DEVELOPMENT OF RESEARCH OF CHEMISTRY OF COORDINATION COMPOUNDS IN V.I. VERNADSKY INSTITUTE OF GENERAL AND INORGANIC CHEMISTRY NAS OF UKRAINE: FROM THE 30'S TWENTIETH CENTURY (part 2)

The review considers the main stages of development of the chemistry of coordination compounds at the Institute of General and Inorganic Chemistry. VI Vernadsky National Academy of Sciences of Ukraine on the occasion of the 90th anniversary of its founding. An overview of complex compounds of p, d,...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2022
Main Authors:	Koval, Larisa, Trunova , Elena, Pekhnyo, Vasyl
Format:	Article
Language:	English
Published:	V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry 2022
Online Access:	https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/390
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Ukrainian Chemistry Journal
Download file:

Institution

Ukrainian Chemistry Journal

_version_	1871465777313349632
author	Koval, Larisa Trunova , Elena Pekhnyo, Vasyl
author_facet	Koval, Larisa Trunova , Elena Pekhnyo, Vasyl
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Larisa Koval", "institution": "V.I. Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry of the NAS of Ukraine Palladin avenue 32\/34, 03142, Kyiv, Ukraine" }, { "author": "Elena Trunova ", "institution": "V. I. Vernadskii Institute of General and Inorganic Chemistry of the Ukrainian National Academy of Sciences, Akad. Palladin Avenue 32\/34, Kyiv 03142, Ukraine" }, { "author": "Vasyl Pekhnyo", "institution": "V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry of National Academy of Sciences of Ukraine, 32\/34 Aсademiс Palladin Avenue, Kyiv, 03142, Ukraine" } ]
author_sort	Koval, Larisa
baseUrl_str	https://ucj.org.ua/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-22T08:23:48Z
description	The review considers the main stages of development of the chemistry of coordination compounds at the Institute of General and Inorganic Chemistry. VI Vernadsky National Academy of Sciences of Ukraine on the occasion of the 90th anniversary of its founding. An overview of complex compounds of p, d, f-metals with different classes of ligands (inorganic and organic), features of their synthesis, study of the structure and properties of the obtained compounds, contains current material on the use of synthesized complexes to create functional materials for different purposes. Methods of synthesis have been developed, dozens of new coordination compounds with derivatives of hydrazones, amines, azomethanes, and thiosemicarbazones have been synthesized and isolated in the individual state. Their composition, structure and physicochemical properties are determined. The general regularities that take place in the process of complexation of metals with ligands, as well as factors influencing the composition, structure and physicochemical properties of the obtained coordination compounds are established. For the long history of the Institute has accumulated a huge amount of material on the problems of modern coordination chemistry. Significant research in this area belongs to Ukrainian scientists who have worked long and fruitfully at the Institute: A.K. Babko, К.B.&nbsp;Yatsimirsky, Ya.A. Fialkov, I.A. Sheka, S.V.&nbsp;Volkov, N.A. Kostromina, and who created scientific schools, known not only in Ukraine but also abroad. To date, the attention of scientists of the Institute has shifted from classical monomeric to bigeteronuclear, polynuclear, multiligand complexes, which is primarily due to intensive research of new functional materials: optical and magnetic, biologically active substances, as well as effective adsorbents, chemical sensors, catalysts, catalysts, catalysts and biochemical processes.
doi_str_mv	10.33609/2708-129X.87.11.2021.63-96
first_indexed	2025-09-24T17:43:42Z
format	Article
fulltext	63 УДК 54-386:541.49 doi: 10.33609/2708-129X.87.11.2021.63-96 РОЗВИТОК ДОСЛІДЖЕНЬ ХІМІЇ КООРДИНАЦІЙНИХ СПОЛУК В ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАН УКРАЇНИ: ВІД 30-Х рр. ХХ СТОЛІТТЯ ПО СЬОГОДНІ (частина 2) Л. Б. Коваль, О. К.Трунова, В. І. Пехньо Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського НАН України, Київ 03142, просп. Акад. Палладіна, 32/34 е-mail: trelkon@gmail.com В огляді розглянуто основні етапи розвитку хімії координаційних сполук в Інститу- ті загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського НАН України з нагоди 90-річчя його заснування. Представлено огляд комплексних сполук p, d, f- металів із різними класами лігандів (неорганічних та органічнх), особливості їхнього синтезу, досліджен- ня будови та властивостей отриманих сполук, міститься актуальний матеріал про ви- користання синтезованих комплексів для створення функціональних матеріалів різ- ного призначення. Ключові слова: координаційні сполуки, рідкоземельні елементи, d-метали, плати- нові метали, ліганди. Початок огляду в № 11 за 2021 рік. Низку робіт Н. А. Костроміної, Я. З. Во- лошина, Ю. А. Малєтіна та їхніх колег у 90-х рр. і пізніше було присвячено дослі- дженням координаційних сполук, кон- струюванню гетероядерних, макроцикліч- них, макробіциклічних сполук і клатрохе- латів із використанням темплатного син- тезу. В опублікованих наукових виданнях [54, 55] автори розглянули основні поняття хімії координаційних сполук, навели огляд окремих класів координаційних сполук, їхню номенклатуру, методи дослідження. Описано основні принципи синтезу інерт- них і лабільних комплексів, кінетику і меха- нізм реакцій заміщення лігандів, ізомерію комплексних іонів. Велику увагу приділе- но хімії лабільних комплексних частинок, факторам, що впливають на їхню стійкість, способам визначення констант стійкості комплексних сполук у розчині. У моногра- фії про клатрохелати, яку присвячено но- вому класу тривимірних координаційних сполук – макробіциклічним комплексам із капсульованим іоном металу (клатрохела- том), наведено не тільки літературні дані, а й роботи авторів книги – співробітників Інституту Н. А. Костроміної, Я. З. Волоши- на. Книгу у 2002 році було опубліковано РОЗВИТОК ДОСЛІДЖЕНЬ ХІМІЇ КООРДИНАЦІЙНИХ СПОЛУК В ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАН УКРАЇНИ: ВІД 30-Х рр. ХХ СТОЛІТТЯ ПО СЬОГОДНІ (частина 2) 64 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2021 НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ англійською мовою міжнародним видав ництвом “Elsevier” (Амстердам, Данія). Вже у перших працях Н. А. Костроміної, Я. З. Волошина та Н. Б. Субботіна із синте- зу та дослідження фізико-хімічних власти- востей клатрохелатів та фталоціанінів було розроблено темплатний синтез борвмісних диоксиматів заліза(II), який надалі засто- совували для одержання різних класів кла- трохелатів. Далі було розроблення методів синтезу фталоціанінів шляхом спікання ре- агентів: синтез безметального фталоціаніну із замісниками на периферії макроциклу, а також деяких змішанолігандних монофта- лоціанінів РЗЕ (β-дикетонато- та ацетато- і дифталоціанінів РЗЕ несиметричної будо- ви [56, 57]. Встановлено, що в ряду монофталоціа- нінів РЗЕ природа центрального атома не впливає на положення смуг в електронних спектрах поглинання. Для дифталоціанінів РЗЕ досліджено вплив зменшення симетрії на властивості ЕСП. Спектрально-електро- хімічні дослідження монофталоціанінів РЗЕ дозволили запропонувати їх як катод- но-активні матеріали для літієвих хімічних джерел струму та електрохромних матеріа- лів [58]. Продовжуючи дослідження, розпочаті під керівництвом професора Н. А. Костро- міної, в Інституті з початку 90-х років бурх- ливо розвивається хімія макроциклічних сполук (клатрохелатних та фталоціаніно- вих комплексів та їхніх аналогів) під керів- ництвом академіка НАН України С. В. Вол- кова, а з 2016 р. вони продовжуються у від- ділі хімії комплексних сполук, який очолює член-кореспондент НАН України В. І. Пех- ньо (академік НАН України з 2021 р.). Син- тезовано нові поліядерні біфункціональні комплекси d- і f-металів на основі фталоці- аніну, зокрема комплекси міді, нікелю, ко- бальту, а також алюмінію з фталоціаніна- ми, де замісниками є карбонові та сульфо- кислоти. Дослідження систем методом електронної спектроскопії показало, що комплекси кобальту та алюмінію у системі вода – ДМСО не агрегують у широкому ін- тервалі концентрацій. Це дає змогу запро- понувати ці сполуки як ефективні препара- ти для терапії онкологічних захворювань. Розроблено методи синтезу моно- (РсLnX) та біс- (РСLnРС) фталоціанінів РЗЕ – пер- спективних хеміо- та електрохромних сис- тем. Отримано нові гетерогенні каталізато- ри для безлужної демеркаптизації легких моторних палив на основі фталоціанінів кобальту та заліза, закріплених на носіях за допомогою діамінів Н2N(CH2)nNH2 (n=3-7). Надалі під керівництвом д. х. н. Чернія В. Я. було вперше синтезовано низку змішанолі- гандних монофталоціанінових та моноте- траазапорфіринових комплексів практич- но для всього ряду РЗЕ. Для отримання не- симетричних сполук та їхніх аналогів було розроблено метод спрямованого синтезу, який полягає в тому, що при взаємодії двох нітрилів, один з яких має об'ємні групи в орто-положеннях до нітрильних, утворю- ється нестатистична суміш несиметричних сполук [58–61]. Впродовж багаторічної і багатогранної наукової діяльності в Інституті академіка НАН України С. В. Волкова, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Дер- жавної премії України, широко відомого вченого в галузі фізико-неорганічної хімії, дослідження, присвячені координаційним сполукам в екстремальних умовах, мають першорядне значення. Л. Б. Коваль, О. К.Трунова, В. І. Пехньо 65https://ucj.org.ua УХЖ № 12 / ТОМ 87 Більшість напрацювань у галузі коорди- наційної хімії присвячено синтезу, вивчен- ню складу, будови, термодинаміки і кіне- тики протікання реакцій координаційних сполук у гомогенному – розчинах (водних, неводних, змішаних, розплавлених), твер- дій чи газовій фазі, або у гетерофазному середовищі. Дійсно, практичне викори- стання координаційних сполук частіше за все реалізують на межі розподілу фаз (про- цеси екстракції, іонно-обмінної сорбції, CVD, електролізу або каталізу), так само як і досить нові сучасні процеси (темплатний гетерофазний синтез, прямий синтез комп- лексів із металів, прищеплення комплексів на поверхні тощо). С. В. Волков вважав, що такі процеси мають розглядати в рамках єдиної концепції гетерогенно-гетерофазної координаційної хімії. Наукову роботу під керівництвом С. В. Волкова в різні часи виконувала знач на частина співробітників Інституту. Серед його колег і учнів без перебільшення мож- на назвати кілька десятків докторів і кан- дидатів наук (Є. А. Мазуренко, В. А. Засуха, З. А. Фокіна, Н. І. Тимощенко, В. І. Пех- ньо, Н. А. Костроміна, В. М. Амірханов, А. В. Графов, Т. А. Мирна, Н. П. Євтушенко, М. І. Буряк, О. Б. Бабушкіна, В. Л. Колесні- ченко, В. А. Бандур, А. Ф. Гурко, В. Я. Зуб, В. Ф. Лапко, А. В. Боцман, Л. Р. Безарашвілі, Л. І. Желєзнова, А. І. Герасимчук, Л. Б. Харь- кова, Л. С. Лисюк, В. Я. Черній, О. Г. Янко, Г. Г. Яремчук, І. М. Третьякова, Н. Б. Суб- ботін та інші), а також співробітників без наукового ступеня, але які багато років працювали у складі відділу (Е. М. Машкова, Н. Г. Александрова, К. І. Арсенін). Дослідження координаційних сполук у тому чи іншому аспекті є практично в усіх основних наукових напрямках, які були предметом і метою вивчення С. В. Вол- кова та його колег. Це синтез та вивчення властивостей комплексів платинових мета- лів, розроблення технологій і методів ана- лізу рідкісних, дорогоцінних, платинових металів, виявлення нових координаційних сполук для розтопів: кластерних, гетеро- ядерних, оксигенованих, рідкокристаліч- них і, зокрема, синтез і дослідження іон- них рідких кристалів; це координаційна хімія в неводних молекулярних розплавах і розчинниках – галогенідах халькогенів, високотемпературна координаційна хімія в газовій фазі, квантово-, лазерохімічні, го- лографічні дослідження. Роботи С. В. Вол- кова удостоєні премій імені видатних нау- ковців Л. О. Чугаєва, Л. В. Писаржевського, О. І. Бродського, Державної премії України в галузі науки і техніки і низки інших ви- значних нагород. Наведемо лише декілька прикладів з ве- личезної кількості виконаних під керівниц- твом С. В. Волкова робіт, присвячених ко- ординаційній хімії кольорових, рідкісних, РЗЕ, або благородних металів із різними лігандами, перспективних для практичного застосування. Так, у 80-х рр. С. В. Волков, Є. А. Мазу- ренко, А. І. Герасимчук, Л. І. Желєзнова, В. Я. Зуб при дослідженні реакцій в газовій фазі одержали нові легколеткі комплекси перехідних металів, які мають практич- не значення. Здійснено газотранспортні реакції за участю летких координацій- них фторованих β-дикетонатних сполук алюмінію, хрому, нікелю та міді, на основі чого одержано металічні, діелектричні та інші покриття, стійкі до ерозії або висо- ких температур, оксидні β-дикетонати для РОЗВИТОК ДОСЛІДЖЕНЬ ХІМІЇ КООРДИНАЦІЙНИХ СПОЛУК В ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАН УКРАЇНИ: ВІД 30-Х рр. ХХ СТОЛІТТЯ ПО СЬОГОДНІ (частина 2) 66 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2021 НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ оптоелектрооніки, ультрадисперсні поро- шки тощо. З використанням летких β-дике- тонатів розроблено технологію газофазно- го отримання захисних покриттів на основі оксикарбідів хрому, алюмінію тощо на ке- рамічні вироби складної геометричної кон- фігурації з метою запобігання взаємодії ке- раміки з хімічно активними металами [62]. А. В. Графов (доктор хімічних наук з 2000 року), який займався вивченням ме- талоорганічних та координаційних сполук металів IV групи, Є. А. Мазуренко (доктор хімічних наук з 1988 року) та Л. І. Коваль провели комплексне ЯМР- та мас-спек- троскопічне дослідження низки нових ко- ординаційних сполук титано-, цирконо- та гафноцену з аліциклічними каркасними алкоголятними лігандами. Стереохімічні особливості будови цих сполук встановлено за допомогою новітніх методик одномірної, двомірної кореляційної та багатоквантової кореляційної ЯМР-спектроскопії. Методом мас-спектрометрії у комбінації з МІКЕ-спек- троскопією визначено напрямки фрагмен- тації та закономірності деструкції метало- ценів у газовій фазі залежно від природи металу, будови та розташування замісників у каркасі алкоголятного ліганду. На підставі отриманих даних вибрано оптимальні пре- курсори для отримання оксидних чи кар- бідних плівок Ti, Zr і Hf методом MOCVD, обгрунтовано можливість реалізації керо- ваного процесу осадження з газової фази за допомогою модифікації структури вихідної металоорганічної сполуки. Крім цього було досліджено каталітичні характеристики металоценових (біс-цик лопентадієнильних та біс-інденильних) комплексів Ti, Zr і Hf у процесах гомогенної полімеризації α-ненасичених вуглеводнів. Показано, що їхня каталітична активність та властивості одержуваних полімерів за- лежать від будови каркасного ліганду, най- більш перспективними є похідні алкілза- міщеного біциклогептану[2.2.1] та адаман- тану. Порівняно з традиційними дихло- ридами металоценів комплекси на основі каркасних спиртів каталізують утворення більш кристалічно досконалих полімерів із більш високими молекулярною масою та температурою топлення. Загалом у результаті одержаних чис- ленних експериментальних даних, кван- тово-хімічних розрахунків і теоретичних припущень сформульовано новий науко- вий напрям – хімія металоценових коор- динаційних сполук елементів IV групи з аліциклічними каркасними лігандами та їхні різнофункціональні властивості як прекурсори для одержання функціональ- них покриттів і високоактивних та стере- оселективних каталізаторів полімерізації ненасичених вуглеводнів [63–66]. На початку нового тисячоліття групою науковців у складі С. В. Волкова, М. І. Бу- ряка, Т. А. Силінської проведено низку до- сліджень і встановлено утворення комп лексних іонів платини та вольфраму в роз- плавах на основі карбаміду, що дозволяє підбирати низькотемпературні електроліти для керування електрохімічними процеса- ми осадження та полірування цих металів. Із метою отримання наночастинок металів вищезазначені співробітники визначили стан сольватокомплексів Pd(II) в етанолі, етиленгліколі, диметилсульфоксиді та ди- метилформаміді в інтервалі температур 20–150 °С. Встановлено, що в етанолі та етиленгліколі утворюються сольватокомп- лекси [Pd(Et)4] 2+ та [Pd(EtGlu)4] 2+ плоскоква- Л. Б. Коваль, О. К.