МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИБОРУ ПОТЕНЦІЙНИХ СФЕР СМАРТСПЕЦІАЛІЗАЦІЇ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
The elaboration of regional development strategies using the methodology of smart specialization is one of the most important fields of modern economics and economic practice. The aim of the article is to improve the methodological basis for selecting potential areas of smart specialization at the m...
Saved in:
| Published in: | Економіка та право |
|---|---|
| Date: | 2020 |
| Issue: | 2 (57) |
| Pages: | 32-44 |
| ISSN: | 2523-4838 |
| Author Affiliations: |
|
| Keywords: | сфери смартспеціалізації, смарт- спеціалізація, смартспеціалізація, смарт-спеціалізація, eastern european platform, смарт-економіка, євро пей сько-пра во- вий досвід, смарт-підприємства, смарт-сервіси, евро інте гра ція |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
V. Mamutov Institute of Economic and Legal Research of the National Academy of Sciences of Ukraine
2020
|
| Online Access: | https://economiclaw.kiev.ua/index.php/economiclaw/article/view/983 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Economics and Law |
| Download file: |
|
Institution
Economics and Law| _version_ | 1874188893746626560 |
|---|---|
| author | Ishchuk, S.О. Sozanskyy, L.Y. |
| author_facet | Ishchuk, S.О. Sozanskyy, L.Y. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "S.О. Ishchuk",
"institution": "Державна установа «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України», м. Львів, Україна",
"orcid": ""
},
{
"author": "L.Y. Sozanskyy",
"institution": "Державна установа «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України», м. Львів, Україна",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Ishchuk, S.О. |
| baseUrl_str | https://economiclaw.kiev.ua/index.php/economiclaw/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 44 |
| container_issue | 2 (57) |
| container_start_page | 32 |
| container_title | Економіка та право |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-09-15T07:46:05Z |
| description | The elaboration of regional development strategies using the methodology of smart specialization is one of the most important fields of modern economics and economic practice. The aim of the article is to improve the methodological basis for selecting potential areas of smart specialization at the meso level, based on Ukrainian and foreign experience in regional development strategy. A critical review of the regional development strategies up to 2027 elaborated in Ukraine gave ground to state that the most characteristic negative feature of the vast majority of these strategies is a certain pattern in the choice of areas of smart specialization. In such strategies, the nominal values prevail over reality when planning further socio-economic development and their practical implementation is accompanied by the risk of preserving the existing structure of the regional economies, and thus it will not be a proper impetus to increase the innovation potential of the latter. The results of calculations conducted according to the methodology of the European Commission showed that the level of innovation of Ukraine is the lowest among the EU countries. Despite the presence of nominally sufficient scientific potential for the development of innovations, the level of its implementation in Ukraine is low primarily due to lack of funding for research and development. The results of the study of methodological practice in finding areas of smart specialization in EU regions, in particular Poland, as well as the European Commission’s proposals covered on S3Platform, formed the basis for the author’s methodological approach to selecting potential areas of smart specialization at the meso level. This approach includes seven stages and involves vertical, horizontal and sectoral retrospective statistical analysis, implementation of medium- and long-term foresight, as well as expert assessments and their generalization. As a result, all types of economic activity (in terms of individual sectors, segments, industries) of a region are divided into three groups according to the degree of their prospects. The practical application of the elaborated approach should result in modernization of the structure of the national economy in the regional context in favor of those areas that have actual or prospective innovation potential and are the most effective and competitive, and their development trends correlate with the targets of Ukraine’s regional development strategy. |
| doi_str_mv | 10.15407/econlaw.2020.02.032 |
| first_indexed | 2025-09-24T17:23:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
32 ISSN 1681-6277. Economics and Law. 2020, № 2
ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО
ECONOMICS AND LAW
Ц и т у в а н н я: Іщук С.О., Созанський Л.Й. Методологічні засади вибору по-
тенційних сфер смартспеціалізації регіонів України. Економіка та право. 2020,
№ 2. С. 32—44. https://doi.org/10.15407/econlaw.2020.02.032
Встановлено основні методичні помилки, допущені у процесі стратегування еко-
номіч но го розвитку регіонів України до 2027 р. Проведено порівняльну оцінку ін но-
ваційного потенціалу країн Європейського Союзу і України за методикою Єв ро пей-
ської Ко місії. Розроблено авторський методологічний підхід до вибору потенційних
сфер смартспеціалізації на мезорівні.
Вступ. Понад 180 регіонів Європи під час планування напрямів
соціально-економічного розвитку територій застосовують підходи,
викладені в Рекомендаціях щодо вибору стратегії смартспеціалізації
(RIS3). Ці рекомендації розроблені, удосконалюються та підтриму-
ються Європейською Комісією (далі ЄК), яка, пропагуючи політику
згуртованості, намагається вживати заходів щодо зменшення еко-
номічних відмінностей та забезпечення збалансованого розвитку і
пропорційного росту в усій Європі. Побудова регіональних страте-
гій у країнах Європейського Союзу (далі ЄС) за методологією, ви-
кладеною у RIS3, є однією з основних умов отримання фінансової
допомоги для регіонального розвитку від Європейського фонду ре-
гіонального розвитку (ERDF), Фонду згуртування (CF) та Європей-
ського соціального фонду (ESF). Методологія смартспеціалізації є
інструментом пошуку та обґрунтування найконкурентніших, уні-
кальних секторів певного регіону чи країни, підтримка яких може
ма ти суттєвий позитивний соціально-економічний ефект на мезо-
та (або) макрорівнях. Найвагомішими досягненнями в упроваджен-
ні методології смартспеціалізації є: суттєве розширення кола ін-
ституцій, залучених до планування соціально-економічного розвит-
Ключові слова: регіональні
стратегії, види економічної
діяльності, інноваційність,
сфери смартспеціалізації.
https://doi.org/10.15407/econlaw.2020.02.032
УДК 332.146:330.341.1
С.О. ІЩУК, д-р екон. наук, професор, завідувач відділу
проблем реального сектору економіки регіонів
Державна установа «Інститут регіональних досліджень
ім. М.І. Долішнього НАН України», м. Львів, Україна
orcid.org/0000-0002-3698-9039
Л.Й. СОЗАНСЬКИЙ, канд. екон. наук, старший науковий співробітник
відділу проблем реального сектору економіки регіонів
Державна установа «Інститут регіональних досліджень
ім. М.І. Долішнього НАН України», м. Львів, Україна
orcid.org/0000-0001-7854-3310
МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИБОРУ ПОТЕНЦІЙНИХ СФЕР
СМАРТСПЕЦІАЛІЗАЦІЇ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
33ISSN 1681-6277. Економіка та право. 2020, № 2
Методологічні засади вибору потенційних сфер смартспеціалізації регіонів України
ку; стимулювання трансформації економіки
регіонів; можливість залучення додаткових
фі нансових ресурсів для розвитку перспектив-
них напрямів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Ключову сутність, мету, завдання, методичні
та методологічні засади смартспеціалізації роз-
крито колективом авторів у [1]. Порівняльний
аналіз особливостей і результатів упровад-
ження практик смартспеціалізації у Півден-
ній і Східній Європі проведено у [2, 3]. У [4—6]
викладено методичні аспекти, а також проб-
лемні питання і позитивні наслідки фор му-
вання стратегій смартспеціалізації регіонів
Польщі. Європейський досвід запровадження
смартспеціалізації та особливості його впро-
вадження в Україні досліджено у [7]. Пробле-
ми формування регіональних стратегій і ви-
значення пріоритетів розвитку в контексті
реалізації концепції смартспеціалізації у ста-
ропромислових регіонах детально висвітлено
у [8]. Загалом у цих та інших дослідженнях ак-
центовано на потребі вдосконалення методич-
них засад визначення напрямів смартспеці а-
лізації, а надто — на посиленні рівня аналі-
тичного обґрунтування вибору пріоритетних
секторів економіки регіонів.
