Байєсівський підхід при розпізнаванні вторинного еритроцитозу та справжньої поліцитемії
У статті вирішено завдання диференційної діагностики гематологічних захворювань — вторинного еритроцитозу та справжньої поліцитемії. Відомо, що на початковій стадії розвитку патологічних процесів клінічна картина та дані лабораторних досліджень при цих захворюваннях подібні. Аналіз лаборато...
Gespeichert in:
| Datum: | 2024 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
V.M. Glushkov Institute of Cybernetics of NAS of Ukraine
2024
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://jais.net.ua/index.php/files/article/view/242 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Problems of Control and Informatics |
Institution
Problems of Control and Informatics| Zusammenfassung: | У статті вирішено завдання диференційної діагностики гематологічних захворювань — вторинного еритроцитозу та справжньої поліцитемії. Відомо, що на початковій стадії розвитку патологічних процесів клінічна картина та дані лабораторних досліджень при цих захворюваннях подібні. Аналіз лабораторних даних проведено з використанням байєсівських процедур розпізнавання. З 41 показника окремо виділено булеві та дискретні параметри. Вперше проведено аналіз одночасно трьох груп людей: група з вторинним еритроцитозом; група зі справжньою поліцитемією; група здорових людей. При проведенні аналізу булевих параметрів ефективність розпізнавання вторинного еритроцитозу та справжньої поліцитемії становить 100 %. Такий показник отримано завдяки тому, що в комбінації булевих параметрів увійшли всі булеві параметри. При проведенні аналізу дискретних параметрів ефективність розпізнавання під час диференційної діагностики становить 95,55 %. При дослідженні трьох груп людей з використанням булевих параметрів ефективність розпізнавання становить 97,77 %, а з використанням дискретних параметрів — 86,66 %. Таким чином, побудувавши самонавчальну систему за допомогою байєсівських процедур розпізнавання, можна виконати швидку діагностику без широкого спектра аналізів пацієнта (4–7 параметрів з 41, що були проаналізовані). Найбільший внесок у досягнення високих результатів робить показник мутації JAK2, але, як показано в роботі, оцінку лабораторних досліджень можна проводити за іншими, більш доступними за вартістю показниками, такими як показники еритроцитів, тромбоцитів тощо. Даний підхід можна застосовувати і при діагностуванні інших захворювань, що потребують великої кількості аналізів. |
|---|