Трунова, В. І. Пехньо 67https://ucj.org.ua УХЖ № 12 / ТОМ 87 дратної будови симетрії D4h, які за темпера- тури понад 60 і 100 °С, відповідно, віднов- люються до металічного паладію з утворен- ням наночастинок. Також досліджено стан сольватокомплексів Ni(II), Pd(II), Pt(II) у спиртах (метанолі, етанолі, етиленгліколі, гліцерині) та їхню поведінку зі зміною тем- ператури в інтервалі 20–150 °С. У спиртах іони Ni(II) утворюють хромофори [NiO6] симетрії Oh; а іони Pd(II) та Pt(II) – хро- мофори плоскоквадратного типу [PdO4] та [PtO4] симетрії D4h. За температури по- над 60 °С у метанолі та етанолі і 100 °С в етиленгліколі та гліцерині відбувається руйнування утворених паладієвих або пла- тинових сольватокомплексів із наступним відновленням Pd(II) і до Pt(II) до нуль ва- лентних металів М0 та одночасним утво- ренням відповідних альдегідів. За даними рентгенофазового аналізу та просвічуючої електронної мікроскопії розмір отрима- них частинок Pt без стабілізації становить 20–100 нм, а при введенні стабілізатора (поліетиленгліколя) розмір частинок змен- шується до 7–10 нм. Спиртові сольвато- комплекси Ni(II) стійкі в температурному відношенні і придатні для використання в реакційних середовищах [67]. Встановлено геометричну та електронну будову комплексних іонів родію в низько- температурних іон-органічних карбамід- них розплавах при хімічному (1) та елек- трохімічному (2) введенні іонів: в (1) зафік- совано квазіоктаедричні аміачні комплекси [Rh(NH3)6] 3+, а при анодному розчиненні (2) в карбамід-хлоридному розплаві утво- рюються комплекси [Rh(NH3)4Cl2] +. При електролізі карбамід-хлоридного розплаву з розчинним Rh анодом здійснено синтез наночасток Rh розміром 10÷20 нм та отри- мано рівномірне родієве покриття товщи- ною до 3 мкм із хорошою адгезією до мета- лів Pt, Mo. Результати досліджень є внеском в побудову загальної теорії рідкого стану, мають практичну цінність для керування електрохімічними процесами нанесення покриттів і синтезу наночастинок [68]. У книжковому виданні 2015 року, яке, на превеликий жаль, стало останнім у житті академіка НАН України С. В. Волкова, зі- брано окремі оглядові статті автора, опублі- ковані й виголошені доповіді та презентації виступів на наукових форумах – своєрід- ний підсумок його багатогранної наукової діяльності, погляди на майбутній розвиток фізико-неорганічної, гетерогенно-гетеро- фазної координаційної хімії, екологічної «зеленої» хімії і перспективи втілення їх у життя [69]. Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського НАН України, по- чинаючи з 70-х років ХХ століття, займає провідні позиції в країні та за кордоном у галузі досліджень хімії летких координаці- йних сполук s-, p-, d- та f-металів на основі β-дикетонів та їхніх фторованих похідних. Перші роботи в Україні з їхнього вивчення в газовій фазі проводили у Відділі високо- температурної неорганічної хімії (згодом – Відділ фізико-неорганічної хімії) під керів- ництвом академіка НАН України С. В. Вол- кова зі співробітниками Є. А. Мазурен- ком, А. І. Герасимчуком, Л. І. Желєзновою, Ж. М. Бублик та іншими [70–73]. Було розроблено гомо- і гетерофазні ме- тоди синтезу β-дикетонатів та показано, що вони являють собою молекулярні криста- ли, в яких енергія міжмолекулярних зв'яз- ків істотно менша енергії внутрішньо-мо- лекулярних зв'язків. Цей факт і визначає РОЗВИТОК ДОСЛІДЖЕНЬ ХІМІЇ КООРДИНАЦІЙНИХ СПОЛУК В ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАН УКРАЇНИ: ВІД 30-Х рр. ХХ СТОЛІТТЯ ПО СЬОГОДНІ (частина 2) 68 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2021 НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ здатність переходу цих сполук у газоподіб- ний стан без розкладання. Основну увагу в працях приділено виявленню та обґрунту- ванню основних закономірностей взаємно- го впливу природи центрального атома ме- талу і ліганду на утворення термічно ста- більних легколетких сполук, дослідженню процесів їхнього переходу в газову фазу та їхню будову в ній, вивченню хімізму реак- цій в газо-гетерогенних процесах за їхньої термічної дисоціації. Вперше теоретично обгрунтовано і експериментально доведено політопність зв'язку метал – кисень (азот) лігандів в координаційному вузлі комп- лексів («динамічна нежорсткість» коорди- наційного вузла) та її відповідальність за термічну стабільність комплексів. За про- веденими дослідженнями було встановле- но закономірності будови прекурсорів та протікання CVD процесів, важливих для дизайну молекул і проектування систем і процесів. Фото 8. Доктор хімічних наук, професор Є. А. Мазуренко Подальше продовження досліджень із хімії β-дикетонатних комплексів проводи- ли співробітники Відділу гетерофазного синтезу неорганічних сполук і матеріалів під керівництвом доктора хімічних наук, професора Мазуренка Є. А. (фото 8), кан- дидати хімічних наук Желєзнова Л. І., Ге- расимчук А. І., Овсянніков В. А., Зуб В. Я., Назаренко В. В., Медведєв О. М. та інженер Врочинський С. Л. При дослідженні реакцій в газовій фазі на базі теоретично розвинутих основ ціле- спрямованого синтезу одержано нові легко- леткі комплекси перехідних металів, які ма- ють практичне значення. З використанням летких β-дикетонатів Аl, Cr, Fe розроблено технологію газофазного отримання захис- них покриттів та запропоновано новий ме- тод захисту залізовуглецевих і кольорових сплавів безпосередньо в процесі терміч- ного оброблення від окалиноутворення, окиснення, зневуглецювання і втрати ле- гуючих компонентів сплавів шляхом ство- рення на їхній поверхні бар'єрного захис- ного неконструкційного шару, який фор- мується в газовій фазі, що різко уповільнює дифузію кисню до поверхні термообробних деталей. Особливо ефективним пропоно- ваний метод є в разі захисту від окиснення і зневуглецювання будь-яких пружин, вну- трішніх порожнин прес-форм, що труться, валів, шпинделів, дроту і т. п. Оброблена поверхня готова для нанесення гальваніч- них і хімічних покриттів, а також для гаря- чого цинкування і алітирування без додат- кової підготовки. Розроблену технологію успішно випробувано та впроваджено в авіакосмічній промисловості, верстато- та машинобудуванні (Ташкентський завод, КІАП, КМЗ ім. О. К. Антонова, КБ Іллюши- Л. Б. Коваль, О. К.Трунова, В. І. Пехньо 69https://ucj.org.ua УХЖ № 12 / ТОМ 87 на, КБ «МІГ», Мелітопольський моторний завод, Курганський і Харцизький арматур- ні заводи, Київський верстатобудівний, Одеський завод радіально-свердлильних верстатів, комбінати «Запоріжсталь», «Дні- проспецсталь», «Іжсталь» та ін.) [74–78]. Продовжуючи дослідження нових ко- ординаційних сполук, у Відділі гетерофаз- ного синтезу неорганічних сполук та мате- ріалів було синтезовано низку нових d-d, f-d гетероядерних та різнолігандних комп- лексів із полідентатними лігандами різних класів (насиченими β-дикетонами та/або їхніми фторованими похідними, карбо- новими кислотами, O,N-вмісними донор- ними лігандами), встановлено закономір- ності їхнього формування та особливості структури. Використовуючи синтезовані леткі β-дикетонатні комплекси як пре- курсори для отримання функціональних матеріалів, було розроблено технологічні основи CVD-синтезу магніто-резистив- них матеріалів перовскітної структури [(La, Ce)1-x(Zn, Cu)xMnO3], низькотемпе- ратурний високочастотний СVD-метод та метод спрей-піролізу для отримання склад- нооксидних нанокомпозитів (кобальтатів, нікелатів, купратів лантанідів), встановле- но залежність складу продуктів піролізу від складу комплексних сполук. Показано, що використання β-дикетонатних прекурсорів дозволяє знизити максимальну температу- ру синтезу з 1100 до 800 °С та зменшити час термооброблення з 12 до 3 год порівняно з описаним у літературі режимом [79, 80]. В останні роки розвиток хімії спрямова- но на отримання нанодисперсних систем та наноструктур. Склад наноструктур за- лежить, перш за все, від складу комплек- су-прекурсора, який використовують для отримання наночастинок. Крім металу, що формує комплекс, особливу роль віді- грає сам ліганд. Цей факт продемонстро- вано на прикладі отримання наночастинок Ge(IV) з його летких комплексів на основі ацетилацетону (Hасас) і гексафторацети- лацетону (Hhfa). Дослідження термічних властивостей комплексів Ge(OH)2(hfa/асас)2 (низькі температури сублімації (90–110 °C) та розкладання (~140 °C)) показало, що комплекси повністю задовольняють вимо- гам до прекурсора для синтезу наночасти- нок германію, які було отримано методом високочастотного низькотемпературно- го активованого плазмою хімічного оса- дження з газової фази (rf PE MOCVD) на різних підкладках (Al/Al2O3/Au; Si/SiO2/Au; SiO2/Co3O4). На їхній основі створено нано- та субмікронні структури германію (нано трубки, нановуса, нанодиски, сферичні на- ноглобулярні частинки), морфологія яких залежить від природи підложки. Германі- єві наноматеріали можна використати як компоненти оптоелектроніки чи матеріали електродів акумуляторів високої ємності [81–84]. Співробітники О. К. Трунова, Л. І. Же лєзнова та інші шляхом розкладу формі- ату кобальту на поверхні нанопоруватої кремнеземної матриці одержали наночаст- ки металевого Со розміром 100÷200 нм та тонкі плівки оксидів нікелю і індію для розроблення чутливих елементів сенсорів на легкі вуглеводні. Дослідження показа- ли, що спільне осадження оксидів металів не призводить до утворення інтероксидних кристалітів: утворюється композит із хао- тично зрощених нанокристалів NiО розмі- ром ≈ 500 нм і окремих часток In2O3 сферо- їдної форми розміром ≈ 90 нм [85–86]. РОЗВИТОК ДОСЛІДЖЕНЬ ХІМІЇ КООРДИНАЦІЙНИХ СПОЛУК В ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАН УКРАЇНИ: ВІД 30-Х рр. ХХ СТОЛІТТЯ ПО СЬОГОДНІ (частина 2) 70 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2021 НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ Відділ гетерофазного синтезу неорганіч- них сполук і матеріалів є єдиним науковим підрозділом в Україні, який займається синтезом та дослідженням полімерних спо- лук на основі ненасичених β-дикарбоніль- них металокомплексів лантанідів. Створе- но наукові основи синтезу нових β-дике- тонів, які містять ненасичені замісники в α-положенні хелатного кільця та метало- комплексів і металополімерів всього ряду лантанідів на їхній основі для отримання люмінесцентних наноматеріалів. Методом радикальної полімеризації та кополімери- зації з промисловими мономерами (метил метакрилат, вінілкарбазол, стирол) одер- жано понад 200 макромолекулярних мета- локомплексів із високими люмінесцентни- ми характеристиками. Одержані матеріали (плівки, порошки) є нанодисперсними (20–50 нм) та мають високі люмінесцентні характеристики в різному діапазоні спек- тру і можуть бути використані як прекур- сори для створення лазерів, світлодіодів, біомаркерів, контрастних речовин для за- хисту цінних паперів. На основі отриманих полімерних комплексів pозроблено та ви- готовлено експериментальні зразки нових світлодіодів із товщиною емісійного шару 30 нм із високими електролюмінісцентни- ми характеристиками. Одержано нові органо-неорганічні гіб ридні матеріали на основі полімерних ма- триць (поліметилметакрилату, полістиро- лу, полівінілкарбазолу, олігомерних силсе- сквіоксанів, модифікованих поліакрила- мідів) та встановлено, що порошкоподібні матеріали містять частинки сферичної фор- ми розміром від 20 до 200 нм. Показано, що гібридні комплекси проявляють високу ін- тенсивність люмінесценції, яка перевищує інтенсивність люмінесценції полімерних сполук, що дозволяє використовувати їх у ролі прекурсорів люмінесцентних матеріа- лів [87–91]. Створення сполук заданого складу з набором певних корисних властивостей є важливим завданням сучасної координа- ційної хімії. З цієї точки зору перспектив- ними є комплекси з комплексонами – ба- гатоосновними хелатуючими органічними кислотами. Полідентатний характер ліган- дів-комплексонів відкриває перспективи для отримання великої кількості високо- стійких комплексів різноманітних як за складом, так і за формою структур. При цьому синтезовані сполуки можуть володі- ти низкою унікальних властивостей, влас- тивих як металу, так і самому ліганду. Крім класичних поліамінополікарбонових кис- лот, синтезовано і широко вивчають кисло- ти, що містять і інші основні або, частіше, кислотні центри, здатні до активної взає- модії з металами. В Інституті упродовж ба- гатьох років проводять дослідження гомо-, гетороядерних та різнолігандних комплек- сів 3d- та 4f-металів із низкою поліаміно- карбонових та амінокарбоксіфосфонових комплексонів, які проявляють біологічну активність та люмінесценцію. Наприкінці 70-х рр. мин. ст. під керів- ництвом доктора хімічних наук, професо- ра Н. А. Костроміної в Інституті почали дослідження біологічно активних речо- вин для сільського господарства на основі комплексних сполук 3d-металів (Fe3+, Мn2+, Zn2+, Сu2+,Со2+), Мg2+, Са2+ тощо з комплек- сонами – етилендиаміндиянтарною (edds) та оксіетилідендифосфоновою кислотами. Було запропоновано, випробувано та впро- ваджено препарати, що підвищують утво- Л. Б. Коваль, О. К.