РОЗРОБЛЕННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ КОМПОЗИТНОГО ЕЛЕКТРОЛІТУ НА ОСНОВІ СИСТЕМИ LATP/LIPF6 ДЛЯ ЛІТІЄВИХ АКУМУЛЯТОРІВ
Electrochemical power sources (EPSs) have been an integral part of every modern person’s life for a long time. Lithium-ion batteries (LIB) are the most common among the modern EPSs. They are widely used in the various electronic devices such as smartphones, cameras, laptops, electric vehicles etc. L...
Saved in:
| Date: | 2020 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry
2020
|
| Online Access: | https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/240 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Ukrainian Chemistry Journal |
| Download file: |  |
Institution
Ukrainian Chemistry Journal| _version_ | 1871465637183750144 |
|---|---|
| author | Lisovskyi, Ivan Solopan, Serhii Belous, Anatolii Khomenko, Volodymyr Barsukov, Viacheslav |
| author_facet | Lisovskyi, Ivan Solopan, Serhii Belous, Anatolii Khomenko, Volodymyr Barsukov, Viacheslav |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Ivan Lisovskyi",
"institution": "Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry of the Ukrainian National Academy of Sciences"
},
{
"author": "Serhii Solopan",
"institution": "V.I. Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry of the NAS of Ukraine Palladin avenue 32\/34, 03142, Kyiv, Ukraine"
},
{
"author": "Anatolii Belous",
"institution": "V.I. Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry of the NAS of Ukraine Palladin avenue 32\/34, 03142, Kyiv, Ukraine"
},
{
"author": "Volodymyr Khomenko",
"institution": "V.I. Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry of the NAS of Ukraine Palladin avenue 32\/34, 03142, Kyiv, Ukraine"
},
{
"author": "Viacheslav Barsukov",
"institution": "V.I. Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry of the NAS of Ukraine Palladin avenue 32\/34, 03142, Kyiv, Ukraine"
}
] |
| author_sort | Lisovskyi, Ivan |
| baseUrl_str | https://ucj.org.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T08:23:44Z |
| description | Electrochemical power sources (EPSs) have been an integral part of every modern person’s life for a long time. Lithium-ion batteries (LIB) are the most common among the modern EPSs. They are widely used in the various electronic devices such as smartphones, cameras, laptops, electric vehicles etc. LIBs are considered to be the best power sources for mass use due to their high energy density. However, the low level of safety has always been a weakness of the conventional lithium-ion batteries with a polymer separator impregnated with a liquid electrolyte.
The paper shows the fundamental possibility to develop the lithium-ion batteries with a composite electrolyte based on a porous ceramic matrix LATP, impregnated with 1M solution of LiPF6 in a mixture of ethylene carbonate and dimethyl carbonate (1:1). Two samples of composite electrolyte of different thickness (0.8 mm and 1.6 mm) were produced. The specific capacity of the cathode material in the elements with a composite electrolyte equals 140.5 and 138.2 mAh/g, which is not significantly less than the corresponding value for the cells with a liquid electrolyte (145.6 mAh/g). The decrease in the capacity of the cathode material in the elements with a composite electrolyte is primarily connected with the non-optimal thickness of the ceramic electrolyte and, accordingly, with the increase in the internal resistance of the cell. It is established that prototypes of lithium-ion batteries with a composite electrolyte show higher stability of capacitive characteristics during long cycling. Also, the proposed composite electrolyte allows solving the problems of lithium-ion batteries associated with electrolyte leakage (liquid electrolyte is immobilized only in the pores of ceramics) and fire hazard, primarily by levelling the formation of lithium dendrites in the interelectrode space.
Further research will be aimed at the reducing the thickness of the ceramic electrolyte and developing a process for applying a protective layer to eliminate the recovery of LATP with lithium metal. |
| doi_str_mv | 10.33609/2708-129X.86.10.2020.75-87 |
| first_indexed | 2025-09-24T17:43:35Z |
| format | Article |
| fulltext |
75
Надійшла 25.09.2020
УДК: 544.018+546.05+546.06 doi: 10.33609/2708-129X.86.10.2020.75-87
РОЗРОБЛЕННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ КОМПОЗИТНОГО ЕЛЕКТРОЛІТУ
НА ОСНОВІ СИСТЕМИ LATP/LIPF6 ДЛЯ ЛІТІЄВИХ АКУМУЛЯТОРІВ
І. В. Лісовський1*, С. О. Солопан1, А. Г. Білоус1, В. Г. Хоменко2, В. З. Барсуков2
1Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського НАН України, просп. Ака-
деміка Палладіна, 32/34, Київ 03142, Україна
2Київський національний університет технологій та дизайну, вул. Немировича-Дан
ченка, 2, Київ 01011, Україна
*e-mail: i-lisovskii@i.ua
Низький рівень безпеки завжди був слабким місце літій-іонних акумуляторів із
полімерним сепаратором, просоченим рідким електролітом. У роботі показано мож-
ливість використання композитного електроліту, який складається з пористої кера-
мічної матриці літій-алюміній-титан-фосфату (Li1.3Al0.3Ti1.7(PO4)3), просоченої рідким
електролітом на основі LiPF6. Лабораторні елементи, побудовані з використанням ком-
позитного електроліту, продемонстрували високу стабільність при тривалому розряд/
зарядному циклюванні за незначного падіння початкової ємності порівняно з лабо-
раторними елементами з рідким електролітом.
Ключові слова: NASICON, метод твердофазних реакцій, композитний електроліт,
твердотільні акумулятори.
ВСТУП. Хімічні джерела струму (ХДС)
вже давно стали невід’ємною складовою
життя кожної сучасної людини. Найбільш
розповсюдженими серед сучасних ХДС є
літій-іонні акумулятори (ЛІА). Їх широко
використовують у різних електронних при-
строях, таких як смартфони, фотоапарати,
ноутбуки тощо. З огляду на високу густи-
ну енергії, ЛІА вважають перспективними
джерелами живлення для електромобі-
лів [1, 2].
Для перенесення іонів літію в ЛІА вико-
ристовують рідкі електроліти, які в основ-
ному складаються з апротонних органіч-
них розчинників і солей літію [3–5]. Через
використання системи полімерний сепара-
тор/рідкий електроліт виникає ціла низка
проблем сучасних ЛІА: вузький інтервал
температурної та електрохімічної стабіль-
ності, загроза витоку електроліту, пожежо-
небезпечність [6, 7].
