ЕКОЛОГІЧНИЙ УРБАНІЗМ ЯК ФАКТОР СОЦІО-ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ МІСТ І ЗБАЛАНСОВАНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
The increasing pace of urbanization in the world makes modern cities important elements in the ecosystems of the planet. The main factor of urban development was their economic attractiveness as a center of public goods and great opportunities for market, public and economic supply. Being in an urba...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економіка та право |
|---|---|
| Datum: | 2019 |
| Heft: | 4 (55) |
| Сторінки: | 108-115 |
| ISSN: | 2523-4838 |
| Автори та афіліації: |
|
| Ключові слова: | зелені насадження, пермакультура, екологічний слід, здатність до очи щення рослин, якість ґрунту, питома площа екологічного сліду, очищення ґрунту, зелене відмивання, якість грунтів, рослинні відходи |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
V. Mamutov Institute of Economic and Legal Research of the National Academy of Sciences of Ukraine
2019
|
| Online Zugang: | https://economiclaw.kiev.ua/index.php/economiclaw/article/view/965 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Economics and Law |
| Завантажити файл: |
|
Institution
Economics and Law| _version_ | 1874188889430687744 |
|---|---|
| author | Vernihorova, N.V. |
| author_facet | Vernihorova, N.V. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "N.V. Vernihorova",
"institution": "Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, м. Одеса, Україна",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Vernihorova, N.V. |
| baseUrl_str | https://economiclaw.kiev.ua/index.php/economiclaw/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 115 |
| container_issue | 4 (55) |
| container_start_page | 108 |
| container_title | Економіка та право |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2019-12-09T10:34:12Z |
| description | The increasing pace of urbanization in the world makes modern cities important elements in the ecosystems of the planet. The main factor of urban development was their economic attractiveness as a center of public goods and great opportunities for market, public and economic supply. Being in an urban environment in a person automatically increases the level of needs, and these needs are fully met. Such vitality of cities for a person is conditioned by their excessive consumer functions in relation to the environment. The city can be characterized as an artificial parasitic system that requires as much natural resources as possible, leaving only waste. And most importantly, there is no limit to these needs, because that’s how the human economic system works. For the prospect of urban survival in the face of resource depletion and the great debt of humanity to the planet, it is urgent to rebuild cities into self-sufficient, productive systems. The main factors of increase of ecological footprint of cities are considered in the article. The role of land quality in the well-being of the country, the degree of yield, and therefore economic efficiency, is analyzed. The main measures and proposals for reducing the "ecological footprint" of cities are considered. The main advantages of urban agriculture are given, and recommendations are given on the implementation of ecological restructuring based on the principles of eco-urbanism and permaculture for Ukrainian cities.Priority for environmentally friendly technologies and systemic landscaping can significantly reduce the negative impact of the urban system on humans. Urban agriculture is able to significantly reduce the cost of transportation, the cost of human and material resources; to encourage the improvement of environmental conditions of the urban environment in order to expand the range of products grown.
REFERENCES1. Linch K. Obraz goroda. Perju s angl. V.L. Glazychev; Sostavitel’ A.V. Ikonnikov; Pod redakciej A.V. Ikonnikova. M.: Strojizdat, 1982. 328 p. [in Russian].2. Hollis Leo. Goroda vam na pol’zu. Genij megapolіsa. Per. s angl. M. Korobochkin. Strelka Press, 2015. 432 p. URL: https://www.labirint.ru/books/502142/ [in Russian].3. CANactions School STUDIO #1. Published on Mar 3, 2016. URL: https://issuu.com/canactions2013/docs/canactions_school_studio_1_final_pa_6d26d0cc92f9f44. Vse pro ekolohichnyi slid. Ukrainska makulaturna kompaniya. URL: http://umktrade.com.ua/vse-pro-ekolohichnyjslid/ [in Ukrainian].5. Jekologicheskij sled. Prezentacija. 11.06.2012. URL: https://www.slideshare.net/Elziness/ss-13275998 [in Russian].6. Interesnye fakty ob jekologii. EkoAl’jans. URL: http://ecoalliance.com.ua/ru/biblioteka/stati-po-ekologii/interesnyiefaktyi-ob-ekologii [in Russian].7. Sostojanie mirovyh zemel’nyh i vodnyh resursov dlja proizvodstva prodovol’stvija i vedenija sel’skogo hozjajstva. Upravlenie sistemami, nahodjashhimisja pod ugrozoj. Svodnyj doklad. 59 p. URL: http://docplayer.ru/30616152-Sostoyanie-mirovyh-zemelnyh-i-vodnyh-resursov-dlya-proizvodstva-prodovolstviya-i-vedeniya-selskogohozyaystva.html [in Russian].8. Jekologicheskij sled — mera vozdejstvija cheloveka na sredu obitanija. Narodnyj blogger. 30.07.2018. URL: https://blogger.com.ua/2018/jekologicheskij-sled-mera-vozdejstvija/ [in Russian].9. Sumarokov A. Biourbanistika, ekourbanistika i landshaftnyj urbanizm: teorija zdorovogo goroda. Prostranstvo. URL: https://www.prostranstvo.media/biourbanistika-jekourbanistika-i-landshaftnyj-urbanizm-teorii-zdorovogogoroda/ [in Russian].10. Jekologicheskij mikrourbanizm v makroarhitekture ot WOHa Architects. URL: https://yav.io/woha-architecture/ [in Russian].11. Organichna arhitektura. Wikipedia. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Organichna_arhitektura [in Ukrainian].12. Sydbombinh i permakultura — novi trendy eko-urbanistyky. Pro biznes. URL: http://pro-biznes.com.ua/ekologichnii-socialni-proekti/sidbombing-i-permakultura-novi-trendi-eko.html [in Ukrainian].13. Laumann K., Garling T., Stormark K.M. Rating scale measure of restorative components of environments. Journal of Environmental Psychology. 2001. No. 21 (1). P. 31-44. https:// doi.org/10.1006/jevp.2000.017914. Znaiomtesia — Permakultura! Halytskyi korespondent. 18.04.2017. URL: http://gk-press.if.ua/znajomtesya-permakultura/ [in Ukrainian].15. Vid horodu na pidvikonni do zelenoho dakhu — navishcho potribne miske fermerstvo. Velyka epokha. 21.02.2018. URL: www.epochtimes.com.ua/dobri-novyny/vid-gorodu-na-pidvikonni-do-zelenogo-dahu-navishcho-potribnemiske-fermerstvo-126660 [in Ukrainian].16. Seeland K., Dubendorfer S., Hansmann R. Making friends in Zurich’s urban forests and parks: The role of public green space for social inclusion of youths from different cultures. Forest Policy and Economics. 2009. No. 11 (1). P. 10-17. https://doi.org/10.1016/j.forpol.2008.07.00517. Cervinka R., Holtge J., Pirgie L., Schwab M., Sudkamp J., Haluza D., Arnberger A., Eder R., Ebenberger M. Green Public Health — Benefits of Woodlands on Human Health and Well-being [Zur Gesundheitswirkung von Waldlandschaften]. Vienna, Austria: Bundesforschungszentrum fur Wald (BFW), 2014. 48 p. URL: https://bfw.ac.at/cms_stamm/050/PDF/GPH_englisch_gesamt.pdf18. Barton J., Pretty J. (2010). What is the Best Dose of Nature and Green Exercise for Improving Mental Health? A Multi-Study Analysis. Environmental Science & Technology. 2010. No. 44 (10). P. 3947-3955. https://doi.org/10.1021/es903183r |
| doi_str_mv | 10.15407/econlaw.2019.04.108 |
| first_indexed | 2025-09-24T17:24:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
108
ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО
ECONOMICS AND LAW
Ключові слова: екологічний
слід, пермакультура, зелені
насадження, здатність до
очи щення рослин, якість
ґрунту.
