Круглий стіл за міжнародною участю «Промисловість як базис Української доктрини»
Gespeichert in:
| Datum: | 2023 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine
2023
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/article/view/286 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Economy of Industry |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Economy of Industry| _version_ | 1870649975069736960 |
|---|---|
| author | авторів, Колектив |
| author_facet | авторів, Колектив |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Колектив авторів",
"institution": null
}
] |
| author_sort | авторів, Колектив |
| baseUrl_str | https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-13T10:45:57Z |
| description | |
| first_indexed | 2025-09-24T17:21:37Z |
| format | Article |
| fulltext |
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 103
2023, № 3 (103)
КРУГЛИЙ СТІЛ ЗА МІЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ
«ПРОМИСЛОВІСТЬ ЯК БАЗИС УКРАЇНСЬКОЇ ДОКТРИНИ»
10 липня 2023 р. в Інституті економіки
промисловості НАН України відбулося за-
сідання круглого столу на тему «Промисло-
вість як базис Української доктрини».
Організатором заходу виступив Інсти-
тут економіки промисловості НАН України
із залученням фахівців та науковців інших
українських і зарубіжних організацій: Есто-
нського університету підприємництва та
прикладних наук (Естонія), Лодзького уні-
верситету (Польща), Полтавського універ-
ситету економіки і торгівлі, Східноукраїн-
ського національного університету імені
Володимира Даля, Уманського державного
педагогічного університету імені Павла Ти-
чини, Академії економічних наук, Інституту
стратегій інноваційного розвитку і транс-
феру знань.
Відкрила круглий стіл Юлія Залоз-
нова – директорка Інституту економіки про-
мисловості НАН України, член-кореспон-
дент НАН України, доктор економічних
наук, професор. Вона привітала присутніх
та закликала учасників активно долучатися
до обговорення проекту Української докт-
рини, викладеної у виступі Президента Ук-
раїни на пленарному засіданні Верховної
Ради України з нагоди 27-ї річниці ухва-
лення Конституції України (28 червня
2023 р.). Ю. Залознова підкреслила необ-
хідність відродження і технологічного оно-
влення національної промисловості для за-
безпечення глибокої трансформації еконо-
міки повоєнної України.
На круглому столі виступили
О. Амоша, В. Антонюк, М. Білошкурський,
І. Бриль, Н. Брюховецька, І. Булєєв, О. Виш-
невський, Л. Збаразська, О. Лях, В. Ляшен-
ко, І. Новак, О. Новікова, В. Омельяненко,
1 Наталя Юхимівна Брюховецька, д-р екон. наук, професор, Інститут економіки промисловості НАН
України.
Я. Остафійчук, О. Панькова, І. Підоричева,
М. Солдак, О. Хандій, Ю. Харазішвілі,
Д. Череватський.
До обговорення долучилися всі учас-
ники круглого столу, надавши власне ба-
чення щодо ролі промисловості у форму-
ванні майбутнього Української держави.
Загалом у роботі круглого столу у
змішаному форматі взяли участь близько
30 науковців, серед яких, окрім спікерів:
д.е.н., проф. М. Рогоза, д.е.н., проф. В. Че-
ботарьов, канд. держ. упр. О. Бородина,
к.е.н. А. Землянкін, к.е.н. Є. Чеботарьов,
к.е.н., доцент Н. Швець, а також аспі-
ранти Інституту економіки промисловості
НАН України В. Баш, А. Баш, М. Божик,
О. Бойко, Т. Микитенко, М. Утюж та ін.
Далі до уваги читачів пропонуються в
тезисному форматі пропозиції, зауваження
окремих учасників щодо визначення ролі
промисловості у формуванні Української
доктрини, сформовані в результаті діяльно-
сті круглого столу, а також коментарі до ви-
ступів.
Основа Української доктрини ‒
формування і розвиток
промисловості
Наталя Брюховецька1 зазначила, що
участь Інституту економіки промисловості
НАН України у розробленні Української
повоєнної доктрини має спиратися на фун-
даментальні цілі, окреслені у Статуті та
стратегії Інституту, а саме наукове обґрун-
тування і відповідальне відстоювання пози-
цій формування української державності на
основі розвитку промисловості.
Воєнний і післявоєнний періоди, які
будуть супроводжуватися непередбачува-
РЕЦЕНЗІЇ, ІНФОРМАЦІЙНІ ПОВІДОМЛЕННЯ
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
104 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 3 (103)
ними змінами ресурсів і територій, потребу-
ють кардинального переосмислення страте-
гічних орієнтирів розвитку державності,
економіки, переходу від ліберально-еконо-
мічної до мобілізаційної моделі при провід-
ній ролі держави, розвитку суспільно зна-
чимих галузей промисловості.
Доцільною стане структурна перебу-
дова економіки шляхом прискореного роз-
витку переробної промисловості (залучення
інвестицій, нарощування експорту, імпор-
тозаміщення). Наше завдання – визначити,
що буде далі, й інвестувати в сильні сторони
на основі створення дієвих механізмів сти-
мулювання промислового розвитку і заді-
яння якомога більшого обсягу внутрішніх
ресурсів промисловості. Отже, наукове об-
ґрунтування доцільності промислового роз-
витку України – місія Інституту економіки
промисловості та відділу проблем еконо-
міки підприємств НАН України.
«Build back better»
Вячеслав Ляшенко1 вказав, що транс-
формація економіки має здійснюватися від-
повідно до концепту «Відбудуємо краще,
ніж було» (англ. BBB – Build back better).
Провідними напрямами трансформа-
ції мають стати:
розвиток вітчизняної науки й освіти
шляхом доведення частки їх фінансування у
ВВП до 3 та 8% відповідно;
неоіндустріальна модернізація проми-
словості шляхом доведення частки заробіт-
ної плати у випуску до 29-32%;
формування потужного фінансового
ринку;
розвиток соціальної інфраструктури
та креативних індустрій;
сучасний експортоорієнтований агро-
промисловий комплекс;
створення сучасної сфери туризму та
рекреації.
1 Вячеслав Іванович Ляшенко, д-р екон. наук, професор, Інститут економіки промисловості НАН
України.
