Електронна комерція у фармацевтичній промисловості: розвиток електронної торгівлі та механізми мінімізації економічних ризиків
The article examines the features of the development of electronic commerce (e-commerce), including online trade as its component, in the pharmaceutical industry in the context of economic digitalization. It identifies the main economic risks associated with the functioning of digital sales channels...
Gespeichert in:
| Datum: | 2026 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine
2026
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/article/view/348 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Economy of Industry |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Economy of Industry| _version_ | 1870106373520359424 |
|---|---|
| author | Sergiienko, Tetiana I. Sergiienkо, Daria V. |
| author_facet | Sergiienko, Tetiana I. Sergiienkо, Daria V. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Tetiana I. Sergiienko",
"institution": "National University «Zaporizhzhia Polytechnic»"
},
{
"author": "Daria V. Sergiienkо",
"institution": "National University «Zaporizhzhia Polytechnic» \nZaporizhzhia State Medical University"
}
] |
| author_sort | Sergiienko, Tetiana I. |
| baseUrl_str | https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-07T08:17:10Z |
| description | The article examines the features of the development of electronic commerce (e-commerce), including online trade as its component, in the pharmaceutical industry in the context of economic digitalization. It identifies the main economic risks associated with the functioning of digital sales channels, including financial, legal, logistical, and reputational risks, and analyzes their impact on the operational efficiency of enterprises in the sector. The study highlights the specifics of risk formation during the online distribution of pharmaceutical products, emphasizing that failures in logistics, regulatory compliance, or digital security can directly affect consumer safety and trust. The necessity of a comprehensive approach to risk management is substantiated, combining digital technologies, regulatory tools, and quality control mechanisms to ensure the stability and competitiveness of pharmaceutical e-commerce platforms. The article also proposes practical directions for risk mitigation, taking into account the industry’s characteristics, such as the critical importance of product safety, regulatory compliance, and the integrity of supply chains. Special attention is paid to the integration of blockchain technologies, digital identification systems, and cybersecurity measures as key mechanisms to enhance transparency, prevent fraud, and protect consumer data. The findings demonstrate that an effective risk management framework not only reduces the likelihood of negative events but also strengthens customer confidence, supports sustainable business development, and promotes the long-term efficiency and competitiveness of pharmaceutical enterprises in the digital economy. This research contributes to the understanding of risk dynamics in the online phar-maceutical market and provides recommendations for industry practitioners, regulators, and digital platform managers. |
| doi_str_mv | 10.15407/econindustry2026.02.046 |
| first_indexed | 2026-06-16T01:00:30Z |
| format | Article |
| fulltext |
46 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2026. № 2 (114)
ЕКОНОМІКА
ПРОМИСЛОВОСТІ
ECONOMY
OF INDUSTRY
ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ
РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ
ПІДПРИЄМСТВ
ECONOMIC PROBLEMS
OF THE DEVELOPMENT
OF INDUSTRIAL ENTERPRISES
https://doi.org/10.15407/econindustry2026.02046
УДК 339.13:004.738.5:615
JEL: L81, I11, D81, O33
Тетяна Іванівна СЕРГІЄНКО 1, канд. політ. наук, доцент
E-mail: sergienko7921@gmail.com; https://orcid.org/0000-0002-4654-9248
Дар’я Віталіївна СЕРГІЄНКО 1,2, студентка
E-mail: dashasergienko0108@gmail.com; https://orcid.org/0009-0001-1232-9335
1 Національний університет «Запорізька політехніка»,
вул. Університетська, 64, м. Запоріжжя, 69063, Україна
2 Запорізький державний медико-фармацевтичний університет,
бул. Марії Примаченко, 26, м. Запоріжжя, 69000, Україна
ЕЛЕКТРОННА КОМЕРЦІЯ
У ФАРМАЦЕВТИЧНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ:
РОЗВИТОК ЕЛЕКТРОННОЇ ТОРГІВЛІ
ТА МЕХАНІЗМИ МІНІМІЗАЦІЇ ЕКОНОМІЧНИХ РИЗИКІВ
У статті досліджено особливості розвитку електронної комерції, зокрема її складової — електронної торгівлі,
у фармацевтичній промисловості. Визначено ключові економічні ризики функціонування цифрових каналів збуту
(фінансові, правові, логістичні та репутаційні), а також окреслено їх вплив на ефективність діяльності підпри-
ємств галузі. Проаналізовано специфіку формування ризиків у процесі онлайн-реалізації фармацевтичної про-
дукції. Обґрунтовано доцільність комплексного підходу до управління ризиками з використанням технічних,
організаційних, правових та економічних механізмів, що підвищує безпеку цифрових каналів збуту та довіру
споживачів. Запропоновано напрями мінімізації ризиків з урахуванням галузевої специфіки.
Ключові слова: електронна комерція, електронна торгівля (як її складова), фармацевтична промисловість, еко-
номічні ризики, управління ризиками.
Цит ув ання: Сергієнко Т. І., Сергієнко Д. В. Електронна комерція у фармацевтичній промисловості: розвиток
електронної торгівлі та механізми мінімізації економічних ризиків. Економіка промисловості. 2026. № 2 (114).
С. 46—60. https://doi.org/10.15407/econindustry2026.02.046
© Видавець ВД «Академперіодика» НАН України, 2026. Стаття опублікована на умовах відкритого доступу за
ліцензією CC BY-NC-ND license (https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/)
Сучасний етап розвитку економіки характери-
зується активною цифровізацією бізнес-про-
цесів, що суттєво трансформує традиційні мо-
делі функціонування промислових підпри-
ємств, зокрема у фармацевтичній промисло-
вості. Електронна комерція, а також її складо-
ва — електронна торгівля стають ключовими
інструментами забезпечення доступності лі-
карських засобів і медичних товарів, оптиміза-
ції каналів збуту та підтримки безперервності
медичних послуг. Розвиток цих цифрових
явищ пов’язаний із прогресом інформаційно-
комунікаційних технологій, глобалізацією еко-
номічних відносин і широкою доступністю ме-
режі Інтернет для населення.
У межах даного дослідження доцільно роз-
межувати поняття «електронна комерція» та
«електронна торгівля». Електронна комерція
ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2026. № 2 (114) 47
Електронна комерція у фармацевтичній промисловості
розглядається як ширша економічна категорія,
що охоплює всі види господарських операцій,
здійснюваних за допомогою цифрових техно-
логій, включаючи маркетинг, фінансові тран-
закції, логістику та сервісне обслуговування.
Водночас електронна торгівля є складовою
електронної комерції та пов’язана безпосеред-
ньо з процесами купівлі-продажу товарів і по-
слуг через електронні канали.
Цифровізація фармацевтичного сектору
фор мує нові споживчі практики, значно змі-
нюючи спосіб взаємодії пацієнтів з аптечними
та медичними послугами. Дистанційне при-
дбання продукції через онлайн-аптеки, мо-
більні застосунки та телемедичні платформи
стає нормою, забезпечуючи зручність, швид-
кість і доступність ліків незалежно від геогра-
фічного розташування споживача. Крім цього,
цифрові сервіси дозволяють пацієнтам отри-
мувати персоналізовані рекомендації щодо ви-
користання лікарських засобів, автоматично
відслідковувати терміни придатності та наяв-
ність необхідних препаратів, а також планува-
ти повторні замовлення. Телемедичні плат-
форми інтегрують можливості консультацій із
лікарями онлайн, що сприяє своєчасному при-
йняттю рішень щодо лікування та знижує ри-
зики переривання терапії. Такі практики не
лише змінюють поведінку споживачів, але й
стимулюють фармацевтичні компанії до опти-
мізації логістичних ланцюгів, упровадження
систем контролю якості на відстані та викорис-
тання аналітики великих даних для прогнозу-
вання попиту й управління запасами (Дячук,
2017) і водночас передбачають активне засто-
сування цифрового маркетингу, автоматизації
бізнес-процесів і технологій штучного інтелек-
ту для підвищення ефективності управління
ризиками та контролю якості продукції1.
Разом із тим активне застосування цифро-
вих каналів збуту супроводжується низкою
економічних ризиків, що потребують систем-
ного підходу до їх мінімізації. До таких ризиків
належать проблеми безпеки транзакцій, у тому
числі шахрайські операції та несанкціонова-
1 Бабич В. В. (2025). Сучасні методи ведення бізнесу в
цифровому середовищі. Підприємницька, торговель-
на, біржова діяльність : тенденції, проблеми та пер-
спективи розвитку : матеріали VІ Міжнар. наук.-
практ. конф. Навчально-науковий інститут менедж-
менту та підприємництва ДУІКТ. Київ. С. 9—11.
https://duikt.edu.ua/uploads/p_323_76953988.pdf
ний доступ до платіжних даних, кіберзагрози,
які можуть призвести до втрати конфіденцій-
ної інформації або порушення роботи цифро-
вих платформ, а також недосконалість регуля-
торного середовища, що створює правові про-
галини у сфері електронної торгівлі фармацев-
тикою. Окрім цього, існують складнощі іден-
тифікації продукції, пов’язані з ризиком під-
робки ліків або порушенням ланцюгів поста-
вок, та забезпечення її якості на всіх етапах до-
ставки, включно з умовами зберігання та тран-
спортування. Ці чинники безпосередньо впли-
вають на довіру споживачів до онлайн-сервісів,
підвищують витрати на контроль та аудит, а
також стимулюють фармацевтичні компанії до
інтеграції інноваційних технологій для управ-
ління ризиками, таких як блокчейн для відсте-
ження продукції та автоматизовані системи
моніторингу якості (Єренко, Бушуєва, Хор-
тецька, 2024). На світовому рівні спостерігаєть-
ся посилення контролю за онлайн-обігом фар-
мацевтичної продукції та впровадження стан-
дартів цифрової безпеки, тоді як у регіонально-
му контексті, зокрема в Україні, ці процеси
ускладнюються трансформаційними економіч-
ними умовами та необхідністю адаптації до єв-
ропейських вимог (Повна, Бондаренко, 2024).