Вступ. Міське населення для існування потребує певної площі біо-
логічно продуктивної території (земля, ліс, водна поверхня). Через
високу концентрацію мешканців на відведеній площі, відсутність
джерел речовини та енергії безпосередньо на території міста, вели-
кий обсяг відходів, місто за своїм устроєм набуває паразитичних оз-
нак стосовно навколишнього природного середовища. Сучасні міста
потребують для підтримки свого існування багато речовини та енер-
гії, вони не здатні самі продукувати необхідну продукцію, отже ціл-
ком залежать від цього природного середовища.
Аналіз останніх досліджень. У сучасних дослідженнях щодо урба-
нізму та архітектури міст переважно розглянуто проблеми емоцій-
ного сприйняття архітектури і гармонічності середовища міста, які
висвітлено, наприклад, у книзі Кевіна Лінча «Образ міста» [1]. Проб-
леми вирішення суспільних просторів у світі й основні тенденції міс-
та майбутнього описано у роботі Лео Холліса «Міста вам на користь.
Геній мегаполісу» [2]. Результати досліджень першої в Украї ні урба-
ністичної освітньої програми викладено в CANactions School STUDIO
#1 Book [3], де, зокрема, зібрано основні урбаністичні концепції, ме-
тодичний інструментарій і практичні рекомендації для України на
основі світового досвіду.
Підвищення темпів урбанізації в світі робить сучасні міста вагомими елемента-
ми екосистем планети. Головним фактором розбудови міст стала їхня економічна
привабливість як осередку суспільних благ і великих можливостей ринкової, сус-
піль ної та економічної пропозиції. У людини, яка опинилась у міському середовищі,
автоматично підвищується рівень потреб, і ці потреби цілком задовольняються.
Така життєдайність міст для людини обумовлена їхніми непомірними споживчи-
ми функціями щодо навколишнього природного середовища. Місто можна харак-
теризувати як штучну паразитичну систему: воно потребує якомога більше при-
родних ресурсів, залишаючи натомість лише відходи. Для перспективи виживання
міст в умовах виснаження ресурсів і великого боргу людства перед планетою стає
актуальною перебудова міст на самодостатні продуктивні системи.
© Н.В. ВЕРНІГОРОВА, 2019
ISSN 1681-6277. Economics and Law. 2019, № 4 (55): 108—115
https://doi.org/10.15407/econlaw.2019.04.108
УДК 330.15:502.171:911.375(045)
Н.В. ВЕРНІГОРОВА, інженер першої категорії
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень
НАН України, м. Одеса, Україна
orcid.org/0000-0002-5968-4211
ЕКОЛОГІЧНИЙ УРБАНІЗМ ЯК ФАКТОР
СОЦІО-ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ
СУЧАСНИХ МІСТ І ЗБАЛАНСОВАНОГО
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
109ISSN 1681-6277. Економіка та право. 2019, № 4 (55)
Екологічний урбанізм як фактор соціо-економіко-екологічного розвитку сучасних міст
Постановка завдання. Метою статті є ви з-
начення та аналіз основних сучасних течій
еколо гіч ної перебудови міст, їхніх принципів,
зок ре ма щодо озеленення міст як фактора ні-
велювання конфлікту міського і природного
середовища. У контексті розвитку урбаністич-
ного екологічно безпечного землеробства, що
сприятиме збільшенню виробництва сіль сько-
госоподарської продукції через залучення при-
датних міських земель, варто розглянути пер-
макультуру і окреслити основні засади цього
нап ряму.
Результати досліджень. У 1992 р. канадський
професор Вільям Різ уперше застосував термін
«екологічний слід» на означення явища над-
мірного споживання. Екологічний слід — міра
впливу людини на навколишнє середовище,
що допомагає розрахувати розмір прилеглих
територій, необхідних для виробництва спо-
живаних нами ресурсів і розміщення відходів.
Тобто це стандартизований показник, що ві-
дображає попит людської популяції на при-
родний капітал, який може навіть перевищу-
вати екологічну спроможність планети до ре-
генерації цього капіталу. Реальна урбаністична
система в декілька сотень разів перевищує фі-
зичні розміри самого міста. Вважається, що кож-
на людина, яка живе в більш-менш заможній
країні, споживає удвічі або й утричі більше,
ніж їй може дати планета Земля [4]. Тому за-
звичай екологічний слід може перевищувати
площу населенного пункту в 200—300 разів.
Екологічний слід людства складається з таких
компонентів: пасовища, поля, забудовані зем-
лі, ліси, рибопромислові зони, площа погли-
нання СО2, площі для розміщення відходів, а
також площі та акваторії видобутку корисних
копалин [5]. За останні 50 років площа оброб-
люваних земель у світі збільшилася до 12 % пе-
реважно за рахунок лісових, лугових і вод но-
болотяних угідь. Подальше розширення їх є
обмеженим через низку причин: залученість
земель в інші економічні сфери, приналеж-
ність частки продуктивних земель до природо-
охоронної сфери, непридатність частки земель
через забруднення, виснаження унаслідок агре-
сивного землеробства.
