ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ФОРМ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОГО СОЦІУМУ
The paper defines the forms of a society’s vital activity. It is noted that the economic form is one of the main ways of existence of the society and reflection of its content. It determines all the combination of economic relations, activities and human behaviour. Social form is intended for provid...
Збережено в:
| Опубліковано в: | Економіка та право |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Випуск: | 3 (37) |
| Сторінки: | 30-35 |
| ISSN: | 2523-4838 |
| Автори та афіліації: |
|
| Ключові слова: | соціальна та політична форми, форми життєдіяльності, умови формування способу життя, відносини, форми за- хисту, економічні відносини, соціально-трудові відносини, регіональний соціум, формат життєдіяльності, соціальнотрудові відносини |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
V. Mamutov Institute of Economic and Legal Research of the National Academy of Sciences of Ukraine
2013
|
| Онлайн доступ: | https://economiclaw.kiev.ua/index.php/economiclaw/article/view/264 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Economics and Law |
| Завантажити файл: |
|
Репозитарії
Economics and Law| _version_ | 1874183506101272576 |
|---|---|
| author | Boychenko, E.B. |
| author_facet | Boychenko, E.B. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "E.B. Boychenko",
"institution": "Інститут економіко-правових досліджень НАН України, м. Донецьк",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Boychenko, E.B. |
| baseUrl_str | https://economiclaw.kiev.ua/index.php/economiclaw/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 35 |
| container_issue | 3 (37) |
| container_start_page | 30 |
| container_title | Економіка та право |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2019-08-05T11:06:33Z |
| description | The paper defines the forms of a society’s vital activity. It is noted that the economic form is one of the main ways of existence of the society and reflection of its content. It determines all the combination of economic relations, activities and human behaviour. Social form is intended for providing conditions necessary for resumption of social life of the population. The existence of political form is explained by penetration of a political constituent into all the spheres of social life of the society and involvement of the latter in the political life of the country, region.
REFERENCES:
Social'naja filosofija : uchebnik. Pod obshh. red. V.P. Andrjushhenko, N.I. Gorlacha. Kiev-Har'kov: Izdatel'skij centr “Edinorog”, 2002. 736 s.
Maksymenko S.D. Strukturno-funktsionalna kharakterystyka psykholohii zhyttia. Problemy suchasnoi psykholohii: zb. nauk. pr. Kamianets Podilskyi : Aksioma, 2012. Vyp. 17. S. 3–13.
Yakovenko R.V. Vidtvorennia liudskoho potentsialu v umovakh transformatsiinoi ekonomiky : avtoref. dys. … kand. ekon. nauk : spets. 08.00.01. K., 2011. 19 s.
Lisohor L.S. Yakist trudovoho zhyttia: chynnyky vplyvu ta napriamy pokrashchennia.  Demohrafiia ta sotsialna ekonomika. 2012. № 2(18). S. 43–52.
Ushakov V. Subjekty jekonomiki. URL: http://www.ushakov.org/arch/000000d3.htm
Rajzberg B.A., Lozovskij L.Sh., Starodubceva E.B. Sovremennyj jekonomicheskij slovar'. M. : INFRA-M, 2003. 480 s.
Bezpalko O.V. Sotsialna pedahohika: skhemy, tablytsi, komentari. K.: Tsentr uchbovoi literatury, 2009. 208 s.
Sotsialna pedahohika: slovnyk-dovidnyk. Za zah. red. T.F. Alieksieienko]. Vinnytsia: Planer, 2009. 542 s.
Oharenko T.O. Sotsialno-pravovi rehuliatory ukrainskoho suspilstva : monohrafiia. Zaporizhzhia : Klasych. pryvat. un-t, 2012. 239 s.
Halus O.M. Sotsializatsiia osobystosti: sutnist, kontseptualni pidkhody u naukovykh teoriiakh, napriamakh, shkolakh. Zb. nauk. pr. Khmelnytskoho instytutu sotsialnykh tekhnolohii Universytetu “Ukraina”. 2010. № 2. S. 69–75.
Leshchuk H.V. Sotsializatsiia osobystosti yak sotsialno-pedahohichne yavyshche. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu: Seriia “Pedahohika. Sotsialna robota”.  2011. № 20. S. 71–73.
Harasymiv T.Z. Osobystist ta problemy yii sotsializatsii. Forum prava. 2009. № 3. S.156–161.
