ЕЛЕКТРООСАДЖЕННЯ МЕТАЛІВ І СПЛАВІВ ІЗ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ. ОГЛЯД НАПРАЦЮВАНЬ СПІВРОБІТНИКІВ ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАНУ

The article examines in a historical perspective the issues that have been associated with the theory and practice of electrochemical deposition over the years of existence of the V.I.&nbsp;Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry of NAS of Ukraine. Research in the field of ele...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2021
Автори:	Kublanovsky , Valeriy, Bersirova, Oksana
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry 2021
Онлайн доступ:	https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/331
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Ukrainian Chemistry Journal
Завантажити файл:

Репозитарії

Ukrainian Chemistry Journal

_version_	1871465730677932032
author	Kublanovsky , Valeriy Bersirova, Oksana
author_facet	Kublanovsky , Valeriy Bersirova, Oksana
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Valeriy Kublanovsky ", "institution": "V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry of National Academy of Sciences of Ukraine, 32\/34 Aсademiс Palladin Avenue, Kyiv, 03142, Ukraine" }, { "author": "Oksana Bersirova", "institution": "V.I. Vernadskii Institute of General and Inorganic Chemistry, 32\/34 Akad. Palladin ave, Kyiv, 03142, Ukraine" } ]
author_sort	Kublanovsky , Valeriy
baseUrl_str	https://ucj.org.ua/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-22T08:23:46Z
description	The article examines in a historical perspective the issues that have been associated with the theory and practice of electrochemical deposition over the years of existence of the V.I.&nbsp;Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry of NAS of Ukraine. Research in the field of electrochemistry of aqueous solutions, which was and is being carried out at the Institute, made a significant contribution to theoretical and applied electrochemistry: the theory of electrode processes, electrochemistry of complex compounds, masstransfer, chemical power sources, electrocatalysis, electrochemical devices, theoretical and engineering electroplating, hydroelectrometallurgy, electrochemical ecology and a number of other areas of modern chemistry. This article highlights issues related to research in the field of electrodeposition, namely: theoretical research in the field of electrodeposition, electrodeposition of metals and alloys, hydroelectrometallurgy, corrosion and anticorrosion coatings. It is proved the effect of complexation leads to the formation of electrochemically active and inactive coordination ions, a mechanism for the discharge of ions during the formation of a film on the electrode surface is also proposed. The regularities leading to the formation of powders and black deposits of metals are analyzed. The conditions for a stable electrolysis regime were identified, the concept of the electrochemical resistance of the system was introduced, and the relationship between the kinetic parameters of electrolysis and the structure of the coatings was shown. The works in the field of hydroelectrometallurgy, corrosion-resistant and protective coatings are analyzed. It is noted that the scientific achievements of the Institute’s scientists are widely known around the world.
doi_str_mv	10.33609/2708-129X.87.07.2021.32-46
first_indexed	2025-09-24T17:43:40Z
format	Article
fulltext	32 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2020 УДК 544.654.2+66.087.4 doi: 10.33609/2708-129X.87.07.2021.32-46 ЕЛЕКТРООСАДЖЕННЯ МЕТАЛІВ І СПЛАВІВ ІЗ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ. ОГЛЯД НАПРАЦЮВАНЬ СПІВРОБІТНИКІВ ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАНУ В. С. Кублановський1, О. Л. Берсірова1 1Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського НАН України, просп. Ака- деміка Палладіна, 32/34, Київ 03142, Україна e-mail: kublan@ukr.net Дослідження в галузі електрохімії водних розчинів, які проводили і проводять в Інституті загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського НАН України, внесли серйозний вклад в теоретичну і прикладну електрохімію: теорію електродних проце сів, електрохімію комплексних сполук, електрохімічний масоперенос, хімічні джерела струму, електрокаталіз, електрохімічні пристрої, теоретичну і інженерну гальванотех ніку, гідроелектрометалургію, електрохімічну екологію і низку інших напрямків су часної хімії. В цій статті розглянуто питання, які пов’язані з дослідженнями в області електроосадження. Ключові слова: електроосадження, метали, сплави, гальванотехніка, електрогідро металургія, розвиток уявлень про електроосадження. ВСТУП. Теоретичні дослідження в облас- ті електроосадження Визначне місце в науці займають викона ні в Інституті фундаментальні дослідження в області теорії електродних процесів, теорії електрохімічно активних комплексів, еле ментарного електрохімічного акту, хіміч ного і дифузійного масопереносу, фараде ївського імпедансу, перетворення енергії та інформації, методів дослідження електро хімічної кінетики, які було проведено нау ковцями Інституту. Нижче наведено деякі визначні наукові здобутки вчених-електрохіміків, отрима них у різні роки: – О. В. Городиський [1] теоретично і експериментально показав, що зростання поляризації призводить до досягнення ну льової електрохімічної енергії активації, після чого концентраційна система стає такою, що не поляризується, і переходить у т. зв. безактиваційну область. Це значення було назване О. В. Городиським «гранич ною перенапругою», тому що після нього маємо спостерігати граничний струм, не пов’язаний з дифузійними обмеженнями. Розроблено теорію активаційного фараде євсього імпедансу для широкого діапазону частот і знайдено, що фарадеєвський імпе данс завжди містить ємнісну провідність, В. С. Кублановський, О. Л. Берсірова 33https://ucj.org.ua УХЖ № 7 / ТОМ 87 а подвійношаровий – активну. Обидві скла дові відображають той чи інший процес залежно від частоти поляризації і кінетич них параметрів. Показано, що концентра ційний і активаційний імпеданс адитивні тільки поблизу рівноважного потенціалу електрода. – Значну частину досліджень з електро хімічної кінетики В. С. Кублановський зі співробітниками [2–7] присвятив стаціо нарним і нестаціонарним електродним процесам. Розвинено теорію, створено і доведено до рівня алгоритмів систему роз рахунків розподілу концентрацій всіх іонів уздовж координати перенесення струму і на поверхні електрода. На підставі цього виведено рівняння, запропоновано метод розрахунку концентрацій в приелектрод ному шарі і на поверхні електрода за елект ролізу для практично важливих випадків: електролізу води, електровиділення мета лів, спільного розряду іонів водню і металів за