Вважають, що наступною генерацією хі-
мічних джерел струму стануть твердотільні
акумулятори (ТТА) [8–14]. Вони не містять
у своєму складі легкозаймисті органічні
компоненти і через це позбавлені проблем
загоряння, які притаманні акумуляторам із
рідким електролітом. Як тверді електроліти
ІНФОРМАЦІЯ, ХРОНІКА РЕЦЕНЗІЯ НА НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК «НАНОХІМІЯ ТА НАНОТЕХНОЛОГІЇ» ТЕРЕБІЛЕНКО К. В., ОГЕНКА В. М.
76 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2020
для твердотільних акумуляторів бажано
використовувати оксидні системи, оскіль-
ки вони стійкі до дії вологи та атмосфер-
ного повітря [15]. Це дає можливість спро-
стити технологію їхнього виготовлення.
Але вони також мають певні недоліки. Най-
більш суттєвими з них на сьогодні є низька
іонна провідність [16], низька стабільність
твердого електроліту за контакту з метале-
вим літієм [17–19] та високий опір межі по-
ділу активний матеріал/твердий електроліт
[20–22]. Проте, починаючи з 1960-х років,
активно досліджують матеріали зі струк-
турою NASICON. Ці матеріали мають від-
носно високу іонну (Li+) провідність, яку за
підвищених температур можна порівняти
з провідністю рідких електролітів [23].
Одними з перспективних представників
матеріалів зі структурою NASICON є сполу-
ки літій-алюміній-титан-фосфатів (LATP),
загальна хімічна формула яких має вигляд
Li1+xAlxTi2-x(PO4)3. Ці матеріали стійкі до дії
води, повітря та вогню, володіють високою
іонною провідністю (~10-4 См/см за кім-
натної температури), мають широке вікно
електрохімічної стабільності [24].
Одним із можливих шляхів для подолан-
ня проблеми високого опору межі поділу
катод/твердий електроліт на сьогодні вва-
жають створення композитного електролі-
ту на основі полімерної матриці і літій-про-
відних неорганічних наночастинок [25, 26].
Водночас такі композиційні електроліти є
більш безпечними порівняно з системами
полімерний сепаратор/рідкий електроліт.
Однак цей підхід не виключає можливості
короткого замикання, викликаного ростом
літієвих дендритів. Варто зазначити, що за-
міна полімерної матриці на керамічну доз-
волить суттєво підвищити безпеку літієвих
акумуляторів і повністю убезпечити від ко-
роткого замикання та загоряння.
Тому метою цієї роботи було створення
композитного електроліту на основі по-
ристої керамічної неорганічної літій-про-
відної матриці LATP, наповненої рідким
електролітом LiPF6, і дослідження зазначе-
ної системи у лабораторних елементах.
ЕКСПЕРИМЕНТ І ОБГОВОРЕННЯ РЕ-
ЗУЛЬТАТІВ
Одержання твердого електроліту LATP.
Синтез частинок LATP проводили методом
твердофазних реакцій. Як вихідні реаген-
ти для синтезу використовували гідроксид
літію LiOH·H2O, оксид алюмінію Al2O3,
оксид титану TiO2, дигідрофосфат амонію
NH4H2PO4 (всі реактиви «х. ч.»).
Суміш вихідних реагентів у стехіоме-
тричних співвідношеннях гомогенізува-
ли в планетарному млині «Retsch PM100»
у середовищі етилового спирту впродовж
3 год. за швидкості обертання 300 об/хв і
сушили до повного видалення розчинника.
Після видалення розчинника продукт про-
сіювали через сито та піддавали двостадій-
ному термообробленню впродовж 3 годин
(T1=500 °C, T2=850 °C) для формування
кристалічної структури типу NASICON.
Створення композитного електроліту.
Для одержання кераміки на основі части-
нок LATP до синтезованого порошку дода-
вали 5 %-й водний розчин полівінілового
спирту та пресували в таблетки (d=16 мм,
р=80 МПа). Пресовані заготовки спікали
за температури 1140 °С упродовж 2 год.
Швидкість нагріву становила 5°C/хв. Піс-
ля охолодження кераміку шліфували для
покращення межі майбутнього контакту.
На основі одержаної кераміки було створе-
УХЖ № 10 / Том 86П. Г. Нагорний
77https://ucj.org.ua
но зразки композитного електроліту різної
товщини (0,8 мм та 1,6 мм), які являли со-
бою пористу кераміку LATP, просочену 1М
розчину гексафторфосфату літію (LiPF6) у
суміші розчинників – етилкарбонат/діетил-
карбонат/діетиленкарбонат у співвідношен-
ні 1:1:1. Для дослідження електрохімічних
властивостей одержаного композитного
електроліту та встановлення потенційної
можливості його використання у твердо-
тільних акумуляторах було проведено тес-
тування лабораторних елементів. Досліджу-
вали наступні лабораторні елементи:
• № 1 – елементи, побудовані на основі
полімерного сепаратора «Celgard 2400» тов-
щиною 25 мкм, просоченого рідким елек-
тролітом LiPF6 (комірка порівняння);
• № 2 – елементи, побудовані на основі
композитного електроліту LATP/LiPF6 тов-
щиною 0,8 мм;
• № 3 – елементи, побудовані на основі
композитного електроліту LATP/LiPF6 тов-
щиною 1,6 мм.
Як катодний матеріал використову-
вали комерційний зразок LiNiCoMnO2
(Lithium Nickel Manganese Cobalt Oxide)
(Ni:Co:Mn=5:2:3, в подальшому NMC 523),
виготовленого компанією «MTI». Як анод-
ний матеріал було використано металевий
літій.
Катод комірки порівняння готували
шляхом перемішування катодного матері-
алу NMC 523 з розчином ПВДФ (полівіні-
ліденфторид) у N-метил-піролідоні, сажею
та графітом за співвідношень 85:7:4:4 мас%.
Отриману суспензію наносили на алюмініє-
вий струмовий колектор товщиною 20 мкм
за допомогою аплікатора “Doctor Blade”.
Для видалення органічного розчинника ко-
лектор із нанесеною масою спочатку нагрі-
вали впродовж 30 хв за температури 100 °С.
Катоди вальцювали для вирівнювання та
ущільнення композиційного матеріалу.
Електроди було виготовлено за допомогою
просічки у вигляді диску діаметром 16 мм.
Виготовлені електроди сушили за темпера-
тури 120 °С упродовж 12 год.
У випадку комірок із композитним елек-
тролітом LATP/LiPF6 суспензію наносили
безпосередньо на керамічну матрицю та
сушили за температури 120 °С упродовж
12 год. Ущільнити катодний матеріал у цьо-
му випадку не було можливим.
Обладнання. Фазовий склад зразків
встановлювали рентгенофазовим аналі-
зом (РФА) на дифрактометрі «ДРОН-4-07»
(CuKa-випромінення) в інтервалі 2q =
10–60° із кроком зйомки 0,02° та експози-
цією 10с. Для визначення розмірів та мор-
фології синтезованих частинок виконували
електронно-мікроскопічні дослідження.
