Зображення обкладинки

ЗДІЙСНЕННЯ «ЗЕЛЕНИХ» ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ: ПОТЕНЦІЙНІ ПЕРЕВАГИ ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

The present article deals with the main challenges concerning the implementation of «green» public procurement in Uk raine. The paper gives special attention to the conflict of the «traditional» public procurement goal with the «horizontal» objective for environmental protection. The author comes to...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в:Економіка та право
Дата:2018
Випуск:3 (51)
Сторінки:3-16
ISSN:2523-4838
Автори та афіліації:
  • V.K. Malolitneva — Інститут економіко-правових досліджень НАН України, м. Київ, Україна
Ключові слова:зелені публічні за- купівлі, зелені публічні за купівлі, зелені публічні закупівлі, зелені закупівлі, стра тегічні цілі, публічні за- купівлі, кліматичні цілі, публічні закупівлі, зелені товари, державна екологічна політика
Автор: Malolitneva, V.K.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: V. Mamutov Institute of Economic and Legal Research of the National Academy of Sciences of Ukraine 2018
Онлайн доступ:https://economiclaw.kiev.ua/index.php/economiclaw/article/view/469
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Economics and Law
Завантажити файл: Pdf

Репозитарії

Economics and Law
_version_ 1874186481224908800
author Malolitneva, V.K.
author_facet Malolitneva, V.K.
author_institution_txt_mv [ { "author": "V.K. Malolitneva", "institution": "Інститут економіко-правових досліджень НАН України, м. Київ, Україна", "orcid": "" } ]
author_sort Malolitneva, V.K.
baseUrl_str https://economiclaw.kiev.ua/index.php/economiclaw/oai
collection OJS
container_end_page 16
container_issue 3 (51)
container_start_page 3
container_title Економіка та право
container_volume
datestamp_date 2019-09-18T13:14:45Z
description The present article deals with the main challenges concerning the implementation of «green» public procurement in Uk raine. The paper gives special attention to the conflict of the «traditional» public procurement goal with the «horizontal» objective for environmental protection. The author comes to the conclusion that these goals have an equal status. The «horizontal» objective for environmental protection is legitimate and not necessarily subservient to commercial aspects. Taking into consideration Sustainable development goals it is appropriate to integrate «green» component as an integral part of the value for money, i.e. obtaining the best result possible from the money spent. The paper dwells on one of the potential challenges for Ukraine as higher purchasing prices of «green» public procurement. The author gives a review of some research papers which are dedicated to potential costs of «green» procurement and concludes that higher costs are in many cases compensated by lower operating costs. Performance-based specifications and life-cycle costing approach are the potential tools for making rational decisions in «green» public procurement. The article involves a profound analysis of the EU Court of Justice cases on potential discrimination in «green» procurement and pays attention to the doctrine of «excluding buying decisions». The author suggests that given the environmental integration principle under the art. 11 of the TFEU «green» public procurement could have a special status. The article analyses potential limitations for the contracting authority in determining the award criteria, mainly «the link to the subject-matter» requirement. The author gives special consideration to the potential benefits of «green» procurement and elaborates recommendations on its implementation in Ukraine. The refusal to develop «green» public procurement in Ukraine could lead to a loss of its position in the international public procurement market, in particular the procurement market of the EU and WTO member states that are actively implementing the policy of introducing and implementing «green» procurement. REFERENCES Public procurement as a tool for promoting more sustainable consumption and production patterns: Sustainable development. United Nations. Department of Economic and Social Affairs. 2008. URL: https://sustainabledevelopment.un.org/content/documents/no5.pdf Buying green! (3rd edition). European Commission. 2011. URL: http://ec.europa.eu/environment/gpp/pdf/Buying-GreenHandbook-3rd-Edition.pdf GPP National Action Plans. URL: http://ec.europa.eu/environment/gpp/action_plan_en.htm Harmonisation of Public Procurement System in Ukraine with EU Standards 2016. Report on Green Procurement Manual. URL: http://eupublicprocurement.org.ua/wp-content/uploads/2016/09/REPORT-ON-GREEN_PROCUREMENT_MANUAL_ENG.pdf Kunzlik P. From suspect practice to market-based instrument: policy alignment and the evolution of EU law’s approach to “green” public procurement. Public Procurement Law Review. 2013. No. 3. P. 97—115. Aldenius M., Khan J. Strategic use of green procurement in the bus sector: challenges and opportunities. Journal of Clea ner Production. 2017. No. 164. P. 250—257. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2017.06.196 Chernykhivska A. “Zeleni” derzhavni zakupivli yak stratehichnyi instrument sotsialno-ekonomichnoho rozvytku. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. 2014. Iss. 8. Ch. 2. P. 161—164 [in Ukrainian]. Konashchuk N. Vykorystannia “zelenykh” kryteriiv pid chas zdiisnennia publichnykh zakupivel. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu “Ostrozka akademiia”, seriia “Ekonomika”. 2016. No. 3(31). P. 133—136 [in Ukrainian]. Turchenko O. Vprovadzhennia stiikykh (“zelenykh”) zakupivel: zarubizhnyi dosvid. Pravnychyi chasopys Donetskoho universytetu. 2016. No. 1/2. P. 73—80 [in Ukrainian]. Arrowsmith S. Horizontal policies in public procurement: a taxonomy. Journal of public procurement. 2010. Vol. 10. Iss. 2. P. 149—186. https://doi.org/10.1108/JOPP-10-02-2010-B001 Lundberg S., Marklund P. Green public procurement and multiple environmental objectives. Economia e Politica Industriale. 2018. Vol. 45. Iss. 1. P. 37—53. https://doi.org/10.1007/s40812-017-0085-6 Proposal for Directive of the European Parliament and the Council on public procurement. COM(2011)869 final. URL: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2011:0896:FIN:EN:PDF Monti M. Report to the President of the European Commission Jose Manuel Barroso on a new strategy for the single market. At the service of Europe’s economy and society. 2010. URL: http://ec.europa.eu/internal_market/strategy/docs/monti_report_final_10_05_2010_en.pdf Case C-368/10, Commission v. Kingdom of the Netherlands: [2012] E.C.R. n.y.r. URL: https://eur-lex.europa.eu/legalcontent/EN/TXT/?uri=CELEX%3A62010CJ0368 Nsiah-Asare E., Prempeh K.B. Measuring of Ensuring Value for Money in Public Procurement: a Case of Selected Polytechnics in Ghana. Munich Personal RePEc Archive. 2016. URL: https://mpra.ub.uni-muenchen.de/70051/1/MPRA_paper_70051.pdf What is value for money? URL: https://www.felp.ac.uk/taxonomy/term/461 What is best value for money? URL: https://www.finance-ni.gov.uk/articles/definition-best-value-money Lundberg S., Marklund P. Green public procurement as an environmental policy instrument: cost effectiveness. Environmental Economics. 2013. Vol. 4. Iss. 4. P. 75—83. Oko-Institut & ICLEI. Study on costs/benefits of Green public procurement in Europe, Part 1: Comparison of the Life Cycle Costs of Green and Non Green Products. URL: http://ec.europa.eu/environment/gpp/pdf/eu_recommendations_1.pdf EU GPP criteria. URL: http://ec.europa.eu/environment/gpp/eu_gpp_criteria_en.htm Iraldo F., Nucci B., Giacomo M.R. The relevance of life cycle costing in green public procurement. Economics and Policy of Energy and Environment. 2016. No. 1. P. 91—109. https://doi.org/10.3280/EFE2016-001005 Weller C., Pritchard J.M. Evolving CJEU Jurisprudence: Balancing Sustainability Considerations with the Requirements of the Internal Market. European Procurement and Public Private Partnership Law Review. 2013. No. 1. P. 55-59. https://doi.org/10.21552/EPPPL/2013/1/165 Case C-379/98, PreussenElektra AG v Schleswag AG [2001] ECR I-2099. URL: http://curia.europa.eu/juris/liste.jsf?language=en&num=C-379/98 Case 45/87, Commission v Ireland [1988] ECR 04929. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A61987CJ0045 Arrowsmith S., Kunzlik P. Public procurement and horizontal policies in EC law: general principles in Arrowsmith and Kunzlik. Social and Environmental Policies in EC Procurement Law: New Directives and New Directions: monograph. Eds. S. Arrowsmith, P. Kunzlik. Cambridge, UK: Cambridge University Press, 2009. P. 9—54. https://doi.org/10.1017/CBO9780511576041.004 Case C-513/99, Concordia Bus Finland: [2002] E.C.R. I-07213. Available at: http://curia.europa.eu/juris/liste.jsf?language=en&num=C-513/99 Opinion of Advocate General Mischo. Case C-513/99 - Concordia Bus Finland Oy Ab v Helsingin Kaupunki and HkIBussiliikenne. 2001. para. 150. URL: http://curia.europa.eu/juris/showPdf.jsf;jsessionid=9ea7d2dc30dd3ec6641d6ab042baac51f70bbce43a3a.e34KaxiLc3qMb40Rch0SaxuPa3r0?text=&docid=46971&pageIndex=0&doclang=EN&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=99860 Case C-448/01, EVN AG and Wienstrom GmbH v Republic Austria [2003] E.C.R. I-14527. URL: http://curia.europa.eu/juris/showPdf.jsf?docid=71234&doclang=EN Martens M., Margerie S. The Link to the Subject-Matter of the Contract in Green and Social Procurement. European Procurement & Public Private Partnership Law Review. 2013. Vol. 8. Iss. 1. P. 8—18. https://doi.org/10.21552/EPPPL/2013/1/158 Andrecka M., Mitkidis K.P. Sustainability requirements in EU public and private procurement — a right or an obligation? 2017. URL: https://journals.aau.dk/index.php/NJCL/article/download/1982/1536 Green paper on the modernization of EU public procurement policy Towards a more efficient European Procurement Market. European Commission. COM/2011/0015 final. URL: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=COM:2011:0015:FIN Semple A. The Link to the Subject-Matter: A Glass Ceiling for Sustainable Public Contracts? URL: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2565051 Act on Promotion of Procurement of Eco-Friendly Goods and Services by the State and Other Entities (Act on Promoting Green Procurement). URL: https://www.env.go.jp/en/laws/policy/green/index.html (last accessed: 28.07.2018). Policy on Green Procurement. URL: http://www.tbs-sct.gc.ca/pol/doc-eng.aspx?id=32573 A sampling of successes in green public procurement. Case studies of green public procurement implementation in Asia-Pacific countries. 2017. URL: http://www.greengrowthknowledge.org/sites/default/files/downloads/best-practices/UNEP_ sampling_successes_green_public_procurement_case_studies.pdf