Konovalov V.N. Politologija: slovar'. M.: RGU, 2010. URL : http://dic.academic.ru/dic.nsf/politology/
Shynkarenko O.Ie. Elektoralna povedinka v systemi politychnoi povedinky (metodolohichni pytannia naukovoho analizu). Aktualni problemy teorii ta praktyky: zb. nauk. pr. Zaporizhzhia : Klasych. pryvat. un-t, 2011. № 51. S. 173–180.
|
| doi_str_mv | 10.15407/econlaw.2013.03.030 |
| first_indexed | 2025-12-02T15:50:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
Социально-экономические проблемы регионального развития
30 ISSN 1681-6277 ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 2013, № 3
УДК 631.164 Е. Б. Бойченко,
канд. екон. наук,
старший науковий співробітник
Інститут економіко-правових
досліджень НАН України,
м. Донецьк
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ФОРМ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
РЕГІОНАЛЬНОГО СОЦІУМУ
Визначено форми життєдіяльності соціуму. Доведено, що економічна форма є одним із важли-
віших способів і вираженням змісту існування соціуму, якою позначається вся сукупність економіч-
них відносин, діяльності та поведінки людей. Соціальна форма призначена для забезпечення умов
відтворення соціального життя населення. Існування політичної форми обумовлене проникненням
політики в усі сфери суспільного життя соціуму та залученням останнього у політичне життя кра-
їни, регіону.
Ключові слова: регіональний соціум, форми життєдіяльності, умови формування способу
життя, економічна, соціальна та політична форми, відносини.
Осмислення різноманіття форм життєдія-
льності регіонального соціуму можливе з пози-
цій суспільно-історичного процесу, що стано-
вить об’єднання діяльності та суспільних від-
носин, у якому з часом змінюються і природа, і
соціальні структури, і людина, і суспільні від-
носини. Сучасні трансформаційні процеси, що
відбуваються в українському суспільстві, обу-
мовлені, перш за все, зміною у процесах від-
творення соціального життя населення. Дія цих
змін суттєво позначається на умовах, способах і
традиціях життєдіяльності.
Формування сфер життєдіяльності регіона-
льного соціуму відбувається на засадах поєд-
нання місцевих особливостей із загальнодержа-
вними тенденціями. Однак слід мати на увазі,
що територіально стійка соціальна спільність
при багатьох спільних рисах відрізняється істо-
тними ознаками національного та соціального
складу населення, якістю й укладом життя, на-
ціональними традиціями, культурою, побутом
та ін. Регіональний соціум ізоморфний і регіо-
нально специфічно відтворює в собі загальні
елементи та структуру соціуму в цілому.
Визначення форм життєдіяльності регіона-
льного соціуму з урахуванням їх особливостей
за умов змін, які відбуваються в економічній та
соціальній сферах суспільства, викликає необ-
хідність уточнення цієї категорії. Форми жит-
тєдіяльності регіонального соціуму, як умови
існування регіонального соціуму, досить дета-
льно розглядають В. Андрющенко [1], С. Мак-
сименко [2], Р. Яковенко [3], Л. Лісогор [4] та
інші вчені.
Метою статті є визначення форм жит-
тєдіяльності регіонального соціуму.
Будь-яке суспільство – це багаторівнева
система, складовими якої є відносно самостійні
форми життєдіяльності. Кожна окремо виділена
форма становить сукупність стійких відносин і
зв’язків усередині самої сфери та не менш тіс-
них зв’язків з іншими формами. Виокремлена
форма підпорядкована, взаємопов’язана та вза-
ємодіє з іншими, трансформація яких відбува-
ється не тільки під впливом зовнішніх і внут-
рішніх чинників, а також при взаємодії між со-
бою.
Життєдіяльність регіонального соціуму
можлива за умов існування відповідного сере-
довища – як зовнішнього, так і внутрішнього,
яке містить багато складових. Існує думка, що
життєдіяльність – це біосоціальна категорія,
яка, по-перше, відображає сукупність процесів,
що відбуваються в живому організмі, служать
підтримці в ньому життя і є проявами життя:
по-друге, визначає форму соціального життя в
духовній і матеріальній сферах суспільства.
Ураховуючи існуючі підходи до визначен-
ня поняття «життєдіяльність», життєдіяльністю
регіонального соціуму слід вважати, по-перше,
всю сукупність умов формування способу жит-
тя спільноти, що історично склалися на певній
© Е. Б. Бойченко, 2013
Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку
ISSN 1681-6277 ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 2013, № 3 31
території; по-друге, ступінь соціалізації, під
якою розуміється процес становлення індивіда,
поступове засвоєння ним вимог суспільства,
набуття соціально значущих характеристик сві-
домості та поведінки, які регулюють його від-
носини із суспільством; по-третє, сукупність
форм діяльності в усіх сферах життя: територі-
альній, економічній, соціальній, політичній,
культурній та інформаційній.