Особливе значення електронної комерції та
торгівлі проявилося при посиленні потреб у дис-
танційних сервісах у період кризових явищ, зо-
крема після повномасштабного вторгнення РФ у
2022 р., що спричинило порушення традиційних
каналів постачання та підвищення попиту на
онлайн-придбання лікарських засобів2. У цьому
контексті цифрова реклама та інтернет-марке-
тинг у фармацевтичній промисловості стали ді-
євими інструментами розвитку, чутливими до
змін у технологіях виробництва та промоції ліків
через онлайн-ресурси (Гарматюк, 2023).
Таким чином, комплексний аналіз економіч-
них ризиків цифрових каналів збуту у фарма-
цевтичній промисловості та розроблення ме-
ханізмів їх мінімізації є актуальним науковим і
практичним завданням. Технології електро-
нної комерції та торгівлі можуть не лише адап-
2 Коновалова Л. В., Лесів В. П. (2025). Тенденції розви-
тку e-commerce в галузі фармації. Innovations of
modern science and education. Proceedings of the 3rd
International scientifi c and practical conference. Perfect
Publishing. Vancouver, Canada. C. 225—229. http://ir.
librarynmu.com/handle/123456789/17013
48 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2026. № 2 (114)
Т. І. Сергієнко, Д. В. Сергієнко
тувати бізнес до мінливих умов ринку, але й
становити основу для формування інновацій-
них бізнес-моделей, здатних ураховувати гло-
бальні виклики та кризові ситуації.
Сучасний розвиток електронної комерції та
електронної торгівлі у фармацевтичній про-
мисловості активно досліджується українсь-
кими та зарубіжними науковцями. Зокрема, В.
Бабич аналізує сучасні методи ведення бізнесу
в цифровому середовищі, зосереджуючись на
проблемах оптимізації торгівельних платформ
та підвищенні ефективності підприємницької
діяльності 3. В. Воронкова, Н. Метеленко при-
діляють увагу цифровій трансформації про-
мислового менеджменту, що безпосередньо
впливає на розвиток цифрових каналів збуту
та інтеграцію цифрових технологій у бізнес-
процеси (Воронкова, Метеленко та ін. 2023).
О. Гарматюк досліджує формування стратегії
інтернет-реклами фармацевтичної продукції,
підкреслюючи важливість маркетингових ко-
мунікацій для залучення споживачів у цифро-
вому середовищі (Гарматюк, 2023). Д. Довбен-
ко та О. Гребешкова аналізують ефективність і
ризики функціонування e-com merce платформ
в Україні, акцентуючи увагу на фінансових, ло-
гістичних і технологічних загрозах (Довбенко,
Гребешкова, 2020). О. Дячук розглядає цифрові
канали збуту як соціальний феномен, підкрес-
люючи вплив цифрових плат форм на поведін-
ку споживачів (Дячук, 2017). У роботі (Єренко,
Бушуєва, Хортецька, 2024) розглянуто питання
управління та економіки фармації, у тому числі
аспекти онлайн-торгівлі лікарськими засобами
та забезпечення безпеки споживачів. Л. Коно-
валова та В. Лесів 4 аналізують тенденції розви-
тку e-commerce у фармацевтичній галузі, зо-
крема вплив цифрових платформ на доступ-
ність і якість продукції.
3 Бабич В. В. (2025). Сучасні методи ведення бізнесу в
цифровому середовищі. Підприємницька, торговель-
на, біржова діяльність: тенденції, проблеми та пер-
спективи розвитку : матеріали VІ Міжнар. наук.-
практ. конф. Навчально-науковий інститут менедж-
менту та підприємництва ДУІКТ. Київ. С. 9—11.
https://duikt.edu.ua/uploads/p_323_76953988.pdf
4 Коновалова Л. В., Лесів В. П. (2025). Тенденції розви-
тку e-commerce в галузі фармації. Innovations of
modern science and education : Proceedings of the 3rd
International scientifi c and practical conference. Perfect
Publishing. Vancouver, Canada. C. 225—229. http://ir.
librarynmu.com/handle/123456789/17013
І. Максютенко здійснює огляд тенденцій
розвитку електронної комерції в Україні, за-
значаючи сучасні виклики, серед яких високі
ризики шахрайства та проблеми логістики
(Максютенко, 2024). С. Повна та А. Бондарен-
ко досліджують використання e-commerce як
інструмент подолання системних криз розви-
тку підприємств, що актуально у фармацев-
тичній промисловості (Повна, Бондаренко,
2024). О. Світовий оцінює стан фармацевтич-
ного ринку України та проблеми доступності
лікарських засобів, що обумовлює необхід-
ність розвитку безпечних електронних плат-
форм (Світовий, 2024). С. Стендер, О. Лисак та
Н. Лук’яненко підкреслюють роль електронної
комерції у формуванні цифрової економіки та
важливість інтеграції кібербезпеки у платфор-
мові сервіси (Стендер, Лисак, Лук’яненко, 2023).
В. Ткачук, Т. Мельник та Ю. Богоявленська на-
голошують на перевагах і ризиках електронного
бізнесу в період цифрової трансформації, виді-
ляючи невирішені проблеми управління фінан-
совими, правовими та репутаційними ризика-
ми (Ткачук, Мельник, Богоявленська, 2021).
Отже, питання економічних ризиків та меха-
нізмів їх мінімізації в електронній комерції та
торгівлі фармацевтичного сектору промисло-
вості активно досліджуються, але залишаються
відкритими такі окремі аспекти: комплексна ін-
теграція технологічних, організаційних і право-
вих механізмів управління ризиками; стандар-
тизація процедур безпечної онлайн-торгівлі лі-
карськими засобами; забезпечення прозорості
та контролю якості продукції на всіх етапах
цифрового ланцюга постачання; питання відпо-
відальності та захисту прав споживачів у міжна-
родному контексті. Ці невирішені проблеми ви-
значають актуальність дослідження та обґрун-
товують необхідність розроблення комплексних
механізмів мінімізації ризиків у фармацевтич-
ній електронній комерції та торгівлі.
Мета статті полягає в дослідженні особли-
востей розвитку електронної комерції у фарма-
цевтичній промисловості, зокрема її складо-
вої — електронної торгівлі, з акцентом на ви-
явлення економічних ризиків, що виникають у
процесі цифровізації збуту лікарських засобів і
медичних товарів, а також на розробленні прак-
тично обґрунтованих механізмів їх мінімізації
із застосуванням кількісних методів оцінюван-
ня ризиків. Досягнення мети передбачає комп-
49ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2026. № 2 (114)
Електронна комерція у фармацевтичній промисловості
лексний аналіз сучасних споживчих практик у
фармацевтичній електронній комерції та тор-
гівлі, визначення ключових економічних ризи-
ків цифрових каналів збуту, оцінювання ефек-
тивності механізмів управління ризиками та
контролю якості продукції, а також розроблен-
ня практичних рекомендацій щодо їх мініміза-
ції для підприємств і державних органів.
У рамках дослідження доцільним є корот-
кий огляд еволюції фармацевтичної промис-
ловості України, що дозволяє краще зрозуміти
передумови впровадження цифрових каналів
збуту. Фармацевтична промисловість України
бере початок з кінця XIX ст., коли перші апте-
ки в Києві та Львові почали виробляти прості
настоянки з місцевих трав. У радянську епоху
ці майстерні перетворилися на потужні заво-
ди, як-от Харківський «Здоров’я» та Київський
вітамінний завод, що постачали лікарські за-
соби всьому СРСР.
Після здобуття незалежності галузь зазнала
масштабних трансформацій: приватизація від-
крила двері для приватних інвестицій, а впро-
вадження європейських стандартів GMP стало
орієнтиром для модернізації виробництва 5.
Важливою складовою розвитку вітчизняної
фармацевтичної промисловості та підтримки
українських виробників є державне регулю-
вання, спрямоване на підвищення конкурен-
тоспроможності продукції та стимулювання
виробництва медичної апаратури, лаборатор-
них реактивів, лікарських засобів, медичних
виробів і допоміжних засобів реабілітації. Це
передбачено в Законі України «Основи законо-
давства України про охорону здоров’я» 6, де за-
значено, що держава сприяє виробництву та
розвитку торгівлі необхідними для охорони
здоров’я виробами. Регулювання електронної
комерції та торгівлі у фармацевтичній промис-
ловості базується на комплексі нормативно-
правових актів, що визначають вимоги до ви-
робництва, обігу, контролю якості лікарських
засобів, а також особливості їх реалізації через
цифрові канали збуту. Зазначені документи
формують інституційне середовище функціо-
5 Фармацевтичні компанії України: ключові гравці та
тенденції (2026). https://engage.org.ua/farmaczevtychni-
kompaniyi-ukrayiny-klyuchovi-gravczi-ta-tendencziyi/
6 Верховна Рада України (1992). Основи законодавства
України про охорону здоров’я : Закон України № 2801-
XII. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text
нування цифрових каналів збуту, впливають
на рівень правових ризиків і визначають меха-
нізми захисту споживачів у цифровому прос-
торі. Додатково регулювання здійснюється від-
повідно до:
Закону України «Про лікарські засоби»,
який визначає порядок виробництва, обігу та
контролю якості лікарських препаратів 7;
Закону України «Про основи державного
нагляду (контролю) у сфері охорони здоров’я»,
що встановлює правила контролю за дотри-
манням стандартів якості та безпеки фарма-
цевтичної продукції 8;
Постанови Кабінету Міністрів України
№ 231 від 16.03.2017 р., яка регламентує порядок
реалізації технічно складних товарів із викорис-
танням реєстраторів розрахункових операцій 9;
Наказу Міністерства охорони здоров’я Укра-
їни № 690 від 08.11.2021 р. «Про затвердження
Порядку реалізації лікарських засобів через ін-
тернет», що встановлює вимоги до електронної
торгівлі лікарськими засобами, захисту прав
споживачів і прозорості онлайн-продажів10.