doi_str_mv 10.15407/econlaw.2018.03.003
first_indexed 2025-09-24T17:23:23Z
format Article
fulltext 3ISSN 1681­6277. Економіка та право. № 3 (51), 2018 ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО ECONOMICS AND LAW Серія «Право» Series Law © В.К. МАЛОЛІТНЕВА, 2018 Вступ. У контексті глобальних екологічних викликів, які стоять пе­ ред людством, усе більше країн світу обирають публічні закупівлі як засіб реалізації своїх цілей з охорони навколишнього середовища. Через значні обсяги публічні закупівлі можуть зробити внесок у зменшення негативного впливу на навколишнє середовище, стиму­ лювати розвиток інновацій у сфері зелених технологій та бути при­ кладом для закупівель у приватному секторі економіки. Так, згідно з даними Світового банку, приблизно 50—70 % національних бюджетів становлять витрати на публічні закупівлі. У середньому, загальний обсяг публічних закупівель досягає приблизно 20 % ВВП у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку і 15 % у краї­ нах, які не є членами цієї організації [1]. Найпослідовнішою є по­ літика із упровадження та реалізації так званих зелених закупівель, яку провадить Європейський Союз (далі ЄС), визначаючи такі за­ купівлі як процес, під час якого замовники закуповують то вари, ро­ боти та послуги з обмеженим впливом на навколишнє сере довище протягом усього життєвого циклу у порівнянні з товарами, роботами та послугами однакового функціонального призначення [2]. На сьо­ годні 23 країни­члени ЄС мають Національні плани з «озеленіння» своїх публічних закупівель [3]. Згідно зі ст. 153 Глави 8 Угоди про асо­ ціацію з ЄС Україна взяла на себе зобов’язання щодо адаптації як чинного, так і майбутнього законодавства у сфері пуб лічних заку­ півель відповідно до Додатків до Угоди, які передбачають прави­ ла, визначені у Директивах ЄС з публічних закупівель, у т. ч. здій­ снення «зелених» закупівель. На сьогодні у межах виконання по­ Ключові слова: публічні за­ купівлі, «зелені» публічні за­ купівлі, державна екологіч­ на політика, «горизонталь­ ні» цілі, сталий розвиток. Досліджено основні виклики, які можуть постати перед Україною під час запро­ вадження та здійснення «зелених» публічних закупівель, зокрема конфлікт «тра­ диційної» цілі публічних закупівель із «горизонтальною» ціллю з охорони навко­ лишнього середовища, у т. ч. більша вартість «зелених» закупівель, дискримінація учасників у «зелених» закупівлях і потенційні обмеження замовника у визначенні критеріїв оцінки тендерних пропозицій, наприклад пов’язаність із предметом до­ говору про закупівлю. Зосереджено увагу на потенційних перевагах «зелених» заку­ півель і розроблено відповідні пропозиції. doi: https://doi.org/10.15407/econlaw.2018.03.003 УДК 346.54 В.К. МАЛОЛІТНЕВА, канд. юрид. наук, учений секретар Інститут економіко­правових досліджень НАН України, м. Київ, Україна orcid.org/0000­0001­9678­1750 ЗДІЙСНЕННЯ «ЗЕЛЕНИХ» ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ: ПОТЕНЦІЙНІ ПЕРЕВАГИ ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ВІДНОСИН В ОКРЕМИХ СФЕРАХ І ГАЛУЗЯХ ЕКОНОМІКИ LEGAL REGULATION OF ECONOMIC RELATIONS IN SPECIFIC AREAS AND SECTORS OF THE ECONOMY 4 ISSN 1681­6277. Economics and Law. № 3 (51), 2018 В.К. МАЛОЛІТНЕВА ложень Угоди про асоціацію України з ЄС ух валено Стратегію реформування системи пуб лічних закупівель (дорожню карту), у п. 26 якої передбачено адаптацію законодавства до положень Директив ЄС у сфері публічних за­ ку пі вель, зокрема щодо умов інтеграції еколо­ гічних стандартів та вимог до виконавців конт­ рактів або до продукції, що закуповується для державних потреб, як характеристик та еле­ ментів оцінки пропозицій у процедурах заку­ півлі. Група фахівців Проекту ЄС в Україні «Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС» розробили посіб­ ник із «зелених» закупівель, де викладено ре­ комендації та подальші кроки щодо здійснен­ ня таких закупівель в Україні [4]. Таким чином, у контексті міжнародних зобов’язань України важливо проаналізувати потенційні проблеми та переваги запровадження і здійснення «зеле­ них» закупівель. Слід зазначити, що в нашій країні вже іс ну ють тенденції до розвитку «зелених» заку пі вель. Так, Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює, що технічні, якісні характеристи­ ки предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля, і дає змогу застосовувати й інші кри­ терії оцінки тендерних пропозицій, окрім ці­ ни. Як вказано у посібнику, розробленому спеціалістами Проекту ЄС в Україні «Гармо­ нізація системи державних закупівель в Ук­ раїні зі стандартами ЄС» щодо «зелених» заку­ півель, останніми роками існують приклади, коли замовники включають критерії еколо­ гічності до тендерної документації. Однак такі критерії лише враховують обов’язкові поло­ ження зако нодавства, яких у будь­якому ви­ падку необ хід но дотримуватись незалежно від того, чи згадані вони у тендерній документації [4, с. 22]. Тобто таке застосування критеріїв не перед бачає реалізації стратегічних цілей з охо­ рони навколишнього середовища. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У нау­ ковій літературі, зокрема зарубіжній, дотепер триває активна дискусія щодо переваг та не­ доліків використання саме публічних закупі­ вель для реалізації цілей охорони навколиш­ нього середовища [5, с. 97—115; 6, с. 250—257]. В Україні серед науковців актуальність дослід­ жень відносин зі здійснення «зелених» заку­ півель зростає [7, с. 161—164; 8, с. 133—136; 9, с. 73—80], утім комплексний і дискусійний ха­ рактер даного питання, динамічність відно­ син у сфері публічних закупівель та соціально­ економічна важливість «зелених» закупівель обумовлює доцільність проведення подальших досліджень. Мета статті — визначити потенційні пе ре­ ваги та проблеми у реалізації цілей екологічної політики за допомогою публічних закупівель та розробити пропозиції щодо запровадження «зелених» публічних закупівель в Україні. Результати дослідження. Першим дискусій­ ним питанням щодо доцільності запровад жен­ ня та здійснення «зелених» закупівель є по­ тенційний конфлікт між цілями публічних за­ купівель. Традиційно публічні закупівлі мають за мету забезпечити ефективне використання державних коштів та отримати найкращий ре­ зультат за наявних ресурсів, що, як правило, передбачає придбання товару, роботи або по­ слуги найвищої якості за найнижчу ціну. Однак останнім часом публічні закупівлі набувають стратегічної ролі. Уряди різних країн посту­ пово відходять від розгляду здійснення заку­ півель лише як способу реалізації адміністра­ тивної функції та використовують закупівлі як засіб реалізації цілей за певними напрямами економічної політики держави, зокрема по­ пулярності набуває досягнення цілей з охо ро­ ни навколишнього середовища. Тобто вклю­ чення таких, як їх називають, «горизонталь­ них» цілей [10] до закупівель означає не лише задоволення функціональних цілей замовни­ ків, але і реалізацію цілей за відповідними напрямами державної політики, серед яких важливу роль відіграє екологічна. Деякі нау­ ковці, досліджуючи переваги та проблеми здійснення «зелених» закупівель, наголошу­ ють на неможливості ефективного задово лен­ ня декількох цілей за допомогою публічних закупівель, посилаючись, наприклад, на пра­ вило Тінбергена, згідно з яким кількість цілей ніколи не має переважати над кількістю ін­ струментів економічної політики. Оскільки закупівлі становлять один окремий інструмент економічної політики, то вже «горизонтальна» ціль, зокрема охорона навколишнього сере­ довища, не може бути ефективно досягнута, а має бути реалізована лише одна основна ціль закупівель — придбання необхідних товарів, робіт та послуг для виконання замовником своїх функцій [11]. У цьому ж дослідженні розглянуто дію даного правила на прикладі 5ISSN 1681­6277. Економіка та право. № 3 (51), 2018 Здійснення «зелених» публічних закупівель: потенційні переваги та виклики для України політики Швеції у сфері сільського госпо дар­ ства щодо досягнення такої цілі — 30 % сіль­ ськогосподарських земель Швеції по вин ні бу­ ти сертифіковані як органічні угіддя до 2030 р., а 60 % споживання продуктів державою ма­ ють включати органічні продукти. Так, основ­ на ціль замовника полягає у закупівлі продук­ тів харчування, критерієм яких є органічні про дукти. При цьому, перша мета таких за­ купівель полягає у забезпеченні шкіл органіч­ ними продуктами, а друга — у стимулюванні споживання органічних продуктів. Перша ме­ та додатково передбачає забезпечення здо ро в’я школярів, а друга — збільшення частки орга­ нічних угідь. Таким чином, передбачено де­ кілька цілей, що може мати наслідком неефек­ тивність їх задоволення. Однак останнім часом формується тенден­ ція, коли інкорпорація екологічних критеріїв у закупівельний процес не суперечить досяг­ ненню основної мети закупівель, а охорона нав­ колишнього середовища як ціль відіграє таку ж, а іноді важливішу роль у закупівлях. Нап­ риклад, Європейська комісія під час підготов­ ки нових Директив ЄС у сфері публічних за­ купівель ставила серед завдань забезпечити гнучкіші умови для використання закупівель із метою реалізації цілей інших напрямів дер­ жавної економічної політики. При цьому Єв­ ропейська комісія визначає дві цілі як «взає­ модоповнювані»: 1) підвищити ефективність використання державних коштів з метою от­ ри мання максимальних переваг за наявних ре­ сурсів; 2) дозволити замовникам використову­ вати закупівлі з метою забезпечення суспіль­ них потреб, таких як захист навколишнього середовища, розвиток інновацій та створення умов для надання соціальних послуг високої якості [12]. У звіті М. Монті (M. Monti) 2010 р. щодо перезавантаження внутрішнього ринку ЄС запропоновано використання спеціальних обов’язкових вимог щодо неекономічних «го­ ризонтальних» цілей у публічних закупівлях [13]. Нові Директиви ЄС з публічних закупівель розглядають закупівлі як один із засобів досяг­ нення цілей Стратегії «Європа 2020», серед яких визначено сприяння розвитку низько­ вуглецевої, ресурсоощадної та конкуренто­ спроможної економіки. Суд ЄС у справі North Holland (Dutch Coffee) чітко зазначив, що за­ хист довкілля має бути збалансований з метою отримання найкращого результату [14]. Крім того, «традиційна» мета закупівель — досяг­ нення найкращого результату за наявних ре­ сурсів — поступово