Цифрова платформізація стратегічного управління економікою України

Метою дослідження є обґрунтування ролі та можливостей національної цифрової платформи стратегування в інституалізації процесу стратегічного управління в Україні.Організаційно-структурна логіка дослідження базується на сходженні від абстрактного (цифрова економіка як безальтернативний цільовий образ...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2021
Автор: Vyshnevskyi, Oleksandr S.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine 2021
Теми:
Онлайн доступ:https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/article/view/227
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Economy of Industry

Репозитарії

Economy of Industry
Опис
Резюме:Метою дослідження є обґрунтування ролі та можливостей національної цифрової платформи стратегування в інституалізації процесу стратегічного управління в Україні.Організаційно-структурна логіка дослідження базується на сходженні від абстрактного (цифрова економіка як безальтернативний цільовий образ майбутнього та стратегічне управління як універсальний інструмент організації економічної діяльності) до конкретного (стан цифровізації та стратегічного управління в Україні), а також на діалектичній тріаді (теза, антитеза, синтез).Як тезу наведено позитивний аналіз й обґрунтовано історичну обумовленість (детермінованість) цифровізації економіки, її локальну ефективність на підприємницькому рівні, а також фундаментальну роль цілепокладання та стратегування з позицій економічної теорії.На етапі антитези виявлено низку протиріч: (1) між історично обумовленим характером цифрової платформізації в межах економічних законів та сучасним базисом цифровізації у вигляді кредитної експансії; (2) між ефективністю цифровізації на мікро- рівні та відсутністю позитивного впливу на соціально-економічний розвиток на національному рівні; (3) між слабкою, але зростаючою, платформною економікою України та домінуванням вертикальної інтеграції вітчизняного бізнесу в традиційних сферах, які обумовлюють існування порядків обмеженого доступу та екстрактивних інститутів; (4) між цифровізацією «державного сектору», з одного боку, та секторів бізнесу та споживачів (домогосподарств) – з іншого; (5) між теоретично обґрунтованою моделлю процесу стратегування та його існуючим станом в Україні; (6) між більш високим рівнем цифровізації об’єкта управління та переважно доцифровим рівнем суб’єкта управління.На етапі синтезу обґрунтовано потенціал часткового зняття цих суперечностей через удосконалення процесу стратегування розвитку економіки України та його інституалізації з використанням національної цифрової платформи стратегування. Обґрунтовано вимоги до архітектури національної цифрової платформи стратегування, визначено її блоки, ключових користувачів та їх ролі.