ДОСВІД РОЗБУДОВИ ТЕРИТОРІІ ХОРВАТІЇ ПІСЛЯ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ: УМОВИ, ПРІОРИТЕТИ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ
The article examines experience of the Republic of Croatia in the development of de-occupied and affected territories post the armed conflict. The authors analyzed economic and legal conditions for the construction of the Croatian territories destroyed after the armed conflict and their financial su...
Збережено в:
| Опубліковано в: | Економіка та право |
|---|---|
| Дата: | 2022 |
| Випуск: | 3 (66) |
| Сторінки: | 72-84 |
| ISSN: | 2523-4838 |
| Автори та афіліації: |
|
| Ключові слова: | деокупація, деокуповані території, деокупація, республіка хорватія, досвід, роз- робка, розбудова територій, ре- пресії, ре- гіон, рестав- рація |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
V. Mamutov Institute of Economic and Legal Research of the National Academy of Sciences of Ukraine
2022
|
| Онлайн доступ: | https://economiclaw.kiev.ua/index.php/economiclaw/article/view/1091 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Economics and Law |
| Завантажити файл: |
|
Репозитарії
Economics and Law| _version_ | 1874183466262724608 |
|---|---|
| author | Zablodska, I.V. Rohozian, Yu.S. |
| author_facet | Zablodska, I.V. Rohozian, Yu.S. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "I.V. Zablodska",
"institution": "Луганська філія Державної установи «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України», м. Сєвєродонецьк, Україна",
"orcid": ""
},
{
"author": "Yu.S. Rohozian",
"institution": "Державна установа «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України», м. Київ, Україна",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Zablodska, I.V. |
| baseUrl_str | https://economiclaw.kiev.ua/index.php/economiclaw/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 84 |
| container_issue | 3 (66) |
| container_start_page | 72 |
| container_title | Економіка та право |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2022-11-07T10:49:08Z |
| description | The article examines experience of the Republic of Croatia in the development of de-occupied and affected territories post the armed conflict. The authors analyzed economic and legal conditions for the construction of the Croatian territories destroyed after the armed conflict and their financial support by international donors through the creation of local economic development agencies, development and implementation of the local economic development concept in Croatia and adaptation of the legal framework to new economic goals. The priorities and four components of the strategic project of the social and economic recovery of Croatia have been determined. The first component of the project aimed at attracting investment in territorial communities, the second component devoted to the process of demining de-occupied territories, the third is the provision of consulting services to strengthen management potential, and the fourth component of the project aimed at supporting sub-projects in such areas as: social integration, economic revival and infrastructure for small communities in Croatia. The article demonstrates the economic and legal instruments of special state support for the development of the de-occupied territories of Croatia as well as the classification of territories requiring special state support. Emphasis placed on the expediency of state administration decentralization and the use of tax incentives, including real estate transfer tax, income tax received in the territory of special state supervision and corporate tax. In addition, noteworthy is the creation of three types of territories that received special state aid through income tax exemption or tax rate differentiation over time. Special state support was provided by providing housing to the population affected by the “Croatian War”. The conducted research made possible to establish the successes and shortcomings of the Croatian experience for the possible extrapolation of developments to Ukrainian realities.
REFERENCES1. Zeng D.Z. The Past, Present, and Future of Special Economic Zones and Their Impact. Journal of International Economic Law. 2021. Vol. 24. Iss. 2. P. 259-275. https://doi.org/10.1093/jiel/jgab0142. Chaisse J., Dimitropoulos G. Special Economic Zones in International Economic Law: Towards Unilateral Economic Law. Journal of International Economic Law. 2021. Vol. 24. Iss. 2. P. 229-257. https://doi.org/10.1093/jiel/jgab0253. Frick S.A., Rodríguez-Pose A., Wong M.D. Toward Economically Dynamic Special Economic Zones in Emerging Countries. Economic Geography. 2019. Vol. 95. Iss. 1. P. 30–64. https://doi.org/10.1080/00130095.2018.14677324. Kristensen K.M., Rejnor M.E. Reshenie problemy innovacij v biznese: kak sozdat' rastushhij biznes i uspeshno podderzhivat' ego rost. Per. s angl. E. Kalininoj. Moscow: Al'pina Biznes Buks, 2004. 273 p. [in Russian].5. Zubchenko L.A. Inostrannye investicii. Kharkiv: Knigodel, 2008. 160 p. [in Russian].6. Orhanizatsiino-ekonomichni aspekty rozvytku pidpryiemnytskykh struktur v Ukraini ta sviti. Za zah. red. T. Hrynko. Dnipro: Vydavets Bila K.O., 2022. 400 p. [in Ukrainian].7. Karimov M., Il'ina D., Akramov A. Sostojanie i perspektivy razvitija svobodnyh jekonomicheskih zon v Respublike Uzbekistane: analiticheskij doklad. Institut prognozirovanija i makrojekonomicheskih issledovanij, UNDP: Tashkent, 2015. 63 p. [in Russian].8. Klim I.V. Svobodnaja jekonomicheskaja zona kak institut innovacionnogo razvitija jekonomiki. Vneshnejekonomicheskij vestnik. 2008. No. 4. P. 26-32 [in Russian].9. Boyenge S.J.P. ILO database on export processing zones (Revised): ILO Working Papers. Geneva: International Labour Office, 2007. URL: https://www.ilo.org/public/libdoc/ilo/2007/107B09_80_engl.pdf10. Terytorii priorytetnoho rozvytku yak instrument vyrishennia problem v Donetskii i Luhanskii oblastiakh. Za zah. red. V.A. Ustymenka. NAN Ukraїny, DU “Instytut ekonomiko-pravovykh doslidzhen imeni V.K. MamutovaNAN Ukraїny”. Kyiv, 2021. 200 p. [in Ukrainian].11. Pavliuk A.P., Yehorova O.O., Markevych K.L. ta in. Industrialni parky v Ukraini: udoskonalennia polityky stymuliuvannia u konteksti svitovoho dosvidu. Kyiv: NISD, 2014. 64 p. [in Ukrainian].12. Zablodska I., Rohozian Yu., Litvinova I. Socio-economic efficiency of distribution the innovative diffusion in the different developed socio-economic systems/countries. Transformation of economy, finance and management in modern conditions: scientific monograph. Riga, Latvia: Baltija Publishing, 2022. P. 37-57. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-220-3-213. Zhuk P.V. Proekty zakonodavchykh aktiv shchodo zaprovadzhennia spetsialnoho rezhymu investytsiinoi diialnosti na hirskykh terytoriiakh, napravleni Holovi Verkhovnoi Rady Ukrainy. DU “Instytut rehionalnykh doslidzhen im. M.I. Dolishnoho NAN Ukrainy”. Lviv, 2018. 10 p. [in Ukrainian].14. Chmyr O.S., Panchenko V.H., Husiev Yu.V., Pyla V.I. Vitchyzniana praktyka ta svitovyi dosvid SEZ i TPR. Nauk. red. O.S. Chmyr. Kyiv: Poster Prynt, 2013. 252 p. [in Ukrainian].15. Puhach V.H. Administratyvna reforma u Khorvatii: retrospektyvnyi analiz systemnykh zmin. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Derzhavne upravlinnia. 2019. Vol. 30 (69). No. 3. https://doi.org/10.32838/2663-6468/2019.3/05 [in Ukrainian].16. Borovets I. Osoblyvosti protsesu intehratsii Respubliky Khorvatiia do Yevropeiskoho Soiuzu. Mizhnarodni zviazky Ukrainy: naukovi poshuky i znakhidky. 2015. Iss. 24. P. 303-318 [in Ukrainian].17. Ivan A.L., Iov C.A. Croatia: Administrative Reform and Regional Development in the Context of EU Accession. Transylvanian Review of Administrative Science. 2010. Vol. 31E. URL: https://rtsa.ro/tras/index.php/tras/article/view/18218. Salzano C. Local economic development in the war-torn areas of Croatia: supporting the transition towards a participatory and decentralized market economy. Case Study-Croatia. ILO Local Economic Development Program. Geneva: ILO, 2002. URL: https://www.ilo.org/public/libdoc/ilo/2002/482631.pdf19. Horopakha S. Republic of Croatia in the European Integration Process (1992-2005). Evropský politický a právní diskurz. 2018. Vol. 5. Is. 5. P. 28-34.20. Croatia — Social and Economic Recovery Project. Washington, D.C.: World Bank Group. URL: http://documents.worldbank.org/curated/en/998481468770749877/ Croatia-Social-and-Economic-Recovery-Project21. O područjima posebne državne skrbi: Zakon od 17. svibnja 1996. URL: https://narodne-novine.nn.hr/clanci/sluzbeni/full/1996_06_44_854.html [in Croatian].22. O područjima posebne državne skrbi: Zakon od 15. srpnja 2008. URL: https://www.zakon.hr/z/471/Zakon-opodru%C4%8Djima-posebne-dr%C5%BEavne-skrbi html [in Croatian].23. Pavliuk T. Peredvstupna dopomoha Yevropeiskoho Soiuzu dlia Khorvatii. Naukovi zapysky NaUOA. Seriia: Mizhnarodni vidnosyny. 2010. Iss. 2. P. 105-118 [in Ukrainian]. |
| doi_str_mv | 10.15407/econlaw.2022.03.072 |
| first_indexed | 2025-12-02T15:41:54Z |
| format | Article |
| fulltext |
72 ISSN 1681-6277. Economics and Law. 2022, № 3
Ц и т у в а н н я: Заблодська І.В., Рогозян Ю.С. Досвід розбудови території Хорватії
після збройного конфлікту: умови, пріоритети та інструментарій. Економіка та
право. 2022. № 3. С. 72—84. https://doi.org/10.15407/econlaw.2022.03.072
Досліджено досвід Республіки Хорватія щодо розбудови деокупованих територій
після збройного конфлікту. Проаналізовано економічні та правові умови відновлення
постраждалих від збройного конфлікту територій, визначено пріоритети та ком
поненти стратегічного проєкту соціального й економічного відновлення Хорватії,
а також економіко-правові інструменти державної підтримки розбудови деокупо
ваних територій. Виділено важливість створення субпроєктів у сферах соціальної
інтеграції, економічного відродження й інфраструктури для малих громад Хорватії.
