Використання потенціалу DIY для забезпечення економічної резильєнтності регіонів України

Deindustrialization of regions, especially traditional industrial ones, caused by the destruction of enterprises, infrastructure facilities, relocation of businesses to safer regions of the country significantly reduces the economic potential, creating obstacles to ensuring a decent standard of livi...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2023
1. Verfasser:	Soldak, Мyroslava О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine 2023
Schlagworte:	економічна резильєнтність регіон DIY 4.0 DIY Третьої хвилі інновації технології Індустрії 4.0
Online Zugang:	https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/article/view/282
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Economy of Industry
Завантажити файл:

Institution

Economy of Industry

_version_	1870649969167302656
author	Soldak, Мyroslava О.
author_facet	Soldak, Мyroslava О.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Мyroslava О. Soldak", "institution": "Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine" } ]
author_sort	Soldak, Мyroslava О.
baseUrl_str	https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-13T10:45:57Z
description	Deindustrialization of regions, especially traditional industrial ones, caused by the destruction of enterprises, infrastructure facilities, relocation of businesses to safer regions of the country significantly reduces the economic potential, creating obstacles to ensuring a decent standard of living in wartime and post-war recovery. New challenges and threats form the demand for finding ways to ensure a resilient economy, which in a broad sense means the system's ability to cope with adverse shocks and recover from them. Within the framework of evolutionary economic geography, it is emphasized the need, along with traditional innovative actors, such as firms, research organizations, and state bodies, to distinguish new participants in innovative activity, in particular – citizens, who are able to play a significant role in the development, application, and scaling of innovative solutions of local problems. The article proposes to pay attention to capabilities of the modern «Do-it-yourself» activity format – DIY 4.0 or Third Wave DIY – as a potential for ensuring the economic resilience of the regions of Ukraine.DIY 4.0/Third Wave DIY relies on the functionality of the interactive and social Internet Web 2.0, digital design and additive manufacturing, which allows common people to invent, design, produce and sell the goods they create. The new advantages significantly expand opportunities of regional actors for prosumption, innovation and entrepreneurship, which are important components of the recovery of economic activity, the development of human capital and the growth of the economy based on the internal potential of the territories. The author identified the directions of stimulation of the DIY culture among population by local authorities and expressed an opinion about possible complications in the practical implementation of the proposed approach, primarily due to the lack of functional literacy of population, problems with access to equipment and resources for financing DIY activities. It is proposed to consider the expediency of including projects to create conditions for the development of DIY culture in the post-war reconstruction programs of regions, which does not exclude widespread support for this movement at the state level. The abovementioned may be related to further research.
doi_str_mv	10.15407/econindustry2023.03.028
first_indexed	2025-09-24T17:21:09Z
format	Article
fulltext	–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 28 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) УДК 332.14:330.34(477) DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.03.028 Мирослава Олексіївна Солдак, канд. екон. наук, старший науковий співробітник Інститут економіки промисловості НАН України вул. Марії Капніст, 2, м. Київ, 03057, Україна E-mail: soldak@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0002-4762-3083 ВИКОРИСТАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ DIY1 ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ Деіндустріалізація регіонів, особливо традиційних промислових, спричинена руйну- ванням підприємств, інфраструктурних об’єктів, релокацією бізнесу до більш безпечних ре- гіонів країни, значно знижує економічний потенціал, створюючи перешкоди для забезпе- чення гідного рівня життя у воєнний час і швидшого повоєнного відновлення. Нові виклики та загрози формують запит на пошук шляхів розвитку резильєнтної економіки, яка в широ- кому розумінні означає здатність системи долати несприятливі потрясіння та відновлюва- тися після них. У межах еволюційної економічної географії наголошено на необхідності ра- зом із традиційними інноваційними акторами, такими як фірми, дослідні організації та дер- жавні органи, вирізняти нових учасників інноваційної діяльності, зокрема громадян, які зда- тні відігравати провідну роль у розробленні, застосуванні та масштабуванні інноваційних рішень місцевих проблем. Запропоновано звернути увагу на потенціал сучасного формату діяльності «зроби сам» − DIY 4.0 або DIY Третьої хвилі як потенціалу забезпечення еконо- мічної резильєнтності регіонів України. DIY 4.0/DIY Третьої хвилі спирається на функціональні можливості інтерактивного і соціального інтернету Web 2.0, цифрове проєктування та адитивне виробництво, що дозво- ляє пересічним громадянам винаходити, проєктувати, виробляти та продавати створені ними товари. Нові переваги розширюють можливості регіональних акторів для просьюмеризму, інновацій та підприємництва, що є важливими складовими відновлення економічної актив- ності, розвитку людського капіталу і зростання економіки на основі внутрішнього потенці- алу територій. Визначено напрями стимулювання місцевою владою культури DIY в насе- лення і висловлено припущення щодо можливих ускладнень у практичній реалізації запро- понованого підходу, насамперед через брак функціональної грамотності населення, про- блеми з доступом до виробничого обладнання та ресурсів фінансування діяльності DIY. Ре- комендовано розглянути доцільність внесення до програм повоєнного відновлення регіонів проєктів зі створення умов для розвитку культури DIY, що не виключає широкої підтримки цього руху на державному рівні. Ключові слова: економічна резильєнтність, регіон, DIY 4.0, DIY Третьої хвилі, іннова- ції, технології Індустрії 4.0. JEL: O330, О180, R110 Перед Україною постали нові безпре- цедентні виклики у всіх сферах життєдіяль- ності суспільства. Регіони, особливо тради- ційні промислові, розташовані на сході 1 «Зроби сам» (англ. Do-it-yourself ‒ DIY). © Видавець ВД «Академперіодика» НАН України, 2023 країни, стали епіцентрами наслідків воєн- них дій. За даними Світового банку загаль- ний збиток промисловості та торгівлі ста- ном на 24.02.2023 р. оцінюється в 10,9 млрд –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 29 2023, № 3 (103) дол. США. Промисловості було завдано найбільших збитків (77,9%), половина яких припадає на великі та середні підприємства різних форм власності (World Bank, 2023). Руйнування великих промислових підприємств, інфраструктурних об’єктів знижує економічний потенціал країни, створюючи перешкоди для забезпечення гі- дного рівня життя у воєнний час і швид- шого повоєнного відновлення. Від стану промисловості не тільки в галузевому, але і в територіальному аспекті залежить розви- ток держави в умовах воєнного стану, а та- кож швидкість і якість повоєнного віднов- лення економічної та соціальної сфер. Під час війни в Україні визначилися тимчасово окуповані, прифронтові та ти- лові типи територій. Саме ті, які створю- вали основну частку національної промис- лової продукції, наразі є територіями пер- ших двох типів – тимчасово окупованими та прифронтовими. Традиційні промислові ре- гіони зазнали значних руйнувань інфра- структурних і промислових об’єктів, із цих територій відбувається релокація підпри- ємств переважно на Львівщину (24%) та За- карпаття (14,5%) (Когутич, 2023). З одного боку, це дозволяє зберегти виробничі поту- жності та промисловий потенціал країни (якщо не йдеться про релокацію за кордон), а з іншого − може значно поглибити регіо- нальну нерівність, особливо в разі неповер- нення промислових підприємств до попе- реднього місця розташування у повоєнний період, що в майбутньому ускладнює ланд- шафт для розвитку промисловості. Нові виклики та загрози для еконо- міки регіонів формують запит на пошук но- вих шляхів їх розвитку у (по)воєнний пе- ріод і конкретних заходів для їх запровад- ження. Вітчизняні вчені повоєнне віднов- лення пов’язують із розбудовою в Україні модерної резильєнтної (стійкої, адаптивної) економіки (Національна академія наук Ук- раїни, 2022; Liashenko, Pidorycheva, 2023, с. 290), яка потребуватиме поєднання передо- вого світового досвіду організації виробни- цтва з українським баченням стратегічних пріоритетів індустріального розвитку на за- садах дотримання екологічних і соціальних стандартів (Череватський, 2022). Сучасні теорії формування регіональ- них змін зосереджуються на широкій участі громадян у процесах швидкого відновлення регіональних систем після криз та наслідків руйнації. Значний потенціал для розвитку економічної резильєнтності регіонів Укра- їни має сучасний формат «зроби сам» (англ. Do it yourself ‒ DIY). Метою статті є узагальнення світових тенденцій розвитку формату DIY 4.0 / DIY Третьої хвилі, адаптація іноземного досвіду використання його потенціалу для повоєн- ного відновлення регіонів України. Це обу- мовлює структуру статті, яку побудовано таким чином: стислий огляд провідних тео- рій формування регіональних змін із пози- цій участі пересічних громадян у розвитку економічної резильєнтності; узагальнення передумов розвитку форматів DIY 4.0 або DIY Третьої хвилі та їх значення для про- сьюмеризму, інновацій і підприємництва; обґрунтування важливості використання потенціалу DIY 4.0 або DIY