Вплив механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) на металургійний сектор України: напрями адаптації
This article analyzes the impact of the Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM) on Ukraine’s iron and steel in-dustry. Beginning in 2026, CBAM significantly escalates regulatory pressure on Ukrainian iron and steel exports to the EU due to the high carbon intensity of traditional BF-BOF (blast fur...
Saved in:
| Date: | 2026 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine
2026
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/article/view/347 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Economy of Industry |
| Download file: |  |
Institution
Economy of Industry| _version_ | 1868294443627446272 |
|---|---|
| author | Bozhyk, Denys P. |
| author_facet | Bozhyk, Denys P. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Denys P. Bozhyk",
"institution": "Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine"
}
] |
| author_sort | Bozhyk, Denys P. |
| baseUrl_str | https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-06-17T15:40:38Z |
| description | This article analyzes the impact of the Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM) on Ukraine’s iron and steel in-dustry. Beginning in 2026, CBAM significantly escalates regulatory pressure on Ukrainian iron and steel exports to the EU due to the high carbon intensity of traditional BF-BOF (blast furnace–basic oxygen furnace) technologies. The pur-pose of the study is to determine the adaptation pathways for the domestic steel sector, accounting for the time horizon and capital intensity of the proposed measures. Three key adaptation dimensions are identified: informational (improv-ing MRV reporting quality and transitioning away from default carbon intensity values), commercial (diversifying ex-port flows and optimizing carbon cost pass-through), and technological (transitioning to low-carbon technologies, spe-cifically DRI-EAF). The findings demonstrate that effective adaptation requires pairing short-term organizational mea-sures with long-term technological modernization. CBAM is examined not only as a threat risking the loss of export contracts, production cuts, and job losses, but also as a powerful institutional catalyst for industrial decarbonization and the integration of Ukrainian producers into European low-carbon value chains. The study reveals a significant diver-gence in the readiness levels of Ukrainian metallurgical enterprises. While certain companies (e.g., Interpipe) have al-ready deployed EAF technologies, others remain in the planning or early implementation stages of large-scale electric arc furnace projects. The success of this transition will heavily depend on timely access to investment capital, the devel-opment of a national MRV system fully aligned with EU standards, and effective state support. The author concludes that a comprehensive adaptation strategy—integrating data transparency, commercial flexibility, and deep technological transformation—will enable Ukrainian metallurgy to not only minimize current losses but also secure long-term com-petitiveness in the EU market during the post-war reconstruction period. |
| doi_str_mv | 10.15407/econindustry2026.02.036 |
| first_indexed | 2026-06-16T01:00:25Z |
| format | Article |
| fulltext |
36 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2026. № 1 (113)
ЕКОНОМІКА
ПРОМИСЛОВОСТІ
ECONOMY
OF INDUSTRY
ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ
РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ
ПІДПРИЄМСТВ
ECONOMIC PROBLEMS
OF THE DEVELOPMENT
OF INDUSTRIAL ENTERPRISES
https://doi.org/10.15407/econindustry2026.02.036
УДК: 338.45:502.3(477):339.924
JEL: Q56, F18, F13, Q54, L61, O14
Денис Пилипович БОЖИК, канд. техн. наук
E-mail:dionis@ukr.net; https://orcid.org/0000-0001-7620-7997
Інститут економіки промисловості НАН України,
вул. Марії Капніст, 2, м. Київ, 03057, Україна
ВПЛИВ МЕХАНІЗМУ ТРАНСКОРДОННОГО
ВУГЛЕЦЕВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (CBAM)
НА МЕТАЛУРГІЙНИЙ СЕКТОР УКРАЇНИ:
НАПРЯМИ АДАПТАЦІЇ1
У статті проаналізовано вплив механізму транскордонного вуглецевого регулювання (Carbon Border Adjustment
Mechanism — CBAM) на розвиток металургійної галузі України, який з 2026 р. суттєво посилює регуляторний
тиск на експорт продукції гірничо-металургійного комплексу (ГМК) до ЄС. Визначено такі ключові напрями
адаптації діяльності ГМК з урахуванням часового горизонту та капіталомісткості: інформаційний (підвищен-
ня якості MRV та відмова від дефолтних значень), комерційний (диверсифікація експорту) та технологічний
(перехід до DRI-EAF). Обґрунтовано, що ефективна адаптація потребує поєднання короткострокових заходів
із довгостроковою технологічною модернізацією. CBAM є не лише загрозою, а й каталізатором декарбонізації
та інтеграції галузі в європейські низьковуглецеві ланцюги.
Ключові слова: CBAM, декарбонізація металургії, адаптація ГМК, низьковуглецеві технології.
Cite : Божик Д. П. Вплив механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) на металур-
гійний сектор України: напрями адаптації. Економіка промисловості. 2026. № 2 (114). С. 36—45. https://
doi.org/10.15407/econindustry.2026.02.036
© Видавець ВД «Академперіодика» НАН України, 2026. Стаття опублікована на умовах відкритого доступу за
ліцензією CC BY-NC-ND license (https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/)
Згідно з консолідованими оцінками провідних
міжнародних інституцій (International Energy
Agency, World Steel Association, Intergo
vernmental Panel on Climate Change) металур-
гійна галузь належить до найбільш вуглецево-
інтенсивних секторів промисловості. Частка
чорної металургії перевищує 8 % світових ви-
кидів парникових газів1 і сягає близько 11 %
1 European Commission (2025). Carbon Border Adjust
ment Mechanism (CBAM) and the Green Deal. EU Cli
mate Policy Reports. https://www.globalefficiencyintel.
com/steel-industry
глобальних викидів CO2
2. У цьому контексті
Європейський «зелений» курс визначає декар-
бонізацію галузей-забруднювачів, зокрема ме-
талургії, як один із пріоритетних напрямів
трансформації економіки.
Імплементація механізму прикордонного
вуглецевого коригування (Carbon Border
Adjustment Mechanism — СВАМ) у практику
2 Hasanbeigi A., Springer C., Chobthiangtham P. The
Impact of the EU CBAM on Global Steel Trade —
Implications for U.S. Tariffs. Global Efficiency Intelligence.
2025. United States. www.globalefficiencyintel.com
ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2026. № 2 (114) 37
Вплив CBAM на українську металургію: напрями адаптації
зовнішньої торгівлі ЄС спричинила суттєве
зростання невизначеності на ринку метало-
продукції. Така ситуація зумовлена поєднан-
ням фундаментальних ринкових чинників і
складної регуляторної динаміки. В умовах гло-
бальної економічної нестабільності, спаду про-
мислової активності та посилення конкуренції
з боку третіх країн європейські імпортери та
переробники зазнали дефіциту надійних орієн-
тирів для прогнозування. Додатковим чинни-
ком є волатильність цін на викиди CO2 в межах
Системи торгівлі викидами ЄС (EU Emissions
Trading System — EU ETS), що становить осно-
ву для розрахунку CBAM-сертифікатів і усклад-
нює середньострокове планування витрат. Си-
туацію поглиблюють регулярні коригування
бенчмарків безкоштовних квот і поступове
зниження коефіцієнта безкоштовного розподі-
лу, що формує нестабільну базу для визначення
фінансових зобов’язань.