Метою статті є удосконалення методоло-
гічних засад вибору потенційних сфер смарт-
спеціалізації на мезорівні, виходячи з україн-
ського та зарубіжного досвіду стратегування
регіонального розвитку.
Результати дослідження. Починаючи з 2017 р.
ЄК у контексті сусідства України з ЄС ді-
литься результатами перевіреної методології
смартспеціалізації з українськими органами
державної влади. У ході розробки регіональ-
них Стратегій до 2027 року в Україні вже ви-
користовували Методологію планування ре-
гіонального розвитку, яка базується на ме-
тодології RIS3. Однак під час аналізування
економічної спеціалізації регіонів переважно
розраховували показники, пропоновані RIS3,
або доповнювали їх декількома абсолютними
чи відносними показниками без системного
підходу і врахування особливостей регіональ-
ної та національної економік. У результаті,
у багатьох оприлюднених стратегіях україн-
ських регіонів до 2027 р. напрямами смартспе-
ціалізації обрано один-два види економічної
діяльності (далі ВЕД), у яких зорієнтована
критична маса людського капіталу, матеріаль-
них і грошових ресурсів та які займають най-
вищу частку в регіональному експорті това рів
чи послуг. Тому основна ціль методології смарт-
спеціалізації — пошук перспективних ВЕД,
які мають потенціал активізувати і вивести на
вищий рівень розвитку наявні та сформувати
нові регіональні сектори — досягнута тільки
частково. «Шаблонне» застосування мето до-
логічного підходу RIS3 в Україні може спри-
чинити консервацію сформованої структури
національної економіки, у якій переважно
домінують (у більшості регіонів) сировинно-
орієнтовані, низькопродуктивні сектори. До
того ж застосування окремих показників в
українських реаліях може сформувати недо-
стовірну (або дуже суб’єктивну) інформацію
і щодо критичної ресурсної маси регіональ-
них економік.
Нами виокремлено найтиповіші мето дич-
ні помилки, допущені під час визначення еко-
номічної спеціалізації у Стратегіях роз витку
регіонів України до 2027 року.
1. Під час оцінки вагомості певного ВЕД у
економіці регіону розраховують показники кіль-
кості та частки підприємств у різних інтер-
претаціях. Зокрема, в очікуваних результатах
реалізації стратегічних пріоритетів показни-
ками-індикаторами обрано: зростання кіль-
кості наявних та новостворених підприємств,
величину частки малих і середніх підприємств
у загальній кількості певного ВЕД та ін. Вод-
ночас взаємозв’язок між цими показниками і
заходами із реалізації обраних стратегічних
пріоритетів та цілей розвитку регіону не об-
ґрунтовується. За таких підходів до аналізу
економічної спеціалізації регіону (надто у віт-
чизняних реаліях) показник кількості під при-
ємств недоцільно обирати індикатором реалі-
зації стратегічного пріоритету. Основний ар гу-
мент на користь цього твердження — кількість
підприємств можна відносити як до стимулю-
вальних, так і дестимулювальних показників.
Відповідно, сприйняття зростання чи змен-
шення кількості підприємств як позитивної
чи негативної тенденції є абсолютно суб’єк-
тивним, оскільки немає (і не може бути) на-
віть приблизних норм щодо кількості підпри-
ємств того чи іншого ВЕД у регіоні. Також з
урахуванням високого рівня тінізації (40 % за
експертними оцінками) національної еко-
номіки, який стосується передусім сегмента
малого та середнього підприємництва (далі
34 ISSN 1681-6277. Economics and Law. 2020, № 2
С.О. ІЩУК, Л.Й. СОЗАНСЬКИЙ
МСП), вважаємо недоцільним використання
показників кількості і частки підприємств,
надто малих та середніх, під час оцінки ва-
гомості ВЕД, а також обрання їх індикатора-
ми досягнення стратегічних пріоритетів, ос-
кіль ки це може стати причиною недостовірної
оцінки економічної спеціалізації регіону та
сповільнити процеси регіонального розвитку.
2. У процесі визначення критичної маси еко-
номіки регіонів та їхньої економічної спеціаліза-
ції розраховують показник експортної спеціалі-
зації, індикатором якого обирають зростання
експорту товарів і послуг, товарного експорту
чи послуг окремих ВЕД або високотехнологічно-
го експорту. Вважаємо, що для обґрунтування
напрямів смартспеціалізації у регіонах показ-
ники динаміки експорту товарів і послуг обо-
в’язкового потрібно доповнити показниками
ефективності (частки валової доданої вартості
(ВДВ) у експорті) та структури експорту пев-
них ВЕД за рівнем техно логічності, оскільки у
структурі українського товарного експорту за
багатьма товарними групами (зокрема VI, VIII,
X, ХI, XII, XVI, XX) значну частку займає про-
дукція, виготовлена на основі давальницької
сировини. Наприк лад, у Закарпатській облас-
ті значення цього показника перевищує 80 %.
Тому для визначення експортної спеціалізації
регіону аналіз товарного експорту (передусім у
розрізі продукції хімічної, легкої і деревооб-
робної промисловості, а також машинобуду-
вання) пот рібно доповнювати показниками,
які б відоб ражали частку у ньому вітчизняної
складової, а також залежність економіки ре-
гіону від наз ваних операцій ЗЕД. Урахування
цих особ ливостей необхідне і під час обрання
показ ників-індикаторів та прогнозування то-
варного експорту регіону.
3. Одним із основних показників, за яким ви-
значають економічну спеціалізацію розробники
стратегій розвитку регіонів в Україні (який
пропонується рекомендаціями RIS3), є обсяг ре-
алізованої продукції або випуск. Позитивна ди-
наміка цього показника, а також частка МСП
в обсязі реалізованої продукції за обраними ВЕД
смартспеціалізації приймаються показниками-
індикаторами реалізації стратегії. Однак по-
казник обсягу реалізованої продукції Україні,
особливо в останні роки, не може об’єктивно
відображати стан та рівень розвиту ВЕД під
час обґрунтування потенційних ніш смартспе-
ціалізації. Пояснюється це тим, що зміна зна-
чень названого показника може відбуватись
під впливом інфляційних і курсових коливань,
а не фактичних тенденцій виробництва. Також
(як вже зазначалось) цей абсолютний показ-
ник не відображає рівня ефективності функ-
ціонування ВЕД, що є найважливішим для
оцінки їхнього потенціалу. Альтернативою цьо-
му показнику може бути показник валової до-
даної вартості. Якщо все-таки обирається об-
сяг реалізованої продукції чи випуск, то їх
необхідно доповнювати показниками, що ха-
рактеризують рівень технологічності, ефектив-
ності чи імпортозалежності виробництв. Вод-
ночас за показник-індикатор реалізації стра-
тегії доцільніше обирати обсяг продукції та її
динаміку у натуральних величинах. Що сто-
сується показника частки МСП в обсязі реа-
лізованої продукції, то варто відзначити його
значимість, але за умови коректного застосу-
вання (про це йшла мова вище). З огляду на
наведені аргументи, а також на індустріальний
тип економіки (домінування виробничої сфе-
ри) більшості регіонів України, вважаємо, що
у процесі визначення потенційних ніш смарт-
спеціалізації та оцінки досягнення цілей стра-
тегічних пріоритетів регіонального розвитку
показник частки МСП в обсязі реалізованої
продукції без додаткового аналітичного об-
ґрунтування застосовувати не доцільно.
