To the 150th anniversary of the birth academician Volodymyr Oleksandrovich PLOTNIKOV
The article is dedicated to the 150th anniversary of the birth of V.O. Plotnikov is an academician of the Academy of Sciences of Ukraine, a chemist widely known to the scientific community, especially in the field of electrochemistry of non-aqueous solutions, the founder of the world-famous Kyiv Sc...
Gespeichert in:
| Datum: | 2023 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry
2023
|
| Online Zugang: | https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/530 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Ukrainian Chemistry Journal |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Ukrainian Chemistry Journal| _version_ | 1871465911327653888 |
|---|---|
| author | Pekhnyo, Vasyl Omel’chuk , Anatoliy Koval, Larisa |
| author_facet | Pekhnyo, Vasyl Omel’chuk , Anatoliy Koval, Larisa |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Vasyl Pekhnyo",
"institution": "V.I. Vernadskii Institute of General and Inorganic Chemistry NAS of Ukraine"
},
{
"author": "Anatoliy Omel’chuk ",
"institution": "Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry of National Academy of Sciences of Ukraine, 32-34 Aсademiс Palladin Avenue, Kyiv"
},
{
"author": "Larisa Koval",
"institution": "V.I. Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry of the NAS of Ukraine Palladin avenue 32\/34, 03142, Kyiv, Ukraine"
}
] |
| author_sort | Pekhnyo, Vasyl |
| baseUrl_str | https://ucj.org.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T08:23:51Z |
| description | The article is dedicated to the 150th anniversary of the birth of V.O. Plotnikov is an academician of the Academy of Sciences of Ukraine, a chemist widely known to the scientific community, especially in the field of electrochemistry of non-aqueous solutions, the founder of the world-famous Kyiv School of Electrochemistry, which was formed in the 20s of the last century. The article presents the facts of Plotnikov's biography, in particular his studies, the period of his formation as an electrochemist scientist; theoretical and applied research results achieved by him and his followers, which relate to the most progressive for that time provisions on electrolytic dissociation, the chemical theory of solutions and the chemistry of complex compounds. |
| doi_str_mv | 10.33609/2708-129X.89.02.2023.71-82 |
| first_indexed | 2025-09-24T17:43:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
71
УДК 347.471.6(477-25):544.6 doi: 10.33609/2708-129X.89.02.2023.71-82
До 150-річчя від дня народження академіка
ПЛОТНІКОВА Володимира Олександровича
В. І. Пехньо, Л. Б. Коваль, А. О. Омельчук
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського НАН України
просп. Академіка Палладіна, 32/34, Київ 03142, Україна;
koval@ionc.kiev.ua
Статтю присвячено 150-річчю з дня народження В. О. Плотнікова – академіка
АН України, відомого широкому науковому загалу хіміка, особливо в галузі електро-
хімії неводних розчинів, засновника всесвітньовідомої Київської школи електрохімії,
що сформувалася у 20-х роках минулого століття. У статті викладено факти непере-
січної біографії Плотнікова, зокрема період навчання та становлення його як вчено-
го-електрохіміка; наведено теоретичні та прикладні результати досліджень вченого та
його послідовників, які стосуються найпрогресивніших для того часу положень про
електролітичну дисоціацію, хімічну теорію розчинів і хімію комплексних сполук.
Ключові слова: електрохімія, електролітична дисоціація, водні та неводні розчини,
наукова школа.
В. О. Плотніков, академік АН УРСР,
член-кореспондент АН СРСР, професор,
видатний вчений-хімік, засновник
наукових напрямків фізичної, неорганічної
та електрохімії неводних розчинів
Володимир Олександрович Плотніков
народився у 1873 р. у місті Орел (тепер РФ).
Непростими були його юні роки. Через
нужду і злидні він мусив заробляти гроші
приватними уроками для навчання навіть
у школі. Але наполегливість і любов до
знань допомогли йому у 1891 році закінчи-
ти гімназію із золотою медаллю і вступити
до університету. Його революційні погля-
ди, участь у студентському русі перешко
джали навчанню, але попри все у 1895 році
Плотніков закінчив відділення природни-
чих наук фізико-математичного факульте-
ту Московського університету з дипломом
першого ступеня. Ще якийсь час, перш ніж
почати займатися науковою роботою, йому
(19.05.1873–11.09.1947)
72 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2023
До 150-річчя від дня народження академіка ПЛОТНІКОВА Володимира ОлександровичаФІЗИЧНА ХІМІЯ
довелося працювати вчителем історії і гео
графії у Новосельській повітовій школі,
потім – викладачем математики й фізики у
механіко-технічній школі міста Брянська.
Нарешті велике прагнення до наукової
роботи привело його у 1898 році в лаборато-
рію професора М. І. Коновалова у Москов-
ському сільськогосподарському інституті.
Його революційні погляди на тлумачення
і узагальнення низки положень фізичної
хімії, зокрема електрохімії неводних, вод-
них розчинів та розплавлених електролітів,
довго не мали підтримки в реакційно на
лаштованих колах науковців того часу.
Працюючи в лабораторії Коновалова,
вже через рік Плотніков виконав перше
експериментальне дослідження щодо вза-
ємодії сполук алюміній-броміду з вуглець-
сульфідом і органічними бромідами, яке
під назвою «Нові сполуки галоїдних солей
алюмінію з органічними і мінеральними
речовинами» було надруковано у науково-
му журналі. У цій роботі В. О. Плотніков
досліджує комплексні сполуки на основі
тоді ще зовсім нової теорії Вернера і запо-
чатковує свої дослідження з електрохімії
неводних розчинів.