Суттєвим викликом для промисловості став
надто короткий часовий проміжок між фіналі-
зацією нормативної бази та початком здійснен-
ня фінансових зобов’язань. Європейська Комі-
сія оприлюднила уточнені методики розрахун-
ку CBAM лише наприкінці грудня 2025 р., що
фактично залишило експортерам декілька днів
для адаптації систем обліку до моменту повно-
цінного запуску механізму 1 січня 2026 р. Пері-
од адаптації припав на святковий час та спри-
чинив операційний вакуум і дефіцит експертної
підтримки. У результаті учасники ринку не
мали достатнього часу для перебудови ланцю-
гів постачання, адаптації інформаційних сис-
тем і налагодження процедур верифікації даних
про вуглецевий слід імпортованої продукції.
Наслідком такого регуляторного поспіху ста-
ло зростання витрат для споживачів метало-
продукції в ЄС і суміжних галузей, зокрема
автомобілебудування, будівництва та маши-
нобудування. Водночас асиметричність регу-
ляторного навантаження, яка відбувається за
відсутності аналогічних механізмів для гото-
вої продукції, створює ризики зниження кон-
курентоспроможності європейської промис-
ловості та посилення інфляційного тиску.
Для України запровадження CBAM є одним
із найбільш значущих чинників для промисло-
вого сектору, оскільки Європейський Союз за-
лишається ключовим ринком збуту металур-
гійної продукції. З 2026 р. українські експорте-
ри заліза та сталі опинилися перед подвійним
викликом: необхідністю мінімізації економіч-
них ризиків, пов’язаних із зростанням вугле-
цево-орієнтованого фіскального навантажен-
ня, та потребою в прискореній технологічній
модернізації за умов обмеженого доступу до
інвестиційного капіталу.
Актуальність дослідження посилюється тим,
що металургійна галузь України історично ба-
зується на енерго- та вуглецевомістких техноло-
гіях (мартенівське та доменно-киснево-конвер-
терне виробництво (BF-BOF)), що зумовлює
вищу інтенсивність викидів порівняно із серед-
ньоєвропейськими показниками та знижує ці-
нову конкурентоспроможність на ринку ЄС.
Водночас CBAM виступає потужним зовнішнім
інституційним стимулом декарбонізації, акти-
візуючи перехід до виробництва «зеленої» сталі
на основі технологій прямого відновлення залі-
за (DRI) та електродугового плавлення (EAF).
Запровадження CBAM зумовило формуван-
ня значного масиву наукових досліджень, які
умовно можна згрупувати за трьома основни-
ми напрямами.
По-перше, значна частина робіт зосереджена
на аналізі макроекономічних ефектів CBAM,
зокрема його ролі в запобіганні витоку вугле-
цю та збереженні конкурентоспроможності
європейських виробників у межах Системи
торгівлі викидами ЄС (Dechezleprêtre et al.,
2025; Zhao et al., 2023). Узагальнюючи наявні
підходи, Ц. Чжун і Ц. Пей ідентифікують три
ключові цілі механізму: забезпечення рівних
конкурентних умов, мінімізацію витоку вугле-
цю та обмеження глобальних втрат добробуту
(Zhong, Pei, 2024). Водночас дослідники під-
креслюють наявність фундаментальної асиме-
трії у сприйнятті CBAM: розвинуті країни
трактують його як інструмент відновлення
«чесної конкуренції», тоді як країни, що розви-
ваються, розглядають таку конкуренцію як не-
справедливу через структурні відмінності у
витратах на декарбонізацію. Аналогічну пози-
цію висловлює Д. Вірдянсях, який інтерпретує
CBAM як форму зовнішнього регуляторного
тиску, що не супроводжується достатніми ком-
пенсаторними механізмами — фінансовою під
тримкою, трансфером технологій і розвитком
інституційної спроможності (Wirdyansyah, 2025).
У свою чергу, С. Лю та В. Вей доводять, що «зе-
лені» торговельні бар’єри створюють шоки для
38 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2026. № 2 (114)
Д. П. Божик
стійкості ланцюгів постачання сталеливарної
промисловості, причому адаптивна спромож-
ність істотно варіюється за компонентами: опір,
відновлення, трансформація (Liu, Wei, 2025).
По-друге, окремий масив досліджень при-
свячено правовим аспектам функціонування
CBAM, зокрема його сумісності з нормами
Світової організації торгівлі. Нагальною про-
блемою є дотримання принципу режиму най-
більшого сприяння та недискримінаційності.
Емпіричні оцінки свідчать, що найбільших
втрат конкурентоспроможності зазнають кра-
їни з високою вуглецевою інтенсивністю екс-
порту, а саме Індія та Туреччина. Водночас на-
явність національних систем торгівлі викида-
ми, як у випадку Китаю, може частково ком-
пенсувати негативні ефекти, скорочуючи екс-
портні втрати на 30–60 % (Li et al., 2026). До-
слідження також демонструють непропорцій-
ність витрат і вигід: зокрема, Китай має значні
втрати добробуту при відносно обмеженому
ефекті скорочення викидів. У цьому контексті
підкреслюється важливість розвитку кліма-
тичних партнерств і трансферу технологій як
альтернативи одностороннім регуляторним
заходам, що дозволяє досягти більш збалансо-
ваних результатів з позицій кліматичної спра-
ведливості (Chen et al., 2025).
По-третє, значна увага приділяється пробле-
мі асиметричного регуляторного навантажен-
ня на країни, що розвиваються, які обмежені в
можливостях швидкої модернізації через дефі-
цит інвестиційних ресурсів. У цьому вимірі
особливо вразливою є Україна. Дослідження
впливу CBAM на українську металургійну га-
лузь переважно зосереджені на прикладних
оцінках економічних втрат (експорт, інвести-
ції, внесок у ВВП) у коротко- та середньостро-
ковій перспективі (Devlin et al., 2024; Bugayko
et al., 2025). Аналітичні центри, зокрема GMK
Center, та галузеві медіа активно досліджують
потенційні наслідки впровадження CBAM,
тоді як у наукових публікаціях формується те-
оретико-методологічна база з акцентом на пи-
таннях конкурентоспроможності (Даценко,
2024), екологічних стандартів (Карпенко, Лоза,
2025) та сталого розвитку галузі (Даценко, 2025;
Стрельченко, Стрельченко, 2024). Це свідчить
про наявність академічного інтересу, проте
водночас вказує на потребу в більш системних
дослідженнях, що інтегрують економетричні
моделі, кількісні оцінки адаптивних стратегій і
довгострокові сценарії трансформації.
