Аналіз досвіду зонування території навколо АЕС
У статті проаналізовано досвід використання нормативних документів України для розрахунків розмірів санітарно-захисної зони та зони спостереження Хмельницької АЕС з урахуванням потенційного впливу запланованих до будівництва енергоблоків № 3, 4 з реактором ВВЕР-1000 та № 5, 6 з реактором АР1000. Пок...
Збережено в:
| Дата: | 2025 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
State Scientific and Technical Center for Nuclear and Radiation Safety
2025
|
| Онлайн доступ: | https://nuclear-journal.com/index.php/journal/article/view/1159 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Nuclear and Radiation Safety |
Репозитарії
Nuclear and Radiation Safety| Резюме: | У статті проаналізовано досвід використання нормативних документів України для розрахунків розмірів санітарно-захисної зони та зони спостереження Хмельницької АЕС з урахуванням потенційного впливу запланованих до будівництва енергоблоків № 3, 4 з реактором ВВЕР-1000 та № 5, 6 з реактором АР1000. Показано необхідність уточнення вимог документів СОУ НАЕК 023:2014 та НП 306.2.173-2011 щодо вибору сценаріїв радіоактивних викидів у разі порушень нормальної експлуатації та радіаційних аварій. У зв’язку із запланованим введенням в українську практику понять «зон та відстаней аварійного планування», рекомендованих документами МАГАТЕ, виникає можливість перегляду принципів встановлення розмірів санітарно-захисних зон та зон спостереження АЕС, а саме позбавлення їх від вимог «протиаварійного» призначення. Проаналізовано загальні підходи до розрахунку розмірів зон та відстаней аварійного планування, які використовуються в міжнародній практиці розроблення планів аварійної готовності та аварійного реагування. Наголошено, що необхідно розробити методики для розрахунку розмірів зони попереджувальних заходів та зони планування термінових захисних заходів, які б враховували специфіку як реакторної установки, так і географічні та кліматичні умови території розташування АЕС. Показано, що найбільш оптимальним способом методології розрахунку розмірів аварійних зон є поєднання детерміністичного і статистичного підходів як для врахування сценаріїв викидів, так і для впливу метеорологічних умов поширення викиду. Необхідно розробити методики розрахунку відстаней розширеного планування і планування захисту продуктів харчування, які мають враховувати екологічні властивості території потенційного радіоактивного забруднення. Під час встановлення аварійних зон для АЕС України необхідно переглянути наявні методики розрахунків розмірів санітарно-захисної зони та зони спостереження, із врахуванням зміни їхніх функцій. |
|---|