Проблема якості земель і їх виснаження на-
далі ставатиме гострішою. Щоб передбачити
майбутнє у разі продовження землеробства у
традиційний, насправді вар варський спосіб,
варто звернути увагу на си туацію у країнах
Африки: для забезпечення се редньої якості
харчування племені у 350—500 осіб необхідна
площа земель, зіставна з розміром Республі-
ки Чехії. Такі землі є, але нема тієї кількості
людей, які будуть обробляти їх на волонтер-
ських засадах [6].
Продовольча і сільськогосподарська орга ні-
зація ООН (Food and Agriculture Organization,
FAO, ФАО) визначає сільськогосподарську при-
датність земель як здатність забезпечити по-
тенційно можливу урожайність для кошика
сільськогосподарських культур. За викорис-
тання адаптованих систем землекористуван-
ня більшість земель нині має такі показники
якості, %: вища — 23, добра — 53. Найбільша
регіональна частка оброблюваних земель ви-
щої якості є в Центральній Америці та країнах
Карибського басейну (42 %), Центральній і
Західній Європі (38 %), Північній Америці
(37 %). Отже, в країнах із високим доходом
частка земель вищої якості становить близько
32 %. У країнах з меншим доходом якість зе-
мель гірша, до вищої якості належить 28 %.
Варто зазначити, що землі вищої якості мають
потенційну урожайність 80 %, доброї якості —
40—80 %, непридатні — до 40 % [7].
Починаючи від 1980-х рр. екологічний слід
людства перевищує відновлювані можливості
планети, а для розвинутих країн рівень спо жи-
вання давно перевищив межу однієї пла не ти:
США — 4,5; Австралія — 3,7; Норвегія — 3,3;
Японія — 2,3; РФ — 1,76; Україна 1,3; Брази-
лія — 1,1; Куба — 0,68; Індія 0,4; Кон го — 0,2
[5]. До того ж із 148 940 000 км2 пло щі поверхні
Землі лише 18 617 500 км2 (12,5 %) населено
людьми [6].
Директор «Глобальної мережі екологічних
слідів» Метіс Уоккернейджел вважає, що для
зменшення екологічного сліду міст достатньо
упровадити такі зміни:
• здійснити компактне перепланування міст
(70—80 % є розміром екологічного сліду);
• забезпечити відсутність потреби у перемі-
щенні на великі відстані;
• з’єднати сусідні будинки спільною стіною,
що збереже енергію на їх обігрів та охолод-
ження [8].
Єдиним можливим виходом у цих умовах є
відтворення природних ресурсів: води, повіт-
ря, ґрунтів, відновлення потоків речовини та
енергії у межах міста. Спробою досягнення цієї
мети став екологічний урбанізм.
110 ISSN 1681-6277. Economics and Law. 2019, № 4 (55)
Н.В. ВЕРНІГОРОВА
Уперше поняття «екологічний урбанізм»
запропонував у 1998 р. архітектор Мігель Руа-
но, визначивши так розвиток людського сус-
пільства у збалансованому будівничому се ре-
до вищі [9]. Найвідоміша в світі архітектурна
ком панія, яка працює в напрямі екоурбаністи-
ки, — Wong Mun Summ і Richard Hassell (WOHA),
заснована в Сингапурі 1994 р. Її головною ме-
тою є створення нового простору: симбіозу
природи і архітектури, що дає людям можли-
вість отримувати задоволення від життя і дов-
кілля [10].
Дуже близький до «екологічного урбаніз му»
«ландшафтний урбанізм», заснований на ідеї
про те, що найкращим способом організації
міського простору є дизайн ландшафту міста:
необхідно забезпечувати зміну різних ландшаф-
тів, у тому числі емоційних і психологічних.
Урбаніст Йен Томпсон у 2012 р. сформував
головні принципи ландшафтного урбанізму
(рис. 1).
Інший напрям архітектури XX ст. — біоур ба-
нізм. Він спирається на досягнення біо ло гії,
екології, термодинаміки, статистичної меха-
ніки. Згідно з його концепцією, навіть ком-
фортне місто є ворожим середовищем для лю-
дини через породження стресових факторів,
властивих містам. Тому ця течія має на меті
досягнення соціо-економіко-екологічних ці-
лей, а саме врахування синергії природних
потреб людини та екосистеми і поетапність
переходу від викопного палива до екологічно
чистих ресурсів [9].
У контексті біоурбаністики згодом набула
розвитку «органічна архітектура», ідея якої по-
лягала в наслідуванні природних органічних
форм. Форми конструйованих споруд визна-
чаються їхнім призначенням і умовами нав-
колишнього середовища подібно до форм жи-
вих організмів за теорією еволюції Ч. Дарвіна.
Американський скульптор Г. Гріно вперше
висловив думку про органічну обумовленість
форми функцій, яка згодом стала постулатом:
«форма наслідує функції» [11].
Нині у світі існують такі екологічні течії як
«партизанське садівництво» або «партизан-
ське озеленення» міст (міський сидбомбінг),
а також пермакультура. Обидві течії було сфор-
мовано ще у 1970-х рр., але знання про них
прийшло до країн, що виникли унаслідок
розпаду СРСР, лише зараз [12]. Мета сидбом-
бінгу полягає в озелененні вулиць, дворів, за-
недбаних клумб, перетворення непривабли-
вих «сірих» місць на квітучі сади для відпо-
Рис. 1. Основні принципи ландшафтного урбанізму
Джерело: складено автором на основі [9].
111ISSN 1681-6277. Економіка та право. 2019, № 4 (55)
Екологічний урбанізм як фактор соціо-економіко-екологічного розвитку сучасних міст
Рис. 2. Основні принципи пермакультури
Джерело: складено автором на основі [12].
чинку. Зазвичай цим займається зацікавлена
група людей.
Пермакультура — це перманентна (вічна)
агрокультура. Напрям, створений Біллом Мол-
ліссоном, спрямований проти хижацької, ма-
шинної та пестицидової агрокультури та на
створення вічно родючої, не виснаженої та
хворої, землі. Засади цієї течії можуть бути
успішно використані в розвитку урбаністич-
ного землеробства, адже вона передбачає по-
вторне використання відходів, змішане виро-
щування різних видів рослин. Основною від-
мінністю пермакультури від інших методів
озеленення є те, що це не просто набір прак-
тичних методів, а спосіб мислення і адаптації
до певної екології, що базується на відповід-
них принципах (рис. 2).