Незважаючи на збільшення кількості науко-
вих досліджень, присвячених CBAM, у цій
сфері зберігається низка суттєвих прогалин,
що обмежують комплексне розуміння його
впливу на металургійну галузь України, а саме:
переважають агреговані макроекономічні під-
ходи, які не враховують технологічну неодно-
рідність виробництва та диференціацію вуг-
лецевої інтенсивності продукції; недостатньо
досліджені мікроекономічні механізми адап-
тації підприємств, зокрема якість MRV-
звітності 3, використання дефолтних значень
(значень за замовчуванням) та можливості пе-
ренесення витрат; більшість робіт має статич-
ний характер і не враховує динаміки поетап-
ного згортання безкоштовних квот у межах
EU ETS, що призводить до недооцінки довго-
строкових ефектів; практично відсутні сце-
нарні моделі, які дозволяють аналізувати аль-
тернативні траєкторії розвитку галузі залеж-
но від рівня адаптації; має місце дефіцит емпі-
ричних досліджень, орієнтованих на Україну в
умовах воєнного стану, де додатковими чин-
никами виступають руйнування виробничих
потужностей, енергетичні обмеження та не-
стача інвестицій; спостерігається методоло-
гічний розрив між оцінками Європейської Ко-
місії та галузевими прогнозами, що підкрес-
лює необхідність розроблення інтегрованих
динамічних моделей, здатних поєднати ма-
кро- та мікрорівневий аналіз впливу CBAM.
Отже, однією з невирішених проблем,
розв’язанню якої присвячено дану статтю, є
визначення напрямів адаптації вітчизняного
гірничо-металургійного комплексу до CBAM з
урахуванням специфічних чинників.
Метою статті є визначення напрямів адапта-
ції вітчизняного гірничо-металургійного
комплексу з урахуванням часового горизонту
та капіталомісткості.
Металургійна галузь України упродовж деся-
тиліть залишається одним із базових секторів
національної економіки та важливим чинни-
3 MRV-звітність — це ключовий інструмент екологіч-
ного моніторингу та частина глобальних зусиль щодо
боротьби зі зміною клімату. Абревіатура розшифро-
вується як Monitoring, Reporting, and Verification (мо-
ніторинг, звітність і верифікація). Ця система створе-
на для того, щоб точно вимірювати обсяги викидів
парникових газів на рівні окремого підприємства.
39ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2026. № 2 (114)
Вплив CBAM на українську металургію: напрями адаптації
ком макроекономічної стабільності навіть в
умовах повномасштабної війни. Вона функціо-
нує не лише як окрема галузь, а як комплексна
індустріальна екосистема, що формує основу
виробничих ланцюгів у машинобудуванні, бу-
дівництві, енергетиці та оборонно-промисло-
вому комплексі. До 2022 р. гірничо-металур-
гійний комплекс забезпечував понад 10 % ВВП
та близько третини товарного експорту Украї-
ни, формуючи суттєву частку валютних надхо-
джень і дохідну частину державного бюджету.
За підсумками 2025 р. внесок металургійної
галузі у ВВП скоротився до 5,5 % порівняно з
2024 р., коли він становив 7,2 %. Експорт гірни-
чо-металургійної продукції скоротився до
6,2 млрд дол. США, або до 15,2 % загального
товарного експорту. Одночасно частка ЄС в
експорті української сталі зросла з 66 % у
2024 р. до 79 % у 2025 р. 4 Європейський Союз
став основним напрямом експорту, оскільки
українські металургійні компанії, зазнаючи ба-
гатьох викликів, пов’язаних із війною, не мо-
жуть ефективно конкурувати на географічно
віддалених глобальних ринках. Китайський екс-
порт витісняє українську продукцію з традицій-
них ринків у регіоні Близького Сходу та Північ-
ної Африки, Туреччині та інших регіонах.
Запровадження механізму прикордонного
вуглецевого коригування ЄС потенційно здат-
не істотно змінити зазначені тенденції і по суті
є найгострішою загрозою для вітчизняних ме-
талургійних підприємств. Уже в І кварталі
2026 р. вони втратили понад 1,1 млн т експорт-
них замовлень 5. Зокрема, компанія «Метін-
вест» втратила замовлення на заготовку та до-
вгий прокат обсягом понад 240 тис. т. Під за-
грозою і сегмент плоского прокату обсягом
близько 2 млн т. Кооперація в межах групи та-
кож під ризиком через потенційне припинення
або обмеження поставок квадратної заготовки
з «Каметсталі», що загрожує втратою робочих
місць безпосередньо в ЄС на болгарському за-
4 Глущенко А. (2026, 21 квітня) Галузь втратила пози-
ції на багатьох експортних ринках і водночас стає
дедалі більш залежною від поставок до ЄС. https://
gmk.center/ua/news/vnesok-gmk-do-vvp-ukraini-sklav-
5-5-u-2025-r/.
5 Григоренко Ю. (2026, 08 квітня) Тільки в I кварталі
українські металурги втратили понад 1,1 млн т екс-
портних замовлень металургійної продукції. https://
gmk.center/ua/posts/pershi-misyaci-zastosuvannya-cbam-
-vzhe-negativno-vplinuli-na-ukrainsku-metalurgiju/
воді Promet Steel. Підприємство «АрселорМіт-
тал Кривий Ріг» практично втратило європей-
ський ринок. Клієнти, дізнавшись про додат-
кові CBAM-платежі в розмірі 60–90 дол. / т,
анулювали всі замовлення на І квартал 2026 р.
в обсязі близько 300 тис. т. Саме через вплив
CBAM підприємство було вимушене скороти-
ти виробничі потужності (ливарно-механіч-
ний завод, цех блюмінгу) і 3,4 тис. робочих
місць. За оцінками аналітичних центрів, упро-
вадження CBAM може призвести до падіння
ВВП України у 2026 р. на 4,8 % та скорочення
експорту до ЄС на 7,8 % 6. Це посилює страте-
гічну значущість адаптації металургії України
до вимог низьковуглецевого регулювання ЄС.
Порівняльний аналіз умов функціонування
металургійної галузі України до та після по-
вноцінного запровадження CBAM свідчить
про трансформацію характеру конкурентного
середовища: воно змінюється з переважно
ринкового на регуляторно обумовлене, форму-
ючи структурні стимули до прискореної де-
карбонізації та технологічної модернізації га-
лузі. При цьому нерівномірний процес техно-
логічного оновлення, який триває останні де-
сятиліття в галузі, обумовлює різні можливос-
ті для ефективної адаптації до чинних умов.