присутності буфера і комплексоутворю вачів [3]. Отримано теоретичну залежність омічного падіння потенціалу всередині ди фузійного шару від густини струму і скла ду електроліту. Запропоновано метод роз рахунку дифузійної поляризації, показано, що зі збільшенням концентрації ліганду внесок концентраційної поляризації змен шується [2]. Розроблено теорію електрохімічно ак тивних комплексів (ЕАК) та експеримен тальні методи визначення складу ЕАК (комплексів, що безпосередньо реагують на електроді) та електрохімічно неактивних комплексів (ЕНАК), за потенціостатичних і гальваностатичних вимірів. Показано вплив комплексоутворення на кінетику і механізм електродних процесів розряду – іонізації іонів для різного класу лігандів і металів. На основі дослідження макро кінетики розряду координаційних сполук, із використанням теорії визначення ЕАК вперше запропоновано узагальнені меха нізми електродних процесів на поверхні електроду та в приелектродних шарах при електроосадженні металів із комплексних електролітів. – Слід відмітити теоретичні роботи, які провели в Інституті в області полярографії Ю. К. Делімарський, О. В. Городиський [8]. Ними дано узагальнене рівняння поляро графічних кривих і запропоновано концеп цію нестаціонарних полярографічних про цесів. Зроблено значний внесок у теорію переміннострумової полярографії. Новий метод оброблення полярографічних кри вих дає можливість визначати перенапругу і стандартну перенапругу з полярограм для незворотніх процесів. Удосконалено різні види полярографії: інтегральну, осцилогра фічну, переміннострумову. Це дало цінну інформацію про механізм і кінетику елект родних процесів у розплавах, водних і не водних електролітах. – Створено теорію масопереносу за електролізу в псевдозрідженому шарі елект ропровідних та неелектропровідних части нок, згідно з якою швидкість масопереносу визначають розміром частинок та їхньою густиною, конфігурацією електроду та швидкістю протоку розчину (М. О. Шваб, К. О. Каздобін [9–11]). – В. С. Кублановським зі співробітника ми [12] запропоновано метод і розраховано енергії активації всіх стадій електрохіміч ного процесу: енергії активації переходу, безбар’єрного та безактиваційного розря ду, дифузії, реальної та ідеальної енергій ЕЛЕКТРООСАДЖЕННЯ МЕТАЛІВ І СПЛАВІВ ІЗ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ. ОГЛЯД НАПРАЦЮВАНЬ СПІВРОБІТНИКІВ ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАНУ 34 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2021 ФІЗИЧНА ХІМІЯ активації. Запропоновано метод аналізу вольтамперних залежностей в «маркусов ських» координатах, який дозволив визна чити повну енергію реорганізації при пере носі заряду. Встановлено залежність повної енергії реорганізації системи від складу, pH і температури електроліту. Експери ментально отримані результати для низки комплексонатів паладію(II) добре узгоджу ються з розрахунковими даними на основі енергії активації реакції переходу та тепло вого ефекту реакції. Запропоновано метод оцінки енергії реорганізації розчинника та перебудови внутрішньої координаційної сфери електрохімічно активних комплексів при розряді координаційних сполук. – А. Т. Васько і Н. Д. Іванова [13–18] розробили «плівкову» модель електроосад ження металів і сплавів. Розряд іонів про ходить при формуванні плівки, яка містить гідроксиди металів, на поверхні електроду, електрохімічне відновлення іонів мета лів проходить або всередині плівки з гра дієнтом металів різного стану окислен ня (А. Т. Васько), або по її різні сторони (Н. Д. Іванова). Електроосадження металів і сплавів. Перші роботи в області електроосадження започаткували О. К. Кудра зі співробітни ками [19–23]: – Розглядаючи умови утворення катод них осадів різної структури, було запро поновано оригінальну теорію катодних процесів при виділенні металів, в якій було пов’язано утворення рихлих катодних оса дів та електролітичного отримання мета левих порошків із розрядом комплексних іонів. При електролізі металів було помі чено ефект утворення черні при високих густинах струму. Виявилося, що за певних умов поява черні наступала не одразу, а лише через декілька секунд після вмикання струму. Упродовж цих кількох секунд виді ляється гладенький метал, після чого катод миттю весь чорніє. Більш уважні спостере ження показали, що на час появи чорних осадів впливають такі фактори, як: концен трація, густина струму, температура, пере мішування розчину, різноманітні домішки (як електролітів, так i неелектролітів), тоб то якраз ті фактори, які загалом здійсню ють великий вплив на характер катодних осадів. Виходячи з пропорційної залежно сті між градієнтом концентрації i густи ною струму безпосередньо в прикатодному просторі, О. К. Кудра зі співробітниками встановив дуже просту математичну за лежність між концентрацією (С), густиною струму (j) й часом появи черні (τ): С = аjτ0.5 . (1) Добуток аjτ0.5 зростає в ycix випадках із ростом концентрації розчину. Коефіцієнт а є сталою величиною, не залежить від при роди катіона, а залежить від природи ані она. При вивченні впливу температури на ефект утворення чорних осадів виявлено дуже велике значення температурного ко ефіцієнта. Так, якщо припустити темпера турну сталість константи а, то концентра ція, яку обчислено для різних температур, змінюється за запропонованим законом: Ct = Co (1 + αt), (2) де Co – аналітична концентрація, яку відне сено до температури 0oС, Ct – концентра ція за цієї температури, α – температурний коефіцієнт, який дорівнює 0,02156 і не за лежить ні від концентрації, ні від природи досліджуваних солей. В. С. Кублановський, О. Л. Берсірова 35https://ucj.org.ua УХЖ № 7 / ТОМ 87 Встановлені закономірності в утворенні чорних осадів свідчать про наявність тіс ного зв’язку між причинами їхньої появи та їхньою структурою й складом, з одно го боку, та природою розчину, з другого. Справедливість виведеної формули під тверджено експериментально для числен них різноманітних солей металів. Таким чином було встановлено своєрідну законо мірність електроосадження металів за ви соких густин струму [19–23]. Подальші дослідження в галузі електро осадження та гальванотехніки в Інституті були тісно пов’язані з електрохімією коор динаційних сполук: – В. С. Кублановський [3] вперше сфор мулював і експериментально обґрунтував основні принципи визначення та утворен ня електрохімічно активних комплексів і електрохімічно неактивних комплексів на електроді; ця теорія створила умови управ ління електрохімічним процесом осаджен ня металів із прогнозованими функціо нальними властивостями. Запропоновано нові кінетичні функції – електрохімічна за комплексованість і середнє координаційне число іона, що розряджається на електроді. Ці функції дозволяють прогнозувати і ви значати іони, які безпосередньо реагують на електроді, і прогнозувати перенапругу реакції, тобто