ФАЗИ РОЗВИТКУ ОБШИРНОГО АПВЕЛІНГУ НА ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОМУ ШЕЛЬФІ ЧОРНОГО МОРЯ У СЕРПНІ 2019 РОКУ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ФІТОПЛАНКТОН
The article presents the results of a study on the development phases of a large-scale upwelling event on the northwestern shelf of the Black Sea in August 2019 and its impact on the hydrological, hydrochemical, and biological characteristics of the marine environment. The study is based on the anal...
Збережено в:
| Дата: | 2026 |
|---|---|
| Автори: | , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Marine Ecological Journal
2026
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://mej.od.ua/index.php/mej/article/view/731 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Marine Ecological Journal |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Marine Ecological Journal| _version_ | 1867479062886219776 |
|---|---|
| author | Диханов, Ю.М. Теренько, Г.В. Пономаренко, В.В. Тітяпкин, А.С. Мельник, Є.А. |
| author_facet | Диханов, Ю.М. Теренько, Г.В. Пономаренко, В.В. Тітяпкин, А.С. Мельник, Є.А. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Ю.М. Диханов",
"institution": "НДУ «Український науковий центр екології моря»"
},
{
"author": "Г.В. Теренько",
"institution": "НДУ «Український науковий центр екології моря»; Французький науково-дослідний інститут експлуатації моря,"
},
{
"author": "В.В. Пономаренко",
"institution": "НДУ «Український науковий центр екології моря»; ДУ «Інститут морської біології НАН України»"
},
{
"author": "А.С. Тітяпкин",
"institution": "НДУ «Український науковий центр екології моря»; ДУ «Інститут морської біології НАН України»"
},
{
"author": "Є.А. Мельник",
"institution": "НДУ «Український науковий центр екології моря»"
}
] |
| author_sort | Диханов, Ю.М. |
| baseUrl_str | https://mej.od.ua/index.php/mej/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-06-08T05:10:41Z |
| description | The article presents the results of a study on the development phases of a large-scale upwelling event on the northwestern shelf of the Black Sea in August 2019 and its impact on the hydrological, hydrochemical, and biological characteristics of the marine environment. The study is based on the analysis of satellite data, instrumental observations from the Odesa-Port Hydrometeorological Station, measurements conducted near Cape Malyi Fontan, and laboratory analysis of phytoplankton samples. Changes in sea surface temperature, salinity, sea level, and nutrient concentrations during the period of 1–15 August 2019 were investigated. Particular attention was paid to the role of wind conditions in the formation of the upwelling event. It was established that the development of the upwelling occurred in several phases: preconditioning, active development, and decay. The initial stage was caused by the intensification of northern and northwestern winds up to 9–12 m/s, which led to the offshore transport of surface waters and the rise of cold bottom waters near the eastern and northern coasts. A subsequent shift in wind direction to south–southwestern activated the upwelling of deep waters near the western and northwestern coasts. As a result, the surface water temperature decreased in separate locations by more than 9 °C, and the cold-water zone covered a significant part of the coastal area. Hadrochemical analysis revealed a substantial increase in nutrient concentrations during the active phase of the upwelling: silicon concentrations increased more than tenfold, nitrite concentrations tripled, and total phosphorus increased by 20%, contributing to the intensification of productive processes. A significant impact of upwelling on the phytoplankton structure was also recorded: the number of species increased from 11 to 28–35 and subsequently decreased to 10. The obtained results confirm that upwelling is an important natural mechanism causing short-term but significant changes in the hydrophysical, hydrochemical and biological characteristics of the marine environment by enriching surface waters with nutrients The practical significance of the study lies in the possibility of using the results for forecasting the ecological state of the Black Sea coastal waters and assessing the impact of upwelling processes on the intensification of productive processes. |
| doi_str_mv | 10.47143/1684-1557/2026.1.6 |
| first_indexed | 2026-06-08T01:00:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
61
МОРСЬКИЙ
ЕКОЛОГІЧНИЙ
ЖУРНАЛ
© Диханов Ю.М., Теренько Г.В., Пономаренко В.В., Тітяпкин А.С., Мельник Є.А., 2026
УДК 574.52:504.423
DOI 10.47143/1684-1557/2026.1.6
ФАЗИ РОЗВИТКУ ОБШИРНОГО АПВЕЛІНГУ НА ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОМУ
ШЕЛЬФІ ЧОРНОГО МОРЯ У СЕРПНІ 2019 РОКУ
ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ФІТОПЛАНКТОН
1 Диханов Ю.М. – нач. відділу, duhanows@gmail.com
ORCID: 0000-0002-1599-4461
1,2 Теренько Г.В. – к.б.н., с.н.с., ORCID: 0000-0002-5109-337X
1,3 Пономаренко В.В. – н.с., аспірант, ORCID: 0009-0000-6910-7197
1,3 Тітяпкин А.С. – нач. відділу, аспірант, ORCID: 0000-0002-7463-5442
1 Мельник Є.А. – зав. сектору, ORCID: 0009-0001-9585-0993
1 НДУ «Український науковий центр екології моря»
2 Французький науково-дослідний інститут експлуатації моря, Іфремер,
F-29900, Конкарно, Франція
3 ДУ «Інститут морської біології НАН України»
У статті представлено результати дослідження фаз розвитку масштабного апвелінгу на північно-західному
шельфі Чорного моря у серпні 2019 р. та його впливу на гідрологічні, гідрохімічні й біологічні характеристики
морського середовища. Робота базується на аналізі супутникових даних, інструментальних спостережень на
ГМС «Одеса-порт», вимірювань у районі мису Малий Фонтан і лабораторного аналізу фітопланктону. Особливу
увагу приділено ролі вітрового режиму у формуванні апвелінгу.
Встановлено, що розвиток апвелінгу проходив у кілька фаз: формування, активного розвитку та згасання.
Початковий етап був зумовлений посиленням північних і північно-західних вітрів до 9–12 м/с, що спричинило
згін поверхневих і підйом холодних придонних вод біля східного та північного узбережжя. Подальша зміна
напрямку вітру на південно-південно-західний активувала підйом глибинних вод біля західного й північно-за-
хідного узбережжя. Унаслідок цього температура поверхневих вод, в окремих локаціях, знизилася більш ніж на
9°С, а зона холодних вод охопила значну частину прибережної акваторії.
Гідрохімічний аналіз показав істотне зростання концентрацій біогенних речовин у період активної фази апве-
лінгу: вміст кремнію збільшився більш ніж у десять разів, нітритів – утричі, що сприяло активізації процесів
продукування первинної речовини. Зафіксовано значний вплив апвелінгу на структуру фітопланктонного угру-
повання: кількість видів зросла з 13 до 28 у період максимальної активності, після чого зменшилася до 10. Одно-
часно відбулося суттєве зростання чисельності та біомаси фітопланктону.