Восени 1899 р. В. О. Плотніков переїхав
до Києва, в Україну, де йому довелося про-
йти шлях від лаборанта до професора Київ-
ського політехнічного інституту – тоді тіль-
ки рік тому заснованого вищого навчально-
го закладу (1898 р.). Нині заклад має назву –
Національний технічний університет «Ки-
ївський політехнічний інститут імені Ігоря
Сікорського» МОН України. Ще працюючи
на посаді молодшого лаборанта, він прово-
дить інтенсивну науково-дослідну роботу і
у 1900 році складає магістерський екзамен,
публікує 2 наукові роботи, виїжджає за кор-
дон у відрядження до Ґеттінґена (Німеччи-
на), де весь літній семестр працює в лабо-
раторії Нернста. У 1902 році – публікує ще
три наукові роботи. У цей період В. О. Плот-
нікову вдалося вперше отримати шляхом
електролізу з неводних розчинів металевий
алюміній за кімнатної температури.
Із того часу ім’я Плотнікова як молодого
талановитого науковця не сходить зі сто-
рінок періодичної преси не тільки у нас, а
й за кордоном. Накопичений науковий ма-
теріал Володимира Олександровича скла-
дає основу його магістерської дисертації,
яку він захищає у 1904 році. Ще через п’ять
років (у 1909 році) Плотніков не без пере-
пон з боку реакційно налаштованої київ-
ської хімічної професури, яка спочатку не
сприйняла нові ідеї вченого і саму роботу
як дисертаційну, успішно захищає доктор-
ську дисертацію «Дослідження з електро-
хімії неводних розчинів» у Московському
університеті.
Під час захисту його опонент – всесвіт-
ньо відомий академік І. О. Каблуков – від-
значив оригінальність роботи, сміливість
і глибину узагальнень, адже вперше було
створено теорію електрохімічних процесів
у неводних розчинах та досліджено меха-
нізм провідності сумішей неелектролітів.
Згодом ця теорія стала класичною і здобула
загальне визнання хіміків усього світу.
Упродовж багатьох років В. О. Плотні-
ков займався не тільки науковою роботою,
а й працював спочатку приват-доцентом
Київського університету, де читав курс
лекцій фізичної хімії (навіть ще до захис
ту докторської дисертації), брав участь в
організації фізико-хімічної лабораторії на
хімічному факультеті. Слухачі – студенти
і науковці, учні й послідовники неоднора-
73https://ucj.org.ua
В. І. Пехньо, Л. Б. Коваль, А. О. Омельчук УХЖ № 02 / ТОМ 89
зово відмічали його блискучі лекції, наси-
чені високим науковим змістом, логічністю
і простотою викладу, його вміння знаходи-
ти спільну мову зі студентами і фахівцями,
його наукові консультації і допомогу. Він
багато працював за сумісництвом у різних
наукових закладах, читав курси лекцій з
неорганічної та фізичної хімії, проводив
активну діяльність у плані підготовки і ви-
ховання молодих наукових кадрів, займав-
ся громадською діяльністю, реорганізацією
та відновленням вищої школи і не тільки.
Науково-педагогічна та організаційна ді-
яльність Плотнікова продовжувалися май
же все його життя, особливо після обрання
його екстраординарним професором КПІ
та ординарним професором кафедри фі-
зичної хімії в 1911 році. 1 червня 1900 року
вважається датою заснування кафедри фі-
зичної хімії КПІ (перший завідувач кафедри
професор В. Ф. Тимофєєв, а з 1909 року –
і до 1941 року кафедру очолював академік
В. О. Плотніков). Два підручники Плотні-
кова, зокрема «Введение в изучение физи-
ческой химии» та «Курс термодинамики»,
написані у 1910 і 1915 роках, упродовж ба-
гатьох років вважали найбільш цінними по-
сібниками для студентів і викладачів вузів.
Наприкінці 1918 року в Україні було
створено Українську академію наук (УАН).
Перший президент УАН академік Володи-
мир Іванович Вернадський (1863–1954) –
всесвітньо відомий вчений в галузі геохі-
мії, натураліст і філософ, став не тільки за-
сновником нового розділу науки біогеохімії
та автором вчення про біосферу й ноосфе-
ру, але й засновником і першим керівником
Хімічної (біогеохімічної) лабораторії УАН
(у 1918–1919 роках). Через його відряджен-
ня (іноді – довготривалі) керівництво здійс
нювали також академіки УАН В. А. Кістя-
ковський (1919–1920) та В. О. Плотніков
(1920–1922).
У 1920 році В. О. Плотнікова обирають
дійсним членом Академії наук УСРР, а зго-
дом, у 1931 році – членом-кореспондентом
Академії наук СРСР.
Майже водночас із Хімічною лаборато
рією УАН у 1922 році на базі хімічного відді-
лення Київського політехнічного інституту
було створено Науково-дослідну кафедру
хімії Народного Комісаріату Освіти УСРР
(далі – НКО), яка складалася з двох сек-
цій – загальної хімії та органічної хімії.
З моменту створення Науково-дослід-
ної кафедри Плотніков керує саме секці-
єю загальної хімії, яка згодом стала од-
ним зі значних центрів наукової роботи
в УСРР. У секції загальної хімії працюва-
ли професори В. О. Ізбеков, М. О. Раби-
нович; наукові співробітники М. І. Уса-
нович, П. З. Фішер, В. С. Фінкельштейн,
Б. П. Брунс, Б. Ф. Ормонт, С. Й. Якубсон,
(до речі, М. І. Усанович, майбутній акаде-
мік АН Казахської РСР, М. О. Рабинович і
С. Й. Якубсон починали свою наукову діяль-
ність ще в Хімічній лабораторії у 1918 ро
ці за часів В. І. Вернадського); аспіранти
О. К. Кудра, Я. А. Фіалков (у майбутньому –
члени-кореспонденти НАН України).