характеризують електро хімічну реакційну здатність електроліту. Вони безпосередньо пов’язані з електрохі мічної енергією активації процесу і дозво ляють управляти перенапругою як у сто рону збільшення, так і в бік зменшення, обчислювати константи швидкості про цесу для кожної форми (наприклад, при j = const): (3) ,(4) де n – середнє координаційне число іона, що превалює в об’ємі розчину, k – середнє координаційне число іона, що розряджа ється на електроді, інші – загальновідомі. Вперше систематизовано типи реакцій утворення ЕАК, показано, що з гальмуван ням утворення ЕАК пов’язано фізико-хі мічні характеристики покриття металами, що дозволяє управляти властивостями одержуваних покриттів [3, 6–7]. Саме ці наукові ідеї стали вагомим під ґрунтям та знайшли розвиток у більш ши рокому розумінні процесів керованого електроосадження. – Введено поняття електрохімічного опору системи (∂E/∂j), знайдено нову за кономірність – стійкі коливання системи мінімальні при струмі поляризації в діа пазоні половини граничного струму і не залежать від природи комплексного іону. Стійкий режим електрохімічного опору до рівнює 4RT/αnFjгр, де jгр – граничний струм (О. Л. Берсірова) [7]. На підставі досліджень висунуто, тео ретично обґрунтовано і експериментально підтверджено умови динамічно стійкого режиму процесу функціонального елек троосадження металів. Показано, що стійкі коливання похідної ∂E/∂j (електрохімічно го опору системи) мінімальні при струмі поляризації в області половини гранично го струму і не залежать від природи комп лексного іона. За цих умов (найбільш спри ятлива енергетика росту граней кристалів 4 концентрація, яку обчислено для різних температур, змінюється за запропонованим законом: Ct = Co (1 + αt), (2) де Co – аналітична концентрація, яку віднесено до температури 0oС, Ct – концентрація за цієї температури, α – температурний коефіцієнт, який дорівнює 0,02156 і не залежить ні від концентрації, ні від природи досліджуваних солей. Встановлені закономірності в утворенні чорних осадів свідчать про наявність тісного зв’язку між причинами їхньої появи та їхньою структурою й складом, з одного боку, та природою розчину, з другого. Справедливість виведеної формули підтверджено експериментально для численних різноманітних солей металів. Таким чином було встановлено своєрідну закономірність електроосадження металів за високих густин струму [19–23]. Подальші дослідження в галузі електроосадження та гальванотехніки в Інституті були тісно пов’язані з електрохімією координаційних сполук: – В. С. Кублановський [3] вперше сформулював і експериментально обґрунтував основні принципи визначення та утворення електрохімічно активних комплексів і електрохімічно неактивних комплексів на електроді; ця теорія створила умови управління електрохімічним процесом осадження металів із прогнозованими функціональними властивостями. Запропоновано нові кінетичні функції – електрохімічна закомплексованість і середнє координаційне число іона, що розряджається на електроді. Ці функції дозволяють прогнозувати і визначати іони, які безпосередньо реагують на електроді, і прогнозувати перенапругу реакції, тобто характеризують електрохімічну реакційну здатність електроліту. Вони безпосередньо пов'язані з електрохімічної енергією активації процесу і дозволяють управляти перенапругою як у сторону збільшення, так і в бік зменшення, обчислювати константи швидкості процесу для кожної форми (наприклад, при j = const):     k Xln E RT zF Xln E RT zF 0jj         (3)     kn Xln E RT zF Xln E RT zF 0j          , (4) де n – середнє координаційне число іона, що превалює в об’ємі розчину, k – середнє координаційне число іона, що розряджається на електроді, інші – загальновідомі. Вперше систематизовано типи реакцій утворення ЕАК, показано, що з гальмуванням утворення ЕАК пов'язано фізико-хімічні характеристики ЕЛЕКТРООСАДЖЕННЯ МЕТАЛІВ І СПЛАВІВ ІЗ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ. ОГЛЯД НАПРАЦЮВАНЬ СПІВРОБІТНИКІВ ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАНУ 36 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2021 ФІЗИЧНА ХІМІЯ для формування чітко визначеної структу ри металу) формуються функціональні по криття зі стабільним набором необхідних фізико-хімічних, механічних, електричних і інших характеристик (стійкий режим електрохімічного опору складає 4RT/αnFjгр при поляризації в точці j=1/2jгр). Природа комплексного іона, в основному, впливає на величину рівноважного потенціалу (за лежність від константи утворення) і спе цифічну адсорбцію комплексу на електроді (залежність від його будови). В цьому діапа зоні отримано структури, де стабільно мі німальний: розмір зерен покриття; шорст кість осадів; внутрішні мікронапруги та стабільно високі значення мікротвердісті, корозійної стійкості, електропровідності, міцності мікрозварних з’єднань (рис.1). – Вперше сформульовано на теоретич ній основі та здійснено на практиці деякі принципи направленого підбору компонен тів електроліту та режиму електроосаджен ня, що дозволили розробити нові ефективні комплексні системи для електрохімічного виділення дорогоцінних металів (В. С. Куб лановський, О. Л. Берсірова) [6–7]. – Узагальнено дані про взаємозв’язок між електрохімічною кінетикою (швидкі стю, потенціалом і перенапругою) та елект роосадженням (структурою та морфоло гією). Ці роботи є продовженням робіт Ку дри О.К., яким було встановлено радіальні зони густини струму для отримання того чи іншого виду катодного осаду (рис. 2). Рис. 1. Залежність електрохімічного опору системи від густини струму. Режим динамічної стійкості електрохімічної системи для одержання функціональних покриттів В. С. Кублановський, О. Л. Берсірова 37https://ucj.org.ua УХЖ № 7 / ТОМ 87 Рис. 2. Розподіл зон на діаграмі між різними видами катодних осадів міді з сірчанокислих електролітів. Розмір кристалічного зерна як головна структурна характеристика осаду знахо диться в прямій залежності від кінетики електровідновлення ЕАК. Нанокристалічні функціональні покриття срібла та золота формуються лише в умовах змішаної кіне тики (рис. 3). Запропоновано класифіка цію форм росту полікристалічних осадів металів, в основу якої покладено залеж ність форми, кристалографічної орієнта ції субструктурних складових реального кристала осаду від параметрів електролізу, тобто від перенапруги реакції, електрохі мічного опору системи та густини струму (О. Л. Берсірова) [7]. Рис. 3. Взаємозв’язок кінетичних ділянок і структури покриття ЕЛЕКТРООСАДЖЕННЯ МЕТАЛІВ І СПЛАВІВ ІЗ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ. ОГЛЯД НАПРАЦЮВАНЬ СПІВРОБІТНИКІВ ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАНУ 38 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2021 ФІЗИЧНА ХІМІЯ – Е. М. Натансон зі співробітниками [21–23] запропонував оригінальний метод одержання колоїдних металів