Cover Image

OBTAINING A LOW COST ADSORBENT FROM A BIODEGRADABLE POLYMER FOR THE REMOVAL OF LOW MOLECULAR ORGANIC COMPOUNDS FROM SOLUTIONS OF TECHNOLOGICAL ORIGIN

The work solves the problem of obtaining adsorbents from cheap and available feedstock  able for the removal of low-molecular-weight toxic organic substances from aqueous solutions. It is proposed to obtain an adsorbent from the wastes of such biodegradable poly­mer as polylactic acid (...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2024
Main Authors: Dzyazko, Yuliya, Molina, Luiza Carla Augusta, Ribeiro, Anna Carla, Wernke, Gessica, Bergamasco, Rosangela
Format: Article
Language:English
Published: V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry 2024
Online Access:https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/678
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Ukrainian Chemistry Journal
Download file: Pdf

Institution

Ukrainian Chemistry Journal
_version_ 1871466057295724544
author Dzyazko, Yuliya
Molina, Luiza Carla Augusta
Ribeiro, Anna Carla
Wernke, Gessica
Bergamasco, Rosangela
author_facet Dzyazko, Yuliya
Molina, Luiza Carla Augusta
Ribeiro, Anna Carla
Wernke, Gessica
Bergamasco, Rosangela
author_institution_txt_mv [ { "author": "Yuliya Dzyazko", "institution": "V. I. Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry" }, { "author": "Luiza Carla Augusta Molina", "institution": "State University of Maringá" }, { "author": "Anna Carla Ribeiro", "institution": "University of Maringá" }, { "author": "Gessica Wernke", "institution": "State University of Maringá" }, { "author": "Rosangela Bergamasco", "institution": "State University of Maringá" } ]
author_sort Dzyazko, Yuliya
baseUrl_str https://ucj.org.ua/index.php/journal/oai
collection OJS
datestamp_date 2026-07-22T08:23:54Z
description The work solves the problem of obtaining adsorbents from cheap and available feedstock  able for the removal of low-molecular-weight toxic organic substances from aqueous solutions. It is proposed to obtain an adsorbent from the wastes of such biodegradable poly­mer as polylactic acid (PLA), for example, from used packaging. The polymer was heated up to the melting point, cooled and ground. The thermally treated PLA sample contained end carboxyl and hydroxyl groups, which were identified with Fourier-IR spectroscopy, and the ion-exchange activity of the polymer was found. These groups provide a surface charge density of 0.02−0.12 C m-2 in the pH range of 4−10, ξ-potential reaches 30 mV in an alkaline media. Adsorption of such cationic dye as methylene blue (MB) was studied under static and dynamic conditions. The Temkin and Freundlich models were applied to the adsorption isotherms, an increase in the adsorption capacity of the polymer was found with an increase in pH from 4 to 10, while the surface became more energetically heterogeneous. The capacity of PLA is 16−30 mg g-1 in the absence of a supporting electrolyte, and 10−28 mg g-1, when adsorption occurs from a two-component solution containing also NaCl. According to the results of the study of MB adsorption, and the data of electronic spectroscopy for suspension of the polymer, it was established that the dye removal from the solution occurs mainly due to electrostatic attraction to the negatively charged PLA surface. The adsorbent was proposed to be employed for the remo­val of the residual colour of wastewater after its treatment, for example, with reverse osmosis or nanofiltration.
doi_str_mv 10.33609/2708-129X.90.7.2024.3-24
first_indexed 2025-09-24T17:43:57Z
format Article
fulltext 3 УДК 544.723.2+544.726.2+547-313+544.23.022 doi: 10.33609/2708-129X.90.7.2024.3-24 ОТРИМАННЯ LOW COST АДСОРБЕНТУ З БІОДЕГРАДАБЕЛЬНОГО ПОЛІМЕРУ ДЛЯ ВИЛУЧЕННЯ НИЗЬКОМОЛЕКУЛЯРНИХ ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК ІЗ РОЗЧИНІВ ТЕХНОГЕННОГО ПОХОДЖЕННЯ Ю. С. Дзязько*1, Л. К. А. Моліна2, А. К. Рібейро2, Д. Вернке2, Р. Бергамаско2 1Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України, просп. Акад. Палладіна, 32/34, Київ 03141, Україна; 2Державний університет Марінга, ав. Коломбо 5790, Марінга, Парана, 87020−900, Бразилія *е-mail: dzyazko@gmail.com У роботі запропоновано рішення проблеми отримання адсорбентів з дешевої та до- ступної сировини для вилучення низькомолекулярних токсичних органічних речовин із водних розчинів. Запропоновано одержання адсорбенту з відходів біодеградабель- ного полімеру − полімолочної кислоти (полілактиду, ПЛА), наприклад, із використа- ної упаковки. Полімер нагрівали до температури плавлення, охолоджували та подріб- нювали. Термооброблений зразок ПЛА містить кінцеві карбоксильні та гідроксильні групи, які ідентифікували методом Фур’є-ІЧ-спектроскопії, встановлено іонообмінну активність полімеру. Функціональні групи забезпечують густину поверхневого заряду 0.02−0.12 Кл м-2 в інтервалі рН 4−10, ξ-потенціал досягає 30 мВ у лужному середови- щі. Досліджено адсорбцію катіонного барвника − метиленового синього (МС) у ста- тичному та динамічному режимах. До ізотерм адсорбції застосовано моделі Тьомкіна та Фрейндліха, знайдено посилення адсорбційної здатності полімеру при збільшенні рН від 4 до 10, при цьому поверхня стає більш енергетично неоднорідною. Ємність ПЛА становить 16−30 мг г-1 за відсутності сольового фону та 10−28 мг г-1 при адсорб- ції з двокомпонентного розчину, що містить також NaCl. За результатами досліджень адсорбції МС та даних електронної спектроскопії суспензії ПЛА встановлено, що ви- лучення барвника з розчинів відбувається, в основному, за рахунок електростатичного тяжіння до негативно зарядженої поверхні полімеру. Адсорбент запропоновано вико- ристовувати для видалення остаточної кольоровості стоків після їхнього очищення, наприклад, зворотним осмосом або нанофільтрацією. Ключові слова: low cost адсорбент, полімолочна кислота, катіонні барвники, мети- леновий синій, іонний обмін, адсорбція, знебарвлення стічних вод. 4 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2024 ОТРИМАННЯ LOW COST АДСОРБЕНТУ З БІОДЕГРАДАБЕЛЬНОГО ПОЛІМЕРУ ДЛЯ ВИЛУЧЕННЯ НИЗЬКОМОЛЕКУЛЯРНИХ ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК ІЗ РОЗЧИНІВ ТЕХНОГЕННОГО ПОХОДЖЕННЯНЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ ВСТУП. Синтетичні барвники широко застосовують для надання стійкого забарв- лення текстильним матеріалам, паперу, деревині, хутру, шкірі, пластмасі, гумі, ла- кам, фарбам, препаратам пестицидів тощо [1−3]. Зі стічними водами відповідних під- приємств вони потрапляють у довкілля, зо- крема до водойм, що слугують джерелами водопостачання. Для більшості барвників не встановлено ані максимального вмісту у стоках, ані показника ступеня токсичності впливу на довкілля та здоров’я людей [3]. Національні нормативні акти визначають межі кольоровості води, але не затверджу- ють гранично допустимі концентрації для цих речовин [4]. Барвники дуже повільно розкладаються під впливом мікроорганізмів − цей період може становити 50 років і більше [5]. Біль- шість цих сполук є токсичними для еко- систем [6, 7]. Поява барвників у водоймах призводить до зменшення проникнення со- нячних променів крізь поверхню води, що зумовлює пригнічення фотосинтетичної ак- тивності водоростей і, як результат, знижен- ня рівню кисню у воді, розвиток анаеробних бактерій, погіршення органолептичних по- казників води. Барвники акумулюються во- доростями та мешканцями водойм, а нако- пичення небезпечних речовин в організмах людей відбувається через харчові ланцюги. Так, надлишкова доза тіазинових барвників (≈50 мг на 1 кг маси тіла) спричинює метге- моглобінемію; симптомами цієї хвороби є судоми, утруднене дихання, артеріальна гі- потензія тощо [8]. Ще більш небезпечними є більшість азо- [9, 10] та антрахінонових [10] барвників, які являють собою канцероге- ни. Зважаючи на це, актуальним є завдання знешкодження барвників у стоках. Для вирішення цього завдання вико- ристовують біологічні, хімічні та фізичні методи. Як зазначалося, барвники є стій- кими до дії мікроорганізмів, більш того, у багатьох випадках ці сполуки призводять до їхньої загибелі [11]. Отже, біодеграда- ція таких речовин вимагає тривалого часу або не відбувається взагалі. Більш резуль- тативним є застосування деяких ферментів (оксидоредуктаз), проте зважаючи на їхню високу вартість, цей спосіб є економічно невигідним [12, 13]. Хімічне оброблення забарвлених сто- ків, наприклад, із використанням реактиву Фентона [14, 15] є досить ефективним для видалення кольоровості, проте також до- роговартісним [14]. Крім цього, у багатьох випадках утворюються токсичні продукти деградації барвників [14, 15]. Цей недолік є характерним, зокрема, й для фотокаталі- тичного методу [14], який, проте, є досить ефективним для зниження кольоровості [16]. Електрохімічне окислення є енерго- витратним, а метод Фентона пов’язаний з утворенням великої кількості гідроксиду феруму [14]. До фізичних методів знебарвлення сто- ків відносять мембранні методи, зокре- ма баромембранні, які характеризуються низькою енерго- та матеріалоємністю [17]. Відомо чимало праць, які стосуються ви- лучення барвників із модельних розчи- нів [18−21] − такі дані наведено в оглядах [22−25]. Проте для досягнення необхідних показників реальних стоків використову- ють багатоступеневе очищення, яке, на- приклад, включає мембранний біореактор у поєднанні зі зворотним осмосом або на- нофільтрацією [26]. Проте навіть такі ефек- тивні методи не знижують кольоровість до 5https://ucj.org.ua Ю. С. Дзязько, Л. К. А. Моліна, А. К. Рібейро, Д. Вернке, Р. Бергамаско УХЖ № 7 / ТОМ 90 необхідного рівня − для очищених таким чином стічних вод текстильної промисло- вості цей показник може досягати 44о за платиново-кобальтовою шкалою за нор- мативу 35о (людське око сприймає воду як прозору за кольоровості <20о). Розповсю- дженим підходом є комбінування мемб- ранної фільтрації з адсорбцією [27−29]. Це зумовлено високою ефективністю адсор- бційного методу для знебарвлення стоків, завдяки чому він набув широкого вжит- ку [14]. Для вилучення барвників використову- ють широкий спектр адсорбентів: новітні вуглецеві матеріали та їхні композити [30, 31], яким притаманна дуже розвинена по- верхня [32], активоване вугілля, отримане термічною [31, 33], гідротермальною [34] та хімічною [35] карбонізацією сировини біогенного походження, некарбонізовану рослинну сировину [36], синтетичні полі- мери [37−40], зокрема катіоно- [39] та ані- онообмінні [40] смоли. Варто відзначити також неорганічні адсорбенти з катіонооб- мінними (гідрофосфати багатовалентних металів [41]) та амфотерними властивос- тями (гідратовані оксиди багатовалентних металів [44−46]), силікагелі [42], цеоліти [43]). Окрім іонів важких металів ці мате- ріали адсорбують і барвники, такі як діа- мантовий зелений [39, 47], акрифлавін [47] (гідрофосфат цирконію, проте найчастіше його кристалічні модифікації застосовують для інкорпорування фотохімічно активних частинок [48]), конго червоний (гідратова- ний діоксид цирконію) [49], метиленовий синій (природний цеоліт) [50], реактивний синій, кислотний фіолетовий, кислотний червоний та кислотний зелений (силіка- гель) [51]. Недоліком вказаних матеріалів є або висока вартість, або утруднена реге- нерація. Наприклад, активоване вугілля регенерують за 900о С в інертній атмосфері [52]. Суттєвим недоліком неорганічних ад- сорбентів є також низька ємність. Ця вели- чина не перевищує 0.08 ммоль г-1 для гідро- фосфату [39] та діоксиду [49] цирконію, не- зважаючи на досить значні величини їхньої питомої поверхні [32, 49, 53] та густини поверхневого заряду [53], що дозволяє ви- користовувати такі матеріали для модифі- кування іонообмінних [39, 54] та інертних полімерів [55] із метою покращення їхніх розділових властивостей. Серед широкого різноманіття матеріа- лів, які пропонують для вилучення барв- ників із розчинів, особливе місце займа- ють натуральні [36, 56, 57] та синтетичні полімери [58, 59], оскільки сировиною для одержання таких адсорбентів можуть бути відходи, що утворюються при їхньому ви- робництві або використанні. Серед поліме- рів слід відзначити такий біодеградабель- ний матеріал, як полімолочну кислоту (по- лілактид, ПЛА), основними сферами засто- сування якої є медицина та пакування [60]. ПЛА використовують також як чорнило для 3d-принтера. Мономер (молочну кис- лоту) для синтезу цього полімеру одержу- ють із відновлюваної сировини, наприклад, зброджуванням суміші цукру та гідроліза- ту крохмалю за присутності паростків со- лоду [61]. Для синтезу ПЛА з молочної кис- лоти застосовують поліконденсацію (таким способом отримують полімери з низькою молекулярною масою) або етерну поліме- ризацію з розмиканням кілець димерів (для отримання високомолекулярного поліме- ру) [62]. Полімеризацію з розкриттям кіль- ця також можна забезпечити за допомогою 6 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2024 ОТРИМАННЯ LOW COST АДСОРБЕНТУ З БІОДЕГРАДАБЕЛЬНОГО ПОЛІМЕРУ ДЛЯ ВИЛУЧЕННЯ НИЗЬКОМОЛЕКУЛЯРНИХ ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК ІЗ РОЗЧИНІВ ТЕХНОГЕННОГО ПОХОДЖЕННЯНЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ біотехнологій − такі методи наразі інтенсив- но розробляють [63]. Можна сподіватися, що у недалекому майбутньому виробничий ланцюг мономер → полімер → вироби → утилізація відпрацьованих виробів можна буде повністю віднести до «зеленого». Цілі зазначеної роботи включають одер- жання з ПЛА адсорбційно активного ма- теріалу, а також встановлення закономір- ностей та механізму адсорбції на ньому катіонного барвника метиленового синьо- го (МС). Вибір адсорбату пов’язано з тим, що ця сполука є однією з найбільш широко використовуваних у промисловості серед різноманітних барвників [64]. Адсорбція утруднена тим, що на відміну від реактив- них барвників, МС практично не утворює асоціатів − вміст димерів та олігомерів у розчинах є вкрай низьким порівняно з мо- номерною формою. ЕКСПЕРИМЕНТ ТА ОБГОВОРЕННЯ РЕ- ЗУЛЬТАТІВ. Підготовка зразка полімеру та його дослідження. ПЛА у вигляді порошку закуплено у виробника Zhejiang Flashforge 3D Technology Co. Ltd (КНР), MС − у ком- панії Merck, а NaCl, HCl та NaOH − у ком- панії Anidrol (Бразилія). Попередньо ПЛА розплавляли за 180 оС, відразу охолоджували до кімнатної темпе- ратури і подрібнювали. Нагрівання було необхідне для кристалізації полімеру [65]. Дрібнодисперсний порошок аналізували за допомогою FTIR-спектроскопії після попе- реднього пресування з KBr. Для досліджень використовували спектрометр ATR-FTIR (Avatar 360 − Thermo Nicolet Instrument, США). Питому поверхню визначали ме- тодом адсорбції − десорбції азоту з вико- ристанням аналізатора Micromeritics ASAP 2020 (Micromeritics Instrument Corporation, США). Дзета-потенціал водної суспензії ПЛА визначали за допомогою аналізатора частинок Delsa Nano C (Beckman Coulter, США). Вимірювання проводили в діапазо- ні pH 2−10. pH регулювали розчинами HCl або NaOH. Вивчення адсорбції. Зважені зразки по- рошку ПЛА витримували в 0.1 М розчині NaCl або деіонізованій воді за 25о С упро- довж 24 год. Дозування становило 50 г дм-3. Воду попередньо очищували від СО2 кип’я- тінням з одночасним продуванням азотом. Колбу з адсорбатом і адсорбентом закрива- ли пробкою зі скляним електродом для ви- мірювання рН, яке проводили за допомогою рН-метра Digimed DM-2 (Digimed, Брази- лія). Потім тверду та рідку фази розділяли, порошок промивали дистильованою водою, сушили за 100o C і знову зважували. Поро- шок витримували у 0.1 М розчині HCl, елю- ат аналізували методом полум’яної фото- метрії з використанням приладу Luca-7000 (Lucadema, Бразилія) при 589 нм у водно- ацетиленовому полум’ї. Адсорбційну єм- ність (ANa) розраховували за формулою: e e Na V C A m = , (1) де Ve та Ce − відповідно об’єм та концентра- ція розчину елюату, m − маса адсорбенту. Адсорбцію МС на ПЛА досліджували у статичних умовах при інтенсивному стру- шуванні колбочок з адсорбентом та ад- сорбатом за допомогою шейкера TE–4200 (Tecnal, Бразилия) за 25о С та 250 об хв-1 протягом 24 год. Дозування ПЛА станови- ло 100 г дм-3, інтервал вихідної концентра- ції розчину − 1−20 мкмоль дм-3, а рН − 3−10. Досліджували також адсорбцію МС з одно- та двокомпонентних розчинів (за при- 7https://ucj.org.ua Ю. С. Дзязько, Л. К. А. Моліна, А. К. Рібейро, Д. Вернке, Р. Бергамаско УХЖ № 7 / ТОМ 90 сутності NaCl, концентація становила 0.001 та 0.1 моль дм-3) у динамічному режимі. Роз- чин пропускали через колонку діаметром 0.8 см, об’єм шару адсорбенту − 5 см3, швид- кість руху рідини − 0.15 см3 с-1. Вихідна кон- центрація МС становила 100  мкмоль  дм-3. Після насичення адсорбенту через колонку пропускали етанол із тією ж швидкістю. Розчини аналізували за допомогою спек- трофотометра UV-1800 (Shimadzu) при 664 нм. Попередньо записували спектр в інтер- валі 200−800 нм. Адсорбційну ємність (А) визначали згідно виразу: 0( )V C C A m − = , (2) дe C0 та C − вихідна та рівноважна концен- трації відповідно. Аналогічно [58] вимірювали електро- нні спектри суспензії порошку ПЛА, попе- редньо насиченого МС. Насичення прово- дили з розчину, що містив 100 мкмоль дм-3 цього барвника (рН 6). Порошок відокрем- лювали від розчину фільтруванням, осад промивали дистильованою водою до зник- нення забарвлення елюату. Потім порошок диспергували у воді, таким чином отриму- вали 0.02 % суспензію. Для запису базової лінії використовували суспензію ненасиче- ного адсорбенту. Характеризація ПЛА. Полілактид від- носять до класу поліетерів (рис. 1). Рис. 1. Полілактид Fig. 1. Polylactic acid. Термічна деградація зумовлює розрив полімерних ланцюгів, де можуть утворюва- тися кисеньвмісні фрагменти, зокрема кар- боксильні та гідроксильні групи [67]. Крім цього, макромолекули вихідного полімеру містять ці кінцеві групи [68]. Швидкість де- струкції залежить від низки факторів, таких як молекулярна маса полімеру [69], співвід- ношення ізомерів, форма і розмір частинок матеріалу, вологість [70], парціальний тиск кисню [68]. Залежно від складу полімеру термодеградація відбувається переважно за 220−270 oC [71]. Відповідно до загально- прийнятої точки зору, термічна деструк- ція ПЛА включає внутрішньомолекулярну переетерифікацію [70, 72], можливе також утворення −COOH- груп [69], як і в інших полімерах [67]. Ці кінцеві групи забезпе- чують більш високу термічну стабільність ПЛА порівняно з полімером, що містить − OH-групи, особливо в області температури плавлення, де деградація полімеру є недо- статньою [73]. Таким чином, групи −COOH можуть бути присутніми в ПЛА до плав- лення за 180о С, вони також утворюються та зберігаються і під час плавлення. Про наявність функціональних груп мо- жуть свідчити дані Фур’є-ІЧ-спектроскопії (рис. 2 а). Для вихідного зразку смуги є слаб- ковираженими, проте спектр термообро- бленого зразка демонструє чітко виражені піки, які є характерними для кристалічних полімерів. Смуги при 3666 та 3516 см-1 від- повідають валентим коливанням ОН-груп, при 2998 та 2945 см-1 − відповідно валент- ним асиметричним та симетричним коли- ванням груп СН3, при 1780 см-1 − карбо- нільним, а при 1217 та 1081 см-1 − етерним групам С−О−С. Деформаційні коливан- ня виявляються у вигляді мінімумів при 8 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2024 ОТРИМАННЯ LOW COST АДСОРБЕНТУ З БІОДЕГРАДАБЕЛЬНОГО ПОЛІМЕРУ ДЛЯ ВИЛУЧЕННЯ НИЗЬКОМОЛЕКУЛЯРНИХ ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК ІЗ РОЗЧИНІВ ТЕХНОГЕННОГО ПОХОДЖЕННЯНЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ 1645 см-1 (Н2О), 1468 та 1397 см-1 (асимет ричні та симетричні коливання груп СН3). Коливання гідроксильних і карбонільних груп також можна віднести до карбоксиль- них фрагментів. Водночас відповідні смуги пов’язані також із карбонілом складного естеру, а також із кінцевими −OH-групами. а б Рис. 2. Фур’є-ІЧ-спектри зразків полімеру (а), залежності ξ-потенціалу від рН розчину (б) Fig. 2. FTIR spectra of the polymer samples (a), dependencies of ξ-potential on the solution pH (b). Саме кінцеві групи забезпечують зсув ξ-потенціалу частинок термообробленого зразка ПЛА в область від’ємних значень порівняно з вихідним полімером (рис. 2 б). При pH 2 поверхневий заряд близький до точки нульового заряду (ТНЗ). У слабко- кислій та нейтральній області зсув ξ-потен- ціалу забезпечується за рахунок −COOH- груп, а у лужній − ще й −OH-груп. Для вихідного зразка рН ТНЗ відповідає рН 7. Невеликий позитивний заряд поверхні за менших значень рН та негативний − за більших, вочевидь, зумовлений адсорбцією Н+ та ОН- іонів відповідно. Окрім кінцевих груп на поверхні, вели- чина ξ-потенціалу зумовлена ще й її розви- неністю. Так, для вихідного зразка площа питомої поверхні становить 0.2 м2г-1, а для термообробленого − 10 м2г-1. В останньому випадку об’єм пор, які визначають мето- дом адсорбції − десорбції азоту, становить 0.002 см3 г-1, а їхній ефективний діаметр − 84 нм. Адсорбція іонів Na+. Як було встановле- но, при контакті термообробленого зразка ПЛА з нейтральним розчином NaCl в інерт- ній атмосфері відбувається його поступове підкислення до рН 4. Водночас у дистильо- ваній воді, яка не містить електроліту, не було зафіксовано змін рН. Адсорбцію Na+ виявлено при pH 4, значення ANa зростає зі збільшенням pH (рис. 3). Таким чином, зниження рН розчину солі пояснюється іонним обміном Na+→H+. Отже, дані адсорбції, Фур’є-ІЧ-спект роскопії та вимірювань ξ-потенціалу свід- чать про наявність на поверхні частинок ПЛА функціональних груп, здатних до іон- ного обміну. Варто зазначити, що адсорб- ційна (іонообмінна) ємність полімеру є на 9https://ucj.org.ua Ю. С. Дзязько, Л. К. А. Моліна, А. К. Рібейро, Д. Вернке, Р. Бергамаско УХЖ № 7 / ТОМ 