Під керівництвом В. О. Плотнікова біль
шість наукових досліджень як у Хімічній
лабораторії УАН, так і на кафедрі КПІ мали
теоретично-експериментальний напрямок,
їх проводили навколо фізико-хімії невод-
них розчинів, вивчення природи електро
літів і розчинів загалом (а саме: роль діелек-
тричної сталої в утворенні електропровід-
них систем, дослідження щодо теорії елек-
трохімічного резонансу, визначення рядів
74 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2023
До 150-річчя від дня народження академіка ПЛОТНІКОВА Володимира ОлександровичаФІЗИЧНА ХІМІЯ
напруг для розчинників, електропровідно-
сті твердих кристалогідратів тощо). В пла-
ні дослідження будови матерії у 1924 р.
В. О. Плотніков розробив теорію протоно-
вої ізомерії та поняття про мікронейтрони,
яка на 3 роки випередила докази існування
Нейтрино!
Хімічна лабораторія УАН функціонува-
ла впродовж двох періодів: у 1919–1922 рр.
(до злиття з Науково-дослідною кафед
рою НКО при КПІ) і після відновлення
у 1928–1931 рр. У лабораторії працюва-
ли М. М. Граціанський, Д. П. Зосимович,
М. О. Рабинович, Г. П. Майтак, О. К. Кудра,
Н. М. Зюскін, К. М. Іванов, В. П. Машовець,
Д. А. Поспєхов, В. К. Разумов, А. С. Фокін,
М. С. Фортунатов, С. Й. Якубсон – вчені, що
вже були знаними науковцями і складали
основу Київської школи електрохіміків. Се-
ред виконаних важливих досліджень – син-
тез метанолу на потрійних каталізаторах
із суміші СО і Н2, вивчення реакцій в полі
високої напруги і високої частоти, рафіну-
вання алюмінію з розтоплених хлоридних
ванн, алюмініювання і корозія, електролі-
тичне добування арсенату натрію і арсена-
ту свинцю та інше.
Як результат організаційної діяльності
Української академії наук у період першого
десятиліття свого існування та реорганіза-
ції вищої школи, новостворений Науково-
дослідний інститут хімії НКО, об’єднаний
з Хімічною лабораторією УАН, було за-
кріплено у складі Академії наук як Інсти-
тут хімії Української республіки у вересні
1931 року.
Таким чином, В. О. Плотніков з 1909 і
до 1941 року очолює кафедру фізичної хі-
мії КПІ, з 1920 року – Хімічну лабораторію
УАН, з 1922 – водночас керує Науково-дос
лідною кафедрою хімії НКО, з 1930 – На-
уково-дослідним інститутом хімії НКО.
У 1931 – на десять років (саме до початку
війни 1941 р.) Плотнікову на знак визнання
видатних наукових здобутків випала честь
стати першим очільником створеної акаде-
мічної установи – Інституту хімії АН УРСР
(нині – Інститут загальної та неорганічної
хімії імені В. І. Вернадського НАН Украї-
ни). Разом із тим він працює як професор,
керівник кафедри, читає курси лекцій і вла-
штовує консультації студентам і науков-
цям Київського політехнічного інституту,
Київського університету, Медінституту та
інших наукових закладів, веде значну робо-
ту з підготовки молодих наукових кадрів.
Праця за сумісництвом була дуже пошире-
на в ті часи через недостатню кількість про-
фесорсько-викладацького складу.
Наприкінці 1931 року Інститут хімії
УАН на чолі з директором – академіком
В. О. Плотніковим, являв собою малочи
сельний колектив і нараховував лише 19 на
укових співробітників, серед яких були
В. О. Ізбеков, Я. А. Фіалков, І. Л. Кацнельсон,
М. О. Рабинович, О. К. Кудра, М. С. Форту-
натов, Ю. К. Делімарський, С. Й. Якубсон та
інші, і 25 аспірантів, у тому числі Ю. Я. Го-
ренбейн, О. Т. Нижник, С. Д. Шаргород-
ський, І. А. Шека, О. А. Шокол, З. А. Янке-
левич, І. М. Подорван, О. І. Шор та інші [1].
Багато цінного, оригінального і нового
привніс В. О. Плотніков у науку, зокрема,
у фізичну хімію. Його наукова діяльність
різнобічна, але центральною проблемою зі
значною часткою уваги були праці, присвя-
чені проблемі електрохімії неводних роз-
чинів. Основна заслуга В. О. Плотнікова та
його школи полягала в тому, що вони од-
ними з перших зробили спробу об’єднати
75https://ucj.org.ua
В. І. Пехньо, Л. Б. Коваль, А. О. Омельчук УХЖ № 02 / ТОМ 89
найбільш прогресивні для того часу теоре-
тичні положення про електролітичну дис-
оціацію, хімічну теорію розчинів та хімію
комплексних сполук.
На межі двох століть боротьба між
прихильниками та противниками теорії
електролітичної дисоціації Арреніуса до-
сягла найвищої напруги. На підставі влас-
них теоретичних уявлень і численних екс-
периментальних матеріалів, виконаних
В. О. Плотніковим, В. О. Ізбековим та ін-
шими співробітниками, було створено те-
орії електрохімічних процесів у неводних
розчинах і механізму електропровідності
сумішей неелектролітів, які стали класич-
ними. В. О. Плотніков виявив існування
тісного зв’язку між електролітичною дис-
оціацією і комплексоутворенням у розчи-
нах, експериментально підтвердив хімічну
теорію розчинів Д. І. Менделєєва. Для пояс-
нення електропровідності розчинів запро-
понував оригінальну гіпотезу і сформулю-
вав концепцію так званої електрохімічної
відповідності, відомої ще під назвою елек
трохімічний резонанс. Плотніков фактич-
но одним із перших заявив, що необхідною
умовою утворення електролітного розчину
обидва компоненти – розчинена речовина
й розчинник – повинні вступати один з од-
ним у резонанс, що означало, по суті, ви-
знання взаємодії між ними.