2 Ірина Юріївна Підоричева, д-р екон. наук, Інститут економіки промисловості НАН України.
Неоіндустріальна модернізація вклю-
чає: реалізацію ланцюга «націоналізація –
модернізація – приватизація» для зруйнова-
них підприємств, які доцільно відновлю-
вати; упровадження сучасних перспектив-
них нано-, біотехнологій, виробництва но-
вих матеріалів, мехатроніки та робототех-
ніки, інформаційних і смарт-технологій
(елементів штучного інтелекту), створення
сучасного оборонно-промислового компле-
ксу, високо- та середньо-високотехнологіч-
них кластерів підприємств); формування
повного циклу вітчизняного атомно-проми-
слового комплексу під наглядом МАГАТЕ,
розвиток альтернативної енергетики.
Нова візіонерська політика територій
має полягати в розробленні та реалізації
стратегій, планів і програм відновлення як
на національному, так і на макрорегіональ-
ному, регіональному та місцевому рівнях з
урахуванням вимог безпеки та орієнтирів
сталого розвитку, а також смарт-спеціаліза-
ції, у тому числі шляхом створення розви-
нутої бізнес-інфраструктури: мереж індуст-
ріальних, наукових, технопарків, бізнес-ін-
кубаторів, венчурних фондів, підтримки
стартапів, формування регіональних інно-
ваційних екосистем.
Інноваційна
конкурентоспроможність
Ірина Підоричева2 запропонувала на-
дати Доктрині таку назву: «Трансформа-
ційне бачення України майбутнього».
У переліку орієнтирів (у загальній ча-
стині та розгорнутій характеристиці) орієн-
тир з економіки викласти в такій редакції:
«Глибока трансформація економіки Укра-
їни з метою суттєвого підвищення якості
життя населення за десять повоєнних ро-
ків».
І. Підоричева підкреслила, що розбу-
дова інноваційно конкурентоспроможної та
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 105
2023, № 3 (103)
високоукладної моделі економіки повоєн-
ної України не можлива без сучасної роз-
винутої промисловості. Промисловість і
насамперед переробна промисловість є ру-
шієм економічного зростання будь-якої
країни. У цьому контексті варто згадати
слова першого міністра економіки США
А. Гамільтона, зафіксовані в його звіті до
Конгресу, який датується 1791 р. Він за-
значив, що така економічно незміцніла
країна, якою є США, повинна дбати про
слабкі галузі мануфактур і захищати їх від
потужних зарубіжних конкурентів доти,
доки вони не зміцніють, а також наголосив
на необхідності інвестування в інфрастру-
ктуру, спонукання людей до здійснення
відкриттів і винаходів за допомогою пре-
мій та всебічної підтримки. Е. Райнерт на-
голошує, що всі багаті сьогодні європей-
ські країни використовували для повоєн-
ної відбудови своїх економік одну й ту
саму стратегію – вони відмовлялися від си-
ровинної орієнтації на користь переробної
промисловості та обов’язково проходили
через період, коли емуляція – бажання та
прагнення зрівнятися або перевершити –
була їх головним пріоритетом. Незважа-
ючи на це, популярні моделі розвитку еко-
номічно слабких країн, спрямовані на по-
силення ринкових сил і послаблення ролі
державного втручання, ігнорують важли-
вість розвитку промисловості. Це стосу-
ється в тому числі рекомендацій «Вашинг-
тонського консенсусу», яких дотриму-
ються міжнародні кредитні інститути
на чолі з Міжнародним валютним фон-
дом. Ми це бачимо і по відношенню до Ук-
раїни.
Дослідниця констатувала, що наразі
Україна потерпає від технологічної низь-
коукладності, сировинного характеру еко-
номіки та її деіндустріалізації. Частка пе-
реробної промисловості у ВВП України
знизилася за період незалежності більш
ніж у 4 рази – з 45% у 1992 р. до 10% у
2021 р., що майже на 5% менше, ніж у се-
редньому по ЄС. Ці негативні тенденції су-
проводжуються технологічним спрощен-
ням виробництва, фізичним і моральним
знеціненням обладнання та інфраструк-
тури, браком інвестицій у їх модернізацію,
зниженням продуктивності праці, а отже,
доходів населення, що призводить до агра-
ризації та примітивізації виробництва, ви-
мивання людського капіталу до інших
країн, закріплення невигідної для країни
міжнародної спеціалізації на сільському
господарстві, добувній промисловості та
наданні нескладних послуг і, зрештою,
обумовлює нестабільність, структурну
відсталість і вразливість економіки, збіль-
шення її технологічного та економічного
відставання від країн ‒технологічних ліде-
рів.
Саме тому Україна повинна відмови-
тися від довоєнної сировинної орієнтації
на користь створення економіки індустріа-
льно-інноваційного типу, у якій протагоні-
стом, рушійною силою змін стане реіндус-
тріалізована, сервісофікована переробна
промисловість як відповідь на розгортання
у світі Індустрії 4.0-5.0. Сучасна та пово-
єнна Україна має рухатися шляхом глибо-
кої трансформації економіки, що передба-
чає здійснення структурних змін з акцен-
том на випереджальний розвиток техноло-
гічномістких галузей переробної промис-
ловості та наукомістких галузей сфери по-
слуг, включення принципів стійкості, ре-
генерації та циркулярної економіки в полі-
тику та систему управління на всіх рів-
нях – від державного до рівня територіаль-
них громад. Пріоритетом державної полі-
тики Української держави має бути захист
власного виробництва, забезпечення вико-
ристання у виробництві власної сировини
та робочої сили, підтримка сфер науки й
освіти, стимулювання інноваційної діяль-
ності та підприємництва, розвиток агро-
промислового виробництва й сучасної
інфраструктури.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
106 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 3 (103)
Віталій Омельяненко1 зупинився на
проблемі інституційного забезпечення по-
воєнного відродження промисловості від-
повідно до сучасних світових трендів. Він
відзначив, що це стосується як нормативно-
правової бази, так і діяльності профільних
інститутів, яка має бути спрямована на ко-
ординацію співпраці суб’єктів інноваційної
діяльності. Вирішення цієї проблеми потре-
бує глибокого аналізу стану і проблем про-
мислового розвитку України, вивчення й
використання позитивного досвіду форму-
вання інноваційно орієнтованої промисло-
вої політики ЄС, використання існуючих
напрацювань щодо розроблення прогресив-
ної стратегії розвитку промислового ком-
плексу України на засадах нової промисло-
вої революції та вдосконалення промисло-
вої політики, які здійснені вітчизняними на-
уковцями, представниками бізнесу, громад-
ськими організаціями, що опікуються роз-
витком промисловості в Україні. Також не-
обхідним є перегляд стратегій смарт-спеці-
алізації, пошук нових точок зростання тери-
торій, які зазнали руйнівного впливу воєн-
них дій та/або будуть реінтегровані.