Таке комплексне законодавче поле створює
підґрунтя для регульованого розвитку фарма-
цевтичної промисловості, стимулює виробни-
цтво вітчизняних лікарських засобів і забезпе-
чує контроль за якістю продукції та безпекою
споживачів. Водночас зовнішні виклики, зокре-
ма перебої в логістичних ланцюгах, пов’язані з
повномасштабним вторгненням РФ у 2022 р.,
змусили підприємства адаптуватися шляхом
локалізації виробництва сировини та запрова-
дження гнучких моделей постачання (Svitovyi,
2024). Станом на 2026 р. фармацевтика актив-
но інтегрує сучасні біотехнології, зокрема ген-
ну інженерію, а регіональні особливості, на-
7 Верховна Рада України (1996). Про лікарські засоби :
Закон України № 123/95. https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/123/95#Text
8 Верховна Рада України (2007). Про основи держав-
ного нагляду (контролю) у сфері охорони здоров’я :
Закон України № 2807-VI. https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/2807-17#Text
9 Кабінет Міністрів України (2017). Про затвердження
переліку груп технічно складних побутових товарів,
які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуван-
ню) або гарантійній заміні : Постанова № 231. https://
zakon.rada.gov.ua/laws/show/231-2017-%D0%BF#Text
10 Міністерство охорони здоров’я України (2021). Про
затвердження Порядку реалізації лікарських засобів
через інтернет : Наказ № 690. https://zakon.rada.gov.
ua/laws/show/z1515-14#Text
50 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2026. № 2 (114)
Т. І. Сергієнко, Д. В. Сергієнко
приклад у Західній Україні з фокусом на
трав’яні препарати, додають галузі унікаль-
ності. Фармацевтичний сектор налічує понад
15 800 діючих компаній і підприємців, з яких
понад 9 000 — юридичні особи та близько
6 800 — фізичні підприємці, які постачають
понад 60 % потреб внутрішнього ринку та де-
монструють потенціал для розширення екс-
порту лікарських засобів 11. Щоб оцінити
масштаб й економічну вагу галузі, розглянемо
найбільших гравців ринку за чистим доходом
у 2024 р., дані яких залишаються актуальними
станом на 2026 р. (табл. 1).
Отже, наведені дані свідчать не лише про
масштаб ринку, але і про рентабельність про-
відних компаній, зокрема «Біофарма Плазма»,
яка відзначається високим прибутком. Провід-
ні фармацевтичні підприємства активно інвес-
тують у цифровізацію, автоматизацію, еколо-
11 Фармацевтична промисловість України. https://
youcontrol.market/catalog/farmatsevtychna-promyslovist
Таблиця 1. Ключові фармацевтичні компанії України за чистим доходом, млрд грн
(за 2024 р., актуалізовано станом на 2026 р.)
Місце Компанія Чистий дохід Чистий прибуток
1 Фармак 10,78 1,64
2 Фармацевтична фірма «Дарниця» 6,88 0,68
3 Юрія-Фарм 5,74 0,75
4 Київський вітамінний завод 4,94 0,16
5 Київмедпрепарат 3,57 0,07
6 Біофарма Плазма 3,55 0,85
7 Фарма Старт 2,34 0,76
8 Борщагівський ХФЗ 2,08 0,27
9 Фармацевтична компанія «Здоров’я» 2,03 0,15
10 Галичфарм 1,84 0,01
Джерело: складено на основі (рейтинг компаній «Top-1000»).
гічні технології та розвиток експорту, що ро-
бить їх стійкими до кризових ситуацій та спри-
яє підвищенню ефективності бізнес-процесів.
Такі показники підкреслюють стратегічну
роль фармацевтичної галузі в національній еко-
номіці та охороні здоров’я, а також актуальність
цифрових трансформацій. Для наочного під-
твердження взаємозв’язку між масштабами ді-
яльності та фінансовою ефективністю провід-
них гравців ринку доцільно розглянути співвід-
ношення їхніх ключових показників (рис. 1).
Електронна комерція та її складова — елек-
тронна торгівля стають ключовими інструмен-
тами адаптації до сучасних викликів і зміни
споживчих практик у 2026 р. Вони охоплюють
широкий спектр процесів, у тому числі онлайн-
продаж лікарських засобів, цифрові платформи
для взаємодії з клієнтами, електронні рецепти
та дистанційні медичні консультації, що сприяє
підвищенню доступності продукції, скорочен-
ню витрат та оптимізації логістичних процесів.
Таблиця 2. Рентабельність фармацевтичних підприємств, %
Компанія Рентабельність (R) Компанія Рентабельність (R)
Фармак 15,2 Біофарма Плазма 23,9
Дарниця 9,9 Фарма Старт 32,5
Юрія-Фарм 13,1 Борщагівський ХФЗ 13,0
Київський вітамінний завод 3,2 Здоров’я 7,4
Київмедпрепарат 2,0 Галичфарм 0,5
Джерело: розраховано авторами на основі даних табл. 1.
51ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2026. № 2 (114)
Електронна комерція у фармацевтичній промисловості
Для оцінювання ефективності діяльності
фармацевтичних підприємств проаналізовано
рентабельність на основі співвідношення чи-
стого прибутку до чистого доходу. Результати
розрахунків підтверджують суттєву диферен-
ціацію рівня прибутковості серед провідних
підприємств галузі (табл. 2).
Найвищі показники рентабельності мають
підприємства «Фарма Старт» (32,5 %) та «Біо-
фарма Плазма» (23,9 %), що вказує на високу
ефективність використання ресурсів і резуль-
тативність управлінських рішень. Водночас
низький рівень рентабельності характерний
для підприємств «Київмедпрепарат» (2,0 %) та
«Галичфарм» (0,5 %), що може вказувати на на-
явність внутрішніх проблем у структурі ви-
трат або організації бізнес-процесів.
Слід зауважити, що підприємства з менши-
ми обсягами доходу в окремих випадках забез-
печують вищий рівень рентабельності порів-
няно з великими компаніями. Це свідчить про
те, що ефективність діяльності не завжди без-
посередньо залежить від масштабів бізнесу, а
може визначатися рівнем оптимізації процесів,
упровадженням інновацій і цифрових техноло-
гій. Отже, підвищення ефективності діяльності
фармацевтичних підприємств вказує на їхню
високу ринкову стійкість і значний інвестицій-
ний потенціал. Саме фінансова стабільність лі-
дерів галузі стає фундаментом для впрова-
дження високовартісних інноваційних рішень
у сфері цифрової безпеки та захисту даних.
Оскільки масштабування електронної торгівлі
пропорційно збільшує вразливість бізнес-про-
цесів до зовнішніх загроз, критично важливим
постає питання переходу від загального моні-
торингу до точних методів кількісної оцінки
потенційних втрат. У цьому контексті для за-
безпечення безперервності діяльності та захис-
ту капіталу доцільно застосовувати інтегровані
моделі розрахунку ризиків, зокрема методику
Risk Score, яка дозволяє пріоритизувати загро-
зи залежно від їхнього впливу на економічну
безпеку підприємства. Так, у межах сценарного
аналізу за методикою PDRI (Pharma Digital Risk
Index) визначено дві траєкторії розвитку для
умовного підприємства «Фарм-Рітейл»:
1. Оптимістичний сценарій: при збільшенні
інвестицій у ШІ для прогнозування залишків
на 15 % індекс PDRI знижується з 0,64 до 0,38
протягом року за рахунок мінімізації ризику
дефіциту товарів та логістичних помилок.
2. Песимістичний сценарій: у разі відмови від
модернізації систем кіберзахисту при зростанні
трафіку на 40 % індекс PDRI може зрости до
0,82, що вказує на критичну вразливість перед
загрозою витоку персональних даних пацієнтів.
Функціонування електронної комерції та
торгівлі супроводжується значними економіч-
ними ризиками (табл. 3). При формуванні їх
переліку авторами було застосовано концепцію
«інформованого прийняття рішень», закладену
0
Фа
рм
ак
Фа
рм
ац
ев
ти
чн
а ф
ірм
а
«Д
ар
ни
ця
»
Ю
рія
-Ф
ар
м
Ки
ївс
ьк
ий
ві
там
інн
ий
за
во
д
Ки
ївм
ед
пр
еп
ар
ат
Біо
фа
рм
а П
ла
зм
а
Фа
рм
а С
тар
т
Бо
рщ
агі
вс
ьк
ий
ХФ
З
Фа
рм
ац
ев
ти
чн
а к
ом
па
нія
...