Уточнено класифікацію територій, які потребують особливої державної підтримки.
Зроблено наголос на доцільності проведення децентралізації державного управління
та використання податкових стимулів.
Ключові слова: досвід, умови,
пріоритети, інструменти, ро
збудова територій, збройний
конфлікт, деокупація, Рес
публіка Хорватія.
https://doi.org/10.15407/econlaw.2022.03.072
УДК 332.12 : 330.34:339.9
І.В. ЗАБЛОДСЬКА, д-р екон. наук, проф., директор
Луганська філія Державної установи «Інститут економіко-правових досліджень
імені В.К. Мамутова Національної академії наук України», м. Сєвєродонецьк, Україна
orcid.org/0000-0002-1410-6194
Ю.С. РОГОЗЯН, д-р екон. наук, ст. досл., заступник завідувача відділу
проблем міжрегіонального співробітництва
Державна установа «Інститут економіко-правових досліджень
імені В.К. Мамутова Національної академії наук України», м. Київ, Україна
orcid.org/0000-0001-5325-4213
ДОСВІД РОЗБУДОВИ ТЕРИТОРІІ ХОРВАТІЇ
ПІСЛЯ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ:
УМОВИ, ПРІОРИТЕТИ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ
Розділ «Економіка»
Seсtion Economics
ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ
РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
ECONOMIC AND LEGAL PROBLEMS
OF REGIONAL DEVELOPMENT
Вступ. Світова практика провадження економічної діяльності налічує
множину різноманітних територіально-господарських утворень, що
функціонують з метою розв’язання різномасштабних завдань, здебіль
шого соціально-економічного характеру. Серед подібних одиниць
чільне місце займають території з особливими (специфічними) умова-
ми господарювання, здатні виступали драйверами для стимулювання
економічного розвитку регіонів, міст і громад (зокрема їхньої вироб
ничої, торговельної, інноваційно-інвестиційної й іншої діяльності) че-
ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО
ECONOMICS AND LAW
73ISSN 1681-6277. Економіка та право. 2022, № 3
Досвід розбудови території Хорватії після збройного конфлікту: умови, пріоритети та інструментарій
рез створення оптимальних умов для вирішення
важливих проблем на різних рівнях управління.
З однієї сторони, функціонування даних те
риторій за допомогою впровадження спеціаль
них митних, валютно-фінансових, податкових
та інших стимулів та/або обмежень для націо
нальних та іноземних суб’єктів господарювання
постає ефективним інструментом на шляху
здійснення інтеграційних процесів і структур-
них перетворень у світовій економіці, а з ін
шої — допомагає залучити інвестиції та забез-
печити збалансований розвиток територіальних
одиниць усередині країни.
Для України даний інструмент набуває особ
ливого значення, оскільки після завершення
збройного конфлікту він може бути покладе-
ний в основу відновлення соціально-еконо
мічного потенціалу постраждалих територій,
що обумовлює актуальність і важливість дос
лідження подібного досвіду в закордонній
площині. З огляду на досить широке викори-
стання у світовій практиці різних типів те
риторій з особливими умовами господарюван-
ня, кожна країна має власний досвід їхнього
створення та функціонування, однак висвіт
лення даних питань крізь призму розвитку де-
окупованих територій належить тільки кільком
країнам. Найуспішніший досвід розбудови
територій з особливими умовами господарю-
вання після збройного конфлікту має Рес
публіка Хорватія, розташована на перехресті
Центральної та Південно-Східної Європи
(Балканський півострів). Саме цій країні вда-
лося визначити ефективні вектори локального
розвитку, що заклали міцний фундамент для
відновлення соціально-економічного по
тенціалу постраждалих від війни регіонів, тому
важливо проаналізувати хорватський кейс,
визначити його основні успіхи й недоліки.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. За-
гальнотеоретичним аспектам дослідження
територій з особливими умовами господарю-
вання присвячено наукові праці закордонних
і вітчизняних дослідників, серед яких Д. Зенг
[1], Ж. Чейс і Дж. Дімітропулос [2], С. Фрік,
А. Родрігез-Позе і М. Вонг [3], К. Кристенсен
і М. Рейнор [4], Л. Зубченко [5], Т. Гринько [6],
М. Каримов, Д. Іл’їна, А. Акрамов [7], які
аналізують дане питання з точки зору концепції
еволюційної економіки, виділяючи декілька
поколінь формування територій. Натомість
вченим І. Кліму [8] і С. Боєнгу [9] належать
дослідження у сфері систематизації територій
з особливими умовами господарювання, які
детальніше розкриваються в працях українсь
ких науковців: В. Устименка й О. Зельдіної
[10], О. Єгорової [11], І. Літвінової [12], П. Жу
ка [13], О. Чмир і В. Пили [14] та ін.
Відзначаючи високий рівень наукового до-
робку досвідчених учених у сфері розбудови
територій з особливими умовами господарю-
вання, варто відзначити їхній фрагментарний
характер щодо вивчення досвіду тих країн, які
пройшли шлях відновлення територій після
збройного конфлікту. Оскільки дані питан
ня постають вкрай важливими для України
у зв’язку з необхідністю відновлення постраж-
далих територій після закінчення війни, то
важливо звернутися до закордонного досвіду
з цього приводу, де хорватський кейс займає
провідне місце.
Метою статті є дослідження досвіду Хорватії
щодо розбудови територій після збройного
конфлікту для можливої екстраполяції здобу-
тих напрацювань в українські реалії.
Результати дослідження. Слабкий рівень
економічного стану й наявні диспропорції
локального розвитку, повільне політичне, со
ціально-економічне, інфраструктурне віднов
лення — далеко не вичерпний перелік проб
лем, з якими зіткнулася Хорватія після закін
чення війни за незалежність 1991—1995 рр., що
увійшла в історію під назвою «Хорватська вій
на». Хорватські сили були змушені виступити
проти агресії об’єднаних великосербських сил —
сербських екстремістів у Хорватії, союзної Юго
славської Народної Армії, Сербії та Чорногорії.
Збитки від війни, зафіксовані урядом станом
на листопад 1995 р., становили понад 740 млн
дол. США, а найбільше постраждали такі тери
торії як Шибенсько-Кнінська жупанія (регіон),
розташована на південному заході Хорватії
вздовж узбережжя Адріатичного моря, грома
ди в Пожесько-Славонському і Бродсько-По
савському регіонах Західної Славонії. Внас
лідок бойових дій, обстрілів, актів вандалізму
та етнічних чисток регіони було спустошено.
Промислове та сільськогосподарське вироб-
ництво також постраждало, оскільки до сере
дини 1995 р. була зайнята значна частина ви-
робничих площ, а «внутрішній» (югославський)
і зовнішній ринки було втрачено.
З початком війни у системі державного уп
равління Хорватії відбулася «прихована люст
74 ISSN 1681-6277. Economics and Law. 2022, № 3
І.В. ЗАБЛОДСЬКА, Ю.С. РОГОЗЯН
рація»: було здійснено ретельний відбір кадрів
за політичними, національними й іншими
критеріями та створено нові дипломатичні,
митні, розвідувальні структури. Упродовж
1993—2001 рр. державне управління Хорватії
розвивалося в умовах централізації й авторита-
ризму. На цьому етапі фіксувався недостатній
рівень професіоналізму управлінського персо-
налу та надмірна політизація адміністративних
установ [15]. Ці питання були найвідповідаль
нішими для країни через тривалу окупацію ча-
стини території, а також через перебування до
1995 р. у Хорватії миротворчої місії UNPROFOR
(діяла у 1992—1995 рр. з метою нагляду за пере
мир’ям у Хорватії), що обмежувало її суверені
тет і незалежність. Окупованими були терито
рії, що увійшли до складу республіки «Сербсь-
ка Країна» — самопроголошеної, невизнаної
республіки, утвореної на території незалежної
Хорватії 1991 р., а саме: райони Північної
Далмації, Західної Славонії, звільнені 1995 р.
унаслідок військових операцій «Блискавка» та
«Буря», а також райони Західного Срієму, Схід
ної Славонії та Бараньї, які мирно реінтегровано
до складу Хорватської держави 1998 р. згідно
з Ердутським договором [16, с. 313].
Умови відновлення постраждалих від збройно-
го конфлікту територій Хорватії. У 1997 р. Хор
ватія ратифікувала (частково) Європейську
Хартію місцевого самоврядування, яка визна-
чила фундаментальні принципи функціону
вання органів місцевого самоврядування, що
зобов’язало країну їх зафіксувати у внут
рішньому законодавстві [17]. Даний факт став
«демократичним поворотом», що підштовхнув
Хорватію до активного процесу підготовки за-
явки на вступ до Європейського Союзу 2001 р.
та приведення національного законодавства до
європейських стандартів, враховуючи й рефор-
му децентралізації державного управління.
Централізоване державне управління Хор
ватії було успадковане від югославської систе-
ми. Програма децентралізації 2001 р. мала нас
лідком адміністративний поділ хорватської
території на регіони, округи, міста та громади.
Окрім адміністративного аспекту реформуван-
ня, суттєві зміни відбулися в системі органів
місцевого самоврядування та територіального
управління з метою зміцнення нижчих рівнів
врядування на основі принципу субсидіарності.
Наприклад, функції державного управління
в сфері регіонального економічного розвитку,
соціального забезпечення, охорони здоров’я
й освіти повільно передавалися на рівень гро-
мад та округів.
З моменту завершення конфлікту в 1995 р.
допомога міжнародного співтовариства була
зосереджена здебільшого на постраждалих від
війни територіях, а саме на Західній і Східній
Славонії, Бановіни, Ліці та Далмації. Основни-
ми партнерами з реалізації міжнародної до
норської допомоги були представники ЄС,
Сполучених Штатів Америки (зокрема Програ-
ма розвитку ООН — ПРООН, Управління ООН
з обслуговування проєктів та Управління Вер-
ховного комісара ООН у справах біженців,
Агенція США з міжнародного розвитку —
USAID), канадських і британських донорів тощо.
