ІМУНОГІСТОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕФЕКТІВ СИСТЕМИ РЕПАРАЦІЇ ТА ЗВ’ЯЗКУ ЇХ ІЗ КЛІНІЧНИМ ПЕРЕБІГОМ ГЛІОБЛАСТОМИ У ХВОРИХ БРАЗИЛІЇ

ІМУНОГІСТОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕФЕКТІВ СИСТЕМИ РЕПАРАЦІЇ ТА ЗВ’ЯЗКУ ЇХ ІЗ КЛІНІЧНИМ ПЕРЕБІГОМ ГЛІОБЛАСТОМИ У ХВОРИХ БРАЗИЛІЇ

Background. Glioblastoma (GBM) is the most frequent primary malignant CNS tumor. Deficient mismatch repair (dMMR) is associated with better prognosis and is a biomarker for immunotherapy. Evaluation of MMR by immunohistochemistry (IHC) is accessible, cost effective, sensitive, and specific. Aim. Our...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2023
Hauptverfasser: Yamada, C.A.F., Malheiros, S.M.F., do Amaral, L.L.F., Lancellotti, C.L.P.
Format: Artikel
Sprache:English
Veröffentlicht: PH Akademperiodyka 2023
Schlagworte:
пухлини головного мозку
гліобластома
гліома
мікросателітна нестабільність
репарація неспарених основ
Online Zugang:https://exp-oncology.com.ua/index.php/Exp/article/view/2023-3-297
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Experimental Oncology

