В’язкопружні властивості металонанокомпозитів на основі полівінілхлориду
In work the presented results of researches of viscoelastic properties of polyvinylchloride (PVC) compositions with a nanodimensional filler (Cu) at longitudinal, volume and deformations shift at a frequency 0,4MHz in wide area of temperatures and ingredient contents. Methods of the directed regulat...
Збережено в:
| Дата: | 2014 |
|---|---|
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Chuiko Institute of Surface Chemistry National Academy of Sciences of Ukraine
2014
|
| Онлайн доступ: | https://surfacezbir.com.ua/index.php/surface/article/view/552 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Surface |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Surface| _version_ | 1869291698063933440 |
|---|---|
| author | Kolupaev, B. B. Levchuk, V. V. Maksymtsev, Yu. R. Kolupaev, B. S. |
| author_facet | Kolupaev, B. B. Levchuk, V. V. Maksymtsev, Yu. R. Kolupaev, B. S. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "B. B. Kolupaev",
"institution": "Рівненський державний гуманітарний університет"
},
{
"author": "V. V. Levchuk",
"institution": "Рівненський державний гуманітарний університет"
},
{
"author": "Yu. R. Maksymtsev",
"institution": "Рівненський державний гуманітарний університет"
},
{
"author": "B. S. Kolupaev",
"institution": "Рівненський державний гуманітарний університет"
}
] |
| author_sort | Kolupaev, B. B. |
| baseUrl_str | |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2018-11-27T09:37:09Z |
| description | In work the presented results of researches of viscoelastic properties of polyvinylchloride (PVC) compositions with a nanodimensional filler (Cu) at longitudinal, volume and deformations shift at a frequency 0,4MHz in wide area of temperatures and ingredient contents. Methods of the directed regulation of specifics of behavior and PVC-systems use are specified at dynamic and thermal loadings. |
| first_indexed | 2025-07-22T19:34:01Z |
| format | Article |
| fulltext |
Поверхность. 2014. Вып. 6(21). С. 259–266 259
УДК 678
В’ЯЗКОПРУЖНІ ВЛАСТИВОСТІ
МЕТАЛОНАНОКОМПОЗИТІВ НА ОСНОВІ
ПОЛІВІНІЛХЛОРИДУ
Б.Б. Колупаєв, В.В. Левчук, Ю.Р. Максимцев, Б.С. Колупаєв
Рівненський державний гуманітарний університет, 33028, м. Рівне, вул. Остафова, 31,
Boris_Kolupaev@ukr.net
В роботі представлені результати досліджень в’язкопружних властивостей
полівінілхлоридних (ПВХ) композитів з нанорозмірним наповнювачем (Cu) при поздовжній,
поперечній, об’ємній деформаціях на частоті 0,4 МГц в широкій області температур і вмісту
інгредієнта. Вказані шляхи направленого регулювання специфіки поведінки і використання
ПВХ-систем при динамічних та теплових навантаженнях.
Вступ
Одним з найбільш надійних способів визначення в'язкопружних характеристик
аморфних полімерів і гетерогенних полімерних систем (ГПС) на їх основі є
вимірювання швидкості поширення та поглинання ультразвуку (УЗ) [1]. Це також
дозволяє вивчити структуру ГПС, оскільки «прямі» структурночутливі методи не
дають достатньої інформації [2]. Однак число досліджень ГПС в мегагерцовому
діапазоні частот недостатнє. Особливо це стосується визначення дійсних і уявних
частин модулів Юнга, зсуву, об'ємної деформації металонанокомпозитів. Відповідно,
мета роботи – на основі моделі динаміки закріпленої макромолекули, дослідити вплив
металевого нанодисперсного наповнювача, температури на структурні параметри та
в’язкопружні властивості ПВХ-систем, які зазнали дії поздовжньої, поперечної
деформації УЗ-полем, а також вказати температурно-частотний діапазон їх
практичного використання.