Для забезпечення стабільності у питаннях
відновлення постконфліктних територій,
Європейська Комісія заохочувала на території
Хорватії локальний економічний розвиток, на-
даючи першочергового значення реконструкції
інфраструктурних об’єктів і питанням еко
номічної спроможності на місцях. Тому кошти
ЄС було спрямовано не лише на задоволення
першочергових потреб у відновленні (охоплю-
ючи реконструкцію будинків, шкіл і медичних
центрів), розмінуванні територій, відновленні
об’єктів критичної інфраструктури (місцевих
доріг, мереж постачання електроенергії та
води), але й на розвиток тих видів економічної
діяльності, які були здатні приносити прибу-
ток, що дало змогу надати концепції локально-
го економічного розвитку провідного місця
у питаннях територіального відновлення. До
того ж ООН сприяла вирішенню питань довго-
строкового розвитку локальних територій
шляхом створення двох гарантійних фондів
(один — для Західної Славонії, один — для
Ліки та Далмації) через Програму відновлення
та сталого розвитку. Після 1997 р. гарантійні
фонди почали пропонувати мікрокредити
здебільшого для малого сімейного бізнесу,
а представники ООН та ЄС у своїх рішеннях
щодо фінансової підтримки постраждалих
районів поступово почали зміщувати акцент
саме на довгострокові програмні інструменти.
Згодом це знайшло своє продовження у ство
ренні агенцій локального економічного роз-
витку в Західній і Східній Славонії, Ши
бенсько-Кнінському й Сісакському регіонах,
де Міжнародна організація праці стала ключо-
вим фінансовим партнером.
75ISSN 1681-6277. Економіка та право. 2022, № 3
Досвід розбудови території Хорватії після збройного конфлікту: умови, пріоритети та інструментарій
Розробленню й імплементації концепції ло-
кального економічного розвитку в Хорватії на-
давалося чільне місце, оскільки дані кроки
відповідали політиці ЄС щодо пошуку стійких
рішень для забезпечення довгострокових міс
цевих потреб, що на практиці мало вигляд
охоплення соціального, культурного й інсти
туційного компонентів до положень еконо
мічних стратегій розвитку деокупованих міст
і громад та їх синхронізації з аналогічними до-
вгостроковими документами регіонального
й національного рівня.
Концепція локального економічного роз-
витку Хорватії стала наріжним каменем у про
цесі відновлення постконфліктних територій,
оскільки в її основу лягло посилення місцевої
відповідальності за залучення інвестицій,
імплементацію інновацій, використання наяв-
ного потенціалу та загалом за процес розвитку
міст і громад. Безсумнівно, фундаментом дано-
го процесу можна назвати створення й функ
ціонування агенцій локального економічного
розвитку, які насамперед взяли на себе від
повідальність за формування стратегій розвит-
ку регіонів і громад після збройного конфлікту
з фокусом на соціальні гарантії (створення но-
вих робочих місць). Існували й певні правила,
якими керувалися представники локальних
територій у роботі агенцій, що зводилися до
двох компонентів: територіальної діагностики
й інституційного картування. Перша складова
полягала в отриманні актуального розрізу да-
них про стан і розвиток локальної економіки
на основі аналізу основних соціально-еко
номічних і політичних даних за допомогою
офіційної статистики й експертних опитувань.
Друге правило, пов’язане з інституційним кар-
тографуванням, зосереджувалося на форму
ванні переліку місцевих стейкхолдерів із зазна-
ченням їхніх інтересів, особливостей діяльності
для налагодження взаємовигідних зв’язків
усередині кожної територіальної одиниці. У да-
ному контексті можна провести паралель
з українськими реаліями місцевого розвитку,
оскільки хорватська концепція містила еле-
менти, що використовуються нині для форму-
вання та реалізації стратегій розвитку регіонів,
міст і територіальних громад України. Кожне
з двох правил імплементації концепції локально-
го економічного розвитку Хорватії, як і в Україні,
супроводжувалося пулом семінарів, презентацій,
навчальних поїздок для комунікації з усіма заці
кавленими сторонами, що сприяло активізації
обміну знаннями, соціального діалогу для спіль
ного ухвалення рішень щодо постраждалих від
збройного конфлікту територій.
Уряд Республіки Хорватія зробив ставку на
децентралізацію державного управління, а та-
кож на адаптацію наявних стратегічних цілей,
методів та інструментів традиційної регіо
нальної політики до нового локального еко
номічного контексту. Раніше основними лан-
ками інституційного середовища для еко
номічного розвитку на рівні регіону слугували
лише відділи економіки та соціального забез-
печення, локальні економічні палати (аналог
українських торгово-промислових палат), бю
ро зайнятості тощо. Тепер, із впровадженням
концепції локального економічного розвитку,
набули важливого значення ініціативи, пов’я
зані з функціонуванням суб’єктів господарю-
вання на взаємовигідних засадах, що відкрило
дорогу для створення центрів розвитку малого
та середнього бізнесу. Активне залучення міс
цевих стейкхолдерів у процес розвитку тери
торії стало важливою передумовою для віднов
лення економічного потенціалу деокупованих
територій, оскільки локальні актори не тільки
володіли глибокими знаннями щодо власних
потреб і ресурсів, але й географічна та культур-
на близькість територіальних одиниць посту-
пово формувала сприятливі умови для впро-
вадження інновацій і розширення соціального
діалогу [18].
У світлі зазначених реформ було адаптовано
й нормативно-правову базу до нових еко
номічних цілей, враховуючи однакові умови
й формальні рамки як для іноземних, так і для
вітчизняних інвесторів. Так, передбачалася
низка спеціальних заходів економічного спря-
мування з метою залучення стійких інвес
тиційних потоків і створення конкурентоспро-
можних робочих місць, серед яких особливе
місце займали податкові стимули, що впровад-
жувалися на територіях так званого «особливо-
го державного значення».
Відновлення територій Хорватії після збройно-
го конфлікту: стратегічний вимір. Ідеї децент
ралізації влади Хорватії знайшли своє продов
ження та втілення у декількох міжнародних
проєктних інструментах, реалізованих на пост
конфліктних територіях з 2001 до 2010 р., серед
яких важливого значення набули п’ятирічна
стратегія фінансової допомоги Хорватії Єв
76 ISSN 1681-6277. Economics and Law. 2022, № 3
І.В. ЗАБЛОДСЬКА, Ю.С. РОГОЗЯН
ропейською Комісією — CARDS (The CARDS
Country Strategy Paper) на період 2002—2006 рр.
[19, с. 31] і «Стратегічний проєкт соціального
й економічного відновлення» (Strateški projekt
društvenog i gospodarskog oporavka) 2002-го та
2005 рр. [20] Світового банку, ЄС та Уряду Хор
ватії, реалізація яких здійснювалася паралель-
но, майже водночас, що створило міцний фун-
дамент для комплексного вирішення першо-
чергових безпекових і соціально-економічних
питань деокупованих районів.
Ідентифікація територій, що викликали особ
ливе занепокоєння держави, була спочатку
реалізована нормами хорватського законодав-
ства 1996 р. як спроба відшкодування збит
ків й стимулювання економічного розвитку
в районах, що постраждали від війни, для по-
вернення місцевого населення (переміщених
осіб і біженців). Так, ще 1996 р. було ухвалено
Закон «Про території особливої державної до-
помоги» [21], що дало можливість представни-
кам місцевого самоврядування усвідомити
невідворотність розбудови постраждалих від
збройного конфлікту територій шляхом впро-
вадження спеціальних стимулів. Не дивлячись
на той факт, що закон ухвалено значно раніше
за стратегію CARDS і «Стратегічний проєкт со
ціального й економічного відновлення» (далі
Проєкт відновлення), норми саме цих доку
ментів заклали фундамент для відновлення де-
окупованих територій, а згодом (2008) було
представлено нову редакцію Закону «Про
території особливої державної допомоги»,
окремі положення якого залишаються чинними
й сьогодні [22].
Отже, перший стратегічний документ, що за-
клав фундамент для відновлення деокупованих
територій (CARDS), мав такі пріоритети:
• демократична стабілізація: було надано
першочергову підтримку (зокрема й фінансову)
для повернення біженців і вимушених пере
селенців, а також здійснено кроки на шляху до
розвитку громадянського суспільства тери
торій, постраждалих від збройного конфлікту
(створено громадські організації, що опіку
валися щоденними побутовими проблемами
постраждалого населення);
• економічний і соціальний розвиток: ви
рішено питання щодо врегулювання торгівлі,
покращення інвестиційного клімату та спри-
яння соціальній згуртованості постконф
ліктних районів;
• юстиція та внутрішні справи: модерні
зовано правосуддя, охорону правопорядку та
відновлено боротьбу з організованою злочин
ністю, що сприяло удосконаленню управління
кордонами територій після збройного кон
флікту;
• розбудова адміністративної спроможності:
розпочато підготовку до реформ державних
фінансів та системи державного управління на
національному й регіональному рівнях;
• навколишнє середовище та природні ре-
сурси: надано фінансову й консультаційну
підтримку з боку Європейської Комісії для
вдосконалення хорватського природоохорон-
ного законодавства, а також надано консуль
тації щодо особливостей його впровадження
[23, с. 114—115].
Після реалізації першочергових кроків, спря
мованих на розбудову деокупованих районів
і відновлення соціально-економічної спромож
ності всієї Хорватії, викристалізувалася найго
ловніша проблема, що заважала досягненню
даних цілей, — брак соціальної згуртованості.
Це стало критичною проблемою як для тих груп
населення, що безпосередньо постраждали від
війни (національних меншин, репатріантів
і переміщених осіб) та стикалися з бар’єрами
для соціальної й економічної інтеграції, так
і для місцевих адміністрацій, оскільки військові
події 1991—1995 рр. змусили їх конкурувати
між собою за дефіцитні ресурси. Тому імпле
ментація такого нормативно-правового акта як
Проєкт відновлення, сформованого 2002 р. та
оновленого 2005 р., була сполучена з підтрим
кою економічної та соціальної активізації саме
неблагополучних і постраждалих від війни
територій, а документ став інструментом під
вищення соціальної згуртованості шляхом роз-
будови інститутів громадянського суспільства.