електролі зом із двошарових ванн. Це надало широкі можливості для отримання композиційних покриттів на основі полімерів, металів, не металів (Ю. Ф. Дейнега). Використовуючи принцип спільного одночасного електро форетичного осадження полімерних час тинок із розчинів електролітів і електро хімічного виділення колоїдних металів, Ю. І. Химченко та Т. М. Швець розробили нові електрофорезо- і електрохімічні мето ди отримання композиційних металополі мерних покриттів. – Проблема виділення дисперсних ме талів при електролізі, яку в Україні з успі хом вивчали в лабораторіях Інституту за гальної та неорганічної хімії та в Інституті металокераміки i спеціальних сплавів під керівництвом академіка І. M. Францевича [21–23], набула великого значення у зв’язку з швидким розвитком нової на той час га лузі промисловості – порошкової металур гії, а на сьогодні є особливо важливою для матеріалів 3D-принтерів, нанотехнологій та спеціальних нановиробів. – А. Т. Васько зі співробітниками [13– 15] розглянув деякі питання співосаджен ня тугоплавких металів із металами тріади заліза і висловив припущення, що механізм процесу полягає в утворенні приповерхне вої плівки в процесі електровиділення спла вів. Приповерхневу модель електровиділен ня тугоплавких металів у сплав здійснюють у чотири основних етапи: електрохімічне генерування реакційноздатних утворень іонів металу родини заліза; утворення з цих частинок гетерополісполук тугоплавких металів і формування плівки на поверхні катоду; електрохімічне відновлення іонів металів всередині плівки до різного стану окислення та остаточне відновлення всіх іонів на межі плівка – сплав. – При розгляді утворення «нестехіомет ричних» сполук при розряді – іонізації іонів, Н. Д. Іванова [16–18] запропонувала інший варіант плівкової моделі електро осадження. Його суть полягала в тому, що на поверхні електрода реалізується т. зв. бі- функціональна плівка, яка має різну елект ронну та іонну провідність у різних части нах по товщині. Практичним результатом цих досліджень було розроблення нових гальванічних покриттів сполуками несте хіометричного складу. – Розглядаючи електрохімічний процес як електролізер – джерело живлення, спів робітники інституту запропонували багато рішень для удосконалення електрохімічних виробництв, які узагальнено в низці статей і монографій [4–5, 25]. На основі вивчення кінетики розряду – іонізації комплексних іонів та нових прийомів імпульсного та програмного електролізу було розроблено ефективні безціанисті функціональні елект роліти для потреб гальванотехніки. – В останні роки в Інституті успішно розробляли методологію ефективного ви сокошвидкісного електрохімічного синтезу мультифункціональних (електрокаталітич них, корозійно- та зносостійких, магніт них) щільних плівок наноструктурованих бінарних та тернарних сплавів M1M2 та M1M2M2 (де М1 – метали підгрупи заліза (Ni, Co, Fe), М2 – тугоплавкі Mo, W, Re) з різних типів комплексних водних електролітів, із контрольованим складом і відтворюваною структурою (О. Л. Берсірова, В. С. Кубла новський) [7, 26–27]. В. С. Кублановський, О. Л. Берсірова 39https://ucj.org.ua УХЖ № 7 / ТОМ 87 Електрогідрометалургія. Треба відміти ти славні традиції в розвитку цього елект рохімічного напрямку, закладеного в Інс титуті, та продовженого в роки Другої сві тової війни, коли співробітники ІЗНХ, не зважаючи на несприятливі умови, викона ли низку завдань, пов’язаних із допомогою фронту: одержання міді з бідних мідних руд (О. К. Кудра), електрохімічне одержан ня пероксиду водню, анодне полірування металів (Д. П. Зосимович), електрохіміч не вилучення кобальту (М. С. Фортунатов, О. К. Кудра) [21–24]. Надалі важливе практичне значення мали дослідження електролітичних мето дів одержання чистих та особливо чис тих металів (І. А. Шека, Д. П. Зосимович, М. О. Шваб, Л. Х. Козін та інші): – Було досліджено електродні процеси під час виділення та розчинення цинку, кадмію, мідді, марганцю, хрому, заліза, нікелю, кобальту. Ці дослідження стали основою для розроблення технологічних схем електрохімічного одержання чистих та особливо чистих металів. Розробле ні методи дають можливість одержувати метали з чистотою відносно домішок, що контролюються, порядку 10–5% і вмістом основного металу 99,9999%. Запропоно вано електроліти та умови одержання елементарного телуру високої чистоти. (Л. Х. Козін) [28]. – І. А. Шека зі співробітниками [21–24] в ІЗНХ розробив та впровадив у промис ловість: амальгамний спосіб одержання індію, який дав можливість збільшити ви робництво цього цінного металу з кількох кілограмів до десятків тонн на рік, методи рафінування індію від кадмію, олова, міді, кальцію та інших домішок. Низку робіт було присвячено вивченню амальгамних систем, практичним результатом цих до сліджень було розроблення технологічних схем електрохімічного одержання галію, індію, талію, германію. – Д. П. Зосимович зі співробітника ми [21–24] розробив процеси одержання марганцю з феромарганцю і хрому з феро хрому, показав, що можна переробляти вторинну сировину чорної металургії, яку мало використовують, і одержувати чисті метали за рентабельною технологією. Роз роблено схему та виконано техніко-еконо мічне обгрунтування будівництва цеху з виробництва електролітичного марганцю з супутного металу та хрому з квасців. На підставі цього в м. Костянтинівка на заводі «Укрцинк» було спроектовано та збудова но промислові цехи з одержання марганцю і хрому продуктивністю 500 тонн металу щорічно. – У результаті дослідження окисно-від новлюванних процесів було розроблено технологію вилучення іонів заліза від ти тану при переробленні ільменітової сиро вини для одержання пігментного диоксиду титану. Цей метод було впроваджено у ви робництво (Я. Г. Горощенко, С. П. Антонов) [21–24]. – Розроблено теорію електролізу в псев до зрідженому шарі електропровідних і нее лектропровідних частинок, яка послу жила основою для створення технології та апаратури для регенерації кольорових і благородних металів із розбавлених роз плавів (рис. 4). На основі запропонованої теорії масопереносу та встановлення зако номірностей електрокристалізації металів в умовах псевдозрідження неелектропро відних частинок було розроблено принци ЕЛЕКТРООСАДЖЕННЯ МЕТАЛІВ І СПЛАВІВ ІЗ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ. ОГЛЯД НАПРАЦЮВАНЬ СПІВРОБІТНИКІВ ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАНУ 40 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2021 ФІЗИЧНА ХІМІЯ пи конструювання електролізерів псевдоз рідженого шару, які дозволили створити оригінальні базові конструкції промисло вих реакторів та налагодити їхній випуск. Розроблено та впроваджено технології та обладнання для вилучення і осадження низки кольорових та дорогоцінних мета лів із техногенних розчинів (М. О. Шваб, К. О. Каздобін) [9–11]. – Великий обсяг робіт проведено в пла ні економії золота при виготовленні інтег ральних схем, мікропроцесорів та інших деталей для потреб мікроелектронної про мисловості, було запропоновано як нові електроліти золотіння та альтернативні по криття, що заміняють золото, так і прогре сивні методи їхнього нанесення (В. С. Куб лановський, О. Л. Берсірова) [6–7]. 