4. У переважній більшості стратегій регіо-
нального розвитку до 2027 року в Україні (як і у
методиці RIS3) одним з основних показників
визначення економічної спеціалізації регіону та
індикатором реалізації стратегічних пріорите-
тів є показник зайнятості у розрізі ВЕД. Під-
тверджуємо значущість цього показника для
оцінки соціально-економічного розвитку ре-
гіонів та констатації ВЕД, у яких сформована
критична маса людського капіталу. Проте на-
голошуємо, що ВЕД, у яких найбільша зай-
нятість, не завжди мають потенціал для ін-
но ваційного розвитку та смартспеціалізації і
навпаки: сектори із невисоким рівнем зайня-
тості можуть бути інноваційнішими (особливо
в умовах масової роботизації та діджиталізації
виробничих і управлінських процесів) та ві-
дігравати важливу роль у забезпеченні функ-
ціонування інших ВЕД. Окрім того, в Україні
дотепер залишається високим рівень тіньової
зайнятості. Найбільшою мірою таке явище
характерне для IT сфери та операцій із неру-
хомим майном, а також для МСП аграрного,
35ISSN 1681-6277. Економіка та право. 2020, № 2
Методологічні засади вибору потенційних сфер смартспеціалізації регіонів України
торговельного і будівельного секторів, окре-
мих сегментів добувної, деревообробної, меб-
левої та легкої промисловості. Названі сфери
в умовах сприятливого інвестиційного клімату
і виваженої податкової політики могли б на-
рощувати потенціал інноваційного розвитку в
окремих регіонах. Отже, інформація щодо рів-
ня зайнятості у розріз ВЕД під час розрахунку
показника економічної спеціалізації регіону в
окремих випадках може бути недостатньо до-
стовірною, а тому потребує уточнення. Також
доцільним є уточнення, про яку зайнятість
йдеться, оскільки на сьогодні у багатьох сек-
торах (у тому числі державному) значна кіль-
кість навіть штатних працівників вимушено
переведена на часткову зайнятість через не-
достатні обсяги фінансування.
5. Для визначення спеціалізації регіону в Ук-
раїні розраховуються коефіцієнти спеціалізації
і локалізації (за прикладом RIS3), що у вітчиз-
няних реаліях є недоцільним. У країнах ЄС наз-
вані показники використовують для визна-
чення тих ВЕД, які у певних регіонах мають
найвищі конкурентні переваги (здебільшого у
концентрації ресурсів). Необхідність ураху-
вання коефіцієнтів спеціалізації і локалізації
у цих країнах зумовлена високим рівнем кон-
куренції та перенасичення товарами та/або пос-
лугами більшості ринків ЄС, що, своєю чер-
гою, є однією з ключових причин періодичних
рецесій у тому чи іншому регіоні Єврозони.
Натомість в Україні у більшості секторів еко-
номіки рівень конкуренції є низьким і пот-
ребує підвищення, а також наявний значний
потенціал для імпортозаміщення. До того ж
українські регіони не розмежовуються між
собою квотами чи іншими фіскальними ін-
струментами регулювання обсягів виробниц-
тва, а формують цілісну систему національної
економіки. Однак багато виробництв для по-
довження ланцюгів формування ВДВ потре-
бують налагодження міжрегіональної спів-
праці та взаємодії. Тому пошук ніш смартспе-
ціалізації у регіонах України за показником
локалізації (замість розвитку нових секторів,
проведення структурної трансформації, під-
вищення ділової активності) може спричи-
нити консервацію наявних виробництв з усіма
потенційними проблемами та викликами.
6. Аналіз науково-технічної спеціалізації ре-
гіонів в Україні часто обмежується показника-
ми кількості наукових публікацій, патентів, ви-
находів, молодих дослідників, наукових установ,
організацій, які виконують наукові та нау ково-
технічні роботи, тощо. Однак, з огляду на іс-
нування в Україні низки чинників, які стри-
мують науковий та інноваційний розвиток, а
також на наявність суттєвих розривів у прак-
тичній співпраці між наукою, освітою бізне-
сом та державою, у більшості наукових напря-
мів чи ВЕД, оцінка науково-технічної спеціа-
лізації регіонів мала б базуватись переважно
на відносних показниках. Останні повинні ві-
дображати, з одного боку, рівень якості і прак-
тичної значимості наукових досліджень та ви-
щої освіти, а з іншого — рівень наукомісткості
вітчизняної продукції у розрізі ВЕД і видів
інновацій.
Підсумовуючи огляд типових методичних
помилок, допущених у процесі стратегування
регіонального розвитку в Україні, можна кон-
статувати, що найхарактернішою негативною
особливістю (спільною для України, Польщі
та інших країн ЄС) переважної більшості ре-
гіональних стратегій є певна шаблонність у
виборі напрямів смартспеціалізації. Зокрема,
представлені стратегії здебільшого не базу-
ються на оригінальних методичних підходах,
які б об’єктивно і водночас комплексно оці-
нювали економічний та інноваційний потен-
ціал регіонів, були базою для відкриття нових
перспективних сегментів економіки та відоб-
ражали особливості їхнього функціонування,
відповідно до викликів часу. Як наслідок, у та-
ких стратегіях номінальність переважає над
реальністю під час планування подальшого со-
ціально-економічного розвитку, а їхня прак-
тична реалізація супроводжується ризиком
кон сервації сформованої структури економіки
регіонів, тож не стане належним поштовхом до
нарощення інноваційного потенціалу останніх.