Окрім того, до Проєкту відновлення увійшли
практики досвіду реалізації операційних про-
грам ЄС щодо планування регіонального роз-
витку постконфліктних територій, розвитку
їхньої співпраці, поступового відновлення їхніх
соціально-економічних зв’язків з іншими ре
гіонами країни, розвитку кооперативів і мало-
го й середнього бізнесу. Також він охоплював
результати оцінення соціально-економічного
й інституційного забезпечення територій Хор
ватії, що набули статусу «особливого держав-
ного значення» після закінчення збройного
конфлікту, а також висновки Фонду після
77ISSN 1681-6277. Економіка та право. 2022, № 3
Досвід розбудови території Хорватії після збройного конфлікту: умови, пріоритети та інструментарій
конфліктного відновлення, створеного ЄС
спеціально для Хорватії.
Формування та втілення у життя даного мас-
штабного проєкту було би неможливим без за-
лучення потужного міжнародного донора,
яким виступив Світовий Банк, — Міжнародний
банк реконструкції та розвитку (далі МБРР),
ЄС та Уряд Хорватії. Загальна вартість проєкта
становила 84,6 млн дол. США, з яких Світовий
Банк профінансував 52 %, маючи ґрунтовний
досвід реалізації складних багатосекторальних
проєктів з реконструкції постраждалих від
війни країн Південно-Східної Європи із сере-
дини 1990-х рр.
Представники Міністерства європейської
інтеграції Хорватії також зазначали у своїх
виступах, що проблема повернення біженців
тісно пов’язана не тільки з відсутністю еко
номічних можливостей, але й соціальної згур
тованості на постраждалих територіях. Тому
Проєкт відновлення підкреслював необхідність
імплементації децентралізаційного та водночас
комплексного підходу до відновлення й роз-
витку даних територій, ставлячи на чільне міс
це реінтеграцію постраждалих від війни ка
тегорій населення, а також надважливі питан-
ня розмінування постраждалих районів ос-
кільки наявність мін сприймалася місцевими
жителями як одна з першочергових перешкод
для економічного пожвавлення та соціальної
згуртованості територій. На державному та
регіональному рівнях положення вказаного до-
кумента передбачали нарощення внутрішнього
економічного потенціалу, а на місцевому рів
ні — побудову й примноження соціального
капіталу, надаючи стимули для реалізації спіль
них підпроєктів місцевим адміністраціям, а та-
кож етнічним групам населення, представ
никам сільськогосподарських кооперативів,
суб’єктам малого й середнього бізнесу, що сприя
ло загальній соціальній інтеграції. Компоненти
та пріоритети Проєкту відновлення Хорватії
представлено на рис.1.
Перший компонент проєкту мав назву «Ін
вестиції в громаду» (загальна вартість фінан
сових інвестицій становила 54,9 млн дол. США,
з яких 29 млн дол. США надав Світовий Банк)
та передбачав створення та реалізацію суб
проєктів на постраждалих від збройного конф
лікту територіях, що потребували особливих
умов для функціонування. Передбачалося ство
рення трьох загальних типів субпроєктів у сфе-
рах соціальної інтеграції, економічного відрод
ження й інфраструктури для малих громад:
1. Субпроєкти соціальної інтеграції було
спрямовано на покращення доступу до послуг,
ініціатив і заходів на рівні кожної громади для
постраждалих від війни, знедолених або враз-
ливих осіб на територіях особливого державно-
го значення. З цією метою надавалися гранти
районам, громадам, групам або локальним
організаціям / установам (дитячі садки, школи,
молодіжні організації, центри для людей похи-
лого віку, культурні центри, бібліотеки, устано-
ви соціального забезпечення, неурядові та
громадські організації).
2. Субпроєкти економічного відродження
було призначено для підтримки розвитку фер-
мерських господарств та інших прибуткових
для громад видів економічної діяльності з ме-
тою розширення можливостей для представ
ників малого й середнього бізнесу та коопе
ративів, а саме: формування й нарощування
виробничого потенціалу наявних кооперативів
і підприємств; створення нових кооперативів;
нарощування економічного потенціалу наяв-
них кооперативів і розвиток допоміжних по-
слуг для малих і середніх підприємств.
Рис. 1. Компоненти та пріоритети Проєкту відновлення Хорватії
КОМПОНЕНТИ ПРОЄКТУ ВІДНОВЛЕННЯ ХОРВАТІЇ
Перший компонент
проєкту — «Інвестиції
в громаду»
Третій компонент
проєкту — надання
консультаційних
послуг для зміцнен-
ня управлінського
потенціалу
Другий компонент
проєкту присвячено
процесу розміну-
вання деокупованих
територій
Четвертий компонент
проєкту спрямовано
на підтримку
субпроєктів
78 ISSN 1681-6277. Economics and Law. 2022, № 3
І.В. ЗАБЛОДСЬКА, Ю.С. РОГОЗЯН
3. Інфраструктурні субпроєкти передбачали
покращення умов життя населення громад
шляхом забезпечення доступу до соціальних
послуг за рахунок відновлення об’єктів критич
ної інфраструктури у таких сферах, як освіта,
охорона здоров’я, соціальний захист, транс-
порт, водопостачання та водовідведення,
екологія й охорона навколишнього природно-
го середовища. Реалізація даного типу проєктів
стала великим досягненням на шляху до
соціальної згуртованості й економічного
відродження постконфліктних територій, а та-
кож стала містком для активізації співпраці
між місцевими органами влади, громадянсь-
ким суспільством і приватними підприємцями.
Другий компонент проєкту (загальна вартість
інвестицій — 21,5 млн дол. США, з яких 10,7 млн
надав МБРР) передбачав розмінування деоку-
пованих територій, він став фундаментом для
реалізації субпроєктів першого компонента
«Інвестиції в громаду» без ризику для мешкан
ців і місцевості. Для цього Світовий Банк
фінансово підтримав процес видалення мін на-
самперед у тих районах, де їхня наявність пере-
шкоджала реалізації вказаних субпроєктів.
За третім компонентом проєкту (загалом на-
дано 4,4 млн дол. США, з яких 3,2 — МБРР)
фінансувалося надання консультаційних по-
слуг й обладнання, необхідних для зміцнення
й нарощування управлінського потенціалу
центральних, регіональних і місцевих органів
влади у сфері обрання рішень щодо розвитку
постконфліктних територій, зокрема й відпо
відно до цілей ЄС.
Четвертий компонент стратегічного проєкту
(3,8 млн дол. США, з них 1,3 млн дол. надав
МБРР) сприяв підтримці субпроєктів інших
трьох компонентів шляхом їхнього фінансу
вання, адміністрування, моніторингу, оцінки,
інформаційно-роз’яснювальної роботи, тех
нічної підтримки [20].
За реалізацію проєкту відповідали представ-
ники відділу координації проєктів, який було
спеціально створено директоратом регіональ
ного розвитку Міністерства морських справ,
транспорту й інфраструктури Республіки Хор
ватія, а також Хорватського центру проти
мінної діяльності. Відділ координації проєктів
було наділено функціями стратегічного пла
нування, нагляду, моніторингу, координації
діяльності між усіма ключовими стейкхолдера-
ми. Міністерство було укомплектоване як дер-
жавними службовцями, так і технічними кон-
сультантами з ЄС для забезпечення ефективної
технічної експертизи, яку пізніше було вико-
ристано для вступу Хорватії до ЄС.
Більшість субпроєктних робіт здійснювалося
регіональними офісами з реалізації Проєкту
відновлення, які було створено на базі органів
місцевої влади територій особливого держав-
ного значення. Тож три регіональні підрозділи
було створено на території міст Осієк (східна
частина Хорватії, адміністративний центр
жупанії Осієк-Бараня в історичному регіоні
Славонія), Сисак (адміністративний центр
регіону Сисак-Мославина, що розташований
у макрорегіоні Власна Хорватія), а також Задар
(історичний регіон Далмація, адміністративний
центр Задарської жупанії). Представники кож-
ного з цих офісів відповідали за реалізацію,
а потім контроль і моніторинг усіх компонентів
проєкту на своїх територіях [20].
Отже, на відміну від більшості програмних
інструментів, які було використано для віднов
лення й розвитку територій, постраждалих від
збройних конфліктів, положення CARDS та
Проєкту відновлення було покладено в основу
повноважень органів управління всіх рівнів
влади Хорватії й реалізовано у повній гармо
нізації з європейськими принципами й прак-
тикою, що пришвидшило набуття країною ста-
тусу члена ЄС.
Інструменти державної підтримки розбудови
деокупованих територій. Досить успішна ім
плементація положень двох вказаних страте
гічних інструментів сформувала міцне під
ґрунтя для відновлення економічного по
тенціалу територій Хорватії та вказала на
необхідність внесення змін до наявної норма
тивно-правової бази щодо відновлення по-
страждалих від збройного конфлікту районів,
оскільки їхня розбудова не могла за темпами
й розмахом прирівнюватися до розвитку інших
регіонів країни.
Як було зазначено, 1996 р. представники
органів державної й місцевої влади вже зазначи-
ли про необхідність ідентифікації постраждалих
від війни територій на законодавчому рівні, що
втілилося в критично важливому Законі «Про
території особливої державної допомоги» [21].
Мета виокремлення даних територіальних оди-
ниць полягала у зосередженні уваги на лікві
дації наслідків війни в їхніх конкретних райо-
нах і громадах, заохоченні переміщених осіб
79ISSN 1681-6277. Економіка та право. 2022, № 3
Досвід розбудови території Хорватії після збройного конфлікту: умови, пріоритети та інструментарій
і біженців повертатися додому та запровадженні
стимулів для економічного розвитку.
