Властивості, методи одержання та застосування нанооксиду церію

The prevalence of Cerium compounds, economic affordability, and unique redox properties determine the wide range of cerium oxide applications. The transition to nanosized particles of cerium oxide allows these materials to reversibly absorb and release oxygen, which determined the use of nano-CeO2 i...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автори:	Гринько, А. М., Бричка, А. В., Бакалінська, О. М., Картель, М. Т.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Chuiko Institute of Surface Chemistry National Academy of Sciences of Ukraine 2019
Теми:	нанорозмірний оксид церію активні форми кисню ензимоподібна активність поверхневі дефекти
Онлайн доступ:	https://surfacezbir.com.ua/index.php/surface/article/view/685
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Surface
Завантажити файл:

Репозитарії

Surface

_version_	1869291844005789696
author	Гринько, А. М. Бричка, А. В. Бакалінська, О. М. Картель, М. Т.
author_facet	Гринько, А. М. Бричка, А. В. Бакалінська, О. М. Картель, М. Т.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "А. М. Гринько", "institution": "Національний університет «Києво-Могилянська академія» \/ Інститут хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України" }, { "author": "А. В. Бричка", "institution": "Інститут хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України" }, { "author": "О. М. Бакалінська", "institution": "Інститут хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України" }, { "author": "М. Т. Картель", "institution": "Інститут хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України" } ]
author_sort	Гринько, А. М.
baseUrl_str
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-28T14:32:15Z
description	The prevalence of Cerium compounds, economic affordability, and unique redox properties determine the wide range of cerium oxide applications. The transition to nanosized particles of cerium oxide allows these materials to reversibly absorb and release oxygen, which determined the use of nano-CeO2 in biomedical technologies in the treatment of diseases associated with lesions due to oxidative stress. The review analyzed the state of modern scientific literature regarding the properties, methods for producing and using cerium nanooxide. The main characteristics of cerium oxide and the features of its structure are described, the mechanisms of action of the enzyme-like properties of nanoceria are given. It was shown that the coexistence of Ce3+ and Ce4+ ions on the surface is compensated by the formation of oxygen vacancies, which are essentially surface defects. Their number depends on the particle size, morphology and crystallinity of the material. These surface defects are catalytic centers that are capable of exhibiting the enzyme-like properties of nanoceria and effectively absorbing free radicals, which include reactive oxygen species. Physicochemical properties of nanoparticles depend on the synthesis parameters. These include the nature and type of precursor, stabilizing agent and solvent, the duration and temperature of the reaction, and the pH of the reactive mixture. So, microgravity affects morphology, average particle size, crystallinity; an increase in the aging time leads to the synthesis of large particles and crystallites, increases the degree of crystallinity. The synthesis temperature affects the size and structure of crystallites, agglomeration, surface defects and oxidation state. Varying the synthesis parameters and their control during the reaction allows one to obtain particles with desired physicochemical properties. The main methods are analyzed in detail: deposition, hydrothermal, microemulsion, combustion, sol-gel and green. It has been established that, due to its unique properties, nanosized cerium oxide has a wide range of applications. It is used as an abrasive powder for polishing glass and protecting it from corrosion; commercial sunscreens are produced on its basis, biosensors and solid oxide fuel cells are constructed, and catalysts are synthesized. Cerium oxide nanoparticles and materials based on it are widely used in environmental, industrial, bioanalytical and biomedical fields. Recently, the biomedical use of nanosized cerium oxide has been rapidly developing. The non-stoichiometric composition of cerium oxide nanoparticles allows it to effectively neutralize reactive oxygen species while protecting the body from oxidative stress. Nano-CeO2 is used in the treatment of inflammatory, cardiovascular and neurodegenerative diseases, it increases the activity of antimicrobials, is an agent for the delivery of therapeutic drugs to cancer cells.
doi_str_mv	10.15407/Surface.2019.11.436
first_indexed	2025-07-22T19:35:01Z
format	Article
fulltext	Поверхность. 2019. Вып. 11(26). С. 436–471 436 НАНОМАТЕРИАЛЫ И НАНОТЕХНОЛОГИИ УДК 546.05; 546.655 doi: 10.15407/Surface.2019.11.436 ВЛАСТИВОСТІ, МЕТОДИ ОДЕРЖАННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ НАНООКСИДУ ЦЕРІЮ А.М. Гринько1,2, А.В. Бричка2, О.М. Бакалінська2, М.Т. Картель2 1Національний університет «Києво-Могилянська академія», вул. Сковороди, 2, Kиїв, 04070, Україна, e-mail: alinagrinko2@gmail.com 2Інститут хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України, вул. Генерала Наумова, 17, Kиїв, 03164, Україна Розповсюдженість сполук Церію, економічна доступність та унікальні окисно- відновні властивості визначають широке коло застосування оксиду церію. Перехід до нанорозмірів його частинок дозволяє цим матеріалам оборотно поглинати та вивільняти кисень, що визначило застосування нано-СеО2 у біомедичних технологіях при лікуванні захворювань, пов’язаних із ураженнями внаслідок окиснювального стресу. У огляді проаналізовано сучасну наукову літературу щодо властивостей, методів одержання, та застосування нанооксиду церію. Описано основні його характеристики та особливості будови, наведено механізми дії ензимоподібних властивостей нано-СеО2. Показано, що співіснування на поверхні іонів Се3+ та Се4+ компенсується утворенням кисневих вакансій, які по суті є поверхневими дефектами. Кількість поверхневих дефектів залежить від розміру частинок, їхньої морфології та ступеня кристалічності матеріалу. Ці поверхневі дефекти є каталітичними центрами, які здатні виявляти ензимоподібні властивості нано-СеО2 та ефективно зв’язувати вільні радикали, до яких відносять активні форми кисню. Фізико-хімічні властивості наночастинок залежать від параметрів синтезу. До них відносять природу та тип прекурсора, стабілізуючого агента і розчинника, тривалість та температуру реакції, рН реакційної суміші. Так, мікрогравітація впливає на морфологію, середній розмір частинок, ступінь кристалічності; збільшення часу старіння призводить до більших розмірів частинок та їхніх кристалітів, збільшення ступеню кристалічності. Температура синтезу визначає розмір та структуру кристалітів, агломерацію, дефекти поверхні та ступінь окиснення. Варіювання параметрів синтезу та їх контроль під час реакції дозволяють отримати частинки з заданими фізико-хімічними властивостями. В роботі детально проаналізовано основні методи: осадження, гідротермальний, мікроемульсійний, згорання, золь-гель та «зелений». Встановлено, що завдяки своїм унікальним властивостям, нанорозмірний оксид церію має широкий спектр застосування. Його використовують в якості абразивного порошку для полірування скла, захисту від корозії, на його основі виробляють сонцезахисні засоби, конструюють біосенсори та твердоокисні паливні елементи, синтезують каталізатори. Наночастинки оксиду церію та матеріали на його основі широко застосовуються в екологічних, промислових, біоаналітичних та біомедичних сферах. Останнім часом бурхливого розвитку набуває біомедичне застосування нанорозмірного оксиду церію. Нестехіометричний склад наночастинок оксиду церію дозволяє йому ефективно знешкоджувати активні форми молекулярного кисню при захисті організму від окиснювального стресу. Нано-СеО2 використовують при лікуванні 437 запальних, серцево-судинних та нейродегенеративних захворювань, він підвищує активність протимікробних препаратів, є агентом для доставки терапевтичних препаратів у ракові клітини. Ключові слова: нанорозмірний оксид церію, активні форми кисню, ензимоподібна активність, поверхневі дефекти Вступ Церій є 58 елементом періодичної системи, другим елементом серії лантаноїдів. Він найпоширеніший серед рідкоземельних елементів, є нетоксичним, відносно дешевим, доступним для дослідження та практичного застосування. В природі Се зустрічається у вигляді чотирьох стабільних ізотопів: 136Ce, 138Ce, 140Ce, 142Ce. Найбільш поширений ізотоп - 140Се (88,5 %) [1]. На відміну від інших рідкоземельних металів, які у водних розчинах зазвичай існують в трьохвалентному стані [2], церій може також існувати в чьотирьохвалентному стані [1], що навіть лежить в основі відокремлення елементу з суміші рідкоземельних металів при окисненні Се2О3 до СеО2. Існування двох стабільних ступенів окиснення, утворення оксидів змінного складу в залежності від парціального тиску кисню [3] визначає унікальні окисно-відновні властивості оксиду церію, на яких базується його застосування при створенні антикорозійних покриттів, синтезі каталізаторів, конструюванні паливних елементів та біосенсорів. Перехід до нанорозмірів частинок оксиду церію, збільшення поверхні на якій співіснують іони Се3+ та Се4+ дозволяє цим матеріалам обернено поглинати та вивільняти кисень, що визначило широке застосування нано-СеО2 у біомедичних технологіях при лікуванні захворювань, пов’язаних із шкідливою дією активних форм кисню (АФК). Все це робить актуальним аналіз та систематизацію властивостей нано-СеО2, виявлення факторів, які спричиняють його біологічну активність, пошук кореляції між методом синтезу та властивостями цього матеріалу дасть можливість керованого синтезу нанооксиду церію із наперед заданими властивостями. Будова атомів церію та його оксидів Електронна конфігурація Церію [Xe] 4f1 5d1 6s2. Енергія внутрішнього рівня 4f майже дорівнює енергії зовнішніх або валентних електронів. Оскільки для зміни відносної зайнятості цих електронних рівнів необхідна дуже мала енергія, а орбіталі 4f і 5d є частково заповненими – атоми церію мають подвійні валентні стани +4 і +3 [4], при цьому об’ємний церій (bulk cerium) утворює дві оксидні сполуки - СеО2 (Се 4+) та Се2О3 (Се 3+). Кристаліти оксиду церію мають кубічну структуру флюориту з просторовою групою Fm3m та гранецентрованою кубічною решіткою. В цій структурі вісім еквівалентних сусідніх кисневих аніонів координовані навколо кожного катіона Се у вершинах куба, при чому кожний аніон оточений чотирма катіонами, які формують октаедр (рис. 1 а). При переході в нанорозмірну область, збільшується питома площа поверхні, і на ній (поверхні) співіснують атоми Се3+ і Се4+, досягаючи кубічної флюоритної структури з більш стабільною електронною конфігурацією [Xe] 4f0 для форми Ce4+ та менш стабільною електронною конфігурацією [Xe] 4f1 для форми Ce3+ (рис. 1 б) [5]. Виходячи з структури типу флюориту з киснем у тетраедричному розташуванні (Се4О), зміна ступеня окиснення церію приводить до втрати кисню та утворення кисневих вакансій, котрі по суті є дефектами в структурі решітки [6]. Для врівноваження заряду після вивільнення кисню два атоми Се4+ відновлюються до Се3+ з утворенням кисневої вакансії, що наглядно демонструє хімічне рівняння: 438 Розподіл заряду на катіонах церію після утворення кисневих вакансій схематично зображено на рис. 2 [7]. а б Рис. 1. Схематичне зображення будови об’ємного СеО2 з неушкодженою структурою флюориту типу CaF2 (а); спотворена кристалічна структура нано-СеО2 через створення вакансії кисню та заміну іонів Ce4+ іонами Ce3+ (б) Рис. 2. Схема перерозподілу заряду після утворення вакансії кисню в CeO2. Тетраедр атомів Ce4+ (чорні кола) з атомом O2- в центрі. Процес відновлення, показаний стрілкою, приводить до утворення кисневої вакансії в центрі тетраедра (порожнє коло), а два іони церію відновлюються до Се3+ (сірі кола). Здатність церію оборотно змінювати ступінь окиснення зумовлена наявністю 4f електронів. Перехід від іону з меншим іонним радіусом (0.92 Å) Се4+ до іону з більшим радіусом Се3+ (1.034 Å) супроводжується утворенням кисневих вакансій та призводить до викривлення локальної симетрії. Внаслідок цього відбуваються зміни в зв’язку Се–О (викривлення решітки) та загального параметру решітки [8]. Зменшення розміру кристалів СеО2 до нанорозмірного приводить до розширення решітки та збільшення здатності до накопичення нею кисню [9], кількість йонів Ce3+ збільшується, дефіцит кисню в структурі та на поверхні частинок призводить до формування більшої кількості поверхневих дефектів (в порівнянні з кристалами більшого розміру) [10]. Поверхневі дефекти, які по суті є кисневими вакансіями, змінюють хімію поверхні наноструктурованого оксиду церію. Багатофункціональна поведінка поверхні нано-СеО2 проявляється в наявності не тільки окисно-відновної пари Се3+/Се4+, а й співіснуванні поверхневих кислотних та основних центрів. На здатність нано-СеО2 змінювати ступінь окиснення впливає спввідношення Се3+/Се4+ та концентрація кисневих вакансій [11]. Такі особливості будови нанорозмірного оксиду церію визначають його активність у окисно- відновних процесах. Окисно-відновні, зокрема ензимоподібні, властивості нанооксиду церію 439 Як правило, на поверхні нанокристалів CeO2 існують три низькоіндексні площини решіток: (100), (110) та (111). Також існує площина (211), яка є менш стабільною, бо легко перебудовується в ступінчасту площину поверхні (111). Площини (210) та (310) є найменш стабільними, тому їхнє існування в реальних системах є малоймовірним [12]. Ретельний контроль морфології матеріалів на основі диоксиду церію є ефективною стратегією підвищення їхньої каталітичної активності. Енергія формування кисневих вакансій на (111) відкритій грані вище, ніж на (110) та (100) гранях; отже, у площинах (110) та (100) є більше вакансій кисню, ніж у (111) [13]. Зазвичай наночастинки СеО2 мають форму октаедра (111), або усіченого октаедра (111)/(110) (рис. 3 а). Як бачимо, для збереження найменшої поверхневої енергії, наночастинки в основному мають найбільш стабільні (111) грані. Ступінь та характер усічення залежить від розміру частинок, методу їхнього синтезу та подальшої термічної обробки зразка [14]. Стійкість усіх трьох площин різна і зменшується у послідовності (111)> (110)> (100), тоді як активність зростає у зворотному порядку. У той час як 1D-наноструктури, такі як нанострижні та нановолокна, мають площини (110) та (100), 3D-нанокуби можуть мати відкриті (100) площини (рис. 3) [15]. Рис. 3. Атомістичні моделі будови нано-СеО2, отримані комп’ютерним моделюванням. Атоми Се зображені світлим кольором, а кисню – темним. а) – наночастинки СеО2 у формі октаедру з гранями (111) та усіченими гранями (100); б) – нанострижні СеО2, ускладнені гранями (100) та (110), з односпрямованим ростом в напрямку [110]; в) – нанокуби СеО2 з шістьома відкритими гранями (100) [16] Виходячи з вищесказаного, нанострижні та нанокуби повинні мати більше кисневих вакансій на своїх поверхнях. Розрахунок карти реактивності наноструктур оксиду церію визначенням енергії Маделунга (характерний для певного типу кристалічної ґратки параметр, який визначає вклад електростатичної взаємодії в енергію йонного кристалу) підтверджує зроблене припущення. Атоми на поверхні (100) мають переважно низьку енергію Маделунга, а отже, вони легше відновлюються в порівнянні з іонами на поверхні (111). Показано, що кути та краї кристалів є більш реактивними, ніж плато (рівна) поверхні (100) [16]. Існування вакансій кисню та їхня рухливість в кристалі є важливими явищами. Більша концентрація кисневих вакансій забезпечує більшу рухливість атомів кисню у кристалі, що сприяє окисно-відновним реакціям на його поверхні та визначає високу каталітичну активність матеріалу, через що нанооксид церію є ефективно зв’язує вільні радикали [17], до яких відносять активні форми кисню. Активні форми кисню (АФК) є потужними окиснювальними агентами та нормальними побічними продуктами життєдіяльності клітин. В залежності від концентрації, можуть бути як корисними, так і шкідливими для клітин [18]. У нормальній біологічній системі активні форми кисню беруть участь у ряді біологічних реакцій, але, 440 внаслідок впливу побічних факторів, наприклад несприятливого навколишнього середовища, сидячого способу життя, неправильного харчування, захворювань тощо, утворюється надлишок АФК, що може призвести до пошкодження ДНК, ліпідів, білків [19]. Існують ферменти, які здатні знизити негативний вплив надлишку активних форм кисню на клітину  це каталаза та супероксиддисмутаза [20]. Проте, функціонування природних ферментів має ряд обмежень, оскільки ензими виявляють активність тільки в певному вузькому діапазоні рН, чутливі до зміни температури, та залежать від концентрації субстрату, йонної сили розчинів [21]. Тому активно розробляються та досліджуються синтетичні сполуки, які виявляють більшу стійкість до умов середовища. До АФК відносять супероксид радикал аніон (•O2 -), синглетний кисень (1О2), гідроксильний (OH•) та пероксидний (НО• 2) радикали, пероксид водню (Н2О2), пероксидний іон (НО2 -) [22]. Супероксид аніон-радикал (•O2 -) генерується як побічний продукт ряду метаболічних процесів, внаслідок