Пермакультура спирається на розуміння
конкретної ділянки та її умов. В ідеалі пот ріб-
но вивчати певну ділянку протягом року, спо-
стерігаючи за змінами впливу сонця, вітру,
опа дів, тварин, шуму тощо. Коли неможливо
здійснити ретельне оцінювання внутрішніх
особ ливостей ділянки, треба дослідити довко-
лишні території, зокрема сади, щоб зрозуміти,
що може тут гарно рости.
Одна з головних переваг пермакультури са-
ду — відсутність будь-яких відходів. Натомість
знаходяться способи повторного викорис тан-
ня залишків садівництва. Компостування є
одним із вдалих прикладів (червоний хробак
ефективно перетворює органічні відходи, які
потім можна застосувати як добриво). Так за-
безпечується повний життєвий цикл рослин:
від зібраного врожаю, приготування їжі, пе-
реробки хробаками відходів і, нарешті, повер-
нення у ґрунт як добрива.
Пермакультура прагне зрозуміти й імітува-
ти успішні моделі, які існують у природі. На-
приклад, форма спіралі є у всьому: від галак-
тик до равлика і структури ДНК. Вона добре
працює як шаблон дизайну трав’яного кили-
ма, створюючи більшу поверхню на невеликій
ділянці. Спіральні конструкції також створю-
ють ефективний мікроклімат, даючи змогу за-
тіняти одні рослини іншими за потреби. На-
приклад, можна вирощувати трави, які люб-
лять сонце (розмарин і чабрець), поруч із тими,
які тягнуться до тіні (м’ята чи фіалка) [13].
Розміщення рослин разом у правильній ком-
бінації допомагає їм рости у поєднанні, а не в
конкуренції. Таким чином весь сад як екосис-
тема є більшим за суму його частин. Уважно
спостерігаючи за ділянкою можна віднайти
спо соби змінювати її таким чином, щоб усі
елементи працювали, доповнюючи один од-
ного. Тому багато досвідчених садівників слід-
кують за появою нових сортів рослин у спе-
ціалізованих каталогах, адже за вирощування
поруч різних рослин (до кількох сотень видів)
спостерігається менша вразливість їх до хво-
роб і шкідників.
Пермакультура також має величезне значен-
ня для розвитку громадянського суспільства.
В її концепцію чудово вписуються такі нап-
рями як органічне землеробство, екологічне
бу дівництво, планування сталих міст, міст май-
бутнього, енергоефективних міст [14]. Метою
112 ISSN 1681-6277. Economics and Law. 2019, № 4 (55)
Н.В. ВЕРНІГОРОВА
цього напряму є забезпечення узгодженого,
гар монійного співіснування людини і рослин.
Позитивні сторони урбаністичного земле-
робства можна окреслити так:
• мобільність, можливість розміщення ближ-
че до місця споживання вирощуваного продук ту
(ресторани, будинки, школи) та заощадження
через це людських енергетичних, матеріаль-
них ресурсів і часу на доставку до споживачів;
• вирощування у закритому просторі з обме-
женням шансів на появу шкідників та дію не-
сприятливих умов навколишнього середовища;
• зменшення енергетичних потоків із нав-
колишнього природного середовища до міста,
отже паразитичної функції міста стосовно нав-
колишніх екосистем;
• поява нових робочих місць у містах, залу-
чення людей із обмеженими можливостями
та пенсіонерів;
• підвищення функціональності невико рис-
таних міських просторів, зокрема дахів буді-
вель [15].
Зелені насадження можуть суттєво покра-
щувати мікроклімат міста, що впливає на ком-
фортність міського середовища:
• у парках і лісопарках температура повітря
є нижчою на 6—10 °С, а вологість вищою на
10—13 %, ніж на відкритих площах і вулицях;
• зменшення впливу сонячної радіації — на
зрошуваному газоні людина отримує на 40 %
менше радіації, ніж на асфальтному покритті;
• особливо помітна захисна функція озеле-
нення в південних містах, де зниження темпе-
ратури повітря на 2—3 °С дуже важливе;
• економічний ефект: будинки, стіни яких
захищені від сонця деревами або мають верти-
кальне озеленення, витрачають менше елек-
троенергії на кондиціювання повітря (відкриті
дахи влітку прогріваються до 70 °С, а вкриті
травою — лише до 25 °С);
• підвищення іонізації повітря: до найкра-
щих іонізаторів повітря належать всі сорти вер-
би, робінія (біла акація), тополя чорна і піра-
мідальна, сосна, горобина;
• зниження рівня бактерій у повітрі завдяки
фітонцидам (найвищий показник знезаражен-
ня повітря: горіх грецький, ялівець, амери-
канський клен);
• шумозахисний ефект, який у деревних по-
рід може досягати 75 %: на озеленених вулицях
міста з щільною висадкою біля тротуарів меш-
канці у 10 разів менше відчувають шум;
• висока поглинальна здатність: 50—60 %
токсичних газів з повітря; поглинання важких
металів із ґрунту [16].
Вагоме значення озеленення набуває у про-
мислових районах. Відомо, що такі поширені
деревні породи (тополя чорна, верба козяча,
біла акація, лох) у вегетаційний період здатні
поглинати промисловий пил, сірчистий газ,
фенольні сполуки та піридини. До того ж, ці
рослини здатні до самоочищення — восени
во ни скидають листя разом із накопиченими
сполуками. Саме тому спалювання листя за-
боронено. Серед кущистих видів рослин для
озеленення міст рекомендовані лох вузько-
листий, бузок, кизильник, дерен білий. Серед
хвойних видів, досить чутливих до забруднен-
ня, припустимо вирощування в межах міста
ялини колючої, деяких гібридних сортів ялів-
цю, кедра європейського.
Високу очисну здатність мають газонні тра-
ви (вівсяниця червона, мятлик луговий, по-
ловиця пагононосна тощо), які поглинають
двоокис сірки та інші токсичні речовини. На
основі цих видів можна створювати «промис-
лові газони». Серед квіткових культур для про-
мислових зон рекомендовані тютюн духмяний,
ротики, агератум, петунія, кохія, чорнобривці.
Важливою функцією трав’яних наземних рос-
лин є захист ґрунтів від вітрової ерозії, адже
часто запиленість міст спричинена наявністю
відкритих ділянок ґрунту [17].