Га
ли
чф
ар
м
2
4
6
Д
ох
ід
8
10
12
Чистий дохід, млрд грн
Чистий прибуток, млрд грн
Рис. 1. Порівняльна характеристика чистого доходу та чистого прибутку
лідерів фармацевтичної промисловості України
Джерело: побудовано авторами на основі даних табл. 1.
52 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2026. № 2 (114)
Т. І. Сергієнко, Д. В. Сергієнко
в оновленій міжнародній настанові ICH Q9(R1)
«Quality Risk Management» (ICH Q9(R1), 2023).
Це дозволило трансформувати традиційні ри-
зики якості у категорію економічних загроз, що
виникають у результаті цифрової трансформа-
ції ланцюгів постачання.
Слід наголосити, що ідентифікація ризиків,
наведених у табл. 3, базується на інтеграції ви-
мог належної виробничої практики (GMP),
стандартів забезпечення якості лікарських за-
собів і принципів управління фінансовими ри-
зиками підприємства. На відміну від попере-
дніх ітерацій, редакція 2023 р. посилює орієн-
тацію на мінімізацію суб’єктивності оцінок і
управління ризиками доступності продукції.
Саме це зумовило можливість інтеграції об’єк-
тивних цифрових індикаторів, зокрема даних
блокчейн-трансакцій, у систему прийняття уп-
равлінських рішень відповідно до сучасних ви-
мог risk-based «Decision Making». Окрім цього,
класифікація ризиків сформована на основі
узагальнення результатів сучасних досліджень
у сфері електронної комерції та фармацевтичної
промисловості (Довбенко, Гребешкова, 2020;
Ткачук, Мельник, Богоявленська, 2021; Повна,
Бондаренко, 2024), а також аналітичних матері-
алів щодо функціонування цифрових платформ
і ризиків онлайн-торгівлі лікарськими засоба-
ми. Такий підхід дозволив поєднати інструмен-
ти управління якістю з економічною оцінкою
ризиків у цифровому середовищі.
З метою підвищення об’єктивності оцінки
ризиків електронної комерції та торгівлі у фар-
мацевтичній промисловості доцільно застосо-
Таблиця 3. Категорії ризиків електронної комерції у фармацевтичній галузі та їх наслідки
Ризики Приклади Можливі наслідки
Фінансові Шахрайські операції, недобросовісні
постачальники, порушення платіжної дисципліни
Втрати прибутку, фінансова
нестабільність
Правові Різне законодавство у країнах, складність
регулювання онлайн-торгівлі лікарськими
засобами
Штрафи, судові позови,
обмеження діяльності
Логістичні Порушення умов транспортування, затримки
поставок, втрати якості продукції
Зниження ефективності
доставки, ризик для здоров’я
споживачів
Репутаційні Поширення фальсифікованих ліків, недостовірна
інформація
Втрата довіри споживачів,
зниження обсягу продажів,
негативний імідж
Джерело: сформовано авторами та адаптовано до умов цифровізації галузі згідно з принципами ICH Q9(R1)
«Quality Risk Management» (ICH Q9(R1), 2023).
вувати формалізований підхід до їх кількісно-
го вимірювання. Пропонується використання
інтегрального показника ризику, що дозволяє
здійснювати пріоритизацію загроз та обґрун-
товувати управлінські рішення. Зокрема, кож-
на з груп ризиків (див. табл. 3) може бути кіль-
кісно оцінена за запропонованою моделлю:
RS = P × I × D,
де RS (Risk Score) — інтегральна оцінка ризику;
P (Probability) — імовірність настання ризику
(1-5); I (Impact) — масштаб потенційних втрат
(1-5); D (Detectability) — здатність своєчасного
виявлення ризику (1-5).
Ризики з RS > 40 вважаються критичними і
потребують негайних управлінських рішень.
Для ілюстрації функціонування моделі та об-
ґрунтування пріоритизації ресурсів здійснено
оцінювання двох ключових загроз:
І. Кібератака на персональні дані клієнтів: P = 4
(висока ймовірність), I = 5 (критичні втрати), D = 2
(низька здатність виявлення без спеціальних
систем). RS = (4 \times 5) / 2 = 10. Це вказує на
високу вразливість. Для протидії цьому ризику
архітектура цифрової платформи має передба-
чати трирівневу систему захисту:
1) шар автентифікації (2FA) — впровадження
протоколів двофакторної автентифікації забез-
печує критичний бар’єр проти несанкціонова-
ного доступу. Окрім стандартного пароля, сис-
тема вимагає динамічного підтвердження (че-
рез OTP-коди, push-повідомлення або біоме-
тричні дані), що нівелює загрозу використання
викрадених облікових даних користувачів;
53ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2026. № 2 (114)
Електронна комерція у фармацевтичній промисловості
2) криптографічний шар (Blockchain) — ви-
користання технології децентралізованих реє-
стрів для фіксації транзакцій забезпечує не-
змінність даних про замовлення. Кожен запис
у ланцюжку блоків має часову мітку та цифро-
вий підпис, що унеможливлює непомітну під-
міну інформації про ціну, кількість або отри-
мувача лікарських засобів;
3) аналітичний шар (ШІ-моніторинг) — за-
стосування алгоритмів штучного інтелекту та
машинного навчання (Machine Learning) до-
зволяє здійснювати предиктивний аналіз пове-
дінки користувачів. Система в реальному часі
виявляє аномальну активність (наприклад, ма-
сові запити з однієї IP-адреси або нетипові ша-
блони замовлень), що дає змогу автоматично
блокувати потенційні атаки ще до моменту
спричинення збитків.
Упровадження цих заходів підвищує показник
D до 5, що знижує RS до 4 (прийнятний рівень).
ІІ. Порушення умов транспортування (ло-
гістика): P = 3, I = 3, D = 4 (висока здатність
виявлення через датчики температури). RS = (3
\times 3) / 4 = 2,25.
Такий розрахунок дозволяє менеджменту пе-
редусім спрямувати інвестиції на зміцнення
цифрового контуру (RS = 10), навіть якщо логіс-
тичні збої трапляються з подібною частотою,
але краще контролюються. Фінансові ризики
характеризуються високим значенням показни-
ка I (Impact), тоді як кіберризики часто мають
низький рівень D (Detectability), що підвищує
загальну загрозу. Використання запропонова-
ної моделі забезпечує перехід до даних-орієнто-
ваного підходу (data-driven decision-ma king) в
управлінні фармацевтичним бізнесом.
У цьому контексті використання запропо-
нованої моделі дозволяє не лише кількісно оці-
нити ризики, але і здійснювати їх ранжування
за рівнем критичності, формуючи обґрунтова-
ні пріоритети управлінського впливу. Це за-
безпечує перехід від інтуїтивного до даних-
орієнтованого підходу в управлінні ризиками
(data-driven decision-making).
З метою практичної реалізації запропонова-
ного підходу доцільно використовувати алго-
ритм оцінювання економічних ризиків елек-
тронної комерції та торгівлі у фармацевтичній
промисловості, що передбачає послідовне ви-
конання таких етапів:
ідентифікація ризиків на основі аналізу
цифрових бізнес-процесів підприємства, вклю-
чаючи фінансові, правові, логістичні та репута-
ційні загрози;
оцінка ймовірності настання кожного ри-
зику (P) за шкалою від 1 до 5 з урахуванням
статистичних даних та експертних оцінок;
визначення рівня впливу (I) на результати
діяльності підприємства, зокрема можливих
фінансових втрат, репутаційних збитків і по-
рушення операційної стабільності;
оцінювання здатності виявлення ризику
(D), що відображає ефективність систем моні-
торингу та контролю цифрових процесів;
розрахунок інтегрального показника ризи-
ку (RS) та ранжування ризиків за рівнем кри-
тичності для визначення пріоритетності управ-
лінських рішень.
Запропонований алгоритм дозволяє забез-
печити системність оцінювання ризиків і фор-
мує основу для переходу до даних-орієнтова-
ного управління у фармацевтичній електро-
нній комерції та торгівлі.
Економічна ефективність запропонованих
механізмів обґрунтовується шляхом розрахун-
ку окупності інвестицій у безпеку (Return on
Security Investment — ROSI). Оцінка свідчить,
що витрати на впровадження архітектури за-
хисту для ризиків із високим рівнем RS є суттє-
во нижчими за потенційні втрати (Cost of Risk),
які включають фінансові збитки від простою
платформи, штрафні санкції та репутаційні ри-
зики. Зокрема, впровадження автоматизова-
них систем контролю дозволяє уникнути втрат,
які у 3—5 разів перевищують вартість відповід-
них технологічних рішень, що підтверджує
економічну доцільність їх застосування.
Упровадження даного підходу дозволяє та-
кож розрахувати Індекс цифрових ризиків фар-
мацевтичної платформи (Pharma Digital Risk
Index, PDRI) як агрегований показник критич-
них значень RS. Це створює підґрунтя для ви-
значення рівня цифрової зрілості системи ри-
зик-менеджменту підприємства від базового
контролю (Level 1) до автономного управління
(Level 4), за якого цифрова платформа здатна
самостійно ідентифікувати аномалії та активу-
вати механізми захисту. Таким чином, поєд-
нання інструментів оцінювання ризиків та еко-
номічної ефективності формує основу для
54 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2026. № 2 (114)
Т. І. Сергієнко, Д. В. Сергієнко
стратегічного управління цифровою безпекою
фармацевтичних e-commerce платформ в умо-
вах нестабільного ринкового середовища.
