Форсайтинг екологічного регулювання розвитку національної промисловості: макрорівень
Майбутнє екологічного регулювання в промисловому секторі зумовлене не лише політичними рішеннями і заходами, але також інтенсивністю і характером інвестування в певні види економічної діяльності, зокрема екологічно-орієнтованими вимогами, які пред'являються до інвестиційних проектів. Зміна пріо...
Saved in:
| Date: | 2021 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine
2021
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/article/view/228 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Economy of Industry |
Institution
Economy of Industry| Summary: | Майбутнє екологічного регулювання в промисловому секторі зумовлене не лише політичними рішеннями і заходами, але також інтенсивністю і характером інвестування в певні види економічної діяльності, зокрема екологічно-орієнтованими вимогами, які пред'являються до інвестиційних проектів. Зміна пріоритетності та ефективності інструментарію екологічного регулювання, поява нових і скасування традиційних важелів впливу залежить від траєкторії науково-технічного прогресу, розвитку нових сфер економічної діяльності, таких як цифрові послуги, трансформації екологічного сліду, утвореного промисловістю, а також від нового розуміння екологічних викликів майбутнього.У зв'язку з цим підвищується актуальність форсайтингу пріоритетних підходів, інструментів і напрямів екологічного регулювання стратегічного розвитку національної промисловості виходячи з найбільш стійких і домінуючих тенденцій у політичній і фінансовій сферах, що визначають довгострокові стратегії економічного розвитку на макрорівні на 2030-2050 рр.Таким чином, у статті виділено базові напрямки форсайтинга в сфері екологічного регулювання: моніторинг та комплексний аналіз коеволюції глобальних економічної та екологічної систем під егідою ООН; проблемно-орієнтований форсайтинг вузько специфічних, мікро-територіальних унікальних екосистем і явищ з жорсткою локальної прив'язкою; національні і наднаціональні науково-технічні стратегії довгострокового економічного розвитку, включаючи трансформацію інвестиційних пріоритетів в промисловості. На підґрунті аналізу основних інвестиційних тенденцій у сфері сталого розвитку визначено основні бар'єри для екологізації промисловості: інвестиційний розрив у країнах, що розвиваються, та низька активність приватних інвесторів. Представлено огляд номенклатури, географії поширення та ефективності практичного застосування "зелених" інвестиційних продуктів, інструментів та ринків. У тому числі: "зелені" облігації, "стійкі" фонди та ESG-фонди, індекси акцій сталого розвитку, "партисипативне інвестування" у формі прикладних інвестиційних програм державно-приватного партнерства. Також встановлено специфіку національних стратегій розвитку світових промислових центрів-макроекономік США, ЄС і КНР, що динамічно та інноваційно розвиваються, спрямовані на декарбонізацію енергетичного сектора і досягнення так званої "вуглецевої нейтральності" економіки в рамках "Зеленого нового курсу": кількісні цілі, обсяг інвестування, система мотивації підприємців.Згідно з результатами аналізу визначено основні принципи екологічного регулювання майбутнього (на перспективу 2030-2050 рр..): "досягнення цілей сталого розвитку" (ЦСР), "моніторинг інвестиційних тенденцій", "індикативне планування" і "сценарне прогнозування" заходів та ініціатив по досягненню ЦСР, "партисипативность інвестування" в розвиток смарт-інфраструктури і передових інновацій з метою екологічно орієнтованої трансформації технологічних укладів у бік їх вуглецевої нейтральності та "екологічно-диференційованої фіскальної політики" – протекціоністської і санкційної. |
|---|