Саме на ключовій ролі інноваційності та
інноваційного потенціалу у процесах вибору
напрямів смартспеціалізації наголошують екс-
перти ЄК. Остання за власними методиками
визначає рівень інноваційності. Згідно з цими
методиками, інноваційність країн визнача-
ється на підставі значень 27-ми, а регіонів —
17-ти показників, зведених у десять блоків за
чотирма напрямами, що відображають основ-
ні умови та результати інноваційної діяльнос ті
(табл. 1). Ці показники характеризують науко-
вий потенціал (людські ресурси), його резуль-
тати і необхідні для цього умови (привабливі
36 ISSN 1681-6277. Economics and Law. 2020, № 2
С.О. ІЩУК, Л.Й. СОЗАНСЬКИЙ
ТАБЛИЦЯ 1. Показники інноваційності для країн і регіонів (за методикою ЄК)
Група
показників
Європейська таблиця інноваційності (EIS)
Регіональна таблиця
інноваційності (RIS)
Рамкові умови
Людські
ресурси
1.1.1. Нові доктори на 1тис. населення віком 25—34 років –
1.1.2. Частка населення віком 25—34 років, яке здобуло вищу освіту Вікова група 30—34 ро ки
1.1.3. Частка населення віком 25—64 років, яке навчається упро-
довж життя Те саме
Привабливі
дослідницькі
системи
1.2.1. Міжнародні наукові співавтори на 1млн населення »»
1.2.2. Наукові публікації серед перших 10 % найцитованіших
публікацій у всьому світі, як % від загальної кількості наукових
публікацій країни »»
1.2.3. Іноземні докторанти (% від усіх докторантів) –
Інноваційне
середовище
1.3.1. Проникнення широкосмугового зв’язку –
1.3.2. Підприємництво, орієнтоване на можливості (мотивацій-
ний індекс) –
Інвестиції
Фінансова
підтримка
2.1.1. Витрати на НДКД у державному секторі (% від ВВП) Вікова група 30—34 ро ки
2.1.2. Венчурний капітал (% від ВВП) –
Приватні
інвестиції
2.2.1. Витрати на НДКД у бізнесі (% від ВВП) Вікова група 30—34 ро ки
2.2.2. Інноваційні витрати на НДКД (% від обороту) Тільки для малого і се ред-
нього бізнесу
2.2.3. Підприємства, які проводять навчання з розвитку або під-
вищення кваліфікації персоналу в галузі ІКТ –
Інноваційна активність
Інноватори 3.1.1. МСП, що впроваджують інновації у продуктах чи процесах
(% від МСП)
Тільки для малого і се ред-
нього бізнесу
3.1.2. МСП, що впроваджують маркетингові чи організаційні
нововведення (% від МСП) Те саме
3.1.3. МСП, що впроваджують інноваційні послуги (% від МСП) »»
Зв’язки 3.2.1. Інноваційні МСП, що співпрацюють з іншими (% від МСП) »»
3.2.2. Публічно-приватні видання винаходів (патентів) на 1 млн
населення »»
3.2.3. Приватно-державне співфінансування витрат на НДКД
(% від ВВП) –
Інте-
лектуальні
активи
3.3.1. Заявки на патент Міжнародної патентного агентства на
1 млрд ВВП
Тільки для малого і се ред-
нього бізнесу
3.3.2. Заявки на торговельні марки на 1 млрд ВВП Європейські заявки на тор-
гові марки
3.3.3. Проектні програми на 1 млрд ВВП Проєктні заявки
Вплив
Вплив
на зайнятість
4.1.1. Зайнятість у наукомісткій діяльності (% від загальної зай-
нятості)
Зайнятість у середньо- та ви-
сокотехнологічних виробниц-
твах та науко містких послугах
4.1.2. Зайнятість на підприємствах, що швидко зростають (% від
загальної зайнятості) –
Вплив
на реалізацію
товарів
і послуг
4.2.1. Частка середньо- та високотехнологічної продукції в то-
варному експорті –
4.2.2. Частка інтелектуальних послуг в експорті послуг –
4.2.3. Частка інноваційних новинок в обороті підприємств Тільки для малого і се ред-
нього бізнесу
Побудовано на основі [9].
37ISSN 1681-6277. Економіка та право. 2020, № 2
Методологічні засади вибору потенційних сфер смартспеціалізації регіонів України
дослідницькі системи та інноваційне сере-
довище), фінансове забезпечення інновацій
(що охоплює державну фінансову підтримку
та приватні інвестиції), а також інноваційну
активність МСП та інтелектуальні активи, а в
підсумку — вплив інновацій на зайнятість та
реалізацію товарів і послуг. Таким чином, за-
стосування наведеної системи показників
дає змогу визначити як рівень інноваційності
економічної системи, так і напрями його під-
вищення.
Результати розрахунків, проведених за ме-
тодикою ЄК, засвідчили, що рівень іннова-
ційності України є найнижчим серед країн
ЄС. Зокрема, порівняно з лідером, Швейцарі-
єю, цей розрив 2018 р. становив 6,4 раза, а по-
рівняно із сусідніми Польщею і Румунією
(аутсайдером у ЄС за рівнем інноваційності) —
2,3 та 1,3 раза відповідно (рис. 1). Водночас за-
уважимо, що в Україні порівняно із Польщею
кількість нових докторів наук вища у 2,8 раза,
а іноземних докторантів — у 3,5 раза (табл. 2).
Окрім того, Україна переважає Польщу за та-
кими показниками: часткою МСП, які впро-
ваджують інноваційні послуги (на 6,6 в. п.),
часткою інтелектуальних послуг в експорті
послуг (на 6,0 в. п.), зайнятістю у наукомісткій
діяльності (на 2,6 в. п.) та кількістю заявок на
патенти Міжнародного патентного агентства
(0,07 в. п.). Звідси можна зробити висновок,
що в Україні номінально є достатній науковий
потенціал для розвитку інновацій, проте рі-
вень його реалізації низький, передусім через
нестачу фінансування НДКД. Результати до-
слідження методичної практики пошуку на-
прямів смартспеціалізації регіонів ЄС, зокре-
ма РП, а також пропозиції ЄК, висвітлені на
S3Platform, лягли в основу формування ав-
торського методологічного підходу до визна-
чення потенційних сфер смартспеціалізації
регіонів України. З огляду на критичну необ-
хідність трансформації національної економі-
ки у напряму переходу від сировинного до ін-
новаційного типу, ключовим завданням під
час пошуку потенційних сфер смартспеціалі-
зації має стати побудова такої структури ре-
гіональної економіки, яка у перспективі здат-
на забезпечити найвищий соціально-еко но-
мічний ефект, виражений, зокрема, у зрос танні
ВРП, бюджетних надходжень, зайнятості, се-
редньої оплати праці тощо.
Отже, обґрунтування потенційних сфер
смар т спеціалізації у регіонах України може
відбуватись у такій послідовності:
1-й етап — вертикальний аналіз структу ри
регіональної економіки за обраними ключо-
вими показниками (у розрізі ВЕД), за резуль-
татами якого визначається вагомість ВЕД в
економіці регіону, що відображає рівень діло-
вої активності;
2-й етап — горизонтальний аналіз стану та
ефективності функціонування ВЕД за системою
Рис. 1. Інтегральний індекс інноваційності України і країн ЄС у 2018 р.
Побудовано на основі [10].
