ІСТОРИКО-ПРАВОВІ ПЕРЕДУМОВИ ДЕСТРУКЦІЇ РЕГУЛЮВАЛЬНОГО ВПЛИВУ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
In the article is defined the historical and legal preconditions of development of energy legislation of Ukraine that led to the destructive nature of its impact on the activity of the energy sector. It argued that main factors of domination of positive regulatory impact are unsystematic nature of r...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економіка та право |
|---|---|
| Datum: | 2016 |
| Heft: | 3 (45) |
| Сторінки: | 147-153 |
| ISSN: | 2523-4838 |
| Автори та афіліації: |
|
| Ключові слова: | інституційні передумови, передумови, енергетичне законодавство, історичні передумови, природно-ресурсні передумови, теоретичні передумови, інституціональні передумови, передумови розвитку, енергетичне право, захист еко номічних інтересів |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
V. Mamutov Institute of Economic and Legal Research of the National Academy of Sciences of Ukraine
2016
|
| Online Zugang: | https://economiclaw.kiev.ua/index.php/economiclaw/article/view/104 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Economics and Law |
| Завантажити файл: |
|
Institution
Economics and Law| _version_ | 1874185648581115904 |
|---|---|
| author | Dzhumageldieva, G.D. |
| author_facet | Dzhumageldieva, G.D. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "G.D. Dzhumageldieva",
"institution": "Інститут економіко-правових досліджень НАН України, м. Київ",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Dzhumageldieva, G.D. |
| baseUrl_str | https://economiclaw.kiev.ua/index.php/economiclaw/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 153 |
| container_issue | 3 (45) |
| container_start_page | 147 |
| container_title | Економіка та право |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2019-08-05T10:58:45Z |
| description | In the article is defined the historical and legal preconditions of development of energy legislation of Ukraine that led to the destructive nature of its impact on the activity of the energy sector. It argued that main factors of domination of positive regulatory impact are unsystematic nature of re forming, a separation of economic, ecological and innovative aspects of economic activity, a slow pace of reforms, an excessive specialization of energy legislation.
REFERENCES1. Bytyak O.Yu. (2010), Hospodars'ko-pravove zabezpechennya funktsionuvannya elektroenerhetychnoho rynku Ukrayiny [Economic and law regulation of electricity energy market's activity], NDI pryvatnoho prava ta pidpryyemnytstva, Kharkiv, Ukraine.2. Kirin R.S. (2015) Kodyfikatsiya zakonodavstva pro nadra: dosvid ta problem [Codification of Subsoil legislation: experience and problems], NHU, Dnipropetrovsk, Ukraine.3. Enerhetycheskoe pravo Rossiyi i Hermaniyi: sravnytel’nopravovoe yssledovanye (2011) [Energy law of Russia and Germany: comparative and law research, Yuryst, Moscow, Russia.4. Basic indicators of NAC “Energy company of Ukraine’ energy produces companies’ activity, available at: http://http://www.ecu. gov.ua/ua/activity/stat.html? (Accessed 2 September 2015).5. Zavhorodnyaya O.P. (2010) Zarubezhnyi opyt yntehratsyy uhledobevayushchykh y elektroheneryruyushchykh kompanyy [International experience for coal-mining and power generation companies], Ekonomika promyslovosti, vol. 2, 58-66 pp.6. Mamutov V.K. (2009) Kodyfykatsyya khozyaystvennoho za konodatel’stva — vazhnoe uslovye preduprezhdenyya pravonarushenyy i bor’by s nimi [Codification of economic and law legislation is an important condition for prevention of offences and fighting with it], materialy respublikanskoy ekonomiko-pravovoy konferensii [Thesis of the Republic Research and Practice Conference], Yuho-Vostok, Donetsk, Ukraine, pp. 37-57. |
| doi_str_mv | 10.15407/econlaw.2016.03.147 |
| first_indexed | 2025-09-24T17:23:41Z |
| format | Article |
| fulltext |
147ISSN 1681-6277. Економіка та право. № 3 (45), 2016
ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО
Вступ. Енергетичне законодавство є однією з найбільш динамічних
галузей вітчизняного законодавства. Упродовж останніх років у рам-
ках адаптації до правової системи Європейського Союзу спостері-
гається помітне оновлення основних законодавчих актів, що регла-
ментують відносини в енергетичній сфері, правовими механізмами,
які демонструють позитивний економічний ефект в умовах правових
систем більшості держав-членів ЄС. Натомість їхню ефективність у
вітчизняних умовах незалежно від ступеня адаптованості до них
незмінно залишається низькою. У зв’язку з цим виникає необхід-
ність дослідження причин, які обумовлюють якісне несприйняття
вітчизняним законодавством позитивних досягнень правового регу-
лювання інших країн.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам розвитку енер-
гетичного законодавства присвячена низка наукових робіт, у т. ч. мо-
нографічного та дисертаційного характеру. Серед останніх публі-
кацій варто відмітити дисертаційне дослідження Ю.О. Битяка, при-
свячене кодифікації та законодавству про електроенергетику [1],
мо нографічне дослідження Р.С. Кіріна щодо особливостей станов-
лення енергетичного законодавства про надра [2] та ін. Водночас у
більшості робіт увага зосереджена на аналізі розвитку законодавства,
яке регламентує конкретний сегмент відносин, що виникають в
енер гопросторі, а це не завжди дозволяє сформувати цілісне уявлен-
ня щодо системних закономірностей генезису енергетичного зако-
нодавства в цілому.