Третьої хвилі для розвитку економічної резильєнтності та визначення ключових складових місцевої політики стимулювання культури DIY; об- говорення дискусійних положень і підбиття підсумків. Теорії формування регіональних змін Потрясіння, пов'язані з появою пере- дових технологій, міжнародною конкурен- цією та економічною кризою, викликаною пандемією COVID-19 і воєнними діями, по- силюють наслідки нерівномірного розви- тку, коли багато регіонів «залишаються по- заду» (англ. left behind) і намагаються вирі- шити проблеми промислового чи демогра- фічного спаду (Broadhurst et al., 2023; Rodríguez-Pose, 2018). У літературі відзначають дві доміну- ючі теоретичні традиції, у рамках яких роз- глядаються питання шляху регіональних –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 30 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) змін і розвитку: інституційну теорію та ево- люційну економічну географію (ЕЕГ). Інституційна теорія ґрунтується на роботах Д. Норта (North, 1990) та Е. Аміна (Amin, 1999) і визнає, що «деякі регіони зро- стають значно швидше, ніж можна було б очікувати, враховуючи їхні передумови, у той час як для інших регіонів правильним є протилежне» (Rodríguez-Pose, 2013, с. 1036; Streeck, Thelen, 2005). У межах цього на- пряму велика увага приділяється регіонам, які досягли «правильного» поєднання ін- ститутів для процвітання (Safford, 2004) або тому, як інститути можуть бути залучені до розроблення політики розвитку регіону та які проблеми з цим пов'язані (Rodríguez- Pose, 2013). В. Штрік та К. Телен (Streeck, Thelen, 2005, с. 31) зазначають, що процеси зміщення, нашарування, дрейфу, перетво- рення та виснаження інститутів змінюють давно встановлені шляхи та призводять до фундаментальних перетворень. Крім акце- нту на недостатній чіткості конфігурації ін- ституційних структур, яка найкраще «під- ходить» для окремих регіонів, М. Грилліч і М. Сотараута (Grillitsch, Sotarauta, 2020, с. 2) стверджують, що інституційні підходи до регіонального розвитку характеризуються браком знань про те, «що актори роблять для створення та використання можливос- тей …, чому вони роблять це в одних міс- цях, а не в інших, і чому результати таких зусиль різняться між зовні схожими міс- цями». На відміну від інституційної теорії, ЕЕГ надає більше можливостей зосереди- тися на діях, до яких вдаються люди як ін- дивідууми або колективи для здійснення змін у регіоні (Beer et al., 2023). Останнім часом у рамках ЕЕГ широ- кої популярності набула концепція регіона- льної резильєнтності як здатність системи долати несприятливі потрясіння та віднов- люватися після них (Martin, Sunley, 2020, с. 10). Прихильники ЕЕГ підкреслюють, що резильєнтність економіки регіону розвива- ється з часом як еволюційний процес (Мар- тін, Санлі, 2020, c. 31). У дослідженнях щодо регіональної економічної резильєнтності ЕЕГ ґрунту- ється на відмінності між двома основними формами: відновленням, «кроком назад» (англ. bouncing back) і «стрибком» уперед (англ. bouncing forward) (Boschma, 2015; Martin, Sunley, 2020). Концептуалізація резильєнтності як відновлення або кроку назад підкреслює здатність регіонів передбачати і «погли- нати» потрясіння своїх соціальних, економі- чних і технічних систем тією мірою, якою вони можуть зберігати свої колишні функ- ції, промислові та інституційні структури та самобутність (Christopherson et al., 2010). Його основу становить розуміння того, як регіональні економіки можуть повернутися до свого попереднього стану та зберегти свої промислові траєкторії. Однак передшо- кові структури регіону можуть бути неспри- ятливими щодо забезпечення повної зайня- тості, гідних доходів або екологічної та со- ціальної стійкості (Martin, Sunley, 2015). У таких обставинах відновлення / «крок на- зад» може бути сумнівним напрямом регіо- нального розвитку. Концептуалізація рези- льєнтності як стрибка вперед належить до здатності регіону реагувати на потрясіння та кризи шляхом адаптації своїх структур, пе- реорієнтації існуючих галузей і створення нових промислових напрямів (Martin, Sunley, 2015). У такому випадку потрясіння та кризи можуть призвести до інновацій і структурних перетворень. Нещодавно вве- дена концепція інноваційних систем, орієн- тованих на виклики (англ. The concept of challenge-oriented innovation systems ‒ CORIS), служить для критичного переосми- слення ролі інноваційних систем в епоху екологічних і соціальних проблем (Isaksen et al., 2022; Tödtling et al., 2022). Ґрунтуючись на новому розумінні інновацій (Morgan, 2019), підхід CORIS розширює традиційну концепцію регіональних інноваційних сис- тем, пропонуючи ширший погляд на мету інновацій, і доповнює традиційну орієнта- цію на економічне зростання та міжнародну конкурентоспроможність акцентом на міс- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 31 2023, № 3 (103) цевих проблемах і викликах. Вирішення цих проблем і завдань потребує уваги до біль- шого розмаїття інноваційної діяльності та інноваційних агентів. У роботі (Tödtling et al., 2022) наголошується на необхідності ра- зом з усталеними інноваційними акторами в рамках потрійної спіралі (англ. triple helix), до якої входять фірми, дослідні організації та державні органи, вирізняти нових учасни- ків інноваційної діяльності, таких як органі- зації громадянського суспільства, представ- ники державного сектору та громадяни, які, як стверджується, відіграють значну роль у розробленні, застосуванні та масштабуванні інноваційних рішень нагальних (регіональ- них) проблем і викликів (Trippl, 2023). Нові можливості для широкої участі громадян у структурних трансформаціях економіки ре- гіону на інноваційній основі надає сучасна концепція «зроби сам» – DIY Третьої хвилі або DIY 4.0. Концепція DIY 4.0 / DIY Третьої хвилі Рух DІY виник у середині минулого століття (Meyer, Vergnaud, 2020), але приве- рнув значну увагу дослідників лише в останні два десятиліття, про що свідчить не- ухильне зростання кількості публікацій, присвячених його різним аспектам. Перш за все це пов’язано з появою но- вої концепції DIY. Подібно до того, як Е. Тоффлер (Toffler, 1980) описує три хвилі господарства (сільськогосподарську, індус- тріальну та інформаційну), С. Фокс визна- чає три хвилі формату DIY: натуральний (Перша хвиля), промисловий (Друга хвиля) та цифровий (Третя хвиля) (Fox, 2014, c. 18). Як зазначає С. Фокс, у рамках Першої хвилі люди вирощують те, що їдять, і виро- бляють те, що їм потрібно, не здійснюючи для цього регулярних покупок на ринку. На- приклад, будівництво власних будинків із 1 Open Materials Database. URL: https://openmaterialsdb.se/index.php?limit=100#tab_material (дата зве- рнення: 08.08.2023). 2 Autodesk Instructables. URL: http://www.instructables.com (дата звернення: 08.08.2023). 3 Make Magazine. URL: https://makezine.com (дата звернення: 08.08.2023). місцевих природних матеріалів. У рамках промислового DIY люди купують готові комплекти товарів, наприклад комплекти попередньо спроєктованих човнів та меб- лів, і використовують стандартизовані ін- струкції для самостійного складання. Третя хвиля DIY спирається на функціональні мо- жливості інтерактивного і соціального інте- рнету Web 2.0 та цифрове проєктування/ви- робництво, що дозволяє пересічним грома- дянам винаходити, проєктувати, виробляти та/або продавати товари, які задумані ними самими (Fox, 2013). Принциповою відмінні- стю технології Web 2.0 від технологій Web 1.0 (першого покоління сервісів мережі Ін- тернет) є те, що її використання дає змогу не лише переглядати вебресурси мережі, але й завантажувати власні, обмінюватися цими ресурсами з іншими користувачами, діяти спільно з метою їхнього накопичення, брати участь в обговореннях. Наприклад, OpenMaterials дозволяє широким верствам творців отримувати новітні матеріали та ме- тоди виробництва DIY1. Instructables надає можливість завантажувати проєкти DIY, які інші користувачі можуть коментувати та оцінювати2. Ідеї та інструкції доступні та- кож на вебсайті Make Magazine3. Третя хвиля DIY поєднує функції чи- тання-запису Web 2.0 із системою автома- тизованого прогнозування і розрахунку (англ. Computer-aided manufacturing ‒ СAD) та ключові технології Індустрії 4.0. Німецька компанія з митного оформ- лення E-Clear представляє сучасну концеп- цію «зроби сам» як DIY 4.0 − це концепція цифрової трансформації сектору DIY за- вдяки інтеграції передових технологій, та- ких як штучний інтелект (англ. Artificial intelligence ‒ AІ), Інтернет речей (англ. Internet of Things ‒ IoT), доповнена реаль- ність (англ. Additive Reality ‒ AR) у досвід DIY (E-Clear, 2023). –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості 32 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) Отже, різниця між поняттями «DIY Третьої хвилі» та «DIY 4.0» полягає лише в тому, перше підкреслює роль інформацій- них технологій Web 2.0 у наданні можливо- стей для навчання та обміну знаннями в процесі творчої діяльності. У рамках даної статті ці поняття вважаються тотожними, оскільки в цілому йдеться про перенесення формату «зроби сам» у світ Індустрії 4.0 за- вдяки поєднанню традиційних практичних підходів, властивих руху DIY, зі зручністю та можливостями цифрового світу. Товари DIY Третьої хвилі варіюються від маленьких і простих до великих і склад- них, які створюються з використанням тех- нологій адитивного виробництва (англ. Additive manufacturing ‒ AM), що можливо завдяки платформам Cubify, Kraftwurx, Sculpteo, Shapeways, а також за допомогою лазерного різання, пропонованого, напри- клад, Tinkercad − безкоштовною онлайн- програмою для 3D-моделювання, яка пра- цює у веббраузері та Thingiverse – веб- сайтом, призначеним для обміну створе- ними користувачами цифрового дизайну шляхом надання переважно безкоштовних проєктів апаратного забезпечення з відкри- тим вихідним кодом. Слід відзначити, що традиційний компроміс між естетичною творчістю та ефективністю виробництва до- сягається завдяки використанню машин AM. Це пов'язано з тим, що, на відміну від промислового обладнання, яке призначене для конкретного продукту та є ефективним (прес-форми та преси) або є універсальним