Так, компанія «Інтерпайп» ще в 2012 р. завер-
шила будівництво електросталеплавильного
заводу (EAF) потужністю 1,32 млн т, повністю
відмовившись від мартенівського виробни-
цтва сталі. Вартість проєкту склала 700 млн
дол. США. Для реалізації потенціалу зниження
викидів CO2 більшість вітчизняних підпри-
ємств обирають модель переходу на EAF-
технології. Попри «зелений» профіль виробни-
цтва та низький вуглецевий слід, компанія за-
знає прямих фінансових втрат через відмову
клієнтів від контрактів унаслідок хибних де-
фолтних значень у довіднику Єврокомісії. На
комбінаті «Запоріжсталь» планується будівни-
цтво електросталеплавильного комплексу
(ЕСПК) потужністю 3,3–3,8 млн т на рік, а на
комбінаті «Каметсталь»-ЕСПК — потужністю
3,2 млн т. На Дніпровському металургійному
заводі (ДМЗ) також анонсовано будівництво
6 Бойко І. (2026, 14 квітня). Через екомито CBAM
Україна втратить 5 % ВВП вже у нинішньому році.
https://www.unian.ua/economics/finance/cherez-
ekomito-cbam-ukrajina-vtratit-5-vvp-vzhe-u-
ninishnomu-roci-uspp-13348647.html
40 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2026. № 2 (114)
Д. П. Божик
ЕСПК, однак потужність об’єкта наразі не ви-
значена та перебуває на стадії проєктування.
Комбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг» (АМКР)
не декларував масштабних модернізацій у ко-
роткостроковій перспективі. Водночас міжна-
родний досвід материнської компанії демон-
струє застосування технології DRI-EAF на всіх
європейських заводах. Це дозволяє припусти-
ти, що і для українського підприємства буде
обрано подібну стратегію. Такий підхід забез-
печить збереження переваг вертикальної інте-
грації та дозволить згодом реалізувати потен-
ціал зниження вуглецевого сліду продукції.
Слід відзначити, що реалізація цих проєктів
наразі призупинена через воєнні дії та відно-
виться у післявоєнний період.
Наведене порівняння підтверджує, що про-
відні металургійні компанії перебувають на
різних етапах адаптації до низьковуглецевого
виробництва, а CBAM виступає не лише регу-
ляторним викликом, але й каталізатором струк-
турних і технологічних трансформацій у галузі.
Адаптація вітчизняного гірничо-металургійно-
го комплексу до умов CBAM обумовлена склад-
ною взаємодією внутрішніх структурних обме-
жень і зовнішніх можливостей. Наявні конку-
рентні переваги не здатні повністю компенсу-
вати вплив вуглецевого регулювання без
масштабної технологічної модернізації та ін-
ституційної гармонізації з європейською клі-
матичною політикою. Водночас запроваджен-
ня Європейським Союзом CBAM, попри ство-
рення критичних економічних ризиків для
українського металургійного експорту в умо-
вах війни, виступає фундаментальним інсти-
туційним стимулом для докорінної структур-
но-технологічної трансформації галузі.
Узагальнення галузевих кейсів дозволяє вио-
кремити кілька типових ефектів впливу CBAM:
• втрата короткострокових експортних контр-
актів через підвищення ціни;
• порушення внутрішньогрупових виробни-
чих ланцюгів;
• зниження завантаження потужностей і ско-
рочення зайнятості;
• посилення залежності від окремих ринків
збуту.
CBAM виступає як системний інституцій-
ний чинник, що чинить одночасний вплив на
кілька рівнів функціонування гірничо-мета-
лургійного комплексу України. На першому
рівні механізм проявляється через формуван-
ня вуглецевої ціни, посилення регуляторного
тиску та трансформацію умов доступу до рин-
ку ЄС, що безпосередньо впливає на експорт-
ну собівартість продукції. На другому рівні ці
процеси трансформуються в макроекономічні
ефекти: зростання витрат виробництва, зни-
ження цінової конкурентоспроможності та пе-
рерозподіл експортних потоків. Подальший
рівень передбачає структурні зміни в галузі,
що включають технологічну модернізацію ви-
робництва, перехід до низьковуглецевих техно-
логій і зростання інвестиційного навантажен-
ня. Своєю чергою, такі зміни формують необ-
хідність реалізації адаптивних стратегій під-
приємств, серед яких ключове місце посідають
декарбонізація виробництва, цифровізація
ланцюгів постачання та інтеграція у європей-
ські низьковуглецеві виробничі мережі. Це ві-
дображає можливі сценарії зміни експортного
потенціалу продукції ГМК України — від його
зниження в умовах інерційної адаптації до
стабілізації або зростання за умови активної
технологічної трансформації. Таким чином,
CBAM виступає не лише зовнішнім регуля-
торним бар’єром, але і структурним драйве-
ром довгострокової модернізації галузі та її
інтеграції в нову архітектуру глобальної низь-
ковуглецевої торгівлі.
На основі виявлених структурних обмежень
і конкурентних викликів визначено напрями
адаптації металургійної галузі України до умов
функціонування CBAM, які враховують спе-
цифіку технологічної структури виробництва,
обмеженість інвестиційних ресурсів і вплив
воєнного чинника.
1. Інформаційна адаптація — характеризу-
ється відносно короткою тривалістю, а також
потребує відносно низьких обсягів капіталь-
них вкладень. У межах цього напряму ключо-
вим завданням є мінімізація додаткового вуг-
лецевого навантаження за рахунок підвищен-
ня точності обліку та верифікації викидів.
Критичне значення для вітчизняних підпри-
ємств має відмова від використання дефолт-
них показників вуглецевої інтенсивності, які
для країн із традиційно високим рівнем викидів
можуть мати завищений характер і призводити
до непропорційного зростання CBAM-платежів.
Відповідно, пріоритетом для вітчизняних під-
приємств є перехід до надання верифікованих
41ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2026. № 2 (114)
Вплив CBAM на українську металургію: напрями адаптації
даних на рівні окремих виробничих установок.
Це дозволить знизити надлишкове фінансове
навантаження через набуття можливості при-
дбання меншої кількості CBAM-сертифікатів.
Важливим елементом є також синхронізація
систем моніторингу, звітності та верифікації
(MRV) із комерційною діяльністю підпри-
ємств. У цьому контексті екологічна звітність
трансформується з допоміжної функції у скла-
дову механізму ціноутворення та управління
контрактами. Експортери, які можуть надати
докази на рівні заводу та конкретного маршру-
ту, отримують міцнішу основу для захисту
ціни, домовленостей про часткове перенесен-
ня витрат на покупця з ЄС і диференціації себе
від конкурентів із вищими викидами. У цьому
сенсі CBAM слід тлумачити як архітектуру ці-
ноутворення з регуляторними чинниками.