Експериментальна частина
ГПС отримували в pT режимі на основі ПВХ марки С-6359-М, що містить як
наповнювач нанодисперсний порошок міді (Cu), синтезований в два етапи [3]. На
лершому етапі в УЗ-полі хімічним методом здійснювали відновлення металу з солі з
наступним промиванням колоїдної системи. Таким чином отримали металевий осад з
розмірами частинок 100 нм. На другому –суспензію поміщали в реактор і
пропускали змінний електричний струм. Вибрана напруга певної частоти забезпечувала
виникнення між електродами періодичних електричних розрядів, які викликали
електроерозійне подрібнення і електрогідравлічне руйнування агломератів дисперсного
металу. Подальше перемішування суспензії проводили УЗ-полем, що забезпечувало
однорідність системи і утворення наночастинок міді до 35 ±1 нм. Об'ємний вміст
наповнювача в ПВХ варіювали в діапазоні 0<φ≤0,5 % об. Т – р режим здійснювали при
Т=403 К і Р=10,0 МПа.
Дослідження швидкості поширення поздовжньої (l) і поперечної (t) УЗ-хвиль,
а також відповідні їм коефіцієнти затухання (l, t), проводили на частоті =0,4 МГц з
допомогою експериментальної ультразвукової установки [4]. З використанням
диференціальної кювети імпульсним методом за одне вимірювання визначали
величини l, t, l, t в області 298 К≤Т≤ gT +10 К, де gT – температура склування ГПС.
Контактним середовищем слугувало силіконове масло марки ПФМС-4.
260
При цьому величини l, t, l, t в ГПС розраховували згідно співвідношень:
pl
p
l
d
d
, (1)
cosd2d
d
22
ptpt
p
t
, (2)
l,t
l,t A
A
ln
d
1 0 . (3)
де d – товщина зразка; p – швидкість поширення ультразвукової хвилі в імерсійній
рідині при температурі дослідження; l,t – час проходження ультразвукового сигналу
через досліджуваний зразок, виміряний вимірником часових інтервалів; – кут
повороту зразка, А0 – амплітуда ультразвукової хвилі в імерсійній рідині, Аl,t –
амплітуда поздовжньої (поперечної) УЗ-хвилі після проходження через зразок. За
відомими значеннями l, t, l і t дійсні і уявні частини модулів Юнга ( ЕЕ , ), зсуву
( , ) та об’ємної деформації ( kk , ) ГПС визначали за співвідношеннями
22
2
2
1
1
3
4
+k=E
ll
ll
l , (4)
22
2
1
2
3
4
+k=E
ll
ll
l , (5)
2
2
22
2
22
2
1
1
tt
tt
t
, (6)
2
2
22
2
1
2
tt
t
tt
, (7)
Похибка вимірювання швидкостей відповідно складала 0,5 – 1,0 %, а коефіцієнтів
поглинання – 8,0%. Густину зразків () визначали методом гідростатичного зважування
[4] з точністю 0,2%.
Модель
В ПВХ С-6359-М, як типовому представнику аморфних полімерів, можуть
існувати лише флуктуатаційні структурні елементи (мікроблоки [5]) з кінцевим часом
261
життя i,2 . При тривалому усередненні в часі макромолекули ПВХ мають конформацію
незбурених клубків і при 0,2 ti (де 0t – період УЗ-коливань), а також KTT g 10298 ,
проявляють різні форми рухливості елементів структури тіла. На цій підставі ПВХ-
системам ставимо у відповідність релаксаційний спектр як і для окремої
макромолекули [6]. При цьому загальний час життя структурного елемента
( ³³³ ,2,1 ), де 0,1 – час осілого життя морфози в коливному режимі. Величина i в
досліджуваному діапазоні температур і частоти, згідно принципу температурно-часової
еквівалентності (ТЧЕ) [4], дозволяє фіксувати як пружний, так і непружний відгуки
системи на дію УЗ-поля. Встановлено, що залежність )(Ti можна представити у
вигляді [6]:
kTHkSTi expexp)( 0 , (8)
однак в області gT -дисперсії співвідношення (8) не виконується [7], а справджується
рівняння Вільямса–Ландела–Феррі [8].