перенесення 1 електрона на молекулу О2. Супероксидний аніон-радикал має неспарений електрон, тому є від’ємно зарядженим радикалом. Він здатний розкладатися самочинно або ферментом супероксиддисмутаза до пероксиду водню. Швидкість ферментативної реакції приблизно на чотири порядки вище, ніж самочинної, крім того, при самочинній дисмутації продуктом реакції є синглетний кисень, в той час як ферментативна реакція приводить до утворення кисню в триплетному стані. Подальше протонування пероксиду водню приводить до утворення гідроксил радикалу (ОН•), реакційність та токсичність якого вище ніж у супероксид аніон-радикалу (рис. 4). Для обмеження концентрації супероксида аніон-радикалу та гідроксил радикалу та відновлення їх до води в клітині виробляються ферменти – супероксиддисмутази та каталази відповідно. Але внаслідок несприятливих факторів, наприклад, запалення, ці захисні механізми не завжди коректно спрацьовують, що призводить до збільшення активних форм кисню [22]. Рис. 4. Загальна схема процесу відновлення кисню до води. Для обмеження концентрації супероксиду в клітині виробляються ферменти – супероксиддисмутази та редуктази. Але внаслідок несприятливих факторів, наприклад, запалення, ці захисні механізми не завжди коректно спрацьовують, що призводить до збільшення активних форм кисню та азоту [23]. Завдяки особливостям своєї будови, нанорозмірний оксид церію наділений унікальними окисно-відновним властивостям. Здатність церію оборотно змінювати ступінь окиснення та співіснування на його поверхні іонів Се3+ та Се4+ дозволяє нано-СеО2 виявляти каталітичну активність. Під час відновлення супероксиду наноцерієм, утворюється пероксид водню, а іон Се3+ окиснюється до Се4+. Утворений іон Се4+ здатний реагувати з молекулою Н2О2, при цьому він відновлюється до іону Се3+, а Н2О2 окиснюється до О2 [24]: 3 4 2 2 2 2 2 2 2 2 4 3 2 2 3 4 2 2 4 3 2 2 ; ; ; ; ; Сe H O Ce OH OH H O OH H O HO HO H O Ce O Ce O Ce HO Ce HO Ce HO Ce HO                                         441 Фермент каталаза існує в усіх живих організмах і покликаний розкладати шкідливі для клітин окисники – пероксидні сполуки, зокрема пероксид водню. Нанорозмірний оксид церію виявляє каталазоподібні властивості завдяки наявності іонів Се3+ та Се4+ на його поверхні. Цей процес відбувається за таким механізмом: іони Се3+ здатні відновлювати Н2О2 до Н2О, в той час як іони Се4+ здатні його окиснювати спочатку до НОО•, а потім до О2 [25]: 3 4 2 2 2 _ 4 3 2 2 _ 4 3 2 4 3 2 2 2 2 2 2 2 ; ; ; 2 2 Се Н О Н Н О Се Се Н О e Се Н НОО Се НОО e Се О Н Се Н О Се О Н                                 Підсумовуючи перше та останнє рівняння, отримаємо реакцію, за якою каталаза розкладає пероксид водню [26]: 2 2 2 22 2Н О О Н О  Модель механізму ензимоподібної активності нано-СеО2 було запропоновано в 2011 р. (рис. 4). Вона наглядно демонструє здатність матеріалу до розкладання пероксиду водню за двома різними механізмами, один з яких подібний до дії фермента супероксиддисмутаза (рис. 4 а), а інший – до дії фермента каталаза (рис. 4 б). Рис. 4. Модель механізму перебігу реакції розкладання пероксиду водню нанорозмірним оксидом церію, який виявляє ензимоподібну активність а) - механізм супероксиддизмутазної активності; б) – механізм каталазної активності [27]. Відповідно до цього механізму, нанорозмірний оксид церію є ідеальним антиоксидантом, тому що він, циклічно, нескінченно довго (теоретично), може поглинати дві активні форми кисню. Поєднання зазначених вище (рис. 4) двох послідовних окиснювально-відновних реакцій (супероксид до пероксиду, пероксид до O2), може бути ефективним способом уникнення парадоксального токсичного ефекту супероксид- дисмутазних ферментів. Дійсно, вважається, що надмірна кількість Н2О2 є більш токсичною, ніж супероксид і повинна бути швидко усунена після утворення. До того ж, в багатьох клітинних системах з низьким рівнем каталази, супероксиддисмутазна дія є більш токсичною, аніж захисною. 442 Раніше вважалося, що наночастинки з більшим вмістом Се4+ (70-80 %) виявляють кращу каталазоподібну дію [28], в той час як наночастинки з більшим вмістом Се3+ більше схильні виявляти супероксиддисмутазноподібну дію, і що зі зменшенням концентрації Се3+ до < 5 %, супероксиддисмутазноподібна дія повністю втрачається [29]. Останні дослідження показують, що іони Се3+ беруть участь як в реакціях розкладання супероксид аніону •O2 -, що відповідає супероксиддисмутазній дії, так і у відновленні перекису водню, по принципу каталази [30]. Таким чином, каталітична окисно-відновна активність, на відміну від стехіометрич- ної, вимагає правильного балансу між двома валентними станами Се4+ та Се3+, тому що для саморегенеруючого антиоксидантного циклу необхідна присутність як каталазопо- дібних, так супероксидисмутазоподібних властивостей. Отже, відштовхуючись від будови наночастинок церію та їхніх властивостей, можемо зробити висновок, що існує кореляція між каталітичними характеристиками матеріалів на основі нано-СеО2 та їхньою питомою площею поверхні, кількістю структурних дефектів та вмістом іонів Се3+ [31]. Зменшення розміру частинок приводить до збільшення питомої площі поверхні та відношення Се3+/Се4+, а отже збільшення кількості кисневих вакансій, що покращує каталітичну активність церійвмісних зразків [32]. Методи одержання нанооксиду церію Від методу одержання наночастинок залежать їхні фізико-хімічні властивості. Нанорозмірний оксид церію можна одержати різними синтетичними способами, наприклад, осадженням [33], гідротермальним [34], мікроемульсійним [35], згоранням [36], золь-гель [37] та «зеленим» методами [38]. Параметри синтезу, які використовуються у тому чи іншому методі, контролюють швидкість зародження та росту кристалів наночастинок і впливають на властивості кінцевого продукту [39]. До таких параметрів відносять природу та тип прекурсору, стабілізуючого агенту і розчинника, тривалість та температуру реакції, рН реакційної суміші [40]. Правильно підібрані параметри синтезу та їх контроль під час реакції дозволяють отримати частинки з заданими фізико-хімічними властивостями [41]. Природа та тип прекурсору, речовини-попередника, з якої проводять синтез впливає на морфологію та розмір отриманого продукту. Зазвичай в якості прекурсору для синтезу нано-СеО2 використовують солі церію. Дослідження впливу прекурсору на характеристики одержаного матеріалу показують, що тип аніонного залишку впливає на морфологію отриманих кристалітів. Якщо метою є одержання нанокристалітів церію гідротермальним методом із заданою морфологією, потрібно врахувати, що для одержання частинок у формі нанострижнів, синтезувати необхідно з солей Cl-, Br-, I- або SO4 2-, тоді як утворенню нанокубів сприяють йони NO3 - та BrO3 -. Так, додавання нітратної солі (будь то Ce(NO3)3 або NaNO3) до гідротермальної реакційної системи приводить до зміни морфології продукту з нанострижнів до нанокубів [42]. Вибір прекурсору впливає також на розміри майбутніх наночастинок: дослідження показують, що синтез з гідрооксиду церію приводить до утворення частинок діаметром 5-6 нм, тоді як з ацетату церію формуються частинки розміром 10-15 нм [43]. На каталітичну, антиоксидантну та окисно-відновну активність нано-СеО2т можуть впливати такі фактори, як зовнішні умови та середовище, в якому синтезують або використовують нано-СеО2. Тому особливу увагу варто приділити дослідженню впливу аніонів на властивості нарозмірного оксиду церію. Для того, щоб підтримувати сталий рН розчину, в якому знаходиться нано-СеО2, використовують буферні розчини. Але потрібно бути впевненими, що різноманітні аніони (Cl-, HPO4 2-, SO4 2-), які знаходяться в цих буферах, не зможуть впливати на важливий для каталітичної активності окисно-відновний 443 цикл між Се3+ та Се4+ на поверхні наночасток. Результати досліджень показали, що присутність хлоро- та сульфомістних аніонів в розчині істотно не впливає на властивості нано-СеО2. Проте при взаємодії наноцерію з фосфат- аніоном на поверхні може утворитися фосфат церію (СеРО4) [44]. Утворення цієї сполуки негативно впливає на каталітичну активність, адже присутність фосфат-аніонів в мікромолярних концентраціях змінює хімію поверхні СеО2 та блокує окисно-відновний цикл між Се3+/Се4+. Це відбувається через екранування електростатичного відштовхування між позитивно зарядженими частинками нано-СеО2 негативно зарядженими фосфат-іонами, внаслідок чого зменшується поверхневий заряд в результаті чого частинки агрегуються [45]. Цікавим є той факт, що фосфат- аніони впливають на хімію поверхні частинок Се3+, але частинки Се4+ не втрачають свою регенеративну здатність. В нанорозмірних сполуках присутність атомів Се4+ інгібує процес дефосфорилювання (енергія активації реакції дефосфорилювання є нижчою для центрів Се (III) – Се (III), ніж для центрів Ce (IV) – Ce (III) та Ce (IV) - Ce (IV)), на відміну від поодиноких ядерних комплексів церію, які розщеплюють зв’язки складного фосфатного ефіру завдяки Ce(IV) [46]. На формування частинок СеРО4 впливають такі фактори, як концентрація реагентів, розмір частинок, стан окиснення, ущільнюючий агент, присутність органічних кислот, відновника та рН [47]. Чим менший розмір частинок – тим більша питома поверхня, тим більша кількість Се3+, тим більша вірогідність утворення СеРО4. Показано, що для утворення фосфату церію необхідні катіони Се3+, адже вони краще розчиняються, ніж іони Се4+. Фосфат церію не буде утворюватися в сильнокислому або сильнолужному середовищах (рН 2.0, 12.0) через недостатню кількість іонів Се3+, необхідних для взаємодії з фосфатом. Як було показано вище, саме завдяки іонам Се3+ нано-СеО2 виявляє ензимоподібну каталітичну активність. Таким чином, взаємодія тривалентного церію з фосфатним аніоном призводить до зниження ензимоподібної активності нано-СеО2 [48]. Відомо, що фосфат- аніони присутні в біологічних системах в неорганічній формі, а так як нанорозмірний оксид церію є перспективним матеріалом для використання в фармацевтичних та біомедичних галузях, то під час синтезу нано-СеО2 необхідно враховувати аніонний влив (аніон солі церію, з якої він синтезується, аніони розчинника, буферного розчину) на властивості вихідного продукту. На характеристики синтезованого нано-СеО2 впливає багато чинників. Мікрогра- вітація, наприклад, впливає на морфологію, середній розмір частинок, ступінь кристаліч- ності [49]. Збільшення часу старіння призводить більших розмірів частинок та їхніх кристалітів, збільшення ступеню кристалічності [50]. Температура синтезу впливає на роз- мір та структуру кристалітів, агломерацію, дефекти поверхні та ступінь окиснення. За тем- пературою реакції методи синтезу нанооксиду церію можна розділити на три групи [51]: 1. Синтез при кімнатній температурі (осадження, мікроемульсійний метод, гідроліз). Отримані частинки слабо агломеровані, іноді можна отримати сферичні частинки з рівномірним розподілом за розміром. Часто частинки розміром 10–20 нм складаються з менших (3–6 нм) кристалітів. Вони мають велику кількість поверхневих дефектів, більше співвідношення Се3+/Се4+ в порівнянні з частинками, що піддаються термічній обробці. Але частинки не стійкі, зазнають впливу навколишнього середовища, температури, змінюються у часі, що негативно впливає на їхню каталітичну активність. 2. Синтез при підвищеній температурі (нагрівання не більше, ніж до 100 °С) (термічний гідроліз, гідротермальний та сольвотермальний методи). В порівнянні з наночастинками, які піддавали термічній обробці, ці наночастинки рівномірні, сферичні, часто менш агломеровані, з меншим ступенем кристалічності. Непряме нагрівання в присутності розчинників може призвести до слабкої агломерації наночастинок і кращої диспергованості у водних середовищах. Проте отримані 444 частинки менш кристалічні, мають однорідну сферичну морфологію (немає граней, що впливає на каталітичну активність). Часто на поверхні частинок є шар молекул ПАР або розчинника, що може впливати на властивості частинок. 3. Термічна обробка при температурах вище 300 °С (спікання, прожарювання, високотемпературний або полум'яний піроліз, термічне розкладання та золь-гель метод з подальшим високотемпературним прожарюванням наночастинок для кристалізації наночастинок та видалення небажаних домішок). Отримують кристалічні, щільні частинки оксиду церію розміром більше 25 нм. Утворюються наночастинки з різною морфологією: гострими гранями або ребрами, що нагадують октаедр або усічений октаедр. Частинки стабільніші проти впливу навколишнього середовища за рахунок відпалу поверхневих дефектів. Вони схильні до агломерації, тому, відповідно, містять меншу кількість поверхневих вакансій та інших дефектів. Крім вищезазначених параметрів, на характеристики отриманого продукту впливає рН навколишнього середовища. Показано, що зі збільшенням значення рН розмір кристаліту зменшується. Це пов’язано з тим, що при збільшенні вмісту лугу іони ОН- починають брати участь у процесі агрегації, що сильно впливає на ступінь перенасичення вихідного осаду. Тому, чим більше значення рН – тим менший розмір кристалітів [52]. Варто зазначити, що антиоксидантна активність нано-СеО2 до поглинання АФК є рН залежною, та зростає з пониженням значення рН [53]. Це означає, що при синтезі потрібно враховувати не тільки параметри, що впливають на фізико-хімічних властивості наночасток, а й враховують вплив цих параметрів на майбутнє призначення наночастинок. Для розуміння впливу процедури синтезу нанооксиду церію на його подальші властивості, потрібно детальніше ознайомитися з основними методами одержання наночастинок СеО2. Метод осадження завдяки зручності та простоті виконання є найбільш поширеним для отримання наночастинок оксиду церію. На відміну від інших методів одержання він не потребує дорогих вихідних матеріалів, а сам процес синтезу простий та апаратурно доступний, може бути модифікований. Метод спрямований на одержання кристалографічної структури, є легкокерованим і використовується в промисловості. Суть методу полягає в осадженні солей церію у водному середовищі зміною величини рН при кімнатній або підвищеній температурі з подальшою термічною обробкою осадів [54]. Для синтезу нанорозмірного оксиду церію зазвичай застосовують його неорганічні солі, такі як Ce(NO3)3 [55], (NH4)2Cе(NO3)6 [56], Се(NO3)3·6H2O [57]., та осаджуючі агенти, як правило, це NaOH, NH4OH, гідразин і щавлева кислота. Концентрація реагентів, темпера- тура реакції, рН та швидкість додавання осаджуючого агента є основними факторами, які впливають на розмір та морфологію нанорозмірних частинок оксиду церію [58]. Недоліком методу є те, що цей метод потребує ретельно підібраних параметрів синтезу, адже значення рН, концентрація водного розчину, природа осаджуючого агенту, температура реакції та час старіння, впливають на морфологію продукту. За допомогою цього методу переважно отримують сферичні частинки, через що важко контролювати морфологію продукту. Крім того, отримані наноматеріали CeO2 нерівномірно розпо- діляються за розміром, є слабкодисперсними та легко агрегуються після термічної обробки [59]. Гідротермальний метод. Як вже було зазначено вище, стандартні методи синтезу, такі як осадження та співосадження, не гарантують високого рівня морфологічної однорідності. Для того, щоб під час синтезу контролювати форму і розмір частинок, використовують гідротермальний метод. Суть методу полягає у тому, що хімічна реакція відбувається в автоклаві, в якому розчин нагрівається під тиском, а розчинником є вода. Перевагою цього методу синтезу нанорозмірного оксиду церію є те, що температура 445 реакції нижча за температуру плавлення реагентів. Крім того, можна легко регулювати такі робочі параметри, як температура та тривалість реакції, вибір типу автоклаву допомагає налаштовуватись до змін параметрів синтезу неорганічних твердих речовин. Як і метод осадження, цей метод використовують для одержання переважно кристалічних, а не аморфних структур. Дотримуючись чітких методологічних рекомендацій, гідротермальним методом можна отримати нанокристали оксиду церію різної форми: стрижні [60, 61], дроти [62, 63], трубки [64, 65] багатогранники, куби [66-68]. Але, не зважаючи на простоту процедури гідротермального методу, все ж він є недостатньо керованим для отримання наноструктур СеО2 з заданою морфологією і геометрією. Для поліпшення морфологічних властивостей зазвичай вводять поверхнево- активні речовини (ПАР), які запобігають агломерації частинок і тим самим контролюють розмір наночастинок. Вибір ПАР вливає на морфологію, розміри та форму нано-СеО2. Катіонні, аніонні та неіонні поверхнево-активні речовини можуть використовуватися в синтезі наночастинок. Золь-гель метод широко використовується в керамічній промисловості при отриманні твердих матеріалів, таких як керамічні волокна і щільні плівки. Метод дуже підходить для виготовлення нанооксидів металів [69]. Він легкий і не потребує будь-яких спеціальних умов. Процес передбачає перетворення розчину алкоксиду або хлориду металу в колоїдну суспензію (золю) з наступним гелеутворенням золю. В результаті утворюються дискретні частинки або сітчасті полімери в безперервній рідкій фазі (гель). Природа попередника металу та розчинника відіграє значну роль у цьому способі синтезу наночастинок оксидів металів [70] Так, наприклад, у роботі [71] синтезували наночастинки оксиду церію золь-гель методом в желатиновому середовищі. Вихідним реагентом слугував нітрат церію Ce(NO3)3, гідроліз проводили