У результаті життєдіяльності регіонального
соціуму відбулися кардинальні зміни в усіх йо-
го сферах. У життєдіяльності люди вступають у
певні відносини між собою. Спілкування орга-
нічно вплетене в людську діяльність, відповідає
різноманітним її видам і стає їх передумовою,
тому що саме через спілкування встановлю-
ються й осмислюються необхідні для діяльнос-
ті зв’язки, обмін інформацією, закріплення на-
бутого досвіду, передача його від покоління до
покоління [1].
Життєдіяльність регіонального соціуму
відбувається в конкретно-історичних умовах і
визначається системою різноманітних видів
діяльності. Життєдіяльність передбачає сукуп-
ність видів спільної діяльності людей, зумовле-
них прагненням до задоволення матеріальних
потреб людини, участі її в суспільно-політичній
та економічній, пізнавальній, творчій, педагогі-
чній, комунікативній та інших видах діяльності.
У свою чергу, до основних чинників, що визна-
чають спосіб життєдіяльності регіонального
соціуму, слід віднести: рівень загальної культу-
ри людини та її освіти; матеріальні умови жит-
тя; статеві, вікові та конституціональні особли-
вості; стан здоров’я; характер екологічного се-
редовища існування; особливості трудової дія-
льності (професії); особливості сімейних стосу-
нків і сімейного виховання; звички; можливості
задоволення біологічних і соціальних потреб [2,
с. 4].
При визначенні форм життєдіяльності регі-
онального соціуму треба розуміти, що стрімкий
науково-технічний прогрес, який відбувся у
другій половині ХХ ст., суттєво змінив не тіль-
ки зміст та характер праці, а також вплинув на
всі складові соціального життя регіонального
соціуму. Слід мати на увазі той факт, що важ-
ливою метою сучасного розвитку виробництва,
за умов обмежених ресурсів, є задоволення
зростаючих потреб людства.
Перш за все, це відбулося в результаті
впровадження в усі сфери життя нових інфор-
маційно-комунікаційних технологій, створення
на їх основі прогресивних засобів виробництва
та технологій. Це, у свою чергу, привело до ін-
телектуалізації всіх сфер економічної діяльнос-
ті соціуму. Сучасні світові тенденції створення
та нагромадження нових знань в усіх сферах
науки і техніки передбачають не тільки висо-
кий освітньо-кваліфікаційний та культурний
рівень індивіда, але й докорінно змінюють його
становище у суспільному виробництві та соціа-
льному житті [3, с. 1].
Таким чином, ураховуючи сучасний етап
розвитку суспільства та необхідність постійно-
го відтворення складових соціального життя
населення, доведено формування та існування
певних форм життєдіяльності регіонального
соціуму, до яких слід віднести територіальну,
економічну, соціальну, політичну, культурну та
інформаційну. У даній статті розглянуто три
форми життєдіяльності: економічну, соціальну
та політичну (див. рисунок).
Економічна форма життєдіяльності регі-
онального соціуму виконує функцію економіч-
ного базису, тобто матеріального фундаменту
існування соціуму. Соціальна та політична фор-
ми життєдіяльності є надбудовою над еконо-
мічною. У свою чергу, соціальна є сполучною
ланкою економічної та політичної форм. Фун-
дамент останньої – соціально-економічна
структура, яка визначає її суб’єкти, об’єкти,
імпульси, інтереси, характер і спрямованість
політичних процесів [1]. Отже, політична фор-
ма виступає об’єднуючою сферою всіх взаємо-
пов’язаних між собою форм життєдіяльності –
економічної, соціальної, духовної та інформа-
ційної.
Політична форма, що впливає на соціальну
та економічну сфери, формує їх цілі, принципи,
вимоги до них тощо. Межі впливу політичної
форми визначаються історичними етапами роз-
витку, політичною ситуацією, режимом полі-
тичного життя тощо.
Культурна та інформаційна форми супро-
воджують практично всі без винятку процеси,
що відбуваються при відтворенні регіонального
соціуму. Так, наприклад, складові культурної
форми існують у вигляді економічної, соціаль-
ної, політичної та, в тому числі, інформаційної
культури.
У визначенні сутності економічної форми
життєдіяльності регіонального соціуму важли-
ва роль належить, по-перше, розгляду еконо-
мічної діяльності соціуму як одного з головних
факторів суспільного виробництва, аналізу роз-
Социально-экономические проблемы регионального развития
32 ISSN 1681-6277 ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 2013, № 3
витку, зміни місця і ролі в суспільному вироб-
ництві; по-друге, дослідженню економічної по-
ведінки соціуму як економічної активності
працездатної його частини, яка проявляється у
прагненні індивідуума до застосування та са-
мореалізації в економічній діяльності здібнос-
тей до праці за винагороду (рівень економічної
активності населення, його конкурентоспромо-
жність, трудова мобільність); по-третє, встано-
вленню економічних відносин як матеріально-
опосередкованих, що складаються у процесі
виробництва, обміну, розподілу і споживання.