трансформується, що тепер не означає обов’язкове досягнення найниж­ чої ціни, і що найнижча ціна не завжди пе ред­ бачає найкращий результат [15]. Відтепер така ціль передбачає оптимальну комбінацію всіх витрат протягом життєвого циклу товару та якості [16]. Тобто поступово відбувається пе­ рехід від оцінки пропозиції лише за одним критерієм до підходу, що ґрунтується на бага­ тьох критеріях, серед яких на однакових умо­ вах і захист навколишнього середовища, що передбачає оцінку договору про закупівлі з урахуванням як грошових, так і негрошових компонентів пропозиції. Поступово до по нят­ тя «закупівля на найкращих умовах» інтегру­ ється екологічний компонент або компонент сталого розвитку як обов’язкова складова «най­ кращого результату» під час закупівлі [17]. «Го­ ризонтальні» цілі з охорони навколишнього середовища не мають вважатися «другорядни­ ми» по відношенню до функціональних цілей у контексті забезпечення отримання найкра­ щого результату. Навпаки, екологічні цілі по­ винні мати однаковий статус із функціональ­ ними цілями, які мають економічну основу. У контексті конкуренції цілей здійснення закупівель вважається, що досягнення цілі з охорони навколишнього середовища лише здо­ рожує закупівлю. Деякі дослідження доводять неефективність у контексті витрат викорис­ тання саме закупівель для досягнення цілей охорони довкілля [18, с. 75—83], адже еколо­ гічно чисті товари є дорогими. В умовах об­ меженості коштів обираючи «зелений» товар замовник буде змушений обмежити свої за­ купівлі інших товарів чи послуг. Проте одне із досліджень 2007 р. не дає підстав робити од нозначні висновки: згідно з ним у довго­ строковій перспективі «зелені» товари можуть компенсувати цінову різницю, яка виникла на початковому етапі закупівлі товару [19]. У до­ слідженні порівняно витрати життєвого циклу відповідних груп «зелених» товарів із незе­ леними на прикладі чотирьох країн ЄС і по­ казано, що не слід робити припущення щодо більшої вартості «зелених» товарів. Найчасті­ ше саме операційні витрати становлять най­ більшу частину всіх витрат життєвого циклу товару, наприклад, для газових бойлерів, офіс­ ного освітлення, автобусів та принтерів. У цьо­ 6 ISSN 1681­6277. Economics and Law. № 3 (51), 2018 В.К. МАЛОЛІТНЕВА му випадку єдиний фокус на закупівельній ціні під час самої закупівлі не є виправданим. Найнижчі витрати протягом етапу споживан­ ня зелених товарів компенсують вищі заку­ півельні ціни. Наприклад, у випадку газових конденсаційних котлів вони майже удвічі до­ рожчі за менш ефективні низькотемпературні бойлери. Однак через менші витрати на спо­ живання газу, що становить до 40—60 % всіх витрат життєвого циклу товару, загальна різ­ ниця у ціні становить лише 16 %. І хоча «зе­ лена» версія товару нині часто залишається дорожчою, у довгостроковій перспективі «зе­ лені» товари можуть компенсувати цінову різ­ ницю, яка виникає на початковому закупі­ вельному етапі. Крім того, Європейська Ко­ місія наводить багато прикладів успішного здійснення «зелених» закупівель. Наприклад, місто Регенсбург, використовуючи «зелені» за­ купівлі у комунальному секторі економіки, за 15 років зекономило 10 млн євро на витратах на енергію та воду [2, с. 5]. У результаті дослідження здійснення «зе­ лених» закупівель у сфері автобусного транс­ порту у Швеції було доведено, що до подо­ рожчання таких закупівель часто призводять детально прописані специфікації [6]. Було по­ рівняно запровадження «зелених» закупівель у сфері автобусного транспорту між великим регіоном із розвиненою транспортною сис­ темою та середнім за розмірами регіоном з низьким рівнем густоти населення. Перший регіон тривалий час використовував детальні специфікації з визначенням конкретного виду палива, а саме біопалива. Це допомогло роз­ винути ринок біопалива, але одночасно при­ звело до збільшення витрат, у т. ч. через не­ достатню кількість біопалива на ринку, внас­ лідок чого підхід до визначення специфікацій було змінено на функціональний, тобто вста­ новлення мінімальних вимог, коли замовники визначають свої потреби як бажані результати, а не конкретний метод чи результат. Напри­ клад, замовник може посилатись на ступінь термостійкості, необхідної для продукту, а не вимагати, щоб товар був виготовлений із кон­ кретного термостійкого матеріалу. Такий під­ хід залишає значну свободу учасникам для то­ го, щоб запропонувати найбільш економічно ефективні та інноваційні методи. Другий регіон притримувався використання функціональних вимог з самого початку. Було вирішено не ви­ значати у специфікаціях лише біопаливо, а надати можливість постачальникам запро по­ нувати інший підхід до автобусів, які б могли використовувати нові види палива. Детальні специфікації можуть призводити до збільшен­ ня витрат постачальників для забезпечення відповідності «зеленим» критеріям. Чим де­ таль ніше та точніше описані критерії, тим більше має витратити потенційний постачаль­ ник з метою їх дотримання. Такі витрати, які можуть включати, наприклад, інвестиції у зе­ лені технології, будуть відображатися у ціні пропозиції. Таким чином, держава має пла­ тити більшу ціну. Однак не зважаючи на біль­ ші витрати унаслідок «зелених» закупівель, за­ мовники із зазначених регіонів Швеції вба­ чають закупівлі головним засобом впливу на зміну видів палива в автобусному транспорті. У регіоні Швеції, який є більшим за розмі­ рами, високі витрати на «зелені» закупівлі були політично сприйняті з метою створення ринку біопалива. І хоча у літературі наголо­ шувалось, що «зелені» закупівлі здійснюють­ ся частіше у великих регіонах, приклад Шве­ ції свідчить про протилежне, де невеликий регіон активно запроваджує такі закупівлі у своєму ав тобусному секторі. Утім, застосування підходу оцінки вартості життєвого циклу товару та розробка типових специфікацій можуть підвищити рівень ефек­ тивності «зелених» закупівель, що позитивно вплине на вартість таких закупівель. Наприк­ лад, ЄС розробив для замовників типові «зе ле­ ні» критерії для груп товарів, робіт та послуг, які, як правило, мають значний вплив на нав­ колишнє середовище (комп’ютерна техніка, електроенергія, меблі, офісне обладнання, фар­ би, вуличне освітлення, тканини, транспорт та ін.) [20]. Крім того, підхід до оцінки про­ позицій учасників на основі життєвого циклу товарів є потужним засобом у закупівлях, що дає змогу визначити найефективнішу альтер­ нативу у перспективі життєвого циклу і не покладатися лише на початкову закупівельну ціну, яка у багатьох випадках може вводити в оману [21]. Застосування цього засобу на да­ ний час є обмеженим серед замовників, але розробка спеціальних методик та інструментів для розрахунку може значно полегшити його використання. Інший поширений аргумент проти «зеле­ них» закупівель полягає у тому, що вони при­ 7ISSN 1681­6277. Економіка та право. № 3 (51), 2018 Здійснення «зелених» публічних закупівель: потенційні переваги та виклики для України зводять до дискримінації серед учасників. Так, застосування екологічного критерію може знач­ но зменшити кількість учасників, які в змозі його дотриматися. Однак це не завжди ста­ новить суттєву проблему. Деякі дослідники вказують, що більший попит буде сприяти зростанню пропозиції: спочатку буде декілька постачальників, які зможуть відповідати на за­ купівлі з амбіційними екологічними крите­ ріями, а згодом більше учасників приймуть цей виклик [22, с. 58]. Взагалі, саме «зелені» публічні закупівлі мо­ жуть набути особливого статусу через важ ли­ вість інтеграції екологічної політики до га­ лузевих політик. Наприклад, у ст. 11 Дого во ру про функціонування ЄС (далі ДФЄС) закріп­ лює, що вимоги з охорони довкілля повин ні бути невід’ємною частиною визначен ня та ре­ алізації політик і дій Союзу. Але, крім захисту навколишнього середовища, ДФЄС закріпив і інші інтереси, які мають врахову ватись у політиці ЄС. Тобто захист навколишнього се­ редовища є лише одним із багатьох інте гра­ ційних принципів, що закріплені у ДФЄС. Так, ряд положень ДФЄС передбачають ура­ хування у політиці ЄС таких цілей як спри­ яння високому рівню зайнятості та належно­ му соціальному захисту (ст. 9 ДФЄС); рівність жінок та чоловіків (ст. 8 ДФЄС); захист прав споживачів (ст. 12 ДФЄС); добробут тварин (ст. 13 ДФЄС). При цьому із самого тексту ДФЄС та формулювання положень мож на ді­ йти висновку, що у порівнянні з іншими інте­ граційними принципами ст. 11 ДФЄС є єди­ ним положенням, яке може тягти за собою саме зобов’язання. Якщо вимоги щодо захис­ ту прав споживачів враховуються, а вимоги, по в’язані зі сприянням високому рівню зай­ нятості беруться до уваги у діяльності ЄС, то вимоги щодо охорони довкілля повинні бути (курсив мій — В.М.) невід’ємною частиною визначення та реалізації політик і дій ЄС. Да не положення відіграє важливу роль. Так, ст. 34 ДФЄС установлює заборону кількісного об­ меження на імпорт та всі заходи, які мають ек­ вівалентну дію між країнами­членами. У той же час, ст. 36 ДФЄС закріплює перелік підстав, за яких такі обмеження можуть бути виправ­ дані, зокрема на підставі суспільної моралі, порядку або безпеки, захисту здоров’я та жит­ тя людей, тварин або рослин, захисту націо­ нальних скарбів, що мають мистецьку, істо­ ричну або археологічну цінність, захисту про­ мисловості та комерційної власності. Згодом своїми рішеннями Суд ЄС розширив даний перелік, у т. ч. з підстав захисту навколиш нь о­ го середовища. Показовою є справа Суду ЄС PreussenElektra [23], згідно з якою зако­ но дав ство Німеччини встановлювало вимогу постачальникам електроенергії закуповувати тільки електроенергію, що вироблена з від­ новлюваних джерел, у межах області ї х пос­ тачань. Cуд постановив, що, не зважаючи на усунення від здій снення таких закупівель по­ стачальників електроенергії з інших краї н­ членів ЄС, зазначена вимога не визнається такою, що суперечить правилам ЄС з підстав ї ї спрямованості на захист навколишнього се­ редовища, зокрема зменшення викидів пар­ никових газів, що сприяє захисту здоров’я та життя людей, тварин і рослин. Тобто у справі Суд визнав, що захист навколишнього сере­ довища може виправдати прямо дискриміна­ ційні заходи. У рішенні Суд посилався на між­ народні конвенції та відповідне законодав­ ство із захисту навколишнього середовища, а також на вимогу інтеграції екологічних питань до визначення та реалізації політик ЄС. І це враховуючи, що Суд ЄС у попередніх справах визначив, що прямі дискримінаційні заходи не можуть бути виправданими. У рішенні не зро­ зуміло, чи це саме екологічні вимоги мають та кий особливий вплив, чи правило, що прямі дискримінаційні заходи не можуть бути ви­ правданими, вже не працює. Однак ст. 11 ДФЄС може бути основою для особливого статусу са ме «зелених» публічних закупівель. В Укра ї­ ні положення щодо інтеграції екологічної по­ літики до галузевих політик також можуть мати значний вплив на розвиток «зелених» публічних закупівель. Так, на даний момент діє Закон України «Про основні засади (Стра­ тегію) державної екологічної політики на пе­ ріод до 2020 року» від 21.12.2010, який серед основних цілей визначає інтеграцію еколо­ гічної політики та вдосконалення системи екологічного управління, що передбачає роз­ роблення та упровадження нормативно­пра­ во вого забезпечення інтеграції екологічної по­ літики до інших документів, що містять полі­ тичні та / або програмні засади державного, галузевого (секторального), регіонального та місцевого розвитку. Більш того, на розгляді у Верховній Раді України перебуває проект За­ 8 ISSN 1681­6277. Economics and Law. № 3 (51), 2018 В.