Шляхи формування самодостатньої
економіки України
Іван Булєєв2 акцентував увагу на не-
обхідність здійснення трансформації еконо-
міки за такими напрямами:
неоіндустріальна модернізація проми-
словості, у тому числі зруйнованих і пошко-
джених підприємств, які доцільно віднов-
лювати; упровадження сучасних техноло-
гій, організація високотехнологічних клас-
терів підприємств; розвиток альтернативної
енергетики, агропромислового сектору;
розвиток вітчизняної науки та освіти;
1 Омельяненко Віталій Анатолійович, д-р екон. наук, доцент, Сумський державний педагогічний
університет імені А.С. Макаренка, Естонський університет підприємництва та прикладних наук, Інститут
економіки промисловості НАН України
2 Іван Петрович Булєєв, д-р екон. наук, професор, Інститут економіки промисловості НАН
України.
розвиток виробничої та соціальної ін-
фраструктури.
В Доктрині необхідно відобразити
такі положення:
1. Україна стає реально суверенною,
демократичною, соціальною, правовою дер-
жавою, економічну базу якої становлять са-
модостатня індустріальна та постіндустріа-
льна промисловість, агропромисловий ком-
плекс, новітня інфраструктура, наука. Рі-
вень самодостатності економіки має скла-
дати понад 80%. Щорічні темпи зростання
економіки (починаючи з першого повоєн-
ного року) ‒ 8-11%».
2. Промисловість України забезпечує
сучасне виробництво, відновлення тради-
ційних виробництв економіки товарів і пре-
дметів першої необхідності (економіки про-
стих речей, традиційних виробництв серед-
ньої технологічності). Для цього використо-
вуються наявні технології, замкнені техно-
логічні ланцюжки, лізинг вітчизняних і за-
рубіжних засобів виробництва, громадянсь-
кий ленд-ліз, циркулярна економіка 3R і 9R,
бріколаж тощо.
На новій технологічній основі форму-
ється виробництво наукоємної промислово-
сті (III-IV виробничі революції, V-VI техно-
логічні уклади, ІКТ, штучний інтелект
тощо).
3. Промисловий розвиток обумовлює
кількісні та якісні зміни людських ресурсів,
людського капіталу за рахунок внутрішньої
міграції населення, повернення громадян
України з-за кордону, міграції громадян ін-
ших країн. Для цього будується житло, під-
вищуються доходи працівників і їх сімей до
80% доходів населення країн-донорів (за
порівняльною купівельною спроможністю),
забезпечується безоплатне лікування, пос-
тійна освіта і професійне оновлення знань,
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 107
2023, № 3 (103)
формується система відповідальності кад-
рів усіх рівнів.
Оновлюється візіонерська політика
територій щодо розроблення та реалізації
стратегій, планів і програм відновлення на
національному, регіональному та місце-
вому рівнях з урахуванням вимог безпеки й
орієнтирів сталого розвитку, смарт-спеціа-
лізації.
4. Всенародно обговорюється та прий-
мається державна промислова доктрина (фі-
лософія та ідеологія розвитку країни, духо-
вності, цінностей людини, спільнот, суспі-
льства). Посилюється економічна освіта
громадян працездатного віку. На держав-
ному рівні формується система захисту тра-
диційних цінностей, моралі, культури, мис-
тецтва, відроджується система «соціальних
ліфтів», напрями скорочення розриву в до-
ходах різних верств населення (децильний і
квадрицильний коефіцієнти), перебудову-
ється система банківських і фінансових ус-
танов у напрямі підвищення їх відповідаль-
ності за розвиток кредитування реальних
секторів економіки, промисловості, інфра-
структури, інноваційної та наукової діяль-
ності.
Концепція
«Працьовитого Їжака»
Колективну позицію (Олександр
Амоша1, Данило Череватський2, Олек-
сандр Лях3, Мирослава Солдак4) щодо кон-
цепції «Працьовитого Їжака» представив
Д. Череватський.
Щодо назви розробки, то необхідність
великих повоєнних перетворень і забезпе-
чення при цьому національної безпеки асо-
ціюються з формулою доктрини «само-
захист і самозабезпечення» – такий собі
1 Олександр Іванович Амоша, академік НАН України, почесний директор, Інститут економіки про-
мисловості НАН України.
2 Данило Юрійович Череватський, д-р екон. наук, Інститут економіки промисловості НАН України.
3 Олександр Віталійович Лях, канд. екон. наук, старший науковий співробітник, Інститут економіки
промисловості НАН України.
4 Мирослава Олексіївна Солдак, канд. екон. наук, старший науковий співробітник, Інститут еконо-
міки промисловості НАН України.
Їжак у військовій касці з яблуками на гол-
ках.
Натомість, на противагу ідеї альтруїс-
тичної самопожертви, першим принципом
доктрини автори вважають людиноцентри-
чність: ESG-управління (від англ. Environ-
mental, Social, and Corporate Governance) за-
мість неоліберальної моделі капіталізму;
регенеративна модель «космічної станції»
замість «ковбойської моделі» господарю-
вання.
Швидке зростання національної еко-
номіки може надати тільки переробна про-
мисловість. Використання «підручних» ре-
сурсів і відходів виробництва, горизонта-
льні зв’язки – чинники економічної без-
пеки, стабільності промисловості та енерге-
тики.
Вищезазначене обумовлює такі пріо-
ритети трансформацій: національна без-
пека, переробна промисловість, циркулярна
економіка, економіка простих речей, інфра-
структура, заводська, галузева та фундаме-
нтальна наука, освіта.
