COMPLEXATION OF IRON (II) AND IRON (III) WITH SOME DERIVATIVES OF 6,7-DIHYDROXYBENZOPYRYLIUM SALTS IN SOLUTIONS
This work is devoted to a detailed study of the complex formation of iron(II) and iron(III)  ions with a series of alkyl- and phenyl-substituted salts of 6,7-dihydroxybenzopyrylium (R). Such complexes are of interest due to their potential application as analytical reagents for photome...
Gespeichert in:
| Datum: | 2025 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry
2025
|
| Online Zugang: | https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/742 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Ukrainian Chemistry Journal |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Ukrainian Chemistry Journal| _version_ | 1871466159362015232 |
|---|---|
| author | Demchuk, Anhelina Vydynevychus , Kseniia Zay, Bohdan Toporov, Sergey Zhukovetska, Olena Snigur, Denys |
| author_facet | Demchuk, Anhelina Vydynevychus , Kseniia Zay, Bohdan Toporov, Sergey Zhukovetska, Olena Snigur, Denys |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Anhelina Demchuk",
"institution": "PhD student at the Department of Analytical and Toxicological Chemistry of Odessa I.I. Mechnikov University."
},
{
"author": "Kseniia Vydynevychus ",
"institution": "student at the Department of Analytical and Toxicological Chemistry of Odessa I.I. Mechnikov University."
},
{
"author": "Bohdan Zay",
"institution": "student at the Department of Analytical and Toxicological Chemistry of Odessa I.I. Mechnikov University."
},
{
"author": "Sergey Toporov",
"institution": "– candidate of chemical sciences (PhD), associate professor at Department of Analytical and Toxicological Chemistry of Odessa I.I. Mechnikov University"
},
{
"author": "Olena Zhukovetska",
"institution": "PhD, senior researcher at the Department of Analytical and Toxicological Chemistry of Odessa I.I. Mechnikov University."
},
{
"author": "Denys Snigur",
"institution": "candidate of chemical sciences (PhD), associate professor at Department of Analytical and Toxicological Chemistry of Odessa I.I. Mechnikov University"
}
] |
| author_sort | Demchuk, Anhelina |
| baseUrl_str | https://ucj.org.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T08:23:56Z |
| description | This work is devoted to a detailed study of the complex formation of iron(II) and iron(III)  ions with a series of alkyl- and phenyl-substituted salts of 6,7-dihydroxybenzopyrylium (R). Such complexes are of interest due to their potential application as analytical reagents for photometric determination of trace amounts of metals in aqueous systems, particularly in drinking water. The optimal conditions for the reactions in the studied chemical systems have been established: pH range of 3–7 and the analytical signal observed at λ = 550–580 nm. Under these conditions, the maximum color intensity of the complexes is achieved, which indicates their stability and reproducibility.
Using the methods of molar ratios and Bent – French analysis, it was shown that under optimal conditions the complex formation proceeds stepwise with the formation of stable compounds with a metal-to-ligand ratio of 1:3. This confirms the ability of iron cations to form polynuclear and multicoordinated structures with R. To characterize the spectrophotometric properties of the complexes, the molar absorption coefficient was determined, and the logarithm of the stability constant (lgβ) was calculated using the Komar method, which allowed a quantitative evaluation of the stability level of the obtained complexes.
Special attention was given to the study of the metrological characteristics of the proposed technique: the linearity intervals of the calibration curves, as well as the limits of detection and quantification of iron ions, were established. The practical application of the method was demonstrated on samples of tap water. The obtained results showed that the iron content complies with hygienic standards according to DSANPIN 2.2.4–171.10 and statistically agrees with the results obtained by an independent ICP-OES method, which confirms the reliability and reproducibility of the developed approach.
Thus, the conducted research not only expands the understanding of the complex formation of iron with 6,7-dihydroxybenzopyrylium derivatives but also demonstrates the practical applicability of these systems in drinking water quality control and environmental monitoring.
  |
| doi_str_mv | 10.33609/2708-129X.91.8.2025.3-12 |
| first_indexed | 2025-12-02T15:13:45Z |
| format | Article |
| fulltext |
3
УДК: 541.49:546.72:543.42 doi: 10.33609/2708-129X.91.8.2025.3-12
КОМПЛЕКСОУТВОРЕННЯ ФЕРУМУ (ІІ) ТА ФЕРУМУ (ІІІ) З ДЕЯКИМИ
ПОХІДНИМИ СОЛЕЙ 6,7-ДИГІДРОКСИБЕНЗОПІРИЛІЮ В РОЗЧИНАХ
А. В. Демчук, К. К. Видиневичус, Б.Т. Зай, С. В. Топоров,
О. М. Жуковецька, Д. В. Снігур
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова,
вул. Всеволода Змієнка, 2, Одеса 65082, Україна
e-mail: snigur@onu.edu.ua
Зазначену роботу присвячено дослідженню комплексоутворення феруму (ІІ) та
феруму (ІІІ) з низкою алкіл- та феніл- похідних солей 6,7-дигідроксибензопірилію.
Встановлено оптимальні умови взаємодії в досліджених хімічних системах: pH 3–7;
λ = 550–580 нм. Методом молярних відношень та Бента – Френча встановлено, що за
оптимальних умов ступінчасто утворюються комплекси зі співвідношенням компо-
нентів 1 : 3. Молярний коефіцієнт світлопоглинання та логарифм константи стійкості
(lgβ) для продукту складу 1:3 визначали методом Комаря. Вивчено інтервали ліній-
ності калібрувального графіка, межі кількісного виявлення та визначення. З викорис-
танням солей 6,7-дигідрокси-2,4-дифенілбензопірилію розроблено методику прямого
спектрофотометричного визначення феруму (ІІІ), яку апробовано за аналізу зразків
водопровідної води, а її правильність було підтверджено методом ІЗП–ОЕС.
Ключові слова: солі 6,7-дигідроксибензопірилію, ферум(ІІ), ферум (ІІІ) комплексо
утворення, спектрофотометрія.
ВСТУП. Ферум є важливим елементом
у життєдіяльності людини, нестача якого
призводить до захворювань кровотворної
системи та порушення розвитку дітей. Од-
нак за підвищеного вмісту проявляється
токсичність: при надходженні понад 200 мг
феруму на добу настає гіпотичний сидероз.
До того ж Fe(ІІ, ІІІ) часто присутній у ви-
соких концентраціях у ґрунтових водах [1],
що призводить до появи неприємного при-
смаку та червоного відтінку кольору води.
Використання водопровідної води з висо-
ким вмістом Fe(ІІ, ІІІ) негативно впливає
на промислове та побутове обладнання.