Теорію утворення розчинів, в основі
якої лежить хімічна взаємодія між речо-
виною, що розчиняється, та розчинником,
більш послідовно розвивали інші колеги та
учні В. О. Плотнікова – М. О. Рабинович,
М. А. Клочко (Бендецький), М. І. Усанович,
Я. А. Фіалков, внесок яких у науку важко
переоцінити.
Професор М. О. Рабинович ще у доктор-
ській дисертації «Природа електролітичної
дисоціації» сформулював основні її поло-
ження. Він вважав за необхідне відмовити-
ся від уявлень про розчин як про ідеальну
фізичну систему, а за аналізу явищ роз-
чинення речовин враховувати взаємодію
Співробітники
Інституту хімії АН УРСР
Зліва направо:
аспірант І. А. Шека,
ст. лаборант Б. Ф. Шапіро,
аспірант І. М. Подорван,
акад. АН УРСР,
директор Інституту
В. О. Плотніков,
аспірантка З. А. Янкелевич,
аспірант Ю. Я. Горенбейн,
ст. н. с., канд. хім. н.
С. Й. Якубсон.
(Фото 1932 року)
76 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2023
До 150-річчя від дня народження академіка ПЛОТНІКОВА Володимира ОлександровичаФІЗИЧНА ХІМІЯ
молекул розчинника як із молекулами речо-
вини, що розчиняється (сольватацію), так
і з іонами, що утворюються при дисоціації
(іон-молекулярна, іон-іонна взаємодія).
Узагальнюючи результати досліджень
з електропровідності неводних розчинів,
М. А. Клочко (Бендецький) виявив, що в
бінарних системах у випадку утворення
сполуки на ізотермах електропровідності
зазвичай реєструють так звані сингулярні
точки (екстремум або злам), які відпові-
дають складу утвореної сполуки. Що біль-
шою є термічна стійкість такої сполуки,
то більш точно можна визначити її склад.
М. А. Клочко запропонував використову-
вати дослідження ізотерм провідності бі-
нарних систем як метод фізико-хімічного
аналізу для визначення характеру взаємодії
між компонентами.
М. І. Усанович висунув припущення про
те, що необхідною умовою взаємодії між
компонентами розчину є їхні певні власти-
вості. Їх він визначив як кислотно-основні
функції (властивості) речовини і запропо-
нував використовувати поняття «кислота»
та «основа» не для характеристики класу
речовини, а для опису їхніх властивостей.
Кислота – це речовина, що здатна бути до-
нором катіонів, у тому числі протонів, або
притягувати аніони, включаючи електрон.
Основа – це речовина, що здатна приєдну-
вати катіони, у тому числі протони, або від-
давати електрони чи аніони.
Значний внесок у розвиток хімічної те-
орії розчинів та хімії комплексних сполук
зробив Я. А. Фіалков – член-кореспондент
АН УРСР із 1945 р., фундатор фармаце-
втичної хімії в Україні, його учні та послі-
довники. Згідно уявлень Я. А. Фіалкова,
електролітні розчини – це системи, які
утворюються внаслідок процесів сольва-
тації, комплексоутворення, формування
нових іоногенних сполук. Природа коорди-
наційного зв’язку та механізм їхнього утво-
рення визначають електрохімічні власти-
вості розчинів електролітів та іони, на які
вони дисоціюють. Саме комплексні сполу-
ки, що утворилися при розчиненні, відпо-
відають за властивості розчинів, тому знач-
ну увагу слід приділяли вивченню умов
їхнього утворення та визначенню стійкості
за допомогою нових методів фізико-хіміч-
ного аналізу розчинів [2, 3].
Одними з перших аспірантів В. О. Плот-
нікова у новоствореному
Інституті хімії УАН були І. А. Шека
(член-кореспондант НАН України з 1967 р.)
та З. А. Янкелевич, які показали, що дослід-
жуючи електропровідність багатокомпо-
нентних систем, можна встановити склад
комплексів, які при цьому утворюються.
У випадку непровідних та малопровідних
систем склад комплексів можна оцінити,
порівнюючи розраховані та експеримен-
тально визначені значення діелектричної
проникності: комплексним сполукам, як
правило, відповідають максимальні відхи-
лення, які реєструють у системах [4, 5].
Аналіз праць В. О. Плотнікова, колег
і його учнів довоєнного періоду та їхнє
значення для подальшого розвитку дослі-
джень з електрохімії водних і неводних
розчинів досить ретельно висвітлено в ог-
ляді В. О. Ізбекова та І. Л. Кацнельсона у
Збірнику 1936 року, присвяченому 35-літ-
тю наукової, педагогічної та громадської ді-
яльності В. О. Плотнікова Крім вищезгада-
ного огляду у Збірнику представлено статті
й огляди вже добре відомих на той час на-
уковців, його однодумців, співробітників,
77https://ucj.org.ua
В. І. Пехньо, Л. Б. Коваль, А. О. Омельчук УХЖ № 02 / ТОМ 89
учнів – І. О. Каблукова, М. І. Усановича,
М. А. Клочка (Бендецького), Я. А. Фіалкова,
У. Т. Шварцмана, П. З. Фішера, С. Й. Якуб-
сон, М. М. Граціанського, М. С. Фортунатова,
Ю. К. Делімарського, Ю. Я. Горенбейна [1].