Рисунок. Взаємозв’язок форм життєдіяльності регіонального соціуму
Економічна форма життєдіяльності регі-
онального соціуму становить сукупність усіх
видів економічної діяльності, яку доцільно роз-
глядати як процес безпосереднього виробницт-
ва, розподілу, обміну та споживання матеріаль-
них і нематеріальних благ та послуг, спонука-
льним мотивом якої виступають різноманітні
потреби суспільства та метою якої є забезпе-
чення матеріальних умов і задоволення потреб
індивідів. Виробничі відносини, які виникають
у суспільстві з приводу виробництва, розподі-
лу, обміну, споживання матеріальних і немате-
ріальних благ, та продуктивні сили, тобто лю-
ди, здатні до праці, мають певні навички та
знання, і засоби виробництва становлять еко-
номічну сферу життєдіяльності соціуму.
Економічна форма життєдіяльності соці-
уму формується з таких складових: об’єкти
економічна форма політична форма культурна та інформаційна форми
соціальна форма територіальна форма
Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку
ISSN 1681-6277 ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 2013, № 3 33
економічної сфери, до яких належать трудові
(людський капітал), природні (сировинні, гео-
фізичні), капітальні (фізичний капітал) ресурси,
оборотні кошти (матеріали), інформаційні та
фінансові ресурси; суб’єкти економічної сфери,
тобто особи, які здійснюють економічну, гос-
подарську діяльність, будь то людина, сім’я,
підприємець, підприємство, держава. На думку
В. Ушакова, соціум у цілому є суб’єктом еко-
номічної сфери [5]. Учений вважає, що еконо-
міка не розглядається як щось окреме від соці-
уму, а отже, під економічними суб’єктами ро-
зуміються різні соціальні витрати з точки зору
їх економічної поведінки. Соціум у цілому є
суб’єктом власної господарської діяльності;
інститутів економічних – права, власності, ор-
ганізаційно-управлінських, фінансово-кредит-
них та інших як відносно стійкі, повсюдно ви-
користовувані, формальні та неформальні пра-
вила і норми (закони, договори, положення,
кодекси поведінки, звичаї), що містять умови
здійснення та обмеження економічних дій, від-
носин, а також фактори примусу. У сукупності
вони мають організуючий вплив на економічні
процеси та відносини, структурують взаємодію
їх учасників, утворюють спонукальні мотиви
діяльності [6].
Економічна діяльність створює матеріальні
умови для відтворення соціального життя регі-
онального соціуму та спрямована на задово-
лення його різноманітних матеріальних потреб.
Загальновідомо, що матеріальні потреби зав-
жди становлять основу діяльності та поведінки
людей, виступають рушійною силою та джере-
лом реальних суспільних відносин і головним
спонукальним мотивом індивіда до практичних
дій. Отже, результатами економічної діяльності
є створення не тільки матеріального добробуту,
але й умов для розвитку інтелектуального по-
тенціалу соціуму, його самореалізації, здобуття
нових знань, професійних навичок, умінь та
інших здібностей.
Існування регіонального соціуму відбува-
ється в соціальному середовищі, що являє со-
бою сукупність соціальних умов життєдіяльно-
сті людини (сфери суспільного життя, соціальні
інститути та групи) [7, с.23; 8, с.247].
Визначення сутності соціальної форми як
відносно самостійної форми життєдіяльності
регіонального соціуму полягає, по-перше, у
відносинах між соціальними спільнотами, все-
редині них, між окремими особистостями, які
займають різне становище в суспільстві та бе-
руть неоднакову участь у соціальному житті [1,
с. 323]; по-друге, у розгляді соціальної діяльно-
сті, яка розкриває сутність соціальної взаємодії;
по-третє, у соціальній поведінці індивіда.
До основних структурних компонентів со-
ціальної форми життєдіяльності соціуму слід
віднести такі елементи: об’єкти соціальної сфе-
ри, до яких належать об’єкти охорони здоров’я,
фізкультури і спорту, соціально-культурного
призначення, соціальної інфраструктури, інже-
нерної інфраструктури, житлового фонду тощо;
суб’єкти соціальної сфери – індивіди, спільноти
людей, які активно взаємодіють між собою і
створюють свої способи сумісної діяльності;
соціальні інститути як організовану систему
зв’язків та соціальних норм, яка об’єднує важ-
ливі суспільні цінності та процедури і допома-
гає реалізації важливих соціальних функцій
суспільства; соціальні зв’язки й відносини між
об’єктами, суб’єктами та соціальними інститу-
тами; соціальні потреби соціуму.