розчином аміаку. Довголанцюговий желатин був використаний для росту наночастинок оксиду церію та їх стабілізації. Таким чином був виготовлений нанорозмірний оксид церію з кубічною структурою флюориту з розмірами менше 10 нм. Мікроемульсійний метод є універсальним на шляху до отримання наночастинок оксидів металів. Мікроемульсія – це колоїдний розчин, який складається з двох незмішуваних розчинників. Зазвичай синтез мікроемульсійних наночастинок включає хімічну реакцію в водному середовищі, внаслідок якої розчинні прекурсори переходять в нерозчинний продукт. Хоча метод мікроемульсії часто називають шаблонним, досить складно прогнозувати розмір синтезованих частинок, адже склад мікроемульсійної системи досить сильно впливає на процеси зародження та росту кристалітів [72]. Використання поверхнево-активних речовин дозволяє отримувати монодисперсні частинки. Дуже важливо правильно обрати ПАР, які будуть використовуватися для синтезу нанооксиду церію, так як ці речовини впливають на заряд поверхні, що може зашкодити властивостям кінцевого продукту [73]. Наночастикни оксиду церію, синтезовані цим методом, виявляють каталазоподібну активність, тому його можна використовувати для синтезу наночастинок медичного призначення [74]. «Зелений» синтез. Термін «зелений» застосовують до екологічно безпечного та нешкідливого використання менш енерговитратних, нетоксичних хімічних речовин біологічного походження для синтезу наночастинок [75]. В якості стабілізатора та комплексоутворюючого агента (хелатного) використовують природні органічні матриці, як-от: рослинні екстракти, біополімери, гриби, поживні речовини тваринного походження. Тому цей метод ідеально підходить для синтезу наночастинок СеО2, призначених для фармацевтичного застосування. Частинки, синтезовані цим методом, зазвичай мають сферичну форму. В оглядовій роботі [76] зроблено класифікацію методів зеленого синтезу за природою утримуючого та стабілізуючого агента. За цією класифікацією, існує фіто- 446 синтез, коли для отримання наночастинок оксиду церію використовують рослинні екстракти. Використання рослин дозволяє отримати малотоксичні сферичні частинки, а сам процес є простим та економічно вигідним. Як сировину можна використовувати, наприклад, екстракти: листя Лоху вузьколистого (Elaeagnus angustifolia), одержуючи з частинки розміром 30-75 нм [77], Глоріози розкішної (Gloriosa superba) - 5 нм [78], Акаліфи індійської (Acalypha indica) - 25-30 нм [79], Алоє вера (Áloë véra) [80] та Маслини європейської (Olea europaea) - 24 нм [81]; з рослинного екстракту лимонної трави (лемонграссу) – від 10 до 40 нм [82], екстракту насіння Льону звичайного (Linum usitatissimum) - 21 нм [83], екстракту кори Пікрасма (Picrasma quassioides) - 24-30 нм [84], Моринги маслянистої (Moringa oleifera) - 40-45 нм [85]. Можливий також так званий мікосинтез - біосинтез частинок з використанням грибів, наприклад, Humicola sp (12- 20 нм) [86], Curvularia lunata (5-20 нм) [87], Аспергілл чорний (Aspergillus niger) (5-20 нм) [88]. Але недоліком є те, що в деяких випадках отримані частинки неоднорідні за морфологією, здатні до агломерації та мають широкий розмірний діапазон. Використовують в якості стабілізуючого агента й органічні сполуки (біополімери): дубильну кислоту [89, 90], пектин (40 нм) [91], хітозан (23 нм) [92]. Існують спроби синтезувати наночастинки «зеленим» методом, використовуючи поживні речовини, такі як свіжий яєчний білок (8-18 нм) [93] або, наприклад, мед (23 нм) [94]. Безперечно, «зелений» синтез є екологічно чистим, ефективним і безпечним методом синтезу. Він не потребує використання високих тисків та температури, токсичних та екологічно шкідливих реагентів і розчинників. Але і цей метод має певні обмеження. Доведено, що кристаліти з меншими розмірами (а отже, з більшою площею поверхні) виявляють вищу антибактеріальну активність, ніж більш агреговані частинки. На практиці ж отримані частинки зазвичай більшого розміру, ніж розраховано. Наприклад, в роботі [95] в ролі стабілізуючого агенту використовували екстракт насіння Шавлії довготрубчаної (Salvia macrosiphon Boiss). Розмір кристалітів, одержаних у трьох синтезах, розрахований за рівнянням Шеррера по рентгенограмам становив 11, 9 і 10 нм, тоді як з СЕМ знімків - відповідно 40, 20, 20 нм. Вірогідно відбувається агломерація кристалітів. Тому частинки, синтезовані методом зеленого синтезу, мають великі розміри, внаслідок чого падає антибактеріальна активність, через що їхнє використання в біомедичній сфері перестає бути доцільним [96]. Метод спалювання (Combustion shynthesis). Це простий, швидкий, ефективний та економний метод високотемпературного синтезу, прийнятий у всьому світі для синтезу наноматеріалів, особливо оксидів. Метод спалювання характеризується тим, що як тільки вихідна екзотермічна суміш запалюється за допомогою внутрішнього джерела тепла, відбувається швидка (від 0,1 до 10 см/с) високотемпературна (1000–3000 °C) реакція, хвиля розповсюджується через гетерогенну суміш самопідтримуючим чином, призводячи до утворення твердого матеріалу без залучення додаткової енергії [97]. Цим методом можна одержати чисті наночастинки оксиду церію, а також легувати іншими катіонами, наприклад, титану [98], рідкоземельними металами [99]. Невід’ємний етап процедури синтезу даним методом – швидке згорання, заважає контролювати фазовий склад та мор- фологію продукту [100]. Часто метод спалювання комбінують із синтезом з розчину, його ще називають «мокрим горінням». Метод вигорання з розчинника передбачає самостійну реакцію в розчинах нітратів металів та різних видів палива, які можна класифікувати за їх хімічною структурою, тобто типом реакційноздатних (наприклад, аміно-, гідроксильних- та карбоксильних) груп, пов'язаних з вуглеводневим ланцюгом. За типовою схемою початковий рідкий розчин бажаних реагентів після попереднього нагрівання до помірної температури (150–200 °C) самозапалюється по всьому об'єму, що призводить до утворення дрібних твердих продуктів з індивідуальним складом [101]. Синтез цим методом проводять з використанням ЕДТА [97], сечовини [102], гліцину [103]. 447 Отже, аналіз основних способів одержання наночастинок церію показав, що варіюванням методу та умов синтезу наночастинок, можна регулювати їхній розмір, форму, дефектність та заряд поверхні, ступінь її окиснення. Застосування нанорозмірного оксиду церію Завдяки своїм унікальним властивостям, нанорозмірний оксид церію має широкий спектр застосування. Його використовують в якості абразивного порошку для полірування скла [104], для захисту від корозії [105], на його основі виробляють комерційні сонцезахисні засоби [106] конструюють біосенсори [107] та твердоокисні паливні елементи [108]. Наночастинки оксиду церію та матеріали на його основі широко застосовуються в екологічних, промислових, біоаналітичних та біомедичних сферах [109]. Використовують не тільки чисті наночастинки оксиду церію, а й легують їх з іншими металами, комбінуючи властивості нано-СеО2 з властивостями інших матеріалів для надання їм нових характеристик. Завдяки високій каталітичній продуктивності, термостабільній структурі, селективності, наночастинки оксиду церію застосовуються у каталізі [110]. Матеріали на основі нанорозмірного оксиду церію використовують для електрохімічного розкладання води. Автори [110] розробили ефективний гібридний електрокатілізатор CeO2/Co(OH)2 для розщеплення води шляхом гібридизації наночастинок церію CeO2 з частинками Co(OH)2, в той час як автори [111] комбінували нанооксид церію з іншими металами в складну багатокомпонентну систему каталізатору Ni1−xCexOy–Au. В обох випадках присутність наночастинок церію у каталізаторі підвищує каталітичну здатність до розщеплення молекул води. Автори [112, 113] синтезували церійвмісні нанокомпозити Fe3O4 – CeO2 в якості гетерогенних каталізаторів розкладання органічних молекул. Ці нанокомпозити демонструють високу здатність руйнувати органічні забрудники (наприклад, барвники) шляхом фотоокиснення, що може успішно використовуватися для очищення стічних вод. У роботі [114] суміш металів легували наночастинками оксиду церію для виготовлення каталізатора різних органічних перетворень. Показано, що легування суміші змішаних оксидів 5 % нано-СеО2 дозволяє досягти 100 % конверсії спиртів. Забруднення оточуючого середовища змушує шукати шляхи його попередження та подолання. Для цього синтезують, вивчають та досліджують нові матеріали, які наділені фізико-хімічними властивостями, здатними запобігти екологічній катастрофі. Для моніторингу та виявлення різноманітних газів використовують церійвмісні газові сенсори. Показано, що ці матеріали здатні визначати гази NO2 [115], H2 [116], O2 [117], ксилен [118], ацетон [119], що має надзвичайно важливе значення для контролю шкідливих викидів, виявлення токсичних газів в різних технологічних процесах. Авторами [120] було синтезовано наноструктури оксиду церію різної морфології. Показано, що частинки октаедричної форми з більшою поверхнею демонструють найшвидше визначають вміст вологи з чутливістю 99 %. Високопродуктивні датчики на основі нано-СеО2 мають низьку вартість виготовлення та виявляють хорошу стабільність, що робить нано-СеО2 перспективним матеріалом для моніторингу навколишнього середовища та використання в промисловості, сільському господарстві, фармацевтичній галузі, кліматології тощо. Нанорозмірний оксид церію знайшов використання в якості присадки до твердоокисних паливних елементів [121]. Це пов’язано з тим, що матеріали на основі нано-СеО2 є стійкими до осадженню вуглецю та сприяють підвищенню каталітичної активності паливних елементів [122]. Здатність нано-СеО2 до зберігання та вивільнення кисню робить його ідеальним матеріалом для використання в якості біосенсорів. За принципом роботи біосенсори можуть бути електрохімічними, колориметричними, флюорисцентними та хемілюміні- 448 сцентними [107]. Електрохімічні сенсори на основі нано-СеО2 ефективні для визначення активних форм кисню. Авторами [123] був розроблений електрохімічний біосенсор на основі наночастинок оксиду церію для визначення пероксиду водню, в якому Н2О2 окиснюється на поверхні електроду наночастиноками. Пероксид водню високої концентрації можна визначити нано-СеО2 вмісними флюорисцентними сенсорами, оскільки частинки нано-СеО2 змінюють колір при взаємодії з пероксидом водню [124]. Крім того, при взаємодії нано-СеО2 з пероксидом водню, наночастинки змінюють колір, і тому, при високих концентраціях, авторами [125] був розроблений біосенсор на основі наночастинок церію та протестований у імітованній клітинній рідині, що містила основні аніони, присутні в організмі: HPO4 2-, HCO3 -, Cl- та SO4 2- для захисту ДНК. Було показано, що у розчинах з присутніми аніонами Cl- та SO4 2- наночастинки СеО2 здатні захистити ДНК від пошкодження гідроксильними радикалами, але в розчинах з аніонами HPO4 2- та HCO3 - антиоксидантна активність втрачається, що пов’язано з утворенням фосфату та карбонату церію на поверхні, які, як наслідок, перешкоджають перебігу окисно- відновного циклу [126]. Церійвмісні сенсори здатні визначати різні неорганічні речовини, біомолекули та біомаркери, наприклад, вуглекислоту в крові [127] глюкозу [128], допамін [129], мелатонін [130], рутин [131], біомаркери грипу [132], фенольні антиоксиданти [133], визначати послідовність ДНК [134]. Авторами [107] було описано переваги та недоліки кількох типів біосенсорів на основі нанорозмірного оксиду церію. Повідомляється, що електрохімічні сенсори є високочутливими, низьковартісними, мають більшу площу поверхні та прискорене перенесення електронів, безперервно виявляють ціль навіть в стані гіпоксії та здатні забезпечити неферментативне виявлення. Але вони є чутливими до рН та здатні до агломерації наночастинок оксиду церію, доки ті не іммобілізовані на поверхні. Колориметричні датчики є високочутливими, простими в експлуатації, швидко виявляють ціль, високостабільні при кімнатній температурі навіть за відсутності ферментів. Проте їхня чутливість є обмеженою та за наявності ферментів вони мають низьку стабільність. Флюорисцентні сенсори також є високочутливими, крім того, їх можна використовувати для визначення in vivo молекули Н2О2, але вони є рН чутливими. В останні десятиріччя бурхливого розвитку набуває біомедичне застосування нанорозмірного оксиду церію. Як зазначалося вище, нестехіометричний склад наночастинок оксиду церію (співіснування на поверхні великої кількості іонів Се3+ і Се4+) дозволяє нано-СеО2 поглинати кисень. В біомедичних застосуваннях, де AФК завдають шкоди організму, спричиняючи безліч хвороб, нано-СеО2 має неабияку перспективу [135]. Огляд літератури показав, що вже проводяться випробування церійвмісних матеріалів in vivo та in vitro [136]. Важливим є той факт, що нанооксид церію не є токсичним для організму тварин [137], тому може використовуватися для захисту від окиснювального стресу організму майже всіх органів. В біомедичній галузі нанорозмірний оксид церію зарекомендував себе як перспективний матеріал для лікування всіх видів пухлинних захворювань [138], наприклад, раку підшлункової залози [139]. Нано-СеО2 виявляє антиоксидантну активність в пухлинних та трансформованих клітинах [140]. Препарати, які містять нано-СеО2, використовують в якості терапевтичного агента для відновлення та регенерації тканин [141]. Дослідження показують, що нанокомпозити, які містять нано- СеО2, здатні до регенерації нервових клітин [142], можуть позитивно впливати на формування кісткових клітин [143], перспективні як препарати для загоєння ран [144,145], можуть знайти застосування в інженерії тканин шкіри [146]. Нано-СеО2 ефективний для збереження слуху після кохлеарної імплантації [147], спроможний захистити сітківку ока після пошкодження [148], виявляє кардіопротекторну дію [149]. Дослідження показали, що матеріали на основі нано-СеО2 є багатообіцяючим терапевтичним агентом при деяких серцево-судинних захворюваннях, викликаних тромбозом, запаленням та передчасним старінням [150]. 449 Перспективними наночастинки оксиду церію є і в боротьбі з нейродегенера- тивними хворобами [151]. Хоча захворювання головного мозку дуже неоднорідні і для кожного з них є власні ознаки, все ж таки, більшість з них мають дві спільні риси: ці хвороби виникають внаслідок окиснювального стресу і виявляються прогресуючою втратою клітин нейронів [152]. Але було показано, що препарати церію проявляють нейропротекторну дію [153] та ефективні в знешкодженні цих наслідків. Тому, можливо, такі смертельно небезпечні хвороби, як розсіяний склероз [154], ішемічний інсульт [155], хвороби Паркінсона [156] та Альцгеймера [157] в майбутньому знайдуть ефективне лікування завдяки препаратам на основі нано-СеО2. Нано-СеО2 підвищує активність протимікробних препаратів [158], проявляє протизапальну та антиоксидантну дії [159], є агентом для доставки терапевтичних препаратів у ракові клітини [160, 161]. Тож, препарати на основі нанооксиду церію здатні захистити та частково нівелювати негативні наслідки впливу АФК на клітини організму, та посприяти збереженню функцій органів, зазнавших ураження внаслідок окиснювального стресу. Висновки Розповсюдженість сполук лантаноїду Церію, економічна доступність, унікальні окисно-відновні властивості визначають широке коло застосування оксиду церію при створенні антикорозійних покриттів, синтезі каталізаторів, конструюванні паливних елементів та біосенсорів. Перехід до нанорозмірів частинок оксиду церію, збільшення питомої поверхні, на якій співіснують іони Се3+/Се4+, дозволяє цим матеріалам оборотно поглинати та вивільняти кисень, що визначило застосування нано-СеО2 у біомедичних технологіях при лікуванні захворювань, пов’язаних із шкідливою дією активних форм кисню. Перелічене робить актуальним аналіз та систематизацію властивостей наноцерію, виявлення факторів, які спричиняють його біологічну активність, встановлення зв’язку між методом синтезу та властивостями цього матеріалу, що дасть можливість керованого синтезу нанооксиду церію із наперед заданими властивостями. У огляді проаналізовано сучасну наукову літературу щодо властивостей, методів одержання, та застосування нанооксиду церію. Описано основні характеристики оксиду церію та особливості його будови, наведено механізми дії ензимоподібних властивостей наноцерію. Встановлено, що поверхневі дефекти, які є кисневими вакансіями, змінюють хімію поверхні наноструктурованого оксиду церію. Багатофункціональна поведінка поверхні нано-СеО2 проявляється в наявності не тільки окисно-відновної пари Се3+/Се4+, а й співіснуванні поверхневих кислотних та основних центрів. Більша концентрація кисневих вакансій забезпечує більшу рухливість атомів кисню у кристалі, що сприяє окисно-відновним реакціям на його поверхні та визначає високу каталітичну активність матеріалу, через що нанооксид церію є ефективним поглиначем вільних радикалів, до яких відносять активні форми молекулярного кисню. Зроблено висновок, що зменшення розміру частинок приводить до збільшення питомої площі поверхні, зростання відношення Се3+/Се4+, а отже збільшення кількості кисневих вакансій, що покращує каталітичну активність церійвмісних зразків. Фізико-хімічні властивості наночастинок залежать від параметрів синтезу, які контролюють швидкість зародження та росту кристалів. До таких параметрів відносять природу та тип прекурсору, стабілізуючого агенту і розчинника, тривалість та температуру реакції, рН реакційної