У Законі 1996 р. визначалося, що території
особливої державної допомоги створюються
з метою ліквідації війни 1991—1995 рр., швид-
кого повернення переміщених осіб і біженців,
заохочення демографічного й економічного
прогресу, досягнення найзбалансованішого
розвитку всіх областей Республіки Хорватія.
Території особливої державної підтримки кла
сифікувалися у дві групи:
• до першої групи віднесли території громад
і міст, окуповані до 1995 р. і розташовані безпо-
середньо вздовж державного кордону, центр
яких не більше ніж в 15 км від кордону повіт
ряною лінією, мав не більше 5 тис. жителів за
переписом населення 1991 р.;
• друга група охоплювала райони громад,
міст і селищ, які були окуповані до 1995 р., але
не були ідентифіковані в першій групі.
Спочатку до першої групи було віднесено 23
територіальні громади, за винятком міст і гро-
мад, розташованих вздовж річки Дунай попри
те, що вони постраждали від збройного
конфлікту, що призвело до нерозуміння такої
вибірковості громадянами даних територій
і відкритих виступів проти ухваленого закону.
До того ж 1996 р. тільки нещодавно закінчився
збройний конфлікт, і постраждалі території
було спустошено внаслідок актів вандалізму та
етнічних чисток, обезлюднено, тому пропону-
вати будь-які преференції для економічного
розвитку міст і громад було ще зарано.
У 2008 р. даний Закон було оновлено: зміни
торкнулися наповнення документа в частині
класифікації територій особливої державної
допомоги: перші дві групи було розширено та
додану третю групу, якою стали адміністра
тивно-територіальні одиниці Хорватії, що
відставали у розвитку у порівнянні з іншими
регіонами за окремими критеріями.
Тепер класифікація територій, що потребу-
ють особливої державної допомоги, має такий
вигляд: першу групу наповнюють окуповані
території міст і громад, розташованих безпосе-
редньо вздовж державного кордону під час
війни 1991—1995 рр., центр яких розташований
не далі 15 км від державного кордону, налічує
не більше 5 тис. жителів за переписом населен-
ня 1991 р., а також всі інші райони міст, громад
і селищ уздовж хорватської сторони річки
Дунай (до даної групи увійшло загалом 52 ад
міністративно-територіальні одиниці); другу
групу становлять території 53 громад, міст і сe
лищ, які були окуповані під час війни 1991—
1995 рр., і не належать до першої групи; до
третьої групи належать громади й міста, які від
стають у розвитку за трьома критеріями: еко
номічними, структурними та демографічними.
Положення вказаного закону передбачали
стимулювальні заходи для демографічного онов
лення постраждалих територій, повернення
і перебування населення, яке проживало там до
війни 1991—1995 рр., і заселення громадян Хор
ватії всіх професій, а надто тих, хто міг сприяти
економічному і соціальному розвитку територій
особливої державної допомоги. У першу чергу
повернення, перебування і поселення людей на
даних територіях заохочувалось безкоштовним
або пільговим житлом [22]. Право на житло
здійснювалося бенефіціаром і членами його
сім'ї за умови відсутності у них іншого житлово-
го будинку або квартири у власності на території
Хорватії відповідно до таких пріоритетів:
1. Хорватські ветерани та члени сімей загиб
лих, ув’язнених або зниклих безвісти хорватсь-
ких ветеранів війни.
2. Члени Хорватської ради оборони та члени
сім’ї загиблого члена Хорватської ради оборони.
3. Бенефіціари, які отримали у користування
квартиру на умовах державної власності
відповідно до Закону «Про оренду квартир на
звільнених територіях» за умови використання
її належним чином, проживання на даній
площі не менше 10 років з моменту ухвалення
рішення і відсутності володіння будь-якого
іншого житлового майна на території Хорватії.
Після 10 років безперервного проживання в бу-
динку або державній квартирі орендар набував
право покупки такого житла на пільгових умовах.
Також норми Закону «Про території особ
ливої державної допомоги» передбачали деякі
податкові стимули, впровадженні на деокупо-
ваних територіях:
1. Податок на передачу нерухомого майна не
підлягає сплаті громадянами, які набувають пра-
во на нерухоме майно, розташоване в районах
особливої державної допомоги за умови їхнього
фактичного проживання на даних територіях.
Даний податок сплачується в подальшому, якщо
протягом 10 років з дня придбання нерухомого
майна відчужено нерухоме майно, платник
податків змінює місце проживання за межами
постраждалих територій і якщо він, маючи заде-
80 ISSN 1681-6277. Economics and Law. 2022, № 3
І.В. ЗАБЛОДСЬКА, Ю.С. РОГОЗЯН
клароване місце проживання, фактично не
проживає на вказаній території.
2. Податок на прибуток, отриманий на тери
торії спеціального державного нагляду, що
підлягає сплаті до державного бюджету, згодом
повертається підрозділам місцевого самовря-
дування за напрямами особливої державної до-
помоги як дотація державного бюджету.
3. Платники податку на прибуток (корпора-
тивного податку), які здійснюють види еко
номічної діяльності, пов’язані з сільським гос
подарством і рибним промислом на території
особливого державного значення та наймають
більше п’яти працівників на роботу на невиз-
начений термін, з них більше 50 % проживають
на вказаних територіях не менше дев’яти мі
сяців, сплачують податок так: а) податок не
сплачується на території громад і міст, що
відносяться до першої групи територій особ
ливої державної допомоги; б) податок спла
чується у розмірі 25 % на території громад, міст
і селищ, що відносяться до другої групи
територій особливої державної допомоги; в) по
даток сплачується у розмірі 75 % на території
громад і міст, що відносяться до третьої групи
територій особливої державної допомоги.
Також передбачався окремий порядок спла-
ти податку на прибуток для суб’єктів господа-
рювання, які провадили господарську діяль
ність на територіях особливої державної допо-
моги, крім сфери сільського господарства та
рибальства, за умови працевлаштування на
своєму підприємстві більше п’яти працівників,
з яких більше 50 % постійно проживали на де-
окупованих територіях:
1. На території громад і міст, що відносяться
до першої групи територій особливої державної
допомоги: упродовж 2008—2010 рр. суб’єкти
господарювання звільнялися від сплати по
датку на прибуток; упродовж 2011—2013 рр.
суб’єкти господарювання сплачували 25 % від
встановленої ставки податку на прибуток; про-
тягом 2014—2016 рр. суб’єкти господарюван
ня сплачували 75 %; з 2017 р. суб’єкти господа-
рювання сплачують податок на прибуток у пов
ному розмірі.
2. Для суб’єктів підприємницької діяльності,
що функціонують на території громад, міст
і селищ, які відносяться до другої групи
територій особливої державної допомоги:
упродовж 2008—2010 рр. суб’єкти господарю-
вання сплачували 25 % від встановленої ставки
податку на прибуток; протягом 2011—2013 рр. —
75 % від встановленої ставки податку на при-
буток; з 2014 р. суб’єкти господарювання спла-
чують податок на прибуток у повному розмірі.
3. Платники податку на прибуток з громад
і міст, що відносяться до третьої групи тери
торій особливої державної допомоги: упродовж
2008—2010 рр. суб’єкти господарювання спла-
чували 75 % від встановленої ставки податку на
прибуток; протягом 2011—2013 рр. — 85 % від
встановленої ставки податку на прибуток;
з 2014 р. суб’єкти господарювання сплачують
податок на прибуток у повному обсязі [22].
Окрім демографічних і податкових стимулів
було передбачено преференції у сфері охорони
навколишнього середовища та освіти. Так,
плату за використання мінеральних ресурсів
(нафти, природного газу, кам’яного вугілля,
лігнітів) на визначених територіях дозволялося
сплачувати в розмірі 50 % містам і громадам,
у розмірі менше 50 % — селам і селищам, де
використовуються мінеральні ресурси відпо
відно до норм охорони навколишнього середо-
вища й економічного розвитку вказаних тери
торіальних одиниць. Якщо ж суб’єкти міс
цевого самоврядування мали на своїй території
заповідник, національний парк або зону охо-
рони водних ресурсів, то вони мали право на
грошову компенсацію від держави відповідно
до площі, на якій розташовано такі заповідні
об’єкти. Щодо стимулів у системі освіти, то
учні денної форми навчання загальноосвітніх
шкіл третього та четвертого класів 2008/2009
навчального року, які проживали на той час на
територіях особливої державної допомоги,
мали право на безкоштовний проїзд у гро-
мадському автобусному або залізничному
транспорті від місця свого проживання до
найближчої школи. Дані витрати покривалися
за рахунок місцевого бюджету, а також надава-
лася грошова допомога на проживання дітей-
сиріт на пост-конфліктних територіях [22].
Висновки. Результати аналізу закордонних
і вітчизняних джерел констатують наявність дос
віду розбудови територій у країнах Балканського
півострову, де територіальні одиниці зазнали
спустошення та руйнації через збройні кон
флікти. Досвід Республіки Хорватія вважаєть
ся одним з найуспішніших у сфері відновлення
деокупованих територій, що підкреслює важ
ливість проведеного дослідження за трьома
кроками: визначення ключових передумов для
81ISSN 1681-6277. Економіка та право. 2022, № 3
Досвід розбудови території Хорватії після збройного конфлікту: умови, пріоритети та інструментарій
відновлення постраждалих від збройного конф
лікту територій, аналіз стратегічних документів
з питань відновлення територій Хорватії та іден
тифікація інструментів державної підтримки для
розбудови деокупованих територій.
Хорватський досвід розбудови деокупованих
територій характеризується як успіхами, так
і недоліками. За період 2001—2010 рр. завдяки
успішній реалізації міжнародних інструментів
CARDS і Проєкту відновлення було профінан
совано понад 400 малих субпроєктів, спрямова-
них на розмінування районів і будівництво
об’єктів соціально-економічної інфраструктури.