Підтримуючи думку Т. Огаренко, можна
вважати, що соціальні відносини є атрибутом
структурного каркасу суспільства, вони мають
формуватися і функціонувати, ґрунтуючись не
тільки на інтересі одного соціального суб’єкта
до іншого, але і на певних цінностях та нормах,
які становлять їх змістовну сутність [9]. Очіку-
вані правила поведінки індивіда в суспільстві,
згідно з якими він повинен поводитися так, щоб
забезпечити узгодженість форм особистісної
поведінки, необхідних для виконання основних
соціальних функцій суспільства, формують со-
ціальні норми соціуму.
Соціалізація, тобто процес повної інтегра-
ції індивіда в соціальну спільноту на основі за-
своєння та відтворення людиною культурних
цінностей і соціальних норм, формування соці-
альної поведінки, а також саморозвитку і само-
реалізації в тому соціумі, у якому вона прожи-
ває, обумовлюється соціальним середовищем,
яке формується і розвивається на певній тери-
торії [10-12]. Важливо зазначити, що інтеграція
індивіда в соціальну спільноту відбувається, як
правило, через окремі структурні об’єднання
індивідів – статевовікові, національні, конфе-
сійні, професійні, політичні та інші.
Соціалізація, з одного боку, визначається
характером розвитку тієї території, де відбува-
ється відтворення соціуму, з іншого – зі зміна-
ми в самому соціумі трансформуються критерії
та норми життєдіяльності людини, а також
умови її самореалізації [11]. Отже, соціалізація
Социально-экономические проблемы регионального развития
34 ISSN 1681-6277 ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 2013, № 3
регіонального соціуму є специфічною формою
набуття нею тих суспільних цінностей, що іс-
нують в усіх сферах суспільного життя, та від-
бувається під впливом природно-географічних,
економічних, культурних, етнічних та інших
особливостей відповідної території.
Виділення політичної форми життєдіяль-
ності регіонального соціуму зумовлене впли-
вом на всі сфери його життя сучасних політич-
них реформ, що відбуваються в суспільстві,
прискоренням процесу політичної соціалізації
індивідів, зростанням рівня політичної свідо-
мості та культури. Політика присутня у всіх
сферах суспільного життя соціуму через влас-
тиві їй регулюючі функції. Індивід включається
і реалізується в політичному житті як громадя-
нин, який є носієм політичних прав і обов’язків,
політичних уявлень, настанов, орієнтирів, мо-
тивів і навичок політичної діяльності.
Політична форма життєдіяльності регіона-
льного соціуму, яка є результатом поступаль-
ного розвитку людського суспільства, склада-
ється із сукупної діяльності індивідів, соціаль-
них спільностей, груп, класів, політичних пар-
тій, під впливом якої відбувається формування,
функціонування політичної системи суспільст-
ва з метою організації та використання полі-
тичної влади для реалізації інтересів соціаль-
них спільнот і суспільства загалом [1, с. 339].
Структура політичної форми життєдіяль-
ності еволюціонує під впливом процесів суспі-
льного розвитку, що відбуваються як усередині
суспільства, так і за його межами. Змінюються
суб’єкти політичних відносин, їх характер, фо-
рми політичного устрою і правління, характер
ідеологій. Важливими наслідками змін у полі-
тичному розвитку соціуму є той факт, що вони
істотно впливають на процеси, які відбувають-
ся в таких формах життєдіяльності, як еконо-
мічна та соціальна. Політичного характеру на-
бувають будь-яке питання, будь-яка суспільна
проблема, що зачіпають інтереси соціуму та
впливають на стабільність суспільства, інтереси
держави [1].
Політична форма життєдіяльності регіона-
льного соціуму складається з таких компонен-
тів: об’єкти політичної сфери (політичної дія-
льності в її різноманітних проявах, із характер-
ними для неї суспільними відносинами, полі-
тичної системи суспільства в цілому та кожно-
го окремого регіону, протиріччя політичного
процесу, сфери політичних інтересів); суб’єкти
політичної сфери (соціуму, а також створених
ним установ, організацій, діяльність яких спря-
мована на перетворення тих чи інших складо-
вих соціального життя населення); політичних
інститутів як зафіксованих і документально
закріплених норм організації політичного жит-
тя та різноманітних організацій, установ, служб
політики, що функціонують на цій основі, а
також стійких традицій, принципів і правил
політичної поведінки, які характеризують
якість політичної системи суспільства і висту-
пають основними регуляторами політичної по-
ведінки і діяльності [13]; політичних зв’язків і
відносин між об’єктами, суб’єктами та полі-
тичними інститутами; політичних потреб соці-
уму. Слід зауважити, що політичні потреби со-
ціуму за своєю сутністю належать до соціаль-
них та проявляються у потребі в політичному
впливі або політичній владі, що уможливлює
дію на свідомість і поведінку людей, функці-
онування державних органів управління.