90 2−3 порядки нижчою порівняно з іонооб- мінними смолами [75]. Густину поверхне- вого заряду (η) можна розрахувати як: η NaFA ç S = , (3) де F − стала Фарадея, S − питома поверхня. Рис. 3. Залежність іонообмінної ємності тер мообробленого полімеру та густини поверх невого заряду від рН Fig. 3. Dependence of ion exchange capacity and surface charge density of thermally treated polymer on pH. Отримані величини густини заряду є на 2−3 порядки нижчими порівняно з ак- тивованим вугіллям [76], яке традиційно використовують як адсорбент барвників [31, 33−35]. Проте значення η співставні з даними для оксидних матеріалів [77], які теж адсорбують барвники [49]. Отрима- ні дані дозволяють очікувати адсорбційну активність ПЛА відносно МС у широкому інтервалі рН. Адсорбція катіонного барвника у ста- тичних умовах. MС – катіонний тіазино- вий барвник, який існує у двох таутометр- них формах (рис. 4). Його синє забарвлення пов’язано з хромофорною групою (сполу- чена N–S система в центральному арома- тичному гетероциклі), колір підсилюється N-вмісними ауксохромними групами [64]. Значення pKa становить 3.8, іонізація почи- нається при рН 2 − у цьому випадку розчин містить 2 % іонної форми, а молекулярна форма існує при рН<6 [78]. Таким чином, дисоціація функціональних груп ПЛА та іонізація МС за різних рН розчину вплива- тимуть на адсорбцію. Рис. 4. Барвник метиленовий синій (МС) Fig. 4. Methylene blue dye (MB). Ізотерми адсорбції МС на ПЛА за різ- них рН розчину наведено на рис. 5. Криві демонструють швидке збільшення адсорб- ційної ємності в області малих концентра- цій та уповільнення − за більшого вмісту МС у рівноважному розчині. Варто зазначити, що збільшення рН ви- хідного розчину покращує адсорбцію. Слід особливо підкреслити, що адсорб- ція не супроводжується зміною рН розчи- ну, що свідчить про відсутність внеску ме- ханізму іонного обміну. Встановлено, що адсорбцію МС на ПЛА найбільш адекватно описано моделями Тьомкіна (рис. 5 б) та Фрейдліха (рис. 5 в). [79]. Модель Тьомкіна передбачає лінійний розподіл адсорбційних центрів за енергія- ми, а модель Фрейндліха − експоненцій- ний. Моделі Тьомкіна відповідає рівняння: ln lnTA B A B C= + . (4) Тут В та АT − константи, які пов’язані з теплотою адсорбції (В) та енергією зв’язку адсорбат − адсорбент (АT). Ці значення на- ведено у табл. 1. 10 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2024 ОТРИМАННЯ LOW COST АДСОРБЕНТУ З БІОДЕГРАДАБЕЛЬНОГО ПОЛІМЕРУ ДЛЯ ВИЛУЧЕННЯ НИЗЬКОМОЛЕКУЛЯРНИХ ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК ІЗ РОЗЧИНІВ ТЕХНОГЕННОГО ПОХОДЖЕННЯНЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ a б в Рис. 5. Ізотерми адсорбції МС на термоо- бробленому зразку полімеру: оригінальні дані (а), лінеаризація в рамках моделей Тьомкіна (б) та Фрейндліха (в) Fig. 5. Isotherms of MB adsorption on the ther- mally treated polymer sample: original data (a), li- aniarization in the framework of Temkin (b) and Freundlich model (c). Табл. 1 Параметри моделей Тьомкіна та Фрейнд­ ліха Table 1. Parameters of Temkin and Freundlich mo­ dels. Параметри рН 3 6 10 Модель Тьомкіна AT, дм3мкг-1 7.87 1.46 971 B, мкмоль г-1 0.04 0.08 0.04 R2 0.87 0.92 0.97 Модель Фрейндліха 1/n 0.73 1.79 0.60 K, (мкмоль г-1)1-1/n 0.05 0.02 0.84 R2 0.99 0.84 0.99 Курсив: модель не може бути застосованою, на що вказує низький коефіцієнт детермінації. При рН 6 та 10 експериментальним да- ним найкраще відповідають ізотерми Тьом кіна (найбільші значення коефіцієнту де- термінації, R2). Зростання рН розчину при- зводить до зростання константи AT на 2 по- рядки, при цьому константа В зменшується у 2 рази. Така закономірність відображає збільшення енергії звязку адсорбат − ад- сорбент, а також зменшення теплоти ад- сорбції, що вказує на тенденцію спрощення її механізму. Моделі Фрейндлиха відповідає рівняння: 9 Модель Тьомкіна AT, дм3мкг-1 7.87 1.46 971 B, мкмоль г-1 0.04 0.08 0.04 R2 0.87 0.92 0.97 Модель Фрейндліха 1/n 0.73 1.79 0.60 K, (мкмоль г-1)1-1/n 0.05 0.02 0.84 R2 0.99 0.84 0.99 Курсив: модель не може бути застосованою, на що вказує низький коефіцієнт детермінації. При рН 6 та 10 експериментальним даним найкраще відповідають ізотерми Тьомкіна (найбільші значення коефіцієнту детермінації, R2). Зростання рН розчину призводить до зростання константи AT на 2 порядки, при цьому константа В зменшується у 2 рази. Така закономірність відображає збільшення енергії звязку адсорбат  адсорбент, а також зменшення теплоти адсорбції, що вказує на тенденцію спрощення її механізму. Моделі Фрейндлиха відповідає рівняння: 1lnA=lnK + С n . (5) Тут константу K часто асоціюють із коефіцієнтом розподілу, а стала 1/n вказує на енергетичну неоднорідність поверхні: що меншою є ця величина, то більш неоднорідною є поверхня. Менші величини n свідчать також про більш сприятливі умови адсорбції. Як свідчать дані табл. 1, рівняння Фрейндліха задовільно апроксимує дані, отримані при рН 3 та 10. Зростання рН спричинює збільшення енергетичної неоднорідності поверхні, вочевидь, внаслідок посилення дисоціації функціональних груп ПЛА. Також у лужному середовищі реалізуються більш виграшні умови адсорбції. Дійсно, за цих умов ступінь вилучення барвника перевищує 99%, про що свідчить аналіз даних рис. 5 а. Згідно табл. 1, найбільша енергетична однорідність поверхні досягається при рН 6, оскільки до відповідної ізотерми не може бути застосована модель Фрейндліха. Проте у кислій та лужній областях спостерігається значна енергетична гетерогенність поверхні. У першому випадку це, вочевидь, пов'язано з незначною дисоціацією функціональних груп, про що свідчить низька густина поверхневого заряду (див. рис. 3), а у другому  з дисоціацією не тільки карбоксильних, а й гідроксильних груп. Вірогідно, це зумовлює й різке збільшення константи AT рівняння Тьомкіна при переході від рН 6 до рН 10. Слід також зазначити, що посилена адсорбція при збільшенні рН має практичне значення, оскільки для фарбування часто використовують саме лужні розчини. Електронна спектроскопія у видимій області. Для з'ясування механізму адсорбції вельми показовими є дані електронної спектроскопії. Рис. 6 ілюструє спектри розчину MС і суспензії ПЛА, частинки якої насичені цим барвником. Показано область 500800 нм, де максимуми є чутливими до асоціації молекул [80]. (5) Тут константу K часто асоціюють із ко- ефіцієнтом розподілу, а стала 1/n вказує на енергетичну неоднорідність поверхні: що меншою є ця величина, то більш не 11https://ucj.org.ua Ю. С. Дзязько, Л. К. А. Моліна, А. К. Рібейро, Д. Вернке, Р. Бергамаско УХЖ № 7 / ТОМ 90 однорідною є поверхня. Менші величини n свідчать також про більш сприятливі умо- ви адсорбції. Як свідчать дані табл. 1, рівняння Фрейн дліха задовільно апроксимує дані, отрима- ні при рН 3 та 10. Зростання рН спричинює збільшення енергетичної неоднорідності поверхні, вочевидь, внаслідок посилення дисоціації функціональних груп ПЛА. Та- кож у лужному середовищі реалізуються більш виграшні умови адсорбції. Дійсно, за цих умов ступінь вилучення барвника пе- ревищує 99%, про що свідчить аналіз даних рис. 5 а. Згідно табл. 1, найбільша енергетична од норідність поверхні досягається при рН 6, оскільки до відповідної ізотерми не може бути застосована модель Фрейндліха. Проте у кислій та лужній областях спостерігається значна енергетична гетерогенність поверхні. У першому випадку це, вочевидь, пов’язано з незначною дисоціацією функціональних груп, про що свідчить низька густина по- верхневого заряду (див. рис. 3), а у другому − з дисоціацією не тільки карбоксильних, а й гідроксильних груп. Вірогідно, це зумовлює й різке збільшення константи AT рівняння Тьомкіна при переході від рН 6 до рН 10. Слід також зазначити, що посилена ад- сорбція при збільшенні рН має практичне значення, оскільки для фарбування часто використовують саме лужні розчини. Електронна спектроскопія у видимій об ласті. Для з’ясування механізму адсорб- ції вельми показовими є дані електронної спектроскопії. Рис. 6 ілюструє спектри роз- чину MС і суспензії ПЛА, частинки якої на- сичені цим барвником. Показано область 500−800 нм, де максимуми є чутливими до асоціації молекул [80]. а б в Рис. 6. Електронні спектри розчину МС (а) та суспензії полімеру, насиченого МС (б), про тонована форма МС (c) Fig. 6. Electronic spectra of MB solution (a) and suspension of polymer loaded with MB (b), proto- nated form of MB. У широкому діапазоні рН розчину барв- ник демонструє дві основні смуги погли- нання у довгохвильовій області: максиму- ми відповідають 666 (n-π* перехід) і 614 нм (вібронний перехід 0−1). Смуга при 666 нм 12 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2024 ОТРИМАННЯ LOW COST АДСОРБЕНТУ З БІОДЕГРАДАБЕЛЬНОГО ПОЛІМЕРУ ДЛЯ ВИЛУЧЕННЯ НИЗЬКОМОЛЕКУЛЯРНИХ ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК ІЗ РОЗЧИНІВ ТЕХНОГЕННОГО ПОХОДЖЕННЯНЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ пов’язана з мономерами MB, друга – з ди- мерами. Додаткову смугу при 573 нм відно- сять до тримерів та олігомерів. Вміст асо- ціатів у розчині є дуже низьким порівняно з мономерами: відповідні максимуми ви- являють за рахунок високих коефіцієнтів екстинкції [81]. Порошок ПЛА, насичений МС при рН 6 та диспергований у воді, має фіолетовий колір на відміну від синього розчину. Як видно зі спектру, зсуви піків практично не спостерігаємо, що свідчить про відсутність взаємодії хромофорних груп MС із полі- мером (рис. 6 б). Проте з’являється додат- ковий пік при 743 нм, який відповідає про- тонованій формі МС (рис. 6 в) [82]. Ана- логічні результати отримано для суспензії монтморилоніту [66]. У нашому випадку протонування спричинено протиіонінами дисоційованих карбоксильних груп на по- верхні ПЛА. Протонування відбувається у подвійному електричному шарі на границі розділення адсорбент − розчин. Отже, сталість рН при адсорбції МС (відсутність іонного обміну), покращена адсорбція при збільшенні рН (тобто при посиленні дисоціації функціональних груп ПЛА та при переході барвника в іонізова- ну форму), а також відсутність змін у по- ложенні максимумів електронних спектрів вільного та адсорбованого МС свідчать про те, що адсорбція відбувається за рахунок еоектростатичного тяжіння катіонів барв- ника до негативно зарядженої поверхні ПЛА. Цей механізм є типовим для адсорб- ції іонних барвників [83]. Водночас у кислій області, де барвник знаходиться у молеку- лярній формі, а функціональні групи ПЛА не дисоційовані, адсорбція реалізується за рахунок гідрофільно-гідрофобної та ван- дер-ваальсової взаємодії з поверхнею. Про- те практичне значення має адсорбційне вилучення барвників саме з нейтрального (препарати пестицидів) та лужного середо- вищ (розчини фарбування). Адсорбція у динамічному режимі та ре- генерація ПЛА. Встановлено, що у дина- мічному режимі максимальна адсорбційна ємність реалізується у лужному