та менш ефективним (пилки та дрилі), ма- шини AM є універсальними та ефектив- ними (Fox, 2014). У масштабах глобального господарства 3D-підприємництво здатне за- вдяки скороченню кількості матеріалу, ни- жчій енергоємності та елімінації енергови- трат на перевезення дати значний стрибок економічної ефективності (Череватський, 2017; Амоша, Амоша, 2023; Ляшенко, Ко- тов, 2014). За даними The Wall Street Journal від початку повномасштабної війни 20-50 тис. українців втратили одну або кілька кінці- вок. Масштаби ампутації вже порівнюють із Першою світовою війною (The Wall Street Journal, 2023). Протезування і реабілітація в Україні останнім часом значно розвинулися. За сло- вами лікарів, вітчизняні протези за якістю не відрізняються від американських чи єв- ропейських. Однак сьогодні викликом для медицини є велика кількість поранених, не- стача реабілітаційних центрів і професійних реабілітологів, що сповільнює роботу сис- теми протезування (Ковалевська, 2022). Ча- стково вирішити цю проблему нині дозво- ляє 3D-протезування. Першу в світі лабораторію з 3D-друку протезів було створено в Судані засновни- ком американського стартапу Not Impossib- le Labs із Каліфорнії М. Ебелінгом. Розпоча- тий майже десять років тому «Проєкт Дані- єль» (за ім’ям хлопчика, який втратив оби- дві руки в Південному Судані внаслідок бо- йових дій) або «рука за 100 доларі » дала на- дію 50 тисячам осіб з ампутованими кінців- ками в африканській країні. Реалізація проє- кту стала можливою завдяки використанню технології 3D-друку у форматі DIY. Лабо- раторія є ще й навчальним центром. У ній працюють місцеві жителі, які були спеціа- льно навчені роботі з машинами, складанню протезів рук і налаштуванню для кожного споживача (James, 2014). Новітнє AM дозволяє пацієнтам діс- тати доступу до пристроїв, адаптованих до їх потреб. Використовуючи дані 3D-скану- вання, AM дозволяє точно відтворювати складну геометрію за набагато менший час та гроші, які зазвичай потрібні для тради- ційних методів. AM також усуває потребу в дорогих інструментах, які зазвичай викори- стовуються при виготовленні нестандарт- них деталей вручну, що призводить до до- даткової економії коштів. Ще однією пере- вагою 3D-друку протезів є більш швидкі цикли розробки. Крім того, масштабова- ність AM робить масове виробництво еко- номічно вигіднішим, знижуючи витрати для постачальників медичних послуг і спожива- чів. Процес оцифрування призводить до скорочення часу очікування для пацієнта, Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 33 2023, № 3 (103) більш зручного та індивідуального припа- сування. З урахуванням масштабності про- блеми в Україні на державному рівні доці- льно розглянути можливість створення та- ких лабораторій ‒ навчальних центрів, де сертифіковані фахівці у сфері протезування та аматори могли б співпрацювати в процесі автоматизованого проєктування та виготов- лення протезів. Це дозволило б кваліфікова- ним постачальникам медичних послуг ско- ротити час роботи над проєктуванням та ви- готовленням протезів і більше часу приді- лити пацієнтам, оптимізуючи посадку про- тезу та комфорт. Концепції DIY надається особливе значення не тільки у сфері промислових ін- новацій, але і в процесах активізації спіль- ноти через міські лабораторії соціальних інновацій для реалізації тимчасових пе- ретворень міського простору. У статті (Robazza et al., 2020) розглянуто аналіз ін- струментів спільного планування міського простору, так званого DIY урбанізму (англ. DIY Urbanism) як рушія інновацій, активації та соціальної інтеграції. У дослідженнях практики DIY в краї- нах із розвинутою економікою вже давно сформовано уявлення про те, що це не лише діяльність аматорів. Деякі види «зроби сам» виконуються також і (напів)професіона- лами, які в основному працюють у просто- рах, призначених для виконання експериме- нтальних завдань, спрямованих на нові від- криття та досягнення в науці. Висловлю- ється точка зору, що DIY кине виклик існу- ючій традиційній дослідницькій лаборато- рії в галузі науки, технологій та інновацій (англ. Science, Technology and Innovation ‒ STI) (Damoah, Botchie, 2021; Meyer, 2021). І хоча це ще не повністю підкріплено на- уковими та емпіричними даними, сучасні тенденції руху лабораторій DIY 4.0 лиша- ють усе менше приводів ставити це під сум- нів. 1 У лабораторіях використовується етика та практика хакерів − перевага відкритого доступу, спіль- ного використання, співробітництва, децентралізації. Лабораторія DIY визначається як «мейкерспейс» (англ. makerspace) або «ха- керспейс»1 (англ. hackerspace) ‒ «місце, де люди «роблять щось», створюють та займа- ються рукоділлям у дружній, відкритій, тво- рчій та колективній атмосфері». Так М. Майєр охарактеризував DIY-лаборато- рію Labitat (Данія), яка містить усі види об- ладнання (комп'ютери, електродні зварюва- льні апарати, інкубатори, 3D-принтери) та є відкритою для людей, які цікавляться нау- кою, технологіями, мистецтвом та дизай- ном (Meyer, 2013, с. 1, 2). У сучасник стаціонарних і мобільних лабораторіях DIY використовуються як ру- чні інструменти, так і виробниче облад- нання з цифровим керуванням. Так, Fab labs призначені для самостійного проєктування, виробництва та складання «розумних» то- варів. Лабораторія, створена за принципом «магазин у коробці» (англ. Shop in a box) та «Фабрика в коробці» (англ. Factory in a Box ‒ FIAB), − це майстерня в транспортному ко- нтейнері, де розміщені, наприклад, настіль- ний 3D-принтер, плазмовий різак або фре- зерний верстат по дереву з числовим про- грамним управлінням, зварювальні устано- вки для з'єднання різних металів, широкий вибір дрібних інструментів, сонячні панелі та акумулятори, генератор, трансформа- тори. Стаціонарні об'єкти для DIY Третьої хвилі Fab Labs, Hackerspaces та Shop in a Box уперше з'явилися у Північній Аме- риці та Західній Європі та мають обмежену реалізацію в інших частинах світу, напри- клад в Африці (Fox, 2014) (див. вставку). Мобільні об'єкти можуть бути перенесені до країн, що розвиваються, зі складними умовами. У роботі (Fox, 2014) зазначається, що формат DIY Третьої хвилі розширює мож- ливості для просьюмеризму, інновацій і під- приємництва. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 34 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) DIY-виробництво є просьюмериз- мом − люди та спільноти виробляють те, що вони споживають (Fox, 2014). Термін «просьюмер» (англ. prosumer, від profes- sional або producer та consumer – «профе- сійний споживач» або «виробник-спожи- вач») уперше було вжито Е. Тоффлером як характеристика постіндустріальної ци- вілізації, що формується, – цивілізації «Третьої хвилі», яка «почне стирати роз- рив між виробником і споживачем, що іс- торично склався, породжуючи особливу економіку завтрашнього дня, що поєднує обидва діючих чинники – «prosumer» economics» (Toffler, 1980). При цьому Е. Тоффлер зауважує, що в історії людства вже були періоди, коли праця мала про- сьюмерський характер. Відповідно до Першої хвилі DIY просьюмери вирощу- ють те, що споживають у їжу, Друга хвиля Вставка Мобільні фабрики vs стаціонарне виробництво FIAB − дистанційно керована модульна мережа виробничих ланцюжків поставок, що швидко розгортається, заснована на промислових цифрових технологіях. Реалізація концепції Factory in a Box перетворює вантажні контейнери на міні-вироб- ничі майданчики з високошвидкісним підключенням до Інтернету, роботизованим складан- ням та іншими технологіями Індустрії 4.0. FIAB можна упакувати, транспортувати та ввести в експлуатацію на новому місці протягом кількох годин (Schenker, 2019). Ідея модульного виробництва вже використовується в медицині (ADC Group, 2014), електроніці (Schenker, 2019), біотехнологіях (Healthcare, 2015), переробному виробництві (DNH, 2019). Окрім швидкого запуску нових продуктів, однією з переваг мобільних модульних об’єктів є їх потенційне використання в регіонах, постраждалих від техногенних катастроф для задоволення місцевого ринку. Наприклад, UK Smart Manufacturing Accelerator ‒ дослід- ницька група, яку фінансує держава, разом із виробником Dearman створили прототип FIAB для виробництва та складання трубок для автомобільних холодильних систем. Концепція Factory in a Box має сенс для цієї програми, оскільки через великі розміри виробів їх транс- портування є дорогим і складним процесом. Передбачається, що система буде використову- ватися для допомоги в розгортанні рефрижераторного транспорту в Африці та інших регіо- нах, які розвиваються, де відсутність таких об'єктів призводить до високого рівня сільсько- господарських відходів і не дозволяє фермерам отримати доступ до важливих ринків для свіжих продуктів. Провідні компанії світу планують виробництво і простіших товарів за допомогою біз- нес-моделі FIAB у країнах зі складними умовами, де будівництво стаціонарних виробничих об’єктів потребує величезних затрат через неефективність та проблеми з інфраструктурою. Так, Nutreco отримала грант 4,8 млн дол. США на будівництво комбікормових заводів у важ- кодоступних районах Африки. Грант буде фінансувати 21 комплексний проєкт Hendrix4U з виробництва кормів у Гане, Кот-д'Івуарі, Нігерії та Уганді. Цей проєкт гарантує доступ до якісних комбікормів для фермерів. Крім виробництва кормів, грант підтримуватиме доступ до навчання та освіти для виробництва на цьому ринку (Byrne, 2022). У 2015 р. за підтримки World Food Program у форматі FIAB налагоджено виробництво печива в Афганістані. Фабрику із семи контейнерів було розгорнуто в районі Джелалабаду. Реалізація проєкту створює робочі місця та задовольняє внутрішній ринок поживним проду- ктом, у виробництві якого використовується місцева сировина (World Food Program, 2015). Через значні руйнування промислових та інфраструктурних об’єктів у деяких регіонах України використання мобільних виробничих потужностей могло б швидко вирішити за- вдання задоволення місцевого ринку продуктами та створення робочих місць. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 35 2023, № 3 (103) передбачає пошив одягу та будівниц- тво/ремонт житла. У рамках цих хвиль здатність людей виробляти все, що мо- жуть собі уявити, обмежується місцевими матеріалами та за допомогою наявних ін- струментів ручної роботи. У натураль- ному DIY ефективність виробництва є низькою порівняно з промисловим вироб- ництвом через відсутність спеціалізова- ного обладнання та спеціальних знань для підвищення ефективності. У рамках про- мислового DIY компанії можуть пропону- вати для продажу комплекти компонентів масового виробництва зі стандартними ін- струкціями щодо складання. Наприклад, компанія IKEA пропонує самостійне тра- нспортування, складання та встановлення товарів, що для мільйонів покупців є більш ефективним економічним варіан- том. У межах Третьої хвилі виробництва DIY об'єднані в мережу, де окремі особи та спільноти мають доступ до спеціалізова- ного обладнання для підвищення ефектив- ності без зниження можливостей для інди- відуальної творчості. Через блоги, фору- ми та вікі-спільноти з посиланнями на Facebook, Twitter, YouTube користувачі ме- режі завдяки Web 2.0 дістають доступ до спеціалізованих знань для підвищення ефективності виробництва. Наприклад, програмне забезпечення для мікроелект- ронних плат Arduino можна завантажити безкоштовно, а досвід його застосування постійно розвивається завдяки спільноті ко- ристувачів. У сучасному форматі DIY підприєм- ництво стає більш реальним, ніж у поперед- ні хвилі, оскільки спрощується доступ не тільки до знань, інтуїтивно зрозумілих ін- струментів CAD (англ. Computer-aided manufacturing – Система автоматизованого прогнозування і розрахунку) та мікроелект- роніки, але і до фінансів завдяки попереднім замовленням через соціальні мережі та кра- удфандингу. Витрати на виробничі інстру- менти, такі як, наприклад адитивне вироб- ництво, є низькими порівняно з витратами на промислові ресурси DIY Другої хвилі – прес-форми та преси. У форматі DIY Першої хвилі взагалі має обмежену мотивацію до інновацій, оскі- льки всі існуючі матеріали та інструменти необхідні, в першу чергу, для виживання просьюмера. У сфері DIY Другої хвилі можливостей для інновацій мало, оскільки товари для «зроби сам» розробляються у ви- гляді комплектів власників брендів, таких як, наприклад IKEA. Існує більше можливо- стей для інновацій у промисловому DIY, коли купуються роздрібні матеріали та де- талі. Проте такий формат більше стосується домашніх справ – облаштування будинку та приготування їжі. Інновації в рамках DIY 4.0 не зале- жать від матеріальних і нематеріальних ре- сурсів власників торгових марок. Багато ви- дів виробничого обладнання та матеріалів, а також поради щодо програмування досту- пні в майстернях Третьої хвилі, таких як Fab Labs, Hackerspaces і Techshops. Дослі- дження ринку можна здійснювати шляхом презентації, численних випробувань прото- типів на вебсайтах DIY Третьої хвилі, отри- мання онлайн-відгуків. Отже, перешкоди для здобуття необхідних у сфері DIY 4.0 знань і навичок знижуються, оскільки люди можуть швидко і дешево отримувати дос- туп до зовнішніх ресурсів у той час, коли вони їм потрібні. Групи учасників руху су- часного DIY об'єднані в мережу, а не ізольо- вані. Завдяки цьому знання про інноваційну практику можуть широко розвиватися та поширюватися. Існуючі матеріали й інстру- менти доступні для DIY Третьої хвилі, від- криті для адаптації та нових комбінацій ви- користання. Із зниженням вартості високотехноло- гічного обладнання, наприклад машин полі- меразної ланцюгової реакції, яка копіює ко- роткі нитки ДНК, набуває популярності рух DIYbio, або «біохакінг». Його учасники прагнуть переглянути уявлення про те, що для значного внеску до біологічної науки необхідно мати вищу освіту за цією спеціа- льністю. Через доступність матеріалів ви- трати скорочуються також і в синтетичній біології − практиці вилучення генів з одного –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості 36 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) організму або навіть створення їх з нуля і вставляння в інші. Так, на основі технологій Індустрії 4.0 створено набори для DIYbio, які використовують програмне забезпе- чення для установки генів бактерій світляч- ків у ДНК рослин, щоб вони світилися. Бі- льша доступність біотехнологій формує майбутнє, в якому люди створюватимуть бі- ологічні програми так само просто, як мобі- льні програми, ‒ від медичних препаратів до продуктів харчування. Моральні й полі- тичні наслідки індивідуалізації та демокра- тизації біології заслуговують на значну увагу, оскільки експериментування з жит- тям поза інституційними рамками відкриває нові питання та суперечки про межі й етику біології (Meyer, 2013). Деякі набори для си- нтетичної біології викликали дебати про те, чи потрібні на законодавчому рівні більш жорсткі заходи щодо контролю за DIYbio. Разом із тим представлення новому поко- лінню доступу до технологій у наборах са- мостійного складання DIYbio має велике значення для навчання майбутніх новато- рів. Застосування DIY 4.0 / DIY Третьої хвилі для забезпечення резильєнтності регіонів України: дискусійні положення Слід відзначити, що в Україні окремі простори для діяльності у форматі DIY 4.0 почали з’являтися ще десять років тому. Нині на ресурсі Wiki.hackerspaces1 зареєст- ровані дві лабораторії в Черкасах та області: Preciouslab та Arte.Study, чотири локації в Києві: Cyberia, Witlab, OSTRIV LAB та HackLab. Крім цього, відомими є Гараж Хаб (м. Харків), IzoLab та Fabricator (м. Київ). Найсучасніші робочі місця, де є доступ- ними паяльні станції, інструменти для про- тотипування, верстати з числовим програм- ним управлінням, 3D-принтери, лазерні рі- заки, розташовані в Києві. В інших регіонах такі простори не набули поширення з різних причин, а місцева влада не приділяла цьому питанню значної уваги. Однак ситуація змі- нилася. 1 https://wiki.hackerspaces.org/ Нищення великих промислових підп- риємств, інфраструктурних і промислових об’єктів руйнує економічний потенціал кра- їни, створюючи перешкоди для забезпе- чення гідного рівня життя. Від стану проми- словості не тільки в територіальному, але й галузевому аспектах залежить розвиток держави в умовах воєнного стану, а також швидкість і якість повоєнного відновлення економічної та соціальної сфер. Розроблення та реалізація національ- ної політики відновлення та розвитку тери- торій мають відбуватися в інтересах лю- дини і не суперечити ключовій інвестицій- ній політиці ЄС − згуртованості та регіона- льного розвитку в рамках загальноєвропей- ського «зеленого» переходу. Для віднов- лення регіонів, які найбільше постраждали від воєнних дій, особлива підтримка має на- даватися мікробізнесу домогосподарств, підтримці малого та середнього підприєм- ництва, зокрема завдяки широкому викори- станню програм мікрогрантів, розширенню дії грантової програми для бізнесу у приф- ронтових областях. Особливо це стосується підприємств, що використовують місцеву сировину, якою можна вважати як промис- лові відходи, так і продукти руйнації місь- ких об’єктів, діяльність яких зорієнтована переважно на внутрішній ринок та не стано- вить інтересу для ураження під час війни. Важливим є стимулювання місцевою владою культури DIY як потенціалу для ви- робництва, інновацій та підприємництва з боку місцевого населення для розвитку еко- номічної резильєнтності. Стимулювання діяльності DIY потребує розроблення місце- вої політики, важливими складовими якої є: залучення місцевої громади до розро- блення політики шляхом проведення опиту-вань, зустрічей і семінарів, щоб зрозуміти потреби, інтереси та навички мешканців, за-діяних у проєктах DIY, зокрема DIY Третьої хвилі; Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 37 2023, № 3 (103) створення та підтримка просторів, де мешканці можуть отримати доступ до су- часних інструментів, обладнання та ресур- сів для проектів DIY 4.0; організація заходів, ярмарків, конкур- сів, пов’язаних із діяльністю DIY, щоб зао- хочувати творчість, інновації та співпрацю серед жителів. Корисними можуть бути де- монстрації проєктів DIY, які сприяють еко- логічності та місцевій майстерності; розроблення та реалізація програм ро- звитку навичок шляхом проведення семіна- рів і навчальних заходів для вдосконалення навичок DIY у різних сферах; співпраця з місцевими підприємст- вами, науковими та освітніми установами, розроблення спільних програм наставниц- тва або спільних проєктів, які сприяють об- міну знаннями й економічному зростанню; підтримка проєктів DIY, спрямованих на згуртування жителів навколо поліп- шення стану території, такі як створення громадських садів, публічних художніх ін- сталяцій або ремонт і обладнання громадсь- ких просторів; допомога в отриманні мікрогрантів або інших можливостей фінансування для підтримки місцевих ініціатив і проєктів DIY, особливо тих, які відповідають цілям сталого розвитку. підтримка підприємництва DIY шля- хом надання допомоги в пошуку ресурсів, а також консультаційної допомоги особам, зацікавленим у перетворенні своїх навичок DIY на малий бізнес або підприємницьку ді- яльність; навчання культурі DIY 4.0 у школах шляхом запровадження заходів та проєк- тів, які пов’язані з таким форматом діяльно- сті. Слід визнати, що розвиток нового фо- рмату DIY в Україні може бути ускладне- ний через багато причин, але найбільш імо- вірними є такі: 1. Функціональна грамотність. Зни- ження бар’єрів щодо набуття спеціальних знань і навичок, доступність виробничого обладнання з цифровим керуванням, ін- струментів автоматизованого прогнозу- вання й розрахунку не означає, що діяль- ність DIY може здійснювати хто завгодно і де завгодно. Учасники такого формату ви- робництва обов’язково повинні володіти сучасною мовою міжетнічного спілку- вання, якою є англійська, та навичками ро- боти з комп’ютером: від базової комп’юте- рної грамотності до знань у сфері CAD. Спеціальності «Комп’ютерні науки» та «Ін- женерія програмного забезпечення» є од- ними з найпопулярніших серед абітурієн- тів. Однак загальна тенденція вступної ка- мпанії у традиційних промислових регіо- нах у 2023 р. навіть порівняно з 2021 р. є невтішною. У трьох областях (Донецькій, Херсон- ській та Луганській) останні два роки всту- пна кампанія була відсутня. Загалом кіль- кість поданих заяв на отримання ступеня бакалавра збільшилась у західних регіонах країни: Карпатському, Північно-Західному та Подільському. Навіть у Столичному регі- оні, де питома вага поданих заяв усе ще ли- шається найбільшою в Україні, у 2023 р. по- рівняно з 2021 р. вона знизилась. Однак проблеми, пов’язані з обмеже- ною функціональною грамотністю, знахо- дять рішення, про що свідчить досвід роз- ширення концепції DIY 4.0 у країнах, які розвиваються. Наприклад, при проєкту- ванні інформації та комунікації широко ви- користовуються візуальні зображення, а ви- користання письмового тексту мінімізу- ється. Крім того, застосування орієнтованих на планшет освітніх платформ для дітей у країнах, що розвиваються (це набуло розви- тку і в інших країнах у період пандемії COVID-19), забезпечує персоналізоване на- вчання особам, які перебувають далеко від освітньої інфраструктури (Ananian et al., 2023). Також з’являється все більше нових інструментів CAD, зрозуміліших для непро- фесіоналів. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 38 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) Рисунок – Кількість заяв вступників для здобуття освітнього ступеня «бакалавр» за економічними районами1 у 2021 та 2023 рр. Джерело: Вступ.ОСВІТА.UA. https://vstup.osvita.ua/ 2. Доступ до виробничого обладнання. Питання доступу до виробничого облад- нання у країнах та регіонах зі складними умовами вирішується за допомогою мобіль- них виробничих потужностей (див. вста- вку). Однак через простоту переміщення мобільних фабрик їх легко вкрасти. Крім того, досить уразливими є комунікаційні мережі. Про масштабність проблеми свід- чить той факт, що за період з 2015 по 2019 р. в Україні відбулося 122 тис. крадіжок і навмисних пошкоджень мереж зв’язку. Із середини 2020 р. набув чинності закон про посилення захисту телекомунікаційних ме- реж, який значно підвищив кримінальну відповідальність за пошкодження та краді- жку мереж зв’язку2. 1 Столичний ‒ м. Київ, Київська, Чернігівська, Житомирська області; Слобожанський ‒ Харків- ська, Полтавська, Сумська області; Донецький ‒ Донецька та Луганська області; Придніпровський ‒ За- порізька та Дніпропетровська області; Центральний ‒ Кіровоградська та Черкаська області; Подільсь- кий ‒ Вінницька, Хмельницька, Тернопільська області; Карпатський ‒ Львівська, Івано-Франківська, За- карпатська, Чернівецька області; Волинський ‒ Волинська та Рівненська області; Причорноморський ‒ Одеська, Миколаївська, Херсонська області. 2 Закон України (2020). «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту телекомунікаційних мереж». Відомості Верховної Ради України. № 39. Ст. 295. Крім того, бюрократія та прикордон- ний контроль можуть перешкоджати транс- портуванню мобільних виробничих потуж- ностей в Україну. Це потребуватиме регуля- торних дій з боку держави щодо спрощення дозвільного порядку на їх імпорт. 3. Фінансування діяльності DIY 4.0. Ключові проблеми, з якими стикаються DІY-лабораторії, пов’язані з доступом до фінансування для розширення інновацій. Стратегії, які на це спрямовані, передбача- ють використання соціальних мереж, а та- кож партнерські відносини з більшими тех- нологічними фірмами (Dzandu, Pathak, 2021). Лабораторії DIY можуть фінансува- тися за рахунок стягнення членських вне- сків за використання приміщень, покупку 33,3 22,2 11,7 8,5 8,0 6,0 4,9 2,8 2,6 36,6 17,0 15,2 5,9 8,3 7,6 3,1 2,7 1,8 1,4 0,0 5,0 10,0 15,0 20,0 25,0 30,0 35,0 40,0 Столичний Карпатський Слобожанський Подільський Придніпровський Причорноморський Волинський Поліський Центральний Донецький 2021 2023 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 39 2023, № 3 (103) витратних матеріалів. Однак жителям із ни- зьким рівнем доходу може бракувати гро- шей на сплату таких членських внесків, дому діяльність DІY може потребувати суб- сидій (Fox, 2014, с. 24). У розвинутих країнах субсидії мож- ливі зі сфери освіти, як у випадку появи Fab labs завдяки Массачусетському технологіч- ному інституту1, а фінансування Hackerspa- ces пов'язане з центрами навчання дорос- лих2. Оскільки виробниче обладнання з ци- фровим управлінням є доступним як для жі- нок, так і для чоловіків, благодійні організа- ції можуть розглядати DIY як доповнення до існуючих схем надання обладнання. Ко- мерційні організації, які розробляють і про- понують виробничі машини з цифровим уп- равлінням, можуть скоротити капіталовкла- дення в інновації Третьої хвилі DIY завдяки впровадженню нових безкоштовних інстру- ментів CAD із доступом в Інтернет, як це було зроблено машинобудівною компанією 3D Systems через власний вебсайт DIY Cubify3. Так само у Makerbot є сайт Thingiverse4, а у Shopbots ‒ 100kGarages5. Таким чином, ці компанії скорочують час окупності своїх машин завдяки розши- ренню ринку їх використання. Крім того, великі комерційні компанії, такі як Intel, мо- жуть спонсорувати DIY-спільноти Третьої хвилі, щоб заохочувати використання їх продуктів. В Україні великі компанії можуть бути мотивовані інвестувати в інновації DIY4.0 на територіях присутності бізнесу через власні стратегії інновацій. Наприклад, це можуть бути інвестиції в проєкти грантів з метою забезпечення кола зацікавлених мі- сцевих жителів необхідними інструментами та матеріалами для діяльності у форматі DIY 4.0. Це також можуть бути фінансу- вання конкретних DIY-проєктів у сфері Green Deal як частина реалізації компанією власної програми лідерства щодо впро- 1 Fab Central. URL: http://fab.cba.mit.edu 2 Hackerspaces. URL: http://hackerspaces.org (дата звернення: 18.08.2023). 3 3D Systems. URL: https://www.3dsystems.com/support/cubify (дата звернення: 18.08.2023). 4 UltiMaker Thingiverse. URL: http://www.thingiverse.com (дата звернення: 18.08.2023). 5 100kGarages.com. URL: http://www.100kgarages.com (дата звернення: 18.08.2023). вадження стандартів ESG (Environmental, Social, Governance). Висновки 1. Нестабільність економічних про- цесів, дія шокових впливів і швидкість по- ширення кризових явищ у глобальному еко- номічному просторі зумовлюють необхід- ність дослідження проблематики резильєн- тності економік не тільки на національному, але і на регіональному рівні як здатності ак- торів долати несприятливі потрясіння для економіки регіону та відновлюватися після них. Вирішення завдань реагування еконо- міки регіону на потрясіння та кризи шляхом адаптації регіональних структур, переорієн- тації існуючих галузей та створення нових промислових напрямів потребує уваги до більшого розмаїття інноваційних агентів. Прихильники ЕЕГ наголошують на необ- хідності разом із традиційними інновацій- ними акторами в рамках triple helix виріз- няти нових учасників інноваційної діяльно- сті, такі як організації громадянського сус- пільства, представники державного сектору та громадяни, які відіграють провідну роль у розробленні, застосуванні та масштабу- ванні інноваційних рішень проблем і викли- ків. Нові можливості для широкої участі громадян у структурних трансформаціях економіки регіону на інноваційній основі надає сучасна концепція «зроби сам» – DIY Третьої хвилі або DIY 4.0. 2. На відміну від Першої та Другої хвиль, відповідно до яких здатність людей виробляти все, що вони можуть собі уявити, обмежується місцевими матеріалами, мож- ливостями інструментів ручної роботи або пропонованими компаніями комплектами для самостійного складання зі стандартизо- ваними інструкціями, нова концепція DIY Третьої хвилі, або DIY4.0, поєднує функції другого покоління сервісів мережі Інтернет (завантаження власних даних, обмін ресур- сами з іншими користувачами, спільна –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 40 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) діяльність з метою накопичення знань, уч- асть в обговореннях та обміні знаннями) та ключові технології Індустрії 4.0. 3. Зниження бар’єрів щодо набуття спеціальних знань і навичок, доступність виробничого обладнання з цифровим керу- ванням, інструментів автоматизованого прогнозування і розрахунку, які стають усе зрозумілішими, пошук фінансових ресурсів через соціальні мережі ‒ усе це значно роз- ширює можливості регіональних акторів для просьюмеризму, інновацій і підприєм- ництва, що є важливими складовими відно- влення економічної активності, розвитку людського капіталу та зростання економіки на основі внутрішнього потенціалу терито- рій. 4. З урахуванням масштабності про- блеми протезування в Україні та світового досвіду виготовлення протезів у форматі DIY4.0 наголошено на доцільності розгляду на державному рівні можливості створення лабораторій ‒ навчальних центрів, де серти- фіковані фахівці у сфері протезування та аматори могли б співпрацювати у процесі автоматизованого проєктування і виготов- лення протезів. Це дозволило б кваліфікова- ним постачальникам медичних послуг ско- ротити час роботи над проєктуванням і ви- готовленням протезів, більше часу приді- ляти пацієнтам. 5. Стимулювання місцевою владою культури DIY у населення має здійснюва- тися за такими напрямами: проведення опи- тувань, зустрічей, семінарів, для того щоб зрозуміти потреби, інтереси та навички ме- шканців, задіяних у проєктах DIY, зокрема DIY Третьої хвилі; створення та підтримка просторів, де мешканці можуть отримати доступ до сучасних інструментів, облад- нання та ресурсів для проєктів DIY 4.0; ор- ганізація заходів, ярмарків і конкурсів, пов’язаних із діяльністю DIY, щоб заохочу- вати творчість, інновації та співпрацю серед жителів; розроблення та реалізація програм розвитку навичок шляхом проведення семі- нарів і навчальних заходів; співпраця з міс- цевими підприємствами, науковими та осві- тніми установами; підтримка проєктів DIY, спрямованих на поліпшення місцевого про- стору; допомога в отриманні мікрогрантів або інших можливостей фінансування для підтримки місцевих ініціатив і проєктів DIY; підтримка підприємництва DIY; нав- чання культури DIY 4.0 у школах. 