Мета статті — дослідження історико-правових передумов, що
призвели до деструктивного регулювального впливу на функціо ну-
вання енергопростору України, та визначення базових деструкцій,
Ключові слова: енергетичне
законодавство, історико-пра-
вові передумови, при ва ти-
за ція, добувні підприємства,
охорона навколишнього при-
родного середовища.
Визначено історико-правові передумови розвитку енергетичного законодавства
України, які спричинили деструктивний характер його впливу на функціонування
енергетичного сектору. Аргументовано, що основними чинниками нівелювання по-
зитивного регулювального впливу є несистемність реформування, відокремлення
економічного, екологічного та інноваційного аспектів господарської діяльності,
повільний темп реформ, зайва спеціалізація енергетичного законодавства.
© Г.Д. ДЖУМАГЕЛЬДІЄВА, 2016
УДК: 346.13:346.544:346.56
Г.Д. ДЖУМАГЕЛЬДІЄВА, д-р юрид. наук, старший науковий співробітник,
зав. сектору проблем правового забезпечення використання природних ресурсів
Інститут економіко-правових досліджень НАН України, м. Київ
ІСТОРИКО-ПРАВОВІ ПЕРЕДУМОВИ ДЕСТРУКЦІЇ
РЕГУЛЮВАЛЬНОГО ВПЛИВУ ЕНЕРГЕТИЧНОГО
ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
148 ISSN 1681-6277. Економіка та право. № 3 (45), 2016
Г.Д. ДЖУМАГЕЛЬДІЄВА
які потребують першочергової уваги під час
подальшого реформування енергетичного за-
конодавства.
Результати дослідження. З набуттям Украї-
ною незалежності та переходом до ринкових
умов правове регулювання енергетичної галузі
як однієї з найважливіших у життєзабезпе-
ченні економіки зазнало кардинальних пе-
ретворень. Формування нового економічного
укладу призвело до зміни умов функціону-
вання енергетичного простору як системи вза-
ємозв’язків з приводу обігу енергії.
На початковому етапі реформування енер-
госектор як єдиний господарський комплекс,
що об’єднував підприємства однієї форми влас-
ності, мав незадовільний фінансово-еко но-
міч ний стан, обумовлений, з одного боку, кри-
зою неплатежів та перманентним списанням
боргів великих енергоспоживачів, з другого —
неефективним порядком ціноутворення, роз-
рахованим на компенсацію збитків з бюдже-
ту, можливості якого на той час були досить
примарними. Основні параметри господарської
діяльності генерувальних підприємств — су-
б’єктний склад постачальників та обсяги по-
стачання палива — визначалися централізо-
вано установами Держплану. При цьому еко-
логічні аспекти функціонування підприємств
енергосектору та стимулювання енергозбе ре-
ження як на окремих стадіях (видобутку енер-
горесурсів, їх постачання та використання,
ви робництво енергії та її постачання та вико-
ристання) не знаходилися у фокусі правового
регулювання. Окрім того, на початку 1990-х рр.
актуалізувалися проблеми технічного стану та
надійності системи енергопостачання в ціло-
му (аварія на Чорнобильській АЕС (1986), т. з.
місцева радіаційна аварія на Запорізької АЕС
(1987), надзвичайна ситуація на Південно-
Українській АЕС (1987), часті аварії на під-
приємствах вугледобувної галузі та ін.) та над-
мірного техногенного навантаження підпри-
ємств сектору на довкілля.
В умовах обмеженості фінансових можли-
востей вихід вбачався у зміні вектора розвитку
правового регулювання енергетичного про-
стору у напрямі розвитку конкуренції. Функ-
ція тактичних завдань покладалася на прове-
дення роздержавлення та демонополізації, що
мало призвести до змін у рольовому характері
взаємодії між учасниками енергопростору, за-
безпечити стимули до упровадження новітніх
технологій, спрямованих на забезпечення
рентабельності функціонування енергосекто-
ру, зменшення екологічного навантаження та
раціоналізації витрат енергії та енергоресур-
сів в Україні. Треба зазначити, що у цілому
поставлені завдання виконані і стратегічна
мета — розвиток конкуренції — у більшості
сегментів енергосектору досягнута. Водночас
попри перспективність визначених напрямів
та підтверджену зарубіжним досвідом ефек-
тивність їх реалізації загалом фінансово-еко-
номічні, техніко-технологічні та екологічні ха-
рактеристики функціонування енергетичного
сектору суттєво не змінилися.
Якими ж є основні причини відсутності по-
зитивного результату від упровадження у віт-
чизняне законодавче поле ефективних в умо-
вах інших правових систем механізмів?
Аналіз основних історико-правових перед-
умов реформування правового регулювання
відносин, що складаються в енергопросторі,
дозволяє як основні чинники нівелювання
позитивного регулювального впливу на зазна-
чену сферу виділити такі: відсутність на по-
чатковому етапі цілісного уявлення щодо кін-
цевої моделі правового регулювання відповід-
них відносин, яка б поєднувала економіч ний,
екологічний та інноваційний аспекти госпо-
дарської діяльності; повільний темп реформ
основного плану та «ув’язання» у другоряд-
них аспектах діяльності; зайва спеціалізація,
а в окремих випадках — паралелізм законо-
давства, що регламентує окремі сегменти гос-
подарської діяльності в енергопросторі.
Так, у Декларації про державний суверені-
тет України поряд із правом самостійного ви-
значення економічного статусу із закріплен-
ням його в законах, хоча й на рівні заборон,
без натяку на стимулювання, але акцентована
екологічна складова економічного розвитку.