К. МАЛОЛІТНЕВА кону «Про Основні засади (стратегію) дер­ жавної екологічної політики України» № 8328 від 26.04.2018, у якому наголошено, враховую­ чи досвід ЄС, на необхідності саме законодав­ чо обов’язкового врахування екологічної скла­ дової під час укладання стратегій, планів і програм розвитку, упровадження екологічних аспектів до галузевих політик, що може стати підставою для зобов’язання замовників врахо­ вувати питання охорони навколишнього серед­ овища під час здійснення закупівель. У цьому контексті також важливо детально розглянути доктрину «виключних закупівель­ них рішень» (excluded buying decisions), яка зга­ дується у зарубіжній академічній літературі. Так, у справі суду ЄС Dundalk вимоги у заку­ півлі передбачали відповідність труб стандар­ там Ірландії [24]. Ця вимога однаково засто­ совувалась як до національних, так і зарубіж­ них постачальників, але на практиці її могли задовольнити лише ірландські фірми. Це вва­ жалося проявом непрямої дискримінації, що є бар’єром для торгівлі. Однак відомі заку пі вельні рішення, які не можуть вважатися бар’є рами у торгівлі, навіть якщо мають більший ефект на імпортовані то­ вари. Такі рішення С. Арроусміт та П. Кунз­ лік (Arrowsmith S., Kunzlik P.) нази вають «ви­ ключні закупівельні рішення». Це стосується самого рішення, чи купувати взагалі або що купувати, наприклад, купити гелікоптери, аніж шлюпки для про ведення рятувальних опе ра­ цій. Ці рішення не становлять обмеження для ринку, а визна ча ють сам ринок. При цьому відсутня дискри мінація або інший прояв не­ рівного ставлен ня до постачальників. Поста­ чальники, які можуть задовольнити вимоги, знаходяться у позиції, яка не є порівняною до тієї, в якій знаходиться постачальник, який не може задовольнити такі вимоги. Крім того, вважається, що рішення щодо основних та іс­ тотних ха рак теристик предмета закупівлі, на­ приклад екологічних, навіть якщо вони є поширені ши ми серед національних товарів, ніж імпортованих, також є рішенням, які ви­ значають ринок, а не виступають бар’єром на ринку [25]. Це стосується як мінімальних стандартів у специфікаціях (наприклад мі­ німальний стандарт якості) та / або заходів, що стосуються характеристик товарів, вклю­ чених до оцінки пропозиції (положення що­ до додаткових балів у процесі оцінки для то­ варів, що перевищують мінімальні вимоги щодо якості). Таким же чином не можуть вважатися бар’є­ рами для ринку рішення щодо комерційних умов, на яких товари, роботи та послуги пос­ тачаються, наприклад ціна, час доставки, від­ повідальність за пошкодження. Використання лише ціни як критерію оцінки тендерних про­ позицій може також призводити до кращих умов для місцевих постачальників, у т. ч. для країн з дешевою робочою силою, особливо, коли товар має бути поставлено до іншої краї­ ни. Втім, вважати такі вимоги бар’єрами для торгівлі нераціонально. Зазначені заходи не обмежують ринок, а визначають його [25]. Але у випадках, коли рішення щодо того, як за­ довольнити вимоги, ухвалюють із протек­ ціоністських мотивів, вони становлять собою бар’є ри для торгівлі. Не може вважатися дискримінаційним і но­ вий підхід до «озеленіння» закупівель, коли за мовник орієнтується не на сам товар, а на функцію, яку він виконує. Перед тим як ух­ валити рішення про закупівлю, замовник може по­різному поставити питання: необхідно прид­ бати лампочки чи потрібно саме освітлення, або необхідно мати чисті приміщення чи пот­ рібні чисті товари для того, щоб прибрати при­ міщення? Відбувається орієнтація на потре бу замовника, а не на сам товар. Такий підхід дає змогу задовольнити потреби у зв’язку із вико­ ристанням меншої кількості речей, таким чи­ ном зменшуючи вплив виробничих процесів на екологію. При цьому рішення замовника що до закупівлі саме послуги, а не товару не може вважатися дискримінаційним, навіть як­ що з географічних міркувань такі послуги най­ частіше надаються саме національними, а не зарубіжними постачальниками. Дію таких рішень підтверджено у справі Су ду ЄС Concordia bus, у якій місто Гельсінкі здійснювало закупівлі послуг з перевезень [26]. У тендерній документації було передбачено, що критерієм оцінки пропозиції є найбільш економічно вигідна пропозиція, додаткові ба­ ли передбачено для учасників, які мали авто­ буси, що не перевищували відповідний рівень викидів та шуму. Місто отримало вісім про­ позицій, із яких переможцем став фінський оператор. Суду було поставлено питання, чи не було порушено принцип рівного ставлен­ ня тим фактом, що тільки один учасник міг за­ 9ISSN 1681­6277. Економіка та право. № 3 (51), 2018 Здійснення «зелених» публічних закупівель: потенційні переваги та виклики для України довольнити екологічний критерій (щодо рів­ ня викидів та шуму). Згідно зі справою у той час лише автобуси на природньому газі могли задовольнити вимоги щодо зниженого рівня викидів та шуму. Оскільки не всі учасники у цьому секторі мали можливість запропонува­ ти автобуси для отримання додаткових балів за відповідність критерію оцінки пропозиції, вважалося, що критерії є дискримінаційни­ ми. Проте, Суд не погодився з даним поло­ жен ням і прийняв цей критерій, не зважаючи на те, що він виключав із участі суб’єктів гос­ подарювання, які не могли забезпечити «чис­ ті» автобуси, і крім того, на той час лише один учасник міг задовольнити вимоги. Суд зазна­ чив, що автономія у закупівлі замовника дає змогу визначати екологічні вимоги, які мають відношення до предмету закупівлі, і є цілком властивим для конкурентного процесу, і що певні учасники, не здатні задовольнити ці ви­ моги, можуть бути виключені. Генеральний адвокат у справі вказав, що коли два учасника отримують різні бали, вони мають різне поло­ ження, оскільки не знаходяться в ідентичних умовах. Один із них зміг запропонувати по­ трібні транспортні засоби, інший — ні. Утім, заперечення права на використання об’єк тив­ ного критерію знівелює мету використання кри­ терію оцінки пропозиції, а саме: знайти най­ кращого учасника [27]. Крім того, у справі було наведено важливий аргумент, що еколо­ гічний критерій встановлено у такий же спосіб як і інші критерії, такі як кількість місць, вік автобусів тощо, що передбачало додаткові ба­ ли у разі відповідності. Таким чином, Суд під­ тримав загальний принцип свободи вирішу ва­ ти «що купувати». Запровадження екологічних критеріїв може зменшити кількість учасників, які відповідають таким вимогам, однак це не повинно бути проблематичним питанням. Стра­ тегічні закупівлі збільшують попит, а от же ри­ нок має реагувати. Також важливо зазначити, що до «виключ­ них закупівельних рішень» належать пере­ важно рішення, які стосуються характеристик предмету закупівлі, що проявляються саме на стадії його споживання, як у справі Concordia bus. При цьому замовник обмежений у відне­ сенні до «виключних закупівельних рішень» тих рішень, які пов’язані із процесом вироб­ ництва та розпорядженням предметом заку­ півлі, адже вони можуть мати значний вплив на торгівлю та діяльність суб’єкта господа­ рювання. Наприклад, вимоги до обмеження рівня забруднення під час виробництва знач­ но вплинуть на всю діяльність суб’єкта гос­ подарювання, а не лише на пов’язану з вироб­ ництвом конкретного предмета закупівлі. І хоча у справі Concordia bus замовнику на­ дана свобода щодо інкорпорації екологічних аспектів у критерій оцінки пропозиції, навіть у тому разі, коли критерій не має негайного економічного ефекту для замовника, Суд ус та­ новив певні обмеження, які необхідно врахо­ вувати Україні під час адаптації національного законодавства до вимог ЄС у частині «зеле­ них» закупівель. Важливість дослідження та­ ких обмежень обумовлена і тим, що найчас­ тіше «зелені» закупівлі реалізуються за допо­ могою саме критеріїв оцінки пропозиції, адже вимоги до кваліфікаційних критеріїв, підстав відхилення тендерних пропозицій та техніч­ них специфікацій часто можуть мати більший вплив на торгівлю та всю діяльність суб’єкта господарювання, а не лише на діяльність, по­ в’язану із виконанням конкретного договору про закупівлю. Це також пояснюється тим, що критерій оцінки пропозиції з усіх наявних критеріїв найбільше має зв’язок саме із укла­ денням договору про закупівлю і, таким чи­ ном, дає змогу, навіть у випадках, коли не всі учасники можуть йому відповідати, чесно оці­ нювати тендерні пропозиції. Такі обмеження викладено нижче. По­перше, критерій має бути пов’язаний із предметом договору про закупівлі. Важливість даної умови підтверджується і у справі Суду ЄС EVN [28]. У цій справі критеріями оцін ки пропозиції учасників були ціна та обсяги елек­ троенергії (більше 22,5 ГВт · год кожного ро­ ку), які учасник зможе поставляти з віднов­ люваних джерел енергії. 22,5 ГВт · год є об­ сягом електроенергії, який за оцінками буде потрібен за договором про закупівлю. Пере­ можцем мав стати той учасник, який би міг поставляти з відновлюваних джерел більше електроенергії, ніж була необхідна для дого­ вору, тобто більше за 22,5 ГВт · год. Суд ЄС зазначив, що встановлення такого критерію, який стосується обсягів електроенергії, які учасник спроможний постачати взагалі (і для інших клієнтів у тому числі), а не обсягів, які учасник зможе постачати спеціально для за­ мовника, який закуповує електроенергію, є 10 ISSN 1681­6277. Economics and Law. № 3 (51), 2018 В.