Такий підхід узгоджується з принципами
ризик-орієнтованого управління, закладени-
ми в міжнародних стандартах якості. Застосу-
вання запропонованої методології підтвер-
джує, що ідентифіковані ризики мають комп-
лексний характер і потребують системних, а
не фрагментарних рішень. Забезпечення ста-
більного розвитку фармацевтичної електро-
нної комерції та торгівлі потребує цілісного
управління всіма групами ризиків з упрова-
дженням ефективних фінансових, юридич-
них, логістичних і репутаційних механізмів
контролю. Саме системний підхід уможлив-
лює мінімізацію негативних наслідків, підви-
щення безпеки продукції та збереження дові-
ри споживачів (Сергієнко, Лобань, 2024).
Інтенсивна цифровізація фармацевтичної
елек тронної комерції та торгівлі створює нові
можливості, але в той же час спричиняє специ-
фічні економічні ризики, які потребують осо-
бливої уваги. Вона дозволяє оптимізувати біз-
нес-процеси, підвищити ефективність прода-
жів, знизити операційні витрати та поліпшити
якість обслуговування споживачів. Для мінімі-
зації цих нових загроз застосовуються спеці-
альні механізми, що базуються на знаннях у
сфері електронної комерції та цифрових техно-
логій (Ткачук, Мельник, Богоявленська, 2021).
Діяльність платформ цифрових каналів збуту у
фармацевтичній галузі характеризується наяв-
ністю системних викликів, що впливають на
ефективність їх функціонування та рівень до-
віри споживачів, серед яких пріоритетного
значення набувають питання кібербезпеки.
Основними проблемами є:
безпечність. Незважаючи на наявну зако-
нодавчу базу цифрових каналів збуту, цифро-
візація фармацевтичної промисловості супро-
воджується ризиками хакерських атак та бло-
кування сайтів. За даними Google Safe Brow-
sing 12, мільйони користувачів щороку отриму-
ють сповіщення про потенційно небезпечні
вебсайти, які намагаються викрасти особисті
дані або встановити шкідливе програмне за-
безпечення. Наслідками таких дій є блокуван-
12 Google Safe Browsing (2018). Safe Browsing Transpar-
ency Report. https://transparencyreport.google.com/
safe-browsing/overview?hl=en
ня платформ пошуковими системами та анти-
вірусними програмами, що призводить до зни-
ження відвідуваності та втрати репутації;
тривалі терміни доставки лікарських засо-
бів. Однією з ключових конкурентних переваг
онлайн-бізнесу є швидкість доставки. У фар-
мацевтичних цифрових каналах збуту затрим-
ки поставок або відсутність вибору способу
доставки негативно впливають на конверсію
та рівень задоволеності клієнтів;
недосконала нормативно-правова база. Ре-
гулювання цифрових каналів збуту здійсню-
ють кілька державних органів, включно з Мі-
ністерством економічного розвитку та торгівлі,
Держпродспоживслужбою та Держагентством
з питань електронного урядування. Проте від-
сутність комплексного законодавчого регулю-
вання у сфері онлайн-продажів лікарських за-
собів, особливо транснаціональних, створює
ризики для споживачів і провайдерів плат-
форм, зокрема в питаннях електронних дого-
ворів, транскордонних розрахунків і захисту
персональних даних;
труднощі при укладанні договорів і фінан-
сових угод. Особливо це актуально для B2B-
взаємодії між фармацевтичними підприєм-
ствами та постачальниками. Виникають про-
блеми визначення юридичного статусу елек-
тронного договору, процедур підписання та
оподаткування. Закон України «Про електрон-
ну комерцію» 13 прирівнює електронні догово-
ри до письмових, проте процедуру підписання
прописано недетально, що створює ризики ви-
знання угоди недійсною;
високі ризики невідповідності продукції її
характеристикам та низький рівень довіри
споживачів. Фармацевтичні онлайн-платфор-
ми мають забезпечувати точну ідентифікацію
продавця та достовірну інформацію про про-
дукцію. Недотримання цих вимог призводить
до порушення прав споживачів та зниження
довіри до інтернет-продажів ліків. Законодавчі
норми щодо гарантійного обслуговування і
видачі фіскальних чеків допомагають захисти-
ти права покупців, але на практиці проблеми
залишаються, зокрема відсутність прозорості
в процесі купівлі та неможливість перевірки
якості продукції (Довбенко, Гребешкова, 2020).
13 Верховна Рада України (2015). Про електронну ко-
мерцію : Закон України № 675-VIII. https://zakon.
rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text
55ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2026. № 2 (114)
Електронна комерція у фармацевтичній промисловості
Разом із національним регулюванням важ-
ливу роль відіграє і міжнародний досвід у сфері
захисту прав споживачів, який підтверджує,
що національне законодавство про захист прав
споживачів є ефективним інструментом навіть
поза межами внутрішнього ринку, оскільки ба-
зові права покупців визнаються на міжнарод-
ному рівні, а законодавства різних країн мають
значну схожість (Стендер, Лисак, Лук’яненко,
2023). Це підкреслює необхідність розвитку за-
конодавчої бази, інтеграції цифрових техноло-
гій для контролю якості продукції та забезпе-
чення прозорості цифрових каналів збуту у
фармацевтичній промисловості (Максютенко,
2024). У зв’язку з цим для ефективного функці-
онування фармацевтичних цифрових каналів
збуту необхідно впроваджувати спеціальні ме-
ханізми мінімізації ризиків, що дозволяють
знижувати ймовірність виникнення негатив-
них подій і пом’якшувати їх наслідки.
Механізми мінімізації ризиків електронної
комерції та торгівлі у фармацевтичній про-
мисловості — це сукупність дій, стратегій і
технологічних рішень, спрямованих на зни-
ження ймовірності виникнення небажаних
подій, таких як шахрайські операції, пору-
шення платіжної дисципліни, недобросовісна
поведінка постачальників, логістичні збої чи
репутаційні загрози. Вони охоплюють техніч-
ні, організаційні, правові, соціальні та еконо-
мічні заходи, що забезпечують стабільність
діяльності підприємств і безпеку споживачів
у цифровому просторі. У табл. 4 систематизо-
вано основні механізми мінімізації ризиків
електронної комерції та торгівлі у фармацев-
тичній промисловості.
Отже, саме комплексний підхід до управлін-
ня ризиками цифрових каналів збуту, який ін-
тегрує технологічні, організаційні, правові, со-
ціальні й економічні механізми, дозволяє сут-
тєво знизити ймовірність негативних подій.
Як зазначено в дослідженнях стратегічного
розвитку галузі (Сергієнко, Бережна, 2025),
використання таких багаторівневих механіз-
мів захисту забезпечує стабільність діяльності
підприємств, безпеку споживачів і підтримку
довіри до онлайн-платформ. У підсумку це
сприяє сталому розвитку бізнесу, підвищенню
конкурентоспроможності та загальній ефек-
тивності функціонування фармацевтичних
підприємств у глобальному цифровому про-
сторі. З метою реалізації цього підходу доціль-
но застосовувати такі комплексні механізми
мінімізації ризиків:
упровадження систем цифрової ідентифі-
кації та відстеження продукції, що забезпечує
контроль за ланцюгом поставок і знижує ри-
зик фальсифікації;
посилення регуляторного контролю за
електронною торгівлею, що дозволяє гаранту-
вати дотримання законодавчих вимог і стан-
дартів безпеки;
використання технологій кібербезпеки, у
тому числі антивірусних програм, систем шиф-
рування та багатофакторної автентифікації;
удосконалення логістичних процесів для
забезпечення своєчасної доставки продукції
та збереження її якості;
підвищення рівня прозорості діяльності
підприємств через відкриту комунікацію з
партнерами та споживачами (Воронкова, Ме-
теленко та ін., 2023).
Особливість запропонованого підходу поля-
гає у введенні коефіцієнта ефективності захис-
ту (Keff ), який дозволяє математично оцінити
вплив кожного механізму (табл. 3) на загаль-
ний показник ризику (RS):
eff
new KD
IPRS
,
де Keff — коефіцієнт зниження ризику (від 1 до 2).
Наприклад, упровадження технології блок-
чейн для відстеження ланцюгів поставок (табл.
4) дозволяє підвищити показник здатності ви-
явлення фальсифікату (D) на 60 % та забезпечує
Keff = 1,45. Це математично доводить, що засто-
сування конкретного інструменту цифровізації
не просто «систематизує знання», а безпосеред-
ньо знижує сумарний інтегральний ризик під-
приємства нижче критичного рівня (RS < 40).
З економічної точки зору ефективність
упровадження зазначених механізмів може
бути оцінена через показник окупності інвес-
тицій (ROI), що дозволяє визначити доціль-
ність вкладень у системи цифрової безпеки та
управління ризиками:
100
C
CBROI
,
де B — економічний ефект від упровадження
заходів (зниження втрат, підвищення доходів);
C — витрати на впровадження систем управ-
ління ризиками та цифрових технологій.