10 Uпр Uпр Uпр L 0 L 0 L 0    а) б) в) 3 3 3 1 1 12 2 2 Рис. 3. Порівняльні характеристики розподілу швидкості протоку та поляризації металічної фази ПЗЕ (катодна поляризація) у конструкціях: а) з рівномірним зрідженням; б) з нахиленою тильною стінкою робочого простору; в) зі струменевим зрідженням. 1 – діафрагма, 2 – струмозбірник, 3 – розподілювач потоку – Великий обсяг робіт проведено в плані економії золота при виготовленні інтегральних схем, мікропроцесорів та інших деталей для потреб мікроелектронної промисловості, було запропоновано як нові електроліти золотіння та альтернативні покриття, що заміняють золото, так і прогресивні методи їхнього нанесення (В. С. Кублановський, О. Л. Берсірова) [6–7]. Роботи в галузі корозії та антикорозійних покриттів. Вперше в Україні дослідження корозії металів було проведено в Інституті загальної та неорганічної хімії АН УРСР М. М. Граціанським. У 1936 році було засновано першу дослідницьку лабораторію корозії та захисту металів: – М. М. Граціанський зі співробітниками [21–24] вивчали питання корозійної стійкості металів та методи нанесення антикорозійних покриттів. Велику увагу вони приділяли дослідженням корозійних процесів залежно від поверхневих явищ, які протікають на поверхні поділу метал – агресивне корозійне середовище. М. М. Граціанський першим запропонував шкалу корозійної стійкості та розробив теорію, яка пояснювала стійкість поверхневих сплавів, що утворюються. – На підставі досліджень анодних електродних процесів за великих густин струму було розроблено теорію електрополірування металів та сплавів (Г. П. Майтак, І. Д. Вдовенко) [21–24]. Було розроблено умови електролітичного одержання корозійностійких покриттів зі сплавів і запропоновано прогресивні методи електролітичного полірування металів і сплавів, які було впроваджено на багатьох підприємствах. Теоретичні та експериментальні дослідження І. Д. Вдовенко зі співробітниками дозволили Роботи в галузі корозії та антикорозій них покриттів. Вперше в Україні дослі дження корозії металів було проведено в Інституті загальної та неорганічної хімії АН УРСР М. М. Граціанським. У 1936 році було засновано першу дослідницьку лабо раторію корозії та захисту металів: – М. М. Граціанський зі співробітни ками [21–24] вивчали питання корозійної стійкості металів та методи нанесення ан тикорозійних покриттів. Велику увагу вони приділяли дослідженням корозійних про цесів залежно від поверхневих явищ, які протікають на поверхні поділу метал – агре сивне корозійне середовище. М. М. Гра ціанський першим запропонував шкалу ко розійної стійкості та розробив теорію, яка пояснювала стійкість поверхневих сплавів, що утворюються. – На підставі досліджень анодних елект Рис. 4. Порівняльні характеристики розподілу швидкості протоку та поляризації металічної фази ПЗЕ (катодна поляризація) у конструкціях: а) з рівномірним зрідженням; б) з нахиленою тильною стінкою робочого простору; в) зі струменевим зрідженням. 1 – діафрагма, 2 – струмо збірник, 3 – розподілювач потоку В. С. Кублановський, О. Л. Берсірова 41https://ucj.org.ua УХЖ № 7 / ТОМ 87 родних процесів за великих густин стру му було розроблено теорію електрополі рування металів та сплавів (Г. П. Майтак, І. Д. Вдовенко) [21–24]. Було розроблено умови електролітичного одержання коро зійностійких покриттів зі сплавів і запро поновано прогресивні методи електро літичного полірування металів і сплавів, які було впроваджено на багатьох підпри ємствах. Теоретичні та експериментальні дослідження І. Д. Вдовенко зі співробіт никами дозволили одержати нові дані і з’ясувати важливі характеристики процесу анодного розчинення за електрохімічного оброблення металів. Розроблено високо ефективні електроліти і технологічні про цеси полірування неіржавіючих, вуглеце вих, високовуглецевих інструментальних сталей, сплавів хрому, міді, алюмінію, пере вага котрих полягає у тому, що їх характе ризують великим терміном служби, вони не містять токсичних сполук хрому, покращу ють якість полірування. Вивчено кінетику і механізм розчинення продуктів високо температурного окиснення неіржавіючих сталей, вплив комплексоутворення на швидкість розчинення окалини. Створено спеціальні конструкції виносних електро дів для електрохімічного оброблення звар них швів, видалення окалини і нанесення захисних гальванічних покриттів в інтен сифікованих режимах. Перевага розроб лених методів полягає у тому, що процес оброблення проводять за високої густини струму без занурення оброблюваних виро бів у ванну на основі нетоксичних дешевих електролітів. У результаті фізико-хімічних досліджень запропоновано нові електрод ні матеріали і розроблено безвідходну тех нологію травлення кольорових металів у виробництві друкарських плат, що не має аналогів у нашій країні [21–24]. – Ці напрацювання знайшли розвиток у роботах А. О. Омельчука зі співробітни ками [29]. Науковці Інституту розробили метод електрохімічного вилучення радіо нуклідного забруднення з поверхонь ех нологічного обладнання атомних електро станцій. Суть електрохімічної дезакти вації полягає у руйнуванні поверхневого шару забрудненого обладнання під дією електричного струму (постійного, змін ного струму та змінної полярності) та пе реведенні елементів, які його утворюють, у сполуки, що накопичуються в розчинах, за допомогою яких виконують цю опера цію. Метод пройшов успішну апробацію на Чорнобильській атомній електростан ції та Дослідницькому ядерному реакторі Інституту ядерних досліджень НАН Укра їни. За підсумками випробувань створено пристрій для електрохімічної дезактивації металевих поверхонь обладнання у неста ціонарних умовах і розроблено конструк торсько-технологічну документацію для його серійного виготовлення. – Дослідження закономірностей інгібі торної дії органічних речовин на корозію металів дали можливість розробити i впро вадити на промислових підприємствах ефективний cпociб виведення накипу з теплообмінної апаратури i зняття окали ни з поверхні технологічного обладнання за допомогою спеціально розроблених для цього паст. – На основі запропонованої теорії масо переносу та встановлення закономірнос тей електрокристалізації металів в умо вах псевдозрідження неелектропровідних частинок. (М. О. Шваб, К. О. Каздобін) ЕЛЕКТРООСАДЖЕННЯ МЕТАЛІВ І СПЛАВІВ ІЗ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ. ОГЛЯД НАПРАЦЮВАНЬ СПІВРОБІТНИКІВ ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАНУ 42 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2021 ФІЗИЧНА ХІМІЯ було розроблено