Започатковані В. О. Плотніковим дослі-
дження з електрохімії неводних середовищ,
які особливо розвинулися у 1920–30-х ро-
ках в оригінальний новий науковий на-
прям, отримали назву «Київська електро-
хімічна школа». Серед напрямів та об’єктів
досліджень науковців Київської електрохі-
мічної школи у неводних та розплавлених
електролітах на той час були:
– електрохімічне вивчення систем з
малими діелектричними сталими та
дослідження концентрованих розчи-
нів (Ю. Я. Горенбейн, М. М. Граціан-
ський, В. О. Ізбеков, М. О. Рабинович,
І. А. Шека, Я. А. Фіалков, С. І. Якубсон);
– термохімія комплексних сполук у не-
водних розчинах (С. Й. Якубсон),
– визначення діелектричної сталої і ди-
польних моментів молекул (І. А. Шека,
З. А. Янкелевич);
– розроблення оптичних методів дослі-
дження неводних розчинів (І. М. По-
дорван, В. П. Чалий);
– реакції обміну в розплавах та не-
водних розчинах (У. Й. Шварцман,
Е. Я. Горенбейн, І. Л. Кацнельсон,
С. Й. Якубсон, Ю. К. Делімарський);
− електрохімічні властивості систем
з малими діелектричними сталими,
міжмолекулярні та міжіонні взаємодії
у розчинах (Ю. Я. Горенбейн);
− гальванічні елементи, концентраційні
ланцюги, напруги розкладу електро-
літів (Л. С. Беренблюм, Ю. К. Делімар-
ський, Д. П. Зосимович, С. І. Якубсон).
Крім фундаментальних досліджень фі-
зико-хімічних властивостей неводних роз-
чинів електролітів науковці значну увагу
приділяли дослідженням, метою яких було
вирішення практичних завдань, зокрема
електрохімічного вилучення та рафіну-
вання металів. Серед них слід відзначити
піонерські роботи школи В. О. Плотнікова
раннього періоду щодо виділення цирко-
нію, берилію, алюмінію тощо з неводних і
розплавлених електролітів; дослідження,
спрямовані на електролітичне рафінуван-
ня та отримання алюмінію в хлоридних
розплавах (М. С. Фортунатов, У. Й. Шварц-
ман); вилучення металів та інших продуктів
із водних та неводних розчинів (Є. Б. Гіт-
ман, М. М. Граціанський, Д. П. Зосимович,
В. О. Ізбеков, І. Л. Кацнельсон, О. К. Кудра,
М. А. Клочко (Бендецький) М. С. Фортуна-
тов, З. А. Янкелевич (Шека).
Це підтвердження того, що Володимир
Олександрович був не «чистим» теорети-
ком, а займався важливими питаннями
прикладного характеру. Численні дослі-
дження щодо взаємодії між сполуками алю-
міній хлориду та алюміній броміду призве-
ли до їхнього практичного використання
як каталізаторів. Пізніше В. О. Плотніков зі
своїми співробітниками виділили електро-
лізом із неводних розчинів і розтопів лужні
метали, алюміній, талій, арсенікум, срібло,
мідь, ванадій, цирконій тощо; довели мож-
ливість отримання цезію, літію, плюмбуму,
створення нових концентраційних галь-
ванічних елементів з утворенням сплавів;
синтезували низку координаційних сполук
на основі галогенідів алюмінію, лужних ме-
талів та органічних сполук (бензол, толуол,
ксилол, нітробензол, нітрометан, етил-бро-
мід, етилен-бромід та інші); визначили
78 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2023
До 150-річчя від дня народження академіка ПЛОТНІКОВА Володимира ОлександровичаФІЗИЧНА ХІМІЯ
напруги розкладання багатокомпонентних
неводних систем, що містять галогеніди
різних металів.
У 1936 році В. О. Плотніков, І. А. Шека
та З. А. Янкелевич систематизували та уза-
гальнили дані з електролітичного вилучен-
ня металів із неводних розчинів у вигляді
монографії, яка й досі не втратила своєї
цінності [5].
У 40-х роках минулого століття завдя-
ки проведеним численним дослідженням
В. О. Ізбекова, Я. А. Фіалкова, О. Т. Ниж-
ник, В. А. Циммергакла отримано перший в
країні кілограм металевого індію [6, 7].
Підсумовуючи наукову діяльність В. О.
Плотнікова та його школи, про яку йшла
мова вище і не тільки, можна стверджува-
ти, що у передвоєнні роки Київська школа
електрохіміків зробила найбільш вагомий
внесок у вивчення природи електролітних
розчинів, була провідною в колишньому
СРСР і до 1941 року набула світового ви-
знання. А виконані наукові та прикладні
роботи заклали основи для первинного
і подальшого розвитку промисловості,
пов’язаної з одержанням чистих та особли-
во чистих металів електрохімічними мето-
дами, яка отримала пріоритетний розвиток
в Україні у повоєнні роки.
Всього у співавторстві Плотніков опуб
лікував близько 250 наукових праць, на-
писав підручники «Введение в изучение
физической химии» та «Курс термодинами-
ки» (вищезгадані), які впродовж багатьох
років були базовими посібниками з цих
дисциплін для студентів і викладачів вузів
України.
Війна, що почалася в нашій країні у
червні 1941 року, застала В. О. Плотнікова
в окупованому німцями Києві, де він зали-
шався майже до кінця окупації. Академію
було евакуйовано на схід, а він був серед тих
науковців (а серед них – академіки, профе-
сори доценти тощо), які з різних причин не
змогли евакуюватися. У жовтні 1941 року
вони провели у Києві збори і оголосили на
них про відновлення УАН. Її президентом
обрали саме Плотнікова. Як пише академік
В. Локтєв: «Це була свідома позиція людей,
які у надзвичайно складних умовах окупа-
ції намагалися не дати вмерти науці, тому
робили все можливе, щоб хоча б які-небудь
інститути функціонували» [8].
Дослідження, започатковані академіком
В. О. Плотніковим, а також праці його уч-
нів і послідовників першого покоління вче-
них отримали логічне продовження та роз-
виток у повоєнні роки, особливо в Інститу-
ті загальної та неорганічної хімії АН УРСР.
Ще у 40-х роках були розгорнуті все-
бічні комплексні дослідження в галузі фі-
зичної хімії та електрохімії іонних розпла-
вів. Засновниками та керівниками стали
В. О. Ізбеков та Ю. К. Делімарський. Саме
під керівництвом Ю. К. Делімарського було
розроблено фізико-хімічні основи електро-
лізу розплавів щодо одержання й рафіну-
вання багатьох металів, зокрема, рідкісних
елементів – берилію та цирконію, їхні тех-
нології у промислових масштабах.