Досягнення успіху, як вважає авторсь-
кий колектив, потребує:
формування системи відповідальності
кадрів щодо рішень, які приймаються, та їх
результатів на всіх рівнях державного уп-
равління, територіального самоврядування,
корпоративного менеджменту тощо;
створення відповідного сучасним ви-
кликам оборонно-промислового комплексу,
розвитку та впровадження технологій по-
двійного призначення, створення умов для
їх конверсії у високотехнологічну продук-
цію цивільного призначення;
переходу до маловідходного виробни-
цтва на основі міжсекторальної інтеграції,
активізації переробної промисловості на
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
108 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 3 (103)
засадах рециклінгу відходів виробництва і
тих, що виникли внаслідок бойових дій,
руйнації будівель й інфраструктурних
об’єктів;
формування філософії та практики
відповідального й економного споживання,
створення ефективної системи поводження
з відходами, сучасної інфраструктури збору
та переробки побутових відходів у містах і
сільськогосподарських районах;
ревіталізації занедбаних старопро-
мислових територій, забруднених промис-
ловими відходами майданчиків, промисло-
вих об’єктів, які не використовуються за
призначенням і можуть бути трансформо-
вані в індустріальні парки або бізнес-інку-
батори;
відновлення та модернізації промис-
лового комплексу й енергетичної інфра-
структури, зокрема на підставі схем розпо-
діленої генерації та розподіленої мануфак-
тури, що має посилити безпечність їх функ-
ціонування та надати збалансованості регі-
ональному розвитку;
забезпечення ефективного і недискри-
мінаційного кредитування та інвестування
реальних секторів економіки, промисло-
вості, інфраструктури, інноваційної та нау-
кової діяльності;
стимулювання внутрішнього спожив-
чого ринку та прогресивного розвитку буді-
вництва, сільського господарства, харчової
промисловості, традиційних виробництв
товарів і предметів першої необхідності
(економіки простих речей), фармацевтики,
модернізації енергетики, створення євро-
пейського штибу інфраструктури;
забезпечення масового випуску та
працевлаштування фахівців інженерних
спеціальностей, постійної освіти і профе-
сійного оновлення знань;
створення національної мережі транс-
феру та промислового освоєння новітніх
1 Лариса Олександрівна Збаразська, канд. екон. наук, старший науковий співробітник, Інститут еко-
номіки промисловості НАН України
технологій, адаптації до вітчизняних умов
американської практики «Рух творців»;
реалізації секторальної промислової
політики щодо становлення промислових
підприємств V-VI технологічних укладів;
відродження в промисловості системи
«соціальних ліфтів», скорочення розриву в
доходах різних категорій працівників;
гарантування на промислових підпри-
ємствах умов безпечної праці, імплемента-
ції європейських норм захисту довкілля.
Доктрина перемоги та розвитку
України
Як вказала Лариса Збаразська1, сві-
това практика свідчить, що зазвичай держа-
вні доктрини мають орієнтацію на певну
сферу/функцію державного управління або
суспільного прогресу (воєнна, зовнішньо-
політична, науково-технологічна та ін.). Ви-
ходячи з цього, а також із запропонованої
Президентом України Візії Доктрини як фі-
лософії розбудови України майбутнього,
доцільно зазначити в назві її ключовий ці-
льовий і змістовний стрижень: «Доктрина
розвитку України-переможниці» (як варі-
ант: «Доктрина перемоги та розвитку Ук-
раїни»).
У структурі Доктрини мають знайти
місце декілька розділів, у яких буде відобра-
жено ключові напрями системних трансфо-
рмацій і шляхи їх реалізації. Зокрема, про-
понуються такі розділи та їх орієнтовний
контент:
Адаптація до глобальних викликів і
загроз (філософія перемоги; політика без-
пеки та оборони; політика в енергетичній
сфері; стратегічне геополітичне партнерс-
тво; орієнтири економіки сталого розвитку
та ін.);
Українські орієнтири в сучасному фо-
рматі світової та регіональної економіки;
Засади та пріоритети політики роз-
витку нового українського суспільства
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 109
2023, № 3 (103)
(національна єдність; соціальна інклюзив-
ність; соціальна справедливість; гуманітар-
ний прогрес; нова якість відносин «людина-
держава», «суспільство-держава», «центр-
території»);
Науково-технологічний та інновацій-
ний прорив – базис економічної трансфор-
мації.
Регіональні аспекти
промисловості
Коментуючи пропозиції Л. Збаразсь-
кої щодо національних орієнтирів у сучас-
ному форматі регіональної економіки,
М. Солдак відзначила, що під час війни в
Україні визначилися тимчасово окуповані,
прифронтові та тилові типи територій. Саме
ті, які створювали основну частку націона-
льної промислової продукції, наразі є тери-
торіями перших двох типів – тимчасово
окупованими та прифронтовими.
Традиційні промислові регіони за-
знали значних руйнувань інфраструктурних
і промислових об’єктів, із цих територій ві-
дбувається релокація підприємств. З одного
боку, це дозволяє зберегти виробничі поту-
жності та промисловий потенціал країни
(якщо не йдеться про переміщення за кор-
дон), а з іншого − може значно поглибити
регіональну нерівність, особливо в разі не-
повернення промислових підприємств до
попереднього місця розташування у пово-
єнний період.
Деіндустріалізація міст і регіонів, які
визначали промисловий потенціал України,
суттєво впливає зараз і впливатиме у майбу-
тньому на розміщення продуктивних сил по
території України, визначатиме можливості
повернення або неповернення людей до цих
міст. Розроблення та реалізація національ-
ної політики відновлення і розвитку терито-
рій мають відбуватися в інтересах людини і
не суперечити ключовій інвестиційній полі-
тиці ЄС − згуртованості та регіонального
1 Ольга Федорівна Новікова, д-р екон. наук, професор, Інститут економіки промисловості НАН Ук-
раїни.
