Стан та перспективи випробувань системи герметичного огородження реакторної установки з ВВЕР-1000 на герметичність

• Дата: 2023
• Автори: Kravchenko, V., Vlasov, А., Golovchenko, А., Mazurenko, А., Dubkovskyi, V., Chulkin, O.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: State Scientific and Technical Center for Nuclear and Radiation Safety 2023
• Онлайн доступ: https://nuclear-journal.com/index.php/journal/article/view/1036
• Назва журналу: Nuclear and Radiation Safety

Система герметичного огородження є четвертим бар’єром безпеки на шляху виходу радіоактивних елементів та іонізуючого випромінювання в навколишнє середовище у разі аварії. Її надійності приділяється велика увага: після кожного планово-попереджувального ремонту або після кожного позаштатного розущільнення засобів локалізації аварії здійснюються випробування системи герметичного огородження на герметичність. Під час цих випробувань на АЕС України використовується метод «абсолютного тиску». За цим методом за результатами вимірювання тиску, температури та вологості повітря визначається маса наявного в системі герметичного огородження повітря за рівнянням Менделєєва-Клапейрона. Тобто виток визначається непрямим методом: розрахунком маси наявного повітря в об’ємі протягом деякого часу. Зараз на АЕС України досягнуто доволі високі показники герметичності, тобто інтегральний витік достатньо малий, тому методичні основи випробувань мають удосконалюватися. Складність та велика тривалість випробувань за методом «абсолютного тиску» (більш ніж доба) є стимулом для скорочення часу випробувань. У статті запропоновано замість методу «абсолютного тиску» для визначення інтегрального витоку, як критерію герметичності системи герметичного огородження, використовувати перспективний компенсаційний метод. Останній дозволяє визначати інтегральний витік із системи герметичного огородження прямим вимірюванням значно швидше і точніше. Наведено схему та принцип використання компенсаційного методу за допомогою контрольної ємності. Описано методику проведення вказаного вище вимірювання. Зазначається, що компенсаційний метод потребує використання приладу вимірювання малої витрати повітря, що спричиняє певні труднощі. Зазначається, що до верифікації нового методу мають використовуватися два методи одночасно. Проаналізовано всі п’ять етапів проведення випробувань. Показано, що через відсутність етапу вакуумування (можливість чого має підтверджуватися запланованим графіком нагнітання повітря до щільної системи герметичного огородження), використання ежектора (для скорочення часу нагнітання), компенсаційного методу вимірювань та зменшення етапу стабілізації температури тривалість випробувань може бути зменшена на 56 %.