Отримані результати підтверджують, що апвелінг є важливим природним механізмом, який викликає корот-
кочасні, але суттєві зміни екологічних параметрів морського середовища, збагачуючи поверхневі води пожив-
ними речовинами. Практичне значення роботи полягає у можливості використання результатів для прогнозу-
вання екологічного стану прибережних акваторій Чорного моря та оцінки впливу апвелінгу на інтенсифікацію
процесів продукування первинної речовини.
Ключові слова: апвелінг, фітопланктон, північно-західний шельф, Чорне море.
Вступ
Вивченню прибережних апвелінгів Північ-
но-західної частини Чорного моря присвячено
велику кількість наукових праць. Так В. Івановоим
і О. Михайловою (2008) наведено класифікацію
апвелінгу, розглянуто механізми його утворення
та проведено чисельне моделювання для району пів-
нічно-західного шельфу Чорного моря (ПЗШЧМ),
показано структуру і динаміку прибережного апве-
лінгу біля Південного берега Криму. Р. Боровською
та іншими науковцями (2005) описаний вплив апве-
лінгу на результати промислу шпроту в районі ост-
рова Зміїний та біля Кримського узбережжя, а також
вказаний досить тісний кореляційний зв'язок між
параметрами атмосферного перенесення та інтен-
сивністю апвелінгу.
62 ISSN 1684-1557 Морський екологічний журнал, № 1. 2026
Диханов Ю.М., Теренько Г.В., Пономаренко В.В., Тітяпкин А.С., Мельник Є.А.
М. Михайловим (2024) досліджено два нових
індекси апвелінгу для Чорного моря, отриманих на
основі моделей кліматичного реаналізу та даних
in-situ: індекс прибережного переносу в ході апве-
лінгу CUTI (the Coastal Upwelling Transport Index),
який оцінює швидкість вертикального об'ємного
переносу, та індекс біологічно ефективного переносу
під час апвелінгу BEUTI (the Biologically Effective
Upwelling Transport Index), який оцінює потік ніт-
ратів у поверхневий змішаний шар. При порівнянні
результатів за 18 років спостережень розраховані
індекси (модель) та інструментальні спостереження
показали значну кореляцію. Це дозволяє використо-
вувати індекси апвелінгу для прогностичних цілей.
Відомо що прибережні апвелінги неоднозначно
впливають на екологічний стан морського середо-
вища прилеглих акваторій. Підйом глибинних вод
супроводжується винесенням біогенних речовин,
що, насамперед, сприяє розвитку фітопланктонного
комплексу організмів, зростанню біо- та рибопро-
дуктивності.
З іншого боку, апвелінги можуть ініціювати роз-
виток гіпоксійно-аноксійних явищ у прибережних
акваторіях, «цвітіння» води, заморів та загибелі гід-
робіонтів (Тучковенко и др. 2003).
Історично найсильніші апвелінги в районі одесь-
кого узбережжя спостерігалися на початку 80-х років
минулого століття. Так, з 12.06 по 24.06 1981 р. за інтен-
сивного згону було зафіксовано падіння температури
поверхневого шару (ТПШ) води на 16,5ºС – з 26,4ºС
до 9,9ºС (Андрианова и др. 2008). Відомі випадки
швидкого зниження температури води. Так, прово-
дячи високочастотні вимірювання температури води
в прибережному придонному шарі протягом вісім-
надцяти місяців, В. Большаков (2011) зафіксував
19 випадків зниження температури води більш ніж на
3ºС протягом 30 хвилин. Вихід на поверхню, в прибе-
режних районах, більш щільних вод, з їх подальшою
адвекцією, викликає в приповерхневому шарі значну
горизонтальну неоднорідність і генерує інтенсивні
вздовжберегові течії. За певних метеоумов апвелінги
охоплюють всю прибережну акваторію ПЗШЧМ, кар-
динально впливаючи на біоспільноту і, навіть, іноді
змінюючи, в літній період, в межах шельфу, прибе-
режну циркуляцію вод на зворотну, антициклональну
(Попов и Матвеев 2019).
Таким чином, апвелінги можуть на якийсь час
кардинально змінити екологічний стан прибереж-
них вод ПЗШЧМ і кожен випадок просторово-масш-
табного апвелінгу потребує особливої уваги.
На жаль, за останні роки публікацій вітчизня-
них фахівців на тему «Апвеллінги в Чорному морі»
практично відсутні.
Мета роботи полягає в дослідженні причин
виникнення, фаз розвитку великомасштабного апве-
лінгу в ПЗШЧМ у серпні 2019 року, а також показати
зміни, що відбулися у гідрологічних, гідрохімічних
та біологічних характеристиках морського середо-
вища під впливом цього природного явища.
Матеріали та методи досліджень
У роботі використовувалася супутникові
дані, результати інструментальних спостережень
та мікробіологічних досліджень фітопланктонного
угруповання. Були використані результати комп-
лексних спостережень у районі мису Малий Фон-
тан (ММФ: 46.438 пн. ш., 30.772 сх. д.) у серпні
2019 року. Відбір проб проводився згідно наведеної
карти-схеми точок відбору проб (рис. 1). Вимірю-
вання проводилися з кінця молу на відстані близько
50-ти м від берегової лінії, на поверхневому та при-
донному горизонтах (глибина 3 м). Вимірювання
температури води виконувалися щодня о 12 годині за
Київським літнім часом (UTC+3) із 01 по 15 серпня
2019 р. Проби для гідрохімічних аналізів відби-
ралися щотижня з 17 липня по 15 серпня. Також
залучались результати спостережень на ГМС «Оде-
са-порт» (далі ГМС) та морські спостереження про-
грами EMBLAS–Plus (2019).
Рис. 1. Карта-схема точок відбору проб
та вимірювань
В роботі використані метеодані (карта призем-
ного тиску німецького метеорологічного архіву даних
(Wetter3 2026), поля вітру (Ventusky 2026), темпера-
тури поверхні води програми Європейського Союзу
щодо спостереження за Землею Copernicus Marine
Environment Monitoring Service (CMEMS 2026).
Зразки фітопланктону відбирали з поверхне-
вого шару (0,5–1 м) у пластикові пляшки об’ємом
63Морський екологічний журнал, № 1. 2026 ISSN 1684-1557
Фази розвитку обширного апвелінгу на північно-західному шельфі Чорного моря у серпні...
1,5–2 л протягом трьох тижнів (24.07–14.08.2019) на
станції контролю ММФ. У лабораторії зразки кон-
центрували методом зворотної фільтрації (Федоров
1979; Сорокин 1979). Кінцевий об'єм доводили до
15–20 мл та консервували нейтралізованим 40% роз-
чином формальдегіду до кінцевої концентрації 4%.
Підрахунок клітин здійснювали у камері
Нажотта 0,05 мл під світловим мікроскопом
Mikmed-2, при збільшенні в 300-600 разів.