Кущі і зелені огорожі здатні очищувати по-
вітря в забруднених містах із високими бу-
динками краще за дерева. Високі дерева добре
очищують повітря на відкритих ділянках, а зе-
лені паркани очищують повітря «на рівні ви-
хлопної труби». За даними Всесвітньої орга-
нізації охорони здоров’я, забруднення повітря
у великих містах є однією з головних причин
погіршення здоров’я населення: наприкінці
2016 р. близько 92 % населення планети меш-
кало у місцях із підвищеним вмістом токсинів
у повітрі.
З огляду на викладені принципи і пріори те ти
екоурбаністичних течій, для системи плану ван-
ня і розбудови міст України, зокрема для м. Оде-
са, можна сформулювати такі пропо зиції:
• забезпечення пріоритетності еколого-без-
печних технологій;
• організаційне перепланування устрою місь-
кого середовища з метою подолання маятни-
кових міграцій трудового населення;
113ISSN 1681-6277. Економіка та право. 2019, № 4 (55)
Екологічний урбанізм як фактор соціо-економіко-екологічного розвитку сучасних міст
• реорганізація транспортної розв’язки з
метою економії часу населення, яке працює;
• урахування особливостей рельєфу і рози
вітрів під час планування розбудови міста;
• застосування вертикального озеленення і
шумозахисних зелених панелей;
• використання покинутого та малофунк-
ціонального простору для створення озеле не-
них зон відпочинку.
Висновки. Пріоритет екологічно безпечних
технологій та системне озеленення здатні сут-
тєво зменшити негативний вплив урбосисте-
ми на людину. Ще більші соціо-економічні
вигоди можна отримати, якщо урбоекосисте-
ма продукуватиме споживчі товари. Урбаніс-
тичне землеробство сприятиме скороченню
витрат на транспортування і витрат людських
та матеріальних ресурсів; спонукатиме до по-
кращення екологічних умов міського середо-
вища задля розширення асортименту виро-
щуваних продуктів. Екологічно чисте земле-
робство на засадах пермакультури може стати
підґрунтям формування екологічно стійких
міських населених пунктів.
Виходячи з викладеного, у містах рекомен-
довано:
• передбачити екологічно чисті території,
при датні для сільськогосподарської діяльнос-
ті (рослинництво);
• організувати транспортне постачання до
споживачів продукції;
• облаштувати закриті приміщення для ви-
рощування екологічно чистої сільської про-
дукції;
• реорганізувати простір з урахуванням стій-
кості рослин до забруднення.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Линч К. Образ города. Пер. с англ. В.Л. Глазычев; Составитель А.В. Иконников; Под ред. А.В. Икон никова.
Москва: Стройиздат, 1982. 328 с.
2. Холлис Л. Города вам на пользу. Гений мегаполиса. Пер. с англ. М. Коробочкин. Москва: Strelka Press, 2015.
432 c. URL: https://www.labirint.ru/books/502142/ (дата звернення: 20.06.2019).
3. CANactions School STUDIO #1. Published on Mar 3, 2016. URL: https://issuu.com/canactions2013/docs/
canactions_school_studio_1_final_pa_6d26d0cc92f9f4 (дата звернення: 20.06.2019).
4. Все про екологічний слід. Українська макулатурна компанія. URL: http://umktrade.com.ua/vse-pro-ekolohichnyj-
slid/ (дата звернення: 17.05.2019).
5. Экологический след. Презентация. 11.06.2012. URL: https://www.slideshare.net/Elziness/ss-13275998 (дата
обращения: 20.06.2019).
6. Интересные факты об экологии. ЭкоАльянс. URL: http://ecoalliance.com.ua/ru/biblioteka/stati-po-ekologii/
interesnyie-faktyi-ob-ekologii (дата звернення: 20.06.2019).
7. Состояние мировых земельных и водных ресурсов для производства продовольствия и ведения сельского
хозяйства. Управление системами, находящимися под угрозой. Сводный доклад. 59 с. URL: http://docplayer.
ru/30616152-Sostoyanie-mirovyh-zemelnyh-i-vodnyh-resursov-dlya-proizvodstva-prodovolstviya-i-vedeniya-
selskogo-hozyaystva.html (дата звернення: 20.06.2019).
8. Экологический след — мера воздействия человека на среду обитания. Народный блоггер. 30.07.2018. URL:
https://blogger.com.ua/2018/экологический-след-мера-воздействия/ (дата звернення: 10.07.2019).
9. Сумароков А. Биоурбанистика, экоурбанистика и ландшафтный урбанизм: теория здорового города. Про-
странство. URL: https://www.prostranstvo.media/biourbanistika-jekourbanistika-i-landshaftnyj-urbanizm-teorii-
zdorovogo-goroda/ (дата звернення: 10.07.2019).
10. Экологический микроурбанизм в макроархитектуре от WOHa Architects. URL: https://yav.io/woha-architecture/
(дата звернення: 10.07.2019).
11. Органічна архітектура. Wikipedia. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Органічна_архітектура (дата звернен-
ня: 10.07.2019).
12. Сидбомбінг і пермакультура — нові тренди еко-урбаністики. Про бізнес. URL: http://pro-biznes.com.ua/
ekologichni-i-socialni-proekti/sidbombing-i-permakultura-novi-trendi-eko.html (дата звернення: 17.05.2019).
13. Laumann K., Garling T., Stormark K.M. Rating scale measure of restorative components of environments. Journal
of Environmental Psychology. 2001. № 21 (1). P. 31—44. https://doi.org/10.1006/jevp.2000.0179
14. Знайомтеся — Пермакультура! Галицький кореспондент. 18.04.2017. URL: http://gk-press.if.ua/znajomtesya-
permakultura/ (дата звернення: 12.06.2019).
15. Від городу на підвіконні до зеленого даху — навіщо потрібне міське фермерство. Велика епоха. 21.02.2018.
URL: www.epochtimes.com.ua/dobri-novyny/vid-gorodu-na-pidvikonni-do-zelenogo-dahu-navishcho-potribne-
miske-fermerstvo-126660 (дата звернення: 12.06.2019).