Трунова, В. І. Пехньо 71https://ucj.org.ua УХЖ № 12 / ТОМ 87 рення насіння та продуктивність люцерни, врожайність винограду, плодових культур, бавовни. Ці роботи стали основою для роз- витку в Інституті біонеорганічної хімії, у тому числі координаційних сполук із різ- ними класами біолігандів (амінокіслоти, модифіковані комплексони, похідні тіо сечовини, гідразонів тощо). Продовжуючи вказаний напрямок досліджень, у відділі гетерофазного синтезу неорганічних спо- лук та матеріалів синтезовано та система- тично досліджено моно-, гетерометалічні та різнолігандні комплекси 3-d-металів з етилендиаміндіянтарною кислотою у вод- них розчинах і твердому стані, вивчено їхні властивості (фізико- і фотохімічні, біологічно активні) і структурні особли- вості[92–95]. Встановлено основні законо- мірності формування комплексів заданого складу з прогнозованими властивостями [96]. Досліджено біодеградацію етилендіамін- діянтарної кислоти і фотохімічну активність її комплексів з Mn(II) і Fe(III). Встановлено, що повне розкладання edds (рацемат) від- бувається упродовж 98 діб, а її R–R-фор- ми – за 28 діб. Встановлено, що комплекси є фотохімічно активними і за їхньої фотоде- струкції утворюються 6 природних аміно- кислот, що зумовлює біологічну активність комплексів. Вперше одержано нанодисперс ний комплекс Feedds із розміром частинок 14–28 нм. Токсикологічні випробування edds і комплексів із 3d-металами показали, що сполуки належать до речовин IV гру- пи токсичності (ЛД50=5200–7000 мг/кг). Поліфункціональність дії препаратів визна- чає широкий спектр їхнього застосування в рослинництві (злаки, технічні, кормові та городні культури, фрукти, квіти тощо) та тваринництві (птахівництво, велика ро- гата худоба, свинарство, вівчарство, пушне звірівництво тощо). Показано, що обро- блення рослин або підгодівля тварин комп- лексонатами металів в умовах забруднення ґрунтів радіонуклідами зменшує накопи- чення в рослинах або організмах тварин ра- діонуклідів 137Сs та 90Sr у 1,5–2,5 рази, тобто комплекси на основі 3d-металів і edds мають радіоблокуючий ефект. На основі проведених досліджень розро- блено безвідходну екологічно чисту енер- гозберігаючу технологію виробництва біо- логічно активних мікродобрив та кормових добавок. Розроблено технологічні умови на препарат «БАКМЕЛ» ТУ У 20.5-13666410- 001:2015 та технологічний регламент для промислового виробництва мікродобрив, який передано на СКТБ ІЗНХ НАН Украї- ни [97–99]. Проведено успішні дослідження препа- рату на основі комплексу Feedds для ліку- вання хворих із залізодефіцитною анемі- єю – вчені спостерігали збільшення гемог- лобіну, кількості еритроцитів і феритину, зменшувалися основні клінічні прояви хвороби. Після закінчення приймання пре- парату рівень гемоглобіну у пацієнтів зали- шався у нормі понад 6 місяців, що свідчить про його пролонговану дію. На початку ХХІ століття Н. А. Костромі- на, Я. З. Волошин, Ю. А. Малєтін, О. П. Кря това, О. А. Варзацький та інші науковці ви- конали серію досліджень, присвячених хімії гетероядерних комплексів металів і бору з органічними лігандами, зокрема, проведе- но аналіз складу, структури, властивостей в трьох класах гетероядерних комплексів. Піразолілборати (скорпіонати) синтезова- ні з металами, представниками всіх груп РОЗВИТОК ДОСЛІДЖЕНЬ ХІМІЇ КООРДИНАЦІЙНИХ СПОЛУК В ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАН УКРАЇНИ: ВІД 30-Х рр. ХХ СТОЛІТТЯ ПО СЬОГОДНІ (частина 2) 72 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2021 НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ періодичної системи, крім лужних та луж- но-земельних. Комплекси бору з двома, трьома та чотирма молекулами піразолону виконують функції: хелатну, місткову або центру координації. Вивчення клатрохе- латів на основі діоксиматів показало, що бор формує тримірну капсулу на матри- ці – комплексі металу з трьома молекулами діоксиму (MN6). Необхідні умови для цьо- го – висока стабільність комплексу MN6 та стерична можливість утворення триподад- них зв’язків B – O з обох боків комплексу. Завдяки цьому темплатний синтез у м’яких умовах реалізується тільки з d6-метала- ми (Fe2+, Co3+, Ru2+). Комплекси з різними діоксимами утворюються у розчинах та твердому стані. Проведені фундаментальні дослідження комплексоутворення в гете- роядерних системах B(OH)3 – ОЕДФ –М2+, де ОЕДФ – оксиетилідендифосфонова кис- лота, М2+ – 3d-перехідні або лужноземельні метали залежно від концентрацій та спів- відношень компонентів, рН розчину, при- роди металу. Було визначено склад комп- лексів, одержано дані про способи зв’язку та структуру комплексів, розраховано кон- станти стійкості, знайдено області існуван- ня індивідуальних комплексів. Виділено в твердому стані комплекси, в яких бор і метал виконують різні функції (централь- ного іона, зшивки, місткову). Методом комп’ютерного моделювання показано сте- ричну можливість утворення комплексів В(ОЕДФ)4М8, у центрі яких розташований бор, а іони металів із чотирма молекула- ми ОЕДФ утворюють зовнішню сферичну оболонку. Знайдено умови утворення та- ких комплексів у розчинах та кристаліч- ному стані. Так, за даними ЯМР (11В, 31Р) та ЕПР (Сu), встановлено склад гетероядер- них комплексів цинку та міді з бором та ОЕДФ, побудовано діаграми рівноваг за- лежно від концентрації компонентів. Про- ведено комп’ютерне моделювання струк- тур гетероядерних комплексів. Показано, що координація бору або металу в гетероя- дерних комплексах із незв’язаними у вихід- ний комплекс донорними групами ОЕДФ стабілізує цей комплекс. Вперше одержа- но змодельований на комп’ютері комплекс В(ОЕДФ)4Zn8, у центрі якого розташовано бор, а цинк утворює гідратовану оболонку навкруги комплексу, зв’язуючись із фосфо- новими групами ОЕДФ (Н. А. Костроміна, О. П. Крятова). Автори отримали система- тичні дані про склад і будову гетероядерних комплексів на основі ОЕДФ і бору з низкою двовалентних 3d-металів (цинком, міддю, нікелем), розроблено методики спрямова- ного конструювання гетероядерних комп- лексів у розчині та синтезовано комплекси у твердому стані з використанням як ма- триць комплексів бору або металу з ОЕДФ. На основі досліджень методами ЯМР, ЕПР, рН-потенціометрії та спектрофотометрії вперше виявлено утворення різних, у тому числі й нових типів гетерополіядерних комплексів у водному розчині в системах М2+ – НзВОз – ОЕДФ (М = Zn, Cu, Ni). Роз- роблено методики синтезу малорозчинних гетероядерних комплексів, що містять вод- ночас низку найважливіших рослинних біоелементів (Зd-метали, бор і фосфор) і переходять у розчинну форму при pH > 5, які можна рекомендувати як перспективні мікродобрива пролонгованої дії [100–102]. Розвиваючи напрямок біологічно актив- них комплексонатів металів, у Відділі гете- рофазного синтезу неорганічних сполук та матеріалів синтезовано та досліджено на Л. Б. Коваль, О. К.Трунова, В. І. Пехньо 73https://ucj.org.ua УХЖ № 12 / ТОМ 87 біологічну активність комплекси Ce(III), Pt(II) і Ca(II) з edds. Показано, що комп- лекс Ceedds має фунгіцидну дію і збіль- шує урожайність рослин до 22%, комплекс K2[PtH2eddsCl2]˙H2O має протипухлинну активність, комплекс Саedds проявляє вира- жений антиметастатичний ефект [103–105]. Продовжуючи дослідження в галузі ко- ординаційної хімії комплексонів, у відді- лі під керівництвом (з 2012 року) доктора хімічних наук О. К. Трунової розробле- но наукові підходи для отримання нових модифікованих комплексонів (амінокар- боксіфосфонових, АКФК) та поліядерних комплексів із 3d-металами на їхній основі унікальної структури з прогнозованими функціональними властивостями. На ос- нові амінокислот О. К. Трунова та спів- робітники Г. В. Шовкова, А. О. Гудима, Т. О. Макотрик вперше синтезували 3 нові кислоти: N-(фосфонометил)аміноянтарну, біс(фосфонометил)-аміноянтарну та N,N- біс(фосфонометил)-2-амінопропіонову кислоти та комплекси 3d-металів та ланта- нідів на їхній основі. Проведення конфор- маційного аналізу комплексонів показало, що найбільш стійкою є структура поданд- ного типу, в якій за рахунок внутрішньо- та міжмолекулярних водневих зв’язків утво- рюються 5-членні Н-цикли (фосфоногліци- новий та гліциновий) та 6-членний β-ала- ніновий цикл. Така структура є матрицею для формування комплексів металів. Супрамолекулярні кристалічні фосфо- ноамінокарбоксилатні комплекси містять 24-членний макроцикл, утворюючи по- рожнину тунельного типу в центрі якої знаходиться октаедрично координований атом натрію. Унікальна здатність комплек- сів до кавітації забезпечена сприятливою просторовою суперпозицією донорних атомів ліганду. Завдяки поліядерній краун-подібній структурі відкриваються перспективи для створення нових газових абсорбентів, ло- вушок для катіонів металів, магнітних, лю- мінесцентних (у тому числі гібридних) ма- теріалів, структур типу «господар – гість» за участю як неорганічних іонів, так і малих нейтральних молекул, гібридних пористих структур тощо. Встановлено, що АКФК та комплекси на їхній основі проявляють ріст-стимулюючу дію на мікроорганізми роду Pseudomonas. Комплекс Co(II) здатен ініціювати синтез одного з найбільш важ- ливих гормонів росту – гетероауксину у грам-позитивних бактеріях Pseudomona sfluorescens. Завдяки високій біологічній ак- тивності комплекси АКФК можна викори- стати як біопрепарати для агробіотехноло- гій [106–108]. Розроблено методику синтезу та синте- зовано два нових тіовмісних комплексони: етилендитіодіаланін (edal) та карбокси-е- тилендитіодиаланін і комплекси Fe(III), Cu(II), Zn(II) та Мо(VI) на їхній основі та показано, що комплексони проявляють дентатність 8 і координуються до цен- тральних атомів двома карбоксильними групами, двома атомами сірки і двома амі- ногрупами. Купрум-вмісний комплекс про- являє фунгістатичні властивості відносно патогенних бактерій Candida (основних збудників грибкових інфекцій). Спільно з Інститутом фтізіатрії та пульмонології АМН України за даними патоморфологіч- них досліджень встановлено яскраво ви- ражений протитуберкульозний ефект для цинк-вмісних комплексів. Проведено дослідження позитивного РОЗВИТОК ДОСЛІДЖЕНЬ ХІМІЇ КООРДИНАЦІЙНИХ СПОЛУК В ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАН УКРАЇНИ: ВІД 30-Х рр. ХХ СТОЛІТТЯ ПО СЬОГОДНІ (частина 2) 74 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2021 НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ впливу комплексів металів Fe(III), Co(ІІ), Zn(ІІ), Pt(II) з edds і edal на розчини ДНК, зокрема, Co-edds проявляє радіопротек- торні властивості відносно ДНК. Із 2010 року О. К. Трунова, А. М. Міщен- ко, Т. О. Макотрик, Г. В. Шовкова, Я. М. Гай- дай проводять дослідження гомо- і f-d-гете- роядерних комплексів лантанідів (Nd(III), Pr(III), Gd(III), Yb(III), Dy(III) Co(II), Zn(II)) із поліамінокарбоновими комплексонами (етилендиамінтетраоцтовою і етилендіа- міндиянтарною) для отримання матеріалів із високими люмінесцентними характерис- тиками. Показано, що синтез поліядерних комплексів доцільно проводити на основі моноядерних полікарбоксилатів 3d-ме- талів, які мають вакантні донорні групи, і лантанідів («блоковий синтез»). Розрахова- но константи стійкості всіх синтезованих комплексів, виявлено області рН із макси- мальним накопиченням гетерометалічних комплексів. Гетероядерні комплекси на кілька порядків стійкіші моноядерних за рахунок утворення додаткових зв'язків або металоциклів із донорними атомами ліган- ду. При переході від моно- до гетеромета- лічного комплексу в ряду аква-іон Ln(III) > гомометалічний комплекс > гетерометаліч- ний комплекс зростає ковалентність зв’яз- ку лантанід – ліганд, а зниження локаль- ної симетрії іона лантаніду відбувається в ряду аква-іон Ln (III) < гетерометалічний комплекс < гомометалічний комплекс. Ви- значено спектрально-люмінесцентні ха рактеристики гомо- та гетерометалічних лантанід-вмісних комплексонатів, розра- ховано квантові виходи 4f-люмінесценції. Показано, що в гетероядерних комплексах неодиму з кобальтом іон Со(ІІ) сенсибілізує 4f-люмінесценцію як за рахунок перекрит- тя спектрів люмінесценції Co(II) зі смугами збудження лантанід-вмісних сполук, так і за рахунок низько розташованого випромі- нюючого рівня лантаніду [109–111]. О. К. Труновою, Т. О. Макотрик, Г. В. Шов ковою синтезовано низку сполук рідкозе- мельних елементів із біоактивними комп- лексонами, за результатами медико-біоло- гічних випробувань з'ясовано їхню придат- ність до використання на заміну імпортних магніто-контрастних препаратів для діа- гностики онкологічних захворювань [112]. У напрямі координаційної хімії науко- ві дослідження академіка НАН України В. І. Пехньо (фото 9) та очолюваного ним з 2002 року Відділу хімії комплексних сполук стосуються хімії неорганічних і координа- ційних сполук металів платинової групи з незвичними лігандами, розроблення но- вих технологій розділення та вилучення благородних металів, а також питань хімії простих та координаційних сполук дорого- цінних і ряду кольорових металів та мета- лоїдів у водних, неводних, змішаних й роз- топлених багатофункціональних O-, N-, S-, Se-, Te-, P-вмісних розчинниках-реагентах. Фото 9. Академік НАН України В. І. Пехньо Л. Б. Коваль, О. К.Трунова, В. І. Пехньо 75https://ucj.org.ua УХЖ № 12 / ТОМ 87 Протягом двох останніх десятиліть ос- новними виконавцями робіт з координа- ційної хімії у відділі були доктори хіміч- них наук Н. А. Костроміна, О. А. Варзаць- кий, а залишаються й на сьогодні доктори хімічних наук В. Я. Черній, С. І. Орисик; кандидати хімічних наук О. М. Козачкова, Н. В. Чорненька, Л. І. Коваль, В. В. Бонь, С. В. Коробко, Л. М. Рибачук, інженери В. І. Дзюба, О. Л. Ільницька і ряд молодих співробітників. Ще у 80–90-ті роки В. І. Пехньо разом з іншими співробітниками (С. В. Волков, З. А. Фокіна) займався синтезом і дослі- дженнями халькогенхлоридних комплексів осмію, іридію, платини і ренію; було одер- жано нові сполуки (наприклад, різноманіт- ні за складом сірко- та селенвмісні хлориди ренію і осмію). Дослідження того періо- ду склали основу докторської дисертації В. І. Пехньо [113]. Одним із сучасних напрямів досліджень Відділу хімії комплексних сполук Інституту стало розроблення фізико-хімічних підхо- дів до створення нових функціональних ма- теріалів на основі координаційних сполук, вивчення будови та властивостей синтезо- ваних сполук та їхнього використання як мастильних композицій або інших техніч- них матеріалів. Історія цих робіт в Інституті починається у 80-х рр. мин. ст., коли Н. А. Костроміна, Т. В. Тернова та інші провели низку синтезів сполук рідкісноземельних елементів, розчинних в органічних розчин- никах, з метою дослідження одержаних спо- лук як присадок до мастил, що збільшують зносостійкість поверхонь тертя поршневих двигунів авіаційної промисловості [26]. У новому столітті естафета подібних до- сліджень була передана Пехньо В. І., Коваль Л. І., Дзюбі В. І., Ільницькій О. Л. Об’єктами дослідження цієї групи науковців є високо- розчинні в органічних середовищах (ліпо- фільні) координаційні сполуки біометалів із бідентатними хелатуючими лігандами, що не містять шкідливих для довкілля сір- ко-, фосфор- та галогенорганічних фраг- ментів. У групі розроблено оригінальний метод синтезу β‑кетоестерів вищих аліци- клічних та каркасних спиртів без викори- стання каталізаторів. На основі отриманих цим методом пролігандів, таких як доде- цил-, трет-бутил-, циклогексил-, борніл-, адамантиацетоацетат тощо, було синтезо- вано низку нових металохелатів Mg, Cu, Zn, Co, Ni, серед яких безводні гомолеп- тичні гідрати, сольвати та піридин- / ніко- тинамідвмісні змішанолігандні комплекси, визначено їхні спектральні характеристики та будова у розчинах і твердому стані. За даними РСА, комплекси є триядерними, бі- ядерними та моноядерними відповідно, що зумовлено умовами синтезу [114–116]. Крім цього співробітниками групи було розроблено альтернативні методики синтезу та одержано широкий ряд нових комплексів CuL2, MoO2L2 та VOClL2 з гід- роксамовими кислотами (HL), що містять при атомах N та С різні об’ємні гідрофобні аліфатичні, аліциклічні та/або ароматичні замісники. Окремо слід відзначити 4‑аза- трицикло[4.3.1.13.8]ундекан-5-он-4-ол-гід- роксамову кислоту нового типу та комп- лекси MoO2(VI) і Cu(II) на її основі, що мають, за даними ЯМР та РСА, специфічну будову, об'єднуючи такі суттєві структурні особливості, як каркасність, гетероцикліч- ність, жорстко фіксовану цис-орієнтацію кисневих атомів гідроксаматного фрагмен- ту. Біс-гідроксамати MoO2L2, за даними РОЗВИТОК ДОСЛІДЖЕНЬ ХІМІЇ КООРДИНАЦІЙНИХ СПОЛУК В ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАН УКРАЇНИ: ВІД 30-Х рр. ХХ СТОЛІТТЯ ПО СЬОГОДНІ (частина 2) 76 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2021 НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ РСА, мають будову викривленого октаедра з цис-розташуванням оксо-атомів та відпо- відно атомів кисню хелатних циклів; сут- тєва відмінність стеричних властивостей замісників