Розрахунки чисельності та біомаси клітин зро-
блені за допомогою програмного забезпечення DCT
(data collection template) – шаблони збору даних,
розроблених за допомогою Microsoft Excel, з вико-
ристанням сценарію Visual Basic в Українському
науковому центрі екології моря (м. Одеса).
У нашому випадку, під поняттям повний апве-
лінг мається на увазі ситуація, коли холодні води
шару стрибка температури виходять на поверхню,
заміщуючи води верхнього квазіоднорідного шару.
Результати та обговорення
Аналіз супутникової інформації
Один з найпотужніших апвелінгів, який охо-
пив усю прибережну частину ПЗШЧМ, розпочався
на початку серпня 2019 року. Так, 01–02 серпня
над акваторією ПЗШЧМ домінували вітри східних
напрямків. У полі температури поверхневого шару
(ТПШ) у прибережній смузі виділялися локації
від’ємних аномалій із помітними вихороподібними
шлейфами (філаментами), які викликані вздовж
береговими варіаціями рельєфу дна, особливос-
тями берегової лінії і турбулентними динамічними
утвореннями, характерними для фронтальних зон
(рис. 2) (Иванов и Михайлова 2008).
На початку серпня Одеський регіон знаходився
у зоні низького тиску. Протягом кількох діб відбу-
валося її посилення, що врешті-решт 03 серпня
2019 року призвело до виникнення замкненого
циклонального центру над територією Румунії. У ніч
проти 04 серпня 2019 року відбувалось активне фор-
мування стаціонарного фронту (рис. 3). Зміщення
центру циклону у напрямку Кримського півострова
призвело до зміни напрямку вітру зі східного на пів-
нічно-західний.
За даними строкових спостережень ГМС
у районі Одеського узбережжя з опівночі
04 серпня різко посилився вітер північних румбів
до 9–12 м/с (пориви до 17 м/с), надалі з 18:00 за
Київським часом, швидкість вітру впала до 2–3 м/с.
Посилення згінного вітру викликало падіння рівня
моря в районі ГМС на 15 см.
У полі ТПШ 04 серпня помітно розширилися
ділянки холодних аномалій, які виглядали вже як
Рис. 2. Розподіл середньодобової температури поверхні води ПЗШЧМ 02 серпня 2019 року
за даними CMEMS (2026)
Примітка: Стрілка показує генеральний напрямок вітру над акваторією (Ventusky 2026); так само й на наступних
рисунках
64 ISSN 1684-1557 Морський екологічний журнал, № 1. 2026
єдина безперервна вздовж берегова смуга від пів-
нічного краю Каламітської затоки на сході до греблі
озера Сасик на заході (рис. 4а).
Протягом 06 серпня за слабкого північно-за-
хідного вітру в районі проведення інструменталь-
них спостережень поблизу мису Малий Фонтан, на
поверхні води була виявлена зона помітно зниженої
температури (рис. 4б; локація помічена червоним
квадратом). Зазначимо, що подія сталася на другу
добу після падіння рівня води в районі ГМС. Такі ж
ділянки на поверхні води можна відзначити поблизу
мису Тарханкут з підвітряного боку та біля півден-
ного берега Криму. Безумовно, ця вода належить
шару стрибка температури, який у цей період в цен-
тральній частині ПЗШЧМ розташовувався на глиби-
нах від 10 до 15 м, де температура води зменшува-
лась з 22°С до 12°С відповідно (EMBLAS 2019).
Так само видно, що апвелінгові води, що утво-
рилися біля південно-східного узбережжя Криму,
потрапили в зону дії Севастопольського антицикло-
нального вихору і опинилися практично у центрі
ПЗШЧМ. Таким чином посилилися процеси обміну
Рис. 3. Карта приземного тиску за 12 UTC 04.08.2019 року (Wetter3 2026)
Примітка: Район проведення спостережень позначено червоним перехрестям
а
б
а
б
Рис. 4. Розподіл середньодобової температури поверхні води ПЗШЧМ 04 серпня («а»)
та 06 серпня («б») 2019 р. за даними CMEMS (2026)
Примітка: На вставці збільшений фрагмент рисунку виділено червоним квадратом
Диханов Ю.М., Теренько Г.В., Пономаренко В.В., Тітяпкин А.С., Мельник Є.А.
65Морський екологічний журнал, № 1. 2026 ISSN 1684-1557
між поверхневими та підповерхневими прибереж-
ними водами з водами відкритої частини моря. Зва-
жаючи на відоме транспортування, при апвелінгу,
біогенних елементів із глибинних шарів до поверхні,
цілком можна припустити, що їхня адвекція в цен-
тральну частину моря може створити умови для роз-
витку фітопланктону та послабити ризики евтрофі-
кації у прибережній акваторії.
Протягом 07–08 серпня напрямок вітру змінився на
південно-західний і його швидкість зросла до 9–10 м/с,
що, у свою чергу, активувало процеси апвелінгу на
узмор'ї Дунаю. Вихід холодних вод на поверхню спосте-
рігався вздовж усього узбережжя, а це близько 780 км:
від мису Сарич на сході, до Сулінського гирла на заході.
Апвелінг досяг максимальної фази розвитку. Найбільш
потужні прояви апвелінгу відмічені на ділянці від
Одеської затоки до району Кароліно-Бугаза (рис. 5а).
На рисунку 5б представлений просторовий
розподіл ізотерм ТПШ у західній частині ПЗШЧМ.
У прибережній акваторії виділяються ядра апве-
лінгу – ділянки, де вихід на поверхню термокліну
відбувався більш інтенсивно.
Неоднорідність температурного поля в прибереж-
ній смузі виникла внаслідок впливу морфологічних осо-
бливостей берегової смуги та рельєфу дна на динаміку
вод у зоні апвелінгу. Найбільш сильний вихід холодних
вод виявлено у районі мису Великий Фонтан.
Далі у напрямку відкритого моря розташовува-
лася фронтальна зона, що виникла в результаті три-
мірної адвекції холодних вод. Зовнішня межа фрон-
тальної зони має хвилеподібний вигляд і певною
мірою повторює форму берегової смуги.
На рисунку 6 показаний графік розподілу ТПШ
на широтному перерізі, спрямованому за квазінор-
маллю від узбережжя мису Малий Фонтан уздовж
46.37° пн. ш.
З аналізу графіка випливає, що холодні гли-
бинні води, що вийшли на поверхню, поширилися
а
б
а
б
а б
Рис. 5. Розподіл середньодобової температури поверхні води ПЗШЧМ («а» кольорова)
та просторовий розподіл ізотерм («б») 08 серпня 2019 р. за даними CMEMS (2026)
Рис. 6. Розподіл температури поверхні води на перерізі уздовж 46.37° пн. ш. 08 серпня 2019 р.