Інформація про дані інструменти швидко роз-
повсюджувалася, тому представники місцевого
самоврядування й громадянської спільноти до-
сить жваво брали участь у таких проєктах, що
сприяло поглибленому вивченню особливостей
стратегічного планування, бізнес-планування,
управління витратами й проєктами тисячами
посадовців та громадських діячів, отже, стало пе-
редумовою для ефективнішої підготовки
постконфліктних територій і країни загалом до
членства в Європейському Союзі. Реалізація
компонентів і заходів даних проєктних інст
рументів дозволила створити 1341 нове робоче
місце, отримати 11 млн євро прибутку від малого
бізнесу, а розмінування досить великої частини
земель сільськогосподарського призначення
призвело до повернення людей і розвитку
відповідних кооперативів (які займалися зде
більшого подрібненням олив і виробництвом
олії). Окрім того, досить ефективним стало рі
шення про застосування комплексного підходу
до визначення дефініцій «постраждалі райони»,
«деокуповані території», «постконфліктні те
риторії», «території, що потребують особливого
державного нагляду / особливої державної тур-
боти», зміст яких об’єднався в понятті «території
особливої державної допомоги». Віднесення до
такої групи територій всіх регіонів, міст і громад,
які прямо чи опосередковано постраждали від
збройного конфлікту 1991—1995 рр., а також
приділення прискіпливої уваги з боку органів
державної влади та місцевого самоврядування до
відтворення потенціалу постраждалих від зброй-
ного конфлікту територій зарекомендувало себе
з ефективної сторони та втілилося в суттєвому
покращенні соціально-економічного стану
територій особливої державної допомоги.
Серед недоліків хорватського досвіду розбу-
дови територій з особливими умовами госпо-
дарювання можна вважати недосконале інсти
туційне підґрунтя даного процесу, а саме по
ложення Закону «Про території особливої
державної допомоги» 1996 р. Першими най
важливішими кроками до відновлення те
риторій у ухваленому законі мали би стати
гарантії безпеки для повернення місцевих
жителів, натомість їм одразу пропонувалося
виділення будинків і квартир. Дані кроки, без-
перечно, були важливими, але занадто перед-
часними, оскільки люди побоювалися повер-
татися в свою місцевість через великий обсяг
замінованих територій, це насамперед уне-
можливлювало їхнє економічне пожвавлення
і соціальну згуртованість. Лише після реалізації
стратегічних програмних інструментів CARDS
і Проєкту відновлення, де головне місце займа-
ло питання розмінування деокупованих тери
торій, стало можливим покрокове відновлення
їхнього економічного й соціального потенціалу,
однак було втрачено декілька років.
Стимулами (пріоритетами) демографічного,
податкового, екологічного й освітнього характе-
ру, які було запропоновано 2008 р., активно ко-
ристувалися всі категорії мешканців і суб’єктів
господарювання за винятком засуджених осіб
(за злочини проти людяності та міжнародного
права, проти Хорватії). Оскільки на той час вже
було підготовлено міцний фундамент — най
важливіше безпекове питання для повернення
мешканців даних регіонів вже було вирішено,
покращилася й ситуація із соціальною та еко
номічною згуртованістю постраждалих від
збройного конфлікту територій шляхом посту-
пового формування довіри між різними групами
населення та представниками місцевої влади за-
вдяки імплементації концепції локального еко
номічного розвитку. Це допомогло поступово
відновити економічний потенціал деокупованих
територій та залучити державні органи влади до
локальних інтеграційних процесів через реа
лізацію відповідних проектів.
Перспективи подальших досліджень. По
дальші наукові дослідження вбачаються в об
ґрунтуванні та визначенні комплексу показ
ників для оцінки економічних та соціальних
результатів розбудови територій з особливими
умовами для розвитку, що сприятиме форму-
ванню науково-методичного забезпечення
оцінювання розбудови таких територій в умо-
вах воєнного стану і післявоєнного відновлення
України.
82 ISSN 1681-6277. Economics and Law. 2022, № 3
І.В. ЗАБЛОДСЬКА, Ю.С. РОГОЗЯН
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Zeng D.Z. The Past, Present, and Future of Special Economic Zones and Their Impact. Journal of International
Economic Law. 2021. Vol. 24. Iss. 2. P. 259—275. https://doi.org/10.1093/jiel/jgab014
2. Chaisse J., Dimitropoulos G. Special Economic Zones in International Economic Law: Towards Unilateral Economic
Law. Journal of International Economic Law. 2021. Vol. 24. Iss. 2. P. 229—257. https://doi.org/10.1093/jiel/jgab025
3. Frick S.A., Rodríguez-Pose A., Wong M.D. Toward Economically Dynamic Special Economic Zones in Emerging
Countries. Economic Geography. 2019. Vol. 95. Iss. 1. P. 30—64. https://doi.org/10.1080/00130095.2018.1467732
4. Кристенсен К.М., Рейнор М.Е. Решение проблемы инноваций в бизнесе: как создать растущий бизнес
и успешно поддерживать его рост. Пер. с англ. Е. Калининой. Москва: Альпина Бизнес Букс, 2004. 273 с.
5. Зубченко Л.А. Иностранные инвестиции. Харьков: Книгодел, 2008. 160 с.
6. Організаційно-економічні аспекти розвитку підприємницьких структур в Україні та світі. За заг. ред.
Т. Гринько. Дніпро: Видавець Біла К.О., 2022. 400 с.
7. Каримов М., Ильина Д., Акрамов А. Состояние и перспективы развития свободных экономических зон
в Республике Узбекистане: аналитический доклад. Институт прогнозирования и макроэкономических ис-
следований, UNDP: Ташкент, 2015. 63 с.
8. Клим И.В. Свободная экономическая зона как институт инновационного развития экономики. Внешнеэконо
мический вестник. 2008. № 4. С. 26—32.
9. Boyenge S.J.P. ILO database on export processing zones (Revised): ILO Working Papers. Geneva: International Labour
Office, 2007. URL: https://www.ilo.org/public/libdoc/ilo/2007/107B09_80_engl.pdf (дата звернення: 07.08.2022).
10. Території пріоритетного розвитку як інструмент вирішення проблем в Донецькій і Луганській областях. За
заг. ред. В.А. Устименка. НАН України, ДУ «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова
НАН України». Київ, 2021. 200 с.
11. Павлюк А.П., Єгорова О.О., Маркевич К.Л. та ін. Індустріальні парки в Україні: удосконалення політики
стимулювання у контексті світового досвіду. Київ: НІСД, 2014. 64 с.
12. Zablodska I., Rohozian Yu., Litvinova I. Socio-economic efficiency of distribution the innovative diffusion in the
different developed socio-economic systems/countries. Transformation of economy, finance and management in
modern conditions: scientific monograph. Riga, Latvia: Baltija Publishing, 2022. P. 37—57. https://doi.
org/10.30525/978-9934-26-220-3-2
13. Жук П.В. Проекти законодавчих актів щодо запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності
на гірських територіях, направлені Голові Верховної Ради України. ДУ «Інститут регіональних досліджень
ім. М.І. Долішнього НАН України». Львів, 2018. 10 с.
14. Чмир О.С., Панченко В.Г., Гусєв Ю.В., Пила В.І. Вітчизняна практика та світовий досвід СЕЗ і ТПР. Наук.
ред. О.С. Чмир. Київ: Постер Принт, 2013. 252 с.
15. Пугач В.Г. Адміністративна реформа у Хорватії: ретроспективний аналіз системних змін. Вчені записки ТНУ
імені В.І. Вернадського. Серія: Державне управління. 2019. Том 30 (69). № 3. https://doi.org/10.32838/2663-
6468/2019.3/05
16. Боровець І. Особливості процесу інтеграції Республіки Хорватія до Європейського Союзу. Міжнародні зв'язки
України: наукові пошуки і знахідки. 2015. Вип. 24. С. 303—318.
17. Ivan A.L., Iov C.A. Croatia: Administrative Reform and Regional Development in the Context of EU Accession.
Transylvanian Review of Administrative Science. 2010. Vol. 31E. URL: https://rtsa.ro/tras/index.php/tras/article/
view/182 (дата звернення: 08.08.2022).
18. Salzano C. Local economic development in the war-torn areas of Croatia: supporting the transition towards
a participatory and decentralized market economy. Case Study-Croatia. ILO Local Economic Development Program.
Geneva: ILO, 2002. URL: https://www.ilo.org/public/libdoc/ilo/2002/482631.pdf (дата звернення: 15.08.2022).
19. Horopakha S. Republic of Croatia in the European Integration Process (1992—2005). Evropský politický a právní
diskurz. 2018. Vol. 5. Is. 5. P. 28—34.
20. Croatia – Social and Economic Recovery Project. Washington, D.C.: World Bank Group. URL: http://documents.
worldbank.org/curated/en/998481468770749877/ Croatia-Social-and-Economic-Recovery-Project (дата звернен-
ня: 16.08.2022).
21. O područjima posebne državne skrbi: Zakon od 17. svibnja 1996. URL: https://narodne-novine.nn.hr/clanci/sluzbeni/
full/1996_06_44_854.html (дата звернення: 08.08.2022).
22. O područjima posebne državne skrbi: Zakon od 15. srpnja 2008. URL: https://www.zakon.hr/z/471/Zakon-o-
podru%C4%8Djima-posebne-dr%C5%BEavne-skrbi (дата звернення: 08.08.2022).
23. Павлюк Т. Передвступна допомога Європейського Союзу для Хорватії. Наукові записки НаУОА. Серія:
Міжнародні відносини. 2010. Вип. 2. С. 105—118.
Надійшла 09.08.2022
83ISSN 1681-6277. Економіка та право. 2022, № 3
Досвід розбудови території Хорватії після збройного конфлікту: умови, пріоритети та інструментарій
REFERENCES
1. Zeng D.Z. The Past, Present, and Future of Special Economic Zones and Their Impact. Journal of International
Economic Law. 2021. Vol. 24. Iss. 2. P. 259-275. https://doi.org/10.1093/jiel/jgab014
2. Chaisse J., Dimitropoulos G. Special Economic Zones in International Economic Law: Towards Unilateral Economic
Law. Journal of International Economic Law. 2021. Vol. 24. Iss. 2. P. 229-257. https://doi.org/10.1093/jiel/jgab025
3. Frick S.A., Rodríguez-Pose A., Wong M.D. Toward Economically Dynamic Special Economic Zones in Emerging
Countries. Economic Geography. 2019. Vol. 95. Iss. 1. P. 30–64. https://doi.org/10.1080/00130095.2018.1467732
4. Kristensen K.M., Rejnor M.E. Reshenie problemy innovacij v biznese: kak sozdat' rastushhij biznes i uspeshno
podderzhivat' ego rost. Per. s angl. E. Kalininoj. Moscow: Al'pina Biznes Buks, 2004. 273 p. [in Russian].