Мікрофотографії знімали на трансмісійно-
му електронному мікроскопі «JEM-1230»
(фірма «JEOL», Японія).
Вимірювання заряду/розряду експери-
ментальних макетів літій-іонних акуму-
ляторів (ЛІА) проводили за допомогою
багатоканальних потенціостатів «ARBIN»
(«MITS Pro Software MSTAT 32», «Arbin
Corporation», USA) і «VMP3» («Bio-Logic-
Science Instruments», Франція). Для вста-
новлення повторюваності одержаних ре-
зультатів було досліджено серію з 3-х комі-
рок, побудованих на основі композитного
електроліту LATP/LiPF6 товщиною 0,8 мм,
та 3-х комірок, побудованих на основі ком-
позитного електроліту LATP/LiPF6 товщи-
ною 1,6 мм.
Згідно з результатами РФА (рис. 1), одно-
фазний літій-алюміній-титан-фосфат утво-
ІНФОРМАЦІЯ, ХРОНІКА РЕЦЕНЗІЯ НА НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК «НАНОХІМІЯ ТА НАНОТЕХНОЛОГІЇ» ТЕРЕБІЛЕНКО К. В., ОГЕНКА В. М.
78 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2020
рювався після термооброблення за 850 °C.
Розраховані за даними РФА кристалогра-
фічні параметри показали, що синтезовані
зразки характеризуються гексагональною
структурою та належать до просторової
групи R3c і мають параметри a = 8.503 Å та
c = 20.787 Å, V = 1301.46 Å3. З одержаних
частинок у подальшому виготовляли кера-
мічну матрицю композитного електроліту.
Рис. 1. Результати РФА частинок LATP, одер
жаних методом твердофазних реакцій, після
термооброблення за різних температур
Рис. 2. Рентгенограма кераміки, отриманої
на основі частинок LATP за температури спі
кання 1140 °C
На рис. 2 представлено рентгенограму
кераміки, отриманої на основі частинок
LATP зі структурою NASICON після спі-
кання за температури 1140 °C. Згідно з ре-
зультатами РФА, кераміка є однофазною.
На рис. 3 представлено мікрофотогра-
фію поверхні кераміки на основі частинок
LATP зі структурою NASICON.
Рис. 3. Мікрофотографія поверхні кераміки,
отриманої на основі частинок LATP за тем
ператури спікання 1140 °С
Керамічні зразки, пористість яких ста-
новила 12%, були просочені рідким елек-
тролітом – 1М розчину LiPF6 у суміші ети-
ленкарбонату та диметилкарбонату (1:1).
Для визначення характеристик одержаного
композитного електроліту було проведено
електрохімічні дослідження. Схематичне
зображення лабораторних макетів ЛІА, які
було використано для дослідження, наве-
дено на рис. 4. За контакту металевого літію
з NASICON відбувається часткове віднов-
лення титану з формуванням 3-х можливих
продуктів, а саме Ti2O3, TiO та металевого Ti
[27]. На рис. 5 наведено схему відновлення
діоксиду титану за контакту з металевим
літієм, базуючись на вільній енергії Гібб-
УХЖ № 10 / Том 86П. Г. Нагорний
79https://ucj.org.ua
Рис. 4. Схематичне зображення лабораторних елементів: а – комірка порівняння; б – комірки
для дослідження композитного електроліту
Рис. 5 Схема відновлення діоксиду титану за контакту з металевим літієм з утворенням трьох
різних продуктів: Ti2O3, TiO та металевого Ti
са [28]. Реакція літію та титану з утворенням
Ti2O3 та Li2O демонструє найбільш негатив-
ну вільну енергію Гіббса за всі три стадії від-
новлення (-108,1 кДж/моль (Ti)). У результа-
ті другої реакції, яка характеризується зна-
ченням енергії Гіббса -76,9 кДж/моль (Ti),
утворюється TiO і оксид літію. Подальше
відновлення призводить до отримання ме-
талевого титану (та оксиду літію) з вільною
енергією Гіббса -47,9 кДж/моль (Ti). Сума
всіх вільних енергій Гіббса для проміжних
реакцій дорівнює вільній енергії Гіббса для
реакції оксиду титану з металевим літієм,
продуктами якої є оксид літію та металевий
титан. Усі етапи демонструють негативну
вільну енергію Гіббса і, отже, можуть від-
буватися спонтанно – залежно від кінетич-
них властивостей реагуючої системи. Тому в
досліджуваних макетах ЛІА з композитним
електролітом було використано полімерний
сепаратор «Celgard 2400» для усунення кон-
такту металевого літію з LATP.
ІНФОРМАЦІЯ, ХРОНІКА РЕЦЕНЗІЯ НА НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК «НАНОХІМІЯ ТА НАНОТЕХНОЛОГІЇ» ТЕРЕБІЛЕНКО К. В., ОГЕНКА В. М.
80 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2020
Криві заряду/розряду елементів із рід-
ким та композитним електролітом у діа-
пазоні напруг 2.7–4.2 V та за густини стру-
му заряд-розряду С/5 показано на рис. 6.
Катодний матеріал в елементі з рідким
електролітом (№ 1) має розрядну ємність
145,6 мАгод/г, що дещо вище, ніж в елемен-
тах, побудованих на основі композитного
електроліту (№ 2 та № 3). Розрядна ємність
катодного матеріалу залежить від товщини
керамічної матриці в елементі та становить
140,5 мАгод/г та 138,21 мАгод/г відповідно
для елементів № 2 та № 3. Для встановлення
причини зменшення ємності катодного ма-
теріалу було проведено імпедансометричні
дослідження.