Вона не нав’язує механічно одну універсальну
надбавку всім іноземним постачальникам —
натомість вона створює структуровану основу,
в якій вуглецева інтенсивність, достовірність
документації та структура транзакцій спільно
визначають, яка частина вуглецевих витрат по-
глинається експортером, переноситься на по-
купця або компенсується комерційним перепо-
зиціонуванням. Моніторинг на рівні заводу,
атрибуція продукції за конкретним маршрутом,
верифіковані записи вхідних даних та інтеграція
між системами екологічних і комерційних даних
стають передумовами для достовірного ціноут-
ворення. Це особливо важливо, оскільки офіцій-
ні значення за замовчуванням залишаються до-
ступними, а комерційний штраф за ціноутво-
рення за замовчуванням може бути суттєвим,
коли фактичні показники кращі за контрольний.
2. Комерційна адаптація — передбачає опти-
мізацію структури збуту та перерозподіл вуг-
лецевих витрат між учасниками ланцюга ство-
рення вартості. Одним із ключових інструмен-
тів є портфельна диверсифікація експорту, яка
базується на диференціації виробничих акти-
вів за рівнем вуглецевої інтенсивності. Зокре-
ма, продукція підприємств із нижчим вуглеце-
вим слідом може орієнтуватися на ринок ЄС,
тоді як більш вуглецевомістка продукція — на
альтернативні ринки з менш жорстким еколо-
гічним регулюванням. Не кожен завод, про-
дукт і клієнт повинні керуватися однією комер-
ційною логікою. Експортери з неоднорідною ба-
зою активів можуть зберегти прибутковість,
призначаючи заводи з низьким рівнем викидів
контрактам ЄС, перенаправляючи виробництво
з вищим рівнем викидів на напрями з меншою
вартістю вуглецю або надаючи пріоритет похід-
ним продуктам, де відносини з клієнтами менш
схильні до конкуренції на спотовому ринку.
Додатковими інструментами виступають
перегляд контрактних умов із включенням по-
ложень щодо компенсації CBAM-витрат, а та-
кож сегментація клієнтів з урахуванням їх го-
товності сплачувати «зелену премію» за низь-
ковуглецеву продукцію. Такий підхід дозволяє
частково нейтралізувати негативний ціновий
ефект CBAM.
У сталеливарній промисловості ринок ЄС є
одночасно великим і різноманітним, тому
збільшення вартості вуглецю не усуває авто-
матично іноземних постачань, але диференці-
ює постачальників за ефективністю маршрутів
та їхньою здатністю надавати достовірні докази
викидів. Якщо скоригована на вуглець собівар-
тість одного експортера зростає менше, ніж в
іншого, CBAM може стати джерелом конку-
рентного перезамовлення, а не єдиним бар’єром.
З цієї причини стратегія експортера має будува-
тися навколо відносного позиціонування в
межах набору порівняння, який фактично ви-
користовують покупці з ЄС, а не навколо аб-
страктного глобального середнього значення.
3. Технологічна адаптація — найбільш фун-
даментальний напрям, який передбачає зни-
ження вуглецевої інтенсивності виробництва
на основі зміни виробничих процесів. Для ме-
талургійної галузі України важливим є перехід
від доменно-киснево-конвертерної моделі до
технологічних рішень типу DRI-EAF, що забез-
печують суттєве скорочення прямих викидів
CO2. Водночас реалізація таких проєктів по-
требує значних інвестицій та наразі обмежу-
ється впливом воєнних ризиків. Для експор-
терів металопродукції виробничий процес
тісно пов’язаний із вибором маршруту до-
ставки сировини та експортної продукції. Різ-
ниця між технологіями виробництва сталі
(доменна піч / кисневий конвертер, пряме від-
новлення заліза, електродугові печі на брухті),
джерелами електроенергії та якістю сировини
дедалі сильніше впливатиме на доступ до пре-
міальних сегментів ринку ЄС.
Отже, ефективна адаптація діяльності гірни-
чо-металургійного комплексу України до
42 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2026. № 2 (114)
Д. П. Божик
CBAM не передбачає відмови від європейсько-
го ринку, а ґрунтується на поєднанні коротко-
строкових заходів щодо оптимізації вуглецевої
звітності, середньострокових стратегій управ-
ління експортним портфелем і довгострокової
технологічної трансформації виробництва. Та-
кий підхід дозволяє мінімізувати поточні втра-
ти та сформувати передумови для відновлення
конкурентоспроможності галузі в післявоєн-
ний період. Кожен напрям адаптації впливає
на параметри моделі експортного потенціалу
через зміну вуглецевої інтенсивності, витрат і
структури попиту (див. таблицю 1).
Загальна логіка передбачає послідовний пе-
рехід від короткострокових заходів, спрямова-
них на мінімізацію вуглецевих витрат через
підвищення точності даних, до довгостроко-
вих стратегій, орієнтованих на структурне
зниження вуглецевої інтенсивності виробни-
цтва. Сутність адаптації полягає в тому, що
первинний «захист маржі» досягається за ра-
хунок інформаційної та комерційної оптиміза-
ції, тоді як стійка конкурентоспроможність у
середньо- та довгостроковій перспективі за-
безпечується через трансформацію виробни-
чих процесів. Важливо, що така послідовність
дозволяє синхронізувати інвестиційні рішен-
ня з ринковими сигналами та поступово змен-
шувати регуляторне навантаження. Комплек-
сна реалізація зазначених підходів дозволить
металургійній галузі України адаптуватися до
CBAM, мінімізувати фінансові втрати, стиму-
лювати технологічну модернізацію та забезпе-
чити довгострокову конкурентоспроможність
на зовнішніх ринках.
Таблиця 1. Напрями адаптації експортерів до регулювання CBAM за часовим горизонтом
Часовий
горизонт
Низька капіталомісткість (організаційні
зміни)
Висока капіталомісткість
(структурні зміни)
Коротко-
строковий
Інформаційна адаптація: підвищення
якості даних MRV, верифікація
вуглецевого сліду продукції, збір
первинних даних від постачальників
Комерційна адаптація:
перегляд контрактних умов, включення
CBAM-застережень, узгодження механізмів
перенесення вуглецевих витрат на покупця
Середньо-
строковий
Комерційна адаптація: перерозподіл
експортних потоків між підприємствами з
різною вуглецевою інтенсивністю
Комерційна адаптація:
формування низьковуглецевих ланцюгів
постачання, сертифікація сировини та
компонентів
Довго-
строковий
Комерційна адаптація:
зміна продуктового портфеля та
селективний вибір ринків збуту
Технологічна адаптація:
перехід до DRI-EAF, використання
низьковуглецевої енергії та інтеграція ВДЕ
Джерело: складено автором.
