Перспективна роль природного газу в рамках “зеленого переходу” ЄС: аналітичний огляд

• Datum: 2020
• 1. Verfasser: Yukhymets, Roman S.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine 2020
• Schlagworte: енергетичні ринки; ринок природного газу; синтетичний газ; “зелений” газ; енергетичні стратегії; енергетичні трансформації; Європейська Зелена Угода
• Online Zugang: https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/article/view/206
• Назва журналу: Economy of Industry

Розглянуто загальноєвропейські та національні програмні документи, що визначають цілі розвитку європейської економіки та енергетики. Мета дослідження обумовлена зміною у європейській політиці бачення майбутніх перспектив природного газу в умовах встановлення жорстких кліматичних вимог та прагненням досягнути вуглецево-нейтрального рівня розвитку європейської економіки. В попередні періоди вважалося, що до 40-50-х років можна очікувати “Золоту добу” природного газу, що було зумовлено успіхами “сланцевої революції” у США, значними очікуваннями повторення американського успіху видобутку сланцевого газу в інших частинах світу, збільшенням транспортування природного газу газопроводами та LNG-танкерами; зменшенням темпів зростання атомної енергетики та подальшим зниженням собівартості видобутку сланцевого газу.Зміна європейської енергетичної політики в напряму посилення вимог до екологічності, зменшення викидів парникових газів (ПГ), посилення європейської ролі у протидії змінам клімату зумовлює невизначеності щодо перспектив природного газу як енергоресурсу у Європі. Україна, обравши європейський вектор розвитку, зацікавлена в рамках своїх міжнародних зобов’язань та євроінтеграційних прагнень, відповідати вимогам європейської політики. Це зумовлює потребу адаптації національних програм та стратегій розвитку до нових умов та викликів, що виникають у Європейському Союзі (ЄС). Аналіз основних програмних документів ЄС щодо перспектив розвитку природного газу та інших синтетичних газів надає можливість розпочати перегляд національних планів розвитку щодо адаптації внутрішньої розвинутої газової інфраструктури до нових можливостей на ринку задля того, щоб Україна в подальшому була конкурентноспроможною на європейському ринку газу, а споживачі могли отримувати енергоресурси за конкурентними цінами та належної якості обслуговування.Комплекс проблемних питань, що виникають перед країнами-членами ЄС щодо забезпечення стимулів для впровадження синтетичних, “зелених” газів, ухвалення відповідних регуляторних механізмів, формування ефективних фінансових механізмів, що дозволяли би залучати інвестиції у розвиток нової інфраструктури або розробки нових технологій потребує визначення Україною пріоритетів економічного розвитку, формування дорожньої карти трансформації енергетичної системи у відповідності до нових міжнародних вимог, внутрішніх потреб та економічної спроможності реалізувати ті чи інші технологічні трансформації. Органами центральної влади з відповідними консультаціями з зацікавленими учасниками енергетичного ринку має бути сформовано загальнодержавне бачення щодо вектору розвитку енергетичного сектору України та місце природного газу в енергозабезпеченні України до 2050 року.