Врахування інноваційних факторів економічного зростання у виробничій функції Кобба-Дугласа (на прикладі старопромислових регіонів України)

• Дата: 2021
• Автори: Kharazishvili, Yuri M., Lyashenko, Vyacheslav I.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine 2021
• Теми: економічне зростання; науково-технологічний прогрес; інноваційні фактори; виробнича функція; залишок Солоу; промислові регіони
• Онлайн доступ: https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/article/view/215
• Назва журналу: Economy of Industry

На основі аналізу кількісної оцінки впливу факторів інноваційної діяльності на динаміку економічного розвитку й визначення його ендогенного внеску в економічне зростання країни виявлено, що в зарубіжних працях він зазвичай ототожнюється з визначенням впливу науково-технологічного прогресу. При цьому окремо вплив інноваційних факторів на економічне зростання не розглядається.Спроби такого визначення у вітчизняних працях, обмежуються відомими підходами. Це: методи інтегрального оцінювання, методи експертних оцінок, метод мультиплікаторів, економетричні моделі. Більшість розглянутих підходів орієнтовано на визначення інноваційного впливу на економічний розвиток, а не на економічне зростання.Основним засобом оцінювання ролі та інноваційного внеску в економічне зростання є модель функції сукупної пропозиції, зазвичай, на базі виробничої функції Кобба-Дугласа. Проведений аналіз використовуваних підходів виявів низку зауважень щодо економетричних методів. На противагу цьому запропоновано підхід, що ґрунтується на неокласичній виробничій функції Кобба-Дугласа зі сталістю віддачі від масштабу у формі Я. Тінбергена, з нейтральним за Дж. Гіксом технічним прогресом, спадною граничною продуктивністю макроекономічних факторів з урахуванням обмеженості їх взаємозамінності. Такий підхід забезпечує причинно-наслідковий функціональний (а не статистичний) зв’язок між вхідними та вихідними змінними, не потребує довгих динамічних рядів, характеризується динамічними коефіцієнтами еластичності, коефіцієнтом завантаження капіталу та врахуванням інноваційного чинника в кожному окремому періоді.Розглянуто роль, важливість та вплив головних факторів економічного зростання поряд з інноваційними зі сторони сукупної пропозиції та оцінено ефективність витрат на інноваційні фактори. Інноваційний фактор включає обсяги: валових внутрішніх витрат на НДР, витрат на інновації, загальних витрат на освіту. Для визначення формалізованого внеску інноваційного фактора в економічне зростання застосовано "метод залишку Солоу", який через логарифмування та отримання логарифмічних похідних у виробничій функції дозволяє отримати формалізовані оцінки внеску кожного фактора в економічне зростання та розробляти на цій основі необхідні заходи регулювання. Метод апробований на рівні держави та на старопромислових регіонах України: Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях Придніпровського економічного району України.