середови- щі, вона майже у 2 рази перевищує значен- ня, отримане при рН 6 (табл. 2). Величини адсорбційної ємності співставні з даними, одержаними для low cost адсорбентів, на- приклад, отриманих із раковин мідій [84]. Для таких матеріалів ємність за МС стано- вить 24 мг г-1. Слід зазначити, що в усіх ви- падках наявність солі у розчині знижує єм- ність, При концентрації NaCl 0.1 моль дм-3 ємність зменшується приблизно у 2 рази. Це, ймовірно, зумовлено екрануванням ка- тіонами Na+ негативно зарядженої поверх- ні ПЛА. Таким чином, адсорбційний метод варто використовувати для доочищення забарвлених стоків, наприклад, після ста- дій біооброблення та нанофільтрації або зворотного осмосу (саме фільтрування че- рез нанопористі або непористі мембрани знижує вміст солі) [26]. Застосування етанолу як регенеруючої рідини дозволяє практично повністю де- сорбувати катіонний барвник. Це досяга- ється загалом за рахунок зменшення сту- пеня дисоціації функціональних груп ПЛА. Барвник з елюату можна вилучити після випарювання розчинника. Іншим шляхом утилізації може бути використання отри- маного розчину у технологічному процесі фарбування. Як регенеруючу рідину можна застосувати біоетанол − розповсюджене автомобільне паливо у Бразилії. Утилізація 13https://ucj.org.ua Ю. С. Дзязько, Л. К. А. Моліна, А. К. Рібейро, Д. Вернке, Р. Бергамаско УХЖ № 7 / ТОМ 90 відпрацьованого сорбенту не становить проблеми, адже полімер є біодеградабель- ним. Табл. 2 Вплив концентрації солі на адсорбцію МС та регенерація адсорбенту Table 2. Effect of salt concentration on MB adsorption and adsorbent regeneration. Концентрація NaCl, моль дм-3 рН А, мкмоль г-1 (мг г-1) Ступінь регенерації, % − 6 51 (16) 98 0.001 45 (14) 100 0.1 31 (10) 99 − 10 95 (30) 97 0.001 89 (28) 99 0.1 62 (20) 98 ВИСНОВКИ. Із синтетичного полімеру ПЛА, який отримують із доступної та де- шевої відновлюваної сировини, і який має широке практичне застосування, одержа- но low cost-адсорбент шляхом розплавлю- вання − охолодження − подрібнення. Ма- теріалу притаманна незначна іонообмінна ємність, яка забезпечує густину заряду, співставну з відповідною величиною для оксидних матеріалів. Адсорбент вилучає барвник МС із водних розчинів зокрема за рахунок електростатичного тяжіння ор- ганічних катіонів до негативно зарядженої поверхні. Адсорбційна ємність становить 10−30 мг г-1 − це типові величини для low cost-матеріалів. Зважаючи на простоту отримання ад- сорбенту, спосіб можна запропонувати для перероблення відходів полімеру, які утворюються за його виробництва та за- стосування, його можна використати для утилізації упаковок. Адсорбційний метод знебарвлення води може бути застосовано для доочищення стоків, наприклад, після біооброблення та нанофільтрації або зво- ротного осмосу. Посилення адсорбційної здатності зраз- ка, ймовірно, може бути пов’язано з розвит- ком його пористості на рівні мікропор та з регулюванням хімічного складу поверхні, що становитиме предмет подальших дослі- джень. Роботу виконано в рамках проєк­ ту «Development of membranes of poly(lactic acid) PLA produced in 3D printer and application for the removal of emerging contaminants», який фінансуєть­ ся фондом Araucaria (Бразилія). OBTAINING A LOW COST ADSORBENT FROM A BIODEGRADABLE POLYMER FOR THE REMOVAL OF LOW MOLECULAR ORGANIC COMPOUNDS FROM SOLUTIONS OF TECHNOLOGICAL ORIGIN. Y.S. Dzyazko1, L.С.A. Molina2, A.C. Ribeiro2, G. Wernke2, R. Bergamasco2 1V.I.Vernadskii Institute of General and Inor- ganic Chemistry of the National Academy of Sciences of Ukraine, 32/34 Aсademiс Palladin ave., 03141 Kyiv, Ukraine; 2State University of Maringa, Av. Colombo, 5790, Maringa, Parana´ 87020−900, Brazil *е-mail dzyazko@gmail.com The work solves the problem of obtaining adsorbents from cheap and available feedstock able for the removal of low-molecular-weight 14 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2024 ОТРИМАННЯ LOW COST АДСОРБЕНТУ З БІОДЕГРАДАБЕЛЬНОГО ПОЛІМЕРУ ДЛЯ ВИЛУЧЕННЯ НИЗЬКОМОЛЕКУЛЯРНИХ ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК ІЗ РОЗЧИНІВ ТЕХНОГЕННОГО ПОХОДЖЕННЯНЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ toxic organic substances from aqueous solu- tions. It is proposed to obtain an adsorbent from the wastes of such biodegradable poly mer as polylactic acid (PLA), for example, from used packaging. The polymer was heated up to the melting point, cooled and ground. The thermally treated PLA sample contained end carboxyl and hydroxyl groups, which were identified with Fourier-IR spectroscopy, and the ion-exchange activity of the polymer was found. These groups provide a surface charge density of 0.02−0.12 C m-2 in the pH range of 4−10, ξ-potential reaches 30 mV in an alka- line media. Adsorption of such cationic dye as methylene blue (MB) was studied under static and dynamic conditions. The Temkin and Fre- undlich models were applied to the adsorption isotherms, an increase in the adsorption ca- pacity of the polymer was found with an in- crease in pH from 4 to 10, while the surface became more energetically heterogeneous. The capacity of PLA is 16−30 mg g-1 in the absence of a supporting electrolyte, and 10−28 mg g-1, when adsorption occurs from a two-compo- nent solution containing also NaCl. According to the results of the study of MB adsorption, and the data of electronic spectroscopy for suspension of the polymer, it was established that the dye removal from the solution occurs mainly due to electrostatic attraction to the negatively charged PLA surface. The adsorbent was proposed to be employed for the removal of the residual colour of wastewater after its treatment, for example, with reverse osmosis or nanofiltration. Keywords: low cost adsorbent, polylactic acid, cation dyes, methylene blue, ion exchange, adsorption, decoloration of wastewater. ЛІТЕРАТУРА 1. Alegbe E.O., Uthman T.O. A review of histo- ry, properties, classification, applications and challenges of natural and synthetic dyes. Heli- yon. 2024. 10(13). e33646. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e33646. 2. Lin J., Ye W., Xie M., Seo D.H., Luo J., Wan Y., Van der Bruggen B. Environmental impacts and remediation of dye-containing wastewater. Nat Rev Earth Environ. 2023. 4. P. 785–803. https://doi.org/10.1038/s43017-023-00489-8. 3. Khattab T.A., Abdelrahman M.S., Rehan M. Textile  dyeing  industry: environmental im- pacts and remediation. Environ Sci Pollut Res. 2020. 27. P. 3803–3818. https://doi.org/10.1007/s11356-019-07137-z. 4. Закон України «Про водовідведення та очищення стічних вод» від 12 січня 2023 р. № 2887-IX (набрав чинності 7 серпня 2023 р.). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2887- 20#Text. 5. Pereira L., Alves M. Dyes − environmental impact and remediation/ Environmental pro- tection strategies for sustainable development strategies for sustainability/ed. by A. Malik, E. Grohmann. Springer. Dordrecht. 2011. P. 111−162. https://doi.org/10.1007/978-94-007-1591-2_4. 6. Husain Q. Critical reviews in biotechnology. Crit Rev Biotechnol. 2006. 26. P. 201–221. https://doi.org/10.1080/07388550600969936. 7. Aghaie-Khouzani M., Forootanfar H., Mosh- fegh M., Khoshayand M.R., Faramarzi M.A. Decolorization of some synthetic dyes using optimized culture broth of laccase producing ascomycete Paraconiothyrium variabile. Bio- chem Eng J. 2012. 60. P. 9−15. https://doi.org/10.1016/j.bej.2011.09.002. 8. Oz M., Lorke D.E., Hasan M., Petroianu G.A. Cellular and molecular actions of Methylene Blue in the nervous system. Medicinal Research Reviews. 2011. 31(1). P. 93−117. 9. Berradi M., Hsissou R., Khudhair M., As- souag  M., Cherkaoui O., Bachiri A., Harfi A. Textile finishing dyes and their impact on aquatic environs. Heliyon. 2019. 5. e02711. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2019.e02711 15https://ucj.org.ua Ю. С. Дзязько, Л. К. А. Моліна, А. К. Рібейро, Д. Вернке, Р. Бергамаско УХЖ № 7 / ТОМ 90 10. Novotný Č., Dias N., Kapanen A., Malacho- vá K., Vándrovcová M., Itavaara M., Lima N. Comparative use of bacterial, algal and pro- tozoan tests to study toxicity of azo- and an- thraquinone dyes. Chemosphere. 2006. 63. P. 1436–1442. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2005. 10.002. 11. Ren S. Assessing wastewater toxicity to activat- ed sludge: recent research and developments. Envir Intern. 2004. 30(8). P. 1151−1164. https://doi.org/10.1016/j.envint.2004.06.003. 12. Routoula E., Patwardhan S.V. Degradation of anthraquinone dyes from effluents: A review focusing on enzymatic dye degradation with industrial potential. Environ Sci Technol. 2020. 54. Р. 647–664.  https://doi.org/10.1021/acs.est.9b03737. 13. Sarkar S., Banerjee A., Halder U., Biswas R., Bandopadhyay R. Degradation of synthetic azo dyes of textile industry: A sustainable approach using microbial enzymes. Water Conserv Sci Eng. 2017. 54(2) P.121–131. https://doi.org/10.1007/s41101-017-0031-5. 14. Katheresan V., Kansedo J., Lau S.Y. Efficiency of various recent wastewater dye removal me thods: A review. J Environ Chem Eng. 2018. 6(4). Р. 4676–4697. https://doi.org/10.1016/j.jece.2018.06.060. 15. Nidheesh P.V., Gandhimathi R., Ramesh S.T. Degradation of dyes from aqueous solution by Fenton processes: A review. Environ Sci Pollut Res. 2013. 20. Р. 2099–2132. https://doi.org/10.1007/s11356-012-1385-z. 16. Manujlov E., Gnatyuk Y., Vorobets V., Kolba sov  G., Smirnova N., Eremenko A., Guobi- ené A., Tamulevičius S. Physical and chemical properties and photocatalytic activity of nano- structured TiO2/CdS films. J Appl Spectroscopy. 2014. 81(2). P. 238−243. https://doi.org/10.1007/s10812-014-9916-7. 17. Mulder M. Basic principles of membrane tech- nology. Kluwer academic Publisher. Dordrecht, Boston, London. 1996. 18. Jin P., Zhu J., Yuan S., Zhang G., Volodine A., Tian M., Wang J., Luis P., Van der Bruggen B. Erythritol-based polyester loose nanofiltration membrane with fast water transport for effi- cient dye/salt separation. Chem Eng J. 2021. 406.  126796. https://doi.org/10.1016/j.cej.2020.126796. 19. Yun J., Wang Y., Liu Z., Li Y., Yang H., Xu Z. High efficient  dye  removal with hydrolyzed ethanolamine-Polyacrylonitrile UF membrane: Rejection of anionic dye and selective adsorp- tion of cationic dye. Chemosphere. 2020. 259. 127390. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2020. 127390. 20. Dulneva T.Y., Ievleva O.S., Kucheruk D.D. Pu- rification of alkaline solutions from dyes by mi- crofiltration ceramic membranes made of clay minerals modified by montmorillonite. J Water Chem Technol. 2021. 43(1). P. 53–59. https://doi.org/10.3103/S1063455X21010069 21. Ragab A.H., Gumaah N.F., El Aziz Elfiky A.A., Mubarak M.F. Exploring the sustainable elimi- nation of dye using cellulose nanofibrils- vinyl resin based nanofiltration membranes.  