розвитку в рамках загальноєвропейського
«зеленого» переходу. Для відновлення регі-
онів, які найбільше постраждали від воєн-
них дій, особлива підтримка має надаватися
мікробізнесу домогосподарств. Важливим є
стимулювання місцевою владою культури
DIY (англ. Do-It-Yourself) як потенціалу для
виробництва, інновацій та підприємництва
з боку місцевого населення (про спільноту
«Рух творців» вже згадував Д. Череватсь-
кий), підтримка малого та середнього підп-
риємництва, зокрема завдяки широкому ви-
користанню програм мікрогрантів, розши-
рення дії грантової програми для бізнесу у
прифронтових областях, особливо стосовно
підприємств, що використовують місцеву
сировину, якою можна вважати як промис-
лові відходи, так і продукти руйнації місь-
ких об’єктів.
Соціально-трудові аспекти
розвитку промисловості
Ольга Новікова1 у своєму виступі зо-
середила увагу на загальних питаннях ба-
чення майбутнього розвитку промислово-
сті. Вона вважає, що формування державної
промислової політики має базуватися на та-
ких принципах: розвиток промисловості че-
рез забезпечення безпеки; створення умов
безпеки через розвиток; попередження дії
внутрішніх і зовнішніх небезпек функціо-
нування промисловості; раціональне вико-
ристання природних ресурсів у промисло-
вому виробництві на засадах безвідходно-
сті, кооперації та рециркуляції; укріплення
засад стійкості промислового розвитку; ро-
звиток державно-приватного партнерства;
інтеграція з міжнародними промисловими
системами на користь національних інтере-
сів України.
Професорка також оцінила стан про-
мисловості України, яка зазнала значних
втрат і руйнувань. Це зупинення діяльності
промислових підприємств, руйнування
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
110 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 3 (103)
виробничих потужностей, логістики, втрата
робочої сили, ресурсів, внутрішніх та зов-
нішніх ринків, переміщення виробництва
до безпечних регіонів тощо. Втрати гір-
ничо-металургійного комплексу не ком-
пенсуються. Втрати робочої сили обумов-
лені міграцією, а також мобілізацією і заги-
беллю людей. Значною мірою зросла кіль-
кість працівників з обмеженими можливос-
тями.
Ярослав Остафійчук1 розкрив реаль-
ні можливості для позитивних змін у фор-
муванні майбутнього розвитку промислово-
сті, яка нарощує спроможність виробляти
високотехнологічну зброю. Свідченням
цього є виробництво «нептунів», морських
дронів і безпілотників. Український ВПК
має стати одним із найпотужніших у Єв-
ропі. Це є чітким, конкретним стратегічним
орієнтиром для державної промислової по-
літики.
Ірина Новак2 сконцентрувала увагу
на питаннях трудових прав і соціального за-
хисту працівників загалом та промисловості
зокрема. Вона запропонувала включити
окремою позицією до п. 5 «Трансформація
на 10 років» підрозділ «Україна Перемоги
має бути країною бізнесу та країною праці.
Ми потребуємо осучаснення законодавства
про працю».
Вона обґрунтувала пропозиції щодо
створення належних умов для легкого ве-
дення бізнесу за рахунок дерегуляції еконо-
міки. При цьому мається на увазі, що тру-
дові права працівників будуть захищені. Ре-
формування законодавства про працю здій-
снюватиметься на основі утвердження циві-
лізованих трудових відносин, створення
умов для гідної праці та подальшого розви-
тку соціального діалогу, дотримання євро-
1 Ярослав Васильович Остафійчук, д-р екон. наук, старший науковий співробітник, Інститут еконо-
міки промисловості НАН України.
2 Ірина Миколаївна Новак, канд. економічних наук, старший науковий співробітник, Інститут еко-
номіки промисловості НАН України.
3 Олена Олексіївна Хандій, д-р екон. наук, професор, Інститут економіки промисловості НАН Ук-
раїни.
пейських трудових цінностей і норм ратифі-
кованих Україною міжнародних договорів у
сфері праці та соціального захисту праців-
ників. Філософія законодавства про працю
має бути узгоджена з конституційними за-
садами і цінностями українського суспільс-
тва, не допускати звуження змісту й обсягів
мінімальних гарантій і наявних прав праці-
вників, забезпечувати пріоритет захисту
працівника у трудових відносинах.
Виступ І. Новак ініціював активність
в обговоренні трудових питань майбутньої
промисловості.
Я. Остафійчук запропонував викори-
стати досвід Ізраїлю щодо співпраці армії та
держави, коли армія відігравала роль «кузні
кадрів» для технологічної сфери, а держава
створила систему фондів венчурного фінан-
сування інноваційних стартапів. Для цього
необхідно максимально використати потен-
ціал наших військових. Вони мають реаль-
ний досвід використання новітнього озбро-
єння, знають його переваги та недоліки.
ВПК може стати привабливою траєкторію
для продовження цивільної професійної
кар’єри військових, їх повноцінної інтегра-
ції в повоєнне економічне життя.
Олена Хандій3 поглибила розв'язання
питань відновлення трудового потенціалу
промисловості, що потребує перш за все
створення безпечних умов праці та забез-
печення гідного рівня оплати праці. Для
системи охорони праці в промисловості
необхідне оновлення та адаптація до сьогод-
нішніх умов, запровадження міжнародних
стандартів у сфері професійної безпеки та
здоров’я.
Вона також сконцентрувала увагу на
створенні нових робочих місць за рахунок
розвитку малого та середнього бізнесу,
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 111
2023, № 3 (103)
гнучкого і здатного до релокації та масшта-
бування. Інноваційне машинобудування
має забезпечити оновлення матеріально-
технічної бази і технологій, які використо-
вуються в промисловості. Цифрова безпека
та зв’язок у контексті забезпечення націона-
льної безпеки, посилення кібербезпеки пот-
ребують підтримки процесів цифровізації
саме на промислових підприємствах.
Я. Остафійчук надав рекомендації
щодо ефективної політики залучення розви-
тку кадрового потенціалу промисловості.
Насамперед потрібно зменшити ризики де-
фіциту робочої сили. Це потребує суттєвого
підвищення рівня оплати праці, повернення
додому якнайбільшої кількості кваліфікова-
них фахівців, які виїхали за кордон, ефекти-
вної міграційної політики. Україна набула
статусу кандидата на вступ до Євросоюзу.