Рис. 6. Криві заряду/розряду лабораторних
елементів за циклювання густиною струму С/5:
1 – комірка порівняння (№ 1); 2 – елементи,
побудовані на основі композитного електроліту
LATP/LiPF6 товщиною 0,8 мм (№ 2); 3 – еле
менти, побудовані на основі композитного
електроліту LATP/LiPF6 товщиною 1,6 мм (№ 3)
На рис. 7 наведено спектри імпеданс-
спектроскопії для комірки порівняння (№ 1)
і комірки з композитним електролітом
LATP/LiPF6 товщиною 1,6 мм (№ 3). Криві
Найквіста добре описують схемою з рис. 8, а
результати моделювання наведено в табли-
ці 1. Аналізуючи результати моделювання,
встановлено, що опір електроліту R1 біль-
ший у елементі з рідким електролітом і полі-
мерним сепаратором. Елементи з композит-
ним електролітом LATP/LiPF6 мають мен-
ший опір R1 навіть у випадку їхньої значної
товщини (1,6 мм проти 25 мкм полімерного
сепаратора). Це, ймовірно, пов’язано з висо-
кою пористістю керамічного електроліту та
меншим перехідним опором на межі елек-
троліт/катод. Враховуючи високу актив-
ність літію, можна стверджувати, що коло
(R3, Q3) моделює утворення пасиваційної
плівки на літієвому електроді. У елементах
обох типів значення R3, Q3 близькі, що свід-
чить про ідентичність пасиваційної плівки
на літієвому електроді. Проте за близьких
значень елементів постійної фази (Q3) в еле-
менті з композитним електролітом фіксують
зменшення опору R3. Комп’ютерне моделю-
вання для ланки (R2, Q1, W2) показало, що
величина Q1 відрізняється для комірки з рід-
ким та композитним електролітом. Відомо,
що елемент постійної фази (Q) відображає
структурні властивості електродів. Значні
об’ємні зміни в катоді комірки з композит-
ним електролітом LATP/LiPF6 насамперед
пов’язані з методом нанесення катодного
матеріалу на керамічну матрицю. При вико-
ристанні пористої кераміки для виготовлен-
ня композитного електроліту катод не мож-
на було ущільнити, як це було зроблено для
комірки з рідким електролітом. Враховуючи
це, а також результати моделювання, можна
з достатньою впевненістю стверджувати,
що збільшення внутрішнього опору еле-
ментів із композитним електролітом LATP/
LiPF6 насамперед пов’язано з недостатнім
ущільненням катоду на поверхні керамічно-
го електроліту.
УХЖ № 10 / Том 86П. Г. Нагорний
81https://ucj.org.ua
Рис. 7. Діаграми Найквіста для лабораторних елементів: а – елемент, побудований з вико
ристанням полімерного сепаратора (№ 1); б – елемент, побудований з використанням композитного
електроліту LATP/LiPF6 товщиною 1,6 мм (№ 3). Точками позначено спектр, розрахований на
основі моделі з рис. 8.
Рис. 8. Еквівалентна схема, яку використовували при моделюванні спектрів імпедансу
Таблиця 1.
Значення параметрів еквівалентної схеми на рис. 8
R1,
Ом∙см2
Q3
R3,
Ом∙см2
Q1
R2,
Ом∙см2
W2,
Ом-1см-2Y0,
Ом-1см-2 n Y0,
Ом-1см-2 n
Комірка
порівняння 14.4 24.19∙10-6 0.683 121.1 2.25∙10-3 0.86 30.6∙10-6 2.9∙10-3
Елемент №3 7.8 24.54∙10-6 0.701 93.6 4.97∙10-3 0.75 6.3∙10-12 2.6∙10-3
Стабільність електричних характерис-
тик елементів при циклюванні є одним із
ключових показників. На рис. 9 представ-
лено криві циклювання для комірки по-
рівняння та для елементів із композитним
електролітом LATP/LiPF6. Встановлено,
що початкова ємність комірки порівняння
вища, ніж у елементів із композитним елек-
тролітом LATP/LiPF6. Проте характери-
стики елементів із композитним електро-
літом LATP/LiPF6 є більш стабільними за
тривалого циклювання. Спадання ємності
елементів за тривалого циклювання насам-
перед пов’язано з поганою цикльованістю
ІНФОРМАЦІЯ, ХРОНІКА РЕЦЕНЗІЯ НА НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК «НАНОХІМІЯ ТА НАНОТЕХНОЛОГІЇ» ТЕРЕБІЛЕНКО К. В., ОГЕНКА В. М.
82 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2020
літієвого електрода [29] та формуванням
дендритів на поверхні літію. Слід заначи-
ти, що композитний електроліт дозволяє
усунути проблему проникнення дендритів
літію до катода та виникнення короткого
замикання в ЛІА.
Рис. 9. Зміна питомої розрядної ємності
катодного матеріалу лабораторних елементів за
циклювання густиною струму С/5: 1 – комірка
порівняння (№ 1); 2 – елемент, побудований на
основі композитного електроліту LATP/LiPF6
товщиною 0,8 мм (№ 2); 3 – елемент, побудований
на основі композитного електроліту LATP/
LiPF6 товщиною 1,6 мм (№ 3).
ВИСНОВОК. У роботі показано прин-
ципову можливість створення літій-іонних
акумуляторів із композитним електролі-
том на основі пористої керамічної матриці
LATP, просоченої 1М розчину LiPF6 у сумі-
ші етиленкарбонату та диметилкарбонату
(1:1). Питома ємність катодного матеріа-
лу в елементах із композитним електролі-
том становить 140,5 та 138,2 мАгод/г, що
не набагато менше за відповідне значення
для комірок із рідким електролітом (145,6
мАгод/г). Зменшення ємності катодно-
го матеріалу в елементах із композитним
електролітом (№ 2 та № 3) пов’язано насам-
перед зі зростанням внутрішнього опору
комірки внаслідок відсутності ущільнення
катодного матеріалу при нанесенні суспен-
зії на керамічну матрицю. Встановлено,
що прототипи літій-іонних акумуляторів
із композитним електролітом (№ 2 та № 3)
демонструють вищу стабільність ємнісних
характеристики за тривалого циклюван-
ня. Також запропонований композитний
електроліт дозволяє вирішити проблеми
літій-іонних акумуляторів, що пов’язані
з витоком електроліту (рідкий електроліт
іммобілізований винятково в порах кера-
міки) та пожежонебезпечність, насамперед
нівелюванням утворення дендритів літію в
міжелектродному просторі.
ПОДЯКА. Роботу виконано за фінан-
сової підтримки НАН України наукового
проекту 0120U100301.
УХЖ № 10 / Том 86П. Г. Нагорний
83https://ucj.org.ua
РАЗРАБОТКА И ИССЛЕДОВАНИЕ КОМПОЗИТ-
НОГО ЭЛЕКТРОЛИТА НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ
LATP/LIPF6 ДЛЯ ЛИТИЕВЫХ
АККУМУЛЯТОРОВ
И. В. Лисовський1*, C. А. Солопан1,
А. Г. Белоус1, В. Г. Хоменко2, В. З. Барсуков2
1Институт общей и неорганической хи-
мии им. В. И. Вернадского НАН Украины,
просп. Академика Палладина, 32/34, Киев
03142, Украина
2Киевский национальный университет
технологий и дизайна, ул. Немировича-Дан-
ченко, 2, Киев 01011, Украина
* e-mail: i-lisovskii@i.ua
Низкий уровень безопасности всегда
был слабым место литий-ионных аккуму-
ляторов с полимерным сепаратором, про-
питанным жидким электролитом. В данной
работе показана возможность исполь-
зования композитного электролита, со-
стоящий из пористой керамической ма-
трицы литий-алюминий-титан фосфата
(Li1.3Al0.3Ti1.7(PO4)3), пропитанной жидким
электролитом на основе LiPF6. Лаборатор-
ные элементы, построенные с использова-
нием композитного электролита, проде-
монстрировали высокую стабильность при
длительном разряд/зарядном циклирова-
нии при незначительном падении началь-
ной емкости по сравнению с лабораторны-
ми элементами с жидким электролитом.