Про інноваційний напрям такого розвитку (або
розвиток, заснований на упровадженні до сяг-
нень науково-технічного прогресу — у термі-
нології того часу) ще не йдеться.
У Законі «Про економічну самостійність Ук-
раїнської РСР» задекларовано курс на пос-
туповий перехід до ринкової економіки, роз-
виток підприємництва та свободу у виборі
методів господарювання, напрямів викорис-
тання доходу і здійснення інвестицій, заохо-
чення конкуренції та усування монополізму у
виробництві товарів і наданні послуг (ст. 9) та
149ISSN 1681-6277. Економіка та право. № 3 (45), 2016
Історико-правові передумови деструкції регулювального впливу енергетичного законодавства України
визначене коло взаємодії (поки ще ад мін і ст-
ративно-наглядового характеру) держави та
су б’єктів господарювання в екологічній сфе-
рі. Курс на інноваційність господарювання не
визначався.
Знаковою подією у сфері реформування
економічного законодавства стало ухвалення
у 1991 р. Закону України «Про охорону навко-
лишнього природного середовища», який, за
задумом законодавця, мав об’єднувати еконо-
мічні, екологічні та інноваційні чинники ді-
яльності суб’єктів господарювання. Відмін-
ною ознакою зазначеного Закону є його зба-
лансованість, яка мала прояв у передбаченій
ним моделі правового регулювання наявних
механізмів економічного стимулювання зу-
силь суб’єктів господарювання з екологізації
власної діяльності (Розділ Х) та організацій-
ної протидії збільшенню техногенного на ван-
таження на середовище внаслідок господар-
ської діяльності (Розділ VІІ).
Намагання якомога швидше отримати вкрай
необхідні в той час надходження до бюджету
та пом’якшити тягар відповідальності держа-
ви поступово відтіснило з економічного зако-
нодавства екологічні норми. Таким чином, на
початковому етапі Україна втратила шанс от-
римати від приватизації дещо більше, ніж
кошти, — якісно нове технологічно переосна-
щене конкурентне середовище. Так, з одного
боку, у Законі України «Про приватизацію
державного майна» (у первісній редакції) пе-
редбачалася можливість включення до дого-
вору купівлі-продажу передбачених планом
приватизації зобов’язань щодо заходів зі ст-
ворення безпечних і нешкідливих умов праці
та охорони навколишнього середовища (ст. 27),
з другого — наявність таких заходів у зазначе-
ному плані обов’язковою не вважалася та за-
лежала від волі сторін (ст. 14). Водночас більш
рішуче ставлення до обов’язковості техні ко-
технологічної, у т. ч. спрямованої на еколо-
гічність, модернізації об’єктів, що привати зу-
ються, могло б забезпечити необхідний на той
час поштовх до розбудови економічно ефе-
ктивного, екологодружнього та високотехно-
логічного виробництва.
На рівні галузевого економічного законо-
давства від зазначеної затримки на шляху по-
єднання економічного та екологічного аспек-
тів правового регулювання, як кола на воді,
утворювалися все більш моноспрямовані пра-
вові моделі. Енергетична галузь виключен-
ням не стала. Так, п. 1.3 першої Державної
програми приватизації майна державних під-
приємств, затвердженої Постановою Верхов-
ної Ради України від 07.07.1992 № 2545-XII,
серед об’єктів, приватизація яких можлива за
погодженням з Кабінетом Міністрів України,
зазначалися підприємства та об’єднання па-
лив но-енергетичного комплексу, у тому числі
добувних галузей промисловості.
Визначення таких підприємств як пріори-
тетних об’єктів приватизації було вдалим рі-
шенням, ефективність якого підтверджена
зарубіжним досвідом, насамперед, Великої
Британії, Німеччини, США тощо. Як зазначав
Г. Кюне, держава хоча і несе загальноеко-
номічну відповідальність за наслідки функці-
онування стратегічних галузей видобувної
сфери, тим не менш, досить умовно може пре-
тендувати на виконання ролі гірничо про мис-
ловця, як з точки зору наявності необхідного
капіталу, так і з позиції необхідного досвіду
[3, c. 174—176]. В умовах тотального дефіциту
бюджету, розриву традиційних господарських
зв’язків, інертності державного управління за-
лучення приватного сектору було украй не об-
хідним. Метою відповідних структурних пере-
творень мала стати, насамперед, гарантована
новим власником зміна ідеології господа-
рювання у добувному секторі, спрямована на
транс формацію наявного екстенсивного вико-
ристання надр у використання, засноване на
прин ципах сталого розвитку. За таких умов роз-
державлення мало б виступати одним із так-
тичних заходів загальному стратегічному за-
вданні щодо розбудови ринкової економіки.
Роздержавлення підприємств нафтогазо-
вого комплексу, насамперед нафтодобувного
виробничого об’єднання «Укрнафта», відбу-
лось відповідно до імперативно введеної про-
цедури корпоратизації (Указ Президента Ук-
раїни «Про корпоратизацію підприємств» від
15.06.1993 № 210/93). Критеріями належності
підприємств до таких, що підлягають корпо-
ратизації, були структура власності (державі
належало більш як 75 % статутного фонду) та
балансова вартість основних фондів (не менш
20 млн крб станом на 01.01.1993). Однак з ура-
хуванням того, що ініціатива щодо відчужен-
ня права власності на зазначені підприємства
виходила від власника-держави, а не від пре-
тендентів на купівлю таких прав, порядок про-
150 ISSN 1681-6277. Економіка та право. № 3 (45), 2016
Г.Д. ДЖУМАГЕЛЬДІЄВА
дажу державної частки у статутному фонді під-
приємства, що корпоратизується, визначений
постановою Кабінету Міністрів України «Про
затвердження Положення про порядок кор-
поратизації підприємств» від 05.07.1993 № 508
не містив жодних вимог до покупця, у т. ч. сто-
совно модернізації виробничих процесів.