З формули (8) і рівняння Вільямса–Ландела–Феррі випливає, що змінюючи Т
при 4,0 МГц вдається дослідити температурні діапазони релаксаційних станів ПВХ-
систем. Крім цього, встановлено [4], що з допомогою інгредієнтів можна направлено
змінювати розподіл структурних елементів по величині i , тобто зміщувати
релаксаційний спектр по шкалі 1ln Ti , визначаючи, таким чином, температурний
діапазон працездатності і змін властивостей композита. При цьому нерозв’язаним
залишається питання щодо природи сил взаємодії компонентів на межі поділу фаз
полімер–метал та топології структуроутворень в ГПС. В першу чергу це проявляється в
зміні величини ефективних модулів композита, які розраховують згідно
мікромеханічної теорії [4]. Характерно, що знаючи константи Ламе 2,1;, iii
полімерної матриці і наповнювача, можна визначити тип топології упакування
частинок нанодисперсного металу, зокрема:
гексагональна:
)(4);(8.4);(25.10 000 kE , (9)
проста кубічна:
)(625.5);(75.6);(4.14 000 kE , (10)
де
)981,0(981,0216
)(
3
1
3
2
. Якщо при цьому враховувати наявність міжфазного
шару (МШ), то ді ефективні значення модулів ГПС складають величину
)(2,7);(64,8);(5,18 000 kE , (11)
де
3
1
3
2
1216
)(
.
Оскільки ГПС є мікронеоднорідним середовищем, пропонують [7]
розраховувати ефективні значення модулів також методом самоузгодженого поля. В
цьому випадку відносна зміна величини ефективного модуля пружності пропорційна
об’ємній концентрації наповнювача, тобто:
D
E
EE
E
E
1
, (12)
262
де
D
E
1
2
2 11 ;
)149()83(2
)(20
3
2
3
4
3
2
3
2
1111
1
2
12
221
1122
D .
На основі співвідношення (12) можна розрахувати величину акустичного опору
ГПС
2
1
12
11 1
)1(1
D
. (13)
Аналіз отриманих результатів дозволяє використати ПВХ-композит як демпфер
і узгоджуючу проміжну систему в п’єзоелектричних випромінювачах генераторів і\або
приймачів УЗ-коливань.
Результати та їх обговорення
На рис.1а представлені температурні залежності дійсної частини модулів Юнга,
зсуву і об’ємної деформації ПВХ-систем. Характерно, що для всіх композитів в
діапазоні КТК 353298 спостерігається нелінійна зміна в'язкопружних властивостей
матеріалу. При цьому механізм деформаційного процесу при зсуві, розтягу–стиску
різний. Так, для вихідного ПВХ -релаксація охоплює температурну область
КТК 328308 в випадку поздовжньої і об’ємної деформації, але не проявляється при
деформації зсуву. Очевидно, це обумовлено значними відмінностями в величин енергії
між- і внутрішньомолекулярної взаємодії елементів структури ПВХ [2]. Однак в ГПС
наявний -перехід при вмісті нанодисперсної міді в діапазоні 5,00 об. % для
різних видів деформації матеріалу.
Рис. 1. Температурні залежності динамічних модулів ПВХ-систем, які містять
нанодисперсні частинки міді: а) E' (1, 2), ' (5, 6), k' (3, 4), 1 – ПВХ, 2 –
ПВХ+0,3 % об. Cu, 3 – ПВХ+1,0 % об. Cu, 4 – ПВХ+0,2 % об. Cu, 5 – ПВХ+0,15
% об. Cu, 6 – ПВХ+0,5 % об. Cu, б) E" (1, 2), '' (5, 6), k" (3, 4), 1 – ПВХ+0,5 %
об. Cu, 2 – ПВХ+0,15 % об. Cu, 3– ПВХ, 4– ПВХ+0,5 % об. Cu, 5– ПВХ+0,2 %
об. Cu, 6 – ПВХ+0,3 % об. Cu.
На рис. 1б представлені результати температурної залежності уявних частин
модулів Юнга, зсуву і об’ємної деформації ПВХ-систем. Характерно, що при
0,1 об.% Cu спостерігається зміщення -переходу в область більш високих
температур. При
gTТК 298 , через незначні зміни величини ентропії системи, вираз
(8) набуває виду
)exp()( 0 kTUTi , (14)
E´, k´ · 10-9, Н/м2
E´´, k´´ · 10-9, Н/м2
μ´´ · 10-8, Н/м2
μ´ · 10-8, Н/м2
263
що дозволяє розрахувати значення величини U . Виявилось, що для вихідного ПВХ при
Т=298 К величина енергії активації -процесу становить 20101,3 Дж, для систем
ПВХ+0,1 % об. Cu 20102,5 U Дж, а і (298 К) відповідно – 5,410-9 с і 2,210-6 с .
