлено, що наночастинки Fe, синтезовані боргідридним методом, мають найбільш високу дисперсність. У роботі також було вивчено вплив зміни концентрації (0,1; 0,5 і 1%) стабілізатора – крохмалю картопляного, на характеристики наночастинок Fe, отриманих боргідридним методом. Результатом електронного мікроскопічного аналізу зразків показано, що при малій концентрації (0,1 %) стабілізатора – крохмалю картопляного, наночастинки Fe переважно володіють тонко-голчастою формою. З підвищенням концентрації стабілізатора частинки мають схильність до округлення своєї форми, злипання і утворення великих кулястих агломератів. Характерні розміри наночастинок Fe в зразку з концентрацією крохмалю 0,1 % складають близько 40 нм, при збільшенні концентрації стабілізатора до 0,5 і 1 %, наночастинки Fe сильно ростуть і досягають розміру до сотень нм. Результат вимірювання питомої поверхні зразків методом БЕТ також добре узгоджується з результатом вимірювання середнього розміру наночастинок за СЕМ-даними, що зразок наночастинок Fe, отриманих за умови присутності крохмалю картопляного 0,1 %, має найбільш розвинену поверхню. Таким чином, синтез нанопорошку Fe із застосуванням боргідридного методу в умови присутності 0,1 % крохмалю картопляного дозволяє отримати якісно стабільні дрібнодисперсні наночастинки. Physico-technological Institute of Metals and Alloys 2023-06-15 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://www.metalsandcasting.com/index.php/mcu/article/view/132 Metal and Casting of Ukraine; Vol. 28 No. 4 (2020): Metal and Casting of Ukraine Метал та лиття України ; Том 28 № 4 (2020): Метал та лиття України 2706-5529 2077-1304 uk https://www.metalsandcasting.com/index.php/mcu/article/view/132/133 Авторське право (c) 2023 Тієн Хіеп Нгуєн, Нгуєн Ван Мінь, Нгуєн Мань Хунг, Хо Тхань Нгі https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | залізо нанопорошок наночастинка хімічне осадження боргідридний метод стабілізатор крохмаль картопляний Нгуєн, Тієн Хіеп Мінь, Нгуєн Ван Хунг, Нгуєн Мань Нгі, Хо Тхань Вплив умов синтезу на властивості наночастинок заліза, отриманих методом хімічного осадження |
| title | Вплив умов синтезу на властивості наночастинок заліза, отриманих методом хімічного осадження |
| title_alt | The influence of synthesis conditions on the properties of iron nanoparticles obtained by chemical deposition method |
| title_full | Вплив умов синтезу на властивості наночастинок заліза, отриманих методом хімічного осадження |
| title_fullStr | Вплив умов синтезу на властивості наночастинок заліза, отриманих методом хімічного осадження |
| title_full_unstemmed | Вплив умов синтезу на властивості наночастинок заліза, отриманих методом хімічного осадження |
| title_short | Вплив умов синтезу на властивості наночастинок заліза, отриманих методом хімічного осадження |
| title_sort | вплив умов синтезу на властивості наночастинок заліза, отриманих методом хімічного осадження |
| topic | залізо нанопорошок наночастинка хімічне осадження боргідридний метод стабілізатор крохмаль картопляний |
| topic_facet | iron nanopowder nanoparticle chemical precipitation borohydride method stabilizer potato starch залізо нанопорошок наночастинка хімічне осадження боргідридний метод стабілізатор крохмаль картопляний |
| url | https://www.metalsandcasting.com/index.php/mcu/article/view/132 |
| work_keys_str_mv | AT nguêntíênhíep theinfluenceofsynthesisconditionsonthepropertiesofironnanoparticlesobtainedbychemicaldepositionmethod AT mínʹnguênvan theinfluenceofsynthesisconditionsonthepropertiesofironnanoparticlesobtainedbychemicaldepositionmethod AT hungnguênmanʹ theinfluenceofsynthesisconditionsonthepropertiesofironnanoparticlesobtainedbychemicaldepositionmethod AT ngíhothanʹ theinfluenceofsynthesisconditionsonthepropertiesofironnanoparticlesobtainedbychemicaldepositionmethod AT nguêntíênhíep vplivumovsintezunavlastivostínanočastinokzalízaotrimanihmetodomhímíčnogoosadžennâ AT mínʹnguênvan vplivumovsintezunavlastivostínanočastinokzalízaotrimanihmetodomhímíčnogoosadžennâ AT hungnguênmanʹ vplivumovsintezunavlastivostínanočastinokzalízaotrimanihmetodomhímíčnogoosadžennâ AT ngíhothanʹ vplivumovsintezunavlastivostínanočastinokzalízaotrimanihmetodomhímíčnogoosadžennâ AT nguêntíênhíep influenceofsynthesisconditionsonthepropertiesofironnanoparticlesobtainedbychemicaldepositionmethod AT mínʹnguênvan influenceofsynthesisconditionsonthepropertiesofironnanoparticlesobtainedbychemicaldepositionmethod AT hungnguênmanʹ influenceofsynthesisconditionsonthepropertiesofironnanoparticlesobtainedbychemicaldepositionmethod AT ngíhothanʹ influenceofsynthesisconditionsonthepropertiesofironnanoparticlesobtainedbychemicaldepositionmethod |