Тому аналітичний контроль за вмістом
феруму(ІІ, ІІІ) в об'єктах навколишнього
середовища, зокрема у природних та стіч-
них водах потрібно проводити достатньо
надійними методами.
Хоча для визначення феруму запро-
поновано методи атомної спектроскопії:
атомно-абсорбційна [2], оптико-емісійна з
4 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2025
КОМПЛЕКСОУТВОРЕННЯ ФЕРУМУ (ІІ) ТА ФЕРУМУ (ІІІ) З ДЕЯКИМИ ПОХІДНИМИ
СОЛЕЙ 6,7-ДИГІДРОКСИБЕНЗОПІРИЛІЮ В РОЗЧИНАХНЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ
індуктивно-зв’язаною плазмою (ІЗП-ОЕС)
[3], мас-спектрометрія з індуктивно-зв’яза-
ною плазмою [4] та інші [5–6], вони обтяже-
ні низкою проблем та, зокрема, вимагають
коштовного обладнання та висококваліфі-
кованого персоналу. Отже, спектрофото-
метрія залишається найбільш простим та
доступним аналітичним методом визначен-
ня форм феруму. Вибірковими реагентами
на Fe(ІІІ) є сполуки, що містять фенольні
OH-групи та/або донорні атоми азоту, тому
такі реагенти вважають найбільш раціо-
нальними для визначення вмісту феруму.
До подібних реагентів можна віднести по-
хідні 6,7 та 7,8-дигідроксибензопірилію
(ДОХ), які легко одержати методами препа-
ративного синтезу і, насамперед, конденса-
цією тригідроксибензенів із β-дикарбоніль-
ними сполуками [7–10]. Похідні ДОХ заре-
комендували себе як високочутливі аналі-
тичні реагенти в прямих та комбінованих
спектрофотометричних методах аналізу [8].
Цікавим є не тільки комплексоутворення
різних форм феруму з новими реагентами, а
й вивчення впливу замісників в органічних
молекулах барвників бензопірилієвого ряду
на процеси комплексоутворення [11].
Мета цієї роботи – це дослідження і
оптимізація умов комплексоутворення фе-
руму (ІІ) та феруму (ІІІ) з деякими похід-
ними солей бензопірилію, встановлення
хімізму реакції, стехіометрії продуктів вза-
ємодії, хіміко-аналітичних характеристик
нових аналітичних форм та їхнє застосу-
вання у спектрофотометричному аналізі.
ЕКСПЕРИМЕНТ І ОБГОВОРЕННЯ РЕ-
ЗУЛЬТАТІВ. Похідні 6,7-дигідроксибензопі-
рилію було синтезовано шляхом конденсації
еквівалентних кількостей пірогалолу А та
ацетилацетону (ДМДОХ), бензоїлацетону
(МФДОХ) або дибензоїлметану (ДФДОХ) у
крижаній оцтовій кислоті за наявності бро-
мідної кислоти. Суміш реагентів кип'ятили
протягом 30–40 хвилин, охолоджували, піс-
ля чого фільтрували осад. Отримані реаген-
ти – похідні 6,7-дигідрокси-бензопірилію
– спочатку промивали крижаною оцтовою
кислотою, а потім диізопропіловим етером,
після чого висушували на повітрі. Вихід
становив 50–70%.
A- = Cl-, ClO4
-, Br-
R1 = R2 = CH3 (ДМДОХ); R1= С6H5, R2= CH3 (МФДОХ); R1= R2= С6H5 (ДФДОХ).
2
стехіометрії продуктів взаємодії, хіміко-аналітичних характеристик нових аналітичних форм
та їхнє застосування у спектрофотометричному аналізі.
ЕКСПЕРИМЕНТ І ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ. Похідні 6,7-
дигідроксибензопірилію було синтезовано шляхом конденсації еквівалентних кількостей
пірогалолу А та ацетилацетону (ДМДОХ), бензоїлацетону (МФДОХ) або дибензоїлметану
(ДФДОХ) у крижаній оцтовій кислоті за наявності бромідної кислоти. Суміш реагентів
кип'ятили протягом 30–40 хвилин, охолоджували, після чого фільтрували осад. Отримані
реагенти – похідні 6,7-дигідрокси-бензопірилію – спочатку промивали крижаною оцтовою
кислотою, а потім диізопропіловим етером, після чого висушували на повітрі. Вихід
становив 50–70%.
OAc
AcO
AcO OH
OH
OH
+ HCl
O
R2 R1
O OH
OH
R2
O+ R1
+ HA + A-
A- = Cl- ; ClO4
-
A- = Cl-, ClO4
-, Br-
R1 = R2 = CH3 (ДМДОХ); R1= С6H5, R2= CH3 (МФДОХ); R1= R2= С6H5 (ДФДОХ).
Визначення чистоти продуктів виконували методом високоефективної рідинної
хроматографії на нержавіючій сталевій колонці розміром 10 см × 4,6 мм, наповненій
октадецилсилільним силікагелем із розміром частинок 3,5 мкм; рухома фаза: ацетонітрил-
0,01% водний розчин мурашиної кислоти, співвідношення 50:50; швидкість рухомої фази 0,5
мл/хв; температура колонки в термостаті 35ºС; об'єм інжекції 1 мкл; час аналізу 10 хв;
детекція при λ = 260 нм. Чистота синтезованих реагентів за внутрішнім нормуванням
становила щонайменше 99,0%.
Спектрофотометричні вимірювання проводили з використанням спектрофотометрів
СФ-2000 та Specord 200 (діапазон довжин хвиль 200–1100 нм) у кюветах із товщиною
поглинаючого шару 1, 2, 3 та 5 см.
Вимірювання рН розчинів проводили із використанням йономіру ЕВ-74,
укомплектованого скляним індикаторним (ЭСЛ-63-07) та хлоридсрібним електродом
порівняння (ЭВЛ-1М3), які перед початком вимірювань калібрували відносно стандартних
буферних розчинів.
Для визначення вмісту феруму методом ІЗП-ОЕС використовували спектрометр
Perkin-Elmer Optima 2100DV із кварцовим пальником. Вимірювання аналітичного сигналу
проводили за наступних операційних параметрів: потужність плазми 1300 Вт, витрати аргону
(подача проби – 0,8 л/хв, допоміжний потік – 0,2 л/хв, плазмоутворюючий потік – 15 л/хв),
аксіальне спостереження плазми, швидкість введення аналізованого розчину – 1,5 мл/хв, час
розпилення досліджуваного розчину – 45 с, аналітична лінія Fe 248,33 нм.
Вихідні розчини солей бензопірилію з концентрацією 1,0∙10-3 М готували
розчиненням точних наважок у воді (ДМДОХ) та ізопропанолі (МФДОХ, ДФДОХ).