У коротко- та середньостроковій перспекти-
ві ключовим завданням держави є формуван-
ня інституційних і фінансових передумов для
адаптації галузі до нових регуляторних вимог.
Насамперед необхідним є розвиток національ-
ної системи моніторингу, звітності та верифі-
кації викидів (MRV), синхронізованої з євро-
пейськими стандартами, що передбачає при-
скорення акредитації верифікаторів, запрова-
дження прозорих процедур підтвердження
даних та інтеграцію екологічної звітності в
систему зовнішньоекономічної діяльності. Ра-
зом із тим критично важливим є забезпечення
доступу до фінансових ресурсів для декарбоні-
зації, зокрема через державні програми під-
тримки модернізації, застосування інструмен-
тів змішаного фінансування та активізацію
співпраці з міжнародними фінансовими інсти-
туціями з метою залучення «зеленого» капіта-
лу. Важливу роль відіграє також участь держа-
ви в переговорному процесі з ЄС, зокрема
щодо можливості запровадження перехідних
механізмів, тимчасового пом’якшення фінан-
сового навантаження й уточнення параметрів
розрахунку викидів на основі фактичних да-
них вітчизняних підприємств. Також доціль-
ним є формування національної системи вуг-
лецевого регулювання, гармонізованої з EU
ETS, що дозволить зменшити ризики подвій-
ного регуляторного навантаження, сформува-
ти внутрішні стимули до декарбонізації та під-
вищити прозорість ціноутворення на вуглець.
CBAM слід розглядати не лише як інстру-
мент торговельної політики, а як механізм
структурної трансформації галузі, який змі-
43ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2026. № 2 (114)
Вплив CBAM на українську металургію: напрями адаптації
нює принципи ціноутворення, інвестиційні
пріоритети та логіку участі у глобальних ланцю-
гах створення вартості. У цих умовах збережен-
ня експортного потенціалу гірничо-металургій-
ного комплексу України залежить від здатності
до комплексної адаптації, що поєднує підвищен-
ня прозорості та точності даних, гнучкість ко-
мерційних стратегій, послідовну технологічну
модернізацію, а також ефективну державну під-
тримку та міжнародну координацію. Реалізація
такого підходу дозволить не лише мінімізувати
втрати від запровадження CBAM, але й сформу-
вати передумови для інтеграції галузі у європей-
ські низьковуглецеві ланцюги створення вар-
тості в довгостроковій перспективі.
Висновки
1. CBAM є комплексним інструментом кліма-
тично-торговельної політики ЄС, який транс-
формує вуглецеві викиди у складову зовніш-
ньоторговельного ціноутворення та фактично
формує нову систему екологічно детермінова-
ної конкурентоспроможності на міжнародних
ринках. Для гірничо-металургійного комплек-
су України це означає посилення структурного
тиску на експортні позиції через високу вугле-
цеву інтенсивність доменно-киснево-конвер-
терних (BF-BOF) технологічних процесів і зна-
чну орієнтацію на ринок ЄС.
2. Виявлено значну диференціацію вітчизня-
них металургійних підприємств за рівнем го-
товності до запровадження механізму CBAM.
Підприємство «Інтерпайп» виступає прикла-
дом повністю реалізованої адаптації до низько-
вуглецевого виробництва: перехід на електро-
сталеплавильну технологію (EAF) дозволив по-
вністю відмовитися від мартенівського вироб-
ництва сталі та забезпечити високий потенціал
скорочення викидів CO2, що робить компанію
найбільш підготовленою до регуляторного тис-
ку ЄС. Інші підприємства, такі як «Запоріж-
сталь» і «Каметсталь», перебувають на стадії
планування або реалізації великих проєктів
електросталеплавильних комплексів (ЕСПК),
що свідчить про середній рівень готовності до
CBAM. Для цих заводів ефективність заходів
щодо зниження вуглецевої інтенсивності зале-
жатиме від своєчасного завершення інвести-
ційних проєктів і доступності фінансування
для модернізації. Підприємства ДМЗ та АМКР
наразі демонструють нижчий рівень готовності
через відсутність завершених проєктів модерні-
зації або призупинення реалізації інвестицій-
них планів у зв’язку з воєнними діями. Водно-
час стратегія материнської компанії ArcelorMittal
свідчить про потенційну реалізацію технологій
DRI-EAF на українському комбінаті після від-
новлення діяльності, що дозволить зберегти пе-
реваги вертикальної інтеграції та забезпечити
поступове зниження викидів CO2.
3. Практичне значення одержаних результатів
полягає в обґрунтуванні необхідності одночас-
ної адаптації на рівні державної політики та кор-
поративних стратегій. Ключовими напрямами
визначено гармонізацію системи моніторингу,
звітності та верифікації викидів з європейською
кліматичною архітектурою, а також прискорен-
ня технологічної модернізації виробництва че-
рез упровадження низьковуглецевих техноло-
гій, зокрема електродугового плавлення та вод-
невих рішень для прямого відновлення заліза.
Підтверджено, що CBAM виступає не лише
зовнішнім регуляторним викликом, а й інсти-
туційним драйвером структурної трансфор-
мації металургійної галузі України, формуючи
передумови для її інтеграції у європейські
низьковуглецеві ланцюги створення вартості.
Подальші дослідження мають бути зосередже-
ні на статичних оцінках і комплексних динаміч-
них моделях, які поєднують макро-, мікро- та
інституційний рівні аналізу, що дозволить про-
аналізувати як ризики, так і можливості для
трансформації металургійної галузі України в
умовах посилення кліматичного регулювання.
ЛІТЕРАТУРА
Даценко А. Особливості адаптації металургії України до механізму транскордонного вуглецевого регулювання.
