Аналіз досвіду зонування території навколо АЕС

У статті проаналізовано досвід використання нормативних документів України для розрахунків розмірів санітарно-захисної зони та зони спостереження Хмельницької АЕС з урахуванням потенційного впливу запланованих до будівництва енергоблоків № 3, 4 з реактором ВВЕР-1000 та № 5, 6 з реактором АР1000. Пок...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2025
Автори: Talerko, M., Bonchuk, Yu., Nosovskyi, A.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: State Scientific and Technical Center for Nuclear and Radiation Safety 2025
Онлайн доступ:https://nuclear-journal.com/index.php/journal/article/view/1159
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Nuclear and Radiation Safety

Репозитарії

Nuclear and Radiation Safety
Опис
Резюме:У статті проаналізовано досвід використання нормативних документів України для розрахунків розмірів санітарно-захисної зони та зони спостереження Хмельницької АЕС з урахуванням потенційного впливу запланованих до будівництва енергоблоків № 3, 4 з реактором ВВЕР-1000 та № 5, 6 з реактором АР1000. Показано необхідність уточнення вимог документів СОУ НАЕК 023:2014 та НП 306.2.173-2011 щодо вибору сценаріїв радіоактивних викидів у разі порушень нормальної експлуатації та радіаційних аварій. У зв’язку із запланованим введенням в українську практику понять «зон та відстаней аварійного планування», рекомендованих документами МАГАТЕ, виникає можливість перегляду принципів встановлення розмірів санітарно-захисних зон та зон спостереження АЕС, а саме позбавлення їх від вимог «протиаварійного» призначення. Проаналізовано загальні підходи до розрахунку розмірів зон та відстаней аварійного планування, які використовуються в міжнародній практиці розроблення планів аварійної готовності та аварійного реагування. Наголошено, що необхідно розробити методики для розрахунку розмірів зони попереджувальних заходів та зони планування термінових захисних заходів, які б враховували специфіку як реакторної установки, так і географічні та кліматичні умови території розташування АЕС. Показано, що найбільш оптимальним способом методології розрахунку розмірів аварійних зон є поєднання детерміністичного і статистичного підходів як для врахування сценаріїв викидів, так і для впливу метеорологічних умов поширення викиду. Необхідно розробити методики розрахунку відстаней розширеного планування і планування захисту продуктів харчування, які мають враховувати екологічні властивості території потенційного радіоактивного забруднення. Під час встановлення аварійних зон для АЕС України необхідно переглянути наявні методики розрахунків розмірів санітарно-захисної зони та зони спостереження, із врахуванням зміни їхніх функцій.