Кожне суспільство має свої механізми по-
літичної соціалізації, пов’язані з передачею пе-
вних традицій, залученням до домінуючої полі-
тичної культури. Функціонують при цьому й
універсальні, суспільно значущі інститути по-
літичної соціалізації, які діють у межах існу-
вання соціуму. До них зараховують сім’ю, сис-
тему освіти, засоби масової інформації, дер-
жавні, партійні, громадські організації, окремі
політичні події та акції [14]. Значення, спряму-
вання та ефективність дій різних інститутів по-
літичної соціалізації індивіда сприяють форму-
ванню політичної форми життєдіяльності регі-
онального соціуму.
Політичні відносини відіграють у суспільс-
тві настільки ж значну роль, що й соціальні та
економічні. Політичні відносини – це перш за
все відносини між індивідуумами, соціальними
та етнічними спільнотами, націями, державами,
державою і громадянами, громадянами та їх
об’єднаннями у ставленні до влади, розробці,
формуванні політики та її реалізації. Зміст по-
літичних відносин визначається взаємодією
суб’єктів політики і влади, передачею ідей, по-
глядів, обміном ресурсами (досвідом, інформа-
цією, знаннями, політичними технологіями).
Політичне середовище, у якому відтворю-
ється, існує та розвивається регіональний соці-
ум, визначає види і форми політичної діяльнос-
ті та політичних відносин, організаційні струк-
тури, політичні цінності й політичні та правові
норми, що становлять основу політичного фун-
кціонування суспільства.
Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку
ISSN 1681-6277 ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 2013, № 3 35
Висновки. Таким чином, за результатами
дослідження форм життєдіяльності регіональ-
ного соціуму встановлено, що економічна фор-
ма життєдіяльності регіонального соціуму є
одним із важливіших способів та вираженням
змісту його існування, якою позначається вся
сукупність економічних відносин, діяльності та
поведінки людей. Доведено, що економічна
діяльність регіонального соціуму створює ма-
теріальні умови для відтворення його соціаль-
ного життя та спрямована на задоволення його
різноманітних матеріальних потреб.
Встановлено, що соціальна форма життєді-
яльності регіонального соціуму визначається як
взаємозв’язок соціальних відносин і соціальної
діяльності населення відповідної території та
призначена для забезпечення умов відтворення
соціального життя населення. За допомогою
соціальної діяльності задовольняються соці-
альні потреби в соціально-економічній актив-
ності, духовній культурі, тобто в усьому, що є
продуктом соціального життя населення.
Виокремлення політичної форми життєді-
яльності регіонального соціуму обумовлене,
по-перше, проникненням політичної сфери, яка
акумулює політичну діяльність, поведінку та
відносини, в усі сфери суспільного життя соці-
уму; по-друге, залученням останнього у полі-
тичне життя країни, регіону. Взаємозв’язок по-
літичної форми життєдіяльності з іншими про-
являється, з одного боку, в тому, що політика
детермінована економічними, духовними фак-
торами, соціальною структурою суспільства,
зокрема, статусними характеристиками соці-
альних груп, рівнем соціального розшарування
суспільства, етнічною і конфесійною структу-
рою, з іншого – сама політика здатна впливати
на ці сфери, проникати в них.
Список використаних джерел
1. Андрющенко В. П. Социальная филосо-
фия : [учебник] / В. П. Андрющенко, Н. И. Гор-
лач; под общ. ред. В. П. Андрющенко, Н. И.
Горлача. – Киев-Харьков: Издательский центр
«Единорог», 2002. – 736 с.
2. Максименко С. Д. Структурно-функ-
ціональна характеристика психології життя /
С. Д. Максименко // Проблеми сучасної психо-
логії: зб. наук. пр. – Кам’янець Подільський :
Аксіома, 2012. – Вип. 17. – С. 3–13.
3. Яковенко Р. В. Відтворення людського
потенціалу в умовах трансформаційної еконо-
міки : автореф. дис. на здобуття наук. ступ.
канд. екон. наук : спец. 08.00.01 / Р. В. Яковен-
ко. – К., 2011. – 19 с.
4. Лісогор Л.С. Якість трудового життя:
чинники впливу та напрями покращення / Л.С.
Лісогор // Демографія та соціальна економіка. –
2012. – №2 (18). – С. 43–52.
5. Ушаков В. Субъекты экономики [Элек-
тронный ресурс] / В. Ушаков. – Режим доступа:
http://www.ushakov.org/arch/000000d3.htm.