за даними CMEMS (2026)
Фази розвитку обширного апвелінгу на північно-західному шельфі Чорного моря у серпні...
66 ISSN 1684-1557 Морський екологічний журнал, № 1. 2026
від берега на відстань близько 18 км. Значення тем-
ператури води біля берега становило 13,3°С. Мак-
симальний градієнт температури води у східному
напрямку становив 0,7°С/км, за три кілометри від
берега. У цей період розвиток апвелінгу відбувався
ближче до екманівського типу, коли берег знахо-
диться ліворуч від напрямку вітру (Ekman 1905;
Jacox et al. 2018).
Загалом ТПШ моря в центральній частині аква-
торії ПЗШЧМ знизилася на величину близько 2 гра-
дусів (порівняно із 02.08.2026, рис. 2). Це ймовірно
вплинуло на теплообмін між атмосферою та морем
в масштабах нашого регіону.
Протягом 10 серпня вітер дещо послабився, але
загальна вітрова ситуація не змінилася. Наступної
доби напрямок загального вітрового потоку знову змі-
нився на північно-західний, швидкість якого стано-
вила 3–4 м/с. За візуальною оцінкою загальна площа
поверхневих холодних вод зменшилася. Повний
апвелінг спостерігався лише у районі Сухого лиману
(рис. 7а). Відновилася ТПШ і у Каркінітській затоці.
З 11 по 13 серпня над акваторією ПЗШЧМ
спостерігався слабкий вітер змінних напрямків.
Активна фаза дії апвелінгу закінчилася. Протягом
14 серпня домінував східний вітер, який у свою
чергу спричинив підйом глибинних вод у районі
північного узбережжя мису Тарханкут. На той час
ТПШ центральної частини підвищилася до типових
значень 25–26°С (рис. 7б).
Інструментальні спостереження
Гідрологія та гідрохімія
На рисунку 8 представлені графіки часової мін-
ливості температури води в точках спостережень
у період з 01 по 15 серпня 2019 року із значеннями
солоності води та рівня моря за даними ГМС.
У районі ГМС зниження ТПШ почалося за дві
доби після падіння рівня, на ММФ – на добу раніше,
05 серпня. Різницю у часі можна пояснити варіаці-
ями батиметрії та орієнтацією берегової полоси від-
носно напрямку вітру районів розташування точок
спостереження. ГМС знаходиться у напівзакритій
Одеській затоці, на мілководді. Глибина в точці вимі-
рювань становить 6 м. Берегова лінія ММФ межує
з відкритою акваторією моря. У цьому місці 20-ти
метрова ізобата підходить до берега на відстань
300–350 м, що значно ближче, ніж на інших сусід-
ніх ділянках. Отже, шар холодної води, який досяг
поверхні, так само знаходився ближче до берега.
З урахуванням дискретності спостережень
(один раз на добу) можна розрахувати деякі пара-
метри апвелінгу. Період його розвитку, як різниця
між початком зниження температури і мінімальним
значенням, становив для ММФ три доби, для ГМС –
дві доби. Інтенсивність апвелінгу, як різниця між
початковою температурою і мінімальним значен-
ням температури води, у поверхневому шарі склала
для ММФ 9,6ºС – з 22,6°С до 13,0°С, для ГМС
7,1ºС – з 21ºС до 13,9ºС. Тривалість цього явища
склала шість діб для ММФ та чотири доби для ГМС.
Мінімальні значення ТПШ в обох точках спостері-
галися 08 серпня.
Знаючи глибину залягання шару води з тем-
пературою 13°С, можна орієнтовно оцінити вер-
тикальну швидкість його підйому, величина якої
склала близько 0,007 см/с.
Відзначимо також природне підвищення соло-
ності у момент виходу на поверхню більш соло-
них підповерхневих вод до 16,73 опс поблизу ГМС
та з 17,75 опс до 18,41опс біля ММФ. Проміжний
мінімум солоності на ГМС, 05 серпня, 14,61 опс був
викликаний рясними опадами (22 мм/доб).
Отримані нами результати добре узгоджуються
з супутниковою інформацією, що підтверджує репре-
зентативність супутникових даних щодо ТПШ при
а
б
а
б
а б
Рис. 7. Розподіл середньодобової температури поверхні води ПЗШЧМ 10 серпня («а») та 14 серпня («б»)
2019 р. за даними CMEMS (2026)
Диханов Ю.М., Теренько Г.В., Пономаренко В.В., Тітяпкин А.С., Мельник Є.А.
67Морський екологічний журнал, № 1. 2026 ISSN 1684-1557
проведенні моніторингу прибережних апвелінгів. На
наведених картах просторового розподілу ТПШ також
видно прояв виходу холодних вод 06 серпня у районі
ММФ (рис. 4б) і його прояв 08 серпня (рис. 5а). Незва-
жаючи на те, що супутникові дані являли собою серед-
ньодобові значення ТПШ, а інструментальні спо-
стереження – строкові (12:00), їх чисельні значення
виявилися близькими в прибережному районі ММФ:
за CMEMS – 13,3°С, за інструментальними спостере-
женням – 12,9°С. Зазначимо, що за результатами порів-
няння супутникових даних температури поверхні води
за відповідними даними спостережень на українських
прибережних гідрометеорологічних станціях і постах,
відхилення не перевищують 0,5°С (Полежаєв, Тітя-
пкин та Диханов 2023).
Апвелінг суттєво вплинув на гідрохімічний стан
прибережних вод. Восьмого серпня спостерігалось
підвищення концентрацій біогенних речовин: крем-
нію – майже у десять разів з 29 мкг/л до 248 мкг/л
(на графіку значення кремнію зменшені удесятеро),
загального фосфору майже на 50% – з 16 мкг/л до
22 мкг/л, нітритів – з 0,4 мкг/л до 1,48 мкг/л. Також
зафіксовано підвищення концентрації розчиненого
кисню з 8,25 мг/л до 11,26 мг/л (рис. 9).
Фітопланктон
Апвелінг значно змінив угруповання фіто-
планктону, замінивши місцеві аборигенні види,
солонуватоводного та прісноводного генезису, на
морські великоклітинні (рис. 10). У цей період помі-
чене збільшення його різноманіття. Так напередо-
дні апвелінгу зафіксовано 13 видів фітопланктону
в пробі (24.07.2019), у період апвелінгу – 28 видів
(08.08.2019), що було одним із максимальних значень
за 2019 рік. Після закінчення апвелінгу (14.08.2019)
спостерегалось 10 видів
Також спостерігали різке збільшення кількісних
показників фітопланктону – чисельності (N) та біо-
маси (B) (рис. 11, табл. 1).
Рис. 8. Часова мінливість деяких гідрологічних параметрів морської води в районі мису Малий Фонтан
та ГМС «Одеса-порт» у період з 01 до 15 серпня 2019 р.