Основний стандартний розчин Fe(II), в якому міститься його 1.10-2 моль/л, готували
розчиненням точної наважки солі Мора в дистильованій воді, після охолодження до
кімнатної температури доводять об’єм до 1 л. Основний стандартний розчин Fe(III), в якому
міститься його 1.10-2 моль/л, готують розчиненням точної наважки хлориду заліза (ІІІ)
гексагідрату в дистильованій воді, після охолодження до кімнатної температури доводять
об’єм до 1 л. Розчини Fe(II) та Fe(III) стандартизували титрометрично.
Використовували реактиви не нижче ч. д. а., необхідну кислотність середовища
створювали розчинами сульфатної кислоти і натрій гідроксиду. Для стабілізації аналітичних
форм у розчинах використовували 1%-ий розчин полівінілового спирту (ПВС).
Визначення чистоти продуктів викону-
вали методом високоефективної рідинної
хроматографії на нержавіючій сталевій ко-
лонці розміром 10 см × 4,6 мм, наповненій
октадецилсилільним силікагелем із розмі-
ром частинок 3,5 мкм; рухома фаза: аце-
тонітрил-0,01% водний розчин мурашиної
кислоти, співвідношення 50:50; швидкість
рухомої фази 0,5 мл/хв; температура колон-
ки в термостаті 35ºС; об'єм інжекції 1 мкл;
час аналізу 10 хв; детекція при λ = 260 нм.
Чистота синтезованих реагентів за вну-
5https://ucj.org.ua
А. В. Демчук, К. К. Видиневичус, Б.Т. Зай, С. В. Топоров, О. М. Жуковецька, Д. В. Снігур УХЖ № 8 / ТОМ 91
трішнім нормуванням становила щонай-
менше 99,0%.
Спектрофотометричні вимірювання
проводили з використанням спектрофото
метрів СФ-2000 та Specord 200 (діапазон
довжин хвиль 200–1100 нм) у кюветах із тов-
щиною поглинаючого шару 1, 2, 3 та 5 см.
Вимірювання рН розчинів проводи-
ли із використанням йономіру ЕВ-74,
укомплектованого скляним індикаторним
(ЭСЛ-63-07) та хлоридсрібним електродом
порівняння (ЭВЛ-1М3), які перед початком
вимірювань калібрували відносно стан-
дартних буферних розчинів.
Для визначення вмісту феруму методом
ІЗП-ОЕС використовували спектрометр
Perkin-Elmer Optima 2100DV із кварцовим
пальником. Вимірювання аналітичного
сигналу проводили за наступних опера-
ційних параметрів: потужність плазми
1300 Вт, витрати аргону (подача проби –
0,8 л/хв, допоміжний потік – 0,2 л/хв, плаз-
моутворюючий потік – 15 л/хв), аксіальне
спостереження плазми, швидкість введен-
ня аналізованого розчину – 1,5 мл/хв, час
розпилення досліджуваного розчину – 45 с,
аналітична лінія Fe 248,33 нм.
Вихідні розчини солей бензопірилію з
концентрацією 1,0∙10-3 М готували розчи-
ненням точних наважок у воді (ДМДОХ) та
ізопропанолі (МФДОХ, ДФДОХ).
Основний стандартний розчин Fe(II), в
якому міститься його 1.10-2 моль/л, готува-
ли розчиненням точної наважки солі Мора
в дистильованій воді, після охолодження
до кімнатної температури доводять об’єм
до 1 л. Основний стандартний розчин
Fe(III), в якому міститься його 1.10-2 моль/л,
готують розчиненням точної наважки хло-
риду заліза (ІІІ) гексагідрату в дистильова-
ній воді, після охолодження до кімнатної
температури доводять об’єм до 1 л. Розчи-
ни Fe(II) та Fe(III) стандартизували титро-
метрично.
Використовували реактиви не нижче
ч. д. а., необхідну кислотність середовища
створювали розчинами сульфатної кислоти
і натрій гідроксиду. Для стабілізації аналі-
тичних форм у розчинах використовували
1%-ий розчин полівінілового спирту (ПВС).
Для оптимизації умов проведення реак-
ції комплексоутворення розчини Fe(II, ІІІ)
і ДОХ із концентрацією 1∙10-5÷1∙10-4 моль/
дм3 змішували у різних мольних співвідно-
шеннях в інтервалі рН 1 ÷ 10 (Δ рН = 0,5)
та реєстрували інтенсивність світлопогли-
нання відносно розчину холостого досліду.
Стехіометрію продуктів взаємодії встанов-
лювали методами молярних відношень та
Бента – Френча; молярні коефіцієнти світ-
лопоглинання та контанти стійкості розра-
ховували за методом Комаря.
Зміни в електронних спектрах світлопо-
глинання продуктів взаємодії феруму(ІІ,
ІІІ) з ДОХ загалом подібні. Для прикладу на
рис.1 наведено спектри світлопоглинання в
системах «Ферум(ІІ, ІІІ) – ДФДОХ».
Як видно з рис. 1, реагент має одну ши-
року смугу світлопоглинання з максиму-
мом при 460 нм, а утворення комплексів
призводить до появи нових смуг із мак-
симумами при 550 нм та 555 нм у випадку
Fe(II) та Fe(IІI) відповідно.
За оптимізації умов взаємодії феруму(ІІ)
та феруму (ІІІ) з ДОХ вивчено вплив кис-
лотності середовища на комплексоутворен-
ня в досліджуваних системах. Як приклад
(рис. 2) представлено результати, отримані
при дослідженні систем «Fe(II)-ДФДОХ» та
«Fe(IIІ)-ДФДОХ».
6 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2025
КОМПЛЕКСОУТВОРЕННЯ ФЕРУМУ (ІІ) ТА ФЕРУМУ (ІІІ) З ДЕЯКИМИ ПОХІДНИМИ
СОЛЕЙ 6,7-ДИГІДРОКСИБЕНЗОПІРИЛІЮ В РОЗЧИНАХНЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ
Рис. 1 Спектри світлопоглинання а) ДФДОХ (1) та його комплексу з Fe(II) (2; 3 – диферен-
ційний спектр); б) ДФДОХ (1) та його комплексу з Fe(ІII) (2, 3 – диференційний спектр), рН 3,
CFe(II)= 1,2·10-5 моль/л, CFe(IIІ)= 1,2·10-5 моль/л, CR=4·10-4 моль/л, l=1см.