Оскільки на структурний елемент в ПВХ і ГПС на його основі діє напруга УЗ-
поля [9]
i
i³
x
tjx expexp0 , (15)
визначимо коефіцієнт дисипації у вигляді [9]:
222
0
2
)(8
2 d
d
m
EL
i
i
, (16)
де 1j , tli , , L – загальна довжина кінетичних елементів, що приймають участь в
дисипації енергії; m – маса структурного елемента одиниці довжини; ω0 – резонансна
частота; d – відношення демпфуючої сили на одиницю довжини до відповідної маси.
Рис. 2. Температурні залежності коефіцієнту дисипації енергії поздовжніх (l) та
поперечних (t) УЗ-хвиль для ПВХ-систем, які містять нанодисперсні частинки
міді: а) (l): 1 – ПВХ, 2 – ПВХ+0,1 % об. Cu, 3 – ПВХ+0,2 % об. Cu, 4 – ПВХ +
0,5 % об. Cu, б): (t) 1 – ПВХ+0,05 % об. Cu, 2 – ПВХ+0,15 % об. Cu, 3 –
ПВХ+0,3 % об. Cu, 4 – ПВХ+1,0 % об. Cu.
Криві залежності величини αl від температури для ПВХ-систем при 0,10 %
об. нанодисперсних порошків міді (Cu) представлені на рис. 2а. Характерно, що у
випадку ПВХ змінюється величина дисипації енергії у всьому діапазоні температур
(298 К≤Т≤353 К) з характерним максимумом αl при 298Т308 К. Згідно з
класифікацією температурних переходів в аморфних полімерах [10], це відповідає -
релаксаційному процесу, за реалізацію якого відповідають кінетичні елементи бокових
груп ПВХ. При цьому, в першу чергу, здійснюється рухливість атомів Н і з меншою
вірогідністю Cl (оскільки 5,35HCl mm ; при потенціалі іонізації С–Н і С–Cl
відповідно 11,26 і 13,59 еВ). Характерно, що при КТК 316308 величина )(Tfl
лінійно зростає зі збільшенням температури. Слід відзначити, що в діапазоні 316–328 К
на кривій )(Tfl з'являється другий пік дисипації енергії, так званий β-перехід [2],
максимум якого відповідає температурній області 323 К. Подальше збільшення Т
супроводжується зростанням величини l , яка досягає максимального значення при Т
= 341 К. Наявність в області температур КТК 348328 цього α-переходу обумовлена
тим, що в ПВХ при Т ≥ 328 К зароджуються елементи кооперативного руху
структуроутворень, для реалізації яких достатньо величини енергії температурного
264
поля. Для визначення температурної залежності часів релаксації )(Ti і величини
енергії активації E в області склування (9), при умові, що
TBT
kAB
TE
g /)(1
)(
, (17)
де τ0i, А, В – константи, відповідно рівні (510-12) с, 17 і 324 К; i=1,2. За результатами
проведених розрахунків час осілого життя структурного елемента в області К348
становить 3,3·10-12 с, енергії активації 7,010-21 Дж, що забезпечує в першу чергу
деформацію С–Н зв'язків. Після α-переходу (при Т ≥ 348 К) відбувається незначне
зростання величини l .
