Байєсівський підхід при розпізнаванні вторинного еритроцитозу та справжньої поліцитемії

• Дата: 2024
• Автори: Gupal, Anatolii, Tarasov, Andrii
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: V.M. Glushkov Institute of Cybernetics of NAS of Ukraine 2024
• Теми: байєсівська процедура розпізнавання; булеві показники; дискретні показники; гематологічні захворювання; вторинний еритроцитоз; справжня поліцитемія
• Онлайн доступ: https://jais.net.ua/index.php/files/article/view/242
• Назва журналу: Problems of Control and Informatics

У статті вирішено завдання диференційної діагностики гематологічних захворювань — вторинного еритроцитозу та справжньої поліцитемії. Відомо, що на початковій стадії розвитку патологічних процесів клінічна картина та дані лабораторних досліджень при цих захворюваннях подібні. Аналіз лабораторних даних проведено з використанням байєсівських процедур розпізнавання. З 41 показника окремо виділено булеві та дискретні параметри. Вперше проведено аналіз одночасно трьох груп людей: група з вторинним еритроцитозом; група зі справжньою поліцитемією; група здорових людей. При проведенні аналізу булевих параметрів ефективність розпізнавання вторинного еритроцитозу та справжньої поліцитемії становить 100 %. Такий показник отримано завдяки тому, що в комбінації булевих параметрів  увійшли всі булеві параметри. При проведенні аналізу дискретних параметрів ефективність розпізнавання під час диференційної діагностики становить 95,55 %. При дослідженні трьох груп людей з використанням булевих параметрів ефективність розпізнавання становить 97,77 %, а з використанням дискретних параметрів — 86,66 %. Таким чином, побудувавши самонавчальну систему за допомогою байєсівських процедур розпізнавання, можна виконати швидку діагностику без широкого спектра аналізів пацієнта (4–7 параметрів з 41, що були проаналізовані). Найбільший внесок у досягнення високих результатів робить показник мутації JAK2, але, як показано в роботі, оцінку лабораторних досліджень можна проводити за іншими, більш доступними за вартістю показниками, такими як показники еритроцитів, тромбоцитів тощо. Даний підхід можна застосовувати і при діагностуванні інших захворювань, що потребують великої кількості аналізів.