6. Дискусійні положення щодо прак- тичної реалізації запропонованого підходу до розвитку економічної резильєнтності стосуються, насамперед, можливих усклад- нень через брак функціональної грамотно- сті населення, проблеми з доступом до ви- робничого обладнання та ресурсів фінансу- вання діяльності DIY. 7. З урахуванням важливості викори- стання потенціалу DIY 4.0 / DIY Третьої хвилі для розвитку економічної резильєнт- ності запропоновано розглянути доціль- ність внесення до програм повоєнного від- новлення регіонів проєктів зі створення умов для розвитку культури DIY. Це не ви- ключає важливості широкої підтримки да- ного руху на державному рівні, що може становити проблематику подальших дослі- джень. Література Амоша О.І., Амоша О.О. (2023). Щодо фор- мули стратегії повоєнної перебудови економіки. Економіка промисловості. № 1 (101). С. 69-78. DOI: http://doi.org/10. 15407/econindustry.2023.01.069 Ковалевська Є. (2022). Сталеві кінцівки: як військовим повертають ноги і руки, втра- чені на війні з Росією. ВВС. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features- 63004666 (дата звернення: 10.08.2023). Когутич Т. (2023). Релокований бізнес: від гаджетів і броників – до кавунів і сирних снеків. Укрінформ. URL: https://www.ukr inform.ua/rubric-regions/3709448-relokova nij-biznes-vid-gadzetiv-i-bronikiv-do-kavu niv-i-sirnih-snekiv.html (дата звернення: 10.08.2023). Ляшенко В.И, Котов Е.В. (2014). 3D-печать как революционная технология неоинду- стриальной модернизации экономики. Вісник економічної науки України. № 1 (25). С. 59-69. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 41 2023, № 3 (103) Національна академія наук України (2022). Війна як шанс на принципово інший ро- звиток України [Інтерв’ю академіка НАН України Елли Лібанової]. URL: https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news/ Pages/View.aspx?MessageID=9609 (дата звернення: 10.08.2023). Череватский Д.Ю. (2017). Смарт промыш- ленность в разных ракурсах. Економіка промисловості. № 3 (79). С. 145-153. DOI: doi.org/10.15407/econindustry2017. 03.145 Череватський Д.Ю. (2023). Резильєнтність економіки та економіка резильєнтності. Економіка промисловості. № 1 (101). С. 31-39. DOI: http://doi.org/10.15407/econ industry2023.01.031 ADC Group. Mobile production facility to shorten delivery time. URL: http://www.adc- group.eu/mobile_production_facility.html. Ananian C.S, Ball C.J, Stone M. (2012). Grow- ing up with Nell: a narrative interface for lit- eracy. Cambridge, MA: One Laptop Per Child Foundation (дата звернення: 10.08.2023). Beer A., Barnes T., Horne S. (2023). Place- based industrial strategy and economic tra- jectory: advancing agency-based app- roaches. Regional Studies. Vol. 57. Iss. 6. Р. 984-997. DOI: 10.1080/00343404.2021. 1947485. Boschma R. (2015). Towards an evolutionary perspective on regional resilience. Regional Studies. Vol. 49. Iss. 5. Р. 733-751. Broadhurst K., Steane E., Mykhnenko V., Gray N. (2023). Intergovernmental dynamics in responding to COVID-19 in English and Australian cities. Cambridge Journal of Re- gions, Economy and Society, Vol. 16. Iss. 1. P. 185-196. DOI: https://doi.org/10.1093/ cjres/rsac035 Byrne J. (2022). Gates Foundation funding Nutreco’s roll out of factory-in-a-box feed mills in Africa. FeedNovigator. URL: https://www.feednavigator.com/Article/20 22/06/28/Gates-Foundation-funding-Nutre co-s-roll-out-of-factory-in-a-box-feed-mills- in-Africa (дата звернення: 08.08.2023). Christopherson S., Michie J.E., Tyler P. (2010). Regional resilience: theoretical and empiri- cal perspectives. Cambridge Journal of Re- gions, Economy and Society. Vol. 3. Iss. 2. P. 3-10. Damoah I.S., Botchie D. (2021). Do-It-Your- self (DIY) laboratories and science, technol- ogy, and innovation (STI): trends, implica- tions and future research. Technology Analysis & Strategic Management. Vol. 33. Iss. 10. P. 1267-1280. DOI: https://doi.org/ 10.1080/09537325.2021.1942826 DNH (2019). Smart manufacturing: Order your factory in a box. URL: https://www.dhl.com/ global-en/delivered/digitalization/smart-ma nufacturing-factory-in-a-box.html# (дата звернення: 10.08.2023). Dzandu M.D., Pathak B. (2021). Diy laborato- ries, their practices, and challenges – a sys- tematic literature review. Technolo-gy Ana- lysis & Strategic Management. Vol. 33. Iss. 10. P. 1242-1254. DOI: 10.1080/09537 325.2021.1968373 E-Clear (2023). The Digital Transformation of the DIY Sector in the EU. URL: https://eclear.com/article/the-digital-trans formation-of-the-diy-sector-in-the-eu/ (да- та звернення: 10.08.2023). Fox S. (2013). Paradigm shift: Do-It-Yourself (DIY) invention and production of physical goods for use or sale. Journal of Manufac- turing Technology Management. Vol. 24. Iss. 2. P. 218-234. Fox S. (2014). Third Wave Do-It-Yourself (DIY): Potential for prosumption, innova- tion, and entrepreneurship by local popula- tions in regions without industrial manufac- turing infrastructure. Technology in Society. Vol. 39. P. 18-30. Grillitsch M., Sotarauta M. (2020). Trinity of change agency, regional development paths and opportunity spaces. Progress in Human Geography. Vol. 44. Iss. 4. P. 704-723. DOI: https://doi.org/10.1177/0309132519853870 Healthcare (2015). Pills on Wheels: GE is Building the World’s Largest Modular Bio- logics Factory. URL: https://www.ge.com/ news/reports/pills-on-wheels-ge-is-building- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 42 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) the-worlds-2 (дата звернення: 10.08. 2023). James V. (2014). 3D-printed prosthetics: How a $100 arm is giving hope to Sudan's 50,000 war amputees. URL: https://www.independent.co.uk/tech/3dprin ted-prosthetics-how-a-100-arm-is-giving- hope-to-sudan-s-50-000-war-amputees- 9071708.html (дата звернення: 10.08. 2023). Isaksen A., Trippl M., Mayer H. (2022). Re- gional innovation systems in an era of grand societal challenges: reorientation versus transformation. European Planning Studies. Vol. 30. Iss. 11. P. 2125-2138. Liashenko V., Pidorycheva I. (2023). Struc- tural deformations in the entrepreneurial sector and overcoming them: context of Ukrainian economic recovery. Journal of European Economy. Vol. 22. Iss. 2. Р. 288- 311. DOI: https://doi.org/10.35774/jee20 23.02.287 Martin R., Sunley P. (2020). Regional eco- nomic resilience: evolution and evaluation. In: Bristow G., Healy (Eds.) Handbook on Regional Economic Resilience. Chelten- ham: Edward Elgar. P. 1035. Martin R., Sunley P. (2015). On the notion of regional economic resilience: conceptual- ization and explanation. Journal of Eco- nomic Geography. Vol. 15. Iss. 1. P. 1-42. Meyer M. (2013). Domesticating and Democ- ratizing Science: A Geography of Do-It- Yourself Biology. Journal of Material Cul- ture. Vol. 18. Iss. 2. P. 117-134. Meyer M. (2021). Biohacking. In M. O’Neil, P. Pentzold, S. Toupin (Eds.). The Handbook of Peer Production. 1 ed. P. 211-224. Hand- books in Communication and Media. Wiley-Blackwell. Meyer M., Vergnaud F. (2020). The Rise of Bi- ohacking: Tracing the Emergence and Evo- lution of DIY Biology ThroughOnline Dis- cussions. Technology Forecasting and So- cial Change. Vol. 160. Art. 120206. Morgan K. (2019). The future of place-based innovation policy (as if ‘lagging regions’ really mattered). Regional Studies Policy Impact Books. № 1 (2). Р. 79-89. DOI: https://doi.org/10.1080/2578711X.2019.16 21103 North D.C. (1990). Institutions, instituteonal change, and economic performance. Cam- bridge University Press. Ricoy M.-C., Sánchez-Martínez C. (2023). Tablet-BasedPraxis Developed for Children inPrimary Education Studying Natu- ralSciences and Mathematics. Children. Vol. 10. Iss. 2, 250. DOI: https://doi.org/10. 3390/children10020250 Robazza P., Longo D., Bortoli G., Alese G., Boeri A. (2020). DIY urbanism as a tool of urban regeneration. Two cases in compari- son. International Journal of Sustainable Development and Planning. Vol. 15. Iss. 3. P. 261-268. DOI: https://doi.org/10.18280/ ijsdp.150301 Rodríguez-Pose A. (2018). The revenge of the places that don’t matter (and what to do about it). Cambridge Journal of Regions, Economy and Society. Vol. 11. Iss. 1. P. 189-209. DOI: https://doi.org/10.1093/ cjres/rsx024. Rodríguez-Pose A. (2013). Do institutions mat- ter for regional development? Regional Studies. Vol. 47. Iss. 7. P. 1034-1047. DOI: https://doi.org/10.1080/00343404.2012.748 978 Safford S. (2004). Why the Garden Club couldn’t save Youngstown (Working Paper No. IPC-04-002). Massachusetts Institute of Technology (MIT). Schenker J.L. (2019). Factory In A Box. The Innovator News, Sep.12. URL: https://inno- vator.news/factory-in-a-box-11e5a8ab4f53 (дата звернення: 10.08.2023). Schenker J.L. (2019). Factory In A Box. The Innovator News, Sep. 12. URL: https://in- novator.news/factory-in-a-box-11e5a8ab4f 53 (дата звернення: 10.08.2023). Streeck W., Thelen, K.A. (2005). Beyond con- tinuity: Institutional change in advanced po- litical economies. Oxford University Press. The Wall Street Journal (2023). In Ukraine, Amputations Already Evoke Scale of World War I. URL: https://www.wsj.com/news/ world?mod=nav_top_section (дата звер- нення: 11.08.2023). –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 43 2023, № 3 (103) Tödtling F., Trippl M., Desch V. (2022). New directions for RIS studies and policies in the face of grand societal challenges. European Planning Studies. Vol. 30. Iss. 11. Р. 2139- 2156. Toffler A. (1980). The third wave. New York: William Morrow and Company. Trippl M. (2023). Challenge-oriented regional innovation systems and strategies for sus- tainability transitions. In: Schwaag Serger S., Soete L. and Stierna S. (Eds.). The Square: Putting place-based innovation policy for sustainability at the centre of pol- icymaking. Luxembourg: Publications Of- fice of the European Union. P. 62-69. World Bank (2023). Ukraine Rapid Damage and Needs Assessment February 24, 2022 – February 24, 2023. URL: https://documents 1.worldbank.org/curated/en/099184503212 328877/pdf/P1801740d1177f03c0ab18005 7556615497.pdf (дата звернення: 11.08. 