BMC Chemistry. 2024. 18. 121 рр. https://doi.org/10.1186/s13065-024-01211-5. 22. Рождественська Л. М., Kуделко K. О., Koло- мієць Є. О., Дзязько Ю. С., Oгенко В. М. Meмбрани, функціоналізовані 1d, 2d та 3d вуглецевими матеріалами. Укр. хім. журн. 2021. 87(4). Р. 79−110. https://doi.org/10.33609/2708-129X.87.04. 2021.79-110. 23. Dzyazko Y., Rozhdestvenska L., Kudelko K., Ogenko V., Kolomiiets Y. Membranes modified with advanced carbon nanomaterials. Springer Proc Phys. 2021. 263. P. 151−174. https://doi.org/10.1007/978-3-030-74741-1_10. 24. Dzyazko Y., Ogenko V. Polysaccharides: An Ef- ficient Tool for Fabrication of Carbon Nanoma- terials/ Polysaccharides: Properties and Appli- cations / edited by Inamuddin, M.I. Ahamed, R. Boddula, T. Altalh. Hoboken, Wiley, 2021. P. 337−366. https://doi.org/10.1002/9781119711414.ch16. 25. Moradihamedani P. Recent advances in dye re- moval from wastewater by membrane technolo- gy: a review. Рolym. Bull. 2022. 79. Р. 2603–2631. https://doi.org/10.1007/s00289-021-03603-2. 16 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2024 ОТРИМАННЯ LOW COST АДСОРБЕНТУ З БІОДЕГРАДАБЕЛЬНОГО ПОЛІМЕРУ ДЛЯ ВИЛУЧЕННЯ НИЗЬКОМОЛЕКУЛЯРНИХ ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК ІЗ РОЗЧИНІВ ТЕХНОГЕННОГО ПОХОДЖЕННЯНЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ 26. Cinperi N.C., Ozturk E., Yigit N.O., Kitis M. Treatment of woolen textile wastewater us- ing membrane bioreactor, nanofiltration and reverse osmosis for reuse in production pro- cesses. J Cleaner Product. 2019. 223. 837e848. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2019.03.166. 27. Alardhi S.M., Albayati T.M., Alrubaye J.M. A hybrid adsorption membrane process for re- moval of dye from synthetic and actual waste- water. Chem Eng Processing Process Intensifica- tion. 2020. 157. 108113. https://doi.org/10.1016/j.cep.2020.108113. 28. Jirankova H., Mrazek J., Dolecek P., Cakl J. Organic dye removal by combined adsorp- tion-membrane separation process. Desalina- tion Water Treatment. 2010. 20(1). Р. 96−101. https://doi.org/10.5004/dwt.2010.1170. 29. Kim S., Nam S.N., Jang A., Jang M., Park C.M., Son A., Her N., Heo J., Yoon Y. Review of ad- sorption–membrane hybrid systems for water and wastewater treatment. Chemosphere. 2022. 286(3). 131916. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2021. 131916. 30. Dzyazko Yu.S., Volfkovich Yu.M., Chaban M.O. Composites containing inorganic ion ex changers and graphene oxide: hydrophilic–hy- drophobic and sorption properties (review). Springer Proc Phys. 2020. 246. P. 93−110. https://doi.org/10.1007/978-3-030-51905-6_8. 31. Li Y., Du Q., Liu T., Peng X., Wang J., Sun J., Wang Y., Wu S., Wang Z., Xia Y., Xia L. Com- parative study of methylene blue dye adsorp- tion onto activated carbon, graphene oxide, and carbon nanotubes. Chem Eng Res Design. 2013. 91(2). P. 361−368. https://doi.org/10.1016/j.cherd.2012.07.007. 32. Dzyazko Y.S., Ogenko V.M., Volfkovich Y.M., Sosenkin V.E., Maltseva T.V., Yatsenko T.V., Kudelko K.O. Composite consisting of hydrat- ed zirconium dioxide and graphene oxide for removal of organic and inorganic components from water. Him Fiz Tekhnol Poverhni. 2018. 9(4). P. 417–431. https://doi.org/10.15407/hftp09.04.417. 33. Sultana M., Rownok M.H., Sabrin M., Raha- man M.H., Nur Alam S.M. A review on experi mental chemically modified activated carbon to enhance dye and heavy metals adsorption. Cleaner Eng Technol. 2022. 6. 100382. https://doi.org/10.1016/j.clet.2021.100382. 34. Zhou S., Hu A., Jiang J., Tang J., Zhou G., Zhu L., Wang S. Low-temperature synthesized hierarchical porous carbon from waste hydro- char with super capacity for dye adsorption. Biomass Bioenergy. 2023. 177. 106938. https://doi.org/10.1016/j.biombioe.2023. 106938. 35. Dzyazko Y.S., Palchik A.V., Ogenko V.M., Shtemberg L.Y., Bogomaz V.I., Protsenko S.A., Khomenko V.G, Makeeva I.S., Chernysh O.V., Dzyazko O.G. Nanoporous biochar for remo val of toxic organic compounds from water. Springer Proc Phys. 2019. 222. P. 209−224. https://doi.org/10.1007/978-3-030-17755-3_14. 36. Коломієць Є. О., Дзязько Ю. С. Сорбенти на основі некарбонізованої рослинної сирови ни. Укр. Хім. Журн. 2022. 88(5). С. 37−68. https://doi.org/10.33609/2708-129X.88.05. 2022.37-68. 37. Yang G., Gao H., Li Q., Ren S. Preparation and dye adsorption properties of an oxygen-rich porous organic polymer. RSC Adv. 2021.  11. P. 15921−15926. DOI: 10.1039/D1RA01382C. 38. Kayan G.Ö., Kayan A. Composite of natu- ral polymers and their adsorbent properties on the  dyes  and heavy metal ions. J Polym Environ. 2021. 29. P. 3477–3496. https://doi. org/10.1007/s10924-021-02154-x. 39. Ponomarova L., Dzyazko Y., Volfkovich Y., Sosenkin V., Scherbakov S. Effect of incorpo- rated inorganic nanoparticles on porous struc- ture and functional properties of strongly and weakly acidic ion exchangers. Springer Proc Phys. 2018. 214. P. 63−77. https://doi.org/10.1007/978-3-319-92567-7_4. 40. Wawrzkiewicz M. Anion exchange resins  as effective sorbents for acidic dye removal from aqueous solutions and wastewaters. Solv Ex- tract Ion Exchange. 2012. 30(5). P. 507−523. https://doi.org/10.1080/07366299.2011.639253. 41. Zhang X., Shen J., Pan S., Qian J., Pan B. Me tastable zirconium phosphate under nanocon- 17https://ucj.org.ua Ю. С. Дзязько, Л. К. А. Моліна, А. К. Рібейро, Д. Вернке, Р. Бергамаско УХЖ № 7 / ТОМ 90 finement with superior adsorption capability for water treatment. Adv Funct Mater. 2020. 30. 1909014.   https://doi.org/10.1002/adfm.201909014. 42. Mustafa S., Dilara B., Naeem A., Rehana N., Nargis K. Temperature and pH effect on the sorption of divalent metal ions by silica gel. 2003. 21(4). P. 297−307. https://doi.org/10.1260/026361703322405033. 43. Dzyazko Y.S., Rozhdestvenska L., Kudelko  K., Fedina I., Ponomaryova L., Nikovska G., Dzyaz ko O. Hydrated iron oxide embedded to natural zeolite: effect of nanoparticles and microparti- cles on sorption properties of composites. Wa- ter Air Soil Pollut. 2022. 233. 205 рр. https://doi.org/10.1007/s11270-022-05681-y. 44. Kudelko K., Maltseva T., Belyakov V. Adsorp- tion and mobility of Cu(II), Cd(II), Pb(II) ions adsorbed on (hydr)oxide polymer sorb- ents MxOy·nH2O, M = Zr (IV), Ti(IV), Sn (IV), Mn(IV). Desalination Water Treatment. 2011. 35(1−3). Р. 295–299. https://doi.org/10.5004/dwt.2011.2486. 45. Maltseva T.V., Kudelko E.O., Belyakov V.N. Adsorption of Cu(II), Cd(II), Pb(II), Cr(VI) by double hydroxides on the basis of Al oxide and Zr, Sn, and Ti oxides. Russ J Phys Chem A. 2009. 83(13). Р. 2336−2339. https://doi.org/10.1134/S0036024409130263. 46. Kudelko E.O., Mal’tseva T.V., Belyakov V.N. Sorption of Cr(VI) ions by oxyhydrates of MxAl1–xOy•nH2O composition, where M is Zr(IV), Ti(IV), or Sn(IV). Colloid J. 2012. 74(3). Р. 313−318. https://doi.org/10.1134/S1061933X12010073. 47. Jayswal A., Chudasama U. Sorption of anti-in- fective organic molecules from aqueous solu- tions onto zirconium phosphate. J. Iran. Chem. Soc. 2008. 4. Р. 595−602. https://doi.org/10.1007/BF03246139. 48. Pica M. Materials: a review on efficient systems for the removal of heavy metal and dye water pollutants. Molecules 2021. 26(8). 2392 рр. https://doi.org/10.3390/molecules26082392. 49. Wang С., Le Y., Cheng B. Fabrication of porous ZrO2 hollow sphere and its adsorption perfor- mance to Congo Red in water. Ceramics Int. 2014. 40(7). P. 10847−10856. https://doi.org/10.1016/j.ceramint.2014.03.078. 50. Akgül M., Karabakan A. Promoted dye adsorp- tion performance over desilicated natural zeo- lite. Micropor. Mesopor. Mater. 2011. 145(1−3). P. 157−164. 51. Krysztafkiewicz A., Binkowski S., Jesionowski T. Adsorption of dyes on a silica surface. Appl Surface Sci. 2002. 199. Р. 31–39. https://doi.org/10.1016/S0169-4332(02)00248-9. 52. Nasira M.Z.M., Indirana C., Muhammad Ab- bas Ahmad Zaini M.A.A.Z. Assessment of thermal regeneration of spent commercial ac- tivated carbon for methylene blue dye removal. Particulate Sci Technol. 2021. 39(4). P. 504–510. https://doi.org/10.1080/02726351.2020.1775738. 53. Maltseva T.V., Pal’chik A.V., Kudelko E.O., Vasilyuk S.L., Kazdobin K.A. Impact of surface properties of hydrated compounds based on ZrO2 on the value of ionic conduction. J Water Chem Technol. 2015. 37(1). Р. 18−24. https://doi.org/10.3103/S1063455X15010051. 54. Dzyazko Yu., Kolomyets E., Borysenko Yu., Chmilenko V., Fedina I. Organic-inorganic sorbents containing hydrated zirconium di- oxide for removal of chromate anions from diluted solutions. Mater Today: Proc. 2019. 6. P. 260−269. https://doi.org/10.1016/j.matpr.2018.10.103. 55. Zmievskii Yu., Dziazko Yu., Myronchuk V., Rozhdestvenska L., Vilenskii A., Kornienko L. Ukrainian Food Journal. 2016. 5(4). P. 739−747. DOI: 10.24263/2304- 974X-2016-5-4-13. 56. Kubra T., Salman S., Hasan N. Enhanced toxic dye removal from wastewater using biodeg radable polymeric natural adsorbent. J Molec Liquids. 2021. 328. 115468. https://doi.org/10.1016/j.molliq.2021.115468. 57. Hasan M., Shenashen M.A., Hasan N., Znad H., Salman S., Awual R. Natural biodegradable polymeric bioadsorbents for efficient cation- ic dye encapsulation from wastewater. J Molec Liquids. 2021. 323. 114587. https://doi.org/10.1016/j.molliq.2020.114587. 58. Sasikala S.P., Mahesh K.V., Prabhakaran P., Mohammed A.P., Ananthakumar S. Multiwall carbon nanotube reinforced teflon fibrils for 18 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2024 ОТРИМАННЯ LOW COST АДСОРБЕНТУ З БІОДЕГРАДАБЕЛЬНОГО ПОЛІМЕРУ ДЛЯ ВИЛУЧЕННЯ НИЗЬКОМОЛЕКУЛЯРНИХ ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК ІЗ РОЗЧИНІВ ТЕХНОГЕННОГО ПОХОДЖЕННЯНЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ oil spill clean up and its effective recycling as textile dye sorbent. J Envir Manag. 2018. 211. P. 198−205. https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2018.01.011. 59. You H., Huang B., Cao C., Liu X., Sun X., Xiao L., Qiu J., Luo Y., Qian Q., Chen Q. Ad- sorption–desorption behavior of methylene blue onto aged polyethylene microplastics in aqueous environments. Marine Pollut Bull. 2021. 167. 112287. https://doi.org/10.1016/j. marpolbul.2021.112287. 60. Taib N-A.A.B., Rahman M.R., Huda D., Kuok K.K., Hamdan S., Bakri M.K.B., Julaihi M.R.M.B., Khan A. A review on poly lactic acid (PLA) as a biodegradable polymer. Polym Bull. 2023. 80. P. 1179–1213. https://doi.org/10.1007/s00289-022-04160-y. 61. Darwin, Cord-Ruwisch R., Charles W. Etha- nol and lactic acid production from sugar and starch wastes by anaerobic acidification. Engi- neering. 2018. 18(9). Р. 635−642. https://doi.org/10.1002/elsc.201700178. 62. Li G., Zhao M., Xu F., Yang B., Li X., Meng X., Teng L., Sun F., Li Y. Synthesis and biological application of polylactic acid, Molecules. 