Fig. 1. Absorbance spectra of a) R (1) and its complex with Fe(II) (2; 3 – differential spectrum);
b) R (1) and its complex with Fe(III) (2; 3 – differential spectrum), рН 3, CFe(II)= 1,2·10-5 mol/L, CFe(IIІ)=
1,2·10-5 mol/L, CR=4·10-4 mol/L, l=1 cm.
Рис. 2. Вплив рН на комплексоутворення а) феруму(IІ) (λ=550 нм), б) феруму(ІІІ) (λ=555 нм),
із ДФДОХ, CFe(II)= 2,0·10-5 моль/л, CFe(IІI)= 2,0·10-5 моль/л, CR=4·10-4 моль/л, l=1см
Fig. 2. Effect of pH on complexation of a) Iron(II) (λ=550 nm), b) Iron(III) (λ=555 nm) with R,
CFe(II)= 2,0·10-5 mol/L, CFe(IІI)= 2,0·10-5 mol/L, CR=4·10-4 mol/L, l=1 cm.
3
Для оптимизації умов проведення реакції комплексоутворення розчини Fe(II, ІІІ) і
ДОХ із концентрацією 1∙10-5÷1∙10-4 моль/дм3 змішували у різних мольних співвідношеннях в
інтервалі рН 1 ÷ 10 (Δ рН = 0,5) та реєстрували інтенсивність світлопоглинання відносно
розчину холостого досліду. Стехіометрію продуктів взаємодії встановлювали методами
молярних відношень та Бента – Френча; молярні коефіцієнти світлопоглинання та контанти
стійкості розраховували за методом Комаря.
Зміни в електронних спектрах світлопоглинання продуктів взаємодії феруму(ІІ, ІІІ) з
ДОХ загалом подібні. Для прикладу на рис.1 наведено спектри світлопоглинання в системах
«Ферум(ІІ, ІІІ) – ДФДОХ».
Рис. 1 Спектри світлопоглинання а) ДФДОХ (1) та його комплексу з Fe(II) (2; 3 – диференційний
спектр); б) ДФДОХ (1) та його комплексу з Fe(ІII) (2, 3 – диференційний спектр), рН 3, CFe(II)= 1,2·10-5
моль/л, CFe(IIІ)= 1,2·10-5 моль/л, CR=4·10-4 моль/л, l=1см.
Fig. 1. Absorbance spectra of a) R (1) and its complex with Fe(II) (2; 3 – differential spectrum); b) R (1) and
its complex with Fe(III) (2; 3 – differential spectrum), рН 3, CFe(II)= 1,2·10-5 mol/L, CFe(IIІ)= 1,2·10-5 mol/L,
CR=4·10-4 mol/L, l=1 cm.
Як видно з рис. 1, реагент має одну широку смугу світлопоглинання з максимумом
при 460 нм, а утворення комплексів призводить до появи нових смуг із максимумами при
550 нм та 555 нм у випадку Fe(II) та Fe(IІI) відповідно.
За оптимізації умов взаємодії феруму(ІІ) та феруму (ІІІ) з ДОХ вивчено вплив
кислотності середовища на комплексоутворення в досліджуваних системах. Як приклад
(рис. 2) представлено результати, отримані при дослідженні систем «Fe(II)-ДФДОХ» та
«Fe(IIІ)-ДФДОХ».
а) б)
4
Рис. 2. Вплив рН на комплексоутворення а) феруму(IІ) (λ=550 нм), б) феруму(ІІІ) (λ=555 нм), із
ДФДОХ, CFe(II)= 2,0·10-5 моль/л, CFe(IІI)= 2,0·10-5 моль/л, CR=4·10-4 моль/л, l=1см
Fig. 2. Effect of pH on complexation of a) Iron(II) (λ=550 nm), b) Iron(III) (λ=555 nm) with R, CFe(II)=
2,0·10-5 mol/L, CFe(IІI)= 2,0·10-5 mol/L, CR=4·10-4 mol/L, l=1 cm.
Із рис. 2а та 2б видно, що максимальний вихід комплексів із ДФДОХ спостерігаємо
при рН 3. Встановлено, що порядок зливання реагентів не впливає на оптичну густину
комплексів, забарвлення розвивається впродовж 25 хвилин та залишається сталим
щонайменше протягом 2 годин, а для стабілізації комплексів у розчині необхідно вводити в
систему 5 мл ПВС із концентрацією 1%.
Склад комплексів феруму (ІІ, ІІІ) з ДОХ встановлювали методом молярних відношень
в оптимальних умовах їхнього утворення.
Рис. 3. Визначення стехіометрії продуктів комплексоутворення феруму(IІ) з ДФДОХ методом
насичення за металом а): CR=15·10-5 моль/л, l=1см та за лігандом б): CFe(II) = 5·10-5 моль/л, l=2 см; λ=
550 нм
Fig. 3. Determination of the stoichiometry of the complexation products of Iron(II) with R by the
saturation method for the metal a): CR=15·10-5 mol/L, l=1cm and for the ligand b): CFe(II) = 5·10-5 mol/L,
l=2 cm; λ= 550 nm.
а) б)
а) б)
7https://ucj.org.ua
А. В. Демчук, К. К. Видиневичус, Б.Т. Зай, С. В. Топоров, О. М. Жуковецька, Д. В. Снігур УХЖ № 8 / ТОМ 91
Із рис. 2а та 2б видно, що максимальний
вихід комплексів із ДФДОХ спостерігаємо
при рН 3. Встановлено, що порядок зливан-
ня реагентів не впливає на оптичну густи-
ну комплексів, забарвлення розвивається
впродовж 25 хвилин та залишається ста-
лим щонайменше протягом 2 годин, а для
стабілізації комплексів у розчині необхідно
вводити в систему 5 мл ПВС із концентра-
цією 1%.
Склад комплексів феруму (ІІ, ІІІ) з ДОХ
встановлювали методом молярних відно-
шень в оптимальних умовах їхнього утво-
рення.
4
Рис. 2. Вплив рН на комплексоутворення а) феруму(IІ) (λ=550 нм), б) феруму(ІІІ) (λ=555 нм), із
ДФДОХ, CFe(II)= 2,0·10-5 моль/л, CFe(IІI)= 2,0·10-5 моль/л, CR=4·10-4 моль/л, l=1см
Fig. 2. Effect of pH on complexation of a) Iron(II) (λ=550 nm), b) Iron(III) (λ=555 nm) with R, CFe(II)=
2,0·10-5 mol/L, CFe(IІI)= 2,0·10-5 mol/L, CR=4·10-4 mol/L, l=1 cm.
Із рис. 2а та 2б видно, що максимальний вихід комплексів із ДФДОХ спостерігаємо
при рН 3. Встановлено, що порядок зливання реагентів не впливає на оптичну густину
комплексів, забарвлення розвивається впродовж 25 хвилин та залишається сталим
щонайменше протягом 2 годин, а для стабілізації комплексів у розчині необхідно вводити в
систему 5 мл ПВС із концентрацією 1%.