Ключевые слова: NASICON, метод твер-
дофазных реакций, композитный электро-
лит, твердотельные аккумуляторы.
DEVELOPMENT AND RESEARCH OF COMPOSITE
ELECTROLYTE BASED ON LATP/LIPF6 SYSTEM
FOR LITHIUM BATTERIES
I. V. Lisovskyi1*, S. A. Solopan1, A. G. Be
lous1, V. G. Khomenko2, V. Z. Barsukov2
1 V. I.Vernadsky Institute of General and
Inorganic Chemistry, NAS of Ukraine, 32/34
Aсademiс Palladin Avenue, Kyiv 03142,
Ukraine
2 Kyiv National University of Technologies
and Design (KNUTD), 2 Nemyrovycha-Dan
chenka Street, Kyiv 01011, Ukraine
* e-mail: i-lisovskii@i.ua
Electrochemical power sources (EPSs) have
been an integral part of every modern person’s
life for a long time. Lithium-ion batteries (LIB)
are the most common among the modern
EPSs. They are widely used in the various elec-
tronic devices such as smartphones, cameras,
laptops, electric vehicles etc. LIBs are consid-
ered to be the best power sources for mass use
due to their high energy density. However, the
low level of safety has always been a weakness
of the conventional lithium-ion batteries with
a polymer separator impregnated with a liquid
electrolyte.
The paper shows the fundamental pos-
sibility to develop the lithium-ion batteries
with a composite electrolyte based on a po-
rous ceramic matrix LATP, impregnated with
1M solution of LiPF6 in a mixture of ethylene
carbonate and dimethyl carbonate (1:1). Two
samples of composite electrolyte of different
thickness (0.8 mm and 1.6 mm) were pro-
duced. The specific capacity of the cathode
material in the elements with a composite
ІНФОРМАЦІЯ, ХРОНІКА РЕЦЕНЗІЯ НА НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК «НАНОХІМІЯ ТА НАНОТЕХНОЛОГІЇ» ТЕРЕБІЛЕНКО К. В., ОГЕНКА В. М.
84 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2020
electrolyte equals 140.5 and 138.2 mAh/g,
which is not significantly less than the corre-
sponding value for the cells with a liquid elec-
trolyte (145.6 mAh/g). The decrease in the ca-
pacity of the cathode material in the elements
with a composite electrolyte is primarily con-
nected with the non-optimal thickness of the
ceramic electrolyte and, accordingly, with the
increase in the internal resistance of the cell.
It is established that prototypes of lithium-ion
batteries with a composite electrolyte show
higher stability of capacitive characteristics
during long cycling. Also, the proposed com-
posite electrolyte allows solving the problems
of lithium-ion batteries associated with elec-
trolyte leakage (liquid electrolyte is immobi-
lized only in the pores of ceramics) and fire
hazard, primarily by levelling the formation of
lithium dendrites in the interelectrode space.
Further research will be aimed at the reduc-
ing the thickness of the ceramic electrolyte and
developing a process for applying a protective
layer to eliminate the recovery of LATP with
lithium metal.
Keywords: NASICON, solid-state reaction
method, composite electrolyte, solid-state bat-
tery.
ЛІТЕРАТУРА
1. Lu J., Chen Z., Ma Z. et al. The role of
nanotechnology in the development of
battery materials for electric vehicles //
Nat. Nanotechnol. – 2016. – 11, № 12. –
P. 1031.
2. Peters J. F., Baumann M., Zimmermann B.
et al. The environmental impact of Li-Ion
batteries and the role of key parameters–A
review // Renew. Sustain. Energy Rev. –
2017. – 67. – P. 491–506.
3. Kasnatscheew J., Wagner R., Winter M.,
Cekic-Laskovic I. Interfaces and materials
in lithium ion batteries: Challenges for
theoretical electrochemistry // Modeling
Electrochemical Energy Storage at the
Atomic Scale. – Springer, 2018. – P. 23–51.
4. Besenhard J. O., Winter M. Insertion
reactions in advanced electrochemical
energy storage // Pure Appl. Chem. –
1998. – 70, № 3. – P. 603–608.
5. Winter M., Besenhard J. O., Spahr M. E.,
Novak P. Insertion electrode materials
for rechargeable lithium batteries // Adv.
mater. – 1998. – 10, № 10. – P. 725–763.
6. Duh Y. S., Chen Y. L., Kao C. S. Thermal
stability of ethylene carbonate reacted with
delithiated cathode materials in lithium-
ion batteries // J. Therm. Anal. Calorim. –
2017. – 127, № 1. – P. 995–1007.
7. Hess S., Wohlfahrt-Mehrens M., Wachtler M.
Flammability of Li-ion battery electrolytes:
flash point and self-extinguishing time
measurements // J. Electrochem. Soc. –
2015. – 162, № 2. – P. A3084.
8. Ouyang D., He Y., Chen M. et al. Expe
rimental study on the thermal behaviors of
lithium-ion batteries under discharge and
overcharge conditions // J. Therm. Anal.
Calorim. – 2018. – 132, № 1. – P. 65–75.
9. Varzi A., Raccichini R., Passerini S., Scrosati
B. Challenges and prospects of the role of
solid electrolytes in the revitalization of
lithium metal batteries // J. Mater. Chem.
A. – 2016. – 4, № 44. – P. 17251–17259.
10. Janek J., Zeier W. G. A solid future for
battery development // Nat. Energy. –
2016. – 1, № 9. – P. 1–4.
11. Hayashi A., Ohtomo T., Mizuno F. et al.
All-solid-state Li/S batteries with highly
conductive glass–ceramic electrolytes //
УХЖ № 10 / Том 86П. Г. Нагорний
85https://ucj.org.ua
Electrochem. commun. – 2003. – 5, № 8. –
P. 701–705.
12. Kobayashi Y., Miyashiro H., Takei K. et al.
5 V class all-solid-state composite lithium
battery with Li3PO4 coated LiNi0.5Mn1.5O4 //
J. Electrochem. Soc. – 2003. – 150, № 12. –
P. A1577.
13. Li J., Ma C., Chi M. et al. Solid electrolyte:
the key for high‐voltage lithium batteries //
Adv. Energy Mater. – 2015. – 5, № 4. –
рр. 1401–1408.