З метою створення сприятливих умов для
функціонування роздержавлених підприємств
добувної галузі у тому ж році ухвалено Кодекс
України про надра, у якому зміст екологічної
складової зведений лише до декоративної
охо рони надр. Левова частка повноважень
по тенційно економіко-екологічного характе-
ру делегована Кабінету Міністрів України,
який визначав порядок та умови надання доз-
волів на користування надрами. Натомість ані
Порядок надання гірничих відводів, затверд же-
ний Постановою Кабінету Міністрів Ук раї ни
від 27.01.1995 № 59, ані Порядок надання лі-
цензій (спеціальних дозволів) на користуван-
ня надрами (Постанова Кабінету Міністрів
України від 31.08.1995 № 709) не містили жод-
них вимог щодо екологічності діяльності до
претендентів на експлуатацію родовищ.
Попри заявлену у ст. 2 зазначеного Кодексу
мету щодо забезпечення раціонального, ком-
плексного використання надр для задоволен-
ня потреб у мінеральній сировині та інших по-
треб суспільного виробництва, охорони надр,
гарантування при користуванні надрами без-
пеки людей, майна та навколишнього при род-
ного середовища, економічний механізм за-
без печення екологічного господарювання, пе-
ред бачений Законом України «Про охорону
нав колишнього природного середовища», за-
лишився незадіяним, що на десятиріччя за-
консервувало вирішення проблеми еколого-
технологічної відсталості галузі.
Основним трендом роздержавлення у вуг-
ледобувній галузі того часу була приватизація
структурних підрозділів шахт. Так, відповідно
до п. 1.4 Державної програми приватизації
майна державних підприємств у 1992 р. про-
цедура урядового погодження приватизації
не поширювалася на структурні підрозділи
неосновної, тобто не пов’язаною з безпосе-
реднім видобуванням вугілля, діяльності вуг-
ледобувних підприємств (ремонтно-меха-
ніч ні, будівельно-монтажні, транспортні під-
розділи, центрально-збагачувальні фабрики
тощо).
Неврахування органічного взаємозв’язку між
діяльністю цих підрозділів та якістю кінцевої
продукції та недооцінка їх місця у забезпе-
ченні виробничого процесу призвела до зрос-
тання і без того надвисоких витрат вугільних
шахт, оскільки в нових умовах для підтри-
мання рівня видобутку та якості вугільної про-
дукції вони були вимушені користуватися
послугами зазначених підрозділів, але вже на
договірних засадах. В умовах встановлення
дер жавних фіксованих закупівельних цін на
вугілля та нерегульованості цін на послуги
приватизованих структурних підрозділів рен-
табельність господарської діяльності шахт
стрімко знижувалась. Додатковим чинником
деструктивного впливу на результати функ-
ціонування вугільних шахт був наявний ме-
ханізм їхньої державної підтримки, виходячи
з обсягів виробленої продукції, який прово-
кував штучне завищення обсягів видобутку
вугілля, у т. ч. шляхом змішування чистої про-
дукції з породою, що знижувало нормативну
теплотворність вугілля. Так, за оцінками фа-
хівців, середній вихід товарної вугільної про-
дукції, придатної до використання на ТЕС,
складає лише 63,5— 64,0 % [4].
Низькі якісні показники вугілля вимушу-
ва ли ТЕС для забезпечення технологічних
про цесів додатково використовувати інші енер-
го ресурси — природний газ або мазут. При
цьому в енергогенерувальних підприємств збіль-
шуються не тільки матеріальні витрати на за-
купівлю вугілля, його транспортування, але і
витрати на ремонт виробничого обладнання,
що приходило у непридатність внаслідок ви-
користання неякісного палива, яке містило
непередбачені технічною документацією еле-
менти відвалів золошлакових матеріалів, що,
у свою чергу, призводило до збільшення со-
бівартості електроенергії та збитковості сек-
тору генерації. Додатковим тягарем для ТЕС
була також незадовільна платіжна дисцип-
лі на енергоспоживачів, які в умовах постій-
ного дефіциту обігових коштів здебільшого ви-
користовували бартерні та вексельні форми
розрахунків, що призводило до істотного упо-
вільнення реальної оплати електроенергії та
за грожувало надійності системи енерго за без-
печення економіки у цілому.
Таким чином, наслідком несистемності при-
ватизаційної кампанії у вугледобувній галузі
стало стрімке розширення напрямів дотаційної
151ISSN 1681-6277. Економіка та право. № 3 (45), 2016
Історико-правові передумови деструкції регулювального впливу енергетичного законодавства України
підтримки економіки (вугледобування, ван-
тажні перевезення вугілля, генерація електро-
енергії, діяльність енергоємних підприємств
металургійної, хімічної та інших галузей, які
формували основний дохід від експорту про-
дукції).
За таких умов неминуче постало питання
щодо «ритуальної пожертви»: чи нею має ста-
ти державний бюджет, чи така доля спіткає
енергоринок?
Зазначена дилема не була ексклюзивною,
притаманною лише національній енергетиці.