принципи конструюван ня електролізерів псевдозрідженого шару, які дозволили створити оригінальні базові конструкції промислових реакторів та на лагодити їхній випуск. Розроблено та впро ваджено технології та обладнання для ви лучення і осадження низки кольорових та дорогоцінних металів із техногенних роз чинів [9–11]. – Велику кількість робіт було проведено з приводу розроблення нетоксичних елект ролітів для нанесення антикорозійних, за хисних та функціональних покриттів ме талами та сплавами (В. С. Кублановський, Н. Д. Іванова, А. Т. Васько). Розроблено технологічні процеси: товстошарового кад мування, товстошарового цинкування, се лективного мідніння плат друкованого монтажу, пластичного хімічного мідніння, золотіння, нікелювання, лудіння, марган цювання, чорного та світлого хромування і цинкування, покриття сплавами олово – вісмут, кобальт – ванадій, нікель – ванадій, нікель – олово, нікель – індій, магнітних сплавів на основі кобальту, анодного ла кування, твердого анодування алюмінію [21–24]. – В останні часи в Інституті В. С. Кубла новський зі співробітниками розробляють жароміцні, корозійностійкі сплави на ос нові Ni, Co і Fe, які призначено для робо ти в екстремальних температурно-силових режимах за одночасного впливу агресив ного середовища. Вони проявляють високу міцність і окалиностійкість за підвищених температур, при цьому зберігаючи функціо нальні властивості [26–27]. ВИСНОВОК. У підсумку можна відзна чити, що було досягнуто значні успіхи в області електродних процесів, електро осадження, функціональної і інженерної гальванотехніки та гідроелектрометалур гії. Роботи науковців ІЗНХ широко відо мі в країнах близького та далекого зару біжжя. Їх неодноразово демонстрували на різних виставках і ці роботи нагороджено 15-ма медалями та дипломами різних сту пенів, багато робіт відмічено міжнародни ми та державними відзнаками, дипломами ВХТ ім. Д. І. Менделєєва, Президії НАН України, захищено близько двома сотнями авторських свідоцтв і патентів. Роботу виконано в рамках Цільо- вої програми наукових досліджень НАН України «Нові функціональні речовини і матеріали хімічного ви- робництва», проект № 7–21, 2021. ELECTRO DEPOSITION OF METALS AND ALLOYS FROM AQUEOUS SOLUTIONS. REVIEW OF WORK OF EMPLOYEES FROM V.I. VERNADSKY NASU. V.S. Kublanovski1, O.L. Bersirova1 1Vernadskii Institute of General and Inorganic Chemistry of the NAS of Ukraine, Akad. Palladin Avenue, 32–34, Kyiv 03680, Ukraine e-mail: kublan@ukr.net The article examines in a historical perspec tive the issues that have been associated with the theory and practice of electrochemical deposition over the years of existence of the V.I. Vernadsky Institute of General and Inor ganic Chemistry of NAS of Ukraine. В. С. Кублановський, О. Л. Берсірова 43https://ucj.org.ua УХЖ № 7 / ТОМ 87 Research in the field of electrochemistry of aqueous solutions, which was and is being carried out at the Institute, made a significant contribution to theoretical and applied electro chemistry: the theory of electrode processes, electrochemistry of complex compounds, masstransfer, chemical power sources, electro catalysis, electrochemical devices, theoretical and engineering electroplating, hydroelectro metallurgy, electrochemical ecology and a number of other areas of modern chemistry. This article highlights issues related to research in the field of electrodeposition, namely: theo retical research in the field of electrodeposi tion, electrodeposition of metals and alloys, hydroelectrometallurgy, corrosion and anti corrosion coatings. It is proved the effect of complexation leads to the formation of elect rochemically active and inactive coordination ions, a mechanism for the discharge of ions during the formation of a film on the elec trode surface is also proposed. The regularities leading to the formation of powders and black deposits of metals are analyzed. The conditions for a stable electrolysis regime were identified, the concept of the electrochemical resistance of the system was introduced, and the relation ship between the kinetic parameters of elect rolysis and the structure of the coatings was shown. The works in the field of hydroelectro metallurgy, corrosion-resistant and protective coatings are analyzed. It is noted that the scien tific achievements of the Institute’s scientists are widely known around the world. Keywords: electrodeposition, metals, al loys, electroplating, electrohydrometallurgy, development of the idea of electrodeposition. ЛІТЕРАТУРА 1. Городыский А. В. Вольтамперметрия. Кинетика стационарного электролиза. Киев: Наукова думка, 1988. 176 с. 2. Кублановский В. С., Городыский А. В., Белинский В. Н., Глущак Т. С. Концент рационные изменения в приэлект родных слоях в процессе электролиза. Киев: Наук. думка, 1978. 212 с. 3. Кублановский В. С., Макрокинетика разряда комплексных ионов : диссерт. ... доктора хим. н.: 02.00.05. Киев, 1981. 416 с. 4. Костин Н. А., Кублановский В. С., За блудовский В. А. Импульсный электро лиз. Киев: Наук. думка, 1989. 168 с. 5. Костин Н. А., Кублановский В. С. Им пульсный электролиз сплавов. Киев: Наукова думка, 1996. 206 с. 6. Берсирова О. Л., Бык С. В., Кубланов ский В.С. Электроосаждение серебра: монография. Киев: МИЦ Мединформ, 2013. 168 с. 7. Берсірова О. Л., Електрохімічне форму вання функціональних покриттів для мікроелектроніки: дисерт. … доктора техн. н.: 05.17.03. Дніпропетровськ: ДВНЗ Український держ. хім.-технолог. уні-т, 2011. 40 с. 8. Делимарский Ю. К., Городыский А. В. Электродные процессы и методы ис следования в полярографии. Киев: Изд- во АН УССР, 1960. 294 с. 9. Городыский А. В., Шваб Н. А., Каздо бин К. А. Массоперенос к ПОЭ. Элек трохимия, 1986. 22. № 2. C. 147–151. 10. Каздобин К.А. Распределение поля ризации по высоте ПОЭ. Укр. хим. ж., 1981. 47. № 6. C. 690–692. ЕЛЕКТРООСАДЖЕННЯ МЕТАЛІВ І СПЛАВІВ ІЗ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ. ОГЛЯД НАПРАЦЮВАНЬ СПІВРОБІТНИКІВ ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАНУ 44 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2021 ФІЗИЧНА ХІМІЯ 11. Шваб Н. А. Собкевич В. А., Каздо бин К. А. Извлечение металлов из рас творов на ПОЭ. ЖПХ, 1983, № 5. C. 1070– 1074. 12. Кублановский В. С., Никитенко В. Н., Руденко К. П. Энергия реорганизации при разряде гидроксиэтилиминодиа цетатных комплексов палладия (II). До- повіді Національної академії наук Украї- ни, 2014. № 3. С. 126–132. 13. Васько А. Т. Электрохимия молибдена и вольфрама. Киев: Наук. думка, 1977. 170 с. 14. Васько А. Т., Ковач С. К. Электрохимия тугоплавких металлов. Киев: Техника, 1983. 160 с. 15. Васько А.Т. Электрохимия вольфрама. Киев: Техніка, 1969, 164 с. 16. Иванова Н. Д., Иванов С. В., Болдырев Е. И. Соединения фтора в гальванотех нике. Киев: Наукова думка, 1986. 