14. Zhu Y., He X., Mo Y. Origin of outstanding
stability in the lithium solid electrolyte
materials: insights from thermodynamic
analyses based on first-principles
calculations // ACS Appl. Mater. Inter
faces. – 2015. – 7, № 42. – P. 23685–23693.
15. Hameer S., van Niekerk J. L. A review of
large‐scale electrical energy storage //
International journal of energy research. –
2015. – 39, № 9. – P. 1179–1195.
16. Manthiram A., Yu X., Wang S. Lithium
battery chemistries enabled by solid-state
electrolytes // Nat. Rev. Mater. – 2017. – 2,
№ 4. – P. 1–16.
17. Hartmann P., Leichtweiss T., Busche M.
R. et al. Degradation of NASICON-type
materials in contact with lithium metal:
formation of mixed conducting interphases
(MCI) on solid electrolytes // J. Phys. Chem.
C. – 2013. – 117, № 41. – P. 21064–21074.
18. Wenzel S., Leichtweiss T., Krüger D. et al.
Interphase formation on lithium solid
electrolytes—An in situ approach to study
interfacial reactions by photoelectron
spectroscopy // Solid State Ionics. – 2015. –
278 – P. 98–105.
19. Wenzel S., Weber D.A., Leichtweiss T. et al.
Interphase formation and degradation of
charge transfer kinetics between a lithium
metal anode and highly crystalline Li7P3S11
solid electrolyte // Solid State Ionics. –
2016. – 286. – P. 24–33.
20. Luntz A. C., Voss J., Reuter K. Interfacial
challenges in solid-state Li ion batteries //
J. Phys. C hem. Lett. -2015. – 6, № 22. –
P. 4599–4604.
21. Wu B., Wang S., Evans IV W.J. et al.
Interfacial behaviours between lithium
ion conductors and electrode materials in
various battery systems // J. Mater. Chem.
A. – 2016. – 4, № 40. – P. 15266–15280.
22. Han X., Gong Y., Fu K. K. et al. Negating
interfacial impedance in garnet-based
solid-state Li metal batteries // Nat. mater. –
2017. – 16, № 5. – P. 572–579.
23. Белоус А. Г., Кобылянская С. Д. Оксидные
литий-проводящие твердые электро
литы. – К.: Наук. думка, 2018.
24. Aono H., Sugimoto E., Sadaoka Y. et al.
Ionic conductivity of solid electrolytes
based on lithium titanium phosphate //
J. Electrochem. Soc. – 1990. – 137, № 4. –
P. 1023.
25. Kim D. H., Kim M. Y., Yang S. H. et
al. Fabrication and electrochemical
characteristics of NCM-based all-solid
lithium batteries using nano-grade garnet
Al-LLZO powder // J. Ind. Eng. Chem. –
2019. – 71. – P. 445–451.
26. Liang X., Han D., Wang Y. et al. Preparation
and performance study of a PVDF–LATP
ceramic composite polymer electrolyte
membrane for solid-state batteries // RSC
Adv. – 2018. – 8, № 71. – P. 40498–40504.
27. Hartmann P., Leichtweiss T., Busche M. R.
et al. Degradation of NASICON-type
materials in contact with lithium metal:
formation of mixed conducting interphases
(MCI) on solid electrolytes // J. Phys. Chem.
ІНФОРМАЦІЯ, ХРОНІКА РЕЦЕНЗІЯ НА НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК «НАНОХІМІЯ ТА НАНОТЕХНОЛОГІЇ» ТЕРЕБІЛЕНКО К. В., ОГЕНКА В. М.
86 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2020
C – 2013. – 117, № 41. – P. 21064–21074.
28. Wenzel S., Leichtweiss T., Krüger D.et al.
Interphase formation on lithium solid
electrolytes - An in situ approach to study
interfacial reactions by photoelectron
spectroscopy // Solid State Ionics – 2015. –
278. – P. 98–105.
29. Kang I. S., Lee Y.-S., Kim D.-W. Improved
cycling stability of lithium electrodes in
rechargeable lithium batteries // J. Electro
chem. Soc. – 2013. – 161, № 1. – P. A53.
REFERENCES
1. Lu J., Chen Z., Ma Z., Pan F., Curtiss L. A.,
Amine K. The role of nanotechnology in
the development of battery materials for
electric vehicles. Nat. Nanotechnol. 2016.
11 (12): 1031.
2. Peters J.F., Baumann M., Zimmermann
B., Braun J., Weil M. The environmental
impact of Li-Ion batteries and the role of
key parameters – A review. Renew. Sustain.
Energy Rev. 2017. 67: 491.
3. Kasnatscheew J., Wagner R., Winter M.,
Cekic-Laskovic I. Interfaces and Materials
in Lithium Ion Batteries: Challenges for
Theoretical Electrochemistry. Modeling
Electrochemical Energy Storage at the
Atomic Scale. (Springer, 2018). P. 23–51.
4. Besenhard J.O., Winter M. Insertion
reactions in advanced electrochemical
energy storage. Pure Appl.Chem. 1998. 70
(3): 603.
5. Winter M., Besenhard J.O., Spahr M.E.,
Novak P. Insertion electrode materials for
rechargeable lithium batteries. Adv. Mater.
1998. 10 (10): 725.
6. Duh Y.-S., Chen Y.-L., Kao C.-S. Thermal
stability of ethylene carbonate reacted with
delithiated cathode materials in lithium-
ion batteries. J. Therm. Anal. Calorim. 2017.
127 (1): 995
7. Hess S., Wohlfahrt-Mehrens M., Wacht
ler M. Flammability of Li-ion battery
electrolytes: flash point and self-extin
guishing time measurements. J. Electro
chem. Soc. 2015. 162 (2): A3084.
8. Ouyang D., He Y., Chen M., Liu J., Wang
J. Experimental study on the thermal
behaviors of lithium-ion batteries under
discharge and over-charge conditions.
J. Therm. Anal. Calorim. 2018. 132 (1): 65.
9. Varzi A., Raccichini R., Passerini S., Scrosati
B. Challenges and prospects of the role of
solid electrolytes in the revitalization of
lithium metal batteries. J. Mater. Chem. A.
2016. 4 (44): 17251.
10. Janek J., Zeier W.G. A solid future for
battery development. Energy. 2016. 500
(400): 300.
11. Hayashi A., Ohtomo T., Mizuno F., Tada
naga K., Tatsumisago M. All-solid-state
Li/S batteries with highly conductive glass–
ceramic electrolytes. Electrochem. commun.