В випадку деформації зсуву ( t ) (рис. 2б) спостерігаються відмінності в
характері залежності )(Tft при КТК 348298 порівняно з дисипативними
процесами, що характеризуються величиною l . Так, в області КТК 315298
величині t відповідає область «плато», яка при Т ≥ 315 К в температурному діапазоні
315–319 К вироджується в другу таку ж область шириною 319–333 К. При
КТК 338333 спостерігається зростання величини t до постійного значення 274
Нп·м-1, яке зберігається в діапазоні КТК 348338 (рис. 2б). Наявність перехідних
температурних областей 315–319 К і 333–338 К характеризує початок реалізації β- і α-
переходів. Різниця між залежностями )(Tfl і )(Tft пов'язана з тим, що
поперечна хвиля не спричиняє зміни об'єму ПВХ-системи, а викликає напругу зсуву
(співвідношення (8)). При цьому на відміну від повздовжньої деформації структурні
елементи ПВХ не повертаються у вихідне положення таким же чином. Це викликає
зміну величини коефіцієнта упакування структурних елементів [8], який досягає свого
постійного значення в температурному діапазоні очікуваних β- і α-релаксаційних
переходів. Оскільки дослідження охоплюють різні види деформаційних процесів (i=l, t)
в широкому інтервалі температур (298–353К) із співвідношення (6) (з урахуванням
того, що 2
0
2 , де 222
0 )1()(2 lvE ; v – коефіцієнт Пуассона; l – довжина
структурного елемента), нами визначена величина Lm як параметр ентропійності
просторової структури мікроблоку ПВХ. Число повторюваних ланок, які виникають
між двома сусідніми зчепленнями в випадку поздовжньої деформації ПВХ, дорівнює
6,7, а при деформації зсуву – 15,3. Це обумовлює різну жорсткість каркасу сітки
зчеплень у випадку поздовжньої та поперечної деформації матеріалу, що проявляється
у величині модулів пружності ( E ) та пакуванні елементів структури композита.
При підвищенні температури відбувається збільшення величини коефіцієнта
об’ємного розширення )( ПВХ-систем, що представлено у вигляді нелінійної
залежності )(Tf (рис. 3), та зміна їх густини ( ) (рис. 4):
нпэкс 1 (18)
де
экс ,
п ,
н – густини композита, полімеру та наповнювача відповідно, –
концентрація наповнювача.
Як випливає із даних, представлених на рис.4, зі збільшенням вмісту
наповнювача нелінійно змінюється величина – характеристика "розрихлення –
ущільнення" композита. Це пов’язано з тим, що в ГПС під дією нанодисперсного
наповнювача відбувається утворення локальних асоціатів з більш впорядкованим
розподілом сегментів ніж в об'ємі полімерної матриці. Внаслідок такої взаємодії між
265
компонентами знижується рухливість сегментів, про що свідчить зміщення величини
- и - релаксаційних переходів в область більш високих температур по мірі
збільшення вмісту нанодисперсної міді.
Рис. 3. Температурна залежність
коефіцієнта об’ємного
розширення () в ПВХ-системах:
1 – ПВХ, 2 – ПВХ+0,5 % об. Cu, 3
– ПВХ+0,3 % об. Cu, 4 –
ПВХ+1,0 % об. Cu.
Рис. 4. Концентраційна залежність зміни
густини () ПВХ-систем.
Рис. 5. Температурна залежність акустичного опору ПВХ-систем, які містять
нанодисперсні частинки міді: 1 – ПВХ, 2 – ПВХ+0,5 % об. Cu, 3 – ПВХ+0,1 %
об. Cu.
За допомогою співвідношень (12) – (14) оцінено також характер топології фази
наночастинок у ГПС. Виявилося, що для ПВХ-систем домінує проста кубічна упаковка
інгредієнта з урахуванням наявності міжфазного шару, а акустичний опір систем
задовільно описується співвідношенням (13) (рис. 5). У всьому досліджуваному
діапазоні Т и спостерігаються залежності 12 і 11 21 A . Це дозволяє за
допомогою співвідношення (14) з урахуванням типу морфології фази наповнювача
прогнозувати в'язкопружні властивості композитів та використовувати їх як демпфери і
узгоджуючі проміжні системи в п’єзоелектричних пристроях генераторів і\або
приймачів УЗ-коливань.
Висновки
На основі ПВХ, що містить як наповнювач нанодисперсні порошки міді,
отримано ГПС з керованим комплексом в'язкопружних властивостей. Показано,що
різниця у величині між- та внутрішньомолекулярної взаємодії елементів структури
полімеру дозволяє за рахунок активної дії поверхні нанодисперсного металу
реалізувати зміну жорсткості каркасу зчеплень структуроутворень композита. Цей
процес найбільш повно описується за допомогою методу самоузгодженого поля та
мікромеханічної теорії з урахуванням наявності межового шару. Наявність , , -
релаксаційних переходів дає можливість використовувати ГПС як поглиначі енергії,
узгоджуючі пристрої в елементах УЗ-техніки.