На початку 70-х років було зареєстро-
вано наукове відкриття – явище електро-
літичного перенесення металів із катода на
анод, авторами якого були Ю. К. Делімар-
ський, О. Г. Зарубицький та В. Г. Будник.
Це відкриття започаткувало новий напря-
мок досліджень – піроелектрометалургію
кольорових металів. Завдяки результатам
фундаментальних досліджень у галузі хі-
мії та технології розплавлених електролітів
79https://ucj.org.ua
В. І. Пехньо, Л. Б. Коваль, А. О. Омельчук УХЖ № 02 / ТОМ 89
творчий колектив Інституту не лише зберіг
провідні позиції в тодішньому Радянсько-
му Союзі, а й завоював заслужений автори-
тет та визнання міжнародного наукового
загалу.
Особливою увагою у повоєнні роки ко-
ристувалися дослідження співробітників і
послідовників Плотнікова з електролітич-
них методів одержання чистих та особливо
чистих металів (І. А. Шека, Д. П. Зосимович,
М. О. Шваб, Л. Х. Козін та інші). На основі
результатів фундаментальних досліджень
електродних процесів розряду-іонізації
цинку, кадмію, міді, марганцю, хрому, залі-
за, нікелю, кобальту в розчинах електролі-
тів різного складу було створено нові тех-
нологічні процеси електрохімічного одер-
жання чистих та особливо чистих металів.
Вперше в практиці кольорової металургії
було розроблено та впроваджено у вироб-
ництво технологічний процес отримання
індію високої чистоти. В основу створеного
процесу було покладено амальгамний елек-
троліз (О. Т. Нижник, Л. Х. Козін).
Широкого розвитку набули досліджен-
ня закономірностей кінетики електродних
процесів (Ю. К. Делімарський, О. В. Горо-
диський, В. І. Шаповал, Е. В. Панов); тер-
модинаміки та будови подвійного елект
родного шару (Б. Ф. Марков, В. Д. При-
сяжний); електролізу та масообміну між
електродами (О. Г. Зарубицький, І. М. Шей-
ко, А. О. Омельчук); будови іонних розпла-
вів та комплексоутворення (С. В. Волков,
В. Д. Присяжний, С. О. Кириллов) стали
підґрунтям нових галузей промисловості –
піроелектрометалургії (О. Г. Зарубицький,
А. О. Омельчук) та електрохімічного синте-
зу сполук тугоплавких металів (В. І. Шапо-
вал, Х. Б. Кушхов, Е. В. Панов).
Науковий напрям – фотоелектрохімія та
перші розробки електрохімічних сенсорів,
започаткували учні та послідовники ака-
деміка О. В. Городиського – О. Т. Васько та
Г. Я. Колбасов (нині – член-кореспондент
НАН України).
Іншим широко відомим науковим на-
прямком діяльності хіміків Інституту хімії
АН УРСР із перших днів його існування
стала фізична хімія координаційних спо-
лук. Ранні праці О. В. Плотнікова, Я. А. Фі-
алкова та їхніх послідовників отримали
подальший розвиток у роботах академіків
НАН України А. К. Бабка, К. Б. Яцимирсько-
го, С. В. Волкова, В. І. Пехньо, членів-ко-
респондентів НАН України І. А. Шеки,
Ю. А. Малєтіна, докторів хімічних наук
Н. А. Костроміної, О. К. Трунової та інших.
Дослідження в області електроосаджен-
ня металів та гальванотехніки в Інституті
тісно пов’язані з електрохімією координа-
ційних сполук і ведуть їх на сьогодні док-
тори хімічних наук В. С. Кублановський та
О. Л. Берсірова. Систематичні досліджен-
ні твердих електролітів різного складу та
структури виконують і в наші дні у відді-
лі, який очолює академік НАН України
А. Г. Білоус [9, 10].
В огляді «Наукова електрохімічна шко-
ла Києва», який нещодавно опубліковано
в «Українському хімічному журналі», ре-
тельно висвітлено дослідження і сучасний
стан Київської школи електрохіміків, за-
сновником якої був В. О. Плотніков. Дослі-
дження в галузі електрохімії, які виконано
в Інституті загальної та неорганічної хімії
ім. В. І. Вернадського НАН України, Наці-
ональному технічному університеті «Ки-
ївський політехнічний інститут імені Іго-
ря Сікорського» МОН України, Інституті
80 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2023
До 150-річчя від дня народження академіка ПЛОТНІКОВА Володимира ОлександровичаФІЗИЧНА ХІМІЯ
фізичної хімії імені Л. В. Писаржевського
НАН України, у Національному універси-
теті біоресурсів і природокористування
України та інших наукових закладах, вне-
сли вагомий вклад у теоретичну і приклад-
ну електрохімію: теорію електродних про-
цесів, електрохімію комплексних сполук,
електрохімічний масоперенос, хімічні дже-
рела струму, електрокаталіз, електрохімічні
пристрої, теоретичну та інженерну гальва-
нотехніку, гідроелектрометалургію, фото-
електрохімію, електрохімічну екологію та
інші напрямки сучасної хімії і завоювали
заслужений авторитет та визнання міжна-
родного наукового загалу [10].
Оскільки статтю присвячено академіку
В. О. Плотнікову, спогадам про його життя
і наукову діяльність, декілька рядків варто
присвятити саме приватному життю і саме
через те, що про нього мало що відомо ши-
рокому загалу читачів. А людиною він був
неординарною.
«Академік із примхами» – під таким за-
головком надруковано спогади про життя
В. О. Плотнікова у книзі «Доля правды»
автора Ю. Я. Фіалкова, професора кафе-
дри фізичної хімії КПІ та доволі відомо-
го літературознавця й письменника, сина
знаменитого хіміка, члена-кореспондента
АН УРСР Я. А. Фіалкова [11].