114 ISSN 1681-6277. Economics and Law. 2019, № 4 (55)
Н.В. ВЕРНІГОРОВА
16. Seeland K., Dubendorfer S., Hansmann R. Making friends in Zurich’s urban forests and parks: The role of public
green space for social inclusion of youths from different cultures. Forest Policy and Economics. 2009. № 11 (1). P. 10—17.
https://doi.org/10.1016/j.forpol.2008.07.005
17. Cervinka R., Holtge J., Pirgie L., Schwab M., Sudkamp J., Haluza D., Arnberger A., Eder R., Ebenberger M. Green
Public Health — Benefits of Woodlands on Human Health and Well-being [Zur Gesundheitswirkung von
Waldlandschaften]. Vienna, Austria: Bundesforschungszentrum fur Wald (BFW), 2014. 48 p. URL: https://bfw.ac.at/
cms_stamm/050/PDF/GPH_englisch_gesamt.pdf (дата звернення: 12.06.2019).
18. Barton J., Pretty J. (2010). What is the Best Dose of Nature and Green Exercise for Improving Mental Health? A
Multi-Study Analysis. Environmental Science & Technology. 2010. № 44 (10). P. 3947—3955. https://doi.org/10.1021/
es903183r
Надійшла 03.08.2019
REFERENCES
1. Linch K. Obraz goroda. Perju s angl. V.L. Glazychev; Sostavitel’ A.V. Ikonnikov; Pod redakciej A.V. Ikonnikova.
Moskow: Strojizdat, 1982. 328 p. [in Russian].
2. Hollis Leo. Goroda vam na pol’zu. Genij megapolіsa. Per. s angl. M. Korobochkin. Strelka Press, 2015. 432 p. URL:
https://www.labirint.ru/books/502142/ [in Russian].
3. CANactions School STUDIO #1. Published on Mar 3, 2016. URL: https://issuu.com/canactions2013/docs/
canactions_school_studio_1_final_pa_6d26d0cc92f9f4
4. Vse pro ekolohichnyi slid. Ukrainska makulaturna kompaniya. URL: http://umktrade.com.ua/vse-pro-ekolohichnyj-
slid/ [in Ukrainian].
5. Jekologicheskij sled. Prezentacija. 11.06.2012. URL: https://www.slideshare.net/Elziness/ss-13275998 [in Russian].
6. Interesnye fakty ob jekologii. EkoAl’jans. URL: http://ecoalliance.com.ua/ru/biblioteka/stati-po-ekologii/interesnyie-
faktyi-ob-ekologii [in Russian].
7. Sostojanie mirovyh zemel’nyh i vodnyh resursov dlja proizvodstva prodovol’stvija i vedenija sel’skogo hozjajstva.
Upravlenie sistemami, nahodjashhimisja pod ugrozoj. Svodnyj doklad. 59 p. URL: http://docplayer.ru/30616152-
Sostoyanie-mirovyh-zemelnyh-i-vodnyh-resursov-dlya-proizvodstva-prodovolstviya-i-vedeniya-selskogo-
hozyaystva.html [in Russian].
8. Jekologicheskij sled — mera vozdejstvija cheloveka na sredu obitanija. Narodnyj blogger. 30.07.2018. URL: https://
blogger.com.ua/2018/jekologicheskij-sled-mera-vozdejstvija/ [in Russian].
9. Sumarokov A. Biourbanistika, ekourbanistika i landshaftnyj urbanizm: teorija zdorovogo goroda. Prostranstvo. URL:
https://www.prostranstvo.media/biourbanistika-jekourbanistika-i-landshaftnyj-urbanizm-teorii-zdorovogo-
goroda/ [in Russian].
10. Jekologicheskij mikrourbanizm v makroarhitekture ot WOHa Architects. URL: https://yav.io/woha-architecture/
[in Russian].
11. Organichna arhitektura. Wikipedia. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Organichna_arhitektura [in Ukrainian].
12. Sydbombinh i permakultura — novi trendy eko-urbanistyky. Pro biznes. URL: http://pro-biznes.com.ua/ekologichni-
i-socialni-proekti/sidbombing-i-permakultura-novi-trendi-eko.html [in Ukrainian].
13. Laumann K., Garling T., Stormark K.M. Rating scale measure of restorative components of environments. Journal
of Environmental Psychology. 2001. No. 21 (1). P. 31-44. https:// doi.org/10.1006/jevp.2000.0179
14. Znaiomtesia — Permakultura! Halytskyi korespondent. 18.04.2017. URL: http://gk-press.if.ua/znajomtesya-permakultura/
[in Ukrainian].
15. Vid horodu na pidvikonni do zelenoho dakhu — navishcho potribne miske fermerstvo. Velyka epokha. 21.02.2018.
URL: www.epochtimes.com.ua/dobri-novyny/vid-gorodu-na-pidvikonni-do-zelenogo-dahu-navishcho-potribne-
miske-fermerstvo-126660 [in Ukrainian].
16. Seeland K., Dubendorfer S., Hansmann R. Making friends in Zurich’s urban forests and parks: The role of public
green space for social inclusion of youths from different cultures. Forest Policy and Economics. 2009. No. 11 (1).
P. 10-17. https://doi.org/10.1016/j.forpol.2008.07.005
17. Cervinka R., Holtge J., Pirgie L., Schwab M., Sudkamp J., Haluza D., Arnberger A., Eder R., Ebenberger M. Green
Public Health — Benefits of Woodlands on Human Health and Well-being [Zur Gesundheitswirkung von Wald-
landschaften]. Vienna, Austria: Bundesforschungszentrum fur Wald (BFW), 2014. 48 p. URL: https://bfw.ac.at/
cms_stamm/050/PDF/GPH_englisch_gesamt.pdf
18. Barton J., Pretty J. (2010). What is the Best Dose of Nature and Green Exercise for Improving Mental Health? A
Multi-Study Analysis. Environmental Science & Technology. 2010. No. 44 (10). P. 3947-3955. https://doi.org/10.1021/
es903183r
Received 03.08.2019
115ISSN 1681-6277. Економіка та право. 2019, № 4 (55)
Екологічний урбанізм як фактор соціо-економіко-екологічного розвитку сучасних міст
Н.В. Вернигорова
Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований
НАН Украины, г. Одесса, Украина
ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ УРБАНИЗМ КАК ФАКТОР
СОЦИО-ЭКОНОМИКО-ЭКОЛОГИЧЕСКОГО
РАЗВИТИЯ СОВРЕМЕННЫХ ГОРОДОВ
И СБАЛАНСИРОВАННОГО ПРИРОДОПОЛЬЗОВАНИЯ
Повышение темпов урбанизации в мире делает современные города весомыми элементами в экосистемах пла-
неты. Главным фактором развития городов стала их экономическая привлекательность как центра обществен-
ных благ и больших возможностей рыночного, социального и экономического предложения. У человека в го-
родской среде автоматически повышается уровень потребностей, и эти цели вполне удовлетворяются. Живо-
творность городов для человека обусловлена их непомерными потребительскими функциями по отношению к
окружающей природной среде. Город можно охарактеризовать как искусственную паразитическую систему,
требующую как можно больше природных ресурсов и оставляющую взамен только отходы. Для перспективы
выживания городов в условиях истощения ресурсов и большого долга человечества перед планетой актуаль-
ным представляется превращение городов в самодостаточные ресурсопроизводящие системы.
