INORGANIC CHEMISTRY IN THE MIRROR OF TODAY (according to the materials of the 21st International Conference of Inorganic Chemistry of Ukraine (XXI ICICU)

The article contains an overview of invited, plenary, oral and other reports of modern research in the field of inorganic chemistry, presented at the XXI International Conference on Inorganic Chemistry of Ukraine (XXI ICICU), which took place on June 3-6, 2024 in the city of Uzhgorod on the basis of...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2025
Автор:	Koval, Larisa
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry 2025
Онлайн доступ:	https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/709
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Ukrainian Chemistry Journal
Завантажити файл:

Репозитарії

Ukrainian Chemistry Journal

_version_	1871466113442775040
author	Koval, Larisa
author_facet	Koval, Larisa
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Larisa Koval", "institution": "V.I. Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry of the NAS of Ukraine Palladin avenue 32\/34, 03142, Kyiv, Ukraine" } ]
author_sort	Koval, Larisa
baseUrl_str	https://ucj.org.ua/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-22T08:23:55Z
description	The article contains an overview of invited, plenary, oral and other reports of modern research in the field of inorganic chemistry, presented at the XXI International Conference on Inorganic Chemistry of Ukraine (XXI ICICU), which took place on June 3-6, 2024 in the city of Uzhgorod on the basis of the Uzhhorod National university. Research is grouped into four areas: chemistry of inorganic and coordination compounds, including medical and pharmaceutical chemistry; characteristics and properties of new inorganic substances, crystal chemistry; physical-inorganic chemistry and nanochemistry; dual purpose materials, alternative energy sources, «green» chemistry. Plenary reports at the conference were delivered by: academicians of the National Academy of Sciences of Ukraine, AnatoliyBelous (V.I. Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry of the National Academy of Sciences of Ukraine), Yulian Vysochanskii (Uzhhorod National University), Roman Gladyshevsky (Ivan Franko National University of Lviv), corresponding member of the National Academy of Sciences of Ukraine Ihor Fritsky (Taras Shevchenko National University of Kyiv), professors: Ihor Barchiy (Uzhhorod National University), Viktor Hlukhyy (Technical University of Munich, Germany), Oleksandr &nbsp;Golub (National University of Kyiv-Mohyla Academy), Ruslan Mariychuk (Pryashov University, Slovakia), Olena Martsynko (I.I. Mechnikov National University of Odessa), Michal Piaseckyi (Jan Dlugosz University in Częstochowa, Poland) and others. The conference materials (ISBN 978-617-8321-25-3) have published abstracts of 115 reports of the conference participants (https//www.xxi-icicu.online). The general discussion and resolution concluded that scientific research and reports presented in the field of modern inorganic chemistry are relevant and, to the extent possible, aimed at increasing the defense capability and economic development of Ukraine. A resolution was adopted with recommendations for topical chemical research for the future and a number of other expedient measures.
doi_str_mv	10.33609/2708-129X.91.2.2025.91-108
first_indexed	2025-09-24T17:44:00Z
format	Article
fulltext	91 doi: 10.33609/2708-129X.91.2.2025.91-108 НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ У ДЗЕРКАЛІ СЬОГОДЕННЯ (за матеріалами ХХІ Міжнародної конференції з неорганічної хімії України (XXI ICICU)) Л. Б. Коваль Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського НАН України, просп. Академіка Палладіна, 32/34, Київ 03142, Україна email: koval@ionc.kiev.ua Стаття містить огляд запрошених, пленарних, усних та інших доповідей сучасних досліджень у галузі неорганічної хімії, представлених на XXI Міжнародній конфе- ренції з неорганічної хімії України (XXI ICICU), яка відбулася 3–6 червня 2024 року в м. Ужгород на базі ДВНЗ «Ужгородський національний університет». Дослідження згруповано у чотири напрями: хімія неорганічних і координаційних сполук, у тому числі медична та фармацевтична хімія; характеристика та властивості нових неорга- нічних речовин, кристалохімія; фізико-неорганічна хімія та нанохімія; матеріали по- двійного призначення, альтернативні джерела енергії, «зелена» хімія. Прийнято поста- нову з рекомендаціями актуальних хімічних досліджень на майбутнє та низку інших доцільних заходів. Ключові слова: неорганічна хімія, хімія координаційних сполук, кристалохімія, твердотільні речовини, наноматеріали. «Сьогодні головна проблема для нас – підтримати науковців, які залишилися працювати в Україні». Анатолій Загородній, президент НАН України Неорганічна хімія є невід’ємною скла- довою частиною сучасної хімічної науки з вагомим капіталом накопичених як фунда- ментальних знань і досліджень, так і при- кладних результатів, розробок, нових ме- тодів, які використовуються або сприяють покращенню діючих технологій у промис- ловості, сільському господарстві, медици- ні, екологічному навантаженні. З 3 по 6 червня 2024 року в м. Ужгоро- ді відбулася ХХІ Міжнародна конференція з неорганічної хімії України (XXI ICICU). До Ужгородського національного універси тету з’їхалися відомі хіміки майже зі всієї 92 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2025 НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ У ДЗЕРКАЛІ СЬОГОДЕННЯ (за матеріалами ХХІ Міжнародної конференціїз неорганічної хімії України (XXI ICICU))ХРОНІКА України та із-за кордону. Організатори і партнери конференції: Міністерство осві- ти і науки України, Національна академія наук України, Ужгородський національний університет, Інститут загальної та неорга- нічної хімії ім. В. І. Вернадського, Наукова рада з проблеми «Неорганічна хімія», Уні- верситет гуманітарних та природничих наук ім. Яна Длугоша, Пряшівський універ- ситет. Метою організаторів міжнародної кон- ференції було створити спільний майдан- чик для обміну останніми результатами досліджень та інформацією про передові методи досліджень у цій галузі України та країн європейських сусідів, обговорити су- часні проблеми хімії неорганічних речовин і матеріалів для вирішення важливих за- вдань сьогодення. Конференція проходила у відповідаль- ний, складний для України час у змішаному режимі – очному та дистанційному, але все ж таки зібрала понад 150 учасників – відо- мих науковців-хіміків із різних міст і країн, у тому числі з України (Київ, Львів, Одеса, Харків, Полтава, Ужгород, Чернівці, Луцьк, Вінниця), Польщі (Длугош, Ченстохова, Вроцлав, Краків), Словаччини (Пряшів, Кошице), Німеччини (Мюнхен, Дрезден, Карлсрує). Серед учасників – члени Національної академії наук України, науковці закордон- них установ, професори, доктори наук, кан- дидати наук і доктори філософії, працівни- ки академічних інститутів і закладів вищої освіти, докторанти, аспіранти, студенти. На сайті конференції зареєстровано 125 осіб. Більшість учасників мали змогу дистанцій- но, але досить активно брати участь у кон- ференції. У збірнику опубліковано тези 115 доповідей за матеріалами оригінальних до- сліджень, виконаних в останні роки в ака- демічних інститутах, на хімічних кафедрах вищої освіти та в інших установах, у тому числі 23 спільні доповіді українських та іноземних учасників. На стендовій секції представлено 83 постери. Збірник тез роз- міщено за ел. адресою: https//www.xxi-icicu. online. Найактивнішу участь у конференції взя- ли співробітники вищих навчальних закла- дів і наукових установ, які є провідними в країні за напрямками неорганічної хімії – Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського, Львівський націо- нальний університет імені Івана Франка, Ужгородський національний університет (УжНУ), Київський національний універ- ситет імені Тараса Шевченка, Одеський національний університет імені І. І. Меч никова, Фізико-хімічний інститут імені О. В. Богатського НАН України. Привітав учасників конференції ректор УжНУ Володимир Смоланка: «Упродовж трьох років організаторам не вдавалося провести цю конференцію. Тому