Склад комплексів феруму (ІІ, ІІІ) з ДОХ встановлювали методом молярних відношень
в оптимальних умовах їхнього утворення.
Рис. 3. Визначення стехіометрії продуктів комплексоутворення феруму(IІ) з ДФДОХ методом
насичення за металом а): CR=15·10-5 моль/л, l=1см та за лігандом б): CFe(II) = 5·10-5 моль/л, l=2 см; λ=
550 нм
Fig. 3. Determination of the stoichiometry of the complexation products of Iron(II) with R by the
saturation method for the metal a): CR=15·10-5 mol/L, l=1cm and for the ligand b): CFe(II) = 5·10-5 mol/L,
l=2 cm; λ= 550 nm.
а) б)
а) б)
Рис. 3. Визначення стехіометрії продуктів комплексоутворення феруму(IІ) з ДФДОХ методом
насичення за металом а): CR=15·10-5 моль/л, l=1см та за лігандом б): CFe(II) = 5·10-5 моль/л, l=2 см;
λ= 550 нм
Fig. 3. Determination of the stoichiometry of the complexation products of Iron(II) with R by the
saturation method for the metal a): CR=15·10-5 mol/L, l=1cm and for the ligand b): CFe(II) = 5·10-5 mol/L,
l=2 cm; λ= 550 nm.
Аналіз даних, наведених на рис. 3а та
3б, дозволяє дійти висновку, що у дослі-
джуваних системах до складу комплек-
су входить 1 йон феруму(ІІ), а комплек-
соутворення відбувається ступінчасто з
утворенням продуктів складу 1:1, 1:2 та
1:3. У випадку Fe(IІI) та інших лігандів
(ДМДОХ, МФДОХ) взаємодія відбува-
ється аналогічно. Додатково криву наси-
чення за лігандом для кожної «сходинки»
опрацьовували методом Бента – Френча.
На кожному етапі ступінчастого комп-
лексоутворення відбувається приєднання
по одній молекулі ліганду. Молярні кое-
фіцієнти світлопоглинання та логарифм
константи стійкості (lgβ) для продуктів
складу 1:3 визначали методом Комаря, а
основні хіміко-аналітичні характеристики
комплексів узагальнено в Таблиці 1.
8 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2025
КОМПЛЕКСОУТВОРЕННЯ ФЕРУМУ (ІІ) ТА ФЕРУМУ (ІІІ) З ДЕЯКИМИ ПОХІДНИМИ
СОЛЕЙ 6,7-ДИГІДРОКСИБЕНЗОПІРИЛІЮ В РОЗЧИНАХНЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ
Табл. 1
Хіміко-аналітичні характеристики комплексів Fe(II) та Fe(IIІ) з похідними солей
6,7-дигідроксибензопірилію
Table 1.
Analytical characteristics of Fe(II) and Fe(III) complexes with derivatives of
6,7-dihydroxybenzopyrylium salts.
Реагент
Метал рНопт M:R logβ λмакс, нм ε·10-4 LOD,
мкг/л
LOQ,
мкг/лR1 R2
СH3 СH3 Fe(II) 7 1:3 8,3 475 1,3 50 150
СH3 СH3 Fe(IIІ) 6,5 1:3 10 500 1,7 43 124
СH3 С6H5 Fe(II) 3,5 1:3 12,7 550 1,8 26 73
СH3 С6H5 Fe(IІI) 3,5 1:3 15,1 555 2,4 18 65
С6H5 С6H5 Fe(II) 3 1:3 24,4 550 2,6 6 20
С6H5 С6H5 Fe(IІI) 3 1:3 26,5 555 2,75 1,8 6
Згідно наведених у таблиці даних, слід
констатувати, що введення фенільних за-
місників у положення 2 та 4 безопірилієво-
го циклу призводить до зсуву оптимально-
го рН комплексоутворення від рН 7 до рН 3
при переході від ДМДОХ до ДФДОХ. До
того ж, при переході від ДМДОХ до ДФДОХ
спостерігаємо збільшення молярних коефі-
цієнтів світлопоглинання і контрастності
реакції, а також відбувається утворення
більш стійких комплексів. Комплекси фе-
руму(ІІ, ІІІ) з ДОХ є електронейтральними,
що може бути використано для розроблен-
ня відповідних екстракційно-фотометрич-
них методик їхнього визначення.
Найбільш інтенсивно забарвленими є
комплекси феруму (ІІ, ІІІ) з ДФДОХ, а від-
повідні аналітичні форми на їхній основі
видаються ефективними для розроблення
методик прямого спектрофотометричного
та екстракційно-спектрофотометричного
визначення феруму. Використовуючи ана-
літичну форму з ДФДОХ, розроблено мето-
дику визначення вмісту загального феруму
в водопровідній воді в інтервалі лінійності
калібрувального графіку 6–900 мкг/л.
Визначено вплив деяких іонів, які мо-
жуть заважати визначенню Fe(ІІІ). Вста-
новлено, що визначенню не заважають іони
лужних та лужноземельних металів, а низ-
ка інших не заважають у таких молярних
співвідношеннях 1:750 (Cd2+, Pb2+, Co2+);
1:500 (Zn2+, Cu2+, Al3+, Cr3+, Ni2+), а також
1000-кратні кількості сульфатів, нітратів,
хлоридів, 300-кратні кількості фосфатів.
Для побудови калібрувального графіку
попередньо визначали оптимальний над-
лишок ДФДОХ для одержання максималь-
ного аналітичного сигналу. В мірну колбу
на 25 мл вносили аліквоти Fe(ІІІ) так, щоб
9https://ucj.org.ua
А. В. Демчук, К. К. Видиневичус, Б.Т. Зай, С. В. Топоров, О. М. Жуковецька, Д. В. Снігур УХЖ № 8 / ТОМ 91
концентрація була в інтервалі 6–900 мкг/л,
додавали 10 мл розчину реагенту ДФДОХ
із концентрацією 1.10-3 моль/л, створювали
рН 3, вносили 2 мл 1% розчину ПВС та до-
водили до мітки. Вимірювали оптичну гус-
тину розчинів при 555 нм відносно розчину
холостого досліду.
Для визначення феруму водопровідну
воду попередньо спускали з крану протя-
гом 5–7 хвилин для уникнення застійних
домішок. Потім відбирали 5 мл попередньо
зібраної водопровідної води та проводили
визначення аналогічно побудові калібру-
вального графіка. Результати опрацювали
методами математичної статистики.