6. Райзберг Б. А. Современный экономиче-
ский словарь / Б. А. Райзберг, Л. Ш. Лозовский,
Е. Б. Стародубцева. – М. : ИНФРА-М, 2003. –
480 с.
7. Безпалько О. В. Соціальна педагогіка:
схеми, таблиці, коментарі: [навч. посіб.] / О. В.
Безпалько. – К.: Центр учбової літератури,
2009. – 208 с.
8. Соціальна педагогіка: словник-довідник /
[за заг. ред. Т.Ф. Алєксєєнко]. – Вінниця: Пла-
нер, 2009. – 542 с.
9. Огаренко Т. О. Соціально-правові регу-
лятори українського суспільства : [моногра-
фія] / Т. О. Огаренко. – Запоріжжя : Класич.
приват. ун-т, 2012. – 239 с.
10. Галус О. М. Соціалізація особистості:
сутність, концептуальні підходи у наукових
теоріях, напрямах, школах / О. М. Галус // Зб.
наук. пр. Хмельницького інституту соціальних
технологій Університету «Україна». – 2010. –
№ 2. – С. 69–75.
11. Лещук Г. В. Соціалізація особистості як
соціально-педагогічне явище / Г. В. Лещук //
Науковий вісник Ужгородського національного
університету: Серія «Педагогіка. Соціальна ро-
бота». – 2011. – №20. – С. 71–73.
12. Гарасимів Т.З. Особистість та проблеми
її соціалізації / Т.З. Гарасимів // Форум права. –
2009. – №3. – С.156–161.
13. Коновалов В. Н. Политология: словарь
[Электронный ресурс] / В. Н. Коновалов. – М.:
РГУ, 2010. – Режим доступа :
http://dic.academic.ru/dic.nsf/politology/.
14. Шинкаренко О.Є. Електоральна поведі-
нка в системі політичної поведінки (методоло-
гічні питання наукового аналізу) / О. Є. Шин-
каренко // Актуальні проблеми теорії та прак-
тики: зб. наук. пр. – Запоріжжя : Класич. при-
ват. ун-т, 2011. – № 51. – С. 173–180.
Стаття надійшла до редакції 17.12.2013 р.
|
| id | oai:ojs.economiclaw.kiev.ua:article-264 |
| institution | Economics and Law |
| issn | 2523-4838 |
| keywords_txt_mv | соціальна та політична форми, форми життєдіяльності, умови формування способу життя, відносини, форми за- хисту, економічні відносини, соціально-трудові відносини, регіональний соціум, формат життєдіяльності, соціальнотрудові відносини |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T15:50:15Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | V. Mamutov Institute of Economic and Legal Research of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | economiclawkievua/21/47a95d3e0d78e8c5d2524031dc8d0321.pdf |
| spelling | oai:ojs.economiclaw.kiev.ua:article-2642019-08-05T11:06:33Z THEORETICAL BASES FOR DEFINING THE FORMS OF A REGIONAL SOCIETY’S VITAL ACTIVITY ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ФОРМ ЖИЗНЕДЕЯТЕЛЬНОСТИ РЕГИОНАЛЬНОГО СОЦИУМА ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ФОРМ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОГО СОЦІУМУ Boychenko, E.B. The paper defines the forms of a society’s vital activity. It is noted that the economic form is one of the main ways of existence of the society and reflection of its content. It determines all the combination of economic relations, activities and human behaviour. Social form is intended for providing conditions necessary for resumption of social life of the population. The existence of political form is explained by penetration of a political constituent into all the spheres of social life of the society and involvement of the latter in the political life of the country, region. REFERENCES: Social'naja filosofija : uchebnik. Pod obshh. red. V.P. Andrjushhenko, N.I. Gorlacha. Kiev-Har'kov: Izdatel'skij centr “Edinorog”, 2002. 736 s. Maksymenko S.D. Strukturno-funktsionalna kharakterystyka psykholohii zhyttia. Problemy suchasnoi psykholohii: zb. nauk. pr. Kamianets Podilskyi : Aksioma, 2012. Vyp. 17. S. 3–13. Yakovenko R.V. Vidtvorennia liudskoho potentsialu v umovakh transformatsiinoi ekonomiky : avtoref. dys. … kand. ekon. nauk : spets. 08.00.01. K., 2011. 19 s. Lisohor L.S. Yakist trudovoho zhyttia: chynnyky vplyvu ta napriamy pokrashchennia.  Demohrafiia ta sotsialna ekonomika. 2012. № 2(18). S. 43–52. Ushakov V. Subjekty jekonomiki. URL: http://www.ushakov.org/arch/000000d3.htm Rajzberg B.A., Lozovskij L.Sh., Starodubceva E.B. Sovremennyj jekonomicheskij slovar'. M. : INFRA-M, 2003. 480 s. Bezpalko O.V. Sotsialna pedahohika: skhemy, tablytsi, komentari. K.: Tsentr uchbovoi literatury, 2009. 