2023). World Food Program (2015). WFP Ships ‘Bis- cuit Factory In A Box' From Italy To Af- ghanistan. URL: https://www.wfp.org/vide os/wfp-ships-%E2%80%98biscuit-factory- box-italy-afghanistan (дата звернення: 10.08.2023). References Amosha, O.I., & Amosha, O.O. (2023). On the formula of the strategy of post-war econo- mic restructuring. Econ. promisl., 1 (101), рр. 69-78. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry2023.01.069 [in Ukrainian]. Kovalevska, Ye. (2022). Steel limbs: how sol- diers return legs and arms lost in the war with Russia. ВВС. URL: https://www.bbc. com/ukrainian/features-63004666 [in Ukra- inian]. Kohutych, T. (2023). Relocated business: from gadgets and body armor to watermelons and cheese snacks. Ukrinform. Retrieved from https://www.ukrinform.ua/rubric-re- gions/ 3709448-relokovanij-biznes-vid- gadzetiv-i-bronikiv-do-kavuniv-i-sirnih- snekiv.html [in Ukrainian]. Liashenko, V., & Kotov Ye. (2014). 3D print- ing as a revolutionary technology for neo- industrial modernization of the economy. Herald of the Economic Sciences of Ukraine, 1 (25), pp. 59-69 [in Russian]. National Academy of Sciences of Ukraine (2022). War as a chance for a fundamentally different development of Ukraine [Inter- view with academician of the National Academy of Sciences of Ukraine Ella Liba- nova]. Retrieved from https://www.nas.gov. ua/UA/Messages/news/Pages/View.aspx? MessageID=9609 [in Ukrainian]. Cherevatsky, D. Yu. (2017). Smart industry in different perspectives. Econ. promisl., 3 (79). pp. 145-153. DOI: https://doi.org/ 10.15407/econindustry2017.03.145 [in Russian]. Cherevatskyi, D. Yu. (2023). The resilience of Economics and the Economics of resilience. Econ. promisl., 1 (101), рр. 31-39. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023. 01.031 [in Ukrainian]. ADC Group. Mobile production facility to shorten delivery time. Retrieved from http://www.adc-group.eu/mobile_produc- tion_facility.html Ananian, C.S, Ball, C.J, & Stone, M. (2012). Growing up with Nell: a narrative interface for literacy. Cambridge, MA: One Laptop Per Child Foundation. Beer, A., Barnes, T., & Horne, S. (2023). Place- based industrial strategy and economic tra- jectory: advancing agency-based appro- aches. Regional Studies, 57 (6), pp. 984- 997. DOI: http://doi.org/10.1080/00343404. 2021.1947485 Boschma, R. (2015). Towards an evolutionary perspective on regional resilience. Regional Studies, 49 (5), pp. 733-751. Broadhurst, K., Steane, E., Mykhnenko, V., & Gray, N. (2023). Intergovernmental dynam- ics in responding to COVID-19 in English and Australian cities. Cambridge Journal of Regions, Economy and Society, 16 (1), pp. 185-196. DOI: https://doi.org/10.1093/ cjres/rsac035 Byrne, J. (2022). Gates Foundation funding Nutreco’s roll out of factory-in-a-box feed mills in Africa. FeedNovigator. Retrieved from https://www.feednavigator.com/Artic le/2022/06/28/Gates-Foundation-funding- Nutreco-s-roll-out-of-factory-in-a-box-feed- mills-in-Africa –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 44 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) Christopherson, S., Michie, J.E., & Tyler, P. (2010). Regional resilience: theoretical and empirical perspectives. Cambridge Journal of Regions, Economy and Society, 3 (2), pp. 3-10. Damoah, I.S., & Botchie, D. (2021). Do-It- Yourself (DIY) laboratories and science, technology, and innovation (STI): trends, implications and future research. Technolo- gy Analysis & Strategic Management, 33 (10), pp. 1267-1280. DOI: https://doi.org/10. 1080/09537325.2021.1942826 DNH (2019). Smart manufacturing: Order your factory in a box. Retrieved from https://www.dhl.com/global-en/delivered/ digitalization/smart-manufacturing-factory- in-a-box.html# Dzandu, M.D., & Pathak, B. (2021) Diy labor- atories, their practices, and challenges – a systematic literature review. Technology Analysis & Strategic Management, 33 (10), pp. 1242-1254. DOI: 10.1080/09537325. 2021.1968373 E-Clear (2023). The Digital Transformation of the DIY Sector in the EU. Retrieved from https://eclear.com/article/the-digital-trans- for mation-of-the-diy-sector-in-the-eu/ Fox S. (2013). Paradigm shift: Do-It-Yourself (DIY) invention and production of physical goods for use or sale. Journal of Manufac- turing Technology Management, 24 (2), pp. 218-234. Fox, S. (2014). Third Wave Do-It-Yourself (DIY): Potential for prosumption, innova- tion, and entrepreneurship by local popula- tions in regions without industrial manufac- turing infrastructure. Technology in Society, 39, pp. 18-30. Grillitsch, M., & Sotarauta, M. (2020). Trinity of change agency, regional development paths and opportunity spaces. Progress in Human Geography, 44 (4), pp. 704-723. DOI: https://doi.org/10.1177/03091325198 53870 Healthcare (2015). Pills on Wheels: GE is Building the World’s Largest Modular Biologics Factory. Retrieved from https://www.ge.com/ news/reports/pills-on- wheels-ge-is-building-the-worlds-2 Isaksen, A., Trippl, M., & Mayer, H. (2022). Regional innovation systems in an era of grand societal challenges: reorientation ver- sus transformation. European Planning Studies, 30 (11), pp. 2125-2138. James V. (2014). 3D-printed prosthetics: How a $100 arm is giving hope to Sudan's 50,000 war amputees. Retrieved from https://www.independent.co.uk/tech/ 3dprinted-prosthetics-how-a-100-arm-is- giving-hope-to-sudan-s-50-000-war-am- putees-9071708.html Liashenko, V., & Pidorycheva, I. (2023). Structural deformations in the entrepreneur- ial sector and overcoming them: context of Ukrainian economic recovery. Journal of European Economy, 22 (2), pp. 288-311. DOI: https://doi.org/10.35774/jee2023.02.2 87 Martin, R., & Sunley, P. (2015). On the notion of regional economic resilience: conceptu- alization and explanation. Journal of Eco- nomic Geography, 15 (1), pp. 1-42. Martin, R., & Sunley, P. (2020). Regional eco- nomic resilience: evolution and evaluation. In: Bristow G., Healy (Eds.) Handbook on Regional Economic Resilience, Chelten- ham: Edward Elgar, p. 1035. Meyer, M. (2013). Domesticating and Democ- ratizing Science: A Geography of Do-It- Yourself Biology. Journal of Material Cul- ture, 18 (2), pp. 117-134. Meyer, M. (2021). Biohacking. In M. O’Neil, P. Pentzold, S. Toupin (Eds.). The Hand- book of Peer Production. 1 ed., pp. 211-224. Handbooks in Communication and Media. Wiley-Blackwell. Meyer, M., & Vergnaud, F. (2020). The Rise of Biohacking: Tracing the Emergence and Evolution of DIY Biology ThroughOnline Discussions. Technology Forecasting and Social Change, 160, Art. 120206. Morgan, K. (2019). The future of place-based innovation policy (as if ‘lagging regions’ re- ally mattered). Regional Studies Policy Impact Books, 1 (2). pp. 79-89. DOI: https://doi.org/10.1080/2578711X.2019.16 21103 North, D.C. (1990). Institutions, institutional change, and economic performance. Cam- bridge University Press. Pancevski, B. (2023, August 1). In Ukraine, Amputations Already Evoke Scale of World –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 45 2023, № 3 (103) War I. The Wall Street Journal. Retrieved from https://www.wsj.com/news/world? mod=nav_top_section Ricoy, M.-C., & Sánchez-Martínez, C. (2023). Tablet-BasedPraxis Developed for Children inPrimary Education Studying Natural Sci- ences and Mathematics. Children, 10 (2), 250. DOI: https://doi.org/10.3390/children 10020250 Robazza, P., Longo, D., Bortoli, G., Alese, G., & Boeri, A. (2020). DIY urbanism as a tool of urban regeneration. Two cases in compa- rison. International Journal of Sustainable Development and Planning, 15 (3), pp. 261- 268. DOI: https://doi.org/10.18280/ijsdp. 150301 Rodríguez-Pose, A. (2013). Do institutions matter for regional development? Regional Studies, 47 (7), pp. 1034-1047. DOI: https://doi.org/10.1080/00343404.2012.748 978 Rodríguez-Pose, A. (2018). The revenge of the places that don’t matter (and what to do about it). Cambridge Journal of Regions, Economy and Society, 11 (1), pp. 189-209. DOI: https://doi.org/ 10.1093/cjres/rsx024 Safford, S. (2004). Why the Garden Club couldn’t save Youngstown (Working Paper No. IPC-04-002). Massachusetts Institute of Technology. Schenker, J.L. (2019, September 12). Factory In A Box. The Innovator News. Retrieved from https://innovator.news/factory-in-a- box-11e5a8ab4f53 Streeck, W., & Thelen, K.A. (2005). Beyond continuity: Institutional change in advanced political economies. Oxford University Press. Tödtling, F., Trippl, M., & Desch, V. (2022). New directions for RIS studies and policies in the face of grand societal challenges. Eu- ropean Planning Studies, 30 (11), pp. 2139- 2156. Toffler, A. (1980). The third wave. New York: William Morrow and Company. Trippl, M. (2023). Challenge-oriented regional innovation systems and strategies for sus- tainability transitions. In Schwaag Serger S., Soete L. and Stierna S. (Eds.), The Square: Putting place-based innovation policy for sustainability at the centre of pol- icymaking (pp. 62-69). Luxembourg: Publi- cations Office of the European Uni- on. World Bank (2023). Ukraine Rapid Damage and Needs Assessment February 24, 2022 – February 24, 2023. Retrieved from https://documents1.worldbank.org/curated/ en/099184503212328877/pdf/P1801740d1 177f03c0ab180057556615497.pdf World Food Program (2015, February 15). WFP Ships ‘Biscuit Factory In A Box' From Italy To Afghanistan. Retrieved from https://www.wfp.org/videos/wfp-ships-%E 2%80%98biscuit-factory-box-italy-afghan- istan Мyroslava О. Soldak, PhD in Economics, Leading Researcher Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: soldak@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0002-4762-3083 EMPLOYMENT OF DIY POTENTIAL TO ENSURE THE ECONOMIC RESILIENCE OF THE REGIONS OF UKRAINE Deindustrialization of regions, especially traditional industrial ones, caused by the destruction of enterprises, infrastructure facilities, relocation of businesses to safer regions of the country sig- nificantly reduces the economic potential, creating obstacles to ensuring a decent standard of living in wartime and post-war recovery. New challenges and threats form the demand for finding ways to ensure a resilient economy, which