2003. 5 (8): 701.
12. Kobayashi Y., Miyashiro H., Takei K., Shi
gemura H., Tabuchi M., Kageyama H.,
Iwahori T. 5 V class all-solid-state com
posite lithium battery with Li3PO4 coated
LiNi0.5Mn1.5O4. J. Electrochem. Soc. 2003.
150 (12): A1577.
13. Li J., Ma C., Chi M., Liang C., Dudney N.J.
Solid electrolyte: the key for high voltage
lithium batteries. Adv. Energy Mater. 2015.
5 (4): 1401408.
14. Zhu Y., He X., Mo Y. Origin of outstanding
stability in the lithium solid electrolyte
materials: insights from thermodynamic
analyses based on first-principles calcu
lations. ACS Appl. Mater. Interfaces. 2015. 7
(42): 23685.
УХЖ № 10 / Том 86П. Г. Нагорний
87https://ucj.org.ua
15. Hameer S., van Niekerk J.L. A review of
large-scale electrical energy storage. Int. J.
Energy Res. 2015. 39 (9): 1179.
16. Manthiram A., Yu X., Wang S. Lithium
Battery Chemistries Enabled by Solid-State
Electrolytes. Nat. Rev. Mater. 2017. 2 (4): 1.
17. Hartmann P., Leichtweiss T., Busche M.R.,
Schneider M., Reich M., Sann J., Adelhelm
P., Janek J. Degradation of NASICON-type
materials in contact with lithium metal:
formation of mixed conducting interphases
(MCI) on solid electrolytes. J. Phys. Chem.
C. 2013. 117 (41): 21064.
18. Wenzel S., Leichtweiss T., Krüger D., Sann
J., Janek J. Interphase formation on lithium
solid electrolytes – An in-situ approach to
study interfacial reactions by photoelectron
spectroscopy. Solid State Ionics. 2015.
278:98.
19. Wenzel S., Weber D.A., Leichtweiss T.,
Busche M.R., Sann J., Janek J. Interphase
formation and degradation of charge
transferkinetics between a lithium metal
anode and highly crystalline Li7P3S11 solid
electrolyte. Solid State Ionics. 2016. 286: 24.
20. Luntz A.C., Voss J., Reuter K. Interfacial
challenges in solid-state Li ion batteries. J.
Phys. Chem. Lett. 2015. 6 (22): 4599.
21. Wu B., Wang S., Evans IV W.J., Deng D.Z.,
Yang J., Xiao J. Interfacial behaviours
between lithium ion conductors and
electrode materials in various battery
systems. J. Mater. Chem. A. 2016. 4 (40):
15266.
22. Han X., Gong Y., Fu K.K., He X., Hitz G.T.,
Dai J., Pearse A., Liu B., Wang H., Rubloff
G. Negating interfacial impedance in
garnet-based solid-state Li metal batteries.
Nat. Mater. 2017. 16 (5):572.
23. Belous A.G., Kobylianska S.D. Lithium
conducting solid oxide electrolytes. (Kyiv:
Naukova dumka, 2018)
24. Aono H., Sugimoto E., Sadaoka Y., Imanaka
N., Adachi G.Y. Ionic conductivity of solid
electrolytes based on lithium titanium
phosphate. J. Electrochem. Soc. 1990. 137
(4): 1023.
25. Kim D. H., Kim M. Y., Yang S. H., Ryu H.
M., Jung H. Y., Ban H. J., Park J. S., Lim J.S.,
Kim H. S. Fabrication and electrochemical
characteristics of NCM-based all-solid
lithium batteries using nano-grade garnet
Al-LLZO powder. J. Ind. Eng. Chem. 2019.
71: 445.
26. Liang X., Han D., Wang Y., Lan L., Mao J.
Preparation and performance study of a
PVDF–LATP ceramic composite polymer
electrolyte membrane for solid-state
batteries. RSC Adv. 2018. 8 (71): 40498.
27. Hartmann P., Leichtweiss T., Busche M.
R., Schneider M., Reich M., Sann J., Adel
helm P., Janek J. Degradation of NASICON-
Type Materials in Contact with Lithium
Metal: Formation of Mixed Conducting
Interphases (MCI) on Solid Electrolytes. J.
Phys. Chem. C 2013. 117 (41): 21064.
28. Wenzel S., Leichtweiss T., Krüger D.,
Sann J., Janek J. Interphase Formation on
Lithium Solid Electrolytes—An in Situ
Approach to Study Interfacial Reactions
by Photoelectron Spectroscopy. Solid State
Ionics 2015. 278: 98.
29. Kang I. S., Lee Y.-S., Kim D.-W. Improved
Cycling Stability of Lithium Electrodes in
Rechargeable Lithium Batteries. J. Electro
chem. Soc. 2013. 161 (1): A53.