Встановлений вміст складає 17,8±
±0,84 мкг/л (RSD 4,5%). Для перевірки пра-
вильності розробленої методики вміст фе-
руму у воді визначали методом ІЗП–ОЕС,
який складає 17,3±0,71 мкг/л (RSD 3,9%). Із
використанням методів математичної ста-
тистики (Fексп = 1,39; F0,95;2;2 = 19,0; tексп = 1,96;
t0,95;4 = 2,776; P = 0,95; n1=n2=3) можна конс
татувати, що результати аналізу, одержані
різними методами, значуще не відрізня-
ються між собою, що свідчить про відсут-
ність систематичних похибок та вказує на
правильність розробленої методики.
ВИСНОВКИ. У цій роботі вивчено комп-
лексоутворення феруму (ІІ) та феруму (ІІІ)
з низкою алкіл- та фенілпохідних солей
6,7-дигідроксибензопірилію. Встановлено
оптимальні умови взаємодії в дослідже-
них хімічних системах. Методом молярних
відношень та Бента – Френча встановлено
склад утворених комплексів, а за методом
Комаря обчислено молярні коефіцієнти
світлопоглинання та логарифми констант
стійкості (lgβ) для продуктів складу 1:3. Ви-
вчено інтервали лінійності калібрувально-
го графіку, межі кількісного виявлення та
визначення. Розроблено методику прямого
спектрофотометричного визначення вміс-
ту загального феруму у водопровідній воді.
Роботу виконано в межах науко-
во-дослідної теми «Нові "зелені"
комбіновані спектроскопічні мето-
ди аналізу та їхнє аналітичне засто-
сування», державний реєстрацій-
ний номер: 0125U000871.
COMPLEXATION OF IRON (II) AND
IRON (III) WITH SOME DERIVATIVES OF
6,7-DIHYDROXYBENZOPYRYLIUM SALTS
IN SOLUTIONS.
A.V. Demchuk, K.K. Vidinevicius, B.T. Zay,
S.V. Toporov, O.M. Zhukovetska, D. V. Snigur
Odesa National I.I. Mechnikov University,
2 Vsevoloda Zmiyenka str., Odesa 65082,
Ukraine
e-mail: snigur@onu.edu.ua
This work is devoted to a detailed study of
the complex formation of iron(II) and iron(III)
ions with a series of alkyl- and phenyl-substi
tuted salts of 6,7-dihydroxybenzopyrylium (R).
Such complexes are of interest due to their
potential application as analytical reagents for
photometric determination of trace amounts
of metals in aqueous systems, particularly in
drinking water. The optimal conditions for
the reactions in the studied chemical systems
have been established: pH range of 3–7 and the
analytical signal observed at λ = 550–580 nm.
Under these conditions, the maximum color
10 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2025
КОМПЛЕКСОУТВОРЕННЯ ФЕРУМУ (ІІ) ТА ФЕРУМУ (ІІІ) З ДЕЯКИМИ ПОХІДНИМИ
СОЛЕЙ 6,7-ДИГІДРОКСИБЕНЗОПІРИЛІЮ В РОЗЧИНАХНЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ
intensity of the complexes is achieved, which
indicates their stability and reproducibility.
Using the methods of molar ratios and
Bent – French analysis, it was shown that un-
der optimal conditions the complex formation
proceeds stepwise with the formation of stable
compounds with a metal-to-ligand ratio of
1:3. This confirms the ability of iron cations to
form polynuclear and multicoordinated struc-
tures with R. To characterize the spectrophoto-
metric properties of the complexes, the molar
absorption coefficient was determined, and the
logarithm of the stability constant (lgβ) was
calculated using the Komar method, which al-
lowed a quantitative evaluation of the stability
level of the obtained complexes.
Special attention was given to the study of
the metrological characteristics of the pro-
posed technique: the linearity intervals of the
calibration curves, as well as the limits of de-
tection and quantification of iron ions, were
established. The practical application of the
method was demonstrated on samples of tap
water. The obtained results showed that the
iron content complies with hygienic standards
according to DSANPIN 2.2.4–171.10 and sta-
tistically agrees with the results obtained by
an independent ICP-OES method, which con-
firms the reliability and reproducibility of the
developed approach.
Thus, the conducted research not only ex-
pands the understanding of the complex forma-
tion of iron with 6,7-dihydroxybenzopyrylium
derivatives but also demonstrates the practical
applicability of these systems in drinking water
quality control and environmental monitoring.
Keywords: 6,7-dihydroxybenzopyrylium
salts; iron (II); iron (III) complex formation;
spectrophotometry.
ЛІТЕРАТУРА
1. Cheng Q., Nengzi L., Bao L., Huang Y.,
Liu S., Cheng X., Zhang J. Distribution and
genetic diversity of microbial populations
in the pilot-scale biofilter for simultaneous
removal of ammonia, iron and manga-
nese from real groundwater. Chemosphere.
2017. 182. Р. 450–457.
https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.
2017.05.075
2. Almeida J. S., Souza O.C.C.O., Teixei-
ra L.S.G. Determination of Pb, Cu and Fe
in ethanol fuel samples by high-resolution
continuum source electrothermal atom-
ic absorption spectrometry by exploring
a combination of sequential and simulta-
neous strategies. Microchemical Journal.
2018. 137. P. 22–26.
https://doi.org/10.1016/j.microc.2017.09.
012
3. Pohl P., Welna M., Szymczycha-Madeja A.,
Greda K., Jamroz P., Dzimitrowicz A. Re-
sponse surface methodology assisted de-
velopment of a simplified sample prepa-
ration procedure for the multielement
(Ba, Ca, Cu, Fe, K, Mg, Mn, Na, Sr and
Zn) analysis of different coffee brews by
means of inductively coupled plasma opti-
cal emission spectrometry. Talanta. 2022.
241. 123215.
https://doi.org/10.1016/j.talanta.2022.
123215
4. Xu L., Yang J., Xie L., Wang H., Yang Y.,
Huang C., Wu S. Evaluation of plasma
condition, concentration effect, posi-
tion effect, and nickel-doping method on
non-matrix-matched Fe isotopic analysis
by femtosecond laser ablation multi-col-
lector inductively coupled plasma mass
spectrometry. Spectrochimica Acta Part B:
11https://ucj.org.ua
А. В. Демчук, К. К. Видиневичус, Б.Т. Зай, С. В. Топоров, О. М. Жуковецька, Д. В. Снігур УХЖ № 8 / ТОМ 91
Atomic Spectroscopy. 2022. 189. 106374.
https://doi.org/10.1016/j.sab.2022.106374
5. Zhang Y., Zhang J., Chen H. Study on
X-ray fluorescence measurement method
for Fe content in secondary circuit sam-
pling filter membranes of nuclear power
plants. International Journal of Advanced
Nuclear Reactor Design and Technology.