RS
%
56 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2026. № 2 (114)
Т. І. Сергієнко, Д. В. Сергієнко
Таблиця 4. Основні механізми мінімізації ризиків електронної комерції
та торгівлі у фармацевтичній промисловості
Тип механізму
Механізм мінімізації
ризиків
Опис
Технічний Кібербезпека Упровадження антивірусів, фаєрволів, систем виявлення
вторгнень, шифрування даних і багатофакторної автентифікації
для захисту онлайн-платформ від шахрайства
та несанкціонованого доступу
Інтеграція систем
резервного
копіювання
Регулярне створення резервних копій даних про замовлення,
платежі та постачання для відновлення в разі втрати чи кібератак
Використання
технологій блокчейн
Забезпечення прозорості та незмінності даних про ліки та
поставки, що зменшує ризики фальсифікації та шахрайства
Автоматизація
та моніторинг
Упровадження систем для відстеження транзакцій і логістики
в реальному часі для оперативного реагування на проблеми
Організаційний Політика
кібербезпеки
Стандарти та процедури для управління доступом до цифрових
ресурсів і захисту даних клієнтів
Навчання персоналу Тренінги для співробітників щодо безпеки онлайн-торгівлі,
захисту даних та виявлення шахрайських схем
Інцидент-менеджмент Процедури швидкого реагування на інциденти, у тому числі
виявлення, аналіз та відновлення після атак або логістичних
збоїв
Правовий Законодавчі норми та
регулювання
Відповідність національному та міжнародному законодавству
щодо онлайн-торгівлі лікарськими засобами та захисту даних
Юридична
відповідальність
Визначення правових наслідків для суб’єктів, відповідальних
за порушення правил електронної торгівлі та безпеки даних
Соціальний Підвищення
обізнаності серед
співробітників
Формування культури безпечної електронної торгівлі
та відповідального поводження з даними клієнтів
Створення довіри
серед споживачів
Забезпечення прозорості процесів замовлень, оплати
та доставки, що підвищує довіру клієнтів до онлайн-платформ
Економічний Оцінка фінансових
ризиків
Аналіз потенційних втрат від шахрайства, логістичних проблем
і порушень платіжної дисципліни; оптимізація витрат на захисні
заходи
Страхування ризиків Політики страхування фінансових і кіберризиків для зниження
негативного впливу інцидентів на бізнес
Джерело: складено авторами.
Частину витрат C можна деталізувати через
концепцію Cost of Risk, що дозволяє оцінити
загальні витрати на ризики:
Cost of Risk = L + K,
де L — очікувані втрати (Expected Loss), у тому
числі втрати від логістики та репутації; K —
витрати на превентивні заходи (Cost of Con-
trol), зокрема на кіберзахист.
Використання цієї методики надає кількісну
базу для оцінки витрат і дозволяє точніше ви-
значити доцільність інвестицій у системи циф-
рової безпеки й управління ризиками. Практи-
ка свідчить, що впровадження комплексних
систем кібербезпеки та цифрового контролю
уможливлює скорочення втрат від шахрай-
ства, логістичних збоїв і репутаційних ризи-
ків, забезпечуючи позитивну окупність інвес-
тицій у середньостроковій перспективі.
Запропонована архітектура базується на прин-
ципах data-driven risk management і включає
такі ієрархічні рівні:
1. Рівень збору даних (IoT, CRM, ERP): фун-
дамент системи, що забезпечує безперервний
моніторинг. Використання IoT-сенсорів дозво-
ляє контролювати «холодовий ланцюг» у режи-
мі реального часу, а інтеграція з ERP-системами
57ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2026. № 2 (114)
Електронна комерція у фармацевтичній промисловості
забезпечує повну видимість складських запа-
сів і логістичних потоків.
2. Аналітичний рівень (Big Data, AI): на цьо-
му етапі штучний інтелект аналізує масиви да-
них для виявлення патернів ризику. AI здатен
прогнозувати потенційні збої ще до їх виник-
нення (предиктивна аналітика), наприклад, на
основі аналізу погоди або затримок на митниці.
3. Рівень безпеки (кіберзахист, блокчейн): за-
безпечує цілісність даних і захист конфіденцій-
ної інформації пацієнтів. Блокчейн створює не-
змінний реєстр транзакцій, що критично важли-
во для боротьби з контрафактною продукцією.
4. Рівень управління (Decision-making систе-
ма): автоматизована надбудова, яка на основі
отриманих інсайтів приймає миттєві рішення
або надає рекомендації менеджменту.
Наприклад, у разі порушення температурного
режиму під час доставки система автоматично:
фіксує відхилення за допомогою IoT-дат-
чиків (рівень збору даних);
передає сигнал у систему контролю, де AI
оцінює ступінь критичності впливу на діючу
речовину препарату (аналітичний рівень);
блокує продаж конкретної партії в системі
e-commerce, роблячи її недоступною для за-
мовлення (рівень управління);
ініціює аудит постачальника та автоматич-
но формує претензію (логічне продовження
управлінського рішення).
Упровадження комплексних систем кібер-
безпеки та цифрового контролю дозволяє зни-
зити втрати від шахрайства, логістичних збоїв
і репутаційних ризиків на 20—30 %, забезпечу-
ючи позитивну окупність інвестицій (ROI) у
середньостроковій перспективі.
Особливу увагу слід приділяти інтеграції
блокчейн-технологій, які забезпечують «на-
скрізну прозорість» (end-to-end transparency),
що фактично виключає можливість потра-
пляння фальсифікату в легальний ланцюг по-
стачання. Крім того, це дозволяє кожному спо-
живачеві через QR-код перевірити автентич-
ність ліків та історію їхнього зберігання, що є
потужним інструментом підвищення клієнт-
ської лояльності в цифровій фармації.
Висновки
Встановлено, що електронна комерція та елек-
тронна торгівля у фармацевтичній промисло-
вості є ефективними інструментами підви-
щення продуктивності підприємств і забезпе-
чення доступності лікарських засобів для на-
селення. Запропонований комплекс механіз-
мів, у тому числі технічні, організаційні, пра-
вові та економічні заходи, дозволяє знизити
економічні ризики у фармацевтичних цифро-
вих каналах збуту, забезпечити їх безпеку та
підтримати довіру споживачів.
Систематизовано економічні ризики елек-
тронної комерції та торгівлі у фармацевтичній
промисловості, обґрунтовано механізми їх мі-
німізації з урахуванням специфіки галузі. За-
пропоновано підхід до класифікації ризиків,
що дозволяє підвищити ефективність управ-
ління ними на рівні підприємств.
Практичне значення результатів досліджен-
ня полягає в можливості їх застосування фар-
мацевтичними підприємствами, державними
органами та цифровими платформами для
вдосконалення систем управління ризиками,
підвищення безпеки цифрових каналів збуту
та захисту споживачів.
Наукова новизна дослідження полягає в
розробленні комплексного підходу до мінімі-
зації економічних ризиків, який, на відміну від
існуючих, інтегрує механізми наскрізної циф-
рової верифікації (2D-кодування та блокчейн)
не лише як засіб контролю якості, але і як ін-
струмент зниження фінансових втрат від ло-
гістичних збоїв і репутаційних атак у посткри-
зовий період. Відмінність запропонованого
підходу полягає в поєднанні класифікації ри-
зиків із специфікою електронної торгівлі лі-
карськими засобами та адаптації до умов укра-
їнського ринку, що функціонує в умовах воєн-
них і посткризових трансформацій.
Обґрунтовано синергетичний ефект поєд-
нання технічних засобів кібербезпеки з органі-
заційними стандартами інцидент-менеджмен-
ту, адаптованими до умов дистанційної реалі-
зації рецептурних препаратів в Україні. Запро-
понована модель повною мірою враховує ви-
моги нового Закону України «Про лікарські
засоби» 14 в частині обов’язкового маркування
та цифровізації ланцюгів постачання, а також
базується на принципах оновленої міжнарод-
ної настанови ICH Q9(R1) (ICH Q9(R1), 2023).
Це дозволило перевести управління ризиками
14 Верховна Рада України (2022). Про лікарські засоби :
Закон України № 2469-IX. https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/2469-IX#Text
58 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2026. № 2 (114)
Т. І. Сергієнко, Д. В. Сергієнко
з площини суб’єктивних оцінок у систему при-
йняття рішень (Decision Making) на основі
об’єктивних цифрових індикаторів, що забез-
печує стабільність фармацевтичного бізнесу в
умовах глобальних трансформацій.
Запропоновано модель цифрової зрілості уп-
равління ризиками фармацевтичної електрон-
ної комерції та торгівлі, що включає такі рівні:
Level 1 (базовий) — використання антивіру-
сів і паролів;
Level 2 (інтегрований) — упровадження шиф-
рування та протоколів кібербезпеки;
Level 3 (прогностичний) — використання ал-
горитмів ШІ для виявлення підозрілих тран-
закцій;
Level 4 (автономний) — саморегульована еко-
система з використанням блокчейну та смарт-
контрактів.
Крім того, запропоновано інтегральний по-
казник оцінювання цифрових ризиків фарма-
цевтичних платформ — Pharma Digital Risk Index
(PDRI), що дозволяє кількісно оцінювати рівень
ризиків та здійснювати їх порівняльний аналіз:
)( ii RWPDRI ,
де Wi — ваговий коефіцієнт значущості ризи-
ку; Ri — рівень окремого ризику.
Використання PDRI уможливлює здійснен-
ня динамічного моніторингу змін ризикового
профілю фармацевтичної платформи в умовах
цифрової трансформації; забезпечує інтегра-
цію різнорідних ризиків у єдину систему оці-
нювання, що підвищує обґрунтованість управ-
лінських рішень і дозволяє адаптувати ризик-
менеджмент до умов цифрової трансформації
фармацевтичної галузі.