На початку ринкових перетворень з анало-
гічними проблемами у сфері вугільної гене-
рації стикалися Польща та Чехія, де з метою
запобігання колапсу енергосектору через сис-
темні проблеми у сфері вугільної промис ло-
вості були задіяні важелі конкуренції на етапі
приватизації, за допомогою яких були створені
передумови для залучення інвесторів до комп-
лексної модернізації підприємств, об’єднаних
єдиним технологічним циклом. Однією з ос-
новних вимог, що ставилися до інвесторів, які
мали намір взяти участь в приватизації дер-
жавного пакета акцій енергогенерувальних
під приємств, було гарантування безперебій-
ності, екологічної безпечності функціонуван-
ня відповідних об’єктів та забезпечення ви-
робничого процесу вугіллям за ціною, що до-
зволяє утримувати ціни на електроенергію
на прийнятному рівні. Таким чином, у нового
власника була альтернатива: імпортувати якіс-
не вугілля під власну відповідальність за еко-
номічні ризики (переважно польський варіант)
або брати участь у модернізації вітчизняної
вугільної шахти з отриманням певних пільг,
передбачених державними програмами (пе ре-
важно чеський варіант, де наприклад, най біль-
ша енергогенерувальна компанія CEZ воло-
діє 37 % акцій Північночеської вугільної ком-
панії [5, с. 58—66]).
В Україні також основна ставка була зроб-
лена на приватизаційні механізми більш ін-
вестиційно привабливого ринку електроенер-
гії. Ухвалення у 1996 р. Закону України «Про
електроенергетику» закріплювало де-юре авто-
номність правового поля для електроенерге-
тики та запроваджувало конкурентні від но-
сини на енергоринку завдяки моделі енер ге-
тич ного «пулу», яка з певними варіаціями
використовується більшістю розвинених кра-
їн і демонструє високу ефективність. Нато-
мість запорукою ефективності зазначеної мо-
делі є конкурентність сегментів генерації, пе-
редачі та постачання, а також ресурсна та ці нова
виваженість енергетичного балансу країни.
Відсутність вказаних «елементів успіху» в
національній енергетиці, обумовлена несис-
тем ністю ринкових перетворень, унеможливи-
ла прояви якісного ефекту від упровадження
нової моделі функціонування енергоринку.
Так, розвиток конкурентного середовища на
енергоринку не супроводжувався відповід-
ними змінами на технологічно пов’язаному з
ним вугільному ринку. Правове регулювання
діяльності вугільних шахт ставало все більш
непрозорим та здійснювалося у «ручному ре-
жимі» шляхом видання численних підзакон-
них актів галузевого та індивідуального ха-
рактеру (дотації, субсидії, списання дебітор-
ської та кредиторської заборгованості шахт
тощо). Непередбачуваність державної полі ти-
ки у вугільному сегменті нівелювала інвес-
тиційну привабливість підприємств вугільної
генерації. Застосування несумісних з принци-
пами конкуренції заходів державного управ-
ління вугільною галуззю, завдяки чому енер-
гетичний баланс був та залишається дефор-
мованим у бік збереження в ньому надвисокої
(більше 40 %) частки «вугільної» енергії, най-
дорожчої з усіх видів традиційної генерації,
негативно впливало як на інвестиційні про-
цеси у сегменті виробництва енергії, так і на
цінову стабільність у цілому на енергоринку.
Розірвання взаємозв’язку між виробником
та ексклюзивним споживачем вугільної про-
дукції — генерувальними підприємствами —
органічним чином відбилося на договірних
конструкціях, якими опосередковувалися від-
носини із забезпечення генерації вугіллям.
Як справедливо зазначає В.К. Мамутов, прак-
тичне значення теоретичної юридичної конст-
рукції полягає у її здатності забезпечувати за-
цікавленість сторін у дотриманні норм права і
незацікавленість у їх порушенні [6, c. 37—57].
Порушення договірних зв’язків між спожива-
чем і постачальником шляхом запровадження
системи «спарених» договорів купівлі-продажу
вугілля за схемою «шахта — вугільний оператор
(посередник)» та «вугільний оператор (по се-
редник) — теплоелектростанція» призвело до
ще більшого зубожіння вугледобувної галузі.
У рамках наявної моделі вугледобувне під-
приємство за договором купівлі-продажу про-
152 ISSN 1681-6277. Економіка та право. № 3 (45), 2016
Г.Д. ДЖУМАГЕЛЬДІЄВА
дає вугілля оператору, який реалізує його гене-
рувальним підприємствам. Ці підприємства
використовують вугілля у виробництві енергії,
яку реалізують оптовому постачальнику ДП
«Енергоринок». Далі її купують енергопоста-
чальники та поставляють споживачам, у т. ч. ву-
гільним шахтам, за роздрібним тарифом. У ре-
зультаті, продаючи вугілля (сировина для
виробництва електроенергії), шахта отримує
про дукт його переробки (електроенергію), у
ціні якого додатково закладено прибуток двох
операторів і всіх суб’єктів енергоринку. Кінце-
ва вартість електроенергії, що поставляється
шахтам, виявилась досить високою, це позна-
лося на ціні вугілля, яка зростала у геомет-
ричній прогресії та вимагала все більших дер-
жавних дотацій на покриття збитків видобув-
них підприємств.