38 ISSN 1681-6277. Economics and Law. 2020, № 2
ТАБЛИЦЯ 2. Показники інноваційності економіки України та деяких країн ЄС
Показники
У
кр
аї
на
Є
С
-
2
8
Н
ім
е
ч
ч
и
н
а
П
о
л
ь
щ
а
Б
о
л
га
р
ія
Р
у
м
у
н
ія
Людські ресурси
1.1.1. Нові доктори на 1 тис. населення віком 25—34 років 1,54 2,09 2,68 0,55 1,52 0,73
1.1.2. Частка населення віком 25—34 років, яке здобуло вищу освіту … 39,8 32,1 43,5 34,2 25,1
1.1.3. Частка населення віком 25—64 років, яке навчається упродовж життя … 10,9 8,4 4,0 2,3 1,1
Привабливі дослідницькі системи
1.2.1. Міжнародні наукові співавтори на 1 млн населення 108,4 1070,40 995,1 392,7 324,1 256,9
1.2.2. Наукові публікації серед перших 10 % найцитованіших пуб лі кацій
у всьому світі, як % від загальної кількості наукових публікацій країни 2,26 11,46 11,83 5,71 2,68 4,43
1.2.3. Іноземні докторанти (% від усіх докторантів) 7,0 20,3 9,7 2,0 6,6 4,4
Інноваційне середовище
1.3.1. Проникнення широкосмугового зв’язку 0,7 18,0 17,0 21,0 14,0 21,0
1.3.2. Підприємництво, орієнтоване на можливості (мотиваційний індекс) … 3,6 3,8 5,4 1,0 1,2
Фінансова підтримка
2.1.1. Витрати на НДКД у державному секторі (% від ВВП) 0,19 0,68 0,93 0,36 0,21 0,21
2.1.2. Венчурний капітал (% від ВВП) 0,018 0,149 0,086 0,054 0,036 0,067
Приватні інвестиції
2.2.1. Витрати на НДКД у бізнесі (% від ВВП) 0,26 1,36 2,09 0,67 0,53 0,29
2.2.2. Інноваційні витрати на НДКД (% від обороту) 0,55 0,86 1,33 1,11 0,47 0,12
2.2.3. Підприємства, які проводять навчання з розвитку або під ви щен ня
кваліфікації персоналу в галузі ІКТ … 23,0 30,0 13,0 9,0 5,0
Інноватори
3.1.1. МСП, що впроваджують інновації в продуктах чи процесах
(% від МСП) 7,4 34,3 41,0 14,8 16,3 4,6
3.1.2. МСП, що впроваджують маркетингові чи організаційні ін но вації
(% від МСП) 10,5 35,6 45,6 11,1 15,7 7,4
3.1.3. МСП, що впроваджують інноваційні послуги (% від МСП) 18,7 28,1 36,8 12,1 13,8 4,2
Зв’язки
3.2.1. Інноваційні МСП, що співпрацюють з іншими (% від МСП) 1,5 11,8 8,5 4,5 3,6 1,7
3.2.2. Державно-приватні видання на 1 млн населення 5,8 81,7 137,3 20,9 16,5 19,1
3.2.3. Приватно-державне співфінансування витрат на НДКД (% від ВВП) … 0,05 0,12 0,01 0,01 0,03
Інтелектуальні активи
3.3.1. Заявки на патент Міжнародного патентного агентства на 1 млрд ВВП 0,59 3,53 6,27 0,52 0,46 0,23
3.3.2. Заявки на торговельні марки на 1 млрд ВВП 2,10 7,9 9,44 5,25 8,96 2,58
3.3.3. Проектні програми на 1 млрд ВВП 0,07 4,17 6,32 5,15 5,03 1,32
Вплив на зайнятість
4.1.1. Зайнятість у наукомісткій діяльності (% від загальної зай ня тості) 12,9 14,2 14,8 10,3 10,2 7,7
4.1.2. Зайнятість на підприємствах, що швидко зростають (% від за-
гальної зайнятості) … 5,2 4,8 6,2 7,5 3,6
Вплив на реалізацію
4.2.1. Частка середньо- та високотехнологічної продукції у товарному
експорті 26,7 56,3 68,3 48,6 34,7 57,2
4.2.2. Частка інтелектуальних послуг в експорті послуг 46,8 68,4 75,5 40,8 37,6 45,5
4.2.3. Частка інноваційних новинок в обороті підприємств 5,1 13,0 14,0 6,3 6,0 4,7
Побудовано на основі [10].
39ISSN 1681-6277. Економіка та право. 2020, № 2
Методологічні засади вибору потенційних сфер смартспеціалізації регіонів України
показників, які характеризують структуру ка-
піталу (основного, людського, фінансового),
рівень його віддачі та ліквідності (у розрізі
великих, середніх і малих підприємств);
3-й етап — секторальний аналіз, який пе-
редбачає розрахунок вузькопрофільних спе-
ціальних показників, що відображають кон-
курентні переваги визначених ВЕД (у розрізі
великих, середніх і малих підприємств);
4-й етап — підведення підсумків вер ти каль-
ного, горизонтального і секторального ана лі-
зу шляхом додавання значень розрахованих
показників за поточний період та їхньої ди-
на міки за останні 5 років;
5-й етап — проведення експертних оцінок
на підставі фахових висновків, отриманих
шляхом опитування представників підприєм-
ницького середовища, науки та органів влади
щодо забезпечення умов та перспектив функ-
ціонування тих чи інших ВЕД у регіоні;
6-й етап — розробка середньо- та довго-
строкових прогнозів щодо подальшого роз вит ку
ВЕД у регіоні, виходячи з оцінки кон’юн кту-
ри на внутрішньому і зовнішньому ринках ре-
сурсів та готової продукції, з урахуванням гло-
бальних трендів і ключових тенденцій розвит-
ку світової економіки, а також стратегічних
пріоритетів національної економіки;
7-й етап — вибір сфер смартспеціалізації
регіону на підставі узагальнення результатів
статистичного ретроспективного аналізу, екс-
пертних та прогнозних оцінок.
Для визначення суми значень усіх розра-
хованих на 1—3 етапах показників останні
обо в’язково мають подаватись у відносному
вираженні, що певною мірою скорочує їхній
перелік (табл. 3). Водночас горизонтальний
аналіз можна доповнювати показником про-
дуктивності праці, тобто обсягом ВДВ або
реалізованої продукції у розрахунку на кіль-
кість зайнятих (чи витрати на оплату праці).
Цей показник є вкрай важливим у виборі сфер
смартспеціалізації регіону, але лише за умови
використання достовірної інформації про зай-
нятість та витрати на оплату праці у розрізі ВЕД.
Вважаємо, що під час вибору потенційних
сфер смартспеціалізації регіону результати го-
ризонтального та секторального аналізу (які
ТАБЛИЦЯ 3. Алгоритм оцінки потенційних сфер смартспеціалізації у регіонах України
Група
показників /
ВЕД
Показник
Поточний стан
(дані за останній
повний рік)
Середньорічна
динаміка значень
показника (+/-)
за останні 5 років
Показники вертикального аналізу
(у розрізі ВЕД)
Показники
вагомості ВЕД
в економіці
регіону
Частка у ВДВ (регіону) к
1
вр к
1
вд
Частка у бюджетних надходженнях к
2
вр к
2
вд
Частка у зайнятості (бажано штатних працівників,
які працюють в умовах повної зайнятості) к
3
вр к
3
вд
Частка в активах к
4
вр к
4
вд
Частка у необоротних активах к
5
вр к
5
вд
Частка у нематеріальних активах к
6
вр к
6
вд
Частка у власному капіталі к
7
вр к
7
вд
Частка у капітальних інвестиціях к
8
вр к
8
вд
Частка у валовому прибутку к
9
вр к
9
вд
Частка у результаті від операційної діяльності к
10
вр к
10
вд
Частка у фінансовому результаті до оподаткування
(сальдо)
к
11
вр к
11
вд
Частка у чистому прибутку к
12
вр к
12
вд
Сумарний показник Квр =
= ∑ к
1
вр +…+ к
12
вр
Квр =
= ∑ к
1
вд +…+ к
12
вд
Зведений показник вертикального аналізу КВ = К вр = К вд
40 ISSN 1681-6277. Economics and Law. 2020, № 2
С.О. ІЩУК, Л.Й. СОЗАНСЬКИЙ
Продовження табл. 3
Група
показників
ВЕД
Показник
Поточний стан
(дані за останній
повний рік)
Середньорічна
динаміка значень
показника (+/-)
за останні 5 років
Показники горизонтального аналізу
(у розрізі трьох груп підприємств: великі, середні, малі)
Структурні
показники
ВЕД
Частка зношених основних засобів к
1
гр к
1
гд
Частка необоротних активів у активах к
2
гр к
2
гд
Частка нематеріальних активів у необоротних активах к
3
гр к
3
гд
Частка власного капіталу в активах к
4
гр к
4
гд
Частка штатних працівників, яким нараховано заро біт-
ну плату вище середньої у регіоні або понад 10 тис. грн
за місяць к
5
гр к
5
гд
Показники
ефективності
функціонування
ВЕД
Фондовіддача к
6
гр к
6
гд
Рентабельність операційної діяльності к
7
гр к
7
гд
Рентабельність обороту к
8
гр к
8
гд
Рентабельність активів к
9
гр к
9
гд
Рентабельності необоротних активів к
10
гр к
10
гд
Рентабельність оборотних активів к
11
гр к
11
гд
Рентабельність власного капіталу к
12
гр к
12
гд
Показники
ліквідності
ВЕД
Загальна ліквідність к
13
гр к
13
гд
Поточна ліквідність к
14
гр к
14
гд
Абсолютна ліквідність к
15
гр к
15
гр
Сумарний показник Кгр =
= ∑ к
1
гр +…+ к
12
гр
Кгд =
= ∑ к
1
гд +…+ к
12
гд
Зведений показник горизонтального аналізу КГ = К гр = К гд
Показники секторального аналізу
(у розрізі підвидів діяльності)
Промисловість Індекс приросту промислової продукції к
1
ср к
1
сд
Частка підприємств, що впроваджували інновації, у
загальній кількості промислових підприємств
к
2
ср к
2
сд
Частка реалізованої інноваційної продукції (товарів,
послуг) у загальному обсязі реалізованої промислової
продукції
к
3
ср к
3
сд
Частка реалізованої продукції (товарів, послуг) інно-
ваційно активних підприємств у загальному обсязі
реалізованої промислової продукції
к
4
ср к
4
сд
Частка продукції, нової для ринку, в обсязі реалізова-
ної інноваційної продукції
к
5
ср к
5
сд
Частка експорту в обсязі реалізованої інноваційної
продукції
к
6
ср к
6
сд
… к
n
ср к
n
сд
Сумарний показник Кcр =
= ∑ к
1
cр +…+ к
n
cр
Кcд =
= ∑ к
1
cд +…+ к
n
cд
Зведений показник секторального аналізу (промисловість): КС = К ср = К сд
41ISSN 1681-6277. Економіка та право. 2020, № 2
Методологічні засади вибору потенційних сфер смартспеціалізації регіонів України
відображають рівень функціонування ВЕД)
є вагомішими за результати вертикального
аналізу. Відповідно, коефіцієнти вагомості
кожного з виділених напрямів аналізу подано
у такому співвідношенні: 0,2 (вертикальний);
0,4 (горизонтальний); 0,4 (секторальний). Усі
наведені у табл. 3 показники є стимуляторами,
тому підсумковий показник розрахункового
аналізу має прямувати до максимуму.