Institution

Experimental Oncology
id oai:ojs2.ex.aqua-time.com.ua:article-333
record_format ojs
spelling oai:ojs2.ex.aqua-time.com.ua:article-3332024-01-02T19:55:26Z SOMATIC DEFICIENT MISMATCH REPAIR ASSESSED BY IMMUNOHISTOCHEMISTRY AND CLINICAL FEATURES IN BRAZILIAN GLIOBLASTOMA PATIENTS ІМУНОГІСТОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕФЕКТІВ СИСТЕМИ РЕПАРАЦІЇ ТА ЗВ’ЯЗКУ ЇХ ІЗ КЛІНІЧНИМ ПЕРЕБІГОМ ГЛІОБЛАСТОМИ У ХВОРИХ БРАЗИЛІЇ Yamada, C.A.F. Malheiros, S.M.F. do Amaral, L.L.F. Lancellotti, C.L.P. пухлини головного мозку, гліобластома, гліома, мікросателітна нестабільність, репарація неспарених основ brain tumor, glioblastoma, glioma, microsatellite instability, mismatch repair Background. Glioblastoma (GBM) is the most frequent primary malignant CNS tumor. Deficient mismatch repair (dMMR) is associated with better prognosis and is a biomarker for immunotherapy. Evaluation of MMR by immunohistochemistry (IHC) is accessible, cost effective, sensitive, and specific. Aim. Our objective was to investigate MMR proteins in adult GBM patients. Materials and Methods. We retrospectively analyzed 68 GBM samples to evaluate the proficiency of MMR genes expression assessed by IHC. Clinicopathologic and molecular features were compared in proficient (pMMR) or dMMR. Results. 10 (14.7%) samples showed dMMR, and the most frequent was MSH6 (100%) followed by MSH2, PMS2, and MLH1. We observed heterogeneous expression of dMMR in 5 GBMs. The median overall survival did not differ between pMMR (19.8 months; 0.2—30) and dMMR (16.9 months; 6.4—27.5) (p = 0.31). We observed a significantly higher overall survival associated with gross total resection compared to subtotal resection or biopsy (30.7 vs. 13.6 months, p = 0.02) and MGMT methylated status (29.6 vs. 19.8 months, p = 0.049). At the analysis time, 10 patients were still alive, all in the pMMR group. Conclusions. Our data demonstrated dMMR phenotype assessed by IHC in an expressive portion of GBM patients, however without significant impact on overall survival. Вступ. Гліобластома (ГБМ) є найчастішою діагностованою первинною злоякісною пухлиною центральної нервової системи. Дефект системи репарації неспарених основ (ММR) пов’язаний з кращим прогнозом і є біомаркером, що свідчить на користь проведення імунотерапії. Оцінка системи ММР методом імуногістохімії є доступною, економічно ефективною, чутливою та специфічною. Метою було дослідити експресію білків ММR у дорослих хворих на ГБМ. Матеріали та методи. Імуногістохімічне дослідження експресії маркерів ММР проведено в пухлинній тканині 68 хворих на ГБМ ретроспективної групи. Клініко-патологічні та молекулярні особливості порівнювали з наявністю чи відсутністю маркерів ММR. Результати. Дефектність за маркерами ММR виявлено в 10 (14,7%) зразках тканини ГБМ. Найчастіше дефектність виявлялась за MSH6 (100%) і рідше для MSH2, PMS2 і MLH1. У 5 зразках ГБМ показано гетерогенність експресії білків ММR. Не виявлено різниці показників загальної виживаності хворих залежно від статусу ММR: 19,8 місяців (0,2—30) в разі наявності маркерів в порівнянні з 16,9 місяцями (6,4—27,5) в разі їх відсутності (p = 0,31). Визначено, що вищі показники загальної виживаності асоціюються з тотальною резекцією (30,7 місяців у порівнянні з 13.6 місяцями, p = 0,02) і статусом метилування MGMT (29,6 місяців у порівнянні з 19,8 місяцями, p = 0,049). Висновки. Отже, проведений нами аналіз результатів гістохімічного дослідження маркерів системи ММR у тканині ГБМ не виявив зв’язку з показниками загальної виживаності хворих. PH Akademperiodyka 2023-12-28 Article Article application/pdf https://exp-oncology.com.ua/index.php/Exp/article/view/2023-3-297 10.15407/exp-oncology.2023.03.297 Experimental Oncology; Vol. 45 No. 3 (2023): Experimental Oncology; 297-311 Експериментальна онкологія; Том 45 № 3 (2023): Експериментальна онкологія; 297-311 2312-8852 1812-9269 10.15407/exp-oncology.2023.03 en https://exp-oncology.com.ua/index.php/Exp/article/view/2023-3-297/2023-3-297 Copyright (c) 2023 Experimental Oncology https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0/
institution Experimental Oncology
baseUrl_str
datestamp_date 2024-01-02T19:55:26Z
collection OJS
language English
topic пухлини головного мозку
гліобластома
гліома
мікросателітна нестабільність
репарація неспарених основ
spellingShingle пухлини головного мозку
гліобластома
гліома