5. Zubchenko L.A. Inostrannye investicii. Kharkiv: Knigodel, 2008. 160 p. [in Russian].
6. Orhanizatsiino-ekonomichni aspekty rozvytku pidpryiemnytskykh struktur v Ukraini ta sviti. Za zah. red. T. Hrynko.
Dnipro: Vydavets Bila K.O., 2022. 400 p. [in Ukrainian].
7. Karimov M., Il'ina D., Akramov A. Sostojanie i perspektivy razvitija svobodnyh jekonomicheskih zon v Respublike
Uzbekistane: analiticheskij doklad. Institut prognozirovanija i makrojekonomicheskih issledovanij, UNDP: Tashkent,
2015. 63 p. [in Russian].
8. Klim I.V. Svobodnaja jekonomicheskaja zona kak institut innovacionnogo razvitija jekonomiki. Vneshnejekonomicheskij
vestnik. 2008. No. 4. P. 26-32 [in Russian].
9. Boyenge S.J.P. ILO database on export processing zones (Revised): ILO Working Papers. Geneva: International Labour
Office, 2007. URL: https://www.ilo.org/public/libdoc/ilo/2007/107B09_80_engl.pdf
10. Terytorii priorytetnoho rozvytku yak instrument vyrishennia problem v Donetskii i Luhanskii oblastiakh. Za zah. red.
V.A. Ustymenka. NAN Ukraїny, DU “Instytut ekonomiko-pravovykh doslidzhen imeni V.K. Mamutova
NAN Ukraїny”. Kyiv, 2021. 200 p. [in Ukrainian].
11. Pavliuk A.P., Yehorova O.O., Markevych K.L. ta in. Industrialni parky v Ukraini: udoskonalennia polityky
stymuliuvannia u konteksti svitovoho dosvidu. Kyiv: NISD, 2014. 64 p. [in Ukrainian].
12. Zablodska I., Rohozian Yu., Litvinova I. Socio-economic efficiency of distribution the innovative diffusion in the
different developed socio-economic systems/countries. Transformation of economy, finance and management in
modern conditions: scientific monograph. Riga, Latvia: Baltija Publishing, 2022. P. 37-57. https://doi.
org/10.30525/978-9934-26-220-3-2
13. Zhuk P.V. Proekty zakonodavchykh aktiv shchodo zaprovadzhennia spetsialnoho rezhymu investytsiinoi diialnosti na
hirskykh terytoriiakh, napravleni Holovi Verkhovnoi Rady Ukrainy. DU “Instytut rehionalnykh doslidzhen
im. M.I. Dolishnoho NAN Ukrainy”. Lviv, 2018. 10 p. [in Ukrainian].
14. Chmyr O.S., Panchenko V.H., Husiev Yu.V., Pyla V.I. Vitchyzniana praktyka ta svitovyi dosvid SEZ i TPR. Nauk.
red. O.S. Chmyr. Kyiv: Poster Prynt, 2013. 252 p. [in Ukrainian].
15. Puhach V.H. Administratyvna reforma u Khorvatii: retrospektyvnyi analiz systemnykh zmin. Vcheni zapysky TNU
imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Derzhavne upravlinnia. 2019. Vol. 30 (69). No. 3. https://doi.org/10.32838/2663-
6468/2019.3/05 [in Ukrainian].
16. Borovets I. Osoblyvosti protsesu intehratsii Respubliky Khorvatiia do Yevropeiskoho Soiuzu. Mizhnarodni zviazky
Ukrainy: naukovi poshuky i znakhidky. 2015. Iss. 24. P. 303-318 [in Ukrainian].
17. Ivan A.L., Iov C.A. Croatia: Administrative Reform and Regional Development in the Context of EU Accession.
Transylvanian Review of Administrative Science. 2010. Vol. 31E. URL: https://rtsa.ro/tras/index.php/tras/article/
view/182
18. Salzano C. Local economic development in the war-torn areas of Croatia: supporting the transition towards
a participatory and decentralized market economy. Case Study-Croatia. ILO Local Economic Development Program.
Geneva: ILO, 2002. URL: https://www.ilo.org/public/libdoc/ilo/2002/482631.pdf
19. Horopakha S. Republic of Croatia in the European Integration Process (1992-2005). Evropský politický a právní
diskurz. 2018. Vol. 5. Is. 5. P. 28-34.
20. Croatia — Social and Economic Recovery Project. Washington, D.C.: World Bank Group. URL: http://documents.
worldbank.org/curated/en/998481468770749877/ Croatia-Social-and-Economic-Recovery-Project
21. O područjima posebne državne skrbi: Zakon od 17. svibnja 1996. URL: https://narodne-novine.nn.hr/clanci/sluzbeni/
full/1996_06_44_854.html [in Croatian].
22. O područjima posebne državne skrbi: Zakon od 15. srpnja 2008. URL: https://www.zakon.hr/z/471/Zakon-o-
podru%C4%8Djima-posebne-dr%C5%BEavne-skrbi html [in Croatian].
23. Pavliuk T. Peredvstupna dopomoha Yevropeiskoho Soiuzu dlia Khorvatii. Naukovi zapysky NaUOA. Seriia: Mizhnarodni
vidnosyny. 2010. Iss. 2. P. 105-118 [in Ukrainian].
Received 09.08.2022
84 ISSN 1681-6277. Economics and Law. 2022, № 3
І.В. ЗАБЛОДСЬКА, Ю.С. РОГОЗЯН
I.V. Zablodska
Luhansk Branch of State Organization “V. Mamutov Institute
of Economic and Legal Research of NAS of Ukraine”, Sievierodonetsk, Ukraine
orcid.org/0000-0002-1410-6194
Yu.S. Rohozian
State Organization “V. Mamutov Institute of Economic and Legal Research of NAS of Ukraine”, Kyiv, Ukraine
orcid.org/0000-0001-5325-4213
THE EXPERIENCE OF THE TERRITORY DEVELOPMENT
OF CROATIA POST THE ARMED CONFLICT: CONDITIONS, PRIORITIES AND TOOLS
The article examines experience of the Republic of Croatia in the development of de-occupied and affected territories
post the armed conflict. The authors analyzed economic and legal conditions for the construction of the Croatian territories
destroyed after the armed conflict and their financial support by international donors through the creation of local
economic development agencies, development and implementation of the local economic development concept in Croatia
and adaptation of the legal framework to new economic goals. The priorities and four components of the strategic project
of the social and economic recovery of Croatia have been determined. The first component of the project aimed at
attracting investment in territorial communities, the second component devoted to the process of demining de-occupied
territories, the third is the provision of consulting services to strengthen management potential, and the fourth component
of the project aimed at supporting sub-projects in such areas as: social integration, economic revival and infrastructure for
small communities in Croatia. The article demonstrates the economic and legal instruments of special state support for
the development of the de-occupied territories of Croatia as well as the classification of territories requiring special state
support. Emphasis placed on the expediency of state administration decentralization and the use of tax incentives, including
real estate transfer tax, income tax received in the territory of special state supervision and corporate tax. In addition,
noteworthy is the creation of three types of territories that received special state aid through income tax exemption or tax
rate differentiation over time. Special state support was provided by providing housing to the population affected by the
“Croatian War”. The conducted research made possible to establish the successes and shortcomings of the Croatian
experience for the possible extrapolation of developments to Ukrainian realities.
Keywords: experience, conditions, priorities, tools, territorial development, armed conflict, de-occupation, Republic
of Croatia.