Показники секторального аналізу запро-
поновано (як приклад) для двох ключових
ВЕД — промисловості та сільського господар-
ства. Саме ці ВЕД лежать в основі смартспеці-
алізації кожного регіону України. Однак, з
огляду на масштабність і неоднорідність, їх
необхідно аналізувати детальніше, зокрема
промисловість — у розрізі не лише чотирьох
видів промислової діяльності, але й 16-ти пе-
реробних виробництв, тоді як сільське госпо-
дарство — у розрізі сегментів рослинництва і
тваринництва за окремими напрямами (вида-
ми продукції). Аналогічний підхід можна за-
стосувати і до інших ВЕД, передусім торгівлі,
транспорту і будівництва.
Наведений перелік секторальних показ-
ників не є вичерпним, тобто він може допов-
нюватись іншими показниками, залежно від
специфіки та особливостей (географічного
розташування, природно-кліматичних умов,
культурно-ментальних характеристик насе-
лення тощо) функціонування економіки ре-
гіону, а також обраних стратегічних цілей його
розвитку.
За результатами проведених оцінок усі по-
тенційні сфери смартспеціалізації регіону (ВЕД
у розрізі їх підвидів або виробництв) мож на
умовно розділити на три основні групи.
І група — перспективні сфери:
• ВЕД із високим значенням підсумково го
показника розрахункового аналізу і позитив-
ними прогнозами щодо подальшого розвитку,
які також (обов’язково) отримають високу
оцінку експертного середовища. Рівень показ-
ників визначається за їхнім діапазоном (най-
Закінчення табл. 3
Група
показників
ВЕД
Показник
Поточний стан
(дані за останній
повний рік)
Середньорічна
динаміка значень
показника (+/-)
за останні 5 років
Сільське
господарство
Індекс приросту сільськогосподарської продукції к
1
ср к
1
сд
Частка підприємств у виробництві продукції
сільського господарства к
2
ср к
2
сд
Рівень рентабельності виробництва продукції
сільського господарства на підприємствах к
3
ср к
3
сд
Рівень рентабельності виробництва продукції
сільського господарства у господарствах населення к
4
ср к
4
сд
Частка окремих (обраних) видів продукції в обсязі
реалізованої сільськогосподарської продукції к
5
ср к
5
сд
Рівень рентабельності окремих (обраних) видів
сільськогосподарської продукції к
6
ср к
6
сд
… к
n
ср к
n
сд
Сумарний показник Кcр =
= ∑ к
1
cр +…+ к
n
cр
Кcд =
= ∑ к
1
cд +…+ к
n
cд
Зведений показник секторального аналізу (сільське господарство): КС = К ср = К сд
Підсумковий показник розрахункового аналізу (у розрізі ВЕД): К = 0,2КВ + 0,4КГ + 0,4КС
Експертна оцінка (узагальнення результатів опитування представників підприємницького середовища, науки
та органів влади щодо забезпечення умов функціонування ВЕД у регіоні)
Середньо- та довгострокове прогнозування перспектив розвитку ВЕД у регіоні
ВИБІР ПОТЕНЦІЙНИХ СФЕР СМАРТСПЕЦІАЛІЗАЦІЇ РЕГІОНУ
Авторська розробка.
42 ISSN 1681-6277. Economics and Law. 2020, № 2
С.О. ІЩУК, Л.Й. СОЗАНСЬКИЙ
вище, середнє та найнижче значення). Межі
діапазонів та рівні для кожного регіону мо-
жуть бути різними;
• ВЕД із середнім і низьким значенням зве-
деного показника вертикального аналізу, але
високими значеннями показників горизон-
тального і секторального аналізу та оптиміс-
тичними прогнозами щодо подальшого роз-
витку, які також отримають найвищу підтрим-
ку в експертному середовищі.
Віднесені до цієї групи ВЕД відіграють
клю чову роль в економіці регіону (передусім
у формуванні ВДВ), є ефективними та пер-
спективними, зокрема з позиції нарощення
інноваційного потенціалу.
ІІ група — середньо-перспективні сфери:
• ВЕД із середнім значенням підсумково го
показника розрахункового аналізу і переваж-
но позитивними прогнозами щодо по даль шо-
г о розвитку, які також отримують схваль ну (але
не найвищу) оцінку експертного сере довища;
• ВЕД із низькими значеннями зведеного
показника горизонтального аналізу, але се-
редніми — вертикального і секторального за
оптимістичних прогнозів щодо подальшого
розвитку та схвальних експертних оцінок.
Віднесені до цієї групи ВЕД мають резерви
для підвищення ефективності функціонуван-
ня чи посилення вагомості у ланцюгах створен-
ня ВДВ, а відтак можуть сформувати ін но ва-
ційний потенціал у найближчій (або середньо-
строковій) перспективі, проте реалізація таких
можливостей вимагає забезпечення певних ор-
ганізаційно-правових, фіскальних чи інсти-
туційних умов або прямої підтримки з боку
державних і регіональних органів влади. На-
прик лад, у частині регіонів України однією з
потенційних сфер смартспеціалізації може
стати легка промисловість. Однак для цього
необхідно відновити (із подальшим нарощен-
ням) сировинну базу для відповідних вироб-
ництв і водночас підвищити рівень цінової
конкурентоспроможності продукції вітчиз ня-
них товаровиробників на внутрішньому рин-
ку. Такі заходи повинні узгоджуватися із роз-
початими реформами в аграрному секторі,
МСП, митній і фіскальній службах. Також для
прискорення розвитку легкої промисловості
як потенційної сфери смартспеціалізації в
окремих областях України у середньостроко-
вій перспективі необхідна підтримка з боку
регіональних органів влади.