мікросателітна нестабільність
репарація неспарених основ
Yamada, C.A.F.
Malheiros, S.M.F.
do Amaral, L.L.F.
Lancellotti, C.L.P.
ІМУНОГІСТОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕФЕКТІВ СИСТЕМИ РЕПАРАЦІЇ ТА ЗВ’ЯЗКУ ЇХ ІЗ КЛІНІЧНИМ ПЕРЕБІГОМ ГЛІОБЛАСТОМИ У ХВОРИХ БРАЗИЛІЇ
topic_facet пухлини головного мозку
гліобластома
гліома
мікросателітна нестабільність
репарація неспарених основ
brain tumor
glioblastoma
glioma
microsatellite instability
mismatch repair
format Article
author Yamada, C.A.F.
Malheiros, S.M.F.
do Amaral, L.L.F.
Lancellotti, C.L.P.
author_facet Yamada, C.A.F.
Malheiros, S.M.F.
do Amaral, L.L.F.
Lancellotti, C.L.P.
author_sort Yamada, C.A.F.
title ІМУНОГІСТОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕФЕКТІВ СИСТЕМИ РЕПАРАЦІЇ ТА ЗВ’ЯЗКУ ЇХ ІЗ КЛІНІЧНИМ ПЕРЕБІГОМ ГЛІОБЛАСТОМИ У ХВОРИХ БРАЗИЛІЇ
title_short ІМУНОГІСТОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕФЕКТІВ СИСТЕМИ РЕПАРАЦІЇ ТА ЗВ’ЯЗКУ ЇХ ІЗ КЛІНІЧНИМ ПЕРЕБІГОМ ГЛІОБЛАСТОМИ У ХВОРИХ БРАЗИЛІЇ
title_full ІМУНОГІСТОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕФЕКТІВ СИСТЕМИ РЕПАРАЦІЇ ТА ЗВ’ЯЗКУ ЇХ ІЗ КЛІНІЧНИМ ПЕРЕБІГОМ ГЛІОБЛАСТОМИ У ХВОРИХ БРАЗИЛІЇ
title_fullStr ІМУНОГІСТОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕФЕКТІВ СИСТЕМИ РЕПАРАЦІЇ ТА ЗВ’ЯЗКУ ЇХ ІЗ КЛІНІЧНИМ ПЕРЕБІГОМ ГЛІОБЛАСТОМИ У ХВОРИХ БРАЗИЛІЇ
title_full_unstemmed ІМУНОГІСТОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕФЕКТІВ СИСТЕМИ РЕПАРАЦІЇ ТА ЗВ’ЯЗКУ ЇХ ІЗ КЛІНІЧНИМ ПЕРЕБІГОМ ГЛІОБЛАСТОМИ У ХВОРИХ БРАЗИЛІЇ
title_sort імуногістохімічне дослідження дефектів системи репарації та зв’язку їх із клінічним перебігом гліобластоми у хворих бразилії
title_alt SOMATIC DEFICIENT MISMATCH REPAIR ASSESSED BY IMMUNOHISTOCHEMISTRY AND CLINICAL FEATURES IN BRAZILIAN GLIOBLASTOMA PATIENTS
description Background. Glioblastoma (GBM) is the most frequent primary malignant CNS tumor. Deficient mismatch repair (dMMR) is associated with better prognosis and is a biomarker for immunotherapy. Evaluation of MMR by immunohistochemistry (IHC) is accessible, cost effective, sensitive, and specific. Aim. Our objective was to investigate MMR proteins in adult GBM patients. Materials and Methods. We retrospectively analyzed 68 GBM samples to evaluate the proficiency of MMR genes expression assessed by IHC. Clinicopathologic and molecular features were compared in proficient (pMMR) or dMMR. Results. 10 (14.7%) samples showed dMMR, and the most frequent was MSH6 (100%) followed by MSH2, PMS2, and MLH1. We observed heterogeneous expression of dMMR in 5 GBMs. The median overall survival did not differ between pMMR (19.8 months; 0.2—30) and dMMR (16.9 months; 6.4—27.5) (p = 0.31). We observed a significantly higher overall survival associated with gross total resection compared to subtotal resection or biopsy (30.7 vs. 13.6 months, p = 0.02) and MGMT methylated status (29.6 vs. 19.8 months, p = 0.049). At the analysis time, 10 patients were still alive, all in the pMMR group. Conclusions. Our data demonstrated dMMR phenotype assessed by IHC in an expressive portion of GBM patients, however without significant impact on overall survival.
publisher PH Akademperiodyka
publishDate 2023
url https://exp-oncology.com.ua/index.php/Exp/article/view/2023-3-297
work_keys_str_mv AT yamadacaf somaticdeficientmismatchrepairassessedbyimmunohistochemistryandclinicalfeaturesinbrazilianglioblastomapatients
AT malheirossmf somaticdeficientmismatchrepairassessedbyimmunohistochemistryandclinicalfeaturesinbrazilianglioblastomapatients
AT doamaralllf somaticdeficientmismatchrepairassessedbyimmunohistochemistryandclinicalfeaturesinbrazilianglioblastomapatients
AT lancellotticlp somaticdeficientmismatchrepairassessedbyimmunohistochemistryandclinicalfeaturesinbrazilianglioblastomapatients
AT yamadacaf ímunogístohímíčnedoslídžennâdefektívsistemireparacíítazvâzkuíhízklíníčnimperebígomglíoblastomiuhvorihbrazilíí
AT malheirossmf ímunogístohímíčnedoslídžennâdefektívsistemireparacíítazvâzkuíhízklíníčnimperebígomglíoblastomiuhvorihbrazilíí
AT doamaralllf ímunogístohímíčnedoslídžennâdefektívsistemireparacíítazvâzkuíhízklíníčnimperebígomglíoblastomiuhvorihbrazilíí
AT lancellotticlp ímunogístohímíčnedoslídžennâdefektívsistemireparacíítazvâzkuíhízklíníčnimperebígomglíoblastomiuhvorihbrazilíí
first_indexed 2025-07-17T12:17:46Z
last_indexed 2025-07-17T12:17:46Z
_version_ 1850411496767488000

Ähnliche Einträge