К. МАЛОЛІТНЕВА не правомірним. Такий критерій, згідно з по­ зи цією Суду ЄС, спрямований просто на під­ вищення загального рівня енергозабезпечен­ ня із використанням відновлюваних джерел на ринку, а не на те, як учасник виконає дого­ вір про закупівлю. Замовник у цій справі зая­ вив, що даний критерій був спрямований на забезпечення надійності постачань, оскільки є певні особливості виробництва електроенергії з відновлюваних джерел, зокрема сезонність, і наявність найбільшого попиту у зимову пору року. Отже, причиною встановлення такого критерію була необхідність доведення учас­ ником, що він зможе забезпечити безперерв­ не постачання електроенергії, не зважаючи на те, що попит та постачання не є лінійними протягом року. Як зазначено у справі, кри терій, установле­ ний замовником, передбачає оцінку можли­ вості учасника постачати яко мо га більше елект­ роенергії з відновлюваних джерел і переваж­ но стосується оцінки самого учасника, а не конкретного договору про закупівлю. Такий критерій може призвести до дискримінації тих учасників, які відповідають усім вимогам, по­ в’язаним із виконанням договору, але не змо­ жуть конкурувати з підприємствами, які вна­ слідок наявних більших виробничих та пос та­ чальницьких можли востей, можуть поставити більші обсяги електроенергії. По­друге, з метою визначення найбільш еко­ номічно вигідної пропозиції замовник має бу­ ти спроможним оцінити подані пропозиції та обрати рішення на основі якісних та кількіс­ них критеріїв (ознак), які мають відношення до контракту. Практика Суду ЄС виходить з того, що екологічні характеристики та енер­ гетична ефективність як критерії оцінки про­ позиції учасників мають бути конкретними та кількісними. Так, замовник повинен не просто брати до уваги негативний вплив на навколишнє середовище предмета закупівлі, а визначати такий вплив більш детально та ілюстративно (рівень шуму, забруднення то­ що). Друга вимога передбачає, що екологічні та енергоефективні критерії мають бути ви ­ ражені кількісно, що передбачає здатність ви­ мірювати вплив на навколишнє середовище. Так, є можливим виміряти рівень шуму і ток­ сичних викидів, як у справі Concordia bus. Крім того, згідно з рішеннями суду ЄС, такий критерій має відповідати загальним принци­ пам рівного ставлення та прозорості, і замов­ ник має чітко зазначати цей критерій у пові­ домленні про закупівлю та у всій закупівельній документації, щоб учасники заздалегідь були інформовані про особливі вимоги. Отже, ви­ користовуючи «горизонтальні» критерії, за­ мовник має дотримуватися ряду умов, щоб не допустити дискримінацію серед учасників. При цьому треба вказати на дискусійний момент щодо необхідності бути пов’язаним із предметом договору про закупівлю, адже та­ ка концепція може значно обмежувати мож­ ливості досягнення цілей з охорони навко­ лишнього середовища [29]. Ця вимога часто робить неможливим встановлення вимог, які виходять за межі специфічних потреб замов­ ника. Наприклад, вимога до учасника інвес­ тувати у місцеву спільноту поза межами кон­ кретного договору про закупівлю навряд чи є прийнятною у цьому контексті [30, с. 66]. Од­ нак потрібно відмітити, що розуміння кон­ цепції «пов’язаний із предметом договору про закупівлю» систематично розширювалось з моменту її затвердження у справах EVN та Con­ cordia bus. Важливою у цьому аспекті є вище­ згадана справа North Holland (Dutch Coffee), коли нові Директиви ЄС про закупівлі знахо­ дились у процесі узгодження. Замовник хотів включити критерії щодо приналежності то­ варів до органічних та чесної торгівлі для за­ купівель машин із продажу чаю та кави. Суд підтвердив, що неекономічні критерії, які на­ лежать до конкретного способу виробництва (органічні продукти) або розповсюдження (мар­ кування щодо чесної торгівлі) можуть вва­ жатися критеріями, пов’язаними з предметом договору про закупівлю. Даним рішенням Суд розширив розуміння концепції «пов’язаний з предметом договору про закупівлю» у порів­ нянні зі справою ENV: критерій чесної торгівлі включав вимоги щодо довгострокових торго­ вельних відносин із виробниками. Наявність таких відносин за сутністю виходить за межі негайних потреб замовника. Суд зазначив, що не було вимоги до критерію оцінки пропозиції мати відношення до головних характеристик товару або чогось, що змінює їх матеріальну сутність (субстанцію). Нова Директива ЄС про публічні закупівлі 2014 р. на основі даної по­ зиції Суду закріпила у ст. 67, що критерії оцінки пропозиції вважаються пов’язаними з дого­ вором про закупівлю, коли вони стосуються 11ISSN 1681­6277. Економіка та право. № 3 (51), 2018 Здійснення «зелених» публічних закупівель: потенційні переваги та виклики для України робіт, матеріалів або послуг, які будуть надані в межах цього договору у будь­якому відно­ шен ні і на будь­якій стадії їхнього життєвого цик лу, включаючи фактори, пов’язані з: 1) спе­ цифічним процесом виробництва або торгів­ лею відповідними товарами, роботами та по­ слугами або 2) специфічним процесом для ін­ шого етапу життєвого циклу, навіть якщо такі факто ри не становлять частину їхньої мате­ ріальної сутності (субстанції). Отже, це шир­ ший підхід, за якого все, що включає життє­ вий цикл, може вважатися пов’язаним із пред­ метом закупівлі. У Зеленій книзі щодо реформи системи за­ купівель Єврокомісія зазначила, що розши­ рення змісту концепції «пов’язаний із пред­ метом договору про закупівлю» може допо­ могти замовникам краще реалізовувати цілі Стратегії «Європа 2020» через закупівлі. Наво­ дяться декілька аргументів на підтримку такої вимоги щодо необхідності бути пов’язаним із предметом договору про закупівлю. Наприк­ лад, Європейська Комісія стверджує, що учас­ никам буде все важче задовольняти вимоги, не пов’язані з предметом договору про закупів­ лю, оскільки вони повинні виконувати де­ кілька різних вимог (зокрема щодо кількості безробітних, яких слід найняти, заходи з охо­ рони навколишнього середовища тощо) для кожної конкретної закупівлі для кожного кон­ кретного замовника [31]. Деякі автори наводять приклад того, як об­ меження щодо пов’язаності з предметом до­ говору про закупівлю може справляти нега­ тивний вплив на можливість реалізації цілі охорони навколишнього середовища. У ви­ падку закупівлі електроенергії з відновлюва­ них джерел вимога у специфікаціях, критері­ ях оцінки пропозиції та умов виконання до­ говору бути пов’язаним із предметом договору про закупівлю може обмежувати схеми, роз­ роблені для залучення інвестицій у джерела відновлюваної енергії через укладання дого во­ рів. Замовник має право наполягати, щоб час­ тина або вся електроенергія, яку він закуповує, була вироблена з відновлюваних джерел енер­ гії. Однак замовник не може вико ристовувати укладення договору як засіб розмежування між постачальниками (хто вироб ляє або по­ ставляє більшу частину відновлюваної енергії взагалі або хто інвестує у нові виробничі по­ тужності), якщо вони якимось чином не впли­ вають на електроенергію, яку він закуповує. Звичайних правил щодо попиту та пропозиції недостатньо для розвитку потужностей від­ новлюваної енергії на рівні, необхідному для задоволення цілей Стратегії Європа 2020. Кри­ терії оцінки пропозиції або умови виконан­ ня договору з метою розвитку додаткових по­ тужностей відновлюваної енергії можуть бути ефективнішими за ті, що стосуються лише електроенергії, яку споживає замовник [32]. У цій же роботі наведено приклад практич ної реалізації: вимоги замовника щодо вуглецево­ го сліду картриджів для принтерів. Так, замов­ ник має право включити таку вимогу до кри­ теріїв оцінки пропозиції, але лише сто совно картриджів до принтеру, що закуповують. За­ мовник не може оцінювати загальний рівень вуглецевого сліду учасників або мину лі чи май­ бутні заходи, спрямовані на його м і німізацію, що виходить за межі договору про закупівлю. Це може бути обмеженням для реалізації цілей сталого розвитку у публічних закупівлях, що, у свою чергу, призведе до фрагментації на ринку, а не до його трансформації. Таким чи­ ном, важливо не застосовувати дуже вузький підхід до вимог щодо пов’язаності із пред ме­ том договору про закупівлі. Важливо наголосити, що відмова від «зе­ лених» закупівель може призвести до втрати конкурентоздатності України у міжнародних закупівлях із «зеленими» товарами. Наразі ниж­ ча ціна товарів, робіт і послуг українських по­ стачальників не завжди може бути конкурент­ ною перевагою. Відповідно до ст. 69 Дирек­ тиви ЄС про публічні закупівлі, замовники можуть вимагати від суб’єктів господарю ван­ ня пояснення ціни або витрат, запропо нованих у конкурсній пропозиції, якщо вони здаються надмірно низькими по відношенню до робіт, матеріалів або послуг. Замовник зо бов’язаний відхилити пропозицію, якщо виявиться, що ціна є низькою внаслідок недо тримання учас­ ником відповідних зобов’язань у сфері охо ро­ ни навколишнього середовища згідно із зако­ нодавством ЄС, національним законодавством, колективними договорами та положеннями міжнародного екологічного пра ва, вказаного у відповідному Додатку до Директиви, напри­ клад Віденська конвенція про охорону озоно­ вого шару, Базельська конвенція про контроль за транскордонним перевезенням небезпеч­ них відходів та їх утилізацію тощо. 12 ISSN 1681­6277. Economics and Law. № 3 (51), 2018 В.К. МАЛОЛІТНЕВА Крім того, на даний час набувають ширшо­ го застосування угоди про вільну торгівлю «нового покоління», які містять окремі роз­ діли про сталий розвиток. У більшості випад­ ків ці угоди передбачають взаємні зобов’я зан­ ня розвивати торгівлю і економічні відносини таким чином, щоб сприяти сталому розвитку. Основне зобов’язання полягає у тому, що кож­ на сторона повинна створити власний рівень захисту навколишнього середовища та трудо­ вих прав і ухвалити або змінити свої нор ма­ тивно­правові акти чи вектори національної політики відповідно до принципів міжнарод­ но визнаних екологічних і трудових стандартів або угод, у яких країна є стороною. Такі поло­ ження про сталий розвиток мають вплив на тор­ гівлю, адже зменшують ризики виникнення значних розбіжностей між виробничими вит­ ратами у країнах­сторонах угоди, що сприяти­ ме участі суб’єктів господарювання у вільній торгівлі на рівних умовах. Часто екологічні стандарти використовуються як непрямі за­ соби захисту ринків і торговельних бар’єрів. Дійсно, протиріччя у рівні захисту навколиш­ нього середовища та трудових прав між краї­ нами можуть справляти прямий вплив на між­ народну торгівлю. Нижчі стандарти захисту однієї сторони можуть збільшити торгівлю та інвестиції на своїй території. Такі розділи про сталий розвиток передбачені, наприклад в Угоді України про асоціацію з ЄС, Угоді про вільну торгівлю з Канадою. Тенденція до ак­ тивного здійснення «зелених» закупівель зрос­ тає і серед країн­учасниць Угоди СОТ про дер­ жавні закупівлі, членом якої є Україна. На­ приклад, Японія [33], Канада [34] та Південна Корея [35] як учасниці Угоди здійснюють ак­ тивну політику із запровадження та реалізації «зелених» закупівель. На підставі викладеного можна дійти таких висновків: 1. Ціль з охорони навколишнього середо­ вища не суперечить, а доповнює «традиційні» цілі публічних закупівель, зокрема придбан­ ня товарів, робіт та послуг на найкращих умовах за наявних ресурсів, що часто перед­ бачає закупівлю товарів найвищої якості за найменшу ціну. З урахуванням глобальних Ці­ лей сталого розвитку слід упровадити еколо­ гічний компонент, або компонент сталого роз­ витку, як складову «найкращого результату» під час закупівлі. 