Юрій Якович зустрічався з В. О. Плот-
ніковим ще хлопчиною, коли приходив
до батька на кафедру фізичної хімії КПІ.
Він згадує, що в хімічних колах тих часів
(30-ті – 40-ві роки минулого століття) хо-
дило багато цікавих історій та чуток про
Плотнікова – курйозних і не тільки… Ве-
лика кількість таких історій доводить, що
Плотнікова любили – і співробітники, і
студенти. Автор книги яскраво описує ок-
ремі факти з життя Володимира Олександ
ровича – подекуди дійсно «примхливого»:
його аскетичний побут, більш ніж скромне,
як для професора, помешкання, його звич-
ки – щоденні прогулянки пішки з важким
рюкзаком, навесні та влітку – веслування
на човні, а взимку – катання на ковзанах по
замерзлому Дніпру.
Незважаючи на неспортивну зовніш-
ність, академік дуже любив спорт та при-
свячував йому багато часу, грав в одній з
перших у Києві футбольній команді. Разом
із цим наприкінці свого життя він мав не
дуже міцне здоров'я, з роками майже пов-
ністю втратив зір. Ю. Я. Фіалков також
проливає світло на деякі інші факти з жит-
тя славетного вченого та події під час війни
і потім.
Закінчує спогади Ю. Я. Фіалков такими
словами: «Плотніков був безмежно відда
ний науці. І вченим Володимир Олексан
дрович справді був неабияким. Насамперед
про непересічність говорять його наукові
досягнення, з яких тут згадаю лише одне:
саме Плотнікову першому у світі вдалося
здійснити електролітичне виділення алю
мінію за нормальної температури з роз
чинів (зрозуміло, неводних). Це відкриття
виросло потім у широкий напрям у світової
електрохімії, історики якої ставлять ім'я
Плотнікова поруч з іменами найбільших
корифеїв. Залишається сподіватися, що
майбутні історики науки в Україні відда
дуть належне Володимиру Олександровичу
Плотнікову — одній з найпомітніших по
статей вітчизняної хімії».
81https://ucj.org.ua
В. І. Пехньо, Л. Б. Коваль, А. О. Омельчук УХЖ № 02 / ТОМ 89
To the 150th anniversary
of the birth academician
Volodymyr Oleksandrovich PLOTNIKOV
V.I. Pekhno, L.B. Koval, A.O. Omelchuk
Institute of General and Inorganic Chemistry
named after V. I. Vernadskyi of the National
Academy of Sciences of Ukraine
Akad. Palladin ave, 32/34, Kyiv 03142, Ukraine
The article is dedicated to the 150th an-
niversary of the birth of V.O. Plotnikov is an
academician of the Academy of Sciences of
Ukraine, a chemist widely known to the scien
tific community, especially in the field of elec-
trochemistry of non-aqueous solutions, the
founder of the world-famous Kyiv School of
Electrochemistry, which was formed in the
20s of the last century. The article presents the
facts of Plotnikov's biography, in particular
his studies, the period of his formation as an
electrochemist scientist; theoretical and ap-
plied research results achieved by him and his
followers, which relate to the most progressive
for that time provisions on electrolytic disso
ciation, the chemical theory of solutions and
the chemistry of complex compounds.
Key words: electrochemistry, electrolytic
dissociation, aqueous and non-aqueous solu-
tions, scientific school
ЛІТЕРАТУРА
1. Збiрник, присвячений тридцятип'ятиліттю
наукової діяльності академіка В. О. Плот-
нiкова : 1899–1934 [Текст] : наукове видання
АН УСРР. Київ : АН УСРР, 1936. 288 с.
2. Делімарський Ю. К., Заєць Ю. К. Розви-
ток електрохімії на Україні: брошура. 1957,
Київ: Вид-во АН УРСР. 57 с.
3. Фиалков Я. А. Исследования в области
комплексных соединений галогенидов алю-
миния и полигалогенидов // Успехи химии,
1946. 15 (4). С. 485–519.
4. Шека І. А., Янкелевич З. А. Фізико-хіміч-
ні властивості неводних розчинів. Вісті
АН УСРР, 1934. № 2. С. 51–64.
5. Плотнiков В. О., Шека І. А., Янкелевич З. А.
Електролітичне вилучення металів з невод-
них розчинів, 1936. К.: Вид-во АН УСРР.
152 с.
6. Нижник О. Т. Виділення індію з відходів
пірометалургії цинку // Записки інститу-
ту хімії Академії наук УРСР, 1946. Вип. 2.
С. 71–84.
7. Плотников В. О. Роботи лабораторії невод-
них розчинів. Записки інституту хімії Ака-
демії наук УРСР, 1947. 9 (3). С. 315–327.
8. Локтєв В. 100 років Національній академії:
неювілейні роздуми // Світогляд. № 6 (74),
2018. С. 14–27.
9. Інститут загальної та неорганічної хімії іме-
ні В. І. Вернадського НАН України на межі
тисячоліть (1931–2021). До 90-річчя від дня
заснування; редкол.: В. І. Пехньо (голова) та
ін.: ювілейне наук.-поп. вид-ня. К.: МПБП
«Гордон», 2021. 292 с., з іл.
10. Пехньо В. І., Омельчук А. О., Лінючева О. В.
Наукова електрохімічна школа Києва //
Укр. хім. журнал, 2022. Т. 88. № 6. С. 71–101.
11. Фиалков Ю. Я. Доля правды. Санкт-Петер-
бург: АЛЕТЕЙЯ, 2004.
REFERENCES
1. The collection dedicated to the thirty-fifth
anniversary of the scientific activity of acade-
mician Volodymyr Oleksandrovich Plotnikov
1899-1934. Kyiv: Publishing house USRR.