Стаття надійшла 28.09.2020
|
| id | oai:ojs2.1444248.nisspano.web.hosting-test.net:article-240 |
| institution | Ukrainian Chemistry Journal |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2026-07-23T01:05:12Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | ucjorgua/5e/470e7b3a60140fb8c0328bd00bd84f5e.pdf |
| spelling | oai:ojs2.1444248.nisspano.web.hosting-test.net:article-2402026-07-22T08:23:44Z DEVELOPMENT AND RESEARCH OF COMPOSITE ELECTROLYTE BASED ON LATP/LIPF6 SYSTEM FOR LITHIUM BATTERIES РАЗРАБОТКА И ИССЛЕДОВАНИЕ КОМПОЗИТНОГО ЭЛЕКТРОЛИТА НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ LATP/LIPF6 ДЛЯ ЛИТИЕВЫХ АККУМУЛЯТОРОВ РОЗРОБЛЕННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ КОМПОЗИТНОГО ЕЛЕКТРОЛІТУ НА ОСНОВІ СИСТЕМИ LATP/LIPF6 ДЛЯ ЛІТІЄВИХ АКУМУЛЯТОРІВ Lisovskyi, Ivan Solopan, Serhii Belous, Anatolii Khomenko, Volodymyr Barsukov, Viacheslav NASICON, solid-state reaction method, composite electrolyte, solid-state battery Electrochemical power sources (EPSs) have been an integral part of every modern person’s life for a long time. Lithium-ion batteries (LIB) are the most common among the modern EPSs. They are widely used in the various electronic devices such as smartphones, cameras, laptops, electric vehicles etc. LIBs are considered to be the best power sources for mass use due to their high energy density. However, the low level of safety has always been a weakness of the conventional lithium-ion batteries with a polymer separator impregnated with a liquid electrolyte. The paper shows the fundamental possibility to develop the lithium-ion batteries with a composite electrolyte based on a porous ceramic matrix LATP, impregnated with 1M solution of LiPF6 in a mixture of ethylene carbonate and dimethyl carbonate (1:1). Two samples of composite electrolyte of different thickness (0.8 mm and 1.6 mm) were produced. The specific capacity of the cathode material in the elements with a composite electrolyte equals 140.5 and 138.2 mAh/g, which is not significantly less than the corresponding value for the cells with a liquid electrolyte (145.6 mAh/g). The decrease in the capacity of the cathode material in the elements with a composite electrolyte is primarily connected with the non-optimal thickness of the ceramic electrolyte and, accordingly, with the increase in the internal resistance of the cell. It is established that prototypes of lithium-ion batteries with a composite electrolyte show higher stability of capacitive characteristics during long cycling. Also, the proposed composite electrolyte allows solving the problems of lithium-ion batteries associated with electrolyte leakage (liquid electrolyte is immobilized only in the pores of ceramics) and fire hazard, primarily by levelling the formation of lithium dendrites in the interelectrode space. Further research will be aimed at the reducing the thickness of the ceramic electrolyte and developing a process for applying a protective layer to eliminate the recovery of LATP with lithium metal. V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry 2020-11-16 Article Article Physical chemistry Физическая xимия Фізична xімія application/pdf https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/240 10.33609/2708-129X.86.10.2020.75-87 Ukrainian Chemistry Journal; Vol. 86 No. 10 (2020): Ukrainian Chemistry Journal; 75-87 Украинский химический журнал; ##issue.vol## 86 ##issue.no## 10 (2020): Украинский химический журнал; 75-87 Український хімічний журнал; Том 86 № 10 (2020): Український хімічний журнал; 75-87 2708-129X 2708-1281 en https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/240/129 Copyright (c) 2020 Ivan Lisovskyi, Serhii Solopan, Anatolii Belous, Volodymyr Khomenko, Viacheslav Barsukov https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 |
| spellingShingle | Lisovskyi, Ivan Solopan, Serhii Belous, Anatolii Khomenko, Volodymyr Barsukov, Viacheslav РОЗРОБЛЕННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ КОМПОЗИТНОГО ЕЛЕКТРОЛІТУ НА ОСНОВІ СИСТЕМИ LATP/LIPF6 ДЛЯ ЛІТІЄВИХ АКУМУЛЯТОРІВ |
| title | РОЗРОБЛЕННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ КОМПОЗИТНОГО ЕЛЕКТРОЛІТУ НА ОСНОВІ СИСТЕМИ LATP/LIPF6 ДЛЯ ЛІТІЄВИХ АКУМУЛЯТОРІВ |
| title_alt | DEVELOPMENT AND RESEARCH OF COMPOSITE ELECTROLYTE BASED ON LATP/LIPF6 SYSTEM FOR LITHIUM BATTERIES РАЗРАБОТКА И ИССЛЕДОВАНИЕ КОМПОЗИТНОГО ЭЛЕКТРОЛИТА НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ LATP/LIPF6 ДЛЯ ЛИТИЕВЫХ АККУМУЛЯТОРОВ |
| title_full | РОЗРОБЛЕННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ КОМПОЗИТНОГО ЕЛЕКТРОЛІТУ НА ОСНОВІ СИСТЕМИ LATP/LIPF6 ДЛЯ ЛІТІЄВИХ АКУМУЛЯТОРІВ |
| title_fullStr | РОЗРОБЛЕННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ КОМПОЗИТНОГО ЕЛЕКТРОЛІТУ НА ОСНОВІ СИСТЕМИ LATP/LIPF6 ДЛЯ ЛІТІЄВИХ АКУМУЛЯТОРІВ |
| title_full_unstemmed | РОЗРОБЛЕННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ КОМПОЗИТНОГО ЕЛЕКТРОЛІТУ НА ОСНОВІ СИСТЕМИ LATP/LIPF6 ДЛЯ ЛІТІЄВИХ АКУМУЛЯТОРІВ |
| title_short | РОЗРОБЛЕННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ КОМПОЗИТНОГО ЕЛЕКТРОЛІТУ НА ОСНОВІ СИСТЕМИ LATP/LIPF6 ДЛЯ ЛІТІЄВИХ АКУМУЛЯТОРІВ |
| title_sort | розроблення та дослідження композитного електроліту на основі системи latp/lipf6 для літієвих акумуляторів |
| topic_facet | NASICON solid-state reaction method composite electrolyte solid-state battery |
| url | https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/240 |
| work_keys_str_mv | AT lisovskyiivan developmentandresearchofcompositeelectrolytebasedonlatplipf6systemforlithiumbatteries AT solopanserhii developmentandresearchofcompositeelectrolytebasedonlatplipf6systemforlithiumbatteries AT belousanatolii developmentandresearchofcompositeelectrolytebasedonlatplipf6systemforlithiumbatteries AT khomenkovolodymyr developmentandresearchofcompositeelectrolytebasedonlatplipf6systemforlithiumbatteries AT barsukovviacheslav developmentandresearchofcompositeelectrolytebasedonlatplipf6systemforlithiumbatteries AT lisovskyiivan razrabotkaiissledovaniekompozitnogoélektrolitanaosnovesistemylatplipf6dlâlitievyhakkumulâtorov AT solopanserhii razrabotkaiissledovaniekompozitnogoélektrolitanaosnovesistemylatplipf6dlâlitievyhakkumulâtorov AT belousanatolii razrabotkaiissledovaniekompozitnogoélektrolitanaosnovesistemylatplipf6dlâlitievyhakkumulâtorov AT khomenkovolodymyr razrabotkaiissledovaniekompozitnogoélektrolitanaosnovesistemylatplipf6dlâlitievyhakkumulâtorov AT barsukovviacheslav razrabotkaiissledovaniekompozitnogoélektrolitanaosnovesistemylatplipf6dlâlitievyhakkumulâtorov AT lisovskyiivan rozroblennâtadoslídžennâkompozitnogoelektrolítunaosnovísistemilatplipf6dlâlítíêvihakumulâtorív AT solopanserhii rozroblennâtadoslídžennâkompozitnogoelektrolítunaosnovísistemilatplipf6dlâlítíêvihakumulâtorív AT belousanatolii rozroblennâtadoslídžennâkompozitnogoelektrolítunaosnovísistemilatplipf6dlâlítíêvihakumulâtorív AT khomenkovolodymyr rozroblennâtadoslídžennâkompozitnogoelektrolítunaosnovísistemilatplipf6dlâlítíêvihakumulâtorív AT barsukovviacheslav rozroblennâtadoslídžennâkompozitnogoelektrolítunaosnovísistemilatplipf6dlâlítíêvihakumulâtorív |