ІІІ група — умовно-перспективні сфери:
• ВЕД із низьким значенням підсумкового
показника розрахункового аналізу, але опти-
містичними прогнозами щодо подальшого
розвитку (за певних умов) та здебільшого по-
зитивними експертними оцінками.
Віднесені до цієї групи ВЕД на час дослід-
ження мають низький інноваційний потен-
ціал розвитку у тому чи іншому регіоні, але у
довгостроковій перспективі унаслідок струк-
турної трансформації економіки, достатнього
розвитку суміжних секторів, сприятливих мак-
роекономічних змін могли б претендувати
на роль ключових сфер смартспеціалізації.
Прикладом таких ВЕД можна вважати окремі
сегменти машинобудівної промисловості, зо-
крема виробництво комп’ютерів, електронної
та оптичної продукції; виробництво електрич-
ного устаткування; виробництво автотран-
спортних засобів, причепів і напівпричепів.
На сьогодні окремі види продукції цих вироб-
ництв у деяких областях України (здебільшого
західних) виготовляються за толінговими схе-
мами. Проте за умови виваженої національної
промислової політики, зокрема у частині реа-
лізації стратегічного плану дій із відновлення
міжсекторальних зв’язків базових сегментів
машинобудування, у довгостроковій перспек-
тиві ці виробництва будуть забезпечуватись
вітчизняною продукцією проміжного спожи-
вання і стануть конкурентними на внутріш-
ньому ринку.
Висновки. Застосування в Україні мето ди-
ки RIS3 без її адаптації до умов та специфі ки
національної економіки може спричинити
консервацію в регіонах наявних (здебільшого
сировинних) виробництв. Подальша підтрим-
ка «традиційних» ВЕД без належного обґрун-
тування їхнього економічного та інновацій-
ного потенціалу не лише не матиме пози-
тивного соціально-економічного ефекту, але
й може поглибити кризові явища в усіх сфе-
рах життєдіяльності суспільства. Тому вибір
перспективних сфер смартспеціалізації регіо-
нів України має базуватись на засадах комп-
лексного наукового підходу, що відповідає ук-
раїнським реаліям та відображає особливості
вітчизняної економіки, не допускаючи суб’єк-
тивних оцінок. Запропонований авторами ме-
тодологічний підхід дасть змогу системно до-
слідити усі сектори регіональної економіки (у
розрізі ВЕД, їхніх сегментів, окремих вироб-
43ISSN 1681-6277. Економіка та право. 2020, № 2
Методологічні засади вибору потенційних сфер смартспеціалізації регіонів України
ництв, типів підприємств тощо) крізь призму
широкого спектра локальних, загальнонаціо-
нальних та глобальних проблем і викликів по-
точного та перспективного розвитку.
Результатом практичного застосування
роз робленого підходу має стати модернізація
структури національної економіки у регіо-
наль ному розрізі на користь передусім тих
сфер, які є ключовими центрами міжсекто-
ральних і міжрегіональних ланцюгів форму-
вання ВДВ, мають фактичний або перспек-
тивний інноваційний потенціал, є ефектив-
ними та конкурентними, а тренди їхнього
розвитку корелюють із цільовими орієнти-
рами державної стратегії регіонального роз-
витку Ук раїни.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ / REFERENCES
1. Foray Dominique, Goddard John, Beldarrain Xabier Goenaga, Landabaso Mikel, McCann Philip, Morgan Kevin,
Nauwelaers Claire. Raquel OrtegaArgilés. Guide to Research and Innovation Strategies for Smart Specialisations
(RIS 3). Nauwelaers European Commission. Smart Specialisation Platform. May 2012. 116 p. URL: https://ec.
europa.eu/jrc/sites/jrcsh/files/RIS3_GUIDE_FINAL.pdf (last accessed: 12.03.2020).
2. Kroll H. Efforts to Implement Smart Specialization in Practice — Leading Unlike Horses to the Water. Journal
European Planning Studies. 2015. Vol. 23, Iss. 10. P. 2079-2098. https://doi.org/10.1080/09654313.2014.1003036
3. Komninos N., Musyck B., Iain Reid A. Smart specialisation strategies in south Europe during crisis. European Journal
of Innovation Management. 2014. № 17 (4). P. 448-471. https://doi.org/10.1108/EJIM-11-2013-0118
4. Nowakowska А. Budowanie inteligentnych specjalizacji — doświadczenia i dylematy polskich regionów. Studia
Prawno-ekonomiczne. 2015. Tom XCVII. S. 325-340.
5. Nazarko Ł. Inteligentne specjalizacje — w kierunku dynamicznego podejścia prospektywnego “Przedsiębiorczość i
Zarządzanie”. Uwarunkowania rozwoju regionalnego i lokalnego. 2018. Tom XIX, Zeszyt 3, Część I. S. 37-51.
6. Wolniak R. Inteligentne Specjalizacje w województwie Śląskim. Zeszyty naukowe politechniki Śląskiej. Seria:
Organizacja i zarządzanie. 2016. Z. 92. Nr kol. 1955. S. 407-419.
7. Snihova O.Iu. Rozkryttia potentsialu smart-spetsializatsii dlia podolannia rehionalnoi strukturnoi inertnosti v
Ukraini. Ekonomika Ukrainy. 2018. No. 8 (681). P. 75-87. [Снігова О.Ю. Розкриття потенціалу смарт-спе-
ціалізації для подолання регіональної структурної інертності в Україні. Економіка України. 2018. № 8 (681).
С. 75—87].
8. Amosha O., Shevtsova H., Shvets N. Prerequisites for smart specialization of Donetsk-Prydniprovsky macro-region
based on chemical production development. Economy of Industry. 2019. No. 3 (87). P. 5-33. http://doi.org/10.15407/
econindustry2019.03.005 [Амоша О.І., Шевцова Г.З., Швець Н.В. Передумови смарт-спеціалізації Донець-
ко-Придніпровського макрорегіону на основі розвитку хімічного виробництва. Економіка промисловості.
2019. № 3 (87). С. 5—33. http://doi.org/10.15407/econindustry2019.03.005]
9. Regional Innovation Scoreboard. Methodology report. European Commission. 2019. URL: https://ec.europa.eu/
growth/industry/innovation/facts-figures/regional_en (last accessed: 19.02.2020).
10. European innovation scoreboard. EU Open Data Portal. 2019. URL: https://data.europa.eu/euodp/en/data/dataset/
european-innovation-scoreboard-2019 (last accessed: 19.02.2020).