Література
1. Мэзон У. Свойства полимеров и нелинейная акустика. – Москва: Мир, 1969. –
422 с.
266
2. Хохлов А.Р., О некоторых перспективных направлениях современной науки о
полимерах // Высокомолекулярные соединения. А. - 1990. - Т.32, №9. - С.1795-
1810.
3. Пат. № 80987 UA, B22F 9/16. Спосіб отримання нанодисперсних металів як
наповнювачів полімерних систем // Максимцев Ю.Р., Левчук В.В., Колупаєв Б.Б.,
Сідлецький В.О. - Опубл. 10.06.2013, Бюл. No. 11.
4. Колупаев Б.С., Релаксационные и термические свойства наполненных
полимерных систем. Под ред. С.Я. Френкеля. – Львов: Вища школа, 1980. - 204 с.
5. Lyashuk.T.G.,Kolupaev B.B. Dynamiks of a Heterogeneous Polymer System Obtained
as a Result of Conductor Explosion. - Surface Engineering and Applied
Electrochemistry. - 2012. - Vol.48, №5. - P. 487–490.
6. Френкель С.Я. Макромолекула. – Москва: Советская энциклопедия, 1974. - Вып.
2., Т. 2. - 1052 с.
7. Кац Г.С., Милевски Д.В. Наполнители для полимерных композитних материалов.
- Москва :Химия, 2005. - 736 с.
8. Нильсен Л. Механические свойства полимеров и полимерных композитов. –
Москва: Химия, 1978. - 301 с.
9. Klepko V.V. Kolupaev B.B. Lebedev E.V. Phonon Relaxation and Internal Friction in
Heterogeneous Systems Based on Poly(vinylchloride) // Polymer Science. A. - 2010. –
V. 52, №2. – P. 163-167.
10. Перепечко И.И. Введение в физику полимеров. - Москва: Химия, 1978. - 321 с.
ВЯЗКОУПРУГИЕ СВОЙСТВА МЕТАЛЛОНАНОКОМПОЗИТОВ НА БАЗЕ
ПОЛИВИНИЛХЛОРИДА
Б.Б. Колупаев, В.В.Левчук, Ю.Р. Макcимцев, Б.С. Колупаев
Ровенский государственный гуманитарный университет
33028, г.Ровно, ул Остафова, 31
В работе представлены результаты исследований вязкоупругих свойств
поливинилхлоридных (ПВХ) композитов с наноразмерным наполнителем (Cu) при
продольной, объемной и деформации сдвига при частоте 0,4МГц в широкой области
температур и содержания ингредиентов. Указаны пути направленного регулирования
специфики поведения и использования ПВХ-систем при динамических и тепловых
нагрузках.
VISCOELASTIC PROPERTIES OF METALNANOCOMPOSITES ON THE
BASIS OF POLYVINYLCHLORIDE
B.B. Kolupaev, V.V. Levchuk, Yu.R. Maksymtsev, B.S. Kolupaev
Rovno state humanitarian university, 33028. Rovno, Ostafov str., 31
In work the presented results of researches of viscoelastic properties of
polyvinylchloride (PVC) compositions with a nanodimensional filler (Cu) at longitudinal,
volume and deformations shift at a frequency 0,4MHz in wide area of temperatures and
ingredient contents. Methods of the directed regulation of specifics of behavior and PVC-
systems use are specified at dynamic and thermal loadings.