Вільний рух працівників є однією з основ-
них свобод внутрішнього ринку ЄС та заса-
дничою ідеєю процесу європейської інтег-
рації. Як свідчить досвід Польщі й інших
східноєвропейських країн, вступ до ЄС і за-
провадження вільного руху робочої сили
можуть поглибити проблему дефіциту ро-
бочої сили через зростання трудової мігра-
ції українців. Необхідно вдосконалити ук-
раїнське законодавство щодо зайнятості
громадян третіх країн. Залучення іноземних
трудових мігрантів має спиратися на прин-
цип поступового посилення лояльності для
мігранта за умов законослухняності з його
боку. Унормування процедур працевлашту-
вання та визнання за такими працівниками
низки соціально-економічних прав на рівні
з громадянами України (на кшталт Блакит-
ної картки ЄС) мали б привабити професіо-
налів у різні галузі індустрії.
О. Новікова зосередила увагу на мо-
дернізації вітчизняної інженерної освіти та
науки. Вона констатує, що в останні десяти-
ліття їхній престиж у суспільстві погірши-
вся, а зв'язок із виробництвом зменшився.
1 Оксана Володимирівна Панькова, канд. соц. наук, доцент, Інститут економіки промисловості НАН
України.
Для підвищення зацікавленості в інжене-
рно-технологічній спеціалізації доцільно
надавати вищим навчальним закладам зна-
чно більшу кількість бюджетних місць, а
також посилити співпрацю між сферою
професійної освіти та економікою щодо
оновлення компетенцій, умінь і навичок,
яких потребують наявні та перспективні те-
хнології в промисловості. Державне та регі-
ональне замовлення на підготовку кадрів
має орієнтуватися виключно на відповідні
довгострокові стратегії промислового роз-
витку.
Оксана Панькова1 надала пропози-
цію щодо необхідності формування та роз-
витку в Україні реабілітаційної галузі. Ук-
раїна має створити найсильнішу в Європі
галузь реабілітації із застосуванням найкра-
щих і сучасних практик, цифрових техноло-
гій, кращого міжнародного досвіду (Ізра-
їль). Ця галузь має базуватися на найсучас-
ніших новітніх технологіях (біонічне проте-
зування, екзоскелети, 3D-імпланти тощо).
Постануть питання забезпечення кадровим
потенціалом реабілітаційної галузі на стадії
створення та подальшого її функціонування
і розвитку. Запорукою успіху має стати по-
тужна співпраця з партнерами та світовими
виробниками найдосконалішої продукції
для потреб реабілітації, а також цільове
інвестування у створення нової галузі в Ук-
раїні.
О. Хандій додала, що етап демілітари-
зації країни та повернення в цивільне життя
демобілізованих потребуватиме розвитку
фармацевтичної галузі, галузі протезування
кінцівок в Україні, реалізації програм пере-
кваліфікації персоналу в масштабах країни
тощо.
О. Новікова акцентувала увагу на на-
данні Україні статусу кандидата в члени
ЄС, що обумовлює можливість пришвид-
шити модернізацію промисловості та поси-
лити її стійкість на засадах розвитку кон-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
112 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 3 (103)
курентних переваг і використання потенці-
алу ЄС як прискорювача інклюзивного еко-
номічного зростання, розбудови промисло-
вості за європейськими нормами та стандар-
тами, взаємовигідного партнерства в про-
мисловості з урахуванням національних
економічних інтересів.
Проблеми нагромадження
людського капіталу
Олександр Вишневський1 обґрунту-
вав позицію, що розвиток промисловості є
необхідною умовою подолання демографіч-
ної кризи в Україні, формування ефективної
політики розвитку кадрового потенціалу.
Бо саме промисловість формує попит на ви-
сококваліфіковані кадри, створює високоо-
плачувані робочі місця, завдяки чому залу-
чаються фахівці з провідних країни світу.
Валентина Антонюк2 підкреслила,
що людський капітал є основним ресурсом
розвитку економіки у воєнний час та в пе-
ріод повоєнної відбудови. Якісні характери-
стики людського капіталу, пов’язані зі здат-
ністю до високопродуктивної, інноваційної
та креативної праці, модернізаційних транс-
формацій в усіх сферах суспільного життя,
формуються в системі освіти. Україна має
значні проблеми з якістю освіти загалом і ві-
дповідністю змісту та структури професій-
ної підготовки і набутих компетенцій пот-
ребам сучасної економіки. Освіта потребує
суттєвої модернізації відповідно до світо-
вих досягнень у цій сфері та сучасних і пер-
спективних потреб економіки й суспільства.
Пропонується пункт Доктрини «політика
трансформації за десять років» конкрети-
зувати таким положенням.
Трансформація освіти для форму-
вання, розвитку та нагромадження людсь-
кого капіталу України, що досягається шля-
хом:
1 Вишневський Олександр Сергійович, д-р екон. наук, старший дослідник, Інститут економіки про-
мисловості НАН України.
2 Валентина Полікарпівна Антонюк, д-р екон. наук, професор, Інститут економіки промисловості
НАН України.
раннього розвитку дітей від наро-
дження до трьох років, охоплення всіх дітей
від 3 до 6 років дошкільною освітою за спе-
ціально розробленими креативними програ-
мами; запровадження сучасних моделей і
стандартів загальної освіти з обов’язковими
елементами практичного використання
знань і наукової творчості, суттєвого розви-
тку та підвищення якості STEM-освіти, ши-
рокої участі в міжнародних освітніх програ-
мах і конкурсах, упровадження ефективної
моделі професійної орієнтації у старшій
школі;
суттєвого підвищення якості підгото-
вки кадрів у системі професійно-технічної
та вищої освіти шляхом оновлення матеріа-
льно-технічної навчальної бази, переліку
спеціальностей і професійних стандартів,
упровадження інноваційних методів нав-
чання, цифрових технологій, посилення
компетентнісного підходу та практичної
спрямованості навчального процесу, тісної
співпраці з роботодавцями у сфері підгото-
вки кадрів, розвитку дуальної освіти,
об’єктивного контролю засвоєння знань,
більш активної інтеграції в Європейський
освітній простір та впровадження європей-
ських стандартів якості професійної і вищої
освіти;
підтримки провідних ВНЗ України та
наукових шкіл, стимулювання професій-
ного і наукового розвитку професорсько-
викладацького складу закладів вищої
освіти, активного розвитку науки відпо-
відно до світових трендів і на засадах про-
фесійної етики, більш тісної інтеграції на-
уки ВНЗ з академічною наукою та підприє-
мницьким науково-дослідним сектором,
широкого залучення до наукової творчості
студентів, їх участі у міжнародних науко-
вих проєктах, підвищення позицій вітчиз-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 113
2023, № 3 (103)
няних університетів у міжнародних рейтин-
гах.