суміші. Так, мікрогравітація, впливає на морфологію, середній розмір частинок, ступінь кристалічності; продовження часу старіння призводить до утворення крупних частинок та їхніх кристалітів, збільшення ступеню кристалічності. Температура синтезу впливає на розмір та структуру кристалітів, агломерацію, дефекти поверхні та ступінь окиснення. Варіювання параметрів синтезу та їх контроль під час 450 реакції дозволяють отримати частинки з заданими фізико-хімічними властивостями. В роботі детально проаналізовано основні методи: осадження, гідротермальний, мікроемульсійний, згорання, золь-гель та «зелений». Метод осадження є зручним та простим у виконанні і є найбільш поширеним. Недоліком методу є те, що переважно отримують сферичні частинки, через що важко контролювати морфологію продукту. Крім того, отримані наноматеріали CeO2 нерівномірно розподіляються за розміром, є слабкодисперсними та легко агрегуються. Гідротермальний метод дає можливість контролювати форму і розмір частинок. При дотриманні чітких методологічних рекомендацій можна отримувати нанокристали оксиду церію різної форми: стрижні, дроти, трубки, багатогранники, куби. До недоліків можна віднести складність тривалого витримування параметрів синтезу у дуже вузьких інтервалах значень. Золь-гель метод широко використовується при отриманні дискретних частинок, керамічних волокон, або сітчастих полімерів (щільних плівок). Природа попередника металу та розчинника відіграє визначну роль у цьому способі синтезу наночастинок. Мікроемульсійний метод є універсальним, але при цьому досить складно прогнозувати розмір синтезованих частинок. Використання ПАР дозволяє отримувати монодисперсні частинки, але використані у синтезі поверхнево активні речовини впливають на заряд поверхні мікрокристалітів, що може, наприклад, зменшити їхню окисно-відновну активність (зашкодити властивостям кінцевого продукту). При «Зеленому синтезі» в якості стабілізатора та комплексоутворюючого (хелатного) агента використовують природні органічні матриці: рослинні екстракти, біополімери, гриби, поживні речовини тваринного походження. Метод є екологічно чистим, ефективним і безпечним, не потребує використання високих тисків та температури, токсичних та екологічно шкідливих реагентів і розчинників. Частинки, синтезовані цим методом, зазвичай мають сферичну форму, але при цьому відбувається агломерація кристалітів, що не дозволяє одержувати дрібні наночастинки. Метод спалювання  простий, швидкий, ефективний та економний метод високотемпературного синтезу, але швидке згорання заважає контролювати фазовий склад та морфологію продукту. Отже, аналіз основних способів одержання наночастинок церію показав, що варіюванням методу та умов синтезу наночастинок, можна регулювати ступінь кристалічності, їхній розмір, форму, дефектність та заряд поверхні, ступінь її окиснення. Встановлено, що завдяки своїм унікальним властивостям, нанорозмірний оксид церію має широкий спектр застосування. Його використовують в якості абразивного порошку для полірування скла, захисту від корозії, на його основі виробляють комерційні сонцезахисні засоби, конструюють біосенсори та твердооксидні паливні елементи. Наночастинки оксиду церію та матеріали на його основі широко застосовуються в екологічних, промислових, біоаналітичних та біомедичних сферах. Завдяки високій каталітичній продуктивності, термостабільній структурі, селективності, наночастинки оксиду церію застосовуються у каталізі. Останнім часом бурхливого розвитку набуває біомедичне застосування нанорозмірного оксиду церію. Нестехіометричний склад наночастинок оксиду церію дозволяє йому ефективно знешкоджувати активні форми кисню при захисті організму від окиснювального стресу. Нано-СеО2 використовують при лікуванні запальних, серцево-судинних та нейродегенеративних захворювань, він підвищує активність протимікробних препаратів, виявляє протизапальну та антиоксидантну дії, є агентом для доставки терапевтичних препаратів у ракові клітини. Література 1. Dahle J., Arai Y. Environmental geochemistry of cerium: applications and toxicology of cerium oxide nanoparticles // Int. J. Environ. Res. Public Health. - 2015. – V. 12, No 2. – P. 1253–1278. 451 2. Huang C., Bian Z. Introduction in rare earth coordination chemistry: fundamentals and applications // Rare earth coordination chemistry, fundamentals and applications. - John Wiley & Sons (Asia). - 2010. 3. Gangopadhyay S., Frolov D.D., Masunov A.E. et al. Structure and properties of cerium oxides in bulk and nanoparticulate forms // J. Alloys Compd. - 2014. – V. 584. – P. 199–208. 4. Patnaik P. Handbook of inorganic chemicals. - NY, USA: McGraw-Hill Professional. – 2003. – P. 199. 5. Chen B.-H., Inbaraj B.S. Various physicochemical and surface properties controlling the bioactivity of cerium oxide nanoparticles // Crit. Rev. Biotechnol. - 2018. – V. 38, No 7. – P. 1003-1024. 6. Korsvik C., Patil S., Seal S. et al. Superoxide dismutase mimetic properties exhibited by vacancy engineered ceria nanoparticles // Chem Commun. - 2007. – V. 10. – P. 1056–8. 7. Shoko E., Smith M.F., McKenzie R.H. Charge distribution near bulk oxygen vacancies in cerium oxides // J. Phys. Condens. Matter. - 2010. – V. 22, No 22. – P. 223201. 8. Deshpande S., Patil S., Kuchibhatla S.V. et al. Size dependency variation in lattice parameter and valency states in nanocrystalline cerium oxide // Appl. Phys. Lett. - 2005. – V. 87, No 13. – P. 133113. 9. Xu J., Harmer J., Li G. et al. Size dependent oxygen buffering capacity of ceria nanocrystals // ChemComm. - 2010. – V. 46, No 11. – P. 1887. 10. Reed K., Cormack A., Kulkarni A. et al. Exploring the properties and applications of nanoceria: is there still plenty of room at the bottom? // Environ. Sci.: Nano. - 2015. – V. 1, No 5. – P. 390–405. 11. Ma Y., Gao W., Zhang Z. et al. Regulating the surface of nanoceria and its applications in heterogeneous catalysis // Surf. Sci. Rep. - 2018. – V. 73, No 1. – P. 1–36. 12. Trovarelli A., Llorca, J. Ceria catalysts at nanoscale: how do crystal shapes shape catalysis? // ACS Catalysis. - 2017. –V. 7, No 7. – P. 4716–4735. 13. Datta S., Torrente-Murciano L. Nanostructured faceted ceria as oxidation catalyst // Current Opinion in Chemical Engineering. – 2018. – V. 20. – P. 99–106. 14. Aneggi E., Boaro M., Colussi S. et al. Ceria-based materials in catalysis // Handbook on the Physics and Chemistry of Rare Earths. – 2016. – V. 50. – P. 209-242. 15. Li Y., Shen W. Morphology-dependent nanocatalysts: Rod-shaped oxides // Chem. Soc. Rev. - 2014. – V. 43, No 5. – P. 1543–1574. 16. Jeyaranjan A., Sakthivel T.S., Molinari M. et al. Morphology and crystal planes effects on supercapacitance of CeO2 nanostructures: electrochemical and molecular dynamics studies // Part. Part. Syst. Charact. - 2018. – V. 35, No 10. – P. 1800176. 17. Zhang M., Zhao L., Du F. et al. Facile synthesis of cerium-doped carbon quantum dots as a highly efficient antioxidant for free radical scavenging // Nanotechnology. – 2019. – V. 30, No 32. – P. 325101. 18. Circu M.L., Aw T.Y. Reactive oxygen species, cellular redox systems, and apoptosis // Free Radical Biology and Medicine. – 2010. – V. 48, No 6. – P. 749–762. 19. Forrester S.J., Kikuchi D.S., Hernandes M.S. et al. Reactive oxygen species in metabolic and inflammatory signaling // Circulation Research. – 2018. – V. 122, No 16. – P. 877-902. 20. Ighodaro O.M., Akinloye O.A. First line defence antioxidants-superoxide dismutase (SOD), catalase (CAT) and glutathione peroxidase (GPX): Their fundamental role in the entire antioxidant defence grid // Alexandria Journal of Medicine. – 2018. – V. 54. – P. 287–293. 452 21. Glorieux C., Calderon P.B. Catalase, a remarkable enzyme: targeting the oldest antioxidant enzyme to find a new cancer treatment approach // Biological Chemistry. – 2017. – V. 398, No 10. – P. 1095-1108. 22. Turkan I. ROS and RNS: key signalling molecules in plants // J Exp Bot. – 2018. – V. 69, No 14. – P. 3313–3315. 23. Walkey C., Das S., Seal S. et al. Catalytic properties and biomedical applications of cerium oxide nanoparticles // Environ Sci Nano. – 2015. – V. 2, No 1. – P. 33–53. 24. Wang G., Zhang J., He X. et al. Ceria nanoparticles as enzyme mimetics // Chin. J. Chem. Phys. - 2017. – V. 35, No 6. – P. 791–800. 25. Nicolini V., Gambuzzi E., Malavasi G. et al. Evidence of catalase mimetic activity in Ce3+/Ce4+ doped bioactive glasses // J Phys Chem B. - 2015. – V. 119, No 10. – P. 4009–4019. 26. Singh S. Cerium oxide based nanozymes: Redox phenomenon at biointerfaces // Biointerphases. – 2016. – V. 11, No 4. – P. 4009-19. 27. Celardo I., Pedersen J.Z., Traversa E. et al. Pharmacological potential of cerium oxide nanoparticles // Nanoscale. – 2011. – V. 3, No 4. – P. 1411. 28. Pirmohamed T., Dowding J.M., Singh S., et al. Nanoceria exhibit redox state- dependent catalase mimetic activity // Chem Commun. – 2010. – V. 46, No 16. – P. 2736. 29. Heckert E.G., Karakoti A.S., Seal S. et al. The role of cerium redox state in the SOD mimetic activity of nanoceria // Biomaterials. – 2008. – V. 29, No 18. – P. 2705–2709. 30. Reed K., Bush N., Burns Z. et al. Modeling the kinetic behavior of reactive oxygen species with cerium dioxide nanoparticles // Biomolecules. - 2019. – V. 9, No 9. – P. 447. 31. Baldim V., Bedioui F., Mignet N. et al. The enzyme-like catalytic activity of cerium oxide nanoparticles and its dependency on Ce3+ surface area concentration // Nanoscale. - 2018. – V. 10, No 15. – P. 6971–6980. 32. Li J., Zhang Z., Tian Z. et al. Low pressure induced porous nanorods of ceria with high reducibility and large oxygen storage capacity: synthesis and catalytic applications // J. Mater. Chem. A. - 2014. – V. 2, No 39. – P. 16459–16466. 33. Liu I.T., Hon M.H., Teoh L.G. Structure and optical properties of CeO2 nanoparticles synthesized by precipitation // J. Electron. Mater. – 2013. – V. 42. – P. 2536–2541. 34. Calvache-Munoz J., Prado F.A., Rodriguez-Paez J.E. Cerium oxide nanoparticles: Synthesis, characterization and tentative mechanism of particle formation // Colloids Surf. A. - 2017. – V. 529. – P. 146–159. 35. Tiseanu C., Parvulescu V.I., Boutonnet M. et al. Surface versus volume effects in luminescent ceria nanocrystals synthesized by an oil-in-water microemulsion method // Phys Chem Chem Phys. – 2011. – V. 13, No 38. – P. 17135–45. 36. Ravishankar T.N., Ramakrishnappa T., Nagaraju G. et al. Synthesis and characterization of CeO2 nanoparticles via solution combustion method for photocatalytic and antibacterial activity studies // ChemistryOpen. – 2015. V. 4, No 2. – P. 146 – 154. 37. Ansaria A.A., Solanki P.R., Malhotra B.D. Sol-gel derived nanostructured cerium oxide film for glucose sensor // Appl. Phys. Lett. – 2008. – V. 92, No 26. – P. 263901. 38. Sangsefidi F.S., Salavati-Niasari M., Khojasteh H. et al. Shabani-Nooshabadi M. Synthesis, characterization and investigation of the electrochemical hydrogen storage properties of CuO–CeO2 nanocomposites synthesized by green method // Int. J. Hydrog. Energy. – 2017. - V. 42, No 21. – P. 14608–14620. 39. Thanh N.T.K., Maclean N., Mahiddine S. Mechanisms of nucleation and growth of nanoparticles in solution // Chem. Rev. – 2014. – V. 114. – P. 7610–7630. 453 40. Sun C., Li H., Chen L. Nanostructured ceria-based materials: synthesis, properties, and applications // Energy Environ. Sci. - 2012. – V. 5, No 9. – P. 8475. 41. Thakur N., Manna P., Das J. Synthesis and biomedical applications of nanoceria, a redox active nanoparticle // J Nanobiotechnol. - 2019. - V. 17. - P. 1-27. 42. Wu Q., Zhang F., Xiao P. et al. Great influence of anions for controllable synthesis of CeO2 nanostructures: from nanorods to nanocubes // J. Phys. Chem. C. – 2008. – V. 112, No 44. – P. 17076–17080. 43. Tok A.I.Y., Boey F.Y.C., Dong Z. et al. Hydrothermal synthesis of CeO2 nanoparticles // J. Mater. Process Tech. – 2007. – V. 190. – P. 217-222. 44. Xue Y., Zhai Y., Zhou K. et al. The vital role of buffer anions in the antioxidant activity of CeO2 nanoparticles // Chemistry - A European Journal. – 2012. –V. 18, No 35. – P. 11115–11122. 45. Singh, S., Dosani T., Karakoti A.S. et al. A phosphate-dependent shift in redox state of cerium oxide nanoparticles and its effects on catalytic properties // Biomaterials. - 2011. – V. 32, No 28. - P. 6745–6753. 46. Kuchma M.H., Komanski C.B., Colon J. et al. Phosphate ester hydrolysis of biologically relevant molecules by cerium oxide nanoparticles // Nanomedicine. - 2010. – V. 6, No 6. – P. 738–744. 47. Romer I., Briffa S.M., Rojas aA. et al. Impact of particle size, oxidation state and capping agent of different cerium dioxide nanoparticles on the phosphate-induced transformations at different pH and concentration // Plos One. – 2019. V. 14, No 6 – P. e0217483. 48. Singh R., Singh S. Role of phosphate on stability and catalase mimetic activity of cerium oxide nanoparticles // Colloids Surf. B. - 2015. – V. 132. – P. 78–84. 49. Soykal I., Sohn H., Bayram B., et al. Effect of microgravity on synthesis of nano ceria // Catalysts. – 2015. V. 5, No 3. – P. 1306–1320. 50. Jalilpour M. Effect of aging time and calcination temperature on the cerium oxide nanoparticles synthesis via reverse co-precipitation method // Int. J. Phys. Sci. – 2012. – V. 7, No 6. – P. 944-948. 51. Karakoti A.S., Munusamy P., Hostetler K.et al. Preparation and characterization challenges to understanding environmental and biological impacts of ceria nanoparticles. Surf. Interface Anal. - 2012. – V. 44, No 8. – P. 882–889. 52. Ramachandran M., Subadevi R., Sivakumar M. Role of pH on synthesis and characterization of cerium oxide (CeO2) nano particles by modified co-precipitation method // Vacuum. - 2019. – V. 161. – P. 220–224. 53. Filippi A., Liu F., Wilson J. et al. Antioxidant activity of cerium dioxide nanoparticles and nanorods in scavenging hydroxyl radicals // RSC Adv. – 2019. – V. 9 – P. 11077- 11081. 54. Kitsou I., Roussi E., Tsetsekou A. Synthesis of aqueous nanodispersed nanocrysralline ceria suspensions by a novel organic/inorganic precipitation method // Ceram. Int. – 2017. – V. 43, No 4. – P. 3861–3865. 55. Pujar M.S., Hunagund S.M., Desai V.R. et al. One-step synthesis and characterizations of cerium oxide nanoparticles in an ambient temperature via Co-precipitation method // AIP Conference Proceedings. (2018) - P. 1942(1):050026. 56. Chang H.-Y., Chen H.-I. Morphological evolution for CeO2 nanoparticles synthesized by precipitation technique // J. Cryst. Growth. – 2005. – V. 283, No 3-4. – P. 457–468. 57. Zhang Q.L., Yang Z.M., Ding B.J. Synthesis of cerium oxide nanoparticles by the precipitation method // Mater Sci Forum. – 2009. - V. 610, No 3. - P. 233–238. 454 58. Gupta A., Das S., Neal C. J. et al. Controlling the surface chemistry of cerium oxide nanoparticles for biological applications // J. Mater. Chem. B. – 2016. – V. 4, No 19. – P. 3195–3202. 59. Zhang D., Du X., Shi L. et al. Shape-controlled synthesis and catalytic application of ceria nanomaterials // Dalton Transactions. – 2012. V. 41, No 48. – P. 14455. 60. Sakthivel T.S., Reid D.L., Bhatta U.M. et al. Engineering of nanoscale defect patterns in CeO2 nanorods via ex situ and in situ annealing // Nanoscale. – 2015. – V. 7, No 12. – P. 5169-5177. 61. Huang P.X., Wu F., Zhu B.L. et al. CeO2 nanorods and gold nanocrystals supported on CeO2 nanorods as catalyst // The Phys. Chem. B. – 2005. –V. 109, No 41. – P. 19169– 19174. 62. Fu X.Q., Wang C., Yu H.C. et al. Fast humidity sensors based on CeO2 nanowires // Nanotechnology. - 2007. – V. 18, No 14. – P. 145503. 63. Ji Z., Wang X., Zhang H. et al. Designed synthesis of CeO2 nanorods and nanowires for studying toxicological effects of high aspect ratio nanomaterials // ACS Nano. - 2012. – V. 6, No 6, - P. 5366–5380. 64. Tang C.C., Bando Y., Liu B.D. et al. Cerium oxide nanotubes prepared from cerium hydroxide nanotubes // Advanced Materials. - 2005. – V. 17, No 24. – P. 3005–3009. 65. Han W.-Q., Wu L., Zhu Y. Formation and oxidation state of CeO2-x nanotubes // J Am Chem Soc. - 2005. – V. 127, No 37. – P. 12814–12815. 66. Lin Y., Wu Z., Wen J. et al. Imaging the atomic surface structures of CeO2 nanoparticles // Nano Letters. - 2013. – V. 14, No 1. – P. 191–196. 67. Lakshmi R.V., Pal K., Mandal T.K. et al. Multifunctional properties of ceria nanocubes synthesized by a hydrothermal method // Bull. Mater. Sci. - 2019. – V. 42, No 5. – P. 210-218. 68. Zhang H., Yang B., Li H. et al. Controllable synthesis and growth mechanism of ceria nanocubes by template-free hydrothermal method // Cryst Res Tech. - 2017. – V. 53, No 1. – P. 1700233. 69. Zheng K., Boccaccini A.R. Sol-gel processing of bioactive glass nanoparticles: a review // Adv. Colloid Interface Sci. - 2017. – V. 249. – P. 363–373. 70. Rao B.G., Mukherjee D., Reddy B.M. Novel approaches for preparation of nanoparticles // New York: Elsevier Inc. - 2017. - P. 1–36. 71. Darroudi M., Hakimi M., Sarani M. et al. Facile synthesis, characterization, and evaluation of neurotoxicity effect of cerium oxide nanoparticles // Ceram. Int. - 2013. – V. 39, No 6. – P. 6917–6921. 72. Richard B., Lemyre J.-L., Ritcey A.M. Nanoparticle size control in microemulsion synthesis // Langmuir. - 2017. – V. 33, No 19. – P. 4748–4757. 