Здобутки економіки: перспективи та інновації. 2025. Вип. 17. https://doi.org/10.5281/zenodo.15220994
Даценко А. Вплив «CBAM» на розвиток та конкурентоспроможність металургійної галузі України. Економіка
та суспільство. 2024. Вип. 70. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-70-99
Карпенко А., Лоза С. ESG-загрози економічній безпеці підприємств металургії. Економічний аналіз. 2025. Т.35,
№ 1. С. 419—427. https://doi.org/10.35774/econa2025.01.419
44 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2026. № 2 (114)
Д. П. Божик
Стрельченко І., Стрельченко А. Металургійна промисловість України в контексті сталої конкурентоспроможності
та післявоєнної відбудови. Економічний аналіз. 2024. Т. 34, № 4. С. 22–29. https://doi.org/10.35774/econa2024.04.022
Bugayko D., Hryhorak M., Katsman M., Zaporozhets. O. Borysiuk. A. Challenges of Post-War Sustainable Development
of Ukraine - EU Metallurgical Products Supply Chains. Electronic Scientific Journal Intellectualization of Logistics and
Supply Chain Management. 2025. No. 32. Р. 62—87. https://doi.org/10.46783/smart-scm/2025-32-5
Chen Z. Y., Zhao L. T., Cheng L., Qiu R. X. How does China respond to the Carbon Border Adjustment Mechanism? An
approach of global trade analysis. Energy Policy. 2025. Vol. 198. Art. 114486. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2024.114486
Dechezleprêtre A. et al. Carbon Border Adjustments: The potential effects of the EU CBAM along the supply chain. OECD
Science, Technology and Industry Working Papers. № 2025/02. OECD Publishing, Paris. https://doi.org/10.1787/e8c3d060-en
Devlin A., Mykhnenko V., Zagoruichyk, A. Salmon N., Soldak M. Techno-economic optimisation of steel supply chains
in the clean energy transition: A case study of post-war Ukraine. Journal of Cleaner Production. 2024. Vol. 466. Art.
142675. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2024.142675
Li M., Sun Y., Xia Y., Yang Z., Chen C., Yuan, Y., Wang P. The impacts of Carbon Border Adjustment Mechanism
(CBAM) on international trade and policy responses: from an economic and environmental equity perspective. Energy
Policy. 2026. Vol. 210. Art. 115014. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2025.115014
Liu S., Wei W. Green Trade Barriers and Industrial Chain Resilience: Is Green Finance Still Effective? Systems. 2025.
Vol. 13, Iss. 10. Art. 867. https://doi.org/10.3390/systems13100867
Wirdyansyah D. Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM) and Its Implications for Developing Economies: A Sys-
tematic Literature Review. Indonesian Journal of Energy. 2025. No. 8/29. Р. 162—176. https://doi.org/10.33116/ije.v8i2.292
Zhao L.T., Chen Z.Y., Duan Y.X., Qiu R.X. How will CBAM affect the decarbonisation of steel industry in China? A
system dynamics approach. International Journal of Production Research. 2023. No. 62. P. 1—22. https://doi.org/10.10
80/00207543.2023.2285397
Zhong J., Pei J. Carbon border adjustment mechanism: a systematic literature review of the latest developments. Climate
Policy. 2024. Vol. 24, Iss. 2. P. 228—242. https://doi.org/10.1080/14693062.2023.2190074
Надійшла до редакції 22.04.2026 р.
Прийнята до друку 13.05.2026 р.
Опублікована 29.06.2026 р.
REFERENCES
Datsenko, A. (2025). Peculiarities of adaptation of Ukraine’s metallurgy to the mechanism of cross-border carbon regu-
lation. Zdobutky ekonomiky: perspektyvy ta innovatsii, 17. https://doi.org/10.5281/zenodo.15220994
Datsenko, A. (2024). The influence of «CBAM» on the development and competitiveness of the metallurgical industry
of Ukraine. Economy and Society, 70. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-70-99
Karpenko, A. & Loza, S. (2025). ESG-threats to the economic security of metallurgy enterprises. Economic Analysis,
35(1), 419—427. https://doi.org/10.35774/econa2025.01.419
Strelchenko, I. & Strelchenko, A. (2024). Metallurgical industry of Ukraine in the context of sustainable competitiveness
and post-war reconstruction. Economic Analysis, 34(4), 22—29. https://doi.org/10.35774/econa2024.04.022
Bugayko, D., Hryhorak, M., Katsman, M., Zaporozhets, O., & Borysiuk, A. (2025). Challenges of post-war sustainable
development of Ukraine – EU metallurgical products supply chains. Electronic Scientific Journal Intellectualization of
Logistics and Supply Chain Management, 32, 62—87. https://doi.org/10.46783/smart-scm/2025-32-5
Chen, Z. Y., Zhao, L. T., Cheng, L., & Qiu, R. X. (2025). How does China respond to the Carbon Border Adjustment Mech-
anism? An approach of global trade analysis. Energy Policy, 198, 114486. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2024.114486
Dechezleprêtre, A., et al. (2025). Carbon border adjustments: The potential effects of the EU CBAM along the supply chain.
OECD Science, Technology and Industry Working Papers No. 2025/02. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/
e8c3d060-en
Devlin, A., Mykhnenko, V., Zagoruichyk, A., Salmon, N., & Soldak, M. (2024). Techno-economic optimisation of steel
supply chains in the clean energy transition: A case study of post-war Ukraine. Journal of Cleaner Production, 466,
Article 142675. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2024.142675
Li, M., Sun, Y., Xia, Y., Yang, Z., Chen, C., Yuan, Y., & Wang, P. (2026). The impacts of Carbon Border Adjustment
Mechanism (CBAM) on international trade and policy responses: From an economic and environmental equity per-
spective. Energy Policy, 210, 115014. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2025.115014
Liu, S., & Wei, W. (2025). Green trade barriers and industrial chain resilience: Is green finance still effective? Systems,
13(10), 867. https://doi.org/10.3390/systems13100867
Wirdyansyah, D. (2025). Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM) and its implications for developing economies:
A systematic literature review. Indonesian Journal of Energy, 8(29), 162—176. https://doi.org/10.33116/ije.v8i2.292
Zhao, L. T., Chen, Z. Y., Duan, Y. X., & Qiu, R. X. (2023). How will CBAM affect the decarbonisation of steel industry in
China? A system dynamics approach. International Journal of Production Research, 62(1), 1—22. https://doi.org/10.10
80/00207543.2023.2285397
Zhong, J., & Pei, J. (2024). Carbon border adjustment mechanism: A systematic literature review of the latest develop-
ments. Climate Policy, 24(2), 228—242. https://doi.org/10.1080/14693062.2023.2190074
Received: 22.04.2026
Accepted: 13.05.2026
Published: 29.06.2026
45ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2026. № 2 (114)
Вплив CBAM на українську металургію: напрями адаптації
Denys P. Bozhyk, PhD of Technical sciences, researcher
E-mail: dionis@ukr.net; https://orcid.org/0000-0001-7620-7997
Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine
2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine
THE IMPACT OF THE CARBON BORDER ADJUSTMENT
MECHANISM (CBAM) ON THE METALLURGICAL SECTOR
OF UKRAINE: PATHWAYS FOR ADAPTATION
This article analyzes the impact of the Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM) on Ukraine’s iron and steel in-
dustry. Beginning in 2026, CBAM significantly escalates regulatory pressure on Ukrainian iron and steel exports to the
EU due to the high carbon intensity of traditional BF-BOF (blast furnace–basic oxygen furnace) technologies. The pur-
pose of the study is to determine the adaptation pathways for the domestic steel sector, accounting for the time horizon
and capital intensity of the proposed measures. Three key adaptation dimensions are identified: informational (improv-
ing MRV reporting quality and transitioning away from default carbon intensity values), commercial (diversifying ex-
port flows and optimizing carbon cost pass-through), and technological (transitioning to low-carbon technologies, spe-
cifically DRI-EAF). The findings demonstrate that effective adaptation requires pairing short-term organizational mea-
sures with long-term technological modernization. CBAM is examined not only as a threat risking the loss of export
contracts, production cuts, and job losses, but also as a powerful institutional catalyst for industrial decarbonization and
the integration of Ukrainian producers into European low-carbon value chains. The study reveals a significant diver-
gence in the readiness levels of Ukrainian metallurgical enterprises. While certain companies (e.g., Interpipe) have al-
ready deployed EAF technologies, others remain in the planning or early implementation stages of large-scale electric
arc furnace projects. The success of this transition will heavily depend on timely access to investment capital, the devel-
opment of a national MRV system fully aligned with EU standards, and effective state support. The author concludes
that a comprehensive adaptation strategy—integrating data transparency, commercial flexibility, and deep technological
transformation—will enable Ukrainian metallurgy to not only minimize current losses but also secure long-term com-
petitiveness in the EU market during the post-war reconstruction period.