Примітка: Стрілками вказані основні напрямки вітру
Фази розвитку обширного апвелінгу на північно-західному шельфі Чорного моря у серпні...
68 ISSN 1684-1557 Морський екологічний журнал, № 1. 2026
Рис. 9. Часова мінливість гідрохімічних параметрів морської води в районі мису Малий Фонтан
у період апвелінгу у серпні 2019 р.
Рис. 10. Кількісна характеристика фітопланктону в районі мису Малий Фонтан
у період апвелінгу у серпні 2019 р.
M-p – морські планктонні; M-b – морські бентичні; P-p – прісноводні планктонні
а б
Рис. 11. Біомаса («а») та чисельність фітопланктону («б») в районі мису Малий Фонтан
у період апвелінгу у серпні 2019 р.
Диханов Ю.М., Теренько Г.В., Пономаренко В.В., Тітяпкин А.С., Мельник Є.А.
69Морський екологічний журнал, № 1. 2026 ISSN 1684-1557
У більшості випадків це були динофлаге-
ляти, представники морського комплексу, види
родів Protoperidinium, Prorocentrum, Tripos,
Ceratium, Blixaea Gottschling, Dinophysis Ehrenberg,
Scrippsiella Balech, Gyrodinium Kofoid & Swezy,
Gymnodinium Stein, Asadinium Elbrächter & Tillman,
Gonyaulax Diesing та Lingulaulax Head et al. Значну
частину планктону також становили бентосні види
діатомових родів Coscinodiscus Ehrenberg, Amphora
Ehrenberg & Kützing, Cymbella C.Agardh, Cocconeis
Ehrenberg, Licmophora C.Agardh, Achnanthes Bory,
Navicula Bory, Plagiotropis Pfitzer та ін., які підійма-
лись із придонних горизонтів. Також, у фітопланктон-
ному комплексі була відзначена група фототрофних
флагеллят роду Teleaulax D.R.A.Hill (Cryptophyceae)
і Tetraselmis F.Stein (Chlorophyta), які є основ-
ною здобиччю для гетеротрофних і мікротрофних
динофлагелят.
Висновки
У першій половині серпня 2019 року на пів-
нічно-західному шельфі Чорного моря зафік-
совано масштабний апвелінг змішаного типу:
прямий – спричинений згінним вітром північно-за-
хідного напрямку зі швидкістю 9–12 м/с, який викли-
кав підйом холодних вод біля східного та північного
узбережжя, об’єднався, з апвелінгом екманівського
типу, який у свою чергу, під дією південно-захід-
ного вітру активував підйом холодних вод вздовж
західного узбережжя. Швидка зміна напрямку силь-
ного вітру, з північних румбів на південні, призвела
до виходу холодних глибинних вод вздовж усього
узбережжя північно-західного шельфу Чорного
моря та зниження температури верхнього шару води
у центральній частині акваторії на величину близько
двох градусів Цельсія.
Встановлено період часу між початком вітро-
вого впливу та виходом глибинних вод на поверхню:
зниження рівня моря у районі ГМС «Одеса-порт»
на 15 см передувало підйому холодних вод на дві
доби. Інтенсивність апвелінгу склала 9,6°С у районі
мису Малий Фонтан (зниження з 22,6°С до 13°С)
та 7,1°С у районі ГМС «Одеса-порт» (з 21,0°С до
13,9°С). Вертикальна швидкість підйому глибинних
вод становила близько 0,007 см/с.
Апвелінг суттєво вплинув на гідрохімічний стан
прибережних вод: у пік активної фази (08 серпня)
зафіксовано різке зростання концентрацій біогенних
речовин – кремнію майже у 10 разів (з 29 до 248 мкг/л),
загального фосфору на майже 50% (з 16 до 22 мкг/л),
нітритів – з 0,4 до 1,48 мкг/л. Паралельно зросла кон-
центрація розчиненого кисню з 8,25 до 11,26 мг/л.
У період апвелінгу спостерігались різкі зміни
фітопланктонних комплексів, коли солонуватовод-
ний та прісноводний комплекс змінився на морський
великоклітинний, з домінуванням гетеротрофних
та мікротрофних динофлагелят. Напередодні апве-
лінгу зафіксовано 13 видів фітопланктону, у період
апвелінгу – 28 видів (08.08.2019), що було одним із
максимальних значень за 2019 рік. Також спостері-
гали різке збільшення кількісних показників фітоп-
ланктону – чисельності та біомаси.
Отримані результати натурних спостережень
узгоджуються з даними супутникового моніто-
рингу (відхилення температури поверхні води не
перевищують 0,5°С), що підтверджує можливість
використання супутникових продуктів CMEMS, як
надійного інструменту, для дослідження процесів
апвелінгу в регіоні.
У першій половині серпня акваторія північ-
но-західного шельфу Чорного моря була під дією
процесів апвелінгу протягом шести діб.
Отримані результати підтверджують, що апве-
лінг є важливим природним механізмом, який
викликає короткочасні, але суттєві зміни екологіч-
них параметрів морського середовища.
Робота виконана в рамках тематичного плану
прикладних наукових досліджень за бюджетною
програмою КПКВК 2401040 «Прикладні наукові
та науково-технічні розробки, виконання робіт за
державними цільовими програмами і державним
замовленням у сфері природоохоронної діяльності,
фінансова підтримка підготовки наукових кадрів»
на 2019 р., затвердженого Міністром екології та при-
родних ресурсів України від 18.07.2019 р.
Таблиця 1
Кількісні показники фітопланктону в період апвелінгу в районі ММФ у 2019 р.
24.07.2019 08.08.2019 14.08.2019
N, х103 кл/л B, мг/м3 N, х103 кл/л B, мг/м3 N, х103 кл/л B, мг/м3
15,50 7,30 25,50 189,50 3,30 108,68
Список використаних джерел
1. Андрианова О.Р., Белевич Р.Р., Шамраев Ю.И.,
Буров А.М. Статистическая оценка апвеллинга у побережья
Одессы. Екологічні проблеми Чорного моря : зб. матеріалів
до 10-го міжнар. симпозіуму. Одеса, 2008. С. 350–359.
2. Большаков В.Н. Изменчивость температуры воды
у побережья Одессы в масштабах от года до получаса.
Український гідрометеорологічний журнал. 2011. № 9.
С. 220–227.
Фази розвитку обширного апвелінгу на північно-західному шельфі Чорного моря у серпні...
70 ISSN 1684-1557 Морський екологічний журнал, № 1. 2026
3. Боровская Р.В., Панов Б.Н., Спиридонова Е.О.,
Лексикова Л.А., Кириллова М.В. Прибрежный чер-
номорский апвеллинг и межгодовая изменчивость
его интенсивности. Екологічна безпека прибережної
та шельфової зон та комплексне використання ресурсів
шельфу. 2005. Вип. 12. С. 42–48.
