Напрями підвищення ефективності інтерналізації негативних зовнішніх ефектів промислового виробництва

• Date: 2022
• Main Author: Serdiuk, Olexander S.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine 2022
• Subjects: інтерналізація; негативні зовнішні ефекти; екстерналії; промисловість; екологічний податок; забруднення повітря
• Online Access: https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/article/view/247
• Journal Title: Economy of Industry

Встановлено, що ключовими чинниками, які знижують ефективність інтерналізації негативних зовнішніх ефектів промислового виробництва в Україні, є: недоліки механізму оподаткування викидів забруднюючих речовин; недосконала система редистрибуції екологічного податку; високі трансакційні витрати інтерналізаційного процесу; конфлікт інтересів сторін. Поруч із цим, проблему інтерналізації ускладнює фактор неефективного використання промислового устаткування.Метою статті є виявлення чинників, які знижують ефективність інтерналізації негативних зовнішніх ефектів промислового виробництва в Україні та розробка пропозицій щодо їх нівелювання в умовах поширення сучасних цифрових технологій.Існуючий в Україні екологічний податок, має розраховуватись з урахуванням ступеню шкідливості забруднюючих речовин, однак при цьому, не містить посилань на методику такого розрахунку. У відкритому доступі можна побачити лише фактичні ставки податку за окремими видами забруднюючих речовин. У дослідженні наведено аргументи, які піддають сумніву об’єктивність цих ставок податку із точки зору цілей інтерналізації. Крім того, сам факт, прописаної в законі, можливості коригування ставки податку з боку Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України, певною мірою нівелює значення самої інтерналізації.Іншим фактором, що зменшує ефективність інтерналізації, є система редистрибуції екологічного податку. В Україні, система розподілення коштів, зібраних з продуцентів забруднення, є деперсоніфікованою, а отже безпосередні реципієнти негативного впливу забруднення, у кращому разі отримують певні соціальні послуги, що реалізуються державою за рахунок екологічного податку. Така ситуація ставить під сумнів еквівалентність відшкодування збитків реципієнта.Не менш важливим для ефективності інтерналізаційних процесів, є фактор трансакційних витрат. Відомо, що як централізоване так й індивідуальне вирішення суперечливих питань, потребує витрат переговорного процесу, пошуку інформації, оцінки збитків, юридичних гарантій тощо. Відтак, самі собою, ці витрати не створюють цінності, а лише перекладаються на сторін у вигляді додаткового негативного зовнішнього ефекту, який неможна інтерналізувати.Конфлікт інтересів є першопричиною проблем інтерналізації негативних зовнішніх ефектів, адже кожна зі сторін має природні стимули до збереження та примноження власності. Із цього випливає, що продуценти зовнішніх ефектів апріорі намагатимуться заперечити свій негативний вплив на довкілля, тоді як реципієнти – максимізувати власні збитки в очах суспільства.Вищенаведені чинники обумовлюють напрями підвищення ефективності інтерналізації негативних зовнішніх ефектів промислового виробництва в Україні через: наближення розміру податку до розміру реальної шкоди заподіяної продуцентом забруднення; переформатування механізму редистрибуції податку із метою наближення бюджетних асигнувань до реальних втрат реципієнтів негативних зовнішніх ефектів; зниження трансакційних витрат інтерналізаційного процесу; усунення конфлікту інтересів.