2025. 7. P. 341–350.
https://doi.org/10.1016/j.jandt.2025.08.
001
6. Sales T.N.S., Bosch-Santos B., Saiki M.,
Burimova A., Pereira L.F.D., Saxena R.N.,
Carbonari A.W. Low temperature synthe-
sis of pure and Fe-doped HfSiO4: Deter-
mination of Si and Fe fractions by neutron
activation analysis. Radiation Physics and
Chemistry. 2019. 155. P. 287–290.
https://doi.org/10.1016/j.radphyschem.
2018.06.040
7. Снігур Д. В., Чеботарьов О. М., Бар-
балат Д. О., Щербакова Т. М. Синтез і
хіміко-аналітичні характеристики фто-
ровмісних похідних хлориду 6,7 ди-
гідроксибензопірилію. Укр. хім. журн.
2018. 84. С. 50–55.
8. Чеботарьов O. M., Топоров С. В., Сні-
гур Д. В., Барбалат Д. О. Похідні 6,7-
та 7,8-дигідроксибензопірилію: синтез,
властивості та аналітичне застосування
(огляд). Вісник Одеського національного
університету. Хімія. 2021. 26. С. 73–88.
9. Жуковецька О. М., Гузенко О. М., Ма-
рійчук Р. Т., Снігур Д. В. Complexation of
Ge (IV) with 6,7-dihydroxybenzopyryllium
derivatives and their analytical application.
Journal of Chemistry and Technologies.
2023. 31. С. 460–467.
https://doi.org/10.15421/jchemtech.
v31i3.287489
10. Chebotarev A.N., Dubovyi V.P., Demchuk
A.V., Barbalat D.A., Snigur D.V. Extrac-
tion-Spectrophotometric Determination
of Cu(II) with 6,7-Dihydroxy-4-Me-
thyl-2-Phenylbenzopyrylium Chloride
in Waters of Various Categories. J. Water
Chem. Technol. 2019. 41. P. 170–174.
http://dx.doi.org/10.3103/S1063455X1903
0068
11. Galangashi M. A., Kojidi S. F. M., Pen-
dashteh A., Souraki B. A., Mirroshandel
A. A. Removing iron, manganese and am-
monium ions from water using greensand
in fluidized bed process. Journal of Water
Process Engineering. 2021. 39. P. 101714.
https://doi.org/10.1016/j.jwpe.2020.
101714
REFERENCES
1. Cheng Q., Nengzi L., Bao L., Huang Y., Liu
S., Cheng X., Zhang J. Distribution and
genetic diversity of microbial populations
in the pilot-scale biofilter for simultaneous
removal of ammonia, iron and manga-
nese from real groundwater. Chemosphere.
2017. 182: 450–457.
https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.
2017.05.075
2. Almeida J. S., Souza O.C.C.O., Teixei-
ra L.S.G. Determination of Pb, Cu and Fe
in ethanol fuel samples by high-resolution
continuum source electrothermal atomic
absorption spectrometry by exploring a
combination of sequential and simulta-
neous strategies. Microchemical Journal.
2018. 137: 22–26.
https://doi.org/10.1016/j.microc.2017.09.
012
3. Pohl P., Welna M., Szymczycha-Made-
ja A., Greda K., Jamroz P., Dzimitrowicz A.
12 ISSN 2708-129X. Укр. хім. журн., 2025
КОМПЛЕКСОУТВОРЕННЯ ФЕРУМУ (ІІ) ТА ФЕРУМУ (ІІІ) З ДЕЯКИМИ ПОХІДНИМИ
СОЛЕЙ 6,7-ДИГІДРОКСИБЕНЗОПІРИЛІЮ В РОЗЧИНАХНЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ
Response surface methodology assisted
development of a simplified sample prepa-
ration procedure for the multielement
(Ba, Ca, Cu, Fe, K, Mg, Mn, Na, Sr and
Zn) analysis of different coffee brews by
means of inductively coupled plasma opti-
cal emission spectrometry. Talanta. 2022.
241: 123215.
https://doi.org/10.1016/j.talanta.2022.
123215
4. Xu L., Yang J., Xie L., Wang H., Yang Y.,
Huang C., Wu S. Evaluation of plasma
condition, concentration effect, posi-
tion effect, and nickel-doping method on
non-matrix-matched Fe isotopic analysis
by femtosecond laser ablation multi-col-
lector inductively coupled plasma mass
spectrometry. Spectrochimica Acta Part B:
Atomic Spectroscopy. 2022. 189: 106374.
https://doi.org/10.1016/j.sab.2022.106374
5. Zhang Y., Zhang J., Chen H. Study on
X-ray fluorescence measurement method
for Fe content in secondary circuit sam-
pling filter membranes of nuclear power
plants. International Journal of Advanced
Nuclear Reactor Design and Technology.
2025. 7: 341–350.
https://doi.org/10.1016/j.jandt.2025.08.
001
6. Sales T.N.S., Bosch-Santos B., Saiki M.,
Burimova A., Pereira L.F.D., Saxena R.N.,
Carbonari A.W. Low temperature synthe-
sis of pure and Fe-doped HfSiO4: Deter-
mination of Si and Fe fractions by neutron
activation analysis. Radiation Physics and
Chemistry. 2019. 155: 287–290.
https://doi.org/10.1016/j.radphyschem.
2018.06.040
7. Snigur D.V., Chebotaryov O.M., Barbalat
D.O., Shcherbakova T.M. Synthesis and
chemical and analytical characteristics of
fluorine-containing derivatives of 6,7-dihy-
droxybenzopyrylium chloride. Ukr. khym.
zhurn. 2018. 84: 50–55. (in Ukrainian)
8. Chebotaryov O. M., Toporov S. V., Snigur
D. V., Barbalat D. O. Derivatives of 6,7-
and 7,8-dihydroxybenzopyrylium: synthe-
sis, properties and analytical application
(review). Bulletin of the Odessa National
University. Chemistry. 2021. 26: 73–88. (in
Ukrainian)
9. Zhukovetska O.M., Guzenko O.M., Mari-
ychuk R.T., Snigur D.V. Complexation of
Ge (IV) with 6,7-dihydroxybenzopyrylli-
um derivatives and their analytical appli-
cation. Journal of Chemistry and Technolo-
gies. 2023. 31: 460–467. (in Ukrainian)
https://doi.org/10.15421/jchemtech.