4. Иванов В.А., Михайлова Е.Н. Апвеллинг в Черном
море. Севастополь : МГИ НАН Украины, 2008. 92 с.
5. Німецький метеорологічний архів даних. URL:
https://www.wetter3.de/archiv_ukmet_en.html
6. Полежаєв Є.К., Тітяпкин А.С., Диханов Ю.М. Про-
сторово-часова змінність температури поверхневого
шару води Чорного та Азовського морів. Океанографіч-
ний журнал (Проблеми, методи та засоби досліджень
Світового океану). 2023. 5(16). С. 49–59.
7. Попов Ю.И., Матвеев А.В. Апвеллинги и цир-
куляция вод северо-западного шельфа Черного моря
в летний период 2017 года. Український гідроме-
теорологічний журнал. 2019. № 24. С. 104–114.
DOI: 10.31481/uhmj.24.2019.10.
8. Сорокин Ю.И. К методике концентрирования
фитопланктона. Гидробиологический журнал. 1979.
Т. 15. № 2. С. 71–76.
9. Тучковенко Ю.С., Доценко С.А., Никоноров В.А.,
Савин П.Т. Роль ветрового прибрежного апвеллинга
в возникновении гипоксии в одесском регионе севе-
ро-западной части Черного моря. Экология моря. 2003.
Вып. 63. С. 60–65.
10. Федоров В.Д. О методах изучения фитоплан-
ктона и его активности. Москва : Наука, 1979. 166 с.
11. Чеський застосунок прогнозу погоди. URL:
https://www.ventusky.com
12. CMEMS (Copernicus Marine Environment
Monitoring Service). (2026). Black Sea – BLKSEA_
MULTIYEAR_PHY_007_004 [Data set]. Marine Data
Store (MDS). https://doi.org/10.48670/mds-00356 (дата
звернення: 09.03.2026)
13. Ekman W. On the influence of the earth’s rotation
on ocean currents. Arkiv For Matematik Astronomi och
Fysik. 1905. 2. 1–52.
14. EMBLAS-Plus. European Union for Improving
Environmental Monitoring of the Black Sea: project
reports. 2019. https://database.blackseadb.org/
15. Jacox M.G., Edwards C.A., Hazen E.L., Bograd
S.J. Coastal upwelling revisited: Ekman, Bakun,
and improved upwelling indices for the US west
coast. JGR Oceans. 2018. 123. 7332–7350. https://doi.
org/10.1029/2018JC014187
16. Mihailov M.E. The Black Sea Upwelling System:
Analysis on the Western Shallow Waters. Atmosphere.
2024. 15(8). 999. https://doi.org/10.3390/atmos1508099
References
1. Andryanova, O.R., Belevych, R.R., Shamraev,
YU.Y., & Burov, A.M. (2008). Statystycheskaya otsenka
apvellynha u poberezhʹya Odessy [Statistical assessment
of upwelling off the coast of Odessa]. Ekolohichni problemy
Chornoho morya – Environmental problems of the Black
Sea: zb. materialiv do 10-ho mizhnar. Sympoziumu
[collection of materials for the 10th international
symposium]. Odesa [in Russian].
2. Bol'shakov, V.N. (2011). Izmenchivost' temperatury
vody u poberezh'ya Odessy v masshtabakh ot goda
do poluchasa [The variation of water temperature in
Odessa coastal waters in the one year to half hour scale].
Ukraí̈ns'kiy gídrometeorologíchniy zhurnal – Ukrainian
Hydrometeorological Journal, 9, 220–227 [in Russian].
3. Borovskaya, R.V., Panov, B.N., Spyrydonova, E.O.,
Leksykova, L.A., & Kyryllova, M.V. (2005). Prybrezhnyy
chernomorskyy apvellynhy mezhhodovaya yzmenchyvostʹ
eho yntensyvnosty [Coastal Black Sea upwelling
and interannual variability of its intensity]. Ekolohichna
bezpeka pryberezhnoy i ta shelʹfovoyi zon ta kompleksne
vykorystannya resursiv shelʹfu – Environmental safety
of coastal and shelf zones and integrated use of shelf
resources, 12, 42–48 [in Russian].
4. Yvanov, V.A., & Mykhailova, E.N. (2008). Apvellynh
v Chernom more [Upwelling in the Black Sea]. Sevastopol :
MHY NAN Ukrayny [in Russian].
5. Nimetski meteorolohichni arkhiv danykh. URL:
https://www.wetter3.de/archiv_ukmet_en.html
6. Polezhaiev, Ye.K., Titiapkyn, A.S., & Dykhanov,
Yu.M. (2023). Prostorovo-chasova zminnist temperatury
poverkhnevoho sharu vody Chornoho ta Azovskoho moriv
[Spatiotemporal variability of the surface water temperature
of the Black and Azov Seas]. Okeanohrafichnyi zhurnal
(Problemy, metody ta zasoby doslidzhen Svitovoho
okeanu) – Oceanographic Journal (Problems, Methods
and Means of Research of the World Ocean), 5(16),
49–59 [in Russian].
7. Popov, Yu.Y., & Matveev, A.V. (2019). Apvellynhy
y tsyrkuliatsyia vod severo-zapadnoho shelfa Chernoho
moria v letnyi peryod 2017 hoda [Upwellings and water
circulation of the north-western shelf of the Black Sea in
the summer of 2017]. Ukrainskyi hidrometeorolohichnyi
zhurnal – Ukrainian Hydrometeorological Journal, 24,
104–114 [in Russian].
8. Sorokyn, Yu.Y. (1979). K metodyke
kontsentryrovanyia fytoplanktona. Hydrobyolohycheskyi
zhurnal – Hydrobiological Journal, 15(2), 71–76
[in Russian].
9. Tuchkovenko, Yu.S., Dotsenko, S.A., Nykonorov,
V.A., & Savyn, P.T. (2003). Rol vetrovoho prybrezhnoho
apvellynha v voznyknovenyy hypoksyy v odesskom
rehyone severo-zapadnoi chasty Chernoho moria
[The role of wind-driven coastal upwelling in the occurrence
of hypoxia in the Odessa region of the northwestern Black
Sea]. Ekologiya morya – Ecology of the sea, 63, 60–65 [in
Russian].
10. Fedorov, V.D. (1979). O metodakh yzuchenyia
fytoplanktona y eho aktyvnosty [On methods of studying
phytoplankton and its activity]. Moskva : Nauka [in
Russian].
Диханов Ю.М., Теренько Г.В., Пономаренко В.В., Тітяпкин А.С., Мельник Є.А.
71Морський екологічний журнал, № 1. 2026 ISSN 1684-1557
11. Cheskyi zastosunok prohnozu pohody. URL:
https://www.ventusky.com
12. CMEMS (Copernicus Marine Environment
Monitoring Service). (2026). Black Sea –
BLKSEA_MULTIYEAR_PHY_007_004 [Data set].