2020. 25(21). 5023 https://doi.org/10.3390/molecules25215023. 63. Albuquerque T.L.,  Júnior J.E.M., Queiroz L.P., Ricardo A.D.S., Rocha M.V.P. Polylactic acid production from biotechnological routes: A review. Int J Biol Macromol. 2021. 186. P. 933−951. https://doi.org/10.1016/j.ijbiomac.2021.07.074. 64. Khan I., Saeed K., Zekker I., Zhang B., Hen- di A.H., Ahmad A., Ahmad S., Zada N., Ah- mad H., Shah L.A., Shah T., Khan I. Review on methylene blue: its properties, uses, toxicity and photodegradation. Water. 2022. 14. 242. https://doi.org/10.3390/w14020242. 65. Saeidlou S., Huneault M.A., Li H., Park C.B. Poly(lactic acid) crystallization. Progr Polym Sci. 2012. 37(12). Р. 1657−1677. https://doi.org/10.1016/j.progpolymsci.2012. 07.005. 66. Bujdak J., Iyi N., Fujitak T. The aggregation of methylene blue in montmorillonite disper- sions. Clay Minerals. 2002. 37. Р. 121−133. https://doi.org/10.1180/0009855023710022. 67. Ceretti D.V.A., Edeleva M., Cardon L., D’hooge D.R. Molecular pathways for polymer degra- dation during conventional processing, addi- tive manufacturing, and mechanical recycling. 2023. 28(5). 2344. 10.3390/molecules28052344. 68. Kost B., Basko M., Bednarek M., Socka M., Kopka B., Łapienis G., Biela T., Kubisa P., Brze zinski M. The influence of the functional end groups on the properties of polylactide-based materials. Progr Polym Sci. 2022. 130. 101556. https://doi.org/10.1016/j.progpolymsci.2022. 101556. 69. K. Jamshidi, S.H. Hyon, Y. Ikada, Thermal characterization of polylactides, Polymer. 1988. 29 (12). Р. 2229−2234. https://doi.org/10.1016/0032-3861(88)90116-4. 70. Zaaba N.F., Jaafar M. A review on degradation mechanisms of polylactic acid: Hydrolytic, pho- todegradative, microbial, and enzymatic degra- dation. Polym Eng Sci. 2020. 60. Р. 2061–2075. DOI: 10.1002/pen.25511. 71. Rasselet D., Ruellan A., Guinault A., Mique- lard-Garnier G., C. Sollogoub, B. Fayolle, Oxi- dative degradation of polylactide (PLA) and its effects on physical and mechanical properties, Eur Polym J. 2014. 50. Р. 109−116. https://doi.org/10.1016/j.eurpolymj.2013. 10.011. 72. Fan Y., Nishida H., Shirai Y., Tokiwac Y., Endo  T. Thermal degradation behaviour of poly(lactic acid) stereocomplex. Polym Degrad Stab. 2004. 86. Р. 197−208. https://doi.org/10.1016/j.polymdegradstab. 2004.03.001. 72. Chrysafi I., Ainali N.M., Bikiaris D.N. Thermal degradation mechanism and decomposition kinetic studies of poly(lactic acid) and its co- polymers with poly(hexylene succinate). Poly- mers 2021. 13. 1365. https://doi.org/ 10.3390/polym13091365. 73. Lee S.-H., Kim S.Н., Han Y.-K., Kim Y.H. Syn- thesis and degradation of end-group-functio nalized polylactide. J. Polym. Sci., Part A: Polym. Chem. 2001. 39(7). Р. 973−985. DOI: 10.1002/1099-0518(20010401)39:7<973:: AID-POLA1073>3.0.CO;2-8. 19https://ucj.org.ua Ю. С. Дзязько, Л. К. А. Моліна, А. К. Рібейро, Д. Вернке, Р. Бергамаско УХЖ № 7 / ТОМ 90 74. Nakanishi K. Infrared Absorption Spectro scopy. Holden Day, San-Francisco, Nancodo, Tokio, 1962. 75. Dzyazko Yu., Volfkovich Yu., Perlova O., Ponomaryova L., Perlova N., Kolomiets E. Ef- fect of porosity on ion transport through pol- ymers and polymer-based composites contain- ing inorganic nanoparticles (review). Springer Proc. Phys. 2019. 222. Р. 235−253. https://doi.org/10.1007/978-3-030-17755-3_16. 76. Chen J.P., Lin M. Surface charge and metal ion adsorption on an H-type activated carbon: ex- perimental observation and modeling simu lation by the surface complex formation ap- proach. Carbon. 2001. 39. P. 1491–1504. https://doi.org/10.1016/S0008-6223(00)00277-3. 77. Gu X., Evans L.J. Surface complexation model- ling of Cd(II), Cu(II), Ni(II), Pb(II) and Zn(II) adsorption onto kaolinite. Geochum. Cosno- chim. Acta. 2008. 72(2). P. 267−276. https://doi.org/10.1016/j.gca.2007.09.032. 78. Salazar-Rabago J.J., Leyva-Ramos R., Rivera- Utrilla J., Ocampo-Perez R.,. Cerino-Cordova F.J. Biosorption mechanism of Methylene Blue from aqueous solution onto White Pine (Pinus durangensis) sawdust: Effect of operating con- ditions. Sustainable Env Res. 2017. 27. Р. 32−40. https://doi.org/10.1016/j.serj.2016.11.009. 79. Foo K.Y., Hameed B.H. Insights into the mo deling of adsorption isotherm systems. Chem Eng J. 2010. 156. Р. 2−10. https://doi.org/10.1016/j.cej.2009.09.013. 80. Heger D., Jirkovsky J., Klan P. Aggregation of methylene blue in frozen aqueous solutions studied by absorption spectroscopy. J Phys Chem. 2005. 109(30). P. 6702−6709. https://doi.org/10.1021/jp050439j. 81. Tafulo P.A.R., Queirуs R.B., Gonzalez-Agui- lar G. On the “concentration-driven” methyle ne blue dimerization, Spectrochim Acta Part A. 2009. 73. P. 295–300. https://doi.org/10.1016/j.saa.2009.02.033. 82. Lewis G.N., Bigeleisen J. Methylene blue and other indicators in general acids. the acidity function. J Am Chem Soc. 1943. 65(6). P. 1144– 1150. https://doi.org/10.1021/ja01246a036. 83. Shi Y., Chang Q., Zhang T., Song G., Sun Y., Ding G. A review on selective dye adsorption by different mechanisms. J Environ Chem Eng. 2022. 10. 108639. https://doi.org/10.1016/j.jece.2022.108639. 84. Mantovani D., Quesada H.B., de Souza Antô- nio R., Cusioli L.F., Nishi L., Diório A., Soares P.F., Bergamasco R., Vieira M.F. Adsorption of methylene blue from effluent using golden mussel (Limnoperna fortunei) shell as a low- cost material. Desalination and Water Treat- ment. 2020. 188. P. 232−238. https://doi.org/10.5004/dwt.2020.25245. REFERENCES 1. Alegbe E.O., Uthman T.O. A review of histo- ry, properties, classification, applications and challenges of natural and synthetic dyes. Heli- yon. 2024. 10(13): e33646. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e33646 2. Lin J., Ye W., Xie M., Seo D.H., Luo J., Wan Y., Van der Bruggen B. Environmental impacts and remediation of dye-containing wastewater. Nat Rev Earth Environ. 2023. 4: 785–803. https://doi.org/10.1038/s43017-023-00489-8. 3. Khattab T.A., Abdelrahman M.S., Rehan M. Textile dyeing industry: environmental im- pacts and remediation. Environ Sci Pollut Res. 2020. 27: 3803–3818. https://doi.org/10.1007/s11356-019-07137-z. 4. Law of Ukraine «On Water Drainage and Waste- water Treatment» dated January 12, 2023 No. 2887-IX (entered into force on August 7, 2023). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2887-20# Text. 5. Pereira L., Alves M. Dyes − environmental im- pact and remediation. In: A. Malik, E. Groh mann (eds.) Environmental protection strate- gies for sustainable development strategies for sustainability. Springer, Dordrecht. 2011. 111– 162. https://doi.org/10.1007/978-94-007-1591-2_4. 6. Husain Q. Critical reviews in biotechnology. Crit Rev Biotechnol. 2006. 26: 201–221. https://doi.org/10.1080/07388550600969936. 7. Aghaie-Khouzani M., Forootanfar H., Mosh- fegh M., Khoshayand M.R., Faramarzi M.A. 20 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2024 ОТРИМАННЯ LOW COST АДСОРБЕНТУ З БІОДЕГРАДАБЕЛЬНОГО ПОЛІМЕРУ ДЛЯ ВИЛУЧЕННЯ НИЗЬКОМОЛЕКУЛЯРНИХ ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК ІЗ РОЗЧИНІВ ТЕХНОГЕННОГО ПОХОДЖЕННЯНЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ Decolorization of some synthetic dyes using optimized culture broth of laccase producing ascomycete Paraconiothyrium variabile. Bio- chem Eng J. 2012. 60: 9–15. https://doi.org/10.1016/j.bej.2011.09.002. 8. Oz M., Lorke D.E., Hasan M., Petroianu G.A. Cellular and molecular actions of Methylene Blue in the nervous system. Medicinal Research Reviews. 2011. 31(1): 93–117. 9. Berradi M., Hsissou R., Khudhair M., Assouag M., Cherkaoui O., Bachiri A., Harfi A. Textile finishing dyes and their impact on aquatic en- virons. Heliyon. 2019. 5: e02711. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2019.e02711 10. Novotný Č., Dias N., Kapanen A., Malacho- vá K., Vándrovcová M., Itavaara M., Lima N. Comparative use of bacterial, algal and proto- zoan tests to study toxicity of azo- and anth- raquinone dyes. Chemosphere. 2006. 63: 1436– 1442. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2005. 10.002. 11. Ren S. Assessing wastewater toxicity to activat- ed sludge: recent research and developments. Envir Intern. 2004. 30(8): 1151–1164. https://doi.org/10.1016/j.envint.2004.06.003. 12. Routoula E., Patwardhan S.V. Degradation of anthraquinone dyes from effluents: A review focusing on enzymatic dye degradation with industrial potential. Environ Sci Technol. 2020. 54: 647–664. https://doi.org/10.1021/acs.est.9b03737. 13. Sarkar S., Banerjee A., Halder U., Biswas R., Bandopadhyay R. Degradation of synthetic azo dyes of textile industry: A sustainable approach using microbial enzymes. Water Conserv Sci Eng. 2017. 54(2): 121–131. https://doi.org/10.1007/s41101-017-0031-5. 14. Katheresan V., Kansedo J., Lau S.Y. Efficiency of various recent wastewater dye removal me thods: A review. J Environ Chem Eng. 2018. 6(4): 4676–4697. https://doi.org/10.1016/j.jece.2018.06.060. 15. Nidheesh P.V., Gandhimathi R., Ramesh S.T. Degradation of dyes from aqueous solution by Fenton processes: A review. Environ Sci Pollut Res. 2013. 20: 2099–2132. https://doi.org/10.1007/s11356-012-1385-z. 16. Manujlov E., Gnatyuk Y., Vorobets V., Kol- basov G., Smirnova N., Eremenko A., Guobi- ené A., Tamulevičius S. Physical and chemical properties and photocatalytic activity of nano- structured TiO2/CdS films. J Appl Spectroscopy. 2014. 81(2): 238–243. https://doi.org/10.1007/s10812-014-9916-7. 17. Mulder M. Basic principles of membrane tech- nology. Kluwer academic Publisher. Dordrecht, Boston, London. 1996. 18. Jin P., Zhu J., Yuan S., Zhang G., Volodine A., Tian M., Wang J., Luis P., Van der Bruggen B. Erythritol-based polyester loose nanofiltration membrane with fast water transport for effi- cient dye/salt separation. Chem Eng J. 2021. 406: 126796. https://doi.org/10.1016/j.cej.2020.126796. 19. Yun J., Wang Y., Liu Z., Li Y., Yang H., Xu Z. High efficient  dye  removal with hydrolyzed ethanolamine-Polyacrylonitrile UF membrane: Rejection of anionic dye and selective adsorp- tion of cationic dye. Chemosphere. 2020. 259: 127390. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2020. 127390. 20. Dulneva T.Y., Ievleva O.S., Kucheruk D.D. Pu- rification of alkaline solutions from dyes by mi- crofiltration ceramic membranes made of clay minerals modified by montmorillonite. J Water Chem Technol. 2021. 43(1): 53–59. https://doi.org/10.3103/S1063455X21010069 21. Ragab A.H., Gumaah N.F., El Aziz Elfiky A.A., Mubarak M.F. Exploring the sustainable elimi- nation of dye using cellulose nanofibrils- vinyl resin based nanofiltration membranes. BMC Chemistry. 2024. 18: 121. https://doi.org/10.1186/s13065-024-01211-5. 