v31i3.287489
10. Chebotarev A.N., Dubovyi V.P., Demchuk
A.V., Barbalat D.A., Snigur D.V. Extrac-
tion-Spectrophotometric Determination
of Cu(II) with 6,7-Dihydroxy-4-Me-
thyl-2-Phenylbenzopyrylium Chloride
in Waters of Various Categories. J. Water
Chem. Technol. 2019. 41: 170–174.
http://dx.doi.org/10.3103/S1063455X1903
0068
11. Galangashi M. A., Kojidi S. F. M., Pen-
dashteh A., Souraki B. A., Mirroshandel
A. A. Removing iron, manganese and am-
monium ions from water using greensand
in fluidized bed process. Journal of Water
Process Engineering. 2021. 39: 101714.
https://doi.org/10.1016/j.jwpe.2020.101714
Стаття надійшла 20.05.2025.
|
| id | oai:ojs2.1444248.nisspano.web.hosting-test.net:article-742 |
| institution | Ukrainian Chemistry Journal |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2026-07-23T01:13:30Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | ucjorgua/b7/f016ad210792a92f259ad966f854aab7.pdf |
| spelling | oai:ojs2.1444248.nisspano.web.hosting-test.net:article-7422026-07-22T08:23:56Z COMPLEXATION OF IRON (II) AND IRON (III) WITH SOME DERIVATIVES OF 6,7-DIHYDROXYBENZOPYRYLIUM SALTS IN SOLUTIONS Demchuk, Anhelina Vydynevychus , Kseniia Zay, Bohdan Toporov, Sergey Zhukovetska, Olena Snigur, Denys 6,7-dihydroxybenzopyrylium salts; iron (II); iron (III) complex formation; spectrophotometry. This work is devoted to a detailed study of the complex formation of iron(II) and iron(III)  ions with a series of alkyl- and phenyl-substituted salts of 6,7-dihydroxybenzopyrylium (R). Such complexes are of interest due to their potential application as analytical reagents for photometric determination of trace amounts of metals in aqueous systems, particularly in drinking water. The optimal conditions for the reactions in the studied chemical systems have been established: pH range of 3–7 and the analytical signal observed at λ = 550–580 nm. Under these conditions, the maximum color intensity of the complexes is achieved, which indicates their stability and reproducibility. Using the methods of molar ratios and Bent – French analysis, it was shown that under optimal conditions the complex formation proceeds stepwise with the formation of stable compounds with a metal-to-ligand ratio of 1:3. This confirms the ability of iron cations to form polynuclear and multicoordinated structures with R. To characterize the spectrophotometric properties of the complexes, the molar absorption coefficient was determined, and the logarithm of the stability constant (lgβ) was calculated using the Komar method, which allowed a quantitative evaluation of the stability level of the obtained complexes. Special attention was given to the study of the metrological characteristics of the proposed technique: the linearity intervals of the calibration curves, as well as the limits of detection and quantification of iron ions, were established. The practical application of the method was demonstrated on samples of tap water. The obtained results showed that the iron content complies with hygienic standards according to DSANPIN 2.2.4–171.10 and statistically agrees with the results obtained by an independent ICP-OES method, which confirms the reliability and reproducibility of the developed approach. Thus, the conducted research not only expands the understanding of the complex formation of iron with 6,7-dihydroxybenzopyrylium derivatives but also demonstrates the practical applicability of these systems in drinking water quality control and environmental monitoring.   V.I.Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry 2025-09-25 Article Article Inorganic Chemistry Неорганическая химия Неорганічна хімія application/pdf https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/742 10.33609/2708-129X.91.8.2025.3-12 Ukrainian Chemistry Journal; Vol. 91 No. 8 (2025): Ukrainian Chemistry Journal; 3-12 Украинский химический журнал; ##issue.vol## 91 ##issue.no## 8 (2025): Ukrainian Chemistry Journal; 3-12 Український хімічний журнал; Том 91 № 8 (2025): Ukrainian Chemistry Journal; 3-12 2708-129X 2708-1281 en https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/742/378 Copyright (c) 2025 Anhelina Demchuk, Kseniia Vydynevychus , Bohdan Zay, Sergey Toporov, Olena Zhukovetska, Denys Snigur https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 |
| spellingShingle | Demchuk, Anhelina Vydynevychus , Kseniia Zay, Bohdan Toporov, Sergey Zhukovetska, Olena Snigur, Denys COMPLEXATION OF IRON (II) AND IRON (III) WITH SOME DERIVATIVES OF 6,7-DIHYDROXYBENZOPYRYLIUM SALTS IN SOLUTIONS |
| title | COMPLEXATION OF IRON (II) AND IRON (III) WITH SOME DERIVATIVES OF 6,7-DIHYDROXYBENZOPYRYLIUM SALTS IN SOLUTIONS |
| title_full | COMPLEXATION OF IRON (II) AND IRON (III) WITH SOME DERIVATIVES OF 6,7-DIHYDROXYBENZOPYRYLIUM SALTS IN SOLUTIONS |
| title_fullStr | COMPLEXATION OF IRON (II) AND IRON (III) WITH SOME DERIVATIVES OF 6,7-DIHYDROXYBENZOPYRYLIUM SALTS IN SOLUTIONS |
| title_full_unstemmed | COMPLEXATION OF IRON (II) AND IRON (III) WITH SOME DERIVATIVES OF 6,7-DIHYDROXYBENZOPYRYLIUM SALTS IN SOLUTIONS |
| title_short | COMPLEXATION OF IRON (II) AND IRON (III) WITH SOME DERIVATIVES OF 6,7-DIHYDROXYBENZOPYRYLIUM SALTS IN SOLUTIONS |
| title_sort | complexation of iron (ii) and iron (iii) with some derivatives of 6,7-dihydroxybenzopyrylium salts in solutions |
| topic_facet | 6,7-dihydroxybenzopyrylium salts iron (II) iron (III) complex formation spectrophotometry. |
| url | https://ucj.org.ua/index.php/journal/article/view/742 |
| work_keys_str_mv | AT demchukanhelina complexationofironiiandironiiiwithsomederivativesof67dihydroxybenzopyryliumsaltsinsolutions AT vydynevychuskseniia complexationofironiiandironiiiwithsomederivativesof67dihydroxybenzopyryliumsaltsinsolutions AT zaybohdan complexationofironiiandironiiiwithsomederivativesof67dihydroxybenzopyryliumsaltsinsolutions AT toporovsergey complexationofironiiandironiiiwithsomederivativesof67dihydroxybenzopyryliumsaltsinsolutions AT zhukovetskaolena complexationofironiiandironiiiwithsomederivativesof67dihydroxybenzopyryliumsaltsinsolutions AT snigurdenys complexationofironiiandironiiiwithsomederivativesof67dihydroxybenzopyryliumsaltsinsolutions |