|
| id | oai:ojs.economiclaw.kiev.ua:article-1091 |
| institution | Economics and Law |
| issn | 2523-4838 |
| keywords_txt_mv | деокупація, деокуповані території, деокупація, республіка хорватія, досвід, роз- робка, розбудова територій, ре- пресії, ре- гіон, рестав- рація |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T15:41:54Z |
| publishDate | 2022 |
| publisher | V. Mamutov Institute of Economic and Legal Research of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | economiclawkievua/5f/c684a7c7f8982e069b4aeebbacb0a55f.pdf |
| spelling | oai:ojs.economiclaw.kiev.ua:article-10912022-11-07T10:49:08Z THE EXPERIENCE OF THE TERRITORY DEVELOPMENT OF CROATIA POST THE ARMED CONFLICT: CONDITIONS, PRIORITIES AND TOOLS ДОСВІД РОЗБУДОВИ ТЕРИТОРІІ ХОРВАТІЇ ПІСЛЯ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ: УМОВИ, ПРІОРИТЕТИ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ Zablodska, I.V. Rohozian, Yu.S. The article examines experience of the Republic of Croatia in the development of de-occupied and affected territories post the armed conflict. The authors analyzed economic and legal conditions for the construction of the Croatian territories destroyed after the armed conflict and their financial support by international donors through the creation of local economic development agencies, development and implementation of the local economic development concept in Croatia and adaptation of the legal framework to new economic goals. The priorities and four components of the strategic project of the social and economic recovery of Croatia have been determined. The first component of the project aimed at attracting investment in territorial communities, the second component devoted to the process of demining de-occupied territories, the third is the provision of consulting services to strengthen management potential, and the fourth component of the project aimed at supporting sub-projects in such areas as: social integration, economic revival and infrastructure for small communities in Croatia. The article demonstrates the economic and legal instruments of special state support for the development of the de-occupied territories of Croatia as well as the classification of territories requiring special state support. Emphasis placed on the expediency of state administration decentralization and the use of tax incentives, including real estate transfer tax, income tax received in the territory of special state supervision and corporate tax. In addition, noteworthy is the creation of three types of territories that received special state aid through income tax exemption or tax rate differentiation over time. Special state support was provided by providing housing to the population affected by the “Croatian War”. The conducted research made possible to establish the successes and shortcomings of the Croatian experience for the possible extrapolation of developments to Ukrainian realities. REFERENCES1. Zeng D.Z. The Past, Present, and Future of Special Economic Zones and Their Impact. Journal of International Economic Law. 2021. Vol. 24. Iss. 2. P. 259-275. https://doi.org/10.1093/jiel/jgab0142. Chaisse J., Dimitropoulos G. Special Economic Zones in International Economic Law: Towards Unilateral Economic Law. Journal of International Economic Law. 2021. Vol. 24. Iss. 2. P. 229-257. https://doi.org/10.1093/jiel/jgab0253. Frick S.A., Rodríguez-Pose A., Wong M.D. Toward Economically Dynamic Special Economic Zones in Emerging Countries. Economic Geography. 2019. Vol. 95. Iss. 1. P. 30–64. https://doi.org/10.1080/00130095.2018.14677324. Kristensen K.M., Rejnor M.E. Reshenie problemy innovacij v biznese: kak sozdat' rastushhij biznes i uspeshno podderzhivat' ego rost. Per. s angl. E. Kalininoj. Moscow: Al'pina Biznes Buks, 2004. 273 p. [in Russian].5. Zubchenko L.A. Inostrannye investicii. Kharkiv: Knigodel, 2008. 160 p. [in Russian].6. Orhanizatsiino-ekonomichni aspekty rozvytku pidpryiemnytskykh struktur v Ukraini ta sviti. Za zah. red. T. Hrynko. Dnipro: Vydavets Bila K.O., 2022. 400 p. [in Ukrainian].7. Karimov M., Il'ina D., Akramov A. Sostojanie i perspektivy razvitija svobodnyh jekonomicheskih zon v Respublike Uzbekistane: analiticheskij doklad. Institut prognozirovanija i makrojekonomicheskih issledovanij, UNDP: Tashkent, 2015. 63 p. [in Russian].8. Klim I.V. Svobodnaja jekonomicheskaja zona kak institut innovacionnogo razvitija jekonomiki. Vneshnejekonomicheskij vestnik. 2008. No. 4. P. 26-32 [in Russian].9. Boyenge S.J.P. ILO database on export processing zones (Revised): ILO Working Papers. Geneva: International Labour Office, 2007. URL: https://www.ilo.org/public/libdoc/ilo/2007/107B09_80_engl.pdf10. Terytorii priorytetnoho rozvytku yak instrument vyrishennia problem v Donetskii i Luhanskii oblastiakh. Za zah. red. V.A. Ustymenka. NAN Ukraїny, DU “Instytut ekonomiko-pravovykh doslidzhen imeni V.K. MamutovaNAN Ukraїny”. Kyiv, 2021. 200 p. [in Ukrainian].11. Pavliuk A.P., Yehorova O.O., Markevych K.L. ta in. Industrialni parky v Ukraini: udoskonalennia polityky stymuliuvannia u konteksti svitovoho dosvidu. Kyiv: NISD, 2014. 64 p. [in Ukrainian].12. Zablodska I., Rohozian Yu., Litvinova I. Socio-economic efficiency of distribution the innovative diffusion in the different developed socio-economic systems/countries. Transformation of economy, finance and management in modern conditions: scientific monograph. Riga, Latvia: Baltija Publishing, 2022. P. 37-57. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-220-3-213. Zhuk P.V. Proekty zakonodavchykh aktiv shchodo zaprovadzhennia spetsialnoho rezhymu investytsiinoi diialnosti na hirskykh terytoriiakh, napravleni Holovi Verkhovnoi Rady Ukrainy. DU “Instytut rehionalnykh doslidzhen im. M.I. Dolishnoho NAN Ukrainy”. Lviv, 2018. 10 p. [in Ukrainian].14. Chmyr O.S., Panchenko V.H., Husiev Yu.V., Pyla V.I. Vitchyzniana praktyka ta svitovyi dosvid SEZ i TPR. Nauk. red. O.S. Chmyr. Kyiv: Poster Prynt, 2013. 252 p. [in Ukrainian].15. Puhach V.H. Administratyvna reforma u Khorvatii: retrospektyvnyi analiz systemnykh zmin. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Derzhavne upravlinnia. 2019. Vol. 30 (69). No. 3. https://doi.org/10.32838/2663-6468/2019.3/05 [in Ukrainian].16. Borovets I. Osoblyvosti protsesu intehratsii Respubliky Khorvatiia do Yevropeiskoho Soiuzu. Mizhnarodni zviazky Ukrainy: naukovi poshuky i znakhidky. 2015. Iss. 24. P. 303-318 [in Ukrainian].17. Ivan A.L., Iov C.A. Croatia: Administrative Reform and Regional Development in the Context of EU Accession. Transylvanian Review of Administrative Science. 2010. Vol. 31E. URL: https://rtsa.ro/tras/index.php/tras/article/view/18218. Salzano C. Local economic development in the war-torn areas of Croatia: supporting the transition towards a participatory and decentralized market economy. Case Study-Croatia. ILO Local Economic Development Program. Geneva: ILO, 2002. URL: https://www.ilo.org/public/libdoc/ilo/2002/482631.pdf19. Horopakha S. Republic of Croatia in the European Integration Process (1992-2005). Evropský politický a právní diskurz. 2018. Vol. 5. Is. 5. P. 28-34.20. Croatia — Social and Economic Recovery Project. Washington, D.C.: World Bank Group. URL: http://documents.worldbank.org/curated/en/998481468770749877/ Croatia-Social-and-Economic-Recovery-Project21. O područjima posebne državne skrbi: Zakon od 17. svibnja 1996. URL: https://narodne-novine.nn.hr/clanci/sluzbeni/full/1996_06_44_854.html [in Croatian].22. O područjima posebne državne skrbi: Zakon od 15. srpnja 2008. URL: https://www.zakon.hr/z/471/Zakon-opodru%C4%8Djima-posebne-dr%C5%BEavne-skrbi html [in Croatian].23. Pavliuk T. Peredvstupna dopomoha Yevropeiskoho Soiuzu dlia Khorvatii. Naukovi zapysky NaUOA. Seriia: Mizhnarodni vidnosyny. 2010. Iss. 2. P. 105-118 [in Ukrainian]. Досліджено досвід Республіки Хорватія щодо розбудови деокупованих територій після збройного конфлікту. Проаналізовано економічні та правові умови відновлення постраждалих від збройного конфлікту територій, визначено пріоритети та компоненти стратегічного проєкту соціального й економічного відновлення Хорватії, а також економіко-правові інструменти державної підтримки розбудови деокупованих територій. Виділено важливість створення субпроєктів у сферах соціальної інтеграції, економічного відродження й інфраструктури для малих громад Хорватії. Уточнено класифікацію територій, які потребують особливої державної підтримки. Зроблено наголос на доцільності проведення децентралізації державного управління та використання податкових стимулів. V. Mamutov Institute of Economic and Legal Research of the National Academy of Sciences of Ukraine 2022-10-19 Article Article application/pdf https://economiclaw.kiev.ua/index.php/economiclaw/article/view/1091 10.15407/econlaw.2022.03.072 Economics and Law; No 3 (66) (2022): Economics and Law; 72 - 84 Экономика и право; No 3 (66) (2022): Economics and Law; 72 - 84 Економіка та право; No 3 (66) (2022): Economics and Law; 72 - 84 2523-4838 1681-6277 10.15407/econlaw.2022.03 uk https://economiclaw.kiev.ua/index.php/economiclaw/article/view/1091/1050 |
| spellingShingle | Zablodska, I.V. Rohozian, Yu.S. ДОСВІД РОЗБУДОВИ ТЕРИТОРІІ ХОРВАТІЇ ПІСЛЯ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ: УМОВИ, ПРІОРИТЕТИ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ |
| title | ДОСВІД РОЗБУДОВИ ТЕРИТОРІІ ХОРВАТІЇ ПІСЛЯ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ: УМОВИ, ПРІОРИТЕТИ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ |
| title_alt | THE EXPERIENCE OF THE TERRITORY DEVELOPMENT OF CROATIA POST THE ARMED CONFLICT: CONDITIONS, PRIORITIES AND TOOLS |
| title_full | ДОСВІД РОЗБУДОВИ ТЕРИТОРІІ ХОРВАТІЇ ПІСЛЯ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ: УМОВИ, ПРІОРИТЕТИ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ |
| title_fullStr | ДОСВІД РОЗБУДОВИ ТЕРИТОРІІ ХОРВАТІЇ ПІСЛЯ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ: УМОВИ, ПРІОРИТЕТИ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ |
| title_full_unstemmed | ДОСВІД РОЗБУДОВИ ТЕРИТОРІІ ХОРВАТІЇ ПІСЛЯ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ: УМОВИ, ПРІОРИТЕТИ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ |
| title_short | ДОСВІД РОЗБУДОВИ ТЕРИТОРІІ ХОРВАТІЇ ПІСЛЯ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ: УМОВИ, ПРІОРИТЕТИ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ |
| title_sort | досвід розбудови територіі хорватії після збройного конфлікту: умови, пріоритети та інструментарій |
| url | https://economiclaw.kiev.ua/index.php/economiclaw/article/view/1091 |
| work_keys_str_mv | AT zablodskaiv theexperienceoftheterritorydevelopmentofcroatiapostthearmedconflictconditionsprioritiesandtools AT rohozianyus theexperienceoftheterritorydevelopmentofcroatiapostthearmedconflictconditionsprioritiesandtools AT zablodskaiv dosvídrozbudoviteritorííhorvatíípíslâzbrojnogokonflíktuumovipríoritetitaínstrumentaríj AT rohozianyus dosvídrozbudoviteritorííhorvatíípíslâzbrojnogokonflíktuumovipríoritetitaínstrumentaríj AT zablodskaiv experienceoftheterritorydevelopmentofcroatiapostthearmedconflictconditionsprioritiesandtools AT rohozianyus experienceoftheterritorydevelopmentofcroatiapostthearmedconflictconditionsprioritiesandtools |