Marine Data Store (MDS). https://doi.org/10.48670
/mds-00356
13. Ekman, W. (1905). On the influence of the earth’s
rotation on ocean currents. Arkiv For Matematik Astronomi
och Fysik, 2, 1–52.
14. EMBLAS-Plus. European Union for Improving
Environmental Monitoring of the Black Sea: project
reports. (2019). https://database.blackseadb.org.
15. Jacox, M.G., Edwards, C.A., Hazen, E.L., &
Bograd, S.J. (2018). Coastal upwelling revisited: Ekman,
Bakun, and improved upwelling indices for the US west
coast. JGR Oceans, 123, 7332–7350.
16. Mykhaylov, M.E. (2024). The Black Sea Upwelling
System: Analysis on the Western Shallow Waters.
Atmosphere, 15(8), 999.
PHASES OF THE DEVELOPMENT OF THE EXTENSIVE UPWELLING
ON THE NORTHWESTERN SHELF OF THE BLACK SEA IN AUGUST 2019
AND ITS IMPACT ON PHYTOPLANKTON
1 Dykhanov Yu.M., Head of Department,
2 Terenko G.V., Ph.D., leading researcher,
1,3 Ponomarenko V.V., researcher, postgraduate,
1,3 Tityapkin A.S., Head of Department, postgraduate,
1 Melnyk E.A., Head of Sector
1 Ukrainian Scientific Centre of Ecology of the Sea
2 French Research Institute for the Exploitation of the Sea
3 Institute of Marine Biology of the NAS of Ukraine
The article presents the results of a study on the development phases of a large-scale upwelling event on
the northwestern shelf of the Black Sea in August 2019 and its impact on the hydrological, hydrochemical, and biological
characteristics of the marine environment. The study is based on the analysis of satellite data, instrumental observations
from the Odesa-Port Hydrometeorological Station, measurements conducted near Cape Malyi Fontan, and laboratory
analysis of phytoplankton samples. Changes in sea surface temperature, salinity, sea level, and nutrient concentrations
during the period of 1–15 August 2019 were investigated. Particular attention was paid to the role of wind conditions in
the formation of the upwelling event.
It was established that the development of the upwelling occurred in several phases: preconditioning, active
development, and decay. The initial stage was caused by the intensification of northern and northwestern winds up
to 9–12 m/s, which led to the offshore transport of surface waters and the rise of cold bottom waters near the eastern
and northern coasts. A subsequent shift in wind direction to south–southwestern activated the upwelling of deep waters
near the western and northwestern coasts. As a result, the surface water temperature decreased in separate locations by
more than 9 °C, and the cold-water zone covered a significant part of the coastal area.
Hadrochemical analysis revealed a substantial increase in nutrient concentrations during the active phase of the upwelling:
silicon concentrations increased more than tenfold, nitrite concentrations tripled, and total phosphorus increased by 20%,
contributing to the intensification of productive processes. A significant impact of upwelling on the phytoplankton structure was
also recorded: the number of species increased from 11 to 28–35 and subsequently decreased to 10.
The obtained results confirm that upwelling is an important natural mechanism causing short-term but significant
changes in the hydrophysical, hydrochemical and biological characteristics of the marine environment by enriching
surface waters with nutrients The practical significance of the study lies in the possibility of using the results for
forecasting the ecological state of the Black Sea coastal waters and assessing the impact of upwelling processes on
the intensification of productive processes.
Key words: upwelling, phytoplankton, northwestern shelf, Black Sea.
Дата першого надходження статті до видання: 26.03.2026
Дата прийняття статті до друку після рецензування: 27.04.2026
Дата публікації (оприлюднення) статті: 29.05.2026
Стаття поширюється на умовах
ліцензії відкритого доступу (CC BY 4.0)
Фази розвитку обширного апвелінгу на північно-західному шельфі Чорного моря у серпні...
|
| id | oai:ojs2.mej.od.ua:article-731 |
| institution | Marine Ecological Journal |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-06-09T01:00:18Z |
| publishDate | 2026 |
| publisher | Marine Ecological Journal |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | mejodua/43/a064568cd16345273aa37b368479bb43.pdf |
| spelling | oai:ojs2.mej.od.ua:article-7312026-06-08T05:10:41Z PHASES OF THE DEVELOPMENT OF THE EXTENSIVE UPWELLING ON THE NORTHWESTERN SHELF OF THE BLACK SEA IN AUGUST 2019 AND ITS IMPACT ON PHYTOPLANKTON ФАЗИ РОЗВИТКУ ОБШИРНОГО АПВЕЛІНГУ НА ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОМУ ШЕЛЬФІ ЧОРНОГО МОРЯ У СЕРПНІ 2019 РОКУ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ФІТОПЛАНКТОН Диханов, Ю.М. Теренько, Г.В. Пономаренко, В.В. Тітяпкин, А.С. Мельник, Є.А. апвелінг, фітопланктон, північно-західний шельф, Чорне море upwelling, phytoplankton, northwestern shelf, Black Sea The article presents the results of a study on the development phases of a large-scale upwelling event on the northwestern shelf of the Black Sea in August 2019 and its impact on the hydrological, hydrochemical, and biological characteristics of the marine environment. The study is based on the analysis of satellite data, instrumental observations from the Odesa-Port Hydrometeorological Station, measurements conducted near Cape Malyi Fontan, and laboratory analysis of phytoplankton samples. Changes in sea surface temperature, salinity, sea level, and nutrient concentrations during the period of 1–15 August 2019 were investigated. Particular attention was paid to the role of wind conditions in the formation of the upwelling event. It was established that the development of the upwelling occurred in several phases: preconditioning, active development, and decay. The initial stage was caused by the intensification of northern and northwestern winds up to 9–12 m/s, which led to the offshore transport of surface waters and the rise of cold bottom waters near the eastern and northern coasts. A subsequent shift in wind direction to south–southwestern activated the upwelling of deep waters near the western and northwestern coasts. As a result, the surface water temperature decreased in separate locations by more than 9 °C, and the cold-water zone covered a significant part of the coastal area. Hadrochemical analysis revealed a substantial increase in nutrient concentrations during the active phase of the upwelling: silicon concentrations increased more than tenfold, nitrite concentrations tripled, and total phosphorus