Ключевые слова: экологический след, пермакультура, качество почвы, зеленые насаждения, очистительная
способность растений.
N.V. Vernihorova
Institute Of Market Problems and Economic&Ecological Research
of the NAS of Ukraine, Odesa, Ukraine
orcid.org/0000-0002-5968-4211
ECOLOGICAL URBANISM AS A FACTOR
OF SOCIO-ECONOMIC AND ECOLOGICAL DEVELOPMENT
OF MODERN CITIES AND BALANCED USE OF NATURE
The increasing pace of urbanization in the world makes modern cities important elements in the ecosystems of the plan-
et. The main factor of urban development was their economic attractiveness as a center of public goods and great op-
portunities for market, public and economic supply. Being in an urban environment in a person automatically increases
the level of needs, and these needs are fully met. Such vitality of cities for a person is conditioned by their excessive con-
sumer functions in relation to the environment. The city can be characterized as an artificial parasitic system that requires
as much natural resources as possible, leaving only waste. And most importantly, there is no limit to these needs, because
that’s how the human economic system works. For the prospect of urban survival in the face of resource depletion and the
great debt of humanity to the planet, it is urgent to rebuild cities into self-sufficient, productive systems.
The main factors of increase of ecological footprint of cities are considered in the article. The role of land quality in
the well-being of the country, the degree of yield, and therefore economic efficiency, is analyzed. The main measures and
proposals for reducing the "ecological footprint" of cities are considered. The main advantages of urban agriculture are
given, and recommendations are given on the implementation of ecological restructuring based on the principles of
eco-urbanism and permaculture for Ukrainian cities.
Priority for environmentally friendly technologies and systemic landscaping can significantly reduce the negative im-
pact of the urban system on humans. Urban agriculture is able to significantly reduce the cost of transportation, the cost
of human and material resources; to encourage the improvement of environmental conditions of the urban environment
in order to expand the range of products grown.
Keywords: ecological footprint, permaculture, soil quality, green spaces, plant cleaning ability.
|
| id | oai:ojs.economiclaw.kiev.ua:article-965 |
| institution | Economics and Law |
| issn | 2523-4838 |
| keywords_txt_mv | зелені насадження, пермакультура, екологічний слід, здатність до очи щення рослин, якість ґрунту, питома площа екологічного сліду, очищення ґрунту, зелене відмивання, якість грунтів, рослинні відходи |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-09-24T17:24:49Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | V. Mamutov Institute of Economic and Legal Research of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | economiclawkievua/82/b3b22fc0ee2355b2477dfa581cb8af82.pdf |
| spelling | oai:ojs.economiclaw.kiev.ua:article-9652019-12-09T10:34:12Z ECOLOGICAL URBANISM AS A FACTOR OF SOCIO-ECONOMIC AND ECOLOGICAL DEVELOPMENT OF MODERN CITIES AND BALANCED USE OF NATURE ЕКОЛОГІЧНИЙ УРБАНІЗМ ЯК ФАКТОР СОЦІО-ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ МІСТ І ЗБАЛАНСОВАНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Vernihorova, N.V. The increasing pace of urbanization in the world makes modern cities important elements in the ecosystems of the planet. The main factor of urban development was their economic attractiveness as a center of public goods and great opportunities for market, public and economic supply. Being in an urban environment in a person automatically increases the level of needs, and these needs are fully met. Such vitality of cities for a person is conditioned by their excessive consumer functions in relation to the environment. The city can be characterized as an artificial parasitic system that requires as much natural resources as possible, leaving only waste. And most importantly, there is no limit to these needs, because that’s how the human economic system works. For the prospect of urban survival in the face of resource depletion and the great debt of humanity to the planet, it is urgent to rebuild cities into self-sufficient, productive systems. The main factors of increase of ecological footprint of cities are considered in the article. The role of land quality in the well-being of the country, the degree of yield, and therefore economic efficiency, is analyzed. The main measures and proposals for reducing the "ecological footprint" of cities are considered. The main advantages of urban agriculture are given, and recommendations are given on the implementation of ecological restructuring based on the principles of eco-urbanism and permaculture for Ukrainian cities.Priority for environmentally friendly technologies and systemic landscaping can significantly reduce the negative impact of the urban system on humans. Urban agriculture is able to significantly reduce the cost of transportation, the cost of human and material resources; to encourage the improvement of environmental conditions of the urban environment in order to expand the range of products grown. REFERENCES1. Linch K. Obraz goroda. Perju s angl. V.L. Glazychev; Sostavitel’ A.V. Ikonnikov; Pod redakciej A.V. Ikonnikova. M.: Strojizdat, 1982. 328 p. [in Russian].2. Hollis Leo. Goroda vam na pol’zu. Genij megapolіsa. Per. s angl. M. Korobochkin. Strelka Press, 2015. 432 p. URL: https://www.labirint.ru/books/502142/ [in Russian].3. CANactions School STUDIO #1. Published on Mar 3, 2016. URL: https://issuu.com/canactions2013/docs/canactions_school_studio_1_final_pa_6d26d0cc92f9f44. Vse pro ekolohichnyi slid. Ukrainska makulaturna kompaniya. URL: http://umktrade.com.ua/vse-pro-ekolohichnyjslid/ [in Ukrainian].5. Jekologicheskij sled. Prezentacija. 