мені вдві- чі приємніше вітати всіх в Ужгородсько- му національному університеті – це честь для нас. Завдяки нашим ЗСУ ми можемо проводити важливі наукові події в очному форматі. Адже ніщо не замінить задоволен- ня живого спілкування та обміну думок. Я впевнений, що протягом цих трьох днів пролунає багато цікавих доповідей про ваші напрацювання. Тож бажаю плідних дискусій». Академік НАН України, професор, голо- ва наукової ради НАН України з проблеми «Неорганічна хімія» Анатолій Білоус від- значив: “Передусім хочу висловити вдяч- 93https://ucj.org.ua Л. Б. Коваль УХЖ № 2 / ТОМ 91 ність керівництву УжНУ за гостинність та всім співорганізаторам, завдяки яким ми отримали можливість бути сьогодні тут. Неорганічна хімія займає дуже важливе місце в сучасному житті. Зокрема, одним із стратегічних напрямів розвитку науки є альтернативна енергетика, системи збе- рігання та накопичення енергії. Їхні пара- метри та властивості визначаються якістю електродних матеріалів, які повністю не- органічні. Надзвичайно актуальними у во- єнний час є системи зв’язку – це очі і вуха на полі бою. Також неорганічна хімія тіс- но пов’язана з медициною. Доповіді нашої конференції згруповані в чотири напрями, які охоплюють всі важливі аспекти неорга- нічної хімії сьогодення». Академік НАН України, професор, про- ректор з наукової роботи Львівського на- ціонального університету ім. Івана Франка Роман Гладишевський додав: «Сьогодні в Україні вирішується доля майбутнього – національного, європейського, світового. Наші воїни дають гідну відсіч на фронті. А ми працюємо і готуємо відновлення кра- їни. Це все вимагає іноваційних підходів та технологій. Після руйнівного вторгнення агресора нам необхідно буде відновлювати міста, екосистему, закріплювати енергетич- ну систему України. І тут роль неорганічної хімії є дуже важливою». Із вітальними словами до учасників звер- нулися також директор Науково-дослід ного інституту фізики і хімії твердого тіла (НДІ ФХТТ) Ужгородського національного університету академік НАН України, про- фесор Юліан Височанський, в. о. директо- ра Навчально-наукового інституту хімії та екології УжНУ Василь Лендєл. На завер- шення привітань голова оргкомітету Ігор Барчій – професор, завідувач кафедри не- органічної хімії УжНУ, висловив надію, щоб ніщо не завадило проведенню конференції, побажав плідної роботи, гарного настрою і гарного відпочинку. Впродовж трьох днів роботи конферен- ції науковці обговорювали заявлені допові- ді, згруповані у 4 секції: характеристики та властивості нових неорганічних речовин і твердотільних матеріалів, кристалохімії, хі- мії неорганічних і координаційних сполук, у тому числі синтез нових сполук для сучас- ної медицини та фармацевтичної хімії, хімії та фізики наноматеріалів, «зеленої» хімії тощо. Всього на конференції було заслуха- но 32 пленарні і усні доповіді, у тому числі представлено одинадцять запрошених до- повідей учених. Крім згаданих вище А. Біло уса, Р. Гладишевського, Ю. Височанського та І. Барчія, представили доповіді академік НАН України Петро Стрижак (Інститут фі- зичної хімії ім. Л. В. Писаржевського НАН України), член-кореспондент НАН України, професор Ігор Фрицький (Київський націо- нальний університет імені Тараса Шевчен- ка); професори Віктор Глухий (Технічний університет Мюнхена, Німеччина), Олек- сандр Голуб (Національний університет «Києво-Могилянська академія», Руслан Ма- рійчук (Пряшівський університет, Словач- чина), Олена Марцинко (Одеський націо нальний університет ім. І. І. Мечникова), Міхал П’ясецький (Університет імені Яна Длугоша в Ченстохові, Польща). Конференцію розпочато виступом ака- деміка Анатолія Білоуса – відомого фахів- ця в галузі хімії твердого тіла, керівника відділу хімії твердого тіла Інституту за- гальної та неорганічної хімії імені В. І. Вер- надського НАН України. Основні наукові 94 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2025 НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ У ДЗЕРКАЛІ СЬОГОДЕННЯ (за матеріалами ХХІ Міжнародної конференціїз неорганічної хімії України (XXI ICICU))ХРОНІКА напрямки його школи стосуються синтезу і дослідження наночасток і неорганічних матеріалів на основі складних оксидних систем, всебічного вивчення структури і функціональних властивостей оксидних сполук, нанокристалічних феромагнітних матеріалів, розроблення елементів і при- строїв на основі досліджених функціональ- них речовин з метою їхнього подальшого застосування в сучасних системах зв’язку, машинобудуванні, медицині тощо. У допо- віді Білоуса йшлося про дослідження син- тезу слабкоагломерованих феромагнітних наночастинок, які можуть знайти викори- стання при розробленні систем магнітного запису, у НВЧ-системах, властивості яких можна змінювати зовнішнім магнітним полем, в електрохімічних системах, для ви- користання в медицині (МРТ, гіпертермія, доставка ліків) тощо. Метою дослідження був саме пошук шляхів синтезу слабкоагло- мерованих феромагнітних наночастинок із різними структурами (шпінелі, перовські- ту і гексафериту барію). У підсумку розро- блено оптимізовані методи синтезу і на ос- нові синтезованих магнітних наночастинок автор зі своїми співробітниками створив магнітокеровані пристрої, зокрема, нелі- нійні резонансні мікрохвильові елементи. Одержані результати також перспективні і для створення резонансних НВЧ-струк- тур різного призначення. Розроблено і до- сліджено багатошарові системи на основі сегнетоелектричних і феромагнітних фаз, в яких електричним полем можна впливати на магнітні властивості. Виступ академіка Романа Гладишев- ського, відомого вченого-дослідника в галузі кристалохімії неорганічних спо- лук, керівника Львівської наукової школи „Кристалохімія інтерметалічних сполук”, синтетика і аналітика інтерметалідів, чия наукова діяльність й на сьогодні спрямо- вана на вивчення кристалічної структури інтерметалічних сполук та взаємодії ком- понентів у металічних системах, присвя- чено саме кристалохімії та її можливостям бути визначальним зв’язком між будовою і властивостями інтерметалідів. Кристало- хімія інтерметалічних та інших неорганіч- них сполук має давні традиції у Львівсько- му національному університеті імені Івана Франка МОН України. Вчені вивчають вза- ємозв’язок між хімічним складом, криста- лічною структурою, стабільністю та різни- ми хімічними і фізичними властивостями. Такий цілісний підхід дуже важливий для розумного пошуку нових функціональних матеріалів із покращеними властивостя- ми, які можна використовувати для збері- гання водню, термоелектрики, постійних магнітів, надпровідників, квантових мате- ріалів тощо. У доповіді продемонстровано приклади останніх досліджень, виконаних на кафедрі неорганічної хімії, яку очолює Р. Є. Гладишевський. Розроблено підхо- ди до “цілісного погляду” на кристаліч- ні неорганічні речовини, які застосову- ють у науковій базі даних PAULING FILE (Inorganic Materials Database), яка об’єднує кристалографічні дані (376’000 введень), діаграми стану (54’500 введень) та фізич- ні властивості (174’000 введень) неорга- нічних сполук в одному комплексі; файл Pauling, що групує експериментальні дані про кристалічні структури, фазові діагра- ми та внутрішні фізичні властивості, може бути використаним як вихідна точка для отримання кристалохімічних зв’язків для розуміння особливостей та прогнозуван- 95https://ucj.org.ua Л. Б. Коваль УХЖ № 2 / ТОМ 91 ня утворення сполук із певним складом і структурою. Від імені колективу авторів, які є пред- ставниками чотирьох вищих наукових за- кладів України і Ченстоховського універ ситету Польщі, доповідь «Системи Ag(Tl)– Sb(In)–P–Se: проміжні сполуки та їхні вла- стивості» виголосив професор, завідувач кафедри неорганічної хімії Ужгородського національного університету Ігор Барчій. Він є фахівцем у галузі напівпровідниково- го матеріалознавства, а головним напрям- ком досліджень кафедри є фізико-хімічний аналіз взаємодії в багатокомпонентних системах, вивчення умов фазоутворен- ня складних двокатіонних та двоаніонних халькогенідних сполук, комплексне дослі- дження властивостей одержаних нових напівпровідникових речовин, вибір опти- мальних умов та вирощування монокрис- талів. Саме ці завдання було поставлено при вивченні