2. Одним із основних потенційних недолі­ ків здійснення «зелених» закупівель є їхня ви­ сока ціна. Витрати на «зелені» закупівлі варто розглядати лише у довгостроковій перспек­ тиві, адже економія найбільше відчутна на етапі користування предметом закупівлі. Еко­ логічні проблеми мають потенційний вплив на витрати в інших сферах життя. Наприклад, політика з охорони навколишнього середо­ вища обов’язково матиме економічний та со­ ціальний вплив і навпаки. Так, погіршення стану здоров’я населення від значного забруднення повітря перекладає додаткові витрати на інших державних замов­ ників, наприклад міністерство охорони здо­ ров’я, та знижує працездатність людей, що негативно впливатиме на економічне стано­ ви ще країни. Таким чином, економія на по­ чатковому етапі шляхом придбання неякісних та шкідливих для здо ров’я населення пред­ метів закупівлі просто перекладає більші ви­ трати в інші сфери діяльності держави. Ви­ користання функціональ них технічних специ­ фікацій та оцінка вартості життєвого циклу товару можуть сприяти підвищенню ефектив­ ності «зелених» закупівель. 3. Рішення замовника «що купувати», зо­ крема «зелені» товари, чи купувати товар вза­ галі, тобто зосередження уваги на сервісно­ орієнтованій моделі закупівель та на функції товару, а не на ньому самому, не призводить до дискримінації, навіть якщо таким вимогам більшою мірою відповідають лише націо­ нальні постачальники, а не зарубіжні, оскіль­ ки такі вимоги не обмежують, а визначають сам ринок. 4. Потенційне стратегічне використання публічних закупівель для досягнення цілей з охорони навколишнього середовища потре­ буватиме більш виваженого підходу до вимоги щодо пов’язаності критеріїв оцінки пропози­ ції з предметом договору про закупівлі, щоб не звузити його розуміння. 5. Відмова від розвитку «зелених» закупівель в Україні може призвести до втрати її позицій на міжнародному ринку закупівель, зокрема ринку закупівель ЄС та країн­членів СОТ, які активно реалізують політику запровадження та здійснення «зелених» закупівель. 6. Ураховуючи важливість інтеграції еколо­ гічної політики до галузевих політик, розробка політики у сфері публічних закупівель має 13ISSN 1681­6277. Економіка та право. № 3 (51), 2018 Здійснення «зелених» публічних закупівель: потенційні переваги та виклики для України бути обмежена обов’язковою вимогою забез­ печення умов, за яких замовники не повинні повністю ігнорувати екологічні аспекти під час здійснення закупівель. Важливим кроком у напрямі розвитку «зелених» закупівель в Ук­ раїні є розробка загальних планів розвитку «зелених» закупівель, зокрема шляхом уста­ новлення відсотку закупівель, які мають бути «зеленими». Крім того, розробка типових «зе­ лених» критеріїв може значно спростити ро­ боту замовників під час визначення вимог до предмету закупівлі. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Public procurement as a tool for promoting more sustainable consumption and production patterns: Sustainable develop­ ment. United Nations. Department of Economic and Social Affairs. 2008. URL: https://sustainabledevelopment.un.org/con­ tent/documents/no5.pdf (last accessed: 15.01.2018). 2. Buying green! 3rd edition. European Commission. 2011. URL: http://ec.europa.eu/environment/gpp/pdf/Buying­Green­ Handbook­3rd­Edition.pdf (last accessed: 10.02.2018). 3. GPP National Action Plans. URL: http://ec.europa.eu/environment/gpp/action_plan_en.htm (last accessed: 15.07.2018). 4. Harmonisation of Public Procurement System in Ukraine with EU Standards 2016. Report on Green Procurement Manual. URL: http://eupublicprocurement.org.ua/wp­content/uploads/2016/09/REPORT­ON­GREEN_PROCUREMENT_ MANUAL_ENG.pdf (last accessed: 05.05.2018). 5. Kunzlik P. From suspect practice to market­based instrument: policy alignment and the evolution of EU law’s approach to «green» public procurement. Public Procurement Law Review. 2013. № 3. P. 97—115. 6. Aldenius M., Khan J. Strategic use of green procurement in the bus sector: challenges and opportunities. Journal of Cleaner Production. 2017. № 164. P. 250—257. 7. Чернихівська А. «Зелені» державні закупівлі як стратегічний інструмент соціально­економічного розвитку. Нау­ ковий вісник Херсонського державного університету. 2014. Вип. 8. Част. 2. C. 161—164. 8. Конащук Н. Використання «зелених» критеріїв під час здійснення публічних закупівель. Наукові записки Націо­ нального університету «Острозька академія», серія «Економіка». 2016. № 3 (31). С. 133—136. 9. Турченко О. Впровадження стійких («зелених») закупівель: зарубіжний досвід. Правничий часопис Донецького уні­ верситету. 2016. № 1/2. С. 73—80. 10. Arrowsmith S. Horizontal policies in public procurement: a taxonomy. Journal of public procurement. 2010. Vol. 10. Iss. 2. P. 149—186. 11. Lundberg S., Marklund P. Green public procurement and multiple environmental objectives. Economia e Politica Indus­ triale. 2018. Vol. 45, Iss. 1. P. 37—53. 12. Proposal for Directive of the European Parliament and the Council on public procurement. COM(2011)869 final. URL: http://eur­lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2011:0896:FIN:EN:PDF (last accessed: 05.08.2018). 13. Monti M. Report to the President of the European Commission Jose Manuel Barroso on a new strategy for the single market. At the service of Europe’s economy and society. 2010. URL: http://ec.europa.eu/internal_market/strategy/docs/ monti_report_final_10_05_2010_en.pdf (last accessed: 18.06.2018). 14. Case C­368/10, Commission v. Kingdom of the Netherlands: [2012] E.C.R. n.y.r. URL: https://eur­lex.europa.eu/legal­ content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A62010CJ0368 (last accessed: 07.08.2018). 15. Nsiah­Asare E., Prempeh K.B. Measuring of Ensuring Value for Money in Public Procurement: a Case of Selected Polytechnics in Ghana. Munich Personal RePEc Archive. 2016. URL: https://mpra.ub.uni­muenchen.de/70051/1/MPRA_ paper_70051.pdf (last accessed: 10.08.2018). 16. What is value for money? URL: https://www.felp.ac.uk/taxonomy/term/461 (last accessed: 08.08.2018). 17. What is best value for money? URL: https://www.finance­ni.gov.uk/articles/definition­best­value­money (last accessed: 08.08.2018). 18. Lundberg S., Marklund P. Green public procurement as an environmental policy instrument: cost effectiveness. Environ­ mental Economics. 2013. Vol. 4. Iss. 4. P. 75—83. 19. Oko­Institut & ICLEI. Study on costs/benefits of Green public procurement in Europe, Part 1: Comparison of the Life Cycle Costs of Green and Non Green Products. URL: http://ec.europa.eu/environment/gpp/pdf/eu_recommendations_1. pdf (last accessed: 13.08.2018). 20. EU GPP criteria. URL: http://ec.europa.eu/environment/gpp/eu_gpp_criteria_en.htm (last accessed: 15.08.2018). 21. Iraldo F., Nucci B., Giacomo M.R. The relevance of life cycle costing in green public procurement. Economics and Policy of Energy and Environment. 2016. № 1. P. 91—109. 22. Weller C., Pritchard J.M. Evolving CJEU Jurisprudence: Balancing Sustainability Considerations with the Requirements of the Internal Market. European Procurement and Public Private Partnership Law Review. 2013. № 1. P. 55—59. 23. Case C­379/98, PreussenElektra AG v Schleswag AG [2001] ECR I­2099. URL: http://curia.europa.eu/juris/liste. jsf?language=en&num=C­379/98 (last accessed: 18.08.2018). 24. Case 45/87, Commission v Ireland [1988] ECR 04929. URL: https://eur­lex.europa.eu/legal­content/EN/TXT/?uri= CELEX%3A61987CJ0045 (last accessed: 18.08.2018). 14 ISSN 1681­6277. Economics and Law. № 3 (51), 2018 В.К. МАЛОЛІТНЕВА 25. Arrowsmith S., Kunzlik P. Public procurement and horizontal policies in EC law: general principles in Arrowsmith and Kunzlik. Social and Environmental Policies in EC Procurement Law: New Directives and New Directions: mono­ graph. Eds. S. Arrowsmith, P. Kunzlik. Cambridge, UK: Cambridge University Press, 2009. P. 9—54. 26. Case C­513/99, Concordia Bus Finland: [2002] E.C.R. I­07213. Available at: http://curia.europa.eu/juris/liste. jsf?language=en&num=C­513/99 (last accessed: 25.05.2018). 27. Opinion of Advocate General Mischo. Case C­513/99 — Concordia Bus Finland Oy Ab v Helsingin Kaupunki and HkI­Bussiliikenne. 2001. Para. 150. URL: http://curia.europa.eu/juris/showPdf.jsf;jsessionid=9ea7d2dc30dd3ec6641d6ab 042baac51f70bbce43a3a.e34KaxiLc3qMb40Rch0SaxuPa3r0?text=&docid=46971&pageIndex=0&doclang=EN&mode= lst&dir=&occ=first&part=1&cid=99860 (last accessed: 25.05.2018). 28. Case C­448/01, EVN AG and Wienstrom GmbH v Republic Austria [2003] E.C.R. I­14527. URL: http://curia.europa.eu/ juris/showPdf.jsf?docid=71234&doclang=EN (last accessed: 17.05.2018). 29. Martens M., Margerie S. The Link to the Subject­Matter of the Contract in Green and Social Procurement. European Procurement & Public Private Partnership Law Review. 2013. Vol. 8. Iss. 1. P. 8—18. 30. Andrecka M., Mitkidis K.P. Sustainability requirements in EU public and private procurement — a right or an obligation? 2017. URL: https://journals.aau.dk/index.php/NJCL/article/download/1982/1536 (last accessed: 10.07.2018). 31. Green paper on the modernization of EU public procurement policy Towards a more efficient European Procurement Market. European Commission. COM/2011/0015 final. URL: http://eur­lex.europa.eu/legal­content/EN/TXT/?uri= COM:2011:0015:FIN (last accessed: 14.01.2018). 32. Semple A. The Link to the Subject­Matter: A Glass Ceiling for Sustainable Public Contracts? URL: https://papers.ssrn. com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2565051 (last accessed: 20.07.2018). 33. Act on Promotion of Procurement of Eco­Friendly Goods and Services by the State and Other Entities (Act on Promoting Green Procurement). URL: https://www.env.go.jp/en/laws/policy/green/index.html (last accessed: 28.07.2018). 34. Policy on Green Procurement. URL: http://www.tbs­sct.gc.ca/pol/doc­eng.aspx?id=32573 (last accessed: 28.07.2018). 35. A sampling of successes in green public procurement. Case studies of green public procurement implementation in Asia­ Pacific countries. 