73. Malik M.A., Wani M.Y., Hashim M.A. Microemulsion method: a novel route to synthesize organic and inorganic nanomaterials 1st nano update // Arab J Chem. – 2012. – V. 5, No 4. – P. 397–417. 74. Shlapa Y., Sarnatskaya V., Timashkov I. et al. Synthesis of CeO2 nanoparticles by precipitation in reversal microemulsions and their physical–chemical and biological properties // Appl. Phys. A. – 2019. – V. 125. – P. 412-452. 75. Annu Ali A., Gadkari R., Sheikh J.N., Ahmed S. Phytomediated synthesis of cerium oxide nanoparticles and their applications // Nanomaterials and plant potential. - 2019. – P. 261–284. 76. Charbgoo F., Ahmad M.B., Darroudi M. Cerium oxide nanoparticles: Green synthesis and biological applications // Int. J. Nanomed. – 2017. - V. 12. – P. 1401–1413. 455 77. Singh A., Hussain I., Singh N.B. et al. Uptake, translocation and impact of green synthesized nanoceria on growth and antioxidant enzymes activity of Solanum lycopersicum L // Ecotox Environ Safe. - 2019. – V. 182. – P. 109410. 78. Arumugam A., Karthikeyan C., Haja Hameed A.S. et al. Synthesis of cerium oxide nanoparticles using Gloriosa superba L. leaf extract and their structural, optical and antibacterial properties // Mater. Sci. Eng. C. - 2015. – V. 49. - P. 408–415. 79. Kannan S.K., Sundrarajan M. A green approach for the synthesis of a cerium oxide nanoparticle: characterization and antibacterial activity // Int. J. Nanosci. - 2014. – V. 13, No 3. – P. 1450018. 80. Dutta D., Mukherjee R., Patra M. et al. Green synthesized cerium oxide nanoparticle: A prospective drug against oxidative harm // Colloids Surf B. - 2016. – V. 147. - P. 45– 53. 81. Maqbool Q., Nazar M., Naz S. et al. Antimicrobial potential of green synthesized CeO2 nanoparticles from Olea europaea leaf extract // Int. J. Nanomed. - 2016. – V. 11. – P. 5015–5025. 82. Maensiri S., Labuayai S., Laokul P. et al. Structure and optical properties of CeO2 nanoparticles prepared by using lemongrass plant extract solution // Jpn. J. Appl. Phys. - 2014. –V. 53, No 6S. – P. 06JG14. 83. Elahi B., Mirzaee M., Darroudi M. et al. Bio-based synthesis of nano-ceria and evaluation of its bio-distribution and biological properties // Colloids Surf B. – 2019. - V. 181. – P. 830-836. 84. Sreekanth T.V.M., Dillip G.R., Lee Y.R. Picrasma quassioides mediated cerium oxide nanostructures and their post-annealing treatment on the microstructural, morphological and enhanced catalytic performance // Ceram. Int. – 2016. – V. 42, No 6. – P. 6610–6618. 85. Surendra T.V., Roopan S.M. Photocatalytic and antibacterial properties of phytosynthesized CeO2 NPs using Moringa oleifera peel extract // J. Photochem. Photobiol B. - 2016. – V. 161. – P. 122–128. 86. Khan S.A., Ahmad A. Fungus mediated synthesis of biomedically important cerium oxide nanoparticles // Mater. Res. Bull. - 2013. – V. 48, No 10. – P. 4134–4138. 87. Munusamy S., Bhakyaraj K., Vijayalakshmi L. et al. Synthesis and characterization of cerium oxide nanoparticles using Curvularia lunata and their antibacterial properties // Int J Innov Res Sci Eng. – 2014. – V. 2, No 1. – P. 318–323. 88. Gopinath K., Karthika V., Sundaravadivelan C. et al. Mycogenesis of cerium oxide nanoparticles using Aspergillus niger culture filtrate and their applications for antibacterial and larvicidal activities // J Nanostructure Chem. - 2015. – V. 5, No 3. – P. 295–303. 89. Kumar K.M., Mahendhiran M., Diaz M.C. et al. Green synthesis of Ce3+ rich CeO2 nanoparticles and its antimicrobial studies // Materials Letters. - 2018. – V. 214. – P. 15–19. 90. Fereydouni N., Sadeghnia H.R., Mobarhan M.G. et al. Nanoceria: Polyphenol-based green synthesis, mechanism of formation, and evaluation of their cytotoxicity on L929 and HFFF2 cells // J. Mol. Struct. – 2019. – V. 1186. P. 23-30. 91. Patil S.N., Paradeshi J.S., Chaudhari P.B. et al. Bio-therapeutic potential and cytotoxicity assessment of pectin-mediated synthesized nanostructured cerium oxide // Appl Biochem Biotechnol. - 2016. – V. 180, No 4. – P. 638–654. 92. Hasanzadeh L., Oskuee R.K., Sadri K. et al. Green synthesis of labeled CeO2 nanoparticles with 99mTc and its biodistribution evaluation in mice // Life Sci. - 2018. – V. 212. – P. 233-240. 456 93. Kargar H., Ghazavi H., Darroudi M. Size-controlled and bio-directed synthesis of ceria nanopowders and their in vitro cytotoxicity effects // Ceram. Intern. - 2015. – V. 41, No 3. – P. 4123–4128. 94. Darroudi M., Hoseini S.J., Kazemi Oskuee R. et al. Food-directed synthesis of cerium oxide nanoparticles and their neurotoxicity effects // Ceram. Intern. - 2014. – V. 40, No 5. – P. 7425–7430. 95. Elahi B., Mirzaee M., Darroudi M. et al. Preparation of cerium oxide nanoparticles in Salvia macrosiphon boiss seeds extract and investigation of their photo-catalytic activities // Ceram. Intern. - 2018. – V. 45. – P. 4790-4797. 96. Kumar A., Das S., Munusamy P. et al. Behavior of nanoceria in biologically-relevant environments // Environ Sci Nano. – 2014. – V. 1, No 6. – P. 516–532. 97. Ravishankar T.N., Ramakrishnappa T., Nagaraju G. et al. Synthesis and characterization of CeO2 nanoparticles via solution combustion method for photocatalytic and antibacterial activity studies // ChemistryOpen. - 2015. – V. 4, No 2. - P. 146–154. 98. Nair R.R., Arulraj J., Sunaja Devi K.R. Ceria doped titania nano particles: Synthesis and photocatalytic activity // Materials Today: Proceedings. - 2016. – V. 3, No 6. – P. 1643–1649. 99. Akbari-Fakhrabadi A., Meruane V., Jamshidijam M. et al. Effect of rare earth dopant son structural and mechanical properties of nanoceria synthesized by combustion method // Mater. Sci. Eng. A. – 2016. – V. 649. – P. 168–173. 100. Wen W., Wu J.-M. Nanomaterials via solution combustion synthesis: a step nearer to controllability // RSC Adv. - 2014. – V. 4, No 101. – P. 58090–58100. 101. Fatouraie M., Eagle W.E., Li D. et al. Combustion synthesis of CeO2 nanoparticles for aging and inhalation exposure studies // Journal of Aerosol Science. – 2017. – V. 106. – P. 24–33. 102. Bakkiyaraj R., Balakrishnan M. Physical, optical and photochemical properties of СeО2 nanoparticles synthesized by solution combustion method // Journal of advanced physics. – 2017. – V. 6, No 1. – P. 41-47. 103. Patil S., Dasari H.P. Effect of fuel and solvent on soot oxidation activity of Ceria nanoparticles synthesized by solution combustion method // Mater Sci Ener Technol. - 2019. – V. 2, No 3. - P. 485-489. 104. Janos P. Chemical mechanical glass polishing with cerium oxide: Effect of selected physico-chemical characteristics on polishing efficiency // Wear Volumes. – 2016. – V. 362. - P. 114-120. 105. Ivanov V.K., Shcherbakov A., Usatenko A. Structure-sensitive properties and biomedical applications of nanodispersed cerium dioxide // Russ. Chem. Rev. – 2009. – V. 78. – P. 855. 106. Parwaiz S., Khan M.M., Pradhan D. CeO2-based nanocomposites: An advanced alternative to TiO2 and ZnO in sunscreens // Materials Express. - 2019. – V. 9, No 3. – P. 185–202. 107. Charbgoo F., Ramezani M., Darroudi M. Bio-sensing applications of cerium oxide nanoparticles: Advantages and disadvantages // Biosensors and Bioelectronics. – 2017. – V. 96. – P. 33–43. 108. Maca K., Trunec M., Cihlar J. Injection moulding and sintering of ceria ceramics // Ceram Internat. – 2002. – V. 28. – P. 337–344. 109. Raza Naqvi S.T., Shirinfar B., Majeed S. et al. Synthesis, designing and analytical applications of nanostructured ceria based materials // Analyst. – 2018. – V. 143. – P. 5610-5628. 457 110. Sung M.-C., Lee G.-H., Kim, D.-W. CeO2/Co(OH)2 hybrid electrocatalysts for efficient hydrogen and oxygen evolution reaction // Journal of Alloys and Compounds. – 2019. – V. 800. - P. 450-455. 111. Ng J.W.D., García-Melchor M., Bajdich M. et al. Gold-supported cerium-doped NiOx catalysts for water oxidation // Nature Energy. – 2016. - V. 1, No. 5. - P. 16053. 112. Xu L., Wang J. Magnetic nanoscaled Fe3O4/CeO2 composite as an efficient fenton-like heterogeneous catalyst for degradation of 4-chlorophenol // Environmental Science & Technology. – 2012. – V. 46, No 18 – P. 10145–10153. 113. Ghanbari F., Ahmadi M., Gohari F. Heterogeneous activation of peroxymonosulfate via nanocomposite CeO2-Fe3O4 for organic pollutants removal: The effect of UV and US irradiation and application for real wastewater // Separation and Purification Technology. – 2019. – V. 228. - P. 115732. 114. Sultana S.S.P., Kishore D.H.V., Kuniyil M. et al. Ceria doped mixed metal oxide nanoparticles as oxidation catalysts: Synthesis and their characterization // Arabian Journal of Chemistry. – 2015. – V. 8, No 6. – P. 766-770. 115. Hu J., Zou C., Su Y. et al. Light-assisted recovery for a highly-sensitive NO2 sensor based on RGO-CeO2 hybrids // Sens. Actuator B-Chem. – 2018. – V. 240. – P. 119–129. 116. Motaung D.E., Mhlongo G.H., Makgwane P.R. et al. Ultra-high sensitive and selective H2 gas sensor manifested by interface of n–n heterostructure of CeO2-SnO2 nanoparticles // Sens. Actuator B-Chem. – 2018. – V. 254. – P. 984-995. 117. Zhang L., Fang Q., Huang Y. et al. Oxygen vacancy enhanced gas-sensing performance of CeO2/Graphene heterostructure at room temperature // Analytical Chemistry. – 2018. – V. 90, No 16. - P. 9821–9829. 118. Subbiah D.K., Kulandaisamy A.J., George R.B. et al. Nano ceria as xylene sensor – Role of cerium precursor // J. Alloys Compd. – 2018. – V. 753. – P. 771–780. 119. Patil J.Y., Nadargi D.Y., Mulla I.S. et al. Cerium doped MgFe2O4 nanocomposites: highly sensitive and fast response-recoverable acetone gas sensor // Heliyon. – 2019. – V. 5, No 6. – P. e01489. 120. Divya T., Nikhila M.P., Anju M. et al. Nanoceria based thin films as efficient humidity sensors // Sens. Actuator A-Physical. - 2017. – V. 261. – P. 85-93. 121. Maca K, Trunec M., Cihlar J. Injection moulding and sintering of ceria ceramics // Ceramics International. – 2002. - V. 28, No 3. – P.337-344. 122. Shin T.H., Ida S., Ishihara T. Doped CeO2–LaFeO3 composite oxide as an active anode for direct hydrocarbon-type solid oxide fuel cells // J. Am. Chem. Soc. – 2011. – V. 133, No 48. – P. 19399-19407. 123. Ujjain S.K., Das A., Srivastava G. et al. Nanoceria based electrochemical sensor for hydrogen peroxide detection // Biointerphases. – 2014. – V. 9, No 3. – P. 031011. 124. Liu B., Sun Z., Huang P.-J.J. et al. Hydrogen peroxide displacing DNA from nanoceria: mechanism and detection of glucose in serum // J. Am. Chem. Soc. – 2015. – V. 137, No 3. – P. 1290–1295. 125. Zhai Y., Zhang Y., Qin F. et al. An electrochemical DNA biosensor for evaluating the effect of mix anion in cellular fluid on the antioxidant activity of CeO2 nanoparticles // Biosens Bioelectron. - 2015. - V. 70. – P. 130-136. 126. Xue Y., Zhai Y., Zhou K. et al. The vital role of buffer anions in the antioxidant activity of CeO2 nanoparticles // Chemistry. - 2012. – V. 18, No 35. – P. 11115-11122. 127. Singh M., Nesakumar N., Sethuraman S. et al. Electrochemical biosensor with ceria–polyaniline core shell nano-interface for the detection of carbonic acid in blood // J. Colloid Interface Sci. - 2014. – V. 425. – P. 52–58. 458 128. Fallatah A., Almomtan M., Padalkar S. Cerium oxide based glucose biosensors: influence of morphology and underlying substrate on biosensor performance // ACS Sustainable Chem En. - 2019. – V. 7, No 9. – P. 8083-8089. 129. Nayak P., Santhosh P.N., Ramaprabhu S. Cerium oxide nanoparticles decorated graphene nanosheets for selective detection of dopamine // J. Nanosci. - 2015. – V. 15, No 7. – P. 4855–4862. 130. Sunon P., Wongkaew P., Johns J. et al. Characterization of cerium oxide-chitosan nanocomposite–modified screen printed carbon electrode and application in melatonin determination // Inter J Geomate. – 2018. – V. 14, No 42. – P. 151-157. 131. Benjamin S.R., Vilela R.S., Camargo H.S. et al. Enzymatic electrochemical biosensor based on multiwall carbon nanotubes and cerium dioxide nanoparticles for rutin detection // Int. J. Electrochem. Sci. – 2018. – V. 13. – P. 563 – 586. 132. Yang Z.-H., Zhuo Y., Yuan R. et al. An amplified electrochemical immunosensor based on in situ-produced 1-naphthol as electroactive substance and graphene oxide and Pt nanoparticles functionalized CeO2 nanocomposites as signal enhancer // Biosensors and Bioelectronics. - 2015. – V. 69. – P. 321–327. 133. Andrei V., Sharpe E., Vasilescu A. et al. A single use electrochemical sensor based on biomimetic nanoceria for the detection of wine antioxidants // Talanta. - 2016. – V. 156. – P. 112–118. 134. Bulbul G., Hayat A., Mustafa F. et al. DNA assay based on nanoceria as fluorescence quenchers (NanoCeracQ DNA assay) // Nature Scientific Reports. – 2018. – V. 8. – P. 2426. 135. Burns A., Self W.T. Antioxidant inorganic nanoparticles and their potential applications in biomedicine // Smart Nanoparticles for Biomedicine. - 2018. – V. 143. – P. 159–169. 136. Dhall A., Self W. Cerium oxide nanoparticles: a brief review of their synthesis methods and biomedical applications // Antioxidants. - 2018. – V. 7, No 8. – P. 97. 137. Sundararajan V., Dan P., Kumar A. et al. Drosophila melanogaster as an in vivo model to study the potential toxicity of cerium oxide nanoparticles // Applied Surface Science. - 2019. – V. 490. – P. 70–80. 138. Corsi F., Caputo F., Traversa E. et al. Not only redox: the multifaceted activity of cerium oxide nanoparticles in cancer prevention and therapy // Frontiers in Oncology. – 2018. – V. 8. – P. 1-32. 139. Wason M., Lu H., Yu L. et al. Cerium oxide nanoparticles sensitize pancreatic cancer to radiation therapy through oxidative activation of the JNK apoptotic pathway // Cancers. - 2018. – V. 10, No 9. – P. 303. 140. Rubio L., Marcos R., Hernandez A. Nanoceria acts as antioxidant in tumoral and transformed cells // Chem-Bio Interact. - 2018. – V. 291. – P. 7–15. 141. Jansman M.M.T., Hosta-Rigau L. Cerium- and iron-oxide-based nanozymes in tissue engineering and regenerative medicine // Catalysts. - 2019. – V. 9, No 8. – P. 691. 142. Marino A., Tonda-Turo C., De Pasquale D. et al. Gelatin/nanoceria nanocomposite fibers as antioxidant scaffolds for neuronal regeneration // BBA. - 2017. – V. 1861, No 2. – P. 386–395. 143. Li J., Wen J., Li B. et al. Valence state manipulation of cerium oxide nanoparticles on a titanium surface for modulating cell fate and bone formation // Advanced Science. - 2017. – V. 5, No 2. – P. 678-700. 144. Wu H., Li F., Wang S. et al. Ceria nanocrystals decorated mesoporous silica nanoparticle based ROS-scavenging tissue adhesive for highly efficient regenerative wound healing // Biomaterials. - 2018. – V. 151. – P. 66–77. 459 145. Rather H.A., Thakore R., Singh R. et al. Antioxidative study of Cerium Oxide nanoparticle functionalised PCL-Gelatin electrospun fibers for wound healing application // Bioactive Materials. - 2018. – V. 3, No 2. – P. 201–211. 146. Pesaraklou A., Mahdavi-Shahri N., Hassanzadeh H. et al. Use of cerium oxide nanoparticles: a good candidate to improve skin tissue engineering // Biomedical Materials. - 2019. – V. 14, No 3. – P. 035008. 147. Rai N., Raj R., Kanagaraj S. Radical scavenging of nanoceria in minimizing the oxidative stress-induced loss of residual hearing: A Review // J Indian Inst Sci. - 2019. – V. 17, No 1. – P. 1-27. 148. Tisi A., Passacantando M., Lozzi L. et al. Retinal long term neuroprotection by Cerium Oxide nanoparticles after an acute damage induced by high intensity light exposure // Experimental Eye Research. - 2019. – V. 182. – P. 30–38. 149. Kumari P., Saifi M.A., Khurana A. et al. Cardioprotective effects of nanoceria in a murine model of cardiac remodeling // J Trace Elem Med Bio. - 2018. – V. 50. – P. 198–208. 150. Del Turco S., Ciofani G., Cappello V. et al. Effects of cerium oxide nanoparticles on hemostasis: coagulation, platelets and vascular endothelial cells // J Biomed Mater Res A. – 2019. – V. 107, No 7. – P. 1551-1562. 151. Naz S., Beach J., Heckert B. et al. Cerium oxide nanoparticles: a “radical” approach to neurodegenerative disease treatment // Nanomedicine. - 2017. – V. 12, No 5. – P. 545–553. 152. Battaglini M., Tapeinos C., Cavaliere I. et al. Design, fabrication, and in vitro evaluation of nanoceria-loaded nanostructured lipid carriers for the treatment of neurological diseases // ACS Biomater. Sci. Eng. - 2019. – V. 5, No 2. – P. 670-682. 153. Zeng F., Wu Y., Li X. et al. Custom-made ceria nanoparticles show a neuroprotective effect by modulating phenotypic polarization of the microglia // Angewandte Chemie International Edition. - 2018. – V. 57, No 20. – P. 5808–5812. 154. Kondiah P.P.D., Choonara Y.E., Kondiah P.J. et al. Nanocomposites for therapeutic application in multiple sclerosis // Applications of Nanocomposite Materials in Drug Delivery. – 2018. – P. 391–408. 155. Zhou D., Fang T., Lu L. et al. Neuroprotective potential of cerium oxide nanoparticles for focal cerebral ischemic stroke // J Huazhong U Sci-Med. - 2016. – V. 36, No 4. – P. 480–486. 156. Kwon H.J., Kim D., Seo K. et al. Ceria nanoparticle systems for selective scavenging of mitochondrial, intracellular, and extracellular reactive oxygen species in Parkinson’s disease // Angewandte Chemie International Edition. - 2018. – V. 57, No 30. - P 9408–9412. 157. Kwon H.J., Cha M.-Y., Kim D. et al. Mitochondria-targeting ceria nanoparticles as antioxidants for Alzheimer’s disease // ACS Nano. - 2016. – V. 10, No 2. – P. 2860– 2870. 