лігандів позначається на величи- нах діедричних кутів між площинами хелат- них циклів. Для комплексів VOClL2 методом 51V ЯМР за різних температур та концен- трацій доведено існування у розчинах двох форм, що зливаються в одну при підвищенні температури. Зазначені комплекси на основі гідроксамових кислот перспективні та адап- товані за властивостями для створення су- часних лікарських засобів (протидіабетич- них, противірусних тощо) на основі твердих ліпідних наночасток [117–119]. Стандартними методами випробувань (ASTM D 4172, ASTM D 6425) було дослі- джено трибологічні властивості певних комплексів Mo, Cu, Mg з декано-, N-метил- декано-гідроксамовими кислотами, доде- цилацетоацетатом (та інших) у розчинах етиллаурату (базова олива рослинного по- ходження). Було показано, що комплекси є ефективними протизношувальними при- садками, які, за даними ОЖЕ-спектроско- пії, активно впливають на мікроструктуру і склад поверхневих шарів сталі в контак- тних зонах тертя внаслідок проникнення їхніх елементів як легувальних домішок вглиб металевої матриці досліджуваних зразків з утворенням антифрикційних та протизношувальних наношарів (зокре- ма, для біс(Nметилдеканогідроксамато)- діоксо-молібдену(VI) встановлено проник- нення Mo на глибину до 760 нм). Показано, що на вказані процеси «трибоімплантації» впливають природа металу, будова коор- динаційного поліедра, стеричні та елек- тронно-донорні властивості замісників у лігандах. Отримані результати свідчать, що досліджувані комплекси є перспективними прототипами присадок нового поколін- ня до екологічно безпечних біо-базованих мастильних матеріалів [120, 121]. Останні 10–15 років В. І. Пехньо разом з очолюваним ним колективом науковців та колегами з інших наукових установ всі зу- силля спрямував на дослідження в галузі хімії медичних сполук, де отримано вагомі результати. Ці роботи направлено на кон- струювання, синтез нових біологічно актив- них координаційних сполук – основи ме- дичних засобів лікування найпоширеніших захворювань у світі – онкологічних, серце- во-судинних, захворювань тканини кісток та сечокам’яної хвороби. Науковий підхід до моделювання їхнього складу як наслідок хімічних властивостей, форм знаходження в розчинах та будови в кристалічному стані дав змогу науковцям на чолі з В. І. Пехньо встановити кореляцію: склад лікарських сполук, їхні форми в розчинах, структура в твердому стані – біологічна активність. У підсумку проведених досліджень отримано цілу низку нових біологічно активних коор- динаційних сполук, які за експерименталь- ними даними перспективні при лікуванні певних онкологічних захворювань. Інтерес до дифосфонових та амінодифос- фонових кислот як сполук, які використо- вують в медицині для лікування хвороб кісткової системи та як полідентатних лі- гандів, зумовлено можливістю утворення комплексів різної будови з різною біологіч- ною активністю. Ще на початку нового тися- чоліття в Інституті співробітниками відділу хімії комплексних сполук В. І. Пехньо (керів- ник відділу), Н. А. Костроміною, О. М. Ко- зачковою та Н. В. Царик було розпочато Л. Б. Коваль, О. К.Трунова, В. І. Пехньо 77https://ucj.org.ua УХЖ № 12 / ТОМ 87 дослідження з синтезу і з’ясуванню будови біоактивних цис-комплексів Pt й Pd складу [MCl2L] та [(NH3)2ML], (де L – оксіетилі- дендифосфонова кислота). Більш деталь- но і цілеспрямовано вони були розвинуті вивченням реакцій комплексоутворення сполук паладію K2PdCl4, цис-Pd(NH3)2Cl2 та Pd(en)Cl2 з дифосфоновими та амінодифос- фоновими кислотами в розчинах із фізіоло- гічними концентраціями хлорид-іонів (0.15 моль/л та 0.004 моль/л, що відповідають зов- нішньоклітинній та внутрішньоклітинній концентрації, відповідно) [122, 123]. У процесі виконання досліджень мето- дами рН-потенціометрії, спектроскопії UV- VIS та ЯМР встановлено кислотно-основні характеристики дифосфонових кислот, склад, будову, стійкість їхніх комплексів із паладієм, розраховано діаграми розподі- лу рівноважних концентрацій комплексів залежно від рН та визначено домінантний склад комплексів, що утворюється при фізіологічних рН. Виявлено залежність складу комплексів та способу координації дифосфонових кислот від вихідної сполуки паладію(ІІ) та хімічного складу ліганду. По- казано, що при взаємодії в системі K2PdCl4 з дифосфоновими кислотами, які не міс- тять в своєму складі атома нітрогену (ме- тилендифосфоновою та гідроксиетиліден- дифосфоновою), або містять віддалену від гемінального вузла аміногрупу (3-аміно- пропілідендифосфоновою та 4-амінобути- лідендифосфоновою), утворюються комп- лекси еквімолярного складу [PdHLCl2] 3- та [PdLCl2] 4-, в яких ліганди координовані до центрального іона металу двома атомами оксигену фосфонових груп із замиканням шестичленного [-Pd-O-P-C-P-O-] циклу [124–127]. Аналогічний бідентатний спосіб координації цих кислот визначено і в комп- лексах, які утворюються при взаємодії з цис-Pd(NH3)2Cl2 та Pd(en)Cl2 [128, 129]. При взаємодії похідних сполук пала- дію(ІІ) з α-амінодифосфоновими кислота- ми, які містили зв’язані з атомом вуглецю дифосфонатного вузла аміногрупу і вугле- водневі метильний, етильний, пропільний, бутильний, циклопропільний та ізопропіль- ний замісники, при співвідношенні M:L=1:1 та 1:2 утворюються комплекси еквімолярно- го і біслігандного складу. В цих комплексах α-амінодифосфонові кислоти координовані до центрального іона паладію(ІІ) бідентатно атомами нітрогену аміногрупи та оксигену фосфонової групи із замиканням п’ятичлен- ного [-Pd-N-C-P-O-] циклу [130, 131]. Один з етапів цих досліджень полягав у синтезі нових 4 α-амінодифосфонових кис- лот, які було використано для вивчення ре- акцій комплексоутворення в розчинах, та 14 нових дифосфонатів паладію, структуру яких визначено методом рентгенострук- турного аналізу [132–136]. Для виявлення залежності між будовою дифосфонатів Pd(II) та їхньою біологічною активністю в співпраці з Державною уста- новою «Інститут фармакології та токсико- логії Національної академії медичних наук України» було проведено дослідження ци- тотоксичної активності (IC50 – концентра- ція, яка викликає загибель 50% онкоклі- тин) розчинів вихідної сполуки паладію (K2PdCl4), самих дифосфонових кислот та комплексів Pd(ІІ) з дифосфоновими кис- лотами відносно клітин остеосаркоми лю- дини MG-63 та раку молочної залози лю- дини MCF-7. Виявлено, що величина IC50 комплексів значно менша, ніж розчину K2PdCl4 та самих дифосфонових кислот, що РОЗВИТОК ДОСЛІДЖЕНЬ ХІМІЇ КООРДИНАЦІЙНИХ СПОЛУК В ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАН УКРАЇНИ: ВІД 30-Х рр. ХХ СТОЛІТТЯ ПО СЬОГОДНІ (частина 2) 78 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2021 НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ свідчить про те, що комплекси Pd(II) з дифосфоновими кислотами проявляють значно вищу протипухлинну активність, ніж розчин вихідної сполуки паладію та дифосфонових кислот. Серед дослідже- них дифосфонових кислот найвищу цито- токсичну активність на клітинних лініях MG-63 та MCF-7 проявляють 3-амінопро- пілідендифосфонова, 4-амінобутиліденди фосфонова та золедронова кислоти, які за антирезорбційною активністю належать до 2 та 3 поколінь дифосфонатів, які вико- ристовують у медицині [137, 138]. Значно меншу цитотоксичну активність мають дифосфонові кислоти, які не мають у своєму складі атома нітрогену і належать до першого покоління дифосфонових пре- паратів або містять аміногрупу в α-поло- женні відносно дифосфонового вузла. Проведено вивчення впливу розчинів комплексів паладію з дифосфоновими кис- лотами на зростання експериментальної пухлини при їхньому введенні. Парамет ром ефекту був відсоток гальмування рос- ту пухлин за масою. Результати досліджень свідчать, що введення мишам із сарко- мою-180 розчинів комплексів Pd(II) з ме- тилендифосфоновою та золедроновою кис- лотами призводило до гальмування росту пухлини вище або близько до критерію значущості (50%). Дослідження протипух- линної активності цих комплексів потре- бує подальшого продовження. Досліджені комплекси Pd(II) з гідрокси етилідендифосфоновою кислотою харак- теризуються значно меншим проявом специфічної токсичності по відношенню до печінки та нирок порівняно з циспла- тином, що свідчить про перспективність дифосфонатів паладію для створення ма- лотоксичних протипухлинних препаратів для лікування певних онкозахворювань. Групою доктора хімічних наук С. І. Ори- сик, яку створено у 2002 році під керівниц- твом В. І. Пехньо, проведено цикл фунда- ментальних досліджень від розроблення методів синтезу координаційних сполук із цінними фізико-хімічними та медико-біоло- гічними властивостями до вивчення їхньої функціональної дії у співдружності з інши- ми інститутами НАН України: Інститутом органічної хімії НАН України (Відділ меха- нізмів органічних реакцій під керівництвом член-кор. НАН України, д. х. н., проф. Вовка М. В.), Інститутом молекулярної біології та генетики НАН України (Відділ молекуляр- ної та квантової біофізики, група к. х. н., ст. н. с. Пальчиковської Л. Г.), Інститутом по- верхні ім. О. О. Чуйка НАН України (група к. х. н., ст. н. с. Севериновської О. В.) та уста- новами МОН України: Навчально-науковим центром «Інститут біології та медицини» Київського національного університету іме- ні Тараса Шевченка (група під керівництвом д. б. н., проф. Гарманчук Л. В.). Важливою фундаментальною пробле- мою координаційної хімії перехідних мета- лів є встановлення закономірностей впливу природи та структури лігандів на просто- рову будову та властивості координацій- них сполук, що визначається не тільки вза- ємодією метал – ліганд, але й взаємодією лігандів між собою. Розуміння факторів, що визначають стереобудову координацій ного вузла, дозволяє спрямовувати проце- си самозбірки різноманітних комплексів від моно- бі- та поліядерних до надмолеку- лярних (супрамолекулярних) структур. У ролі полідентатних лігандів для ви- вчення процесу комплексоутворення з пе Л. Б. Коваль, О. К.Трунова, В. І. Пехньо 79https://ucj.org.ua УХЖ № 12 / ТОМ 87 рехідними d-металами використано функ ціонально заміщені гідразиди, іміни і тіо аміди (розроблені в Інституті органічної хімії НАН України). В синтетичному ас- пекті їхній інтерес зумовлено наявністю O,N,S-донорних центрів функціональних груп OH, NH, C=N, C=S, геометрія розта- шування яких призводить до одержання нових моно-, бі- і поліядерних металохела- тів із різним способом локалізації коорди- наційного зв'язку. В практичному аспекті вони належать до фізіологічно активних речовин, а також мають широке застосу- вання в аналітичній хімії, біохімії, каталізі та медицині, і тому є об’єктами вивчення як фундаментальних, так і прикладних га- лузей науки. Саме групою у складі С. І. Орисик, Л. М. Рибачук, В. В. Боня, О. О. Жолоб, Г. Г. Репича, П. В. Боровик проведено низ- ку фундаментальних досліджень, одним із напрямків яких є комплексоутворення пе- рехідних металів із заміщеними гідразона- ми карбонових кислот, гіроксиімінами та карботіоамідами для з’ясування факторів, які впливають на будову різноструктурних комплексів, що необхідно для подальшого моделювання сполук відповідної будови з біологічною або каталітичною активністю. Як наслідок, у групі було захищено 5 канди- датських робіт та одна докторська [139–144]. Основними металами-комплексоутво- рювачами для проведення синтезу різно- манітних координаційних сполук вибра- но життєво необхідні біометали Fe(III), Co(II), Ni(II), Cu(II), Zn(II) та платинові метали Ru(III), Rh(III), Pd(II), Pt(II). За- значені біметали входять до складу бага- тьох ензимів і протеїнів, які є біологічними мішенями при розробленні нових лікар- ських препаратів. Платинові метали мають непрямий вплив на метаболізм живих ор- ганізмів, однак їхні сполуки відомі своєю протипухлинною, противірусною, проти- мікробною, протигрибковою активністю, тому є перспективними об’єктами для роз- роблення нових фармацевтичних засобів. Крім цього, в сучасній аналітичній хімії і технології платинових металів актуальною проблемою є розроблення методів їхньо- го визначення, вилучення та розділення в промислових та природних об’єктах. Разом із цим вони відрізняються електронною бу- довою, координаційною здатністю та спо- рідненістю до донорних атомів, що робить їх перспективними об’єктами в досліджен- ні реакцій комплексоутворення і конку- рентної координації лігандів та зумовлює актуальність виявлення закономірностей комплексоутворення і розширює критерії відбору сполук для практичного викори- стання. У результаті проведених досліджень встановлено, що хімічною особливістю комплексів Ru(III), Rh(III) та Pd(II) аніон- ного типу на основі гідразонів карбонових кислот є їхня здатність утворювати іонні асоціати з основними (ціаніновими) барв- никами. Такі іонні асоціати легко вилуча- ють за допомогою різних органічних роз- чинників, що є актуальним в аналітичній хімії для розроблення екстракційно-фото- метричного методу визначення, вилучен- ня та розділення Ru(III), Rh(III) та Pd(II) із природної або вторинної сировини. Як основний барвник застосовано стій- кий до лужного та кислого середовища астрафлоксин. У ході спектрофотометрич- них досліджень виявилося, що для іонних асоціатів Ru(III), Rh(III) та Pd(II) характерна РОЗВИТОК ДОСЛІДЖЕНЬ ХІМІЇ КООРДИНАЦІЙНИХ СПОЛУК В ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАН УКРАЇНИ: ВІД 30-Х рр. ХХ СТОЛІТТЯ ПО СЬОГОДНІ (частина 2) 80 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2021 НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ різна швидкість утворення та різний опти- мальний проміжок рН, в якому відбуваєть- ся максимальне їхнє вилучення. При цьо- му оптимальний проміжок рН має точку, в якій один метал вилучається максимально, а інший – мінімально, що дозволяє про- водити екстракцію в сумісній присутності цих металів. Оптимальним аналітичним реагентом для визначення та вилучення іонних асо- ціатів Ru(III), Rh(III) та Pd(II) виявився гідразон пара-нітробензойної кислоти та саліциліденгідразон алілтіосемикарбазону [24, 26, 28, 30]. Зазначені реагенти зміщу- ють оптимальний проміжок рН вилучення іонних асоціатів металів у кислу область, що є важливим для розроблення екстрак- ційно-фотометричних методів визначення платинових металів. Цю особливість було використано для розроблення екстракцій- но-фотометричного методу вилучення та розділення Ru(III), Rh(III) та Pd(II) як ок- ремо, так і в сумісній присутності їх у мо- дельних розчинах їхніх хлоридів, сульфа- тів, хлоратів, у присутності кольорових ме- талів, а також у промислових електролітах (родіювання або рутеніювання). Розроб лена методика дозволяє проводити розді- лення цих елементів у тому випадку, коли визначення їх у сумісній присутності є не- можливим [139, 141, 143, 145]. Показано, що гідразони карбонових кис- лот з іонами Cu2+ реагують як тридентатні ліганди. Подібно до комплексних сполук Ru(III), при збільшенні концентрації Cu2+ в розчині утворюються біядерні та полімерні сполуки. В середовищі піридину, що спри- яє підвищенню рН, відбувається перехід гідразидів в імідольну таутомерну форму з подальшою їхньою взаємодією у формі дианіонів з O,N,O-координацією їх до цен- трального іона металу. В комплексах іони Cu2+ формують координаційні поліедри плоско-квадратної, квадратно-пірамідаль- ної та октаедричної будови з відповідним ступенем тетрагональності [142, 143]. Окрім цього, у низці робіт [24–38] про- демонстровано вплив електронної будови іонів перехідних металів та таутомерних форм лігандів на будову координаційних поліедрів у синтезованих сполуках. У під- сумку дослідження взаємодії заміщених карботіоамідів з іонами Fe3+, Co2+, Ni2+, Cu2+, Zn2+, Ru3+, Rh3+, Pd2+ показано наступне: • біслігандні комплекси з N,S-хелат- ною координацією карботіоамідів та плоскоквадратною будовою координа- ційного вузла мають різну стереобудо- ву, зумовлену відмінністю таутомерних форм координованого ліганда. Тіонна таутомерна форма сприяє транс-поло- женню тіосечовин, а тіольна − цис-по- ложенню в координаційному поліедрі таких іонів, як Pd2+ і Pt2+ [142,143, 146– 153]; • при взаємодії карботіоамідів з іонами Ni2+ і Сu2+, для яких характерним є фор- мування різних поліедрів, встановле- но, що тіонна форма ліганду забезпечує формування комплексів з октаедрич- ною формою координаційного вузла, натомість тіольна сприяє формуванню плоскоквадратних поліедрів [143]; • введення в молекулу карботіоаміду алільного фрагмента сприяє проходжен- ню металопромотованих реакцій, що су- проводжуються внутрішньомолекуляр- ною циклізацією ліганду з формуванням додаткових гетероциклів (наприклад, триазолу, дигідротіазолу або дигідропі- Л. Б. Коваль, О. К.