2017. URL: http://www.greengrowthknowledge.org/sites/default/files/downloads/best­practices/ UNEP_ sampling_successes_green_public_procurement_case_studies.pdf (last accessed: 28.07.2018). Надійшла 27.08.2018 REFERENCES 1. Public procurement as a tool for promoting more sustainable consumption and production patterns: Sustainable develop­ ment. United Nations. Department of Economic and Social Affairs. 2008. URL: https://sustainabledevelopment.un.org/ content/documents/no5.pdf 2. Buying green! (3rd edition). European Commission. 2011. URL: http://ec.europa.eu/environment/gpp/pdf/Buying­Green­ Handbook­3rd­Edition.pdf 3. GPP National Action Plans. URL: http://ec.europa.eu/environment/gpp/action_plan_en.htm 4. Harmonisation of Public Procurement System in Ukraine with EU Standards 2016. Report on Green Procurement Ma­ nual. URL: http://eupublicprocurement.org.ua/wp­content/uploads/2016/09/REPORT­ON­GREEN_PROCURE­ MENT_MANUAL_ENG.pdf 5. Kunzlik P. From suspect practice to market­based instrument: policy alignment and the evolution of EU law’s approach to “green” public procurement. Public Procurement Law Review. 2013. No. 3. P. 97­115. 6. Aldenius M., Khan J. Strategic use of green procurement in the bus sector: challenges and opportunities. Journal of Clea ner Production. 2017. No. 164. P. 250­257. 7. Chernykhivska A. “Zeleni” derzhavni zakupivli yak stratehichnyi instrument sotsialno­ekonomichnoho rozvytku. Nau­ kovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. 2014. Iss. 8. Ch. 2. P. 161­164 [in Ukrainian]. 8. Konashchuk N. Vykorystannia “zelenykh” kryteriiv pid chas zdiisnennia publichnykh zakupivel. Naukovi zapysky Na­ tsionalnoho universytetu “Ostrozka akademiia”, seriia “Ekonomika”. 2016. No. 3(31). P. 133­136 [in Ukrainian]. 9. Turchenko O. Vprovadzhennia stiikykh (“zelenykh”) zakupivel: zarubizhnyi dosvid. Pravnychyi chasopys Donetskoho uni­ versytetu. 2016. No. 1/2. P. 73­80 [in Ukrainian]. 10. Arrowsmith S. Horizontal policies in public procurement: a taxonomy. Journal of public procurement. 2010. Vol. 10. Iss. 2. P. 149­186. 11. Lundberg S., Marklund P. Green public procurement and multiple environmental objectives. Economia e Politica Indust­ riale. 2018. Vol. 45. Iss. 1. P. 37­53. 12. Proposal for Directive of the European Parliament and the Council on public procurement. COM(2011)869 final. URL: http://eur­lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2011:0896:FIN:EN:PDF 13. Monti M. Report to the President of the European Commission Jose Manuel Barroso on a new strategy for the single market. At the service of Europe’s economy and society. 2010. URL: http://ec.europa.eu/internal_market/strategy/docs/ monti_report_final_10_05_2010_en.pdf 14. Case C­368/10, Commission v. Kingdom of the Netherlands: [2012] E.C.R. n.y.r. URL: https://eur­lex.europa.eu/legal­ content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A62010CJ0368 15ISSN 1681­6277. Економіка та право. № 3 (51), 2018 Здійснення «зелених» публічних закупівель: потенційні переваги та виклики для України 15. Nsiah­Asare E., Prempeh K.B. Measuring of Ensuring Value for Money in Public Procurement: a Case of Selected Po­ lytechnics in Ghana. Munich Personal RePEc Archive. 2016. URL: https://mpra.ub.uni­muenchen.de/70051/1/MPRA_ paper_70051.pdf 16. What is value for money? URL: https://www.felp.ac.uk/taxonomy/term/461 17. What is best value for money? URL: https://www.finance­ni.gov.uk/articles/definition­best­value­money 18. Lundberg S., Marklund P. Green public procurement as an environmental policy instrument: cost effectiveness. Environ­ mental Economics. 2013. Vol. 4. Iss. 4. P. 75­83. 19. Oko­Institut & ICLEI. Study on costs/benefits of Green public procurement in Europe, Part 1: Comparison of the Life Cycle Costs of Green and Non Green Products. URL: http://ec.europa.eu/environment/gpp/pdf/eu_recommendations_1.pdf 20. EU GPP criteria. URL: http://ec.europa.eu/environment/gpp/eu_gpp_criteria_en.htm 21. Iraldo F., Nucci B., Giacomo M.R. The relevance of life cycle costing in green public procurement. Economics and Policy of Energy and Environment. 2016. No. 1. P. 91­109. 22. Weller C., Pritchard J.M. Evolving CJEU Jurisprudence: Balancing Sustainability Considerations with the Requirements of the Internal Market. European Procurement and Public Private Partnership Law Review. 2013. No. 1. P. 55­59. 23. Case C­379/98, PreussenElektra AG v Schleswag AG [2001] ECR I­2099. URL: http://curia.europa.eu/juris/liste. jsf?language=en&num=C­379/98 24. Case 45/87, Commission v Ireland [1988] ECR 04929. URL: https://eur­lex.europa.eu/legal­content/EN/TXT/?uri= CELEX%3A61987CJ0045 25. Arrowsmith S., Kunzlik P. Public procurement and horizontal policies in EC law: general principles in Arrowsmith and Kunzlik. Social and Environmental Policies in EC Procurement Law: New Directives and New Directions: monograph. Eds. S. Arrowsmith, P. Kunzlik. Cambridge, UK: Cambridge University Press, 2009. P. 9—54. 26. Case C­513/99, Concordia Bus Finland: [2002] E.C.R. I­07213. Available at: http://curia.europa.eu/juris/liste. jsf?language= en&num=C­513/99 27. Opinion of Advocate General Mischo. Case C­513/99 ­ Concordia Bus Finland Oy Ab v Helsingin Kaupunki and HkI­ Bussiliikenne. 2001. para. 150. URL: http://curia.europa.eu/juris/showPdf.jsf;jsessionid=9ea7d2dc30dd3ec6641d6ab042b aac51f70bbce43a3a.e34KaxiLc3qMb40Rch0SaxuPa3r0?text=&docid=46971&pageIndex=0&doclang=EN&mode=lst& dir=&occ=first&part=1&cid=99860 28. Case C­448/01, EVN AG and Wienstrom GmbH v Republic Austria [2003] E.C.R. I­14527. URL: http://curia.europa.eu/ juris/showPdf.jsf?docid=71234&doclang=EN 29. Martens M., Margerie S. The Link to the Subject­Matter of the Contract in Green and Social Procurement. European Procurement & Public Private Partnership Law Review. 2013. Vol. 8. Iss. 1. P. 8­18. 30. Andrecka M., Mitkidis K.P. Sustainability requirements in EU public and private procurement — a right or an obligation? 2017. URL: https://journals.aau.dk/index.php/NJCL/article/download/1982/1536 31. Green paper on the modernization of EU public procurement policy Towards a more efficient European Procurement Market. European Commission. COM/2011/0015 final. URL: http://eur­lex.europa.eu/legal­content/EN/TXT/?uri= COM:2011:0015:FIN 32. Semple A. The Link to the Subject­Matter: A Glass Ceiling for Sustainable Public Contracts? URL: https://papers.ssrn. com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2565051 33. Act on Promotion of Procurement of Eco­Friendly Goods and Services by the State and Other Entities (Act on Promoting Green Procurement). URL: https://www.env.go.jp/en/laws/policy/green/index.html 34. Policy on Green Procurement. URL: http://www.tbs­sct.gc.ca/pol/doc­eng.aspx?id=32573 35. A sampling of successes in green public procurement. Case studies of green public procurement implementation in Asia­Pacific countries. 2017. URL: http://www.greengrowthknowledge.org/sites/default/files/downloads/best­practices/ UNEP_ sampling_successes_green_public_procurement_case_studies.pdf Received 27.08.2018 В.К. Малолетнева Институт экономико­правовых исследований НАН Украины, г. Киев, Украина ОСУЩЕСТВЛЕНИЕ «ЗЕЛЕНЫХ» ПУБЛИЧНЫХ ЗАКУПОК: ПОТЕНЦИАЛЬНЫЕ ПРЕИМУЩЕСТВА И ВЫЗОВЫ ДЛЯ УКРАИНЫ Исследованы основные вызовы, которые могут возникнуть перед Украиной при введении и осуществлении «зеле­ ных» публичных закупок, например конфликт «традиционной» цели публичных закупок с «горизонтальной» целью по охране окружающей среды, в т. ч. более высокая стоимость «зеленых» закупок, дискриминация участников в «зе­ леных» закупках и потенциальные ограничения заказчика в определении критериев оценки тендерных предложе­ ний, в частности связь с предметом договора о закупке. Сосредоточено внимание на потенциальных преимуществах «зеленых» закупок и разработаны соответствующие предложения. Ключевые слова: публичные закупки, «зеленые» публичные закупки, государственная экологическая политика, «го­ ризонтальные» цели, устойчивое развитие. 16 ISSN 1681­6277. Economics and Law. № 3 (51), 2018 В.К. МАЛОЛІТНЕВА V.K. Malolitneva Institute of Economic and Legal Researches of the NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine orcid.org/0000­0001­9678­1750 “GREEN” PUBLIC PROCUREMENT: POTENTIAL BENEFITS AND CHALLENGES FOR UKRAINE The present article deals with the main challenges concerning the implementation of “green” public procurement in Uk raine. The paper gives special attention to the conflict of the “traditional” public procurement goal with the “horizontal” objective for environmental protection. The author comes to the conclusion that these goals have an equal status. The “horizontal” ob­ jective for environmental protection is legitimate and not necessarily subservient to commercial aspects. Taking into con­ sideration Sustainable development goals it is appropriate to integrate “green” component as an integral part of the value for money, i.e. obtaining the best result possible from the money spent. The paper dwells on one of the potential challenges for Ukraine as higher purchasing prices of “green” public procurement. The author gives a review of some research papers which are dedicated to potential costs of “green” procurement and concludes that higher costs are in many cases compensated by lower operating costs. Performance­based specifications and life­cycle costing approach are the potential tools for making ra­ tional decisions in “green” public procurement. The article involves a profound analysis of the EU Court of Justice cases on potential discrimination in “green” procurement and pays attention to the doctrine of “excluding buying decisions”. The author suggests that given the environmental integration principle under the art. 11 of the TFEU “green” public procurement could have a special status. The article analyses potential limitations for the contracting authority in determining the award criteria, mainly “the link to the subject­matter” requirement. The author gives special consideration to the potential benefits of “green” procurement and elaborates recommendations on its implementation in Ukraine. The refusal to develop “green” public pro­ curement in Ukraine could lead to a loss of its position in the international public procurement market, in particular the procurement market of the EU and WTO member states that are actively implementing the policy of introducing and imple­ menting “green” procurement. Keywords: public procurement, “green” public procurement, state environmental policy, “horizontal” objectives, sustainable development.