Микола Білошкурський1 відзначив
важливість випереджального розвитку люд-
ського капіталу для потреб відновлення
промисловості, а також необхідність ураху-
вання проблем сталого розвитку конкрет-
них регіонів (територій). Потрібна підтри-
мка секторів економіки, відновлення яких
посилить можливості обороноздатності
держави та забезпечить відродження еконо-
мічного розвитку країни. Він також підкре-
слив важливість використання кращого сві-
тового досвіду розвитку смарт-промислово-
сті у повоєнній Україні.
Ірина Бриль2 зазначила, що з огляду
на процеси, що відбуваються в країні, особ-
ливо останні два роки, використання техно-
логій цифровізації та штучного інтелекту
має забезпечити безпеку населення, ефекти-
вне функціонування підприємств, підви-
щити якість людського капіталу, сприяти
розвитку галузей промисловості.
Основні напрями, за якими має розви-
ватися штучний інтелект для забезпечення
стабільності та підвищення рівня економіки
України:
розвиток штучного інтелекту у сфе-
рах національної безпеки й оборони;
створення науково-дослідних проєк-
тів щодо штучного інтелекту у сфері націо-
нальної безпеки (розроблення навчальних
програм тощо).
Серед основних сфер упровадження
штучного інтелекту слід відзначити освіту і
науку, завдання яких полягають у такому:
підготовка кваліфікованих кадрів, праг-
нення та підтримка високого рівня якості
наукових досліджень, розвиток цифрової та
медіа-грамотності, стимулювання наукових
1 Білошкурський Микола Васильович, канд. екон. наук, доцент, Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини.
2 Ірина Василівна Бриль, канд. екон. наук, старший науковий співробітник, Інститут економіки про-
мисловості НАН України.
3 Юрій Михайлович Харазішвілі, д-р екон. наук, старший науковий співробітник, Інститут еконо-
міки промисловості НАН України
досліджень щодо штучного інтелекту, підт-
римка наукового співробітництва з міжна-
родними дослідними центрами та ін.
Важливим у діяльності підприємств
майже всіх галузей промисловості є забез-
печення кібер- та інформаційної безпеки –
захист комунікаційних, інформаційних і те-
хнологічних систем, розроблення та впро-
вадження на підприємствах програм штуч-
ного інтелекту, що мають виявляти, запо-
бігати і нейтралізувати інформаційні за-
грози.
Розподіл внеску
у випуску продукції
Юрій Харазішвілі3 запропонував до
розділу «II. Українська безпека» додати
таке положення: «Українська безпека не мо-
жлива без подолання корупції, зменшення
тінізації економіки, ефективності та спра-
ведливої судової системи для невідворот-
ного встановлення рівноваги між злочином
і покаранням».
Щодо положення «Оплата праці має
визначатися за формулою «сусіди в Євросо-
юзі плюс 30 %» розділу V. Трансформація
за 10 років» слід зазначити таке:
запропонована формула оплати праці
«сусіди в Євросоюзі плюс 30%» є нереаліс-
тичною, оскільки:
недоцільно порівнювати заробітну
плату в різних країнах за її абсолютним зна-
ченням через різні умови функціонування
економік та, як наслідок, різні обсяги ВВП і
випуску продукції;
порівнювати доцільно відносні вели-
чини, такі як, наприклад, частка оплати
праці у випуску, яка визначається відно-
шенням добутку ефективної чисельності
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
114 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 3 (103)
платників податків, середньорічної заробіт-
ної плати та коефіцієнтом соціальних нара-
хувань до випуску продукції.
Ю. Харазішвілі представив демонст-
раційний матеріал щодо розподілу винаго-
роди між працею та капіталом у виробничій
функції підпорядковується принципу «зо-
лотого перетину»: 0,382 для праці та 0,618
для капіталу. На сьогоднішній день жодна з
країн світу не забезпечує цієї пропорції. Ма-
ксимальне досягнення серед країн ЄС –
0,32, а середнє значення становить 0,29 (у
Німеччині – 0,26-0,3; Данії ‒ 0,3-0,324;
Швеції ‒ 0,282-0,31). В Україні у 2021 р. –
0,1695, у 2022 р. – 0,1421.
Наприклад, середня заробітна плата в
Німеччині у 2021 р. становила 4094 євро1,
або 4853 дол. США, а ВВП ‒ 4,26 трлн дол.,
випуск продукції ‒ приблизно 9,0 трлн дол.2
За 5 років середня заробітна плата збільши-
лася з 3716 євро у 2016 р. до 4094 євро у
2021 р., тобто в 1,1 раза. Тому можна приб-
лизно оцінити заробітну плату за 10 років:
4853 дол. × 1,1× 1,1 = 5823,6 дол.
Збільшуючи цю суму на 30%, одер-
жимо потрібну заробітну плату в Україні у
2033 р.:
5823,6 × 1,3 = 7750 дол.,
або за прогнозним курсом на 2033 р.
(49,315 грн/дол. США) 382191,25 грн.
Згідно з припущенням, що ВВП Укра-
їни у 2033 р. дорівнюватиме 1000,0 млрд дол.
при середній частці ВВП у випуску 0,444,
одержимо прогнозну величину випуску:
1000,0 / 0,444 = 2522,25 млрд дол.,
або 2525,25×49,315 = 111069,8 млрд грн.