Трунова, В. І. Пехньо 81https://ucj.org.ua УХЖ № 12 / ТОМ 87 римідинтіону), також координованих до іона металу. Як наслідок, це призводить до утворення змішанолігандних комп- лексних сполук із різною функціональ- ною дією; • наявність алільного фрагменту в карбо- тіоамідах, які не містять інших нуклео- фільних функціональних груп, призво- дить до формування π-комплексів хелат- ного типу з такими «м’якими» іонами, як Pd2+, Pt2+ і Ag+. При цьому схильність ар- ґентуму до полінуклеації призводить до утворення полімерних π-комплексів за рахунок формування полімерних зв’яз- ків Ag–S–Ag + [142, 144]. Результати прикладних досліджень. На основі заміщених тіоамідів отримано низку n,π-хелатних комплексів паладію та платини, які за будовою є аналогами відо- мого протипухлинного агента цисплатину. Було встановлено, що за аналогією їхньої будови з цисплатином вони проявляють ефективну протипухлинну дію: антипро- ліферативну, цитотоксичну, анти-метаста- тичну, проапоптичну. Однак, на відміну від цис-платину – вони виявилися значно ефективнішими за наступних причин: а) є стійкими в широко- му діапазоні рН; б) мають можливість по- долати резистентність патогенних клітин до дії протипухлинних агентів, що пока- зали досліди за їхнього впливу на фермент гама-глутамінтранспептидазу. Це можливо за рахунок координації до центрального іона металу заміщених тіосечовин, внас- лідок чого унеможливлюється їхня взає- модія в цитоплазмі крові з тіоловмісними речовинами та, як наслідок, забезпечується їхня доставка до молекул ДНК; в) прояв- ляти більш широкий спектр дії, що пока- зали досліди на модельних (Allium sepa) та пухлинних клітинах (Hela, MCF-7, L1210, LLC), а також низки ферментів (гама-глу- тамін-транспептидази, цитохромоксидази та сукцинатдегідрогенази) [142–144, 150, 152]. Все це зумовлює подальші досліджен- ня отриманих сполук як перспективних субстанцій для протиракових препаратів. Загалом, на основі функціонально замі- щених гідразидів та тіоамідів із перехідни- ми металами Fe(III), Co(II), Ni(II), Cu(II), Zn(II), Ru(III), Rh(III), Pd(II), Pt(II), Ag(I) було отримано понад 300 складних моно ядерних, біядерних та полімерних коор- динаційних сполук, які, окрім медицини, можна застосувати в різних галузях науки та техніки, зокрема як каталізатори гідру- вання та окиснення олефінів, для розроб лення мембран у біофільтрувальних про- цесах (сполуки арґентуму), для зберігання газоподібних речовин у пористих полімер- них сполуках (полімерні сполуки цинку і арґентуму). Таким чином, за багаторічну історію іс- нування Інституту загальної та неорганіч- ної хімії ім. В. І. Вернадського накопичено величезний матеріал стосовно проблем су- часної координаційної хімії. Вагомі дослі- дження в цій галузі належать українським вченим, які довго та плідно працювали в Інституті, як-от: А. К. Бабко, К. Б. Яцимир- ський, Я. А. Фіалков, І. А. Шека, С. В. Вол- ков, Н. А. Костроміна, які створили науко- ві школи, відомі не лише в Україні, а й за кордоном. На сьогодні свою увагу науковці Інституту перенесли з класичних моно- мерних до бігетероядерних, поліядерних, різнолігандних комплексів, що зумовлено, передусім, інтенсивними пошуками нових функціональних матеріалів: оптичних та РОЗВИТОК ДОСЛІДЖЕНЬ ХІМІЇ КООРДИНАЦІЙНИХ СПОЛУК В ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАН УКРАЇНИ: ВІД 30-Х рр. ХХ СТОЛІТТЯ ПО СЬОГОДНІ (частина 2) 82 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2021 НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ магнітних, біологічно активних речовин, а також ефективних адсорбентів, хімічних сенсорів, каталізаторів технологічних і біо- хімічних процесів. В Інституті проводять цілеспрямова- ний синтез координаційних сполук із на- ступним їхнім дослідженням за логічним ланцюжком: синтез комплексів→їхній склад→будова→властивості→функціональ- не навантаження. При цьому склад та бу- дову сполук визначають набором сучасних фізико-хімічних методів дослідження: еле- ментний хімічний аналіз, ІЧ, ЕСП, РФС, спектроскопія дифузійного відбиття, гете- роядерна ЯМР-спектроскопія (1Н, 13С, 31Р, 15N, 19F), термогравіметрія, РСА. Сучасна хімія координаційних сполук відіграє інтегруючу роль у хімічній нау- ці. Комплесні сполуки використовують практично у всіх галузях хімії, біохімії, ме- дицини та у багатьох технологічних про- цесах. Тому розроблення нових підходів щодо синтезу нових КС із високим вихо- дом цільового продукту, встановлення їхньої будови та фізико-хімічних власти- востей є дуже актуальним завданням сьо- годення. Варіювання складу і будови мо- лекул-прекурсорів дозволяє встановити найбільш ефективні способи управління властивостями одержуваних матеріалів із забезпеченням їхньої однорідності. Варію- вання якісним та кількісним складом ме- талів-комплексоутворювачів, поєднаних різними структурними фрагментами, доз- воляє створювати нові гібридні матеріали з оптичними, магнітними, каталітичними, біохімічними та іншими властивостями. На вирішення цих завдань і спрямовані зусилля вчених Інституту. Автори статті висловлюють вели- ку подяку співробітникам Інсти- туту д. х. н. Орисик С. І., д. х. н. Чернію В. Я., к. х. н. Коваль Л. І., к. х. н. Козачковій О. М. за надані матеріали їхніх особистих дослі- джень. DEVELOPMENT OF RESEARCH OF CHEMISTRY OF COORDINATION COMPOUNDS IN V.I. VER- NADSKY INSTITUTE OF GENERAL AND INOR- GANIC CHEMISTRY NAS OF UKRAINE: FROM THE 30'S TWENTIETH CENTURY (part 2) L.B. Koval, O.K. Trunova, V.I. Pekhnyo Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry of National Academy of Sciences of Ukraine, 32/34 Acad. Palladin Avenue, 03142, Kyiv, Ukraine * e-mail: trelkon@gmail.com The review considers the main stages of de- velopment of the chemistry of coordination compounds at the Institute of General and Inorganic Chemistry. VI Vernadsky National Academy of Sciences of Ukraine on the occa- sion of the 90th anniversary of its founding. An overview of complex compounds of p, d, f-metals with different classes of ligands (inor- ganic and organic), features of their synthesis, study of the structure and properties of the ob- tained compounds, contains current material on the use of synthesized complexes to create functional materials for different purposes. Methods of synthesis have been developed, do zens of new coordination compounds with de- Л. Б. Коваль, О. К.Трунова, В. І. Пехньо 83https://ucj.org.ua УХЖ № 12 / ТОМ 87 rivatives of hydrazones, amines, azomethanes, and thiosemicarbazones have been synthe- sized and isolated in the individual state. Their composition, structure and physicochemical properties are determined. The general regu- larities that take place in the process of comp lexation of metals with ligands, as well as fac- tors influencing the composition, structure and physicochemical properties of the obtained co- ordination compounds are established. For the long history of the Institute has ac- cumulated a huge amount of material on the problems of modern coordination chemistry. Significant research in this area belongs to Ukrainian scientists who have worked long and fruitfully at the Institute: A.K. Babko, К.B. Yat simirsky, Ya.A. Fialkov, I.A. Sheka, S.V. Volkov, N.A. Kostromina, and who created scientific schools, known not only in Ukraine but also abroad. To date, the attention of scientists of the Institute has shifted from classical mono- meric to bigeteronuclear, polynuclear, multi- ligand complexes, which is primarily due to intensive research of new functional materials: optical and magnetic, biologically active sub- stances, as well as effective adsorbents, che mical sensors, catalysts, catalysts, catalysts and biochemical processes. Key words: coordination compounds, rare earth elements, d-metals, platinum metals, li- gands. ЛІТЕРАТУРА 54. Костромина Н. А., Кумок В. Н., Скорик Н. А. Химия координационных соединений. М.: Высш. шк. 1990. 432 с. 55. Костромина Н. А., Волошин Я. З., Назарен- ко А. Ю. Клатрохелаты: синтез, строение, свойства. К.: Наукова думка, 1992. 236 с. 56. Субботин Н. Б., Томилова Л. Г., Костроми- на Н. А., Лукъянец Е. А. Фталоцианины и родственные соединения. XXVIII. Синтез и спектрально-электрохимическое исследо- вание монофталоцианинов редкоземель- ных элементов // Журн. общ. химии. 1986. 56 (2): 397. 57. Субботин Н. Б., Томилова Л. Г., Черных Е. В., Костромина Н. А., Лукьянец Е. А. Синтез несимметричных дифталоциани- нов редкоземельных элементов // Журн. общ. химии. 1986. 56 (1): 232. 58. Nemykin V. N., Tsivadze A. Yu., Subbotin N. B., Kostromina N. A., Volkov S. V. Synthesis and Spectra of the Mixed-Ligand Monophtha- locyanine Complexes of Rare-Earth Elements with Bidentate Oxygen-Containing Ligands.// Russian Journal of Coordination Chemistry. 1996. 22 (4): 297. 59. Nemykin V. N., Volkov S. V. Mixed-Ligand Complexes of Lanthanides with Phthalocya- nine and Its Analogues: Synthesis, Structure, and Spectroscopic Properties // Russian Jour- nal of Coordination Chemistry. 2000. 26 (6): 436. 60. Немыкин В. H., Миронюк Т. И., Зуб В. Я., Волков С. В. Хемиохромизм смешанноли- гандных фталоцианиновых комплексов лантанидов, содержащих фталоциани- новый катион-радикал // Укр. хим. журн. 1998. 64 (10): 75. 61. Немыкин В. H., Костромина H. А., Суббо- тин H. Б., Волков С. В. // Синтез и физи- ко-химические свойства высокораство- римых тетра-трет-бутил-2,3-нафталоциа- ниновых комплексов лантанидов // Изв. АН, Сер. хим. 1996 (1): 99. 62. Інститут загальної та неорганічної хімії імені В. І. Вернадського НАН України: на- рис. К.: Наукова думка, 1993. 70 с. 63. Графов А. В. Особливості утворення мета- лоценових комплексів з бі- та трицикліч- РОЗВИТОК ДОСЛІДЖЕНЬ ХІМІЇ КООРДИНАЦІЙНИХ СПОЛУК В ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАН УКРАЇНИ: ВІД 30-Х рр. ХХ СТОЛІТТЯ ПО СЬОГОДНІ (частина 2) 84 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2021 НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ ними каркасними лігандами //Укр. хім. журн. 1997. 63 (10): 97. 64. Grafov A.V, Koval L.I., Traldi P., Catinella S., Battiston G. A., Zanella P. Mass-spectrometric study of some zirconocene and hafnocene dialcoholates containing a norbornane moiety // Rapid commun. Mass-Spectrom. 1996. 10 : 1758. 65. Grafov A.V., Traldi P., Koval L.I., Battiston G.A. Fragmentation patterns of zircono- and hafnocene dialcoholates containing menthane and bicyclo [3.1. 1] heptane moieties // Rapid commun. Mass-Spectrom. 1998. 12: 1281. 66. Графов А. В., Брага Ф., Коваль Л. И., Мазу- ренко Е. А., Баттистон Дж. А. ЯМР-спектры и стереохимические особенности комплек- сов цирконо- и гафноцена с адамантанола- ми // Укр. хім. журн. 1998. 64 (7): 3. 67. Волков С. В. Научные направления и дости- жения в области физико-неорганической химии // Укр. хим. журн. 2004. 70: 9. 68. Буряк М. І., Волков С. В. Низькотемпера- турний синтез металевих наночастинок та наногетероструктур родію із комплек- сів в органічних розчинниках // Укр. хим. журн. – 2012. 78 (7) : 32. 69. Волков С. В. Избранные заметки и зари- совки современной химии. К.: Издат.-по- лиграф. центр «Киевский университет», 2015. – 191 с. 70. Волков С. В., Железнова Л. И., Мазуренко Е. А. // Укр. хим. журн. 1977. 43 (3): 289. 71. Герасимчук А. И., Мазуренко Е. А., Волков С. В., Маслов В. Г. // Теорет. и эксп. химия. 1978. 15(2): 220. 72. Бублик Ж. Н., Мазуренко Е. А., Волков С. В. // Укр. хим. журн. 1978. 44 (11): 1214. 73. Герасимчук А. И., Мазуренко Е. А., Волков С. В. // Журн. структур. химии. 1980. 21(2): 168. 74. Mazurenko Y.A., Gerasimchuk A.I., Mecha nism and kinetics of high-dispersed metals nd oxides powders formation by use volative metal chelates // Electrochem. Soc. Proc. 1997. 97 (25): 216. 75. Мазуренко Е. А., Герасимчук А. И. Меха- низм и кинетика образования высоко- дисперсных порошков металлов и их окси- дов в процессах CVD // Укр. хим. журн. 1999. 65 (6) : 83. 76. Городыский А. В., Мазуренко Е. А., Наза- ренко В. В., Врочинский С. Л. Способ тер- мической обработки железо-углеродистых сталей/// Авт. свид. N1453904, от 8 октября 1988 г. 77. Врочинский С. Л., Герасимчук А. И., Мазу- ренко Е. А., Медведев А. М. Перспективы применения химического осаждения из га- зовой фазы координационных соединений металлов в порошковой металлургии: сб. Металлургия ХХI века состояние и страте- гия развития. Алматы, 2006: 48. 78. Врочинський С. Л., Герасимчук А. І., Ма- зуренко Є. А., Медвєдєв А. М., Моляр А. Г. Утворення технологічних захисних по- криттів хімічним осадженням з газової фази // Фізико-хімічна механіка матеріалів. 2006. (5): 51. 79. Zheleznova L., Sliusarchuk L., Rogovtsov O., Trunova E. Spectroscopis and Thermal Study of Mixed Ligand Complexes of Cobalt (II) with β-Diketones and Pyrazinamide. J.Molec- ular Crystals and Liquid Crystals. 2018. 672 (3): 123. https://doi.org/10.1080/15421406.20 18.1542114; 80. Железнова Л. І., Слюсарчук Л. І., Іваха Н. Б., Кулешов С. В., Трунова О. К. Синтез та до- слідження ацетилацетонатного гетероя- дерного комплексу Nd(ІІІ) та Ni(ІІ) як пре- курсору для отримання складнооксидних структур. // Укр. хім. журн. 2019. 85 (8): 83. https://doi: 10.33609/0041-6045.85.8.2019.83- 93. 81. Мазуренко Е. А., Дорошенко М. Н., Гера- Л. Б. Коваль, О. К.Трунова, В. І. Пехньо 85https://ucj.org.ua УХЖ № 12 / ТОМ 87 симчук А. И. Кремниевые и германиевые нанотрубки: синтез, свойства и моделиро- вание // Укр. хим. журн. 2008. 74 (11): 3. 82. Дорошенко М. М., Железнова Л. И., Тра- чевский В. В., Мазуренко Е. А. Синтез и свойства дигидроксо-бис-1,1,1,5,5,5–гек- сафтор-2,4-пентандионата германия (IV) прекурсора наноструктур // Укр. хим. журн. 2012. 78 (12): 94. 83. Gerasimchuk A.I. Doroschenko M.M., Mazu renko Y.A. Formation of Nanostructured Surfaces And Nanotubes By Chemical Vapor Deposition. // Nanoclusters and Nano structured Surfaces Edited by Asok K. Ray. Stevenson. Ranch, CA: American Scientific Publishers, Valencia, California, USA. 2010. 449. 84. Дорошенко М. Н., Железнова Л. И., Мазу- ренко Е. А. RF PE MOCVD-синтез и морфо- логические характеристики германиевых наночастиц // Укр. хим. журн. 2012. 78 (8): 75. 85. Железнова Л. І. Трунова О. К., Слюсарчук Л. І., Роговцов О. О. Спосіб одержання лет- ких гетерометалічних гексафторацетил- ацетонатних комплексів індію з перехідни- ми металами. Патент на корисну модель, 2016 р., МПК С01G 15/00, 3/00, 51/00, 9/00, 99/00. 