Keywords: CBAM, decarbonisation of metallurgy, steel sector adaptation, low-carbon technologies.
|
| id | oai:ojs.ojs.econindustry.org:article-347 |
| institution | Economy of Industry |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-06-18T01:00:26Z |
| publishDate | 2026 |
| publisher | Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | ojseconindustryorg/7e/c4011e946c9454677111734e38849b7e.pdf |
| spelling | oai:ojs.ojs.econindustry.org:article-3472026-06-17T15:40:38Z The impact of the carbon border adjustment mechanism (CBAM) on the metallurgical sector of Ukraine: pathways for adaptation Вплив механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) на металургійний сектор України: напрями адаптації Bozhyk, Denys P. CBAM, decarbonisation of metallurgy, steel sector adaptation, low-carbon technologies CBAM, декарбонізація металургії, адаптація ГМК, низьковуглецеві технології This article analyzes the impact of the Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM) on Ukraine’s iron and steel in-dustry. Beginning in 2026, CBAM significantly escalates regulatory pressure on Ukrainian iron and steel exports to the EU due to the high carbon intensity of traditional BF-BOF (blast furnace–basic oxygen furnace) technologies. The pur-pose of the study is to determine the adaptation pathways for the domestic steel sector, accounting for the time horizon and capital intensity of the proposed measures. Three key adaptation dimensions are identified: informational (improv-ing MRV reporting quality and transitioning away from default carbon intensity values), commercial (diversifying ex-port flows and optimizing carbon cost pass-through), and technological (transitioning to low-carbon technologies, spe-cifically DRI-EAF). The findings demonstrate that effective adaptation requires pairing short-term organizational mea-sures with long-term technological modernization. CBAM is examined not only as a threat risking the loss of export contracts, production cuts, and job losses, but also as a powerful institutional catalyst for industrial decarbonization and the integration of Ukrainian producers into European low-carbon value chains. The study reveals a significant diver-gence in the readiness levels of Ukrainian metallurgical enterprises. While certain companies (e.g., Interpipe) have al-ready deployed EAF technologies, others remain in the planning or early implementation stages of large-scale electric arc furnace projects. The success of this transition will heavily depend on timely access to investment capital, the devel-opment of a national MRV system fully aligned with EU standards, and effective state support. The author concludes that a comprehensive adaptation strategy—integrating data transparency, commercial flexibility, and deep technological transformation—will enable Ukrainian metallurgy to not only minimize current losses but also secure long-term com-petitiveness in the EU market during the post-war reconstruction period. У статті проаналізовано вплив механізму транскордонного вуглецевого регулювання (Carbon Border Adjustment Mechanism — CBAM) на розвиток металургійної галузі України, який з 2026 р. суттєво посилює регуляторний тиск на експорт продукції гірничо-металургійного комплексу (ГМК) до ЄС. Визначено такі ключові напрями адаптації діяльності ГМК з урахуванням часового горизонту та капіталомісткості: інформаційний (підвищен-ня якості MRV та відмова від дефолтних значень), комерційний (диверсифікація експорту) та технологічний (перехід до DRI-EAF). Обґрунтовано, що ефективна адаптація потребує поєднання короткострокових заходів із довгостроковою технологічною модернізацією. CBAM є не лише загрозою, а й каталізатором декарбонізації та інтеграції галузі в європейські низьковуглецеві ланцюги. Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine 2026-06-15 Article Article https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/article/view/347 10.15407/econindustry2026.02.036 Экономика промышленности; No 2(114); 36-45 Economy of Industry; No 2(114); 36-45 Економіка промисловості; No 2(114); 36-45 2306-532X 1562-109X 10.15407/econindustry2026.02 uk Copyright (c) 2026 Economy of Industry |
| spellingShingle | CBAM декарбонізація металургії адаптація ГМК низьковуглецеві технології Bozhyk, Denys P. Вплив механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) на металургійний сектор України: напрями адаптації |
| title | Вплив механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) на металургійний сектор України: напрями адаптації |
| title_alt | The impact of the carbon border adjustment mechanism (CBAM) on the metallurgical sector of Ukraine: pathways for adaptation |
| title_full | Вплив механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) на металургійний сектор України: напрями адаптації |
| title_fullStr | Вплив механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) на металургійний сектор України: напрями адаптації |
| title_full_unstemmed | Вплив механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) на металургійний сектор України: напрями адаптації |
| title_short | Вплив механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) на металургійний сектор України: напрями адаптації |
| title_sort | вплив механізму транскордонного вуглецевого регулювання (cbam) на металургійний сектор україни: напрями адаптації |
| topic | CBAM декарбонізація металургії адаптація ГМК низьковуглецеві технології |
| topic_facet | CBAM decarbonisation of metallurgy steel sector adaptation low-carbon technologies CBAM декарбонізація металургії адаптація ГМК низьковуглецеві технології |
| url | https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/article/view/347 |
| work_keys_str_mv | AT bozhykdenysp theimpactofthecarbonborderadjustmentmechanismcbamonthemetallurgicalsectorofukrainepathwaysforadaptation AT bozhykdenysp vplivmehanízmutranskordonnogovuglecevogoregulûvannâcbamnametalurgíjnijsektorukraíninaprâmiadaptacíí AT bozhykdenysp impactofthecarbonborderadjustmentmechanismcbamonthemetallurgicalsectorofukrainepathwaysforadaptation |