240 с. 17. Иванова Н. Д., Иванов С. В., Болды рев Е. И. Фторсодержащие растворы для осаждения сплавов и обработки матери алов. Киев: Наук. думка, 1987. 160 с. 18. Иванова Н. Д., Иванов С. В., Болды рев Е. И. Гальванотехника. Фторсодер жащие электролиты и растворы: спра вочник. Киев: Наук. думка, 1993. 445 с. 19. Кудра О. К., Гитман Е. Б. Электролити ческое получение металлических по рошков. Киев: Изд-во АН УССР, 1952. 144 с. 20. Кудра О. К. Дослідження в галузі елек тродних процесів. Записки Інституту хімії Академії наук УРСР, 1947. т. IX. в. 3. С. 364–380. 21. Думанський А. В., Делімарський Ю. К. Історія інституту загальної та неор ганічної хімії Академії наук УРСР, За писки Інституту хімії Академії наук УРСР, 1947. т. IX. в. 3. С. 295–314. 22. Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського АН України, Київ: Наукова думка, 1971. 40 с.; 1980, 120 с.; 1993, 72 с. 23. Развитие неорганической химии на Ук раине. Киев: Наукова думка, 1987. 224 с. 24. Делімарський Ю. К., Заєць А. І. Розви ток електрохімії на Україні. Київ: Вид- во АН УРСР, 1967. 49 с. 25. Черненко В. И., Литовченко К. И., Папа нова И. И. Прогрессивные импульсные и переменнотоковые режимы электро лиза, Киев: Наук. Думка, 1986. 176 с. 26. Колбасов Г. Я., Кублановський В. С., Бер сірова О. Л., Сахненко М. Д., Ведь М. В., Кунтий О. І., Решетняк О. В., Посу дієвський О. Ю., Електрохімія функціо нальних матеріалів. Український хіміч- ний журнал, 2021. v. 87. № 3–4. P. 61–76. 27. Tsyntsaru, N., Dikusar, A., Cesiulis, H., Yu. Yapontseva, Bersirova, O., Kublanov skii, V., Tribological and corrosive cha racteristics of electrochemical coatings based on cobalt and iron superalloys, Pow der Metallurgy and Metal Ceramics, 2009. 48(7–8). P. 419–428. 28. Козин Л. Ф. Электроосаждение и рас творение многовалентных металлов. Киев: Наукова думка, 1989. 464 с. 29. Оmelchuk А.О. How to isolate radio nuclides? On the electrochemical purifi cation of technological equipment from radionuclide contamination – develop ment by chemists of the academy. Ukrai nian Chemical Journal, 2021. v. 87. № 3–4. P. 111–116. В. С. Кублановський, О. Л. Берсірова 45https://ucj.org.ua УХЖ № 7 / ТОМ 87 REFERENCES 1. Gorodyiskiy A.V. Voltampermetriya. Ki netika statsionarnogo elektroliza. Kiev: Naukova dumka. 1988. 176 p. [in Russian] 2. Kublanovskiy V.S., Gorodyiskiy A.V., Be linskiy V.N., Gluschak T.S. Kontsentra tsionnyie izmeneniya v prielektrodnyih sloyah v protsesse elektroliza. Kiev: Nauk. Dumka. 1978. 212 p. [in Russian]. 3. Kublanovskiy V.S. Makrokinetika razryada kompleksnyih ionov. Doctor dissertatsiya : 02.00.05. Kiev. 1981. 416 p. [in Russian]. 4. Kostin N.A., Kublanovskiy V.S., Zablu dovskiy V.A. Impulsnyiy elektroliz. Kiev: Nauk. Dumka. 1989. 168 p. [in Russian] 5. N.A. Kostin, V.S. Kublanovskiy. Impuls nyiy elektroliz splavov. Kiev: Naukova dumka. 1996. 206p. [in Russian]. 6. Bersirova O.L., Byik S.V., Kublanovs kiy V.S. Elektroosazhdenie serebra: Mono grafiya. Kiev: MITs Medinform. 2013. 168 p. [in Russian]. 7. Bersirova O.L. Elektrohimichne formu vannya funktsionalnih pokrittiv dlya mikroelektroniki. Doctor disertatsiya: 05.17.03. Dnepropetrovsk : Ukrayinskiy derzhavniy himiko-tehnologichniy uni versitet. 2011. 40 p. [in Russian]. 8. Delimarskiy Yu.K., Gorodyiskiy A.V. Elek trodnyie protsessyi i metodyi issledovani ya v polyarografii. Kiev: Izd-vo AN USSR. 1960. 294 p. [in Russian]. 9. Gorodyiskiy A.V., Shvab N.A., Kazdobin K.A. Massoperenos k POE. Elektrohimiya. 1986. 22(2): 147–151. [in Russian]. 10. Kazdobin K.A. Raspredelenie polyarizatsii po vyisote POE. Ukr. him.zh. 1981. 47(6): 690–692. [in Russian]. 11. Shvab N.A. Sobkevich V.A., Kazdobin K.A. Izvlechenie metallov iz rastvorov na POE. ZhPH. 1983. 5: 1070–1074. [in Russian]. 12. Kublanovskiy V.S., Nikitenko V.N., Ruden ko K.P., Energiya reorganizatsii pri razry ade gidroksietiliminodiatsetatnyih kom pleksov palladiya (II). Dopovidi natsion- alnoyi akademiyi nauk Ukrayini. 2014. 3: 126–132. [in Russian]. 13. Vasko A. T. Elektrohimiya molibdena i volframa. Kiev: Nauk. dumka. 1977. 170 p. [in Russian]. 14. Vasko A. T., Kovach S. K. Elektrohimiya tugoplavkih metallov. Kiev: Tehnika. 1983. 160 p. [in Russian]. 15. Vasko A.T. Elektrohimiya volframa. Kiev: Tehnika. 1969. 164 p. [in Russian]. 16. Ivanova N. D., Ivanov S. V., Boldyirev E. I. Soedineniya ftora v galvanotehnike. Kiev: Naukova dumka. 1986. 240 p. [in Russian] 17. Ivanova N.D., Ivanov S.V., Boldyirev E.I. Ftorsoderzhaschie rastvoryi dlya osazh deniya splavov i obrabotki materialov. Kiev: Nauk. Dumka. 1987. 160 p. [in Russian]. 18. Ivanova N.D., Ivanov S.V., Boldyirev E.I. Galvanotehnika. Ftorsoderzhaschie ele ktrolityi i rastvoryi: Spravochnik. Kiev: Nauk. dumka. 1993. 445 p. [in Russian]. 19. Kudra O.K., Gitman E.B. Elektroliti cheskoe poluchenie metallicheskih poro shkov. Kiev: Izd-vo AN USSR. 1952. 144 p. [in Russian]. 20. Kudra O.K. Doslidzhennia v haluzi elek trodnykh protsesiv. Zapysky Instytutu khimii Akademii nauk URSR. 1947. 4(3): 364–380. 21. Dumanskyi A.V., Delimarskyi Yu.K.. Is toriia instytutu zahalnoi ta neorhanichnoi khimii Akademii nauk URSR. Zapysky Instytutu khimii Akademii nauk URSR. 1947.4(3): 295–314. ЕЛЕКТРООСАДЖЕННЯ МЕТАЛІВ І СПЛАВІВ ІЗ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ. ОГЛЯД НАПРАЦЮВАНЬ СПІВРОБІТНИКІВ ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАНУ 46 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2021 ФІЗИЧНА ХІМІЯ 22. Instytut zahalnoi ta neorhanichnoi khimii im. V.I. Vernadskoho AN Ukrainy. Kyiv: Naukova dumka. 1971. 40p. 23. Razvitie neorganicheskoy himii na Uk raine. Kiev: Naukova dumka. 1987. 224 p. [in Russian]. 24. Delimarskiy Yu.K., ZaEts A.I. Rozvitok elektrohimiyi na Ukrayini. Kiiv: Vid-vo AN URSR. 1967. 49 p. [in Russian] 25. Chernenko V.I., Litovchenko K.I., Pa panova I.I. Progressivnyie impulsnyie i peremennotokovyie rezhimyi elektroliza. Kiev: Nauk. dumka. 1986. 176 p. [in Rus sian]. 26. Kolbasov H.Ia., Kublanovskyi V.S., Ber sirova O.L., Sakhnenko M.D., Ved M.V., Kuntyi O. I., Reshetniak O.V., Posudi ievskyi O.Iu., Elektrokhimiia funktsional nykh materialiv. Ukrainskyi khimichnyi zhurnal. 2021. v. 87. № 3–4. P. 61–76. 27. Tsyntsaru N., Dikusar A., Cesiulis H., Yapontseva Yu., Bersirova O., Kublanov skii V. Tribological and corrosive characte ristics of electrochemical coatings based on cobalt and iron superalloys. Powder Me tallurgy and Metal Ceramics. 2009. 48(7– 8): 419–428. 28. Kozin L.F. Elektroosazhdenie i rastvorenie mnogovalentnyih metallov. Kiev: Naukova dumka. 1989. 464 p. [in Russian]. 29. Оmelchuk А.О. How to isolate radionu clides? On the electrochemical purifica tion of technological equipment from ra dionuclide contamination – development by chemists of the academy. Ukrainian Chemical Journal. 2021. 87(3–4): 111–116. Стаття надійшла 15.07.2021.