86. Железнова Л. И., Слюсарчук Л. И., Трунова Е. К. Гетерофазный синтез биметалличе- ских гексафторацетилацетонатных комп- лексов индия с переходными металлами // Укр. хім. журн. 2016 82 (4): 69. 87. Бережницкая А. С., Савченко И. А., Тру- нова Е. К., Роговцов А. А., Иваха Н. Б. Новые прекурсоры для получения нанома- териалов на основе комплекса неодима. // ДАН. – 2012. (11): 132. 88. Savchenko I., Bereznytska О., Smola S., Fe dorov Ya., Ivaha N., Trunova E. Novel electro luminescent materials on polymer metal complexes // Functional materials. 2012. 19 (4): 551. 89. Ефрюшина Н. П., Трунова Е. К., Русакова Н. В., Смола С. С., Бережницкая А. С., Фа- деев Е. Н. Новые типы нанокомпозитных систем полифункционального действия на основе лантанидсодержащих излуча- телей. «Наноразмерные системы и нано- материалы: исследования в Украине»: кол. монография под ред. А. Г. Наумовца. К.: Академпериодика, 2014. 668 с. 90. Savchenko I., Berezhnytska O., Trunova O., Fedorov Ya. Etc. Monomer and metalopolymer compounds of Tb(III) as precursors for OLEDs. Applied Nanoscience, 2018, DOI 10.1007/s13204-018-0736-6. 91. Трунова О. К., Бережницька О. С., Федоров Я. В., Русакова Н. В., Смола С. С. Спектраль- но-люмінесцентні властивості комплексів Sm (III) з ненасиченими β-дикетонами. // Питання хімії та хімічної технології. 2019. (4): 163. http://dx.doi.org/10.32434/0321- 4095-2019-125-4-163-171. 92. Трунова Е. К., Тананаева Н. Н., Костромина Н. А., Мазуренко Е. А. Биядерные цитрат- ные комплексы железа (III). // Укр. хим. журн. 1993. 59 (8): 787. 93. Трунова Е. К., Роговцов А. А., Мазурен- ко Е. А., Макотрик Т. А., Штеменко Н. И. Фотохимическая активность комплексов Mn(II) с этилендиаминдиянтарной кисло- той. // Укр. хим. журн. 2001. 67 (1) : 7. 94. Осадчая Е. В., Трунова Е. К. Смешанно- лигандные биметальные комплексонаты меди (II) и кобальта(II) / Е. В. Осадчая, Е. К. Трунова // Укр. хим. журн. 2008. 74 (3) : 3. 95. Trunova E.K., Dudko A.V., Osadsha E.V., Shovkova A.V., Makotryk T.A. Poly[(bis((R,S)- Ethylenediamin-N,N-disuccinato)-di-cobal te(III) disodium) tetrahydrate.// Acta Crystall. Section E: –2011. 67 (11): 1547. РОЗВИТОК ДОСЛІДЖЕНЬ ХІМІЇ КООРДИНАЦІЙНИХ СПОЛУК В ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАН УКРАЇНИ: ВІД 30-Х рр. ХХ СТОЛІТТЯ ПО СЬОГОДНІ (частина 2) 86 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2021 НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ 96. Трунова Е. К. Закономерности комплексо- образования 3d-металлов с этилендиамин- диянтарной кислотой в растворах. // Укр. хим. журн. 2013. (79). № 11. С. 4–12. 97. Трунова О. К., Макотрик Т. О., Мазуренко Є. А., Роговцов О. О. Використання кормо- вої добавки «Анімофер» для годівлі сіль- ськогосподарських тварин // Науковий віс- ник НАУ. 2004. (79): 140. 98. Шадчина Т. М., Прядкина Г. О., Трунова О. К. Антихлорозні властивості комплексонатів мікроелементів (заліза та міді) // Физио- логия и биохимия культурных растений. 2008. 40 (5): 435. 99. Застосування комплексонату K2Zn(edds)2 H2O як радіозахисної сполуки. І. М. Гуд- ков, В. В. Груша, О. К Трунова. Патент на корисну модель № 46569, Україна, МПК (2009) G21F9/00 C05D 11/00. Заяв. № u200907568 17.07.2009. Опубл 25.12.2009. Бюл. № 24. 3 с. 100. Костромина Н. А., Крятова О. П., Трачевский В. В., Герасимчук А. И. ЯМР-исследование и компьютерное моделирование структур гегероядерных комплексов бора с оксиэти- лидендифосфоновой кислотой и цинком. // Укр. хим. журн. 1997. 63 (10): 90. 101. Костромина Н. А., Левчук О. В., Трачевский В. В. Гетероядерные комплексы кальция и стронция с оксиэтилидендифосфоновой кислотой и бором //Укр. хим. журн. 2000. 66 (7): 9. 102. Костромина Н. А., Крятова О. П., Мале- тин Ю. А. Комплексные соединения ме- таллов с борсодержащими лиrандами // Укр. хим. журн. 2000. 66 (12): 67. 103. Трунова Е. К., Васин А. В., Мазуренко Е. А., Мельник О. В. Синтез и исследование га- логенсодержащих этилендиамин-S,S’-ди- сукцинатов платины (II)// Доповіді НАН України. 2004. (2): 161. 104. Трунова Е. К., Роговцов А. А. Комплексо- образование в системе Ce(III)–этилен- диаминдиянтарная кислота. // Укр. хим. журн. – 2006. 72 (12): 74. 105. Трунова Е. К., Федоров Я. В., Подгаевская Т. П. Комплексонаты Са(ІІ) на основе сте- реоизомеров этилендиаминадиянтарной кислоты. // Укр. хим. журн. 2004. 70 (9): 28. 106. Шовкова Г. В., Трунова О. К., Гудима А. О. Синтез та дослідження комплексоутворен- ня нового фосфоровмісного комплексону з 3d-металами. // Укр. хім. журн. 2010. 76 (8): 79. 107. Трунова О. К., Шовкова Г. В., Гудима А. О., Макотрик Т. О. та ін. Комплекси міді (ІІ) з біс(фосфонометил)аміноянтарною кисло- тою // Укр. хім. журн. 2015. 81 (7): 38. 108. Gudima A.O., Shovkova G.V., Trunova O.K., Grandjean F.,Long G.J., Gerasimchuk N. So- dium-Centered Dodecanuclear Co(II) and Ni(II) Complexes with 2-(Phosphonomethyl- amino)succinic Acid: Studies of Spectrosco pic, Structural, and Magnetic Properties. // Inorg. Chem. 2013. 52 (13): 7467. 109. Трунова О. К., Русакова Н. В., Шовкова Г. В., Гайдай Я. М. Синтез та дослідження гете- рометалічних комплексів Nd(III) та Zn(II) з етилендиаміндиянтарною кислотою // Укр. хім. журн. 2014. 80 (3): 3. 110. Трунова Е. К., Бережницкая А. С., Мако- трик Т. А. Бигетероядерные комплексы 3d- металлов с этилендиаминдиянтарной кислотой // Укр. хім. журн. 2017. 83 (11): 3. 111. Трунова О. К., Міщенко А. М., Макотрик Т. О. Синтез та спектральні характеристи- ки гетерометалічних комплексів Pr(IІI) із Zn(II), Со(ІІ) на основі етилендиамінтетра- оцтової та етилендиаміндиянтарної кислот // Укр. хім. журн. 2021. 87 (3): 3. https:// doi: 10.33609/2708-129X.87.03.2021.3-17. 112. Трунова О. К., Шовкова Г. В., Гайдай Я. М., Русакова Н. В., Макотрик Т. О., Григораше- ва І. М. Синтез, фізико-хімічні властивості Л. Б. Коваль, О. К.Трунова, В. І. Пехньо 87https://ucj.org.ua УХЖ № 12 / ТОМ 87 комплексів Gd(III) і Dy(III) з етилендіа- міндіянтарною кислотою // Укр. хім. журн. 2015. 81 (5): 22. 113. Пехньо В. І. Халькогенхлоридні комплекси платинових металів (синтез, будова, вла- стивості, використання): автореферат дис. … докт. хім. н. Київ, 1997. 114. Koval L.I., Dzyuba V.I., Ilnitska O.L., Pekh nyo V.I. Efficient transesterification of ethyl acetoacetate with higher alcohols without catalysts // Tetrahedron Letters. 2008. 49 (10): 1645 (doi: 10.1016/j.tetlet.2008.01018). 115. Koval L.I., Dzyuba V.I., Bon V.V., Ilnitska O.L., Pekhnyo V.I. Synthesis and structure of anhydrous complexes of magnesium (II) with β-ketoesters of higher alcohols // Poly hedron. 2009. 28: 2698. (doi:10.1016/j. poly.2009.05.034). 116. Штоквиш О. О., Коваль Л. І., Пехньо В. І. Синтез та дослідження комплексів кобаль- ту(ІІ) з естерами ацетооцтової кислоти первинних, вторинних і третинних спиртів // Укр. хім. журн. 2015. 81 (12): 92. 117. Dzyuba V.I., Koval L.I., Bon V.V., Pekhnyo V.I. Synthesis and structure of lipophilic dioxo-molybdenum (VI) bis(hydroxamato) complexes // Polyhedron. 2010. 29: 2900. (doi:10.1016/j.poly.2010.07.014). 118. Dzyuba V.I., Koval L.I., Dudko A.V., Pekhnyo V.I. N-Hydroxyhomoazaadamantanone and its complexes with dioxomolybdenum(VI) and copper(II): synthesis and structure // J. Coordination Chemistry 2014. 67 (8): 1437. (http://dx.doi.org/10.1080/00958972.2014.910 598). 119. Dzyuba V.I., Koval L.I., Shtokvysh O.O., Trachevskii V.V., Pekhnyo V.I. Lipophilic chloro-oxo-bis(hydroxamato)-vanadium(V) complexes: synthesis methods and structure // Polyhedron 2020. 180: 114421. (https://doi. org/10.1016/j.poly.2020.114421). 120. Коваль Л. І., Дзюба В. І., Ільницька О. Л., Пехньо В. І., Міщук О. О. Координаці- йні сполуки металів життя та біоліган- дів як модельні додатки до екобезпечних мастильних композицій // Хімія, фізика та технологія поверхні. 2015. 6 (1): 147. 121. Міщук О. О., Коваль Л. І., Дзюба В. І., Пех- ньо В. І. Особливості біс-хелатних комп- лексів магнію(II), як екологічно безпечних високоефективних змащувальних додатків нового покоління, в аспектах механохімії сталевої поверхні // Допов. Нац акад. наук Укр. – 2020. (6): 83. (https://doi.org/10.15407/ dopovidi2020.06.083.). 122. Царик Н. В., Козачкова А. Н., Костромина Н. А., Пехньо В. И. Определение состава и констант образования комплексов палла- дия с оксиэтилидендифосфоновой кисло- той // Укр. хим. журн. 2006. 72 (1): 19. 123. Козачкова А. Н., Царик Н. В., Костро- мина Н. А., Пехньо В. И. Взаимодей- ствие цис-диаминдихлоропалладия(ІІ) с оксиэтилидендифосфоновой кислотой. // Укр. хим. журн. 2007. 73 (3):15. 124. Царик Н. В., Козачкова А. Н., Трачевский В. В., Роженко А. Б., Пехньо В. И. Комп- лексы палладия(ІІ) с 1-гидроксиэтили- ден-1,1-дифосфоновой кислотой. // Корд. Химия. 2008. 34 (7): 500. 125. Козачкова А. Н., Царик Н. В., Пехньо В. И., Толсторожев Г. Б., Скорняков И. В. Комп- лексообразование палладия(II) с мети- лендифосфоновой кислотой. // Укр. хим. журн. 2012. 78 (3): 15. 126. Козачкова А. Н., Дудко А. В., Царик Н. В., Трачевский В. В., Роженко А. Б., Пехньо В. И. Взаимодействие K2PdCl4 с аминоал- килдифосфоновыми кислотами // Жур. не- орган. хим. 2011. 56 (9): 1571. 127. Козачкова А. Н., Дудко А. В., Царик Н. В., Трачевский В. В., Роженко А. Б., Пехньо В. И. Различные способы координации амино- алкилдифосфоновых кислот в комплексах РОЗВИТОК ДОСЛІДЖЕНЬ ХІМІЇ КООРДИНАЦІЙНИХ СПОЛУК В ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАН УКРАЇНИ: ВІД 30-Х рр. ХХ СТОЛІТТЯ ПО СЬОГОДНІ (частина 2) 88 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2021 НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ с палладием(II). // Корд. химия. 2011. – 37 (12): 943. 128. Козачкова А. Н, Царик Н. В., Трачевский В. В., Лаврик Р. В., Пехньо В. И. Комплексо- образование дихлор(этилендиамин)палла- дия(ІІ) с метилендифосфоновой кислотой // Укр. хим. журн. 2018. 84 (9): 3. 129. Kozachkova O.M., Tsaryk N.V., Pekhnyo V.I., Trachevskyi V.V., Rozhenko A.B., Dyakonenko V.V. / Complexation of dichloro (ethylenedi- amine) palladium (II) with 1-hydroxyethy lidene-1,1-diphosphonic acid. // Inorganica Chimica Acta. 2018. 474: 96. 130. Дудко А. В., Царик Н. В., Козачкова А. Н., Пехньо В. И. Взаимодействие палладия(ІІ) с 1-аминоэтилидендифосфоновой кисло- той. // Укр. хим. журн. 2008. 72 (7): 12. 131. Пехньо В. І., Козачкова О. М., Царик Н. В., Куценко І. П., Трачевский В. В., Шарикі- на Н. І., Толсторожев Г. Б. Особливості комплексоутворення паладію(ІІ) з бісфос- фоновими кислотами. // Укр. хим. журн. 2014. 80 (7–8): 23. 132. Дудко А. В., Бонь В. В., Козачкова А. Н., Царик Н. В., Пехньо В. И. Синтез и струк- тура 1-аминоэтилидендифосфоновой кис- лоты. // Укр. хим. журн. 2008. 72. (10): 104. 133. Bon V.V., Dudko A.V. Kozachkova A.N., Pekh nyo V.I. Oxonium ammonio(cyclopropyl)met hylenebis(hydrogenphosphonate) monohyd rate. // Acta Cryst. 2008. E64: 2344. 134. Dudko A.V., Bon V.V., Kozachkova A.N., Tsaryk N.V., Pekhnyo V.I./Oxonium (dihy- drogen 1-aminoethane-1,1-diyldiphosphona- to-2N,O)[hydrogen (1-amino-1-phosphono ethyl)phosphonato-2N,O]palladium(II) trihy- drate. //Acta Cryst. 2010. E66: 170. 135. Babaryk A.A., Kozachkova A.N., Tsaryk N.V., Dudko A.V., Pekhnyo V.I. Binary salt of Pd(II) complex with (phosphonomethyl)phosphonic (medronic) acid comprising ''handbell''-like [Pd([mu]-CH2(PO3)2]3 units. // Acta Cryst. 2012. С68: 242. 136. Kutsenko I.P., Kozachkova A.N.,. Tsaryk N.V, Pekhnyo V.I.,. Rusanova J.A. Poly[[tri-1-aq- ua-do decaaquatr i s (μ3-1-hydroxyet h- ylidene-1,1-diphosphonato)tricalcium(II)tri- palla-dium(II)] pentahydrate]. // Acta Cryst. – 2014. E70: 291. 137. Пехньо В. И., Козачкова А. Н., Царик Н. В., Куценко И. П., Шарыкина Н. И., Григорье- ва Т. И., Лукьянова Н. Ю., Тодор И. Н., Чехун В. Ф. Противоопухолевые, мало- токсичные, адресной доставки, широкого спектра действия, наноразмерные фосфо- наты палладия(II) потенциальные лекар- ственные субстанции // Наноразмерные системы и наноматериалы: исследования в Украине / Редкол.: А. Г. Наумовец (глав. ред.); НАН Украины. К.: Академпериоди- ка. 2014. 486. 138. Толсторожев Г. Б., Бельков М. В., Скорняков И. В., Пехньо В. И., Козачкова А. Н., Ца- рик Н. В., Куценко И. П., Шарыкина Н. И. Методы инфракрасной спектроскопии в контроле химиотерапии онкологической патологи комплексами палладия. // Оптика и спектроскопия. 2014. 117 (5): 876. 139. Рибачук Л. М. Синтез, властивості, будова координаційних сполук Ru(III) з гідразо- нами саліцилового альдегіду: автореферат дис. … канд. хім. наук. Київ, 2005. 140. Бонь В. В. Синтез, будова, властивості ко- ординаційних сполук Rh(III) та Pd(II) з ароматичними похідними саліцилальдімі- нів та карботіоамідів: автореферат дис. … канд. хім. н. Київ, 2007. 141. Жолоб О. О. Координаційні сполуки пере- хідних металів з похідними гідроксиіміно- оцтової кислоти і карботіоамідів. Синтез, будова, біоактивність, аналітичні форми: автореферат дис. … канд. хім. наук. Київ, 2015. 142. Репіч Г. Г. Синтез, будова та спектральні Л. Б. Коваль, О. К.Трунова, В. І. Пехньо 89https://ucj.org.ua УХЖ № 12 / ТОМ 87 характеристики комплексів Fe(III), Co(II), Ni(II), Cu(II), Pd(II), Pt(II), Ag(I) з похідни- ми тіосечовини, гідразонів та тіосемикар- базонів: автореферат дис. … канд. хім. н. Київ, 2016. 143. Орисик С. І. Координаційна хімія ряду 3d-, 4d-металів з амбідентатними функціональ- но заміщеними гідразидами, імінами та карботіоамідами: автореферат дис. … д-ра хім. н. Київ, 2017. 144. Боровик П. В. Синтез, будова та властиво- сті координаційних сполук Ru(III), Rh(III), Pd(II), Pt(II) та Ag(I) з N-алілзаміщеними карботіоамідами: автореферат дис. … канд. хім. н. Київ, 2021. 145. Orysyk S.I., Bon V.V., Zholob O.O., Pekhnyo V.I., Orysyk V.V., Zborovskii Yu.L., Vovk M.V. Novel Pd(II) coordination compounds in- volving 2-[(2-Hydroxyphenyl)methylene]hy- drazine-N-(2-propenyl)-carbothioamide as a ligand or proligand: Synthesis, crystal struc- tures and analytical application. // Polyhedron. 2013. 51: 211. 146. Orysyk S.I., Bon V.V., Obolentseva O.V., Zbor- ovski Yu.L.i, Orysyk V.V., Pekhnyo V.I., Sta- ninets V.I., Vovk V.M. Synthesis, structural and spectral characterization of Zn(II) complexes, derived from thiourea and thiosemicarba- zide // Inorganica Chimica Acta. 2012. 382: 127. 147. Orysyk S.I., Bon V.V., Pekhnyo V.I., Zborovskii Yu.L., Orysyk V.V., Vovk M.V. Synthesis, struc- ture and spectral characteristics of Ni(II), Pd(II) and Zn(II) complexes with N-(2-pyri dinyl)morpholine-4-carbothioamide // Poly- hedron. 2012. 38: 15. 148. Orysyk S.I., Repich G.G., Bon V.V., Dyakonen- ko V.V., Orysyk V.V., Zborovskii Yu.L, Shishkin O.V., Pekhnyo V.I., Vovk M.V. Novel Fe(III), Co(III), Ni(II), Cu(II) coordination com- pounds involving 2-[(2-hydroxyphenyl)me thylene]hydrazine-N-(2-propenyl)-carbothio- amide as ligand: Synthesis, crystal structures and spectral characteristics // Inorganica Chimica Acta. 2014. 423: 496. 149. Orysyk S.I., Zholob O.O., Bon V.V., Nikulina V.V., Orysyk V.V., Nikolaienko T.V., Garman- chuk L.V., Zborovskii Yu.L., Tolstanova G.M., Khranovskaya N.N., Pekhnyo V.I., Vovk M.V. Novel chelate complexes of Co(II), Ni(II), Cu(II), Pd(II) derived from anti- and syn-iso- mers of 2-(2-aminothiazole-4-yl)-2-hydrox- yiminoacetic acid with pro-/antiproliferative actions on endothelial cells // Polyhedron. 2015. 85: 208. 