вищезазначеної системи. Досліджено фазові рівноваги в системах Ag(Tl)–Sb(In)–P–Se класичними методами фізико-хімічного аналізу ДТА та рентгено- графії. Основною особливістю фізико-хі- мічної взаємодії цих систем є утворення складних гексаселенодифосфатів Ag(Tl) Sb(In)P2Se6. Срібло (талій)- та стибій (ін- дій)-вмісні сполуки є представниками типу сполук, які володіють феромагнітними та п’єзоелектричними властивостями. Для сполук AgSbP2Se6 і TlInP2Se6 вирощено мо- нокристали, Досліджено їхній фазовий склад, проведено кристалохімічий ана- ліз структур, який показує їхню шарувату структуру, що має створювати високоані- зотропні оптичні властивості. За напрямком «Характеристика та властивості нових неорганічних речовин, кристалохімія» було представлено най- більшу кількість пленарних, усних допові- дей та постерів, в яких йшлося про резуль- тати досліджень твердотільних матеріалів, інтерметалідів, феромагнітних часток, но- вих кристалохімічних сполук і матеріалів, перспективних для технологічного викори- стання завдяки їхнім цінним фізико-хіміч- ним властивостям (оптичним, магнітним, сенсорним, люмінесцентним, напівпровід- никовим тощо). У збірнику тез представле- но 36 стендових доповідей. Академік НАН України, професор, док- тор фізико-математичних наук Юліан Ви- сочанський, директор НДІ фізики і хімії твердого тіла, завідувач кафедри фізики напівпровідників Ужгородського націо- нального університету є відомим науковій спільноті спеціалістом у галузі фізики на- півпровідників, сегнетоелектриків, струк- турних фазових переходів, нелінійно- оптичних халькогенідних матеріалів. Разом із колегами пленарну доповідь він присвя- тив потрійним фосфорним халькогенідам M2P2S(Se)6 (де M – Sn, Pb) із 3D-кристаліч- ною решіткою, які демонструють широ- кий спектр потенційних застосувань для сегнетоелектричних напівпровідників. До- слідження 2D-ван-дер-ваальсових крис- талів CuInP2S6 показало, що ці матеріали можуть зберігати своє сегнетоелектричне впорядкування, навіть якщо їхню товщину зменшено до кількох структурних шарів, що відкрило нові можливості для викори- стання фероїдних матеріалів на нанороз- мірному рівні. У колі наукових досліджень професо- ра Мюнхенського технічного університету Віктора Глухого – високотемпературний синтез нових полярних інтерметалічних 96 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2025 НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ У ДЗЕРКАЛІ СЬОГОДЕННЯ (за матеріалами ХХІ Міжнародної конференціїз неорганічної хімії України (XXI ICICU))ХРОНІКА сполук із перехідними металами. Потрійні силіциди та германіди перехідних металів становлять інтерес не тільки для фунда- ментальної хімії інтерметалічних сполук, а й завдяки своїм фізико-хімічним власти- востям: термоелектричним, надпровідним, а також каталітичній активності. У виго- лошеній на конференції доповіді в центрі його уваги були потрійні інтерметалеві те- треліди нікелю та їхні структурні особли- вості. Завдяки наповненій d10-конфігура- ції нікель є структурно універсальним еле- ментом у хімії твердого тіла: він припускає різноманітні схеми координації і, як наслі- док, у системах Ae-Ni-E утворюється ве- личезна кількість інтерметалічних сполук (Ae = лужноземельний метал), (E = Si, Ge) з різними структурами. Однією з найціка- віших сполук є BaNi16Si12 – інтерметалічна сполука з найменшою кількістю лужнозе- мельних металів і найвищим на сьогодні координаційним числом серед інтерме- талідів (CN = 32). Кристалічна структура BaNi16Si12 – паковання W-типу багатогран- ників BaNi20Si12, що складаються з ікосаедра плавленого кремнію та додекаедра нікеле- вого п’ятикутника. У пленарній доповіді професора Мі- хала П’ясецького (Університет імені Яна Длугоша в Ченстохові) представлено най- важливіші досягнення, зосереджені на до- слідженнях потрійних і четверних халько- ген-галоїдних кристалів, їхніх структур- них, електронних та інших властивостей, що є результатом співпраці між україн- ськими (Ужгород, Львів, Луцьк і Київ) і польськими університетами та інститута- ми. Потрійні та четверні сполуки (криста- ли, монокристали або тверді розчини), до складу яких входять такі елементи, як S, Se і Te, завдяки своїм цінним фізичним власти- востям широко застосовують у пристроях електронної та оптоелектронної промис- ловості. Багато монокристалів халькоге- нідів є негігроскопічними та мають гарну хімічну стійкість, що також важливо для практичного застосування. Матеріали на основі сірки демонструють високі показни- ки заломлення, великі нелінійності Керра тощо. Матеріали на основі селену застосо- вують у випрямлячах, сонячних елементах, фотографічних експонометрах, ксерографії та протиракових агентах, для візуалізації та біомедичних застосувань. У кристаліч- ній формі їхню комбінацію з іншими мате- ріалами, такими як Tl, Pb, Cu та In, широ- ко використовують для фотоелектричних пристроїв і фотодетекторів. Деякі кристали халькогенідів виявляють несподівані вла- стивості: вони ізоляційні зсередини та про- відні зовні, тому їх можна віднести до групи топологічних ізоляторів із надзвичайними можливостями для електронних застосу- вань, таких як транзистори з наднизькими енергіями, лазери для сканування раку та вільний космічний зв’язок за межами 5G. Доповідь стосовно досліджень потрій- них боросиліцидних сполук рідкіснозе- мельних металів представив Володимир Бабіжецький – представник кафедри не- органічної хімії Львівського національ- ного університету імені Івана Франка, і Жан-Франсуа Халєт з Університету Ренна (Франція). Синтез таких сполук і дослі- дження їхніх властивостей можуть бути дуже цікавими для, наприклад, кристало- хімії та застосування термоелектрики. Але повні дослідження фазових відносин у си- стемах R–Si–B (де R – рідкісноземельний метал) є вкрай бідними. Раніше ці автори 97https://ucj.org.ua Л. Б. Коваль УХЖ № 2 / ТОМ 91 дослідили ізотермічні розрізи потрійних систем R–Si–B (де R = Y, Nd, Gd, Dy, Ho, Er) за температури 1270 K. Загалом у кожній системі, окрім Nd, виявлено три потрій- ні фази: стехіометрична сполука R5Si2B8 (структурний тип Gd5Si2B8), фаза Новот- ного із введенням бору R5Si3Bx (структу- ра типу Mn5Si3) і твердий розчин RB2-xSix (структура типу AlB2). У системі Ce–Si–B встановлено стабілізовану бором сполуку CeSi1,5B0,5 структури типу AlB2. Для систе- ми Nd–Si–B знайдено лише Nd5Si3Bx. Ви- користовуючи методи металевого флюсу, авторами синтезовано нову серію бінарних силіцидів та отримано у вигляді монокрис- талів бінарні силіциди RSi1.7 (R = Dy, Ho) і потрійного Ho2Si3B, які демонструють упо- рядковані структури, похідні від структур- ного типу AlB2. Теоретичні розрахунки по- казують істотну ковалентну взаємодію між атомами металу та неметалу. Невеликий відсоток атомів кремнію, який часто від- сутній у цих нестехіометричних сполуках, ймовірно, дозволяє зміцнити зв’язок бор – метал і бор – кремній. За напрямком «Хімія неорганічних і ко- ординаційних сполук, у тому числі медич- на та фармацевтична хімія» запрошені доповіді виголосили професорка Олена Марцинко та професор Олександр Голуб; усні – науковці ІЗНХ НАН України – док- тори хімічних наук Світлана Орисик, Оле- на Трунова, Віктор Черній. Крім цього, було представлено 25 стендових доповідей, які стосувалися проблем синтезу і всебічного вивчення координаційних сполук (гетеро- металічних, поліядерних комплексів, по- лімерів і макроциклічних сполук), їхньої будови, властивостей і функціонального призначення, особливо можливостей за- стосування у медицині та фармацевтиці як потенційних лікарських агентів антиокси- дантної дії, біологічно активних речовин тощо. Запрошену пленарну доповідь виголо- сила професорка Одеського національ- ного університету імені І. І. Мечникова Олена Марцинко – представниця відомої в Україні та за її межами наукової школи «Координаційна хімія p-, d-, f-металів з органічними нітроген-, оксиген-, сульфур- та фосфоровмісними молекулами» (керів- ник – професорка, заслужений діяч науки і техніки України Інна Сейфулліна). Авто- ри реалізували новий підхід щодо розвит- ку біокоординаційної хімії германію (IV) як самостійного наукового напряму, вста- новлено суттєві переваги біокомплексів порівняно з органічним германієм: вони