11.06.2012. URL: https://www.slideshare.net/Elziness/ss-13275998 [in Russian].6. Interesnye fakty ob jekologii. EkoAl’jans. URL: http://ecoalliance.com.ua/ru/biblioteka/stati-po-ekologii/interesnyiefaktyi-ob-ekologii [in Russian].7. Sostojanie mirovyh zemel’nyh i vodnyh resursov dlja proizvodstva prodovol’stvija i vedenija sel’skogo hozjajstva. Upravlenie sistemami, nahodjashhimisja pod ugrozoj. Svodnyj doklad. 59 p. URL: http://docplayer.ru/30616152-Sostoyanie-mirovyh-zemelnyh-i-vodnyh-resursov-dlya-proizvodstva-prodovolstviya-i-vedeniya-selskogohozyaystva.html [in Russian].8. Jekologicheskij sled — mera vozdejstvija cheloveka na sredu obitanija. Narodnyj blogger. 30.07.2018. URL: https://blogger.com.ua/2018/jekologicheskij-sled-mera-vozdejstvija/ [in Russian].9. Sumarokov A. Biourbanistika, ekourbanistika i landshaftnyj urbanizm: teorija zdorovogo goroda. Prostranstvo. URL: https://www.prostranstvo.media/biourbanistika-jekourbanistika-i-landshaftnyj-urbanizm-teorii-zdorovogogoroda/ [in Russian].10. Jekologicheskij mikrourbanizm v makroarhitekture ot WOHa Architects. URL: https://yav.io/woha-architecture/ [in Russian].11. Organichna arhitektura. Wikipedia. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Organichna_arhitektura [in Ukrainian].12. Sydbombinh i permakultura — novi trendy eko-urbanistyky. Pro biznes. URL: http://pro-biznes.com.ua/ekologichnii-socialni-proekti/sidbombing-i-permakultura-novi-trendi-eko.html [in Ukrainian].13. Laumann K., Garling T., Stormark K.M. Rating scale measure of restorative components of environments. Journal of Environmental Psychology. 2001. No. 21 (1). P. 31-44. https:// doi.org/10.1006/jevp.2000.017914. Znaiomtesia — Permakultura! Halytskyi korespondent. 18.04.2017. URL: http://gk-press.if.ua/znajomtesya-permakultura/ [in Ukrainian].15. Vid horodu na pidvikonni do zelenoho dakhu — navishcho potribne miske fermerstvo. Velyka epokha. 21.02.2018. URL: www.epochtimes.com.ua/dobri-novyny/vid-gorodu-na-pidvikonni-do-zelenogo-dahu-navishcho-potribnemiske-fermerstvo-126660 [in Ukrainian].16. Seeland K., Dubendorfer S., Hansmann R. Making friends in Zurich’s urban forests and parks: The role of public green space for social inclusion of youths from different cultures. Forest Policy and Economics. 2009. No. 11 (1). P. 10-17. https://doi.org/10.1016/j.forpol.2008.07.00517. Cervinka R., Holtge J., Pirgie L., Schwab M., Sudkamp J., Haluza D., Arnberger A., Eder R., Ebenberger M. Green Public Health — Benefits of Woodlands on Human Health and Well-being [Zur Gesundheitswirkung von Waldlandschaften]. Vienna, Austria: Bundesforschungszentrum fur Wald (BFW), 2014. 48 p. URL: https://bfw.ac.at/cms_stamm/050/PDF/GPH_englisch_gesamt.pdf18. Barton J., Pretty J. (2010). What is the Best Dose of Nature and Green Exercise for Improving Mental Health? A Multi-Study Analysis. Environmental Science & Technology. 2010. No. 44 (10). P. 3947-3955. https://doi.org/10.1021/es903183r Підвищення темпів урбанізації в світі робить сучасні міста вагомими елементами екосистем планети. Головним фактором розбудови міст стала їхня економічна привабливість як осередку суспільних благ і великих можливостей ринкової, суспільної та економічної пропозиції. У людини, яка опинилась у міському середовищі, автоматично підвищується рівень потреб, і ці потреби цілком задовольняються. Така життєдайність міст для людини обумовлена їхніми непомірними споживчими функціями щодо навколишнього природного середовища. Місто можна характеризувати як штучну паразитичну систему: воно потребує якомога більше природних ресурсів, залишаючи натомість лише відходи. Для перспективи виживання міст в умовах виснаження ресурсів і великого боргу людства перед планетою стає актуальною перебудова міст на самодостатні продуктивні системи. V. Mamutov Institute of Economic and Legal Research of the National Academy of Sciences of Ukraine 2019-11-30 Article Article application/pdf https://economiclaw.kiev.ua/index.php/economiclaw/article/view/965 10.15407/econlaw.2019.04.108 Economics and Law; No 4 (55) (2019): Economics and Law; 108 - 115 Экономика и право; No 4 (55) (2019): Economics and Law; 108 - 115 Економіка та право; No 4 (55) (2019): Economics and Law; 108 - 115 2523-4838 1681-6277 10.15407/econlaw.2019.04 uk https://economiclaw.kiev.ua/index.php/economiclaw/article/view/965/923 |
| spellingShingle | Vernihorova, N.V. ЕКОЛОГІЧНИЙ УРБАНІЗМ ЯК ФАКТОР СОЦІО-ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ МІСТ І ЗБАЛАНСОВАНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ |
| title | ЕКОЛОГІЧНИЙ УРБАНІЗМ ЯК ФАКТОР СОЦІО-ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ МІСТ І ЗБАЛАНСОВАНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ |
| title_alt | ECOLOGICAL URBANISM AS A FACTOR OF SOCIO-ECONOMIC AND ECOLOGICAL DEVELOPMENT OF MODERN CITIES AND BALANCED USE OF NATURE |
| title_full | ЕКОЛОГІЧНИЙ УРБАНІЗМ ЯК ФАКТОР СОЦІО-ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ МІСТ І ЗБАЛАНСОВАНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ |
| title_fullStr | ЕКОЛОГІЧНИЙ УРБАНІЗМ ЯК ФАКТОР СОЦІО-ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ МІСТ І ЗБАЛАНСОВАНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ |
| title_full_unstemmed | ЕКОЛОГІЧНИЙ УРБАНІЗМ ЯК ФАКТОР СОЦІО-ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ МІСТ І ЗБАЛАНСОВАНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ |
| title_short | ЕКОЛОГІЧНИЙ УРБАНІЗМ ЯК ФАКТОР СОЦІО-ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ МІСТ І ЗБАЛАНСОВАНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ |
| title_sort | екологічний урбанізм як фактор соціо-економіко-екологічного розвитку сучасних міст і збалансованого природокористування |
| url | https://economiclaw.kiev.ua/index.php/economiclaw/article/view/965 |
| work_keys_str_mv | AT vernihorovanv ecologicalurbanismasafactorofsocioeconomicandecologicaldevelopmentofmoderncitiesandbalanceduseofnature AT vernihorovanv ekologíčnijurbanízmâkfaktorsocíoekonomíkoekologíčnogorozvitkusučasnihmístízbalansovanogoprirodokoristuvannâ |