150. Repich H.H., Orysyk V.V., Palchykovska L.G., Orysyk S.I., Zborovskii Yu.L., Vasylchenko O.V., Storozhuk O.S., Biluk A.A., Nikulina V.V., Garmanchuk L.V., Pekhnyo V.I., Vovk M.V. Synthesis, spectral characterization of novel Pd(II), Pt(II) π-coordination com- pounds based on N-allylthioureas. Cytotoxic properties and DNA binding ability. // Jour- nal of Inorganic Biochemistry. 2017. 168: 98. 151. Orysyk S.I., Borovyk P.V., Repich H.H., Severynovska O.V., Zborovskii Yu. L., Mish- chenko A.M., Orysyk V.V., Pekhnyo V.I., Vovk M.V. Synthesis, spectral characterization and DFT calculations of novel Ag (I) π-coordina- tion polymeric complexes based on N-allyl- morpholine-4-carbothioamide // J. Molecular Structure. 2020. 1208: 127866. 152. Borovyk P.V., Orysyk S.I., Repich H.H., Likhanov A.F., Mishchenko A.M., Zborovskii Yu.L., Orysyk V.V., Palchikovska L.G., Pekhnyo V.I., Vovk M.V. Spectral characteristics andcy- tostatic effect of Pd(II) and Pt(II) carbothio amide π-complexes on Allium Cepa L Me ristem cells. // Voprosy khimii i khimicheskoi tekhnologii. 2020. (3): 34. 153. Боровик П. В., Літвінчук М. Б., Бентя А. В., Орисик С. І., Зборовський Ю. Л., Орисик В. В., Пехньо В. І., Вовк М. В. Синтез та спектральні характеристики комплексів РОЗВИТОК ДОСЛІДЖЕНЬ ХІМІЇ КООРДИНАЦІЙНИХ СПОЛУК В ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАН УКРАЇНИ: ВІД 30-Х рр. ХХ СТОЛІТТЯ ПО СЬОГОДНІ (частина 2) 90 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2021 НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ Ru(III,II), Rh(III) i Pd(II) з N-алілтіоаміда- ми і продуктами їх протоно- та йодоциклі- зації // Укр. хім. журн. 2020. 86 (4): 63. REFERENCE 54. Kostromina N.A., Kumok V.N., Skorik N.A. Chemistry of coordination compounds. Mos- cow: Higher school, 1990 [in Russian]. 55. Kostromina N.A., Voloshin Ya.Z., Nazaren- ko A.Yu. Clathrochelates: synthesis, structure, properties. Кyev: Naukova dumka, 1992 [in Russian]. 56. Subbotin N.B., Tomilova L.G., Kostromina N.A., Lukyanets E.A. Phthalocyanines and related compounds. XXVIII. Synthesis and spectral-electrochemical study of rare-earth monophthalocyanines. Russian J. General Chemistry. 1986. 56 (2): 397. 57. Subbotin N.B., Tomilova L.G., Chernykh, E.V., Kostromina N.A., Lukyanets E.A. Synthesis of unsymmetrical diphthalocyanines of rare earth elements. Russian J. General Chemistry. 1986. 56 (1): 232. 58. Nemykin V.N., Tsivadze A.Yu., Subbotin N.B., Kostromina N.A., Volkov S.V. Synthesis and Spectra of the Mixed-Ligand Monophthalocy- anine Complexes of Rare-Earth Elements with Bidentate Oxygen-Containing Ligands. Rus- sian Journal of Coordination Chemistry. 1996. 22 (4): 297. 59. Nemykin V.N., Volkov S.V. Mixed-Ligand Complexes of Lanthanides with Phthalocya- nine and Its Analogues: Synthesis, Structure, and Spectroscopic Properties. Russian Journal of Coordination Chemistry. 2000. 26 (6): 436. 60. Nemykin V.N., Mironkzh T.I., Zub V. Ya., Volkov S.V. Chemiochromism of mixed-li- gand phthalocyanine complexes of lantha- nides containing phthalocyanine radical cati- on. Ukr. Chem. J. 1998. 64 (10): 75. 61. Nemykin V.N., Kostromina N.A., Subbotin N.B., Volkov S.V. // Synthesis and physico chemical properties of highly soluble tet- ra-tert-butyl-2,3-naphthalocyanine complex- es of lanthanides. Russian Chemical Bulletin. 1996. (1): 99. 62. Institute of General and Inorganic Chemistry. (Кyiv: Naukova dumka, 1993) [in Ukraini- an]. 63. Grafov A.V. Features of the establishment of metalocene complexes with tricyclic frame- work ligands. Ukr. Chem. J. 1997. 63 (10): 97. 64. Grafov A.V, Koval L.I., Traldi P., Catinella S., Battiston G. A., Zanella P. Mass-spectromet- ric study of some zirconocene and hafnocene dialcoholates containing a norbornane moie- ty. Rapid commun. Mass-Spectrom. 1996. 10: 1758 . 65. Grafov A.V., Traldi P., Koval L.I., Battiston G.A. Fragmentation patterns of zircono- and hafnocene dialcoholates containing menthane and bicyclo [3.1. 1] heptane moieties. Rapid commun. Mass-Spectrom. 1998. 12: 1281. 66. Grafov A.V., Braga F., Koval L.I., Mazurenko E.A., Battiston J.A. NMR spectra and stereo- chemical characteristics of complexes of zir- con- and hafnocene with adamantanols. Ukr. Chem. J. 1998. 64 (7): 3. 67. Volkov S.V. Scientific directions and achieve- ments in the field of physical and inorganic chemistry. Ukr. Chem. J. 2004. 70 (7): 9. 68. Buryak M.I., Volkov S.V. Low-temperature synthesis of metal nanoparticles and nanohe terostructures of rhodium and from complex- es in organics. Ukr. Chem. J. 2012. 78 (7): 32. 69. Volkov S.V. Selected notes and sketches of mo dern chemistry. Kyіv: Publishing and Printing Center "Kyіv University", 2015. 70. Volkov S.V., Zheleznova L.I., Mazurenko E.A. Electronic absorption spectra of Co (II) divi- tonate in the gas phase. Ukr. Chem. J. 1977. 43 (3): 289. Л. Б. Коваль, О. К.Трунова, В. І. Пехньо 91https://ucj.org.ua УХЖ № 12 / ТОМ 87 71. Gerasimchuk A.I., Mazurenko E.A., Volkov S.V., Maslov V.G. Calculation of the electronic structure of β-diketonate complexes of nickel, copper and zinc by the CNDO method. Theo retical and Experimental Chemistry. 1978. 15(2): 220. 72. Bublik Zh.N., Mazurenko E.A., Volkov S.V. Chromatographic method for determining the vapor pressure of coordination compounds of metals. Ukr. Chem. J. 1978. 44 (11): 1214. 73. Volkov S.V., Gerasimchuk A.I., Mazurenko E.A. Study of the geometric and electronic structure of pentadione-2,4, 1,1,1-trifluoro- pentanedione-2,4, 1,1,1,5,5,5-heskafluoropen- tanedione-2,4, and lithium-pentanedione-2, 4 by the method CNDO. // Russian J. Structural Chemistry. 1980. 21 (2): 168. 74. Mazurenko Y.A., Gerasimchuk A.I. Mecha- nism and kinetics of high-dispersed metals аnd oxides powders formation by use volative metal chelates. Electrochem. Soc. Proc. 1997. 97 (25): 216. 75. Mazurenko Y.A., Gerasimchuk A.I. Mecha- nism and kinetics of the formation of highly dispersed powders of metals and their oxides in CVD processes. Ukr. Chem. J. 1999. 65 (6): 83. 76. Gorodysky A.V., Mazurenko E.A., Nazaren- ko V.V., Vrochinsky S.L. Method of heat treat- ment of iron-carbon steels // Avt. svid. USSR №. 1453904, dated October 8, 1988. 77. Vrochinsky S.L., Gerasimchuk A.I., Mazuren- ko E.A., Medvedev A.M. Prospects for the use of chemical vapor deposition of metal coordi- nation compounds in powder metallurgy. Col- lection of Metallurgy of the XXI century - the state and development strategy of Almaty. 2006. 48. 78. Vrochinskiy S.L., Gerasimchuk A.I., Mazuren- ko Є.A., Medvedev A.M., Moliar A.G. Estab- lishment of technological pokriti in chemical precipitation from the gas phase. Physical and chemical mechanics of materials., 2006. (5): 51. 79. Zheleznova L., Sliusarchuk L., Rogovtsov O., Trunova E. Spectroscopis and Thermal Study of Mixed Ligand Complexes of Cobalt (II) with β-Diketones and Pyrazinamide. J.Mole cular Crystals and Liquid Crystals. 2018. 672 (3): 123. (https://doi.org/10.1080/15421406.20 18.1542114). 80. Zheleznova L.I., Slyusarchuk L.I., Ivaha N.B., Kuleshov S.V., Trunova O.K. Synthesis of the synthesis of an acetylacetonate heteronuclear complex Nd (III) and Ni (II) as a precursor for the removal of folding oxide structures. Ukr. Chem. J. 2019. 85 (8): 83. (https://doi: 10.33609/0041-6045.85.8.2019.83-93). 81. Mazurenko E.A., Doroshenko M.N., Gerasim- chuk A.I. Silicon and germanium nanotubes: synthesis, properties and modeling. Ukr. Chem. J. 2008. 74 (11): 3. 82. Doroshenko M.M., Zheleznova L.I., Tra- chevsky V.V., Mazurenko E.A. Synthesis and properties of germanium (IV) dihy- droxo-bis-1,1,1,5,5,5-hexafluoro-2,4-pentane- dionate – a precursor of nanostructures. Ukr. Chem. J. 2012. 78 (12): 94. 83. Gerasimchuk A.I. Doroschenko M.M., Ma- zurenko Y.A. Formation of Nanostructured Surfaces And Nanotubes By Chemical Vapor Deposition. Nanoclusters and Nanostructured Surfaces. (American Scientific Publishers, Va- lencia, California, USA, 2010): 449. 84. Doroshenko M.N., Zheleznova L.I., Mazuren- ko E.A. RF PE MOCVD synthesis and mor- phological characteristics of germanium nan- oparticles. Ukr. Chem. J. 2012. 78 (8): 75. 85. Zheleznova L.I., Trunova O.K., Slyusarchuk L.I., Rogovtsov O.O. Method of producing volatile heterometallic hexafluoroacetyl-aceto- nate complexes of indium with transition me tals. Utility model patent №119253, Ukraine, Publ. 25/09/2017, Bull. № 18. 86. Zheleznova L.I., Slyusarchuk L.I., Trunova РОЗВИТОК ДОСЛІДЖЕНЬ ХІМІЇ КООРДИНАЦІЙНИХ СПОЛУК В ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАН УКРАЇНИ: ВІД 30-Х рр. ХХ СТОЛІТТЯ ПО СЬОГОДНІ (частина 2) 92 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2021 НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ E.K. Heterophase synthesis of bimetallic hexa fluoroacetylacetonate complexes of indium with transition metals. Ukr. Chem. J. 2016. 82 (4): 69. 87. Berezhnitskaya A.S., Savchenko I.A., Tru- nova E.K., Rogovtsov A.A., Ivaha N.B.New precursors for nanomaterials on the base of a neodymium complexes. Reports of the Na- tional Academy of Sciences of Ukraine. 2012. (11): 132. (http://dspace.nbuv.gov.ua/han- dle/123456789/84790). 88. Savchenko I., Bereznytska O., Smola S., Fedo rov Ya., Ivaha N., Trunova E. Novel electrolu- minescent materials on polymer metal com- plexes. Functional materials. 2012. 19 (4): 551. 89. Efryushina N.P., Trunova E.K., Rusakova N.V., Smola S.S., Berezhnitskaya A.S., Fadeev E.N. New types of polyfunctional nanocomposite systems based on lanthanide-containing emit- ters. Collective monograph, ed. A.G. Nau- movets Nanoscale systems and nanomaterials: research in Ukraine. Kyev: Academperiodica, 2014: 668. 90. Savchenko I., Berezhnytska O., Trunova O., Fe- dorov Ya. Monomer and metalopolymer com- pounds of Tb(III) as precursors for OLEDs. Applied Nanoscience. 2018. DOI 10.1007/ s13204-018-0736-6. 91. Trunova О.К., Berezhnytska O.S., Fedorov Ya.V., Rusakova N.V., Smola S.S. Spectral-lu- minescent properties of Sm(III) complexes with unsaturated β-diketones. Voprosy khi mii i khimicheskoi tekhnologii. 2019. (4): 163. (http://dx.doi.org/10.32434/0321-4095-2019- 125-4-163-171). 92. Trunova E.K., Tananaeva N.N., Kostromina N.A., Mazurenko E.A. Binuclear citrate iron (III) complexes. Ukr. Chem. J. 1993. 59 (8): 787. 93. Trunova E.K., Rogovtsov A.A., Mazurenko E.A., Makotrik T.A., Shtemenko N.I. Photo- chemical activity of Mn (II) complexes with ethylenediaminedisuccinic acid. Ukr. Chem. J. 2001. – 67 (1): 7. 94. Osadchaya E.V., Trunova E.K. Mixed-ligand bimetal complexonates of copper (II) and co- balt (II). Ukr. Chem. J. 2008. 74 (3): 3. 95. Trunova E.K., Dudko A.V., Osadsha E.V., Shovkova A.V., Makotryk T.A. Poly [(bis((R,S)-Ethylenediamin-N,N-disuccina- to)-di-cobalte(III) disodium) tetrahydrate. Acta Crystall. Section E. 2011. 67 (11): 1547. 96. Trunova E.K. Regularities of the complexation of 3d-metals with ethylenediaminedisuccinic acid in solutions. Ukr. Chem. J. 2013. 79 (11): 4. 97. Trunova O.K, Makotrik T.O, Mazurenko E.A, Rogovtsov O.O. Use of Animofer feed additive for feeding farm animals. Scientific Bulletin of NAU. 2004. (79): 140. 98. Shadchina T.M, Pryadkina G.O, Trunova O.K. Antichlorotic properties of trace elements of trace elements (iron and copper). Physiology and biochemistry of cultivated plants. 2008. 40, (5): 435. 99. Gudkov I.M, Grusha V.V, Trunova O.K Use of K2Zn(edds)∙2H2O complexate as a radio- protective compound. Utility model patent № 46569, Ukraine, Publ. 12/25/2009, Bull. № 24. 100. Kostromina N.A., Kryatova O.P., Trachevsky V.V., Gerasimchuk A.I. NMR research and computer modeling of the structures of hetero nuclear boron complexes with oxyethylidene diphosphonic acid and zinc. Ukr. Chem. J. 1997. 63 (10): 90. 101. Kostromina N.A., Levchuk O.V., Trachevsky V.V. Heteronuclear complexes of calcium and strontium with oxyethylidene diphosphonic acid and boron. Ukr. Chem. J. 2000. 66 (7): 9. 102. Kostromina N.A., Kryatova O.P., Maletin Yu.A. Complex compounds of metals with bo- ron-containing lands. Ukr. Chem. J. 2000. 66 (12): 67. 103. Trunova E.K., Vasin A.V., Mazurenko E.A., Л. Б. Коваль, О. К.Трунова, В. І. Пехньо 93https://ucj.org.ua УХЖ № 12 / ТОМ 87 Melnik O.V. Synthesis and study of haloge nated ethylenediamine-S, S'-disuccinates of platinum (II). Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine. 2004. (2): 161. 104. Trunova E.K., Rogovtsov A.A. Complexation in the system Ce(III)- ethylenediaminedisuc- cinic acid. Ukr. Chem. J. 2006. 72 (12): 74. 105. Trunova E.K., Fedorov Ya.V., Podgaevskaya T.P. Ca (II) complexonates based on ethylene diaminadisuccinic acid stereoisomers. Ukr. Chem. J. 2004. 70 (9): 28. 106. Shovkova G.V., Trunova O.K., Gudima A.O. Synthesis and research of complex formation of a new phosphorus-containing complex with 3d metals. Ukr. Chem. J. 2010. 76 (8): 79. 107. Trunova O.K., Shovkova G.V, Gudima A.O., Makotrik T.O. Copper (II) complexes with bis (phosphonomethyl) aminosuccinic acid. Ukr. Chem. J. 2015. 81 (7): 38. 108. Gudima A.O., Shovkova G.V., Trunova O.K., Grandjean F.,Long G.J., Gerasimchuk N. So- dium-Centered Dodecanuclear Co(II) and Ni(II) Complexes with 2-(Phosphonomethyl- amino)succinic Acid: Studies of Spectrosco pic, Structural, and Magnetic Properties. In- org. Chem. 2013. 52 (13): 7467. 109. Trunova O.K., Rusakova N.V., Shovkova G..V, Gaidai Ya.M. Synthesis and study of heterome- tallic complexes of Nd (III) and Zn (II) with ethylenediaminadisuccinic acid. Ukr. Chem. J. 2014. 80 (3): 3. 110. Trunova E.K., Berezhnitskaya A.S., Makotrik T.A. Biheteronuclear complexes of 3-d me tals with ethylenediaminedisuccinic acid. Ukr. Chem. J. 2017. 83 (11): 3. 111. Trunova O.K., Mishchenko A.M., Makotrik T.O. Synthesis and spectral characteristics of heterometallic complexes of Pr(III) with Zn(II), Co(II) based on ethylenediamine- tetraacetic and ethylenediaminadisuccinic acids. Ukr. Chem. J. 2021. 87 (3): 3. https:// doi: 10.33609/2708-129X.87.03.2021.3-17 112. Trunova O.K., Shovkova G.V., Gaidai Ya.M., Rusakova N.V., Makotrik T.O., Grigorasheva I.M. Synthesis, physicochemical properties of complexes of Gd (III) and Dy (III) with ethy lenediaminadisuccinic acid. Ukr. Chem. J. 2015. 81 (5): 22. 113. Pekhnyo V.I. Chalcogen chloride complexes of platinum metals (synthesis, structure, pro perties, use). Doctoral (Chem.) Thesis (Kyiv, 1997) [in Ukrainian]. 114. Koval L.I., Dzyuba V.I., Ilnitska O.L., Pekhnyo V.I. Efficient transesterification of ethylaceto- acetate with higher alcohols without catalysts. Tetrahedron Letters. 2008. 49 (10): 1645. doi: 10.1016/j.tetlet.2008.01018. 115. Koval L.I., Dzyuba V.I., Bon V.V., Ilnitska O.L., Pekhnyo V.I. Synthesis and structure of anhy- drous complexes of magnesium (II) with β-ke- toesters of higher alcohols // Polyhedron.– 2009. 28: 2698. doi:10.1016/j.poly.2009.05.034. 116. Shtokvysh O.O., Koval L.I., Pekhno V.I. Syn- thesis and research of cobalt (II) complex- es with esters of acetoacetic acid of primary, secondary and tertiary alcohols. Ukr. Chem. J. 2015. 81 (12): 92. 117. Dzyuba V.I., Koval L.I., Bon V.V., Pekhnyo V.I. Synthesis and structure of lipophilic dioxo-molybdenum (VI) bis(hydroxama- to) complexes. Polyhedron. 2010. 29: 2900. doi:10.1016/j.poly.2010.07.014. 118. Dzyuba V.I., Koval L.I., Dudko A.V., Pekhnyo V.I. N-Hydroxyhomoazaadamantanone and its complexes with dioxomolybdenum(VI) and copper(II): synthesis and structure. J. Co- ord. Chem. 2014. 