малотоксичні, водорозчинні, їхній синтез є більш екологічним. Показано, що їхні фармакологічні властивості забезпечують- ся синергізмом дії германію та біолігандів. Найбільш яскраво унікальність германію як комплексоутворювача і біогенного еле- мента продемонстровано на прикладі 1-гід- роксиетан-1,1-дифосфонової (етідронової) кислоти (Н4hedp) – відомого багатофукціо нального комплексону фосфонового типу, що володіє різноманітними і цінними для практики властивостями, застосовується у фармації та косметології. Проведено синте- зи і дослідження структури низки різноме- тальних та змішанолігандних 1-гідроксие- тан-1,1-дифосфонатогерманатів, для дея- ких з одержаних комплексів рекомендова- но клінічні випробування. Член-кореспондент НАН України, про- фесор Ігор Фрицький – завідувач кафедри фізичної хімії Київського національного 98 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2025 НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ У ДЗЕРКАЛІ СЬОГОДЕННЯ (за матеріалами ХХІ Міжнародної конференціїз неорганічної хімії України (XXI ICICU))ХРОНІКА університету імені Тараса Шевченка, свою доповідь присвятив питанню біохімічних процесів у живих системах, що відбувають- ся за участю ферментів, зокрема за участю ензимів, які містять у складі своїх активних центрів іони металів. Для вивчення особ ливостей будови та функціонування мета- лоферментів використовують низькомоле- кулярні моделі. Створення таких синтетич- них сполук на основі комплексів металів поліпшує розуміння механізмів фермента- тивного каталізу та дає змогу розв’язувати багато практичних завдань: від створення нових фармацевтичних засобів (інгібіторів функції металоферментів) до розроблення біоміметичних каталізаторів. Автор про аналізував основні причини низької ефек- тивності сучасних біоміметичних каталі- заторів порівняно з їхніми природними прототипами та запропонував шляхи її по- кращення. Обговорено перспективи засто- сування біоміметичних каталізаторів у різ- них процесах, зокрема фіксації азоту, фо- токаталітичного розщеплення води та от- римання «зеленого» водню («штучного фо- тосинтезу»), гідролітичного знешкодження фосфорорганічних екотоксикантів та ана- логів бойових отруюючих речовин тощо. Сучасна українська хімічна термінологія та номенклатура неорганічної та координа- ційної хімії були темою пленарної доповіді професора, доктора хімічних наук, декана факультету природничих наук Національ- ного університету «Києво-Могилянська академія» Олександра Голуба – фахівця в галузі координаційної та фармацевтичної хімії. А крім цього Олександр Голуб є хімі- ком-термінологом, послідовником справи свого батька – професора Андрія Голуба – одного з творців української хімічної тер- мінології та номенклатури в неорганічній хімії. Олександр Андрійович надав у допо- віді коротку історичну довідку про розви- ток систематики і української термінології в неорганічній та координаційній хімії, зга- дав фахівців української наукової терміно- логії Івана Горбачевського, Олени Курило, Анатолія Вовка, Андрія Голуба, який ство- рив підвалини сучасної хімічної терміноло- гії і номенклатури неорганічної хімії; Ми- хайла Корнілова, Миколу Василегу-Дери- паса – також послідовника Андрія Голуба. Науковий внесок самого автора доповіді – він запропонував основні засади впрова- дження міжнародної хімічної термінології та номенклатури IUPAC в українську тер- мінологію та номенклатуру в неорганічній хімії, навів багато прикладів більш вдалих, з його точки зору, українських хімічних термінів. Українська хімічна терміноло- гія та номенклатура потребують постійної уваги та вдосконалення, що, безперечно, є важливим завданням в плані точності і яс- ності термінів, інтеграції з міжнародними стандартами для забезпечення ефективно- го обміну інформацією та співпраці, для ефективного навчання та засвоєння знань у галузі хімії, зокрема для навчального про- цесу школярів і студентів. Доповідь Світлани Орисик – доктора хімічних наук, провідного наукового спів- робітника Відділу хімії комплексних спо- лук ІЗНХ НАН України присвячено n,π-хе- латним комплексам Pd(II), Pt(II), Ag(I) та Cu(I) на основі N-алілзаміщених тіосечо- вин: їхнім спектральним характеристикам та біологічній активності. Такі сполуки є актуальними для розроблення проти- пухлинних і антибактеріальних агентів нового покоління, а також у препаратив- 99https://ucj.org.ua Л. Б. Коваль УХЖ № 2 / ТОМ 91 ній хімії як каталізатори гідрування або окиснення олефінів. π-Комплекси Pd(II) і Pt(II) привернули її увагу як потенцій- ні протипухлинні агенти, оскільки вони структурно подібні до широко відомого протипухлинного препарату цисплатину, стабільні в широкому діапазоні рН і роз- чинні у фізіологічному розчині за низьких концентрацій. На відміну від цисплатину, донорними атомами-носіями в синтезо- ваних комплексах є «м’які» атоми сірки карботіоамідної групи і ще «м’якші» ато- ми вуглецю алільного фрагмента. Така структура забезпечує реалізацію «ефекту антисимбіозу в транс-впливі» Пірсона та перешкоджає зв’язуванню таких сполук із «м’якими» атомами інших тіолвмісних речовин, які присутні в цитоплазмі крові (глутатіон, цистеїн та ін.), що, як наслідок, дозволить їм досягти ДНК – основної фар- мацевтичної мішені. За результатами біо- тестів in vitro та in vivo отримані авторами комплекси виявилися більш ефективними, ніж цисплатин, як за показниками IC50, так і за дією на клітини Hela (карциноми ший- ки матки), мікросфероїди молочної зало- зи MCF7, карциноми легенів Льюїса, лей- кемії мишей та клітини раку легенів лінії NCI-H69/CPR, до яких цисплатин резис- тентний. Найкращими цитостатиками ви- явилися комплекси, що містять донорний центр, не залучений до координації, який може утворювати додаткові водневі (або інші нековалентні) зв’язки з молекулами ДНК, що зумовлює більшу стабільність та- ких сполук. Це може зменшити розпізна- вання таких адуктів системами репарації ДНК і уникнути перехресної резистент- ності з існуючими препаратами платини. Такі сполуки мають значний потенціал для їхніх подальших досліджень in vitro та in vivo, а також перспективу стати основним компонентом у розробленні протипухлин- ного препарату нового покоління. Доктор хімічних наук, провідний нау- ковий співробітник, керівник Відділу хімії комплексних сполук ІЗНХ НАН України Віктор Черній – відомий спеціаліст у га- лузі координаційної хімії макроциклічних сполук і гібридних структур на основі фта- лоціанінових комплексів, споріднених до біологічно активних порфіринів та триви- мірних каркасних клатрохелатних комп- лексів. Його доповідь на конференції від колективу дослідників із вищезазначеного інституту, а також Київського національ- ного університету імені Тараса Шевченка та Інституту низьких температур і струк- турних досліджень Польської академії наук (Вроцлав, Польща) стосувалася саме синте- зу та біологічної активності фталоціаніно- вих комплексів металів, які знаходять ши- роке застосування у найрізноманітніших галузях науки та техніки. Галузі їхнього за- стосування залежать від багатьох факторів. Основними з них є природа центральних атомів металів, наявність певних заміс- ників, анельованих кілець, гетероатомів у складі макроциклу та інших. Фталоціані- новий макроцикл і його центральний атом металу є зручною синтетичною платфор- мою для створення дуже широкого кола сполук із наперед заданими властивостя- ми. Автор зосередив увагу на можливості використання хімічних властивостей цент ральних атомів металів фталоціанінового макроциклу для їхнього застосування в біо- логічних дослідженнях та медицині. Проде- монстровано, що фталоціанінові комплек- си цирконію та гафнію з координованими 100 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2025 НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ У ДЗЕРКАЛІ СЬОГОДЕННЯ (за матеріалами ХХІ Міжнародної конференціїз неорганічної хімії України (XXI ICICU))ХРОНІКА галовою, сульфосаліциловою та хромотро- повою кислотами проявляють високу про- типухлинну активність. У сучасній координаційній хімії нового тисячоліття, як свідчить аналіз наукової літератури, увагу дослідників дещо пере- міщено від класичних мономерних комп- лексів до гетероядерних та багатолігандних сполук, що