Механізм підтримки добувної галузі, закла-
дений у Кодексі України про надра, який роз-
рахований, головним чином, на рентабельну
діяльність видобувних підприємств, виявився
нездатним запропонувати адекватне вирішен-
ня системних проблем планово збиткових вуг-
ледобувних підприємств. У цих умовах при-
йнятий у 1999 році Гірничий Закон України був
спробою розірвати коло «дотації—вугіл ля— ге-
нерація—дотації» та завдяки формалі зації єди-
них прозорих правил гри на вугільному ринку
забезпечити привабливість вугільних шахт як
об’єктів приватизації.
Намагання позбутися проблемних активів
за будь-яких умов традиційно відтіснило зав-
дання еколого-технологічної модернізації ви-
робничих процесів на другий план. Норми
Закону України «Про охорону навколишнього
природного середовища» щодо економічного
механізму екологізації господарської діяль-
нос ті, попри зазначення його назви серед нор-
мативно-правових актів, що складають право-
ву основу діяльності шахт, жодним чином за-
стосовані не були.
Ухвалення спеціального закону для вугіль-
ної галузі стало ще одним кроком на шляху де-
кодифікації надрового законодавства, у якому
вже декілька років тривав «парад суверені-
тетів» інших видобувних галузей, правове ре-
гулювання яких на єдиних засадах здійснюва-
лося Кодексом України про надра. Ухвалення
низки спеціальних законів «Про державне ре-
гулювання видобутку, виробництва і викорис-
тання дорогоцінних металів і дорогоцінного
каміння та контроль за операціями з ними
(1997), «Про видобування і переробку урано-
вих руд» (1997), «Про угоди про розподіл про-
дукції» (1999), «Про нафту і газ» (2001) приз-
вело до нівелювання системності правового
регулювання у сфері використання надр та сут-
тєво ускладнило проведення єдиної політики,
спрямованої на модернізацію виробництва.
Ухвалення Господарського кодексу України
як нормативно-правового акта, що запропо-
нував комплексний підхід до регулювання гос-
подарської діяльності, суттєвого впливу на
енергетичні відносини вже не мав. Захопле-
ність створенням окремих природоресурсних
галузей законодавства призвела до виклю-
чення енергетичного блоку зі сфери гос по-
дар сько-правового регулювання. До предмету
регулювання ГК України входять лише від но-
сини в сфері кінцевого споживання енергії
су б’єктами господарювання (аналогічні від-
но сини зі споживачами — фізичними особами
входили до сфери регулювання ЦК України).
Відносини, що виникають у сфері видобутку
копалин енергоресурсів (гірничі відносини),
використання цих ресурсів, а також альтер-
нативних джерел енергії (водні відносини, від-
носини щодо використання атмосферного
повітря), у процесі виробництва енергії, її
пе редачі та розподілу і є складовими єдино-
го тех нологічного процесу, відповідно ст. 4
ГК України виходять за рамки його змісту та
ре гулюються іншими нормативно-правови-
ми актами.
Висновки. Приватизаційна кампанія, яка
тривала в Україні протягом чверті століття, в
умовах її відірваності від принципів сталого
розвитку не мала корисного ефекту, на який
законодавець розраховував від початку. На-
томість можливості правового регулювання
що до забезпечення модернізації діяльності в
енергетичному секторі не втрачені. Коригу-
ван ня порядку видачі спеціальних дозволів та
ліцензій на право провадження відповідної
діяльності із насиченням кваліфікаційних умов
вимогами щодо модернізації виробничих про-
цесів сприятиме активізації еколого-тех но ло-
гічного розвитку. Суттєву допомогу у реаліза-
ції програм еколого-технологічної модернізації
можуть відігравати як механізми економічно-
го стимулювання відповідної діяльності, пе-
редбачені вітчизняним законодавством (інно-
ваційним, інвестиційним, про охорону навко-
153ISSN 1681-6277. Економіка та право. № 3 (45), 2016
Історико-правові передумови деструкції регулювального впливу енергетичного законодавства України
лишнього природного середовища тощо), так
і міжнародно-правові механізми, що пропону-
ються ратифікованими Україною міжнарод-
ними угодами та договорами (Паризька угода,
Рамкова угода про зміну клімату та ін.).
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Битяк О.Ю. Господарсько-правове забезпечення функ-
ціонування електроенергетичного ринку України : ав-
тореф. дис. … канд. юрид. Наук : 12.00.04 / О.Ю. Би-
тяк; НДІ приватного права та підприємництва НАПрН
України. — Харків, 2010. — 20 с.
2. Кірін Р.С. Кодифікація законодавства про надра: дос-
від та проблеми : монографія / Р.С. Кірін; МОН Ук раї-
ни, нац. гірн. Ун-т. — Дніпропетровськ : НГУ, 2015. —
528 с.
3. Энергетическое право России и Германии: срав ни тель-
но-правовое исследование / под ред. П.Г. Лахно. — М. :
Юрист, 2011. — 1076 с.
4. Інформаційна довідка про основні показники роботи
енергогенеруючих компаній та електростанцій НАК
«Енергетична компанія України» [Електронний ре-
сурс]. — Режим доступу : http://www.ecu. gov.ua/ua/
activity/stat.html?
5. Завгородняя О.П. Зарубежный опыт интеграции уг ле-
добывающих и электрогенерирующих компаний /
О.П. Завгородняя // Економіка промисловості. — 2010. —
№ 2. — С. 58—66.
6. Мамутов В.К. Кодификация хозяйственного законо-
дательства — важное условие предупреждения право-
нарушений и борьбы с ними / В.К. Мамутов //
Проблемы борьбы с правонарушениями, причиня ю-
щими ущерб экономике : материалы республикан.