Надійшла / Received 07.04.2020
44 ISSN 1681-6277. Economics and Law. 2020, № 2
С.О. ІЩУК, Л.Й. СОЗАНСЬКИЙ
S.О. Ishchuk
State Institution "Institute of Regional Research
n.a. M.I. Dolishniy of the NAS of Ukraine", Lviv, Ukraine
orcid.org/0000-0002-3698-9039
L.Y. Sozanskyy
State Institution "Institute of Regional Research
n.a. M.I. Dolishniy of the NAS of Ukraine", Lviv, Ukraine
orcid.org/0000-0001-7854-3310
METHODOLOGICAL PRINCIPLES FOR CHOOSING POTENTIAL AREAS
OF SMART SPECIALIZATION OF THE REGIONS OF UKRAINE
The elaboration of regional development strategies using the methodology of smart specialization is one of the most
important fields of modern economics and economic practice. The aim of the article is to improve the methodological
basis for selecting potential areas of smart specialization at the meso level, based on Ukrainian and foreign experience in
regional development strategy. A critical review of the regional development strategies up to 2027 elaborated in Ukraine
gave ground to state that the most characteristic negative feature of the vast majority of these strategies is a certain pat-
tern in the choice of areas of smart specialization. In such strategies, the nominal values prevail over reality when plan-
ning further socio-economic development and their practical implementation is accompanied by the risk of preserving
the existing structure of the regional economies, and thus it will not be a proper impetus to increase the innovation po-
tential of the latter. The results of calculations conducted according to the methodology of the European Commission
showed that the level of innovation of Ukraine is the lowest among the EU countries. Despite the presence of nominally
sufficient scientific potential for the development of innovations, the level of its implementation in Ukraine is low pri-
marily due to lack of funding for research and development. The results of the study of methodological practice in
fin ding areas of smart specialization in EU regions, in particular Poland, as well as the European Commission’s propo-
sals covered on S3Platform, formed the basis for the author’s methodological approach to selecting potential areas of
smart specia lization at the meso level. This approach includes seven stages and involves vertical, horizontal and sectoral
retrospective statistical analysis, implementation of medium- and long-term foresight, as well as expert assessments and
their generalization. As a result, all types of economic activity (in terms of individual sectors, segments, industries) of a
region are divided into three groups according to the degree of their prospects. The practical application of the elaborated
approach should result in modernization of the structure of the national economy in the regional context in favor of
those areas that have actual or prospective innovation potential and are the most effective and competitive, and their
development trends correlate with the targets of Ukraine’s regional development strategy.
Keywords: regional strategies, types of economic activity, innovation, areas of smart specialization.
|
| id | oai:ojs.economiclaw.kiev.ua:article-983 |
| institution | Economics and Law |
| issn | 2523-4838 |
| keywords_txt_mv | сфери смартспеціалізації, смарт- спеціалізація, смартспеціалізація, смарт-спеціалізація, eastern european platform, смарт-економіка, євро пей сько-пра во- вий досвід, смарт-підприємства, смарт-сервіси, евро інте гра ція |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-09-24T17:23:53Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | V. Mamutov Institute of Economic and Legal Research of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | economiclawkievua/37/a7820ae45689d723bef1586e5f2a7237.pdf |
| spelling | oai:ojs.economiclaw.kiev.ua:article-9832020-09-15T07:46:05Z METHODOLOGICAL PRINCIPLES FOR CHOOSING POTENTIAL AREAS OF SMART SPECIALIZATION OF THE REGIONS OF UKRAINE МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИБОРУ ПОТЕНЦІЙНИХ СФЕР СМАРТСПЕЦІАЛІЗАЦІЇ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ Ishchuk, S.О. Sozanskyy, L.Y. The elaboration of regional development strategies using the methodology of smart specialization is one of the most important fields of modern economics and economic practice. The aim of the article is to improve the methodological basis for selecting potential areas of smart specialization at the meso level, based on Ukrainian and foreign experience in regional development strategy. A critical review of the regional development strategies up to 2027 elaborated in Ukraine gave ground to state that the most characteristic negative feature of the vast majority of these strategies is a certain pattern in the choice of areas of smart specialization. In such strategies, the nominal values prevail over reality when planning further socio-economic development and their practical implementation is accompanied by the risk of preserving the existing structure of the regional economies, and thus it will not be a proper impetus to increase the innovation potential of the latter. The results of calculations conducted according to the methodology of the European Commission showed that the level of innovation of Ukraine is the lowest among the EU countries. Despite the presence of nominally sufficient scientific potential for the development of innovations, the level of its implementation in Ukraine is low primarily due to lack of funding for research and development. The results of the study of methodological practice in finding areas of smart specialization in EU regions, in particular Poland, as well as the European Commission’s proposals covered on S3Platform, formed the basis for the author’s methodological approach to selecting potential areas of smart specialization at the meso level. This approach includes seven stages and involves vertical, horizontal and sectoral retrospective statistical analysis, implementation of medium- and long-term foresight, as well as expert assessments and their generalization. As a result, all types of economic activity (in terms of individual sectors, segments, industries) of a region are divided into three groups according to the degree of their prospects. The practical application of the elaborated approach should result in modernization of the structure of the national economy in the regional context in favor of those areas that have actual or prospective innovation potential and are the most effective and competitive, and their development trends correlate with the targets of Ukraine’s regional development strategy. Встановлено основні методичні помилки, допущені у процесі стратегування економічного розвитку регіонів України до 2027 р. Проведено порівняльну оцінку інноваційного потенціалу країн Європейського Союзу і України за методикою Європейської Комісії. Розроблено авторський методологічний підхід до вибору потенційних сфер смартспеціалізації на мезорівні. V. Mamutov Institute of Economic and Legal Research of the National Academy of Sciences of Ukraine 2020-08-25 Article Article application/pdf https://economiclaw.kiev.ua/index.php/economiclaw/article/view/983 10.15407/econlaw.2020.02.032 Economics and Law; No 2 (57) (2020): Economics and Law; 32 - 44 Экономика и право; No 2 (57) (2020): Economics and Law; 32 - 44 Економіка та право; No 2 (57) (2020): Economics and Law; 32 - 44 2523-4838 1681-6277 10.15407/econlaw.2020.02 uk https://economiclaw.kiev.ua/index.php/economiclaw/article/view/983/944 |
| spellingShingle | Ishchuk, S.О. Sozanskyy, L.Y. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИБОРУ ПОТЕНЦІЙНИХ СФЕР СМАРТСПЕЦІАЛІЗАЦІЇ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ |
| title | МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИБОРУ ПОТЕНЦІЙНИХ СФЕР СМАРТСПЕЦІАЛІЗАЦІЇ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ |
| title_alt | METHODOLOGICAL PRINCIPLES FOR CHOOSING POTENTIAL AREAS OF SMART SPECIALIZATION OF THE REGIONS OF UKRAINE |
| title_full | МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИБОРУ ПОТЕНЦІЙНИХ СФЕР СМАРТСПЕЦІАЛІЗАЦІЇ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ |
| title_fullStr | МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИБОРУ ПОТЕНЦІЙНИХ СФЕР СМАРТСПЕЦІАЛІЗАЦІЇ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ |
| title_full_unstemmed | МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИБОРУ ПОТЕНЦІЙНИХ СФЕР СМАРТСПЕЦІАЛІЗАЦІЇ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ |
| title_short | МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИБОРУ ПОТЕНЦІЙНИХ СФЕР СМАРТСПЕЦІАЛІЗАЦІЇ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ |
| title_sort | методологічні засади вибору потенційних сфер смартспеціалізації регіонів україни |
| url | https://economiclaw.kiev.ua/index.php/economiclaw/article/view/983 |
| work_keys_str_mv | AT ishchukso methodologicalprinciplesforchoosingpotentialareasofsmartspecializationoftheregionsofukraine AT sozanskyyly methodologicalprinciplesforchoosingpotentialareasofsmartspecializationoftheregionsofukraine AT ishchukso metodologíčnízasadiviborupotencíjnihsfersmartspecíalízacííregíonívukraíni AT sozanskyyly metodologíčnízasadiviborupotencíjnihsfersmartspecíalízacííregíonívukraíni |