id	oai:ojs2.1444248.nisspano.web.hosting-test.net:article-331
institution	Ukrainian Chemistry Journal
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2026-07-23T01:06:41Z
publishDate	2021
publisher	V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry
record_format	ojs
resource_txt_mv	ucjorgua/97/4921eee489c0df1d10e5766027efa897.pdf
spelling	oai:ojs2.1444248.nisspano.web.hosting-test.net:article-3312026-07-22T08:23:46Z ELECTRODEPOSITION OF METALS AND ALLOYS FROM AQUEOUS SOLUTIONS. REVIEW OF WORK OF EMPLOYEES FROM V.I. VERNADSKY NASU ЕЛЕКТРООСАДЖЕННЯ МЕТАЛІВ І СПЛАВІВ ІЗ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ. ОГЛЯД НАПРАЦЮВАНЬ СПІВРОБІТНИКІВ ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАНУ Kublanovsky , Valeriy Bersirova, Oksana electrodeposition, metals, alloys, electroplating, electrohydrometallurgy, development of the idea of electrodeposition. The article examines in a historical perspective the issues that have been associated with the theory and practice of electrochemical deposition over the years of existence of the V.I.&nbsp;Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry of NAS of Ukraine. Research in the field of electrochemistry of aqueous solutions, which was and is being carried out at the Institute, made a significant contribution to theoretical and applied electrochemistry: the theory of electrode processes, electrochemistry of complex compounds, masstransfer, chemical power sources, electrocatalysis, electrochemical devices, theoretical and engineering electroplating, hydroelectrometallurgy, electrochemical ecology and a number of other areas of modern chemistry. This article highlights issues related to research in the field of electrodeposition, namely: theoretical research in the field of electrodeposition, electrodeposition of metals and alloys, hydroelectrometallurgy, corrosion and anticorrosion coatings. It is proved the effect of complexation leads to the formation of electrochemically active and inactive coordination ions, a mechanism for the discharge of ions during the formation of a film on the electrode surface is also proposed. The regularities leading to the formation of powders and black deposits of metals are analyzed. The conditions for a stable electrolysis regime were identified, the concept of the electrochemical resistance of the system was introduced, and the relationship between the kinetic parameters of electrolysis and the structure of the coatings was shown. The works in the field of hydroelectrometallurgy, corrosion-resistant and protective coatings are analyzed. It is noted that the scientific achievements of the Institute’s scientists are widely known around the world. V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry 2021-08-26 Article Article Physical chemistry Физическая xимия Фізична xімія application/pdf https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/331 10.33609/2708-129X.87.07.2021.32-46 Ukrainian Chemistry Journal; Vol. 87 No. 7 (2021): Ukrainian Chemistry Journal; 32-46 Украинский химический журнал; ##issue.vol## 87 ##issue.no## 7 (2021): Ukrainian Chemistry Journal; 32-46 Український хімічний журнал; Том 87 № 7 (2021): Український хімічний журнал; 32-46 2708-129X 2708-1281 en https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/331/178 Copyright (c) 2021 Valeriy Kublanovsky , Oksana Bersirova https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0
spellingShingle	Kublanovsky , Valeriy Bersirova, Oksana ЕЛЕКТРООСАДЖЕННЯ МЕТАЛІВ І СПЛАВІВ ІЗ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ. ОГЛЯД НАПРАЦЮВАНЬ СПІВРОБІТНИКІВ ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАНУ
title	ЕЛЕКТРООСАДЖЕННЯ МЕТАЛІВ І СПЛАВІВ ІЗ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ. ОГЛЯД НАПРАЦЮВАНЬ СПІВРОБІТНИКІВ ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАНУ
title_alt	ELECTRODEPOSITION OF METALS AND ALLOYS FROM AQUEOUS SOLUTIONS. REVIEW OF WORK OF EMPLOYEES FROM V.I. VERNADSKY NASU
title_full	ЕЛЕКТРООСАДЖЕННЯ МЕТАЛІВ І СПЛАВІВ ІЗ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ. ОГЛЯД НАПРАЦЮВАНЬ СПІВРОБІТНИКІВ ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАНУ
title_fullStr	ЕЛЕКТРООСАДЖЕННЯ МЕТАЛІВ І СПЛАВІВ ІЗ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ. ОГЛЯД НАПРАЦЮВАНЬ СПІВРОБІТНИКІВ ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАНУ
title_full_unstemmed	ЕЛЕКТРООСАДЖЕННЯ МЕТАЛІВ І СПЛАВІВ ІЗ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ. ОГЛЯД НАПРАЦЮВАНЬ СПІВРОБІТНИКІВ ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАНУ
title_short	ЕЛЕКТРООСАДЖЕННЯ МЕТАЛІВ І СПЛАВІВ ІЗ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ. ОГЛЯД НАПРАЦЮВАНЬ СПІВРОБІТНИКІВ ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАНУ
title_sort	електроосадження металів і сплавів із водних розчинів. огляд напрацювань співробітників ізнх ім. в. і. вернадського нану
topic_facet	electrodeposition metals alloys electroplating electrohydrometallurgy development of the idea of electrodeposition.
url	https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/331
work_keys_str_mv	AT kublanovskyvaleriy electrodepositionofmetalsandalloysfromaqueoussolutionsreviewofworkofemployeesfromvivernadskynasu AT bersirovaoksana electrodepositionofmetalsandalloysfromaqueoussolutionsreviewofworkofemployeesfromvivernadskynasu AT kublanovskyvaleriy elektroosadžennâmetalívísplavívízvodnihrozčinívoglâdnapracûvanʹspívrobítnikívíznhímvívernadsʹkogonanu AT bersirovaoksana elektroosadžennâmetalívísplavívízvodnihrozčinívoglâdnapracûvanʹspívrobítnikívíznhímvívernadsʹkogonanu

ЕЛЕКТРООСАДЖЕННЯ МЕТАЛІВ І СПЛАВІВ ІЗ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ. ОГЛЯД НАПРАЦЮВАНЬ СПІВРОБІТНИКІВ ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАНУ

Репозитарії

Схожі ресурси