increased by 20%, contributing to the intensification of productive processes. A significant impact of upwelling on the phytoplankton structure was also recorded: the number of species increased from 11 to 28–35 and subsequently decreased to 10. The obtained results confirm that upwelling is an important natural mechanism causing short-term but significant changes in the hydrophysical, hydrochemical and biological characteristics of the marine environment by enriching surface waters with nutrients The practical significance of the study lies in the possibility of using the results for forecasting the ecological state of the Black Sea coastal waters and assessing the impact of upwelling processes on the intensification of productive processes. У статті представлено результати дослідження фаз розвитку масштабного апвелінгу на північно-західному шельфі Чорного моря у серпні 2019 р. та його впливу на гідрологічні, гідрохімічні й біологічні характеристики морського середовища. Робота базується на аналізі супутникових даних, інструментальних спостережень на ГМС «Одеса-порт», вимірювань у районі мису Малий Фонтан і лабораторного аналізу фітопланктону. Особливу увагу приділено ролі вітрового режиму у формуванні апвелінгу. Встановлено, що розвиток апвелінгу проходив у кілька фаз: формування, активного розвитку та згасання. Початковий етап був зумовлений посиленням північних і північно-західних вітрів до 9–12 м/с, що спричинило згін поверхневих і підйом холодних придонних вод біля східного та північного узбережжя. Подальша зміна напрямку вітру на південно-південно-західний активувала підйом глибинних вод біля західного й північно-західного узбережжя. Унаслідок цього температура поверхневих вод, в окремих локаціях, знизилася більш ніж на 9°С, а зона холодних вод охопила значну частину прибережної акваторії. Гідрохімічний аналіз показав істотне зростання концентрацій біогенних речовин у період активної фази апвелінгу: вміст кремнію збільшився більш ніж у десять разів, нітритів – утричі, що сприяло активізації процесів продукування первинної речовини. Зафіксовано значний вплив апвелінгу на структуру фітопланктонного угруповання: кількість видів зросла з 13 до 28 у період максимальної активності, після чого зменшилася до 10. Одночасно відбулося суттєве зростання чисельності та біомаси фітопланктону. Отримані результати підтверджують, що апвелінг є важливим природним механізмом, який викликає короткочасні, але суттєві зміни екологічних параметрів морського середовища, збагачуючи поверхневі води поживними речовинами. Практичне значення роботи полягає у можливості використання результатів для прогнозування екологічного стану прибережних акваторій Чорного моря та оцінки впливу апвелінгу на інтенсифікацію процесів продукування первинної речовини. Marine Ecological Journal Морський екологічний журнал 2026-05-29 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://mej.od.ua/index.php/mej/article/view/731 10.47143/1684-1557/2026.1.6 Marine Ecological Journal ; No. 1 (2026): Marine ecological journal; 61-71 Морський екологічний журнал; № 1 (2026): Морський екологічний журнал; 61-71 10.47143/1684-1557/2026.1 uk https://mej.od.ua/index.php/mej/article/view/731/728 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | апвелінг фітопланктон північно-західний шельф Чорне море Диханов, Ю.М. Теренько, Г.В. Пономаренко, В.В. Тітяпкин, А.С. Мельник, Є.А. ФАЗИ РОЗВИТКУ ОБШИРНОГО АПВЕЛІНГУ НА ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОМУ ШЕЛЬФІ ЧОРНОГО МОРЯ У СЕРПНІ 2019 РОКУ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ФІТОПЛАНКТОН |
| title | ФАЗИ РОЗВИТКУ ОБШИРНОГО АПВЕЛІНГУ НА ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОМУ ШЕЛЬФІ ЧОРНОГО МОРЯ У СЕРПНІ 2019 РОКУ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ФІТОПЛАНКТОН |
| title_alt | PHASES OF THE DEVELOPMENT OF THE EXTENSIVE UPWELLING ON THE NORTHWESTERN SHELF OF THE BLACK SEA IN AUGUST 2019 AND ITS IMPACT ON PHYTOPLANKTON |
| title_full | ФАЗИ РОЗВИТКУ ОБШИРНОГО АПВЕЛІНГУ НА ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОМУ ШЕЛЬФІ ЧОРНОГО МОРЯ У СЕРПНІ 2019 РОКУ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ФІТОПЛАНКТОН |
| title_fullStr | ФАЗИ РОЗВИТКУ ОБШИРНОГО АПВЕЛІНГУ НА ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОМУ ШЕЛЬФІ ЧОРНОГО МОРЯ У СЕРПНІ 2019 РОКУ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ФІТОПЛАНКТОН |
| title_full_unstemmed | ФАЗИ РОЗВИТКУ ОБШИРНОГО АПВЕЛІНГУ НА ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОМУ ШЕЛЬФІ ЧОРНОГО МОРЯ У СЕРПНІ 2019 РОКУ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ФІТОПЛАНКТОН |
| title_short | ФАЗИ РОЗВИТКУ ОБШИРНОГО АПВЕЛІНГУ НА ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОМУ ШЕЛЬФІ ЧОРНОГО МОРЯ У СЕРПНІ 2019 РОКУ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ФІТОПЛАНКТОН |
| title_sort | фази розвитку обширного апвелінгу на північно-західному шельфі чорного моря у серпні 2019 року та його вплив на фітопланктон |
| topic | апвелінг фітопланктон північно-західний шельф Чорне море |
| topic_facet | апвелінг фітопланктон північно-західний шельф Чорне море upwelling phytoplankton northwestern shelf Black Sea |
| url | https://mej.od.ua/index.php/mej/article/view/731 |
| work_keys_str_mv | AT dihanovûm phasesofthedevelopmentoftheextensiveupwellingonthenorthwesternshelfoftheblackseainaugust2019anditsimpactonphytoplankton AT terenʹkogv phasesofthedevelopmentoftheextensiveupwellingonthenorthwesternshelfoftheblackseainaugust2019anditsimpactonphytoplankton AT ponomarenkovv phasesofthedevelopmentoftheextensiveupwellingonthenorthwesternshelfoftheblackseainaugust2019anditsimpactonphytoplankton AT títâpkinas phasesofthedevelopmentoftheextensiveupwellingonthenorthwesternshelfoftheblackseainaugust2019anditsimpactonphytoplankton AT melʹnikêa phasesofthedevelopmentoftheextensiveupwellingonthenorthwesternshelfoftheblackseainaugust2019anditsimpactonphytoplankton AT dihanovûm fazirozvitkuobširnogoapvelíngunapívníčnozahídnomušelʹfíčornogomorâuserpní2019rokutajogovplivnafítoplankton AT terenʹkogv fazirozvitkuobširnogoapvelíngunapívníčnozahídnomušelʹfíčornogomorâuserpní2019rokutajogovplivnafítoplankton AT ponomarenkovv fazirozvitkuobširnogoapvelíngunapívníčnozahídnomušelʹfíčornogomorâuserpní2019rokutajogovplivnafítoplankton AT títâpkinas fazirozvitkuobširnogoapvelíngunapívníčnozahídnomušelʹfíčornogomorâuserpní2019rokutajogovplivnafítoplankton AT melʹnikêa fazirozvitkuobširnogoapvelíngunapívníčnozahídnomušelʹfíčornogomorâuserpní2019rokutajogovplivnafítoplankton |