in a broad sense means the system's ability to cope with ad- verse shocks and recover from them. Within the framework of evolutionary economic geography, it is emphasized the need, along with traditional innovative actors, such as firms, research –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 46 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) organizations, and state bodies, to distinguish new participants in innovative activity, in particular – citizens, who are able to play a significant role in the development, application, and scaling of innovative solutions of local problems. The article proposes to pay attention to capabilities of the modern «Do-it-yourself» activity format – DIY 4.0 or Third Wave DIY – as a potential for ensuring the economic resilience of the regions of Ukraine. DIY 4.0/Third Wave DIY relies on the functionality of the interactive and social Internet Web 2.0, digital design and additive manufacturing, which allows common people to invent, design, produce and sell the goods they create. The new advantages significantly expand opportunities of regional actors for prosumption, innovation and entrepreneurship, which are important components of the recovery of economic activity, the development of human capital and the growth of the econ- omy based on the internal potential of the territories. The author identified the directions of stimu- lation of the DIY culture among population by local authorities and expressed an opinion about possible complications in the practical implementation of the proposed approach, primarily due to the lack of functional literacy of population, problems with access to equipment and resources for financing DIY activities. It is proposed to consider the expediency of including projects to create conditions for the development of DIY culture in the post-war reconstruction programs of regions, which does not exclude widespread support for this movement at the state level. The abovemen- tioned may be related to further research. Keywords: economic resilience, region, DIY 4.0, Third Wave DIY, innovations, Industry 4.0 technologies. JEL: O330, О180, R110 Формат цитування: Солдак М. О. (2023). Використання потенціалу DIY для забезпечення економічної ре- зильєнтності регіонів України. Економіка промисловості. № 3 (103). С. 28-46. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.03.028 Soldak, M. O. (2023). Employment of DIY potential to ensure the economic resilience of the regions of Ukraine. Econ. promisl., 3 (103), рр. 28-46. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry 2023.03.028 Надійшла до редакції 22.08.2023 р.
id	oai:ojs.ojs.econindustry.org:article-282
institution	Economy of Industry
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-14T01:00:30Z
publishDate	2023
publisher	Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	ojseconindustryorg/62/9ba01c8fae992d1a760caa0651bcc562.pdf
spelling	oai:ojs.ojs.econindustry.org:article-2822026-07-13T10:45:57Z Employment of DIY potential to ensure the economic resilience of the regions of Ukraine Використання потенціалу DIY для забезпечення економічної резильєнтності регіонів України Soldak, Мyroslava О. economic resilience, region, DIY 4.0, Third Wave DIY, innovations, Industry 4.0 technologies економічна резильєнтність, регіон, DIY 4.0, DIY Третьої хвилі, інновації, технології Індустрії 4.0 Deindustrialization of regions, especially traditional industrial ones, caused by the destruction of enterprises, infrastructure facilities, relocation of businesses to safer regions of the country significantly reduces the economic potential, creating obstacles to ensuring a decent standard of living in wartime and post-war recovery. New challenges and threats form the demand for finding ways to ensure a resilient economy, which in a broad sense means the system's ability to cope with adverse shocks and recover from them. Within the framework of evolutionary economic geography, it is emphasized the need, along with traditional innovative actors, such as firms, research organizations, and state bodies, to distinguish new participants in innovative activity, in particular – citizens, who are able to play a significant role in the development, application, and scaling of innovative solutions of local problems. The article proposes to pay attention to capabilities of the modern «Do-it-yourself» activity format – DIY 4.0 or Third Wave DIY – as a potential for ensuring the economic resilience of the regions of Ukraine.DIY 4.0/Third Wave DIY relies on the functionality of the interactive and social Internet Web 2.0, digital design and additive manufacturing, which allows common people to invent, design, produce and sell the goods they create. The new advantages significantly expand opportunities of regional actors for prosumption, innovation and entrepreneurship, which are important components of the recovery of economic activity, the development of human capital and the growth of the economy based on the internal potential of the territories. The author identified the directions of stimulation of the DIY culture among population by local authorities and expressed an opinion about possible complications in the practical implementation of the proposed approach, primarily due to the lack of functional literacy of population, problems with access to equipment and resources for financing DIY activities. It is proposed to consider the expediency of including projects to create conditions for the development of DIY culture in the post-war reconstruction programs of regions, which does not exclude widespread support for this movement at the state level. The abovementioned may be related to further research. Деіндустріалізація регіонів, особливо традиційних промислових, що спричинена руйнуванням підприємств, інфраструктурних об’єктів, релокацією бізнесу до більш безпечних регіонів країни значно знижує економічний потенціал, створюючи перешкоди для забезпечення гідного рівня життя у воєнний час та повоєнного відновлення. Нові виклики та загрози формують запит на пошук шляхів розвитку резильєнтної економіки, яка у широкому сенсі означає здатність системи справлятися з несприятливими потрясіннями та відновлюватися після них. В межах еволюційної економічної географії наголошується на необхідності поряд із традиційними інноваційними акторами, такими як фірми, дослідні організації та державні органи, вирізняти нових учасників інноваційної діяльності, зокрема громадян, які здатні відігравати значну роль у розробці, застосуванні та масштабуванні інноваційних рішень місцевих проблем. В статті пропонується звернути увагу на потенціал сучасного формату діяльності «Зроби сам» − DIY 4.0 або DIY Третьої хвилі як потенціалу забезпечення економічної резильєнтності регіонів України.DIY 4.0/DIY Третьої хвилі спирається на функціональні можливості інтерактивного і соціального інтернету Web 2.0, цифрове проєктування та адитивне виробництво, що дозволяє звичайним людям винаходити, проєктувати, виробляти та продавати створені ними товари. Нові переваги значно розширюють можливості регіональних акторів для просьюмерізму, інновацій та підприємництва, що є важливими складовими відновлення економічної активності, розвитку людського капіталу та зростання економіки на основі внутрішнього потенціалу територій. Автором визначено напрями стимулювання місцевою владою культури DIY у населення і висловлена думка щодо можливих ускладнень у практичній реалізації запропонованого підходу, насамперед через брак функціональної грамотності населення, проблеми з доступом до виробничого обладнання та ресурсів фінансування діяльності DIY. Пропонується розглянути доцільність внесення до програм повоєнного відновлення регіонів проєктів зі створення умов для розвитку культури DIY, що не виключає широкої підтримки цього руху на державному рівні з чим можуть бути пов’язані подальші дослідження. Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine 2023-08-27 Article Article application/pdf https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/article/view/282 10.15407/econindustry2023.03.028 Экономика промышленности; No 3(103); 28-46 Economy of Industry; No 3(103); 28-46 Економіка промисловості; No 3(103); 28-46 2306-532X 1562-109X 10.15407/econindustry2023.03 uk https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/article/view/282/338 Copyright (c) 2023 Economy of Industry
spellingShingle	економічна резильєнтність регіон DIY 4.0 DIY Третьої хвилі інновації технології Індустрії 4.0 Soldak, Мyroslava О. Використання потенціалу DIY для забезпечення економічної резильєнтності регіонів України
title	Використання потенціалу DIY для забезпечення економічної резильєнтності регіонів України
title_alt	Employment of DIY potential to ensure the economic resilience of the regions of Ukraine
title_full	Використання потенціалу DIY для забезпечення економічної резильєнтності регіонів України
title_fullStr	Використання потенціалу DIY для забезпечення економічної резильєнтності регіонів України
title_full_unstemmed	Використання потенціалу DIY для забезпечення економічної резильєнтності регіонів України
title_short	Використання потенціалу DIY для забезпечення економічної резильєнтності регіонів України
title_sort	використання потенціалу diy для забезпечення економічної резильєнтності регіонів україни
topic	економічна резильєнтність регіон DIY 4.0 DIY Третьої хвилі інновації технології Індустрії 4.0
topic_facet	economic resilience region DIY 4.0 Third Wave DIY innovations Industry 4.0 technologies економічна резильєнтність регіон DIY 4.0 DIY Третьої хвилі інновації технології Індустрії 4.0
url	https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/article/view/282
work_keys_str_mv	AT soldakmyroslavao employmentofdiypotentialtoensuretheeconomicresilienceoftheregionsofukraine AT soldakmyroslavao vikoristannâpotencíaludiydlâzabezpečennâekonomíčnoírezilʹêntnostíregíonívukraíni

Використання потенціалу DIY для забезпечення економічної резильєнтності регіонів України

Institution

Ähnliche Einträge