22. Rozhdestvenska L., Kudelko K., Kolomiiets Y., Dzyazko Y., Ogenko V. Membranes functio nalized with 1d, 2d and 3d carbon materials. Ukrainian Chemistry Journal. 2021. 87(4): 79−110. https://doi.org/10.33609/2708-129X.87.04. 2021.79-110. 23. Dzyazko Y., Rozhdestvenska L., Kudelko K., Ogenko V., Kolomiiets Y. Membranes modified 21https://ucj.org.ua Ю. С. Дзязько, Л. К. А. Моліна, А. К. Рібейро, Д. Вернке, Р. Бергамаско УХЖ № 7 / ТОМ 90 with advanced carbon nanomaterials. Springer Proc Phys. 2021. 263: 151–174. https://doi.org/10.1007/978-3-030-74741-1_10. 24. Dzyazko Y., Ogenko V. Polysaccharides: An Efficient Tool for Fabrication of Carbon Na- nomaterials. In: Inamuddin, M.I. Ahamed, R. Boddula, T. Altalh (eds.) Polysaccharides: Properties and Applications. Hoboken, Wiley. 2021. 337–366. https://doi.org/10.1002/9781119711414.ch16. 25. Moradihamedani P. Recent advances in dye re- moval from wastewater by membrane techno logy: a review. Рolym. Bull. 2022. 79: 2603–2631. https://doi.org/10.1007/s00289-021-03603-2. 26. Cinperi N.C., Ozturk E., Yigit N.O., Kitis M. Treatment of woolen textile wastewater us- ing membrane bioreactor, nanofiltration and reverse osmosis for reuse in production pro- cesses. J Cleaner Product. 2019. 223: 837–848. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2019.03.166. 27. Alardhi S.M., Albayati T.M., Alrubaye J.M. A hybrid adsorption membrane process for re- moval of dye from synthetic and actual waste- water. Chem Eng Processing Process Intensifica- tion. 2020. 157: 108113. https://doi.org/10.1016/j.cep.2020.108113. 28. Jirankova H., Mrazek J., Dolecek P., Cakl J. Or- ganic dye removal by combined adsorption– membrane separation process. Desalination Water Treatment. 2010. 20(1): 96–101. https://doi.org/10.5004/dwt.2010.1170. 29. Kim S., Nam S.N., Jang A., Jang M., Park C.M., Son A., Her N., Heo J., Yoon Y. Review of ad- sorption–membrane hybrid systems for water and wastewater treatment. Chemosphere. 2022. 286(3): 131916. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2021. 131916. 30. Dzyazko Yu.S., Volfkovich Yu.M., Chaban M.O. Composites containing inorganic ion ex changers and graphene oxide: hydrophilic–hy- drophobic and sorption properties (review). Springer Proc Phys. 2020. 246: 93–110. https://doi.org/10.1007/978-3-030-51905-6_8. 31. Li Y., Du Q., Liu T., Peng X., Wang J., Sun J., Wang Y., Wu S., Wang Z., Xia Y., Xia L. Com- parative study of methylene blue dye adsorp- tion onto activated carbon, graphene oxide, and carbon nanotubes. Chem Eng Res Design. 2013. 91(2): 361–368. https://doi.org/10.1016/j.cherd.2012.07.007. 32. Dzyazko Y.S., Ogenko V.M., Volfkovich Y.M., Sosenkin V.E., Maltseva T.V., Yatsenko T.V., Kudelko K.O. Composite consisting of hydrat- ed zirconium dioxide and graphene oxide for removal of organic and inorganic components from water. Him Fiz Tekhnol Poverhni. 2018. 9(4): 417–431. https://doi.org/10.15407/hftp09.04.417. 33. Sultana M., Rownok M.H., Sabrin M., Raha- man M.H., Nur Alam S.M. A review on experi mental chemically modified activated carbon to enhance dye and heavy metals adsorption. Cleaner Eng Technol. 2022. 6: 100382. https://doi.org/10.1016/j.clet.2021.100382. 34. Zhou S., Hu A., Jiang J., Tang J., Zhou G., Zhu L., Wang S. Low-temperature synthesized hierarchical porous carbon from waste hydro- char with super capacity for dye adsorption. Biomass Bioenergy. 2023. 177: 106938. https://doi.org/10.1016/j.biombioe.2023. 106938. 35. Dzyazko Y.S., Palchik A.V., Ogenko V.M., Shtemberg L.Y., Bogomaz V.I., Protsenko S.A., Khomenko V.G, Makeeva I.S., Chernysh O.V., Dzyazko O.G. Nanoporous biochar for remo val of toxic organic compounds from water. Springer Proc Phys. 2019. 222: 209–224. https://doi.org/10.1007/978-3-030-17755-3_14. 36. Dzyazko Y., Kolomiiets Y. Sorbents based on non-carbonized vegetable raw materials. Uk rainian Chemistry Journal. 2022. 88(5): 37–68. https://doi.org/10.33609/2708-129X.88.05. 2022.37-68. 37. Yang G., Gao H., Li Q., Ren S. Preparation and dye adsorption properties of an oxygen-rich porous organic polymer. RSC Adv. 2021.  11: 15921–15926. DOI: 10.1039/D1RA01382C. 38. Kayan G.Ö., Kayan A. Composite of natural polymers and their adsorbent properties on the dyes and heavy metal ions. J Polym Environ. 2021. 29: 3477–3496. https://doi.org/10.1007/s10924-021-02154-x. 22 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2024 ОТРИМАННЯ LOW COST АДСОРБЕНТУ З БІОДЕГРАДАБЕЛЬНОГО ПОЛІМЕРУ ДЛЯ ВИЛУЧЕННЯ НИЗЬКОМОЛЕКУЛЯРНИХ ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК ІЗ РОЗЧИНІВ ТЕХНОГЕННОГО ПОХОДЖЕННЯНЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ 39. Ponomarova L., Dzyazko Y., Volfkovich Y., So senkin V., Scherbakov S. Effect of incorporat- ed inorganic nanoparticles on porous struc- ture and functional properties of strongly and weakly acidic ion exchangers. Springer Proc Phys. 2018. 214: 63–77. https://doi.org/10.1007/978-3-319-92567-7_4. 40. Wawrzkiewicz M. Anion exchange resins  as effective sorbents for acidic dye removal from aqueous solutions and wastewaters. Solvent Ex- tractnIon Exchange. 2012. 30(5): 507–523. https://doi.org/10.1080/07366299.2011.639253. 41. Zhang X., Shen J., Pan S., Qian J., Pan B. Meta stable zirconium phosphate under nanocon- finement with superior adsorption capability for water treatment. Adv Funct Mater. 2020. 30: 1909014. https://doi.org/10.1002/adfm.201909014. 42. Mustafa S., Dilara B.,   Naeem A.,  Rehana N., Nargis K. Temperature and pH effect on the sorption of divalent metal ions by silica gel. 2003. 21(4): 297–307. https://doi.org/10.1260/026361703322405033. 43. Dzyazko Y.S., Rozhdestvenska L., Kudelko K., Fedina I., Ponomaryova L., Nikovska G., Dzyaz ko O. Hydrated iron oxide embedded to natural zeolite: effect of nanoparticles and microparti- cles on sorption properties of composites. Wa- ter Air Soil Pollut. 2022. 233: 205. https://doi.org/10.1007/s11270-022-05681-y. 44. Kudelko K., Maltseva T., Belyakov V. Adsorp- tion and mobility of Cu(II), Cd(II), Pb(II) ions adsorbed on (hydr)oxide polymer sorb- ents MxOy·nH2O, M = Zr (IV), Ti(IV), Sn (IV), Mn(IV). Desalination Water Treatment. 2011. 35(1−3): 295–299. https://doi.org/10.5004/dwt.2011.2486. 45. Maltseva T.V., Kudelko E.O., Belyakov V.N. Adsorption of Cu(II), Cd(II), Pb(II), Cr(VI) by double hydroxides on the basis of Al oxide and Zr, Sn, and Ti oxides. Russ J Phys Chem A. 2009. 83(13): 2336−2339. https://doi.org/10.1134/S0036024409130263. 46. Kudelko E.O., Mal’tseva T.V., Belyakov V.N. Sorption of Cr(VI) ions by oxyhydrates of MxAl1– xOy•nH2O composition, where M is Zr(IV), Ti(IV), or Sn(IV). Colloid J. 2012. 74(3): 313–318. https://doi.org/10.1134/S1061933X12010073. 47. Jayswal A., Chudasama U. Sorption of anti-in- fective organic molecules from aqueous solu- tions onto zirconium phosphate. J. Iran. Chem. Soc. 2008. 4: 595–602. https://doi.org/10.1007/BF03246139. 48. Pica M. Materials: a review on efficient systems for the removal of heavy metal and dye water pollutants. Molecules 2021. 26(8): 2392. https://doi.org/10.3390/molecules26082392. 49. Wang С., Le Y., Cheng B. Fabrication of porous ZrO2 hollow sphere and its adsorption perfor- mance to Congo Red in water. Ceramics Int. 2014. 40(7): 10847–10856. https://doi.org/10.1016/j.ceramint.2014.03. 078. 50. Akgül M., Karabakan A. Promoted dye adsorp- tion performance over desilicated natural zeo- lite. Micropor. Mesopor. Mater. 2011. 145(1−3): 157–164. 51. Krysztafkiewicz A., Binkowski S., Jesionow ski  T. Adsorption of dyes on a silica surface. Appl Surface Sci. 2002. 199: 31–39. https://doi.org/10.1016/S0169-4332(02)00248-9. 52. Nasira M.Z.M., Indirana C., Muhammad Ab- bas Ahmad Zaini M.A.A.Z. Assessment of thermal regeneration of spent commercial ac- tivated carbon for methylene blue dye removal. Particulate Sci Technol. 2021. 39(4): 504–510. https://doi.org/10.1080/02726351.2020.1775738. 53. Maltseva T.V., Pal’chik A.V., Kudelko E.O., Vasilyuk S.L., Kazdobin K.A. Impact of surface properties of hydrated compounds based on ZrO2 on the value of ionic conduction. J Water Chem Technol. 2015. 37(1): 18–24. https://doi.org/10.3103/S1063455X15010051. 54. Dzyazko Yu., Kolomyets E., Borysenko Yu., Chmilenko V., Fedina I. Organic-inorganic sor- bents containing hydrated zirconium dioxide for removal of chromate anions from diluted solutions. Mater Today: Proc. 2019. 6: 260–269. https://doi.org/10.1016/j.matpr.2018.10.103. 55. Zmievskii Yu., Dziazko Yu., Myronchuk V., Rozhdestvenska L., Vilenskii A., Kornienko L. Ukrainian Food Journal. 2016. 5(4): 739−747. DOI: 10.24263/2304- 974X-2016-5-4-13. 23https://ucj.org.ua Ю. С. Дзязько, Л. К. А. Моліна, А. К. Рібейро, Д. Вернке, Р. Бергамаско УХЖ № 7 / ТОМ 90 56. Kubra T., Salman S., Hasan N. Enhanced toxic dye removal from wastewater using biodegra dable polymeric natural adsorbent. J Molec Li quids. 2021. 328: 115468. https://doi.org/10.1016/j.molliq.2021.115468. 57. Hasan M., Shenashen M.A., Hasan N., Znad H., Salman S., Awual R. Natural biodegradable polymeric bioadsorbents for efficient cation- ic dye encapsulation from wastewater. J Molec Liquids. 2021. 323: 114587. https://doi.org/10.1016/j.molliq.2020.114587. 58. Sasikala S.P., Mahesh K.V., Prabhakaran P., Mohammed A.P., Ananthakumar S. Multiwall carbon nanotube reinforced teflon fibrils for oil spill clean up and its effective recycling as textile dye sorbent. J Envir Manag. 2018. 211: 198–205. https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2018.01.011. 59. You H., Huang B., Cao C., Liu X., Sun X., Xiao L., Qiu J., Luo Y., Qian Q., Chen Q. Adsorption–de- sorption behavior of methylene blue onto aged polyethylene microplastics in aqueous environ- ments. Marine Pollut Bull. 2021. 167: 112287. https://doi.org/10.1016/j.marpolbul.2021. 112287. 60. Taib N-A.A.B., Rahman M.R., Huda D., Kuok K.K., Hamdan S., Bakri M.K.B., Julaihi M.R.M.B., Khan A. A review on poly lactic acid (PLA) as a biodegradable polymer. Polym Bull. 2023. 80: 1179–1213. https://doi.org/10.1007/s00289-022-04160-y. 61. Darwin, Cord-Ruwisch R., Charles W. Etha- nol and lactic acid production from sugar and starch wastes by anaerobic acidification. Engi- neering. 2018. 18(9): 635–642. https://doi.org/10.1002/elsc.201700178. 62. Li G., Zhao M., Xu F., Yang B., Li X., Meng X., Teng L., Sun F., Li Y. Synthesis and biological application of polylactic acid, Molecules. 2020. 25(21): 5023. https://doi.org/10.3390/molecules25215023. 63. Albuquerque T.L., Júnior J.E.M., Queiroz L.P., Ricardo A.D.S., Rocha M.V.P. Polylactic acid production from biotechnological routes: A re- view. Int J Biol Macromol. 2021. 186: 933–951. https://doi.org/10.1016/j.ijbiomac.2021.07.074. 