Одержані результати відрізняються від раніше
опублікованих праць15 зміною парадигми управ-
ління ризиками із суто галузевої систематизації
на крос-функціональну цифрову стійкість. У тра-
диційних підходах основна увага приділялася
фармацевтичним ризикам як чинникам медич-
ного контролю, тоді як у даному дослідженні:
відмінність від класичних класифікацій
2003 р. полягає у врахуванні специфіки елек-
тронної комерції та нових кіберзагроз, що ви-
никли внаслідок масового переходу галузі в
онлайн-сегмент під впливом пандемії COVID-19
15 Мнушко З.М., Євтушенко О.М., Страшний В.В. Сис-
тематизація ризиків у фармацевтичній галузі. Вісник
фармації. 2003. № 2. С. 62-67.
та повномасштабного вторгнення РФ на тери-
торію України у 2022 р. Зазначені події спричи-
нили значні трансформації в організаційних і
технологічних процесах, ставши точкою біфур-
кації, коли ризики цифрових каналів збуту пе-
рейшли з категорії другорядних у категорію
критичних для виживання бізнесу. Авторські
пропозиції базуються на аналізі досвіду подо-
лання логістичного колапсу та кіберзагроз у
2019—2024 рр. і трансформовані в сучасну мо-
дель стійкості 2026 р., що інтегрує наскрізну
цифрову верифікацію та блокчейн-протоколи
згідно з вимогами Постанови КМУ № 27516;
доведено, що автоматизовані системи моні-
торингу та блокчейн-протоколи є не лише засо-
бами забезпечення автентичності препарату, а
насамперед інструментами економічного за-
хисту, що запобігають прямим фінансовим
втратам підприємств від логістичних збоїв та
таргетування бренду в цифровому середовищі;
авторські пропозиції синхронізовані з акту-
альними вимогами національного законодав-
ства та концепцією гармонізації українського
фармацевтичного ринку з нормами ЄС. Це ство-
рює фундамент для легітимної дистанційної тор-
гівлі рецептурними засобами, яка раніше не була
предметом комплексного економічного аналізу.
Порівняно з актуальними галузевими публі-
каціями 17 дане дослідження має принципові
відмінності. У зазначеній статті блокчейн роз-
глядається переважно як технологічний ін-
струмент забезпечення простежуваності (track-
and-trace) та боротьби з контрафактом. У да-
ному дослідженні акцент зміщено на еконо-
мічну безпеку суб’єкта господарювання: блок-
чейн інтерпретується як механізм зниження
трансакційних витрат і фінансових втрат, що
виникають через репутаційні ризики в елек-
тронній комерції та торгівлі; інтегрований у
16 Кабінет Міністрів України (2026). Про внесення змін
до Ліцензійних умов провадження господарської ді-
яльності з виробництва лікарських засобів, оптової
та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту
лікарських засобів (крім активних фармацевтичних
інгредієнтів) : Постанова № 275. https://zakon.rada.gov.
ua/laws/show/275-2026-%D0%BF
17 Gaynor M., Gillespie K., Roe A., Crannage E., Tuttle-
Newhall J. E. (2024). Application of blockchain technology
in the pharmaceutical industry. Pharmaceutical Industry
Review. 4 (103). https://promoboz.com/journal/2024/4-
103-december/zastosuvannya-tehnologiyi-blokchejnu-u-
farmatsevtychnij-promyslovosti/
59ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2026. № 2 (114)
Електронна комерція у фармацевтичній промисловості
комплексну модель мінімізації ризиків, синх-
ронізовану із заходами кібергігієни та стан-
дартами інцидент-менеджменту, а не аналізу-
ється як ізольована технологія.
Перспективи подальших досліджень пов’язані
з розробленням моделей оцінювання ризиків у
цифровому середовищі, використанням ШІ для
прогнозування загроз, удосконаленням норма-
тивно-правового регулювання електронної тор-
гівлі у сфері охорони здоров’я та підвищенням
інтеграції цифрових технологій у логістичні та
фінансові процеси підприємств.
ЛІТЕРАТУРА
Воронкова В. Г., Метеленко Н. Г. та ін. Цифрова трансформація промислового менеджменту: теорія і практи-
ка: монографія за ред. В. Г. Воронкової, Н. Г. Метеленко. Львів — Торунь: Liha-Pres. 2023. 816 с. URL:
https://sites.google.com/view/voronkovavg/
Гарматюк О. Формування стратегії розвитку інтернет-реклами фармацевтичної продукції. Економіка та сус-
пільство. 2023. № 53. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-53-83
Довбенко Д. І., Гребешкова О. М. Ефективність та ризики функціонування e-commerce платформ в Україні.
Ефективна економіка. 2020. № 2. https://doi.org/10.32702/2307-2105-2020.2.153
Дячук О. А. Електронна комерція як соціальний феномен. Вісник Львівського університету. Серія соціологічна.
2017. Вип. 11. С. 3—13. http://dx.doi.org/10.30970/vso.2017.11.01
Єренко О. К., Бушуєва І. В., Хортецька Т. В. Управління та економіка фармації: навчальний посібник до прак-
тичних занять для фармацевтів-інтернів спеціальності «Фармація» Ч. ІІ. Запоріжжя : ЗДМФУ. 2024. 136 с.
Максютенко І. Аналіз тенденцій розвитку електронної комерції. Економіка та суспільство. 2024. № 64. https://
doi.org/10.32782/2524-0072/2024-64-54
Повна С., Бондаренко А. Електронна комерція як інструмент подолання системних криз розвитку підприємств
у сучасних умовах господарювання. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2024. № 3 (39). С. 109—
120. https://doi.org/10.25140/2411-5215-2024-3(39)-109-120
Світовий О. М. Деякі аспекти функціонування фармацевтичного ринку України. Економіка та суспільство.
2024. № 43. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-47-80
Сергієнко Т. І., Бережна О. Р. Конкурентоспроможність суб’єктів підприємництва як ключовий фактор розвитку
бізнесу в ринковій економіці. Інфраструктура ринку. 2025. № 84. С. 176—181. https://doi.org/10.32782/infrastruct84-30
Сергієнко Т. І., Лобань С. І. Механізми мінімізації ризиків промислового підприємства у цифровому просторі
та їх вплив на конкурентоспроможність. Формування концепції цифрової трансформації освіти та соціаль-
но-відповідального цифрового громадянина у контексті європейського досвіду : зб. тез доп. Міжнар. наук.-
практ. конф. (Львів — Торунь, 21—22 листоп. 2024 р.) / ред.-упоряд. В. Г. Воронкова. Львів — Торунь : Liha-
Pres. 2024. С. 136-179. https://doi.org/10.36059/978-966-397-447-7
Стендер С. В., Лисак О. І., Лук’яненко Н. Е. Розвиток електронної комерції та її вплив на цифрову економіку.
Академічні Візії. 2023. № 24. http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.8420621
Ткачук В. О., Мельник Т. Ю., Богоявленська Ю. В. Електронний бізнес: переваги та ризики в період цифрової
трансформації. Економіка, управління та адміністрування. 2021. № 4 (98). С. 28—36. https://doi.org/10.26642/
ema-2021-4(98)-28-36
ICH Q9(R1) Quality Risk Management: Guideline. Step 4 version. International Council for Harmonisation of Technical
Requirements for Pharmaceuticals for Human Use (ICH). 18 January 2023. 24 p. URL: https://database.ich.org/sites/
default/fi les/ICH_Q9%28R1%29_Guideline_Step4_2022_1219.pdf
Надійшла до редакції 25.03.2026
Прийнята до друку 30.04.2026
Опублікована 29.06.2026
REFERENCES
Voronkova, V. H., & Metelenko, N. H. (Eds.) (2023). Digital transformation of industrial management: theory and practice
[Monograph]. Lviv — Torun : Liha-Pres. https://sites.google.com/view/voronkovavg/ [in Ukrainian].
Harmatyuk, O. (2023). Formation of the strategy for development of Internet advertising of pharmaceutical products.
Economy and Society, 53. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-53-83 [in Ukrainian].
Dovbenko, D. I., & Grebeshkova, O. M. (2020). Effi ciency and risks of e-commerce platforms functioning in Ukraine.
Efektyvna Ekonomika, 2. https://doi.org/10.32702/2307-2105-2020.2.153 [in Ukrainian].
Dyachuk, O. A. (2017). Electronic commerce as a social phenomenon. Bulletin of Lviv University. Sociology Series, 11,
3—13. http://dx.doi.org/10.30970/vso.2017.11.01 [in Ukrainian].
Yerenko, O. K., Bushuyeva, I. V., & Khortetska, T. V. (2024). Management and economics of pharmacy: a practical manu-
al for pharmacy interns. P. II. Zaporizhzhia : ZDMFU [in Ukrainian].
Maksiutenko, I. (2024). Analysis of e-commerce development trends. Economy and Society, 64. https://doi.org/10.32782/
2524-0072/2024-64-54 [in Ukrainian].
60 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2026. № 2 (114)
Т. І. Сергієнко, Д. В. Сергієнко
Povna, S., & Bondarenko, A. (2024). E-commerce as a tool to overcome systemic crises of enterprise development in
modern economic conditions. Problems and Prospects of Economy and Management, 3 (39), 109—120. https://doi.
org/10.25140/2411-5215-2024-3(39)-109-120 [in Ukrainian].
Svitovyi, O. M. (2024). Some aspects of functioning of the pharmaceutical market in Ukraine. Economy and Society, 43.
https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-47-80 [in Ukrainian].
Serhienko, T. I., & Berezhna, O. R. (2025). Competitiveness of business entities as a key factor of business development
in a market economy. Market Infrastructure, 84, 176—181. https://doi.org/10.32782/infrastruct84-30 [in Ukrainian].