158. Bellio P., Luzi C., Mancini A. et al. Cerium oxide nanoparticles as potential antibiotic adjuvant. Effects of CeO2 nanoparticles on bacterial outer membrane permeability // Biochim Biophys Acta Biomembr. – 2018. – V. 1860, No 11. – P. 2428-2435. 159. Rice K.M., Bandarupalli V.V.K., Manne N.D.P.K. et al. Spleen data: Cerium oxide nanoparticles attenuate polymicrobial sepsis induced spenic damage in male Sprague Dawley rats // Data in Brief. - 2018. – V. 18. – P. 740–746. 160. Gao R., Mitra R.N., Zheng M., et al. Developing nanoceria-based pH-dependent cancer-directed drug delivery system for retinoblastoma // Advanced Functional Materials. -–2018. – V. 180. – P. 248. 460 161. Singh R.K., Patel K.D., Mahapatra C. et al. Combinatory cancer therapeutics with nanoceria-capped mesoporous silica nanocarriers through pH-triggered drug release and redox activity // ACS Appl Mater Interfaces. – 2019. – V. 11, No 1. – P. 288-299. References 1. Dahle J., Arai Y. Environmental geochemistry of cerium: applications and toxicology of cerium oxide nanoparticles. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2015. 12(2): 1253. 2. Huang C.-H., Bian Z. Introduction in rare earth coordination chemistry: fundamentals and applications. In: Rare earth coordination chemistry, fundamentals and applications. (Wiley, Singapore, 2010). 3. Gangopadhyay S., Frolov D.D., Masunov A.E., Seal S. Structure and properties of cerium oxides in bulk and nanoparticulate forms. J. Alloys Compd. 2014. 584: 199. 4. Patnaik P. Handbook of inorganic chemicals. (NY, USA: McGraw-Hill Professional, 2003. 5. Chen B.-H., Inbaraj B.S. Various physicochemical and surface properties controlling the bioactivity of cerium oxide nanoparticles, Crit. Rev. Biotechnol. 2018. 38(7): 1003. 6. Korsvik C., Patil S., Seal S., Self W.T. Superoxide dismutase mimetic properties exhibited by vacancy engineered ceria nanoparticles. Chem Commun. 2007. 10:1056. 7. Shoko E., Smith M.F., McKenzie R.H. Charge distribution near bulk oxygen vacancies in cerium oxides. J. Phys. Condens. Matter. 2010. 22(22): 223201. 8. Deshpande S., Patil S., Kuchibhatla S.V., Seal S. Size dependency variation in lattice parameter and valency states in nanocrystalline cerium oxide. Appl. Phys. Lett. 2005. 87(13):133113. 9. Xu J., Harmer J., Li G., Chapman T., Collier P., Longworth S., Tsang S. C. Size dependent oxygen buffering capacity of ceria nanocrystals. ChemComm. 2010. 46(11): 1887. 10. Reed K., Cormack A., Kulkarni A., Mayton M., Sayle D., Klaessig F., Stadler B. Exploring the properties and applications of nanoceria: is there still plenty of room at the bottom? Environ. Sci.: Nano. 2015. 1(5): 390. 11. Ma Y., Gao W., Zhang Z., Zhang S., Tian Z., Liu Y., Ho J.C., Qu Y. Regulating the surface of nanoceria and its applications in heterogeneous catalysis. Surf. Sci. Rep. 2018. 73(1): 1. 12. Trovarelli A., Llorca, J. Ceria catalysts at nanoscale: how do crystal shapes shape catalysis? ACS Catalysis. 2017. 7(7): 4716. 13. Datta S., Torrente-Murciano L. Nanostructured faceted ceria as oxidation catalyst. Current Opinion in Chemical Engineering. 2018. 20: 99. 14. Aneggi E., Boaro M., Colussi S., de Leitenburg C., Trovarelli A. Ceria-based materials in catalysis. Handbook on the Physics and Chemistry of Rare Earths. 2016. 50: 209. 15. Li Y., Shen W. Morphology-dependent nanocatalysts: Rod-shaped oxides. Chem. Soc. Rev. 2014. 43(5): 1543. 16. Jeyaranjan A., Sakthivel T.S., Molinari M., Sayle D.C., Seal S. Morphology and crystal planes effects on supercapacitance of CeO2 nanostructures: electrochemical and molecular dynamics studies. Part. Part. Syst. Charact. 2018. 35(10): 1800176. 17. Zhang M., Zhao L., Du F., Wu Y., Cai1 R., Xu L., Jin H., Zou S., Gong A., Du1 F. Facile synthesis of cerium-doped carbon quantum dots as a highly efficient antioxidant for free radical scavenging. Nanotechnology. 2019. 30(32): 325101. 18. Circu M.L., Aw T.Y. Reactive oxygen species, cellular redox systems, and apoptosis. Free Radical Biology and Medicine. 2010. 48(6): 749. 461 19. Forrester S.J., Kikuchi D.S., Hernandes M.S., Xu Q., Griendling K.K. Reactive oxygen species in metabolic and inflammatory signaling. Circulation Research. 2018. 122(6): 877. 20. Ighodaro O.M., Akinloye O.A. First line defence antioxidants-superoxide dismutase (SOD), catalase (CAT) and glutathione peroxidase (GPX): Their fundamental role in the entire antioxidant defence grid. Alexandria Journal of Medicine. 2018. 54: 287. 21. Glorieux C., Calderon P.B. Catalase, a remarkable enzyme: targeting the oldest antioxidant enzyme to find a new cancer treatment approach. Biological Chemistry. 2017. 398(10): 1095. 22. Turkan I. ROS and RNS: key signalling molecules in plants. J Exp Bot. 2018. 69(14): 3313. 23. Walkey C., Das S., Seal S., Erlichman J., Heckman K., Ghibelli L., Traversae E., McGinnisf J.F., Self W.T. Catalytic properties and biomedical applications of cerium oxide nanoparticles. Environ Sci Nano. 2015. 2(1): 33. 24. Wang G., Zhang J., He X., Zhang Z., Zhao Y. Ceria nanoparticles as enzyme mimetics. Chin. J. Chem. Phys. 2017. 35(6): 791. 25. Nicolini V., Gambuzzi E., Malavasi G., Menabue L., Menziani M.C., Lusvardi G., Pedone A., Benedetti F., Luches P., D'Addato S., Valeri S. Evidence of catalase mimetic activity in Ce3+/Ce4+ doped bioactive glasses. J Phys Chem B. 2015. 119(10): 4009. 26. Singh S. Cerium oxide based nanozymes: Redox phenomenon at biointerfaces. Biointerphases. 2016. 11(4): 4009. 27. Celardo I., Pedersen J.Z., Traversa E., Ghibelli L. Pharmacological potential of cerium oxide nanoparticles. Nanoscale. 2011. 3(4): 1411. 28. Pirmohamed T., Dowding J.M., Singh S., Wasserman B., Heckert E., Karakoti A.S., King J.E., Seal S., Self W.T. Nanoceria exhibit redox state-dependent catalase mimetic activity. Chem Commun, 2010. 46(16): 2736. 29. Heckert E.G., Karakoti A.S., Seal S., Self W.T. The role of cerium redox state in the SOD mimetic activity of nanoceria. Biomaterials. 2008. 29(18): 2705–2709. 30. Reed K., Bush N., Burns Z., Doherty G., Foley T., Milone M., L Maki K., Cromer M. Modeling the kinetic behavior of reactive oxygen species with cerium dioxide nanoparticles. Biomolecules. 2019. 9(9): 447. 31. Baldim V., Bedioui F., Mignet N., Margaill I., Berret J.-F. The enzyme-like catalytic activity of cerium oxide nanoparticles and its dependency on Ce3+ surface area concentration. Nanoscale. 2018. 10(15): 6971. 32. Li J., Zhang Z., Tian Z., Zhou X., Zheng Z., Ma Y., Qu Y. Low pressure induced porous nanorods of ceria with high reducibility and large oxygen storage capacity: synthesis and catalytic applications. J. Mater. Chem. A. 2014. 2(39): 16459. 33. Liu I.T., Hon M.H., Teoh L.G. Structure and optical properties of CeO2 nanoparticles synthesized by precipitation. J. Electron. Mater. 2013. 42: 2536. 34. Calvache-Munoz J., Prado F.A., Rodriguez-Paez J.E. Cerium oxide nanoparticles: Synthesis, characterization and tentative mechanism of particle formation. Colloids Surf. A. 2017. 529: 146. 35. Tiseanu C., Parvulescu V.I., Boutonnet M., Cojocaru B., Primus P.A., Teodorescu C.M. Surface versus volume effects in luminescent ceria nanocrystals synthesized by an oil-in-water microemulsion method. Phys Chem Chem Phys. 2011. 13(38): 17135–45. 36. Ravishankar T.N., Ramakrishnappa T., Nagaraju G., Rajanaika H. Synthesis and characterization of CeO2 nanoparticles via solution combustion method for photocatalytic and antibacterial activity studies. ChemistryOpen. 2015. 4(2): 146. 462 37. Ansaria A.A., Solanki P.R., Malhotra B.D. Sol-gel derived nanostructured cerium oxide film for glucose sensor. Appl. Phys. Lett. 2008. 92(26): 263901. 38. Sangsefidi F.S., Salavati-Niasari M., Khojasteh H., Shabani-Nooshabadi M. Synthesis, characterization and investigation of the electrochemical hydrogen storage properties of CuO–CeO2 nanocomposites synthesized by green method. Int. J. Hydrog. Energy. 2017. 42(21): 14608. 39. Thanh N.T.K., Maclean N., Mahiddine S. Mechanisms of nucleation and growth of nanoparticles in solution. Chem. Rev. 2014. 114: 7610. 40. Sun C., Li H., Chen L. Nanostructured ceria-based materials: synthesis, properties, and applications. Energy Environ. Sci. 2012. 5(9): 8475. 41. Thakur N., Manna P., Das J. Synthesis and biomedical applications of nanoceria, a redox active nanoparticle. J Nanobiotechnol. 2019. 17: 1. 42. Wu Q., Zhang F., Xiao P., Tao H., Wang X., Hu Z., Lu Y. Great influence of anions for controllable synthesis of CeO2 nanostructures: from nanorods to nanocubes. J. Phys. Chem. C. 2008. 112(44): 17076. 43. Tok A.I.Y., Boey F.Y.C., Dong Z., Sun X.L. Hydrothermal synthesis of CeO2 nanoparticles. J. Mater. Process Tech. 2007. 190: 217. 44. Xue Y., Zhai Y., Zhou, K., Wang, L., Tan, H., Luan, Q., Yao, X. The vital role of buffer anions in the antioxidant activity of CeO2 nanoparticles. Chemistry - A European Journal. 2012. 18(35):11115. 45. Singh, S., Dosani T., Karakoti A.S., Kumar A., Seal S., Self W.T. A phosphate- dependent shift in redox state of cerium oxide nanoparticles and its effects on catalytic properties. Biomaterials. 2011. 32(28): 6745. 46. Kuchma M.H., Komanski C.B., Colon J., Teblum A., Masunov A.E., Alvarado B., Baker C.H. Phosphate ester hydrolysis of biologically relevant molecules by cerium oxide nanoparticles. Nanomedicine. 2010. 6(6): 738. 47. Romer I., Briffa S.M., Rojas aA., Dasilva Y., Hapiuk D., Trouillet V., Palmer R.E., Valsami-Jones E. Impact of particle size, oxidation state and capping agent of different cerium dioxide nanoparticles on the phosphate-induced transformations at different pH and concentration. Plos One. 2019. 14(6): e0217483. 48. Singh R., Singh S. Role of phosphate on stability and catalase mimetic activity of cerium oxide nanoparticles. Colloids Surf. B. 2015. 132: 78. 49. Soykal I., Sohn H., Bayram B., Gawade P., Snyder M., Levine S., Oz H., Ozkan U. Effect of microgravity on synthesis of nano ceria. Catalysts. 2015. 5(3): 1306. 50. Jalilpour M. Effect of aging time and calcination temperature on the cerium oxide nanoparticles synthesis via reverse co-precipitation method. Int. J. Phys. Sci. 2012. 7(6): 944. 51. Karakoti A.S., Munusamy P., Hostetler K., Kodali V., Kuchibhatla S., Orr G., Baer D.R. Preparation and characterization challenges to understanding environmental and biological impacts of ceria nanoparticles. Surf. Interface Anal. 2012. 44(8): 882. 52. Ramachandran M., Subadevi R., Sivakumar M. Role of pH on synthesis and characterization of cerium oxide (CeO2) nano particles by modified co-precipitation method. Vacuum. 2019. 161: 220. 53. Filippi A., Liu F., Wilson J., Lelieveld S., Korschelt K., Wang T., Wang Y., Reich T., Poschl U., Tremel W., Tong H. Antioxidant activity of cerium dioxide nanoparticles and nanorods in scavenging hydroxyl radicals. RSC Adv. 2019. 9: 11077. 54. Kitsou I., Roussi E., Tsetsekou A. Synthesis of aqueous nanodispersed nanocrysralline ceria suspensions by a novel organic/inorganic precipitation method. Ceram. Internat. 2017. 43(4): 3861. 463 55. Pujar M.S., Hunagund S.M., Desai V.R., Patil S., Sidarai A.H. One-step synthesis and characterizations of cerium oxide nanoparticles in an ambient temperature via Co- precipitation method In: AIP Conference Proceedings (2018). P. 1942(1):050026. 56. Chang H.-Y., Chen H.-I. Morphological evolution for CeO2 nanoparticles synthesized by precipitation technique. J. Cryst. Growth. 2005. 283(3-4): 457–468. 57. Zhang Q.L., Yang Z.M., Ding B.J. Synthesis of cerium oxide nanoparticles by the precipitation method. Mater Sci Forum. 2009. 610–613(3):233. 58. Gupta A., Das S., Neal C. J., Seal S. Controlling the surface chemistry of cerium oxide nanoparticles for biological applications. J. Mater. Chem. B. 2016. 4(19): 3195. 59. Zhang D., Du X., Shi L., Gao R. Shape-controlled synthesis and catalytic application of ceria nanomaterials. Dalton Transactions. 2012. 41(48): 14455. 60. Sakthivel T.S., Reid D.L., Bhatta U.M., Mobus G., Sayle D.C., Seal S. Engineering of nanoscale defect patterns in CeO2 nanorods via ex situ and in situ annealing. Nanoscale. 2015. 7(12): 5169. 61. Huang P.X., Wu F., Zhu B.L., Gao X.P., Zhu H.Y., Yan T.Y., Huang W.P., Wu S.H., Song D.Y. CeO2 Nanorods and gold nanocrystals supported on CeO2 nanorods as catalyst. The Phys. Chem. B. 2005. 109(41): 19169. 62. Fu X.Q., Wang C., Yu H.C., Wang Y.G., Wang T.H. Fast humidity sensors based on CeO2 nanowires. Nanotechnology. 2007. 18(14) 145503. 63. Ji Z., Wang X., Zhang H., Lin S., Meng H., Sun B., Zink, J.I. Designed synthesis of CeO2 nanorods and nanowires for studying toxicological effects of high aspect ratio nanomaterials. ACS Nano. 2012. 6(6): 5366. 64. Tang C.C., Bando Y., Liu B.D., Golberg D. Cerium oxide nanotubes prepared from cerium hydroxide nanotubes. Advanced Materials. 2005. 17(24): 3005–3009. 65. Han W.-Q., Wu L., Zhu Y. Formation and oxidation state of CeO2-x nanotubes. J AM CHEM SOC. 2005. 127(37): 12814. 66. Lin Y., Wu Z., Wen J., Poeppelmeier K.R., Marks L.D. Imaging the atomic surface structures of CeO2 nanoparticles. Nano Letters. 2013. 14(1): 191. 67. Lakshmi R.V., Pal K., Mandal T.K., Aruna S.T. Multifunctional properties of ceria nanocubes synthesized by a hydrothermal method. Bull. Mater. Sci. 2019. 42(5): 210. 68. Zhang H., Yang B., Li H., Wu C., Wang W., Zhang B., Zhang C. Controllable synthesis and growth mechanism of ceria nanocubes by template-free hydrothermal method. Cryst Res Tech. 2017. 53(1): 1700233. 69. Zheng K., Boccaccini A.R. Sol-gel processing of bioactive glass nanoparticles: a review. Adv. Colloid Interface Sci. 2017. 249: 363. 70. Rao B.G., Mukherjee D., Reddy B.M. Novel approaches for preparation of nanoparticles. (New York: Elsevier Inc. 2017). 71. Darroudi M., Hakimi M., Sarani M., Kazemi Oskuee R., Khorsand Zak A., Gholami L. Facile synthesis, characterization, and evaluation of neurotoxicity effect of cerium oxide nanoparticles. Ceram. Int. 2013. 39(6): 6917. 72. Richard B., Lemyre J.-L., Ritcey A.M. Nanoparticle size control in microemulsion synthesis. Langmuir. 2017. 33(19): 4748. 73. Malik M.A., Wani M.Y., Hashim M.A. Microemulsion method: a novel route to synthesize organic and inorganic nanomaterials 1st nano update. Arab J Chem. 2012. 5(4):397–417. 74. Shlapa Y., Sarnatskaya V., Timashkov I., Yushko L., Antal I., Gerashchenko B., Nychyporenko I., Belous A., Nikolaev V., Timko M. Synthesis of CeO2 nanoparticles by precipitation in reversal microemulsions and their physical–chemical and biological properties. Appl. Phys. A. 2019. 125: 412. 464 75. Annu Ali A., Gadkari R., Sheikh J.N., Ahmed S. Phytomediated synthesis of cerium oxide nanoparticles and their applications. (Nanomaterials and plant potential, 2019). 76. Charbgoo F., Ahmad M.B., Darroudi M. Cerium oxide nanoparticles: Green synthesis and biological applications. Int. J. Nanomed. 2017. 12: 1401. 77. Singh A., Hussain I., Singh N.B., Singh H. Uptake, translocation and impact of green synthesized nanoceria on growth and antioxidant enzymes activity of Solanum lycopersicum L. Ecotox Environ Safe. 2019. 182: 109410. 78. Arumugam A., Karthikeyan C., Haja Hameed A.S., Gopinath K., Gowri S., Karthika V. Synthesis of cerium oxide nanoparticles using Gloriosa superba L. leaf extract and their structural, optical and antibacterial properties. Mater. Sci. Eng. C. 2015. 49: 408–415. 79. Kannan S.K., Sundrarajan M. A green approach for the synthesis of a cerium oxide nanoparticle: characterization and antibacterial activity. Int. J. Nanosci. 2014. 13(3): 1450018. 80. Dutta D., Mukherjee R., Patra M., Banik M., Dasgupta R., Mukherjee M., Basu T. Green synthesized cerium oxide nanoparticle: A prospective drug against oxidative harm. Colloids Surf B. 2016. 147: 45. 81. Maqbool Q., Nazar M., Naz S., Hussain T., Jabeen N., Kausar R., Jan T. Antimicrobial potential of green synthesized CeO2 nanoparticles from Olea europaea leaf extract. Int. J. Nanomed. 2016. 11: 5015. 82. Maensiri S., Labuayai S., Laokul P., Klinkaewnarong J., Swatsitang E. Structure and optical properties of CeO2 nanoparticles prepared by using lemongrass plant extract solution. Jpn. J. Appl. Phys. 2014. 53(6S): 06JG14. 83. Elahi B., Mirzaee M., Darroudi M., Sadri K., Oskuee R.K. Bio-based synthesis of nano-ceria and evaluation of its bio-distribution and biological properties. Colloids Surf B. 2019. 181:830. 84. Sreekanth T.V.M., Dillip G.R., Lee Y.R. Picrasma quassioides mediated cerium oxide nanostructures and their post-annealing treatment on the microstructural, morphological and enhanced catalytic performance. Ceram. Int. 2016. 42(6): 6610. 85. Surendra T.V., Roopan S.M. Photocatalytic and antibacterial properties of phytosynthesized CeO2 NPs using Moringa oleifera peel extract. J. Photochem. Photobiol B. 2016. 161: 122. 86. Khan S.A., Ahmad A. Fungus mediated synthesis of biomedically important cerium oxide nanoparticles. Mater. Res. Bull. 2013. 48(10) : 4134. 87. Munusamy S., Bhakyaraj K., Vijayalakshmi L., Stephen A., Narayanan V. Synthesis and characterization of cerium oxide nanoparticles using Curvularia lunata and their antibacterial properties. Int J Innov Res Sci Eng. 2014. 2(1): 318. 