пов’язано, насамперед, з інтен- сивним пошуком нових функціональних матеріалів: оптичних та магнітних, біоло- гічно активних речовин, хімічних сенсорів, каталізаторів технологічних та біохіміч- них процесів. Також заслуговують на ува- гу синтезовані змішанолігандні комплекси Co(II), які інтенсивно вивчають в останні десятиліття як потенційні протигрибкові та антибактеріальні засоби, оскільки гете- ролігандні структури відіграють важливу роль у біологічних процесах. Викликають інтерес і гетерометалеві комплекси 3-d і 4-f-металів із карбоновими кислотами та нейтральними N-донорними лігандами як прекурсори для отримання складних оксидів. Саме через актуальність цих дослі- джень у тезах доктора хімічних наук, заві дувачки Відділу гетерофазного синтезу не- органічних сполук і матеріалів ІЗНХ НАН України Олени Трунової зі співавторами йде мова про синтез і всебічне досліджен- ня структури нових мультилігандних /ге- терометалевих комплексів Co(II) та Nd(III) з бурштиновою кислотою, піридином і фенатроліном: [Сo(C4Н4О4)∙2Py]∙2Н2О (I); [Со(Рhen)3Nd2(NО3)11(Н2О)3]∙Н2О (II). Ком плекси було синтезовано вперше методом самозбірки і повністю охарактеризовано за допомогою елементного аналізу, UV-VIS та ІЧ-спектроскопії, рентгенівської кристало- графії та термічного аналізу. Упродовж останніх років Олександра Козачкова, кандидат хімічних наук, стар- ша наукова співробітниця разом із колега- ми з ІЗНХ НАН України та інших наукових закладів приділяють значну увагу дослі- дженням взаємодії комплексів Паладію(ІІ), а саме K2PdCl4, цис-Pd(NH3)2Cl2, Pd(en)Cl2 з дифосфоновими та аміно-дифосфоно- вими кислотами, вивченню їхнього скла- ду, будови та біологічної активності. Ува- гу зумовлено тим, що Паладій є одним із перспективних металів платинової групи, сполуки якого поряд із високою проти- пухлинною активністю проявляють ниж- чу за цисплатин токсичність. Синтез та дослідження комплексних сполук металів з амінополіфосфонатами (AРPs) також ви- кликають інтерес завдяки їхньому широ- кому застосуванню в промисловості, сіль- ському господарстві та медицині. В роботі Олександри Козачкової, представленій на конференції, методами рН-потенціометрії, електронної та ЯМР31Р-спектроскопії до- сліджено комплексоутворення K2PdCl4 з етилендіамінтетра-(метиленфосфоновою) кислотою (edtmp, H8L), яка завдяки спорід- неності до кісткового матриксу проявляє здатність накопичуватися в місцях уражен- ня кісткової тканини злоякісною пухлиною або метастазами. Встановлено, що в систе- мах Pd(II)-edtmp=1:1 утворюються комп- лекси еквімолярного складу [PdH4LCl2] 4-, [PdH3LCl]4-, [PdH2LCl]5-, [PdHLCl]6- та [PdLCl]7-, для яких розраховано константи утворення, визначено склад внутрішньої координаційної сфери та побудовано діа- грами розподілу рівноважних концентра- цій залежно від рН розчину. Вивчення структури місткового комп- лексу ванадію (V) із N фенілацетогідрокса- 101https://ucj.org.ua Л. Б. Коваль УХЖ № 2 / ТОМ 91 мовою кислотою – тема дослідження групи співробітників Відділу хімії комплексних сполук ІЗНХ НАН України на чолі з канд. хім. наук Людмилою Коваль. Ванадій нале- жить до біологічно значимих елементів, що зумовлює перспективність застосування його сполук для лікування таких складних захворювань, як рак, діабет, різні інфекцій- ні та інвазійні ураження. За численними експериментальними даними комплекси ванадію з органічними лігандами є більш ефективними порівняно з неорганічними сполуками. У зв’язку з цим синтез та до- слідження металохелатів V(V) із гідрокса- мовими кислотами, що потенційно можуть проявляти гіпоглікемічну активність, є актуальним завданням. У тезах Людми- ли Коваль із співавторами описано будову нового місткового біядерного комплексу оксованадію із N-фенілацетогідроксамо- вою кислотою. За даними РСА, координа- ційні поліедри атомів металу являють со- бою викривлені октаедри, які утворені за рахунок чотирьох атомів кисню від двох депротонованих фрагментів гідроксамової кислоти, одного атома кисню від оксогрупи та місткового атома кисню. Останній зв’я- зує між собою в молекулі два симетричні фрагменти [VO(С8Н8NO2)2]. У кристалі мо- лекули утворюють тривимірну сітку, в якій сусідні молекули з’єднано C-H…π взаємо- діями між фенильними замісниками. За напрямком «Фізико-неорганічна хі- мія, нанохімія» запрошену пленарну допо- відь виголосив академік НАН України Пе- тро Стрижак, представлено доповіді док- торів хімічних наук Катерини Теребіленко, Наталії Русакової, доповіді інших учасників форуму стосувалися синтезу нових сполук, потенційних функціональних матеріалів із прогнозованими властивостями, люмі- несцентних матеріалів, дослідження нано- дисперсних оксидних сполук, нанобіотех- нологій і біокомпозитних систем. У збір- нику матеріалів конференції представлено 12 тез стендових доповідей. Своїми поглядами на роль неорганічних наноматеріалів для вирішення важливих завдань гетерогенного каталізу поділився з учасниками і слухачами конференції ака- демік Петро Стрижак – керівник Відділу каталітичних синтезів на основі одновуг- лецевих молекул Інституту фізичної хімії ім. Л. В. Писаржевського НАН України. Петро Стрижак є добре відомим вченим у галузі фізичної хімії. Його наукові праці спрямовано саме на розвиток сучасних уяв- лень про зв’язок між фізико-хімічними та розмірними характеристиками різних на- номатеріалів: нанопоруватих систем, вуг- лецевих нанотрубок, графену і графенопо- дібних структур, композитних матеріалів із метою створення нових гетерогенно-ката- літичних процесів і каталізаторів. У допо- віді продемонстровано, що використання різноманітних неорганічних наноматері- алів і координаційних сполук у каталізі призводить до виготовлення високоефек- тивних каталітичних систем, які сприяють вирішенню проблем великомасштабної хі- мії, отриманню цінних органічних сполук із біомаси, створенню каталізаторів спалю- вання вуглеводневого палива, використан- ню та розвитку водневої енергетики тощо. Доповідь професорки, доктора хімічних наук Катерини Теребіленко та члена-ко- респондента НАН України Миколи Слобо- дяника (Київський національний універси- тет імені Тараса Шевченка) «Досягнення та перспективи використання в розробленні 102 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2025 НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ У ДЗЕРКАЛІ СЬОГОДЕННЯ (за матеріалами ХХІ Міжнародної конференціїз неорганічної хімії України (XXI ICICU))ХРОНІКА люмінофорів на основі шаруватих фосфа- то-молібдатів та фосфато-вольфраматів» присвячено отриманню мікро- та моно- кристалічних порошків люмінофорів на основі фосфато-молібдатів рідкісноземель- них та лужних елементів, стекол та ком- позитів на їхній основі як перспективних люмінесцентних покриттів для світлодіо- дів. За допомогою ІЧ- та КР-спектроско- пії встановлено координаційне оточення склоутворюючого агента та модифікато- рів. Для розглянутих стекол встановлено оптимальну концентрацію європію(ІІІ) як активатора та вивчено вплив вмісту євро- пій(ІІІ)-оксиду на стабільність утворених стекол. Під час доповіді показано вплив співвідношення вихідних компонентів на формування кристалічних або рентгено аморфних матеріалів на люмінесцентні властивості. Вперше показано якісну коре- ляцію між абсолютним квантовим виходом люмінесценції та ступенем деформації ко- ординаційного оточення європію(ІІІ) для твердих розчинів на основі фосфат-моліб- дату європію та показано найвище значен- ня абсолютного квантового виходу 99 %. У тезах доповіді провідної наукової співробітниці Відділу хімії лантанідів Фі- зико-хімічного інституту ім. О. В. Богат- ського НАН України Наталії Русакової зі співавторами мова йде про нові люмінес- центні матеріали ближнього інфрачерво- ного діапазону на основі комплексів лан- таніду (ІІІ). Сучасні технології широко ви- користовують магнітні та спектроскопічні властивості іонів лантаноїдів, зокрема, їхню здатність генерувати інтенсивну лю- мінесценцію в ближньому інфрачервоному діапазоні (NIR), що активно використову- ють у будь-якій сучасній галузі волокон- но-оптичних телекомунікацій. Метою до- слідження був синтез гібридних матеріалів на основі органічних полімерів (полімети- лметакрилат) або неорганічних полімерів (SiO2) у поєднанні з різними типами