|
| id | oai:ojs.pkp.sfu.ca:article-552 |
| institution | Surface |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-07-22T19:34:01Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Chuiko Institute of Surface Chemistry National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | surfacezbircomua/bd/c0fd528f7dbf3c5dc1411880693811bd.pdf |
| spelling | oai:ojs.pkp.sfu.ca:article-5522018-11-27T09:37:09Z Viscoelastic properties of metalnanocomposites on the basis of polyvinylchloride Вязкоупругие свойства металлонанокомпозитов на базе поливинилхлорида В’язкопружні властивості металонанокомпозитів на основі полівінілхлориду Kolupaev, B. B. Levchuk, V. V. Maksymtsev, Yu. R. Kolupaev, B. S. In work the presented results of researches of viscoelastic properties of polyvinylchloride (PVC) compositions with a nanodimensional filler (Cu) at longitudinal, volume and deformations shift at a frequency 0,4MHz in wide area of temperatures and ingredient contents. Methods of the directed regulation of specifics of behavior and PVC-systems use are specified at dynamic and thermal loadings. В работе представлены результаты исследований вязкоупругих свойств поливинилхлоридных (ПВХ) композитов с наноразмерным наполнителем (Cu) при продольной, объемной и деформации сдвига при частоте 0,4МГц в широкой области температур и содержания ингредиентов. Указаны пути направленного регулирования специфики поведения и использования ПВХ-систем при динамических и тепловых нагрузках. В роботі представлені результати досліджень в’язкопружних властивостей полівінілхлоридних (ПВХ) композитів з нанорозмірним наповнювачем (Cu) при поздовжній, поперечній, об’ємній деформаціях на частоті 0,4 МГц в широкій області температур і вмісту інгредієнта. Вказані шляхи направленого регулювання специфіки поведінки і використання ПВХ-систем при динамічних та теплових навантаженнях. Chuiko Institute of Surface Chemistry National Academy of Sciences of Ukraine 2014-09-07 Article Article application/pdf https://surfacezbir.com.ua/index.php/surface/article/view/552 Surface; No. 6(21) (2014): Surface; 259-266 Поверхность; № 6(21) (2014): Поверхность; 259-266 Поверхня; № 6(21) (2014): Поверхня; 259-266 3154-8091 3154-8083 uk https://surfacezbir.com.ua/index.php/surface/article/view/552/552 Авторське право (c) 2014 B.B. Kolupaev, V.V. Levchuk, Yu.R. Maksymtsev, B.S. Kolupaev |
| spellingShingle | Kolupaev, B. B. Levchuk, V. V. Maksymtsev, Yu. R. Kolupaev, B. S. В’язкопружні властивості металонанокомпозитів на основі полівінілхлориду |
| title | В’язкопружні властивості металонанокомпозитів на основі полівінілхлориду |
| title_alt | Viscoelastic properties of metalnanocomposites on the basis of polyvinylchloride Вязкоупругие свойства металлонанокомпозитов на базе поливинилхлорида |
| title_full | В’язкопружні властивості металонанокомпозитів на основі полівінілхлориду |
| title_fullStr | В’язкопружні властивості металонанокомпозитів на основі полівінілхлориду |
| title_full_unstemmed | В’язкопружні властивості металонанокомпозитів на основі полівінілхлориду |
| title_short | В’язкопружні властивості металонанокомпозитів на основі полівінілхлориду |
| title_sort | в’язкопружні властивості металонанокомпозитів на основі полівінілхлориду |
| url | https://surfacezbir.com.ua/index.php/surface/article/view/552 |
| work_keys_str_mv | AT kolupaevbb viscoelasticpropertiesofmetalnanocompositesonthebasisofpolyvinylchloride AT levchukvv viscoelasticpropertiesofmetalnanocompositesonthebasisofpolyvinylchloride AT maksymtsevyur viscoelasticpropertiesofmetalnanocompositesonthebasisofpolyvinylchloride AT kolupaevbs viscoelasticpropertiesofmetalnanocompositesonthebasisofpolyvinylchloride AT kolupaevbb vâzkouprugiesvojstvametallonanokompozitovnabazepolivinilhlorida AT levchukvv vâzkouprugiesvojstvametallonanokompozitovnabazepolivinilhlorida AT maksymtsevyur vâzkouprugiesvojstvametallonanokompozitovnabazepolivinilhlorida AT kolupaevbs vâzkouprugiesvojstvametallonanokompozitovnabazepolivinilhlorida AT kolupaevbb vâzkopružnívlastivostímetalonanokompozitívnaosnovípolívínílhloridu AT levchukvv vâzkopružnívlastivostímetalonanokompozitívnaosnovípolívínílhloridu AT maksymtsevyur vâzkopružnívlastivostímetalonanokompozitívnaosnovípolívínílhloridu AT kolupaevbs vâzkopružnívlastivostímetalonanokompozitívnaosnovípolívínílhloridu |