экон.- прав. науч. конф. / НАН Украины, Ин-т эко но-
мико-правовых исследований. — Донецк : Юго-Вос-
ток, 2009. — С. 37—57.
REFERENCES
1. Bytyak O.Yu. (2010), Hospodars'ko-pravove zabez pe chen-
nya funktsionuvannya elektroenerhetychnoho ryn ku Uk-
rayiny [Economic and law regulation of electricity energy
market's activity], NDI pryvatnoho prava ta pid pry yem-
nytstva, Kharkiv, Ukraine.
2. Kirin R.S. (2015) Kodyfikatsiya zakonodavstva pro nadra:
dosvid ta problem [Codification of Subsoil legislation:
expe rience and problems], NHU, Dnipropetrovsk, Uk-
raine.
3. Enerhetycheskoe pravo Rossiyi i Hermaniyi: sravnytel’no-
pravovoe yssledovanye (2011) [Energy law of Russia and
Germany: comparative and law research, Yuryst, Moscow,
Russia.
4. Basic indicators of NAC “Energy company of Ukraine’
energy produces companies’ activity, available at: http://
http://www.ecu. gov.ua/ua/activity/stat.html? (Accessed 2
September 2015).
5. Zavhorodnyaya O.P. (2010) Zarubezhnyi opyt yntehra-
t syy uhledobevayushchykh y elektroheneryruyushchykh
kom panyy [International experience for coal-mining and
power generation companies], Ekonomika promyslovosti,
vol. 2, 58-66 pp.
6. Mamutov V.K. (2009) Kodyfykatsyya khozyaystvennoho
za konodatel’stva — vazhnoe uslovye preduprezhdenyya
pravonarushenyy i bor’by s nimi [Codification of econo-
mic and law legislation is an important condition for
prevention of offences and fighting with it], materialy
respublikanskoy ekonomiko-pravovoy konferensii [Thesis
of the Republic Research and Practice Conference], Yuho-
Vostok, Donetsk, Ukraine, pp. 37-57.
Надійшла 02.09.2016
Г.Д. Джумагельдиева
Институт экономико-правовых исследований
НАН Украины, г. Киев
ИСТОРИКО-ПРАВОВЫЕ ПРЕДПОСЫЛКИ
ДЕСТРУКЦИИ РЕГУЛИРУЮЩЕГО ВЛИЯНИЯ
ЭНЕРГЕТИЧЕСКОГО ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА
УКРАИНЫ
Определены историко-правовые предпосылки развития
энергетического законодательства Украины, обусловив-
шие деструктивный характер его влияния на функцио-
нирование энергетического сектора. Аргументировано,
что основными факторами нивелирования положитель-
ного регулирующего воздействия стала несистемность
реформирования, обособление экономического, эко ло-
гического и инновационного аспектов хозяйственной
деятельности, медленный темп реформ, избыточная спе-
циализация энергетического законодательства.
Ключевые слова: энергетическое законодательство, ис то-
рико-правовые предпосылки, приватизация, добы ваю-
щие предприятия, охрана окружающей среды.
G.D. Dzhumageldieva
Institute of Economics and Legal Researches
of NAS of Ukraine, Kyiv
HISTORICAL AND LEGAL PRECONDITIONS
OF DESTRUCTION EFFECT OF THE ENERGY
REGULATORY LAW OF UKRAINE
In the article is defined the historical and legal preconditions
of development of energy legislation of Ukraine that led to
the destructive nature of its impact on the activity of the
energy sector. It argued that main factors of domination of
positive regulatory impact are unsystematic nature of re for-
ming, a separation of economic, ecological and innovative
aspects of economic activity, a slow pace of reforms, an ex-
ces sive specialization of energy legislation.
Keywords: energy legislation, historical and legal preconditions,
privatization, mining enterprises, protection of the environ-
ment.
|
| id | oai:ojs.economiclaw.kiev.ua:article-104 |
| institution | Economics and Law |
| issn | 2523-4838 |
| keywords_txt_mv | інституційні передумови, передумови, енергетичне законодавство, історичні передумови, природно-ресурсні передумови, теоретичні передумови, інституціональні передумови, передумови розвитку, енергетичне право, захист еко номічних інтересів |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-09-24T17:23:41Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | V. Mamutov Institute of Economic and Legal Research of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | economiclawkievua/da/4777e0eb4619a0fc98b03414446320da.pdf |
| spelling | oai:ojs.economiclaw.kiev.ua:article-1042019-08-05T10:58:45Z HISTORICAL AND LEGAL PRECONDITIONS OF DESTRUCTION EFFECT OF THE ENERGY REGULATORY LAW OF UKRAINE ИСТОРИКО-ПРАВОВЫЕ ПРЕДПОСЫЛКИ ДЕСТРУКЦИИ РЕГУЛИРУЮЩЕГО ВЛИЯНИЯ ЭНЕРГЕТИЧЕСКОГО ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА УКРАИНЫ ІСТОРИКО-ПРАВОВІ ПЕРЕДУМОВИ ДЕСТРУКЦІЇ РЕГУЛЮВАЛЬНОГО ВПЛИВУ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ Dzhumageldieva, G.D. In the article is defined the historical and legal preconditions of development of energy legislation of Ukraine that led to the destructive nature of its impact on the activity of the energy sector. It argued that main factors of domination of positive regulatory impact are unsystematic nature of re forming, a separation