67 (8): 1437. (http://dx.doi.or g/10.1080/00958972.2014.910598. 119. Dzyuba V.I., Koval L.I., Shtokvysh O.O., Trachevskii V.V., Pekhnyo V.I. Lipophilic chloro-oxo-bis(hydroxamato)-vanadium(V) complexes: synthesis methods and structure. Polyhedron. 2020. 180: 114421. (https://doi.org/10.1016/j.poly.2020.114421). РОЗВИТОК ДОСЛІДЖЕНЬ ХІМІЇ КООРДИНАЦІЙНИХ СПОЛУК В ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАН УКРАЇНИ: ВІД 30-Х рр. ХХ СТОЛІТТЯ ПО СЬОГОДНІ (частина 2) 94 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2021 НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ 120. Koval L.I., Dziuba V.I., Ilnytska O.L., Pekhno V.I., Mishchuk O.O. Coordination compounds of life metals and bioligands as model addi- tions to environmentally friendly lubricating compositions. Him. Fiz. Tehnol. Poverhni. 2015. 6 (1): 147. 121. Mishchuk O.O., Koval L.I., Dzyuba V.I., Pekh- no V.I. Features of bis-chelate complexes of magnesium (II), as environmentally friendly high-performance lubricating additives of new generation, in aspects of mechanochemistry of steel surface. Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine. 2020. (6): 83. (https:// doi.org/10.15407/dopovidi2020.06.083.). 122. Tsarik N.V., Kozachkova A.N., Kostromina N.A., Pehnyo V.I. Determination of the com- position and constants of formation of palla- dium complexes with oxyethylidenediphos- phonic acid. Ukr. Chem. J. 2006. 72 (1): 19. 123. Kozachkova A.N., Tsarik N.V., Kostromina N.A., Pehnyo V.I. Interaction of cis-diamine dichloropalladium (II) with oxyethylidenedi- phosphonic acid. Ukr. Chem. J. 2007. 73 (3): 15. 124. Tsarik N.V., Kozachkova A.N., Trachevsky V.V., Rozhenko A.B., Pekhnio V.I. Palla- dium (II) complexes with 1-hydroxyeth- ylidene-1,1-diphosphonic acid. Russian J. Co- ordination Chemistry. 2008. 34 (7): 500. 125. Kozachkova A.N., Tsarik N.V., Pekhnio V.I., Tolstorozhev G.B., Skornyakov. I.V. Complexa tion of palladium (II) with methylene diphos- phonic acid. Ukr. Chem. J. 2012. 78 (3): 15. 126. Kozachkova A.N., Dudko A.V., Tsarik N.V., Trachevsky V.V., Rozhenko A.B., Pekhnio V.I. Interaction of K2PdCl4 with aminoalkyl di- phosphonic acids. Russian Journal of Inorganic Chemistry. 2011. 56 (9): 1571. 127. Kozachkova A.N., Dudko A.V., Tsarik N.V., Trachevsky V.V., Rozhenko A.B., Pekhnio V.I. Various methods of coordination of ami- noalkyldiphosphonic acids in complexes with palladium (II). Russian J. Coordination Che mistry. 2011. 37 (12): 943. 128. Kozachkova A.N., Tsarik N.V., Trachevsky V.V., Lavrik R.V., Pekhnio V.I. Complexation of dichloro (ethylenediamine) palladium (II) with methylene diphosphonic acid. Ukr. Chem. J. 2018. 84 (9): 3. 129. Kozachkova O.M., Tsaryk N.V., Pekhnyo V.I., Trachevskyi V.V., Rozhenko A.B., Dyakonen- ko V.V. Complexation of dichloro (ethylene- diamine) palladium (II) with 1-hydroxyethy lidene-1,1-diphosphonic acid. Inorganica Chimica Acta. 2018. 474: 96. 130. Dudko A.V., Tsarik N.V., Kozachkova A.N., Pekhnio V.I. Interaction of palladium (II) with 1-aminoethylidene diphosphonic acid. Ukr. Chem. J. 2008. 72 (7): 12. 131. Pekhno V.I., Kozachkova O.M., Tsarik N.V., Kutsenko I.P., Trachevsky V.V., Sharikina N.I, Tolstorozhev G.B. Features of complexation of palladium (II) with bisphosphonic acids. Ukr. Chem. J. 2014. 80 (7–8): 23. 132. Dudko A.V., Bon V.V., Kozachkova A.N., Tsarik N.V., Pekhnyo V.I. Synthesis and struc- ture of 1-aminoethylidenediphosphonic acid. Ukr. Chem. J. 2008. 72 (10): 104. 133. Bon V.V., Dudko A.V. Kozachkova A.N., Pekh- nyo V.I. Oxonium ammonio(cyclopropyl) methylenebis(hydrogenphosphonate) mono- hydrate. Acta Cryst. 2008. E64: 2344. 134. Dudko A.V., Bon V.V., Kozachkova A.N., Tsaryk N.V., Pekhnyo V.I. Oxonium (dihy- drogen 1-aminoethane-1,1-diyldiphospho- nato-2N,O)[hydrogen (1-amino-1-phospho- noethyl)phosphonato-2N,O]palladium(II) trihydrate. Acta Cryst. 2010. E66: 170. 135. Babaryk A.A., Kozachkova A.N., Tsaryk N.V., Dudko A.V., Pekhnyo V.I. Binary salt of Pd(II) complex with (phosphonomethyl) phosphonic (medronic) acid comprising ''handbell''-like [Pd([mu]-CH2(PO3)2]3 units. Acta Cryst. 2012. С68: 242. Л. Б. Коваль, О. К.Трунова, В. І. Пехньо 95https://ucj.org.ua УХЖ № 12 / ТОМ 87 136. Kutsenko I.P., Kozachkova A.N.,. Tsaryk N.V, Pekhnyo V.I.,. Rusanova J.A. Poly[[tri-1-aqua- dodecaaquatris(μ3-1-hydroxyethylidene-1,1- diphosphonato)tricalcium(II)tripalla-dium(II)] pentahydrate]. Acta Cryst. 2014. E70: 291. 137. Pekhnyo V.I., Kozachkova A.N., Tsarik N.V., Kutsenko I.P., Sharykina N.I., Grigorieva T.I., Lukyanova N.Yu., Todor I.N., Chekhun V.F. Antineoplastic, low-toxic, targeted delivery, broad-spectrum, nanosized palladium (II) phosphonates are potential medicinal sub- stances. Collective monograph, ed. A.G. Nau- movets Nanoscale systems and nanomaterials: research in Ukraine. Kyiv: Academperiodica, 2014: 486. 138. Tolstorozhev G.B., Belkov M.V., Skornyakov I.V., Pekhnio V.I., Kozachkova A.N., Tsarik N.V., Kutsenko I.P., Sharykina N.I. Methods of infrared spectroscopy in the control of chemo- therapy oncological pathologists with palladi- um complexes. Optics and Spectroscopy. 2014. 17 (5): 876. 139. Rybachuk L.M. Synthesis, properties, structure of coordination compounds of Ru (III) with hydrazones of salicylic aldehyde: PhD (Chem.) Thesis (Kyiv, 20057). [in Ukrainian]. 140. Bon V.V. Synthesis, structure, properties of coordi- nation compounds of Rh (III) and Pd (II) with aromatic derivatives of salicylaldimines and carbothioamides: PhD (Chem.) Thesis (Kyiv, 2007) [in Ukrainian]. 141. Ghоlоb О.О. Coordination compounds of transition metals with derivatives of hydroxy- iminoacetic acid and carbotioamides. Synthe- sis, structure, bioactivity, analytical forms: PhD (Chem.) Thesis (Kyiv, 2015) [in Ukrainian]. 142. Repich G.G. Synthesis, structure and spectral characteristics of complexes of Fe (III), Co (II), Ni (II), Cu (II), Pd (II), Pt (II), Ag (I) with derivatives of thiourea, hydrazones and thio- semicarbazones : PhD (Chem.) Thesis (Kyiv, 2016) [in Ukrainian]. 144. Borovik P.V. Synthesis, structure and proper- ties of coordination compounds Ru(III), Rh(I- II), Pd(II), Pt(II) and Ag(I) with N-allyl-sub- stituted carbothioamides: PhD (Chem.) Thesis (Kyiv, 2021) [in Ukrainian]. 145 Orysyk S.I., Bon V.V., Zholob O.O., Pekh- nyo V.I., Orysyk V.V., Zborovskii Yu.L., Vovk M.V. Novel Pd(II) coordination compounds involving 2-[(2-Hydroxyphenyl)methylene] hydrazine-N-(2-propenyl)-carbothioamide as a ligand or proligand: Synthesis, crystal struc- tures and analytical application. Polyhedron. 2013. 51: 211. 146. Orysyk S.I., Bon V.V., Obolentseva O.V., Zbo rovski Yu.L.i, Orysyk V.V., Pekhnyo V.I., Sta- ninets V.I., Vovk V.M. Synthesis, structural and spectral characterization of Zn(II) complexes, derived from thiourea and thiosemicarbazide. Inorganica Chimica Acta. 2012. 382: 127. 147. Orysyk S.I., Bon V.V., Pekhnyo V.I., Zborov skii Yu.L., Orysyk V.V., Vovk M.V. Synthesis, structure and spectral characteristics of Ni(II), Pd(II) and Zn(II) complexes with N-(2-pyri dinyl)morpholine-4-carbothioamide. Polyhe- dron. 2012. 38: 15. 148. Orysyk S.I., Repich G.G., Bon V.V., Dyakonen- ko V.V., Orysyk V.V.,. Zborovskii Yu.L, Shishkin O.V., Pekhnyo V.I., Vovk M.V. Novel Fe(III), Co(III), Ni(II), Cu(II) coordination com- pounds involving 2-[(2-hydroxyphenyl)me thylene]hydrazine-N-(2-propenyl)-carbothio- amide as ligand: Synthesis, crystal structures and spectral characteristics. Inorganica Chimi- ca Acta. 2014. 423: 496. 149. Orysyk S.I., Zholob O.O., Bon V.V., Nikulina V.V., Orysyk V.V., Nikolaienko T.V., Garman- chuk L.V., Zborovskii Yu.L., Tolstanova G.M., Khranovskaya N.N., Pekhnyo V.I., Vovk M.V. Novel chelate complexes of Co(II), Ni(II), Cu(II), Pd(II) derived from anti- and syn-iso- mers of 2-(2-aminothiazole-4-yl)-2-hydrox- yiminoacetic acid with pro-/antiproliferative РОЗВИТОК ДОСЛІДЖЕНЬ ХІМІЇ КООРДИНАЦІЙНИХ СПОЛУК В ІЗНХ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАН УКРАЇНИ: ВІД 30-Х рр. ХХ СТОЛІТТЯ ПО СЬОГОДНІ (частина 2) 96 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2021 НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ actions on endothelial cells. Polyhedron. 2015. 85: 208. 150. Repich H.H., Orysyk V.V., Palchykovska L.G., Orysyk S.I., Zborovskii Yu.L., Vasylchenko O.V., Storozhuk O.S., Biluk A.A., Nikulina V.V., Garmanchuk L.V., Pekhnyo V.I., Vovk M.V. Synthesis, spectral characterization of novel Pd(II), Pt(II) π-coordination com- pounds based on N-allylthioureas. Cytotoxic properties and DNA binding ability. J. Inor- ganic Biochemistry. 2017 168: 98. 151. Orysyk S.I., Borovyk P.V., Repich H.H., Severynovska O.V., Zborovskii Yu. L., Mish- chenko A.M., Orysyk V.V., Pekhnyo V.I., Vovk M.V. Synthesis, spectral characterization and DFT calculations of novel Ag (I) π-coordina- tion polymeric complexes based on N-allyl- morpholine-4-carbothioamide. J. Molecular Structure. 2020. 1208: 127866. 152. Borovyk P.V., Orysyk S.I., Repich H.H., Likhanov A.F., Mishchenko A.M., Zborovskii Yu.L., Orysyk V.V., Palchikovska L.G., Pekh- nyo V.I., Vovk M.V. Spectral characteristics andcytostatic effect of Pd(II) and Pt(II) car- bothioamide π-complexes on Allium Cepa L Meristem cells. Voprosy khimii i khimicheskoi tekhnologii. 2020. (3): 34. 153. Borovik P.V., Litvinchuk M.B., Bentya A.V., Orysyk S.I., Zborovsky Y.L., Orysyk V.V., Pekhno V.I., Vovk M.V. Synthesis and spectral characteristics of complexes of Ru (III, II), Rh (III) and Pd (II) with N-allylthioamides and products of their proton and iodocyclization. Ukr. Chem. J. 2020. 86 (4): 63. Стаття надійшла 07.12.2021.
id	oai:ojs2.1444248.nisspano.web.hosting-test.net:article-390
institution	Ukrainian Chemistry Journal
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2026-07-23T01:07:25Z
publishDate	2022
publisher	V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry
record_format	ojs
resource_txt_mv	ucjorgua/6a/fe3a4ff6c649eb78ee45949378d4496a.pdf
spelling	oai:ojs2.1444248.nisspano.web.hosting-test.net:article-3902026-07-22T08:23:48Z DEVELOPMENT OF RESEARCH OF CHEMISTRY OF COORDINATION COMPOUNDS IN V.I. VERNADSKY INSTITUTE OF GENERAL AND INORGANIC CHEMISTRY NAS OF UKRAINE: FROM THE 30'S TWENTIETH CENTURY (part 2) Koval, Larisa Trunova , Elena Pekhnyo, Vasyl coordination compounds, rare earth elements, d-metals, platinum metals, ligands. The review considers the main stages of development of the chemistry of coordination compounds at the Institute of General and Inorganic Chemistry. VI Vernadsky National Academy of Sciences of Ukraine on the occasion of the 90th anniversary of its founding. An overview of complex compounds of p, d, f-metals with different classes of ligands (inorganic and organic), features of their synthesis, study of the structure and properties of the obtained compounds, contains current material on the use of synthesized complexes to create functional materials for different purposes. Methods of synthesis have been developed, dozens of new coordination compounds with derivatives of hydrazones, amines, azomethanes, and thiosemicarbazones have been synthesized and isolated in the individual state. Their composition, structure and physicochemical properties are determined. The general regularities that take place in the process of complexation of metals with ligands, as well as factors influencing the composition, structure and physicochemical properties of the obtained coordination compounds are established. For the long history of the Institute has accumulated a huge amount of material on the problems of modern coordination chemistry. Significant research in this area belongs to Ukrainian scientists who have worked long and fruitfully at the Institute: A.K. Babko, К.B.&nbsp;Yatsimirsky, Ya.A. Fialkov, I.A. Sheka, S.V.&nbsp;Volkov, N.A. Kostromina, and who created scientific schools, known not only in Ukraine but also abroad. To date, the attention of scientists of the Institute has shifted from classical monomeric to bigeteronuclear, polynuclear, multiligand complexes, which is primarily due to intensive research of new functional materials: optical and magnetic, biologically active substances, as well as effective adsorbents, chemical sensors, catalysts, catalysts, catalysts and biochemical processes. V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry 2022-01-21 Article Article Inorganic Chemistry Неорганическая химия Неорганічна хімія application/pdf https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/390 10.33609/2708-129X.87.11.2021.63-96 Ukrainian Chemistry Journal; Vol. 87 No. 12 (2021): Ukrainian Chemistry Journal; 63-96 Украинский химический журнал; ##issue.vol## 87 ##issue.no## 12 (2021): Ukrainian Chemistry Journal; 63-96 Український хімічний журнал; Том 87 № 12 (2021): Український хімічний журнал; 63-96 2708-129X 2708-1281 en https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/390/204 Copyright (c) 2022 Larisa Koval, Elena Trunova , Vasyl Pekhnyo https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0
spellingShingle	Koval, Larisa Trunova , Elena Pekhnyo, Vasyl DEVELOPMENT OF RESEARCH OF CHEMISTRY OF COORDINATION COMPOUNDS IN V.I. VERNADSKY INSTITUTE OF GENERAL AND INORGANIC CHEMISTRY NAS OF UKRAINE: FROM THE 30'S TWENTIETH CENTURY (part 2)
title	DEVELOPMENT OF RESEARCH OF CHEMISTRY OF COORDINATION COMPOUNDS IN V.I. VERNADSKY INSTITUTE OF GENERAL AND INORGANIC CHEMISTRY NAS OF UKRAINE: FROM THE 30'S TWENTIETH CENTURY (part 2)
title_full	DEVELOPMENT OF RESEARCH OF CHEMISTRY OF COORDINATION COMPOUNDS IN V.I. VERNADSKY INSTITUTE OF GENERAL AND INORGANIC CHEMISTRY NAS OF UKRAINE: FROM THE 30'S TWENTIETH CENTURY (part 2)
title_fullStr	DEVELOPMENT OF RESEARCH OF CHEMISTRY OF COORDINATION COMPOUNDS IN V.I. VERNADSKY INSTITUTE OF GENERAL AND INORGANIC CHEMISTRY NAS OF UKRAINE: FROM THE 30'S TWENTIETH CENTURY (part 2)
title_full_unstemmed	DEVELOPMENT OF RESEARCH OF CHEMISTRY OF COORDINATION COMPOUNDS IN V.I. VERNADSKY INSTITUTE OF GENERAL AND INORGANIC CHEMISTRY NAS OF UKRAINE: FROM THE 30'S TWENTIETH CENTURY (part 2)
title_short	DEVELOPMENT OF RESEARCH OF CHEMISTRY OF COORDINATION COMPOUNDS IN V.I. VERNADSKY INSTITUTE OF GENERAL AND INORGANIC CHEMISTRY NAS OF UKRAINE: FROM THE 30'S TWENTIETH CENTURY (part 2)
title_sort	development of research of chemistry of coordination compounds in v.i. vernadsky institute of general and inorganic chemistry nas of ukraine: from the 30's twentieth century (part 2)
topic_facet	coordination compounds rare earth elements d-metals platinum metals ligands.
url	https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/390
work_keys_str_mv	AT kovallarisa developmentofresearchofchemistryofcoordinationcompoundsinvivernadskyinstituteofgeneralandinorganicchemistrynasofukrainefromthe30stwentiethcenturypart2 AT trunovaelena developmentofresearchofchemistryofcoordinationcompoundsinvivernadskyinstituteofgeneralandinorganicchemistrynasofukrainefromthe30stwentiethcenturypart2 AT pekhnyovasyl developmentofresearchofchemistryofcoordinationcompoundsinvivernadskyinstituteofgeneralandinorganicchemistrynasofukrainefromthe30stwentiethcenturypart2

DEVELOPMENT OF RESEARCH OF CHEMISTRY OF COORDINATION COMPOUNDS IN V.I. VERNADSKY INSTITUTE OF GENERAL AND INORGANIC CHEMISTRY NAS OF UKRAINE: FROM THE 30'S TWENTIETH CENTURY (part 2)

Institution

Similar Items