Тоді частка оплати праці у випуску
( ) при середній чисельності платників по-
датків 10,0 млн осіб (у 2022 р. – 6,8 млн осіб)
дорівнюватиме
1 https://index.minfin.com.ua/ua/labour/salary/world/germany/
2 https://www.google.com/search?q=%D0%B2%D0%B2%D0%BF+%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0
%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8+2021&rlz=1C1SQJL_ruUA919UA919&oq=%D0%92
%D0%92%D0%9F&gs_lcrp=EgZjaHJvbWUqBggAEEUYOzIGCAAQRRg7MgYIARBFGDkyBwgCEAAYgA
QyCggDEAAYyQMYgAQyCggEEAAYkgMYigUyBggFEEUYPTIGCAYQRRg9MgYIBxBFGD3SAQgzO-
DQyajBqN6gCALACAA&sourceid=chrome&ie=UTF-8
= 0,001×10×382191,25×12×1,2186 /
/ 111069,8 = 0,503,
що суперечить існуючим макроекономіч-
ним закономірностям. Цей розрахунок
означає, що половина випуску країни буде
спрямована на оплату праці.
Таким чином, встановлення заробіт-
ної плати на рівні «сусіди в Євросоюзі плюс
30%» у 2033 р. при ВВП 1,0 трлн дол. США
є неможливим не тільки в найближчі 10 ро-
ків, але і взагалі.
Проте можна обчислити обсяг заробі-
тної плати у 2033 р. при ВВП 1,0 трлн дол.
США з урахуванням середньої частки оп-
лати праці у випуску для країн ЄС – 0,29.
2033
0,29 111069,8
220268,12 .
0,001 10 12 1,2186
W грн
= =
,
або 220268,12 / 49,315 = 4466,5 дол. США.
Критерієм обсягу заробітної плати є
досягнення рівня оплати праці у випуску
для розвинутих країн ЄС (0,29), а потім – до
оптимального рівня 0,382.
Отже, максимальна заробітна плата,
яку може собі дозволити Україна при опти-
мальній частці оплати праці у випуску 0,382
при ВВП 1,0 трлн дол. США, дорівнює
2033
0,382 111069,8
290146,0 .
0,001 10 12 1,2186
W грн
= =
,
або 290146,0 / 49,315 = 5883,5 дол. США.
Значення заробітної плати буде зале-
жати від конкретної чисельності платників
податків. Отже, замість формули оплати
праці «сусіди в Євросоюзі плюс 30%» про-
понується така:
оплата праці має визначатися з
умови досягнення частки оплати праці у ви-
пуску не нижче, ніж середнє значення для
країн ЄС (0,29) з подальшим збільшенням до
оптимального значення 0,382.
Пропонується додати до тексту Докт-
рини: жодна країна та її уряд не можуть
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 115
2023, № 3 (103)
бути конкурентоспроможними без наукової
підтримки. Тому Україна Перемоги потре-
бує суттєвої підтримки наукових дослі-
джень та оплати праці науковців.
Україна Перемоги має забезпечувати
рівень видатків на НТР 3% ВВП, рівень ви-
датків на інноваційну діяльність – 2% ВВП,
рівень видатків на освіту – 8% ВВП.
Щодо пункту Доктрини «Трансфор-
мація економіки, соціальної практики та
всіх сфер державного управління має відпо-
відати на питання: скільки нових робочих
місць дасть Україні конкретне рішення,
конкретна ініціатива», то використання та-
кого критерію є дуже вузьким. Набагато ва-
жливішою є частка ВДВ у випуску продук-
ції, тобто створення виробництв із високою
доданою вартістю. У сучасних умовах роз-
витку, цифровізації економіки та застосу-
вання штучного інтелекту це буде призво-
дити до скорочення робочих місць і появи
нових спеціальностей, до яких треба готу-
вати населення.
З урахуванням вищезазначеного тран-
сформація економіки, соціальної практики
та всіх сфер державного управління має
здійснюватися за двома критеріями: кіль-
кість нових робочих місць і частка ВДВ у
випуску продукції.
|
| id | oai:ojs.ojs.econindustry.org:article-286 |
| institution | Economy of Industry |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-14T01:00:36Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | ojseconindustryorg/22/d88ac1e6fbcf1e56dea14c4d35d18622.pdf |
| spelling | oai:ojs.ojs.econindustry.org:article-2862026-07-13T10:45:57Z Круглий стіл за міжнародною участю «Промисловість як базис Української доктрини» авторів, Колектив круглий стіл 10 липня 2023 р. в Інституті економіки промисловості НАН України відбулося засідання круглого столу на тему «Промисловість як базис Української доктрини».Організатором заходу виступив Інститут економіки промисловості НАН України із залученням фахівців та науковців інших українських і зарубіжних організацій: Естонського університету підприємництва та прикладних наук (Естонія), Лодзького університету (Польща), Полтавського університету економіки і торгівлі, Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Академії економічних наук, Інституту стратегій інноваційного розвитку і трансферу знань. Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine 2023-08-27 Article Article application/pdf https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/article/view/286 Экономика промышленности; No 3(103); 103-115 Economy of Industry; No 3(103); 103-115 Економіка промисловості; No 3(103); 103-115 2306-532X 1562-109X 10.15407/econindustry2023.03 uk https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/article/view/286/342 Copyright (c) 2023 Economy of Industry |
| spellingShingle | круглий стіл авторів, Колектив Круглий стіл за міжнародною участю «Промисловість як базис Української доктрини» |
| title | Круглий стіл за міжнародною участю «Промисловість як базис Української доктрини» |
| title_full | Круглий стіл за міжнародною участю «Промисловість як базис Української доктрини» |
| title_fullStr | Круглий стіл за міжнародною участю «Промисловість як базис Української доктрини» |
| title_full_unstemmed | Круглий стіл за міжнародною участю «Промисловість як базис Української доктрини» |
| title_short | Круглий стіл за міжнародною участю «Промисловість як базис Української доктрини» |
| title_sort | круглий стіл за міжнародною участю «промисловість як базис української доктрини» |
| topic | круглий стіл |
| topic_facet | круглий стіл |
| url | https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/article/view/286 |
| work_keys_str_mv | AT avtorívkolektiv kruglijstílzamížnarodnoûučastûpromislovístʹâkbazisukraínsʹkoídoktrini |