88. Gopinath K., Karthika V., Sundaravadivelan C., Gowri S., Arumugam A. Mycogenesis of cerium oxide nanoparticles using Aspergillus niger culture filtrate and their applications for antibacterial and larvicidal activities. J Nanostructure Chem. 2015. 5(3): 295. 89. Kumar K.M., Mahendhiran M., Diaz M.C., Hernandez-Como N., Hernandez-Eligio A., Torres-Torres G., Gomez L.M. Green synthesis of Ce3+ rich CeO2 nanoparticles and its antimicrobial studies. Materials Letters. 2018. 214: 15. 90. Fereydouni N., Sadeghnia H.R., Mobarhan M.G., Movaffagh J., Rahimi V.B., Hashemzadeh A., Mardani Z., Darroudi M. Nanoceria: Polyphenol-based green synthesis, mechanism of formation, and evaluation of their cytotoxicity on L929 and HFFF2 cells. J. Mol. Struct. 2019. 1186: 23. 465 91. Patil S.N., Paradeshi J.S., Chaudhari P.B., Mishra S.J., Chaudhari B.L. Bio-therapeutic potential and cytotoxicity assessment of pectin-mediated synthesized nanostructured cerium oxide. Appl Biochem Biotechnol. 2016. 180(4): 638. 92. Hasanzadeh L., Oskuee R.K., Sadri K., Nourmohammadi E., Mohajeri M., Mardani Z., Darroudi M. Green synthesis of labeled CeO2 nanoparticles with 99mTc and its biodistribution evaluation in mice. Life Sci. 2018. 212: 233. 93. Kargar H., Ghazavi H., Darroudi M. Size-controlled and bio-directed synthesis of ceria nanopowders and their in vitro cytotoxicity effects. Ceram. Intern. 2015. 41(3): 4123. 94. Darroudi M., Hoseini S.J., Kazemi Oskuee R., Hosseini H.A., Gholami L., Gerayli S. Food-directed synthesis of cerium oxide nanoparticles and their neurotoxicity effects. Ceram. Intern. 2014. 40(5): 7425. 95. Elahi B., Mirzaee M., Darroudi M., Oskuee R.K., Sadri K., Amiri M.S. Preparation of cerium oxide nanoparticles in Salvia macrosiphon boiss seeds extract and investigation of their photo-catalytic activities. Ceram. Intern. 2018. 45: 4790. 96. Kumar A., Das S., Munusamy P., Self W., Baer D., Sayle D., Seal S. Behavior of nanoceria in biologically-relevant environments. Environ Sci Nano. 2014. 1(6): 516. 97. Ravishankar T.N., Ramakrishnappa T., Nagaraju G., Rajanaika H. Synthesis and characterization of CeO2 nanoparticles via solution combustion method for photocatalytic and antibacterial activity studies. ChemistryOpen. 2015. 4(2): 146. 98. Nair R.R., Arulraj J., Sunaja Devi K.R. Ceria doped titania nano particles: Synthesis and photocatalytic activity. Materials Today: Proceedings. 2016. 3(6): 1643. 99. Akbari-Fakhrabadi A., Meruane V., Jamshidijam M., Gracia-Pinilla M.A., Mangalaraja R.V. Effect of rare earth dopant son structural and mechanical properties of nanoceria synthesized by combustion nmethod. Mater. Sci. Eng. A. 2016. 649: 168– 173. 100. Wen W., Wu J.-M. Nanomaterials via solution combustion synthesis: a step nearer to controllability. RSC Adv. 2014. 4(101): 58090. 101. Fatouraie M., Eagle W.E., Li D., Morishita M., Barres J., Wagner J.G., Wooldridge M.S. Combustion synthesis of CeO2 nanoparticles for aging and inhalation exposure studies. Journal of Aerosol Science. 2017. 106: 24. 102. Bakkiyaraj R., Balakrishnan M. Physical, optical and photochemical properties of CeO2 nanoparticles synthesized by solution Ccombustion method. Journal of Advanced Physics. 2017. 6(1):41. 103. Patil S., Dasari H.P. Effect of fuel and solvent on soot oxidation activity of Ceria nanoparticles synthesized by solution combustion method. Mater Sci Ener Technol. 2019. 2(3): 485-489. 104. Janos P. Chemical mechanical glass polishing with cerium oxide: Effect of selected physico-chemical characteristics on polishing efficiency. Wear Volumes. 2016. 362:114. 105. Ivanov V.K., Shcherbakov A., Usatenko A. Structure-sensitive properties and biomedical applications of nanodispersed cerium dioxide. Russ. Chem. Rev. 2009. 78: 855. 106. Parwaiz S., Khan M.M., Pradhan D. CeO2-based nanocomposites: An advanced alternative to TiO2 and ZnO in sunscreens. Materials Express. 2019. 9(3): 85. 107. Charbgoo F., Ramezani M., Darroudi M. Bio-sensing applications of cerium oxide nanoparticles: Advantages and disadvantages. Biosensors and Bioelectronics. 2017. 96: 33. 108. Maca K., Trunec M., Cihlar J. Injection moulding and sintering of ceria ceramics. Ceram Internat. 2002. 28: 337–44. 466 109. Raza Naqvi S.T., Shirinfar B., Majeed S., Najam-ul-Haq M., Hussain D., Iqbal T., Ahmed N. Synthesis, designing and analytical applications of nanostructured ceria based materials. Analyst. 2018. 143: 5610. 110. Sung M.-C., Lee G.-H., Kim, D.-W. CeO2/Co(OH)2 hybrid electrocatalysts for efficient hydrogen and oxygen evolution reaction. Journal of Alloys and Compounds. 2019. 800: 450. 111. Ng J.W.D., García-Melchor M., Bajdich M., Chakthranont P., Kirk C., Vojvodic A., Jaramillo T.F. Gold-supported cerium-doped NiOx catalysts for water oxidation. Nature Energy. 2016. 1(5): 16053. 112. Xu L., Wang J. Magnetic nanoscaled Fe3O4/CeO2 composite as an efficient fenton-like heterogeneous catalyst for degradation of 4-chlorophenol. Environmental Science & Technology. 2012. 46(18): 10145. 113. Ghanbari F., Ahmadi M., Gohari F. Heterogeneous activation of peroxymonosulfate via nanocomposite CeO2-Fe3O4 for organic pollutants removal: The effect of UV and US irradiation and application for real wastewater. Separation and Purification Technology. 2019. 228: 115732. 114. Sultana S.S.P., Kishore D.H.V., Kuniyil M., Khan M., Alwarthan A., Prasad K.R.S., Labis J.P., Adil S.F. Ceria doped mixed metal oxide nanoparticles as oxidation catalysts: Synthesis and their characterization. Arabian Journal of Chemistry. 2015. 8(6): 766. 115. Hu J., Zou C., Su Y., Li M., Ye X., Cai B., Kong E.S.-W., Yang Z., Zhang Y. Light-assisted recovery for a highly-sensitive NO2 sensor based on RGO-CeO2 hybrids. Sensors and Actuators B: Chemical. 2018. 270: 119. 116. Motaung D.E., Mhlongo G.H., Makgwane P.R., Dhonge B.P., Cummings F.R., Swart H.C., Ray S.S. Ultra-high sensitive and selective H2 gas sensor manifested by interface of n–n heterostructure of CeO2-SnO2 nanoparticles. Sensors and Actuators B: Chemical. 254: 984. 117. Zhang L., Fang Q., Huang Y., Xu K., Chu P.K., Ma F. Oxygen vacancy enhanced gas-sensing performance of CeO2/Graphene heterostructure at room temperature. Analytical Chemistry. 90(16): 9821. 118. Subbiah D.K., Kulandaisamy A.J., George R.B., Shankar P., Mani G.K., Jayanth Babu K., Rayappan J.B.B. Nano ceria as xylene sensor – Role of cerium precursor. J. Alloys Compd. 753: 771. 119. Patil J.Y., Nadargi D.Y., Mulla I.S., Suryavanshi S. S. Cerium doped MgFe2O4 nanocomposites: highly sensitive and fast response-recoverable acetone gas sensor. Heliyon. 5(6):e01489. 120. Divya T., Nikhila M.P., Anju M., Arsha Kusumam T.V., Akhila A.K., Ravikiran, Y.T., Renuka N.K. Nanoceria based thin films as efficient humidity sensors. Sensors and Actuators A: Physical, 261: 85–93. 121. Maca K, Trunec M., Cihlar J. Injection moulding and sintering of ceria ceramics. Ceramics International. 28(3): 337. 122. Shin T.H., Ida S., Ishihara T. Doped CeO2–LaFeO3 composite oxide as an active anode for direct hydrocarbon-type solid oxide fuel cells. J. Am. Chem. Soc. 2011. 133(48): 19399. 123. Ujjain S.K., Das A., Srivastava G., Ahuja P., Roy M., Arya A, Bhargava K., Sethy N., Singh S.K., Sharma R.K., Das M. Nanoceria based electrochemical sensor for hydrogen peroxide detection. Biointerphases. 2014. 9(3): 031011. 124. Liu B., Sun Z., Huang P.-J.J., Liu J. Hydrogen peroxide displacing DNA from nanoceria: mechanism and detection of glucose in serum. J. Am. Chem. Soc. 2015. 137(3): 1290. 467 125. Zhai Y., Zhang Y., Qin F., Yao X. An electrochemical DNA biosensor for evaluating the effect of mix anion in cellular fluid on the antioxidant activity of CeO2 nanoparticles. Biosens Bioelectron. 2015. 70:130. 126. Xue Y., Zhai Y., Zhou K., Wang L., Tan H., Luan Q., Yao X. The vital role of buffer anions in the antioxidant activity of CeO2 nanoparticles. Chemistry. 2012. 18(35): 11115. 127. Singh M., Nesakumar N., Sethuraman S., Krishnan U.M., Rayappan J.B.B. Electrochemical biosensor with ceria–polyaniline core shell nano-interface for the detection of carbonic acid in blood. J. Colloid Interface Sci. 2014. 425: 52. 128. Fallatah A., Almomtan M., Padalkar S. Cerium oxide based glucose biosensors: influence of morphology and underlying substrate on biosensor performance. ACS Sustainable Chem En. 2019. 7(9): 8083. 129. Nayak P., Santhosh P.N., Ramaprabhu S. Cerium oxide nanoparticles decorated graphene nanosheets for selective detection of dopamine. J. Nanosci. 2015. 15(7): 4855. 130. Sunon P., Wongkaew P., Johns J., Johns N. Characterization of cerium oxide- chitosan nanocomposite–modified screen printed carbon electrode and application in melatonin determination. Inter J Geomate. 2018. 14(42): 151. 131. Benjamin S.R., Vilela R.S., Camargo H.S., Guedes M.I., Fernandes K.F., Colmati1 F. Enzymatic electrochemical biosensor based on multiwall carbon nanotubes and cerium dioxide nanoparticles for rutin detection. Int. J. Electrochem. Sci. 2018. 13: 563. 132. Yang Z.-H., Zhuo Y., Yuan R., Chai Y.-Q. An amplified electrochemical immunosensor based on in situ-produced 1-naphthol as electroactive substance and graphene oxide and Pt nanoparticles functionalized CeO2 nanocomposites as signal enhancer. Biosensors and Bioelectronics. 2015. 69: 321. 133. Andrei V., Sharpe E., Vasilescu A., Andreescu S. A single use electrochemical sensor based on biomimetic nanoceria for the detection of wine antioxidants. Talanta. 2016. 156: 112. 134. Bulbul G., Hayat A., Mustafa F., Andreescu S. DNA assay based on nanoceria as fluorescence quenchers (NanoCeracQ DNA assay). Nature Scientific Reports. 2018. 8:2426. 135. Burns A., Self W.T. Antioxidant inorganic nanoparticles and their potential applications in biomedicine. Smart Nanoparticles for Biomedicine. 2018. 143: 159. 136. Dhall A., Self W. Cerium oxide nanoparticles: a brief review of their synthesis methods and biomedical applications. Antioxidants. 2018. 7(8): 97. 137. Sundararajan V., Dan P., Kumar A., Venkatasubbu G.D., Ichihara S., Ichihara G., Sheik Mohideen S. Drosophila melanogaster as an in vivo model to study the potential toxicity of cerium oxide nanoparticles. Applied Surface Science. 2019. 490: 70. 138. Corsi F., Caputo F., Traversa E., Ghibelli L. Not only redox: the multifaceted activity of cerium oxide nanoparticles in cancer prevention and therapy. Frontiers in Oncology. 2018. 8: 1. 139. Wason M., Lu H., Yu L., Lahiri S., Mukherjee D., Shen C., Zhao J. Cerium oxide nanoparticles sensitize pancreatic cancer to radiation therapy through oxidative activation of the JNK apoptotic pathway. Cancers. 2018. 10(9): 303. 140. Rubio L., Marcos R., Hernandez A. Nanoceria acts as antioxidant in tumoral and transformed cells. Chem-Bio Interact. 2018. 291: 7. 141. Jansman M.M.T., Hosta-Rigau L. Cerium- and iron-oxide-based nanozymes in tissue engineering and regenerative medicine. Catalysts. 2019. 9(8): 691. 468 142. Marino A., Tonda-Turo C., De Pasquale D., Ruini F., Genchi G., Nitti S., Ciofani G. Gelatin/nanoceria nanocomposite fibers as antioxidant scaffolds for neuronal regeneration. BBA. 2017. 1861(2): 386. 143. Li J., Wen J., Li B., Li W., Qiao W., Shen J., Chu P.K. Valence state manipulation of cerium oxide nanoparticles on a titanium surface for modulating cell fate and bone formation. Advanced Science. 2017. 5(2): 678. 144. Wu H., Li F., Wang S., Lu J., Li J., Du Y., Ling D. Ceria nanocrystals decorated mesoporous silica nanoparticle based ROS-scavenging tissue adhesive for highly efficient regenerative wound healing. Biomaterials. 2018. 151: 66. 145. Rather H.A., Thakore R., Singh R., Jhala D., Singh S., Vasita R. Antioxidative study of Cerium Oxide nanoparticle functionalised PCL-Gelatin electrospun fibers for wound healing application. Bioactive Materials. 2018. 3(2): 201. 146. Pesaraklou A., Mahdavi-Shahri N., Hassanzadeh H., Ghasemi M., Kazemi M., Sanjar Mousavi N., Matin M.M. Use of cerium oxide nanoparticles: a good candidate to improve skin tissue engineering. Biomedical Materials. 2019. 14(3): 035008. 147. Rai N., Raj R., Kanagaraj S. Radical scavenging of nanoceria in minimizing the oxidative stress-induced loss of residual hearing: A Review. J Indian Inst Sci. 2019. 17(1): 1. 148. Tisi A., Passacantando M., Lozzi L., Riccitelli S., Bisti S., Maccarone R. Retinal long term neuroprotection by Cerium Oxide nanoparticles after an acute damage induced by high intensity light exposure. Experimental Eye Research. 2019. 182: 30. 149. Kumari P., Saifi M.A., Khurana A., Godugu C. Cardioprotective effects of nanoceria in a murine model of cardiac remodeling. J Trace Elem Med Bio. 2018. 50: 198. 150. Del Turco S., Ciofani G., Cappello V., Parlanti P., Gemmi M., Caselli C., Mattoli V. Effects of cerium oxide nanoparticles on hemostasis: coagulation, platelets and vascular endothelial cells. J Biomed Mater Res A. 2019. 107(7):1551. 151. Naz S., Beach J., Heckert B., Tummala T., Pashchenko O., Banerjee T., Santra S. Cerium oxide nanoparticles: a “radical” approach to neurodegenerative disease treatment. Nanomedicine. 2017. 12(5): 545–553. 152. Battaglini M., Tapeinos C., Cavaliere I., Marino A., Ancona A., Garino N., Ciofani G. (2019). Design, fabrication, and in vitro evaluation of nanoceria-loaded nanostructured lipid carriers for the treatment of neurological diseases. ACS Biomater. Sci. Eng. 2019. 5(2): 670. 153. Zeng F., Wu Y., Li X., Ge X., Guo Q., Lou X., Li C. Custom-made ceria nanoparticles show a neuroprotective effect by modulating phenotypic polarization of the microglia. Angewandte Chemie International Edition. 2018. 57(20): 5808. 154. Kondiah P.P.D., Choonara Y.E., Kondiah P.J., Marimuthu T., Kumar P., du Toit L.C., Pillay V. Nanocomposites for therapeutic application in multiple sclerosis. In: Applications of Nanocomposite Materials in Drug Delivery. (2018). 155. Zhou D., Fang T., Lu L., Yi L. Neuroprotective potential of cerium oxide nanoparticles for focal cerebral ischemic stroke. J Huazhong U Sci-Med. 2016. 36(4): 480. 156. Kwon H.J., Kim D., Seo K., Kim Y.G., Han S.I., Kang T., Hyeon T. Ceria nanoparticle systems for selective scavenging of mitochondrial, intracellular, and extracellular reactive oxygen species in Parkinson’s disease. Angewandte Chemie International Edition. 2018. 57(30): 9408. 157. Kwon H.J., Cha M.-Y., Kim D., Kim D.K., Soh M., Shin K., Mook-Jung I. Mitochondria-targeting ceria nanoparticles as antioxidants for Alzheimer’s disease. ACS Nano. 2016. 10(2): 2860. 469 158. Bellio P., Luzi C., Mancini A., Cracchiolo S., Passacantando M., Di Pietro L., Celenza G. Cerium oxide nanoparticles as potential antibiotic adjuvant. Effects of CeO2 nanoparticles on bacterial outer membrane permeability. Biochim Biophys Acta Biomembr. 2018. 1860(11):2428. 159. Rice K.M., Bandarupalli V.V.K., Manne N.D.P.K., Blough E.R. Spleen data: Cerium oxide nanoparticles attenuate polymicrobial sepsis induced spenic damage in male Sprague Dawley rats. Data in Brief. 2018. 18: 740. 160. Gao R., Mitra R.N., Zheng M., Wang K., Dahringer J.C., Han Z. Developing nanoceria-based pH-dependent cancer-directed drug delivery system for retinoblastoma. Advanced Functional Materials. 2018. 180: 248. 161. Singh R.K., Patel K.D., Mahapatra C., Parthiban S.P., Kim T.-H., Kim H.-W. Combinatory cancer therapeutics with nanoceria-capped mesoporous silica nanocarriers through pH-triggered drug release and redox activity. ACS Appl Mater Interfaces. 2019. 11(1):288-299. СВОЙСТВА, МЕТОДЫ ПОЛУЧЕНИЯ И ПРИМЕНЕНИЕ НАНООКСИДА ЦЕРИЯ А.Н. Гринько1,2, А.В. Брычка2, О.Н. Бакалинская2, Н.Т. Картель2 1Национальный университет «Киево-Могилянская академия», ул. Сковороды, 2, Киев, 04070, Украина, e-mail: alinagrinko2@gmail.com 2Институт химии поверхности ім. А.