id oai:ojs.economiclaw.kiev.ua:article-469
institution Economics and Law
issn 2523-4838
keywords_txt_mv зелені публічні за- купівлі, зелені публічні за купівлі, зелені публічні закупівлі, зелені закупівлі, стра тегічні цілі, публічні за- купівлі, кліматичні цілі, публічні закупівлі, зелені товари, державна екологічна політика
language Ukrainian
last_indexed 2025-09-24T17:23:23Z
publishDate 2018
publisher V. Mamutov Institute of Economic and Legal Research of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv economiclawkievua/b2/9748a8408a2b6934fb5e2be9ded28db2.pdf
spelling oai:ojs.economiclaw.kiev.ua:article-4692019-09-18T13:14:45Z «GREEN» PUBLIC PROCUREMENT: POTENTIAL BENEFITS AND CHALLENGES FOR UKRAINE ОСУЩЕСТВЛЕНИЕ «ЗЕЛЕНЫХ» ПУБЛИЧНЫХ ЗАКУПОК: ПОТЕНЦИАЛЬНЫЕ ПРЕИМУЩЕСТВА И ВЫЗОВЫ ДЛЯ УКРАИНЫ ЗДІЙСНЕННЯ «ЗЕЛЕНИХ» ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ: ПОТЕНЦІЙНІ ПЕРЕВАГИ ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ Malolitneva, V.K. The present article deals with the main challenges concerning the implementation of «green» public procurement in Uk raine. The paper gives special attention to the conflict of the «traditional» public procurement goal with the «horizontal» objective for environmental protection. The author comes to the conclusion that these goals have an equal status. The «horizontal» objective for environmental protection is legitimate and not necessarily subservient to commercial aspects. Taking into consideration Sustainable development goals it is appropriate to integrate «green» component as an integral part of the value for money, i.e. obtaining the best result possible from the money spent. The paper dwells on one of the potential challenges for Ukraine as higher purchasing prices of «green» public procurement. The author gives a review of some research papers which are dedicated to potential costs of «green» procurement and concludes that higher costs are in many cases compensated by lower operating costs. Performance-based specifications and life-cycle costing approach are the potential tools for making rational decisions in «green» public procurement. The article involves a profound analysis of the EU Court of Justice cases on potential discrimination in «green» procurement and pays attention to the doctrine of «excluding buying decisions». The author suggests that given the environmental integration principle under the art. 11 of the TFEU «green» public procurement could have a special status. The article analyses potential limitations for the contracting authority in determining the award criteria, mainly «the link to the subject-matter» requirement. The author gives special consideration to the potential benefits of «green» procurement and elaborates recommendations on its implementation in Ukraine. The refusal to develop «green» public procurement in Ukraine could lead to a loss of its position in the international public procurement market, in particular the procurement market of the EU and WTO member states that are actively implementing the policy of introducing and implementing «green» procurement. REFERENCES Public procurement as a tool for promoting more sustainable consumption and production patterns: Sustainable development. United Nations. Department of Economic and Social Affairs. 2008. URL: https://sustainabledevelopment.un.org/content/documents/no5.pdf Buying green! (3rd edition). European Commission. 2011. URL: http://ec.europa.eu/environment/gpp/pdf/Buying-GreenHandbook-3rd-Edition.pdf GPP National Action Plans. URL: http://ec.europa.eu/environment/gpp/action_plan_en.htm Harmonisation of Public Procurement System in Ukraine with EU Standards 2016. Report on Green Procurement Manual. URL: http://eupublicprocurement.org.ua/wp-content/uploads/2016/09/REPORT-ON-GREEN_PROCUREMENT_MANUAL_ENG.pdf Kunzlik P. From suspect practice to market-based instrument: policy alignment and the evolution of EU law’s approach to “green” public procurement. Public Procurement Law Review. 2013. No. 3. P. 97—115. Aldenius M., Khan J. Strategic use of green procurement in the bus sector: challenges and opportunities. Journal of Clea ner Production. 2017. No. 164. P. 250—257. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2017.06.196 Chernykhivska A. “Zeleni” derzhavni zakupivli yak stratehichnyi instrument sotsialno-ekonomichnoho rozvytku. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. 2014. Iss. 8. Ch. 2. P. 161—164 [in Ukrainian]. Konashchuk N. Vykorystannia “zelenykh” kryteriiv pid chas zdiisnennia publichnykh zakupivel. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu “Ostrozka akademiia”, seriia “Ekonomika”. 2016. No. 3(31). P. 133—136 [in Ukrainian]. Turchenko O. Vprovadzhennia stiikykh (“zelenykh”) zakupivel: zarubizhnyi dosvid. Pravnychyi chasopys Donetskoho universytetu. 2016. No. 1/2. P. 73—80 [in Ukrainian]. Arrowsmith S. Horizontal policies in public procurement: a taxonomy. Journal of public procurement. 2010. Vol. 10. Iss. 2. P. 149—186. https://doi.org/10.1108/JOPP-10-02-2010-B001 Lundberg S., Marklund P. Green public procurement and multiple environmental objectives. Economia e Politica Industriale. 2018. Vol. 45. Iss. 1. P. 37—53. https://doi.org/10.1007/s40812-017-0085-6 Proposal for Directive of the European Parliament and the Council on public procurement. COM(2011)869 final. URL: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2011:0896:FIN:EN:PDF Monti M. Report to the President of the European Commission Jose Manuel Barroso on a new strategy for the single market. At the service of Europe’s economy and society. 2010. URL: http://ec.europa.eu/internal_market/strategy/docs/monti_report_final_10_05_2010_en.pdf Case C-368/10, Commission v. Kingdom of the Netherlands: [2012] E.C.R. n.y.r. URL: https://eur-lex.europa.eu/legalcontent/EN/TXT/?uri=CELEX%3A62010CJ0368 Nsiah-Asare E., Prempeh K.B. Measuring of Ensuring Value for Money in Public Procurement: a Case of Selected Polytechnics in Ghana. Munich Personal RePEc Archive. 2016. URL: https://mpra.ub.uni-muenchen.de/70051/1/MPRA_paper_70051.pdf What is value for money? URL: https://www.felp.ac.uk/taxonomy/term/461 What is best value for money? URL: https://www.finance-ni.gov.uk/articles/definition-best-value-money Lundberg S., Marklund P. Green public procurement as an environmental policy instrument: cost effectiveness. Environmental Economics. 2013. Vol. 4. Iss. 4. P. 75—83. Oko-Institut & ICLEI. Study on costs/benefits of Green public procurement in Europe, Part 1: Comparison of the Life Cycle Costs of Green and Non Green Products. URL: http://ec.europa.eu/environment/gpp/pdf/eu_recommendations_1.pdf EU GPP criteria. URL: http://ec.europa.eu/environment/gpp/eu_gpp_criteria_en.htm Iraldo F., Nucci B., Giacomo M.R. The relevance of life cycle costing in green public procurement. Economics and Policy of Energy and Environment. 2016. No. 1. P. 91—109. https://doi.org/10.3280/EFE2016-001005 Weller C., Pritchard J.M. Evolving CJEU Jurisprudence: Balancing Sustainability Considerations with the Requirements of the Internal Market. European Procurement and Public Private Partnership Law Review. 2013. No. 1. P. 55-59. https://doi.org/10.21552/EPPPL/2013/1/165 Case C-379/98, PreussenElektra AG v Schleswag AG [2001] ECR I-2099. URL: http://curia.europa.eu/juris/liste.jsf?language=en&num=C-379/98 Case 45/87, Commission v Ireland [1988] ECR 04929. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A61987CJ0045 Arrowsmith S., Kunzlik P. Public procurement and horizontal policies in EC law: general principles in Arrowsmith and Kunzlik. Social and Environmental Policies in EC Procurement Law: New Directives and New Directions: monograph. Eds. S. Arrowsmith, P. Kunzlik. Cambridge, UK: Cambridge University Press, 2009. P. 9—54. https://doi.org/10.1017/CBO9780511576041.004 Case C-513/99, Concordia Bus Finland: [2002] E.C.R. I-07213. Available at: http://curia.europa.eu/juris/liste.jsf?language=en&num=C-513/99 Opinion of Advocate General Mischo. Case C-513/99 - Concordia Bus Finland Oy Ab v Helsingin Kaupunki and HkIBussiliikenne. 2001. para. 150. URL: http://curia.europa.eu/juris/showPdf.jsf;jsessionid=9ea7d2dc30dd3ec6641d6ab042baac51f70bbce43a3a.e34KaxiLc3qMb40Rch0SaxuPa3r0?text=&docid=46971&pageIndex=0&doclang=EN&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=99860 Case C-448/01, EVN AG and Wienstrom GmbH v Republic Austria [2003] E.C.R. I-14527. URL: http://curia.europa.eu/juris/showPdf.jsf?docid=71234&doclang=EN Martens M., Margerie S. The Link to the Subject-Matter of the Contract in Green and Social Procurement. European Procurement & Public Private Partnership Law Review. 2013. Vol. 8. Iss. 1. P. 8—18. https://doi.org/10.21552/EPPPL/2013/1/158 Andrecka M., Mitkidis K.P. Sustainability requirements in EU public and private procurement — a right or an obligation? 2017. URL: https://journals.aau.dk/index.php/NJCL/article/download/1982/1536 Green paper on the modernization of EU public procurement policy Towards a more efficient European Procurement Market. European Commission. COM/2011/0015 final. URL: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=COM:2011:0015:FIN Semple A. The Link to the Subject-Matter: A Glass Ceiling for Sustainable Public Contracts? URL: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2565051 Act on Promotion of Procurement of Eco-Friendly Goods and Services by the State and Other Entities (Act on Promoting Green Procurement). URL: https://www.env.go.jp/en/laws/policy/green/index.html (last accessed: 28.07.2018). Policy on Green Procurement. URL: http://www.tbs-sct.gc.ca/pol/doc-eng.aspx?id=32573 A sampling of successes in green public procurement. Case studies of green public procurement implementation in Asia-Pacific countries. 2017. URL: http://www.greengrowthknowledge.org/sites/default/files/downloads/best-practices/UNEP_ sampling_successes_green_public_procurement_case_studies.pdf Исследованы основные вызовы, которые могут возникнуть перед Украиной при введении и осуществлении «зеленых» публичных закупок, например конфликт «традиционной» цели публичных закупок с «горизонтальной» целью по охране окружающей среды, в т. ч. более высокая стоимость «зеленых» закупок, дискриминация участников в «зеленых» закупках и потенциальные ограничения заказчика в определении критериев оценки тендерных предложений, в частности связь с предметом договора о закупке. Сосредоточено внимание на потенциальных преимуществах «зеленых» закупок и разработаны соответствующие предложения. Досліджено основні виклики, які можуть постати перед Україною під час запровадження та здійснення «зелених» публічних закупівель, зокрема конфлікт «традиційної» цілі публічних закупівель із «горизонтальною» ціллю з охорони навколишнього середовища, у т. ч. більша вартість «зелених» закупівель, дискримінація учасників у «зелених» закупівлях і потенційні обмеження замовника у визначенні критеріїв оцінки тендерних пропозицій, наприклад пов’язаність із предметом договору про закупівлю. Зосереджено увагу на потенційних перевагах «зелених» закупівель і розроблено відповідні пропозиції. V. Mamutov Institute of Economic and Legal Research of the National Academy of Sciences of Ukraine 2018-12-05 Article Article application/pdf https://economiclaw.kiev.ua/index.php/economiclaw/article/view/469 10.15407/econlaw.2018.03.003 Economics and Law; No 3 (51) (2018): Economics and Law; 3 - 16 Экономика и право; No 3 (51) (2018): Economics and Law; 3 - 16 Економіка та право; No 3 (51) (2018): Economics and Law; 3 - 16 2523-4838 1681-6277 10.15407/econlaw.2018.03 uk https://economiclaw.kiev.ua/index.php/economiclaw/article/view/469/508
spellingShingle Malolitneva, V.K.
ЗДІЙСНЕННЯ «ЗЕЛЕНИХ» ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ: ПОТЕНЦІЙНІ ПЕРЕВАГИ ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ
title ЗДІЙСНЕННЯ «ЗЕЛЕНИХ» ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ: ПОТЕНЦІЙНІ ПЕРЕВАГИ ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ
title_alt «GREEN» PUBLIC PROCUREMENT: POTENTIAL BENEFITS AND CHALLENGES FOR UKRAINE
ОСУЩЕСТВЛЕНИЕ «ЗЕЛЕНЫХ» ПУБЛИЧНЫХ ЗАКУПОК: ПОТЕНЦИАЛЬНЫЕ ПРЕИМУЩЕСТВА И ВЫЗОВЫ ДЛЯ УКРАИНЫ
title_full ЗДІЙСНЕННЯ «ЗЕЛЕНИХ» ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ: ПОТЕНЦІЙНІ ПЕРЕВАГИ ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ
title_fullStr ЗДІЙСНЕННЯ «ЗЕЛЕНИХ» ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ: ПОТЕНЦІЙНІ ПЕРЕВАГИ ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ
title_full_unstemmed ЗДІЙСНЕННЯ «ЗЕЛЕНИХ» ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ: ПОТЕНЦІЙНІ ПЕРЕВАГИ ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ
title_short ЗДІЙСНЕННЯ «ЗЕЛЕНИХ» ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ: ПОТЕНЦІЙНІ ПЕРЕВАГИ ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ
title_sort здійснення «зелених» публічних закупівель: потенційні переваги та виклики для україни
url https://economiclaw.kiev.ua/index.php/economiclaw/article/view/469
work_keys_str_mv AT malolitnevavk greenpublicprocurementpotentialbenefitsandchallengesforukraine
AT malolitnevavk osuŝestvleniezelenyhpubličnyhzakupokpotencialʹnyepreimuŝestvaivyzovydlâukrainy
AT malolitnevavk zdíjsnennâzelenihpublíčnihzakupívelʹpotencíjníperevagitaviklikidlâukraíni

Схожі ресурси