Serhienko, T. I., & Loban, S. I. (2024, November 21—22). Mechanisms of minimizing risks of industrial enterprises in
the digital space and their impact on competitiveness. In V. H. Voronkova (Ed.). Formation of the Concept of Digital
Transformation of Education and Socially Responsible Digital Citizen in the Context of European Experience [Collection
of Th eses of the International Scientifi c and Practical Conference] (pp. 136—179). Lviv — Torun : Liha-Pres. https://
doi.org/10.36059/978-966-397-447-7 [in Ukrainian].
Stender, S. V., Lysak, O. I., & Lukianenko, N. E. (2023). Development of e-commerce and its impact on the digital econ-
omy. Academic Visions, 24. http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.8420621 [in Ukrainian].
Tkachuk, V. O., Melnyk, T. Yu., & Bohoyavlenska, Yu. V. (2021). Electronic business: advantages and risks during digital
transformation. Economy, Management and Administration, 4(98), 28—36. https://doi.org/10.26642/ema-2021-4(98)-
28-36 [in Ukrainian].
ICH Q9(R1) Quality Risk Management : Guideline (2023, January 18). Step 4 version. International Council for Har-
monisation of Technical Requirements for Pharmaceuticals for Human Use (ICH). https://database.ich.org/sites/de-
fault/fi les/ICH_Q9%28R1%29_Guideline_Step4_2022_1219.pdf
Received: 25.03.2026
Accepted: 30.04.2026
Published: 29.06.2026
Tetiana I. Sergiienko 1, PhD in Political Science, Associate Professor
E-mail: sergienko7921@gmail.com; https://orcid.org/0000-0002-4654-9248
Daria V. Sergiienkо 1,2, Student
E-mail: dashasergienko0108@gmail.com; https://orcid.org/0009-0001-1232-9335
1 National University «Zaporizhzhia Polytechnic»,
64 Universytetska St, Zaporizhzhia, 69063, Ukraine
2 Zaporizhzhia State Medical University,
26 Marii Prymachenko Blvd, Zaporizhzhia, 69000, Ukraine
ELECTRONIC COMMERCE IN THE PHARMACEUTICAL INDUSTRY:
DEVELOPMENT OF ELECTRONIC TRADE AND MECHANISMS
FOR MINIMIZING ECONOMIC RISKS
Th e article examines the features of the development of electronic commerce (e-commerce), including online trade as
its component, in the pharmaceutical industry in the context of economic digitalization. It identifi es the main econom-
ic risks associated with the functioning of digital sales channels, including fi nancial, legal, logistical, and reputational
risks, and analyzes their impact on the operational effi ciency of enterprises in the sector. Th e study highlights the specif-
ics of risk formation during the online distribution of pharmaceutical products, emphasizing that failures in logistics,
regulatory compliance, or digital security can directly aff ect consumer safety and trust. Th e necessity of a comprehensive
approach to risk management is substantiated, combining digital technologies, regulatory tools, and quality control
mechanisms to ensure the stability and competitiveness of pharmaceutical e-commerce platforms. Th e article also pro-
poses practical directions for risk mitigation, taking into account the industry’s characteristics, such as the critical im-
portance of product safety, regulatory compliance, and the integrity of supply chains. Special attention is paid to the in-
tegration of blockchain technologies, digital identifi cation systems, and cybersecurity measures as key mechanisms to
enhance transparency, prevent fraud, and protect consumer data. Th e fi ndings demonstrate that an eff ective risk man-
agement framework not only reduces the likelihood of negative events but also strengthens customer confi dence, sup-
ports sustainable business development, and promotes the long-term effi ciency and competitiveness of pharmaceutical
enterprises in the digital economy. Th is research contributes to the understanding of risk dynamics in the online phar-
maceutical market and provides recommendations for industry practitioners, regulators, and digital platform managers.
Keywords: electronic commerce, electronic trade, pharmaceutical industry, economic risks, risk management
|
| id | oai:ojs.ojs.econindustry.org:article-348 |
| institution | Economy of Industry |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-08T01:00:17Z |
| publishDate | 2026 |
| publisher | Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | ojseconindustryorg/0b/74891cb3e4729d527b1dc373eed44f0b.pdf |
| spelling | oai:ojs.ojs.econindustry.org:article-3482026-07-07T08:17:10Z Electronic commerce in the pharmaceutical industry: development of electronic trade and mechanisms for minimizing economic risks Електронна комерція у фармацевтичній промисловості: розвиток електронної торгівлі та механізми мінімізації економічних ризиків Sergiienko, Tetiana I. Sergiienkо, Daria V. electronic commerce, electronic trade, pharmaceutical industry, economic risks, risk management електронна комерція, електронна торгівля (як її складова), фармацевтична промисловість, економічні ризики, управління ризиками The article examines the features of the development of electronic commerce (e-commerce), including online trade as its component, in the pharmaceutical industry in the context of economic digitalization. It identifies the main economic risks associated with the functioning of digital sales channels, including financial, legal, logistical, and reputational risks, and analyzes their impact on the operational efficiency of enterprises in the sector. The study highlights the specifics of risk formation during the online distribution of pharmaceutical products, emphasizing that failures in logistics, regulatory compliance, or digital security can directly affect consumer safety and trust. The necessity of a comprehensive approach to risk management is substantiated, combining digital technologies, regulatory tools, and quality control mechanisms to ensure the stability and competitiveness of pharmaceutical e-commerce platforms. The article also proposes practical directions for risk mitigation, taking into account the industry’s characteristics, such as the critical importance of product safety, regulatory compliance, and the integrity of supply chains. Special attention is paid to the integration of blockchain technologies, digital identification systems, and cybersecurity measures as key mechanisms to enhance transparency, prevent fraud, and protect consumer data. The findings demonstrate that an effective risk management framework not only reduces the likelihood of negative events but also strengthens customer confidence, supports sustainable business development, and promotes the long-term efficiency and competitiveness of pharmaceutical enterprises in the digital economy. This research contributes to the understanding of risk dynamics in the online phar-maceutical market and provides recommendations for industry practitioners, regulators, and digital platform managers. У статті досліджено особливості розвитку електронної комерції, зокрема її складової — електронної торгівлі, у фармацевтичній промисловості. Визначено ключові економічні ризики функціонування цифрових каналів збуту (фінансові, правові, логістичні та репутаційні), а також окреслено їх вплив на ефективність діяльності підприємств галузі. Проаналізовано специфіку формування ризиків у процесі онлайн-реалізації фармацевтичної продукції. Обґрунтовано доцільність комплексного підходу до управління ризиками з використанням технічних, організаційних, правових та економічних механізмів, що підвищує безпеку цифрових каналів збуту та довіру споживачів. Запропоновано напрями мінімізації ризиків з урахуванням галузевої специфіки. Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine 2026-06-15 Article Article application/pdf https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/article/view/348 10.15407/econindustry2026.02.046 Экономика промышленности; No 2(114); 46-60 Economy of Industry; No 2(114); 46-60 Економіка промисловості; No 2(114); 46-60 2306-532X 1562-109X 10.15407/econindustry2026.02 uk https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/article/view/348/424 Copyright (c) 2026 Economy of Industry |
| spellingShingle | електронна комерція електронна торгівля (як її складова) фармацевтична промисловість економічні ризики управління ризиками Sergiienko, Tetiana I. Sergiienkо, Daria V. Електронна комерція у фармацевтичній промисловості: розвиток електронної торгівлі та механізми мінімізації економічних ризиків |
| title | Електронна комерція у фармацевтичній промисловості: розвиток електронної торгівлі та механізми мінімізації економічних ризиків |
| title_alt | Electronic commerce in the pharmaceutical industry: development of electronic trade and mechanisms for minimizing economic risks |
| title_full | Електронна комерція у фармацевтичній промисловості: розвиток електронної торгівлі та механізми мінімізації економічних ризиків |
| title_fullStr | Електронна комерція у фармацевтичній промисловості: розвиток електронної торгівлі та механізми мінімізації економічних ризиків |
| title_full_unstemmed | Електронна комерція у фармацевтичній промисловості: розвиток електронної торгівлі та механізми мінімізації економічних ризиків |
| title_short | Електронна комерція у фармацевтичній промисловості: розвиток електронної торгівлі та механізми мінімізації економічних ризиків |
| title_sort | електронна комерція у фармацевтичній промисловості: розвиток електронної торгівлі та механізми мінімізації економічних ризиків |
| topic | електронна комерція електронна торгівля (як її складова) фармацевтична промисловість економічні ризики управління ризиками |
| topic_facet | electronic commerce electronic trade pharmaceutical industry economic risks risk management електронна комерція електронна торгівля (як її складова) фармацевтична промисловість економічні ризики управління ризиками |
| url | https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/article/view/348 |
| work_keys_str_mv | AT sergiienkotetianai electroniccommerceinthepharmaceuticalindustrydevelopmentofelectronictradeandmechanismsforminimizingeconomicrisks AT sergiienkodariav electroniccommerceinthepharmaceuticalindustrydevelopmentofelectronictradeandmechanismsforminimizingeconomicrisks AT sergiienkotetianai elektronnakomercíâufarmacevtičníjpromislovostírozvitokelektronnoítorgívlítamehanízmimínímízacííekonomíčnihrizikív AT sergiienkodariav elektronnakomercíâufarmacevtičníjpromislovostírozvitokelektronnoítorgívlítamehanízmimínímízacííekonomíčnihrizikív |