їхніх зв’язків, легованих комплексами лантано- їдів, та встановлення зв’язку між їхньою структурою, емісійними та біологічними характеристиками. Як результат – розроб лено методи отримання нових фотоста- більних люмінесцентних матеріалів на основі тетрапірольних і лантанід-тетрапі- рольних сполук, а також матеріалів, що міс- тять амінополікарбоксилати лантаноїдів із високою інтенсивністю 4f-люмінесценції. У матеріалах, що містять Nd(III) та Yb(III), люмінесценцію 4f було виявлено в ІЧ-об- ласті. Досліджувані зразки гібридного ма- теріалу характеризують досить високим рівнем антибактеріальної активності щодо пригнічення росту Staphylococcus aureus та Escherichia coli. Доповідь представниці наукової шко- ли Анатолія Білоуса «Хімія твердого тіла», кандидата хімічних наук Юлії Шлапи (ІЗНХ НАН України), колег з Інституту експериментальної фізики Академії наук Словаччини та Інституту експерименталь- ної патології, онкології та радіобіології іме- ні Р. Є. Кавецького НАН України «Біосу- місні композити C@CeO2: синтез, характе- ристика, оцінка біоактивності» охоплювала результати комплексних досліджень нано- композитів C@CeO2, які проявляють водно- час сорбційний потенціал та біоактивність на прикладі антиоксидантної та радіопро- текторної дії. В доповіді продемонстровано результати детальної фізико-хімічної ха- рактеризації композитів, показано залеж- ності між фізико-хімічними параметрами 103https://ucj.org.ua Л. Б. Коваль УХЖ № 2 / ТОМ 91 та біоактивністю таких композитів. Було зазначено, що поєднання двох компонентів у композиті забезпечує підвищену анти- оксидантну та радіопротекторну дію запро- понованих композитів порівняно з індиві- дуальними частинками за рахунок синергії властивостей вуглецю та церій-діоксиду у композиті. Виступ молодого дослідника Артема Бабенка представлено від групи науковців Відділу хімії функціональних неорганічних сполук Фізико-хімічного інституту імені О. В. Богатського НАН України. Завідувач і співавтор доповіді – Віктор Зінченко, доктор хімічних наук, відомий фахівець досліджень у галузі неорганічної і фізич- ної хімії халькогенідів металів, оксидів та інших сполук рідкісноземельних металів, оптичних матеріалів, створення та впро- вадження плівкоутворюючих матеріалів для інфрачервоної оптики. В доповіді роз- глянуто проведені авторами досліджен- ня наноструктурування в системах SiO – GeO2–B2O3 та SiO–ZnO та характер впливу добавки B2O3 на процеси, що відбуваються при взаємодії в цих системах. Моноксид кремнію SiO є цікавим об’єктом і він має практичне застосування. Для ідентифіка- ції продуктів взаємодії використовували методи рентгенівської дифракції, електро- нної спектроскопії дифузного відбиття в діапазоні 400–2500 нм та ІЧ-спектроскопії (4000–200 см-1). Систему SiO-GeO2 розгля- нуто як перспективний матеріал для опти- ки ІЧ-діапазону спектра. За напрямком «Матеріали подвійно- го призначення, альтернативні джерела енергії, зелена хімія» запрошені пленарні доповіді виголосили академік НАН Украї- ни Анатолій Білоус (про неї йшлося вище), професор Руслан Марійчук. Крім цього, було представлено усні та стендові допові- ді, в яких йшлося про синтез речовин для сучасних енергоекологічних технологій, методів або досліджень стосовно захисту довкілля, ґрунтових вод тощо. На сьогодні розвиток відновлювальних джерел енер- гії набирає обертів, у зв’язку з чим пошук економічно ефективних і екологічно без- печних відновлювальних джерел енергії за- лишається надзвичайно важливим завдан- ням. Професор Руслан Марійчук, завідувач кафедри екології Пряшівського універси- тету (Словаччина), у виголошеній доповіді представив літературні та власні останні дослідження в зеленому синтезі плазмон- них наночастинок (НЧ), які привернули увагу наукового співтовариства своїми уні- кальними фізичними та хімічними власти- востями через нанорозміри, велику площу поверхні, можливостями різноманітних застосувань, у тому числі у наномедицині як агенти доставки ліків або активні тера- певтичні системи для різних захворювань. Синтетична хімія НЧ рухається в напрям- ку розроблення екологічних процедур з метою зменшення утворення відходів і під- вищення їхньої безпеки та біосумісності. «Зелені» маршрути є більш економічними, екологічно чистими, не вимагають доро- гого обладнання, оскільки відновники та блокуючі агенти отримують із біологічних джерел, наприклад, рослин, грибів та мі- кроорганізмів. Основні наночастинки, що утворюються за допомогою зеленого підхо- ду, – це наночастинки металів, зокрема бла- городних металів, таких як Au, Pt та Ag, от- римуються шляхом відновлення солей ме- талів з позитивного ступеня окиснення до 104 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2025 НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ У ДЗЕРКАЛІ СЬОГОДЕННЯ (за матеріалами ХХІ Міжнародної конференціїз неорганічної хімії України (XXI ICICU))ХРОНІКА нуля у водних розчинах із використанням фітосполук (рослинних екстрактів). Мор- фологію НЧ Au та Ag, отриманих таким чи- ном, а також виділені з рослин поліфеноли, обговорено в рамках синтезу НЧ із відгука- ми в інфрачервоному діапазоні. Результати їхніх характеристик, виконані за допомогою трансмісійної електронної мікроскопії, енер- го-дисперсійної рентгенівської спектроско- пії та фототермічних експериментів, автор представив як основу для використання НЧ у наномедицині як фототермічних агентів і систем доставки ліків. Доповідь Григорія Дмитріва від імені колег зі Львівського національного універ- ситету ім. Івана Франка, Технологічного інституту Карлсрує, Інституту приклад- них матеріалів (Німеччина) та Університе- ту Альберта (Канада) присвячено аналізу оптичних властивостей інтерметалідів у системах Li-{Cu, Ag, Zn}-{Al, Ga, In} із ме- тою пошуку нових сполук, які мають цінні властивості, зокрема, кольорові забарвлен- ня, але отримані з використанням менш дорогих компонентів. Автори дослідили взаємозв’язок між кольоровим забарв- ленням сплавів інтерметалідів та їхнім хі- мічним складом і структурними особли- востями. Встановлено загальну тенденцію зміни кольору сплавів на прикладі твердих розчинів Lix(Ag0.5In0.5)1-x, Lix(Ag0.25In0.75)1-x, LixIn1-x та Li0.5(Ag1-xInx)0.5 від жовтого через червоний, фіолетові і сині тони до сірого зі зростанням значення концентрації валент- них електронів (VEC). Також зміна кольору сплавів відбувається в областях гомогенно- сті суцільних твердих розчинів у системах Li-Zn-(Al,Ga). В результаті запропоновано кольорові інтерметаліди, які можна отри- мати без дорогоцінних металів і які були б привабливими для використання: LiCu2Al (червоний), LiCu2Ga (жовтий), Li2ZnGa (фі- олетовий) та Li2ZnIn (світло-блакитний). Колектив дослідників у складі Дмитра Софронова з Інституту монокристалів НАН України та його колег з інших науко- вих закладів НАН України та Німеччини представили у вигляді тез на обговорення доповідь на дуже актуальну тему – розроб лення нетрадиційних джерел електроенер гії, а саме синтезу сполук для сонячних батарей. Пряме перетворення сонячної енергії в електрику є однією з найважли- віших і найперспективніших альтернатив невідновлюваним видам палива (газу та ву- гіллю) і, на думку багатьох експертів, стане одним із найбільших постачальників елек- троенергії до кінця століття. Найкращими прикладами, відомими з літератури, є тон- коплівкові сонячні батареї на основі CdTe і CuIn(Ga)Se2. Шпінелі складу АВ2Х4 (A – Mg, Ca, Zn, Cd, Pb, Hg; B – Sc, Y, Ga, In; X – S, Se, Te) також розглядають як перспективні матеріали для виготовлення фотоелектрич- них перетворювачів. Основним обмежу- вальним фактором у їхньому дослідженні та застосуванні є безпосередня підготовка матеріалів. Нині основним методом синте- зу є взаємодія елементів у запаяних під ва- куумом кварцових ампулах за 800–1100°С. Автори доповіді успішно синтезували халь- когенідні шпінелі з формулою ZnB2X4 (де B – Ga або In, а X – S або Se). Процес синтезу проводили в запаяних кварцових ампулах за температури 800–950°С у вакуумі про- тягом чотирьох діб. Таким чином синтезу- вали темно-червоний ZnIn2Se4, оранжевий ZnGa2Se4, жовтий ZnIn2S4 і білий ZnGa2S4 та дослідили їхні оптичні властивості, які під- тверджують їхню перспективність. 