А. Чуйко Национальной академии наук Украины, ул. Генерала Наумова, 17, Kиев, 03164, Україна Распространенность соединений Церия, экономическая доступность и уникальные окислительно-восстановительные свойства, определяют широкий круг применения оксида церия. Переход к наноразмерам его частиц позволяет этим материалам обратимо поглощать и выделять кислород, что определило применение нано-СеО2 в биомедицинских технологиях при лечении заболеваний, связанных с поражениями вследствие окислительного стресса. В обзоре проанализировано состояние современной научной литературы относительно свойств, методов получения и применения нанооксида церия. Описаны основные характеристики оксида церия и особенности его строения, приведены механизмы действия энзимоподобных свойств нано-СеО2. Показано, что сосуществование на поверхности ионов Се3+ и Се4+ компенсируется образованием кислородных вакансий, которые по сути являются поверхностными дефектами. Их количество зависит от размера частиц, морфологии и степени кристалличности материала. Эти поверхностные дефекты являются каталитическими центрами, которые способны проявлять энзимоподобные свойства нано-СеО2 и эффективно связывать свободные радикалы, к которым относят активные формы кислорода. Физико-химические свойства наночастиц зависят от параметров синтеза. К ним относят природу и тип прекурсора, стабилизирующего агента и растворителя, продолжительность и температуру реакции, рН реакционной смеси. Так, микрогравитация влияет на морфологию, средний размер частиц, степень кристалличности; увеличение времени старения приводит к синтезу частиц и кристаллитов больших размеров, увеличивает степень кристалличности. Температура синтеза определяет размер и структуру кристаллитов, агломерацию, дефекты поверхности и степень окисления. Варьирование параметров синтеза и их контроль во 470 время реакции позволяют получать частицы с заданными физико-химическими свойствами. В работе детально проанализированы основные методы: осаждения, гидротермальный, микроемульсионный, сгорания, золь-гель и «зеленый». Установлено, что благодаря своим уникальным свойствам, наноразмерный оксид церия имеет широкий спектр применения. Его используют как абразивный порош для полирования стекла, защиты от коррозии, на его основе производят коммерческие солнцезащитные средства, конструируют биосенсоры и твердоокисные топливные элементы, синтезируют катализаторы. Наночастицы оксида церия и материалы на его основе широко используются в экологических, промышленных, биоаналитических и биомедицинских сферах. Последнее время бурно развивается биомедицинское применение нанорозмерного оксида церия. Нестехиометрический состав наночастиц оксида церия позволяет ему эффективно обезвреживать активные формы молекулярного кислорода при защите организма от окислительного стресса. Нано-СеО2 используют при лечении воспалительных, сердечно-сосудистых и нейродегенеративных заболеваний, он повышает активность противомикробных препаратов, является агентом для доставки терапевтических препаратов в раковые клетки. Ключевые слова: наноразмерный оксид церия, активные формы кислорода, энзимоподобная активность, поверхностные дефекты PROPERTIES, PREPARATION METHODS AND USE OF CERIUM NANOOXIDE А.M. Grinko1,2, А.V. Brichka2, О.М. Bakalinska2, М.Т. Каrtel2 1National University of "Kyiv-Mohyla Academy", 2 Skovorody Str., Kiev, 04070, Ukraine, e-mail: alinagrinko2@gmail.com 2Chuiko Institute of Surface Chemistry, National Academy of Sciences of Ukraine, 17 General Naumov Str., Kyiv, 03164, Ukraine The prevalence of Cerium compounds, economic affordability, and unique redox properties determine the wide range of cerium oxide applications. The transition to nanosized particles of cerium oxide allows these materials to reversibly absorb and release oxygen, which determined the use of nano-CeO2 in biomedical technologies in the treatment of diseases associated with lesions due to oxidative stress. The review analyzed the state of modern scientific literature regarding the properties, methods for producing and using cerium nanooxide. The main characteristics of cerium oxide and the features of its structure are described, the mechanisms of action of the enzyme-like properties of nanoceria are given. It was shown that the coexistence of Ce3+ and Ce4+ ions on the surface is compensated by the formation of oxygen vacancies, which are essentially surface defects. Their number depends on the particle size, morphology and crystallinity of the material. These surface defects are catalytic centers that are capable of exhibiting the enzyme-like properties of nanoceria and effectively absorbing free radicals, which include reactive oxygen species. Physicochemical properties of nanoparticles depend on the synthesis parameters. These include the nature and type of precursor, stabilizing agent and solvent, the duration and temperature of the reaction, and the pH of the reactive mixture. So, microgravity affects morphology, average particle size, crystallinity; an increase in the aging time leads to the synthesis of large particles and crystallites, increases the degree of crystallinity. The synthesis temperature affects the size and structure of crystallites, agglomeration, surface defects and 471 oxidation state. Varying the synthesis parameters and their control during the reaction allows one to obtain particles with desired physicochemical properties. The main methods are analyzed in detail: deposition, hydrothermal, microemulsion, combustion, sol-gel and green. It has been established that, due to its unique properties, nanosized cerium oxide has a wide range of applications. It is used as an abrasive powder for polishing glass and protecting it from corrosion; commercial sunscreens are produced on its basis, biosensors and solid oxide fuel cells are constructed, and catalysts are synthesized. Cerium oxide nanoparticles and materials based on it are widely used in environmental, industrial, bioanalytical and biomedical fields. Recently, the biomedical use of nanosized cerium oxide has been rapidly developing. The non-stoichiometric composition of cerium oxide nanoparticles allows it to effectively neutralize reactive oxygen species while protecting the body from oxidative stress. Nano-CeO2 is used in the treatment of inflammatory, cardiovascular and neurodegenerative diseases, it increases the activity of antimicrobials, is an agent for the delivery of therapeutic drugs to cancer cells. Keywords: nanoscale cerium oxide, reactive oxygen species, enzyme mimetic activity, surface defects
id	oai:ojs.pkp.sfu.ca:article-685
institution	Surface
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-03-12T17:17:18Z
publishDate	2019
publisher	Chuiko Institute of Surface Chemistry National Academy of Sciences of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	surfacezbircomua/36/d010de38dff95134066eac501aa5e536.pdf
spelling	oai:ojs.pkp.sfu.ca:article-6852020-01-28T14:32:15Z Properties, preparation methods and use of cerium nanooxide Свойства, методы получения и применение нанооксида церия Властивості, методи одержання та застосування нанооксиду церію Гринько, А. М. Бричка, А. В. Бакалінська, О. М. Картель, М. Т. nanoscale cerium oxide reactive oxygen species enzyme mimetic activity surface defects наноразмерный оксид церия активные формы кислорода энзимоподобная активность поверхностные дефекты нанорозмірний оксид церію активні форми кисню ензимоподібна активність поверхневі дефекти The prevalence of Cerium compounds, economic affordability, and unique redox properties determine the wide range of cerium oxide applications. The transition to nanosized particles of cerium oxide allows these materials to reversibly absorb and release oxygen, which determined the use of nano-CeO2 in biomedical technologies in the treatment of diseases associated with lesions due to oxidative stress. The review analyzed the state of modern scientific literature regarding the properties, methods for producing and using cerium nanooxide. The main characteristics of cerium oxide and the features of its structure are described, the mechanisms of action of the enzyme-like properties of nanoceria are given. It was shown that the coexistence of Ce3+ and Ce4+ ions on the surface is compensated by the formation of oxygen vacancies, which are essentially surface defects. Their number depends on the particle size, morphology and crystallinity of the material. These surface defects are catalytic centers that are capable of exhibiting the enzyme-like properties of nanoceria and effectively absorbing free radicals, which include reactive oxygen species. Physicochemical properties of nanoparticles depend on the synthesis parameters. These include the nature and type of precursor, stabilizing agent and solvent, the duration and temperature of the reaction, and the pH of the reactive mixture. So, microgravity affects morphology, average particle size, crystallinity; an increase in the aging time leads to the synthesis of large particles and crystallites, increases the degree of crystallinity. The synthesis temperature affects the size and structure of crystallites, agglomeration, surface defects and oxidation state. Varying the synthesis parameters and their control during the reaction allows one to obtain particles with desired physicochemical properties. The main methods are analyzed in detail: deposition, hydrothermal, microemulsion, combustion, sol-gel and green. It has been established that, due to its unique properties, nanosized cerium oxide has a wide range of applications. It is used as an abrasive powder for polishing glass and protecting it from corrosion; commercial sunscreens are produced on its basis, biosensors and solid oxide fuel cells are constructed, and catalysts are synthesized. Cerium oxide nanoparticles and materials based on it are widely used in environmental, industrial, bioanalytical and biomedical fields. Recently, the biomedical use of nanosized cerium oxide has been rapidly developing. The non-stoichiometric composition of cerium oxide nanoparticles allows it to effectively neutralize reactive oxygen species while protecting the body from oxidative stress. Nano-CeO2 is used in the treatment of inflammatory, cardiovascular and neurodegenerative diseases, it increases the activity of antimicrobials, is an agent for the delivery of therapeutic drugs to cancer cells. Распространенность соединений Церия, экономическая доступность и уникальные окислительно-восстановительные свойства, определяют широкий круг применения оксида церия. Переход к наноразмерам его частиц позволяет этим материалам обратимо поглощать и выделять кислород, что определило применение нано-СеО2 в биомедицинских технологиях при лечении заболеваний, связанных с поражениями вследствие окислительного стресса. В обзоре проанализировано состояние современной научной литературы относительно свойств, методов получения и применения нанооксида церия. Описаны основные характеристики оксида церия и особенности его строения, приведены механизмы действия энзимоподобных свойств нано-СеО2. Показано, что сосуществование на поверхности ионов Се3+ и Се4+ компенсируется образованием кислородных вакансий, которые по сути являются поверхностными дефектами. Их количество зависит от размера частиц, морфологии и степени кристалличности материала. Эти поверхностные дефекты являются каталитическими центрами, которые способны проявлять энзимоподобные свойства нано-СеО2 и эффективно связывать свободные радикалы, к которым относят активные формы кислорода. Физико-химические свойства наночастиц зависят от параметров синтеза. К ним относят природу и тип прекурсора, стабилизирующего агента и растворителя, продолжительность и температуру реакции, рН реакционной смеси. Так, микрогравитация влияет на морфологию, средний размер частиц, степень кристалличности; увеличение времени старения приводит к синтезу частиц и кристаллитов больших размеров, увеличивает степень кристалличности. Температура синтеза определяет размер и структуру кристаллитов, агломерацию, дефекты поверхности и степень окисления. Варьирование параметров синтеза и их контроль во время реакции позволяют получать частицы с заданными физико-химическими свойствами. В работе детально проанализированы основные методы: осаждения, гидротермальный, микроемульсионный, сгорания, золь-гель и «зеленый». Установлено, что благодаря своим уникальным свойствам, наноразмерный оксид церия имеет широкий спектр применения. Его используют как абразивный порош для полирования стекла, защиты от коррозии, на его основе производят коммерческие солнцезащитные средства, конструируют биосенсоры и твердоокисные топливные элементы, синтезируют катализаторы. Наночастицы оксида церия и материалы на его основе широко используются в экологических, промышленных, биоаналитических и биомедицинских сферах. Последнее время бурно развивается биомедицинское применение нанорозмерного оксида церия. Нестехиометрический состав наночастиц оксида церия позволяет ему эффективно обезвреживать активные формы молекулярного кислорода при защите организма от окислительного стресса. Нано-СеО2 используют при лечении воспалительных, сердечно-сосудистых и нейродегенеративных заболеваний, он повышает активность противомикробных препаратов, является агентом для доставки терапевтических препаратов в раковые клетки. Розповсюдженість сполук Церію, економічна доступність та унікальні окисно-відновні властивості визначають широке коло застосування оксиду церію. Перехід до нанорозмірів його частинок дозволяє цим матеріалам оборотно поглинати та вивільняти кисень, що визначило застосування нано-СеО2 у біомедичних технологіях при лікуванні захворювань, пов’язаних із ураженнями внаслідок окиснювального стресу. У огляді проаналізовано сучасну наукову літературу щодо властивостей, методів одержання, та застосування нанооксиду церію. Описано основні його характеристики та особливості будови, наведено механізми дії ензимоподібних властивостей нано-СеО2. Показано, що співіснування на поверхні іонів Се3+ та Се4+ компенсується утворенням кисневих вакансій, які по суті є поверхневими дефектами. Кількість поверхневих дефектів залежить від розміру частинок, їхньої морфології та ступеня кристалічності матеріалу. Ці поверхневі дефекти є каталітичними центрами, які здатні виявляти ензимоподібні властивості наноцерію та ефективно зв’язувати вільні радикали, до яких відносять активні форми кисню. Фізико-хімічні властивості наночастинок залежать від параметрів синтезу. До них відносять природу та тип прекурсора, стабілізуючого агента і розчинника, тривалість та температуру реакції, рН реакційної суміші. Так, мікрогравітація впливає на морфологію, середній розмір частинок, ступінь кристалічності; збільшення часу старіння призводить до більших розмірів частинок та їхніх кристалітів, збільшення ступеню кристалічності. Температура синтезу визначає розмір та структуру кристалітів, агломерацію, дефекти поверхні та ступінь окиснення. Варіювання параметрів синтезу та їх контроль під час реакції дозволяють отримати частинки з заданими фізико-хімічними властивостями. В роботі детально проаналізовано основні методи: осадження, гідротермальний, мікроемульсійний, згорання, золь-гель та «зелений». Встановлено, що завдяки своїм унікальним властивостям, нанорозмірний оксид церію має широкий спектр застосування. Його використовують в якості абразивного порошку для полірування скла, захисту від корозії, на його основі виробляють сонцезахисні засоби, конструюють біосенсори та твердоокисні паливні елементи, синтезують каталізатори. Наночастинки оксиду церію та матеріали на його основі широко застосовуються в екологічних, промислових, біоаналітичних та біомедичних сферах. Останнім часом бурхливого розвитку набуває біомедичне застосування нанорозмірного оксиду церію. Нестехіометричний склад наночастинок оксиду церію дозволяє йому ефективно знешкоджувати активні форми молекулярного кисню при захисті організму від окиснювального стресу. Нано-СеО2 використовують при лікуванні запальних, серцево-судинних та нейродегенеративних захворювань, він підвищує активність протимікробних препаратів, є агентом для доставки терапевтичних препаратів у ракові клітини. Chuiko Institute of Surface Chemistry National Academy of Sciences of Ukraine 2019-10-30 Article Article application/pdf https://surfacezbir.com.ua/index.php/surface/article/view/685 10.15407/Surface.2019.11.436 Surface; No. 11(26) (2019): Surface; 436-471 Поверхность; № 11(26) (2019): Поверхность; 436-471 Поверхня; № 11(26) (2019): Поверхня; 436-471 3154-8091 3154-8083 10.15407/Surface.2019.11 uk https://surfacezbir.com.ua/index.php/surface/article/view/685/685 Авторське право (c) 2019 А.М. Гринько, А.В. Бричка, О.М. Бакалінська, М.Т. Картель
spellingShingle	нанорозмірний оксид церію активні форми кисню ензимоподібна активність поверхневі дефекти Гринько, А. М. Бричка, А. В. Бакалінська, О. М. Картель, М. Т. Властивості, методи одержання та застосування нанооксиду церію
title	Властивості, методи одержання та застосування нанооксиду церію
title_alt	Properties, preparation methods and use of cerium nanooxide Свойства, методы получения и применение нанооксида церия
title_full	Властивості, методи одержання та застосування нанооксиду церію
title_fullStr	Властивості, методи одержання та застосування нанооксиду церію
title_full_unstemmed	Властивості, методи одержання та застосування нанооксиду церію
title_short	Властивості, методи одержання та застосування нанооксиду церію
title_sort	властивості, методи одержання та застосування нанооксиду церію
topic	нанорозмірний оксид церію активні форми кисню ензимоподібна активність поверхневі дефекти
topic_facet	nanoscale cerium oxide reactive oxygen species enzyme mimetic activity surface defects наноразмерный оксид церия активные формы кислорода энзимоподобная активность поверхностные дефекты нанорозмірний оксид церію активні форми кисню ензимоподібна активність поверхневі дефекти
url	https://surfacezbir.com.ua/index.php/surface/article/view/685
work_keys_str_mv	AT grinʹkoam propertiespreparationmethodsanduseofceriumnanooxide AT bričkaav propertiespreparationmethodsanduseofceriumnanooxide AT bakalínsʹkaom propertiespreparationmethodsanduseofceriumnanooxide AT kartelʹmt propertiespreparationmethodsanduseofceriumnanooxide AT grinʹkoam svojstvametodypolučeniâiprimenenienanooksidaceriâ AT bričkaav svojstvametodypolučeniâiprimenenienanooksidaceriâ AT bakalínsʹkaom svojstvametodypolučeniâiprimenenienanooksidaceriâ AT kartelʹmt svojstvametodypolučeniâiprimenenienanooksidaceriâ AT grinʹkoam vlastivostímetodioderžannâtazastosuvannânanooksiduceríû AT bričkaav vlastivostímetodioderžannâtazastosuvannânanooksiduceríû AT bakalínsʹkaom vlastivostímetodioderžannâtazastosuvannânanooksiduceríû AT kartelʹmt vlastivostímetodioderžannâtazastosuvannânanooksiduceríû

Властивості, методи одержання та застосування нанооксиду церію

Репозитарії

Схожі ресурси