208 s. Sotsialna pedahohika: slovnyk-dovidnyk. Za zah. red. T.F. Alieksieienko]. Vinnytsia: Planer, 2009. 542 s. Oharenko T.O. Sotsialno-pravovi rehuliatory ukrainskoho suspilstva : monohrafiia. Zaporizhzhia : Klasych. pryvat. un-t, 2012. 239 s. Halus O.M. Sotsializatsiia osobystosti: sutnist, kontseptualni pidkhody u naukovykh teoriiakh, napriamakh, shkolakh. Zb. nauk. pr. Khmelnytskoho instytutu sotsialnykh tekhnolohii Universytetu “Ukraina”. 2010. № 2. S. 69–75. Leshchuk H.V. Sotsializatsiia osobystosti yak sotsialno-pedahohichne yavyshche. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu: Seriia “Pedahohika. Sotsialna robota”.  2011. № 20. S. 71–73. Harasymiv T.Z. Osobystist ta problemy yii sotsializatsii. Forum prava. 2009. № 3. S.156–161. Konovalov V.N. Politologija: slovar'. M.: RGU, 2010. URL : http://dic.academic.ru/dic.nsf/politology/ Shynkarenko O.Ie. Elektoralna povedinka v systemi politychnoi povedinky (metodolohichni pytannia naukovoho analizu). Aktualni problemy teorii ta praktyky: zb. nauk. pr. Zaporizhzhia : Klasych. pryvat. un-t, 2011. № 51. S. 173–180. Определены формы жизнедеятельности социума. Отмечено что экономическая форма является одним из важнейших способов и выражением содержания существования социума, которой определяется вся совокупность экономических отношений, деятельности и поведения людей. Социальная форма предназначена для обеспечения условий возобновления социальной жизни населения. Существование политической формы обусловлено проникновением политической составляющей во все сферы общественной жизни социума и привлечением последнего в политическую жизнь страны, региона. Визначено форми життєдіяльності соціуму. Доведено, що економічна форма є одним із важливіших способів і вираженням змісту існування соціуму, якою позначається вся сукупність економічних відносин, діяльності та поведінки людей. Соціальна форма призначена для забезпечення умов відтворення соціального життя населення. Існування політичної форми обумовлене проникненням політичної складової в усі сфери суспільного життя соціуму та залученням останнього в політичне життя країни, регіону. V. Mamutov Institute of Economic and Legal Research of the National Academy of Sciences of Ukraine 2013-12-23 Article Article application/pdf https://economiclaw.kiev.ua/index.php/economiclaw/article/view/264 10.15407/econlaw.2013.03.030 Economics and Law; No 3 (37) (2013): Economics and Law; 30 - 35 Экономика и право; No 3 (37) (2013): Economics and Law; 30 - 35 Економіка та право; No 3 (37) (2013): Economics and Law; 30 - 35 2523-4838 1681-6277 10.15407/econlaw.2013.03 uk https://economiclaw.kiev.ua/index.php/economiclaw/article/view/264/237 |
| spellingShingle | Boychenko, E.B. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ФОРМ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОГО СОЦІУМУ |
| title | ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ФОРМ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОГО СОЦІУМУ |
| title_alt | THEORETICAL BASES FOR DEFINING THE FORMS OF A REGIONAL SOCIETY’S VITAL ACTIVITY ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ФОРМ ЖИЗНЕДЕЯТЕЛЬНОСТИ РЕГИОНАЛЬНОГО СОЦИУМА |
| title_full | ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ФОРМ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОГО СОЦІУМУ |
| title_fullStr | ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ФОРМ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОГО СОЦІУМУ |
| title_full_unstemmed | ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ФОРМ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОГО СОЦІУМУ |
| title_short | ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ФОРМ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОГО СОЦІУМУ |
| title_sort | теоретичні засади визначення форм життєдіяльності регіонального соціуму |
| url | https://economiclaw.kiev.ua/index.php/economiclaw/article/view/264 |
| work_keys_str_mv | AT boychenkoeb theoreticalbasesfordefiningtheformsofaregionalsocietysvitalactivity AT boychenkoeb teoretičeskieosnovyopredeleniâformžiznedeâtelʹnostiregionalʹnogosociuma AT boychenkoeb teoretičnízasadiviznačennâformžittêdíâlʹnostíregíonalʹnogosocíumu |