105https://ucj.org.ua Л. Б. Коваль УХЖ № 2 / ТОМ 91 Важливим завданням сучасної хімії і хі- мічного матеріалознавства є розроблення нових речовин для створення елементів для перетворення сонячної енергії в елек- тричну. В цьому аспекті перспективними є органо-неорганічні перовськіти. Науко- вий співробітник Відділу хімії твердого тіла ІЗНХ НАН України, доктор філософії Павло Торчинюк від імені свого та ко- лег по «цеху» зробив усне повідомлення, присвячене саме синтезу та дослідженням властивостей органо-неорганічних перов- ськітів з ахіральними та хіральними катіо- нами різної просторової будови. Авторами доведено, що незалежно від співвідношен- ня вихідних реагентів PbI2 та CH3NH3I, у розчиннику DMSO утворення перовські- ту CH3NH3PbI3 зі структурою 3D відбува- ється через утворення та розкладання 4-х проміжних сполук за подібними схемами. Зі збільшенням співвідношення вихідних реагентів зростає температура утворення однофазного перовськіту. Встановлено, що умови синтезу суттєво впливають на мі- кроструктуру, структурні та електрофізич- ні характеристики. Показано можливість підвищення стійкості органо-неорганічно- го перовськіту до дії зовнішних чинників (вологи, кисню). На основі фізичних харак- теристик хіральних молекул розроблено методику передбачення можливості утво- рення хіральних перовськітів різної струк- тури. Отримано хіральний перовськіт DABCO-PbI3 з 1D-структурою та визначено його структурні характеристики. Доповідь молодого спеціаліста, доктора філософії, наукового співробітника Івана Лісовського та його колег також із Відді- лу хімії твердого тіла ІЗНХ НАН України мала назву «Розроблення композитного твердого електроліту на основі полівіні- ліденфториду та наночастинок NASICON для літієвих акумуляторів». Дослідження присвячено розробленню технології виго- товлення літій-провідних плівок на основі полівініліденфториду (PVDF), наповнених LiClO4 і наночастинками Li1.3Al0.3Ti1.7(PO4)3 зі структурою NASICON та дослідженню їхніх електрохімічних характеристик. Про- демонстровано, що мембрани на основі PVDF мають низку переваг, порівняно з комерційними мембранами Celgard 2400 і є перспективними для розроблення ЛІА з високою щільністю енергії, а отримані ре- зультати дають підстави для подальших досліджень, спрямованих на оптимізацію складу та технології виготовлення ком- позитного твердого електроліту на основі PVDF та LATP. Окремо можна виділити дві доповіді, представлені на конференції як матеріали підготовлених до захисту докторських ди сертацій. Темою доповіді доцента кафедри неор- ганічної хімії УжНУ Мар’яна Сабова було дослідження фазових рівноваг та власти- востей сполук у халькогенідних системах Тl, Sn і Pb. Бінарні халькогеніди Nl (I), Sn (II) і PB (II) викликають значний інтерес завдя- ки своїм унікальним хімічним і фізичним властивостям, у тому числі напівпровідни- ковим і оптичним, а також як базові об’єк- ти фундаментальних досліджень. Бінарні халькогеніди Стануму (II) і Плюмбуму (II) і тверді розчини на їхній основі є одними з основних матеріалів сучасної ІЧ-оптоелек- троніки, які використовують для створен- ня інжекційних гетеролазерів, світлодіодів і фотодетекторів, що працюють в середньо- му і далекому інфрачервоному діапазоні. 106 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2025 НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ У ДЗЕРКАЛІ СЬОГОДЕННЯ (за матеріалами ХХІ Міжнародної конференціїз неорганічної хімії України (XXI ICICU))ХРОНІКА Бінарні селеніди і телуриди Tl, Sn і Pb і по- трійні халькогеніди Tl4MeX3 (Me - Sn, Pb; X - S, Se, Te) виявляють термоелектричні властивості. Зокрема, телуриди Sn і Pb є класичними термоелектричними матеріа- лами, тоді як потрійні телуриди Tl4Sn(Pb) Se3(Te3) мають дуже низьку фононну те- плопровідність. Крім цього, часто найкра- щі фізичні параметри спостерігають не в окремих сполуках, а у твердих розчинах. Метою дослідження було вивчення законо- мірностей взаємодії в халькогенідних си- стемах талію, олова, свинцю та встановлен- ня перспективних за своїми параметрами фаз, що в них реалізуються. У доповіді кандидата хімічних наук ІЗНХ НАН України Олександри Береж- ницької «Будова та властивості мономер- них та полімерних координаційних спо- лук лантанідів» розглянуто нові підходи до синтезу сполук із комплексом заданих властивостей, що є актуальною пробле- мою синтетичної хімії сьогодення завдяки широкому використанню координаційних сполук лантаноїдів як попередників люмі- несцентних матеріалів (люмінесцентних сенсорів, емісійних зондів в оптичній спек- троскопії та мікроскопії, контрастних ре- човин у магнітно-резонансній томографії (МРТ), сцинтиляційних матеріалів тощо). Авторка синтезувала низку нових лігандів на основі β-дикетонів, вибір яких зумовле- но високою стабільністю β-дикетонатних комплексів, низькою дентатністю лігандів, а також високими емісійними властивостя- ми, та низку полімерних сполук на основі металокомплексів лантанідів – гетеролі- гандних координаційних сполук Pr(III), Nd(III), Sm(III), Gd(III), Eu(III), Tb(III), Dy(III), Ho(III), Er(III), Tm(III) та метало полімерів на їхній основі. Досліджено їхню будову і люмінесцентні властивості, знай- дено параметри, варіюючи які можна змі- нювати фізико-хімічні характеристики лю- мінесцентних матеріалів. Показано, що для синтезованих комплексів і металополімерів час життя збудженого стану в 2–2,5 рази більший порівняно з насиченими β-дике- тонами. На завершення конференції у загальній дискусії виступили Роман Гладишевський, Анатолій Білоус, Олександр Голуб, Ігор Барчій. Вчені констатували високий рівень виголошеного і представленого у постерах наукового матеріалу, новизну і різнопла- новість доповідей – суто неорганічні твер- дотільні об’єкти, металокомплекси, нано- хімія, фундаментальний, технологічний, матеріалознавчий і медичний (фармацев- тичний) напрям досліджень координаці- йної хімії. У повному обсязі від заявленої представлено стендову частину доповідей (постери), у тому числі з досить активною участю молодих дослідників. Оргкомітет підготував сертифікати всім зареєстрованим учасникам конференції, а також нагородив дипломами за високий рівень наукових досягнень 5 молодих вче- них – авторів кращих усних і стендових до- повідей – Юлію Шлапу (ІЗНХ НАНУ), Ар- тема Погодіна (УжНУ), Андріану Іванушко, Богдана Коротошина та Назара Саїдова (ЛНУ). На конференції було прийнято за основу постанову, в якій підсумовано, що науко- ві дослідження в галузі неорганічної хімії, координаційної хімії, кристалохімії, хімії твердого тіла, фізико-неорганічної хімії, нанохімії є актуальними і за можливості спрямованими на підвищення обороно 107https://ucj.org.ua Л. Б. Коваль УХЖ № 2 / ТОМ 91 здатності України, зокрема через синтез відповідних сполук і розроблення матеріа- лів на їхній основі, створення екологічних та енергозберігаючих технологій для захи- сту довкілля від забруднення, соціально-е- кономічний розвиток країни, впроваджен- ня інноваційних підходів. А також визначе- но наступні рекомендації на майбутнє: – намагатися, за можливості, залучати більшу кількість науковців до участі в різних форумах в очній формі; – продовжити практику заслуховування наукових доповідей за тематикою док- торських дисертаційних досліджень; – використовувати при представленні нау- кових результатів у публікаціях та допо- відях українську та міжнародну хімічну термінологію, започаткувати створення відповідного навчально-методичного ін тернет-ресурсу; – запровадити практику створення та реа- лізації спільних освітньо-наукових про- грам академічних інститутів та закладів вищої освіти; – посилити співпрацю академічних, освіт- ніх установ України та закордонних партнерів для ефективного використан- ня матеріально-технічної бази; – затвердити звіт Наукової ради НАН Ук раїни з проблеми «Неорганічна хімія», роботу визнати задовільною. – наступну ХХІІ Міжнародну конферен- цію з неорганічної хімії провести у Луць- ку або Івано-Франківську орієнтовно у 2027 році. Оргкомітет висловив щиру подяку працівникам кафедри неорганіч- ної хімії ДВНЗ «Ужгородський на- ціональний університет» і зокрема професору Ігору Барчію за успішну організацію і проведення конфе- ренції в умовах сьогодення. Рис.1. Відкриття ХХІ Міжнародної конференції з неорганічної хімії (XXI ICICU) Fig.1. Opening of the XXI International Conference on Inorganic Chemistry (XXI ICICU). 