1936. 69–132 [in Ukrainian].
82 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2023
До 150-річчя від дня народження академіка ПЛОТНІКОВА Володимира ОлександровичаФІЗИЧНА ХІМІЯ
2. Yu.K. Delimarskyi, A.I. Zayets. Development
of electrochemistry in Ukraine. (brochure)
1957. Kyiv: Publishing House of the Academy
of Sciences of the Ukrainian SSR. 57 p.
3. Fialkov Ya.А. Research in the field of complex
compounds of aluminum halides and polyha
lides. Russian Chemical Reviews. 1946. 15 (4):
485–519 (in Russian).
4. Sheka I.A., Yankelevich Z.A. Physico-chemical
properties of non-aqueous solutions. News of
the Academy of Sciences of the USSR. 1934. 2:
51–64 [in Ukrainian].
5. Plotnikov V.O., Sheka I.A., Yankelevich Z.A.
Electrolytic extraction of metals from non-
aqueous solutions. 1936. K.: Edition of the
Academy of Sciences of the USSR. 152 p. [in
Ukrainian].
6. Nyzhnyk O.T. Isolation of indium from zinc
pyrometallurgy waste. Records of the Institute
of Chemistry of the Academy of Sciences of the
Ukrainian SSR. 1946. 2: 71–84 [in Ukrainian].
7. Plotnikov V.O. Works of the laboratory of
non-aqueous solutions. Memoirs of the Institute
of Chemistry, Academy of Sciences of the Ukrai
nian SSR. 1947. 9 (3): 315–327 [in Ukrainian].
8. Loktev V. 100 years of the National Academy:
non-anniversary reflections. Svitohlyad. 2018.
6 (74): 14–27 [in Ukrainian].
9. Institute of General and Inorganic Chemistry
named after V.I. Vernadsky National Academy
of Sciences of Ukraine at the turn of the millen-
nium (1931–2021) to the 90th anniversary of
its foundation; Editor: V.I. Pekhnyo (chairman)
and others: jubilee scientific and popular publi-
cation. K.: Gordon. 2021. 292 p. [in Ukrainian].
10. Pekhnyo V.I., Omelchuk A.O., Linyucheva O.V.
Scientific Electrochemical School of Kyiv . Ukr.
Chem. Journal. 2022. 88(6): 71–101 [in Ukra
inian].
11. Fialkov Yu.Ya. The fate of truth. St. Petersburg,
"ALETEYA" Publishing House. 2004 [in Rus-
sian].
Стаття надійшла 12.03.2023.
|
| id | oai:ojs2.1444248.nisspano.web.hosting-test.net:article-530 |
| institution | Ukrainian Chemistry Journal |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2026-07-23T01:09:33Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | ucjorgua/06/38032a6dcd008c1bc78b38c1bcea5b06.pdf |
| spelling | oai:ojs2.1444248.nisspano.web.hosting-test.net:article-5302026-07-22T08:23:51Z To the 150th anniversary of the birth academician Volodymyr Oleksandrovich PLOTNIKOV Pekhnyo, Vasyl Omel’chuk , Anatoliy Koval, Larisa electrochemistry, electrolytic dissociation, aqueous and non-aqueous solutions, scientific school The article is dedicated to the 150th anniversary of the birth of V.O. Plotnikov is an academician of the Academy of Sciences of Ukraine, a chemist widely known to the scientific community, especially in the field of electrochemistry of non-aqueous solutions, the founder of the world-famous Kyiv School of Electrochemistry, which was formed in the 20s of the last century. The article presents the facts of Plotnikov's biography, in particular his studies, the period of his formation as an electrochemist scientist; theoretical and applied research results achieved by him and his followers, which relate to the most progressive for that time provisions on electrolytic dissociation, the chemical theory of solutions and the chemistry of complex compounds. V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry 2023-03-24 Article Article Physical chemistry Физическая xимия Фізична xімія application/pdf https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/530 10.33609/2708-129X.89.02.2023.71-82 Ukrainian Chemistry Journal; Vol. 89 No. 2 (2023): Ukrainian Chemistry Journal; 71-82 Украинский химический журнал; ##issue.vol## 89 ##issue.no## 2 (2023): Ukrainian Chemistry Journal; 71-82 Український хімічний журнал; Том 89 № 2 (2023): Український хімічний журнал; 71-82 2708-129X 2708-1281 en https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/530/266 Copyright (c) 2023 Vasyl Pekhnyo, Anatoliy Omel’chuk , Larisa Koval https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 |
| spellingShingle | Pekhnyo, Vasyl Omel’chuk , Anatoliy Koval, Larisa To the 150th anniversary of the birth academician Volodymyr Oleksandrovich PLOTNIKOV |
| title | To the 150th anniversary of the birth academician Volodymyr Oleksandrovich PLOTNIKOV |
| title_full | To the 150th anniversary of the birth academician Volodymyr Oleksandrovich PLOTNIKOV |
| title_fullStr | To the 150th anniversary of the birth academician Volodymyr Oleksandrovich PLOTNIKOV |
| title_full_unstemmed | To the 150th anniversary of the birth academician Volodymyr Oleksandrovich PLOTNIKOV |
| title_short | To the 150th anniversary of the birth academician Volodymyr Oleksandrovich PLOTNIKOV |
| title_sort | to the 150th anniversary of the birth academician volodymyr oleksandrovich plotnikov |
| topic_facet | electrochemistry electrolytic dissociation aqueous and non-aqueous solutions scientific school |
| url | https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/530 |
| work_keys_str_mv | AT pekhnyovasyl tothe150thanniversaryofthebirthacademicianvolodymyroleksandrovichplotnikov AT omelchukanatoliy tothe150thanniversaryofthebirthacademicianvolodymyroleksandrovichplotnikov AT kovallarisa tothe150thanniversaryofthebirthacademicianvolodymyroleksandrovichplotnikov |