of economic, ecological and innovative aspects of economic activity, a slow pace of reforms, an excessive specialization of energy legislation. REFERENCES1. Bytyak O.Yu. (2010), Hospodars'ko-pravove zabezpechennya funktsionuvannya elektroenerhetychnoho rynku Ukrayiny [Economic and law regulation of electricity energy market's activity], NDI pryvatnoho prava ta pidpryyemnytstva, Kharkiv, Ukraine.2. Kirin R.S. (2015) Kodyfikatsiya zakonodavstva pro nadra: dosvid ta problem [Codification of Subsoil legislation: experience and problems], NHU, Dnipropetrovsk, Ukraine.3. Enerhetycheskoe pravo Rossiyi i Hermaniyi: sravnytel’nopravovoe yssledovanye (2011) [Energy law of Russia and Germany: comparative and law research, Yuryst, Moscow, Russia.4. Basic indicators of NAC “Energy company of Ukraine’ energy produces companies’ activity, available at: http://http://www.ecu. gov.ua/ua/activity/stat.html? (Accessed 2 September 2015).5. Zavhorodnyaya O.P. (2010) Zarubezhnyi opyt yntehratsyy uhledobevayushchykh y elektroheneryruyushchykh kompanyy [International experience for coal-mining and power generation companies], Ekonomika promyslovosti, vol. 2, 58-66 pp.6. Mamutov V.K. (2009) Kodyfykatsyya khozyaystvennoho za konodatel’stva — vazhnoe uslovye preduprezhdenyya pravonarushenyy i bor’by s nimi [Codification of economic and law legislation is an important condition for prevention of offences and fighting with it], materialy respublikanskoy ekonomiko-pravovoy konferensii [Thesis of the Republic Research and Practice Conference], Yuho-Vostok, Donetsk, Ukraine, pp. 37-57. Определены историко-правовые предпосылки развития энергетического законодательства Украины, обусловившие деструктивный характер его влияния на функционирование энергетического сектора. Аргументировано, что основными факторами нивелирования положительного регулирующего воздействия стала несистемность реформирования, обособление экономического, экологического и инновационного аспектов хозяйственной деятельности, медленный темп реформ, избыточная специализация энергетического законодательства. Визначено історико-правові передумови розвитку енергетичного законодавства України, які спричинили деструктивний характер його впливу на функціонування енергетичного сектору. Аргументовано, що основними чинниками нівелювання позитивного регулювального впливу є несистемність реформування, відокремлення економічного, екологічного та інноваційного аспектів господарської діяльності, повільний темп реформ, зайва спеціалізація енергетичного законодавства. V. Mamutov Institute of Economic and Legal Research of the National Academy of Sciences of Ukraine 2016-12-12 Article Article application/pdf https://economiclaw.kiev.ua/index.php/economiclaw/article/view/104 10.15407/econlaw.2016.03.147 Economics and Law; No 3 (45) (2016): Economics and Law; 147 - 153 Экономика и право; No 3 (45) (2016): Economics and Law; 147 - 153 Економіка та право; No 3 (45) (2016): Economics and Law; 147 - 153 2523-4838 1681-6277 10.15407/econlaw.2016.03 uk https://economiclaw.kiev.ua/index.php/economiclaw/article/view/104/86 |
| spellingShingle | Dzhumageldieva, G.D. ІСТОРИКО-ПРАВОВІ ПЕРЕДУМОВИ ДЕСТРУКЦІЇ РЕГУЛЮВАЛЬНОГО ВПЛИВУ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ |
| title | ІСТОРИКО-ПРАВОВІ ПЕРЕДУМОВИ ДЕСТРУКЦІЇ РЕГУЛЮВАЛЬНОГО ВПЛИВУ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ |
| title_alt | HISTORICAL AND LEGAL PRECONDITIONS OF DESTRUCTION EFFECT OF THE ENERGY REGULATORY LAW OF UKRAINE ИСТОРИКО-ПРАВОВЫЕ ПРЕДПОСЫЛКИ ДЕСТРУКЦИИ РЕГУЛИРУЮЩЕГО ВЛИЯНИЯ ЭНЕРГЕТИЧЕСКОГО ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА УКРАИНЫ |
| title_full | ІСТОРИКО-ПРАВОВІ ПЕРЕДУМОВИ ДЕСТРУКЦІЇ РЕГУЛЮВАЛЬНОГО ВПЛИВУ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ |
| title_fullStr | ІСТОРИКО-ПРАВОВІ ПЕРЕДУМОВИ ДЕСТРУКЦІЇ РЕГУЛЮВАЛЬНОГО ВПЛИВУ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ |
| title_full_unstemmed | ІСТОРИКО-ПРАВОВІ ПЕРЕДУМОВИ ДЕСТРУКЦІЇ РЕГУЛЮВАЛЬНОГО ВПЛИВУ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ |
| title_short | ІСТОРИКО-ПРАВОВІ ПЕРЕДУМОВИ ДЕСТРУКЦІЇ РЕГУЛЮВАЛЬНОГО ВПЛИВУ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ |
| title_sort | історико-правові передумови деструкції регулювального впливу енергетичного законодавства україни |
| url | https://economiclaw.kiev.ua/index.php/economiclaw/article/view/104 |
| work_keys_str_mv | AT dzhumageldievagd historicalandlegalpreconditionsofdestructioneffectoftheenergyregulatorylawofukraine AT dzhumageldievagd istorikopravovyepredposylkidestrukciireguliruûŝegovliâniâénergetičeskogozakonodatelʹstvaukrainy AT dzhumageldievagd ístorikopravovíperedumovidestrukcííregulûvalʹnogovplivuenergetičnogozakonodavstvaukraíni |