108 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2025 НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ У ДЗЕРКАЛІ СЬОГОДЕННЯ (за матеріалами ХХІ Міжнародної конференціїз неорганічної хімії України (XXI ICICU))ХРОНІКА INORGANIC CHEMISTRY IN THE MIRROR OF TODAY (according to the materials of the 21st International Conference of Inorganic Chemistry of Ukraine (XXI ICICU) Larysa Koval V.I. Vernadskyi Institute of General and Inorganic Chemistry of the National Academy of Sciences of Ukraine, Ave. Akademika Palladina, 32/34, Kyiv 03142, Ukraine email: koval@ionc.kiev.ua The article contains an overview of invited, plenary, oral and other reports of modern re- search in the field of inorganic chemistry, pre- sented at the XXI International Conference on Inorganic Chemistry of Ukraine (XXI ICICU), which took place on June 3–6, 2024 in the city of Uzhgorod on the basis of the Uzhhorod National university. Research is grouped into four areas: chemistry of inorganic and coor- dination compounds, including medical and pharmaceutical chemistry; characteristics and properties of new inorganic substances, crystal chemistry; physical-inorganic chemistry and nanochemistry; dual purpose materials, alter- native energy sources, «green» chemistry. Plenary reports at the conference were de- livered by: academicians of the National Aca demy of Sciences of Ukraine, Anatoliy Belous (V.I. Vernadsky Institute of General and In- organic Chemistry of the National Academy of Sciences of Ukraine), Yulian Vysochanskii (Uzhhorod National University), Roman Gla- dyshevsky (Ivan Franko National University of Lviv), corresponding member of the Nation- al Academy of Sciences of Ukraine Ihor Frit- sky (Taras Shevchenko National University of Kyiv), professors: Ihor Barchiy (Uzhhorod Na- tional University), Viktor Hlukhyy (Technical University of Munich, Germany), Oleksandr Golub (National University of Kyiv-Mohyla Academy), Ruslan Mariychuk (Pryashov Uni- versity, Slovakia), Olena Martsynko (I.I. Mech- nikov National University of Odessa), Michal Piaseckyi (Jan Dlugosz University in Często- chowa, Poland) and others. The conference materials (ISBN 978-617- 8321-25-3) have published abstracts of 115 reports of the conference participants (https// www.xxi-icicu.online). The general discussion and resolution con- cluded that scientific research and reports pre- sented in the field of modern inorganic che mistry are relevant and, to the extent possible, aimed at increasing the defense capability and economic development of Ukraine. A resolu- tion was adopted with recommendations for topical chemical research for the future and a number of other expedient measures. Key words: inorganic chemistry, chemistry of coordination compounds, crystal chemistry, solid-state substances, nanomaterials. Стаття надійшла 11.01.2025.
id	oai:ojs2.1444248.nisspano.web.hosting-test.net:article-709
institution	Ukrainian Chemistry Journal
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2026-07-23T01:12:46Z
publishDate	2025
publisher	V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry
record_format	ojs
resource_txt_mv	ucjorgua/5e/8553bab2d3cb3c10fdc8fb4d4fdb9b5e.pdf
spelling	oai:ojs2.1444248.nisspano.web.hosting-test.net:article-7092026-07-22T08:23:55Z INORGANIC CHEMISTRY IN THE MIRROR OF TODAY (according to the materials of the 21st International Conference of Inorganic Chemistry of Ukraine (XXI ICICU) Koval, Larisa inorganic chemistry, chemistry of coordination compounds, crystal chemistry, solid-state substances, nanomaterials. The article contains an overview of invited, plenary, oral and other reports of modern research in the field of inorganic chemistry, presented at the XXI International Conference on Inorganic Chemistry of Ukraine (XXI ICICU), which took place on June 3-6, 2024 in the city of Uzhgorod on the basis of the Uzhhorod National university. Research is grouped into four areas: chemistry of inorganic and coordination compounds, including medical and pharmaceutical chemistry; characteristics and properties of new inorganic substances, crystal chemistry; physical-inorganic chemistry and nanochemistry; dual purpose materials, alternative energy sources, «green» chemistry. Plenary reports at the conference were delivered by: academicians of the National Academy of Sciences of Ukraine, AnatoliyBelous (V.I. Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry of the National Academy of Sciences of Ukraine), Yulian Vysochanskii (Uzhhorod National University), Roman Gladyshevsky (Ivan Franko National University of Lviv), corresponding member of the National Academy of Sciences of Ukraine Ihor Fritsky (Taras Shevchenko National University of Kyiv), professors: Ihor Barchiy (Uzhhorod National University), Viktor Hlukhyy (Technical University of Munich, Germany), Oleksandr &nbsp;Golub (National University of Kyiv-Mohyla Academy), Ruslan Mariychuk (Pryashov University, Slovakia), Olena Martsynko (I.I. Mechnikov National University of Odessa), Michal Piaseckyi (Jan Dlugosz University in Częstochowa, Poland) and others. The conference materials (ISBN 978-617-8321-25-3) have published abstracts of 115 reports of the conference participants (https//www.xxi-icicu.online). The general discussion and resolution concluded that scientific research and reports presented in the field of modern inorganic chemistry are relevant and, to the extent possible, aimed at increasing the defense capability and economic development of Ukraine. A resolution was adopted with recommendations for topical chemical research for the future and a number of other expedient measures. V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry 2025-03-25 Article Article Сhronicle application/pdf https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/709 10.33609/2708-129X.91.2.2025.91-108 Ukrainian Chemistry Journal; Vol. 91 No. 2 (2025): Ukrainian Chemistry Journal; 91-108 Украинский химический журнал; ##issue.vol## 91 ##issue.no## 2 (2025): Ukrainian Chemistry Journal; 91-108 Український хімічний журнал; Том 91 № 2 (2025): Ukrainian Chemistry Journal; 91-108 2708-129X 2708-1281 en https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/709/358 Copyright (c) 2025 Larisa Koval https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0
spellingShingle	Koval, Larisa INORGANIC CHEMISTRY IN THE MIRROR OF TODAY (according to the materials of the 21st International Conference of Inorganic Chemistry of Ukraine (XXI ICICU)
title	INORGANIC CHEMISTRY IN THE MIRROR OF TODAY (according to the materials of the 21st International Conference of Inorganic Chemistry of Ukraine (XXI ICICU)
title_full	INORGANIC CHEMISTRY IN THE MIRROR OF TODAY (according to the materials of the 21st International Conference of Inorganic Chemistry of Ukraine (XXI ICICU)
title_fullStr	INORGANIC CHEMISTRY IN THE MIRROR OF TODAY (according to the materials of the 21st International Conference of Inorganic Chemistry of Ukraine (XXI ICICU)
title_full_unstemmed	INORGANIC CHEMISTRY IN THE MIRROR OF TODAY (according to the materials of the 21st International Conference of Inorganic Chemistry of Ukraine (XXI ICICU)
title_short	INORGANIC CHEMISTRY IN THE MIRROR OF TODAY (according to the materials of the 21st International Conference of Inorganic Chemistry of Ukraine (XXI ICICU)
title_sort	inorganic chemistry in the mirror of today (according to the materials of the 21st international conference of inorganic chemistry of ukraine (xxi icicu)
topic_facet	inorganic chemistry chemistry of coordination compounds crystal chemistry solid-state substances nanomaterials.
url	https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/709
work_keys_str_mv	AT kovallarisa inorganicchemistryinthemirroroftodayaccordingtothematerialsofthe21stinternationalconferenceofinorganicchemistryofukrainexxiicicu

INORGANIC CHEMISTRY IN THE MIRROR OF TODAY (according to the materials of the 21st International Conference of Inorganic Chemistry of Ukraine (XXI ICICU)

Репозитарії

Схожі ресурси