64. Khan I., Saeed K., Zekker I., Zhang B., Hen- di A.H., Ahmad A., Ahmad S., Zada N., Ah- mad H., Shah L.A., Shah T., Khan I. Review on methylene blue: its properties, uses, toxicity and photodegradation. Water. 2022. 14: 242. https://doi.org/10.3390/w14020242. 65. Saeidlou S., Huneault M.A., Li H., Park C.B. Poly(lactic acid) crystallization. Progr Polym Sci. 2012. 37(12): 1657−1677. https://doi.org/10.1016/j.progpolymsci.2012. 07.005. 66. Bujdak J., Iyi N., Fujitak T. The aggregation of methylene blue in montmorillonite disper- sions. Clay Minerals. 2002. 37: 121−133. https://doi.org/10.1180/0009855023710022 67. Ceretti D.V.A., Edeleva M., Cardon L., D’hooge D.R. Molecular pathways for polymer degra- dation during conventional processing, addi- tive manufacturing, and mechanical recycling. 2023. 28(5): 2344. 10.3390/molecules28052344. 68. Kost B., Basko M., Bednarek M., Socka M., Kop- ka B., Łapienis G., Biela T., Kubisa P., Brzezinski M. The influence of the functional end groups on the properties of polylactide-based materi- als. Progr Polym Sci. 2022. 130: 101556. <https://doi.org/10.1016/j.progpolymsci.2022. 101556>. 69. K. Jamshidi, S.H. Hyon, Y. Ikada, Thermal cha racterization of polylactides, Polymer. 1988. 29 (12): 2229−2234. https://doi.org/10.1016/0032- 3861(88)90116-4. 70. Zaaba N.F., Jaafar M. A review on degradation mechanisms of polylactic acid: Hydrolytic, pho- todegradative, microbial, and enzymatic degra- dation. Polym Eng Sci. 2020. 60: 2061–2075. DOI: 10.1002/pen.25511. 71. Rasselet D., Ruellan A., Guinault A., Mique- lard-Garnier G., C. Sollogoub, B. Fayolle, Oxi- dative degradation of polylactide (PLA) and its effects on physical and mechanical properties, Eur Polym J. 2014. 50: 109–116. https://doi.org/10.1016/j.eurpolymj.2013.10.011. 72. Fan Y., Nishida H., Shirai Y., Tokiwac Y., Endo   T. Thermal degradation behaviour of poly(lactic acid) stereocomplex. Polym Degrad Stab. 2004. 86: 197–208. https://doi.org/10.1016/j.polymdegradstab. 2004.03.001. 24 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2024 ОТРИМАННЯ LOW COST АДСОРБЕНТУ З БІОДЕГРАДАБЕЛЬНОГО ПОЛІМЕРУ ДЛЯ ВИЛУЧЕННЯ НИЗЬКОМОЛЕКУЛЯРНИХ ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК ІЗ РОЗЧИНІВ ТЕХНОГЕННОГО ПОХОДЖЕННЯНЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ 72. Chrysafi I., Ainali N.M., Bikiaris D.N. Thermal degradation mechanism and decomposition kinetic studies of poly(lactic acid) and its co- polymers with poly(hexylene succinate). Poly- mers 2021. 13: 1365. https://doi.org/ 10.3390/polym13091365. 73. Lee S.-H., Kim S.Н., Han Y.-K., Kim Y.H. Syn- thesis and degradation of end-group-function- alized polylactide. J. Polym. Sci., Part A: Polym. Chem. 2001. 39(7): 973–985. DOI: 10.1002/1099-0518(20010401)39:7<973:: AID-POLA1073>3.0.CO;2-8. 74. Nakanishi K. Infrared Absorption Spectros- copy. Holden Day, San-Francisco, Nancodo, Tokio, 1962. 75. Dzyazko Yu., Volfkovich Yu., Perlova O., Po nomaryova L., Perlova N., Kolomiets E. Effect of porosity on ion transport through polymers and polymer-based composites containing in- organic nanoparticles (review). Springer Proc. Phys. 2019. 222: 235–253. https://doi.org/10.1007/978-3-030-17755-3_16. 76. Chen J.P., Lin M. Surface charge and metal ion adsorption on an H-type activated carbon: experimental observation and modeling sim- ulation by the surface complex formation ap- proach. Carbon. 2001. 39: 1491–1504. https://doi.org/10.1016/S0008-6223(00)00277-3. 77. Gu X., Evans L.J. Surface complexation model- ling of Cd(II), Cu(II), Ni(II), Pb(II) and Zn(II) adsorption onto kaolinite. Geochum. Cosno- chim. Acta. 2008. 72(2): 267–276. https://doi.org/10.1016/j.gca.2007.09.032. 78. Salazar-Rabago J.J., Leyva-Ramos R., Rivera- Utrilla J., Ocampo-Perez R.,. Cerino-Cordova F.J, Biosorption mechanism of Methylene Blue from aqueous solution onto White Pine (Pinus durangensis) sawdust: Effect of operating con- ditions. Sustainable Env Res. 2017. 27: 32–40. https://doi.org/10.1016/j.serj.2016.11.009. 79. Foo K.Y., Hameed B.H. Insights into the mode- ling of adsorption isotherm systems. Chem Eng J. 2010. 156: 2–10. https://doi.org/10.1016/j.cej.2009.09.013. 80. Heger D., Jirkovsky J., Klan P. Aggregation of methylene blue in frozen aqueous solutions studied by absorption spectroscopy. J Phys Chem. 2005. 109(30): 6702–6709. https://doi.org/10.1021/jp050439j. 81. Tafulo P.A.R., Queirуs R.B., Gonzalez-Agui- lar  G. On the “concentration-driven” methy lene blue dimerization, Spectrochim Acta Part A. 2009. 73: 295–300. https://doi.org/10.1016/j.saa.2009.02.033. 82. Lewis G.N., Bigeleisen J. Methylene blue and other indicators in general acids. the acidity function. J Am Chem Soc. 1943. 65(6): 1144– 1150. https://doi.org/10.1021/ja01246a036. 83. Shi Y., Chang Q., Zhang T., Song G., Sun Y., Ding G. A review on selective dye adsorption by different mechanisms. J Environ Chem Eng. 2022. 10: 108639. https://doi.org/10.1016/j.jece.2022.108639. 84. Mantovani D., Quesada H.B., de Souza Antô- nio R., Cusioli L.F., Nishi L., Diório A., Soares P.F., Bergamasco R., Vieira M.F. Adsorption of methylene blue from effluent using golden mussel (Limnoperna fortunei) shell as a low- cost material. Desalination and Water Treat- ment. 2020. 188: 232–238. https://doi.org/10.5004/dwt.2020.25245. Стаття надійшла 18.05.2024.
id oai:ojs2.1444248.nisspano.web.hosting-test.net:article-678
institution Ukrainian Chemistry Journal
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2026-07-23T01:11:52Z
publishDate 2024
publisher V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry
record_format ojs
resource_txt_mv ucjorgua/f2/4a816f5094d005bcf1cb5ba67a772cf2.pdf
spelling oai:ojs2.1444248.nisspano.web.hosting-test.net:article-6782026-07-22T08:23:54Z OBTAINING A LOW COST ADSORBENT FROM A BIODEGRADABLE POLYMER FOR THE REMOVAL OF LOW MOLECULAR ORGANIC COMPOUNDS FROM SOLUTIONS OF TECHNOLOGICAL ORIGIN Dzyazko, Yuliya Molina, Luiza Carla Augusta Ribeiro, Anna Carla Wernke, Gessica Bergamasco, Rosangela low cost adsorbent, polylactic acid, cationdyes, methyleneblue, ion exchange, adsorption, decoloration of waste water. The work solves the problem of obtaining adsorbents from cheap and available feedstock&amp;nbsp; able for the removal of low-molecular-weight toxic organic substances from aqueous solutions. It is proposed to obtain an adsorbent from the wastes of such biodegradable poly­mer as polylactic acid (PLA), for example, from used packaging. The polymer was heated up to the melting point, cooled and ground. The thermally treated PLA sample contained end carboxyl and hydroxyl groups, which were identified with Fourier-IR spectroscopy, and the ion-exchange activity of the polymer was found. These groups provide a surface charge density of 0.02−0.12 C m-2 in the pH range of 4−10, ξ-potential reaches 30 mV in an alkaline media. Adsorption of such cationic dye as methylene blue (MB) was studied under static and dynamic conditions. The Temkin and Freundlich models were applied to the adsorption isotherms, an increase in the adsorption capacity of the polymer was found with an increase in pH from 4 to 10, while the surface became more energetically heterogeneous. The capacity of PLA is 16−30 mg g-1 in the absence of a supporting electrolyte, and 10−28 mg g-1, when adsorption occurs from a two-component solution containing also NaCl. According to the results of the study of MB adsorption, and the data of electronic spectroscopy for suspension of the polymer, it was established that the dye removal from the solution occurs mainly due to electrostatic attraction to the negatively charged PLA surface. The adsorbent was proposed to be employed for the remo­val of the residual colour of wastewater after its treatment, for example, with reverse osmosis or nanofiltration. V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry 2024-08-30 Article Article Inorganic Chemistry Неорганическая химия Неорганічна хімія application/pdf https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/678 10.33609/2708-129X.90.7.2024.3-24 Ukrainian Chemistry Journal; Vol. 90 No. 7 (2024): Ukrainian Chemistry Journal; 3-24 Украинский химический журнал; ##issue.vol## 90 ##issue.no## 7 (2024): Ukrainian Chemistry Journal; 3-24 Український хімічний журнал; Том 90 № 7 (2024): Ukrainian Chemistry Journal; 3-24 2708-129X 2708-1281 en https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/678/335 Copyright (c) 2024 Yuliya Dzyazko, Luiza Carla Augusta Molina, Anna Carla Ribeiro, Gessica Wernke, Rosangela Bergamasco https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0
spellingShingle Dzyazko, Yuliya
Molina, Luiza Carla Augusta
Ribeiro, Anna Carla
Wernke, Gessica
Bergamasco, Rosangela
OBTAINING A LOW COST ADSORBENT FROM A BIODEGRADABLE POLYMER FOR THE REMOVAL OF LOW MOLECULAR ORGANIC COMPOUNDS FROM SOLUTIONS OF TECHNOLOGICAL ORIGIN
title OBTAINING A LOW COST ADSORBENT FROM A BIODEGRADABLE POLYMER FOR THE REMOVAL OF LOW MOLECULAR ORGANIC COMPOUNDS FROM SOLUTIONS OF TECHNOLOGICAL ORIGIN
title_full OBTAINING A LOW COST ADSORBENT FROM A BIODEGRADABLE POLYMER FOR THE REMOVAL OF LOW MOLECULAR ORGANIC COMPOUNDS FROM SOLUTIONS OF TECHNOLOGICAL ORIGIN
title_fullStr OBTAINING A LOW COST ADSORBENT FROM A BIODEGRADABLE POLYMER FOR THE REMOVAL OF LOW MOLECULAR ORGANIC COMPOUNDS FROM SOLUTIONS OF TECHNOLOGICAL ORIGIN
title_full_unstemmed OBTAINING A LOW COST ADSORBENT FROM A BIODEGRADABLE POLYMER FOR THE REMOVAL OF LOW MOLECULAR ORGANIC COMPOUNDS FROM SOLUTIONS OF TECHNOLOGICAL ORIGIN
title_short OBTAINING A LOW COST ADSORBENT FROM A BIODEGRADABLE POLYMER FOR THE REMOVAL OF LOW MOLECULAR ORGANIC COMPOUNDS FROM SOLUTIONS OF TECHNOLOGICAL ORIGIN
title_sort obtaining a low cost adsorbent from a biodegradable polymer for the removal of low molecular organic compounds from solutions of technological origin
topic_facet low cost adsorbent
polylactic acid
cationdyes
methyleneblue
ion exchange
adsorption
decoloration of waste water.
url https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/678
work_keys_str_mv AT dzyazkoyuliya obtainingalowcostadsorbentfromabiodegradablepolymerfortheremovaloflowmolecularorganiccompoundsfromsolutionsoftechnologicalorigin
AT molinaluizacarlaaugusta obtainingalowcostadsorbentfromabiodegradablepolymerfortheremovaloflowmolecularorganiccompoundsfromsolutionsoftechnologicalorigin
AT ribeiroannacarla obtainingalowcostadsorbentfromabiodegradablepolymerfortheremovaloflowmolecularorganiccompoundsfromsolutionsoftechnologicalorigin
AT wernkegessica obtainingalowcostadsorbentfromabiodegradablepolymerfortheremovaloflowmolecularorganiccompoundsfromsolutionsoftechnologicalorigin
AT bergamascorosangela obtainingalowcostadsorbentfromabiodegradablepolymerfortheremovaloflowmolecularorganiccompoundsfromsolutionsoftechnologicalorigin

Similar Items